3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

Анотація

РОЗДІЛ 1. Аналітичний огляд літератури

1.1 Аналіз стану та тенденції розвитку виробництва молока в Україні

1.2 Споживчі властивості та особливості експертизи молока

1.2.1 Споживчі властивості молока і його фальсифікація

1.2.2 Загальна організація проведення товарознавчої експертизи

1.2.3 Схема та методи проведення експертизи якості

1.2.4 Особливості товарознавчої експертизи молока

1.3 Підвищення біологічної цінності молочних товарів

1.4 Особливості митного оформлення молока

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 2. Експериментальна частина

2.1 Організація постановки експерименту, об'єкти та методи дослідження, перелік нормативних інструкцій

2.2 Відношення споживачів до збагачених продуктів

2.3 Проведення товарознавчої експертизи якості молока

2.3.1. Особливості вибору показників якості при експертизі

2.3.2. Експертиза маркування та пакування

2.3.3. Експертиза якості

2.4. Розробка нового виду молока з підвищеною біологічною цінністю

2.4.1 Наукове обґрунтування підвищення біологічної цінності молочних товарів

2.4.2 Математичне моделювання рецептури молока, збагаченого пастою з моркви

2.4.3 Товарознавча характеристика нового виду збагаченого молока

2.4.4 Аналіз отриманих результатів

2.5 Розробка проекту методичних вказівок з теми: „Оцінка якості коров'ячого молока, збагаченого біологічно-активними домішками”

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 3. Митне оформлення молока при його переміщенні через Східну регіональну митницю

3.1 Характеристика діяльності Східної регіональної митниці

3.2 Правові заходи проведення митного контролю та митного оформлення молочних товарів

3.3 Технологія митного оформлення молочних продуктів при їх експорті та імпорті

3.4 Відповідальність суб'єктів ЗЕД за порушення митних правил при переміщенні молочних товарів через митний кордон України

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 4. Екологічна характеристика і технологія отримання молока

4.1 Стисла характеристика об'єкта як споживача природних ресурсів

4.2 Характеристика джерел викидів шкідливих речовин у атмосферу

4.3 Характеристика водопостачання

4.4 Характеристика водовідведення

4.5 Характеристика твердих відходів

4.6 Характеристика антропогенного забруднення сировини та матеріалів

Висновки до розділу

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

молоко рецептура споживчий митний

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АР - автономна республіка

БАД - біологічно-активна домішка

ВАТ - відкрите акціонерне товариство

ВРУ ? Верховна Рада України

вул. - вулиця

ГОСТ? державний стандарт.

ДМСУ - Державна митна служба України

ДСТУ - державний стандарт України

ЕОМ - електронно-обчислювальна машина

ЄДРПОУ ? Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України

КМУ ? Кабінет Міністрів України

л - літр

м - місто

млн. - мільйон

НДІ - науково-дослідний інститут

НТД ? нормативно технічна документація.

обл. - область

ст. - стаття

т - тонна

ТПП - Торгово-промислова Палата

ТУ ? технічні умови.

УФ - ультрафіолетовий

ШК - штриховий код

ВСТУП

Актуальність проблеми. В умовах переходу економіки України до ринкових відносин у міжнародних зовнішньоекономічних відносин України сталися відчутні зміни: збільшилися обсяги експортно-імпортних перевезень товарів, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності, різними видами транспорту і перевізниками різних форм власності. В період формування ринку, приватизації торгівельних та промислових структур різко зростає можливість виробництва та реалізації фальсифікованої продукції. На відміну від колишніх підприємств харчової галузі, які багато років традиційно випускали якісні харчові продукти, новостворенні підприємства не завжди дотримувалися норм технічного законодавства, вимоги державних стандартів, ветеринарно-санітарних правил стосовно якості їх виробництва. Серед багатьох проблем, які постають перед Україною на шляху її інтегрування до світового економічного простору, однією з головних є створення оптимальних умов взаємодії із зовнішнім ринком. Кількість нормативно-правових законодавчих актів, які регулюють правове забезпечення ЗЕД, торгівельні відносини України з іншими країнами світу, стимулюють потенціал експортерів та захищають внутрішній споживчий ринок від проникнення неякісних імпортних товарів дуже велика. У зв'язку з цим, вивчення факторів, що впливають на конкурентоспроможність товарів, зокрема їх споживчі властивості, безпечність, відповідність нормативним документам, особливості їх переміщення через митний кордон України є актуальною.

Зв'язки роботи з науковими програмами і темами. Дослідження проводились відносно до законів України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” від 24.10.2009 р., „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17.07.2007 року, „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994 року. Робота є частиною тем науково-дослідних гуртків студентів, що існують на кафедрі товарознавства та експертизи товарів.

Мета та задачі дослідження. Мета роботи полягає у вивченні споживчих властивостей молока, підвищенні його біологічної цінності, митному оформленні при переміщенні через митний кордон України та екологічної характеристики технології отримання. У зв'язку із поставленою метою необхідно вирішити такі задачі: провести дослідження по відношенню споживачів до збагачених продуктів харчування; вивчити маркування та упакування зразків молока різних виробників; провести експертизу органолептичної та фізико-хімічної оцінки показників якості молока; збагатити молоко біологічно активною домішкою; здійснити математичне моделювання співвідношення домішки і молока; вивчити основні вимоги до митного оформлення та нарахування митних платежів на вантажі із молоком при їх переміщенні через митний кордон України; провести екологічну експертизу виробництва молока.

Об'єкт дослідження - Т-молоко, представлене на споживчому ринку м. Харкова.

Предмет дослідження - експертиза споживчих властивостей молока, оцінка його якості після збагачення.

Методи дослідження - органолептичні, фізико-хімічні, методи математичної обробки результатів.

Новизна одержаних результатів полягає в тому, що

· комплексно досліджено товарознавчі показники якості Т-молока різних виробників;

· встановлення відповідності маркування різних зразків молока вимогам нормативних документів;

· розроблено новий продукт - молоко, збагачене біологічно активною домішкою з моркви;

· комплексно досліджено порядок та послідовність проведення митного оформлення при переміщенні вантажів із молоком через митний кордон України;

· розраховані митні платежі на вантажі із молоком при їх переміщенні через митний кордон України.

Практична значимість. Результати досліджень можуть бути використані на підприємствах, про що свідчить відгук на роботу від ; при викладанні дисциплін „Товарознавство продовольчих товарів”, „Митна справа”.

Апробація результатів роботи. Основні положення роботи доповідалися на засіданнях студентських науково-дослідних гуртків та на конференціях кафедри товарознавства та експертизи товарів.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел. Роботу викладено на 126 сторінках друкованого тексту, вона містить 24 таблиць, 5 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел містить 66 найменувань, у тому числі 31 нормативно-правового характеру.

АНОТАЦІЯ

Споживчі властивості Т-молока, підвищення його біологічної цінності та особливості митного оформлення при переміщенні через митний кордон України. Випускна кваліфікаційна робота із спеціальності 8.05.0302 „Товарознавство та експертиза в митній справі”, Харківський державний університет харчування та торгівлі Міністерства освіти і науки України. Харків 2011.

Випускна кваліфікаційна робота присвячена вивченню споживчих властивостей Т-молока, підвищенню його біологічної цінності, митному оформленню при переміщенні через митний кордон України та екологічній характеристиці технології отримання. Комплексно досліджено товарознавчі показники якості Т-молока; встановлені відповідності маркування різних зразків молока вимогам нормативних документів; проведене збагачення Т-молока; комплексно досліджено порядок та послідовність проведення митного оформлення при переміщенні вантажів із молоком через митний кордон України; доведено посилення відповідальності суб'єктів ЗЕД за порушення митних правил за новим Митним кодексом.

Представлені відомості про шляхи практичної реалізації результатів роботи, а також складені та заповнені необхідні експертні та митні документи.

Ключові слова: молоко, експертиза якості, товарознавча характеристика, маркування, митне оформлення, митна експертиза, відповідальність за митні правопорушення, екологічна експертиза.

РОЗДІЛ І АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Молоко грає провідну роль у харчуванні людей незалежно від віку, статі, роду діяльності й віросповідання. Молочні продукти дають змогу людині отримати найбільшу кількість життєво важливих компонентів порівняно з іншими традиційними блюдами, залишаючись при цьому одним із самих доступних.

Однак кінець 90-х років позначився помітним зростанням частини споживання населенням немолочної їжі, що стало причиною стурбованості виробників молочної промисловості. На думку фахівців, до цього питання слід віднестися з відповідною ретельністю з метою збереження й підтримки здоров'я суспільства. Соціальний аспект підвищення якості традиційних і розроблення нових видів молочних продуктів вийшов на перший план.

Протягом останніх років формування асортименту молочної продукції й внесення в її склад нових найменувань проводиться за декількома базовими напрямками:

· зниження калорійності за рахунок зменшення кількості жиру й збільшення вмісту білка;

· розробка продуктів із різними смаковими домішками;

· розширення виробництва продуктів тривалого зберігання;

· розробка свіжих кисломолочних продуктів і напоїв;

· підвищення виробництва продуктів з підвищеним вмістом біологічно й фізіологічно активних речовин;

· максимальна переробка усіх складових частин молока;

· широке застосування нововведень в галузі розфасовки й упаковки;

· постійне оновлення асортиментного ряду.[1].

У зв'язку з цим можна уявити, що незабаром молочна продукція перевищить за об'ємом продажу м'ясо та хліб і зможе зайняти перше місце у раціоні харчування людей. А це може спокусити деяких підприємців підробити або збільшити об'єми молока і молочної продукції шляхом розведення водою.

Тобто на сьогоднішній день проблеми проведення всебічної експертизи справжності всіх видів молока і молочних напоїв є особливо актуальними.

1.1 Аналіз стану та тенденції розвитку виробництва молока в Україні

Український ринок виробників молочної продукції нараховує на даний момент приблизно 350 діючих підприємств. Об'єм виробництва молока у 2009 році склав біля 13 млн. т., причому частина приватного сектора у виробництві молока складає 73%.

Якщо в минулі роки рентабельність галузі в середньому складала 8 - 10%, то в 2009 р. вона знизилась до 1% (однією з основних причин виступає тривале зношення обладнання).

Потенційна потужність існуючих підприємств галузі - 20 млн. т. молока на рік. На даний момент завантаження цих потужностей складає менше ніж 25%. Аналіз причин зниження виробництва продукції молочної промисловості свідчить, що більш ніж на 60% воно обумовлене зниженням об'ємів переробки сільськогосподарської сировини. На промислову переробку надійшло лише 21% молока, виробленого у всіх категоріях господарств, а інше молоко без попередньої промислової обробки реалізовувалось на ринках, продавалось комерційним структурам або перероблялось у цехах, які не забезпечували комплексного використання сировини і високої якості продукції.

Вагомими факторами значного скорочення виробництва харчових продуктів є звуження їх внутрішнього ринку внаслідок низької покупної здатності населення, а також зменшення експорту молока внаслідок утрати зовнішніх ринків.

Також застаріла виробничо-технічна база галузі. Зношення її ОПФ складає 44.2%, а за окремими підгалузями й підприємствами досягає 70%. Це обумовлено обмеженістю грошових засобів для реконструювання та технічного переоснащення. За останні роки в молочну промисловість залучалось дуже мало капітальних вкладень за всіма джерелами фінансування. Проте майже всі лідери молочного ринку намагаються провести модернізацію обладнання.

Десять великих виробників контролює 50% споживчого ринку, іншу половину дрібні заводи. Тобто в галузі спостерігається тенденція поглинання сильними підприємствами слабких, які потім стають частиною перших або їхніми приймальними пунктами сировини.

Причина цього полягає у відсутності у дрібних виробників вільних коштів на розвиток виробництва, а також у тому, що великі підприємства проникають на традиційні для дрібних операторів сегменти ринку. Так у минулому році багато хто з великих підприємств почали виробляти недорогі молочні продукти у дешевій упаковці (плівці).

Отримання контролю над дрібними виробництвами дозволяє великим операторам підвищити спеціалізацію цих підприємств, що дає можливість зменшити собівартість виробництва на 10 - 12%.

Якщо така тенденція буде залишатись і надалі, то через 10 років на ринку залишиться не більше ніж десять найбільших виробників, які й поділять між собою ринок молочної продукції. Але це не означає, що дрібні оператори зовсім зникнуть з ринку. Той хто зможе адекватно зреагувати на кон'юнктуру ринку, знайти свою нішу, зможе й надалі успішно працювати.

Зараз спеціалісти розподіляють молочну промисловість України на 5 регіонів - Західний (Західні області України), Центральний (м. Київ, Київська, Черкаська, Житомирська, Чернігівська, Вінницька області), Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська області), Східний (Сумська, Харківська, Луганська, Донецька) і Південний (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим).

Умови роботи виробників у різних регіонах не дуже відрізняються. Однак найбільш інвестиційне привабливими є Центральний і Придніпровський регіони, бо тут найвищий рівень попиту поєднується з високоякісною сировиною. Зокрема, Центральний регіон забезпечує 32%, Придніпровський - 21%, Східний - 28% загальноукраїнського об'єму споживання молочної продукції. Однак якість молока, що виробляється у Східному регіоні, трохи нижча через більш низьку якість пасовищ для худоби й кормів.

За даними аналітичного агентства, лідером ринку Західного регіону за об'ємом продажу є ВАТ „Ковель-молоко” (34% регіонального ринку), лідер Центрального регіону - ВАТ „Галактон” (26% ринку). На ринку Придніпровського регіону першість поділяють ВАТ „Павлоградський молочний комбінат” (18%), і ВАТ „Кременчуцький молокозавод” (12%), у Східному регіоні домінує ВАТ „Харківський молочний комбінат” (22%). На ринку молочної продукції Південного регіону провідні позиції займають ЗАТ „Лакталіс Україна” (28%), ВАТ „Галактон” (23%).

За останні два роки російські інвестори встановили контроль за трьома найкращими підприємствами молокопереробної галузі України - це „Галактон”, „Київський молокозавод № 3” і „Харківський молочний комбінат”. В той час як виробництво молокопродуктів на Україні зростає за якісними та кількісними параметрами, конкурентна боротьба стає все більш напруженою, а поява іноземних інвесторів ще більш підсилює ці тенденції [2].

Для розвитку молочної промисловості і збільшення виробництва молочних продуктів треба розвивати комплексну переробку молока, збільшувати випуск нових видів продуктів підвищеної харчової і біологічної цінності, а також у фасованому і упакованому вигляді.

Потребує вдосконалення й система збуту харчової продукції. Рішення проблеми таропакувальних матеріалів надасть можливість забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної продукції й підвищення її рентабельності. Необхідно також створити оптові ринки продовольчих товарів, що, у свою чергу, дозволить скоротити кількість посередників при реалізації, знизити ціни на продукцію і підвищити об'єми її продажу.

Як відомо, зараз умови для конкуренції на внутрішньому ринку українських товарів з імпортними несприятливі. Як правило, собівартість нашої продукції вища за собівартість іноземної. Це обумовлене головним чином, тим, що на вітчизняних підприємствах нижчий рівень технічного оснащення і більші питомі витрати сировини, матеріалів та інших ресурсів. Крім того, на Україні відсутня ринкова інфраструктура, не розвинуті маркетинг та реклама вітчизняних товарів, а державні замовники не мають необхідних фінансових ресурсів для своєчасної оплати продукції й здійснення авансових платежів. Внаслідок цього витрати на імпортні поставки продовольчих товарів нижчі витрат на закупівлю й переробку вітчизняної сировини. Для припинення демпінгових імпортних поставок харчових продуктів треба вдосконалювати режими застосування імпортного мита, а також інформувати споживачів про якість імпортованих продовольчих товарів.

Для прискорення розвитку молочної промисловості на Україні варто розробити державну програму щодо модернізації виробництва й забезпечення конкурентоспроможності його продукції. Ця програма повинна здійснюватися за рахунок коштів від митних зборів, податкових відрахувань від продажу відповідної продукції, вкладів виробників і коштів, що залучаються з комерційних структур.

Однак на даний момент усе одно невирішеними залишаються такі питання галузі:

· відсутність українських ДСТУ на молочну продукцію;

· підтримка галузі з боку держави;

· якість молока й продуктів його переробки;

· формування закупівельної ціни молока;

· модернізація виробництва й підвищення кваліфікації робітників підприємств [3].

Для запобігання потрапляння на ринок неякісного молока або фальсифікованого слід проводити експертизу його якості.

1.2 Споживчі властивості та особливості експертизи молока

1.2.1 Споживчі властивості молока і його фальсифікація

Як зазначалося вище, молоко і молочні продукти є одними з найважливіших продуктів харчування, які використовуються щоденно у нашому раціоні. Наявність усіх компонентів в оптимальному співвідношенні і легкозасвоюваній формі робить молоко виключно цінним, незамінним продуктом для дієтичного і лікувального харчування.

Хімічний склад коров'ячого молока надзвичайно різноманітний. В ньому міститься все необхідне для життя і нормального розвитку живого організму - більше 100 різних речовин: білки, жири, 19 амінокислот і трохи більше жирних кислот, набір цукрів, більше 25 мінеральних речовин, комплекс цінних вітамінів, різноманітні пігменти, гормони, ферменти і, нарешті, в молоці з-під корови - імунні речовини. Причому багато з перерахованих речовин знаходяться тільки в молоці. Так, для нього є специфічним: з вуглеводів - молочний цукор - лактоза; з білків - молочний білок - казеїн, а також молочний жир із його рідкісним набором жирних кислот.

Завдяки перерахованим властивостям молоко з успіхом застосовується для харчування дітей, людей похилого віку, а також є основною стравою у харчуванні хворих. Добова потреба в молоці для дорослої людини - 0,5л, для дитини - близько 1л.

Молоко складається з води - близько 88% і сухого залишку - молочний жир (3,6%), білки (3,05 - 3,85%), молочний цукор (4,7%), сіль та інші речовини.

Білки - найбільш біологічно цінний компонент, тому що амінокислоти, що входять до їх складу, є матеріалом структурування клітин організму, ферментів, гормонів, антитіл при виникненні явищ імунітету. З усіх тваринних білків, білки молока є найбільш повноцінними. Казеїн, альбумін, глобулін мають усі незамінні амінокислоти [4].

Молочний жир, володіючи найбільш складним жирно-кислотним складом, легко засвоюваністю та цінними харчовими властивостями, є джерелом енергії для біохімічних процесів в організмі. Фізіологічна цінність молочного жиру обумовлена вмістом жиророзчинних вітамінів (А, Е, D) та незамінних поліненасичених жирних кислот. Приємний смак молочного жиру облагороджує смак молочних продуктів, обумовлює гомогенність та пластичність їхньої структури та консистенції.

Молочний цукор, або лактоза, міститься тільки в молоці. Він не такий солодкий, як буряковий. А це має велике значення, бо, незважаючи на великий вміст лактози (до 5 %), молоко має лише трохи солодкуватий присмак, що не заважає його вживанню у великій кількості.

Довготривале нагрівання молока при температурі вище 100⁰С призводить до зміни кольору, що обумовлено взаємодією білків із молочним цукром. Утворюються меланоідинові сполуки [5].

В молоці міститься 0,6...0,8% мінеральних речовин. Це солі кальцію, калію, магнію, заліза, лимонної й фосфорної кислот. Мінеральні речовини молока грають велику роль у пластичних процесах формування нових клітин тканин, ферментів, вітамінів, гормонів, а також у мінеральному обміні речовин організму [6].

Біологічна цінність молока доповнюється наявністю майже всього комплексу необхідних для людського організму вітамінів. Це вітаміни А, В, В_2, В₁₂, D, С, РР, Н, фолієва кислота, холін та інші. Ще біологічна цінність молока полягає в тому, що воно сприяє утворенню кислого середовища у кишковому тракті й пригнічує розвиток гнилісної мікрофлори. Енергетична цінність 100г молока - 52 ккал [5].

Все це робить молоко одним із найкорисніших і найнеобхідніших продуктів харчування. Збільшується виробництво молока, розширюється асортимент молочних продуктів, а значить збільшується і бажання їх підробити або збільшити об'єми, тобто фальсифікувати.

Асортиментна фальсифікація може здійснюватися за допомогою заміни одного виду молока іншим, заміни незбираного молока нормалізованим або навіть знежиреним.

Якісна фальсифікація молока здійснюється наступними способами: розведенням водою, зниженням вмісту жиру, додаванням сторонніх компонентів, розкисленням скислого молока.

Кількісна фальсифікація молока - це обман споживачів за рахунок значних відхилень параметрів товару (об'єму), що перевищують гранично допустимі відхилення. Виявити таку фальсифікацію дуже просто - замирюванням об'єму.

Інформаційна фальсифікація молока - це обман споживачів за допомогою неточної інформації про товар. Цей вид фальсифікації здійснюється шляхом перекручування інформації у товарно-супровідних документах, маркуванні та рекламі.

При фальсифікації інформації про молоко дуже часто невірно вказують наступні дані:

· найменування товару;

· фірму-виробника товару;

· кількість товару;

· харчові домішки, що були застосовані;

· дату виготовлення.

До інформаційної фальсифікації відносять і підробку сертифікату якості, митних документів, штрих-коду молока [7].

З усього вище зазначеного можна зробити висновок, що жодний харчовий продукт не фальсифікується в таких розмірах, як молоко. Тому треба бути уважним і обережним при купівлі цього продукту, а також вживати більш прогресивних методів виявлення фальсифікації і більш жорстких заходів у боротьбі з фальсифікаторами, а при прийманні молока на реалізацію проводити всебічну експертизу його справжності.

1.2.2 Загальна організація проведення товарознавчої експертизи

Експертиза якості - це оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів.

Метою цієї експертизи є визначення якості товарів у товарній партії при здачі - прийманні, або після довгого зберігання, або при виявленні прихованих технологічних дефектів під час зберігання, коли звичайні терміни пред'явлення претензій постачальнику закінчились. Крім того, експертиза за якістю застосовується при оцінці якості зразків нових товарів перед тим, як їх ставлять на серійне виробництво.

Правильна організація проведення експертизи товарів має велике значення для отримання достовірних і об'єктивних її результатів і проводиться згідно Інструкції „Про порядок проведення експертиз в ТПП України”.

При плануванні проведення товарної експертизи визначають три етапи: підготовчий, основний і заключний.

Кожному етапу характерні специфічні особливості, засоби, методи та способи, раціональний вибір яких передбачає успіх експертизи, її кінцевий результат. Через це розглянемо кожний етап окремо.

1. Підготовчий етап. На підготовчому етапі для проведення експертизи потрібно надати наступні документи про призначення товарної експертизи:

· заявку на проведення експертизи, яка оформлюється замовником;

· наряд на проведення експертизи, який видається керівником експертної установи.

Заявка на проведення експертизи подається постачальником, одержувачем товарів, транспортною організацією або призначається рішенням арбітражу. У заявці мають міститись необхідні дані, які дозволяють ідентифікувати товар, визначити виробників або посередників, визначити об'єм партії й дату та номер виклику експерта, а також дані про виклик постачальника.

Заявка повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером, а підписи завірені дійсною печаткою. Заявка може бути передана у письмовій і/чи усній формі. Письмова заявка відправляється з кур'єром, поштою, телеграфом.

Якщо проведення експертизи призначається арбітрами, суддями або слідчими органами, до заявки повинні бути додані відповідні рішення.

Заявка реєструється в експертній організації у „Журналі реєстрації документів проведення експертиз” та отримує свій номер.

Наряд є документом, який підтверджує право експерта на проведення експертизи. Він оформлюється на спеціальному бланку та підписується керівником експертної організації. Підпис завіряється печаткою.

Факт видачі наряду реєструється в журналі.

2. Основний етап. Початком його вважають прибуття експерта або робочої групи експертів до замовника. Спочатку експерт вивчає пред'явлені документи, робить їх аналіз і оцінку на предмет вірогідності інформації, а потім проводить експертну оцінку товару.

Усі отримані результати записуються у робочий зошит.

Експертне дослідження проводиться суцільним або вибірковим методом. Після відбору проб складається акт відбору проб на спеціальному бланку. Він підписується усіма особами, які беруть участь у відборі, їхні підписи завіряються печаткою організації - замовника.

Потім експерт передає цей акт разом із відібраними зразками для надсилання на дослідження чи для зберігання як арбітражний зразок.

Після проведення експертної оцінки та одержання протоколу досліджень відібраних зразків починається третій заключний етап експертизи.

3. Заключний етап. Заключний етап є дуже відповідальним. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Результати оформлюють як акт експертизи чи як протокол дегустації. Результати експертиз декількох партій товару, проведених по одному наряду в одного замовника, експерт оформляє окремими актами.

При оформленні висновку експерт повинен указати найменування документів, дату та номер їхнього затвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані. Акт підписується тільки експертом. Зацікавлені сторони, акт не підписують. Оформлений експертом акт направляється в експертну організацію для реєстрації не пізніше наступного дня після цього оформлення. Після оформлення друковані примірники пересилаються замовнику в погоджені строки, а оригінал акта здається в архів.

Висновок експертів є документом, який підтверджує об'єктивність й достовірність експертної оцінки незалежної сторони. Цей документ, призначений:

· для проведення остаточного приймання товарів за кількістю та якістю;

· для подолання незгод між зацікавленими сторонами при розходженні даних за кількістю та якістю одержаних фактично та вказаних у документах;

· для підтвердження встановлених вимог;

· для об'єктивної оцінки нових товарів;

· для встановлення коефіцієнтів вагомості та інших показників, при визначенні яких відсутні об'єктивні методи оцінки [8].

1.2.3 Схема та методи проведення експертизи якості

Для більш повного уявлення послідовності експертизи було розроблено схему проведення експертизи якості (Рис.1.1) та визначено методи експертизи.

Методи товарної експертизи - способи досягнення кінцевих результатів експертної оцінки товарів.

При проведенні товарознавчої експертизи якості молока визначають його органолептичні, фізико-хімічні і мікробіологічні показники. Провідними є органолептичні методи.

Органолептичні - методи визначення показників якості за допомогою органів чуття. Це евристичні методи. В молоці за їх допомогою визначають колір, запах, смак, консистенцію. Перевага цих методів - доступність та швидкість визначення показників, а також відсутність обладнання при вимірюванні. Недоліками є суб'єктивність оцінки, відносне вираження результатів дослідження у безрозмірних величинах.

Фізико-хімічні та мікробіологічні методи відносяться до об'єктивних. Вони основані на визначенні характеристик товарів шляхом вимірювання або реєстрації деяких невідповідностей, відхилень від установлених вимог. Загальним для цих методів є відображення результатів вимірювання або підрахунків у загальноприйнятих одиницях вимірювання чи у відсотках.

Наприклад, масову частку жиру в молоці можна визначити за допомогою кислотного методу, октичного, за допомогою визначення числа омилення, йодного числа, числа Рейхерта - Мейссля. Густину визначають пікнометричним методом, загальну кислотність титруванням, активну - за величиною рН.

Чистоту молока визначають порівняльним методом, порівнюючи зразок з еталоном. Вологість визначають висушуванням наважки при температурі 102±2⁰С. В'язкість визначають з використанням закону падіння кульки у в'язкому середовищі. Визначення масової частки білків засноване на його здатності зв'язувати барвники. Метод визначення пастеризації заснований на визначенні наявності пероксидази, яка інактивується при температурі пастеризації.



3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Схема проведення товарної експертизи якості

Мікробіологічні дослідження дозволяють встановити ступінь забрудненості мікробами харчових продуктів, а також склад мікрофлори. Мікробіологічними методами в молоці визначають редуктазу, загальну кількість бактерій, кількість бактерій групи кишкової палички [ 9 ].

При експертизі нових товарів поряд із загальноприйнятими використовуються й нові методи.

Нагадаємо, що новий товар - це продукція, яку призначено для реалізації і яка відрізняється від товарів, що вже є, аналогічного призначення зі зміненими споживчими властивостями.

Вибір показників якості зумовлюється необхідністю дотримання обов'язкових вимог (безпеки, функціонального призначення), а також визначення ступеня новизни, що є сутністю експертизи якості нових товарів.

Ступінь новизни характеризується кількісними, та якісними змінами споживчих властивостей, які формують та задовольняють нові потреби. Ступінь новизни може виражатися в балах або відсотках. Е.Е. Заседенець пропонує такі градації: товари незначної новизни (ступінь новизни до 20%), товари нового виду (21-70%), та якісно нові товари (71-100%).

Залежно від градації нового товару вибирають і методи вивчення його: порівняльний, прогнозно-аналоговий або безаналоговий, комбінований.

Для товарів, ступінь новизни яких не перевищує 70%, можна використати порівняльний метод, оснований на порівнянні показників якості товарів одного найменування - нових та вже відомих.

При прогнозно-аналоговому методі експертові доводиться з'ясовувати, як впливають нові споживчі властивості на корисний ефект вжитку, чи виправдані затрати на розробку та виробництво нового товару.

Безаналоговий метод - метод, заснований на аналізі процесів споживання різними групами споживачів. Цінність нових товарів визначається за ступенем задоволення потреб, який виявляється шляхом аналізу процесів споживання.

Комбінований метод - метод оцінки, заснований на поєднанні оцінок раніше відомих та нових споживчих властивостей товару, що досліджується. При цьому методі експерти використовують всю доступну їм інформацію про товари - аналоги, про рівень проектних розробок [10].

1.2.4 Особливості товарознавчої експертизи молока

Методи експертизи молока мають певні особливості та дозволяють оцінити зміни якості, пов'язані з технологією виробництва, використанням сировини, упакуванням, зберіганням, транспортуванням, умовами реалізації.

Товарна експертиза при дослідженні якості молока та молочних продуктів користується органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками.

Для контролю якості молока і молочних продуктів у транспортній і споживчій тарі за органолептичними та фізико-хімічними показниками від кожної партії продукції відбирають вибірку.

При відборі вибірки з кожної одиниці транспортної тари беруть по одиниці споживчої упаковки з молоком або 5% об'єму транспортної тари.

Для контролю якості молока і молочних продуктів за мікробіологічними показниками з партії відбирають по одиниці транспортної або споживчої тари з продукцією.

При виявленні сторонніх речовин, плісняви в молоці в транспортній тарі, що входить у вибірку, контролю підлягає кожна одиниця транспортної тари в партії. За результатами контролю прийманню підлягає лише продукція, що відповідає вимогам нормативно-технічної документації. При виявленні сторонніх речовин, плісняви в молоці і молочних продуктах у споживчий тарі партія прийманню не підлягає.

При отриманні незадовільних результатів аналізу хоча б за жодним з органолептичних і фізико-хімічних показників за ним проводять повторний аналіз подвоєного об'єму вибірки з тієї ж партії продукції. Результати повторних аналізів розповсюджуються на всю партію.

Перед розпакуванням тари з продукцією кришки фляг, бочок, банок чистять від забруднень, промивають і протирають.

В першу чергу проводять відбір проб для мікробіологічних аналізів - у стерильний посуд за допомогою пристосувань, котрі кожного разу перед використанням повинні бути простерилізовані.

Середня, або об'єднана, проба являє собою частину продукту, відібрану з конролюємих одиниць упаковки однієї партії в один посуд. Об'єднана проба складається із крапкових проб. Відбір крапкових проб молока проводять кружкою або черпаком ємністю 0,10; 0,25; 0,50 л. з жорсткою ручкою довжиною від 0,5 до 1м, металевою або пластиковою трубкою з внутрішнім діаметром (9 + 1,0мм) по всій її довжині і з отворами на кінцях. Кількість крапкових проб із кожної одиниці тари повинна бути однаковою. Для мікробіологічного аналізу об'єднану пробу молока об'ємом 500см³ складають з крапкових проб, відібраних із кожної фляги, з об'єднаної проби відокремлюють пробу об'ємом 50-60 см³. Пробу переносять у стерильний посуд і закривають стерильною пробкою. Мікробіологічний аналіз проводять не більш ніж через чотири години з моменту відбору проби. Проби повинні зберігатися й транспортуватися в умовах, що забезпечують температуру продуктів не вище 6^оС, не припускаючи підморожування. Також з об'єднаної проби після перемішування відбирають пробу для фізико-хімічного аналізу (середній або лабораторний зразок). Проби переносять у скляний, металевий, порцеляновий або полімерний посуд. Посуд повинен бути сухим, чистим, без запаху, мати відповідну місткість та форму, зручну для проведення аналізів. Посуд закривають корковими, пластмасовими або оберненими фольгою гумовими пробками або кришками. Проби пломбують або опечатують, а також прилаштовують етикетку із зазначенням найменування продукції, підприємства - виробника, номеру партії і дати виробітку. В акті відбору проб указується:

· місце відбору проб;

· найменування підприємства - виробника;

· найменування, сорт і дата виготовлення продукту;

· номер та об'єм партії;

· температура продукту на момент відбору проби;

· дата й час відбору проби;

· посада й підписи осіб, що приймали участь у відборі проб;

· показники, які повинні бути визначені в продукті;

· найменування організації або особи, що здає та приймає товар, номер та дата транспортного документа;

· номер та назву стандарту або технічних умов на продукт.

Проби молока і молочних продуктів повинні надходити у лабораторію одразу після їх відбору. До початку аналізу проби молока і молочних продуктів потрібно зберігати при температурі від 2 до 8⁰С. Фізико-хімічний аналіз проб продуктів проводять одразу після доставки їх у лабораторію, але не пізніше ніж через 4 години після їх відбору.

При підготовці проб до аналізу фізико-хімічних показників проводять їх перемішування за допомогою переливання в інший посуд (не менше 2 разів) або перевертанням посуду (не менше 3 разів).

Проби молока доводять до температури 20 + 2⁰С.

Для мікробіологічного аналізу проби нейтралізують, додаючи стерильний розчин двовуглекислого натру з концентрацією 100 г/дм³. Перед посівом проводять десятикратне розведення продукту в стерильних розчинах хлорного натру або фосфатного буфера.

Органолептичні показники - зовнішній вигляд, колір, запах, консистенція, смак - визначаються за допомогою органів почуття (зору, нюху, дотику). Оцінку запаху й смаку проводять спеціально атестовані експерти з певним досвідом і знаннями.

Запах і смак молока визначають як безпосередньо після відбору проб, так і після їх, зберігання та транспортування на протязі не більш як 4 години при температурі 4 + 2⁰С [11].

1.3 Підвищення біологічної цінності молочних товарів

Незважаючи на те, що молоко має надзвичайно різноманітний хімічний склад і містить багато корисних елементів, вміст вітамінів в ньому дуже нестабільний, а кількісне співвідношення не завжди відповідає потребам організму. В молоці в основному містяться вітаміни А, В₂ і РР, але для того, щоб отримати їх добову норму, потрібно вживати від 1 до 1,5...2 літрів молока на добу. Вміст вітаміну С, В₁, фолієвої кислоти набагато менший. Добову норму вітаміну С можна отримати лише з п'ятьма літрами молока, а вітаміну В₁ - із дванадцятьма літрами [12].

Вітамінна цінність молока значно коливається в залежності від пори року, зокрема, через відсутність у зимовий період деяких кормів. Значні втрати вітамінів відбуваються і під час технологічної обробки, і під час тривалого зберігання.

А так як на сьогодні найбільшим попитом користується молоко тривалого зберігання, а воно проходить високотемпературну обробку, і значна кількість вітамінів руйнується, тому доцільно збагачувати саме його.

Актуальність проблеми збагачення обумовлена рядом причин: зростає вживання продуктів, що піддались технологічній обробці, консервуванню і довготривалому зберіганню, що негативно позначається на рівні надходження з їжею незамінних харчових речовин. Крім того, зменшення енерговитрат сучасної людини створює необхідність зменшення вживання висококалорійної їжі, багатої на вуглеводи і тваринні жири. При цьому бажано зберегти харчову цінність раціону, в тому числі рівня споживання білків, вітамінів і мінеральних речовин.

Саме тому дослідники багато уваги насьогодні приділяють розробці нових методів збагачення молока.

Наприклад, з метою поліпшення органолептичних показників, підвищення стійкості при зберіганні та біологічної цінності в молоко перед пастеризацією додають кукурудзяну олію та концентрат сироватковий білковий у кількості 0,5 - 1,5% кожного [13] або збагачують сухим ячмінним солодом [14].

Інші дослідники з метою підвищення харчової цінності молочних продуктів запропонували додавати у них жировий компонент, що містить поліненасичені жирні кислоти [15].

В.В. Молочніков й А.І. Казначеєв з метою підвищення якості молока, стійкості його білкової фази під час зберігання пропонують додавати у нього полісахарид [16].

Н.Н. Романська й А.С. Кириченко з метою підвищення біологічної цінності, збереження каротину в процесі виробництва та зберігання додавали у молоко концентрат морквяного соку і таким чином отримали вітамінізований напій „Молоко шкільне” [17].

Вітаміни на відміну від інших незамінних нутрієнтів не є пластичним матеріалом або джерелом енергії. Але вони беруть участь у здійсненні ферментативного каталізу, нормального обміну речовин, підтриманні гомеостазу, біохімічному забезпеченні життєвих функцій організму. Недостатнє їх вживання неминуче призводить до порушення обмінних процесів, виникнення і розвитку аліментарних захворювань.

Під час масових обстежень областей, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, в харчуванні людей був виявлений значний дефіцит вітамінів А, С, групи В, РР, фолієвої кислоти, що за відсутності високоякісних продуктів підсилює фактор негативного впливу на організм радіації, підвищує ризик онкологічних захворювань. Особливо небезпечний в цьому плані дефіцит бета-каротину й аскорбінової кислоти.

Вітамін С (аскорбінова кислота) підтримує активність імунних клітин, є антиоксидантом, сприяє виведенню з організму холестерину і виступає основним захисником від нітрозамінів - канцерогенів.

Бета-каротин здатен мобілізувати захисні сили організму, зв'язувати активні форми кисню, утворювати нерозчинні комплекси з іонами важких металів, виступати в якості модулятора протипухлинного імунітету [18].

При дефіциті вітаміну А порушуються функції органів зору, нервової системи, дихання й травлення, знижується опір організму несприятливим факторам зовнішнього середовища, затримуються процеси росту.

Тому створення й розробка нових вітчизняних технологій продуктів харчування радіозахисної та імуномоделюючої дії, які б володіли здатністю виводити з організму радіонукліди і зменшувати негативну патогенну дію радіотоксинів, є однією з найбільш важливих соціальних задач нашого часу.

Спеціалістами визнано, що найбільш перспективними харчовими продуктами і збагачувачами є рослинна сировина (каротиновмісні овочеві культури, ягоди), лікарські рослини, плодоовочеві консерви і концентрати, а також кисломолочні продукти й морепродукти. Вони здатні зв'язувати патогенні фактори у шлунково-кишковому тракті, прискорювати виведення радіонуклідів, пригнічувати реакції перекісного окислення ліпідів, підвищувати захисні функції організму.

Унікальним джерелом БАР радіопротекторної дії є смородина, перець солодкий болгарський, яблука, буряк, морква, гарбуз, зелень петрушки, кропу, селери.

У ХДУХТ під керівництвом доктора технічних наук, професора Павлюк Р.Ю. розроблений низькотемпературний спосіб отримання порошкоподібних і пастоподібних біологічно-активних домішок (БАД) із моркви, гарбуза, перцю солодкого болгарського. За висновком Харківського НДІ медичної радіології, нові БАД мають імуномоделюючу і радіозахисну дію. Нові каротиновмісні БАД рекомендовані для використання в якості біологічної домішки у різні продукти харчування [19].

Саме такою домішкою - пастою з моркви „ каротела ” (ТУУ 40-01566330-057-98) [20], виготовленою низькотемпературним способом із збереженням основної частини вітамінів, ми пропонуємо збагачувати молоко тривалого зберігання.

1.4 Особливості митного оформлення молока

Багато молочних товарів, що зараз представлені на ринку нашої країни, не є продуктами вітчизняного виробництва, а імпортуються із сусідніх держав. При ввезенні на митну територію України вони підлягають митному оформленню і до них висувається ряд вимог.

Перевезення харчових продуктів здійснюється на підставі Законів України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” [21], „Про захист прав споживачів” [22], „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” [23], „Про зовнішньоекономічну діяльність” [24], „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції [25] та декретів Кабінету Міністрів України. Ці документи, з метою захисту прав споживачів та попередження реалізації продукції, небезпечної для життя та здоров'я громадян, забезпечують здійснення постійного контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів, які ввозяться на митну територію України, та які експортуються з України, відносно їх, відповідності нормативним документам (ДСТУ, ТУ та іншим).

Державне регулювання в Україні якості та безпеки харчових продуктів здійснюється КМУ шляхом (ст. 11 „Закону”):

· державного нормування показників якості та безпеки зазначених Законом товарів та їх державної реєстрації;

· обов'язкової сертифікації не тільки харчових продуктів та продовольчої сировини, а також супутніх матеріалів;

· установленням відповідного порядку їх ввезення в Україну, а також здійсненням контролю за його дотриманням.

Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів є нагляд за дотриманням відповідних стандартів, норм та правил, державний метрологічний, санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний нагляд, контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Не менше п'яти незалежних державних структур контролюють якість та безпеку зазначених товарів, що суттєво ускладнює для суб'єкта ЗЕД процедуру отримання дозволу на ввезення та митне оформлення імпортованої продукції. Статтею 16 Закону зазначається, що ввезення на митну територію України імпортованих харчових продуктів допускається лише за умови виконання імпортером правил їх реєстрації та сертифікації. Імпортер, зобов'язаний зберегти у зовнішньоекономічному контракті показники якості та безпеки імпортованих товарів, а державні структури - забезпечити за цим відповідний контроль. Контроль за дотриманням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів на митну територію України покладено на ДМСУ, митні органи якої мають право здійснювати митне оформлення імпортованої продукції (молока) для вільного використання лише за наявності :

· сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого уповноваженим органом Держстандарту;

· ветеринарного дозволу;

· маркування згідно із законодавством України.

Постановою КМУ „Про удосконалення якості й безпеки харчових продуктів” [26] заборонено пропуск на митну територію України та реалізацію товару, якщо на його упаковці відсутня відповідна інформація у доступній для сприйняття формі.

Також заборонено без дозволу Міністерства охорони здоров'я України подавати у маркуванні інформацію про лікувальні властивості харчових продуктів.

Законом України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, Законом „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” встановлено, що сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає санітарно-епідеміологічному контролю.

Санітарно - гігієнічні вимоги передбачають оцінку можливого негативного впливу на здоров'я небезпечних факторів шляхом проведення досліджень харчових продуктів, у ході яких установлюються критерії безпеки з визначенням гранично допустимих рівнів вмісту шкідливих речовин. Проведене дослідження засвідчується висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо імпортованої партії товару. Негативний висновок державного санітарно-гігієнічного органу зобов'язує імпортера провести утилізацію товару за власний рахунок, або повернення його первісному вантажовідправникові у режимі „транзит”.

Підставою для завершення митного оформлення імпортованої партії молока є гігієнічний висновок, який засвідчує відповідність товару санітарно-гігієнічним вимогам, нормам і правилам України та разом із сертифікатом відповідності приймається митними органами як дозвіл на випуск товару у вільний обіг на внутрішній національний ринок [27].

Ветеринарний контроль експортних та імпортних вантажів здійснюється відповідно до вимог Закону України „Про ветеринарну медицину” [28] та МКУ. Його здійснюють спеціалісти регіональних служб державного ветеринарного контролю та митниць і митних постів. При цьому робочі місця інспекторів ветеринарного контролю повинні знаходитись в єдиній митній зоні.

При транспортуванні вантажі молочних товарів повинні супроводжуватись ветеринарними документами (ветеринарними свідоцтвами, ветеринарними сертифікатами, довідками) установленого зразка, що видаються установами ветеринарної медицини на місцях.

Ветеринарні свідоцтва, чинні на території всієї країни і, є разові. При експортуванні вантажів до інших країн на прикордонних пунктах державного ветеринарного контролю ветеринарні свідоцтва обмінюються на ветеринарні сертифікати.

При імпортуванні молочних товарів їх митне оформлення може бути завершене лише у разі позитивного висновку Ветмедичної служби України та отримання сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката [29].

Транспортні засоби, якими переміщуються вантажі, підлягають екологічному контролю у пункті пропуску через митний кордон України згідно Положення „Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України” [30].

Положення регламентує діяльність інспекторів з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України під час здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць.

Висновки до розділу

На основі проведеного аналітичного огляду літератури можна зробити висновок, що молоко - один із найважливіших продуктів харчування, який щоденно використовується у нашому раціоні.

Наявність усіх компонентів в оптимальному поєднанні і легкозасвоюваній формі робить молоко виключно цінним і незамінним продуктом для дієтичного та лікувального харчування. Воно повинно щоденно вживатися як частина збалансованої дієти та як фактор подовження тривалості життя. Однак вміст вітамінів у молоці нестабільний, а кількісне співвідношення не відповідає потребам організму. Частка вітамінів також втрачається при обробці та тривалому зберіганні. Тому доцільно проводити додаткове збагачення молока вітамінами. З огляду літератури також можна з'ясувати, що найбільш потрібними й корисними в наш час є вітамін С та бета-каротин. Тому молоко треба збагачувати саме цими вітамінами або біологічно активними домішками, в яких вони містяться.

Але постає питання: якому з виробників надати перевагу , яке молоко має найкращі смакові властивості, користується попитом у населення і варте того, щоб його збагачували? За останні роки асортимент і виробництво молока значно збільшились, а значить збільшилися і бажання його підробити або збільшити об'єми, тобто фальсифікувати. Тому на сьогодні проблеми проведення всебічної експертизи справжності всіх видів молока і молочних напоїв є особливо актуальними. Таким чином, на основі проведеного огляду літератури і зроблених висновків була сформульована мета дипломної роботи - вивчення споживчих властивостей Т-молока, розробка нового виду Т-молока з підвищеною біологічною цінністю, вивчення особливостей його митного оформлення при переміщенні через митний кордон України та екологічної характеристики технології отримання.