Товарознавча експертиза шоколаду, що підлягає митному оформленню з метою випуску у вільний обіг

Також спірні питання з митного контролю (коли під видом какао-бобів (смажених, мелених) завозиться какао-терте, або окремі фірми завищуючи ціни на продукт, можуть переслідувати визначені комерційні цілі) регулюються Регіональною митною лабораторією:

1.Проведення матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень і експертиз з метою:

2.Уточнення класифікації речовин, матеріалів, виробів(товарів), що переміщуються через митний кордон України, підтвердження їх складу, марки тощо;

3. Проведення експертиз з метою підготовки висновків, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТЗЕД.

4.Виконання робіт з метою надання рекомендацій для ідентифікації товарів щодо відповідності їх контрольним спискам.

5. Взяття проб, проведення досліджень і зберігання контрольних проб (зразків) продукції згідно з вимогами Постанови КМУ від 21 жовтня 1998р. №1665.

2.2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

При порівнянні якості шоколаду закордонного виробництва - потрібно оцінювати якість певних видів шоколаду. Метою цього питання є висвітлення та характеристика методик проведення оцінки органолептичних та фізико-хімічних показників якості шоколаду, а саме цукерок у формі батончиків “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей”[22].

Таблиця 2.1

Характеристика шоколадних виробів, що досліджуються

Характеристики виробу	Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок	Цукерки у формі батончиків “Марс”, 2-й зразок	Цукерки у формі батончиків “Мілкі Вей”, 3-й зразок
1	2	3	4
Виробник	ТОВ “Марс”,Росія, 142800,Московська обл., м. Ступіно-1	ТОВ “Марс”, Росія, 142800, Московська обл., м. Ступіно-1	ТОВ “Марс”,Росія, 142800,Московська обл., м. Ступіно-1
1	2	3	4
Масса нетто	100 г	50 г	26 г
Маркування	Українською, російською, англійською мовами	Українською, російською, англійською мовами	Українською, російською, англійською мовами
Упакування	Одношарова ламінована плівка	Одношарова ламінована плівка	Одношарова ламінована плівка
Срок зберігання	8 місяців	9 місяців	9 місяців
100 г продукту містять :	Жирів- 14,0 г, білків- 25,4 г, вуглеводів- 29,5 г	Жирів- 14,0 г, білків- 25,6 г, вуглеводів- 29,6 г	Жирів- 14,0 г, білків- 25,6 г, вуглеводів- 29,6 г
Енергетична цінність 100 г продукту	338,2 кКал	364 кКал	364 кКал
ДСТУ	3924-2000	3924-2000	3924-2000
Особливості зберігання	Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС та відносній вологості повітря не більше 75%	Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС та відносній вологості повітря не більше 75%	Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС та відносній вологості повітря не більше 75%

На основі будуть проводитьсь наступні випробування у такому порядку: органолептичне дослідження, після чого - фізико-хімічні випробування.

Органолептичні показники визначають у наступній послідовності :

- смак і запах;

- зовнішній вигляд;

- форма;

- консистенція;

- структура.

Після органолептичних показників визначаються фізико-хімічні показники, такі як:

- ступінь подрібнення шоколадної маси, (%);

- відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, (%);

- відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в готовому виробі, (%);

- масова частка золи, (%);

- масова частка металевомагнітної домішки, (%).

Щоб одержати потрібну для дослідження середню пробу при порошкоподібних продуктах, як знежирене какао, шоколадний порошок, вівсяне какао і т.п., досить ґрунтовно перемішати речовину. Какао і шоколад, що знаходяться в шматках чи плитках , найкраще стерти в маленькій залізній тертці або добре зскребти ножем тоненькі стружки; боби какао потрібно спочатку переробити в какаову масу. Шоколад з розтертими горіхами і т.д. розчиняють у воді, проціджують через марлю, промивають теплою водою і зважують залишок[23].

1. Вода. 5 г середньої проби змішують з 20 г прожареного річкового піску в нікелевій чашці, яка має кришку і висушують (не більше 4 годин.) у сушильній шафі при 105° С до постійної ваги.

2. Зола. 5 г золи обвуглюють на помірному вогні і після цього водою спалюють добіла.

Розчинна у воді зола. 0,4--0,5 г золи розтирають з водою в тонко розтерту кашку, підігрівають на водяній лазні, помішуючи з 20 см? гарячої води в закритій чашці протягом 30 хвилин і фільтрують у скляну колбу ємністю в 100 см?. При промиванні приблизно 100 см? прохолоджують, доповнюють до мітки і частину розчину використовують для визначення лужності. Фільтр разом із залишком озоляють і прожарюють без додатка карбонату амонію. Віднімаючи золу, що не розчинилася, із загальної кількості, одержують розчинену у воді золу[43].

Жир. 5--10 г вільної від води проби розтирають, ретельно змішуючи з 4-кратною кількістю піску, поміщають у подвійний патрон (подвійну гільзу) з фільтрувального паперу і витягають ефіром щонайменше протягом 10--12год. до повного витягу в апараті Сокслета. Потім ефір відганяють, залишок висушують протягом години у водяній сушильній шафі і по охолодженні зважують.

Тут буде наведено тільки наступне розпорядження, що повинне бути застосовано до дослідження у випадках неприпустимого вмісту лушпайок какао.

Для знежирення служить скляна колба з широкою горловиною, місткістю близько 250 см?, з каучуковим корком та двома отворами, в одне з яких вставляється коротка трубка для відсмоктування (нижній кінець корисно звузити і гачкоподібно загнути), а в інше-- трубка для фільтрування, діаметром у верхній частині 3,5--4 см. Розширена частина трубки для фільтрування довжиною близько 8 см містить у нижній частині порцелянову пластівку для фільтрування (краще шлифовану) з отворами в ? --1 мм. Пластівка вкривається шаром азбесту товщиною в 3--4 мм, для чого в трубку вливають скаламучений у воді очищений азбест (Азбест не повинен помітно змінювати своєї ваги, якщо его послідовно прокип'ятити з розведеною сірчаною кислотою і з розведеним їдким лугом і потім прокалить на вогні), промивають його ретельно з відсмоктуванням води, потім висушують спиртом і ефіром. Зваживши колбу, переносять на фільтр точно зважену кількість порошку какао (близько 5 г), рівняють верхній шар за допомогою скляної палички, обливають його 10--15 см? ефіру, покривають фільтрувальну трубочку годиннковим склом і чекають, поки розчин жиру не почне стікати з фільтрувальної пластівки[43].

Потім обережно відсмоктують повітряним насосом і повторюють витяг щоразу по 7--10 см? ефіру, поки взагалі не використають на це 100 см?. Тріщину, що з'являється при цьому, чи отвір усувають, помішуючи скляною паличкою. І з того розчину жиру що міститься в колбочці відганяють ефір, залишок висушують у паровій сушильній шафі і зважують.

Молочний цукор у молочному шоколаді по Грюнгуту. Беруть порції розвішені по 30 г здрібненого (наскребеного) шоколаду, поміщають одну частину в мірну колбу ємністю в 500 см?, другу частину поміщають у колбу ємністью 250 см?, воложать деякою кількістю алкоголю (96%) і доливають 200 см? киплячої води. Залишають стояти, часто помішуючи, протягом ? години, прохолоджують до 20° С, додають 10 см? свинцевого оцту доливають при 20° С до мітки, фільтрують і поляризують у 200-мм трубці. Поляризація вмісту колби в 500 см? буде Р1; а вмісту колби в 250 см? Р2. 75 см? фільтрату з колби ємністю 250 см? інвертують у мірній колбі (ємністю 100 см?) 5 см? соляної кислоти (1,19); по охолодженні до 20° С доливають до мітки і поляризують ( 2 ). Потім обчислюють вміст сахарози за формулою:

R= 1,576 P1 ( 3 Р2 -- 4 2)

Р2 -- Р1

і процентний вміст молочного цукру.

М= 7,93 Р * Р2 --1,27R

Р2 -- Р1

19. Дослідження шоколаду з молоком і з вершками.

Аналізом установлюють кількість доданої молочно-cyxoї речовини у виді знятого, незбираного молока чи порошку із вершків.

а) Спосіб Байера. 20 г тонко стертого шоколаду накладають розсипчасто в сокслетовську экстракционну гільзу й екстрагують 16 год. ефіром. Від екстрагованого осаду після випарювання ефіру на повітрі відважують 10 г , розтирають рівномірно, уникаючи утворення грудок, у ступці, поступово додаючи розчин оксалату натрію (1%) і, нарешті, змивають у мірну колбу (250 см?) поки для цього не буде вжито 200 см? розчину оксалату натрія. Потім ставлять колбу, закритою запаяною на нижньому кінці лійкою, на азбестову сітку і нагрівають на полум'ї, часто помішуючи, поки вміст колби не почне закипати. Доливають колбу майже до горловини киплячим розчином оксалату натрію, залишають її, спочатку часто помішуючи, стояти до наступного дня, потім доливають при 20° С розчином оксалату натрію до мітки, добре збовтують і фільтрують через складчастий фільтр. До 100 см? фільтрату додають 5 см? розчину уранацетату (5%) і потім по краплях оцтової кислоти (30%), поки не з'явиться осад, приблизно, від 30 до 120 крапель, у залежності від наявного в наявній кількості казеїну і, нарешті, ще близько 5 крапель оцтової кислоти. Осад, що швидко осідає, відокремлюють від рідини центрифугуванням і промивають розчином, що містить у 1 л 5 г оцитовокислого урану і 30 см? оцтової кислоти (30%), поки не зникне реакція оксалату натрію з хлористим кальцієм (близько, після трикратного центрифугування). Вміст пробірки змивають водою на фільтр, останній руйнують у колбі Кьєльдаля концентрованою сірчаною кислотою й окисом міді; знайдену кількість азоту, множачи на 6,37, перелічують на казеїн. Отриманий результат перелічується на первісний шоколад[44].

1. Обчислення кількості молочного жиру:

F = b ( a--0.5)?)

25

де F- кількість молочного жиру, яку потрібно знайти: b - знайдений вміст загальної кількості жиру; а-число Рейхерта-Мейссля.

2. Обчислення інших складових частин молока для встановлення загальної кількості сухої речовини молока[45].

Загальна кількість білкових речовин Е = знайденому казеїну X 1, 111; молочний цукор М=знайденому казеїну X 1, 111 X 1, 3; мінеральні речовини А=знайденому казеїну X 1, 111 X 0,21.

3. Обчислення кількісної сухої речовини, яку потрібно знайти

Т= F + Е + М + А.

4. Обчислення відношення казеїну до молочного жира:

Q = знайдена кількість молочного жиру

знайдена кількість казеїну .

Замість пропонованого Байером відношення - молочний цукор : бе-лок : зола - 13:10:2 (по Нотбому), вірніше взяти за основу числа Віта 13:9:2.

5. Обчислення вмісту жиру спочатку переробленого молока чи вершків: x = Q X , де Q коефіціент із формули 4, а - середній процентний вміст казеїну (3,15 при молоці, 3, 06 при вершках і т.д.; див. вище)[42].

6. Знежирене сухе молоко чи сухі вершки складає Т--F.

Щоб визначити вміст маси какао в молочному шоколаді, потрібно відняти з визначеного поляризацією удаваного вмісту цукру добуток 0,79. М. Віднімаючи цей справжній вміст очеретяного цукру і сухої речовини молока з 100 дознаються про вміст маси какао.

Приклад обчислення

Було знайдено (у%):

Води .........................………………………....….…0,71

Загальна кількість жиру …..........……………...... 25,70

Число Рейхерта-Мейссля ...............………......…..3,08

Відповідно, вершкова олія (В) ......... …..…………1,98

Олія какао (F -- В) .............…………………...... 23,72

Казеїн (К) ...................……………………….........1,26

Загальна кількість білка (Е = К X 1,111). ...…....1,40

Мінеральні речовини молока (А = Е X 0,21) …...0,29

Уявний молочний цукор (М = Е X 1,3) .....….....1,82

Уявна загальна кількість цукру (R) ......…….....62,46

Очеретяний цукор (R -- 0,79 X М) . ......………..61,02

З цього виходить наступний склад (у %):

Вода .........................…………………………… 0,71

Суха речовина молока .................…………… 5,49

Очеретяний цукор ................. ………………......1,02

Олія какао .................... ...……………………23,72

Знежирена маса какао ...........…………… ...9,06

Краще вивести кількість молочного цукру не з казеїну, а визначити його безпосередньо.

b) Спосіб Гроссфельда . Замість того, щоб вивести загальну кількість молочного білка (Е) з казеїну, можна вивести його також із вмісту вапна і азоту або із вмісту вапна і золи за наступними рівняннями:

1) Е = 21,4 X СаО-- 1,35 X N; 2) Е = 26, 1 X СаО--1, 16 X зола.

З даного Е виводять, за Байером, вміст сухої речовини молока. Тому що збільшення вапна природно робить обчислення сумнівним, то рекомендується проконтролювати спосіб визначенням казеїну і молочного цукру[46].

2.2.2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШОКОЛАДУ

Дослідження органолептичних показників шоколадних виробів, а саме цукерок у формі батончиків, проводилось у такій послідовності: смак і запах, зовнішній вигляд, форма, консистенція, структура.

Результати досліджень наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Порівняльна характеристика органолептичних показників батончиків

Найменування показника	Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок	Цукерки у формі батончиків “Марс”, 2-й зразок	Цукерки у формі батончиків “Мілкі Вей”, 3-й зразок	Вимоги згідно ДСТУ 3924-2000
Смак і запах	Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту	Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту	Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту	Відповідає ДСТУ 3924-2000
Зовнішній вигляд	Поверхня блискуча	Матова поверхня	Блискуча поверхня	Відповідає ДСТУ 3924-2000
Форма	Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів	Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів	Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів	Відповідає ДСТУ 3924-2000
Консистенція	Тверда	Тверда	Тверда	Відповідає ДСТУ 3924-2000
Структура	Однорідна	Однорідна	Однорідна	Відповідає ДСТУ 3924-2000

Як видно з таблиці шоколадні вироби закордонного виробництва мають органолептичні властивості, що відповідають нормативно-технічній документації (ДСТУ 3924-2000).

2.2.3. ДСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШОКОЛАДУ

Після органолептичних досліджень цукерок у формі батончиків “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей” - виробництва Росії проводились наступні фізико-хімічні досліди: ступінь подрібнення шоколадної маси, (%), відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, (%), відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в готовому виробі, (%), масова частка золи, (%), масова частка металевомагнітної домішки, (%). Результати вимірів наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Порівняльна характеристика фізико-хімічних показників шоколадних виробів

Найменування показника	Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок	Цукерки у формі батончиків “Марс”, 2-й зразок	Цукерки у формі батончиків “Мілкі Вей”, 3-й зразок	Вимоги згідно ГОСТ 30004.1-93
ступінь подрібнення шоколадної маси, (%)	95	96	94	96
відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, (%)	2,5	2,8	2,3	+-3
відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в готовому виробі, (%)	0,5	0,65	0,50	+0,8
Масова частка золи, (%)	0,1	0,1	0.1	0,1

Аналізуючи таблицю 2.3 можна зробити наступні висновки:

Щодо ступеню подрібнення шоколадної маси, то можна відмити, що вироби відповідають вимогам нормативно-технічної документації.

За вмістом жиру всі шоколадні вироби відповідають ДСТУ (3924-2000), але не відповідають даним, що містяться на упаковці[43].

Щодо вмісту вологи, то можна сказати, що всі зразки відповідають вимогам українських нормативно-технічній документації. Теж саме стосується і масової частки золи. Лише майонез „Європейський” при дослідженні показав гранично допустимі норми, а інші зовсім не мали розкладу на фракції.

Таким чином фізико-хімічні показники якості закордонних шоколадних виробів, що імпортуються до України через Північну регіональну митницю, відповідають українським вимогам нормативної документації, щодо якості шоколадів.

РОЗДІЛ III

МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ШОКОЛАДУ ПРИ ПЕРЕТИНІ МИТНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

3.1. МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ШОКОЛАДУ

Особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їхній комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно-фінансових заходів.

Зовнішньоекономічна політика держави -- це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів.

Головним інструментом такої політики є метод тарифного регулювання, який займає одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни. Дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Прямо захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств[26].

Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизований звід ставок мита єдиний для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. Зараз діють понад п'ятдесят таких актів законодавства.

Метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України[27].

За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний та імпортний.

Експортний - інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний - головний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:

-- формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

-- впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;

-- захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;

-- дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;

-- сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого тортовельного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей національної економіки[28].

Визначення митної вартості

Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар -- той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець).

Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким способом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка -- це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.

Виходячи з вищевикладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки.

Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умовах поставку введена розрахункова величина -- митна вартість.

Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі).

За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли зокк поставляються за різними умовами поставки.

Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.

Фактурна (контрактна) вартість -- це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури й коли вони зроблені -- до перетину митного кордону чи після[29].

Тому знання Інкотермс є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме -- знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, по страхуванню, сплачене вивізне мито та ін.

Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури).

Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законо-давче визначення терміна «митна вартість».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за 98 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Головне правило визначення митної вартості -- її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов'язковим документальним підтвердженням усіх її складових (наприклад, транспортних витрат та ін.).

При неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів (наприклад, відсутній рахунок-фактура та ін.) митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в більшості випадків основою митного оподаткування.

3.2.ПОРЯДОК РОПУСКУ ШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

3.2.1. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

Оформлення імпортованих шоколадних виробів здійснюється при наявності таких документів :

вантажної митної декларації (дод.1);

товаросупровідних документів: транспортних накладних - СМR, ТТН (дод.2);

комерційних документів - рахунків-фактур, invoice, rechnung, пакувальних листів (дод.3);

зовнішньоекономічного договору ( конракту) з маркою гербового збору, специфікації (дод.4,5);

сертифіката відповідності; сертифіката про походження даного товару (дод.6);

довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна (дод.7);

попередньої ВМД (дод.8);

облікової картки суб`єкта ЗЕД для проведення обліку діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах;

картки реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту);

свідоцтва про допущення до здійснення міжнародних перевезень транспортного засобу для перевезення силікатних товарів під митними печатками та пломбами (лише для українських перевізників);

дозволу служби екологічного контролю на ввезення побутових кришталевих виробів(дод.9);

платіжних документів на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитний рахунок митної установи [20].

Розміщення виробів із шоколаду на відповідальне зберігання під митним контролем здійснюється у порядку, передбаченому наказом ДМСУ № 4 від 05.01.99р. Контроль та облік при розвантаженні даних товарів на відповідальне зберігання підприємств проводиться інспектором, призначеним начальником митного підрозділу[30].

У разі неподання у встановлений термін (якщо до цього часу даний товар не заявлено у відповідний митний режим) попередньої ВМД, виявлення факту використання вантажу, втрати митного забезпечення, його недекларування протягом терміну, вказаного в попередній ВМД, інспектор складає протокол про порушення митних правил, вживає інших заходів, передбачених чинним законодавством.

Після подання декларантом ВМД здійснюється митне оформлення. Митний догляд при цьому проводиться на предмет наявності та цілісності митного забезпечення та фактичної наявності вантажу[15].

Примірники ВМД розподіляються наступним чином:

¤ 1-й примірник зберігається в архіві митного підрозділу разом з комплектом документів на підставі яких здійснювалось митне оформлення та завіреним ОНП, реєстром документів протягом 12-ти місяців, після чого передається до архіву митниці;

¤ 2-й примірник передається у відділ статистики, контролю та аналізу;

¤ 3-й примірник передається у відділ тарифів та митної вартості разом з необхідними супровідними документами;

¤ 4-й і 5-й примірники передаються уповноваженій особі декларанта.

Приклад заповнення вантажної митної декларації типу “Імпорт” при оформленні та переміщенні (ввезення) цукерок у формі батончиків глазурованих шоколадом - “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей” ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна” через Північну ррегіональну митнцю.

Графа 1. "Тип декларації"

У першому підрозділі графи проставляється літерний код напрямку переміщення товарів "ІМ", у другому - код митного режиму "40", третій підрозділ не заповнюється.

Декларантом ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна” заповнюються всі графи ВМД в залежності від конкретного митного режиму, в данному випадку режим “імпорт”, за винятком граф 7, 51, C та D, які заповнюються інспектором митниці.

Графа "A"

У графі зазначаються (кожен з реквізитів починається з нового рядка та перед кожним з них проставляється порядковий номер):

1 - номер розрахункового рахунка у валюті України, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито розрахунковий рахунок декларанта;

2 - номер валютного рахунка, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито валютний рахунок декларанта.

Графа 2. "Відправник"

У графі зазначаються відомості про відправника:

- обліковий номер платника податків (у правому верхньому кутку);

- найменування та юридична адреса юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові (П.І.Б.) фізичної особи, її адреса та відомості про документ, що засвідчує особу;

- ідентифікаційний номер відправника (у нижній частині графи після знака "N").

У разі, якщо відправник - іноземна особа, у графі зазначається найменування та юридична адреса іноземного підприємства або П.І.Б. та адреса фізичної особи.

Графа 3. "Додатковий аркуш"

Заповнюється, коли використовуються додаткові аркуші.

У першому підрозділі графи зазначається порядковий номер аркуша, у другому - загальна кількість аркушів декларації, включаючи додаткові[31].

Наприклад, якщо є одна декларація з двома додатковими аркушами, в самій декларації належить зазначити - "1/3"; у першому додатковому аркуші - "2/3", у другому - "3/3".

У разі, коли додаткові аркуші не використовуються, у графі зазначається "1/1".

Графа 4. "Відвантажувальні специфікації"

Заповнюється при використанні специфікацій.

Зазначається загальна кількість доданих аркушів специфікацій, пакувальних листів або переліків товарів.

Графа 5. "Всього найменувань товарів"

У графі зазначається (цифрами) загальна кількість найменувань товарів, наведених у графі 31 "Опис товару" декларації та додаткових аркушів. За наявності специфікацій у графі проставляється "00".

Графа 6. "Кількість місць"

У графі зазначається (цифрами) загальна кількість місць у декларованій партії товарів. При переміщенні через митний кордон насипних, наливних вантажів, товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, лініями електропередач, а також навалом, у графі проставляється "0".

Для товарів, що перевозяться в контейнерах, ящиках або на піддонах, зазначається відповідно кількість контейнерів, ящиків, піддонів.

Графа 7. "Довідковий номер"

У графі проставляється номер та дата прийняття декларації (реєстраційний номер) за такою схемою:

Елемент № ххххх / х / хххххх

1 2 3

де 1 - п'ятизначний цифровий код митного органу згідно з Класифікатором митних органів України;

2 - остання цифра поточного року;

3 - шестизначний порядковий номер (у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці) декларації та додаткового аркуша, оформлених зазначеним митним органом. По закінченні року нумерація поновлюється.

Графа 8. "Одержувач"

У графі наводяться вщомості про одержувача товарів:

- обліковий номер платника податків (у правому верхньому кутку);

- найменування та юридична адреса юридичної особи або П.І.Б. фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу[19].

У нижній частині графи після знаку "N" проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, що наведена в додатку 1.

У разі, якщо одержувач - іноземна особа, у графі зазначається найменування та юридична адреса іноземного підприємства або П.І.Б. та адреса фізичної особи.

Графа 9. "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання"

У графі наводяться вщомості про вітчизняну особу, що уклала зовнішньоторговельну угоду на відшкодувальній основі:

- обліковий номер платника податків (у правому верхньому кутку);

- назва та юридична адреса юридичної особи або П.І.Б. фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу.

У нижній частині графи після знаку "№" проставляється ідентифікаційний номер.

Графа 10. "Країна першого призначення"

Не заповнюється.

Графа 11. "Торговельна країна"

У графі проставляється цифровий код торговельної країни відповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

Графа 12. "Загальна митна вартість"

Зазначається загальна митна вартість декларованих товарів у валюті України.

Ця вартість складається із сум, наведених у графах 45 основного та додаткових аркушів ВМД (або сум вартостей за листами специфікацій).

Графа 13.

Якщо товар підлягає експортному контролю, то у графі проставляється символ "1". У випадку, коли згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності код декларованих товарів збігається з кодом товарів, що підлягають експортному контролю, але товар за своїм описом або характеристиками не відповідає товарам, відносно яких цей контроль застосовується, у графі проставляється символ "0". У цьому разі опис товарів, наведений у графі 31, має однозначно підтверджувати таку невідповідність[14].

Графа 14. "Декларант/представник"

У графі наводяться вщомості про декларанта товарів:

- обліковий номер платника податків (у правому верхньому кутку);

- найменування та юридична адреса юридичної особи; П.І.Б. фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу;

- для митного брокера (посередника) - номер і дата видачі ліцензії на здійснення такого виду діяльності;

- ідентифікаційний номер (у нижній частині графи після знака "N").

Графа 15. "Країна відправлення"

У графі вказується скорочена назва країни, з якої товари були відправлені в Україну, згідно з Класифікатором країн світу, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

Графа 15а. "Код країни відправлення"

У графі вказується цифровий код країни, з якої товари були відправлені в Україну, згідно з Класифікатором країн світу.

У разі вивезення (експорт) товарів з України графа не заповнюється.

Графа 16. "Країна походження", Росія.

Графа 17. "Країна призначення"

У графі вказується скорочена назва країни призначення згідно з Класифікатором країн світу, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

Якщо в момент виконання договору (контракту) країна призначення невщома, то в цій графі наводиться найменування торговельної країни (країни договору)[13].

Графа 17а. "Код країни призначення"

У графі вказується цифровий код країни призначення згідно з Класифікатором країн світу.

Графа 18. "Транспортний засіб при відправленні"

У лівому підрозділі графи вказується кількість транспортних засобів, після пропуску вказуються вщомості про транспортний засіб (назва морського або річкового судна, номер рейсу та бортовий номер повітряного судна, номер залізничного вагона, реєстраційний номер дорожнього транспортного засобу, інші вщомості).

У разі, якщо недостатньо місця для занесення всіх вщомостей, вони наводяться на зворотній стороні аркушів ВМД, про що у графі робиться посилання "див. на звороті".

Якщо товар переміщується у ручній поклажі, у графі вказується "ручна поклажа".

У правому підрозділі проставляється відповідно до Класифікатора країн світу цифровий код країни, якій належить транспортний засіб, наказ ДМСУ від 09.07.97 р. N 307 .

За кодом “804” значиться - Україна

Графа 19. "Контейнер"

У графі проставляється:

- 1, якщо товари прямують у контейнері;

- 0, якщо товари прямують не в контейнері.

Графа 20. "Умови поставки"

У першому підрозділі графи проставляється цифровий код умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307 , додаток 4.

У другому підрозділі наводиться скорочене літерне найменування умов поставки (згідно з Класифікатором умов поставки) з обов'язковим зазначенням географічного пункту.

У третьому підрозділі графи вказується двозначний цифровий код застосованої форми розрахунків за товар згідно з умовами договору купівлі-продажу. При товарообмінних (бартерних) операціях третій підрозділ не заповнюється.

Графа не заповнюється у випадку переміщення товарів за договорами, які відрізняються від договорів купівлі-продажу, міни, комісії та консигнації.

За кодом “ 07 CРТ “ значиться - Франко перевізник.

	20. Умови поставки 07 CРТ - Бровари-

Графа 21. "Транспортний засіб на кордоні"

У лівому підрозділі графи вказуються кількість транспортних засобів, через пропуск - вщомості про транспортний засіб, на якому товари будуть вивезені за межі митної території України або (при ввезенні на митну територію України) на якому здійснювалось міжнародне перевезення декларованих товарів (назва морського або річкового судна, номер рейсу та бортовий номер повітряного судна, номер залізничного вагона, реєстраційний номер дорожнього транспортного засобу тощо).

У разі, якщо недостатньо місця для занесення всіх вщомостей, робиться посилання "див. на звороті" і на зворотній стороні аркушів ВМД наводяться вщомості про транспортні засоби та їх номери.

У разі відсутності у декларанта вщомостей про транспортний засіб, на якому товари будуть вивезені за межі митної території (при перевантаженні товарів під митним контролем), графа не заповнюється.

У правому підрозділі графи проставляється відповідно до Класифікатора країн світу цифровий код країни, якій належить транспортний засіб.



	21. Транспортний засіб на кордоні 1 1974ХМР/ 6311 ХМ 804

Графа 22. "Валюта та загальна фактурна вартість"

У лівому підрозділі наводиться цифровий код валюти договору згідно з загальнодержавним Класифікатором валют, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

У разі переміщення товарів за договором міни (бартеру) вказується код валюти США. За відсутності договору або іншого документа, що підтверджує наміри сторін, - код валюти України.

У разі, якщо договором передбачено, що валюта розрахунку відрізняється від валюти договору, в якій зроблено оцінку товарів, та якщо в поданому рахунку-фактурі ціни вказані у валюті розрахунку, у лівому підрозділі графи наводиться код валюти розрахунку.

У правому підрозділі графи для товарів, що переміщуються за договорами купівлі-продажу або міни, вказується цифрами загальна фактурна вартість товарів у валюті України, одержана як сума вартостей, наведених у графах 42 основного та додаткових аркушів ВМД.

В інших випадках правий підрозділ графи не заповнюється.

Графа 23. "Курс валюти"

У графі наводиться курс одиниці валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22, встановлений Національним банком України для зовнішньоторговельних операцій на дату прийняття митницею декларації для оформлення.

Якщо в лівому підрозділі графи 22 зазначено код валюти України, то у графі 23 проставляється "1".

Графа 24. "Характер угоди"

У графі вказується код характеру угоди згідно з Класифікатором характерів угод. наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

Розрахунки у вільно конвентованій валюті (ВКВ)

За кодом характеру угоди “021” значиться - Переміщення товарів з розрахунками у ВКВ (крім державного кредиту і погашення державного кредиту).

Графа 25. "Вид транспорту на кордоні"

У графі проставляється код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307, додаток 6.

За кодом вид транспорту “ 30 ”значиться - Автодорожній транспорт.

Графа 26. "Вид транспорту в межах країни"

У графі вказується код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту.

Графа 27. "Місце завантаження/розвантаження"

Вказуються код та найменування митного органу, в зоні діяльності якого передбачається перевантаження товарів з одного транспортного засобу на інший.

Графа 28. "Фінансові та банківські відомості"

У графі наводяться фінансові та банківські вщомості про особу, що зазначена у графі 9. Кожний з реквізитів починається з нового рядка і перед кожним з них проставляється порядковий номер:

1 - код ЄДРПОУ уповноваженого банку;

2 - найменування банку;

3 - адреса банку (поштовий індекс та місто);

4 - номер розрахункового рахунка у національній валюті України (при здійсненні розрахунків у цій валюті) або в іноземній валюті (при розрахунку в іноземній валюті) особи, зазначеної у графі 9, код МФО банку.

У разі переміщення товарів за угодами, які не передбачають грошових розрахунків, графа не заповнюється.

Графа 29. "Митниця на кордоні"

У графі вказується назва митного органу, в зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні, у правому верхньому кутку - його код згідно з Класифікатором митних органів України.

	29. Митниця на кордоні 80100 Глухівська м-ця

Графа 30. "Місце огляду товару"

Не заповнюється.

Графа 31. "Вантажні місця та опис товару"

"Маркування та кількість - номери контейнерів - опис товару"

Вказується лише комерційна і фірмова назва товару, характеристики товару, що включають в себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші вщомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його за задекларованою у графі 33 товарною субпозицією УКТЗЕД відповідно до правил класифікації товарів за УКТЗЕД.

Якщо заявлені у цій графі товари згідно із законодавством України підлягають оподаткуванню за ставками, що встановлюються в залежності від кількості товару, одиниця виміру якого відмінна від основної або додаткової одиниці за УКТЗЕД, то у графі вказується кількість товару в одиницях виміру, визначених при встановленні ставок цих податків.

Далі наводяться вид та кількість вантажних місць та дані про їх маркування.

При декларуванні автотранспортних засобів необхідно вказувати номер двигуна, шасі, кузова та об'єм двигуна в см куб.

Для товару, що перевозиться у контейнері, у верхній правій частині графи проставляється номер контейнера.

Якщо товар, що декларується в цій графі, не повністю займає вантажне місце або не весь контейнер, у графі зазначається "частина ящика", "частина контейнера" тощо.

У правому нижньому підрозділі у спеціально виділеному полі вказується кількість заявленого товару в додаткових одиницях виміру, що передбачено для цієї класифікаційної позиції за УКТЗЕД, та скорочена назва цих одиниць виміру.

Будь-які підрозділи графи "Опис товару", що не використані на додаткових аркушах, перекреслюються.

	31. Вантажні місця та опис товару Маркування та кількість - номери контейнерів - опис товару Цукерки у формі батончиків глазуровані шоколадом Місць 800

Графа 32. "Товар N"

У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31.

Кількість товарів, декларованих в основному та додаткових аркушах ВМД, не повинна перевищувати 99.

При використанні специфікації графа не заповнюється[12].

Графа 33. "Код товару"

У першому підрозділі вказується десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД. Структурно код записується без пропусків та інших розподілювальних знаків. (графа 33 із змінами, внесеними згідно з наказом  Державної митної служби України від 26.06.2001 р. N 433)

	33. Код товару 1806310000

Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що вклю-чають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, указаним у графі 33.

Ставки мита в Єдиному митному тарифі наведені відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотуван-ня та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.

Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Графа 34. "Код країни походження"

Заповнюється згідно з Класифікатором країн світу. У графі вказується код країни походження товару, описаного у графі 31 і класифікованого згідно з УКТЗЕД у графі 33.

Якщо країна походження не вщома, то у графі проставляється код "000".

Графа 35. "Вага брутто (кг)"

У графі вказується вага брутто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 (Вага брутто - це загальна вага товару, включаючи вагу упаковки, округлена до цілих величин за правилами округлення). Для товару, вага якого менше одного кілограма, вказується число з крапкою: 0.XXX, де XXX - вага товару у грамах.

Графа 36. "Преференція"

У графі зазначаються цифрові коди податкових пільг, передбачених чинним законодавством щодо товарів та інших предметів (далі - товари), заявлених у графі 31.

Графа 37. "Процедура"

У графі проставляється 6-значний код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму згідно з Класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України.

Перші дві цифри вказують код митного режиму згідно з розділом I Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України.

Наступні дві цифри - код попереднього митного режиму згідно з розділом 1 Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України. Якщо попередній митний режим відсутній, проставляється "00".

Останні дві цифри коду вказують на особливість переміщення товарів згідно з розділом 2 Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно з Класифікатора процедур переміщення товарів Класифікатора процедур переміщення товарів:

- код митного режиму «40» - імпорт ;

- код попереднього митного режиму «00» - попередній митний режим відсутній ;

- код особливісті переміщення товарів «50» - Інше.

Графа 38. "Вага нетто (кг)"

У графі вказується вага нетто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 (Вага нетто - це чиста вага товару без упаковки, округлена до цілих величин за правилами округлення).

Для товару, чиста вага якого менш одного кілограма, вказується число з крапкою: 0.XXX, де XXX - чиста вага товару у грамах.

Графа 39. "Квота"

Заповнюється для товарів, на які встановлено кількісні обмеження.

У графі вказується в одиницях виміру залишок встановленої квоти згідно з одержаною ліцензією. Задекларована партія товару не враховується при визначенні залишку квоти. Залишок квоти визначають шляхом віднімання від попереднього залишку квоти (а при митному оформленні першої партії товару - від самої квоти), задекларованої в цій ВМД партії товару.

У разі декларування товарів, які не підлягають квотуванню та ліцензуванню, у графі рекомендується зазначати залишок товару згідно з контрактом.

Графа 40. "Загальна декларація/попередній документ"

Заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або якщо декларація оформлялась замість анульованої.

У графі проставляється номер і дата попереднього документа (ВМД або - у випадку, коли вона не заповнювалась, - реквізити документа, в якому заявлялись вщомості про товар) та код документа згідно з Класифікатором документів.

Згідно з Класифікатором документів код документа «0100» - Документ контролю за доставленням ( ПП- Попередне повщомлення)

Графа 41. "Додаткова одиниця виміру"

У графі вказується код додаткової одиниці виміру товару згідно з загальнодержавним Класифікатором одиниць виміру, якщо така одиниця виміру передбачена для цього товару.

Графа 42. "Фактурна вартість товару"

У графі наводиться у валюті України фактурна вартість товарів, декларованих у графі 31 ВМД, що визначається за курсом Національного банку України на день прийняття ВМД до митного оформлення.

У разі митного оформлення товарів за договором, що відрізняється від договору купівлі-продажу або міни, або за відсутності договору чи іншого документа, що підтверджує наміри сторін, графа не заповнюється.

Графа 43

Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму.

Графа 44. "Додаткова інформація/подані документи"

У графі вказуються реквізити документів. Реквізити кожного документа починаються з нового рядка за схемою:

- номер розділу;

- код документа згідно з Класифікатором документів ( Додаток 11 Класифікатор документів до наказу ДМСУ від 09.07.97 р. N 307);

- номер документа, дата і, при необхідності, назва та кінцевий термін дії.

Якщо поданий декларантом документ відсутній у відповідному розділі Класифікатора документів, то в декларації вказується код некласифікованого документа відповідного розділу.

Якщо у графі недостатньо місця для внесення всіх необхідних даних, допускається наводити їх на зворотному боці вантажної митної декларації.

	44. Додаткова інформація/подані документи 2 - 2730 443467 26/09/02 2 - 2950 ХК. 36714662 26/09/02 3 - 3105 90095841 24/09/02 4 - 4010 643/11489576/00003 05/12/00 6.1-6866 РУУА 2001087154 12/07/02 6.2-6020 UA 8.003. Х03638- 01 30/05/02 6.7-6001 20575286 ДПА 12/07/02 9 - 9000 Розрахунок ОНВ 95841 24/09/02

Графа 45. "Митна вартість"

У графі вказується у валюті України митна вартість товару, заявленого у графі 31: 167139,94.

Графа 46. "Статистична вартість"

У графі вказується митна вартість товару у тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення: 167.

Графа 47. "Нарахування мита та митних зборів"

У цій графі основного і додаткових аркушів ВМД проводиться нарахування митних платежів у такому порядку.

У першій колонці "Вид" вказується тризначний шифр платежу, що нараховується по ВМД, відповідно до Класифікатора видів митних платежів.

У другій колонці "Основа нарахування" вказується:

- при нарахуванні митних зборів загальна митна вартість товару, зазначена в графі 12;

- при нарахуванні мита митна вартість товару чи кількість товару, заявленого в графі 31, в залежності від виду основи для нарахування мита;

- при нарахуванні акцизного збору (у випадках, передбачених чинним законодавством України) митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів та мита або кількість заявленого в графі 31 товару в залежності від основи для нарахування акцизного збору;

- при нарахуванні податку на додану вартість (у випадках, передбачених чинним законодавством України) митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів, мита та акцизного збору.