Ефективність застосування лікувального масажу при фізичній реабілітації хворих на гіпертонію

Це пов'язано з тим, що штучно викликані аферентні імпульси з "сегментарних" точок акупунктури надходять на ті ж нейрони, на яких закінчуються термінали чутливих нервів міокарда, що забезпечує точну "адресу" посилки штучно викликаних аферентних сигналів. Для купірування ангінозного нападу ми застосовували вплив на точки акупунктури МС6,7,3,2; ВМ, розташовані на руках у поєднанні з точками на ногах: У60; Е36; ІР4. Орієнтиром для вибору точок акупунктури впливу нам служив хід іррадіації больового відчуття при стенокардії. Ефект стимуляції точок акупунктури, розташованих по ходу іррадіації больового відчуття можна пояснити зворотним ходом штучно викликаних аферентних сигналів по "второваним" больовим подразненням шляху відповідно до закону реперкусіі. При ірадіації болю на ліву руку використовувалися точки акупунктури на лівій руці. При поширенні болю на праву руку впливали додатково на симетричні точки акупунктури на правій руці хворого.

Оптимізація [3] терапії артеріальної гіпертонії [4,5,6] та ішемічної хвороби серця, як і раніше, є однією з актуальних проблем у лікуванні хворих похилого та старечого віку. До теперішнього часу в світі накопичений певний досвід лікування хворих артериальної гіпертонією не тільки гіпотензивними засобами, а й рефлексотерапевтіческого методами [11,7]. У багатьох роботах [8,9,10] показано гіпотензивну дію методів рефлексотерапії, що виявляється у впливі на точки акупунктури, що викликає відповідну рефлекторну реакцію вегетативної нервової системи.

Вивчення механізму дії рефлексотерапії дозволило дослідникам запропонувати і потім підтвердити, що гіпотензивний, антиангінальний і антиішемічний ефект досягається за рахунок щоденного впливу голкорефлексотерапією і точковим масажем II варіантом гальмівного методу протягом 20 хвилин, о 8.00 годині, до прийому ліків, в положенні лежачи на спині.

Голкорефлексотерапія і точковий масаж проводилися протягом 19 днів перебування хворих у стаціонарі. Лікування починалося з роздратування білатеральних точок "загального впливу", розташованих на дистальних ділянках кінцівок і точки " комірцевої зони": вІЮ, 11; ТЯ5; Е36; ІР4,6; У60,11; Ув14; УВ 21. У наступних сеансах ми здійснювали вплив на "сегментарні" точки розташовані на внутрішній поверхні плеча, передпліччя: С2,3; МС6,7 і в міжлопаточній області У14,15,16,17., 43,44,46. Для купірування ангінозного нападу нами застосовувалося вплив на точки МС6,7,3,2; вІ4, розташовані на руках у поєднанні з точками на ногах: У60; Е36; ІР4. Орієнтиром для вибору точок впливу нам служив хід іррадіації больового відчуття при стенокардії. При іррадіації болю на ліву руку використовувалися точки на лівій руці. При поширенні болю на праву руку впливали додатково на симетричні точки на правій руці хворого.

Точковий масаж хворих м'якою артеріальною гіпертонією в поєднанні з ішемічною хворобою серця стійко знизив артеріальний тиск на 6 день. При цьому, систолічний тиск до лікування становило 164,3 ± 3,2 мм рт. ст., діастолічний артеріальний тиск - 98,4 ± 2,5 мм рт. ст. На 6 день, відповідно систолічний артеріальний тиск мав параметри 140,5 ± 2,5 мм рт. ст., а діастолічний артеріальний тиск -90,5 ± 2,5 мм рт. ст.

У хворих помірною формою артеріальної гіпертонії стійке зниження артеріального тиску наступило на 8 день. При цьому, систолічний артеріальний тиск до лікування мало місце 182,2 ± 3,2 мм рт. ст., діастолічний артеріальний тиск - 115,2 ± 2,9 мм рт. ст. На 6 день відповідно систолічний тиск становив 163,4 ± 2,8 мм рт. ст., діастолічний артеріальний тиск - 105,5 ± 2,5 мм рт. ст.

Група порівняння отримала тільки медикаментозну терапію. При цьому хворі м'якою артеріальною гіпертонією в поєднанні з ішемічною хворобою серця отримували наступне медикаментозне лікування:

1. Гіпотензивні - бета-блокатор атенолол 50 мг / добу;

2. Нітрати - ізосорбид динитрат 30 мг / добу.

3. Діуретики - гідрохлортіазид 25 мг через день. У хворих м'якою артеріальною гіпертонією в поєднанні з ішемічною хворобою серця стійке зниження артеріального тиску наступило на 9 день. При цьому, систолічний тиск до лікування мало місце 156,7 ± 2,5 мм рт. ст., діастолічний артеріальний тиск - 96,5 ± 2,5 мм рт. ст. На 9 день, відповідно, систолічний артеріальний тиск склало 150,3 ± 2,9 мм рт. ст., діастолічний артеріальний тиск - 91,3 ± 2,1 мм рт. ст.

У хворих помірною формою артеріальної гіпертонії стійке зниження артеріального тиску настало на 11 день. При цьому, систолічний артеріальний тиск до лікування мало параметри 175,6 ± 3,2 мм рт. ст., діастолічний артеріальний тиск становив 106,7 ± 2,6 мм рт. ст. На 11 день, відповідно, систолічний артеріальний тиск знизився до 164,2 ± 3,3 мм рт. ст., а діастолічний артеріальний тиск - до 102,1 ± 2,6 мм рт. ст.

Таким чином, точковий масаж виявився ефективним методом в медикаментозній терапії хворих м'якою і помірною артеріальною гіпертонією в поєднанні з ішемічною хворобою серця.

У групі порівняння, що одержувала тільки медикаментозну терапію, зазначено, що стійке зниження артеріального тиску у хворих м'якою артеріальною гіпертонією настало в 1,5 рази повільніше, ніж при медикаментозній терапії з використанням точкового масажу. Відповідно, стійке зниження артеріального тиску у хворих помірною артеріальною гіпертонією настало в 1,4 рази повільніше, ніж при медикаментозній терапії з використанням точкового масажу.

В цілому метод точкового масажу добре переносився пацієнтами. За час комплексного лікування у хворих не спостерігалися побічні ефекти, які вимагали б скасування точкового масажу або медикаментозного лікування.

Висновки:

1.Такий метод рефлексотерапії як точковий масаж доцільно застосовувати в медикаментозному лікуванні артеріальної гіпертонії у поєднанні з ішемічною хворобою серця у осіб похилого та старечого віку.

2. Для досягнення оптимального ефекту комплексного гіпотензивного, антиангінального і антиішемічного лікування рекомендується призначати точковий масаж, щодня о 8.00, протягом 20 хвилин, в положенні лежачи на спині. Лікування проводити у відповідність до запропонованої схеми. Рекомендовані наступні принципи поєднання точок: вплив починати з роздратування білатеральних точок "комірцевої зони" GI10, 11; TR5; E36; RP4,6; V60,11; VG14; VB21. При прояві стійкого зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску здійснюється вплив на " сегментарні" точки, розташовані на внутрішній поверхні плеча, передпліччя і в міжлопаточної області V14,15,16,17., 43,44,46.

Для купірування ангінозного нападу було застосовано вплив на точки МС6,7,3,2; GI4, розташовані на руках у поєднанні з точками на ногах: V60; E36; RP4. Орієнтиром для вибору точок акупунктури впливу нам служив хід іррадіації больового відчуття при стенокардії. При іррадіації болю на ліву руку використовувалися точки акупунктури на лівій руці. При поширенні болю на праву руку впливали додатково на симетричні точки акупунктури на правій руці хворого.

Перспективи подальших досліджень припускають розробку методики точкового масажу з метою поліпшення мозкового кровообігу у людей похилого віку та вивчення її ефективності.

Аналіз статті

Сердяєва Н.А. провела дослідження з метою - вивчити вплив точкового масажу при медикаментозному лікуванні на систолічний та діастолічний артеріальний тиск у хворих старших вікових груп, які страждають м'якою і помірною артеріальною гіпертонією в поєднанні з ішемічною хворобою серця.

В своєму дослідженні вона використала:

Дослідження проводилися на базі кардіологічного відділення міської лікарні. Було досліджено 102 хворих, у тому числі 24 чоловіки (23,53%) і 78 жінок (76,47%). Середній вік склав 73,6 ± 2,1 років. М'якою артеріальною гіпертонією страждав 51 хворий, помірної артеріальною гіпертонією - 51 хворий. Тривалість захворювання хворих на артеріальну гіпертонію склала 21,9 ± 1,7 років; з них страждають даним захворюванням до 5 років не виявлено, від 5 до 10 років - у 15 хворих, більше 10 років - у 87 хворих.

Хворі були розподілені на 2 групи. У першій групі- отримували тогчковий масаж і стандартизоване медикаментозне лікування (ТМ + МЛ); в другій- отримали тільки стандартизоване медикаментозне лікування (МЛ).

Кожна з груп була підрозділена на підгрупу А і підгрупу Б. Підгрупу А склали хворі м'якою артеріальною гіпертонією. Підгрупу Б - хворі помірною артеріальною гіпертонією.

Вивчення механізму дії рефлексотерапії дозволило дослідникам запропонувати і потім підтвердити, що гіпотензивний, антиангінальний і антиішемічний ефект досягається за рахунок щоденного впливу голкорефлексотерапією і точковим масажем протягом 20 хвилин, о 8.00 годині, до прийому ліків, в положенні лежачи на спині.

Лікування необхідно проводити у відповідність до запропонованої схеми. Вплив починати з роздратування білатеральних точок "комірцевої зо- ии" GI10, 11; TR5; E36; RP4,6; V60,11; VG14; VB21. При прояві стійкого зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску здійснюється вплив на "сегментарні" точки, розташовані на внутрішній поверхні плеча, передпліччя і в межлопаточній області V14,15,16,17., 43,44,46.

Ще однією із ознак ефективності зазначеного методу є те , що в цілому метод точкового масажу добре переносився пацієнтами. За час комплексного лікування у хворих не спостерігалися побічні ефекти, які вимагали б скасування точкового масажу або медикаментозного лікування.

Проаналізувавши цю статтю я зрозумів на скільки може бути ефективним точковий масаж при медикаментозному лікуванні артеріальної гіпертонії в поєднанні з ішемічною хворобою серця у хворих похилого та старечого віку. І я повністю підтримую цей метод лікування хвороби, бо він дуже ефективний і аналогів не має.

Висновки

Гіпертонічна хвороба чи ессенціальна артеріальна гіпертензія - захворювання, при якому підвищення артеріального тиску не зв'язано з первинними поразками інших органів і систем. Вона може бути наслідком підвищення периферичного опору, обумовленого спазмом периферичних судин, збільшенням хвилинного обсягу серця внаслідок інтенсифікації його роботи чи зростання внутрішньосудинного обсягу рідини, обумовленого затримкою натрію в організмі.

Розрізняють три стадії захворювання. В І стадії артеріальний тиск іноді підвищується, порушень з боку внутрішніх органів немає. В ІІ стадії артеріальний тиск постійне підвищено, але рівень його коливається; виражені кризи, спазми, з'являється гіпертрофія лівого шлуночка серця, перевантаження лівого серця. В ІІІ стадії виражений процес склерозу артеріальної мережі і порушується робота судин мозку, нирок, серця.

У початкових стадіях гіпертонічної хвороби, коли артеріальний тиск знаходиться вище 160/95 мм рт.ст., пацієнти скаржаться на головний біль, вагу в потиличній області, запаморочення, шум у вухах.

Класичний масаж при гіпертонічній хворобі призначається в І стадії і в ІІ стадії у фазах А і Б при відсутності судинних кризів і виражених явищ склерозу судин головного мозку, серця і нирок (Л.А. Кунічев, 1979р.). Запропоновано техніку класичного масажу (В.Н. Мошков, 1976 р.), що застосовна для всіх стадій гіпертонічної хвороби.

Масаж шіатсу для лікування гіпертонічної хвороби концентрує вплив на міжлопаточну область (зв'язану з органами подиху), на підлопаткову область (область нирок), на нижні і верхні кінцівки і живіт.

Точковий масаж дає гарний терапевтичний ефект при лікування гіпертонічної хвороби І-ІІ стадії.

Основною причиною виникнення гіпертонічної хвороби є перенапруга нервової системи. Саме масаж і тут може допомогти: як відомо, він позитивно впливає на функціональний стан центральної нервової системи, знімає збудливість нервово-м'язового апарата, судинних стінок і т.д.

Загальновизнано значення масажу при знятті стомлення і для підвищення фізичної чи розумової працездатності. Відомо, що масаж стомлених м'язів знімає утому, викликає почуття бадьорості, легкості.

В останні 10-15 років для зняття напруги, утоми і найшвидшого відновлення і підвищення працездатності на підприємствах найбільш розвитих країн застосовуються різні методи масажу. У Японії, наприклад, використовують апарати " масажні чоботи ", масажні костюми і т.п., а також самомасаж навіть під час коротких перерв між роботою.

Список використаних джерел

1. Асатрян Ж.Х. Енциклопедія сучасного масажу: Навчальне видання. - К.: КАТ “Книга”, 1998. - 272 с.

2. Белая Н.А. Руководство по лечебному массажу. М.: Медицина, 1983. - 254 с.

3. Белая Н.А. Массаж для взрослых и детей. К.:Здоровья 1992. -384с.

4. Бирюков А.А. Лечебный массаж: Учебное пособие. - К.: Олимпийская литература, 1995. - 200 с.

5. Бирюков А.А. Массаж в борьбе с недугами. - М.: Советский спорт, 1991.- 78 с. 6. Бирюков А.А. Массаж для всех. - М.: «Аркадия», 1997. - 432 с. 7.Бирюков А.А. Самомассаж для всей семьи: Альманах (выпуск 23). - М, 2002. -202с. 8. Бирюков А.А. Баня и массаж. - 2-е изд. - Мн.: Полымя, 1996. - 304 с. 9. Бирюков А.А. Лечебный массаж.. "Советский спорт" М. 2000 г. -352 с.

10. Большая медицинская энциклопедия. главн. ред. Б.В. Петровский. Изд. 3-е (В 30-ти томах). М.: «Сов. энциклопедия», 1977. Т.5. - 568 с.

11. Васичкин В.И. Справочник по массажу. Спб, - 1991.-236 с.

12. Васичкин В.И. Сегментарный массаж Издательство Лань Санкт-Петербург 1997,134 с.

13 Василенко А.М., Осипова Н.Н., Шаткина Г.В. Лекции по рефлексотерапии. Учебное пособие. - М., Изд-во Су-джакакадемия, 2202.

14. Гаваа Лувсан Традиционные и современные аспекты восточной медицины. - М

15. Куничев Л.А.Лечебный массаж , Практическое руководство Издательское обьединение « Вища школа» 1983 г 5-10, 221 с

16. Лазебник Л.Г , Кузнецов О.О., Конев Ю.В. ИБС у пожилых. М.: «Медицина», 2003.

17. Популярна медична енциклопедія. / Под ред. В.І. Покровського, 4-е видання - Вул.: «Книжник», 1997, 688 с.

18. Танушри Поддер Массаж Полное руководство Издательство Клуб семейного досуга Харьков Белгород 2010.

19. Тыкочинская Э.Д. Основы иглорефлексотерапии. - М., Медицина, 1979, 297с

20. Фаизова Л.П., Никуличева В.И., Хусаинова Ф.С. и др. Влияние рефлексотерапии на показатели микроциркуляторного гемостаза в комплексном лечении больных гипертонической болезнью // Медицинская наука. Уфа, 2002. - С.224-24

Додаток 1

Техніка виконання прийому «поглажування» на спині

Додаток 2

Одна із технік масажу спини

Додаток 3

Фрагмент масажу спини

Додаток 4

Виконання точкового масажу

Додаток 5

Біологічно активні точки для зняття тиску

Додаток 6

Виконання самомасажу спини

Додаток 7

Схема розташування сегментів спинного мозку: C1 - C8 - 8 шийних; В1 - В12 - 12 грудних; L1 - L5 - 5 поперекових; S1 - S5 - 5 крижових

Додаток 8

Техніка виконання площинного сегментарного поглажування

Додаток 9

Техніка виконання прийому " пила "

Додаток 10

Техніка впливу на проміжки між остистими відростками хребців

Додаток 11

Техніка впливу на близько-лопаточу область-прийом сверління

Додаток 12

Техніка виконання розтягування грудної клітки

Размещено на Allbest.ru