2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;

5) продукція мисливського, рибальського та морського про-мислів;

6) продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендова-ними (зафрахтованими) нею;

7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

8) продукція високих технологій, одержана у відкритому кос-мосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендують-ся нею;

9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначе-ної у пунктах 1-8 цієї статті. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.

Критерій достатньої переробки визначається:

1) правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) або правилом адвалорної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 % від вартості товару, одержаного в ре-зультаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вар-тості товару, одержаного в результаті переробки;

3) або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалорної частки, але з дотриман-ням певних умов визнаються достатніми.

Перелік таких виробничих та технологічних операцій визна-чається Кабінетом Міністрів України. З цього питання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перелік виробничих та технологічних операцій для визначення критерію достатньої пере-робки товару та порядок його встановлення та застосування при визначені країни походження товару" від 27.12.2002 № 2030.

Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосо-вується правило зміни товарної позиції. Згідно з цим правилом то-вар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізо-ваною системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції;

4) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній про-дукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних скла-дових;

5) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;

6) забій тварин.

У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що вико-ристовуються для його виробництва.

Для підтвердження походження товару може застосовуватися сертифікат про походження товару.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифікат приймається його офіційно завірений дублікат.

Згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР сертифікати походження на то-вари з України видають Торгово-промислова палата України та ре-гіональні торгово-промислові палати.

Для підтвердження походження товарів з України торгово-про-мислові палати видають такі сертифікати.

1. Сертифікат походження загальної форми (англійською мо-вою) - звичайна форма сертифіката - видається на всі товари, які мають українське походження відповідно до національного законо-давства України, при експорті в країни, з якими не обумовлені правила визначення країни походження товарів; також видається у разі, коли товар не має преференційного доступу на ринок країни імпорту та у випадках відсутності або тимчасового припинення пільг на українські товари.

2. Сертифікат походження загальної форми (російською мо-вою) - звичайна форма сертифіката - видається при експорті у країни СНД в тих випадках, коли товар отримує українське похо-дження згідно з національним законодавством України, проте не виконується якась з умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 лис-топада 2000 р.

3. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - на товари, що експортуються до країн СНД та задовольняють умовам Правил визначення країни похо-дження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р. Для країн, які не підписали згадане Рішення, діють положення двосторонніх угод, що передбачають застосування Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 24 вересня 1993 р.

4. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми "А" (англійською мовою) в рамках Генеральної системи префе-ренцій - для товарів, які підпадають під преференційний режим при експорті на ринки країн-донорів (ЄС, Чехія, Словаччина, Япо-нія, США).

5. Сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILE PRODUCTS) (англійською мовою), які експортуються тільки в краї-ни ЄС (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція) відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною і ЄС.

6. Сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою), яка експортується тільки до країн ЄС відповідно до поло-жень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Євро-пейським Співтовариством вугілля і сталі про торгівлю деякими ста-леливарними виробами.

7. Преференційний (пільговий) сертифікат походження фор-ми EUR-1 (англійською мовою) для експорту в країни Балтії. Для товарів, що експортуються в Латвію, Литву та Естонію згідно з по-ложеннями відповідних угод, укладених між Україною та цими країнами.

8. Преференційний (пільговий) сертифікат походження фор-ми EUR-1, серія М (англійською мовою) - для експорту в Респуб-ліку Македонія згідно з положеннями Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною.

9. Сертифікат походження форми У-1 (українською мовою) - видається згідно з чинним законодавством України і застосовується в межах митної території України у випадках, коли необхідно підтвердити українське походження товарів, які перебувають в обі-гу в межах митної території України під час здійснення підприєм-ницької діяльності іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Перевірка достовірності (верифікація) сертифікатів про похо-дження товарів з України здійснюється митними органами. Така пе-ревірка здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабіне-ту Міністрів України "Про затвердження Порядку верифікації серти-фікатів про походження товарів з України" від 12.12.2002 № 1861.

Ірис виготовлений повністю з української сировини українським підприємством. Інші країни у виробництві ірису участі не приймали. Тому країною-походження товару є Україна. Для підтвердження країни-походження видається відповідний сертифікат.

3.5 Нарахування митних платежів

3.5.1 Визначення митної вартості

Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсо-ток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сум-ніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосеред-ньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар - той самий, а вартість може дуже відрізняти-ся залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому не-обхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо визначення митної вартості незалежно від умов поставки вимагає єдиного підхо-ду різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які постачаються на різних умовах поставки, незва-жаючи на те, хто насправді несе витрати (продавець чи покупець).

Розумний підхід держави до питання визначення митної вартості предметів, що переміщуються через її кордони, як до одного з основ-них елементів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяль-ності забезпечує захист інтересів національних товаровиробників. Мито та інші митні платежі, що одночасно стягуються митними органами при митному оформленні, нараховуються на базі митної вартості.

Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким ме-тодом буде визначена митна вартість або проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є сплата митних платежів та висно-вок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка - це питання роз-витку зовнішньої торгівлі між країнами.

Виходячи з викладеного, на Конференції ООН прийнято рішен-ня про загальні правила митної оцінки.

Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов поставки введено розрахунко-ву величину - митну вартість.

Для визначення митної вартості встановлено єдині критерії: мо-мент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена у рахунку-фактурі).

За такого підходу значення митної вартості для однакових то-варів буде однаковим навіть у випадках, коли вони постачаються за різними умовами поставки.

Митна вартість обчислюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.

Фактурна (контрактна) вартість - це ціна товару, обумов-лена в контракті та відповідно у рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з ураху-ванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів ІНКОТЕРМС, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунка-фактури та коли вони здійснені - до перетину митного кордону чи після.

Тому знання ІНКОТЕРМС є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме знання того, які ви-трати поставки включаються продавцем до рахунка-фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до пе-ретину митного кордону (якщо вони не включені до рахунка-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.

Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунка-фактури).

Поняття митної вартості викладене у ст. 259 Митного кодексу: "Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються че-рез митний кордон України, яка обчислюється на момент перети-нання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу".

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну те-риторію України, здійснюється шляхом застосування таких методів (рисунок 3.5.1).

Рисунок 3.5.1 - Методи визначення митної вартості

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо основний метод не можна використати, застосовується послідовно кожен із перелічених методів. При цьому кожен на-ступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не мож-на визначити шляхом застосування попереднього методу (за винят-ком методів віднімання та додавання вартості, які можуть застосо-вуватися у будь-якій послідовності).

У нашому випадку доцільно використати метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

При визначенні митної вартості за цим методом повинні бути включені витрати:

1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:

а) вартість транспортування;

б) витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;

в) страхові суми;

2) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;

б) вартість контейнерів та іншої багаторазової тари, якщо відпо-відно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;

в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матері-алів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

3) відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які пря-мо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчу-женням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;

б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;

в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);

г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, ди-зайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за тезками митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;

4) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен вплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;

5) відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.

Ірис експортується на підставі договору купівлі-продажу на умовах поставки DAF-Глухів. Митна вартість визначається на основі ціни, яку буде сплачено або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. Оскільки поставка здійснюється на умовах DAF (доставка до кордону), то митна вартість дорівнює фактурній (3.5 2).

У нашому випадку до фактурної вартості включено транспортування до кордону (200 доларів США) та страхування (200 доларів США) (3.5.1):

ФВ = РВ+ТВ + С (3.5.1)

де РВ - реалізаційна вартість, грн., РВ = 6000 доларів США;

ТВ - транспортні витрати, ТВ = 200 доларів США;

С - страхування до кордону, С = 200 доларів США.

ФВ = (6000 + 200+200) ^. 5,05 = 32320,00 грн.

МВ=ФВ, (3.5.2 )

де МВ - митна вартість;

ФВ - фактурна вартість, ФВ = 32320,00 грн.;

Отже, митна вартість становить 32320,00 грн.

3.5.2 Нарахування мита

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито - це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Мито повністю вноситься до Державного бюджету України. Воно сплачується митним органам України.

При експортних операціях мито не нараховується.

3.5.3 Нарахування ПДВ

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції по ввезенню (пере-силанню) товарів на митну територію України і отриманню робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, в тому числі операції по ввезенню (пересиланні) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Від оподаткування ПДВ звільняються товари, які не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Товари, які експортуються з України, податком на додану вартість не обкладаються. Навпаки, фірма-експортер отримує відшкодування суми ПДВ (20% від фактурної вартості) при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Це проводиться з метою заохочення українських виробників на зовнішній ринок.

Тому сума, яка відшкодовуватиметься підприємству державою становитиме (3.5.3.1).

ПДВ = (ФВ) ^. 20%. (3.5.3.1)

де ФВ - фактурна вартість, грн., Ф_в = 32320,00 грн.;

ПДВ = 32320,00 грн. ^. 20 % = 6464,00 (грн.)

3.5.4 Нарахування митного збору

Митні збори - це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці).

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Звільнення від сплати митних зборів можливо лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Нарахування митних зборів проводиться у графі 47 ВМД у національній валюті.

У нашому випадку ставка митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості більше 1000 доларів США становить 0,2% від митної вартості партії за оформлення однієї ВМД. Тому митний збір за митне оформлення складе 64,64 грн.

Загальна сума митних зборів становить також 64,64 грн.

3.5.5 Визначення загальної суми митних платежів

Загальна сума митних платежів у даному випадку розраховується за формулою 3.5.5.1.

М_П = М + ПДВ + М_З ( 3.5.5.1 )

де М_П - сума митних платежів, грн.;

М - сума мита, грн., М = 0 (грн.);

ПДВ - сума податку на додану вартість, грн., ПДВ = 0 (грн.);

М_З - сума митних зборів, Мз = 64,64 (грн.).

М _П = М_з = 64,64 (грн.)

Таким чином, на момент перетину митного кордону України сума митних платежів складає 64,64 (грн.), що становить 0,2% від митної вартості.

3.6 Використання ВМД при митному оформленні ірису

Основним етапом митного оформлення є декларування товарів і транспортних засобів.

У міжнародній практиці використовуються різноманітні форми митних декларацій, наприклад, при митному оформленні речей, валюти та валютних цінностей фізичних осіб, при митному оформленні поштових відправлень тощо.

У торговому обороті застосовується декларування в письмовій формі і шляхом електронної передачі даних.

Основний документ, за яким декларуються товари суб'єктами ЗЕД - юридичними і фізичними особами, є вантажна митна декларація (ВМД).

Вантажна митна декларація (ВМД) - уніфікований документ, який містить відомості про товари та майно, які переміщуються через митний кордон України, про відправника, одержувача та особу, яка здійснювала декларування вантажів через кордон, умови поставки, способи розрахунків та інші дані, необхідні для митного оформлення, у тому числі дані про стягнення митних та інших зборів мита, ПДВ з товарів і майна, які переміщуються через митний кордон України.

ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, у порядку, встановленому Митним кодексом України, Положенням про ВМД та іншими актами законодавства України.

Орган Державної митної служби не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом з порушенням Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД; в інших випадках, передбачених законодавством України. У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.

Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацію ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.

ВМД оформляється на єдиних стандартних самокопіюючих бланках формату А4, що виготовляється друкарським способом. Оформлення ВМД з використанням інших бланків не допускається.

До ВМД може бути додано не більше 33 додаткових аркушів, що дозволить задекларувати не більше 100 найменувань товарів. У ВМД і додаткових аркушах не повинно бути підчисток, виправлень. Кожне виправлення завіряється підписом і печаткою митного брокера.

ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання.

Вантажна митна декларація складається з граф, поділених на підрозділи, де зазначаються реквізити, кожен з яких починається з нового рядка та перед кожним з них проставляється порядковий номер.

ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Зразок заповнення ВМД при експорті ірису наведено у додатку.

Графи заповнюються так:

Графа А - у графі зазначається: 1 - номер розрахункового рахунку у валюті України, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито розрахунковий рахунок декларанта; 2 - номер валютного рахунку, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито валютний рахунок декларанта.

Зазначаються реквізити:

- за пунктом 1 - р/р 26007302585043, Рівненське головне відділення ПІБ, МФО 333335;

- за пунктом 2 - в/р 26007302585043, Рівненське головне відділення ПІБ, МФО 333335.

Графа В "Подробиці розрахунків". Графа призначена для зазначення заявником платіжних документів, які свідчать про внесення митних платежів. У графі зазначаються:

шифр платежу відповідно до класифікатора видів митних платежів;

загальна сума платежів по цьому шифру;

платіжні реквізити митного органу на розрахунковий рахунок якого сплачуються митні платежі.

У ВМД на оформлення ірису зазначено - вид платежу: 010 - 64,64 грн. Платежі сплачуються на р/р 2603340 в АППБ "Аваль" м. Рівне, МФО 35360.

Графа С заповнюється інспектором митної служби.

Графа D - заповнюється інспектором митної служби;

Графа 1 "Тип декларації" - ЕК 10 (вивезення товарів з України).

Графа 2 "Відправник" - зазначаються відомості про відправника - нерезидента України, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору - Новоград - Волинське районне споживче товариство, 11000, Житомирська обл., м. Новоград - Волинськ. вул. Київська, 23. Обліковий номер платника податків - 3543213213, ідентифікаційний номер одержувача - 30101 - 56/6542135463.

Графа 3 "Додатковий аркуш" - заповнюється коли є додаткові аркуші. У першому розділі графи зазначається порядковий номер аркуша, у другому - загальна кількість аркушів, включаючи додаткові. У разі, коли додаткові аркуші не використовуються, у графі зазначається 1/1.

Графа 4 "Відвантажувальні специфікації". Заповнюється при використанні специфікацій. У нашому випадку специфікації відсутні.

Графа 5 "Всього найменувань товарів". У графі зазначається цифрами загальна кількість найменувань товарів, наведених у графі 31 "Опис товару" декларації та додаткових аркушів - найменувань товарів - 1.

Графа 6 "Кількість місць". У графі зазначається цифрами загальна кількість місць у декларованій партії товарів - кількість місць - 100.

Графа 7 "Довідковий номер". У графі проставляється номер та дата прийняття декларації - 204000000/6/000000 (де 204000000 - дев'ятизначний цифровий код митного органу згідно з класифікатором митних органів України (Рівненська митниця); 6 - остання цифра поточного року; 000000 - шестизначний порядковий номер декларації, оформленої зазначеним митним органом).

Графа 8 "Одержувач/імпортер". У графі проставляються відомості про одержувача товару - ОАО "Продукты", 65000, г. Москва, ул. Свободы, 45,, Российская Федерация.

Графа 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" - у графі наводяться відомості про вітчизняну особу, що уклала зовнішньоекономічний договір на відшкодувальній основі - повіреного агента - Рівненський інститут слов'янознавства КСУ, 33000, м. Рівне, вул. П.Могили, 29.

Графа 10 "Країна першого призначення" - не заповнюється.

Графа 11 "Торговельна країна" - проставляється цифровий код торговельної країни відповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу - 643 (Російська Федерація).

Графа 12 "Загальна митна вартість - зазначається загальна митна вартість декларованих товарів у валюті України - 32320,00 грн.

Графа 13 - товар не підлягає експортному контролю і тому не заповнюється.

Графа 14 - у графі наводяться відомості про декларанта товарів - Рівненський інститут слов'янознавства КСУ, 33000, м. Рівне, вул. П.Могили, 29.

Графа 15 "Країна відправлення" - У графі вказується скорочена назва країни, з якої товари були відправлені в Україну згідно з класифікатором країн світу - не заповнюється.

Графа 15а "Код країни відправлення" - у графі вказується цифровий код країни, з якої товари були відправлені, згідно з класифікатором країн світу - не заповнюється.

Графа 16 "Країна походження" - графа не заповнюється.

Графа 17 "Країна призначення" - у графі вказується скорочена назва країни призначення згідно з Класифікатором країн світу - Російська Федерація.

Графа 17а "Код країни призначення" - у графі вказується цифровий код країни призначення згідно з класифікатором країн світу - 643.

Графа 18 "Транспортний засіб при відправленні" - 1 - 12541 - 804, де 1 - кількість автомобілів; 12541 - номери автомобілів; 804 - українські авто.

Графа 19 - проставляється 0, оскільки у нашому випадку товар не прямує в контейнері.

Графа 20 "Умови поставки" - у першому підрозділі проставляється цифровий код умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки, у другому підрозділі наводиться скорочене літерне найменування умов поставки (згідно з класифікатором умов поставки) з обов'язковим зазначенням географічного пункту - 09 DAF-Глухів.

Графа 21 "Транспортний засіб на кордоні" - 1 - 12541 - 804, де 1 - кількість автомобілів; 12541 - номери автомобілів; 804 - українські авто.

Графа 22 "Валюта та загальна фактурна вартість". У лівому підрозділі графи наводиться цифровий код валюти договору згідно із загальнодержавним класифікатором валют - 840 (долари США). У правому підрозділі вказується загальна фактурна вартість товарів у валюті України - 32320,00 (грн.).

Графа 23 "Курс валюти" - у графі наводиться курс одиниці валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22, встановлений НБУ для зовнішньоторговельних операцій на дату прийняття митницею декларації для оформлення - 5,05.

Графа 24 "Характер угоди". У графі вказується код характеру угоди згідно з Класифікатором характерів угод - 21 (переміщення товарів з розрахунком у ВКВ).

Графа 25 "Вид транспорту на кордоні". У графі проставляється код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту - 30 (автотранспорт).

Графа 26 "Вид транспорту в межах країни". У графі проставляється код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту - 30 (автотранспорт).

Графа 27 "Місце завантаження/розвантаження" - вказується код та найменування митного органу, в зоні діяльності якого передбачається перевантаження товарів з одного транспортного засобу в інший - перевантаження не передбачено.

Графа 28 "Фінансові та банківські відомості". У цій графі вказуються фінансові та банківські відомості про особу, що зазначена у графі 9. Кожен з реквізитів починається з нового рядка і перед кожним з них проставляється номер: 1 - 09333335; 2- Рівненське головне відділення ПІБ; 3 - м Рівне, вул. С. Бандери, 41; 4 - р/р 26007302585043, МФО 333335.

Графа 29 "Митниця на кордоні". У графі вказується назва митного органу, в зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні, у правому верхньому кутку - його код згідно з Класифікатором митних органів України - 801000000 Глухівська митниця.

Графа 30 "Місце огляду товару" - не заповнюється.

Графа 31 "Вантажні місця та опис товару". "Маркування та кількість - номери контейнерів - опис товару". Вказується лише комерційна і фірмова назва товару, характеристики товару, що включають в себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають однозначно класифікувати його за задекларованою у графі 33 субпозицією УКТ ЗЕД - Ірис тиражений, місць - 100.

Графа 32 "Товар №". У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31 - 1.

Графа 33 "Код товару". У першому підрозділі вказується десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД - 1704907500.

Графа 34 "Код країни походження". Заповнюється згідно з класифікатором країн світу. У графі вказується код країни походження товару, описаного у графі 31 і класифікованого за УКТ ЗЕД у графі 33 - 804.

Графа 35 "Вага брутто". У графі вказується вага брутто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 - 3050 кг.

Графа 36 "Преференція". У графі вказуються цифрові коди тарифних преференцій, передбачених чинним законодавством: 00/00/00, оскільки тарифні преференції відсутні.

Графа 37 "Процедура". У графі проставляється 6-значний код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму згідно з класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України: перші дві цифри - код митного режиму - 10 (експорт); наступні дві - код попереднього митного режиму - 00; останні дві - особливість переміщення товарів - 50 (інше).

Графа 38 "Вага нетто". Проставляється вага нетто товару у кг - 3000 кг.

Графа 39 "Квота". Заповнюється для товарів, на які є кількісні обмеження.

Графа 40 "Загальна декларація/попередній документ". Заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або якщо декларація оформлялась замість анульованої.

Графа 41 "Додаткова одиниця виміру". У графі вказується код додаткової одиниці виміру згідно з загальнодержавним Класифікатором одиниць виміру, якщо така одиниця виміру передбачена для цього товару - відсутні.

Графа 42 "Фактурна вартість товару". У графі наводиться у валюті України фактурна вартість товарів, задекларованих у графі 31 ВМД - 32320,00 грн.

Графа 43 - порядок використання графи встановлюється ДМСУ.

Графа 44 "Додаткова інформація/подані документи". У графі вказуються реквізити документів: номер розділу; код документа згідно з Класифікатором документів; номер документа, дата і, при необхідності, назва та кінцевий термін дії.

0013 - декларація на транспортний засіб;

2701 - універсальний транспортний документ;

2730 - товарна транспортна накладна CMR;

2950 - книжка МДП;

3105 - рахунок-фактура (INVOICE);

4010 - договір купівлі-продажу, що передбачає розрахунки у ВКВ;

6001 - довідка про декларування валютних цінностей;

6852 - санітарний сертифікат;

6854 - радіологічний дозвіл.

Графа 45 "Митна вартість" - вказується митна вартість товару у валюті України, заявленого у графі 31 - 32320,00 (грн.).

Графа 46 "Статистична вартість". У графі вказується митна вартість товару у тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення - 32.

Графа 47 "Нарахування мита та митних зборів". У графі зазначається вид платежу (код), основа нарахування, ставка, сума, спосіб платежу:

- 010 (митний збір за митне оформлення), 32320,00 (митна вартість більше 1000 доларів США), 0,2% (ставка), 64,64 грн. (сума), 01 (спосіб платежу - переказ);

Графа 48 "Відстрочення платежів". Заповнюється у випадку відстрочення платежів.

Графа 49 "Найменування складу". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.

Графа 50 "Довіритель". Зазначаються дані підприємства-перевізника - ТОВ "Камазтранссервіс", м. Рівне, вул. Відінська, 67.

Графа 51 "Митниця країни транзиту". Графа заповнюється митним органом.

Графа 52 "Гарантія не дійсна для...". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.

Графа 53 "Митниця в країні призначення". Порядок використання графи встановлюється ДМСУ.

Графа 54 "Місце та дата". У графі вказуються місце та дата заповнення декларації; прізвище та ініціали особи, уповноваженої на декларування товарів організацією, що зазначена у графі 14; займана ним посада; ставиться його особистий підпис; номер телефону або телетайпу; номер посвідчення особи декларанта: Рівне, РІС КСУ, Онищук М., свд. 578, 28/12/2006.

Висновки до розділу

Зовнішньоекономічні зв'язки України постійно зростають і тому постає необхідність у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності окремих суб'єктів ЗЕД. У цій діяльності особлива роль належить митній службі, діяльність якої регулюється законодавством України і, зокрема, Митним Кодексом України.

Особливу роль у процесі міжнародної торгівлі відіграє контроль за проведенням операцій - тарифні і нетарифні методи регулювання.

Завданням розділу "Митне оформлення" було визначити, які нетарифні методи застосовуються до ірису при експорті, а також підрахунок тарифних елементів.

Нетарифними методами при експорті ірису виступають радіологічний та санітарний контроль. Тарифні методи до вітчизняних товарів (зокрема, ірису) не застосовуються.

Дослідження проводилось на основі зовнішньоекономічного контракту, у якому зазначено:

- товар - ірис тиражений;

- експортер - Рафалівське споживче товариство (Україна), імпортер - ОАО "Продукты" (Російська Федерація);

- кількість товару - 100 ящиків по 30 кг (маса нетто 3000 кг);

- вартість 1 кг ірису - 2 долари США;

- умови поставки - автотранспортом DAF-Глухів;

- курс долара на день митного оформлення - 5,05 грн. за 1 долар США.

У даному випадку, при експорті ірису до Російської Федерації на умовах поставки DAF-Глухів, необхідно оформити ВМД форми ЕК 10 (для декларування залучено декларанта - Рівненський інститут слов'янознавства), сплативши митний збір за митне оформлення у сумі 64,64 грн., тобто 0,2% від митної вартості товару.

Підприємству відшкодовується ПДВ у розмірі 20% від вартості товару, тобто 6464,00 грн.

Таким чином, здійснення експортних поставок буде вигідним для Новоград - Волинського районного споживчого товариства, оскільки митні збори становлять незначну частку і підприємство отримуватиме додаткові надходження - відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та пропозиції

Ірис являє собою різновидність молочних цукерок, але відрізняється від них технологією приготування, рецептурою і консистенцією. Його одержують, уварюючи цукор і патоку на молоці з додаванням харчових жирів. При виготовленні деяких сортів ірису додають каву натуральну, какао-продукти, горіхи, арахіс, кунжут, сою, фруктово-ягідні напівфабрикати.

При виготовленні ірису рецептурну суміш піддають томленню при температурі 110-115?С протягом 1 хвилини. При цьому білки і цукор молока вступають в реакцію меланоідоутворення, чим обумовляється коричневий колір, а також характерний смак і аромат ірису. Ірисну масу уварюють до вологості 6-10%.

У ірисі нормується оранолептичні(форма, смак і запах, структура, і консистенція.) і фізико-хімічні показники якості. (вологість, масова частка редукуючих речовин, масова частка жиру, масова частка золи ).

Ірис виготовляють загорнутим і не загорнутим, фасованим ваговим і поштучним. Ірис загортають окремими шматками по кілька штук і плитками.

Ірис загортають в етикетку з підгорткою, етикетку з фольгою і підгорткою, етикетку з кашированої фольги і полімерних матеріалів.

Термін зберігання іриса, в тому числі який відправляється на експорт, при вказаних умовах зберігання і транспортування з дня виготовлення встановлюють наступна в місяцях:

6 для тираженого напівтвердого загорнутого;

5 для тираженого напівтвердого не загорнутого;

2 для литого напівтвердого і тиражиного м'якого згорнутого і не загорнутого, тягучого загорнутого, іриса з начинкою і іриса, який містить ядра горіхів і насіння масляних культур.

При експертизі ірису визначають такі показники:

Масову частку жиру в ірисі визначають рефрактометричним методом, метод заснований на витяганні жиру з наважку моноброміли монохлорнафталіном і визначенні показника заломлення розчинника і розчину жиру.

Масову частку вологи в ірисі визначають методом висушування, метод полягає у висушуванні наважки виробу і напівфабрикату при певній температурі і обчисленні втрати маси по відношенню до наважки.

Визначення масової частки загальної золи,метод заснований на спалюванні органічних речовин в наважці досліджуваного продукту.

Вміст редукуючих речовин в ірисі визначають феррицианідним методом,метод заснований на відновленні надлишкового феррицианіда стандартним розчином глюкози в присутності розчину метиленового блакитного до повного знебарвлення.

Зразки №1 та №2 Ірису «Еклер» і «Еклер молочний» отримали оцінку "відмінно", а зразок №3 - Ірис "Золотий ключик" отримав оцінку "добре", зразок №4 - - Ірис «Жуйчик з смаком пломбіру» отримав оцінку - задовільно.

У зразків №1 та №2 органолептичні показники оцінено на відмінно, що забезпечило високу оцінку продукту.

Зразок №4 отримав найнижчу оцінку - "задовільно", хоча його вартість є вищою ніж зрака №3. Варто відмітити, що маркування цього ірису оцінене на оцінку "задовільно".

Зразок №3 отримав оцінки "добре" за маркування і органолептичні показники, що спричинило загальну оцінку "добре".

Зовнішньоекономічні зв'язки України постійно зростають і тому постає необхідність у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності окремих суб'єктів ЗЕД. У цій діяльності особлива роль належить митній службі, діяльність якої регулюється законодавством України і, зокрема, Митним Кодексом України.

Особливу роль у процесі міжнародної торгівлі відіграє контроль за проведенням операцій - тарифні і нетарифні методи регулювання.

Завданням розділу "Митне оформлення" було визначити, які нетарифні методи застосовуються до ірису при експорті, а також підрахунок тарифних елементів.

Нетарифними методами при експорті ірису виступають радіологічний та санітарний контроль. Тарифні методи до вітчизняних товарів (зокрема, ірису) не застосовуються.

Дослідження проводилось на основі зовнішньоекономічного контракту, у якому зазначено:

- товар - ірис тиражений;

- експортер - Новоград - Волинське районне споживче товариство (Україна), імпортер - ОАО "Продукты" (Російська Федерація);

- кількість товару - 100 ящиків по 30 кг (маса нетто 3000 кг);

- вартість 1 кг ірису - 2 долари США;

- умови поставки - автотранспортом DAF-Глухів;

- курс долара на день митного оформлення - 5,05 грн. за 1 долар США.

У даному випадку, при експорті ірису до Російської Федерації на умовах поставки DAF-Глухів, необхідно оформити ВМД форми ЕК 10 (для декларування залучено декларанта - Рівненський інститут слов'янознавства), сплативши митний збір за митне оформлення у сумі 64,64 грн., тобто 0,2% від митної вартості товару.

Підприємству відшкодовується ПДВ у розмірі 20% від вартості товару, тобто 6464,00 грн.

Таким чином, здійснення експортних поставок буде вигідним для Новоград - Волинського районного споживчого товариства, оскільки митні збори становлять незначну частку і підприємство отримуватиме додаткові надходження - відшкодування податку на додану вартість.

Перелік посилань

Грюнер В.С., Диккер Г.Л., Колісник А.А. Товарознавство смакових товарів., М: Госторгиздат 1962.

Уласов В.М., Волков Д.М. Основи підприємницької діяльності. М: Фінанси і статистика, 1997р.

Е.И.Журавльова, С.И. Кормаков, Л.И.Токарєв, К.Г.Рахманова. Технологія кондитерського виробництва. Изд-во «Харчова промисловість», 1968р.

И.С.Лур'є. Технологія і технологічний контроль кондитерського виробництва. М: «Легка і харчова промисловість», 1981.

За редакцією Г.А. Маршалкина. Технологія кондитерських виробів. М.: «Харчова промисловість», 1978р.

Миколаїв М.А. і ін. Ідентифікація і фальсифікація харчових продуктів. М.: «Економіка», 1996р.

Кофка Б.В., Лур'є И.С., Технологічний контроль кондитерського виробництва. М.: «Харчова промисловість», 1967р.

Козлов С.А. Передовий досвід роботи на пастильно-мармеладной фабриці «Ударниця» М.: «Пищепромиздат», 1955р.

Г.В. Кружків, В.З. Каган, Р.В. Самойлов і ін. Економіка харчової промисловості. М.: «Харчова прмышленность», 1979р.

Рецептури: а) на карамель, б) на шоколад, порошок какао і шоколадні вироби, в) на цукерки й ірис, г) на мармелад і пастилу, д) на борошняні кондитерські вироби. М.: «Харчова прмышленность», 1968р.

Збірник технологічних інструкцій з виробництва карамелі, цукерок, іриса, шоколаду, порошку какао, мармеладно-пастильных виробів, драже і халви. М.: «Пищепромиздат», 1960р.

Довідник кондитера. Ч.1. Сировина і технологія кондитерського виробництва. Видання 2-і. М.: Харчова промисловість», 1966р.

Товарознавство харчових продуктів. Під ред. Ф.В.Церевитинова. Т.I.,II.,III. М.: Госторгиздат», 1949р.

Дудчак В.І, Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. Посібник. - К., 2002.

Інструкція про порядок визначення країни походження товарів, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм, затверджена рішенням Президії ТПП України від 27 лютого 2002 р.

Комп'ютерна програма "MD Declaration".

Митний кодекс України.

Пашко П.В. Основи митної справи: Навч. посібник. - К.: Знання, 2002.

Пашко П.В., Каленський М.М. Митний контроль та митне оформлення. - К.: Знання, 2002.

Порядок заповнення вантажної митної декларації / За ред. П.В.Пашка. - К.: Знання, 2005. - 399 с.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення країни похо-дження товару, що переміщується через митний кордон України" від 12.12.2002 № 1864.

Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності.

23.Як заповнювати вантажну митну декларацію? (практичний посібник по заповненню митних декларацій форми МД-2, МД-3, МД-8 та збірник нормативних і законодавчих документів)/ Хохлов А.В., Андреєв О.Л., Репецька Ю.В, Репецький С.М. - К.: Видавництво "Основа", 1998. - 350 с.