Товарознавча оцінка будівельних матеріалів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми курсової роботи. Щороку на українському будівельному ринку відбуваються зміни. Матеріали й технології, які ще кілька років тому можна було зарахувати до новинок, сьогодні перейшли в розряд повсякденних.

Аналізуючи спектр будівельних товарів та послуг, щорічно експонованих на будівельних виставках України, можна говорити про очевидний «прорив» у вітчизняному будівельному комплексі. Виходячи зі сказаного, багато хто вже сьогодні говорить про будівельний бум, який охопив принаймні українську столицю.

За оцінками великих компаній, сумарний обсяг ринку будівельних матеріалів можна оцінити від 170 тис. т до 220 тис. т. Проте є оператори, котрі оцінюють обсяг ринку й у 400, і навіть у 500 тис. т.

Така велика «відстань» між наведеними цифрами пов'язана з розбіжностями в статистичних даних і з різними оцінками операторів, які помилково включають в обсяги ринку фасовані цемент, гіпс і вапно.

Житловими, суспільними і виробничими будівлями є споруди, призначені для розміщення людей і різного устаткування і захисту їх від дії навколишнього середовища.

Всі будівлі складаються з однакових за призначенням часток:

- фундаменту, що служить підставою будівлі і передавального навантаження від всієї будівлі на землю;

- каркаса -- конструкції, на якій встановлюються елементи будівлі, що захищають; каркас сприймає і перерозподіляє навантаження і передає їх на фундамент;

– конструкцій, що захищають, ізолюють внутрішній об'єм будівлі від дії зовнішнього середовища або що розділяють окремі частки внутрішнього об'єму між собою. До захисних конструкцій відносять: стіни, перекриття і крівлі, причому в малоповерхових будівлях стіни і перекриття часто виконують функцію каркаса.

З глибокої старовини житлові і культові споруди зводили з природних матеріалів -- каменя і дерева, причому з них виконували всі частки будівлі: фундамент, стіни, дах. Така вимушена універсальність матеріалу (інших матеріалів не було) мала істотні недоліки. Будівництво кам'яних будівель було трудомістке; кам'яні стіни для підтримки в будівлі нормального теплового режиму доводилося робити дуже товстими (до 1 м і більш) через те, що природний камінь -- хороший провідник теплоти. Для будівництва перекриттів і дахів ставили багато колон або робили важкі кам'яні зведення, оскільки міцність каменя при вигині і розтягуванні недостатня для перекриття великих прольотів. У кам'яних будівель є одна позитивна якість -- довговічність.

Менш трудомісткі і матеріаломісткі, але недовговічні дерев'яні будівлі часто руйнувалися при пожежах.

З розвитком промисловості з'явилися нові, спеціалізовані за призначенням будівельні матеріали: для даху -- листове залізо, рулонні матеріали і азбестоцемент; для несучих конструкцій -- сталевий і високоміцний бетон; для теплової ізоляції -- фіброліт, мінеральна вата і ін.

Синтетичні полімери, що з'явилися в XX ст., дали поштовх до впровадження в будівництво високоефективних полімерних матеріалів (пластмас). У сучасному будівництві широко застосовуються полімерні обробні матеріали, матеріали для підлоги (лінолеум, плитка), герметики, пінопласти і др.

Спеціалізація і промислове виробництво будівельних матеріалів і виробів корінним чином змінили характер будівництва. Матеріали, а потім і вироби з них на будівництво поступають практично в готовому вигляді будівельні конструкції стали легшими і ефективнішими (наприклад, краще оберігають від втрат теплоти, від дії вологи).

На початку XX ст. розпочалося заводське виготовлення будівельних конструкцій (металевих форм, залізобетонних колон), але тільки з 50-х років вперше в світі в нашій країні почалося масове будівництво житлових будівель із залізобетонних елементів заводського виготовлення (блокове і великопанельне будівництво).

Дана курсова робота виконана на тему, яка є актуальною для підприємств в сучасних умовах господарювання і передбачає дослідження і пошук шляхів вирішення практичних проблем товарознавчих аспектів дослідження визначеного сегменту ринку, враховуючи специфічні умови розвитку ринкових відносин.

Тема даної роботи - товарознавча характеристика асортименту, оцінка якості та особливості класифікації будівельних матеріалів.

Метою даної курсової роботи є теоретичне дослідження основних понять та вимог до виготовлення, класифікації асортименту та визначення якості будівельних матеріалів.

Для досягнення даної мети були поставлені наступні задачі:

- розглянути стан ринку будівельних матеріалів України;

- вивчити вимоги нормативних документів до будівельних матеріалів;

- розглянути характеристики асортименту виробів, що реалізує досліджуване підприємство;

- дослідити класифікацію і споживчі властивості будівельних матеріалів;

- оцінити якості будівельних матеріалів підприємства.

Об'єктом дослідження є магазин будівельних матеріалів «Епіцентр».

Курсова робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел.

Об'єм роботи сторінки в комп'ютерному наборі, в тому числі рисунки.

1. Стан ринку будівельних матеріалів України

Ринок будівельних матеріалів є дуже чутливим до тенденцій, які відбуваються на ринку будівництва. Основними впливовими факторами ринку будматеріалів на макрорівні виступають:

- зростання будівельних робіт в реальному секторі економіки

- зростання попиту на житлову та офісну нерухомість, в регіональних центрах України.

Протягом 2011 року будівельними організаціями України виконано будівельних робітна суму 38 млрд. грн., що на 9,8% більше, ніж у 2009 році.

Рис.1.1. Зміни обсягів будівельних робіт протягом 2001-2006 рр., у % до попереднього року

Обсяги робіт протягом 2006 року зросли за всіма основними видами будівельної діяльності. Зокрема, на 11% збільшено обсяги робіт на будівництві завершених будівель та споруд, у т.ч. - на 12,8% зросло будівництво будівель.

У 2006 року за характером будівництва обсяги робіт розподілилися таким чином: три чверті загальнодержавного обсягу складали роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння, решта - з капітального і поточного ремонтів (16,0% та 9,0% відповідно).

Найбільший обсяг будівельних робіт було виконано у м. Київ - 10 343,4 млн. грн., Донецькій - 3 826,3 млн. грн., Дніпропетровській - 2 234,1 млн. грн., Львівській -1 972,6 млн. грн. та Харківській областях - 1 995, 1 млн. грн.

За період з початку 2006 року збільшили обсяги робіт будівельники 22 регіонів країни. Значно (на 21-29%) зросло будівництво у Кіровоградській, Львівській, Волинській та Чернівецькій областях.

На сьогодні на ринку існує багато видів покриттів для підлог, які можна класифікувати на: монолітні безшовні (цементно-бетонні, асфальтобетонні, полімерні мастичні, ксилолітові, земляні та ін.), листові та рулонні матеріали (лінолеум, синтетичні ворсові покриття, тверді деревоволокнисті плити та ін.), штучні матеріали (паркет, керамічна плитка, металічні плити та ін.).

Кожне з цих видів покриттів використовується залежно від типу приміщення. Так, у виробничих приміщеннях частіше використовується монолітні покриття на основі цементу, в офісних та торгових - рулонні матеріали, які представлені на вітчизняному ринку різноманітними видами лінолеуму та ворсовим покриттям, в житлових - паркетні покриття та покриття з керамічної плитки.

Зростання обсягів будівництва протягом 2006 року сприяло розвитку ринку покриттів для підлоги, а оскільки переважну більшість нових будинків займає житлова нерухомість, то і найбільший попит на вітчизняному ринку покриттів для підлог припадає на паркет, лінолеум та керамічну плитку.

Постійне зростання попиту та підвищення цін на сировину у 2006 році, сприяло зростанню вартості сумішей для покриттів підлог на 5-25%, залежно від їх складу.

На сьогодні на ринку покриттів для підлог лідирує штучний паркет - класичний паркет вітчизняного виробництва, який користується популярністю завдяки помірним цінам і відносно високою якістю. Так, щорічний попит на цей вид паркету складає майже 3 млн. кв. м, а його частка на ринку займає майже 70%. Дещо меншим попитом користується паркет з екзотичних порід дерев, які завозять, як правило, з Індонезії, Південної Америки. Такий паркет є якіснішим, проте і коштує він дорожче. Входить на ринок України і так звана тришарова підлога. Це паркет, вже готовий до укладання - пошліфований і полакований. Він дорожчий за звичайний, але, якщо порахувати витрати на матеріали для лакування та шліфування, а ще роботу майстра, то виходить за ціною майже один до одного.

Загалом, ринок паркету в Україні знаходиться у стадії розвитку. Про це свідчить той факт, що при збереженні досить високого рівня попиту, в умовах жорсткої конкуренції, обсяги продаж і ціни на паркетну продукцію зростають.

Щодо лінолеуму, то у 2006 році обсяги його продажу трохи знизились, що зумовлено зміщенням попиту на користь паркету (за останні два роки кількість прихильників паркету зросла майже на 15%). Подібна ситуація спостерігається на ринку ковроліну, який займає близько 10% ринку підлогових покриттів.

Нещодавно на українському ринку покриттів для підлоги, поруч із традиційними паркетом, плиткою, ковроліном та лінолеумом, з'явився новий продукт - ламінована підлога.

Зараз в Україні представлено близько 15 марок ламінованих підлог, і займають вони 10% українського ринку покриттів для підлоги, однак, у Києві цей показник вже наблизився до європейського і становить понад 30%. Це дає підстави прогнозувати, що за кілька років таку ж частку ринку ламінована підлога займатиме і в регіонах.

За наслідками 2007 року український ринок будівельних матеріалів виріс на 22% і досяг об'єму в 4,8 млрд. дол. США в цінах виробника. Основним чинником впливу на розвиток індустрії виробництва будівельних матеріалів є активне щорічне зростання робіт підрядного будівництва, який оцінюється на рівні 40%.

За офіційними даними, об'єм виконаних підрядних будівельних робіт в Україні в 2007 році склав 10,7 млрд. дол. США. Як прогнозує PAU, в 2008 році ринок підрядних будівельних робіт може досягти ємкості в 15 млрд. дол. США.

Згідно моніторингу інвестиційних проектів, PAU, що проводиться, з 2005 року, в 2007 році була зафіксована рекордна сума інвестицій у виробництво будівельних матеріалів. За оцінними даними в 2007 році інвестори вклали в українську індустрію виробництва будматеріалів близько 740 млн. дол. США, що в 2,8 разів більше, ніж в 2006 році.

Найбільший розмір інвестицій був направлений в цементну галузь, у виробництво керамічної плитки і гресу, запуск виробництв по здобичі щебеню, виробництва по виготовленню виробів з комірчастих бетонів, виробництв по виготовленню ДВП.

Також активно вкладаються інвестиції у виробництво сухих будівельних сумішей, товарного бетону, світло-прозорих конструкцій.

Як і в торішньому звіті, значних змін в конкурентному середовищі на ринку виробництва будівельних матеріалів не відбулося. По методиці PAU, «рівень конкуренції», з 25 проаналізованих товарних сегментів найменш привабливим є ринок сантехнічного устаткування (індекс 0,08), а найбільш - сегмент цементу (11,8).

Активний розвиток житлового будівництва, індустрії виробництва будівельних матеріалів, а також зростання добробуту населення України стимулюють розвиток сектора дистрибюції будівельних матеріалів. За наслідками 2007 року можна відзначити активізацію відкриття будівельних гіпермаркетів і супермаркетів в регіонах.

Лідери ринку «Епіцентр До» і «Нова лінія» збільшили кількість своїх торгових крапок в 2 рази. В кінці 2007 року на український ринок вийшла перша спеціалізована іноземна DIY-мережа Praktiker, а в 2008 році планують відкрити свої торгові точки OBI і Leroy Merlin. По оцінках PAU, ємкість DIY сегменту в 2007 році досягла розміру 2,2 млрд. дол. США.

2. Вимоги нормативних документів до будівельних матеріалів

будівельний товарознавчий асортимент

Основні вимоги до якості матеріалів, виробів і готових конструкцій масового застосування встановлюються Державними стандартами (ГОСТ), галузевими стандартами (ОСТ), технічними умовами (ТУ).

У ГОСТах і ТУ містять короткий опис матеріалів і способи його виготовлення, вказані марки матеріалів і вимоги до їх якості, форма і розміри і відхилення, що допускаються, від них, а також правила транспортування, приймання і зберігання, що забезпечують збереження матеріалу, а також методи випробувань. ГОСТи і ТУ документи, що встановлюють, що даний матеріал або виріб схвалені для виробництва і застосування|вживання| при певній його якості.

Основні положення будівельного проектування і виробництва будівельних робіт регламентуються Будівельними нормами і правилами (СНіП).

У частині II СНіП «Норми проектування» містяться|утримуються| відомості про те, в яких конструкціях і як слід застосовувати будівельні матеріали з|із| вказівкою необхідних вимог до властивостей цих матеріалів.

У стандартах і СНіПах вимоги до властивостей матеріалів виражені у вигляді марок на ці матеріали. Марка обчислюється як середнє арифметичне результатів випробувань (три або більше) за зразки матеріалу (у ряді випадків метод розрахунку обмовляється в ГОСТі на матеріал).

Останнім часом для характеристики основних якісних показників матеріалів, наприклад бетону, використовують поняття клас.

Клас -- чисельна характеристика якої-небудь властивості матеріалу, що приймається з гарантованою забезпеченістю, тобто з урахуванням розкиду значень цієї властивості.

Марка будівельних матеріалів -- умовний показник, що встановлюється по найголовніших експлуатаційних характеристиках або комплексі найголовніших властивостей матеріалу.

Так, існують марки по міцності, щільності, морозостійкості, вогнетривкості.

Один і той же матеріал може мати декілька марок по різних властивостях.

Так, цеглину маркірують по міцності і морозостійкості, але за основну з них вважається марка по міцності -- найголовнішому експлуатаційному показнику.

По міцності для всіх природних і штучних кам'яних матеріалів СНіПом встановлені наступні марки: 4; 7; 10; 15; 25; 35; 50; 75; 100; 125; 150; 200; 300 і т.д.| до 3000.

Цифра показує мінімально допустиму межу міцності матеріалу, виражену в кгс/см (наприклад, цеглина марки 100 повинна мати міцність 100.125 кгс/см2 або 10.12,5 Мпа).

Теплоізоляційні матеріали ділять на марки по щільності. Це пояснюється тим, що теплопровідність знаходиться в прямій залежності від щільності, але|та| контролювати останню значно простіше.

Наприклад, вироби з мінеральної вати випускають марок 75; 100; 150 і т.д. (в цьому випадку розмірність марки кг/м3).

3. Дослідження товарознавчої характеристики асортименту будівельних матеріалів підприємства «Епіцентр»

На сьогоднішній день на ринку будівельних матеріалів працює безліч великих і маленьких фірм, а також приватних підприємців. Але в умовах ринкової економіки, що займає все більш тверді позиції в нашій країні, здатні вижити лише ті небагато, хто здатний привернути покупців в свої магазини не просто красивою рекламою, а також величезним асортиментом пропонованої продукції за найоптимальнішими для покупця цінами і з найвищою якістю.

І однією з таких фірм по праву є підприємство «Епіцентр». Підприємство «Епіцентр» пропонує Вам широкий вибір будматеріалів, утеплювачів, сухих будівельних сумішей, фарби, лаки, розчинники, клеї, монтажні піни, електроустаткування, кріплення, пиломатеріали, металовироби, гіпсокартонні| вироби, скло і багато що інше різних виробників.

Вищим органом управління підприємства є Збори Засновників, які іменуються Адміністративною Радою, яка утворюється з представників засновників. Президент підприємства керує роботою Адміністративної Ради і головує на її засіданнях.

Адміністрація - управління діяльністю підприємства (Директор, заступники директора).

Відділ логістики відповідає за поставку сировини і матеріалів та їх умови збереження на підприємстві.

Технічний відділ відповідає за налагоджене проведення виробництва готової продукції.

Відділ контролю якості - перевірка якості та відповідності стандартам готової продукції.

Фінансова служба - планування, облік. Аналіз контроль та складання звітів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Комерційний відділ - реклама, реалізація. Наукові розробки та мережева торгівля.

Отже, організаційна структура управління, яка дає чіткість взаємовідносин. Однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, а також надійний контроль, відіграє досить велику роль в досягненні успіхів на підприємстві.

Керівники на підприємстві висококваліфіковані. Тому й застосували лінійну структуру управління, так як вони здатні вирішити будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих їм розділів.

Генеральний директор здійснює поточне оперативне управління підприємством та особистим підбором та вихованням кадрів.

Для аналізу економічних показників розвитку підприємства складемо розрахунково-результативну табл. 2.1 основних показників за три роки, і покажемо їх зміну в динаміці порівнявши 2007 рік з 2005 та 2006 роками.

Таблиця 3.1 Основні фінансово-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства «Епіцентр» за 2005-2007 рр., тис.грн.

Показник	2005	2006	2007	Відхилення (+,-)	Темп росту, %
				07/05	07/06	07/05	07/06
Чистий дохід (виручка), тис. грн.	996,0	1159,0	1382,0	386	223	38,75	19,24
Фонд оплати праці по основній діяльності, тис. грн.	2112	2322	2430	318	108	15,06	4,65
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	6820,0	6720,0	6220,3	-599,7	-499,7	-8,79	-7,43
Фондовіддача, грн./грн. ОФ	0,15	0,17	0,22	0,07	0,05	46,66	29,41
Середньорічні залишки обігових коштів	1712,1	1655,4	3247,6	1535,5	1592,2	89,68	96,18
Коефіцієнт оборотності обігових коштів	0,58	0,70	0,43	-0,15	-0,27	-25,86	-38,57
Середньорічна вартість активів, тис. грн. (валюта балансу)	8113,0	7765,0	9490,5	1377,5	1725,5	16,97	22,22
Власний капітал, тис. грн.	6417,0	6291,0	6463,0	46	172	0,716	2,73
Експлуатаційні витрати, тис. грн.	887,0	880,0	1081,0	194	201	21,87	22,84
Операційні витрати, тис. грн.	1486,0	1581,0	2519,0	1033	938	69,51	59,32
Валовий прибуток (збиток) тис. грн.	-56,0	82,0	71,0	127	-11	-226,78	-13,4
Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис. грн.	-	5,0	-	-	-5,0	-	-
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	- 273,0	0,1	2,0	275	1,9	-100,73	-

Отже, аналізуючи показники табл. 2.1 можна зробити наступні висновки.

Чистий дохід (виручка) підприємства у звітному 2007 році склав 1382,0 тис.грн., що на 386 тис.грн. більше, ніж у 2005 році та на 223 тис.грн більше ніж у 2006 році.

Темп приросту того ж показника у 2007 році склав 38,75% у порівнянні з 2005 роком та 19,24% у порівнянні з 2006 роком.

Спостерігаємо зростання середньої заробітної плати персоналу. Так, у 2007 році розмір цього показника складав 5,40 тис.грн на одну особу, що на 0,58 тис.грн. більше, ніж у 2005 році та на 0,24 тис.грн. більше, ніж у 2006 році.

Що стосується середньорічної вартості основних фондів підприємства, то тут спостерігаємо зниження показника. Так, темп приросту даного показника у 2007 році знизився на 7,43% у порівнянні з попереднім 2005 роком.

Розмір середньорічних залишків обігових коштів на протязі періоду, що аналізується у 2007 році значно збільшився. Якщо у 2006 році розмір середньорічних залишків обігових коштів складав 1655,4 тис.грн, то у 2007 році ця сума збільшилася на 1592,2 тис.грн. (96,18%) і склала 3247,6 тис.грн.

Спостерігається і постійне збільшення розміру власного капіталу на підприємстві. На кінець 2007 року розмір власного капіталу становив 6463 тис.грн, що на 1725,5 тис.грн. більше, ніж у попередньому 2006 році.

Однак, спостерігаємо також і збільшення витрат підприємства. Так, згідно даних таблиці зросли експлуатаційні та операційні витрати підприємства. Розмір експлуатаційних витрат збільшився на 201,0 тис.грн., а операційні витрати зросли на 938 тис.грн. у порівнянні з 2006 роком.

У 2006 році спостерігаємо вихід підприємства зі збитків (273 тис.грн.) та отримання чистого прибутку в розмірі 0,1 тис.грн. У 2007 році розмір чистого прибутку збільшився на 1,9 тис.грн. і склав 2,0 тис.грн.

Що стосується рентабельності капіталу та активів, то дані показники у 2006-2007 роках рівні нулю.

Підприємство працює з провідними виробниками і тому має можливість запропонувати широкий спектр будівельних та облицювальних стінових виробів а також супутніх товарів.

1. Клінкерні вироби концерну CRH.

Концерн CRH походить з Ірландії, був заснований в 1970 році в результаті злиття двох суспільств - Roadstone Ltd. і Cement Ltd. Впродовж більше 30 років свого існування концерн розширив територію своєї діяльності на 26 країн і присутній, зокрема, в США, Канаді, Чилі, Аргентині, Західній Європі, Польщі, Естонії, Литві, Україні і Росії.

Головне місцезнаходження концерну - Дублін. Концерн CRH, разом з фірмами Saint Gobain і Lafarge, це один з найбільших концернів в світі, будівельних матеріалів, що працюють в галузі, і присутній у всіх секторах цієї галузі.

Акції концерну CRH котируються на біржах цінних паперів в Дубліні, Лондоні і Нью-Йорку. У 2003 році у складі концерну знаходилося понад 1800 виробничих підприємств, а працювало в них понад 50000 чоловік. Величина обороту в 2003 році склала 11,1 млрд. EUR.

Характерною для концерну CRH є інтеграція по вертикалі, тобто починаючи від здобичі сировини (піску, гравію, крихти) через виробництво будівельних матеріалів (цементу, товарного бетону, комірчастого бетону, збірного бетону, черепиці, мостового клінкеру, пінополістиролу, стельових вікон і т. д.) і закінчуючи дистрибуцією (склади, DIY-маркети будівельних виробів (Do It Yourself--«Сделай сам»).

Концерн CRH присутній в Польщі з 1995 року. У його склад входять підприємства що займаються виробництвом цементу (цементні заводи «Ожарув» і «Рейовец»), комірчастого бетону (завод «Козеніце»), товарного бетону (зокрема, «Мірбуд» - Лодзь, «Польбет» - Бидгощ, «B-Complex» - Гданьськ), збірних бетонних конструкцій (зокрема, «Фаєльбуд» - Люблін), пінополістиролу (завод «Термоорганика») і будівельної (грубою) кераміки. У галузі будівельної кераміки в Польщі працюють 3 цегляних заводу, що належать концерну CRH: «Патока», «Гоздніца» і «Церг», що працюють під загальним логотипом CRH KLINKIER

Польські заводи «Патока», «Гоздніца» і «Церг» з січня 2001 року працюють під загальним логотипом CRH Klinkier.

Цегляний завод «Патока», знаходиться в північній частині Силезського воєводства і є першим цегляним заводом в Польщі, CRH, що увійшов до складу концерну. Це відбулося в 1998 році Застосування традиційного методу виробництва дозволяє отримати унікальні вироби, як з погляду фізичних властивостей, так і колористики|. Спеціальні ефекти у вигляді агломератів, флюсування виникають в результаті посипання порошковим вугіллям дуже високої якості. Унікальні вироби заводу «Патока»: цегла Super, Classic, Rustika і Antika мають особливу популярність на Заході -- в Германії і Голландії -- вважаються там елітними виробами і мають високу ціну, тому отримали назву клінкер для цінителів. У пропозиції заводу ПАТОКА є також вироби, вироблювані по спеціальному замовленню, - глазурована цегла і мостовий клінкер.

Цегляний завод «Церг» знаходиться в м. Глівіце в Силезії. 2001 рік і перша половина 2002 року були для заводу «Церг» періодом реалізації капіталовкладень, в результаті яких весь виробничий процес був реорганізований з урахуванням новітніх досягнень європейської науки і техніки. Цегла, що випускається на цьому підприємстві, має темно-червоний колір. Окрім червоної цеглини Cerg-Alfa, завод пропонує також цеглину Mizar (рифлений) і два відтінки коричневої цеглини - Orion і Wega.

Цегляний завод «Гоздніца» знаходиться біля західної межі Польщі, недалеко міст Болеславец і Згожелец. це єдиний в Польщі завод, що має в своєму розпорядженні поклади | глин. Цегла виробництва «Гоздніца» має гладку лицьову частину, завдяки однорідності вироблення глини і ретельному випаленню при температурі зверху 1100°С. На заводі випускається світла цеглина Sahara, оранжева, -- Ochra, що обпалюється з суміші жовтої і червоної глин і червоний, -- Kalahari. Абсолютно новими виробами є цегла з виразною підсвіткою| і цікавою грою кольори, що створюються на базі найпопулярніших виробів заводу «Гоздніца», -- Sahara Ton, Ochra Ton, Kalahari Ton і Etna. Завод «Гоздніца» є єдиним. Тут же випускається клінкерна брущатка чотирьох квітів - Sahara, Ochra, Kalahari і Gobi.

Вироби CRH Klinkier наведені в табл.3.2.

Таблиця 3.2 Клінкерна цеглина

	Cerg-Alfa, Mizar, Orion, Wega -- цегла вироблювана в м. Глівіце. Червоний і коричневий відтінки виходять завдяки використанню глин з родовища «Патока» -- одного з багатющих і кращих в Європі, а також ретельному випаленню при температурі понад 1150 градусів.
	Sahara, Ochra -- світла цегла, вироблювана на заводі «Гоздніца», завдяки єдиним в Польщі покладам глини, що є там. Ці марки відрізняються високою однорідністю колірних тонів.
	Sahara Ton, Ochra Ton, Kalahari Ton, Etna -- це лінія виробів на базі найпопулярнішої цегли, вироблюваної на заводі «Гоздніца». Виразна підквітки і цікава гра квітів створюють нову неповторну естетику.
	Classic, Super, Rustika, Antika - клінкер для цінителя, вироблюваний на заводі «Патока». Цегла має неповторний колір і структуру лицьової поверхні, обпалювані по методиках XIX століття в кільцевій печі Гофмана.
	Голландська цегла і мостовий клінкер, що формуються уручну, чудово підходять для фасадів і мощення. Абсолютно морозостійкі і безпечні в наших кліматичних умовах.

Формати цеглини:

- Польський формат (так званий RF) - 250x120x65 - Патока, Гоздніца, Церг - 52 цеглини на 1 м2, вага цеглини 3,2 кг;

- Німецький формат NF - 240x115x71 - АКА|, Патока, Гоздніца, Церг - 48 цеглини на 1 м2, вага цеглини 2,9 кг;

- Голландський формат WDF - 213x98x65 - 60 цегли на 1 м2, вага цеглини від 2,0 до 2,2 кг;

- WF - 207x98x50 - 75 цегли на 1 м2, вага цеглини від 2,5 до 2,7 кг.

Клінкерна брущатка (табл.3.3)

Таблиця 3.3 Клінкерна брущатка

	Брущатка AMBER 200x100x45/52 мм Міцність до 80 Мпа (марочність| 800) Водопоглинання до 6% вага близько 1,9 кг
	Брущатка SAHARA 200x100x45/52 мм Міцність до 80 Мпа (марочність| 800) Водопоглинання до 6% вага близько 1,9 кг
	Брущатка OCHRA 200x100x45/52 мм Міцність до 80 Мпа (марочність| 800) Водопоглинання до 6% вага близько 1,9 кг
	Брущатка KALAHARI 200x100x45/52 мм Міцність до 80 Мпа (марочність| 800) Водопоглинання до 6% вага близько 1,9 кг
	Брущатка GOBI 200x100x45/52 мм Міцність до 80 Мпа (марочність| 800) Водопоглинання до 6% вага близько 1,9 кг

2. Фабрика "Zorka Opeka"

Фабрика більше 35 років успішно працює на Європейському ринку в області виробництва цеглини. До складу концерну входить 12 підприємств, розташованих в центральній Європі. Основними споживачами є такі країни як Австрія, Німеччина, Чехія, Словаччина, Словенія, Італія, країни колишньої Югославії.

Якісна сировинна база дозволяє, не використовуючи екологічно шкідливі фарбники і розпушувачі, виготовляти фасадну цеглину необмеженого терміну експлуатації. Продукція «» відповідає санітарним і радіологічним Європейським нормам, що підтверджує наявність сертифікації ISO 9001/2001 товар також сертифікований в Україні.

Керамічна цеглина відповідає марці 150-300. Цеглина фасадний «Zorka Opeka» застосовується у всіх кліматичних зонах Європи. Маючи показники водопоглинання близькі до клінкерної цегли, особливо добре зарекомендував себе при будівництві у вологих кліматичних зонах (водоймища, беріг моря, гірська місцевість).

3. "Торговий дім "Белоцерківська цегла".

Цілодобовий контроль якості продукції на всіх етапах технологічного процесу, здійснюваний випробувальною лабораторією, яка акредитована в системі Укр СЕПРО| дозволяють витримувати незмінно високу якість готової продукції, підтверджену сертифікатами відповідності UA 1.049.0004623-05 і UA 1.049.0004617-05. Такий серйозний підхід до результатів праці всього колективу заводу дозволяє успішно упроваджувати систему якості відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000"Система менеджменту якості"

При відвантаженні споживачеві цеглина упаковується у водонепроникну плівку. Екологічна чистота готової продукції підтверджена сертифікатом радіаційного контролю 1-го класу. Кожна партія цеглини при відвантаженні супроводжується сертифікатом якості.

4. Класифікація і споживчі властивості будівельних матеріалів

Сучасна промисловість будівельних матеріалів і виробів виробляє велику кількість готових будівельних матеріалів і виробів різного призначення, наприклад: керамічні плитки для підлоги, для внутрішнього облицювання, фасадні, килимову мозаїку; рулонні і штучні матеріали для дахів, спеціальні матеріали для гідроізоляції. Щоб легко було орієнтуватися в цьому різноманітті будівельних матеріалів і виробів, їх прийнято класифікувати.

Найбільшого поширення набули класифікації за призначенням і технологічній ознаці.

За призначенням матеріали ділять на наступні групи:

- конструкційні, які сприймають і передають навантаження;

- теплоізоляційні, основне призначення яких -- звести до мінімуму перенесення теплоти через конструкції, що захищають, і тим самим забезпечити необхідний тепловий режим приміщення|помешкання| при мінімальних витратах енергії;

- акустичні (звукопоглинальні і звукоізоляційні) -- що знижують рівень «шумового забруднення» приміщення;

- гідроізоляційні покрівлі-- для створення водонепроникних шарів на крівлях, підземних спорудах і інших конструкціях, які необхідно захищати від дії води або водяної пари;

- герметизуючі -- для закладення стиків в збірних конструкціях;

- відділочні -- для поліпшення декоративних якостей будівельних конструкцій, а також для захисту конструкційних, теплоізоляційних і інших матеріалів від зовнішніх дій;

- спеціального призначення (вогнетривкі, кислототривкі і ін.), вживані при зведенні спеціальних споруд.

Деякі матеріали (наприклад, цемент, вапно, деревина) не можна віднести до якої-небудь одній групі, оскільки їх використовують і в початковому стані, і як сировина для отримання інших будівельних матеріалів і виробів -- це так звані матеріали загального призначення.

Важкість класифікації будівельних матеріалів за призначенням полягає в тому, що одні і ті ж матеріали можуть бути віднесені до різних груп. Наприклад, бетон в основному застосовують як конструкційний матеріал, але|та| деякі його види мають зовсім інше призначення: особливо легкі бетони -- теплоізоляційні матеріали; особливо важкі бетони -- матеріали спеціального призначення, використовувані для захисту від радіоактивного випромінювання.

У основу класифікації за технологічною ознакою покладені вид сировини, з якої отримують матеріал, і спосіб виготовлення. Ці два чинники багато в чому визначають властивості матеріалу і відповідно сферу його застосування.

За способом виготовлення розрізняють матеріали, що отримуються:

- спіканням (кераміка, цемент);

- плавленням (стекло, метали);

- омонолічуванням за допомогою терпких речовин (бетони, розчини);

- механічною обробкою природної сировини (природний камінь, деревні матеріали).

Оскільки властивості матеріалів залежать головним чином від виду сировини і способу його переробки, в будівельному матеріалознавстві використовують класифікацію за технологічною ознакою і лише в окремих випадках розглядуються групи матеріалів за призначенням.

Щоб|аби| будівля або споруда була міцною і довговічною, необхідно знати, що агресивні дії зовнішнього середовища, в яких працюватиме кожна конструкція. Знаючи ці дії і призначення конструкції, можна сформулювати вимоги до матеріалу конструкції.

Матеріали для тієї або іншої конструкції вибирають так, щоб їх властивості відповідали вимогам, що пред'являлися до них.

Кожен матеріал, використовуваний в будівництві, має різні властивості, що визначають сферу його раціонального застосування і можливість поєднання з іншими матеріалами. Основні властивості будівельних матеріалів (фізичні, механічні, хімічні і технологічні) визначаються їх хімічним складом і будовою.

Залежно від хімічного складу будівельні матеріали прийнято ділити на: - органічні (деревина, бітум, пластмаси); - мінеральні (природний камінь, бетон, кераміка і т. п.); - металеві (сталь, чавун, кольорові метали).

У кожної з цих груп матеріалів є свої специфічні властивості. Так, органічні матеріали не витримують високих температур і горять; мінеральні, навпаки, добре протистоять дії вогню, а метали дуже добре проводять електрику і теплоту.

Не менше, ніж хімічний склад, на властивості матеріалу впливає його будова. При одному і тому ж хімічному складі матеріали різної будови володіють різними властивостями. Наприклад, мів і мармур -- дві гірські породи, що складаються з карбонату кальцію Сас03, але пориста рихла крейда має низьку міцність і легко розмокає у воді, а щільний мармур готується і стійкий до дії води.

Основні структурні характеристики матеріалу, що багато в чому визначають його технічні властивості, - це щільність і пористість; найважливіший параметр стану -- вологість.

Щільність -- фізична величина, визначувана масою одиниці об'єму речовини (або матеріалу).

Залежно від того, чи береться в розрахунок об'єм тільки самої речовини, з якої складається матеріал, або весь об'єм матеріалу з порами і порожнечами, розрізняють дійсну і середню щільність.

Дійсна щільність р (кг/м3) -- маса одиниці об'єму матеріалу, коли в розрахунок береться тільки об'єм твердої речовини цього матеріалу Va (м|м-код| ):

p = m/Va.

Таким чином, дійсна щільність характеризує не матеріал, а речовину, з|із| якої складається матеріал, - це фізична константа речовини.

Значення дійсної щільності речовини залежить в основному від його хімічного складу, і у|біля| матеріалів з близьким хімічним складом дійсна щільність приблизно однакова.

У кам'яних матеріалів як природних (пісок, гранує, вапняк), так і штучних (цеглина, бетон, стекло), таких, що складаються в основному з оксидів кремнію, алюмінію і кальцію, дійсна щільність коливається в межах 2500.3000 кг/м|м.

Дійсна щільність органічних матеріалів, що складаються в основному з вуглецю, водню і кисню (бітум, полімери, масла), складає 800. 1200 кг/м|м . Відносно висока дійсна щільність у деревини -- близько 1500 кг/м3.

Великі відмінності в дійсній щільності спостерігаються лише у металів (кг/м3): алюміній -- 2700, сталь -- 7850, свинець -- 11 300. Щільність води (істинна і середня) -- 1 г/см3 = 1000 кг/м|м.

Отже, середня щільність матеріалу міняється залежно від його структури. Тому штучні матеріали (бетони, кераміку і т. п.) можна отримувати із заданою (потрібною) щільністю. Наприклад, міняючи пористість бетону, можна отримати бетон щільністю до 2500 кг/м, так і особливо легкий -- щільністю менше 500 кг/м.

Деревина деяких порід має рл більше 1000 кг/м1, тобто більше щільності води.

Пористість матеріалу характеризують не лише з кількісного боку, але і з якісної, тобто по характер пір: замкнуті і відкриті, дрібні (розміром в соті і тисячні долі міліметра) і великі (від десятих доль міліметра до 2.5 мм). Характер пір важливий, наприклад, при оцінці здатності матеріалу поглинати воду. Так, пінопласт полістиролу, з пористістю до 98%, має замкнуті пори і практично не поглинає воду. В той же час керамічна цеглина, що має пористість в три рази меншу (близько 30%), із-за відкритого характеру пір (більшість пір є капілярами, що повідомляються) активно поглинає воду.

Пористість є основною структурною характеристикою, що визначає такі властивості матеріалу, як водопоглинання, теплопровідність, акустичні властивості, морозостійкість, міцність і ін.

5. Оцінка якості будівельних матеріалів підприємства

В індивідуальному будівництві для контролю якості будівельних матеріалів можна не звертатися|обертатися| в будівельну лабораторію. Індивідуальні забудовники, знаючи практичні прийоми визначення якості будівельних матеріалів, можуть контролювати якість самостійно.

1. Якість цементу.

Якість цементу можна визначити по даті виготовлення і терміну його зберігання. Під час тривалого зберігання цементу його активність падає приблизно на 5%/мес. Так, при зберіганні протягом 3 місяців активність зменшується на 15...20%, протягом 6 місяців -- до 25...30, а протягом 1 року -- до 30...40%.

По зовнішніх ознаках цемент вважається за якісний, якщо немає грудкування. Початок процесу грудкування перевіряється на дотик: якщо узяти цемент в кулак і стискувати його, то свіжовиготовлений відразу «витече» між пальцями, а лежалий утворює грудку, оскільки він вже набрав вологу. Такий цемент використовувати не рекомендується.

Зберігати цемент слід в сухих закритих|зачиняти| сараях на сухих дерев'яних підлогах|статях|, підведених над землею|грунтом| на 20...50 см і застелених одним шаром руберойду. Особливо вимогливі до умов зберігання високомарочні цементи|, які із-за тонкості помелу швидко окомкуються| і втрачають|розгублюють| активність. Місця|місце-милі|, де зберігається цемент, мають бути захищені не лише|не тільки| від вогкості, але і від посиленого обміну повітрям, особливо від протягів.

2. Якість цеглини.

Якість звичайної | цеглини вважається за хорошу|добру|, якщо при падінні на тверду підставу|основу| з висоти 1,5 м|м-кодів| він не розбивається на дрібні|мілкі| шматочки. Для будівництва фундаментів і цоколів застосовується тільки|лише| добре обпалена цеглина.

Про якість цеглини можна судити і за кольором:

- блідо-рожевий колір|цвіт| говорить про недопалювання|недопалення|, така цеглина не готується і сильно вбирає воду;

- червоний -- нормальної якості, твердий і міцний;

- бурий з тріщинами і скловидною поверхнею - перепалений (железняк), він майже не вбирає воду і погано в'яжеться з будівельним розчином.

3. Якість вапна.

Якість вапна визначають по в'язкості розчину, що складається із з винищити і піску в пропорції 1:3. На цьому розчині складається стовпчик з 7 червоної повнотілих цегли. Через 4 дні стовпчик обережно піднімають вгору за верхню цеглину. Якщо стовпчик не руйнуватиметься, то вапно вважається хорошої якості.

Гашене вапно краще всього зберігати у вигляді вапняного тесту, залитого суцільним шаром води на 5...10 див.

4. Якість будівельного розчину.

Якість будівельного розчину визначають по основних властивостях, пластичності і однорідності. Під пластичністю розчину розуміють його здатність добре укладаються тонким шаром на підставу з цеглини або бетону, а також на обштукатурювані поверхні. Пластичний розчин добре розстилається на підставі, тоді як жорсткий утворює розриви. Зчеплення цеглини з розчином повинне відбуватися по всій поверхні; наявність «чистих» місць на цеглині указує на недостатню пластичність і однорідність. Однорідність розчину досягається ретельним перемішуванням. Співвідношення цементу і піску 1:3.

5. Якість бутового каменя

Якість бутового каменя визначають ударом молотка: дзвінкий звук виходить при хорошій|добрій| якості буту; глухий звук -- за наявності домішок|нечистот| глини і інших порід. Бутовий камінь низьких марок від одного удару молотка масою 1 кг розбивається в щебінь.

Якість каменя можна визначити і в такий спосіб|у такий спосіб|: якщо шматки після|потім| насичення їх водою розм'якшуються або розламуються на частини|на шматки|, то він вважається за непридатного для кладки.

6. Якість глини.

Якість глини залежить від її жирності, яку перевіряють на дотик, розтиранням глини між пальцями. Глина вважається за жирну, якщо при розминці в ній не відчувається пісок. Жирність можна визначити, скачавши між долонями джгутик з глини завтовшки 1,5...2,0 см і завдовжки 15...20 див. Джгутик з худої глини (суглинку) при розтягуванні за обидва кінці мало розтягується і дає нерівний розрив. Глина середньої пластичності витягується плавно і обривається, коли товщина в місці розриву досягає 15...20% від діаметру джгутика, джгутик з пластичної глини витягується плавно і поступово стоншується, утворюючи в місці розриву гострі кінці.

Для визначення жирності різних глин скачують|скочують| кульки діаметром 4...5 см, які висушують в однакових умовах. Велика кількість тріщин на поверхні кульки указує на найбільш жирну глину.

7. Якість землебіта.

Землебіт готують з різних грунтів, придатність яких можна визначити таким чином.

У відро без дна шарами по 10...12 см насипають грунт, причому кожен шар трамбують до тих пір, поки трамбівка не почне відскакувати. Наповнивши таким чином відро грунтом, піднімають його разом з підкладкою і перекидають на рівну поверхню. Конус, що вийшов, оберігають від дощу, вітру, сонця протягом 8...12 діб. За цей час конус не повинен коробитися, давати тріщин. Якщо через 2 тижні конус, падаючи з метрової висоти, не розіб'ється і витримає тиск на стискування не менше 15 кг/см2, то це свідчить про високу якість грунту.

Утворення тріщин говорить про те, що грунт жирний.

Розмiри виробiв, товщину зовнiшнiх стiнок, радiус закруглення кутiв, дiаметр цилiндричних пустот, довжину трiщин, довжину i глибину вiдбитостей i притупленостей кутiв i ребер виробiв вимiрюють з похибкою до 1 мм металевою вимiрювальною лiнiйкою згiдно з ГОСТ 427 або спецiальними контрольними шаблонами [11].

Для визначення довжини i ширини виробiв вимiри провадять у трьох мiсцях - по ребрах i серединi постелi, товщини виробiв - по ребрах i серединi поперечника. Для виробiв з закругленими кутами вимiри провадять на вiдстанi 15 мм вiд ребер. За остаточний результат приймають середнє арифметичне трьох вимiрiв.

Глибину вiдбитостi i притупленостi кутів i ребер вимiрюють за допомогою штангегглибиномiру згiдно з ГОСТ 162 або косинця згiдно з ГОСТ 3749 i лiнiйки згiдно з ГОСТ 427 по перпендикуляру вiд вершини кута або ребра, утвореного косинцем, до ушкодженої поверхнi.

Для визначення вiдбитостi ребер вибирають дiлянку з глибиною вiдбитості не бiльше 10 мм, а далi замiряють довжину вiдбитостi цієї дiлянки.

Довжину тріщини по постелі виробу вимірюють лінійкою по перпендикуляру вiд найбiльш вiддаленої точки трiщини до її перетину з ребром гранi, через яку вона проходить [11].

Вiдхилення вiд прямолiнiйностi ребер i площинностi граней виробiв визначають шляхом вимiру найбiльшого зазору мiж ребром або гранню i ребром прикладеної до них металевої лiнiйки чи косинця з похибкою до 1 мм.

Вiдхилення вiд перпендикулярностi граней виробiв, що вiднесене до довжини 120 мм, визначають сталевим косинцем шляхом прикладання його до ложку i вимiру найбiльшого зазору мiж поперечиком i внутрiшнiм краєм косинця з похибкою вимiрювання не бiльше 1 мм.

Ширину посiчок визначають за допомогою мiрної лупи з чотирикратним збiльшенням.

Границю мiцностi, цегли i каменiв на стиск i цегли на згин визначають згiдно з 2.9, а при контрольних, у т.ч. арбiтражних випробуваннях, - згiдно з 2.6 ГОСТ 8462 [11].

Наявнiсть вапняних включень ("дутикiв") визначають пропарюванням виробiв у посудинi.

Зразки, якi не пiдлягали вплину вологи, укладають на решiтку, помiщену у посудину з кришкою. Налиту пiд решiтку воду підігрівають до кипiння. Кип'ятiння продовжують протягом 1 год, далi зразки охолоджують в цiй закритiй посудинi протягом 4 год. пiсля чого їх виймають i перевiряють на вiдповiднiсть вимогам 4.2.15 або 4.2.16.

Масу, середню густину, водопоглинання i морозостійкість виробiв визначають згiдно з ДСТУ Б В.2.7-42. Водопоглинання визначають при насиченнi зразкiв водою температурою (20 +- 5)0С

Для лицьових виробiв додатково визначається відповідність лицьової поверхнi цегли i каменiв затвердженим зразкам-еталонам за кольором i тоном забарвлення, рисунком рельєфу, наявнiстю плям, вицвiтiв, відколків, у тому числi вiд вапняних включень, недопалу, а також iнших дефектiв зовнiшнього вигляду. Вiдiбрану вiд партії пробу цегли i каменів викладають уперемiжку iз зразками-еталонами на вертикально встановленому щитi площею не менше 1 м2. Огляд провадять з вiдстанi 10 м на вiдкрнтому майданчику при денному освiтленнi. При невiдповiдностi виробiв зразкам-еталонам партiя прийманню не пiдлягає, вироби можуть бути прийнятi як рядові [11].

висновки

Аналізуючи вищевикладене можна зробити наступні висновки.

1. Ринок будівельних матеріалів є дуже чутливим до тенденцій, які відбуваються на ринку будівництва. Основними впливовими факторами ринку будматеріалів на макрорівні виступають:

- зростання будівельних робіт в реальному секторі економіки

- зростання попиту на житлову та офісну нерухомість, в регіональних центрах України.

Протягом 2006 року будівельними організаціями України виконано будівельних робітна суму 38 млрд. грн., що на 9,8% більше, ніж у 2005 році.

2. За наслідками 2007 року український ринок будівельних матеріалів виріс на 22% і досяг об'єму в 4,8 млрд. дол. США в цінах виробника. Основним чинником впливу на розвиток індустрії виробництва будівельних матеріалів є активне щорічне зростання робіт підрядного будівництва, який оцінюється на рівні 40%.

За офіційними даними, об'єм виконаних підрядних будівельних робіт в Україні в 2007 році склав 10,7 млрд. дол. США. Як прогнозує PAU, в 2008 році ринок підрядних будівельних робіт може досягти ємкості в 15 млрд. дол. США.

Згідно моніторингу інвестиційних проектів, PAU, що проводиться, з 2005 року, в 2007 році була зафіксована рекордна сума інвестицій у виробництво будівельних матеріалів. За оцінними даними в 2007 році інвестори вклали в українську індустрію виробництва будматеріалів близько 740 млн. дол. США, що в 2,8 разів більше, ніж в 2006 році.

3. Основні вимоги до якості матеріалів, виробів і готових конструкцій масового застосування встановлюються Державними стандартами (ГОСТ), галузевими стандартами (ОСТ), технічними умовами (ТУ).

У ГОСТах і ТУ містяться короткий опис матеріалів і способи його виготовлення, вказані марки матеріалів і вимоги до їх якості, форма і розміри і відхилення, що допускаються, від них, а також правила транспортування, приймання і зберігання, що забезпечують збереження матеріалу, а також методи випробувань. ГОСТи і ТУ документи, що встановлюють, що даний матеріал або виріб схвалені для виробництва і застосування при певній його якості.

4. На сьогоднішній день на ринку будівельних матеріалів працює безліч великих і маленьких фірм, а також приватних підприємців. Але в умовах ринкової економіки, що займає все більш тверді позиції в нашій країні, здатні вижити лише ті небагато, хто здатний привернути покупців в свої магазини не просто красивою рекламою, а також величезним асортиментом пропонованої продукції за найоптимальнішими для покупця цінами і з найвищою якістю.

І однією з таких фірм по праву є підприємство «Епіцентр». Підприємство «Епіцентр» пропонує Вам широкий вибір будматеріалів, утеплювачів, сухих будівельних сумішей, фарби, лаки, розчинники, клеї, монтажні піни, електроустаткування, кріплення, пиломатеріали, металовироби, гіпсокартонні вироби, скло і багато що інше різних виробників.

5. Підприємство працює з провідними виробниками і тому має можливість запропонувати широкий спектр будівельних та облицювальних стінових виробів а також супутніх товарів.

6. Сучасна промисловість будівельних матеріалів і виробів виробляє велику кількість готових будівельних матеріалів і виробів різного призначення, наприклад: керамічні плитки для підлоги, для внутрішнього облицювання, фасадні, килимову мозаїку; рулонні і штучні матеріали для дахів покрівлі, спеціальні матеріали для гідроізоляції. Щоб легко було орієнтуватися в цьому різноманітті будівельних матеріалів і виробів, їх прийнято класифікувати.

Найбільшого поширення набули класифікації за призначенням і технологічній ознаці.

7. В індивідуальному будівництві для контролю якості будівельних матеріалів можна не звертатися|обертатися| в будівельну лабораторію. Індивідуальні забудовники, знаючи практичні прийоми визначення якості будівельних матеріалів, можуть контролювати якість самостійно.

Список використаних джерел

будівельний товарознавчий оцінка

1. ГОСТ 12.3.002 “Процессы призводственные. Общие требования безопасности”

2. ДК 017-98 «Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльносі»

3. ДСТУ Б В.2.7-23-95 “Розчини будівельні. Загальні технічні умови”

4. Журнал «Продукция строительной химии» № 3, 2001 г.

5. Журнал «Строительные материалы» № 1, 2002 г.

6. Журнал «Строительные материалы» № 1, 2003 г.

7. Журнал «Строительные материалы» № 11, 2003 г.

8. Журнал «Строительные материалы» № 3, 2001 г.

9. Журнал «Строительные материалы» № 4, 2001 г.

10. Журнал «Строительные материалы» № 4, 2003 г.

11. Журнал «Строительные материалы» № 5, 2002 г.

12. Малиновський Б. Усушка будівельного буму // Контракти. -2004. -№31.

13. Мережа Інтернет.

14. Поля властивостей будівельних матеріалів (концепція, аналіз, оптимізація): Автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.23.05 / Т.В. Ляшенко / Одес. держ. акад. буд-ва та архіт.. -- О., 2003. -- 34 с. -- укp.

15. Сухі будівельні полімерцементні суміші з целюлозним волокном: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.23.05 / Н.Р. Антонюк / Одес. держ. акад. буд-ва і архіт.. -- О., 2004. -- 23 с.: рис. -- укp.

16. Сухі будівельні суміші, або “просто додай води” // Домашня газета. -2003. -№14.

17. Чекалов С. Сухо і комфортно // Контракти. -2004. -№ 22.

18. Щепет Ю. Заводам, які виготовляють розчини, обіцяють велике майбутнє протягом 10 років в Україні виникла нова індустрія - виробництво сухих будівельних сумішей // Дзеркало тиждня. -2002. -№35.

Размещено на Allbest.ru