Порядок зайняття торгівельною діяльністю

Огляд нормативно-правових документів, що регламентують порядок зайняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування. Особливості діяльності торговельного підприємства, специфічні правила продажу товарів. Оптовий товарообіг та його види.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.02.2011
Размер файла 42,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

34

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи заняття торговельною діяльністю

1.1 Суб'єкти торговельної діяльності

1.2 Правила продажу товарів

Розділ 2. Правила торговельного обслуговування

2.1 Правове регулювання торгівельного обслуговування населення

2.2 Оптовий товарообіг

Розділ 3. Органи контролю з торговельного обслуговування населення

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Торговельна діяльність підприємств забезпечує безперервний процес руху активів у формі товарів від виробничих підприємств різних форм власності до безпосередніх споживачів. Для забезпечення торговельної діяльності підприємства здійснюють операції купівлі-продажу товарів, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат торговельних підприємств.

Основним завданням торговельного підприємства є найбільш повне і оптимальне забезпечення товарного асортименту для здійснення торговельних операцій як з оптовими, так і з роздрібними покупцями. Темпи росту обсягу реалізації продукції, покращення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат і прибуток торговельного підприємства. Оскільки метою будь-якої діяльності, у тому числі і торговельної, є отримання прибутку, який є фінансовою базою подальшого розвитку підприємства та показником ефективності даного виду діяльності, то постає необхідність в повному та достовірному його визначенні, тобто достовірному визначенні доходів та витрат, понесених підприємством на його отримання.

Різноманіття форм власності в період ринкової економіки та розширення прав торговельних підприємств вимагають альтернативних, а часом і різноманітних підходів при рішенні конкретних питань методики й техніки ведення обліку торговельної діяльності.

Облік діяльності торговельного підприємства здійснюється за такими напрямками:

кількісний і вартісний облік товарів;

облік надходження та вибуття товарів на підприємстві та розрахунків з постачальниками;

облік наявності товарів та руху на складах;

облік доходів та витрат торговельного підприємства;

порядок формування та облік фінансових результатів торговельного підприємства.

У зв'язку з дослідженням цих питань стає чітко обумовленою актуальність теми дослідження.

Мета курсової роботи - дослідження порядку зайняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують порядок зайняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування;

переглянути літературні джерела;

розкрити теоретичні основи діяльності торговельного підприємства;

розглянути особливості діяльності торговельного підприємства;

Об`єктом дослідження виступають правила торговельного обслуговування та порядок зайняття торговельною діяльністю.

Предметом дослідження є торговельна діяльність підприємств.

При написанні роботи були використані закони та нормативно-правові акти, які регламентують правила діяльності торговельного підприємства, порядок надходження, зберігання та вибуття товарів, формування доходів, витрат та фінансового результату діяльності торговельного підприємства.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

При написанні даної роботи були використані учбові та наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, статті періодичного друку.

При написанні роботи були використані методи наукового пізнання та статистики.

Розділ 1. Теоретичні основи заняття торгівельною діяльністю

1.1 Суб'єкти торгівельної діяльності

Торговельна діяльність - це самоініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій сфері (наприклад, громадське харчування).

Суб'єкти господарювання здійснюють торговельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності у них ліцензії на торгівлю окремими видами товарів.

Суб'єкти всіх форм власності повинні забезпечити: o відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі, де здійснюється торговельна діяльність, необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування, які будуть використані для торговельної (торговельно-виробничої) діяльності, - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці:

- постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і обладнанням;

- застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення;

- наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог;

- продаж товарів громадянам чистою вагою і повною мірою.

Суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень торговельно-технологічним обладнанням (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним, касовим тощо).

Засоби вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями, повинні мати державне повірочне клеймо і проходити повірку.

На фасаді торговельного приміщення повинна бути вивіска із зазначенням назви суб'єкта господарювання. Біля входу до цього приміщення на видному місці розміщується інформація про режим роботи. У разі планового закриття торговельного приміщення (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання тощо) суб'єкт господарювання повинен не пізніше як за п'ять днів повідомити про це громадян, помістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття[2, с. 111].

Працівники торгівлі зобов'язані забезпечувати права споживачів, визначені Законом України "Про захист прав споживачів", знати і виконувати ці правила та інші нормативні документи, що регулюють здійснення роздрібної торгівлі. Працівники, які займаються виробництвом, зберіганням, а також реалізацією харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані мати професійну спеціальну освіту (підготовку).

Розрахунки з покупцями за товари повинні вестися через електронні контрольно-касові апарати або через товарно-касові книги. Електронні контрольно-касові апарати реєструються в обов'язковому порядку в державній податковій адміністрації.

Касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на видному місці, віддрукувати чек на касовому апараті, назвати покупцеві належну йому суму здачі й видати її разом з чеком. Касири та інші працівники, які мають право одержувати від покупців гроші за проданий товар, зобов'язані приймати від них зношені купюри. Правильність розрахунку покупець перевіряє на місці, не відходячи від каси.

Забороняється зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.

Покупці обслуговуються протягом установленого часу роботи магазину. Вхід покупців до торговельного залу припиняється з початком обідньої перерви або після закінчення роботи. Про початок обідньої перерви та закінчення робочого дня покупці інформуються за 10 хвилин. При цьому всі покупці, що мають касові й товарні чеки або підібрані товари, повинні бути обслужені. Робота каси (кас) припиняється відповідно до встановленого режиму роботи магазину.

Продавець зобов'язаний забезпечити наявність правильно оформлених цінників товарів, що надійшли для продажу, і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виробника, основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.

Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрування безпечного та правильного використання. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад і документ, що підтверджує ціну товару. Якщо під час гарантійного терміну користування необхідно визначити причину втрати якості товару, суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом трьох днів від дня отримання письмової заяви від покупця відправити цей товар на експертизу. Експертиза провадиться за рахунок торговельного підприємства. На доступному для покупців місці у торговельному залі повинні бути встановлені контрольні ваги й інші вимірювальні прилади[2, с. 133].

Вибрані покупцями непродовольчі товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем чекові. Після закінчення встановленого часу невикуплений товар надходить у продаж.

Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні матеріали, піаніно, холодильники, пральні машини тощо) покупець має право залишити на зберігання в підприємстві, але не більш як на одну добу. За погодженням з адміністрацією підприємства термін зберігання відповідного товару може бути продовжено через укладання договору. До залишеного на зберігання купленого товару додається копія касового чека або квитанція, в якій зазначається термін зберігання товару, і табличка "Продано". Продавець протягом зазначеного терміну несе відповідальність за зберігання і якість товару.

У разі продажу непродовольчих товарів для особистого користування (одяг, взуття, трикотажні вироби тощо) повинні бути створені умови для їх примірки, а технічно складних та інших, які потребують перевірки, - умови для її проведення.

Забороняється продаж товарів, що не мають належного товарного вигляду та із закінченим терміном придатності, а також товарів, що надійшли без документів, які засвідчують їх якість та безпеку. Забороняється обумовлення продажу одних товарів з обов'язковим придбанням інших або примушування покупця одержувати замість здачі інші товари. Товари, на які запроваджено нормований розподіл, продаються з додержанням установлених норм.

Торговий персонал до початку роботи зобов'язаний поповнити товарні запаси у місці продажу, обновити викладку товарів (оформлення вітрин),перевірити наявність правильно оформлених і завірених цінників, а також відповідного інвентарю та пакувальних матеріалів, виконати інші роботи для забезпечення належного обслуговування покупців[5, с. 336].

Товари, що надійшли до торгової точки, оприбутковуються в день надходження за їх фактичною наявністю. У разі неможливості оприбуткувати товари в день фактичного надходження (виклик експерта, перевірка цін, якості, кількості тощо) в текстовій частині товарного звіту за підсумками приходу робиться запис про надходження товарів із зазначенням постачальника (продавця), їх загальної вартості, а також причини неоприбуткування.

Прийняті продавцями товари виставляються для продажу відразу, а в разі потреби - після проведення допродажної підготовки. Забороняється безпідставне вилучення працівниками виставлених для продажу товарів, їх приховування або стримування реалізації. Підприємства реалізують товари лише за наявності документів, які засвідчують їх якість та безпеку. Якість, маркування, режим зберігання товарів (температура, вологість, освітлення, терміни) повинні відповідати вимогам нормативних документів. Усі товари у суб'єкта господарювання повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або завірена копія зазначеного сертифіката).

Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна (виносна) торгівля) здійснюється у спеціально відведених для цього місцях з дозволу органів санітарно-епідеміологічного нагляду та за умови дотримання встановлених для цих товарів температурного режиму зберігання, а також вимог санітарних норм і правил. Кожна партія таких товарів повинна мати документ, який засвідчує їх якість та безпеку, із зазначенням виробника, його адреси, дати виготовлення, строку придатності для споживання чи дати закінчення строку придатності для споживання, маси нетто фасованого товару.

Основні санітарні вимоги. Відповідно до вимог санітарних норм та правил торговельне підприємство зобов'язане забезпечити санітарний стан торговельних і складських приміщень, а також чистоту на прилеглій території, межі якої визначаються місцевою владою. Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі торговельне підприємство зобов'язане вжити заходів для дотримання чистоти на прилеглій до торговельного місця території[7, с. 95].

Санітарний стан торговельних і складських приміщень суб'єкта господарювання повинен відповідати вимогам, установленим органами державного санітарного нагляду, а для торгівлі продовольчими товарами - спеціальним санітарним правилам.

У разі зберігання товарів у підсобних приміщеннях і розміщення їх у торговельних залах чи пунктах дрібнороздрібної мережі працівники зобов'язані дотримуватися принципу товарного сусідства, санітарних правил, норм складування і вимог протипожежної безпеки.

Торговельне приміщення обладнується згідно з вимогами охорони праці та здоров'я, захисту навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, санітарними та іншими вимогами, передбаченими відповідними нормативними актами.

Працівники повинні бути одягнуті у формений або інший одяг, що відповідає санітарним вимогам. Для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників обладнуються місця в окремому приміщенні. Працівники, які здійснюють продаж продовольчих товарів, проходять медичне обстеження, результати якого відображаються в їхніх особистих медичних книжках. Ці книжки пред'являються на вимогу представників контролюючих органів.

1.2 Правила продажу товарів

До подачі товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники проводять підготовку товарів до продажу (перевірка цілісності упаковки, розпакування, перевірка наявності маркувальних даних і якості, чистка, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо). У разі відсутності маркування на окремих виробах або пошкодження ярлика підприємства-виробника (відсутність пломби, забруднення, потертості, нечіткість запису тощо) працівником відновлюються всі маркувальні дані, виписується дублікат товарного ярлика, який підписується матеріальновідповідальною особою і прикріплюється до товару.

Продаж товарів здійснюється методом самообслуговування, за зразками, каталогами, з індивідуальним обслуговуванням покупців, у тому числі з відкритою викладкою. Продавець зобов'язаний всіляко сприяти покупцю у вільному виборі товарів і додаткових послуг і на його вимогу надати контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціни на товари.

У разі продажу товарів вітчизняного та іноземного виробництва торговельне підприємство зобов'язане забезпечити надання покупцям доступної та достовірної інформації про товари, яка має містити такі дані:

- назву нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;

- перелік основних споживчих властивостей товарів;

- ціну та умови придбання товарів;

- дату виготовлення;

- гарантійні зобов'язання виробника;

- правила та умови ефективного використання товарів;

- термін використання (придатності) товарів, відомості про необхідні дії покупця після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- найменування та адресу виробника і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, а також проводить ремонт, технічне обслуговування;

- про сертифікацію товарів (якщо вони підлягають обов'язковій сертифікації) [7, с. 107].

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я покупця та його майна, продавець зобов'язаний довести до відома покупця інформацію про такі товари і можливі наслідки їх впливу.

Забороняється продавати товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні терміни, без технічного паспорта або іншого документа, що його замінює.

У разі продажу товарів продавець зобов'язаний зробити в гарантійному талоні технічного паспорта або іншого документа, що його замінює, відмітку про дату та місце продажу товару за підписом матеріально відповідальної особи, завірену штампом (печаткою), а також надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт.

Розрахунки з покупцями здійснюються через електронні контрольно-касові апарати. Разом з товаром покупцю в обов'язковому порядку видається касовий чи товарний чек.

Товарний чек виписується на відібрані покупцем технічно складні товари, а також деякі інші непродовольчі товари (тканини, одяг, трикотаж, взуття, килими, меблі, будівельні матеріали тощо), де вказується номер або найменування торговельного підприємства, назва та сорт товару, його ціна, дата продажу, прізвище продавця. Товарний чек виписується у двох примірниках[4, с. 612].

Товари упаковують у папір, коробки, поліетиленові кульки, інший пакувальний матеріал. Після продажу технічно складних і великогабаритних товарів суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити належне їх пакування не тільки для повного збереження якості виробів, а й для транспортування.

Магазин може надавати додаткові послуги, перелік і вартість яких визначаються ним самостійно на підставі калькуляції. Після оплати вартості товарів покупцю видається товарний чек і документи про надання послуг, на яких ставиться штамп "Оплачено".

Доставка товарів додому.

Магазин доставляє технічно складні та великогабаритні товари додому покупцю за окрему плату, якщо вартість доставки не входить в ціну товарів. Доставлені покупцю додому товари приймаються ним згідно з даними товарного чека. Доставка оформляється замовленням-квитанцією або іншим документом із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, прізвища покупця, його адреси, дати оформлення замовлення, назви товару, артикулу, кількості предметів, видів і вартості послуг, часу їх виконання тощо. Доставка повинна бути здійснена протягом п'яти днів з моменту оформлення покупки. Якщо доставку не зроблено через відсутність покупця вдома в обумовлений час, повторна доставка здійснюється протягом п'яти днів після додаткової оплати покупцем її вартості. Датою продажу вважається день доставки товарів покупцю за наявності його підпису в супровідній документації. Одночасно покупцю надаються документи із зазначенням гарантійного терміну (технічний паспорт, інструкція з експлуатації тощо).

Магазин забезпечує також безкоштовну установку, включення і пуск технічно складних товарів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускається включення і пуск їх безпосередньо споживачем, а також складання меблів вдома у покупця в обумовлений з ним термін, але не пізніше п'ятиденного терміну від дня продажу[7, с. 123].

У разі виявлення невідповідності умовам продажу (даним, зазначеним у товарному чеку), некомплектних товарів або неналежної якості покупець має право відмовитися від цих товарів. У цьому разі оформляється акт, в якому зазначаються причини відмови. На підставі цього акта господарюючий суб'єкт повинен доставити покупцю товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг. Витрати, пов'язані з заміною товарів, здійснюються за рахунок торговельного підприємства. У разі неякісного складання та установки товарів покупець має право вимагати безкоштовного усунення недоліків. За механічні пошкодження технічно складних та великогабаритних товарів, що виникли внаслідок транспортування або складання їх силами покупця, торговельне підприємство відповідальності не несе.

Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну.

Покупець має право обміняти товар на аналогічний, якщо він не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням.

Покупець має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не враховуючи дня купівлі. Обмін проводиться, якщо товар не споживався і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи, видані покупцю разом з проданим товаром.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, покупець має право придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахунком вартості або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару чи здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Магазин зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це покупця, який вимагає обміну товару.

Але не кожен товар належної якості можна обміняти. В Україні офіційно затверджено перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню).

Нормальна робота (застосування, використання) товару, у тому числі комплектуючих виробів, повинна забезпечуватися протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством, а в разі його відсутності - договором.

Магазин зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у покупця і задовольнити його вимогу на підставі письмової заяви, яка подається у двох примірниках. Один примірник з відміткою суб'єкта господарювання про дату прийняття заяви, із зазначенням прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву, видається покупцю, а другий - залишається у магазині.

У разі виявлення браку в товарі (фальсифікації товару) протягом гарантійного терміну покупець має право за своїм вибором вимагати від магазину:

- безплатного усунення браку або відшкодування витрат за його виправлення покупцем;

- заміни на аналогічні товари належної якості;

- відповідного зменшення їх купівельної ціни;

- заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

- розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Якщо під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якості товару, торговельне підприємство зобов'язане у триденний термін із дня одержання письмової заяви від покупця направити цей товар на експертизу. Експертиза проводиться за рахунок торговельного підприємства.

За наявності аналогічного товару чи іншої моделі вимога покупця про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості - протягом чотирнадцяти днів або за згодою сторін. Якщо такі товари відсутні, вимога споживача про заміну підлягає задоволенню у двомісячний термін з часу подання відповідної заяви. Коли задовольнити вимогу покупця про заміну товару неможливо, покупець має право за своїм вибором висунути інші вимоги[7, с. 130].

Якщо покупець вимагає безплатного усунення недоліків товару, то вимоги повинні бути задоволені протягом чотирнадцяти днів або за згодою сторін в інший термін. На вимогу покупця на час ремонту йому надається (з доставкою) аналогічний товар незалежно від моделі. Для цього виробник зобов'язаний передбачити обмінний фонд товарів.

Розділ 2. Правила торговельного обслуговування

2.1 Правове регулювання торгівельного обслуговування населення

Існують різноманітні підходи до змісту торгівельного обслуговування. Органи галузевого управління торгівлею, оперуючи поняттям "культура обслуговування" свого часу так визначали її елементи: 1) точне дотримання встановленого режиму роботи організації; 2) наявність в магазині широкого та стійкого асортименту товарів; 3) застосування прогресивних методів продажу товарів; 4) надання покупцям додаткових послуг; 5) мінімальні затрати часу на обслуговування покупців; 6) висока професійна кваліфікація працівників торгівельного залу; 7) ввічливе, уважне ставлення персоналу магазину до покупців; 8) повідомлення покупцям встановлених правил продажу товарів; 9) охайний вигляд працівників торгівельного залу; 10) відповідний санітарний стан магазину; 11) широке використання засобів внутрішньомагазинного інформування покупців.

Але поняття “культура торгівельного обслуговування” не охоплює всіх аспектів його якості, адже вона ширша, ніж поняття “культура”. Тому, аналізуючи ці питання з позиції права, слід виходити з більш широкого кола проблем якості торгівельного обслуговування і включити в нього: 1) якість товарної пропозиції; 2) розміщення та режим роботи торгівельної мережі; 3) якість додаткових послуг, що надаються покупцям (торгівельний сервіс); 4) економія часу покупців; 5) культура торгівельного обслуговування, тобто моральні, естетичні, психологічні та правові сторони взаємовідносин продавця та покупця, що забезпечують захист особистих немайнових прав учасників купівлі-продажу; 6) правовий захист інтересів покупців[12].

Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки вирішити ці проблеми простіше, оскільки ринок оперативно вирішує більшість із них, але одночасно й складніше, так як робота торгівельних організацій та індивідуальних підприємців безконтрольна, що впливає на зниження якості торгівельного обслуговування.

Роздрібна купівля-продаж опосередковується частіше за все усним договором покупця та продавця.

Будучи різновидністю єдиного договору купівлі-продажу, договір роздрібної купівлі-продажу має свої особливості.

По-перше це специфіка суб'єктного складу учасників договору: - продавцем товарів є юридична чи фізична особа, що здійснює продаж товарів у роздріб, тобто поштучно, в невеликих кількостях (на відміну від продажу товарів оптом).

Роздрібний продаж товарів цілком може бути не єдиною діяльністю продавця, так як він може ним займатися поряд з іншою (виробничою діяльністю, оптовою торгівлею та ін.), однак у будь-якому випадку роздрібна торгівля залишається для нього діяльністю професійною з дотриманням всіх обов'язків та настанням наслідків, які покладаються на нього законодавством. У випадках, передбачених законодавством, продавець повинен отримати ліцензію на торгівлю окремими видами товарів (наприклад, алкогольні напої, ювелірні вироби, зброя)

- покупець товарів, що продаються вроздріб, - це, як правило, громадяни, оскільки такі товари передбачаються для особистого, сімейоного, домашнього та іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. Поряд із загальними вимогами щодо дієздатності покупця-громадянина в ряді випадків пред'являються спеціальні вимоги, наприклад, відповідний дозвіл органів внутрішніх справ при купівлі зброї[2, с. 304].

Особливість договору роздрібної купівлі-продажу полягає також специфіці його предмету: товар придбається для використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, інакше це буде договір поставки або контрактації.

Особливість договору роздрібної купівлі-продажу полягає і в тому, що сучасна торгівля не може обмежуватися передачею покупцю товару, вона повинна супроводжуватися певною кількістю додаткових послуг, тобто торгівельним сервісом. Сервіс нараховує велику кількість послуг, причому одна їх частина складає умови договору роздрібної купівлі-продажу, а інша - виходить за його межі. Звідси випливає необхідність додаткового комплексного використання різноманітних видів договорів, наприклад зберігання, транспортної експедиції та ін.

Отже, все сказане дозволяє характеризувати договір роздрібної купівлі-продажу за наступними ознаками: договір роздрібної купівлі-продажу оплатний; публічний; консенсуальний; однак при самообслуговуванні з наступною оплатою - реальний, оскільки куплена річ передається покупцю, що і є акцептом публічної сфери: частіше - договір простий, наприклад товар оплачений покупцем і тут же йому вручений, однак може бути і складним, комплексним, наприклад, купівля-продаж в кредит з розстрочкою оплати, купівля-продаж з доставкою товару покупцю, при посилочній торгівлі.

Порядок укладення договору роздрібної купівлі-продажу поряд із загальними має свою особливість. Вона полягає в тому, що для укладання договору частіше використовується публічна сфера, тобто пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також виставлення в місцях продажу (на прилавках, в вітринах і т.п.) товарів, демонстрація їх зразків або надання відомостей про товари, що продаються, в місцях їх продажу незалежно від того, чи вказана ціна та інші суттєві умови договору, за винятком випадку, коли продавець явно визначив, що відповідні товари не мають своїм призначенням продаж (наприклад як спосіб оформлення зовнішніх вітрин). Офертою також є меню організації громадського харчування. Акцептом оферти є згода покупця, виражена усно, у відповідних випадках - в письмовій формі, а також конклюдентними діями покупця: оплата товару, запропонованого в автоматі; оплата товару, обраного за зразком та передаваємого покупцю в торгівельному залі; відбір товарів при самообслуговуванні в магазині або в організації громадського харчування.

Слід визначити, що оферентом за цим договором може бути не тільки продавець, але й покупець, наприклад якщо в магазині в вітринах або на стелажах виставлено не всі види товарів, а в організаціях громадського харчування - при замовленні особливого блюда (дієтичного, порційного) і т.д[11].

Для традиційної купівлі-продажу характерні переговори сторін про кількість товару, який потім зважується та упаковується продавцем, оплачується покупцем з врученням йому товарного чеку. Але існують деякі специфічні форми торгівельного обслуговування.

Специфічні правила продажу товарів по методу самообслуговування. Цінність цього методу полягає в довірі покупця, який сам відбирає товар (якщо необхідно - за допомогою консультанта), що економить час, який затрачується ним на покупку. У продавця ж знижуються затрати обігу за рахунок зменшення штату працівників прилавку. В магазинах самообслуговування товари продаються в розфасованому вигляді - частіше у фабричній розфасовці, іноді - і в розфасовці магазину. Окремі харчові товари можуть продаватися з прилавку, в тому числі з нарізкою та упаковкою. Покупці забезпечуються необхідним інвентарем (корзини, “візки”) для відбору товарів. Але необхідно враховувати, що магазини самообслуговування - це організації підвищеної конфліктності, оскільки в них частіше за все скоюються різноманітні крадіжки товарів. Тому покупцям розумніше залишати свої валізи при вході до магазину в спеціальному сховищі, отримавши жетон,

Продаж товарів за зразками може здійснюватися в двох випадках. За зразками, виставленими у вітринах магазинів, де на товарах вказані й ціни, покупець вибирає товар, оплачує його і передає чек продавцю, який і вручає йому товар. В магазині можуть бути виставлені зразки товарів (зібрані меблі, холодильники, пральні машини та інші зазвичай великогабаритні вироби); після ознайомлення зі зразками покупець купляє товар, але не сам зразок, хоча це й можливо, а як би його точну копію, отримує квитанцію про сплату товару, який потім і доставляється йому за вказаною адресою. При цьому також можливі два варіанти. Якщо товар доставляє магазин, то покупець укладає з магазином договір купівлі-продажу товару з забов'язанням поставки його продавцем. Вартість доставки при цьому може бути включена у вартість товару, і тоді вона окремо не оплачується, а якщо не включена, то покупець оплачує її додатково, уклавши окремий договір з постачальником.

Посилочна торгівля. Сучасна посилочна торгівля, особливо в економічно розвинутих країнах, досить різноманітна: вона існує як всередині країни, так і в міжнародних відносинах; ведеться на підставі інформації, що міститься в каталогах посилочних фірм або в рекламних засобах. В одних випадках вона оформляється письмово на бланках посилочного замовлення, які зазвичай є в поштових відділеннях, в інших - замовленням по телефону.

Покупець вказує на бланку замовлення необхідний йому товар і направляє його посилочній організації за адресою, вказаною в каталозі, назвавши номер товару за каталогом, а в необхідних випадках також інші асортиментні ознаки виробу (розмір, зріст, колір та ін.). Порядок розрахунку за товар зазвичай вказаний в каталозі або ж визначається при телефонному замовленні. Це може бути оплата наложенним платежем, тобто на пошті при отриманні товару сплачується його вартість і вартість доставки. Можлива попередня оплата і товару і вартості доставки[7, с. 170].

При отриманні товару у поштовому відділенні покупець повинен за участю працівника цього відділення перевірити зміст посилки, а при виявленні недоліків (недостача, пошкодження виробу, посилка незамовленого товару та ін.) скласти акт і відмовитись від отримання товару або прийняти його, але із заявленням продавцю відповідних претензійних вимог.

2.2 Оптовий товарообіг

Економісти визначають оптовий товарообіг як сукупний обсяг продажу товарів виробничими та торгівельними підприємствами, а також посередниками іншим підприємствам та юридичним особам. Для подальшої реалізації населенню або для виробничого споживання.

Під товарообігом слід розуміти торгівельну та іншу діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців (виробників товарів, посередників, оптових та роздрібних торгівців, транспортних, інформаційних, рекламних та інших служб), спрямовану або таку, що сприяє товарному руху від виробника до покупця, що придбає товари для особистого, сімейного та іншого непідприємницького споживання.

Отже, оптовий товарообіг - це торгівельна чи інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців, спрямована або така, що сприяє товарному руху від виробника до роздрібних торгівельних організацій, виробничих та інших організацій, а також індивідуальних підприємців, які придбають товари для комерційних, виробничих та інших підприємницьких потреб або для забезпечення власної діяльності. Оптовий товарообіг є частиною товарообігу вцілому.

В оптовій торгівлі метою товаропостачання є створення сприятливих умов для оптових закупок роздрібною торгівлею та іншими учасниками оптового товарообігу.

При товарному русі в оптовій торгівлі слід виділяти такі процеси: оптові закупки та продаж товарів на підставі договорів купівлі-продажу (договорів поставки); завезення товарів на склади, холодильники та приймання на них товарів; створення необхідних сезонних та побічних запасів; підготовка товарів до продажу; відвантаження або централізована доставка товарів в роздрібні торгівельні організації та покупцям.

Товаропостачання в роздрібній торгівлі включає: оптову закупівлю товарів; доставку їх в торгівельні організації та індивідуальним підприємцям; приймання та зберігання товарів; підготовку товарів до продажу, включаючи подачу їх в торгівельний зал, на стелажі та прилавки. Однак, до закупівлі товарів роздрібні торгівельні організації та індивідуальні підприємці повинні провести роботу з вивчення та прогнозування купівельного попиту, складання замовлень на товари, проаналізувати стан взаємовідносин з постачальниками та вирішити питання які товари слід закупити у товаровиробників або їх постачальницько-збутових організацій, а які - через посередницькі організації в оптовому товарообізі застосовується дві форми товаропостачання оптових та роздрібних торгівельних організацій та індивідуальних підприємців - транзитна та складська.

При транзитній формі товаропостачання закуплені товари надходять в роздрібні торгівельні організації безпосередньо від постачальників-виробників з використанням прямих господарських зв'язків. Покупцями товарів можуть бути і оптова організація, й індивідуальний підприємець, які продають товари без завезення їх на свої склади.

При складській формі товаропостачання товари надходять в роздрібні торгівельні організації не від виробника товарів, а через склади та бази оптових організацій з використанням опосередкованих господарських зв'язків. В таких випадках продавцем товарів є оптова організація або індивідуальний підприємець, що закупили їх у товаровиробника або іншої оптової організації.

Основними учасниками оптового товарообігу є:

- виробники товарів: виробничі організації, виробничі кооперативи, індивідуальні підприємці,

- оптові торгівельні організації та посередники, в тому числі індивідуальні підприємці;

- споживачі товарів: юридичні особи, роздрібні торгівельні організації та індивідуальні підприємці, що придбають товари для забезпечення власної діяльності або для продажу товарів населенню за договорами роздрібної купівлі-продажу[2, с. 312].

До особливих учасників оптового товарообігу належать спеціальні суб'єкти - організатори оптової торгівлі та організованих ринків: товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-продажі, торги, аукціони, оптові та спеціальні ринки.

Самі вони не займаються торгівельною діяльністю, а створюють умови для здійснення закупок та продажу товарів іншими учасниками оптового товарообігу.

В умовах розвитку ринкових відносин, конкуренції на товарних ринках, важливе значення для виробників товарів має не тільки виробництво продукції, але й її реалізація та отримання прибутку від продажу. Існують різні форми участі виробників в оптовому товарообізі. Найбільш простою формою участі виробника в комерційний діяльності є продаж виробленого ним товару оптовому посереднику. Переваги такої форми продажу : звільнення виробника від необхідності вступати в прямі відносини з великою кількістю споживачів товарів; полегшення планування та фінансування виробничого процесу через систему замовлень; звільнення від зберігання товарних запасів, особливо сезонних; отримання інформації про попит на товари, підтримка конкуренції на товарних ринках; організація ринків нових товарів, їх реклама та інше. Однак, така форма продажу товарів виробником має й недоліки. Основний з них - продавши товар посереднику, виробник втрачає контроль над його подальшим просуванням до споживача, що в сучасних умовах росту конкуренції, підвищених вимог до якості товарів та їх післяпродажного обслуговування впливає на ділову репутацію виробника та збільшує вартість товарів[7, с. 194].

Іншою формою реалізації товарів та участі в оптовому товарообізі є створення виробником власної мережі постачання та збуту. Організація такої мережі досягається залученням торгових елементів в якості штатних працівників (агентів по збуту, комівояжерів); створення власної агентської мережі, мережі філіалів та дочірніх підприємств, на яких покладається не тільки обов'язки по реалізації товарів, але й вивчення попиту, ринків збуту, надання покупцям товарів комплексу послуг (післяпродажне обслуговування), постачання додатковою комплектацією і т.п. При такій формі реалізації товарів виробник зберігає контроль за їх збутом, має можливість швидко реагувати на зміну попиту, на збільшення продажів товарів, на більш широке охоплення ринків збуту.

Основу структури оптового товарообігу складають оптові торгівельні організації та спеціалізовані посередницькі організації. Як вже зазначалось, оптові торгівельні організації створюються для продажу товарів юридичним особам та індивідуальним підприємцям, які придбають їх для перепродажу або господарського користування. Спеціалізовані посередницькі організації та індивідуальних підприємців слід класифікувати за їх функціями. Торгове посередництво включає широке коло послуг, в тому числі, пошук контрагента, підготовка та здійснення угоди купівлі-продажу, надання транспортно-експлуатаційних послуг, страхування товарів, що транспортуються, виконання митних формальностей, консультативно-інформаційних та рекламних послуг та ін.

Посередницькі торгівельні організації або індивідуальні підприємці-посередники не залежать не від виробника, ні від споживача товарів. Метою їх діяльності є отримання прибутку або в результаті різниці між цінами закупки та продажу товарів, або у вигляді винагороди за надані послуги по просуванню товарів на ринок та сприянню їх продажу.

Споживачі та виробники товарів можуть закупати необхідні їм товари з залученням посередників - оптових торгівельних організацій, спеціальних посередницьких організацій та індивідуальних підприємців. Перевагою такої форми закупок є те, що посередники беруть на себе функції пошуку або замовлення промисловості потрібних споживачу товарів: оцінку потреб та прогнозування попиту; формування асортименту товарів, зберігання запасів, в тому числі й сезонних; доставку товарів; рекламну діяльність; сортування, фасування товарів і т.д[12].

До особливих (спеціальних) учасників оптового товарообігу належать:

1. Товарні біржі. Правове становище товарних бірж визначається ЗУ “Про товарну біржу”. Основною метою створення і діяльності товарних бірж є організація біржової торгівлі товарами - одного з видів оптової торгівлі[20].

2. Оптові ярмарки - це одна з форм організованих ринків з оптового продажу та закупівлі товарів. Характерною ознакою оптових ярмарок є їх епізодичний характер. Перевагами організації та проведення оптових ярмарок з продажу та закупівлі товарів є швидкість укладення великої кількості договорів, особисті контакти вирішення спорів, що виникають безпосередньо в ярмарочному комітеті, вибір товарів за зразками, вирішення питань збуту та постачання. Основна задача оптових ярмарок - посилення впливу на формування планів виробництва товарів, вплив на промисловість з метою розширення та оновлення асортименту товарів, їх якості, безперервного постачання роздрібної торгівлі товарами відповідно до замовлень торгівельних організацій з урахуванням споживчого попиту.

3. Торгово-промислові виставки. Такі виставки слід розглядати в якості організаторів оптового товарообігу, так як на них виставляються не тільки товари, що випускаються, але й товари, що намічаються до виробництва. Різноманітні зразки товарів на виставках надають можливість прийняти їх за якістю та ціною. На виставках зав'язуються господарські зв'язки торгівельних організацій з товаровиробниками, створюються можливості збільшення збуту товарів та попиту на них, відкриття нових ринків, підтримка вітчизняних товаровиробників.

4. Публічні торги. Проводяться в формі аукціону або конкурсу. Загальні правила проведення визначені Цивільним кодексом. В якості організаторів торгів можуть виступати власники товарів, власники прав на майно або спеціалізовані організації, які діють на підставі договору з власниками товарів або власниками майнових прав і виступають від їх або свого імені.

5. Оптові та спеціалізовані ринки. Організуються у визначених місцях та за встановленими правилами операцій купівлі-продажу сільськогосподарської сировини та продовольчих товарів. До учасників на оптовому ринку належать:

- продавці - власники товарів або особи, що мають на товари право господарського відання (виробники, оптові підприємства, посередники), або їх повноважні представники, що мають право ведення торгівельних операцій на ринку;

- покупці - роздрібні торгівельні, інші підприємницькі структури, приватні підприємці, що мають доступ на оптовий ринок в якості покупців в порядку, встановленому адміністрацією оптового ринку;

- персонал оптового ринку, що приймає участь в оформленні торгівельних угод безпосередньо в товарних секціях[4, с. 701].

Дотримання встановленого порядку проведення оптових торгів та ідентифікація їх учасників забезпечуються адміністрацією ринка. Час роботи оптового ринку встановлює адміністрація за погодженням з місцевими органами виконавчої влади.

торгівельна діяльність товар обслуговування

Розділ 3. Органи контролю з торговельного обслуговування населення

До основних правових норм, регулюючу якість і культуру торгівельного обслуговування населення відносяться такі як право споживачів в області захисту прав споживачів, право споживача на інформацію про виготівника і про товари.

Продавець у свою чергу зобов'язаний розмістити на своїй вивісці наступну інформацію: фірмове найменування організації, місце її знаходження і режим її роботи.

Для забезпечення високої якості і культури торгівельного обслуговування в створена багаторівнева система взаємин, яка включає органи контролю на різних рівнях: управління торгівлею і торгівельні організації.

До органів, контролюючих роботу торгівлі, відносяться:

- Державний антимонопольний комітет[14];

- Державна інспекція по торгівлі, якості товарів і захисту прав споживачів;

- Органи виконавчої влади;

- Органи по стандартизації, метрології і сертифікації санітарно - епідеміологічного нагляду, з довкілля охорони і природних ресурсів, що здійснюють контроль за якістю і безпекою товарів в межах своєї компетенції.

Основні обов'язки органів, контролюючих роботу торгівлі.

Територіальні органи державного антимонопольного комітету в межах своїї компетенції зобов'язані направляти розпорядження виготівникам (виконавцям продавцям) про припинення порушень прав споживачів, таких як продаж товарів з минулим терміном придатності, продаж товарів, на які мають бути встановлені терміни придатності, але не встановлені, і про припинення продажу товарів за відсутності достовірної і достатньої інформації про товар. Окрім того в обов'язок територіальних органів державного антимонопольного комітету входить видача офіційних роз'яснень по питаннях вживання законів і інших правових актів регулюючих стосунки в області захисту прав споживачів.

Наступний контролюючий орган, яким є Державна торгівельна інспекція по торгівлі, якості товарів і захисту прав споживачів і її територіальні управління, зі свого боку зобов'язаний контролювати виконання торгівельними організаціями правил торгівлі, якості товарів і встановлення цін по деяких групах товарів. Так само в обов'язку торгівельною інспекції входить контроль правильності користування ваговими і вимірювальними приладами, торгівельним, технологічним і дозуючим устаткуванням. Торгівельна інспекція зобов'язана розглядати відповідно до законодавства листи-претензії і скарги громадян на якість товарів, порушення в роботі торгівельних організацій[12].

Окрім місцевих органів контролю для. забезпечення високої якості і культури торгівельного обслуговування створюються спеціальні комітети і управління по торгівлі які, з одного боку, несуть в собі контрольні функції, а з іншого боку виконують функції організації, оптимізації і планерування торгівлі.

- встановлювати правила роботи підприємств роздрібної торгівлі вимоги до роботи дрібнороздрібної мережі, порядок оформлення цінників на товари, що реалізовуються, правила продажу окремих видів товарів, правила продажу по зразках, правила комісійного продажу непродовольчими товарами, правила продажу громадянам товарів тривалого користування, правила скупки в населення дорогоцінних металів, коштовних каменів і інші нормативні правові документи по організації торгівельного обслуговування;

- упорядковувати режим роботи торгівельних підприємств;

- вивчати і прогнозувати ринок товарів;

- проводити експертизу якості і безпеки товарів;

- здійснювати зв'язок з суспільними фондами по захисту прав споживачів і об'єднаннями споживачів;

- розглядати скарги споживачів, консультувати їх по питаннях захисту прав споживачів;

- аналізувати договори, що укладаються продавцями (виготівниками) з споживачами, в цілях виявлення умов, що ущемлюють права споживачів;

- припиняти або припиняти продаж товарів у випадках виявлення продажі товарів, що не супроводяться достовірною і достатньою інформацією або з простроченими термінами придатності, або без термінів придатності (якщо встановлення цих термінів обов'язкове);

- формувати ринкову інфраструктуру (оптові ринки, торгівельний - промислові групи, дрібнооптові бази - магазини і акціонерні галузеві і міжгалузеві об'єднання);

- створювати конкурентне середовище і долати монополізм в сфері товарного обороту;

- ліквідовувати регіональні і відомчі бар'єри вільного пересування товарів, підтримувати необхідні товаропотоки для забезпечення державних потреб;

- підсилювати контроль за дотриманням торгівельними підприємствами всіх форм власності вимог законодавства і інтересів покупців, за якістю товарів, що реалізовуються;

- створювати або удосконалювати систему торгівельного обслуговування соціально незахищених верств населення;

- звертатися до суду в захист прав споживачів[7, с. 201].

Координація діяльності органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за якістю і безпекою товарів, а також організація і проведення робіт по обов'язковому підтвердженню відповідності товарів покладається на федеральний орган по стандартизації, метрології і сертифікації, Державний комітет із стандартизації, метрології і сертифікації.

Основні обов'язки торгівельних організацій по забезпеченню високої якості і культури торгівельного обслуговування.

Для забезпечення високої якості і культури торгівельного обслуговування торгівельні організації зобов'язані[15]:

- здійснювати діяльність відповідно до законодавства нормативними правовими актами і засновницькими документами;

- дотримувати обов'язкові з врахуванням профілю і спеціалізації своїй діяльності вимоги, встановлені в державних стандартах санітарних, ветеринарних, протипожежних правилах і інших нормативних документах;

- здійснювати тісний зв'язок з контролюючими органами, своєчасно усувати їх зауваження і розпорядження;

- якщо діяльність, здійснювана продавцем, підлягає ліцензуванню, то надавати інформацію про номер і термін дії ліцензії, а також про орган, що її видав;

- проводити перевірку якості і безпеки (огляд, випробування аналіз, експертизу) пропонованого для продажу товару у разі, коли проведення перевірок передбачене законодавством обов'язковими вимогами державних стандартів або умовами договору;

- забезпечувати наявність одноманітних і чітко оформлених цінників товарів, що реалізовуються, з вказівкою найменування товару, його сорту, ціни за вагу або одиницю товару, підписи матеріально відповідальної особи або друку організації, дати оформлення цінника

- своєчасно проводити необхідні види ремонту і технічного обслуговування торгівельних приміщень і устаткування;

- вивчати і прогнозувати ринок товарів;

- упроваджувати сучасні передові методи організації торгівлі;

- дотримувати встановлений режим роботи підприємства;

- мати в справному стані засоби виміру своєчасно і в установленому порядку проводити їх метрологічну перевірку;


Подобные документы

  • Торговельне підприємство як суб'єкт господарської діяльності. Механізм фінансової діяльності торговельного підприємства. Особливості цінової політики підприємства. Аналіз асортиментної політики та маркетингової стратегії торговельного підприємства.

    дипломная работа [737,9 K], добавлен 13.05.2012

  • Поняття товарної політики торговельного підприємства. Фактори, що впливають на формування товарного портфелю торговельного підприємства. Обгрунтування планового обсягу та товарної структури товарообігу торговельного підприємства ЗАТ "Вентиляційні систем".

    курсовая работа [5,5 M], добавлен 11.07.2010

  • Позамагазинні форми роздрібного продажу товарів: їх роль у створенні конкуренції, види. Класифікація базарів і ринків: види, матеріально-технічна база, організація роботи та обслуговування покупців. Територія відкритого ринку, оптимізація роботи.

    презентация [210,5 K], добавлен 20.11.2015

  • Маркетинг і його взаємозв'язок з комерційною діяльністю. Алгоритм прогнозування кон'юнктури ринку. Поняття комерційної таємниці та конкурентоспроможності. Зміст договору постачання й обґрунтування його умов. Оперативна робота торговельного підприємства.

    методичка [111,1 K], добавлен 01.03.2011

  • Суть економічної стратегії та характеристика її видів. Оцінка впливу факторів макросередовища на товарну стратегію торговельного підприємства. Аналіз діяльності основних конкурентів. Обґрунтування обсягу та структури реалізації товарів на підприємстві.

    курсовая работа [77,7 K], добавлен 07.04.2013

  • Соціально-економічне значення культури торгівлі в умовах ринкових відносин. Елементи культури обслуговування торговельного підприємства. Аналіз рівня культури та якості обслуговування населення на торговельному підприємстві та заходи щодо їх підвищення.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 07.02.2011

  • Характеристика підприємства "АБВ-Техніка". Організація, правила та культура обслуговування споживачів на ньому. Етапи та елементи, форми і методи продажу товарів. Висновки та пропозиції щодо підвищення ефективності обслуговування покупців в магазині.

    курсовая работа [40,3 K], добавлен 27.10.2010

  • Вимоги та принципи організації торговельного товаропостачання, джерела та методи його здійснення. Аналіз організації та фінансової ефективності товаропостачання роздрібного торговельного підприємства ТОВ "Склад-продовольчий", шляхи його вдосконалення.

    дипломная работа [7,6 M], добавлен 07.07.2011

  • Соціально-економічне значення культури торгівлі в умовах ринкових відносин. Характеристика складових культури торгівлі та елементів культури обслуговування. Дослідження показників рівня культури торговельного обслуговування в компанії "Епіцентр".

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 07.07.2011

  • Загальна характеристика форм та методів торгівлі. Основні критерії обрання форм та методів продажу товарів. Специфіка продажів в мережі Інтернет. Рекомендації з подальшого вдосконалення торговельного обслуговування, розширення асортименту продукції.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 29.07.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.