Лікарські засоби для парентерального застосування

Ін'єкційні лікарські засоби як стерильні розчини, емульсії або суспензії. Розчини для ін'єкцій мають бути прозорими та позбавленими частинок. Загальна характеристика лікарських засобів для парентерального застосування, розгляд переваг та недоліків.

Рубрика Медицина
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.03.2019
Размер файла 512,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лікарські засоби для парентерального застосування

Вступ

Однією з найважливіших дозованих лікарських форм є парентеральні лікарські засоби. Сьогодні серед усіх готових лікарських засобів, що випускаються вітчизняною фармацевтичною промисловістю, на частку парентеральних препаратів припадає майже 30 %. Ін'єкційні лікарські форми посідають чільне місце в номенклатурі лікарських засобів. На ін'єкційні препарати в різних фармакопеях світу припадає від 10 % до 15 % статей.

Парентеральні лікарські засоби (ПЛЗ) -- порівняно молода лікарська форма.

Надзвичайна широта застосування даних лікарських форм обумовлена порівняно більшою ефективністю при парентеральному введенні лікарських речовин. Це пов'язано з тим, що при даному способі запровадження лікарські речовини потрапляють безпосередньо у внутрішні середовища організму, минаючи природні бар'єри. Тим самим, по-перше, пришвидшується виникнення фармакологічного ефекту; по-друге, збільшується точність дозування, оскільки усуваються ті природні втрати лікарського речовини, які неминучі при усмоктуванні його слизової оболонкою системи травлення; по-третє, речовина, реагуючи з тканинами організму усією своєю кількістю (особливо в внутрішньовенному введенні), обумовлює більш виражений ефект, аніж за ентерального шляху введення. Ще однією перевагою цих лікарських форм є те, що ін'єкції можна зробити хворим, які не можуть приймати лікарські речовини ентеральним чи іншим шляхом через непритомний стан, слабкість, наявність ураження ротової порожнини тощо. З іншого боку, парентеральні препарати є портативною формою, зручною для збереження і транспортування. Усе це зробило їх однією з найбільш прийнятних дозованих лікарських форм у практиці медичних закладів різного профілю.

Разом з тим парентеральному способу введення ліків властиві й недоліки, які мають бути враховані лікарями і фармацевтами. У результаті того, що ліки вводяться, минаючи захисні бар'єри організму, виникає небезпека його інфікування, тому однією з найважливіших вимог, що висуваються до ін'єкційних ліків, є стерильність. Введення у тканини організму (внутрішньом'язево, підшкірно) може викликати зміни у місцевому метаболізмі, значення рН та інші фізіологічні порушення, що також можуть викликати неприємні для пацієнта відчуття. При введенні ліків у кров виникає небезпека закупорки дрібних кровоносних судин твердими частинками чи бульбашками повітря, розміри яких можуть перевищувати діаметр судин, що вкрай небезпечним. У зв'язку з цим до ін'єкційним ліків висуваються суворі вимоги, що виключають можливість зміни складу крові й закупорку кровоносних судин (емболії).

1. Загальна характеристика

1.1 Загальні відомості і класифікація

Лікарські засоби для парентерального застосування -- це стерильні препарати, призначені для введення шляхом ін'єкцій, інфузій або імплантацій в організм людини. До них належать водні та неводні розчини, емульсії, суспензії, порошки і таблетки для одержання розчинів та імплантації, ліофілізовані препарати, які вводяться в організм парентеральне (підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенне, ретробульбарно або субкон'юнктивально, у різні порожнини тощо).

Залежно від місця введення ін'єкції поділяють на:

· внутрішньокірні;

· підшкірні;

· внурішньом'язеві;

· внутрішньовенні;

· внутрішньоартеріальні;

· спинномозкові;

· внутрішньочерепні;

· внутрішньочеревні;

· внутрішньоплевральні;

· внутрішньосуглобні та ін.

Також, згідно з ДФУ лікарські засоби для парентерального застосування класифікуються за такими групами:

· 1) ін'єкційні лікарські засоби;

· 2) внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби;

· 3) концентрати для ін'єкційних або внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів;

· 4) порошки для ін'єкційних або внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів;

· 5) імплантати.

Вимоги цієї статті не поширюються на препарати виготовлені з людської крові, імунологічні та радіофармацевтичні препарати, імплантуючі протези.

Ін'єкційні лікарські засоби -- це стерильні розчини, емульсії або суспензії. Розчини для ін'єкцій мають бути прозорими та позбавленими частинок. Емульсії для ін'єкцій не повинні виявляти ознак розшарування. У суспензіях для ін'єкцій може спостерігатися осад, але він має миттєво диспергуватися при струшуванні, утворюючи суспензію. Утворена суспензія повинна бути досить стабільною для того, щоб забезпечити необхідну дозу при введенні.

Внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби -- це стерильні водні розчини або емульсії (вода як дисперсійне середовище) мають бути вільними від пірогенів і зазвичай ізотонічними крові. Призначаються для застосування у великих дозах, тому не повинні містити ніяких антимікробних консервантів. ,

Концентрати для ін'єкційних або внутрішньовенних інфузійних лікарських,засобів являють собою стерильні розчини, призначені для ін'єкцій або інфузій після розведення. Перед застосуванням концентрати розводять до зазначеного об'єму відповідною рідиною. Після розведення отриманий розчин має відповідати вимогам» що висуваються до ін'єкційних або інфузійиих лікарських засобів.

Порошки для ін'єкційних або внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів -- це тверді стерильні речовини, уміщені в стерильний контейнер. При струшуванні із зазначеним об'ємом відповідної стерильної рідини вони повинні швидко утворювати або прозорий,:вільний від частинок розчин, або однорідну суспензію. Після розчинення або суспендування мають відповідати вимогам, висунутим до ін'єкційних або інфузійних лікарських засобів. Імплантати є стерильними твердими лікарськими засобами, що мають придатні для парантеральної імплантації розміри й фор му та діючі речовини, що вивільняються протягом тривалого,періоду. Вони мають бути упаковані в індивідуальні стерильні контейнери.

1.2 Переваги та недоліки

Парентеральний шлях введення в організм ліків має ряд переваг перед іншими методами:

· швидка дія і повна біологічна доступність лікарської речовини;

· точність і зручність дозування;

· можливість уведення лікарської речовини хворому, що знаходиться в непритом. стані, або коли ліки не можна вводити через рот;

· відсутність впливу секретів ШКТ і ферментів печінки, що має місце при внутрішньому вживанні ліків;

· можливість створення великих запасів стерильних препаратів, що полегшує і прискорює їхнє відпускання з аптек.

Поряд із перевагами парентеральний шлях уведення має і деякі недоліки:

· при введенні рідин через ушкоджений покрив шкіри в кров легко можуть потрапити патогенні мікроорганізми;

· разом із препаратом для ін'єкцій в організм може бути введене повітря, що викличе емболію судин або розлад серцевої діяльності;

· навіть незначна кількість сторонніх домішок може негативно впливати на організм хворого;

· психоемоційний аспект, пов'язаний із болісністю ін'єкційного шляху введення;

· введення стерильних ліків має здійснюватися лише кваліфікованими фахівцями.

2.Вимоги до ін'єкційних лікарських форм

2.1 Вимоги щодо якості лікарських засобів

лікарський ін'єкція парентеральний

Парентеральне застосування препаратів припускає порушення шкірного покриву, що пов'язано з можливим інфікуванням патогенними мікроорганізмами і введенням механічних включень. Тому стерильне виробництво в порівнянні з іншими галузями промисловості має специфічні особливості, що диктуються вимогами до ін'єкційних лікарських форм.

До ін'єкційних форм ДФУ, висуває наступні вимоги:

* відсутність механічних домішок,

* стерильність,

* стабільність,

* апірогенність,

* до окремих розчинів - ізотонічність, що вказується у відповідних нормативних документах чи рецептах.

Для реалізації зазначених вимог необхідне дотримання особливих умов виготовлення ін'єкційних лікарських форм. Вони передбачають: вимоги до приміщення, виробничого устаткування, персоналу, лікарських і допоміжних речовин, розчинників, закупорювальних матеріалів, організації і проведення технологічних процесів (розчинення, стабілізація, фільтрування, стерилізація, упаковка, маркірування.

Однією з умов виробництва якісної стерильної продукції і її реалізації на вітчизняному і закордонних фармацевтичних ринках є: забезпечення якості препаратів за рахунок виконання, у першу чергу, принципів і правил GMP:

· усі виробничі процеси мають бути чітко визначені; їх потрібно систематично переглядати з урахуванням набутого досвіду;

· необхідно, щоб була продемонстрована можливість постійно виробляти лікарські препарати необхідної якості згідно зі специфікаціями;

· критичні стадії виробничого процесу та істотні зміни процесу повинні пройти валідацію;

· мають бути в наявності всі засоби для GPP, включаючи навчений кваліфікований персонал;

· відповідні приміщення та площі;

· необхідне обладнання та правильне його обслуговування;

· відповідні речовини, первинні упаковки й етикетки;

· затверджені методики та інструкції;

· відповідне зберігання й транспортування;

· інструкції та методики мають бути викладені у формі розпоряджень чітко однозначно і конкретно застосовані до наявних засобів;

· оператори мають бути навчені правильному виконанню методик;

· під час виробництва мають складатися протоколи, які документально підтверджують, що справді проведені всі стадії, яких вимагають чинні методики та інструкції, а також те, що кількість і якість продукції відповідають запланованим нормам;

· будь-які відхилення мають бути повністю запротокольовані та досліджені;

· протоколи виробничого процесу, що дозволяють простежити вичерпну історію серії, зберігаються у зрозумілій і доступній формі;

· при розповсюдженні продукції має бути зведений до мінімуму ризик зниження її якості;

· має бути передбачена система відкликання будь-якої серії продукції з продажу або постачання;

· мають розглядатися рекламації на продану продукцію, виявлятися випадки дефектів якості та вживатися відповідні заходи як щодо бракованої продукції, так і для запобігання подібним випадкам.

Офіційні настанови з GMP є юридичною й змістовою базою правил GMP і важливим довідковим матеріалом при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств фармацевтичної галузі. Вони використовуються як основні вимоги при ліцензуванні та інспектуванні цих підприємств, а також як навчальні та методичні посібники для працівників підприємств і державних інспекторів. Ці правила є також основою запропонованої ВООЗ міжнародної системи підтвердження відповідності (сертифікації) якості ліків, призначених для експорту.

Сьогодні найбільш відомі такі офіційні настанови з GMP: міжнародних -- ВООЗ (WHO); регіональних -- країни ЄС (EU), учасники Конвенції про фармацевтичні інспекції (PIC), Асоціація країн Південно-Східної Азії (ASEAN); національних -- Управління з контролю за харчовими продуктами і ЛП США (FDA) та інших організацій. В Україні чинна настанова «Лікарські засоби. Належна виробнича практика» (42_01-2011), яка майже повністю відповідає правилам GMP в ЄС.

Для створення оптимальних умов, що забезпечують випуск високоякісних лікарських форм, в останні роки розроблені вимоги до виробництва стерильної продукції, що викладені в GPP ВІЗ "Sterile pharmaceutical products" (2017), GPP Європейського Співтовариства (ЄС) "Manufacture of sterile medicinal products" (2008), MB 64У-1-97 «Виробництво лікарських засобів. Належні правила і контроль якості», "Належна виробнича практика лікарських засобів» (2011).

Для забезпечення всіх показників якості готової стерильної продукції повинні виконуватися спеціальні вимоги, які пред'являються до проведення технологічного процесу, чистоти виробничих приміщень, роботи технологічного устаткування, вентиляції і чистоти повітря, систем підготовки основної сировини і допоміжних матеріалів з метою зведення до мінімуму ризику контамінації мікроорганізмами, частками і пірогеними речовинами. Пред'являються також визначені вимоги до персоналу і виробничої санітарії.

Виробництво стерильних ЛЗ повинне виконуватися в «чистих» виробничих зонах, у яких доступ персоналу і/або устаткування і матеріалів повинно відбуватися через повітряні шлюзи. У них повинен підтримуватися належний ступінь чистоти, регламентований правилами GMP, а вентиляційне повітря, що надходить, повинно проходити очищення з використанням фільтрів відповідної ефективності.

Різні операції по підготовці компонентів, виготовлення продукту і наповнення ємностей повинні виконуватися у відокремлених зонах усередині «чистого» приміщення.

GPP ВООЗ «чисті» зони для виробництва стерильної продукції класифікує відповідно до необхідних характеристик повітря на класи чистоти А, В, С і D.

Клас А. Локальні зони для технологічних операцій, що вимагають самого мінімального ризику контамінації, наприклад зони наповнення, закупорюванняя, розкриття ампул і флаконів, змішування в асептичних умовах.

Клас В. Навколишнє середовище для зони А у випадку приготування і наповнення в асептичних умовах.

Класи С і D. «Чисті» зони для ведення технологічних операцій, що допускають більш високий ризик контамінації при виробництві стерильної продукції.

2.2 Вимоги до устаткування, приміщень та персоналу

Українським законодавством (згідно наказів Міністерства Охорони Здоров'я України) передбачено затвердження положень, згідно яких у аптеках, що мають дозвіл на виготовлення стерильних лікарських засобів мають бути передбаченні асептичні умови для забезпечення належної якості продукції.

Асептичні умови передбачають наявність в аптеці особливого приміщення для виготовлення стерильних і асептичних ліків - асептичного блоку, який повинен мати не менше трьох кімнат:

1. Передасептична (шлюз) призначена для підготовки персоналу до роботи.

2. Асептична призначена для виготовлення лікарських форм.

3. Апаратна - у ній встановлюються автоклави, стерилізатори, апарати, що дозволяють одержувати воду для ін'єкцій.

Вимоги до приміщення

Виробництво ліків в асептичних умовах здійснюється в «чистих» приміщеннях, де чистота повітря нормується за вмістом мікробних і механічних часток.

Асептичний блок зазвичай розташовується віддалено від джерел забруднення мікроорганізмами (зал обслуговування хворих, мийна, фасувальна, санітарний вузол).

Асептичний блок обладнується притоково-витяжною вентиляцією з переважанням притоку повітря над витяжкою. Для зниження мікробного обсіменіння рекомендується установка повітроочисників, що забезпечують ефективне очищення повітря фільтрацією через фільтри з ультра тонких волокон і ультрафіолетовим опроміненням.

Для знезаражування повітря в асептичному блоці встановлюються неекрановані бактерицидні опромінювачі.

Все устаткування і меблі, внесені в асептичний блок, попередньо обробляються серветками, змоченими дезінфікуючим розчином (розчин хлораміну Б 1 %, розчин перекису водню 3 % з 0,5 % миючого засобу).

Вимоги до персоналу

Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, повинні строго дотримувати правил особистої гігієни. При вході в шлюз вони повинні взути спеціальне взуття, вимити руки з милом і щіткою, надягти стерильний халат, 4-шарову марлеву пов'язку, шапочку (при цьому волосся ретельно підбирають), бахіли. Оптимальним є застосування шолома і комбінезона.

Марлева пов'язка повинна мінятися кожні 4 години.

Санітарний одяг, халати, марля, вироби з текстилю, вата стерилізуються в біксах у парових стерилізаторах при температурі 132 °С протягом 20 хвилин або при 120 °С протягом 45 хвилин і зберігаються в закритих біксах не більше 3 діб. Взуття перед початком і після закінчення роботи дезінфікують зовні і зберігають у шлюзах. Особи з інфекційними захворюваннями, відкритими ранами на шкірі, носії патогенної мікрофлори до повного їх видужання неповинні допускатися до роботи.

Вимоги до вихідних речовин і матеріалів

Лікарські речовини, необхідні для виготовлення ліків в асептичних умовах, зберігаються в шафах у щільно закритих штангласах в умовах, що виключають їх забруднення. Штангласи перед кожним заповненням миються і стерилізуються.

Допоміжний матеріал (вата, марля, пергаментний папір, фільтри і т.п.) стерилізується в біксах чи банках з притертими пробками при температурі 132 °С протягом 2 хвилин чи при 120 °С протягом 45 хвилин і зберігається в закритому вигляді не більше трьох діб. Розкриті матеріали повинні використовуватися протягом 24 годин. Після кожного забору матеріалу бікс щільно закривається. Забір проводиться стерильним пінцетом. При цьому варто мати на увазі, що допоміжний матеріал повинен укладатися для стерилізації в бікси в готовому до застосування вигляді.

Упаковка

При митті посуду, крім видалення механічних домішок, необхідно якомога повніше видалити розчинні лужні сполуки, яких особливо багато в лужному склі. Миття посуду з застосуванням мила малопридатне, тому що при цьому може утворюватися нерозчинне кальцієве мило, яке забруднює скло. Посуд миють вручну за допомогою йоржиків або мийних машин.

Ін'єкційні розчини, виготовлені в аптеках, необхідно відпускати у флаконах з нейтрального скла марки НС-1 і НС-2.

Для закупорювання флаконів з ін'єкційними розчинами використовують пробки спеціальних сортів гуми: ІР-21, 25П, ІР-119, ІР-119А.

Вимоги до виробничого устаткування

Застосування засобів малої механізації при виготовленні розчинів для ін'єкцій допускається за умови можливості їх знезаражування чи стерилізації. Устаткування повинне бути сконструйоване і розміщене так, щоб забезпечувалася його належна підготовка до роботи, експлуатація й обслуговування. Матеріал, з якого виготовлене устаткування, не повинен вступати в реакцію з компонентами ліків, а конструкція устаткування повинна виключати можливість попадання в ліки речовин, використовуваних для його експлуатації (мастильні речовини, охолоджувальні рідини і т.п.).

3.Технологія розчинів для ін'єкцій

лікарський ін'єкція парентеральний

Розчини для ін'єкцій готують відповідно до вимог ДФ, наказів МОЗ, інструкцій.

Технологічний процес виготовлення розчинів для ін'єкцій складається з наступних стадій :

1. Підготовчі роботи.

2. Готування розчину (стабілізація, ізотонування при необхідності).

3. Фільтрування і фасування.

4. Стерилізація розчину.

5. Контроль готової продукції.

6. Оформлення.

Підготовчі роботи :

· підготовка персоналу;

· підготовка асептичного блоку;

· організація роботи в асептичних умовах;

· підготовка посуду і допоміжних матеріалів;

· підготовка розчинників і препаратів.

Розглянемо стадії безпосереднього виготовлення розчинів для ін'єкцій.

Готування розчину.

Технологічна стадія «Готування розчину» включає три технологічні операції:

* підготовка сировини (проведення розрахунків, відважування речовин і відмірювання розчинника);

* безпосереднє виготовлення розчину (розчинення речовин, якщо є необхідність додавання стабілізатора, одержання потрібного об'єму) .

Взяту по масі лікарську речовину поміщають у стерильну мірну колбу, розчиняють у невеликій кількості розчинника, а потім доводять до визначеного об'єму. При відсутності мірного посуду кількість розчинника, необхідну для виготовлення розчину, визначають розрахунковим способом, користуючись величиною густини розчину даної концентрації чи коефіцієнтом збільшення об'єму. Об'єм, займаний стабілізаторами, входить у загальний об'єм розчину, тому вони додаються одночасно з лікарськими речовинами.

Фільтрування

Однією з вимог до лікарських форм для ін'єкцій, є відсутність механічних включень. Ін'єкційні розчини не повинні містити видимих неозброєним оком часток, тобто часток розміром 10 мкм і більше. Наявність завислих часток недопустима, бо при введенні можлива емболія. Звільнення ін'єкційних розчинів від механічних домішок здійснюється фільтруванням. Для фільтрування ін'єкційних розчинів використовують беззольні фільтри з фільтрувального паперу марки ФО, що затримує дрібнодисперсні осади. Беззольні фільтри інших марок непридатні для фільтрування ін'єкційних розчинів. Незнезолений фільтрувальний папір містить солі кальцію, заліза, магнію, і при фільтруванні через такий папір відбувається зміна властивостей деяких розчинів. Сучасним способом очищення ін'єкційних розчинів є мембранне мікрофільмування - процес мембранного поділу мікросуспензій під тиском, що дозволяє одержати розчини, вільні від механічних часток (розміром 0,02 мкм). видимих і невидимих при візуальному контролі, включаючи мікроорганізми. Так, для фільтрування ін'єкційних розчинів під вакуумом або тиском запропонований поліпропілен. Використовується він у вигляді пластин у різних фільтрах дискової конструкції, різних прес-фільтрах у фільтротримачах типу «Мілліпор». Ін'єкційні розчини фільтрують через 5-7 шарів простерилізованого поліпропілену, всі інші фільтрують через тришаровий фільтр.

Фасування

Фільтрування розчинів сполучають з одночасним їх розливом у підготовлені стерильні флакони. Для упаковки ін'єкційних лікарських форм використовується два види тари: ампули та флакони зі скла, поліетилену чи іншого матеріалу, що не змінює властивостей лікарських речовин. Ампули - більш досконала форма упаковки, бо вони дозволяють зберігати стерильність лікарських препаратів аж до моменту їх застосування. З аптек лікувальних установ у відділення лікарні прийнято відпускати стерильні розчини у широкогорлих стандартних (можуть бути градуйовані) флаконах різної ємності зі стандартною каучуковою пробкою, що закріплюється обтиснутим алюмінієвим ковпачком.

Візуальний контроль

Профільтровані розчини для ін'єкцій після розливу їх у флакони перевіряють візуально на відсутність механічних включень. Дія візуального контролю чистоти застосовується пристрій УК-2. Розчини проглядаються неозброєним оком, відстань очей контролюючого повинна бути в межах 25 см від флакона. Контролюючий повинен мати гостроту зору 1 (компенсується окулярами). У стерильних розчинах для ін'єкцій не повинно виявлятися видимих механічних забруднень. При виявленні механічних включень розчини повторно фільтрують, знову переглядають, закупорюють (перевіряють герметичність), маркірують і стерилізують. Флакони з розчинами для ін'єкцій маркуються шляхом напису або штампування на кришці, використання металевих жетонів чи іншими методами.

Стерилізація

Стерилізація розчинів для ін'єкцій повинна здійснюватися не пізніше трьох годин від початку виготовлення під контролем спеціально виділеного фахівця. Флакони з приготованими розчинами внесені до біксу. У аптеці використовують методи теплової стерилізації, зокрема парою під тиском (автоклавування), пекучою парою, тиндалізацією, сухим жаром.

Вторинний контроль якості

Після стерилізації проводять вторинний контроль на відсутність механічних включень, якісний і кількісний аналіз. Для аналізу відбирають один флакон розчину від кожної серії (за одну серію розчину вважають продукцію, отриману в одній ємності від одного завантаження лікарської речовини). Одночасно проводиться перевірка якості закупорювання флаконів (алюмінієвий ковпачок не повинен прокручуватися при повороті вручну) і об'єм наповнення флаконів (±5 %). Контроль розчинів для ін'єкційна стерильність і пірогенні речовини здійснюється відповідно до вимог діючих інструкцій. Таким чином, контроль якості розчинів для ін'єкцій повинен охоплювати всі стадії їх виготовлення. Результати постадійного контролю виготовлення розчинів для ін'єкцій реєструються в спеціальному журналі за установленою формою. Зокрема, дозволяється реєстрація протягом дня на окремому листі за даною формою з наступним брошуруванням. Обов'язково, номер аналізу до і після стерилізації вказується через дріб. Для нього виділяється відповідальна особа (зав. відділом, зам. зав. відділом, аналітик чи провізор-технолог).

Реєстрація ін'єкційних розчинів

Реєстрація виготовлення ін'єкційних розчинів проводиться в міру їх виготовлення. Розчини для ін'єкцій вважаються незадовільно виготовленими при невідповідності їх фізико-хімічним показникам, при вмісті в них видимих механічних включень, не стерильності і пірогенності. порушенні фіксованості закупорювання, недостатньому заповненні об'єму флаконів. Розчини, що відповідають усім пропонованим вимогам, є придатними і підлягають оформленню до відпуску.

Оформлення розчинів для ін'єкцій

Розчини для ін'єкцій для амбулаторних хворих оформляються основною етикеткою синього кольору «Для ін'єкцій» (на ній повинні бути зазначені номер аптеки, склад, спосіб застосування, дата виготовлення, номер рецепта), додатковою етикеткою «Стерильно» і, якщо необхідно, попереджувальними етикетками про умови зберігання («Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці», «Берегти від дітей» і тд.). На флаконі з розчинами, приготовленими в асептичних умовах без стерилізації, наклеюється додаткова етикетка «Приготовлено асептично».

Оформлення до відпуску

Лікарські форми для лікувально-профілактичних установ оформляються етикеткою, на якій повинні бути наступні позначення: № аптеки і № лікарні, відділення, дата виготовлення, термін придатності, приготував, перевірив, відпустив, № аналізу, спосіб застосування, склад лікарської форми (указується латинською мовою).

4.Практична частина

лікарський ін'єкція парентеральний

1) Rp.: Natrii chloridi

Kalii chloridi

Natrii acetatis

Aquae pro injectionibus ad 100 ml

Misce. Sterilisa!

Da. Signa. «Ацесіль». Для внутрішньовенного введення.

Даний лікарський препарат - фізіологічний розчин для внутрішньовенного введення, до складу якого входять речовини загального списку, інгредієнти сумісні.

Необхідно приготувати розчин, щоб він був ізотонічним, зберіраючи співвідношення солей - натрію хлорид : калію хлорид : натрію ацетат - 5 : 1 : 2.

Таблиця 1

Технологія

В асептичних умовах у стерильну мірну колбу переносять відважені кількості натрію хлориду, калію хлориду і натрію ацетату, далі додають воду для ін'єкцій, приблизно 2/3 необхідної кількості, і перемішують до повного розчинення. Після розчинення доводять водою для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне і кількісне визначення натрію хлориду, калію хлориду, натрію ацетату і рН розчину. Фільтрують через скляний фільтр № 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр з пучком довговолокнистої вати в стерильний флакон для відпуску. Закупорюють флакон гумовою пробкою. Про- водять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачком під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120 є С протягом 8 хв. Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицьову сторона ППК. Оформляють до відпуску: «Для ін'єкцій», «Стерильно».

2) Rp.: Natrii chloridi

Kalii chloridi

Calcii chloridi

Aquae pro injectionibus ad 1000 ml

Misce. Sterilisa!

Da. Signa. Рідина Петрова, що замінює кров.

Даний лікарський препарат - це сольовий фізіологічний розчин для внутрішньовенного введення. При виготовленні використовують стерильний 20% розчин кальцію хлориду.

Таблиця 2

Технологія

У стерильну мірну колбу переносять відважені кількості хлориду натрію, калію хлориду, додають води для ін'єкцій, приблизно 2/3 необхідної кількості, і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають 20% концентрований розчин хлориду кальцію і доводять водою для ін'єкцій до потрібного обсягу, перемішують. Проводять якісне і кількісне визначення натрію хлориду, калію хлориду, кальцію хлориду і рН розчину. Фільтрують через скляний фільтр № 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр з пучком довговолокнистої вати в стерильний флакон. Закупорюють гумовою пробкою. Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвим ковпачком під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120 є С 8 хвилин. Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицьову сторону ППК. Оформляють до відпуску: «Для ін'єкцій», «Стерильно».

3) Rp.: Natrii hydrocarbonatis

4) 0,05 Natrii acetatis

5) 0,13 Natrii chloride

6) 0,24 Kalii chloride

7) 0,08 Aquae pro injectionibus

8) 50 ml Misce. Sterilisa!

Da. Signa. «Квартасіль». Для внутрішньовенного введення.

Даний лікарський препарат - фізіологічний розчин для внутрішньовенного введення, до складу якого входять натрію гідрокарбонат, натрію ацетат, натрію хлорид, калію хлорид. Інгредієнти пропису сумісні.

Таблиця 3

Технологія

В асептичних умовах у стерильній мірній колбі місткістю 50 мл в частині води для ін'єкцій розчиняють 0,05 натрію гідрокарбонату, 0,13 натрію ацетату, 0,24 натрію хлориду, 0,08 калію хлориду, після чого доводять розчин до мітки водою для ін'єкцій. Віддають провізору-аналітику на якісний і кількісний аналіз і перевірки рН. Потім фільтрують через скляний фільтр № 4 або через подвійний складчастий беззольний стерильний паперовий фільтр і грудочку стерильної довговолокнистої вати, перевіряють на відсутність механічних домішок, закупорюють гумовою пробкою під обкатку, перевіряють герметичність закупорки і стерилізують в автоклаві при 120 ° С протягом 8 хвилин або текучим паром при 100 ° С протягом 30 хвилин.

Проводять візуальний контроль на кольоровість, відсутність механічних включень і герметичність закупорювання. Наклеюють номер рецепта, пишуть паспорт письмового контролю. Оформляють до відпуску етикетками: "Для ін'єкцій", "Стерильно".

9) Rp.: Streptocidi

Olei Persicorum 30,0

Misce. Sterilisa!

Da. Signa. По 1 мл внутрішньом'язово.

Даний лікарський препарат - фізіологічний розчин для внутрішньом'язового введення, до складу якого входять стрептоциді персикова олія. Інгредієнти пропису сумісні.

Таблиця 4

Технологія

У сухий флакон для відпуску фільтрують 30,0 персикової олії і стерилізують при температурі 180С 30 хвилин (при температурі 200С - 15 хвилин, в автоклаві при 120С - 2 години).

У стерильній ступці в асептичних умовах подрібнюють 6,0 стрептоциду, простерилізованого при 150С протягом 1 години, спочатку з 30 краплями 95% спирту етилового, а потім за правилом Дерягіна з 3,0 масла персикового (з відважених) до максимального ступеня дрібноти . Поступово додають решту олії. Препарат відпускають з етикетками «Для ін'єкцій», «Стерильно» «Перед вживанням збовтувати».

10) Rp.: Natrii hydrocarbonatis 3% 50ml

Sterilisa!

Da. Signa. Для внутрішньовенного крапельного введення.

Даний лікарський препарат - фізіологічний розчин для внутрішньовенного введення, до складу якого входить натрію гідрокарбона і вода для ін'єкцій.

Таблиця 5

Технологія

У стерильну мірну колбу переносять 1,5 натрію гідрокарбонату, додають води для ін'єкцій, приблизно 2/3 необхідної кількості, і розчин перемішують до повного розчинення при температурі 18 ° с, уникаючи сильного збовтування. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного обсягу, перемішують. Проводять якісне і кількісне визначення натрію гідрокарбонату і рН розчину. Фільтрують через скляний фільтр № 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр з пучком довговолокнистої вати в стерильний флакон. Дозують в товстостінний флакон, наповнюючи на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовою пробкою. Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвим ковпачком під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки.

Стерилізують в автоклаві при 120 є С 8 (об'ємом до 100 мл) в горизонтальному положенні флаконів. Проводять повторний контроль на герметичність і відсутність механічних домішок тільки після повного охолодження розчину. Заповнюють лицьову сторону ППК. Оформляють до відпуску: «Для ін'єкцій», «Стерильно».

Висновки

Розчини для ін'єкцій є поширеною формою лікарських засобів. Завдяки високій швидкості дії і великій біодоступності вони знайшли своє широке застосування у медицині і фармації. Та у даних лікарських форм є і недоліки, які не дозволяють їх Але на даний час ведуться розробки, завдяки яким можливо буде нівелювати недоліки у виготовленні та використанні даної лікарської форми.

В даний час проводиться велика робота з удосконалення виготовлення ін'єкційних розчинів:

· Розробляються нові способи та апарати для отримання води для ін'єкцій високої якості.

· Вишукуються можливості забезпечення необхідних асептичних умов виготовлення, що дозволяють виконати вимоги стандарту GМP.

· Удосконалюється технологічний процес, використовуються сучасні виробничі модулі, розробляються нові сучасні прилади і апарати (мірники-змішувачі, фільтруючі установки, установки ламінарного потоку повітря, стерилізують апарати, прилади для контролю відсутності механічних включень та ін.)

· Удосконалюється якість вихідних субстанцій, розчинників, розширюється асортимент стабілізаторів різного призначення. Розширюються можливості внутрішньоаптечної заготовки розчинів.

· Удосконалюються методи оцінки якості та безпеки ін'єкційних розчинів.

· Впроваджуються нові допоміжні матеріали, пакувальні й укупорочні засоби.

Література

лікарський ін'єкція парентеральний

1.Аптечна технологія ліків: підручник для студентів фармацевтичних факультетів ВМНЗ України III-IV рівнів акредитації /Видання третє /За редакцією О. І. Тихонова. -- Вінниця: Видавництво НОВА КНИГА, 2007. с. 411-477.

2.Державна Фармакопея України : в 3 т. / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». -- 2-е вид. -- Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2015. -- Т. 1. -- 1128 с.

3.Наказ МОЗ України № 812 від 17.10.2012 р. «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки».

4.Стандарт МОЗ України «Вимоги до виготовлення стерильных і асептичних лікарських засобів в умовах аптек» СТ-Н МОЗУ 42 - 4.6: 2015 // За ред. проф. О.І. Тихонова і проф. Т.Г. Ярних. - Київ, 2015. - 76 с. (Затверджено наказом МОЗ України № 398 от 01.07.2015 р.).

5.Настанова 42-3.1:2004. Лікарські засоби. Фармацевтична розробка.

6.Лікарські засоби. Належна виробнича практика .- Київ : МОЗ України , 2001. - 82 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Лікарські засоби для парентерального застосування як стерильні препарати, призначені для введення шляхом ін'єкцій, інфузій, імплантацій в організм людини або тварини, їх особливості та сфери застосування. Технологія приготування розчинів для ін’єкцій.

    лекция [17,1 K], добавлен 25.02.2011

  • Загальна характеристика протитуберкульозних засобів та їх класифікація. Лікарські засоби, похідні ізонікотинатної кислоти, методи їх синтезу, властивості, аналіз за аналітико-функціональними групами в молекулах, застосування в медицині, побічні дії.

    курсовая работа [876,8 K], добавлен 01.03.2013

  • Методи здобування, ідентифікації, кількісного визначення та титрування неорганічних лікарських засобів, що містять магній, кальцій, барій, цинк та меркурій. Вимоги до чистоти лікарських засобів в сучасній фармакопеї, методи та строки їх зберігання.

    реферат [453,4 K], добавлен 09.02.2017

  • Сутність і класифікація розчинів. Теоретичні основи і типи процесу розчинення. Способи обтікання частинок рідиною. Характеристика і вимоги до різноманітних розчинників (вода, спирт, ефір). Власна технологія розчинів: водні, спиртові, гліцеринові, олійні.

    курсовая работа [225,5 K], добавлен 31.10.2010

  • Історія розвитку офтальмології. Характеристика основних захворювань очей. Класифікація, технологія приготування та контроль якості очних лікарських форм (крапель, мазей, примочок, спреїв). Перспективи організації виробництва очних засобів в Україні.

    курсовая работа [65,9 K], добавлен 29.01.2014

  • Розчини як лікарська форма, їх класифікація і біофармацевтична оцінка. Визначення та класифікація рідких лікарських форм. Характеристика розчинників, що використовуються в приготуванні рідких лікарських форм. Розрахунки по розведенню етилового спирту.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 18.03.2010

  • Вивчення скарг, анамнезу, клінічного об’єктивного обстеження пацієнта. Особливості лікування гострого бронхіту. Загальна клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що застосовуються. Оцінка характеру можливої взаємодії лікарських засобів.

    история болезни [22,6 K], добавлен 01.03.2016

  • Історія вивчення та використання лікарських рослин. Коротка ботанічна характеристика, сировина, хімічний склад на застосування деяких лікарських рослин, які впливають на захворювання дихальної системи. охорона і збереження лікарської рослинної сировини.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 21.11.2008

  • Протизапальні препарати - лікарські засоби для лікування захворювань, що характеризуються запальним процесом, їх класифікація залежно від хімічної будови і особливостей механізму дії. Нестероїдні протизапальні засоби - похідні слабких органічних кислот.

    реферат [1,2 M], добавлен 19.05.2012

  • Характеристика, властивості вітаміну К, історія його відкриття та відомості на сучасному етапі. Поширення в природі вітаміну, оцінка активності та визначення потреби для організму людини. Лікарські засоби на основі кропиви, кукурудзи, грициків, калини.

    курсовая работа [79,9 K], добавлен 26.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.