Як джерела УФ-випромінювання в практиці застосовуються спеціальні лампи БУВ (бактерицидна увіолева). Лампа виготовляється у вигляді прямої трубки зі спеціального увіолевого скла, з електродами з подвійної вольфрамової спіралі, покритої вуглекислими солями барію і стронцію. У трубці знаходяться невелика кількість ртуті й інертний газ аргон під тиском у кілька міліметрів ртутного стовпа. Джерелом УФ-випромінювання є розряд у парах ртуті, що відбувається між електродами при подачі на них напруги. До складу увіолевого скла входить до 72% оксидів кремнію, алюмінію, барію. У порівнянні зі звичайним склом воно містить невелику кількість натрію оксиду. Коефіцієнт пропускання УФ-променів для увіолевого скла 75%. Ці лампи мають сильну бактерицидну властивість, тому що максимум випромінювання близький до максимуму бактерицидної дії (254 нм). В той же час утворення озону й оксидів азоту незначне, оскільки на долю хвиль, що утворюють ці продукти, приходиться 0,5%. Промисловістю випускаються лампи БУВ-15, БУВ-30, БУВ-60 та ін.[8].

У даний час УФ-лампи широко застосовуються в аптеках для стерилізації повітря, води очищеної при подачі її трубопроводом, допоміжних матеріалів і т.п. Для стерилізації повітря доцільно використовувати настінні і стельові бактерицидні опромінювачі, підвішуючи їх на висоті 1,8-2 м від підлоги і розміщаючи по ходу конвекційних потоків повітря рівномірно по всьому приміщенню. За відсутності людей стерилізацію можна проводити неекранованими лампами з розрахунку потужності 3 Вт на 1 м³ приміщення.

Час стерилізації 1-1/2 години. Зручно користуватися екранованими лампами, світло яких спрямоване нагору; таким чином УФ-промені не діють на очі і шкірні покриви. Наявність екранованих ламп дозволяє знезаражувати повітря в присутності працюючих. У цьому випадку число ламп визначається з розрахунку потужності 1 Вт на 1 м³ приміщення.

2.4 Вимоги до тари і закупорювальних матеріалів

При приготуванні стерильних розчинів в крупній упаковці на стадії фасовки (розливу) і стерилізації використовують комплект, що складається з флакона, гумової пробки і металевого ковпачка. Він повинен забезпечувати герметичність упаковки і стабільність розчину при його стерилізації, зберіганні і транспортуванні. З цією метою використовують флакони різної місткості (від 50 до 500 мл) з нейтрального скла мазкі НС-1, НС-2, НС-3, а також флакони із слаболужного скла марки АБ-1 або МТО.

Відповідно до вимог до якості стерильних розчинів перед використанням флакони з скла повинні пройти наступні етапи обробки: замочування, миття, обполіскування, сушку (або стерилізацію), а при необхідності і контроль якості обробки посуду на кінцевому етапі. Посуд, вживаний, обов'язково перед миттям піддається дезінфекції[8].

Для обробки скляного посуду і закупорювальних матеріалів використовуються тільки ті дезінфікуючі і миючі засоби, які передбачені відповідними інструкціями, наприклад, Інструкцією про санітарно-протиепідемічний режим аптек, затвердженої наказом МЗ України від 14.08.93 №139.

Флакони з лужного скла (АБ-1, МТО і непозначеної маркіровки) з метою видалення лужних компонентів з поверхневих шарів скла обробляють очищеною водою в паровому стерилізаторі. Для цього флакони на 3/4 об'єму заповнюють водою, закривають і стерилізують 30 хв. при 120°С або 60 хв. при 100°С. Після охолодження флакони заповнюють свіжій водою і знову стерилізують. Після стерилізації визначають рН води методом потенціометрії, порівнюючи з рН початкової очищеної води. Різниця не повинна перевищувати 1,7.

Число флаконів різної місткості, які можна обробити 10 л дезінфікуючого розчину, складає: по 10 мл - 90 шт., по 50 мл - 50 шт., по 250 мл - 25 шт., по 500 мл - 15 шт. Розчини повинні бути використані протягом доби. Повторне використання дезінфікуючих розчинів не допускається[8].

3. Характеристика готової продукції

3.1 Призначення маніту

У процесі виробництва розчину 15%-ного маніту, сировиною використовуються слідуючи речовини: маніт, натрію хлорид та вода для ін'єкцій. У якості допоміжної сировини використовують перекис водню, гідрохінон, кислоту бензойну, кислоту мурашину, дрібні середовища ВТК, сирт етиловий, хлорамін Б та інші. З матеріалів використовують скляні флакони для лікарських засобів, папір, картон та інше.

Далі наведений повний опис речовин, що використовуються у виробництві, їх властивості, особливості та визначення істинності основних інгредієнтів.

Маніт C₆H₁₄OH - є шестиатомним спиртом; відноситься до групи цукрів. Уперше маніт був знайдений Проутом (B. Tollens, K. Elsner, 1935) у так називаній манні. У теперішній час манна має 2 значення:

манна - лишайник Lecanora (Aspicilia) esculenta і інші близькі види;

манна - витеклий і засохлий сік деяких рослин.

Зміст маніту в окремих видах манни по-різному. Так, у манні з ясену манного і ясену круглолистого міститься 40-50% маніту.

Крім манни маніт виявляється в бульбах, коренях, стеблах і аркушах селери, турецьких бобів, кольорової капусти, лавровишні, бузку, жасмину, у житньому хлібі.

За даними Низовкіна і Скрознікової (1936) значна кількість маніту містять різні водорості Білого моря: у laminaria sarcharina - 10%, у laminaria digitala і dumarystica - 7-10% (приведено по П.П. Шаригіну).

Відповідає ТУ 6-09-5484-90,

Емпірична формула: С₁₆ Н₂₀N₃О₅.

М.м.=182,172;

T_пл.=166°С;

Т_кіп.=276-280°С (1 мм рт.ст.).

Опис. Кристалічний порошок білого кольору, що злегка злежався при збереженні.

Розчинність. Добре розчинний у воді, кипить у спирті; мало розчинний у холодному спирті; не розчинний в ефірі.

Масова частка втрат при висушуванні: не більше 0,1%.

Масова частка Д (-) маніту (С₆Н₁₄ОН): не менше 99%.

Збереження. Препарат зберігають в упакуванні виготовлювача в критих, вентильованих складських приміщеннях. Термін придатності. Гарантійний термін збереження препарату - два роки з дня виготовлення.

Натрію хлорид

Natrii chloridum відповідає вимогам ФС 42-2572-95.

Емпірична формула: NaCl.

Структурна формула: Na - Cl

Молекулярна маса 58,44 г/моль.

Опис: Білі кристали або білий кристалічний порошок без запаху, солоного смаку.

Розчинність: розчинний в трьох частинах води, мало розчинний в 95% спирті (ДФ 11, вип. 1, стор. 175).

Прозорість розчину: 16 г натрію хлориду розчиняють у 160 мл свіжо кип'яченої і охолодженої води. 5 мл цього розчину повинні бути прозорими або витримувати порівняння з еталонним розчином (ДФ 11, вип. 1, стор. 194).

Кальцій - не більш 0,006% (ДФ 11, вип. 1, стор. 165).

Барій - 10 мл розчину витримують іспит,

Залізо - не більш 0,0003% (ДФ 11, вип. 1, стор. 165).

Важкі метали - не більш 0,0005% (ДФ 11, вип. 1, стор. 165).

Сульфати - не більш 0,005% (ДФ 11, вип. 1, стор. 165).

Калій - витримує іспит.

Втрата в масі при висушуванні: не повинна перевищувати 0,5% (ДФ 11, вип. 1, стор. 176).

Мікробіологічна чистота: повинна відповідати (ДФ 11, вип. 2, стор. 193).

Вміст основної речовини: у перерахунку на суху речовину не менше 99,5%.

Збереження: у добре закупореній тарі.

Термін здатності: 5 років.

Вода для ін'єкцій

Відповідає ФС 42-2620-89.

Воду для ін'єкцій одержують на ділянці водопiдготовки на установках типу «Шарья-М» методом оберненого осмосу та іонного обміну.

Емпірична формула: Н₂О.

Структурна формула: Н-О-Н.

Молекулярна маса: 18,02 г/моль.

Опис: безбарвна прозора рідина без запаху і смаку.

РН: від 5,0 до 7,0 (до 100 мл води додають 0,3 мл насиченого розчину калію хлориду і вимірюють РН розчину потенцiометрично, ДФ 11, вип. 1, стор. 113).

Сухий залишок: не більш 0,001%

Мікробіологічна чистота: повинна відповідати вимогам на питну воду (не більш 100 мікроорганізмів у 1 мл при відсутності бактерій сімейств Entero bactiriasea).

Пірогеннiсть: апірогенна.

Використання і збереження. Використовують тільки свіжо виготовлену воду для ін'єкцій, яку зберігають при температурі від 5С до 10С або від 80С до 95С в закритих ємностях, виготовлених з матеріалів, що не змінюють властивостей води, що захищають від попадання механічних включень і контамінації сторонніми мікроорганізмами, але не більш 24 часів.

3.2 Характеристика готового препарату

Найменування і номер затвердженої нормативно-діючої документації. Розчин маніту 15%-ний для ін'єкцій випускається по ФС 42У-8-136-97 (Solution Manniti 15% pro injectionibus) - хіміко-фармацевтичний препарат у флаконах на 250 и 450 мл для внутрівенного введення.

Номер регістраційного посвідчення П/ 96/158/14.

Фармакологічні властивості. Розчин маніту 15%-ний для ін'єкцій - лікарський засіб сильної діуретичної дії, який впливає вираженим чином на водно-сольовий обмін, втрати Na із сечею, а гемодилюція приводить до гіпернатриемії. У судинне русло переміщається інтерстиціальна рідина, яка потім, завдяки діуретичній дії, виводиться з організму.

Склад:

Д (-) маніт

(ТУ 6-09-5484-90) - 150,0 г

Натрія хлориду

(ФС 42-2572-95) - 9,0 г

Води для ін'єкцій

(ФС 42-2620-89) - до 1 л

Опис зовнішнього вигляду, фізико-хімічні та інші властивості

Опис. Прозора безбарвна рідина.

Дійсність. 10 мл препарату загружають у порцелянову чашку, упарюють на водяній бані насухо, сушать при температурі від 100С до 105С на протязі 4 часів. Після охолодження до кімнатної температури, 0,25 мг отриманого залишку, розчиняють у 1 мл води (розчин А). По 1 мл розчину заліза окисного хлориду поміщають у двох пробірках. У першу пробірку містять по 0,25 мл розчину А, у другу - 0,25 мл води. До обох пробірок додають по 0,25 мл 20%-ного розчину натру їдкого. У першій пробірці утвориться жовтий осад; у другій - коричневий. Обидві пробірки сильно струшують. У першій пробірці осад розчиняється. При додаванні 0,5 мл натру їдкого в першій пробірці осад не утвориться (реакція на багатоатомні спирти).

0,5 мл залишку, отриманого після випарювання, поміщають у колбу місткістю 50 мл, додають 3 мл ангідриду оцтового і 1 мл піридину. Суміш нагрівають на киплячій водяній бані протягом 15 хвилин періодично струшуючи. Суміш прохолоджують до кімнатної температури, додають 20 мл холодної води, перемішують і дають постояти протягом 5 хвилин. Отриманий розчин фільтрують через скляний фільтр. Осад, що утвориться, за допомогою скальпеля переносять у колбу місткістю 50 мл і додають 30 мл ефіру етилового, відбувається кристалізація осаду. Отриманий осад сушать у вакуум-сушильній шафі при температурі 50-60С і залишковому тиску не перевищуючому 0,667 кПа (5 мм рт.ст.) протягом однієї години.

Температура плавлення повинна бути від 119 до 123С (ДФ XI вип. 1, стор. 6, метод 1).

5 мл препарату дають характерну реакцію А на натрій (ДФ XI вип. 1, стор. 159). 2 мл препарату дають характерну реакцію на хлориди (ДФ XI вип. 1, стор. 159). Термін придатності 1 місяць.

Прозорість. Препарат повинний бути прозорим у порівнянні з водою для ін'єкцій (ДФ XI вип. 1, стор. 198).

Кольоровість. Фарбування препарату повинне бути не інтенсивніше еталона №7б (ДФ XI вип. 1, стор. 194).

рН. Від 5,0 до 7,0 (потенціометрично, ДФ XI вип. 1, стор. 193).

Номінальний об'єм. Препарат повинний витримувати вимоги ГФ XI вип. 2, стор. 140.

Стерильність. Препарат повинний бути стерильним. Іспит проводять відповідно до вимог ДФ XI вип. 2, стор. 187.

Препарат в умовах іспиту не має антимікробну дію.

Пірогенність. Препарат повинний бути апірогенним. Тест-доза 10 мл препарату на 1 кг маси тварини (ДФ XI вип. 2, стор. 183). Допускається зниження температури не більше ніж на 0,6С.

Токсичність. Тест-доза 0,5 мл препарату, внутрівенно за 5 секунд. Термін спостереження 5 доби (ДФ XI вип. 2, стор. 182).

Механічні включення. Препарат повинний витримувати вимоги, зазначені в Інструкції з контролю лікарських засобів для парентерального застосування на механічні включення (РД 42У-001-93).

Кількісне визначення. 1,5 мл препарату поміщають у мірну колбу місткістю 100 мл, доводять об'єм розчину водою до мітки і перемішують. 10 мл отриманого розчину переносять у мірну колбу місткістю 250 мл, доводять об'єм розчину водою до мітки і перемішують. 10 мл отриманого розчину поміщають у колбу Ерленмейера місткістю 250 мл, додають 20 мл розчину натрію перйодата і перемішують. Отриману суміш закривають і нагрівають на водяній бані протягом 15 хвилин. Після охолодження розчину до кімнатної температури, додають 1м калію йодиду і залишають на 5 хвилин у темному місці. Йод, що виділився, титрують 0,02М розчином натрію тіосульфату до переходу фарбування від синього до світло-жовтого (індикатор - 2 мл розчину крохмалю, що додають наприкінці титрування). Титрування проводять з бюретки об'ємом 25 мл.

Паралельно проводять контрольний досвід з 10 мл води, що обробляють аналогічно випробуваному розчину.

Зміст маніту (Х) у 1 мл обчислюють по формулі:

де: V₁ - об'єм 0,02 розчину натрію тіосульфату витрачений на титрування в контрольному досвіді, у літрах;

V₂ - об'єм 0,02 розчину натрію тіосульфату витрачений на титрування випробуваного розчину, у мілілітрах;

0,0003643 - кількість маніту, що відповідає 1 мл 0,02 розчину натрію тіосульфату в грамах.

Зміст С₆Н₁₄ОН (маніту), у 1 мл препарату повинне бути від 0,1425 до 0,1575. До 5 мл препарату додають 5 мл води, перемішують і титрують 0,1М розчином срібла нітрату до оранжево-жовтого фарбування (індикатор 0,5 мл розчину калію хромату).

Примітка. Готування розчину натрію перйодата.

0,15 мл перйодата (ТУ 6-09-02-276-78) поміщають у мірну колбу місткістю 250 мл додають 28 мл кислоти сірчаної розведеної, доводять об'єм розчину водою до мітки і перемішують.

Розчин використовують тільки-що виготовленим.

Упаковка. Препарат розливають по 200 або 400 мл у флакони скляні для крові, транс фузійних і інфузійних препаратів ємністю по 250 мл і 450 мл типу II-250-1-НС-2 та II-450-1-НС-2 по ДЕСТ 10782-85, укупорені пробками з гуми 25 П, ІР-21 або марки 52-369/1 по ТУ 38.006269-90 і завальцьовані алюмінієвими ковпачками типа К-3 по ОСТ 64-009-86. На кожну пляшку наклеюють етикетку з паперу етикеточного за ДЕСТ 7625-86 чи писального за ДЕСТ 18510-87.

Упакування пляшок з розчином роблять згідно ОСТ 64-3-448-82. Кожну пляшку упаковують в індивідуальну картонну пачку. У кожну пачку вкладають прокладку з картону гофрованого за ДЕСТ 7376-84, куди вкладають 3-5 інструкцій по застосуванню препарату.

Маркіровка. На етикетці-бандеролі вказують “Україна”, ВАТ “Дніпрофарм” і його товарний знак, назва препарату на українській або російській і латинській мовах, концентрацію, об'єм препарату в мл, “Стерильно”, “Внутрішньом'язово”, умови збереження, регістраційний номер, номер серії і термін придатності.

На етикетці групової тари додатково вказують кількість упаковок та адресу виробника.

Транспортна маркіровка відповідно з ДЕСТ 14192-77.

Транспортування. Відповідно з ДЕСТ 17768-90.

Збереження. 3 роки.

4. Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів

Таблиця 4.1 - Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів.

Найменування	Категорія та номер НТД, відповідно до якої перевіряються необхідні показники	Показники, обов'язкові для перевірки	Примітка
1	2	3	4
1. Основна сировина.
1.Д (-) маніт	ТУ6-09-5484-90	За всіма показниками ТУ	Для готування розчину маніту 15% для ін'єкцій
Вода для ін'єкцій	ФС 42-2620-89	Описування, рН від 5,0 до 7,0. Сухий залишок не більше 0,001%. Діоксид вуглецю. Відновлюючі речовини. Мікробіологічна чистота. Важку Ме. Нітрити, нітрати, аміак, хлориди, пірогенність.	Використовується для приготування розчину
2. Натрію хлорид	ФС 42-2572-95		Для готування розчину маніту 15% для ін'єкцій
2. Допоміжна сировина.
Водна питна	ГОСТ 2874-82	Мікробіологічна чистота. Жорсткість не більше 20 мкг/мл. Лужність.	Для технічної потреби. Для отримання безсольової води
Перекис водню	ГОСТ 177-88	Маркування та зовнішній вигляд.	Засіб для профілактики системи фільтрації
Кислота бензойна	ДЕСТ 10521-78	Показники за ДСТ, температурі плавлення	Для хімічних аналізів, при стерилізації
Кислота мурашина	5448-73	% зміст 90,0; Ткристал.; щільність	Для санітарної обробки рук
Натрій двовуглекислий	ДЕСТ 4201-79	Масова частка вуглекислого натрію кислого, нерозчинних у воді речовин азоту	Для обробки гумових трубок
Миючий засіб «Прогрес»	ТУ 3810719-77	Маркування та зовнішній вигляд	Засіб для оброблення приміщення
Хлорамін Б	ТУ 6-094689387-16-89	Згідно ТУ	Для санітарної обробки
Рукавички хірургічні	ГОСТ 3-88	Маркування та зовнішній вигляд	Індивідуальний засіб захисту
Рукавички з бавовни для укладання ампул	ТУ 17	Маркування та зовнішній вигляд	Індивідуальний засіб захисту
Соляна кислота	ДЕСТ 3118-77	Масова частка (35-38)%; частка залишку після прожарювання не більш 0,001%	Для підкислення розчину, для фізико-хімічних аналізів
Спирт етиловий ректифікаційний	ГОСТ 5962-67	Відповідно з ГОСТ 5962-67	Для обробки обладнання
3. Матеріали
Алігнін медичний	ДЕСТ 12023-82	Маса 1м2-(375)м; сполука-100% целюлози	Пакувальний матеріал.
Пляшки скляні для крові, трансфузійних та інфузійних препаратів	ДЕСТ 10782-85	Згідно НТД:скло марки НС-2; тип пляшки II; група I; чистота пляшок; відсутність скляного пилу і скла усередині; відсутність тріщин, сколовши; хімічна і термічна стійкість	Первинна тара для препарату.
Папір пакувальний	ГОСТ 88828-89	Маркування, зовнішній вигляд, маса паперу площею 1 м2.	Пакувальний матеріал.
Папір етикетний, направлення волокон за напрямком бандерол	ГОСТ 7625-86	Маркування, зовнішній вигляд, маса паперу площею 1 м2.	Пакувальний матеріал.
Папір пачковий	ГОСТ 6290-74	Маркування, зовнішній вигляд.	Пакувальний матеріал.
Вата гігроскопічна медична	ГОСТ 5556-81	Масова частка щільних волокон 2,4%; вологість 8,0%; білизна 5-6%.	Для фільтрації, виготовлення пробок, заглушок і ін.
Ковпачки алюмінієві	ОСТ 64-009-86	Згідно НТД: не повинно бути тріщин, задирок, надривів, алюмінієвого пилу; повинні відповідати розмірам	Для визначення стерильності препарату.
Дрібні середовища ОТК	ДФ XI вип. 2, с.192	Стерильність середовищ, ростові властивості середовища	Для визначення стерильності препарату
Срібло азотнокисле	ДЕСТ 1277-75	Зміст основної речовини не менш 99%	Для лабораторних аналізів
Тканина фільтрувальна (капронова)	ОСТ 1746-82	Цілісність, що фільтрує здатність	Для фільтрації
Картон рулонний для складних коробок хром-ерзац товщ. 0,5 мм	ТУ 13-0281020-97-90	Маркування, зовнішній вигляд. В'язкість. Товщина. Ширина рулону.	Для виготовлення коробок.
Картон коробковий товщ. 0,4-0,5 мм.	ГОСТ 7933-89	Маркування, зовнішній вигляд. В'язкість. Товщина. Ширина рулону.	Для виготовлення коробок
Тканина сорочково-упаковочна	ОСТ 17574-76	За маркуванням.	Для протирання обладнання.
Полотно обтирачне холстопрошивне.	ГОСТ 14253-83	За маркуванням.	Для протирання обладнання.
Ящики з листових древесних матеріалів	ГОСТ 5969-80	Маркування.	Пакувальний матеріал.
Ящики з гофрованого картону.	ОСТ 64-064-88	Маркування.	Пакувальний матеріал.

5. Технологічна схема виробництва

Технологічна блок-схема виробництва 15%-ного розчину маніту

5.1 Технологічна-блок схема

Технологічний процес виробництва розчину маніту 15%-ного складається зі стадій допоміжних робіт «ДР», стадій головних технологічних процесів «ТП» і стадій пакування, маркірування, відвантаження «ПМВ». У свою чергу стадії технологічного процесу включають наступні основні операції:

ДР 1 Санітарна обробка виробництва:

ДР 1.1 Підготовка виробничих приміщень;

ДР 1.2 Підготовка технологічного обладнання та інвентарю;

ДР 1.3 Підготовка персоналу, технологічного одягу.

ТП 2 Технологічний процес приготування розчину маніту 15%-ного:

ТП 2.1 Приготування розчину маніту 15%-ного;

ТП 2.2 Попередня та стерилізуюча фільтрація розчину маніту 15%-ного.

ТП 3. Флаконірування:

ТП 3.1 Підготовка флаконів;

ТП 3.2 Підготовка пробок та ковпачків;

ТП 3.3 Наповнення флаконів, їх укупорка та закатування.

ТП 4 Стерилізація флаконів з розчином

УМВ 5 Контроль флаконів, упаковка, маркіровка, відвантаження готової продукції:

УМВ 5.1 Контроль флаконів з препаратом на видимі механічні включення і інші види браку;

УМВ 5.2 Упаковка, маркірування, відвантаження готової продукції.

ПВ 6 Переробка відходів виробництва:

ПВ 6.1 Регенерація розчину маніту 15%-ного;

ПВ 6.2 Регенерація флаконів, ковпачків.

5.2 Опис апаратурної схеми

Стадія ДР. 1 Санітарна обробка виробництва

ДР 1.1 Підготування виробничих приміщень

Приміщення виробництва лікарських засобів в асептичних умовах поділяють на 4 класи чистоти. Перший клас чистоти приміщень досягають шляхом установки в приміщеннях другого класу «чистих камер» з подачею ламінарного потоку чистого стерильного повітря. Другий і третій клас чистоти, так називані “чисті” приміщення, забезпечують за рахунок стерильної проточної вентиляції, спеціальною підготовкою приміщень і персоналу, застосування бактерицидних ламп і ін. Приміщення четвертого класу чистоти повинні відповідати ДЕСТ 12.1.005-88. Вхід у чисті приміщення здійснюється через повітряний шлюз, який служить також вхідним тамбуром, що призначений для дезообробки персоналу,що працює в «чистих» приміщеннях.

Готування дезінфікуючих розчинів

Приготування розчинів перекису водню з миючими

Розчини перекису водню з миючими засобами - прозора рідина з жовтуватим відтінком, не мають неприємного запаху, не псують оброблювані предмети, не корродирують метали, мають одночасно дезінфікуючі та миючі властивості, що дозволяє поєднати процеси миття та дезінфекції. Готують робочі розчини перекису водню поза «чистими» приміщеннями в чистих скляних або емальованих ємностях шляхом додавання у воду очищеного пергідролю (масова частка перекису водню 27,5-31%), а потім миючого засобу.

Приготування розчину для обробки рук рецептури “С-4”

Рецептура “С-4” - суміш розчину перекису водню і мурашиної кислоти, у якій у процесі приготування утвориться надмурашина кислота, що володіє бактерицидною і спороцидною активністю.

Необхідні кількості інгредієнтів змішують в скляній судині, вміщують на 1,0-1,5 години в холодну воду, періодично струшуючи. Потім приготований розчин профільтровують в стерильну ємність через мембранний фільтр з порами розміром 0,45 мкм.

Приготований розчин зберігають в герметично закритій скляній судині в прохолодному місці не більше доби.

Готування розчину спирту етилового: для готування 1 л спирту етилового (об'ємна частка 76%) відміряють 800 мл спирту етилового (об'ємна частка 95%) і 221 мл води очищеної, перемішують, фільтрують, зберігають не більше 1 місяця.

Готування розчину хлораміну (масова частка 1%): 100 г хлораміну розчиняють у 10 л теплої очищеної води. Розчин готують безпосередньо перед використанням.

Підготовка вентиляційного повітря виробничих приміщень

Чистота виробничих приміщень досягається шляхом підготовки і подачі в приміщення вентиляційного повітря і забезпечення кратності його обміну.

Під вентиляційним повітрям мається на увазі повітря, очищене від механічних часток і мікроорганізмів в системі підготовки двох - або триступінчатої фільтрації і що потрапляє в приміщення виробництва стерильних лікарських засобів через фільтри тонкого очищення.

У приміщеннях 2-3 класів чистоти створюється багаторазовий повітрообмін, що забезпечує необхідну чистоту повітряного середовища приміщення. Продуктивність системи витяжної вентиляції становить 80-90% від продуктивності системи проточної вентиляції для забезпечення підпору повітря в «чистому» приміщенні.

Очищення проточного повітря ступінчасте, кількість рівнів очищення обумовлюється необхідною чистотою повітряного середовища приміщення.

Повітря, що подається в приміщення 4 класу чистоти, проходить один рівень очищення в осередкових фільтрах типу ФОВ і ФОП.

Очищення повітря, що подається в приміщення 3 класу чистоти, двоступеневе. На першому рівні використовуються мішкові фільтри типу ФМ, на другій осередкові фільтри типу ФОЛ або ЛАИК. Фільтри встановлюються: перший рівень - на вході в проточну камеру, другий рівень - безпосередньо перед повітря-роздаточним пристроєм.

Очищення повітря, що подається в приміщення 1 і 2 класів чистоти, триступінчате. На першому рівні застосовуються осередкові фільтри типу ФОВ або ФОП, на третій осередкові фільтри типу ФОЛ або ЛАИК.

Повітрозабірні пристрої проточної вентиляції потрібно розташовувати на висоті не менше за 2 м над дахом в місцях з максимальною чистотою повітря з урахуванням напрямів пануючих вітрів. Температура в «чистих» приміщеннях підтримується на рівні 21°С зимою і 23°С улітку, відносна вологість повітря 30-50%.

Контроль чистоти повітря здійснює робітник ВТК. Контроль чистоти повітря проводять на рідше 2 разів у тиждень перед початком роботи шляхом добору проб. Контроль мікробної контамінації повітря проводить мікробіолог ОТК не рідше 2 разів у тиждень перед початком роботи за допомогою апарата Кротова.

Обробка виробничих приміщень

Підготування виробничих приміщень містить у собі комплекс заходів, який складається з вологого прибирання, дезінфекції, можливого УФ-облучення стін, підлог і інших поверхонь і спрямований на досягнення відповідного класу чистоти помешкань. У якості миючих засобів застосовують засоби типу «Лотос», «Прогрес», у якості дезінфікуючих засобів - перекис водню, спирт етиловий. Для запобігання появи стійких форм мікроорганізмів, дезінфікуючі засоби необхідно чергувати. Щоб уникнути росту мікроорганізмів розведені розчини зберігають обмежений час у чистих, щільно закритих ємностях. У ємності забороняється доливати свіжо приготовлені розчини. Дезінфікуючі розчини повинні бути стерильними.

Проводитися щоденна обробка помешкань, а також генеральна - один раз у 5, 6 днів, або негайно за вимогою мікробіолога ВТК у випадку виявлення мікроорганізмів у змивах з поверхонь помешкання. Прибирання та дезінфекцію проводять у спеціально призначених для цього гумових рукавичках, гумових чоботях і гумових фартухах, при необхідності в респіраторі.

Як матеріал для протирання стін застосовують поролонові чи губки серветки з забитими краями з капронових ниток. Збиральні матеріали й інвентар маркірують і зберігають у спеціальному приміщенні.

Щоденна підготовка

Обробку, виробничих приміщень 2 класу чистоти, проводять розчином пероксиду водню 3%-ного з миючим засобом. В окремих випадках концентрація пероксиду водню може бути знижена до 1%.

У випадку виявлення в повітрі приміщення грибків концентрацію пероксиду водню в робочому розчині збільшують до 4%, а при наявності споро утворюючої мікрофлори - до 6%.

Щоденну обробку проводять після кожної зміни вологим способом.

Після закінчення обробки приміщення звільняють від персоналу і включають стельові бактерицидний лампи на 2 години. За 30 хвилин до початку роботи включають проточну, а потім витяжну вентиляцію.

Генеральна підготовка

Обробку приміщень 2-го класу чистоти проводять розчином пероксиду водню 6%-го з миючим засобом. При відсутності в повітрі приміщень споро утворюючої мікрофлори і грибків концентрацію пероксиду водню знижують до 3%. Генеральну підготовку проводять вологим способом один раз у 5-6 днів.

ДР 1.2 Підготовка технологічного устаткування та інвентарю

Під підготовкою технологічного устаткування мають на увазі мийку і стерилізацію знімних частин або обробку внутрішніх і зовнішніх частин дезінфікуючими розчинами. Підготовку проводять до і після процесу в спеціально призначених для цього гумових рукавичках і фартуху.

Застосовують такі миючі засоби, як «Прогрес», «Сульфазол», дезінфікуючі засоби - пероксид водню, спирт етиловий.

Кожну зміну за допомогою капронових серветок звільняють устаткування від залишків розчину маніту, одночасно з приміщенням обробляють 3%- ним розчином пероксиду водню зовнішні і внутрішні поверхні.

Частини устаткування, що безпосередньо стикаються з розчином, розбирають і ретельно миють 0,05%- ним розчином миючого засобу при температурі 60°С, потім кілька разів обполіскують очищеною водою і водою для ін'єкцій.

Підготовка фільтрів і реакторів. Для фільтрації, у виробництві розчину маніту, застосовують циліндричні фільтри з фільтруючими елементами на основі ультра тонких поліпропіленових волокон і гофрованою поверхнею. Діаметр пір 1,0 мкм та 0,22 мкм.

Зборку фільтра-патрона за схемою Ф-1, Ф-2 роблять у такий спосіб: фільтроелемент звільняють від захисного поліетиленового пакета і вставляють, посилено прокручуючи, у відкритий кінець відмитого й просушеного фільтропідтримувача. Остаточно повертають фільтр по годинній стрілці (якщо дивитися зверху) до упора. Закривають і загвинчують кришку. Зібрані фільтри приєднують до системи: фільтр Ф-1 до реакторів за схемою Р-1, Р-2, а фільтр Ф-2 до реактора Р-2 і матеріальної лінії розливу. Фільтруючі елементи використовують у виробництві однократно.

Чистоту і справність реакторів перед початком роботи перевіряють зовнішнім оглядом. Потім в апарати завантажують 250300 л води для ін'єкцій, нагрівають до 80,05°С шляхом подачі пари в сорочку, витримують 1 годину і зливають у каналізацію.

Проводять техогляд реакторів, для чого перевіряють зовнішнім оглядом кріплення лопат у валу мішалки, відсутність ум'ятин на стінах реакторів, цілісність мірних стекол. Після цього в реактори (Р-1, Р-2) набирають 250-300 л води для ін'єкцій і стерилізують шляхом подачі пари в сорочку реактора при 1101°С і тиску 0,05-0,06 мПа (0,5-0,6 кгс/см³) протягом 1 години і за допомогою повітряного тиску продавлюють стерильну апірогенну воду через відбірники проб, скидання в каналізацію і матеріальну лінію розливу.

Контроль мікробної контамінації технологічного устаткування Контроль проводять 2 рази в тиждень під час виробничого процесу і 1 раз у 2 тижні після обробки устаткування дезінфікуючими засобами.

ДР 1.3 Підготовка персоналу і технологічного одягу

Під комплектом технологічного одягу мають на увазі комплект одягу з безворсової тканини, призначеної для захисту матеріалів, чи напівпродуктів, виділюваних персоналом.

Обробка технологічного одягу, призначеного для роботи в приміщеннях різних класів чистоти, проводиться окремими партіями і містить у собі прання, сушіння і стерилізацію.

Вимоги до персоналу

Весь персонал проходить регулярні медогляди;

Персонал, що здійснює візуальний контроль ін'єкційних препаратів, проходить регулярні огляди лікарями окулістами;

Не допускаються до роботи в приміщеннях 2-3 класу чистоти носії патогенної мікрофлори, люди, що страждають алергійними і пітними захворюваннями, тимчасово не допускають до роботи хворих інфекційними захворюваннями;

Підготовка персоналу до роботи

Прийшовши на роботу, персонал у гардеробній знімає верхній одяг, залишає особисті речі і надягає індивідуальні тапочки. Після цей персонал проходить у роздягальню, умовно розділену ослоном на двох зон. У першій зоні персонал миє ретельно руки, обробляє їх дезінфікуючим розчином і бере з індивідуальної полиці шафи комплект стерильного технологічного одягу і комплект зі стерильним взуттям.

В другій зоні персонал знову миє руки, обробляє їх дезінфікуючими засобами і при необхідності надягає стерильні рукавички.

Стадія ТП 2 Технологічний процес приготування розчину маніту 15%-ного

ТП 2.1 Приготування розчину маніту 15%-ного

Завантаження сировини:

Маніт

Натрію хлорид

Вода для ін'єкцій

Розчин готують ваго-об'ємним засобом. Сировина, що надходить у виробництво, повинна супроводжуватися аналітичним паспортом, на упакуваннях повинні бути етикетки з указівкою найменування сировини, ДЕСТ, ОСТ чи ТУ, кваліфікації, терміну придатності, дати виготовлення й інших даних.

Цехові запаси сировини варто розраховувати на одну добу.

Узяття наважок (маніту, натрію хлориду) проводять у витяжній шафі. Тільки-що отримана вода для ін'єкцій, з ділянки водопідготовки, надходить у реактор (Р-1) і кип'ятиться протягом 30 хвилин шляхом подачі пари в сорочку реактора. Потім прохолоджують до температури 50-60С та при працюючій мішалці в ручну завантажують маніт і натрію хлорид, перемішують до повного розчинення компонентів. Обсяг розчину доводять водою для ін'єкцій до необхідного рівня. Потім при включеній мішалці в реактор Р-1 завантажують регенерований розчин від попередньої стадії. Після ретельного перемішування проводять якісний і кількісний аналіз розчину.

Для цього з реактора відбирають пробу через нижній спуск в чисту суху колбу на хімічний аналіз по ФС 42У-8-136-97. Концентрацію маніту в реакторі визначають рефрактометром УР-40 чи ИРФ-454Б. Показання рефрактометра повинні бути від 1,355(7) до 1,357(8) (ДФ XI, вип. II, с.29).

Якщо зміст маніту в розчині нижче або вище норми (15%), то концентрацію маніту коректують додаванням води для ін'єкцій або маніту в реактор, при працюючій мішалці.

pН 15%-ного розчину маніту визначається іонометром рН-201, pН повинне знаходитися в межах 5,5-6,5.

Зміст хлориду натрію визначають таким способом: до 5 мл розчину препарату додають 0,5 мл індикатору - хромату калію і титрують 0,1 (моль/л) розчином нітрату срібла до оранжево-жовтого фарбування. 1 мл 0,1 (моль/л) розчину нітрату срібла відповідає 0,00584 г натрію хлориду. При одержанні позитивних результатів розчин передають на попередню фільтрацію.

ТП 2.2 Попередня та стерилізуюча фільтрація

На етапі попередньої фільтрації розчину використовують фільтруючі елементи з діаметром пор 1 мкм. Після підготовки фільтра і матеріальних ліній до роботи, як описано в розділі ВР.1.2. (Підготовка технологічного устаткування), розчин маніту 15%-ного з реактора Р-1 за схемою попадає через фільтр Ф-1 у реактор Р-2, шляхом створення в ньому розрядження від 0,07 МПа (0,7 кгс/см²) до 0,12 МПа (1,2 кгс/см²). По закінченні фільтрації, відбирають пробу для визначення водневого показника, що повинний бути в межах 5,5-6,5 і передають на стадію стерилізуючої фільтрації.

Примітка: при необхідності pН коректується 1М розчином бікарбонату натрію або 1М розчином соляної кислоти.

Стерилізуюча фільтрація розчину маніту 15%-ного

Стерилізуючу фільтрацію здійснюють в окремому приміщенні з дотриманням правил асептики, застосовуючи циліндричні фільтри. Діаметр пір фільтруючого елемента 0,22 мкм. Підготовка фільтра і матеріальних ліній до роботи роблять як описано в розділі (Підготовка технологічного обладнання).

Розчин з реактора Р-2 за схемою після контролю на хімічні показники надходить на фільтр Ф-2 за схемою, а потім по матеріальній лінії на позицію ГФ-11. Фільтрація здійснюється під тиском 0,07-0,1 МПа (0,7-1,0 кгс/см²), створюваним у реакторі Р-2 шляхом подачі стиснутого повітря.

По закінченні стерилізуючої фільтрації, перекривають подачу стиснутого повітря, перекривають вихід з реактору, від'єднують фільтр, розбирають його, застосовуючи засоби індивідуального захисту: гумові рукавички, фартух прогумований, спецодяг. Усі деталі промивають водою для ін'єкцій, потім сушать стерильним стисненим повітрям і роблять зборку.

Стадія ТП 3 Флаконування

ТП 3.1 Підготовка флаконів

Зі складу флакони в поліетиленовому упакуванні подають на попередній перегляд і обробку зовнішньої поверхні, для чого упакування поміщують у ванну ГФ-1 і душированням обполіскують гарячою питною водою до чистоти промивної води.

Флакони без упакування завантажують у ванну ГФ-2. У цей час проводять візуальний перегляд флаконів і відбраковують по бою, відколам.

Замочування флаконів у ванні проводять у 0,5%-ному розчині миючого засобу при температурі (555)С, протягом двох годин. Чисту обробку пляшок проводять на машині “Фортуне” ГФ-3 водою питної, яка пройшла через фільтр Ф-4 (у відсіку I), а потім у відсіках II, III водою для ін'єкцій. Вода для ін'єкцій у машину надходить з ділянки водопідготовки через фільтр Ф-5 за схемою. У відсіку II відбувається грубе ополіскування оборотною водою для ін'єкцій, що надходить через фільтр Ф-6 з III відсіку. Вода для ін'єкцій надходить у II і III відсіки через форсунки. Тиск води, що надходить через форсунки повинний бути не менш (0,150,1) МПа або (1,50,1) кгс/см².

Продуктивність мийної машини - 2500-3000 флаконів у годину.

Мийну машину вичищають від бою не менш двох разів у зміну. Контроль за роботою машини здійснює мийник. Витрата води середньо статистична (1,750,50) м³/годину. Вимиті флакони укладають у листи (за схемою ГФ-5) у положення «горлом униз», установлені на похилу підставку (за схемою ГФ-4). Потім їх укладають у чисті без механічних включень бікси, короби ГФ-6 і передають на поз. ГФ-7 - сухо жаровий стерилізатор. Простерилізовані флакони надходять на стіл ополіскування за схемою ГФ-10.

Контроль флаконів на механічні включення

Відбирають 5-10 флаконів перед розливом у спеціально підготовлену нержавіючу стальну касету з кришкою. Відібрані флакони в «чистій» кімнаті контролю наповняють на половину їхнього обсягу водою, обмиваючи струменем внутрішню поверхню. Кожний флакон переглядають протягом 10 хвилин на відстані від 25 до 30 см від ока на чорному і білому екранах при висвітленні електричною лампою потужністю 60 Вт.

У змивах із внутрішньої поверхні флаконів не повинне бути видимих механічних включень.

Контроль чистоти зовнішньої поверхні флаконів

З касети відбирають 1-2 флакони, зовнішню поверхню яких послідовно обполіскують водою в хімічній склянці ємністю до 500 мл. Промивну воду розливають у перевірені флакони, переглядають у зоні перегляду протягом 10 хвилин. Промивна вода не повинна містити видимих механічних включень (ТВ 42-51-20-93).

Контроль проводять мийники відділення мийки не рідше одного разу в зміну, майстер зміни вибірково з записом результатів у робочому журналі

ТП 3.2 Підготовка гумових пробок і ковпачків

Пробки, отримані зі складу, переглядають і відбраковують через деформацію, видимих механічних включень і інших дефектів.

Для відмивання пробок від гумової крихти та інших механічних забруднень, пробки в кількості 1000 штук завантажують у побутову пральну машину типу СМ 10АУ4 (за схемою ГФ-8), заливають 90 л води питної з температурою (5010)С, відфільтрованої через фільтр Ф-7. Проводять 5 циклів відмивання пробок по 5 хвилин, змінюючи воду після кожного циклу.

Після проведення останнього циклу воду зливають, а пробки заливають 90 л (0,2-0,3)% профільтрованим розчином миючого засобу типу «Лотос», «Прогрес» у воді для ін'єкцій з температурою (5010)С та проводять 5 циклів мийки по 5 хвилин.

По закінченні мийки відпрацьований розчин зливають у каналізацію і проводять ополіскування пробок.

Після проведення останнього циклу пробки поміщають у відфільтрований розчин їдкого натру кальцинованої соди або тринатрійфосфату (0,5-1,0)% у воді для ін'єкцій і кип'ятять протягом 30 хвилин.

Після закінчення часу кип'ятіння проводять 5 циклів ополіскування по 5 хвилин водою для ін'єкцій

Після проведення останнього циклу ополіскування пробки поміщують у розчин соляної кислоти 0,1%-ного у воді для ін'єкцій і кип'ятять протягом 30 хвилин.

Ополіскування після кип'ятіння проводять проточною водою для ін'єкцій, профільтрованої через мембранний фільтр за схемою Ф-8 порами розміром не більш 5,0 мкм, при температурі (5010)С на протязі 15 хвилин (допускається чотирьох разове ополіскування по 2-3 хвилини кожне). Значення рН промивної води не повинне перевищувати значення рН вихідної води для ін'єкцій більш, ніж на 0,2; у промивній воді повинні бути відсутні видимі неозброєним оком механічні включення.

При досягненні чистоти промивної води (візуально) пробки вивантажують у чисті з нержавіючої стальні ємкості з дірчастим дном (ГФ-6), дають стекти воді і передають на стерилізацію.

Стерилізацію пробок проводять в автоклаві у воді для ін'єкцій (за схемою А-2) при надлишковому тиску 0,11 МПа (1,1 кгс/см²) і температурі (1201)С на протязі 45 хвилин. По закінченні стерилізації й охолодження автоклава до (555)С пробки вивантажують і передають на процес розливу по (схемі ГФ-12).

Можливо, проведення процесу силіконування згідно ТУ 42-51-21-93.

Пробки повинні зберігається не більш 24 години.

Мийка алюмінієвих ковпачків

Отримані зі складу ковпачки алюмінієві відбраковують по всім видам браку: деформація, забруднення, темні плями й ін. дефекти.

Ковпачки в кількості 5000 штук завантажують у пральну машину типу СМ 10АУ4 (за схемою ГФ-9), заливають 40 л (0,5-1,0)%- ним розчином господарського мила або миючого засобу типу «Лотос», «Прогрес» в питній воді при температурі (5010)С. Включають у роботу машину і проводять 5 циклів мийки ковпачків по 5 хвилин.

Після закінчення миття відпрацьований розчин зливають у каналізацію і проводять ополіскування водою питної при температурі (5010)С, відфільтрований через фільтр Ф-9 протягом 15 хвилин (3 цикли по 5 хвилин).

Промивну воду зливають і заливають ковпачки (0,5-1,0)%- ним розчином господарського мила або миючого засобу типу «Лотос», «Прогрес» у питній воді при температурі (8010)С на протязі 15-20 хвилин (3-4 циклу по 5 хвилин).

Відпрацьований розчин зливають і проводять ополіскування водою питної при температурі (5010)С, відфільтрований через фільтр Ф-9 протягом 30 хвилин (6 циклів по 5 хвилин), міняючи воду після кожного циклу до водневого показника початкової води на 0,2.

Остаточне відмивання проводять відфільтровуванням через фільтр (за схемою Ф-10) водою для ін'єкцій при температурі (3010)С на протязі 15 хвилин (3 цикли по 5 хвилин), змінюючи воду після кожного циклу.

При досягненні чистоти промивної води (візуально) ковпачки вивантажують у чисті нержавіючі стальні ємності з дірчастим дном (ГФ-6), дають стекти воді і передають на стерилізацію.

Стерилізацію ковпачків проводять в автоклаві у воді для ін'єкцій (за схемою А-2) при надлишковому тиску 0,11 МПа (1,1 кгс/см²) і температурі (1201)С на протязі 45 хвилин. По закінченні стерилізації й охолодження автоклава до (555)С ковпачки вивантажують і передають на процес розливу по (схемі ГФ-13).

Ковпачки повинні зберігається не більш 24 години.

ТП 3.3 Наповнення флаконів, їх укупорка та закатування ковпачками

Відфільтрований розчин маніту 15%-ний по матеріальній лінії надходить на розливний пристрій за схемою ГФ-11.

Розчин маніту без видимих механічних включень за допомогою наливного пристрою розливають по 200 мл у флакони місткістю 250 мл та підготовлені згідно ТП.3.1. і попередньо обполіскані водою для ін'єкцій на установці за схемою ГФ-10 профільтровані через Ф-3, що надходить з реактора Р-3. Наповнені розчином флакони укупорюють стерильними пробками, підготовленими згідно ТП.3.2. і закатують алюмінієвими ковпачками, підготовленими згідно ТП.3.2, на напівавтоматі ЗПУ. Процес фільтрації і розливу розчину маніту у флакони роблять одночасно. Під час розливу періодично перевіряють водневий показник розчину і правильність дозування розчину. Через кожні 20-25 хвилин з лінії розливу відбирають 1-2 флакони і визначають правильність дозування за допомогою каліброваного циліндра.

Обсяг заповнення повинний бути на 2% вище номінального.

Контроль здійснює апаратник фільтрації і майстер.

Контроль на механічні включення розчину

Періодично під час розливу відбирають флакони з розчином маніту 15%-ного, укупорені пробками і переносять на місце перегляду, де переглядають розчин протягом 30 хвилин на відстані від 25 до 30 см від ока на чорному і білому екрані при висвітленні електричною лампою потужністю 60 Вт.

Контроль здійснює апаратник фільтрації, розливу і майстер. Відпрацьований розчин маніту направляють у реактор за схемою Р-2 для повторної фільтрації.

Для розливу застосовують одну визначену партію розчину із зазначеним номером. Відповідно до паспорту ділянки готування, розчин після розливу, укупорки і закатування ковпачками позначають визначеним номером серії. Закатані алюмінієвими ковпачками флакони поміщають в алюмінієві шухляди ГФ-6 разом із вкладишем, де вказують, номер серії, дату розливу і передають їх на стерилізацію за схемою А-1.

Стадія ТП 4 Стерилізація флаконів з розчином.

Перед початком роботи зовнішнім оглядом перевіряють чистоту внутрішньої поверхні автоклава за схемою А-1, цілісність теплоізоляції, справність запобіжного клапана, при необхідності пере набивають сальники, вентилі, усувають пропуски у фланцевих сполуках, якщо необхідно, заміняють прокладку люка, несправний манометр і проводять іспиту на герметичність: закривають люк автоклава і відкривають вентиль подачі пари. При досягненні температури (901)С подачу пари припиняють і витримують протягом 10 хв. Автоклав вважають герметичним при відсутності пропуску пари через люк, фланцеву сполуку, справному підоймовому запобіжному клапані. Виявлені пропуски усувають і вдруге перевіряють на герметичність, потім приступають до завантаження.

Алюмінієві шухляди з флаконами розчину маніту 15% для ін'єкцій завантажують в автоклав і стерилізують шляхом подачі пари в автоклав при температурі (1202)С на протязі 30 хв. і тиску 0,05 МПа. Контроль температури за допомогою термометра, тиску за допомогою манометра. Після закінчення процесу при досягненні температури в автоклаві (552)°С і тиску 6 МПа роблять вивантаження розчину у бокс для охолодження.

В операційному журналі фіксують дату, початок, закінчення і тривалість стерилізації, найменування препарату, дозу, кількість флаконів, розпис. Контроль здійснює стерилізаторщик.

Отримана готова продукція розчину маніту 15%-ного для ін'єкцій повинна відповідати вимогам ФС 42У-8-136-97.

Стадія ПМВ 5 Контроль флаконів,пакування, маркірування, відвантаження готової продукції

ПМВ 5.1 Контроль пляшок на видимі механічні включення і інші види браку

Первинний - суцільний (100%) контроль.

Зовнішнім оглядом проводять відбраковування флаконів по наступним ознакам: флакони, що мають тріщини, негерметичність укупорки, відхилення від дози й інші види браку. Контроль на механічні включення здійснюють згідно РД 42У-001-93 Інструкція «Контроль лікарських засобів парентерального застосування на механічні включення» ГФ-14. У стерильному розчині маніту 15%-ному для ін'єкцій не повинне бути видимих механічних включень.

У кожну шухляду придатної продукції укладають вкладиш із указівкою, дати, розпис і передають на маркірування. Забраковані флакони з розчином маніту укладають у тару з вкладишем, де вказують: найменування продукції, дозу, вид браку, дату і розпис і вивозять у спеціальну кімнату для збереження браку.

Вторинний - вибірковий контроль

Від кожної серії переглянутого розчину маніту 15%-ного для ін'єкцій відбирають середню пробу і переглядають відповідно до вищевикладеної методики.

При виявленні більш 2% пляшок з видимими механічними включеннями серію повертають для повторного первинного перегляду.

Контроль здійснює майстер, технолог.

Третинний - вибірковий контроль

Здійснює контролер ВТК згідно таблиці 3 РД 424-001-93 інструкції «Контроль лікарських засобів парентерального застосування на механічні включення».

Якщо на першому ступені контролю кількість ємкостей з інфузійним розчином, що містить механічні включення, дорівнює чи перевищує зазначені в графі 6, то всю продукцію бракують; якщо кількість таких ємкостей менше зазначеного числа в графі 6, але більше, ніж графі 5, то проводять другу ступінь контролю на такій же кількості одиниць готової продукції.

Усю серію бракують і повертають у цех, якщо кількість одиниць продукції, що мають механічні включення, чи перевищує дорівнює числу, зазначеному в графі 6 для сумарного обсягу першої і другої вибірок.

ПМВ 5.2 Пакування, маркірування

На пакувальному столі за схемою ГФ-15 і ГФ-16 на пляшку з розчином маніту 15%- ним для ін'єкцій наклеюють етикетку з паперу етикеточного за ДЕСТ 7625-86.

Кожний флакон разом з інструкцією упаковують у пачку з картону для споживчої тари за ДЕСТ 7933-89 з попередньо вставленим усередину вкладишем з одно - або двошарового картону гофрованого за ДЕСТ 7376-84. Також упаковують флакони в картонні шухляди за ДЕСТ 9142-90 (виконання А) з перегородками або ґратами з картону гофрованого за ДЕСТ 7376-84, куди вкладають 3-5 інструкцій із застосуванням препарату. На пачку наклеюють етикетку з паперу етикеточного за ДЕСТ 7625-86 або писального за ДЕСТ 78510-87. Текст етикетки й інструкції наносять на пачку типографським способом.

Маркірування

На етикетці вказують «Україна», ОАО «Дніпрофарм», його товарний знак, назва препарату на латинській і російській мовах, концентрацію, об'єм у мілілітрах, «Стерильна», «Внутрішньовенно», «Ос молярна концентрація 1382моль/л», умови збереження, реєстраційний номер, номер серії, термін придатності.

На етикетці торгової тари додатково вказують кількість упакувань і адреса підприємства виготовлювача. Транспортне маркірування відповідно до ДЕСТ 14292-77.

Транспортування

Відповідно до ДЕСТ 17768-90.

Від кожної серії розчину маніту 15%-ного для ін'єкцій відповідно до спеціального листа, пред'явницькому повідомленню, контролер ОТК відбирає середню пробу на аналіз. Після одержання паспорта ОТК готову продукцію здають на склад готової продукції.

Стадія ПВ 6 Переробка використаних відходів виробництва

ПВ 6.1 Регенерація розчину препарату

Переробку використовуваних відходів проводять на устаткуванні основного технологічного процесу на стадії ТП.2.1. Готування розчину маніту 15%-ного. Регенерований розчин на цю стадію подається після виявлення браку.

Залишок розчину від розливу з операції ТП.3.2. та втрати зі стадії ПМВ 5. зливають у збірник З-1, потім фільтрують розчин препарату через фільтр Ф-11 у мірник М-1.

Відбирають пробу на аналіз (рН,% вмісту препарату в розчині).

Регенерований розчин маніт при відповідності з ФС 42У-8-136-97 використовують при готуванні наступної серії в день його регенерації.

ПВ 6.2 Регенерація флаконів, пробок

Регенерацію флаконів і пробок проводять на устаткуванні основного технологічного процесу на стадіях ТП.3.

Флакони, звільнені від розчину на стадіях ТП.4.2. і ПМВ.5. направляють на операцію ТП.3.1. Підготовка флаконів, обробляються вони окремо від флаконів, що надходять зі складу, а потім їх разом направляють на стерилізацію.

Пробки, зняті з флаконів на стадіях ТП.4.2 і ПМВ.5 направляють на операцію ТП.3.1 Підготовка гумових пробок, ковпачків.

Промивають пробки від розчину препарату проточною гарячою (555)°С водопровідною водою на позиції за схемою ГФ-8 окремо, потім їх приєднують до пробок, що надходять зі складу на стерилізацію.

Утилізація невикористаних відходів

Бій флаконів - бите скло - збирають у спецтару і направляють на міський смітник.

Алюмінієві ковпачки, використані, нестандартні - збирають у спецтару і направляють на склад металобрухту (втор-сировина).

Промивні води з устаткування, що містять незначну кількість препарату, миючих засобів, направляють у каналізацію [9].

6. Матеріальні розрахунки

6.1 Матеріальний баланс виробництва

Матеріальний баланс - це співвідношення між кількістю початкової сировини, матеріалів, напівпродуктів і проміжної продукції, використаних у виробництві, і кількістю фактично отриманої готової продукції, відходів і втрат.

Метою розрахунків матеріального балансу є:

- визначення кількості сировини і матеріалів для забезпечення заданої потужності;

- визначення завантаженості на окремі апарати і трубопроводи, що є основою для розрахунків їх геометричних розмірів і вибору стандартного апарату;