Фонд Кременчуцького машинобудівного технікуму міського архіву як джерело дослідження історії середньої спеціальної освіти в Кременчуці (1944-1997)

Були обладнані лабораторії фізики, хімії, кабінет креслення, виготовлялися наочні посібники. Але ще не було вирішене питання про лабораторний фонд для спеціальностей із зварювального виробництва.

Примітивними були навчальні майстерні для спеціальності “обробка металів”. Не було майстерень для проходження практичної підготовки з обробки металу тиском. Навчальний процес це не задовольняло. Техніка швидко розвивалася у післявоєнний час, а отже потрібне було сучасне обладнання для підготовки спеціалістів-машинобудівників. Всі ці передумови диктували форсування будівництва навчально-виробничого корпусу.

В 1950 р. директор закладу Федотов І.А. разом із викладачами розробляють план будівництва зварювальної лабораторії і майстерні. Було прийнято рішення тимчасово обладнати їх у недавно збудованому глинобитному приміщенні (на місці сучасного гаражу). Завдяки наполегливій праці викладача Кохановського було надано з базового заводу, а також із ХТЗ 4 трансформатори СГ-2, 3 точкових і стикових машин фірми «Moll», зварювальний апарат фірми «Ліндс», шт., зварювальну головку САГ-4 і інше. Незважаючи на це застаріле обладнання, вже в 1952р. була можливість виконувати майже всі лабораторні практичні роботи зі зварювального виробництва.

З 1951р. в технікумі почали працювати гуртки технічної творчості. Велику роботу виконували учні: Андрієвський, Петулько (в майбутньому секретар Світловодського МК партії). Вони виготовили столи, гвинтові стільці, разом з електромонтером Калініченком змонтували все необхідне для зварювальної лабораторії. Лаборант Н.В. Батир багато приклав зусиль з організації цієї зварювальної лабораторії (пізніше - викладач креслення).

Довгий час не було можливостей проводити лабораторні роботи з електротехніки.

У зв'язку з цим і не готувалися спеціалісти з вагонобудування, обробки металів. Тому в 1951-1952рр. ці спеціальності було закрито. Лабораторію з електротехніки треба було негайно обладнувати. Все обладнання з електротехніки включало в себе 5 вольтметрів, 4 амперметри, 2 повзункових реостати, 2 лампових.

Викладач Кохановський, перебуваючи в Києві зі студентами, закупив усе необхідне обладнання і вже в 1951р. така лабораторія була створена.

У 1953р. був збудований корпус зварювальних майстерень, це дало можливість виконувати всі лабораторні і практичні роботи. Обладнання було надане КВБЗ. Ріст контингенту технікуму вимагав і розширення матеріальної бази, тому було прийнято рішення про будівництво навчально-виробничого корпусу на території закладу на місці старих майстерень.

Навчально-виробничий корпус побудований у 1958 році за проектом Діпровузу. У ньому знаходилися: механічна майстерня, лабораторія металоріжучих верстатів, контактного зварювання, механічних випробувань матеріалів, різання, допусків і технічних вимірювань, металознавства, електротехніки і технології ливарного виробництва.

Активну участь у їх будівництві приймали як студенти, так і викладачі. Будівництво тривало 2 роки і в 1958р. корпус було введено в експлуатацію. Це дозволило вирішити ряд проблем, а саме: організували лабораторії і майстерні: механічні, слюсарні, контактного зварювання, різання, металорізальних верстатів, механічного випробування матеріалів, електротехнічна, металознавство, хімії, кабінет креслення, технічних вимірів, технології машинобудування.

У зв'язку з цим технікум розширив свою матеріальну базу під керівництвом директора Федотова. Повністю оновився парк металорізальних верстатів, отримано багато зварювального обладнання.

У 1957р. завершилось будівництво житлового фонду для викладачів, здано в експлуатацію житловий триповерховий будинок на 18 квартир поряд з технікумом (зараз вул.. Приходька, 35). Базовий завод виділив студентам технікуму четвертий поверх (100 місць) у своєму гуртожитку по вулиці К. Лібнехта поряд з навчальним корпусом технікуму (зараз вулиця Приходько, 37).

У 50 - ті роки колектив поповнився новими висококваліфікованими викладачами: Н.Г. Гаврилов, А.Л. Арутюнова, М.Н. Тарован, А.У. Коршунов.

Викладач Гаврилов перший почав випробовувати ним же створену машину для програмування контролю знань зі спеціальності “зварювальне виробництво”. Ряд викладачів отримали самі вищу освіту. За ці десятиріччя змінювалися заступники: Чорнуха-Гулак, Губенський-Богданов-Щербаков.

У 1960р. технікум займав провідне місце серед навчальних закладів міста і області. Випускники Крюківського машинобудівного технікуму зарекомендували себе висококласними спеціалістами на заводах країни. Серед них: В.П. Авраменко - головний конструктор КВБЗ, Ф.М. Авраменко - начальник цеху КВБЗ; А.Ф. Носенко - заступник головного інженера КВБЗ; Мусієвський - начальник цеха заводу “Дормаш”; В.І. Старун - заступник директора КрАЗ; Н.Г. Лашко - заступник директора Кременчуцького експериментального заводу, Борисов - секретар Кременчуцького міського комітету КП України, Петулько - секретар Світловодського міського комітету КП України і т. п. Особливо активізувалася і значно покращилась робота в технікумі у зв'язку з видатними політичними подіями: 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції (1967рік), 100-річчям від дня народження В.І. Леніна (1971 рік), ХХІV з'їздом Комуністичної партії Радянського Союзу (1971 рік), 50-річчя утворення Радянського Союзу (1972 рік).

У ці роки технікум підготував велику кількість відмінників навчання, які гідно зарекомендували себе на підприємствах держави.

Проводилась у технікумі велика робота з військово-патріотичного виховання. Щорічно влаштовувалися урочисті проводи випускників технікуму до лав Радянської армії. Кращі випускники технікуму стали курсантами військових училищ. Це С. Ломтєв, О.М. Олексєєнко, багато випускників продовжили навчання в кращих вищих навчальних закладах країни, в тому числі МВТУ ім. Баумана. Особливо випускники технікуму зарекомендували себе як грамотні спеціалісти-техніки, відмінно підготовлені з креслення, у чому велика заслуга викладачів креслення М.А. Богуша , М.В. Батиря, І.Б. Фанштейна.

Багато уваги приділялося питанню інтернаціонального виховання. За ініціативою директора технікуму І.А. Федотова підтримувався тісний зв'язок з технікумом м. Гірна Ореховища (Болгарія). Технікуми неодноразово обмінювалися делегаціями, ділилися досвідом навчально-виховної роботи, методикою викладання.

У технікумі працювала кімната-музей ім. В.І. Леніна. Її ініціатором був А.І. Щербань. В кімнаті багато експонатів, які розповідали про революційну історію нашого народу. Матеріали меморіальної кімнати постійно поповнювалися.

Значно оновився викладацький колектив технікуму. Ветерани йшли на заслужений відпочинок (Шикалов, Білокінь, Пильчук). На їхнє місце приходили молоді спеціалісти, які ще недавно були студентами викладачів-ветеранів. Серед молодих викладачів - Т.М. Рогозна, В.О. Збираннік, С.А.Чорний, А.А. Амшинніков, В.І. Мироненко, С.М. Смольник, В.В. Подзоров, А.А. Федотьєв та інші.

Придбання в 1965 році діапроекторів ПЕТУ-55 розширило можливості викладачів з використання ТЗН на заняттях з усіх предметів. Викладання нового матеріалу супроводжувалося демонстрацією діафільмів, що значно підвищувало активність сприйняття програмового матеріалу з загальноосвітніх та спеціальних дисциплін студентами.

Під керівництвом навчальної частини та завдяки особистій наполегливості директора технікуму І.А. Федотова впевнено вводилося нове в навчальний процес радянської школи - програмоване навчання. Піонерами цього методу були І.А. Федотов та М.І. Трусов. Їхній почин підтримали Г.К. Шишаков і Л.М. Костяненко.

В кінці шістдесятих років у технікумі було обладнано дві аудиторії для програмованого контролю знань студентів приборами «Технік»-5. На цих машинах проводилося одночасне опитування майже з усіх дисциплін, у тому числі і з мов викладачами А.М. Трусовою, М.П. Критчевською, М.Г. Алексіїнко. Ці прибори давали можливість викладачам мови перевірити рівень грамотності студентів. Багато уроків програмованого опитування провели викладачі А.О. Разуміхін, П.Г. Кустовська, З.І. Сулковська. Вдосконалювалася також методика викладання іноземних мов. У 1965 році кабінет іноземних мов був обладнаний технічними засобами навчання.

У 1965 році будівельні організації міста здали в експлуатацію чотирьохповерховий гуртожиток для студентів на 400 місць, що повністю вирішило проблеми проживання для іногородніх студентів. У гуртожитку створено дві зали дипломного проектування, в яких встановлено 60 креслярських дошок, придбані необхідні креслярські прилади. Завідувачем кабінетом був призначений викладач В.О. Збираннік. Введення в експлуатацію кабінету дипломного проектування сприяло якісному виконанню дипломного та курсового проектування студентами технікуму.

Проводилась робота з оновлення навчальних кабінетів наочністю. У 1969р. силами Львівської художньої майстерні були обладнані наочністю кабінети політекономії та економіки, планування та організації виробництва. У 1970-1971рр. силами лаборантів технікуму оновлена наочна агітація і наочні посібники кабінетів фізики, хімії, літератури, технології машинобудування, допусків та технічних вимірювань, контактного зварювання, металознавство, механіки тощо. У 60-ті роки систематично проводилися конкурси навчальних кабінетів і лабораторій. Технікум брав участь в обласних та республіканських оглядах. Високо були оцінені кабінети зі спеціальностей 0501 та 0701.

У 1965-1973 роках лабораторії технікуму поповнювалися новими приладами, верстатами, оновлювався парк металорізальних верстатів механічних майстерень. Механічні та зварювальні майстерні почали випускати продукцію для підприємств та населення міста і району. Проведення практики зі зварювального виробництва та холодної обробки металів різанням мало не тільки навчальну мету з набуття навичок студентами, а й передбачало випуск корисної продукції. Так, за 1972 рік студентами технікуму при проходженні практики було виготовлено продукції на суму 30000 карбованців.

Таким чином, у період 1948 - 1973рр. технікум значно зміцнив свою матеріально - технічну базу: закінчилася відбудова навчального корпусу з прибудовою до нього нових приміщень, було збудоване приміщення зварювальної майстерні, новий навчально - виробничий корпус, чотириповерховий гуртожиток, триповерховий житловий будинок для викладачів. За цей час контингент учнів зріс з 425 до більш 700 чоловік. Успішно вирішувалися питання навчально - виховної та науково - методичної роботи. Широко запроваджувалися технічні засоби навчання.

За рівнем матеріально-технічної бази, якістю навчально-виховного процесу Крюківський машинобудівний технікум посідав одне з провідних місць не лише серед навчальних закладів міста, але й одне з перших у системі середньої спеціальної освіти у країні в цілому.

Це був чудовий результат навчально-виховної роботи колективу, очолюваного директором І.А. Федотовим. Та навчання у 2 зміни, а часом і в три не задовольняв навчальний процес: низькі стелі в аудиторіях, мало світла, вузькі коридори - все це ставило питання про будівництво нового сучасного навчального корпусу. Партійна організація і дирекція закладу підняли питання перед Міністерством машинобудування про спорудження нового навчального корпусу технікуму.

2.3 Особливості розвитку Крюківського машинобудівного технікуму в 1973 - 1997 роках за документами фонду з основної діяльності

Новий навчальний корпус був зданий в експлуатацію 1 вересня 1973 року. Він представляє собою 4-х поверховий будинок загальною площею 5811 кв.м. та навчальною 2407,29м. кв. ( у тому числі спортивний зал - 648м. кв. і актовий зал - 648м. кв. на 730 місць). Технікум мав навчально-виробничий корпус (1958 рік), зварювальну майстерню і гуртожиток. Старий корпус до 1 січня 1977 року був переданий в оренду Крюківському районному комітету Комуністичної партії України і Крюківській районній раді депутатів трудящих.

Крюківський машинобудівний технікум Міністерства важкого і транспортного машинобудування став опорним у місті Кременчуці. Він об'єднував чотири середніх спеціальних навчальних заклади:

1. Кременчуцький вечірній автомеханічний технікум автомобільної промисловості СРСР.

2. Кременчуцький технікум залізодорожного транспорту Міністерства шляхів сполучень СРСР.

3. Кременчуцьке медичне училище Міністерства охорони здоров'я УРСР.

4. Кременчуцьке педагогічне училище Міністерства освіти УРСР.

Типовим для діяльності Крюківського машинобудівного технікуму в новому приміщенні можна вважати 1975 рік. Він характеризується такими показниками. Згідно з статистичним звітом за 1975 рік було учнів - 713.

Соціальний склад:

- робітники або їх діти - 432;

- колгоспники або їх діти - 117;

- службовці або їх діти - 164.

Склад студентів за віком та статтю:

- 14 років - 2 учня;

- 15 років - 136 студентів;

- 16 років - 96 студентів;

- 17 років - 150;

- 18 років - 274 учня.

З них чоловіків - 445.

Розподіл студентів за національністю: 138 росіян, 549 українців, азербайджанець, два латиша, 20 євреїв, китаєць, фін, болгарин. 245 студентів проживало у гуртожитку.

Згідно з кошторисом на 1976 рік залишок коштів на початок року 0,8 тис. руб. Витрати:

а) на заробітну плату 17,8 тис. крб.;

б) нарахування на заробітну плату 1,4 тис. крб.;

в) господарські витрати 9,7 тис. крб.;

г) навчальні витрати 4,0 тис. крб.;

д) придбання навчального устаткування і господарського інвентаря 6,0 тис. крб.;

Сума доходів перевищує витрати на 4,7 тис. крб., які підлягали внесенню в бюджет. Залишок коштів на кінець року складав 0,6 тис. крб.

Набір студентів на 1974-1975 навчальний рік становив 269 чоловік ( на денне відділення 180 чоловік, на вечірнє - 89 чоловік).

План набору виконаний на денному відділенні на 100%, на вечірньому - 98,9%.

Було подано 1,29% заяв на одне місце( по денному відділенню). Основною причиною такого низького конкурсу були недоліки у використанні молодих спеціалістів на базовому Крюківському вагонобудівному заводі.

Кількість навчальних груп на кінець навчального року характеризується наступними даними:

1) денне відділення - 18 груп;

2) вечірнє відділення - 9 груп.

Всього у технікумі на кінець року навчається 27 груп.

У 1974-1975 навчальному році був проведений наступний випуск молодих спеціалістів:

1) денне відділення - план випуску 170 чоловік, фактично випущено 175 чоловік;

2) вечірнє відділення - план випуску 50 чоловік, фактично випущено 54 чоловік.

Результат розподілу молодих спеціалістів був таким:

0501 «Обробка металів різанням» - на підприємства Міністерства важкого і транспортного машинобудування - 64 чоловіки, 9 учнів отримали довідки на самовлаштування;

0507 «Технологія зварювального виробництва» - на підприємства Міністерства важкого і транспортного машинобудування - 41 чоловік, на підприємства інших Міністерств і відомств - 12 чоловік, один студент отримав довідку на самовлаштування.

0408 «Ливарне виробництво чорних металів» - на підприємства Міністерства важкого і транспортного машинобудування - 49 чоловік, отримали довідку на самовлаштування - два студента.

Відсіювання студентів за 1974-1975 навчальний рік:

а) за неуспішність відраховано 30 чоловік;

б) сімейні обставини і за власним бажанням - один студент;

в) перехід в інший навчальний заклад - 22 студента;

г) перехід на іншу форму навчання в даному навчальному закладі - 0;

д) призив до Радянської Армії - 10 учнів;

е) порушення дисципліни - два студента;

ж) інші причини( смерть, хвороба, інше) - 12 студентів.

Всього на денному відділенні відсіяли 77 студентів. На вечірньому, з цих же причин, відсіяли 38 учнів.

З метою збереження контингенту студентів у технікумі по вдосконалювалися методи навчання; виховна робота з обраної спеціальності; проводилася робота з забезпечення учнів навчальною літературою; активніше залучалися студенти до громадської і політичної діяльності. Підтримувався постійний зв'язок з батьками, з підприємствами, де працювали студенти вечірнього відділення. Проводилися зустрічі студентів з випускниками.

В 1974-1975 навчальному році технікум у достатній мірі був забезпечений посібниками для проведення лабораторних робіт і практичних занять, а також курсового і дипломного проектування [38, 3 арк.].

Комісією викладачів були вжиті належні заходи з використання існуючої методичної літератури і посібників. На допомогу студентам написано було метод - розробки. Велика робота була проведена керівником комісії В.Д.Неско, він написав посібник «Курсове проектування за технологією ливарного виробництва», розробив бланки завдання на переддипломну практику.

В 1974-1975 навчальному році перед керівництвом технікуму стояли завдання подальшого покращення побутових умов студентів. З цією метою приділялась увага життю студентів у гуртожитках, харчуванню, організації відпочинку і культурного обслуговування. Гуртожиток розраховано згідно нових норм на 300 учнів, а проживало 310.

Студентів було забезпечено повністю твердим та м`яким інвентарем. У 1975 році для покращення побуту учнів, які проживали у гуртожитку, було придбано 8 холодильних шаф марки «ГИХ-4», 10 електрорушників.

Придбано новий м`який інвентар на суму 8тис. крб., меблів на 5 тис. крб. У гуртожитку організовано додатково 4 кімнати для самостійної роботи. Їх забезпечили дошками для креслень і приладами. На кожному поверсі встановлені телевізори. В актовому залі гуртожитку є достатня кількість настільних ігор: шахи, шашки, тенісний стіл та інше. При гуртожитку працює їдальня на 60 посадочних місць, які цілком задовольняють потреби студентів, їдальня забезпечує учнів трьохразовим харчуванням. Для забезпечення харчування студентів і викладачів у навчальному корпусі функціонує буфет з гарячим харчуванням на 50 посадочних місць. Буфет завжди має необхідний асортимент харчування: молочні продукти, мучні і кондитерські, м'ясні і консервні вироби. В 1974-1975 навчальному році 120 студентів покращили своє здоров`я в спортивно-оздоровчому таборі на базі піонерського табору базового заводу. Крім того 10 студентів і 5 викладачів і співробітників технікуму відпочивали в санаторіях і будинках відпочинку. Для викладачів, студентів і співробітників технікуму в 1975 році на честь 30-річчя Перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною були організовані масові екскурсії в міста-герої Волгоград, Одесу, де під час екскурсій мали можливість познайомитися з місцями великої битви за Батьківщину. На таких екскурсіях було 100 учнів [41, 4 арк.]. Колектив Крюківського машинобудівного технікуму працював над подальшим удосконаленням навчального і виховного процесу, над покращенням матеріально-технічної бази. Чотири аудиторії обладнано навчально-демонстраційним комплексом, які включали: механізовані прилади для демонстрації кіно і діафільмів, механізовані плакатниці, довідники, прилади для механізованого зашторювання вікон і опущення екрану та інші спеціальні можливості [42, 2 арк.]. Покращилася навчально-виховна робота, в результаті чого:

- успішність студентів, порівняно з попереднім роком зросла на 0,6%;

- відвідування занять зросло на 1,6%;

- відрахування зменшилось на 10 чоловік (1%).

Набір студентів на 1976 рік проводили у суворій відповідності з затвердженим планом за видами навчання і спеціальностям, не допускаючи змін плану без дозволу Управління.

План набору студентів - 270 осіб:

а) денне відділення - 180 осіб осіб;

б) вечірнє відділення - 90 осіб.

План випуску - 148 осіб.

У 1976 р. студентів усього було 687 осіб.

Соціальний склад студентів:

1. Робітники та їх діти - 408 осіб;

2. Колгоспники та їх діти - 102 особи;

3. Службовці та їх діти - 177 осіб.

Склад студентів за віком та статтю:

- 15-річних - 131, з них 86 чоловіків;

- 16-річних - 165 осіб, з них 98 чоловіків;

- 17-річних - 159 учнів, з них 98 чоловіків;

- 18-річних і вище - 232 студента, з них 143 чоловіків.

Число студентів у гуртожитку - 216 осіб. Кількість посадочних місць на підприємствах громадського харчування навчального закладу - 60 місць [45, 8 арк.].

1985 рік став переломним у житті радянського народу. Розпочалась так звана перебудова.

Робота колективу технікуму в 1985 році була спрямована на подальше удосконалення навчально-виховного процесу, на підвищення якості підготовки спеціалістів для народного господарства країни [46, 112 арк.].

На здійснення цієї мети технікум витрачав кошти в межах затвердженого кошторису.

З середини 80-х років зменшується кількість студентів вечірнього відділення, що було пов'язано з відкриттям заочного відділення та в перспективі ліквідацією вечірнього відділення.

Основні показники: за планом на денне відділення повинні були прийняти 210 учнів, що на 60 учнів (тобто дві групи менше, ніж у 1975р.) і випустити 162, на вечірньому випустити 35 студентів, на заочному прийняти 90. Та фактично на денне прийняли 210 а випустили 156; на вечірньому випустили 35; на заочному прийняли 90 учнів.

План випуску по денному відділенню виконали на 96,9%, так як трьом студентам надали академічну відпустку у зв'язку з призивом до лав Радянської армії, а три учні були відраховані за неявку на захист дипломних робіт.

Дані про контингент студентів: із інших навчальних закладів прийняли 9 осіб, поновлено у число студентів 5 осіб, прийняли на поповнення груп 4 учня.

Відрахували студентів за такими причинами:

На денному відділенні:

а) зміна за місцем проживання - 2 особи;

б) перехід у школу - 3 особи;

в) влаштувались на роботу - 6 учнів;

г) не з'явились на захист - 3 студента;

д) неуспішність - 4 особи;

е) невідвідування занять - 3 учня.

На вечірньому відділенні:

1) зміна за місцем проживання - 4 учня;

2) неуспішність за навчанням - один учень;

3) за сімейними обставинами - три учня.

На рік було затверджено 603350 тис. крб., на ІV-й квартал - 147800тис.крб.

У технікумі 1985 року працювали підготовчі курси абітурієнтів (три тижні навчання) [47, 37 арк.].

Об'єм навчальної програми з підготовки до вступу в технікум 75 годин на одну групу. Придбано технікумом малоцінний і швидкозношувальний інвентар на суму 26115 крб.

Останній радянський рік (1990 - 1991) характеризувався такими статистичними показниками:

- загальна площа - 5811,2 кв.м.;

- виробнича площа - 861 кв.м.;

- викладачів - 53;

- загальна кількість студентів - 869;

- на денному - 804;

- вечірньому - 0;

- заочному - 65;

Статистичний звіт денного та заочного відділень навчального закладу на початок 1990-1991 навчального року засвідчують: у звітному році не було курсів по підготовці учнів і підвищенню кваліфікації спеціалістів.

Значного поширення набули активні методи навчання, ділові ігри, уроки-конкурси, теоретичні конференції, уроки-доповіді, семінарські заняття, практичні заняття на виробництві.

У технікумі приблизно 50 % викладачів могли користуватися ЕОМ (Електронно-обчислювальна машина) [49, 2 арк.].

У 1990-1991 навчальному році на базі кабінетів і лабораторій працювало 19 предметних гуртків, гуртки технічного творчості - приймали участь 246 осіб (29,8%). Робота у гуртках була спрямована на формування у студентів високих моральних якостей, вироблення професійного відношення до практичної роботи [50, 28 арк.].

У технікумі велася відповідна робота зі збереження контингенту:

- всі були забезпечені навчальною, довідковою, методичною літературою;

- робота студентів по засвоєння програмного матеріалу постійно контролювалася, аналізувалася на педагогічних радах, засіданнях циклових комісій, на групових і загальних зборах студентів, на батьківських зборах;

- велася індивідуальна робота з попередження неуспішності;

- студенти залучалися до предметних гуртків технічної творчості, спортивних секцій;

- проводилися зустрічі з передовиками виробництва, випускниками технікуму, цікавими людьми;

- проводилися предметні тижні, теоретичні конференції, конкурси на кращого за професією;

- підтримувався зв'язок з батьками;

- іногородніх забезпечували упорядкованим гуртожитком готельного типу, всі студенти були забезпеченні гарячим харчуванням в їдальні технікуму.

Вдосконалювалася власна виробнича база. Своїми силами побудували приміщення для автоматичного зварювання площею 105 м.кв. Майстерні знаходились на самофінансуванні. Ними було виготовлено товарної продукції на суму 240 тис.крб.

Базами проходження переддипломної практики були Крюківський вагонобудівний завод, Кременчуцький сталеливарний завод, Кременчуцький автомобільний завод, Світловодський радіозавод.

Випадків травматизму серед студентів у звітному році не було.

Після проголошення незалежності України, згідно з указом Президії Верховної Ради України від 30.08.91р. “Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави” і доручення Кабінету Міністрів України від 20.01.91р. за № 18602/8 Крюківський машинобудівний технікум передається у відання Міністерства освіти України з утриманням за рахунок республіканського бюджету.

Основними напрямками діяльності технікуму на останньому етапі його самостійного існування була підготовка, згідно з державним замовленням і договірними зобов'язаннями, висококваліфікованих спеціалістів для галузей машинобудування Міністерств машпрому України. Технікум мав право готувати фахівців з кваліфікацією молодших спеціалістів за спеціальностями:

- обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях;

- ливарне виробництво чорних і кольорових металів;

- технологія зварювального виробництва.

В технікумі функціонували, як центри методичної роботи, предметні (циклові) комісії, які об'єднували групи з однієї спеціальності.

З метою вдосконалення якості викладання, підвищення педагогічної майстерності викладачів, у технікумі створена педагогічна рада, яка об'єднувала педагогічних та інших працівників технікуму, що приймали безпосередню участь у навчально-виховному процесі.

Викладачів у 1991-1992рр. працювало 55, із них 51 викладач і 4 штатних майстрів виробничого навчання.

Склад студентів на початок навчального року:

- денне відділення:

1106 “Ливарне виробництво чорних і кольорових металів” 150 студентів;

1201 “Технологія обробки матеріалів на верстатах та автолініях” 210 студентів;

1205 “Технологія зварювального виробництва” 257 студентів;

2102 “Експлуатація верстатів” 56 осіб;

0408 “Ливарне виробництво чорних металів” 52 учня;

0501 “Обробка металів різанням” 47 студентів;

05116 “Експлуатація і наладка верстатів з ПУ” 32 студента.

- заочне відділення:

0408 “Ливарне виробництво чорних металів” 12 осіб;

0501 “Обробка металів різанням” 22 студента;

0507 “Технологія зварювального виробництва” 31 студент.

На денному відділенні випущено було 172 студента, на заочному - 53 учня. З різних причин (за станом здоров'я, сімейними обставинами, служба в лавах Збройних сил України) 35 студентів одержали академічні відпустки.

Технікум мав необхідну спортивну базу та інвентар для виконання вимог навчальної програми і здачі нормативів. Проводилася спартакіада серед навчальних груп технікуму із 8 видів спорту: волейбол, баскетбол, легка атлетика, стрільба, настільний теніс, легкоатлетичний крос, шахи, багатоборство. За 1991-1992 навчальний рік підготовлено 450 спортсменів масових розрядів, значкистів 150 осіб, 62 інструктора спорту, 60 суддів спорту.

Відвідування занять склало 98,5%, успішність 100%, середній бал - 4. Були і порушення (пропуски занять).

Дисципліна: середньорічна кількість учнів складала 744 особи; здійснено 45 правопорушень, із них двох учнів було притягнуто до судової відповідальності, решті - догана, 112 разів скликалися батьківські збори, 32 учням зняли стипендії, 114 особам оголошена подяка, 15 учнів нагородили грамотами; в їдальні у звітний період було 220 місць (1241,6 м. кв.), 93 студентів забезпечили дієтичним харчуванням.

Впродовж першої половини 90-х років Україна все глибше поринає в економічну кризу, яка боляче вдарила по системі професійної освіти; відсутність фінансування, старіння матеріально - технічної бази, невиплата заробітних плат викладачам та стипендії учням - це далеко неповний перелік проблем освітян.

В 1996 -1997 навчальному році технікум мав навчальний корпус на 960 студентів, актовий і спортзали, навчально-виробничої майстерні з відділеннями: слюсарне, механічне, заготівельне, зварювальне, гуртожиток готельного типу на 220 місць, їдальню на 177 місць, буфет. Обладнано 14 лабораторій і 19 навчальних кабінетів, що повністю забезпечувало виконання навчальних планів і програм [51, 22 арк.].

У навчальній роботі колектив технікуму керувався навчальними планами та Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Число учнів скоротилося у порівнянні з радянськими часами майже вдвічі і складало лише 498 осіб.

Успішність студентів за 1996-1997 навчальний рік характеризується такими даними: 454 студенти повинні були складати іспити, 364 учні - цілковита успішність, це 80,2%, у тому числі тільки на «5» здали 8 учнів, це 1,7%. Не встигали з одного і більше предметів 90 студентів - 19,8%. Переведено на наступний курс 90 студентів - 19,9%. Залишились на повторний рік два учня - 0,44%, а відраховано 16 студентів - 3,5% [52, 1 арк.].

Навчально-виробничу практику проводили у навчально-виробничих майстернях з дільницями: слюсарною, механічною, ручного дугового зварювання, з відділенням заготовки зі спеціальності “Ливарне виробництво чорних та кольорових металів”. Навчально-виробнича практика проходила в підрозділах Кременчуцького сталеливарного заводу, який був базовим для цієї спеціальності.

Переддипломна практика проводилася на наступних підприємствах міста: автомобільному, вагонобудівному, головному заводі АТ «КРЕДМАШ», колісному та сталеливарному заводах і на малих підприємствах міста.

Підготовка студентів з робочих професій токаря-універсала та електрозварювальника ручного дугового зварювання велася на навчальних деталях і на товарній продукції. За звітний період товарної продукції освоєно на суму близько 2500 грн. 16 -ти студентам присвоєно 3-й робітничий розряд а 78 учням - другий. На практиці 6 студентів підвищили розряд до 4-го, 6 студентів - до 3-го, та 14 студентів опанували суміжну професію. Решта студентів - 105 осіб не підвищили і не отримали суміжної професії (80,1%).

На товарній продукції працювали 85 студентів 3-го курсу.

У звітному році викладачі та майстри працювали у 8 предметних комісіях. Мета комісій:

1. вивчення та передавання передового досвіду;

2. методичне забезпечення навчальних дисциплін;

3. впровадження в навчання електронно-обчислювальних машин.

Вводились активні форми навчання, ділові ігри, дискусії, лабораторні роботи з елементами дослідження, які розвивали у студентів розумову діяльність. Викладачами складено 8 методичних розробок.

Виховна робота проводилася згідно з комплексним планом. Вирішувалися питання професійного і трудового виховання. Приділялася увага військово-політичному вихованню молоді, вивчалася студентами Конституція України.

Дані про відсіювання студентів:

Контингент на початок навчального - 498 осіб, вибуло за навчальний рік 55 учнів(11%), неуспішність - 27 учнів, не відвідували заняття 13 осіб, за сімейними обставинами - 4 учня, один студент змінив місце проживання, 8 студентів перейшли до іншого навчального закладу, 2-х студентів призвали до армії, прибуло за навчальний рік 32 учня, з інших навчальних закладів - 8 студентів, поновили 26 студентів.

Захистили дипломні проекти 130 студентів, два учня не захистили, 8 студентів одержали диплом з відзнакою.

Стан дисципліни студентів: один студент здійснив правопорушення, в тому числі виявлені органами суду, міліції, прокуратури. Проведено було 40 батьківських зборів, оголошено подяку за наказом директора 14 особам, яких нагородили грамотами і грошовою премією.

Статистичний звіт денного відділення на початок 1996-1997 навчального року:

Відомості про підсумки практики студентів технікуму - пройшли практику 358 студентів, з них отримали розряд 94 учні. На другому та третьому курсах практику вели майстри виробничого навчання технікуму, на 4-му - викладачі та працівники підприємств. Робітничі розряди студентам присвоювались на 3-ому курсі за навчальними планами.

Матеріально-побутове забезпечення: необхідна кількість місць в їдальні та буфеті складало 177 посадочних місць - відповідало вимогам, п'ятьом студентам потрібне було дієтичне харчування, на жаль, технікум не був ним забезпечений, 454 студенти пройшли диспансеризацію, середньорічне забезпечення стипендією - 436 осіб, надавалася матеріальна допомога студентам із фонду учнівського профкому. 48 студентам була надана матеріальна допомога із стипендіального фонду. Таким був Крюківський машинобудівний технікум на час втрати ним своєї незалежності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 21.08.1997р. та Наказом Міністерства освіти України № 339 від 09.09.1997р. у Кременчуцькому державному політехнічному інституті був створений структурний підрозділ-факультет підготовки молодших спеціалістів на базі ліквідованих Крюківського машинобудівного та Кременчуцького автомеханічного технікумів.

Згідно Наказу Міністерства освіти і науки України №753 від 20 листопада 2001 року змінена назва факультету підготовки молодших спеціалістів на Кременчуцький технікум Кременчуцького державного політехнічного університету.

Згідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2006 року №468 Кременчуцький технікум КДПУ реорганізований у Кременчуцький коледж КДПУ імені Михайла Остроградського, як його структурний підрозділ.

2.4 Документи з діяльності громадських організацій

Документи з діяльності громадських організацій та особового складу не розглядаються в дипломній роботі послідовно та системно. Це пов'язано, по - перше, з обмеженим обсягом самої роботи, а по - друге, з особливостями фондування цих документів. Опис № 2 і опис № 3 колекціонує документи з діяльності громадських організацій. Їх загальна кількість, представлена в фонді “Крюківський машинобудівний технікум”, складає лише 252 од.зб.: відповідно в опису № 2 - 172 од. зберігання і в опису № 3 - 80 од. зберігання, що складає близько четвертої частини всього фонду. На жаль, хронологічні межі цих описів значно вужчі хронологічних меж усього фонду. Так, опис № 2 “Місцевий комітет профспілки працівників машинобудування Крюківського машинобудівного технікуму” зберігає документи за 1963 - 1983рр., а в описі № 3 “Профспілковий комітет профспілки працівників машинобудування Крюківського машинобудівного технікуму” представлені документи за 1968 - 1983рр.

Для того, щоб історія діяльності громадських організацій була викладена в хронологічній послідовності і узгоджувалася з головними етапами розвитку технікуму, необхідно залучати інші джерела: періодику, мемуари тощо, що виходить за межі теми нашого дослідження. Викладеними вище обставинами пояснюється нерівномірний обсяг розділів, які відтворюють особливості джерелознавчої бази із основної діяльності та діяльності громадських організацій.

Наймасовіші громадські організації, діяльність яких представлена в фонді - студентські профспілки та профспілки викладачів і працівників.

До обов'язкових документів, з яких комплектуються справи про діяльність громадських організацій відносяться протоколи загальних профспілкових зборів, протоколи засідань місцевого комітету (пізніше профспілкового комітету) [56, 12 арк.], річні прибутково-витратні кошториси, річні фінансові звіти [55, 2 арк.].

Серед протоколів загальних профспілкових зборів найбільш інформативними для майбутніх дослідників історії Крюківського машинобудівного технікуму, як на наш погляд, є протоколи звітно-виборних профспілкових зборів [53, 13 арк.]. До таких протоколів обов'язково долучалися звітна доповідь голови місцевого комітету про роботу профспілкової організації та місцевого комітету у звітний період, звіт голови ревізійної комісії про прибутки та видатки профспілкових організацій, протоколи засідання лічильної комісії, матеріали виборів нового складу місцевого комітету. Оскільки відповідно до статуту профспілкової організації звітно-виборні збори мали відбуватися не рідше одного разу на рік, то переглядаючи протоколи звітно-виборчих зборів можна скласти загальне уявлення про діяльність профспілкових організацій за певний період.

Наприклад, за перший рік, представлений у фонді, 1963: протоколи загальних профспілкових зборів; річний прибутково-витратний кошторис; річний фінансовий звіт за 1963 рік [54, 2 арк.]; протоколи засідань місцевого комітету за 1963-1964 рік.

Протоколи загальних профспілкових зборів за 1963 рік: на таких засіданнях проводився аналіз виконаної роботи, розглядалися питання з покращення надходжень членських внесків(план збору був виконаний на 139%), розроблялися оздоровчі програми. Однак на ряду з деяким покращенням роботи МК, мають місце і суттєві недоліки: було мало проведено виробничих зборів; на засіданнях не заслуховували працівників навчальних майстерень і співробітників навчальної частини з питань навчально-виховної роботи і проходження навчальної практики; недостатньо використовувалися кошти по затвердженому кошторису.

Краще була налагоджена культурно-масовова робота серед членів профспілки: систематично здійснювалися культпоходи у кіно, театр, проводилися екскурсії та агітаційні заходи: читання лекцій та доповідей на актуальні теми. Робота місцевого комітету за звітний період була визнана «Задовільною».

На засіданнях місцевого комітету профспілки 1963 року, як засвідчують протоколи, розглядалися питання про підготовку до новорічних свят; затверджувалися плани роботи; надавалася матеріальна допомога; організовувалися екскурсії на Кременчуцьку ГЕС і автозавод; готувалися до днів народжень, святкування 8 Березня; виділялися земельні ділянки колективу технікуму; розглядалися заяви директора І.А. Федотова з питань звільнення з різних посад; розподілялися путівки в піонерський табір; вирішувалися питання про поховання викладачів; організовували подорожі до Канева(200 крб. 40 коп.); обговорювалися питання на різні теми(передавання телевізору профкому; ремонт човнового двигуна) тощо.

Річний приходно-витратний кошторис на 1963 рік був таким: план надходження членських профспілкових внесків 0,5тис.крб. Асигнування на адміністративно-господарські і організаційні витрати - 0,01тис. крб., із них організаційні витрати складають 0,01тис. крб.

За 1972 рік у фонді № 69 налічується 4 справи постійного зберігання: Протоколи засідань профспілкового комітету; кошторис доходів та витрат на 1972 рік; Річний статистичний звіт за 1972 рік; Протоколи звітно-виборчих профспілкових зборів за звітний період 1971-1972 років.

Профспілковий комітет як і в інші роки, в 1972 році займався вирішенням різних питань: успішність і дисципліна, виділенням коштів за читання лекцій для студентів, які живуть у гуртожитку, допомоги малозабезпеченим сім'ям; розглядали заяви, готувалися до святкування різних свят(Дня Радянської Армії, 8 Березня, випускного вечору, новорічних свят); приймали в члени профспілки студентів першого курсу, вели виховну роботу, покращували побут студентів, які жили у гуртожитках, розбирали персональні справи, вели місячні оборонно-масові роботи; ухвалювали кошторис доходів та витрат.

Згідно з статистичним звітом на 1972 рік у профспілковий комітет входило 702 особи; червоних кутків при навчальному закладі було 2; кількість керівників цих гуртків складало 19 осіб; 143 заходи були проведені на протязі року, на них були присутні 57600 осіб. Прибуток за 1972 рік склав 2401 руб.

Схожим був склад документів і перелік питань, що розглядалися, впродовж 1973 - 1983, наприклад документи за 1976р.

16 червня 1974 року відбулися звітно-виборчі профспілкові збори студентів Крюківського машинобудівного технікуму. На обліку в профспілковій організації перебувало 587 членів профспілки, на зборах були присутні 445 членів профспілки. Відсутні 142 особи з поважних причин (виробнича практика). На зборі були присутні В.Г. Шишко - завідувач виробничо-масової роботи, П.Г. Кустовська - секретар партійного бюро технікуму, 9 членів президіуму. Виступи були присвячені різнім темам, наприклад, П.Г. Кустовська розповідала про підготовку до літньої екзаменаційної сесії, і висловила побажання бачити у числі відмінників більшу кількість студентів. Вона вважала, що не всі члени профспілки добросовісно відносяться до своїх зобов'язань, а профком недостатньо з них вимагав. У цілому профспілковий комітет немало зробив і його роботу можна вважати «Задовільною». Розглядалися питання, пов'язані з умовами проживання в гуртожитку, в зимовий період там було холодно, не працювали електроплити, на третьому поверсі не працювала радіомережа. Всі вказані проблеми потрібно було подолати і приділяти більше уваги побуту студентів. Розглядалися проблеми студентів з навчання. Самі студенти доповідали про успішність своєї групи. Вносили пропозиції з покращення навчання.

Протоколи засідань профспілкового комітету на 1976 рік. На таких засіданнях розглядалися різні заяви: матеріальна допомога малозабезпеченим сім`ям, викладачам, розглядалися питання про проведення різних заходів(святкування 8 Березня, Дня Перемоги), затверджувались кошториси профкому(станом на 1976 рік доходи становили 3532 крб., а витрати - 3095 крб.

Згідно з кошторисом 1976 року на матеріальну допомогу виділено 160 карбованців, на господарські і організаційні витрати пішло - 1300 крб. Преміювання профспілкового активу - 20 рублів. Резерв до кінця року склав 237 крб.

Показники обчислення плану надходження членських внесків: середньорічне число працюючих - 666, всі вони були членами профспілки, відсоток до числа працюючих 100%, сума профспілкових внесків склала 1400 крб.

Принцип роботи профспілок не змінився і до 1983 року. Вони як завжди вирішували питання пов'язані з благополуччям студентів; проводилися збори, пов'язані з закінченням зимової екзаменаційної сесії(аналізувалась успішність), проводився контроль за роботою підприємств громадського харчування, затверджувались плани роботи профкому на другий квартал 1983 року та на третій квартал, фінансові звіти профкому за перше півріччя, відбувалося приймання нових членів профспілки, прослуховували доповідь про хід виконання заходів по святкування 40-річчя звільнення міста Кременчука від фашистських загарбників, звітувала фізкультурно-масова комісія про свою роботу, розглядались питання виділення путівок на дієтхарчування, звітували студенти, які входять в комісію по профілактиці правопорушень студентами технікуму.

На профспілкових зборах студентів за 1983 року, як засвідчують протоколи, розглядалися різні питання: «Сегодня-отличник учебы, завтра-новатор труда», «Репортуем Ильичу», «О задачах общественных организаций техникума по улучшению нравственного воспитания комсомольцев», «О задачах профсоюзной организации техникума по укреплению трудовой дисциплины в свете требований ноябрьского Пленума ЦК КПРС» [65, 46 арк.], заходи профспілкового комітету Крюківського машинобудівного технікуму по зміцненню трудової дисципліни в світлі вимог Пленіуму ЦК КПРС були прийняті відповідні рішення:

1. всю роботу профкому направити на виховання студентів у дусі свідомого відношення до праці і навчання, суворіше дотримання державної і трудової дисципліни, порядку і організованості - проводилися ці заходи систематично;

2. створити у колективі обстановку нетерпимості до будь-яких порушень дисципліни, посилити боротьбу проти прогульників, розкрадачів соціалістичного майна (в тому числі і пошкодження) - ці та інші заходи для покращення навчання, проводилися постійно.

За річним статистичним звітом на 1983 рік - працюючих було 700, всі вони були членами профспілки - 100%, поступало внесків в профспілку на суму 1700 крб. Гуртків було 16, з них 3 музичних, у яких займались 45 учнів, всього 94 особи нараховувалось у гуртках [68, 2 арк.] .

Річний кошторис прибутків та витрат на 1983 рік: залишок на початок року складав 985 крб; надходження від платних спортивних заходів 350 крб.; відрахування від членських профспілкових внесків 90% - 1530 крб; внутрішньобюджетні надходження 1800 крб. (всього прибутків 4905 крб.). На культурно-виховні заходи, роботу з дітьми, підготовку профспілкового активу і профспілкових кадрів витрачено 1580 крб. На фізичну культуру і спорт було витрачено 400 крб. На матеріальну допомогу членам профспілки витрачено - 250 крб. На адміністративно-господарські і організаційні витрати пішло 1728 крб. Всього було витрачено 4000 крб, залишок на кінець року 905 крб. [67, 2 арк.].

Отже, проаналізувавши величезну роботу, яка була виконана громадськими організаціями за певний період, можна сміливо сказати, що існування технікуму, як гарного начального закладу, який випускав найкращих спеціалістів нашого міста, було б неможливим без громадських рганізацій. Всі важливі питання вирішувались цілим дружним колективом. В свою роботу багато хто вкладав душу, намагаючись покращити умови навчання та проживання в технікумі.

Технікум займав одне з провідних місць у системі середньої спеціальної освіти країни, і це заслуга громадських організацій.

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ В АРХІВНОМУ ВІДДІЛІ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Служба охорони праці в архівному відділі Кременчуцької міської ради представлена спеціалістом з охорони праці та техніки безпеки, який підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства [1].

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і дієздатності людини в процесі праці.

Основна задача охорони праці - це забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці робітників на виробництві.

3.1 Аналіз умов праці в архівному відділі Кременчуцької міської ради

Організація роботи в царині охорони праці полягає у виборі та формуванні такої структури управління охороною праці на підприємстві, яка найповніше відповідала б меті створення безпечних і сприятливих умов праці.

Об'єктом управління охорони праці є діяльність функціональних служб та структурних підрозділів підприємства щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах та підприємстві в цілому.

Організація й координація робіт у галузі охорони праці повинні передбачити формування органів управління охороною праці, становлення обов'язків і порядку взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні, а також у прийнятті та реалізації управлінських рішень. Управління охороною праці на підприємстві здійснює власник підприємства (роботодавець), а у структурних підрозділах - відповідні керівники підрозділів. Архів обладнаний охоронною сигналізацією, підключеною на пульт централізованого спостереження Кременчуцького відділу Державної служби охорони Управління, державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Сигналізація встановлена у 2006 році у робочому стані, щомісячно перевіряється її справність.

Протипожежна сигналізація “Вириал” встановлена у 2004 році, підключена до пульту централізованого спостереження пожежної охорони Товариства з обмеженою відповідальністю “Пожежне спостереженні” у робочому стані, справність перевіряється щомісячно.

Місткість приміщень не збільшилась. Для кондиціювання повітря у читальному залі та сховищі № 4 у 2008 році встановлено кондиціонер.

Ступінь заповнення стелажного обладнання - 94,5%.

В архівному відділі працює 3 працівники (державні службовці): начальник, головний спеціаліст, спеціаліст І категорії. Прибиральниця працює на 0,5 ставки за трудовою угодою.

Чисельність працівників госпрозрахункової групи не змінилась: архівіст І категорії, архівіст II, архівіст.

Придбано і встановлено додатково один вогнегасник.

Виготовлено цегляну і металеву огорожу навколо архіву. Замінено електрощитову, винесено з підвального приміщення на перший поверх. В наявності 2 комп'ютера, 2 ксерокси. Приміщення провітрюється постійно чотири сховища, методичний кабінет, читальний зал.

Щодо фізичної діяльності, робота в архіві належить до категорії Іб - працюють сидячи або пов'язані з ходінням, що супроводжується деяким фізичним напруженням.

Гігієнічна класифікація праці архівного відділу Кременчуцької міської ради відповідає оптимальним умовам, зберігається високий рівень працездатності.

Мікроклімат відповідає вимогам. Взимку приміщення архіву добре опалюється, влітку працює кондиціонер. Також приміщення добре вентилюється; підлогу часто протирають. Зберігається тепловий баланс працівників.

В холодний період року:

а) температура не перевищує 24°С;

б) вологість повітря не більше за 75%;

в) швидкість руху повітря - 0,2 м/с.

В теплий період року:

а) температура не перевищує 27°С;

б) вологість повітря - 60%;

в) швидкість руху повітря 0,1 - 0,3 м/с.

Щодо забрудненості повітря шкідливими речовинами, виробничого пилу та отруйних хімічних речовин у архіві немає.

Система опалення - централізована ( опалюється водою).

Освітлення приміщення відповідає всім нормам:

- створені гарні умови, що відповідають характеру зорової роботи;

- не чинить засліплюючої дії;

- забезпечена достатня рівномірність та постійність рівня освітлення;

- на робочій поверхні різких та глибоких тіней немає;

- достатній рівень контрасту поверхонь, що освітлюються;

- освітлення надійне і просте в експлуатації.

Щодо шуму, в архіві зберігається тиша. Ультразвук не впливає на працівників.

Архівний відділ Кременчуцької міської ради розташовується в 4-х поверховому житловому будинку в центрі міста і щодо розміщення відповідає загальним санітарно - гігієнічним вимогам.

Займається цими питаннями спеціаліст з охорони праці та техніки безпеки, який виконує такі основні функції:

опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

проводить для працівників інструктаж з питань охорони праці;

- розробляє положення та інструкції про охорону праці;

- організовує забезпечення працюючих правилами та інструкціями з
охорони праці;

- бере участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій;

- веде облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і
аварій, а також шкоди від цих подій;

надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів підприємства у розробленні заходів з питань охорони праці;

контролює своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

контролює забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, молоком та миючими засобами.