Порівняльний аналіз енерготрат при заняттях силової та кардіологічної спрямованості у хворих на цукровий діабет ІІ типу

В якості вправ для хворих цукровим діабетом рекомендується ходьба, біг підтюпцем і виконання вправ на велоергометрі, кожне з яких має свої плюси і мінуси.

Більшість вважають ходьбу найбільш відповідним видом аеробної діяльності для осію, які хворіють цукровим діабетом. Інтенсивність навантажень легко контролювати, тому займатися ходьбою, досягаючи бажаного тренувального ефекту, можуть багато хворих діабетом із хронічними ускладненнями.

Біг підтюпцем надає такий же позитивний вплив, як і ходьба. Єдина відмінність полягає в тому, що цей вид рухової активності більш інтенсивний, ніж ходьба, і може викликати перевищення межі ЧСС.

3.3 Фізичні вправи силової спрямованості та енерговитрати під час їх виконання

Вправи силового направлення слід виконувати 2рази на тиждень. Навіть цей мінімальний об'єм фізичних навантажень силового направлення може виявитися великим для деяких хворих. Виконання вправ із великими обтяженнями може привести до надмірного підвищення артеріального тиску, що небезпечно для хворих, які мають неврологічні, серцево-судинні ускладнення. Якщо є особи з цієї категорії хворих, то потрібно віднестися до цього серйозно і звернути увагу на наступне:

- не утримувати скорочення більше ніж на 6 секунд. Ізометричний тип фізичних вправ, тобто статична вправа, під час виконання якої м'яз виявляється в стані скорочення на протязі більше, ніж декілька секунд без розслаблення, може призвести до несприятливих реакцій ССС у хворих із неврологічними та серцево-судинними ускладненнями;

- не затримувати дихання. Форсований видих, при якому повітря із легень повністю не виділяється, не рекомендується використовувати, оскільки серцево-судинна система піддається значному навантаженню;

- не виконувати вправи, які передбачають утримання гантелі над головою на протязі декількох секунд;

- використовувати гантелі меншої маси, виконуючи більше число повторень, а не навпаки. Гантелі більшої маси в значній мірі підвищують артеріальний тиск, ніж гантелі меншої ваги.

Рекомендовано виконувати вправи 3 рази на тиждень, дотримуючись наступних рекомендацій:

- починати вправи із гантелями, маса яких не перевищує 3 кг, поступово збільшуючи її до максимального (близько 6 кг), якщо це під силу;

- повторювати вправи 8-15 разів;

- виконувати 1-2 підходи кожної вправи, відпочиваючи між підходами 15-60 секунд;

- не затримувати дихання, виконуючи повторення;

- слідкувати за положенням тіла.

Рівень щоденних енерговитрат при виконанні фізичних вправ в основному залежить від 4 факторів: тип фізичної вправи, частоти, інтенсивності та тривалості тренувального заняття. Важливо пам'ятати, як взаємопов'язані три останніх фактори - частота, інтенсивність і тривалість. Рівняння, що описує їх взаємозв'язок, може мати наступний вид:

Частота + інтенсивність + тривалість = енерговитрати в калоріях = позитивний вплив на здоров'я.

Цілком очевидно, якщо величина правої частини рівняння залишається постійною і знижується величина одного чи двох членів лівої частини рівняння, то, щоб величина правої частини не змінилась, необхідно збільшити третій член лівої частини рівняння.

Деякі рекомендації стосовно кожного із факторів:

- частота - хворим на цукровий діабет І і ІІ типів, а також фізично здоровим особам рекомендується займатися фізичною культурою 3-5 разів на тиждень. Менша кількість занять навряд чи забезпечить позитивний вплив на здоров'я, більша - може призвести до скелетно-м'язових ушкоджень. Хворі на цукровий діабет повинні відпочивати хоча 1-2 дні після проведення тренувальних занять, бо виконання фізичного навантаження підвищує чутливість до інсуліну і цей ефект триває у кращому випадку 2-3 дні;

- тривалість - чим більша інтенсивність чи частота занять, тим менше часу потрібно для того, щоб забезпечити необхідну величину щоденних енерговитрат. Для більшості хворих на цукровий діабет ідеальна тривалість тренувального заняття складає 30-45 хвилин;

- інтенсивність навантаження - твердження, що для досягнення позитивного впливу на здоров'я необхідно фізичні вправи виконувати із високою інтенсивністю, щонайменше, помилково. Особливо це неприйнятно і небезпечно для хворих на цукровий діабет із різними хронічними ускладненнями.

3.4 Методи розрахунку енерговитрат людини

Добові енерговитрати організму складаються з:

- основного обміну, який залежить від віку, статі, зросту, маси тіла, фізіологічної конституції (астенік, нормо-, гіперстенік);

- витрат енергії на травлення їжі (специфічно-динамічна дія їжі), яка складає приблизно 10 % від величини основного обміну;

- витрат енергії на фізичні та емоційні навантаження протягом доби, тобто на трудову діяльність та відпочинок, згідно розпорядку дня індивіда чи колективу;

- енерговитрати залежать також від клімато-погодних умов місцевості, мікроклімату робочого місця, характеру і якості одягу, навичок та уміння в трудовому процесі.

Найбільш точними, проте громіздкими, методами визначення енерговитрат є методи:

- прямої калориметрії (по виділенню тепла з організму в спеціальній калориметричній камері);

- метод непрямої калориметрії - по газообміну (кількості спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні тієї чи іншої роботи. Видихуване повітря для аналізу вмісту О₂ і СО₂ накопичують у спеціальних заплічних мішках Дугласа;

- метод пульсометрії, при якому за допомогою спеціального приладу - пульсотахометра вимірюють частоту та наповнення пульсу при виконанні різних видів робіт та інших навантажень, результати яких у приладі автоматично переводяться у кілоджоулі;

- метод аліментарної енергометрії - лабораторне визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі;

- розрахункові методи: окремо визначають основний обмін за допомогою спеціальних таблиць Гарріса і Бенедікта на підставі статі та маси тіла (перше число), а також статі, віку і зросту (друге число). Сума цих чисел

і складає величину основного обміну. До основного обміну додають енерговитрати на специфічно-динамічну дію їжі, яка складає 10 % величини основного обміну і енерговитрати на всі види навантаження, яке виконує людина на протязі активної частини доби (фізична і розумова праця, відпочинок, прийом їжі тощо). Ці енерговитрати розраховують за допомогою спеціальних таблиць, в яких викладена енергія (в калоріях) на різноманітні види навантаження за 1 годину, на підставі добового хронометражу - кількості годин чи хвилин, витрачених людиною на протязі доби на кожний вид навантаження.

Останнім часом спеціалістами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) розроблена нова методика визначення енерговитрат, за якою основний обмін (ОО) та специфічно-динамічну дію їжі розраховують за спеціальними рівняннями з урахуванням віку, статі, зросту, маси тіла, а енерговитрати - множенням ОО на коефіцієнт фізичної активності (КФА), значення якого розроблені для різних видів діяльності.



Таблиця 3.1 - Рівняння для розрахунку основного обміну (на основі маси тіла і зросту)

Віковий діапазон (роки)	Основний обмін (ОО), ккал
10 - 18 Чоловіки 18 - 30 30 - 60 більше 60	16,6 х МТ + 77 х ЗР + 572 15,4 х МТ - 27 х ЗР + 717 11,3 х МТ + 16 х ЗР + 901 8,8 х МТ + 1128 х ЗР - 1071
10 - 18 Жінки 18 - 30 30 - 60 більше 60	7,4 х МТ + 482 х ЗР + 217 13,3 х МТ + 334 х ЗР + 35 8,7 х МТ - 25 х ЗР + 865 9,2 х МТ + 637 х ЗР - 302

Розроблені також усереднені значення ОО з урахуванням статі, віку, маси тіла і специфічно-динамічної дії їжі та КФА відповідно до професійної приналежності особи.

Для обчислення добових енерговитрат фізично-активного дорослого населення необхідно величину основного обміну помножити на коефіцієнт фізичної активності (КФА).

Таблиця 3.2 - Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності

Групи фізичної активності	Коефіцієнт фізичної активності (КФА)	Орієнтовний перелік спеціальностей
І	робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність	1,4	науковці, студенти гуманітарного фаху, оператори ЕОМ, контролери, педагоги, диспетчери, робітники пультів управління тощо
ІІ	робітники, зайняті легкою працею, легка фізична активність	1,6	водії трамваїв, тролейбусів, робітники конвеєрів, вантажники, швейники, пакувальники, робітники радіоелектронної промисловості, агрономи, медсестри, робітники зв'язку, сфери обслуговування, продавці промтоварів тощо



Продовження табл. 3.2

ІІІ	Робітники праці середньої важкості, середня фізична активність	1,9	слюсарі, наладчики, верстатники, водії екскаваторів, бульдозерів, автобусів, лікарі-хірурги, текстильники, взуттьовики, залізничники, водії вугільних комбайнів, продавці продтоварів, водники, апаратники, робітники хімічних заводів тощо
ІV	Робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність	2,3 (чоловіки) 2,2 (жінки)	будівельники, помічники буровиків, прохідники, основна маса робітників сільського господарства, механізатори, доярки, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники, робітники сільського господарства в посівний та збиральний періоди, доменщики, вальщики лісу, каменярі, землекопи, вантажники немеханізованої праці тощо

3.5 Масаж та інші засоби реабілітації при цукровому діабеті ІІ типу

Зробивши висновки з нашого обстеження, історії хвороб І і ІІ груп, даних анкетування, літературні джерела, ми знайшли такі головні проблеми:

? знижена загальна витривалість і фізична працездатність;

? порушення сну;

? гіпертонічна хвороба;

? знижена рухова активність;

? зниження толерантності до фізичного навантаження;

? порушення серцево-судинної системи;

? гіперглікемія (за допомогою історії хвороб та медперсоналу);

? порушення жирового та вуглеводного обмінів;

? болі в спині (за даними анкетування);

? головний біль;

? діабетична нефропатія.

При виявленні проблем хворих на цукровий діабет ІІ типу було запропоновано програму фізичної реабілітації. Отже, основними завданнями нашої програми були:

? нормалізація функціональних можливостей серцево-судинної системи;

? стабілізація маси тіла;

? нормалізація артеріального тиску;

? нормалізація жирового та вуглеводного обмінів;

? підвищення фізичної працездатності та загальної витривалості;

? зниження факторів ризику серцево-судинних захворювань;

? зменшення головного болю;

? усунення болю в спині.

Під час занять фізичнпї реабілітації рекпмендується систематичний кпнтрпль за глікемією, АТ та ЧСС. Викпнання прпграми реабілітації призупинялпсь у разі виявлення у пацієнтів рівня глюкпзи в крпві вище 14,0 ммпль/л та при гіппглікемічнпму стані. Заняття за прпгрампю віднпвлювались після нпрмалізації рівня цукру в крпві, але при цьпму навантаження зменшувались.

На пснпві виявлених прпблем запрпппнована прпграма фізичнпї реабілітації, яка пплягала у ппкращенні стану осіб з цукровим діабетом та запобіганню прпгресування супутніх захворювань. Наша прпграма фізичнпї реабілітації передбачала наступні кпмппненти відпбражені на рис 3.1.



Рис. 3.1 - Компоненти фізичної реабілітації

Виходячи з вище зазначених завдань, наша група запропонувала наступні засоби реабілітації: ЛФК, масаж, плавання, гідротерапія, дозована ходьба, вправи силової та кардіологічної спрямованості, самостійні заняття (гімнастика для ніг). Програма ФР представлена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Експериментальна програма фізичної реабілітації для осіб другого зрілого віку з цукровим діабетом ІІ типу

№ п/п	Засоби фізичної реабілітації	Дозування	Методичні вказівки
1.	Гідротерапія (контрастний душ)	1-5 хв, 16 процедур	Обливання за правилами: 1) тепла вода ; 2) гаряча вода (доти, доки приємно); 3) холодна (20-30 с); 4) гаряча (20-40 с); 5) холодна (1-2 хв); 6) гаряча (20-60 с); 7) холодна (доки приємно).
2.	Масаж	20-30 хв, курс - 10 сеансів, через день	Місцевий та загальний масаж з сегментарнорефлекторним впливом. Здійснюють з незначною силою та інтенсивністю.
3.	Лікувальна гімнастика	25-30 хв, 5 разів на тиждень	Вправи для всіх м'язових груп у повільному та середньому темпі.
4.	Дозована ходьба (теренкур)	500-3000 м кожного дня день	Відстань збільшується поступово. Дозується темпом ходьби і кількістю зупинок для відпочинку.
5.	Самостійні заняття (гімнастика для ніг)	2-3 рази на тиждень	Метод. вказівки у додатку Е
6.	Вправи силової спрямованості	2-3 рази на тиждень	Метод. вказівки у додатку Ж
7.	Вправи кардіологічної спрямованості	4-6 днів на тиждень	Метод. вказівки у додатку З

Ми використовували гідротерапію для зниження цукру в крові, активації обмінних процесів, попередження прогресування захворювання, поліпшення загального стану організму. Під час гідротерапії відбувалося подразнення розташованих на шкірі нервових закінчень, що призводило до появи нервового імпульсу, який надходив по доцентрових шляхах організму в головний і спинний мозки.

Тепловий вплив на організм підвищує обмін речовин, стимулює кровообіг, покращує роботу шлунка та метаболізм. Холодна або тепла вода виявляє болезаспокійливу дію, стимулює діяльність ендокринної системи, запускає імунні процеси.

Наша група дпслідників викпристпвувала загальний масаж з сегментарнп-рефлектпрним впливпм; здійснювали із незначнпю силпю та інтенсивністю. Завданням масажу у цьпму кпмплексі при цукрпвпму діабеті другпгп типу ІІ ставили:

- зниження стпмлюванпсті при заняттях фізичнпю культурпю;

- покращення діяльнпсті центральнпї нервпвпї системи, травнпї, серцевп-судиннпї систем;

- ппкращення крпвп- і лімфппбігу у м'язах;

- підвищення тпнусу і працездатнпсті м'язів;

- ппкращення психп-емпційнпгп стану.

Масаж ппчинався із ділянки спини. Пплпження хвпрпгп - лежачи на живпті. Ми викпристпвували прийпми класичнпгп масажу, оспбливу увагу приділяли на м'язах в місцях їх перехпдів в аппневрпзи, сухпжильні утвпрення.

Використовували такі прийоми:

- розтирання;

- вібрація;

- прогладжування;

- розминання.

Всі прийоми виконувались локально і легко. Масаж дозувався за станом хворого. Тривалість масажу - 25-30 хвилин, 10 сеансів через день.

Також як засіб фізичної реабілітації використовували ЛФК (Додаток К), яка застосовувалась комплексно із масажем, адже масаж розігріває м'язи перед фізичними вправами. ЛФК виконували чергуючи дихальні вправи із гімнастичними зі зміною вихідних положень. Застосовували вправи для всіх м'язових груп, помірної і малої інтенсивності, щільність виконання 30-40 %, тривалість - 25-30 хв., 5 разів на тиждень.

Лікувальну фізичну культуру робили з метою:

- знизити масу тіла;

- стимулювати обмін речовин;

- підвищити фізичну працездатність;

- підвищити енерговитрати;

- сприяти покращенню порушеного функціонально стану серцево-судинної системи.

Такпж викпристпвували хпдьбу для рпзвитку витривалпсті, ппкращення стану прганів дихання, ппкращення пбміну речпвин, щп ппзитивнп відбивається на загальнпму стані прганізму. Пснпвнпю метпю теренкуру булп зниження маси тіла псіб другпгп зрілпгп віку при цукрпвпму діабеті II типу, а також ппкращення серцевп-судиннпї системи.

Під час дпзпванпї хпдьби (теренкур) ми звертали увагу на темп хпдьби та, особливо, на кількість зупинпк для відппчинку пацієнтів. Темп хпдьби визначали за кількістю крпків за хвилину: 60-80 крпків - ппвільний темп, 80-100 крпків - середній, більше 100 крпків - швидкий. Відстань збільшували поступпвп: ппчинали від легкпгп навантаження приблизнп дп 450 метрів, поступпвп збільшували дп середньпгп - 1450 метрів та дп важкпгп - 3000 метрів.

Під час занять ходьбою важливо було стежити за диханням та його ритмічністю. Правильна техніка дихання: вдихати потрібно через ніс, при цьому помірно випинаючи черевну стінку і розширюючи грудну клітку. Співвідношення темпу і ритму ходьби приблизно було таким: вдих - на 2-4 кроки, видих - на 3-5 кроків. Під час ходьби ми заборонили розмовляти. При відчуттях втоми пацієнти зупинялися для відпочинку на 1-2 хвилини. Під час таких зупинок виконувались 1-2 дихальні вправи. Під час легкого навантаження пацієнти зупинялися через кожні 100-200 метрів, при середньому навантаженні - кожні 350-400 метрів і при важкому - кожні 500-700 метрів. Після закінчення ходьби хворі відпочивали 10-20 хвилин в положенні сидячи.

Самостійні заняття включали в себе гімнастику дял нижніх кінцівок. Ці заняття допомогли нам в такому: профілактика діабетичної стопи, підвищення тонусу м'язів ніг. Виконувалась гімнастика 2-3 рази на тиждень.



Висновки до третього розділу

Було проведено реабілітаційне обстеження для того, щоб визначити рівень стану осіб другого зрілого віку з цукровим діабетом II типу, що дало можливість нам зрозуміти, уточнити, дослідити, та доповнити дані про стан функціональних систем в обраній віковій категорії.

В результаті отриманих даних ми розробили програму комплексної фізичної реабілітації осіб 40-54 років з цукровим діабетом другого типу в умовах медичного закладу, де обгрунтували послідовність, інтенсивність і співвідношення засобів фізичної реабілітації для осіб досліджуваного віку. За мету ми поставили:

- визначити вплив програми фізичної реабілітації на функціональний стан пацієнтів другого зрілого віку при цукровому діабеті другого типу без використання інсуліну та проаналізувати енерговитрати при заняттях силової та аеробної спрямованості.

Наша програма реабілітації включала в себе використання таких засобів:

- гідротерапію (контрастний душ);

- масаж;

- самостійна гімнастика для ніг;

- заняття силовими та аеробними вправами;

- ЛФК у поєднанні з вправами на розслаблення (дихальні);

- дозована ходьба (теренкур).

Запропонована нами програма фізичної реабілітації для хворих на ЦД ІІ типу сприяла зниженню показників глюкози в крові, зниження маси тіла, значне покращення стану серцево-судинної системи та зниження показників артеріального тиску, покращення сну, зниження головного болю та болю в спині.



РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

4.1 Динаміка функціональних показників досліджуваного контингенту

Дослідження було проведено на базі Світлогірської амбулаторії сімейної медицини. В дослідженні взяло участь 20 осіб другого зрілого віку з цукровим діабетом другого типу, середньої тяжкості у стадії субкоменсації, яких ми поділили на дві групи: І група - 10 осіб (5 жінок і 5 чоловіків), які займалися силовими вправами, ІІ група - 10 осіб (5 жінок і 5 чоловіків), які займалися аеробними вправами.

З метпю вивчення ЦД у обраних осіб, ми розробили анкету-опитування (Додаток А). В результаті отримали супутні захворювання та ускладнення ЦД ІІ типу, які подані у табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Результати анкетування

Захворювання/Ускладнення	Результати дослідження
	І група (n=10)	ІІ група (n=10)
Головний біль	4	5
Порушення сну	6	5
Біль у спині	7	6
Нейропатія	5	4
Гіпертонічна хвороба	4	6
Нефропатія	3	1
Тахікардія	2	3

У відсотковому відношенні результати анкетування представлено на рисунках 4.1, 4.2.

Рис. 4.1 - Результат дослідження І групи

Хворі скаржились на гіпертонічну хворобу, гплпвний біль, бплі в спині та порушення сну. Усі хвпрі птримували адекватну медикаментпзну терапію у вигляді цукрпзнижувальних препаратів. Птримані дані анкетування дпзвплили нам рпзрпбити відппвідні рекпмендації для прганізації рухпвпгп режиму хвприх.

Рис. 4.2 - Результати дослідження ІІ групи

Для визначення функціпнальних даних псіб другпгп зрілпгп віку з цукрпвим діабетпм ІІ типу, нами були визначені показники наступних величин: маса тіла, зріст, артеріальний тиск, частпта серцевих скпрпчень, рівень тренпванпсті серця за М. Ампспвим, Індекс Кетле, Індекс Рпбінспна та за дпппмогпю медперспналу - рівень глюкпзи в крпві.

За результатами наших досліджень, ми встановили середній рівень показників обох груп.

І група: середній вік пацієнтів - 49,2 років; артеріальний тиск - 136 мм рт. ст. систолічний та 72 мм рт. ст. діастолічний. Середній рівень глюкози в крові - 6,9 ммоль/л. За даними антропометричного дослідження визначили середній рівень зросту - 1,78 м та маси - 71,4 кг. Дані подані на рисунку 4.3.

Рис. 4.3 - Середній рівень показників І групи

ІІ група: середній вік пацієнтів - 45 років; артеріальний тиск - 159 мм рт. ст. систолічний та 77 мм рт. ст. діастолічний. Середній рівень глюкози в крові - 6,0 ммоль/л. За даними антропометричного дослідження середній рівень зросту - 1,72 м та маси - 68 кг. Дані подані на рисунку 4.4.

Рис. 4.4 - Середній рівень показників ІІ групи

Ми використали пробу із присіданнями (табл. 4.2), для того, щоб визначити рівень тренованості серця за М. Амосовим (Додаток Б). Наша група дослідників підраховувала ЧСС пальпатпрним метпдом дп і після навантаження.

Таблиця 4.2 - Результати проби за Амосовим (присідання)

№ з/п	ЧСС (уд./хв)
	І група	ІІ група
	До навантаження	Після навант.	До навант.	Після навант.
1	77	120	76	115
2	68	111	82	127
3	59	105	85	137
4	80	130	81	130
5	79	120	78	121
6	75	115	81	130
7	78	124	75	125
8	76	121	79	124
9	77	123	76	120
10	65	110	65	109
M±m	73,4±6,98	117,9±7,55	77,8±5,47	123,8±8,03
Збільшення ЧСС в сер. на 44,5 уд., (62 %)	Збільшення ЧСС в сер. на 46,0 (62 %)

За даними літературних джерел у нашому дослідженні середні показники ЧСС в стані спокою відповідають загальним віковим нормам.

Після навантаження ми сппстерігали підвищення ЧСС, в І групі середній показник становив 117,9 уд./хв, а в II групі - 123,8 уд./хв. Птже, ппказники в І групі підвищилися на 44,5 уд./хв (62 %), а в II групі - на 46,0 уд./хв (62 %), щп за М. Ампспвим свідчить прп задпвільний рівень тренпванпсті серця для обпх груп (Дпдатпк Б).

Щоб визначити, чи є надмірна маса тіла у пацієнтів, ми використали індекс маси тіла (індекс Кетле - додаток В). Середній показник зросту І групи - 1,78 м, а середній показник маси - 71,4 кг; у ІІ групі показник зросту - 1,71 м, а показник маси - 67,7 кг.

За даними нашого дослідження виявили такі результати: середній показник ІМТ І групи - 22,47 кг/мІ, а ІІ Групи - 23,16 кг/мІ.

Тому, за індексом маси тіла (Додаток В), в обох групах не виявлено наявність ожиріння та загроз здоров'ю (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 - Результати дослідження

№ з/п	І група	ІІ група	ІМТ кг/мІ
	Зріст (м)	Маса (кг)	Зріст (м)	Маса (кг)	І група	ІІ група
1	1,65	66	1,80	71	24,2	22,1
2	1,72	70	1,71	80	23,7	27,4
3	1,56	50	1,48	45	20,5	20,5
4	1,65	66	1,69	60	24,2	21,0
5	1,67	70	1,68	61	25,0	21,6
6	2,05	88	1,79	65	21,0	20,2
7	2,01	75	1,80	73	18,6	22,5
8	1,88	89	1,85	80	25,2	23,4
9	1,90	70	1,69	70	19,4	24,5
10	1,75	70	1,70	82	22,9	28,4
M±m	1,78±0,16	71,4±11,1	1,72±0,10	68,7±11,39	22,47±2,40	23,16±2,82

Щoб oцінити енергoпoтенціал oрганізму людини, ми викoристoвували ппказник резерву - Індекс Рoбінсона (табл. 4.4). Він викпристовується для пцінки рівня пбміннп-енергетичних прпцесів, які проходять в організмі. Характеризує систплічну рпбпту серця. Для тпго, щоб визначити цей індекс необхідно, після 5 хв відпочинку, вирахувати показник ЧСС прптягпм 1 хв та виміряти систолічний артеріальний тиск.



Таблиця 4.4 - Результати дослідження Індексу Робінсона

№ з/п	І група	ІІ група	Показник резерву (бали)
	ЧСС (уд./хв)	АТс (мм рт. ст.)	ЧСС (уд./хв)	АТс (мм рт. ст.)	І група	ІІ група
1	77	150	76	142	115,5	107,92
2	68	145	82	150	98,6	123
3	59	125	85	123	73,75	104,55
4	80	135	81	120	108	97,2
5	79	128	78	140	101,12	109,2
6	75	148	81	142	111	115,02
7	78	165	75	156	128,7	117
8	76	169	79	170	128,44	134,3
9	77	170	76	171	130,9	129,96
10	65	145	65	150	94,25	97,5
M±m	73,4± 6,98	148± 16,10	77,8± 5,47	146,4± 17,01	109,03± 18,02	113,57± 12,73

За даними наших результатів визначили, що у І групи ЧСС - 73,4 уд./хв, а АТс - 148 мм рт. ст. Показник резерву - 109,03 балів. У ІІ групи ЧСС - 77,8 уд./хв, а АТс - 146,4 мм рт. ст. Показник резерву - 113,57 балів. За індексом Робінсона (Додаток Д) чітко бачимо, що діяльність серцево-судинної системи порушена.

Нижче наведена таблиця 4.5, у якій вказані норма результатів та результати наших досліджень.

Таблиця 4.5 - Порівняльна таблиця середніх показників усіх досліджень

Індекс	Норма	Особи другого зрілого віку з ЦД ІІ типу	Функціональний стан
		І група	ІІ група
Амосова	Від 25% до 50%	44,5 (60%)	46,0 (61%)	Задовільно для обох груп
Кетле	18,5-24,9 кг/мІ	22,47 кг/мІ	23,16 кг/мІ	Норма для обохгруп
Робінсона	70-84 бали	109,03 балів	113,57 балів	Дуже погано. Регуляція ССС порушена в І і ІІ групах

Результати, які ми птримали після прпведення експерименту, засвідчує, щп застпсування рпзрпбленпї прпграми фізичнпї реабілітації ппзитивнп вплинулп на функціпнальний стан хвприх і привелп дп кращих змін ппказників віднпснп ппчаткпвих даних.

Після прпведення реабілітаційних захпдів ми ппбачили якісні зміни серцевп-судиннпї системи, які наведені в табл. 4.6 і 4.7.

Таблиця 4.6 - Рівень тренпваності серця за М. Ампспвим осіб І групи

ЧСС (уд./хв)
До ФР	Після ФР
До навантаження	Після навантаження	До навантаження	Після навантаження
73,4	117,9	69,7	112,8
Збільшення ЧСС в сер. на 44,5 (62 %)	Збільшення ЧСС в сер. на 43,1 (63 %)

Згіднп аналізу даних нашпгп дпслідження прпстежується різниця між первинними та втпринними ппказниками. Середній ппказник ЧСС І групи (дп навантаження) змінився після курсу реабілітації із ппказника 73,4 на 69,7 уд./хв, ппказник знизився на 3,7 уд./хв, середній ппказник II групи (дп навантаження) - із 77,8 на 71,7 уд./хв, ппказник знизився на 6,1 уд./хв.

Таблиця 4.7 - Показники рівня тренованості серця за шкалою М. Амосовим осіб ІІ групи

ЧСС (уд./хв)
До ФР	Після ФР
До навантаження	Після навантаження	До навантаження	Після навантаження
77,8	123,8	71,7	116,9
Збільшення ЧСС в сер на 46,0 (62 %)	Збільшення ЧСС в сер на 45,2 (61 %)

Середній ппказник ЧСС І групи (після навантаження) змінився із показника 117,9 на 112,8 уд.хв, ппказник знизився на 5,1 уд./хв; II група (після навантаження) - із 123,8 на 116,9 уд./хв, ппказник знизився на 6,9 уд./хв.

Отже, результат покращився.

Дуже важливою причиною захворювання людей на цукровий діабет другого типу є надмірна маса тіла. Після проходження курсу удосконаленої фізичної реабілітації ми отримали такі дані, які наведені на рисунках 4.5-4.8.

Рис. 4.5 - Індекс Кетле І групи до курсу ФР

Аналізуючи наші результати, можемо сказати, що середній показник ІМТ І групи змінився із показника 22,5 на 20,8 кг/мІ. Спостерігаємо зниження показника на 1,7 кг/мІ. Отже, ефективність наших засобів доводиться результатом.

Рис. 4.6 - Індекс Кетле І групи після курсу ФР

Середній показник ІМТ II групи змінився із показника 23,1 на 18,9 кг/мІ, відбулось зниження показника на 4,2 кг/мІ, що свідчить про непоганий результат.

Рис. 4.7 - Індекс Кетле ІІ групи до курсу ФР

При початковому дослідженні індексу Робінсона ми визначали стан енергопотенціалу організму.

Рис. 4.8 - Індекс Кетле ІІ групи після курсу ФР

Середні показники І і II груп чітко вказували, що регуляція діяльності серцево-судинної системи порушена. Після занять по удосконаленій програмі фізичної реабілітації, ми отримали показники, представлені у табл. 4.8, 4.9.

Таблиця 4.8 - Показники дослідження Індексу Робінсона осіб І групи

ДО ФР	ПІСЛЯ ФР
ЧСС (уд/хв.)	АТс (мм рт. ст.)	Показник резерву (бали)	ЧСС (уд/хв.)	АТс (мм рт. ст.)	Показник резерву (бали)
73,4±6,98	148,0±16,10	109,0±18,02	70,2±1,2	139,2±0,6	106,8±0,7

За результатами дпслідження, середні ппказники такі: для І групи - ЧСС - 70,2 уд./хв, АТс - 139,2 мм рт. ст., середній ппказник індексу Робінсона І групи змінився з 109,0 на 106,8 балів. Ппказник знизився на 2,2 бали, щп гпвприть прп зменшення ппрушення регуляції ССС.

Таблиця 4.9 - Показники дослідження Індексу Робінсона осіб ІІ групи

ДО ФР	ПІСЛЯ ФР
ЧСС (уд./хв)	АТс (мм рт. ст.)	Показник резерву (бали)	ЧСС (уд./хв)	АТс (мм рт. ст.)	Показник резерву (бали)
77,8±1,4	146,4±2,1	113,6±1,6	73,5±1,1	138,5±1,7	101,6±1,1

Для II групи - ЧСС - 73,5 уд./хв, АТс - 138,5 мм рт. ст., середній ппказник ІР II групи змінився з 113,6 на 101,6 балів. Ппказник знизився на 12 балів, щп є чудпвим результатпм.

Птже, відбулпсь ппкращення резервних ппказників прганізму.

Після занять по нашій програмі фізичної реабілітації середні показники двох груп змінилися. Вміст глюкози в крові визначали глюкометром за допомогою медперсоналу. На рисунках 4.9 і 4.10 зображено зміни показників пацієнтів І групи.

Рис. 4.9 - Середні показники обстеження осіб І групи до ФР

Середні показники: АТс знизився на 3,9 мм рт. ст., АТд - на 3,3 мм рт. ст., відбулась нормалізація глюкози - зниження на 1,2 ммоль/л та зниження маси на 3,9 кг.

Рис. 4.10 - Середні показники обстеження осіб І групи після ФР

На рисунках 4.11 і 4.12 зображено зміни середніх показників осіб ІІ групи.

Рис. 4.11 - Середні показники обстеження осіб ІІ групи до ФР

Так змінилися середні показники: АТс знизився на 20,1 мм. рт. ст., АТд - на 12,4 мм. рт. ст., відбулась нормалізація глюкози - зниження на 0,6 ммоль/л та зниження маси на 3,5 кг.

Рис. 4.12 - Середні показники обстеження осіб ІІ групи після ФР

За даними анкетування відбулися покращення загального стану осіб (рис. 4.13, 4.14).

Рис. 4.13 - І група

Отже, птримані дані підтвердили правильність прпграми ФР і дпцільність її застпсування.

Рис. 4.14 - ІІ група.

4.2 Результати дослідження енерговитрат під час занять силової та кардіологічної спрямованості

Підготовчий період тривав місяць. Усі 20 осіб займалися плаванням. На основі цього ми визначили групи по 10 осіб. До першої групи увійшли сильніші та витриваліші хворі, а до другої - функціонально слабші для занять вправами кардіологічного спрямування.

Силовими тренуваннями І група займалася 3 рази на тиждень тривалістю від 10 до 30 хвилин за експериментальною програмою (додаток Ж). Якщо особа, яка займалася, могла виконати 16 повторень і більше, масу обтяжень і кількість повторень поступово збільшували. Особам, хворим на цукровий діабет ІІ типу, старшим 50 років, що мали інші порушення здоров'я, такі, як гіпертензія, ми давали вправи із більшої кількості повторень (15-18) при меншій масі обтяжень.

ІІ група займалася аеробною руховою активністю (додаток З) 4 рази на тиждень, тривалістю 20-60 хвилин та з інтенсивністю 40-70 VO₂max. Особи з недостатнім рівнем фізичної підготовки виконували вправи з більш низьким рівнем інтенсивності на протязі більш тривалого часу. Заняття фізичними вправами починалися із розминки низької інтенсивності і розтягування м'язів, які будуть піддаватися фізичному навантаженню, і закінчуватися заключною частиною. Ці компоненти заняття допомагають полегшити перехід кардіореспіраторної системи від стану спокою до тренувального навантаження, а також знизять ймовірність травм м'язів і суглобів. Ми пояснили особам, які тренуються, що вони повинні виконувати вправи до настання легкого стомлення, а не до повного виснаження.

Під час тренувань використовувався пульсометр. Максимально допустимий пульс розраховували за формулою «220 - вік у роках». Кожні 5-7 хвилин тренування ми вимірювали пульс у обох груп. Якщо максимально допустимий пульс виходив за межі норми, ми зменшували навантаження або особа відпочивала. Зробили висновок, що гарне тренування буде в тому випадку, якщо розігнати пульс до 60-80 % теоретичного максимуму.

У табл. 4.10 подані характеристики змісту занять силової та кардіологічної спрямованості.



Таблиця 4.10 Вправи кардіологічного та силового спрямування

Види вправ	Інтенсивність / кратність / тривалість	Рекомендації
Аеробні вправи	4 дні на тиждень; остаточна мета: 20-60 хв в день; для контролю інтенсивності вправ слід використовувати шкалу оцінки випробовуваного зусилля, особливо, якщо особа, яка тренується, приймає препарати, що впливають на ЧСС.	Перед заняттями може знадобитися легкий перекус. Контролювати рівень глюкози в крові до і після занять. Включити в програму занять розминку тривалістю 5-10 хв і заключну частину.
Силові вправи	3 заняття на тиждень з перервою між ними; 1-3 підходи, 10-15 повторень в підході (або більше при меншій масі обтяження для нетренованих осіб 8-10 вправ).	Почати з виконання вправ із використанням ваги власного тіла в якості обтяження. Особа, що займається, з добре контрольованим діабетом може перейти до тренування силових показників (збільшити вагу обтяження і виконувати меншу кількість повторень).

Правила, яких потрібно дотримуватися під час занять:

1. Перед заняттям вимірювати рівень глюкози в крові.

2. Не починати тренування, якщо цукор в крові біль 14 ммоль/л або менше 6 ммоль/л. У таких випадках потрібна консультація лікаря.

3. Починати тренування з невеликого навантаження - спочатку по 5-10 хв 3 рази на тиждень, далі збільшуючи до 5 разів на тиждень. Не обов'язково ходити в спортзал. Досить почати з мінімуму, наприклад, більше ходити.

4. Фізичні навантаження повинні бути регулярними.

5. Взуття та одяг повинні бути зручними.

6. Під час занять стежити за потовиділенням, особливо це стосується в спекотну погоду.

7. Не робити ін'єкції інсуліну в місця, що задіяні при тренуванні.

8. Після тренування обов'язково проконтролювати глюкозу в крові.

9. Проводити тренування в один час, щоб заздалегідь вирахувати зміну дози інсуліну чи необхідність додатково вжити вуглеводи.

10. При регулярних тренуваннях необхідно зменшити дози вживання цукрознижувальних препаратів, а іноді - їх припинення.

Створена нова методика визначення енерговитрат, за якою основний обмін (ОО) та специфічно-динамічну дію їжі розраховують за спеціальними рівняннями з урахуванням віку, статі, зросту, маси тіла, а енерговитрати - множенням ОО на коефіцієнт фізичної активності (КФА), значення якого розроблені для різних видів діяльності.

Ми використовували для підрахунку енерговитрат у чоловіків таку формулу:

11,3 х МТ + 16 х ЗР + 901,

де МТ - маса тіла, кг, ЗР - зріст, м;

для жінок формула - 8,7 х МТ - 25 х ЗР + 865.

Отже, на основі тренувань ми порахували витрачені калорії І і ІІ груп. Виявилося, що під час силових тренувань хворі на цукровий діабет ІІ типу витрачали більше калорій, ніж при кардіологічних. Дані представлені в таблиці 4.11.

Таблиця 4.11 - Енерговитрати досліджуваних під час тренувань

Досліджувані	СИЛОВЕ ТРЕНУВАННЯ	КАРДІОЛОГІЧНЕ ТРЕНУВАННЯ
	І група, ккал	ІІ група, ккал
1	4434	3335
2	4094	3487
3	4457	3266
4	3960	3525
5	3956	2721
6	3827	2732
7	3076	2884
8	3164	2316
9	2774	2556
10	3076	2571
M±m	3682±608,87	2939±430,90

На основі досліджень та аналізу результатів порівняння силових та кардіологічних тренувань ми дійшли висновку, що найкращий спосіб - поєднання цих двох занять в одне.

Таблиця 4.12 - Порівняльний аналіз антропометричних даних (кг) осіб, хворих на цукровий діабет ІІ типу

№ з/п	Силове тренування	Аеробне тренування
	І група, кг	Динаміка	ІІ група, кг	Динаміка
	До реабілітації	Після реабілітації	Д	%	До реабілітації	Після реабілітації	Д	%
1	66	62	4	6	71	68	3	4
2	70	67	3	4	80	74	6	8
3	50	47	3	6	45	43	2	4
4	66	61	5	8	60	58	2	3
5	70	65	5	7	61	59	2	3
6	88	86	2	2	65	63	2	3
7	75	73	2	3	73	70	3	4
8	89	83	6	7	80	75	5	6
9	70	66	4	6	70	66	4	6
10	70	65	5	7	82	76	6	7
M±m	71,4 ± 11,16	67,5 ± 11,15	3,9± 1,37	5,0	68,7± 11,39	65,2± 10,05	3,5± 1,64	4,5

У процесі дослідження ми порівняли отримані дані до заняття силовими та аеробними вправами і після, представляємо їх у табл. 4.12, 4.13 і 4.14.

Таблиця 4.13 - Порівняльний аналіз функціональних даних (самопочуття) осіб, хворих на цукровий діабет ІІ типу

№ з/п	Силове тренування	Аеробне тренування
	І група, самопочуття	ІІ група, самопочуття
	До занять	Після занять	До занять	Після занять
1	Погано	Погано	Добре	Добре
2	Задовільно	Задовільно	Погано	Задовільно
3	Задовільно	Задовільно	Погано	Добре
4	Погано	Добре	Задовільно	Добре
5	Добре	Добре	Задовільно	Задовільно
6	Погано	Задовільно	Погано	Добре
7	Добре	Добре	Задовільно	Добре
8	Задовільно	Задовільно	Задовільно	Задовільно
9	Задовільно	Задовільно	Погано	Погано
10	Задовільно	Добре	Погано	Задовільно

У табл. 4.13 чітко бачимо, що самопочуття покращилось. Але аеробне тренування дало кращий результат, аніж силове.

Таблиця 4.14 - Порівняльний аналіз функціональних даних (глюкоза в крові) осіб, хворих на цукровий діабет ІІ типу

№ з/п	Силове тренування	Аеробне тренування
	І група, глюкоза (ммоль/л)	Динаміка	ІІ група, глюкоза (ммоль/л)	Динаміка
	До реабілітації	Після реабілітації	Д	%	До реабілітації	Після реабілітації	Д	%
1	10,0	6,9	3,1	30	7,2	5,5	1,7	23
2	8,0	6,1	1,9	24	12,9	7,0	5,9	46
3	7,3	5,5	1,8	29	6,7	5,6	1,1	13
4	8,1	7,0	1,1	13	8,0	4,2	3,8	49
5	7,9	5,9	2,0	25	6,9	5,4	1,5	26
6	8,0	5,5	2,5	37	6,5	5,7	0,8	13
7	9,7	5,9	3,8	38	5,9	4,9	1,0	16
8	12,2	7,3	4,9	41	7,9	6,0	1,9	24
9	9,0	4,9	4,1	44	6,4	5,8	0,6	16
10	8,3	6,1	2,2	25	14	7,2	6,8	49
M±m	8,9± 1,44	6,1± 0,75	2,7± 1,19	30,6	8,2±2,83	5,7±0,88	2,5± 2,22	27,5

В дослідженні брали участь дві групи, в кожні й з яких було по 10 осіб - 5 жінок і 5 чоловіків, віком від 40 до 54 років. Тренування були регулярними та систематичними.

На основі досліджень та аналізу результатів порівняння силових та кардіологічних тренувань ми дійшли висновку, що найкращий спосіб - поєднання цих двох занять в одне.

Аналізуючи птримані дані, мпжна сказати, щп в псіб другпгп зрілпгп віку з цукрпвим діабетпм другпгп типу стали кращими функціпнальні ппказники систем прганізму і дпстпвірність відміннпстей підтверджує регламентпване навантаження для цих вікпвих груп.



ВИСНОВКИ

1. Дослідивши наукові джерела, було встановлено, що на цукровий діабет хворіє 3 % людей і хвороба поширюється планетою. Цукровий діабет входить до трійки найпоширеніших смертельних захворювань неінфекційного характеру. ЦД та його ускладнення знаходяться на третьому місці (після атеросклерозу та раку) як найчастіші причини інвалідності та смертності.

2. Засобами реабілітації при цукровому діабеті є: призначення фізіологічної дієти № 9, дозовані фізичні навантаження, масаж, адекватна інсулінотерапія, пероральні цукрознижувальні препарати і санаторно-курортна реабілітація.

3. Енерговитрати групи, яка займалася силовими вправами в середньому склали 3682±608,87 ккал, а групи, що займалася кардіологічними тренуваннями - 2939±430,90. Під час силового тренування маса тіла зменшилася в середньому на 5 %, а під час аеробного - на 4,5 % за один місяць.

4. Після реабілітації у групі, яка займалася силовими вправами, рівень глюкози в крові зменшився у середньому на 30,6 %, а після кардіологічних - на 27,5 %. Таким чином, під час силових тренувань рівень глюкози більше реагує на силові тренування.

5. Супутніми ознаками ЦД ІІ типу є надлишкова маса тіла, підвищений АТ, захворювання судин тощо. В процесі реабілітації знизилася маса тіла досліджуваних, зменшився ЧСС для І групи - ЧСС - 70,2 уд./хв, АТс - 139,2 мм рт. ст., а для ІІ групи - ЧСС - 73,5 уд./хв, АТс - 138,5 мм рт. ст. Порівнявши енерговитрати силової та кардіологічної спрямованості за антропометричними та функціональними даними, ми встановили, що маса тіла більше зменшилась у хворих, які займались силовими вправами, хоча їм було важко виконувати велику кількість вправ, тому ми зменшували кількість підходів.

6. Ми згодні із висновками компетентних лікарів і фахівців із реабілітації, що для більшого ефекту краще поєднувати кардіологічні вправи із силовими.

Отже, на основі нашого дослідження можемо стверджувати, що розроблені нами програми силового і кардіологічного спрямування є ефективними і їх можна застосовувати в процесі реабілітації хворих.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Астамирова Х. М. Настільна книга діабетика / Ахманов М. ЗАТ Видавництво «Ексмо - Прес», 2002. - 60 с.

2. Большая медицинская энциклопедия. Васичкин В. И. Энциклопедия массажа. - М. : АСТ-пресс книга, 2003. - 656 с.

3. Гурвич М. Лікувальне харчування при цукровому діабеті, 2000. - 33 с.

4. Катеринчук В. І. Найтиповіші помилки в діагностиці і лікуванні цукрового діабету типу 2. Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава 1(7) 2008 / лікарю-практику.

5. Клименко М. В. Аналіз антидіабетичних лікарських засобів // мат. Студ. наук. конф. - Харків: Вид-во НФАУ. - 2000. - С. 89.

6. Клиническая эндокринология. Руководство / Н. Т. Старкова. - издание 3-е, переработанное и дополненное. - Санкт-Петербург: Питер, 2002. - 576 с.

7. Колесник К. Э. Бальнеотерапия как этап санаторно-курортного лечения у детей с сахарным диабетом // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2003. - № 4. - С. 26-30.

8. Концепция страховой рецептуры в Украине / Немченко А. С., Подколзина М. В., Жирова И. В. и др. // В кН.: VII Конгресс фармацевтов и медиков. - Ялта, 2000. - С. 23-26.

9. Кто и что в мире диабета. Справочник под общей редакцией А. М. Кричевского. - Москва: Арт Бизнес Центр, 2001. - 160 с.

10. Ластухін Ю. О. Органічна хімія /Ю. О. Ластухін, С.А. Воронов : Підручник. - Львів: Центр Європи, 2001. - 864 с.

11. Лодевик П. А., Биерманн Д., Тухей Б. Мужчина и диабет (пер. с англ.). - Москва - Санкт Петербург: Бином, Невский Диалект, 2001. - 203 с.

12. Мазурин С. А. Физическое развитие детей, больных сахарным диабетом // Труды 2-го Московского мед. Ин-та. - 1997. - Т. 106. - вып. 21. - С. 66-69.

13. Маньковський Б. М. Cучасні підходи до проведення цукрознижуючої терапії цукрового діабету 2 типу / Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2002. - № 3. - С. 33-39.

14. Маринич В. Аналіз інноваційних підходів організації фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах освіти / В. Маринич, І. Когут // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2013. - № 1. - С. 28-35.

15. Медицинская химия: Учебник / Калибабчук В. А., Грищенко Л. И., Галинская В. И., и др. / Под ред. Калибабчук В. А.- Киев: Медицина, 2008. - 400 с.

16. Медична хімія: Підручник / В. О. Калібабчук, Л. І. Грищенко, В. І. Галинська / В. О. Калібабчук. - Київ: Інтермед, 2006. - 460 с.

17. Миронович Л. М., Мардашко О. О. Медична хімія: Навч. Посібник. - Київ: Каравела, 2008. - 168 с.

18. Михайлов В. В. Основы патологической физиологии: Руководство для врачей. / Б. М. Сагалович. - Москва: Медицина, 2001. - 704 с.

19. Михайлова Е. Г. Ранняя диагностика, профилактика и лечение диабетической нефропатии у детей: Дис. Канд. Мед. Наук. - Самара, 2000. - 117 с.

20. Мірошниченко С.А. Цукровий діабет: Правильне харчування перемагає хворобу. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. - 240 с.

21. Мороз А. С. Медична хімія. - Вінниця.: НОВА КНИГА, 2006. - 776 с.

22. Немченко А. С. Маркетингове дослідження антидіабетичних лікарських засобів // Вісник фармації. - 2003. - №1. - С. 59-62.

23. Немченко А. С. Методологічні аспекти фармакоекономіки // Клін. Фармація. - 2002. - Том 6, №2. - С. 4-8.

24. Немченко А. С. Фармако-економічні питання медикаментозного забезпечення хворих на цукровий діабет // мат. Наук.-практ. Конф. «Здобутки та перспективи розвитку управління фармацевтичними організаціями в умовах ринкової економіки». Харків: Видво НфаУ, 2003. - С. 209-214.

25. Ніжник Г. П. Фармацевтична хімія: Підручник. - Київ: Медицина, 2010. - 352 с.

26. Новодран О. В., Нікіпелова О. М., Беленький К. Е. Сучасний стан, вивченість та перспектива використання мінеральних вод Хмельницької області // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. - 2001. - № 2. - С. 36-40.

27. Онипко В. Д. Книга для больных сахарным диабетом. Профессионально о важном. - Санкт Петербург: Весь, 2001. - 192 с.

28. Онишко В. Д. Книга для хворих на цукровий діабет. Професійно про важливе, 2001. - С. 9.

29. Органічна хімія: Підручник / В. Я. Чирва, С. М. Ярмолюк, Н. В. Толкачова, О. Є. Земляков. - Львів: БаК, 2009. - 996 с.

30. Оржешковский В. В., Оржешковский В. М. Физиотерапия сахарного диабета // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. - Т. 4. - С. 46-52.

31. Орлов О.Б., Парахоняк Н.М. Гормономодулююча дія мінеральної води Нафтуся як основа ефективності санаторно-курортного лікування хворих на цукровий діабет // Лікарська справа. - 2002. - № 7. - С. 73-76.

32. Остороухова Е. Н. Правильное питание при сахарном диабете. - Москва - Санкт- Петербург: Диля, 2002. - 158 с.

33. Питер Дж. Уоткинс. Сахарный диабет. ABC of Diabetes / М. И. Балаболкина. - 2. - Москва: Бином, 2006. - P. 15. - 134 с.

34. Поджелудочная железа: Лучшие методы лечения / Сост. В. Ф. Ильин. - Санкт-Петербург: Вектор, 2008. - 120 с.

35. Попова Ю.С. Сахарный диабет: Самые эффективные методы лечения. - Санкт-Петербург: Изд-во «Крылов», 2010. - 160 с.

36. Прошлякова Д. В. Гормонально-метаболические показатели в оценке эффективности дозированной физической нагрузки у больных сахарным диабетом I и II типа: Дис. Канд. Мед. Наук. - Рязань, 2000. - 117 с.

37. Рибалко П. Організаційно-педагогічні підходи щодо сприяння фізичному розвитку дитини у літньому оздоровчому таборі наметового типу як суспільної цінності / П. Рибалко // Молода спортивна наука України. - 2013. - Т. 2. - С. 149-153.

38. Ротаєнко А.П., Дейнега І.П., Холявко Н.В., Мельник М.І. Функціональний стан нирок при лікуванні мінеральною водою родовища Карпати // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Медицина. - 2001. - Вип. 15. - С. 96-98.

39. Румер-Зараев М. Диабет // Звезда. - 2000. - № 2.

40. Санаторно-курортное лечение больных сахарным диабетом. / Ефимов А. С., Ткач С. Н., Скробонская Н. А. и др. // Київ: Альтпрес, 2001. - 224 с.

41. Смолянский Б. Л., Лифляндский В. Г. Сахарный диабет - выбор диеты. - Москва - Санкт Петербург: Издательский дом «Нева», «ОЛМА Пресс», 2003. - 157 с.

42. Соболик Тетяна. Споживаючи фруктозу - старіємо // Ґазета «Репортер» за 15 травня, 2008. - № 20 (365).

43. Ставицкий В. Б. Диетическое питание больных сахарным диабетом. Советы диетолога. - Ростовна-Дону: Феникс, 2002. - 95 с.

44. Ставицький В. В. Дієтичне харчування хворих на цукровий діабет. Поради дієтолога, 2001.

45. Тарасенко Л. М., Григоренко В. К., Непорада К. С. Функціональна біохімія: Підручник. - 2-е вид. / За ред. Л. М. Тарасенко. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 384 с.

46. Тронько М. Д., Єфімов А. С., Лазарєв О. П., Пхакадзе О. Г. Збірка лекцій для навчання людей з цукровим діабетом. - Київ, 2003. - 55 с.

47. Тронько Н. Д., Ефимов А. С., Ткач С. Н. Пероральные сахаропонижающие препараты и тактика их применения. - Киев, 2002. - 110 с.

48. Туркевич М. М., Владзімірська О. В., Лесик Р. Б. Фармацевтична хімія: Підручник / За ахв. Б. С. Зіменковського. - Вінниця: Нова книга, 2003. - 464 с.

49. Улащик В. С. Физиотерапия в современной медицине, ее достижения и перспективы развития // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2003. - № 6. - С. 9-18

50. Уоткинс П. Дж. Сахарный диабет / пер. с англ. - Москва - Санкт Петербург: Бином, Невский Диалект, 2000. - 96 с.

51. Фармацевтична хімія: Навч. Посіб. - Вид. 2-ге, перероб і доп. / П. О. Безуглий, І. С. Гриценко, І. В. Українець та ах. / За загал. ахв. П. О. Безуглого. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 552 с.

52. Фізіотерапевтичні та фізіопунктурні методи і їх практичне застосування / І. З. Самосюк, В. М. Парамончик, В. П Губенко. Та ах. - Київ: АЛЬТЕРПРЕС, 2001. - 316 с.

53. Харман М. Сахарный диабет. Метод преодоления. - Санкт Петербург: Респекс. - 141 с.

54. Хей Луиза Л. Исцели свою жизнь. Исцели свое тело. Сила внутри нас. - Каунас: Ltd. «Ritas», 2000. - 224с.

55. Цукровий діабет. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. - 168 с.

56. Цукрозамінники в харчових продуктах для хворих на цукровий діабет / М. Д. Тронько, Я. Г. Бальон, О. В. Сімуров і ін. / Журн. АМН України. - 2008. - Т. 14. - № 3. - С. 470 - 483.

57. Черненко В. Шлях до здоров'я / В. Черненко. - Сміла : Блискавиця, 2010. - 96 с.

58. Шабалов Н. П. Детские болезни. - СПб: Питер, 2001. - 1088 с.

59. Штандл Е. Великий довідник по діабету / Е. Штандл, Х. Менерт. - Москва : АТ «Інтерексперт», 2002. - 17 с.

60. Брюхова О. В. Структурні зміни міокарда у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та кардіальною автономною нейропатією / О. В. Брюхова, Б. М. Маньковский // Проблеми ендокринної патології. - 2018. - N 1. - С.16-20. - Библиогр.: - с.20 .

61. Тихонова Т. М. Точне вимірювання глікемії - основна складова самоконтролю цукрового діабету / Т. М. Тихонова, Ю. М. Смілка, О. О. Хижняк // Проблеми ендокринної патології. - 2018. - N 1. - С.42-47. - Библиогр.: - с.47

62. Алгоритм комплексного ведения пациентов с сахарным диабетом 2-го типа. Обзор рекомендаций Американской ассоциации клинических эндокринологов и Американского колледжа эндокринологии 2017 // Практична ангіологія. - 2017. - № 3/4. - С.7-16

63. Сравнительная оценка эффективности стратегий профилактики сахарного диабета 2-го типа // Практична ангіологія. - 2017. - № 3/4. - С. 5-6

64.http://ftp.dsma.dp.ua/301/UKR/Inshe/Metodukazania%20praktica%20ukr/%D2%E5%EC%E0%2025.doc



Додаток А

Анкета опитування хворих на цукровий діабет

ПІБ__________________________________________________________

Вік____ Професія_____________ Діагноз______________Коли захворіли?__________

Чи хворів хтось у вашій родині на ЦД? (Так/ Ні/ Не знаю)__________ Чи є у вас супутні захворювання? (Так/ Ні)_____________

Чи бувають у вас головні болі? (Так/ Ні)__________________________

Чи бувають у вас болі в спині? (Так/ Ні)___________

Чи маєте ви шкідливі звички? (Так /Ні), якщо так, то які?__________________

Чи переживаєте ви стреси? (Так/ Ні)_____

Сон спокійний? (Так /Ні)_____ Висипаєтесь? (Так/ Ні)_______

Чи займаєтесь ви фізичною активністю? (Так/ Ні/ Періодично)________

Як переносите фізичні навантаження? (Добре/Середньо/Погано)______

Якщо середньо чи погано, то що обмежує рухову діяльність? (Задишка, головокружіння, швидка втома, головний біль, ваш варіант)_____________________________

Який спосіб життя ви ведете? (Активний/ Пасивний)_______________

Як часто ви обстежуєтеся?_______________

Як часто ви лягаєте в стаціонар?______________

Як часто вимірюєте глюкозу в крові? (кожен день/ через день/ раз в тиждень/ ваш варіант)____________________________

Чи лікувались ви за методикою фізичної реабілітації? (Так/ Ні)____________ Якщо так, то що ви застосовували? (Масаж, ЛФК, ванни, душі, ваш варіант)_________________________________________________

Що очікуєте від програми фізичної реабілітації?________________________________________________________

Додаток Б

Визначення рівня тренованості серця за М. Амосовим

Для визначення тренпванпсті серця він прпппнує пробу з присіданнями. Сппчатку пптрібнп підрахувати пульс в стані спокою (ЧСС). Після цьпгп пацієнт ппвільнп виконує 20 присідань, піднімаючи руки вперед, зберігаючи тулуб прямим і ширпкп рпзвпдячи коліна в стпрпни. Для полегшення виконання присідань пацієнт мпже дпдаткпвп утримуватись двома руками спинки стільця. Після виконання вправи знову підрахпвуємп пульс.