Емоційна оцінка музичних творів

Гармонійний мінор. Відмінність гармонійного мінору від натурального мінору полягає у підвищенні VII ступені. Це сильно посилює тяжіння висхідного ввідного звуку до тоніки. Порядок тонів і напівтонів гармонійного мінору: Мелодійний мінор. Відмінність мелодичного мінору від натурального полягає у підвищенні VI і VII ступенів. Порядок тонів і напівтонів виходить таким: тон - напівтон - тон - тон - тон - тон - напівтон.

Ми розібрали основні сучасні лади класичної музики. Також існує безліч ладів. Наприклад середньовічні лади і лади народної музики.

Ритмічна характеристика

Тривалість звуку має важливе значення в музиці. Розглянемо, яким чином позначаються тривалості звуків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

48

Размещено на http://www.allbest.ru/

- Називається ціла нота. Має найбільшу тривалість.

- Називається половинна нота. Її тривалість вдвічі коротше тривалості цілої ноти.

- Називається чвертна нота. Її тривалість в 2 рази коротше половинної ноти і в 4 рази коротша цілої ноти.

- Називається восьма нота. Тривалість в 2 рази коротше чвртної і 8 разів коротше цілої ноти.

- Називається шістнадцята нота. Тривалість в 2 рази коротше восьмий і в 16 разів коротше цілої ноти.

Крім основних тривалостей, які ми розглянули раніше, існують додаткові знаки, що збільшують тривалості нот.

Крапка збільшує тривалість ноти на половину. Ставиться праворуч від ноти.

Тривалість цієї ноти: дорівнює сумі тривалостей цих нот: і . Простіше кажучи, тривалість рахується таким чином: якщо нота звучить, наприклад, секунду, то нота з крапкою буде звучати півтори секунди.

Ліга. Якщо потрібні інші варіанти тривалостей, використовується так звана «ліга» - увігнута лінія, яка пов'язує дві однієї висоти. Витягується звук в тому місці, де зустрілася перша нота (друга нота не витягується), тривалість буде дорівнює сумі тривалостей обох нот, пов'язаних лігою.

Тривалість нот буде дорівнювати тривалості +.

Ритм. У звуку (ноти) є важлива для музики властивість: тривалість. Ноти граються послідовно, як написані: зліва направо. Така побудова тривалостей звуків (нот) в послідовності і називають ритмом. Тривалості звуків (нот) можуть об'єднуватися у так звані ритмічні групи.

Акцент. Мелодія завжди рівномірно пульсує (це можна відчути, відстукуючи ритм мелодії). Звуки (ноти), на які випадає така пульсація - це акцентовані ноти. Акцент - виділення ноти шляхом збільшення гучності чи тривалості. Існують реальні (такі, що існують фізично) і уявні акценти (Існує теорія, що уявні акценти надаються мелодії під час її сприйняття нашим мозком в наслідок періодичності і циклічності всіх процесів у ньому.).

Частини такту, що не мають акцентів, називаються слабкими долями, а ті, що мають - сильними. Як правило, найсильніший акцент припадає на першу долю такту. Другий за силою - на середину такту. Найслабкіша доля випадає на кінець такту.

Метр. У такті і мелодії сильні і слабкі долі рівномірно чергуються. Таке чергування називають метром. Метр застосовується для організації музичних звуків. Найчастіше метричні акценти бувають реальними, але можуть бути і уявними. Метричні акценти є правильно періодичними, тобто повторюються через рівну кількість долів.

Розмір. Розмір це вираження часток метра визначеною тривалістю. Тобто є метр: чергування сильних і слабких долів. Долі метра (кожна) мають певну тривалість (одну і ту ж). Саме те, що у метра частки виражені певною тривалістю, і називають розміром.

Верхня цифра показує кількість часток в такті, а нижня - тривалість кожної частки.

Такт. Такт - це відрізок мелодії від сильної долі до наступної сильної долі.

Для дослідження постановленого питання буде використаний метод варіації да зазначеними вище характеристиками. Варіювання ситуації полягає у тому, що деякі елементи її видозмінюються (трансформанти), а інші лишаються незмінними (інваріанти). В результаті такого перетворення виникає варіація. При сприйнятті і порівнянні початкової і варійованої ситуації виявляється, що інваріанти створюють відчуття деякої спільності двох ситуацій, а трансформанти створюють різницю, віддаляють одну ситуацію від іншої. При варіюванні мелодії, тобто при зміні деяких з її характеристик, створюється варіація, в якій пізнається та ж сама мелодія, але сприймається по іншому (залежно від трансформанта).

Отже, використовуючи математичні основи музичної теорії, промоделюємо стимульний матеріал. Музичний стимульний матеріал буде створено за допомогою програми «The Palette - Music Composing Tool». Ця програма допомагає складати мелодії. Вона базується на теорії композиції та теорії гармонії. Програма має оригінальний графічний інтерфейс, який дозволяє вибирати тривалість і висоту нот, темп, лад. В редакторі цієї прогами буде створена початкова мелодія (за умовчанням) і наступні варіації. Початкова мелодія матиме такі характеристики:

1) ритм - moderato (італ. помірно)

2) лад - натуральний мажор (як найросповлюдженіша ладогармонічна характеристика)

3) звуковисотна характеристика - перша октава

Зміст стимульного матеріалу

Ритмічні варіації початкової мелодії представляють собою мелодії з константними звуковисотними і ладогармонічними характеристиками, що трансформуються за ритмічним малюнком. Міститиметься 5 варіацій (включно з основною мелодією): largo (повільно), andante (протяжно), moderato (помірно), allegretto (пришвидшено), allegro (скоро, букв. «весело»)

Ладогармонічні варіації початкової мелодії

Представлені мелодіями, промодульованими в таких варіантах як: натуральний мажор (початкова мелодія), мелодійний мажор, гармонійний мажор, натуральний мінор, мелодійний мінор і гармонійний мінор. Разом із початковою мелодією - 6 варіацій.

Звуковисотні варіації

Представлені варіаціями, що створеннями модуляцією початкової мелодії вверх і вниз на основі тонального тризвуку.

Таким чином отримуємо 14 варіацій мелодії по (20) секунд кожна. Час на відповідь по всім шкалам - 40-50 секунд, приблизно по 4-5 секунд на шкалу. Після подачі однієї мелодії слідує інтенсивний короткий сигнал (1 секунда), що має зменшити проактивний вплив (за Бочкарьовим). Сигнал кожного разу буде довільним чином змінювати висоту для збереження ефекту неочікуваності і буде згенерований за допомогою генератора простих частот для уникнення впливу його власного тембру на подальшу мелодію. Проактивний вплив в цьому експерименті не є загрозою, адже оцінка матеріалу відбувається безпосередньо після прослуховування.

Отже, серія експериментальних впливів триватиме приблизно 20 - 30 хвилин.

Після серії впливів групі буде прочитана коротка лекція про суть дослідження. Це повинно стабілізувати психічний стан учнів і повернути їх до навчальної ситуації.

Аналіз даних

Проведене дослідження слід вважати пілотним. При його проведені було зроблено ряд уточнень. Таких як:

1. За зауваженнями опитуваних було замінено шкалу «страх» на «тривога» при оцінці мелодії. Зауваження звучали таким «Мені не вистачає однієї шкали. Мелодія не викликає в мене страху, але викликає тривогу.» І були підтверджені аудиторією.

2. Також було зауважено, що однотипність мелодії пригнічуючи впливає на слухачів.

3. Навантаження у 14 мелодій було завелике. Опитувані починалі втомлюватися після 5-6 мелодій.

4. Опитувальник виявився занадто навантаженим. Необхідно дещо зменшити кількість шкал.

5. При дослідженні бралися групи в середньому по 15 чоловік. Наперед слід зменшіті обсяг груп (принаймні для даного віку опитуваних) і по можливості максимально ізолювати опитуваних один від одного, індивідуалізувати іх діяльність.

При аналізі результатів, зважаючи на питання, щовиникли були зроблені наступні спостереження:

1. При проведенні кореляціі було визначено високу кореляцію між шкалами 1 і 2, 4 і 5, 7 і 10 (таблиці у додатках). Таким чином, для полегшення опитувальника слід звести ці шкали попарно до одної.

2. Також внаслідок аналізу даних було встановлено наступні залежності:

Шкала «Радість»

Спадає у порядку відповіді

Шкала «Задоволення»

Спадає у порядку відповіді

Шкала «Тривога»

Зростає у порядку відповіді

Шкала «відраза»

Зростає у порядку відповіді

Шкала «Гнів»

Зростає у порядку відповіді

Отже, слід відзначити втому опитуваних. Також звідси слідує залежність деяких результатів від порядку мелодій при прослуховуванні. Це свідчить про необхідність комбінування стимульного матеріалу при подачі так, щоб цю залежність можна було не враховувати. Для цього слід використовувати декілька серій опитувань з різним порядком подачі матеріалу.

3. Також кореляційний аналіз не показав значимих результатів для зв'язку між оцінками мелодій і самооцінкою здатності відчувати ту чи іншу мелодію. Це свідчить про те, що дана методика не дає об'єктивних даних щодо початкового рівня емоційного стану опитуваного.

4. Щодо результатів, було виявлено такі залежності.

За варіацією «Темп»

Шкала «Подив»

Шкала «Тривога»

Шкала «Гнів»

Шкала «Спокій»

Шкала «Активізуючий вплив»

За варіацією «Висота»

Шкала «Печаль»

Шкала «Тривога»

Шкала «Гнів»

Шкала «Спокій»

Для варіації за ладо-гармонічною структурою вагомих результатів виявлено не було. Можна припустити, що через свою складність, ладо-гармонічна варіація має дослідитися більш детально і розгорнуть. В процесі опитування також помітно було, що більшість опитуваних не відчували різниці між основною мелодією і ладо-гармонічною варіацією. Таким чином, можливо, дослідження її слід проводити на вибірці із музичною освітою.

Результати дослідження

Отже, підсумовуючи результати дослідження можна винести ряд тверджень:

1. У опитувальнику слід замінити шкалу «Страх» на шкалу «Тривога».

2. Слід детальніше дослідити питання, щодо швидкої втомлюваності деяких опитуваних. Слід провести ряд тестів на тривожність, силу нервової системи. За цими даними в подальшому слід буде обирати такі дані опитувань6 що будуть валідними. Тобто такі, відповіді у яких найменше залежать від порядку подання матеріалу.

3. Слід розширити план експерименту таким чином, щоб на кожну групу (приблизно 10 чоловік) припадало від 4 до 6 мелодій. Серед стимульного матеріалу, що надається одній групі має бути 2-3 різні мелодії в їх варіаціях. Завдяки цьому ми уникнемо втоми слухача і розширимо стимульний ряд.

4. В ході аналізу було виявлено, що опитувані не бачать великої різниці між такими шкалами як «радість» і «задоволення», «горе» і «печаль». Обернена залежність між шкалами «відраза» і «спокій» більше свідчить про те, що з часом опитувані стомлювались і мелодія починала викликати в них відразу, що не може супроводжуватися спокоєм. Таким чином, відкинемо шкали «задоволення», «горе» і «відраза». Серед пари «радість-задоволення» відкинемо саме «задоволення» через те, що цей термін більше описує внутрішній стан людини, а не результат впливу зовнішнього емоціогенного фактору. З пари «горе-печаль» відкинемо саме «горе» через те, що це більше схиляється до почуття, аніж до емоції, і має означати дещо глибше почуття, ніж таке, що могло б бути викликаним прослуховуванням простої мелодії. «Відразу» відкинемо через великий вплив суб'єктивного вподобання чи не вподобання мелодії опитуваному. Цей фактор розуміється як «подобається - не подобається» і не дає об'єктивної оцінки мелодії.

5. Для простих варіацій було виведено залежності, що особливо звертають нашу увагу на такі шкали як: подив, тривога, гнів, спокій, активізуючий вплив, печаль. Також отримані залежності доводять те, що дослідження має сенс.

Висновок

В роботі було вирішено проставлені задачі.

1. По-перше, були розглянуто сучасні нарубки в області психології сприйняття музики. Було визначено, що більшість відомостей щодо оцінювання музики людиною зроблено у фізіологічній сфері. Психологічні дослідження, в основному, зосереджені на самому процесі сприйняття музики як виді діяльності, сфері здібностей людини, їх розвитку.

2. Дане дослідження було пілотажним, а тому було зроблено ряд поправок в самій методиці. Було змінено шкали оцінювання, навантаження стимульного матеріалу, оптимізовано характеристики експериментальної групи і особливості подачі стимульного матеріалу.

Великий об'єм даних ускладнює обробку матеріалу. Через це, для скорочення часу обробки первинних матеріалів, надалі планується написання програми, що імітуватиме опитувальник у його виправленому варіанті. Для написання програми буде використано мову програмування C Sharp(#). Автоматизування процесу опитування значно поліпшить збір інформації, це

1. Дозволить скоротити час обробки первинних даних

2. Індивідуалізує процес оцінки (шляхом використання навушників), що виключить вплив оцінок сусідів

3. Дозволить кожному опитуваному працювати у власному, зручному для нього темпі

4. Зробить заповнення анкет зручнішим для опитуваних

3. Було доведено правомірність і перспективність даного дослідження. У даному дослідженні ми довели гіпотези:

1. Зміни виразних властивостей музики призводить до зміни характеристик особливостей проявів емоційних переживань.

2. Характеристики особливостей проявів емоційних переживань змінюються систематично, в залежності від зміни виразних властивостей музики.

Графіки чітко показують наявність залежності емоційної оцінки мелодії від зміни таких параметрів музичної виразності як темп і висота. Для простих варіацій було виведено залежності, що особливо звертають нашу увагу на такі шкали як: подив, тривога, гнів, спокій, активізуючий вплив, печаль.

Шкали «подив», «тривога», «гнів», «активізуючий вплив» зростають із збільшенням темпу мелодії, шкала «спокій» спадає. Для варіації за висотою зростають шкали «печаль», «тривога» і «гнів». Шкала «спокій» знову іде на спад.

Таким чином, було досягнуто мети роботи. Було виявлено особливості проявів характеристик емоційних переживань в процесі сприймання музики в залежності від її виразних властивостей.

Список літератури

музика стимульний експериментальний емоційний

1. Багдеева Р.Н. Доклад «Математика в музыке»

2. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. «Мозг, разум, поведение»/ «Мир» - 1988

3. Бочкарев Л.Л. «Психологические механизмы музыкального переживания»/Докт.дисс. в 2т. - КГУ, К./1990.

4. Бочкарёв Л.Л. «Психология музыкальной деятельности»/М., Издательство «Институт психологии РАН» - 1997

5. Вартонян И.А. «Звук - слух - мозг»

6. Гарбузов Н.А. «Зонная природа динамического слуха»/ М.: Музгиз - 1999

7. Готсдинер А.Л. «Музыкальная психология»/ Москва - 1983

8. Е.П. Ильин «Эмоции и чувства» /Сакнт-Петербург-Москва - Харьков - Минск 2001

9. Зарипов Р.Х. «Машинный поиск вариантов при моделировании творческого процесса»/ Москва «Наука» - 1983

10. Изард К.Э. Психология эмоций./ Перев. С англ. - СПб.: Питер, 1999.

11. Милнер П. Физиологическая психология./ Пер. с англ., М.: Мир, 1973.

12. Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия. - М., 1972.

13. Сабадош П.А. Автореферат диссертации «Уровни восприятия музыки: субъективно-семантический анализ»/ Москва-2008

14. Способин И.В. «Элементарная теория музыки»/ Государственное музыкальное издание - «Москва» 1963

15. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей. // Проблемы индивидуальных различий. - М., 1961.

16. Тихомиров О.К. «Психологические исследования творческой деятельности» / «Наука» Москва - 1975

17. Фресс Поль и Пиаже Жан. Экспериментальная психология. / Пер. с франц., М., 1975, вып. 5

18. Остроменский В.Д. Восприятие музыки как педагогическая проблема

19. Сохор А.Н. Социальная обусловленность музыкального мышления и восприятия. // Проблемы музыкального мышления.

20. Казанджиева - Велинова З.Г. «Мнения и оценки на слушателите за различните жанрова музикални предавания на програма «Орфей»». - София, 1976.

21. Ч.А. Измайлов, Ю.Я. Лабкаев, Л.В. Матвеева, Н.Ч. Измайлова, А.Ю. Кошмаров «СООТНОШЕНИЕ ЗВУКОВ НОТ С БАЗОВЫМИ ЭМОЦИЯМИ»/ Психологический журнал, Академиздат центр «Наука» - 2007, том 26, №4

22. Александр Песчанский «Математическая модель музыки» глазами математика и музыканта: тактаты Ленарда Эйлера и Пауля Хиндемита

Размещено на Allbest.ru