Главная
База знаний "Allbest"
Медицина
Виробництво пігулок "Парацетамол-325" у блістерах № 10 потужністю 20 000 000 піг./рік
Виробництво пігулок "Парацетамол-325" у блістерах № 10 потужністю 20 000 000 піг./рік
Відомості про ненаркотичні анальгетики. Історія відкриття нестероїдних протизапальних препаратів, їх фармакотерапевтична дія. Методи синтезу парацетамолу (субстанції). Лікарські форми препарату: переваги, межі застосування та обмеження, біодоступність.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.05.2015 |
| Размер файла | 131,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
Кафедра технології органічних речовин та фармацевтичних препаратів
Курсовий проект
на тему: "Виробництво пігулок "Парацетамол-325" у блістерах № 10 потужністю 20 000 000 піг./рік”
Виконала: ст. гр.5-ф-2 Юхно
Перевірив: ас. Чорноус С. Ю.
Дніпропетровськ 2009
Зміст
- 1. Літературний огляд
- 1.1 Загальні відомості про ненаркотичні анальгетики
- 1.2 Історія відкриття нестероїдних протизапальних препаратів
- 1.2.1 Історія використаня парацетамолу і його аналогу фенацетину
- 1.3 Фармакотерапевтична дія нестероїдних протизапальних препаратів
- 1.3.1 Механізм дії нестероїдних протизапальних препаратів
- 1.3.2 Механізм дії парацетамолу
- 1.3.3 Фармакокінетика не стероїдних протизапальних препаратів
- 1.3.4 Загальна характеристика парацетамолу
- 1.4 Методи синтезу парацетамолу (субстанції)
- 1.4.1 Одержання парацетамолу з п-ацетоамінофенолу
- 1.4.2 Метод отримання п-ацетоамінофенолу з п-нітрофенолу
- 1.4.3 Метод отримання п-ацетоамінофенолу з п-нітрохлорбензолу
- 1.5 Лікарські форми препарату: переваги, межі застосування та обмеження, біодоступність
- 1.5.1 Лікарські форми нестероїдних протизапальних препаратів
- 1.5.2 Лікарські форми застосування парацетамолу
- 1.5.3 Застосування парацетамолу у дітей
- 1.5.4 Порівняльна ефективність дії різних нестероїдних протизпапальних препаратів
- 1.5.5 Побічні дії нестероїдних протизапальних препаратів
- 1.5.6 Негативні ефекти парацетамолу та засоби їх перешкоди
- 1.6. Загальні тенденції розвитку нестероїдних протизапальних препаратів
- 2. Технологічна частина
- 2.1 Характеристика готової продукції
- 2.2 Характеристика сировини, матеріалів, напівпродуктів
- 2.3 Блок-схема виробництва
- 2.4 Опис стадій технологічного процесу
- 2.4.1 ДР1 Підготування виробництва
- 2.4.2 ДР2. Підготування сировини
- 2.4.3 ТП3. Таблетування та знепилювання
- 2.4.4 ПМВ4 Фасування та пакування
- 2.4.4.1 ПМВ4.1 Фасування таблеток в контурні чарункові упаковки
- 2.4.4.2 ПМВ4.2 Пакування в пачки
- 2.4.4.3 ПМВ4.3 Пакування в коробки чи ящики
- 2.4 4.4 Контроль комплектності групової тари
- 2.5 Матеріальні розрахунки
- 2.5.1 Матеріальний баланс виробництва "Парацетамолу 325мг"
- 2.6 Вибір основного апарату
- 2.7 Вибір основного технологічного обладнанння
- Література
- Додатки
1. Літературний огляд
1.1 Загальні відомості про ненаркотичні анальгетики
Запалення - одна з патологічних характеристик для більшості захворювань, незважаючи на те, що з загально біологічної точки зору запалення - захисно інгібуюча реакція, в клінічній практиці, його розглядають як патологічний процес.
Протизапальні препарати - група лікарських засобів, яка застосовується для лікування захворювань, що характеризується запальним процесом. В залежності від хімічної будови та особливостей механізму дії протизапальні препарати розділяють:
· Стероїдні та нестероїдні препарати;
· Базисні препарати тривалої дії, які мають імуномоделюючий ефект.
Протизапальну терапію використовують як комплексну, застосовуючи декілька груп.
Нестероїдні протизапальні препарати в більшості своїй похідні слабких органічних кислот, тому викликають східні ефекти [1].
Ненаркотичні анальгетики мають широке застосування в лікарській практиці. Їх широко використовують при головній болі, невралгії, ревматоїдних болях, запальних процесах. Так як вони не тільки знімають біль, але знижують температуру тіла, їх часто називають анальгетиками антипіретиками. До останнього часу для цієї цілі широко використовувалися
амідопіридин (пірамідон), фенацетин, ацетилсаліцилова кислота (аспірин) і ряд готових лікарських засобів, який має в основі інші препарати.
В останній час було звернено увагу на можливі побічні ефекти, пов'язані з використанням амідопірину (особливо при тривалому застосуванні), а також його дії яка наносить ушкодження на кровотворну систему. Фенацетин оказує нефротоксичну дію. В зв'язку з цим амідопірин, фенацетин і препарати, що мають їх в своєму складі (пірамінал, діафеннін) виключені з номенклатури. Разом з цим більш широко застосовується парацетамол, близький по структурі та дії до фенацетину, але краще переноситься. В деяких готових лікарських препаратах (цитрамон) парацетамол замінив фенацетин.
Основні фармакологічні ефекти нестероїдних протизапальних препаратів
1. Протизапальна дія;
2. Анальгізуюча, жарознижуюча дія;
3. Припинення агрегації тромбоцитів. [2].
1.2 Історія відкриття нестероїдних протизапальних препаратів
У чешського хірурга А. Ірасека був пацієнт-повар, який лікувався в лікарні від опіків варом. При цьому повар не почував болі, хоча, безпомилково визначав, наприклад, місце уколу. Ірасек передбачив, що причиною такого явища може бути недорозвинення деяких структур нервової системи. Повна відсутність больових відчуттів може бути небезпечним, як і сама біль (наприклад повар міг отримати значні опіки, не дізнавшись про це). Біль - це захисна реакція організму, сигнал про небезпечність, роль якого для людини дуже велика. Навіть простий укол викликає у нас неприємні відчуття. А сильна і тривала біль може стати причиною враження життєво важливих систем організму і навіть може привести до шоку. Больові відчуття супроводжують багато захворювань, вони не тільки мучать людину, але і погіршують прояви хвороби, так як відволікають захисні сили організму від боротьби з нею.
Біль виникає в результаті подразнення особливих закінчень нервових, волокон, які називаються ноцицепторами. А подразнювачами можуть виступати зовнішні (екзогені) фізичні, механічні, хімічні чи інші воздії, чи внутрішні (ендогенні) агенти, що виділяються при запаленні та порушенні забезпечення тканин киснем.
Шлях до відкриття знеболюючих препаратів був важким і довгим. Колись для цієї мети застосовували тільки народні засоби, а при проведенні хірургічних операцій - алкоголь, опій, скополамін, індійську коноплю та негуманні засоби такі, як оглушення ударом по голові чи частинне удушення.
В народній медицині для зняття болі і жару з давніх часів використовували кору верби. Далі було встановлено, що активним інгредієнтом кори верби є саліцин, який при гидролізі перетворюється в саліцилову кислоту. Це були перші знеболюючі препарати. Ці засоби називають анальгетиками (від грецького "альгос" - біль). Ті з них які, не викликають звикання та в терапевтичних дозах не пригнічують діяльність мозку, називається ненаркотичними анальгетиками.
Ненаркотичні анальгетики - група лікарських засобів, що призначуються для зняття болі. На відміну від наркотичних анальгетиків використання ненаркотичних анальгетиків не викликає звикання, вони не впливають на основні функції центральної нервової системи в період бодрствування (не викликають сонливості, ейфорії, заторможеності, не знижують реакцій на зовнішні подразнюючі). Тому ненаркотичні анальгетики знайшли широке використання при головній та зубній болі, невралгіях, міалгіях, міозитах та багатьох інших захворюваннях що супроводжуються болісними емоціями. Особливо ярко знеболююча дія ненаркотичних анальгетиків виражена при болях, зв'язаних з запальними процесами в різних відділах опорно-рухливого апарату (суставах, м'язах, костях) при ревматизмі та інших захворюваннях з'єднуючої тканини, оскільки всі ненаркотичні анальгетики в більшій чи меншій ступені мають протизапальний та жарознижуючий ефект. Список різних лікарських препаратів, в склад яких входять ненаркотичні анальгетики, складає декілька тисяч найменувань, значна частина з яких відпускається без рецепту [3].
1.2.1 Історія використаня парацетамолу і його аналогу фенацетину
Підгрупа фенатідинів дала світу фенацетин і парацетамол. Синтез аніліну був здійсненний вперше в 1842 р. Н.Н. Зиніним і оказав широкий вплив на прогрес хімії, а особливо фармацевтичної, збагатив медицину рядом цінних лікарських засобів. З анальгетиків цієї групи з терапевтичної
точки зору представляють інтерес антифібрин, що введений в практику в 1886 р. та отриманий далі після нього фенацетин. Жарознижуюча дія цих речовин залежить від аніліну, але вони менш токсичні, ніж він, завдяки заміщенню водню. Фенацетин - використовують при невралгічних болях, особливо головного.
Фенацетин, оказався більш живучішим ніж аніліни, використовується з 1887 р. "в тих випадках, де можливі використання антифебрину і антипірину".
Фенацетин був запропонований як діючий, подібно антифебрину, до якого він хімічно близький, але є менш отруйним. Своїми примітними анальгетичними властивостями при невралгії, головній болі та інше. фенацетин яскраво контактує з антипірином, і майже витіснив його. Він швидко знижує температуру тіла без побічних явищ; колапсу та синюхи до цих пір не було зазначено. Краще всього його давати в столовій ложці води по 0,5-0,7г і навіть до 1,0г. Дія спостерігається через півтори години. Показання такі ж самі як і у антипірину. Він назначається також в дозах до 0,3 pro die при сочленовому і м'язовому ревматизмі, мігрені та легких формах невралгії.
Фенацетин витіснений новими препаратами майже повністю. Повідомляють з різних сторін об ушкодженнях фенацетином отруєннях, великому потовиділенні, ціанозі, головних болях, рвоті, проносі та колапсисі. Спостерігали також гематоліз та отримання метгемоглобіну. Тому при його прийомі потрібна велика обережність.
Помилковою була уява о багатьох ААА-фенитидинах - лактофен та фенокол, кріофін та трифенін, цитрофен та аполізин, метацетин та малакін. Але "міною уповільненої дії" оказався їх послідовник та родич, який лише через півсторіччя почали "розкручувати" [4]. В 1893 році Меринг звернув увагу, що ацетоамінофен також має швидку анельгетичну і антипіретичну дію. Оскільки його зразок був невисокого ступеню очищення, тому сполука мала такі ж побічні ефекти, як амінофенол, та її не було рекомендовано для використання в лікуванні. Анальгетична та антиперетична дія ацетамінофена була відома довгий час. Но лише в 1948 році було встановлено, що ацетоамінофен є основним метаболітом фенацетина та ацетанілида. В Британській фармакопеї ацетамінофен став відомий як парацетамол (міжнародна незапатентована назва).
Парацетамол - хімічно близький до фенацетину, за знеболюючою активністю, майже не відрізняється від нього, разом з тим не такий токсичний та при його застосуванні менш вірогідна можливість утворення метгемоглобіну.
Історія вивчення фармакологічних властивостей та клінічного застосування парацетамолу нараховує більш ста років. По-справжньому "масовим" цей препарат став у п'ятидесяті роки після розробки і впровадження в Великобританії технології отримання високоочищенного парацетамолу. Але і зараз з'являються нові дані о різних сторонах дії препарату, розширюються показники для його клінічного застосування, відкриваються нові перспективні напрями його використання.
За останніми науковими даними, регулярний прийом парацетамолу може попередити розвинення ішемічної хвороби серця.
Результати експериментальних та клінічних досліджень дають підставу припущення, що прийом деяких широко розвинених патентованих лікарських засобів, діючою речовиною яких являється парацетамол, може уповільнювати процеси, що обумовлені звужуванням просвіту артерій за рахунок атеросклерозу [5].
пігулка парацетамол протизапальний препарат
1.3 Фармакотерапевтична дія нестероїдних протизапальних препаратів
1.3.1 Механізм дії нестероїдних протизапальних препаратів
Механізм дії зв'язаний з інгібуванням ферментного комплексу і порушенням синтезу простогландидів (Рg).
Протизапальний ефект нестероїдних протизапальних засобів обумовлений пригніченням циклогексанази 2 та порушенням синтезу Рg. В залежності від цього препарати пригнічуючи циклогексаназу 1, ушкоджуючи діють на слизову шлунково кишкового тракту, змінюючи функції тромбоцитів і печіночний кровотік.
В останній час було встановлено, що нестероїдні протизапальні препарати проникають в фосфоліпидний біошар мембран імунокомпонентних клітин. Нестероїдні протизапальні засоби збільшують вміст Са2+ в Т лімфоцитах, сприяючи їх поліферментації і синтезу інтерлейкину 2. Один з можливих механізмів дії нестероїдних протизапальних препаратів - інгібуваня активації нейтрофілів, які пов'язані з впливом на G білок.
Таким чином протизапальний ефект нестероїдних протизапальних засобів можна пояснити як мінімум двома механізмами:
1. Взаємодією в низьких концентраціях з комплексом арахідолова кислота - циклогексаназа і попередженням отримання Рg;
2. Блокадою в високих концентраціях нейтрофілів, що пов'язані з взаємодією на G білок;
Зрівняння різних нестероїдних протизапальних препаратів за фармакологічними ефектами зроблені на даних експериментів in vivo in vitro.
Анальгізуюча дія найбільш виражена, ніж протизапальна, у препаратів з нейтральною рН, тому що вони менше накопичуються в осередку запалення, швидше проникають крізь ГЕБ і подавляють в ЦНС циклогексеназу 1 та 2, впливають на галактичні центри болісної чутливості. Анальгізуюча дія нестероїдних протизапальних препаратів також пов'язана з зменшенням ексудації і послабленням механічного натиску на больові рецептори у тканинах з попередженням розвинення гіпертензії.
Жарознижуюча дія обумовлена пригніченням синтезу РgE1 в ЦНС і зменшенням впливу на центр терморегуляції. Обумовлена інгібуючим впливом на синтез ендогенних пірогенів з молекулярною масою 10 000-200 000Д в поліморфноядерних нейтрофілах, моноцитах, ретикулоцитах. Зниження температури тіла пов'язано з збільшенням тепловіддачі нестероїдних протизапальних засобів.
Гальмування агрегації тромбоцитів пов'язано з інгібуванням синтезу тромбоксану А2. Ацетилсаліцилова кислота не обернено інгібує циклогексаназу 1 в тромбоцитах, тому при однократному прийомі препарату клінічне значення складу тромбоцитів підтримується сорок вісім годин і більше, що значно збільшує час виведення препарату з організму. Востановлення агрегаційної здатності проходить після утворення нових тромбоцитів. Більшість інших нестероїдних протизапальних препаратів викликає зворотнє інгібування ферментів, по мірі зниження їх концентрації в крові агрегаційна здатність циркулюючих в сосудистому руслі тромбоцитів установлюється. Десенсибілізуюча дія пов'язана з механізмами:
Інгібування синтезу РgЕ2 в осередку запалення, а також в лейкоцитах, та зниження хемостатичної активності моноцитів.
Зниження гідрогептанотрієнової кислоти, що зменшує хімічну активність Т-лімфоцитів, еозинофілів і поліморфно ядерних нейтрофілів в осередку запалення.
Гальмування бласттрансформаційних утворювань простогландидів.
Десенсибілізуюча дія викликається у індометацину, мефенамової кислоти, диклофенаку натрію, ацетилсаліцилової кислоти.
Час заступлення основних ефектів нестероїдних протизапальних засобів:
жарознижуючого і анальгетичного - пів, дві години після однократного прийому;
протизапального - три, чотири дні;
десенсибілізуючого - три місяці при постійному вживанні [6]
1.3.2 Механізм дії парацетамолу
Парацетамол оказує знеболюючу та жарознижуючу дію. Парацетамол (ацетаминофен) пригнічує синтез простогландидів в центральній нервовій системі. Один з механізмів жарознижуючої дії - вплив на гипоталамічні терморегуляційні центри, які відповідають за розширення периферичних сосудів, приводячи до збільшення швидкості току крові в них, збільшенню потовиділення зниження температури тіла. Також парацетамол має виражені анальгетичні властивості, але протизапальна дія у нього слабкіша [7].
1.3.3 Фармакокінетика не стероїдних протизапальних препаратів
Всі не стероїдні протизапальні препарати мають високу ступінь адсорбції. На ступінь адсорбції впливають лікарська форма, взаємодія з антиціанами або їжею. Період напіврозпаду більшості нестероїдних протизапальних препаратів складає дві - чотири години. Більш тривалий період напіврозпаду деяких препаратів напроксену, пироксикаму дозволяє назначати один, два рази на добу. Всі нестероїдні протизапальні препарати за винятком ацетилсаліцилової кислоти на 90-99% зв'язуються з плазмою крові, що також визначає можливість взаємодії з іншими лікарськими засобами і привести до підвищення концентрації вільних фракцій препарату в плазмі крові та пригнічення основних та побічних дій.
Нестероїдні протизапальні препарати метаболізуються, як правило, в печінці, метаболіти екскретуються нирками [8].
1.3.4 Загальна характеристика парацетамолу
Парацетамол (Paracetаmol) чи пара-ацетамінофенол відноситься до групи похідних пара-амінофенолу:
Синоніми: Акамол - Тева, Альдолор, Аминадол, Ацетаамінофен, Ацетофен, Біндард, Вольпан, Дайнафед, Дафалган, Даминофен, Доло, Доломол, Іфимол, Капол, Лакадол, Луп оцет, Мексален, Напа, Ново-Джесик, Па мол, Панадол, Парамол, Пасемол, Парацет, Пацимол, Пиримол, Санидол, Сифинол, Тайленол, Фебрицет, Ефералган, Abesanil, Acamol, Acelifen, Acemol, Acetalgin, Acetaminophen, Acetotoaminofenol, Actasol, Algotropil, Alvedon, Aminophen, Amphenol, Apagan, Apamide, Apanol, Biocetamol, Calpol, Celifen, Cetadol, Cetanil, Chemcetaphen, Dapirex, Datril, Dexamol, Dimindol, Dolamin, Dolanex, Dolipram, Dolomol, Dominophen, Efferalgan, Erocetamol, Febridol, Febrinil, Febrinol, Fendon, Metamol, Minoset, Myalgin, Napamol, Nasprin, Nysasetol, Opradol, Pacemol, Panadol, Panadon, Paracinol, Paramol, Pyrenol, Pyrinazin, Rolocin, Tempramol, Tralgon, Tylemin, Tylenol, Ushamol, Valadol, Valgesic, Valorin, Volpan, Winadol.
Білий чи з кремовим відтінком кристалічний порошок, нерозчинний в воді; легко розчинний в спирті.
Парацетамол хімічно близький до фенацетину; замість етоксильної групи (ОС2Н5) має в пара положенні фенольного ядра гідроксильну групу (ОН).
За сучасними уявленнями фенацетин роздивляється як "проліки"; в організмі він швидко метаболізується, отримуючи парацетамол (основний метаболіт).
По анальгетичній та жарознижуючої активності парацетамол значно не відрізняється від фенацетину; подібно фенацетину він має слабку протизапальну дію.
Парацетамол всмоктується в верхніх відділах кишечнику, метаболізується в печінці, виводиться нирками.
Застосовують в якості знеболюючого засобу при головній болі, невралгії, миалгії, в якості жарознижуючого засобу - при застудних захворюваннях.
Дози для дорослих (внутрішньо) - по 0,5г 2-3 рази на добу (до 2г на добу).
Дітям в віці від 6 до 12 місяців призначають по 0,025-0,05г, 2-5 років - по 0,1-0,15 г, 6-12 років - по 0,150,25г на прийом 2-3 рази на добу (але не більше 20 мг/кг на добу).
Порівняно з фенацетином парацетамол менш токсичний, в меншій ступені сприяє утворенню метгемоглобіну, однак він також може викликати властиві фенацетину побічні явища; при тривалому застосуванні, особливо в великих дозах, не виключена можливість нефротоксичної і гепатотоксичної дії. При застосуванні парацетамолу можливі алергічні реакції. При тривалому застосуванні потрібно слідити за функцією печінки, нирок, станом кровотворної системи.
Форма випуску: таблетки по 0,25 г та 0,5 г.
Зберігання список Б [2].
Парацетамол може прийматися згідно наступним рецептам:
Rp: Tab. Paracetamoli 0,5 № 10
D. S. По 1 таблетці 3 рази на добу.
Rp: Paracetamoli
Acidi acetylsalicylici aa 0,25
Coffeini natrio-benzoatis 0,1
M. f. pulv. D. t. d. N.10
S. По порошку 2-3 рази на добу [7].
1.4 Методи синтезу парацетамолу (субстанції)
1.4.1 Одержання парацетамолу з п-ацетоамінофенолу
п-Амінофенол (8,0 г, 0,07 моль) суспендують в 25 мл води при перемішуванні на магнітній мішалці. До одержаної суспензії додають оцтовий ангідрид (9,0 г, 0,09 моль). Суміш нагрівають на водяній бані, час від часу енергійно струшуючи колбу. Через 10-15 хвилин увесь п-амінофенол переходить у розчин. Реакційну суміш охолоджують водою і залишають на 30 хвилин. Утворюється кристали п-ацетоамінофенолу (коричневого кольору), які відсмоктують, промивають невеликою кількістю холодної води для видалення слідів оцтової кислоти і перекристалізовують з, гарячої води (близько 60 мл) або 70% -ного спирту. Одержують близько 9,0 г. Вихід складає 88-90% від теоретичного. п-Ацетамінофенол - біла кристалічна речовина з Т пл. =169°С; [9]
1.4.2 Метод отримання п-ацетоамінофенолу з п-нітрофенолу
Каталітичне відновлення Н2 часто використовують в фармацевтичній хімії для відновлення полярних груп в молекулі, наприклад, нітрогруп до аміногрупи в присутності каталізатору Ренея, як в синтезі анальгетику парацетамолу, коли виходять з п-нітрофенолу. [10]
1.4.3 Метод отримання п-ацетоамінофенолу з п-нітрохлорбензолу
Парацетамол синтезують з п-нитрохлорбензолу, який під дією етанолу в присутності лугів діоксиду марганцю перетворюють в нітроефір. Відновлюють нітрогрупу в аміногрупу. Для отримання парацетамолу ефір спочатку гідролізують, а потім вибірково N - ацетилюють амінофенол який утворився. [11]
1.5 Лікарські форми препарату: переваги, межі застосування та обмеження, біодоступність
1.5.1 Лікарські форми нестероїдних протизапальних препаратів
Місцеві форми нестероїдних протизапальних препаратів (мазі, гелі) більш ефективні по зрівнянню з плацебо, хоча є і дані о рівній з плацебо ефективності. Результати п'яти можливих досліджень зрівняльної ефективності місцевих та пероральних форм нестероїдних протизапальних препаратів не можуть бути признані вірогідними за неадекватного дизайну чи статистичних похибок [12]. Необхідно зупинитися на ректальних формах нестероїдних протизапальних препаратів, які в ряді випадків мають переваги перед пероральними формами. Введення нестероїдних протизапальних препаратів в супозиторіях дозволяє зменшити ризик побічних дій з боку шлунково кишкового тракту та гарантувати надходження повної дози лікарського засобу без залежності від прийняття їжі та попутної терапії [13]. Не стероїдні протизапальні препарати, введені в пряму кішку, швидше та ефективніше проявляють свою дію в результаті особливих умов всмоктування. Дистальний відрізок травильного траку, завдяки анатомофізиологічним особливостям (багата венозна сітка), представляє собою унікальну область організму, де процеси всмоктування досягають особливої напруженості та відрізняються відсутністю чи в край незначною участю травильних ферментів. Як правило, надходження адсорбованих в прямій кишці речовин проходе одночасно через кровоносну та лімфатичну систему, що має особливий розвиток. Завдяки першій системі, проходить швидкий доступ діючих речовин в велике коло кровообміну. Завдяки другій системі, забезпечується м'якість та пролонгованість їх дії. При цьому лише незначна частина адсорбованих препаратів поступає в зворотню вену, що несе кров від внутрішніх органів до печінки
В останній час широке застосування знайшли комбіновані нестероїдні протизапальні препарати, що в ряді випадків дозволяє знизити дози наркотичних анальгетиків в анестезіологічній практиці.
Вища доза дорослих внутрішньо: 0,5 г (разова), 1,5 г (добова). Застосовують 2-3 рази на добу. Добре переноситься, в окремих випадках можливі алергійні явища. В більших дозах може викликати метгемоглобинемію. Фенацетин входить до складу комбінованих таблеток - "Пирафен", "Адофен", "Анальфен", "Дикафен","Седальгин" (останній застосовують головним чином як знеболюючий і заспокійливий засіб, 1 таблетка 2-3 раза на добу).
1.5.2 Лікарські форми застосування парацетамолу
За кордоном парацетамол випускається як панадол дитячий - суспензія, яка має в 1 мл 0,024 г парацетамолу.
За кордоном парацетамол випускається і в інших лікарських формах: в вигляді капсул, мікстур, сиропу, "шипучих" порошків.
Широко відомі за кордоном комбіновані препарати, які мають в своєму складі парацетамол, такими являються: колдрекс, солпадеїн, панадеїн, панадол-екстра, солю бле, саридон, ендрюс-ансвер.
Колдрекс - таблетки, які мають в своєму складі парацетамола 0,5 г; фенилефрину (мезатону) 0,05 г; кофеїну 0,025 г; терпингідрату 0,02 г; кислоти аскорбінової 0,06 г. Випускається також у вигляді порошку (в пакетиках, складаючи парацетамолу 0,75 г, фенилефрину 0,01 г; аскорбінової кислоти 0,06 г). Перед застосуванням розчинити в кип'яченій воді.
Солпадеїн - таблетки, які мають в своєму складі парацетамолу 0,5 г; кодеїну 0,008 г; кофеїну 0,03 г.
Панадеїн - таблетки, які мають в своєму складі 0,3 г парацетамолу і кодеїну фосфату 0,025 г.
Панадол-екстра - таблетки, які мають в своєму складі парацетамолу 0,5 г і кофеїну 0,065 г.
Панадол-екстра солюбиле (розчиний) - таблетки ("шипучі"), які мають в своєму складі парацетамолу 0,5 г, кофеїну 0,065 г, натрію гідрокарбонат і лимону кислоту. При розчинені в воді отримують "шипучий" напій.
Саридон - таблетки, які мають в своєму складі парацетамолу 0,25 г, пропифеназона 0,15г; кофеїну 0,05 г.
Ендрюс-ансвер - пакетики, до складу яких входить 1 г парацетамолу, 0,06 г кофеїну та 1,4 г натрію гідрокарбонату. Розчиняють в воді. Приймають при головній болі, після надлишкового вживання алкогольних напоїв для покращення самопочуття, зменшення тяжкості в голові та в шлунку.
Парацетамол входить в склад комбінованого вітчизняного препарату Цитр опар (капсули) чи Цитрамон (таблетки) - аналогу цитрамону, в якому замість фенацетину входить до складу парацетамол. Склад: ацетилсаліцилова кислота 0,24 г; парацетамол 0,18 г; кофеїну 0,03 г; кислоти лимоної 0,005 г; какао 0,0225 г.
Всі ці комбіновані препарати застосовують при головній болі, застудних захворюваннях.
Сумарний ефект визначається знеболюючою та жарознижуючою дією парацетамолу і фармакологічними властивостями додаткових компонентів: протикашлевим - кодеїн, психостимулюючим - кофеїн, сосудозвужуючим (і протизапальним) - фенилефрина (метазону), відхаркуючим - терпингідрату.
Специфічної протиінфекційної дії всі ці комбіновані препарати не мають.
При їх застосуванні (особливо тривалому) потрібно враховувати можливі побічні дії інших компонентів (сосудозвужуючі властивості мезатону, можливість обстипаційної дії кодеїну). Безконтрольне вживання (особливо у дітей) препаратів які мають в своєму складі парацетамол не рекомендується.
Парацетамол входить також до складу препарату Седальгин-нео - таблеток, в складі яких, парацетамолу 0,3 г; анальгіну 0,15 г; кофеїну 0,05г; фенобарбіталу 0,015г; кодеїну 0,01 г.
В сполученні з міорелаксантними препаратами хлорзоксазоном парацетамол випускається в вигляді готового лікарського препарату міолгіну, який застосовується при м'язових, поперекових болях [2].
1.5.3 Застосування парацетамолу у дітей
Коли діти захворюють, батьки любими засобами намагаються збити у них температуру. Однак дітям, не схильних до судоргів, температуру до 38 градусів не потрібно знижувати штучно. По-перше, це пригнічує опору організму хворобі. По-друге, ліки згладжують її симптоми, що перешкоджає лікарю поставити вірний діагноз та запобігти в подальшому ускладнень
З жарознижуючих засобів частіше всього використовують парацетамол, який випускається безпосередньо під цією назвою та входить до багатьох дитячих засобів, в тому числі в тайленол, панадол та калпол. Препарати в склад яких входить парацетамол найбільш розповсюджені та безпечні для дітей. Однак серед жарознижуючих вони є самими слабкими. Ці ліки трохи відрізняються друг від друга і тому по-різному засвоюються дітьми. Якщо якісь з них допоможуть одній дитині, то на іншу він може не подіяти. Більш ефективними є аспірин та анальгін. Однак дітям, особливо раннього віку, аспірин застосовувати не рекомендується з-за небезпеки важких ускладнень. Анальгін не зашкодить малюкові та подіє в більшості випадків.
Не слід запивати жарознижуючі засоби молоком. Воно порушує в шлунку кисле середовище, необхідне для повноцінного засвоєння цих ліків. Щоб уникнути шлунково-кишкових розладів іноді радять перед прийомом ліків випити кисіль чи обволокуючий засіб типу альмагель. Плівка, якою при цьому покриваються органи зсередини, лише заважає проникненню ліків в слизові оболонки. А проблеми з шлунком та кишечником виникають тільки тоді, коли препарати погано всмоктуються [15].
1.5.4 Порівняльна ефективність дії різних нестероїдних протизпапальних препаратів
При систематичному вивчені публікацій (вісімдесят вісім досліджень за зрівнянням різних сімнадцяти нестероїдних протизапальних препаратів), які стосуються порівняльної ефективності різних нестероїдних протизапальних препаратів при ревматоїдному артриті, між ними не було знайдено вірогідних відмін [2]. При остеоартрозі також не було виявлено переваг того чи іншого нестероїдного протизапального препарату (на матеріалі тридцяти дев'яти досліджень при косартрозі [16] та шістнадцяти при гонартрозі [17]). При гострих кістково-м'язових синдромах не було виявлено доказів того, що нестероїдні протизапальні препарати мають переваги перед парацетамолом.
Залежність ефекту від дози для нестероїдних протизапальних препаратів проявляється збільшенням ефекту при збільшені дози до деякого рівня. Звичайно використовуються дози близькі до насичених, при цьому у сто п'ятнадцяти дослідженнях виявлено різний рівень ефективності. Таким чином, при недостатній ефективності одного з нестероїдних протизапальних препаратів, перехід на інший нестероїдний протизапальний препарат не зможе вирішити проблему, а збільшення дози в два рази приводить лише до незначного збільшення дії доз [18].
1.5.5 Побічні дії нестероїдних протизапальних препаратів
Аналіз сотні досліджень (всього дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три пацієнтів), що вивчали риск ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту при використані нестероїдних протизапальних препаратів, показав збільшення абсолютного ризику кровотеч на 0,7%, та доказав можливість збільшення утворень виразки на 0,05% при зрівняні з плацебо. Це збільшення ризику було статистично недостовірним, середня тривалість лікування склала лише два місяці.
До засобів, які зменшують ризик цих ускладнень від застосування оральних форм нестероїдних протизапальних препаратів, відносять мізопростол, омепразол та Н2блокатори. Показано, що мізопростол в дозі 800 мг на добу також ефективний, як омепразол в дозі 20 мг на добу, але частіше викликає побічні дії (діарея, болі в шлунку). Н2 блокатори поступаються в цьому відношенні мізопростолу та омепразолу [19].
1.5.6 Негативні ефекти парацетамолу та засоби їх перешкоди
Побічні дії: нудота, рвота, втрата апетиту, блідність кожних покровів, болі в шлунку, алергічні реакції.
Протипоказання: підвищена чутливість до препарату, порушення функцій печінки та нирок, алкоголізм, дитячий вік до трьох місяців.
Парацетамол неможна застосовувати разом з комбінованими "протизастудними" ліками (колдрекс, анаколд) з-за можливості передозування. Безпечність парацетамола достатньо добре вивчена. Він вважається одним з більш безпечним засобом симптоматичного лікування лихоманки та болі при застудних захворюваннях та грипі. Парацетамол, на відміну від анальгіну, не викликає агранулоцитоз та апластичну анемію (захворювання крові, яке супроводжуються різким зменшенням в крові лейкоцитів та еритроцитів), не викликає бронхоспастичну реакцію. Прийом парацетамола не супроводжується ризиком розвинення шлунково-кишкової кровотечі. Парацетамол вважається безпечним анальгетиком для вагітних. Не відмічено негативного впливу парацетамола на стан печінки та систему згортання крові [19].
В ряді випадків при екстракції психоактивних речовин з аптечних ліків можливо отримати парацетамол як непотрібне і шкідливе доповнення. В великих дозах (більш 2 грамів) він є дуже небезпечним для печінки та нирок і від передозування парацетамолу можливо померти в тяжких муках. Тому завжди потрібно бути обережним при виконанні різних екстракцій.
Для парацетамола є два антидота: глутатіон і N-ацетилцистеїн. Перший не продається і утворюється в організмі з метиноїну (який можна купити), інший продається в будь якій аптеці як і АЦЦ. Про метаноїн можна забути, а вот АЦЦ - велика допомога печінці якщо його прийняти на протязі перших восьми годин після прийняття великої дози парацетамола.
Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну, від котрого ацетилцистеїн відрізняється тим, що один водень аміногрупи заміщений залишком оцтової кислоти.
Ацетилцистеїн - ефективний муколтичний (секретолітичний) препарат. Розріджуючи мокроту і звеличуючи її об'єм, ацетилцистеїн полегшує її виділення; сприяє відхаркуванню, зменшує запальні явища. Препарат добре переноситься. В окремих випадках можлива нудота (пов'язана головним чином з специфічним запахом препарату). Обережність потрібно додержуватись особливо людям, які схильні до бронхіолоспазму (при появі явищ бронхіолоспазму призначають бронхорозширюючі засоби).
З обережністю потрібно вживати ацетилсаліцин при схильності до легеневих кровотеч, захворюваннях печінки, нирок, дисфункцій надпочечників.
При тривалому застосуванні потрібно контролювати функції печінки, нирок та надпочечників, перевіряти ферментні показники крові.
Протипоказання, індивідуальна завищена чутливість, бронхіальна астма без згущень мокроти. При роботі з препаратом потрібно використовувати спеціальні скляні судини, попереджати зіткнення з поверхнею металів та гумою (можливо утворення сульфідів з характерним запахом).
Змішування розчину ацетилцистину з розчином антибіотиків протеолітичних ферментів не рекомендується в результаті інактивації препарату [19].
1.6. Загальні тенденції розвитку нестероїдних протизапальних препаратів
Цефекон Н новий комбінований препарат, відноситься до групи анальгетиків антіпиретиків та, що особливо важливо, виготовляється в вигляді ректальних суппозиторіїв. Препарат має напроксен (75 мг), салициламід (0,6 г) и кофеїн (0,05 г). Напроксен и салициламід мають противозапальну, знеболюючу та жарознижуючу дію, а кофеїн посилює цю дію. Напроксен має благодійний фармакокінетичний профіль. Його період напіввиведення 1215 годин, що дає можливість назначати препарат два рази на добу. Напроксен краще знаходиться в синовіальній тканині, ніж інші похідні пропионової кислоти, створюючи в джерелі згасання високу концентрацію. Всмоктування напроксена залежить від прийому їжі, тому переважніше ректальний путь введення. Напроксен є сумісним з антацидами, в блокаторами та гіпотензивними препаратами, що важливо при використані Цефекона Н у літніх людей з постійною сукупною терапією.
Комбінація нестероїдні протизапальні препарати та кофеїна в складі Цефекону Н має виразну анальгетичну, протизапальну та жарознижуючу активність. Дія Цефекону Н починається швидко та продовжується до дванадцяти годин. Ректальна форма зменшує ризик побічного ефекту з боку шлунково-кишкового тракту, попереджує нагнійні ускладнення, можливі при тривалому парентеральному введені нестероїдних протизапальних препаратів, а також гарантує попадання повної дози ліків незалежно від вживання їжі та інших препаратів.
Супозиторії Цефекон Н назначають, як анальгетик, жарознижуючий та протизапальний препарат при:
лихоманкових станах на фоні інфекційних захворювань;
болях різного походження (зубна, головна біль, дисменорея, невралгія, кістково-м'язові, післяопераційні болі та інші);
травмах та запальних захворюваннях опорно рухливого апарату, ревматичних хворобах;
запальних захворюваннях прямої кишки (тріщини, геморой, проктосигмоідити).
Приймають по одному суппозиторію три рази на добу. Після введення суппозиторію необхідно перебування хворого в ліжку на протязі 30-40 хвилин. Курс лікування до шести діб.
Нестероїдні протизапальні препарати залишаються одними з більш використовуваних лікарських засобів. При їх призначенні потрібно враховувати, що з позиції традиційної медицини не було виявлено переваг будь якого нестероїдного протизапального препарату, хоча чутливість патологічного процесу к тому чи іншому препарату може розрізнятись від пацієнта к пацієнту. Ризик ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту при використані нестероїдних протизапальних препаратів при короткому курсі лікування можливо вважати невеликим. Ректальні форми нестероїдних протизапальних препаратів, в том числі і комбіновані препарати (Цефекон Н), найбільш безпечні та ефективні, ніж пероральні [1].
2. Технологічна частина
2.1 Характеристика готової продукції
Таблетки Парацетамол 325
Tabuletae Paracetomolum 325 mg
Якість таблеток відповідає вимогам АНД ВАТ "Концерн Стирол". Реєстраційний номер П.О. 203105854 Приказу Мінздраву України №38 від 03.02.03 [22].
Склад на одну таблетку г, % - Парацетамолу 90% для прямого пресування в перерахунку на Парацетамол 0,325 - 90%
АНД ВАТ "Концерн Стирол" фірма "Radia/hc", США.
Маса однієї таблетки 0,361 - 100,00
Зберігання. В сухому захищеному від світла місті.
Термін придатності 5 років.
Являє собою жарознижуючий, знеболюючий та протизапальний препарат.
Фармакопейна стаття
Tabulettae "Paracetamolum" 325 mg. Таблетки "Парацетамол" 325 мг.
Випускаються згідно з ФС 42-У-127-218-97 та змінення №1, затв.14 липня 1999 р. Реєстраційний номер Р/97/312/15
Склад на 1 таблетку: Таблеткової маси парацетамолу 0,136 г.
(ТФС 42-У-127-505-97)
Опис: білі таблетки з двоопуклою поверхнею, на одному з боків нанесена риска, напис "P" та "325”.
За зовнішнім виглядом повинні відповідати вимогам ДФ ХІ, вип.2. Автентичність: На хроматограмі досліджуваного розчину повинна спостерігатися пляма на рівні розчину СОВС парацетамолу.
4-амінофенол: через 10 хвилин на хроматограмі досліджуваного розчину повинна спостерігатися пляма блакитного кольору.
Вода: не більше 2,5 %. (Для проведення досліду необхідно взяти 0,5 г порошку розтертих таблеток. Метод К. Фішера, ДФ ХІ, вип.1).
Середня маса, розпадаємість та інші вимоги, повинні витримувати стандарти, вказані в ДФ ХІ, вип.2.
4-хлорацетанілід: на хроматограмі досліджуваного розчину, крім основної плями, допускається наявність додаткових плям. Пляма, розташована на рівні плям СОВС 4-хлорацетаніліду, за величиною та інтенсивністю поглинання не повинно перевищувати пляму на хроматограмі розчину 1 СОВС 4-ацетаніліду (не більше 0,001%).
Розчинність: вміст парацетамолу, який перейшов у розчин через 45 хвилин, повинен бути не менше 75 % від вказаного в розділі "Склад на 1 пігулку”.
Мікробіологічна чистота: дослідження проводять відповідно до вимог ДФ ХІ, вип.2.
Препарат в умовах дослідження має антимікробні властивості. Посів на поживні середовища проводять методом мембранної фільтрації або методом прямого посіву, використовуючи наступні розведення препарату: середовище №1 - 1: 20, середовище №2 - 1: 10, середовище №3 - 1: 50, середовище №8 - 1: 10.
В 1 г препарату допускається наявність не більше 1000 бактерій та 100 дріжджових та пліснявих грибів (сумарно).
Не допускається наявність бактеріальної родини Enterobacteriaceae, Pseudomonas aerugenosa, Staphylococcus aureus.
Кількісне визначення. Вміст парацетамолу повинен бути від 0,309 г до 0,341 г, рахуючи на середню масу 1 таблетки.
Пакування. По 6 або 12 таблеток в контурну чарункову упаковку з плівки ПВХ за ГОСТ 65250-88 або імпортного виробництва фірми "TBP”, Словенія або "LMS”, Німеччина, або "Pack & Trade”, Угорщина.
По 30 таблеток в контейнер виробництва фірми "Leabrooke Packaging Inc”, Канада місткістю 75 мл з поліетилену білого кольору типу 58А 158А-DES HDPE виробництва фірми "Sclair”, Канада з горлишком, герметизованим плівкою ISPE виробництва фірми Unipack, Канада з поліпропілену типу HLN-350 виробництва фірми "Marlex”, Канада з контролем 1 відкриття або контейнер полімерний для ЛЗ за ТУ У 6057161614.007-97.
Вільний простір в контейнерах заповнюють волокном синтетичним виробництва фірм "Kosma Kare”, Канада або "Tosama”, Словенія або ватою медичною гігроскопічною за ГОСТ 5856-81.
На контейнер наклеюють етикетку виробництва "Western Ind. Group”, Канада, або ТУ У 24639445.001-99, або етикетку з паперу етикеткових марок А чи Б за ГОСТ 7625-86 або паперу для письма за ГОСТ 18510-87.
Контейнер або контурну упаковку разом з інструкцією до застосування вміщують в пачку з картону для споживчої тари за ГОСТ 7933-89. Допускається за узгодженням зі споживачем упаковка без вкладення до пачки.
Допускається до 10 контейнерів разом з 10 інструкціями з застосування, упакованих в поліетиленову термоусадочну плівку виробництва фірми "Uniplast Ind. Inc. ”, Канада або ГОСТ 25951-83.
Групова та транспортна тара відповідно до ГОСТ 17768-90.
Маркування. На контурній упаковці, етикетці та пачці на українській мові вказується: Україна, ВАТ "Концерн "Стирол”, м. Горлівка, його товарний знак та адреса, назва препарату на латинській та українській мові, дозування, спосіб застосування, реєстраційний номер, № серії, термін придатності.
На етикетці контейнера та пачці вказується штрих-код, міжнародна непатентована назва діючої речовини на латинській мові, "Виготовлено за канадською рецептурою”, кількість таблеток в 1 упаковці, умови зберігання, "Вказівки до застосування”, "Берегти від дітей”.
Транспортне маркування відповідно до ГОСТ 14192-77.
Транспортування: відповідно до ГОСТ 17768-90.
Зберігання: Список Б. В сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.
Термін придатності: 5 років.
Жарознижуючий, болевгамовний, протизапальний засіб
2.2 Характеристика сировини, матеріалів, напівпродуктів
Характеристика сировини матеріалів, напівпродуктів подається в вигляді таблиці 2.1 [22].
Таблиця 2.1 - Характеристика сировини, матеріалів, напівпродуктів
|
Найменування |
Категорія та номер НТД, згідно якої перевіряються необхідні показники АНД |
Показники НТД обов'язкові для перевірки |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Парацетамол 90% для прямого пресування фірми "Rhodia/hc”, США. Примітка діюча речовина |
АНД ВАТ "Концерн Стирол" засвідчене наказом Мінздраву України №111 від 14.03.03 |
Представляє собою суміш порошку і гранул білого кольору без запаху. Розмір частинок. Дійсність. 4-хлорацетамід. Склад 4-амінофенолу. Склад вологи. Важкі метали. Залишкові комплекси органічних розчинників (спирт етиловий не більше 1%, ізопропілового не більше 0,5%). Кількісний склад парацетамолу. |
|
|
2. Матеріали |
|||
|
Лист-вкладиш ОСТ64-7-382-84 |
Зовнішній вигляд, згідно тесту затвердженого зразка |
Інформаційний матеріал |
|
|
Картон для споживчої тари ГОСТ7933-89 |
Зовнішній вигляд Щільність не менш 350 г/м2 (за паспортом постачальника) |
Пакувальний матеріал |
|
|
Стрічка клейова ГОСТ19360-74 |
Зовнішній вигляд. Ємність. Ширина 48см. Довжина 152 см. Товщина поліетилену 0,005 см. Мікробіологічна чистота |
Прокладний матеріал |
|
|
Мішки поліетиленові ГОСТ19360-74 |
Зовнішній вигляд. Ширина 96см. Довжина 88см. Товщина поліетилену 0,005 см. Мікробіологічна чистота |
Прокладний матеріал |
|
|
Плівка полівінілхлорид на марки ЕП-73 чи виробництва фірми ТВР "Словенія" ГОСТ25250-88 |
Зовнішній вигляд. Товщина 0,2мм. Ширина (174+1) мм. Максимальний радіус серцевини бобіни 76,2мм. Гігієнічний висновок 35.04.031231 від9.02.98. |
Пакувальний матеріал |
|
|
Фольга алюмінієва печатна лакована фармацевтична виробництва фірми "Alupak" Словенія ГОСТ 745-79 чи фірми постачальника |
Зовнішній вигляд. Товщина 0,0185-0,0215мм. Ширина (174+1) мм. Максимальний радіус серцевини бобіни 76мм. Гігієнічний висновок 35.06.0311987 від 4.11.98 |
Пакувальний матеріал |
|
|
Ящики з гофрованого картону ГОСТ13511-91 |
Зовнішній вигляд |
Інформаційний матеріал |
|
|
3. Допоміжна сировина |
|||
|
Вода очищена ФС42-2619-89 |
Безбарвна, прозора рідина без запаху і смаку. Повинна відповідати мікробіологічним органолептичним показникам рН5.8-7.0. |
Для приготування дезинфікуючих розчинів і технологічних потреб |
|
|
Вода питна ГОСТ2874-82 |
Органолептичні показники, мікробіологічна чистота |
Для технологічних потреб |
|
|
Перекис водню ГОСТ177-88 |
Зовнішній вигляд. Масова доля перекису водню. |
Дезинфікуючий засіб |
|
|
Мікробак форте МВ№0048-96 Р №ПО8.01. /03472 від 8.05.01. |
Зовнішній вигляд. Маркування. |
Дезінфікуючий засіб |
|
|
Стириллум, Германія НТД фірми виробника Р№548 від 06.06.95 |
Зовнішній вигляд. Маркування |
Для обробки рук |
|
|
Спирт етиловий ректифікат ГОСТ5962-67 |
Зовнішній вигляд, кольоровість. Відсотковий склад етанолу, мікробіологічна чистота |
Дезінфікуючий засіб |
|
|
Засоби миючі синтетичні порошкоподібні ГОСТ25644-96 |
Зовнішній вигляд. Маркування |
Для санітарної обробки |
|
|
Хлорамін Б ТУ У 6-014689387-16-89 |
Маркування. Зовнішній вигляд. Дата виготовлення. Склад активного хлору. |
Дезинфікуючий засіб |
|
|
Таблетки "Парацетамол 325 мг" методика №711 |
Зовнішній вигляд. Діаметр таблетки 10,32+0.,3мм. Висота 4,5-4,9мм Середня маса таблетки 0,3610+0,01805г Стирання не більше 1% Розчинність. Розсипання до 15 хвилин. Склад основної діючої речовини від 0,309-0,341г |
Для отримання готової продукції |
2.3 Блок-схема виробництва
Блок-схема процесу виробництва "Парацетамол 325мг" приведена на рисунку 2.1.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 2.1 - Блок-схема виробництва таблеток "Парацетамол 325мг"
2.4 Опис стадій технологічного процесу
2.4.1 ДР1 Підготування виробництва
Класифікація приміщень за складом мікроорганізмів в повітрі, приготування дезінфікуючих розчинів, підготовка виробничих приміщень, обладнання, інвентарю, технологічного одягу та персоналу, протипаразитарний контроль підготування вентиляційного повітря проводиться згідно з Тхр64-05761614-01-2001, СТП 52-2000 "Санітарна підготовка виробництва" з урахуванням вимог СТП64-2000 "Пожежно вибухонебезпечні та токсичні властивості сировини, матеріалів, напівпродуктів, готової продукції та викидів виробництва" [22].
Перед початком виробництва кожної серії продукції начальником участку присвоюється серії відповідний номер, який включає номер запису у журналі реєстрації серії, місяць і рік виробництва, виписують протокол серії - "Основний документ на виробництво" і вносять в АСКТП "Batch Master" таблетування та наказ на пакування даної серії продукції. Протокол серії підтверджує замісник директору компанії доглядання за якістю. Сировина та допоміжні матеріали зберігаються на складах, розміщуються на піддонах, стелажах по найменуванню та маркам, вибухонебезпечним та токсичним властивостям згідно з вимогами Тхр64-05761614-01-2001 СТП52-2000 "Правил пожежної безпеки в Україні" затверджені 19.06.95. начальником керування державної пожежної охорони МВС України і методичної рекламації згідно з наказом Мінздраву №502 від 14.12.2001.
Кожна партія сировини основної, допоміжної та пакувальних матеріалів перед використанням на виробництві належать вхідному контролю. на відповідність нормативно-технічній документації. Вхідний контроль проводиться згідно СКД644-2-95, його проводить відділ контролю якості (ВКЯ). Відбір проб проводять в відповідних приміщеннях, обладнаних проточною вентиляцією та з застосуванням засобів індивідуального захисту. Транспортування сировини і допоміжних речовин, звільнених від первинного пакування проводять в зачинених ємкостях. Сировина, допоміжні речовини, напівпродукти і готову продукцію заборонено вибирати руками, для цього використовують чисті совки та черпаки.
2.4.2 ДР2. Підготування сировини
Зважування компонентів проводять в окремому приміщені при вимкненій приточній вентиляції та місцевих витяжних системах, з застосуванням засобів індивідуального захисту.
К2.1.1 Отримати з складу сировину, підготовану згідно з виробничим завданням, перевірити відповідність найменування, коду, номеру лоту, маси сировини виробничого завдання, чистоти тари та піддону, отримати дозволяння ВКЯ на використання сировини.
Показники наявність зеленої картки "Придатний до виробництва". Перевірити чистоту приміщення та обладнання вагових кімнат. Картка "Виробництво" з записом "Чиста кімната". Запис показників прибору розрядження тиску та підпору повітря з коридору та приміщення зважування відмічають в журналі температуру і відносну вологість повітря (температура повітря 19-20єС, відносна вологість 40-60%).
Передати сировину на чистому піддоні з тамбуру в вагову кімнату для розчинення та відважування. Ідентифікувати приміщення карткою з зазначенням найменування виробничого продукту, коду, номеру серії, дати і підпису апаратників.
Картка "Виробництво" з записом "Парацетамол 325мг", надіти засоби індивідуального захисту.
Підготувати необхідні кількості бочок та пластикових відер (С3), помістити в кожний збірник по два поліетиленові вкладиші.
К 2.1.2 Відважити на платформних електронних вагах (КП1) в пакет поліетиленовий і помістити в пластикові бочки (С5):
Парацетамол 90% - 361.00кг
Загерметизувати бочки та відра з відваженим компонентом, закрутив кожен пластиковим вкладишем, закрити кришкою з заживним обручем на замок.
Для кожного збірника в кишеню для етикеток вкласти картку "Виробництво" з визначенням найменування компоненту, його коду, номеру серії, порядкового номеру збірнику, маси (нетто, брутто) компоненту, загальної кількості збірників даної серії, дати і підписів апаратників.
Бочки, відра з відповідним компонентом встановлюють на піддон і за допомогою ручного візка транспортуються на склад зберігання сумішей, де зберігаються не більше трьох тижнів в сухому захищеному від світла місті.
Залишки сировини здають на склад зберігання сировини, залишають, заповнюють протокол виготовлення серії.
Очищають приміщення та обладнання згідно СТП52-2000 "Санітарна підготовка виробництва". Заповнюють журнал експлуатації обладнання і приміщення з внесенням повних та чітких даних про виробничу роботу.
Подобные документы
Лікарські речовини як похідні ароматичних амінів. Застосування, властивості, випробування на чистоту парацетамолу. Методи ідентифікації та кількісного виявлення лікарської субстанції. Сукупність методів, які дозволяють оцінити параметри якості ліків.
курсовая работа [99,3 K], добавлен 31.01.2014Проблема лікування болю і шляхи її вирішення. Механізм дії анальгетиків. Механізм біологічної активності парацетамолу. Методи синтезу і аналіз парацетамолу. Клінічні дослідження. Блок-схема технологічного процесу виробництва таблеток "Парацетамол 325 мг".
курсовая работа [252,3 K], добавлен 12.04.2017Інтерпретування хімічної будови анестезину. Анестезин як похідний п-амінобензойної кислоти. Добування анестезину, його властивості, кількісне визначення. Випробування на чистоту препарату, фармакологічна дія. Реакція на первинну ароматичну аміногрупу.
курсовая работа [76,0 K], добавлен 24.11.2011Міжнародна назва, основні фармакологічні ефекти препарату. Показання та протипоказання до призначення моксонідину, побічні ефекти. Лікарські форми, в яких випускається препарат, клінічні критерії його ефективності. Особливості призначення препарату.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 13.01.2012Характеристика, властивості вітаміну К, історія його відкриття та відомості на сучасному етапі. Поширення в природі вітаміну, оцінка активності та визначення потреби для організму людини. Лікарські засоби на основі кропиви, кукурудзи, грициків, калини.
курсовая работа [79,9 K], добавлен 26.09.2010Історія відкриття вітамінів та їх види: водорозчинні (тіамін, рибофлавін, нікотинамід, пантотенова кислота, піридоксин, біотин, кобаламін) та жиророзчинні (ретинол, кальциферол, токоферол, філохінон). Добова потреба у вітамінах та їх біодоступність.
презентация [2,9 M], добавлен 03.02.2015Проблема головного болю. Характер розвитку болю. Сучасна класифікація анальгетиків. Характеристика препаратів: сумамігрен, мелокс, садалгін, трилан, iндовазин. Показання для застосування. Спосіб застосування та дози. Мінуси терапії. Протипоказання.
реферат [23,0 K], добавлен 21.11.2008Джерела інгібіторів ферментів. Історія відкриття, номенклатура і будова рослинних флаваноїдів. Біологічний синтез кверцетину і його глікозидної форми - рутину. Модульовані лікарські засоби на їх основі. Вітапектин, застосування в профілактиці захворювань.
курсовая работа [722,3 K], добавлен 27.05.2015Протизапальні препарати - лікарські засоби для лікування захворювань, що характеризуються запальним процесом, їх класифікація залежно від хімічної будови і особливостей механізму дії. Нестероїдні протизапальні засоби - похідні слабких органічних кислот.
реферат [1,2 M], добавлен 19.05.2012Загальні відомості про йод: опис елемента, електронно-графічна формула, фізичні та хімічні властивості, біологічна роль в організмі людини. Застосування йоду в медицині. Класифікація, характеристика, контроль якості та методи аналізу препаратів йоду.
научная работа [424,7 K], добавлен 10.03.2009
