Особливості промислового маркетингу при виробництві гумових та пластмасових виробів
Місце і роль виробництва гумових так пластмасових виробів у промисловому комплексі України. Структура, кількість підприємств і темпи зростання виробництва гумових та пластмасових виробів. Розмір і темпи зростання попиту на імпортовану продукцію.
Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.02.2013 |
Размер файла | 102,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний державний технічний університет нафти і газу
Домашня контрольна робота
Особливості промислового маркетингу при виробництві гумових та пластмаcових виробів
Івано-Франківськ
2012
Вступ
Галузь виробництва виробів з гуми та пластмаси все більше набуває ознак важливої галузі індустрії. Полімери застосовуються практично в усіх напрямках матеріального виробництва й невиробничої сфери. Стабільно зростає попит на готові вироби з полімерних матеріалів з боку найважливіших галузей-споживачів: будівництва, транспорту, сільського господарства, медицини та ін. В загальносвітовому маштабі для всієї промисловості полімерних виробів характерні випереджальні темпи розвитку, швидке впровадження у виробництво досягнень науки й техніки, постійне відновлення асортименту продукції, що випускається.
Перспективність розвитку галузі виробництва виробів з гуми й пластмаси в Україні обумовлена наявністю інтелектуального, виробничого та трудового потенціалів, важливістю вирішення завдань із забезпечення необхідного рівня економічної безпеки країни, зайнятості працездатного населення. Як будь-яке хімічне виробництво, зазначена галузь є екологічно небезпечною. Одним із вагомих факторів інвестиційної привабливості, яка є запорукою ефективного економічного розвитку, постають існуючі невисокі екологічні стандарти, завдяки яким розвинені країни схильні розміщувати і розвивати виробництво хімічних товарів в Україні. Перед державою постає проблема регулювання процесом інвестування галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси з урахуванням комерційних пріоритетів підприємств галузі та соціально-екологічних потреб країни.
Метою даної роботи є визначення основних тенденцій розвитку галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси та визначити особливості промислового маркетингу підприємств, що займаються виготовленням даних виробів.
Для досягнення зазначеної мети ставиляться наступні завдання:
- Визначити місце і роль галузі у промисловому комплексі України
- Описати тенденції розвитку галузі
- Оцінити комплекс промислового маркетингу в галузі та ряд інших завдань.
1. Місце і роль виробництва гумових так пластмасових виробів у промисловому комплексі України
Хімічна промисловість відноситься до галузей, що забезпечують науково-технічний прогрес, тому її розвиткові постійно приділялась значна увага. Роль хімічної промисловості визначається широким застосуванням хімічних технологій і матеріалів в усіх галузях національного господарства. Хімічний комплекс -- один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку значною мірою залежить науково-технічний прогрес.
Структура хімічного комплексу досить складна. До його складу входять ряд спеціалізованих галузей, що використовують різну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент продукції і об'єднуються між собою загальною технологією.[ 1
Як правило, виділяють :
· основну (неорганічну) хімію,
· хімію органічного синтезу,
· гірничохімічну промисловість,
· фармацевтичну промисловість,
· мікробіологічну промисловість,
· побутову хімію.
В Україні розвинута багатогалузева хімія і нафтохімія. Найкрупнішими підрозділами названої галузі є виробництва основної хімії (49 % всієї товарної продукції галузі), лакофарбова (6 %), промисловість пластмасових виробів, скловолокнистого лиття (5 %), шинна (10 %), гумоазбестова (7 %) та багато ін. На власне хімічну промисловість припадає близько 80 % випуску продукції всієї галузі, на нафтохімічну - 20 %.
Галузь виробництва виробів з гуми та пластмаси все більше набуває ознак важливої галузі індустрії. Полімери застосовуються практично в усіх напрямках матеріального виробництва й невиробничої сфери. Стабільно зростає попит на готові вироби з полімерних матеріалів з боку найважливіших галузей-споживачів: будівництва, транспорту, сільського господарства, медицини та ін. В загальносвітовому маштабі для всієї промисловості полімерних виробів характерні випереджальні темпи розвитку, швидке впровадження у виробництво досягнень науки й техніки, постійне відновлення асортименту продукції, що випускається.
Перспективність розвитку галузі виробництва виробів з гуми й пластмаси в Україні обумовлена наявністю інтелектуального, виробничого та трудового потенціалів, важливістю вирішення завдань із забезпечення необхідного рівня економічної безпеки країни, зайнятості працездатного населення. Як будь-яке хімічне виробництво, зазначена галузь є екологічно небезпечною. Одним із вагомих факторів інвестиційної привабливості, яка є запорукою ефективного економічного розвитку, постають існуючі невисокі екологічні стандарти, завдяки яким розвинені країни схильні розміщувати і розвивати виробництво хімічних товарів в Україні. Перед державою постає проблема регулювання процесом інвестування галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси з урахуванням комерційних пріоритетів підприємств галузі та соціально-екологічних потреб країни.
2.Структура, кількість підприємств і темпи зростання виробництва гумових та пластмасових виробів
Понад половину виробленої гуми витрачають на автомобільні шини. Крім шин, із гуми виробляють взуття, одяг, рукавички, труби, ластики, тенісні м'ячі , прокладки клапанів для герметизації трубопроводів і двигунів.
Важливим джерелом збільшення валютних надходжень і задоволення власних потреб є шинна промисловість, яка в Україні розвинена, але також не має сировинної бази -- каучуків. Через це виробництво шин, маючи стратегічний характер, далеке від стабільності: за 1991 -- 1994 рр. воно скоротилося майже на 41 відсоток.
Як плата за імпорт каучуку в країни СНД вивозиться 41 відсоток шин для сільськогосподарських машин, 30 відсотків шин для легкових і 9 відсотків шин для вантажних автомобілів. Отже, нагальним є виділеня коштів на будівництво заводу каучуку на основі використання власного природного газу.
Синтетичні смоли і пластмаси виготовляють переважно на нафтохімічних комбінатах та азотно-тукових заводах (Сєверодонецьк, Донецьк, Дніпродзержинськ, Запоріжжя та ін.). Хімічні волокна виробляють у Чернігові, Києві, Черкасах, Сокалі (Львівська область). Найбільшим виробництвом із переробки полімерів є виробництво шин та гумово-азбестових виробів (Дніпропетровськ, Біла Церква).
Хімічна галузь України нараховує близько 200 підприємств і об'єднань, в яких зайнято понад 350 тис. чоловік. За даними Мінпромполітики, вони виробляють до 20 тис. найменувань продукції на суму 40-45 млрд. грн. (Близько $ 8-9 млрд.). У 2007 році в структурі промислового виробництва хімічна галузь посіла 6,4% (шосте місце), в структурі ВВП - 2,7%. За даними Держкомстату, в 2008 році частка хімічної продукції в структурі експорту становила 8,2%. При цьому спостерігається в останні вісім років приріст виробництва та експорту хімічної продукції свідчить про те, що принаймні в найближчі декілька років хімічна галузь буде грати ключову роль в українській економіці.[ 4 ]
На 14,8% знизилася в 2008 р. виробництво синтетичних смол і пластмас і склало 435,5 тис. тонн. Провідні українські виробники синтетичних смол і пластмас - ВАТ «Концерн« Стирол »(Донецька обл.), ТОВ« Карпатнафтохім »(Івано-Франківська обл.) В структурі« Лукойл-Нафтохіму », ВАТ« Лисичанськнафтооргсинтез »(Луганська обл.). Коксохімічні підприємства України в січні-грудні 2008 р. зменшили виробництво на 5,4% (19,546 млн. т.). У 2007 р. обсяг хімічного виробництва становив 31,02 млрд. грн., Що вище на 23%, ніж у 2006 р
Виробництво синтетичних смол і пластмас зосереджено там, де в достатній кількості є водні ресурси. Найбільшими виробниками є Донецьк (поліхлорвінілові смоли і пластмаси), Сєверодонецьк (склопластик та пластмасові вироби), Луцьк, Запоріжжя, Лисичанськ, Сімферополь, Слов'янськ.
Таблиця 1- Виробництво пластмаси у первинних формах, тис. шт.
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
Пластмаси у первинних формах у тому числі |
514 |
439 |
314 |
349 |
|
поліетилен |
103 |
49 |
2,5 |
37,6 |
|
полістирол |
34,7 |
36,3 |
20,7 |
16,6 |
|
полівінілхлорид |
30,1 |
34,6 |
33,3 |
34,3 |
|
полікарбонати, смоли алкідні та епоксидні) |
7,3 |
7,6 |
7,6 |
8,2 |
|
поліпропілен (полімери пропілену або олефінів інших) |
94,4 |
84,2 |
99,1 |
…1 |
|
полівінілацетат |
13,4 |
10,0 |
11,0 |
…1 |
|
поліаміди |
0,4 |
0,1 |
…1 |
…1 |
|
смоли карбамідні та меламінові |
191 |
177 |
114 |
132 |
|
смоли інші |
31,7 |
32,0 |
21,0 |
20,9 |
|
смоли термопластичні (пластмаси інші у первинних формах) |
4,1 |
4,7 |
3,5 |
3,5 |
Отже, як бачимо із таблиці 1,виробництво пластмаси у 2010 році стало значно меншим,ніж у 2007.Зокрема,значно скоротилось виробництво поліетилену, полістиролу, хоча і виробництво полівінілхлориду дещо зросло.
Таблиця 2- Виробництво шин, тис. шт.
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
Шини нові - всього |
7411 |
6631 |
4805 |
5430 |
|
для вантажних автомобілів та автобусів, для авіації |
824 |
662 |
301 |
225 |
|
для сільськогосподарських, лісогосподарських машин та іншої техніки (включаючи шини суцільні чи напівпневматичні) |
2597 |
1943 |
1434 |
1698 |
Отже, із таблиці 2 ми бачимо, що на даний час спостерігається спад виробництва шин.
Таблиця 3-Виробництво пластин, листів, труб з пластмас
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
Трубки, труби, шланги та фітинги жорсткі з полімерів етилену, пропілену, вінілхлориду та інших пластмас |
270 |
241 |
188 |
211 |
|
у тому числі трубки, труби та шланги жорсткі з полімерів етилену |
22,5 |
25,1 |
18,5 |
21,2 |
|
Інші трубки, труби, рукава, шланги та фітинги з пластмас |
21,5 |
24,8 |
13,1 |
16,7 |
|
Плити, листи, плівка, фольга і стрічки пластмасові неармовані чи некомбіновані з іншими матеріалами |
173 |
179 |
151 |
172 |
|
Плити, листи, плівка, фольга і стрічки поруваті з пластмас |
19,2 |
25,0 |
22,6 |
28,5 |
|
Плити, листи, плівка, фольга, стрічки не поруваті з пластмас |
13,6 |
13,9 |
10,0 |
11,7 |
Як бачимо і з таблиці, відбувається спад виробництва пластин, листів, труб з пластмас.
Хоча власне виробництво полімерів поки менш привабливе, ніж імпорт, попит на полімери зростає в арифметичній прогресії. Переробкою полімерів в пластмасу в Україні займаються сотні компаній. На рис. 1 показано динаміку зміни показників виробництва продукції галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси за 2001 - 2010 роки .
Рис. 1. Індекси виробництва гумових та пластмасових виробів у 2001 - 2010 роках
Згідно рис. 1. найбільший індекс виробництва гумових та пластмасових виробів приходився станом на 2004 рік і становив 128,8 %. Стрімкий спад виробництва відзначається у 2008 - 2009 роках. У жовтні-листопаді 2008 року на світовому ринку хімічної та нафтохімічної продукції активізувалося ланцюгове скорочення попиту на товарну продукцію, у багатьох сегментах поглибилася фінансово-товарна криза, дестабілізувалася цінова кон'юнктура, знизився рівень та обсяги укладення контрактів на поставки продукції тощо. Вперше за останні роки відбувся обвальний спад обсягів випуску гумових та пластмасових виробів, який обумовлений зниженням платоспроможного попиту, «валютними» ускладненнями (нестабільність та непрогнозованість валютного курсу гривні) у сфері імпортних закупівель сировини та напівсировини. Рівень завантаження виробничих потужностей у сфері перероблення в цілому знизився до 60%. Частина підприємств-товаровиробників з усталеними довготривалими збутовими зв'язками, значними накопиченими товарними запасами сировини та високим рівнем конкурентоспроможності продукції спромоглися зберегти у листопаді-грудні 2008 року стабільний рівень завантаження виробничих потужностей та обсягів реалізації.
Через випереджувальний ріст збитковості підприємств у виробництві гумових та пластмасових виробів, на кінець 2008 року в даному сегменті утворився від'ємний фінансовий результат, який склав 1,03 млрд. грн. Близько 41 % підприємств закінчили рік зі збитком. Сумарний прибуток підприємств, що виробляють гумові та пластмасові вироби, за підсумками 2008 року становив лише 320,7 млн. грн. і майже в три рази був нижчим від сумарного збитку [4].
Індекси виробництва у листопаді 2009 року порівняно із листопадом 2008 року складали у виробництві гумових та пластмасових виробів 103,1 %. По більшості основних видів продукції у січні-листопаді 2009 року зафіксовано зменшення обсягів виробництва порівняно із аналогічним періодом минулого року, проте практично по всіх видах продукції падіння уповільнилось. В цілому протягом січня-листопада 2009 року зберігалося зменшення обсягів виробництва порівняно із аналогічним періодом 2008 року.
Україна має великі потенційні можливості для розвитку хімічної промисловості. На початку 90-х років вона налічувала понад 80 великих підприємств. Особливістю галузі є те, що в структурі постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів близько 60-- 70% їх обсягу становили поставки за зв'язками по кооперації з підприємствами республік колишнього Радянського Союзу. У цих же регіонах реалізовувалася значна частка виробленої продукції галузі.
Крім потужних підприємств, галузь характеризується наявністю суттєвого наукового потенціалу -- великої кількості науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, серед яких і такі, що вели важливі розробки науково-технічних проблем хімічної технології в колишньому Радянському Союзі
На основі використання полімерних матеріалів в країні розвинута гумово-азбестова промисловість. В її складі виділяється инне виробництво, що є великим споживачем синтетичного каучуку, хімічних волокон, сажі. Воно тісно пов'язане з машинобудуванням, особливо з автомобільною промисловістю -- головним споживачем шин. Свого виробництва каучуку в Україні немає, він імпортується з Росії, з районів Поволжжя, Уралу, Ситру. Технічна сажа -- важливий компонент виробництва гуми, та виготовляється з природних і попутних газів у Дашаві, Кременчуці, Стаханові. Найбільші підприємства гумово-азбестової промисловості -- шинний завод у Дніпропетровську і Білоцерківський завод гумово-технічних виробів. Підприємства цієї галузі є також у Харкові, Києві, Запоріжжі, Одесі, Бердянську тощо.
Синтетичні смоли і пластмаси виготовляють переважно на нафтохімічних комбінатах та азотно-тукових заводах (Сєверодонецьк, Донецьк, Дніпродзержинськ, Запоріжжя та ін.) Найбільшим виробництвом із переробки полімерів є випуск шин та гумово-азбестових виробів (Дніпропетровськ, Біла Церква).
Виробництво полімерів розвивається там, де є сировина, електроенергія і вода.[ 5]
3.Розмір і темпи зростання попиту на експортовану та імпортовану продукцію
гумовий пластмасовий виріб попит
Українська хімічна промисловість є експортно-орієнтованою. Основними експортними продуктами являються мінеральні добрива й неорганічна хімія, основними імпортними продуктами - полімери та пластмаси (46 % імпорту у 2007 році). В споживанні хімічної продукції товари групи «полімери і пластмаси» займають трохи менше половини ринку хімічної продукції (42 - 43 % у 2007 році). Це найдинамічніше зростаюча група хімічних товарів [4].
В Україні недостатньо освоєних власних запасів нафти, що позначилося на відсутності сировини для нафтохімічного виробництва, виробництва пластмас і полімерів. Як наслідок, темпи зростання виробництва полімерної продукції значно менші темпів зростання імпорту полімерів і пластмас.
Експорт / iмпорт товарiв з пластмаси за сiчень-грудень 2011 року,тис. грн
Експорт |
Iмпорт |
|
937718,0 |
4498422,7 |
Сектор 'Каучук, гума та вироби з них' в цілому є імпортозалежним. Така ситуація зберігається зокрема на протязі останніх півроку.
Експорт продукції асортиментного ряду 'Каучук, гума та вироби з них' з України в 3 кв. 2011 р. складав суму понад 46 млн. 100 тис.USD, що на 6% більше у порівнянні з попереднім кварталом. В секторі спостерігається зростання потужностей виробництва головних експортерів.
Імпорт продукції асортиментного ряду 'Каучук, гума та вироби з них' в Україну в 3 кв. 2011 р. складав суму понад 293 млн. 500 тис.USD, що на 8% більше у порівнянні з попереднім кварталом. Українська продукція сектора неконкурентноздатна на внутрішньому ринку.
У 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року імпорт легкових шин на територію України скоротився на 9%. У той же час у порівнянні з 1 кварталом 2010 року спостерігається приріст імпорту цього виду продукції на 41%. Аналіз ринку легкових шин за 2005-2010 рр. свідчить про переважання тенденції до збільшення імпорту даного виду продукції на територію України в натуральних одиницях виміру, яка мала місце до 2008 р. включно. Якщо в 2006 р. відносно 2005 р. приріст об'єму імпорту легкових шин склав 16%, то у 2007 і 2008 рр. по відношенню до попередніх років імпорт даного виду продукції зріс на 57% і 56% відповідно. У 2009 р. відносно 2008 р. спостерігається скорочення імпорту легкових шин на 38%. Проте в 2010 р. тенденція знову змінилася і значення показника збільшилося практично в 1,5 рази по відношенню до 2009 р.
Основними імпортерами легкових шин в Україні є Росія та Білорусь. Менша частина ринку імпортованих легкових шин розподілена між Південною Кореєю, Польщею, Японією, Угорщиною, Чехією, Фінляндією та іншими країнами.
Експорт легкових шин в 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року скоротився на 8%. У порівнянні з аналогічним періодом 2010 року має місце приріст експорту продукції темп якого склав 13%.
Вироби з пластмаси найбільше експортуються в Гонконг, Грузію, Ізраїль, Азербайджан, Білорусь, Росію, Молдовську республіку та в деякі країни Європи.
Імпортуються дані вироби до Азербайджану, Росії, Білорусії, Австрії, Велико Британії. [ 5 ]
4. Продукція, яка виготовляється галуззю та оцінка попиту на неї
Гумові вироби, підрозділяють зазвичай на три основні класи:
1) шини;
Динаміка виробництва легкових шин на території України в натуральних одиницях вимірювання в основному характеризувалася тенденцією до скорочення. Якщо в 2006 р. по відношенню до 2005 р. темп зниження показника склав лише 5%, то в 2007 і 2009 рр. досяг 23%. Винятком став 2008 р., коли обсяг виробництва легкових шин дещо збільшився відносно 2007 р. (на 1%), а також 2010 р., за який цей показник зріс на 14% по відношенню до 2009 р.
Обсяг споживання легкових шин на території України в 2009 р. по відношенню до 2008 р. значно знизився. Темп скорочення склав 30%. У 2010 р. відносно 2009 р. цей показник зріс на 34%
2) гумотехнічні вироби, вживані як комплектуючі деталі в авто-, авіа- і суднобудуванні, в з.-х.(сільськогосподарський) машинобудуванні, в будівництві і ін.
3) вироби народного вжитку (взуття, килимки, купальні шапочки, плавальні, рукавички, соски і ін.). Більшість із даних товарів виготовляють з твердих каучуків; деякі,- наприклад тонкостінні безшовні рукавички, гумові нитки, губчасті сидіння для автомобілів і меблів, -- з латексів.
До виробів з пластмаси належать:
1) Тара
2) Господарський інвентар(лопата, дачний умивальник, контейнери,тази,відра і т. Д.
3) Кухонний інвентар( хлібниця, кухлі, підноси, контейнери для харчових продуктів, сушки для посуду, форми для льоду, кришки, лійки, совки, миски, друшляки і т. д.)
4) Туалетні приналежності( футляр для зубної щітки, мильниця і т. д.)
5) Побутові речі ( полиця для взуття, совок для сміття, плечики одежні, мухобійки,
6) Дитячі іграшки
5. Можливості розвитку галузі в Україні
З метою виявлення основних проблем галузі, що мають місце на сьогоднішній день, доцільно зазначити особливості стану підприємств, головними з яких є:
- наявність потужного виробничого та інтелектуального потенціалів, сформованих на базі діяльності підприємств за часів СРСР;
- поряд з використанням застарілого обладнання облаштування підприємств галузі досить дорогими та сучасними виробничими лініями, значна частина яких характеризується швидким моральним зносом;
- споживання електроенергії як головного енергоносія для роботи обладнання;
- використання значної частини імпортної сировини. Вартість сировини має вирішальне значення, її частка в собівартості готової продукції коливається від 45 до 90%.
Важливими проблемами галузі є:
- технічне переозброєння підприємств, зменшення диспропорцій у структурі їх виробничого апарату, поліпшення організації виробництва на основі впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій.
- ускладнення фінансового стану галузі, що обумовлено зростанням цін на енергоносії, сировину, зменшенням обсягів виробництва та погіршенням цінової кон'юнктури на кінцеву продукцію.
Для успішного функціонування підприємства галузі потребують залучення інвестицій. На початок 2010 року обсяг інвестицій має вкрай нестабільний характер та характеризується вибірковістю. Проте, обсяг інвестицій в основний капітал в 2007 році був одним із найбільших за останні декілька років, що свідчить про намагання власників та керівників підприємств прискорити процес технічної та технологічної модернізації діючих виробництв. Динаміку інвестицій в основний капітал галузі виробництва гумових та пластмасових виробів показано на рис. 2 [4].
Рис. 2. Інвестиції в основний капітал галузі виробництва гумових та пластмасових виробів в 2001 - 2008 роках
За графіком чітко прослідковується тенденція до зростання обсягу інвестицій з 2001 по 2007 роки, що доводить перспективність розвитку галузі. Загальну картину інвестицій в основний капітал всього хімічного комплексу в 2008 році показано на рис. 3 [4].
Рис. 3. Структура інвестицій в основний капітал хімічного комплексу України в 2008 році
Слід відзначити, що в 2008 році виробництва гумових та пластмасових виробів отримали 23 % капіталовкладень у загальній структурі інвестувань в хімічний комплекс України.
Фактори, що перешкоджають розкриттю інвестиційної привабливості галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси, наведено на рис. 6.
Рис. 6. Фактори, що перешкоджають розкриттю інвестиційної привабливості галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси.
Фактори, що формують інвестиційну привабливість галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси наведено на рис.4.
Рис. 4. Фактори, що формують інвестиційну привабливість галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси
Із наведених на рис. 4 факторів значну увагу слід приділити невисоким екологічним стандартам, що існують в Україні. Вся хімічна промисловість є екологічно небезпечною і багато розвинених країн розміщують і розвивають виробництво хімічних товарів в країнах, що розвиваються. Саме з таких позицій Україна є привабливою для іноземних інвесторів. На її території знаходиться 877 хімічно небезпечних об'єктів й 287 000 об'єктів використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їхні похідні (в 140 містах й 46 населених пунктах). Нарощування хімічного виробництва приводить до зростання кількості промислових відходів, що становлять небезпеку для навколишнього середовища й людей. Галузь виробництва виробів з гуми та пластмаси не є виключенням. Залучення іноземних інвесторів за умов, що склалися на даний момент в Україні, призведе до поглиблення тяжкого екологічного стану. Разом з реконструкцією й модернізацією підприємств, впровадженням передових технологій (насамперед - на основі розвитку власної хімічної науки), енергозбереженням важливим питанням є здійснення природоохоронних заходів. Завданням держави повинно стати вирішення проблеми зі збільшення та відповідного спрямування необхідних інвестиційних коштів у галузь гумових та пластмасових виробів з орієнтацією на ринковий попит та врахуванням соціально-екологічних потреб країни.
6.Оцінка комплексу промислового маркетингу в галузі
Комплекс промислового маркетингу налічує 7 складових: товар, ціна, збут, просування, персонал, виробництво, планування.
1. Товар: Найменування виробів із гуми та пластмаси наведені у пункті 4.
2. Ціна:
- на літні шини для легкового автомобіля -41 ... 62 $
- на зимові шини для легкових автомобілів-128 ... 462 $
- купальні шапочки-30-100 грн.
- взуттєва підошва-30-80 грн.
- надувні повітряні кульки-0,5-3 грн.
- пластмасові підноси-20-100 грн.
- пластмасові іграшки-10-200 грн.
3. Збут:
Розміщення хімічної промисловості має свої особливості у зв'язку з тим, що на нього впливає велика кількість чинників: сировинний, паливно-енергетичний, споживчий. Частка сировини становить від 40--45 до 90% всієї вартості готової продукції цієї галузі. При значному асортименті продукції, що виробляється з різноманітної сировини (часто для виробництва одного виду продукції необхідно декілька видів сировини), проблема її постачання набуває особливо важливого значення.
Останніми роками дещо посилилася спеціалізація і зменшилася роль комбінування хімічних виробництв у зв'язку з використанням трубопровідного транспорту для транспортування раніше “незручних” вантажів (наприклад, при транспортуванні етилену з Поволжя в район Одеси).
Хімічна промисловість споживає значну кількість води (набагато більше, ніж будь-яка інша галузь обробної промисловості). Вода входить до складу деяких хімічних продуктів, а також вирі викорисстовується для промивки тих продуктів, що виготовляються для охолодження агрегатів, а також для розбавлення стічних вод хіміч підприємств тощо. Все це сприяє тяжінню хімічних підприємств до районів, котрі достатньою мірою забезпечені водою. До числа особливо водомістких виробництв відносять виробництва полімерних матеріалів.
Крім того, хімічні виробництва потребують, як правило, багато теплової та електричної енергії.
При великих розмірах хімічних підприємств (перш за все комбінатів) та високому ступені автоматизації і механізації виробництв у цілому хімічна промисловість належить до галузей з невисокою трудомісткістю виробництва, її підприємства можна містити у слабо заселених районах.
При розміщенні хімічних підприємств істотне значення має врахування екологічного чинника. При недосконалій технології галузь має багато відходів, що негативно впливають на навколишнє середовище. Необхідно вдосконалювати технологію виробництв, впроваджувати безвідходні і маловідходні технології, уникати надмірної територіальної концентрації виробництва.
Виробництво пластмасових і гумових виробів найбільше залежить від паливно-енергетичного та водного фактору, хоча екологічний і сировинний теж має велике значення.
Виробник гумових і пластмасових виробів може зробити вибір із чотирьох систем каналів збуту:
1. Збут через власну збутову організацію за наявності мережі регіональних базових складів або без неї доцільний за умов, коли:
- товар продається у таких кількостях, які виправдовують витрати на прямий збут;
- існує достатня концентрація ринку споживачів;
- виникає потреба у спеціалізованій технічній допомозі, монтажі чи ремонті;
- виробник володіє достатніми фінансовими можливостями для організації власної збутової мережі;
- ринок товару є вертикальним і збут обмежується нечисленною групою добре відомих споживачів;
- ціна підлягає різним коливанням, що викликає необхідність постійного контролю за ринком і адекватного швидкого реагування (без урегулювання будь-якої зміни в ціні з торговими посередниками);
- різниця між собівартістю і ціною продажу достатня для покриття витрат на прямий збут. Якщо є жорсткі вимоги щодо якості товару, коли товар інколи треба замінити, то збут не по прямому каналу може бути недоцільним.
2. Збут через залежних збутових посередників доцільний за умов, коли:
- виробник слабкий у фінансовому відношенні і повинен оплачувати вартість поставки товару на замовлення з тих грошей, отриманих у споживача;
- виробник виходить на ринок, де у нього не має ділових контактів та мало інформації;
- збут даного товару вимагає додаткових зусиль щодо просування на ринку, обізнаності, послуг, але у незначному обсязі;
- ринок є вертикальним.
3. Збут через незалежних збутових посередників доцільний за умов, коли:
- висувається вимога щодо швидкості закупки та поставки, наприклад стосовно товарів, необхідних для технічного обслуговування, ремонту й експлуатації;
- ринок цього товару горизонтальний;
- споживачі надають перевагу закупівлі товару дрібними, не зручними партіями. Оптове підприємство має можливість об'єднати різні дрібні замовлення;
- різниця між собівартістю і ціною продажу занадто мала для утримання власних філій;
- товар продається такими партіями, що забезпечується економія на транспортних витратах у разі його придбання через посередника;
- виробник володіє не дуже значними коштами, яких вистачає лише для утримання невеликої збутової організації, що здатна забезпечити продукцією лише оптового посередника.
4. Використання змішаних каналів розподілу доцільне за умов, коли:
- в одних районах існує висока концентрація ринку, а в інших - низька;
- одним споживачам продається товар стандартної якості (збут через посередників), а іншим -- товар із модифікаціями та широким колом послуг (прямий збут).
3. Просування товарів на ринок
Просування товарів відбувається завдяки наявності великої кількості спеціалізованих професійних видань, а особливо завдяки розвитку Інтернету, замовники добре інформовані про товар або послугу, його основні характеристики та додаткові можливості. Знову ж таки, якщо покупець не відчуває потреби в товарі промислового значення, переконати його придбати товар практично неможливо. У цих умовах зростає роль іміджу (репутації) компанії, відомостей про неї в публікаціях спеціалізованої преси і, зокрема, відгуків інших корпоративних клієнтів. Не секрет, що багато фірм, перш ніж зробити велику закупівлю товарів тривалого користування, проводять своєрідну промислову розвідку (так званий моніторинг постачальників). Саме тому основний акцент йде на брендинг, PR і особисті продажі, а вже потім реклама і стимулювання збуту.
5. Персонал
Персонал можна класифікувати у відповідності до цехів.
Основним виробничим підрозділом заводу пластмас є цех лиття виробів із пластмас. Невід'ємним елементом цеху лиття виробів із пластмас є цех вторинної переробки. Одним з найбільш високотехнологічних підрозділів підприємства є інструментальний цех. Серед його завдань - розробка на замовлення відділу менеджменту нових виробів, аналіз шляхів забезпечення максимальної рентабельності його виробництва і, як і основний етап - розробка, виготовлення, впровадження і ремонт оснастки і прес-форм для виробництва нових виробів із пластмаси.
Увесь накопичений персонал - директор, керівники підрозділів, інженери, сервісний персонал, спеціалізовані робочі.
6.Виробництво.
Технологія виготовлення гуми складається з чотирьох стадій:
- різання каучуку на куски і приготування інгредієнтів (подрібнення, просіювання, сортування, зважування);
- приготування гумової суміші в герметичних гумозмішувачах і на каландрах (валках);
- формування (на валках для листової гуми, або в пресформах для штучних виробів);
- вулканізація - завершальна і дуже відповідальна операція, яка може відбуватися в пресах, котлах і автоклавах при температурі 130-160?C і тиску 18-20 МПа, але може відбуватись і при тиску 3-6 МПа. Існує також вулканізація з використанням високочастотних коливань та радіації.
Якість гуми про цьому покращується, але цей спосіб занадто дорогий.
При вулканізації сірка з'єднується з молекулами каучуку, зшиваючи їх у трьохмірну структуру, яка називається гумою. Саме при вулканізації гума набуває основної якості - можливості подовжуватись.
Гумові вироби отримують з допомогою певної техніки. За допомогою певної техніки. За допомогою каландрів отримують листову гуму; за допомогою черв'ячних пресів -труби, шланги, шнури, гумовані кабелі; за допомогою пресів та пресформ -штучні вироби: ущільнювачі, штепселі, прокладки тощо.
Існують також спеціальні машини та пристрої для виготовлення складних виробів, наприклад ізоляційних рукавиць, взуття, спецодягу тощо.
Якщо розглядати сучасне виробництво пластмас, то варто відзначити до збільшення методів виготовлення виробів шляхом лиття пластмас, а також впровадження у виробництво вторинної переробки пластмас, що дозволяють із відходів пластмас виготовляти нові вироби. Вторинна переробка пластмас дозволяє підприємствам заощаджувати на сировину й робить виробництво таким, що воно більше окупується. Технологія переробки пластмас при цьому вирішує завдання підвищення якості виробу, розглядаючи завдання виготовлення пластмаси, зварювання пластмаси, обробки пластмаси й т.д. Також технологія переробки містить у собі рішення завдань по розробці оснащення для виготовлення пластмас, розглядаючи такі інструменти, як дробарка пластмаси, подрібнювачі пластмас, інструменти для металізація пластмас, розробку прес - форм для заливання в них рідкої пластмаси й т.д.
7. Планування
Одним із найбільш важливих факторів, що визначають планову орієнтацію, є стан зовнішнього середовища підприємства. Цей фактор є комплексним, потребуючим деталізації на ряд складових оцінка яких дозволяє більш точно визначити спрямованість планового процесу. Підприємства, які здійснюють свою діяльність в одній галузі, мають спільні ринки збуту продукції, спільних конкурентів, постачальників і споживачів. Це зумовлює типову реакцію підприємства на зміну цих факторів. Однак вибір системи планування на основі аналізу лише тенденцій розвитку галузі буде недостатньо обґрунтованим.
Дуже важливим при плануванні діяльності підприємств, що займаються виробництвом гумових та пластмасових виробів є інформаційне забезпечення-дослідження попиту на продукцію, конкурентів.
Також потрібно запланувати витрати сировини для виготовлення продукції.
Підсистема організаційного забезпечення пов'язана з розробкою посадових інструкцій, в яких розподіляються обов'язки та відповідальність кожної структурної одиниці підприємства та конкретних посадових осіб за здійснення процесу планування.
Підсистема кадрового забезпечення полягає в виборі кваліфікаційних співробітників, від діяльності яких і буде залежати сам процес здійснення планування на підприємстві. Ця підсистема передбачає створення моральних і матеріальних заохочувань для робітників з метою посилення ефективності їх діяльності.
Підсистема забезпечення узгодженості особливо необхідна для пошуку нових напрямів діяльності підприємства.
7.Особливості промислового маркетингу в галузі
Ринок товарів промислового призначення (гумових і пластмасових виробів) - сукупність осіб і організацій, що закуповують товари та послуги, які використовуються при виробництві інших товарів або послуг, що продаються, що здаються в оренду або що поставляються іншим споживачам.
Особливостями промислового маркетингу в галузі є:
- невелика кількість покупців(наприклад,організації, що закупляють шини для виготовлення автомобілів, взуттєву підошву для виготовлення взуття чи пластикові бутилки для розливу води)
- ці нечисленні покупці закуповують товар великими партіями і обсяги закупівель є досить значними;
- часто покупці можуть бути сконцентровані географічно для зменшення затрат на транспортування товару
- попит на дані товари визначається попитом на споживчі товари(так, коли попит на певну машину зменшується, її виготовляють в меншій кількості або перестають виробляти, то відповідно і попит на шини до неї теж зменшиться)
- покупці даних товарів часто можуть бути професіоналами;
- для просування своїх виробів підприємства часто беруть участь у різноманітних виставках, ярмарках, друкують інформацію про товар у спеціалізованих виданнях;
- ціни на товари є нееластичними;
- значна залежність виробництва від водного та енергетичного факторів;
- часто через діяльність таких підприємств відбувається забруднення навколишнього середовища.
Висновок
Загалом у світі для полімерної промисловості характерні випереджальні темпи розвитку, швидке впровадження у виробництво досягнень науки й техніки, постійне відновлення асортименту продукції, що випускається. Переробка полімерної продукції в Україні на даний момент розвивається незадовільними темпами. Враховуючи незабезпеченість галузі виробництва виробів з гуми та пластмаси власною сировиною, єдиним способом імпортозаміщення останньої є розвиток виробничої бази переробників. Галузь є інвестиційно привабливою, проте державі необхідно пам'ятати як про економічний, так і соціальний розвиток країни, приділити значну увагу питанням екологічної безпеки країни за умов розвитку полімерного виробництва. Держава повинна взяти під контроль питання процесу інвестування галузі з урахуванням комерційних пріоритетів підприємств та соціально-екологічних потреб країни.
Перелік використаних джерел
1. Евтушенко Е.В. Российская нефтехимия: структурные преобразования - ключ к расширению инвестиций и развитию производства / Е.В. Евтушенко // Инновации и инвестиции. - 2005. - № 4. - С. 18-22.
2. Евтушенко Е.В. Современное состояние и тенденции развития нефтеперерабатывающей промышленности / Е.В. Евтушенко // Экономика и управление. - 2003. - № 4. - С. 15-20.
3. Брагинский О.Б. Мировая нефтехимическая промышленность / О.Б. Брагинский. - М.: Наука, 2003. - 556 с.
4. Підсумки функціонування хімічного комплексу України в 2008 році, основні тенденції та прогноз розвитку галузі на 2009 рік [Електронний ресурс] / Т. В. Ковеня // Режим доступу: http://niitehim.ck.ua/chemcomplex_2008.doc
5. Довідка «Про підсумки роботи галузей промисловості за січень-листопад 2009 року» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=375E5E8D427DA2BA1519210AADCCBFF4?art_id=74636&cat_id=36479
6. Довідка «Про підсумки роботи галузей промисловості за січень-квітень 2010 року» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=76792&cat_id=71272
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз ринку посуду з пластмас, вивчення його сучасного стану, тенденцій та перспектив подальшого розвитку. Характеристика асортименту виробів з пластмас, їх споживчі властивості, товарознавча характеристика, фактори та напрямки формування якості.
курсовая работа [414,9 K], добавлен 26.01.2014Характеристика сучасного ринку макаронних виробів, використовувана сировина для їх виробництва. Нове у виробництві макаронних виробів. Асортимент макаронних виробів. Вимоги, показники та дефекти якості даного товару, його товарознавча характерстика.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.09.2008Динаміка росту виробництва хлібобулочних виробів, їх споживчі властивості. Кращі виробники хлібобулочних виробів. Характеристика асортименту хлібобулочних виробів, що реалізуються в супермаркеті АТБ. Види і способи фальсифікацій хлібобулочних виробів.
курсовая работа [232,0 K], добавлен 05.03.2013Класифікація і товарний асортимент макаронних виробів. Особливості їх виробництва, пакування, маркування, транспортування та дефекти. Дослідження якості представлених зразків макаронних виробів: вермішель та ракушки. Характеристика сировини та матеріалів.
курсовая работа [751,7 K], добавлен 22.11.2014Проект модернізації ВАТ "Сумська макаронна фабрика", аналіз та оцінка його економічної ефективності. Особливості організації виробництва якісних короткорізаних макаронних виробів для забезпечення потреб населення Сумської області та Східної України.
бизнес-план [38,4 K], добавлен 12.07.2010Регіональний розподіл виробництва цукристих кондитерських виробів. Класифікація і види мармеладу. Особливості хімічного складу мармеладу, стадії його виробництва. Показники якості і безпеки мармеладу. Маркування, упаковка і зберігання мармеладних виробів.
курсовая работа [509,0 K], добавлен 13.11.2011Загальна характеристика ринку тютюнових виробів в Україні, особливості пропозиції, попиту та дистрибуції. Товарознавча характеристика, класифікація та асортимент тютюнових виробів. Формування та аналіз асортименту товарів у супермаркеті "Волинь-Табак".
курсовая работа [334,2 K], добавлен 06.10.2012Значення експертизи у підвищенні якості овчино-шубних виробів. Класифікація овчино-шубних виробів. Показники якості та методи їх визначення. Дефекти овчино-шубних виробів. Організація, порядок проведення та оформлення експертизи овчино-шубних виробів.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 28.12.2007Загальна ситуація на ринку борошняних кондитерських виробів Молдови. Динаміка виробництва та структура споживання борошняних кондитерських виробів. Соціально-демографічна структура споживання. Конкурентний аналіз продукції та групи економічних агентів.
практическая работа [1,3 M], добавлен 24.03.2011Ювелірний ринок України. Формування якості та основних властивостей ювелірних виробів з перлами. Товарознавча оцінка асортименту ювелірних виробів з перлами, що реалізує ТОВ "Меркурій". Собівартість виробництва ювелірної продукції з перлами в Україні.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 02.04.2013