Кінезотерапія хворих після хірургічного втручання з приводу переломів кісток суглобів

3.3 Кінезотерапія застосована у підгрупі Б (пошкодження ліктьового суглоба)

Ціль проведеного відбудовного лікування - збільшити розмах рухів у ліктьовому суглобі шляхом застосування, крім вправ на розтягуваннч, також вправи, спрямовані на зміцнення м'язів плеча (з урахуванням переважного обмеження згинання або розгинання).

Лікувальну гімнастику проводять при положенні хворого стоячи й сидячи. Використають вправи з обтяженням руки вантажем (0,5-2 кг). Цей комплекс наведений у таблиці 2.6

Комплекс спеціальних вправ при пошкодженні в ліктьовому суглобі №1

Таблиця 2.6 Зразковий комплекс спеціальних фізичних вправ при пошкодженнях ліктьового суглобі

№ п/п	Вихідне положення	Зміст вправ	Кількість повторень	Методичні вказівки
1	Сидячи на стільці, руки на столі	1 -- зігнути пальці кисті, 2 -- розігнути	8-12	Подих довільний
2	Те ж, під передпліччя підведена ковзна поверхня	1 -- сковзаючи передпліччям, з- гнути руку в ліктьовому суглобі, 2 -- розігнути	5-6	Рух строго вперед (від себе)
3	Те ж	1 -- зігнути кисть, 2 -- розігнути	8-10	Виконувати одночасно правою й лівою поперемінно
Основна частина
4	Те ж, плече на столі, передпліччя спрямовано вертикально нагору	1 -- зігнути передпліччя, 2 -- розігнути передпліччя	6-8	Кистю здорової руки підтримувати передпліччя ушкодженої
5	Те ж, руки на столі	1 -- супінувати передпліччя, 2 -- пронувати	8--10	Намагатися торкнутися долоню й тильною поверхнею кисті стола
6	Те ж, пальці в "замок"	1 -- зігнути руки у ліктьових суглобах, 2 -- розігнути	6--8	Кисті від стола не відривати
7	Сидячи на стільці, руки на столі	Поперемінний тиск кожним пальцем кисті на поверхні стола	4--5 кожним пальцем	Давити 2--3 с кожним пальцем
8	Сидячи на стільці, руки на столі, плечі на поверхні стола, передпліччя спрямовані нагору	1--4 вращательні рухи в лучезап'ястних суглобах за часовою стрілкою 5--8 -- проти часової	1-2 рази	Виконувати з (max) можливою амплітудою, але без болю
9	Сидячи поперек стільця, плече пошкодженої руки на спинці стільця, передпліча звисає вниз.	Качательно, маятникоподібні рухи з згинанням і розгинанням в ліктьовому суглобі	10-12	Амплітуда невелика, не повинно бути неприємних відчуттів
10	Теж	1 -- розгорнути передпліччя внутр. 2 -- розгорнути передпліччя нар.	10-12	Можна виконувати з предметом, наприклад з м'ячем в кулаку
Заключна частина
11	Сидячи на стільці, руки на столі	1--4 -- стиснути пальці кисті в кулак, 5--8 -- розслабити м'яза кисті, передпліччя	3-4	Утримувати пальці в кулаку 3--4 з
12	Теж	1 -- розвести пальці кисті, 2 -- з'єднати пальці	6-8	Не згинати й не розгинати кисть
13	Те ж, лікоть ушкодженої руки на поверхні стола	1 -- розігнути передпліччя, 2-10 -- утримати в (max) Розігнутому положенні	6--8	Розгинати до Появи першої легкої болю

Комплекс спеціальних вправ при пошкодженні в ліктьовому суглобі №2

Вправи, виконувані у вихідному положенні стоячи

Вправа №1

Вихідне положення - стоячи, руки зігнуті на потилицю, пальці переплетені;

Вправа - витягування рук нагору з наступним згинанням їх на потилицю.

Вправа №2

Вихідне положення - стоячи, з гімнастичним ціпком в опущених вниз руках.

Вправа - підтягування ціпка нагору, згинаючи руки в ліктях до положення руки перед грудьми й повернення у вихідне положення.

Вправа №3

Вихідне положення - стоячи, тримуючись руками на рівні плечей за рейку гімнастичної стінки;

Вправа - відхилення корпуса від гімнастичної стінки.

Вправа №4

Вихідне положення - стоячи, нахиливши корпус уперед з набивним м'ячем (1-2 кг) у руках;

Вправа - погойдування руками з медицинболом уперед і в сторони.

Вправа №5

Вихідне положення - стоячи, руки перед грудьми;

Вправа - шляхом плавних погойдувань витягування рук у сторони.

б) Вправи, які виконуються при положенні хворого сидячи.

Вправа №6

Вихідне положення - сидячи, плече хворої руки опирається на етап, обтяження руки гантеллю (вагою 0,5-2 кг);

Вправа - шляхом плавних погойдувань згинання й розгинання в ліктьовому суглобі.

Вправа №7

Вихідне положення - сидячи, плече правої й лівої руки опирається на стіл;

Вправа - плавні погойдування в ліктьовому суглобі з обтяженням рук медицинболом вагою 1-2 кг.

Вправа №8

Вихідне положення - сидячи, плече хворої руки опирається на спинку стільця, передпліччя опущене вниз, обтяження руки вантажем 1-2 кг;

Вправа - розгинання (згинання) у ліктьовому суглобі в повільному темпі (з урахуванням характеру наявного обмеження рухливості).

Комплекс спеціальних вправ при пошкодженні в ліктьовому суглобі №2 (орієнтовний строк 2-3 місяці й більше після травми).

Ціль проведеної функціональної терапії - домогтися подальшого більше інтенсивного розтягування скорочених м'яких тканин і зміцнення м'язів всієї руки, відновити трудові навички.

Вправи виконують у вихідному положенні хворого стоячи, у змішаному висі, упорі, сидячи. Використають вправи із частковим навантаженням вагою тіла й активні вправи на механотерапевтичному апарату, які форсуються тягою маятника.

Вправа №1

Вихідне положення - стоячи, у гімнастичної стінки, захопивши рейку витягнутими нагору руками;

Вправа - присідання, переходячи в положення напіввису.

Вправа №2

Вихідне положення - стоячи, з опорою рук на стіл, рейку гімнастичної спинки на рівні грудей;

Вправа - згинання рук в упорі

Вправа №3

Вправи на механотерапевтичному апарату, конструкція якого заснована на принципі маятника, а при зниженні сили м'язів, крім того, на апарату типу блокової установки.

Примітка.

1. Вправи повинні чергуватись із вправами на розслаблення миші.

2. Перехід від вправ однієї групи до вправ іншої групи роблять поступово.

3. Вправи виконують кілька разів протягом дня (від 2 до 4 разів), кожну вправу роблять 3-6 раз залежно від строку з моменту травми й реакції хворого.

4. Після кожного заняття лікувальною гімнастикою руку укладають у положення крайнього згинання (розгинання) і на нетривалий час (10-15 хвилин) фіксують її в цих положеннях за допомогою мішків з піском, а в окремих випадках на більше тривалий час за допомогою гіпсових лонгет.

Комплекс дихальної гімнастики

ВП - сидячи на стільці

Вправа №1 Диафрагмальний подих, руки для контролю лежать на грудях і животі..

Вправа №2 Руку підняти нагору, нахил у протилежну сторону, на видиху руку опустити.

Вправа №3 Відвести лікті назад, вдих, на видиху повернутися в ВП.

Вправа №4 На вдиху - руки на колінах; на видиху вимовляти звук ж-ж

ВП - стоячи

Вправа №1 У руках булави. На вдиху руки в сторони, булави паралельні підлоги. На видиху нахил, булави поставити на підлогу.

Вправа №2 "Насос". На вдиху почергові нахили в сторони, рука сковзає по стегну вниз. На видиху повернутися в ИП.

Вправа №3 Стоячи боком до гімнастичної стінки. Рукою триматися за поперечину на рівні грудей. На вдиху відхилитися від стінки, на видиху повернутися в ИП.

Вправа №4 У руках ціпок. Затримка подиху на вдиху з нахилом в сторону.

Вправа №5 Перехресна ходьба з поворотами тулуба.

Розділ 4. Оцінка проведеного дослідження. Статистичний аналіз отриманих результатів

У ході дослідження нами було проведено вимірювання наступні показників: частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, температура тіла, динамометрія пошкодженої кінцівки, проба Штанге та ортостатична проба, всі дані отримані на початку дослідження занотовувались у таблиці 2,7; 2,8, наприкінці .

Вимір показників вироблялося на початку і наприкінці дослідження. Вимір показників вироблялося за методиками, викладеними у главі ІІ, розділі 2. Порівняння отриманих даних відбувалось за методикою t-Стьюдента.

Табл. 2.7 Вихідні дані дослідницької групи наприкінці дослідження

№ з/ч	П. І. Б. хворого	ЧСС, уд/хв	АТ, мп рт. ст.	t тіла	Динамометрія пошкодженої кінцівки	Максимальна рухливість суглобу (кут)	Ортостатична проба	Проба "Штанге"
			САТ	ДАТ
1	А	82	120	80	37,4	26	105	10	25
2	Б	90	130	80	37,2	30	110	12	23
3	В	90	145	95	37,5	21	90	12	28
4	Г	90	135	90	36,8	35	130	14	28
5	Д	84	130	80	36,9	32	125	15	34
6	Ж	87	125	80	36,7	36	120	11	24
7	З	83	120	75	37,1	34	125	12	26
8	И	100	130	80	37,2	18	100	12	28
9	К	90	130	90	36,5	26	110	13	27
10	Л	85	140	90	37,2	23	110	15	24
11	М	82	130	90	36,6	28	90	12	22
12	Н	84	120	80	36,7	24	130	12	19
13	О	73	100	70	36,8	24	140	17	19
14	П	85	130	90	36,9	26	160	16	21
15	Р	85	120	80	36,7	18	130	15	25

Табл. 2.8 Вихідні дані контрольної групи наприкінці дослідження

№ з/ч	П. І. Б. хворого	ЧСС, уд/хв	АТ, мм рт. ст.	t тіла	Динамо метрія пошкодженої кінцівки	Максимальна рухливість суглобу (кут)	Ортостатична проба	Проба "Штанге"
			САТ	ДАТ
1	А	90	145	110	36,8	20	110	18	22
2	Б	95	130	100	37,1	22	80	21	20
3	В	98	121	80	36,7	18	60	17	21
4	Г	85	130	85	36,6	20	115	19	24
5	Д	95	130	90	37,2	34	70	14	16
6	Ж	98	125	95	37,3	26	90	13	18
7	З	105	163	105	36,9	30	115	20	30
8	И	81	135	95	38,1	14	85	18	21
9	К	85	130	80	37,0	21	75	18	24
10	Л	83	145	95	37,3	21	75	21	15
11	М	95	135	90	37,0	23	45	19	16
12	Н	102	165	115	36,8	16	130	17	20
13	О	84	135	90	36,9	13	110	16	17
14	П	95	130	95	36,6	18	65	19	19
15	Р	95	145	100	36,7	17	100	15	16

4.1 Математико-статистичний метод обробки даних, отриманих у ході експерименту, за Стьюдентом

Оцінка проведеного дослідження вироблялася за допомогою математико-статистичного методу за Стьюдентом.

Вся сукупність пацієнтів що беруть участь в експерименті, утворять так звану генеральну групу. Дана група в наслідку розділяється на 2 групи: контрольну й дослідницьку по 10 чоловік.

В експериментальній групі проводять заняття по пропонованої експериментатором методиці (програмі фізичної реабілітації), у контрольній групі проводять традиційні методики. Метою роботи є визначення ефективності використовуваної методики із застосуванням певних засобів, прийомів і способів організації занять. Для рішення цього завдання проводиться порівняльний математичний аналіз досліджуваних показників. Дане порівняння дозволить визначити наявність достовірних або недостовірних відмінностей між групами. Достовірні відмінності дозволяють говорити про наявність різниці між групами, недостовірні відмінності не дозволяють зробити такі висновки.

На початку дослідження ми зробили обчислення за методикою Стьюдента. Наша мета полягала в тому, щоб з'ясувати вірогідність відмінностей при формуванні дослідницької та експериментальної групи. Результати підрахунків ми занесли в таблицю № 2.8

Таблиця 2.8 Статистичний підрахунок даних, контрольної та експериментальної груп, отриманих на початку дослідження

Групи й показники за методикою Стьюдента	ЧСС	АТ, мм рт. ст.	t тіла	Динамо метрія пошкодженої кінцівки	Максимальна рухливість суглобу (кут)	Орто- статична проба	Проба "Штанге"
		САТ	ДАТ
Дослідницька група, х1	89,5	133,0	90,0	37,1	20,2	76,0	20,7	19,2
Контрольна група, х2	91,3	136,0	90,5	37,3	21,3	76,5	20,3	21,0
Дослідницька група, х1	12,0	19,2	14,4	0,7	11,5	33,7	3,8	8,7
Контрольна група, х2	11,5	16,8	12,0	0,5	12,0	33,7	1,9	7,7
Дослідницька група, m1	4,0	6,4	4,8	0,2	3,8	11,2	1,3	2,9
Контрольна група, m2	3,8	5,6	4,0	0,2	4,0	11,2	0,6	2,6
Критерій Стьюдента, t	0,3	0,4	0,1	-0,2	0,2	0,0	-0,3	0,5

Діаграма 2.9 Порівняння показників ЧСС у спокої, та приріст ЧСС при виконанні ортостатичної проби, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження



Діаграма 2.10 Порівняння показників артеріального тиску, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження

Діаграма 2.11 Порівняння показників температури тіла, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження

Діаграма 2.12 Порівняння показників максимальної рухливості суглоба, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження



Діаграма 2.13 Порівняння показників динамометрії, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження

Діаграма 2.14 Порівняння показників проби Штанге, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження

Ні за одним показником, на початку дослідження, статистичний аналіз даних не показав достовірності. Це може свідчити про те, що пацієнти мають приблизно однакові показники відносно стану здоров'я, тому суттєвої відмінності між контрольною та експериментальною групою не визначено.

Після визначення достовірності даних, на початку дослідження, з пацієнтами дослідницької групи, нами був проведений курс фізичної реабілітації. Для визначення його ефективності ми знов скористалися статистичною обробкою даних за Стьюдентом. Всі підрахунки ми зафіксували у табл. 2.15

Таблиця 2.15 Статистичний підрахунок отриманих даних

Групи й показники за методикою Стьюдента	ЧСС	АТ, мм рт. ст.	t тіла	Динамо метрія пошкодженої кінцівки	Максимальна рухливість суглобу (кут)	Ортостатична проба	Проба "Штанге"
		САТ	ДАТ
Дослідницька група, х1	88,1	130,5	84,0	36,7	22,6	112,5	12,6	26,7
Контрольна група, х2	91,5	135,4	93,5	36,8	28,1	87,5	17,9	21,1
Дослідницька група, х1	8,7	12,0	9,6	0,7	9,6	19,2	2,4	5,3
Контрольна група, х2	11,5	20,2	14,4	0,5	8,7	26,4	3,8	7,2
Дослідницька група, m1	2,9	4,0	3,2	0,2	3,2	6,4	0,8	1,8
Контрольна група, m2	3,8	6,7	4,8	0,2	2,9	8,8	1,3	2,4
Критерій Стьюдента, t	1,1	1,2	1,7	0,5	3,3	2,3	3,5	3,0

Результати обчислень наприкінці дослідження, зафіксовані у виді діаграм с 2.16 по 2.21

Діаграма 2.16 Порівняння показників ЧСС у спокої, та приріст ЧСС при виконанні ортостатичної проби, контрольної та дослідницької групи наприкінці дослідження



Діаграма 2.17 Порівняння показників артеріального тиску, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження

Діаграма 2.18 Порівняння показників температури тіла, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження

Діаграма 2.19 Порівняння показників максимальної рухливості суглоба, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження



Діаграма 2.20 Порівняння показників динамометрії, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження

Діаграма 2.21 Порівняння показників проби Штанге, контрольної та дослідницької групи на початку дослідження

Підрахунок результатів дослідження

Після проведення обчислень даних, за всіма використаними показниками, ми одержали наступні результати:

Систолічний артеріальний тиск. Критерій Стьюдента САТ дорівнює t = 1,2. Цей показник у таблиці перебуває між значеннями (Р - 0,05) і (Р - 0,01); це говорить про недостатньо великий обсяг достовірної відмінності між показниками контрольної й дослідницької груп. Це пов'язане з тим, що розроблена програма кінезотерапії, хоча й мала позитивний вплив на кардіо-респіраторну систему пацієнтів, але не акцентувалось на ній. Крім того лише невелика кількість хворих - 20% з пошкодженнями суглобів, мали проблеми з тиском.

Диастолічний артеріальний тиск. Критерій Стьюдента ДАТ дорівнює t = 1,7. Цей показник у таблиці перебуває між значеннями (Р - 0,05) і (Р - 0,01); це говорить про недостатньо великий обсяг достовірної відмінності між показниками контрольної й дослідницької груп. Це пов'язане з тим, що розроблена програма кінезотерапії, хоча й мала позитивний вплив на кардіо-респіраторну систему пацієнтів, але не акцентувалось на ній. Крім того лише невелика кількість хворих з пошкодженнями суглобів, мали проблеми з тиском.

Частота серцевих скорочень. Критерій Стьюдента по ЧСС дорівнює t = 1,1. Цей показник по таблиці менше значеннями (Р - 0,05), це говорить про недостатньо великий обсяг достовірної відмінності між показниками контрольної й дослідницької груп. Це пов'язане з тим, що розроблена програма кінезотерапії, хоча й мала позитивний вплив на кардіо-респіраторну систему пацієнтів, але не акцентувалось на ній. Крім того лише невелика кількість хворих з пошкодженнями суглобів, мали проблеми з пульсом.

Температура тіла. Критерій Стьюдента - t =0,5. Дане значення менше табличного значення (Р - 0,05). Це свідчить про відсутність достовірної відмінності між величинами показників контрольної й дослідницької груп. Це пов'язане з тим, що й у контрольній і в дослідницької групах показник температури тіла істотно не відрізняється. Зміна показників температури мало місце при травмі на початку дослідження і не було пов'язане з дією лікувальної фізкультури згодом.

Гоніометрія суглобів. Критерій Стьюдента по даному показнику склав - 3,9. Це говорить про наявність достовірної відмінності в групах. По цьому показнику різниця відмінностей найбільша. Це говорить про доцільність обраної програми кінезотерапії та її позитивний вплив на строки одужання.

Динамометрія пошкодженої руки. Критерій Стьюдента по даному показнику склав - 3,3. Це говорить про наявність відмінностей в групах. Пошкоджена кінцівка при переломах, значний період часу іммобілізована, це в свою чергу спричиняє атрофію м'язів. Запропонована програма кінезотерапії дозволяє досить швидко позбутись негативних явищ гіподинамії пошкодженої кінцівки.

Ортостатична проба. Критерій Стьюдента по даному показнику склав - 3,5. Це говорить про наявність достовірної відмінності в групах і про те що хворі дослідницької групи після проведення курсу кінезотерапії виявились більш пристосованими к пробам з навантаженнями.

Проба Штанге. Критерій Стьюдента по даному показнику склав - 3,0. Це говорить про наявність достовірної відмінності в групах. Цей показник свідчить про наявність позитивного впливу включення у програму кінезотерапії вправ на дихання, які не тільки позитивно впливають на функцію дихання, а й сприяють процесу регенерації пошкоджень ОРА.

Висновки

В ході цієї роботи

Використовуючи сучасні літературі джерела, вивчили характер ушкоджень суглобів, та засоби реабілітації при них,;

Запропонували комплексну методику передопераційної підготовки й післяопераційного ведення хворих, спрямовану на профілактику ускладнень і поліпшення результатів лікування;

На основі попереднього досвіду фахівців з фізичної реабілітації розробили власну програму відбудовного лікування для хворих з пошкодженнями суглобів;

Організували роботу з пацієнтами, намагалися віднайти індивідуальний підхід до кожного;

За допомогою об'єктивних методів дослідження одержали показники у двох групах, за допомогою математико-статистичного аналізу t-Стьюдента, виявили достовірність відмінностей у цих групах;

На підставі аналізу результатів лікування зробили висновки щодо проведеної нами роботи

Рекомендації пацієнтам після проведення курсу кінетотерапії

1. Фізичну реабілітацію необхідно починати якомога раніше, це може суттєво поліпшити плин і прогноз захворювання.

2. Обов'язковим компонентом фізичної реабілітації є застосування реабілітаціоно-відбудовчого комплексу в домашніх умовах, що включає в себе: самостійно виконувані індивідуальні завдання ЛФК, ранкову гігієнічну гімнастику, прогулянки на свіжому повітрі, самомасаж.

3. Якщо травма спровокувала такі зміни, що можуть запобігти пацієнту продовжувати його роботу, необхідно допомогти йому освоїти нові навички, які сприятимуть подальшому працевлаштуванню.

4. Рекомендовано регулярне відвідування лікаря, консультації з приводу лікування та відновлювальної терапії.

5. Необхідно постійно контролювати стан свого здоров'я, відмовитись від шкідливих звичок, уникати стресових станів.

Список використаної літератури

Анатомия человека/Авт.- сост. В. Собовый.- М.:ООО "Издательство Астрель" ООО "Издательство АСТ" , 2002.-255с.-(Медицина и здоровье).

Белая Н. А.., Петров И. В. Массаж лечебный и оздоровительный. Практическое пособие -М. 1994-270с.

Белая Н. А. Руководство по лечебному массажу.- М; 1994-430с.

Бабич Б. К. Травмотические вывихи и переломы.- Киев: Здоровье 1986-458с.

Большая энциклопедия массажа Л. Н. Логинова М. "Рига Классик" 1999-592с.

Васичкин В. И. Все о массаже.-М.; АСТ-Пресс-Книга, 2004.-368с.

Вайс М. А. Вопросы восстановления трудоспособности больных с повреждениями ОДА Руководство по ортопедии и травматологии .- М., " Медицина" 1973-744с.

Волков М. В., Мобошну И. А. Повреждения и заболевание ОДА.- М. " Медицина" 1979-280с.

Вайнштен В. Г. Руководство по травмотологии.- Л., " Медицина", 1979-352с.

Грицак Е. Н. Энциклопедия массажа от А до Я.- М.:Рипол, классик, 2005-640с.

Дубровский В. И. Лечебная физическая культура Владос Москва 2001-608с.

Дубровский В. И. Лечебный массаж Владос, 2003-464с.

Дубровский В. И. Физические методы реабилитации в спорте.- Методические рекомендации М., 1985

Дубровский В. И. Все виды массажа.- М. Физкультура и спорт. 1992.

Дубров Я. Г. Амбулаторная травмотология-2-е издание.-М.: Медицина, 1986-288с.

Кондрашев А. В., Ходарев С. В., Харламов Е. В.Лечебный массаж. Росстов на Дону Издательство " Феникс"- 1999-384с.

Крупко И. А. Руководство по травматологии и ортопедии М.- Л.: Медицина, 1965-282с.

Каптелин А. Ф. Востановительное лечение при травмах и деформациях ОДА- М " Медицина" , 1969-401с.

Кукушкина Т. Н., Докмин Ю. М., Чистякова Н. А. Руководство по реабилитации больных частично утративших трудоспособность-Л, Медицина 1981-148с.

Лечебная физическая культура: Справочник/ Епифанов В. А. Мотков В. А. Антуфьева О. И. и др.; Под ред. В. А. Епифанова- М: Медицина, 1987-528с.

Лечебная физкультура и врачебный контроль Учебник/ под ред. В. А. Епифанова, Г. Л. Апананасенко- М: Медицина 1990-368с.

Лечение и профилактика травм ОДА Сборник науч. Трудовой- Ташкент, 1982

Лечебный массаж Оржешковский В. В.- Киев "Здоровье" -1978-176с.

Справочник по травмотологии Г. С. Ютишев, Н. М. Курбанов- Т.; Медицина, 1989-381с.

Трубников В. Ф. Заболивание и повреждение ОДА- К.; "Здоровье" 1984-328с.

Травмотология и ортопедия : Учебник/ Г. С. Юмашева.- 3-е изд., перпраб.и доп.- М.: Медицина, 1990.-576с.: или.- ( Учеб. лит. Для студ. мед. ин-тов).

Травмотология и ортопедия/ Руководство для врачей. В 3 томах .т. 2/ Под ред. Ю. Г. Шапошникова.- М.: Медицина, 1997.-592с.

Фокин В. Н. Массаж и др. методы лечения/ В. Н. Фокин.- М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004.-672с.

Юмашев Г. С. Епифанов Оперативная травмотология и реабилитация больных с повреждениями ОДА/ руко-во для врачей \.-М, Медицина, 1983,384с.

Дубровский В.И. Реабилитация в спорте.-М.: Физкультура и спорт, 1991, - 202с.

Матеев И., Банков С. Реабилитация при повреждениях руки: Пер. с болгарского. - София: Медицина и физкультура, 1987, - 255с.

Мурза В. П. "Фізична реабілітація" Орлан, Київ, 2004,

Физическая реабилитация: Учебник для академий и институтов физической культуры. /Под общей ред. проф. СИ. Попова. - Ростов-на-Дону: Издательство „Феникс". -1999.-608с.

"Справочник по функциональной диагностике" под. ред. Ю.Е. Вельтищева М., "Медицина", 1979, 642 с.

Методические рекомендации по проведению мед сестринского ухода за пациентом. / Утверждено Богатыревой Р.В. - Киев: МОЗ Украины, 1999.

Додаток А

Список скорочень

АТ - артеріальний тиск

ЧСС - частота серцевих скорочень

ЧД - частота дихання

с - секунд

уд/хв - ударів на хвилину

у спок. - у спокої

сугл. - суглоб

ФК - фізична культура

ФВ - фізичні вправи

ФР - фізична реабілітація

ВП - вихідне положення

ГВ - гімнастичні вправи

ДДВ - динамічні дихальні вправи

ДВ - дихальні вправи

ЖЄЛ - життєва ємкість легенів

ЗРВ - загальнорозвиваючі вправи

р.н. - року народження

чол. - чоловіки

жін. - жінки

Під. ред. - під редакцією

Орт проба - Ортостатична проба

ЕКГ - електрокардіограма

ФГ - флюорографія

Додаток Б

Табл. А - табличне значення зі значень n (кількості людей у групі)

n	A	n	A
1	-	120	5.15
2	1.13	140	5.26
3	1.69	150	5.35
4	2.06	180	5.43
5	2.33	200	5.50
6	2.53	220	5.57
7	2.70	240	5.61
8	2.85	260	5.68
9	2.97	280	5.72
10	3.08	300	5.77
11	3.17	320	5.80
12	3.26	340	5.84
13	3.34	360	5.88
14	3.41	380	5.92
15	3.47	400	5.94
16	3.53	420	5.98
17	3.59	440	6.00
18	3.64	460	6.02
19	3.69	480	6.06
20	3.74	500	6.09
22	3.82	520	6.12
24	3.90	540	6.13
26	3.96	560	6.14
28	4.03	580	6.17
30	4.09	600	6.18
32	4.14	620	6.21
34	4.19	640	6.23
36	4.24	660	6.26
38	4.28	680	6.27
40	4.32	700	6.28
45	4.41	750	6.33
50	4.50	800	6.34
60	4.64	850	6.37
62	-	900	6.43
70	4.76	950	6.47
80	4.85	1000	6.48
90	4.94
100	5.01

Додаток В

Граничні значення t-критерій Стьюдента для 5% і 1%-ного рівня значимості залежно від числа ступенів волі.

Ступінь волі (f)	Границі значення	Ступінь волі (f)	Границі значення
	Р-0,05	Р-0,01		Р-0,05	Р-0,01
1	12,71	63,60	21	2,08	2,82
2	4,30	9,93	22	2,07	2,82
3	3,18	5,84	23	2,07	2,81
4	2,78	4,60	24	2,06	2,80
5	2,57	4,03	25	2,06	2,79
6	2,45	3,71	26	2,06	2,78
7	2,37	3,50	27	2,05	2,77
8	2,31	3,36	28	2,05	2,76
9	2,26	3,25	29	2,04	2,76
10	2,23	3,17	30	2,04	2,75
11	2,20	3,11	40	2,02	2,70
12	2,18	3,06	50	2,01	2,68
13	2,16	3,01	60	2,00	2,66
14	2,15	2,98	80	1,99	2,64
15	2,13	2,95	100	1,98	2,63
16	2,12	2,92	120	1,98	2,62
17	2,11	2,90	200	1,97	2,60
18	2,10	2,88	500	1,96	2,59

Размещено на Allbest.ru