Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни "Деталі машин" (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії)

Контрольні роботи, що виконуються під час СРС (ДКР) - це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. Контрольні роботи, як і розрахункові роботи, можуть передбачати певний ілюстративний матеріал.

В одному семестрі кількість РГР або РР (ГР, ДКР) для студентів денної форми навчання - виділяють не більше 4, а для студентів заочної форми - не більше 10. На виконання студентами цих робіт у робочій навчальній програмі дисципліни необхідно передбачити не менше 15-20 % годин СРС.

Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни. Індивідуальні завдання виконуються самостійно і не входять у тижневе аудиторне навантаження студента. Викладач контролює виконання індивідуального завдання на консультаціях, графік яких розробляється і затверджується завідувачем кафедри на початку семестру.

Друга форма самостійної роботи - аудиторна індивідуальна самостійна робота під керівництвом викладача, під час виконання якої студент може отримати методичну допомогу щодо її виконання. Основні види самостійної роботи: консультації, індивідуальні навчальні заняття, перевірочні роботи, практикуми з іноземних мов (фонетичні, граматичні, комунікативні) тощо. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення індивідуальної роботи, визначається робочим навчальним планом підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Види самостійних робіт визначаються викладачем або кафедрою відповідно до змісту та структури залікового кредиту, змістового наповнення модуля тощо.

Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Консультація може передбачати додаткове вивчення (пояснення, опрацювання) окремих розділів навчальної дисципліни, аудиторне проектування, роботу з використанням комп'ютерної техніки тощо. Рекомендується планувати загальний обсяг індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладачів на семестр не більше 6 годин на тиждень. Зазначений вид роботи не входить до тижневого аудиторного навантаження студента і зараховується до навчального навантаження викладача.

В ВНЗ проводяться такі види консультацій: настановчі, оглядові, тематичні, контрольно-корекційні.

Індивідуальне навчальне заняття - форма організації навчання під керівництвом викладача, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти набувають у процесі навчання, а також для розкриття індивідуальних творчих здібностей, у т.ч. і до науково-дослідної роботи. Індивідуальні заняття проводяться за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам.

Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих змістових модулів, додаткове роз'яснення складних теоретичних питань, виконання практикумів, вирішення задач. На старших курсах індивідуальні заняття мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Види індивідуальних занять, їх обсяг, форми та методика проведення, форми та методи поточного та підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента. Навчальне навантаження викладача у цьому випадку визначається встановленими в ВНЗ нормами часу.

Усі ці види та форми самостійної роботи студентів організовуються за інноваційними програмами, а саме використовують комп'ютерні технології з мультимедійними програмами, запроваджують дистанційні форми організації, інформаційно-комунікативні технології, засобами ігрових форм організації і т.д.

Висновки до 1-го розділу

Отже, розглянувши та проаналізувавши різні тлумачення поняття «самостійна робота студентів» видатних педагогів та накових дослідників, можна зробити висновок про те, що використання поняття «самостійна робота» має широкий спектр визначень, що відображає ситуацію існування різних точок зору на розуміння та технології побудови самостійної роботи як у плані структурування змісту навчання, так і розробки форм і методів навчання.

У стислому понятті «самостійна роботу студента» можна назвати таку навчальну діяльність студента, яка спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчальної дисципліни без безпосередньої участі викладача. І головним завданням самостійної роботи є підвищення якості засвоєння знань, умінь та навичок та підвищити рівня самостійності, що є на сьогоднішній день пріоритетом при отриманні вищої освіти.

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТА ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ДЕТАЛІ МАШИН» В ВНЗ 3-4 РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ

2.1 Аналіз організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин» майбутнім інженерам-педагогам машинобудівного профілю

У відповідності до діючого освітнього стандарту дисципліна «Деталі машин» являється невід'ємною складовою частиною навчальних планів підготовки багатьох спеціальностей і спеціалізацій машинобудівного профілю.

При підготовці фахівця за спеціальністю «Професійне навчання. Технологія і устаткування автоматизованого виробництва в машинобудуванні і приладобудуванні» в Українській інженерно-педагогічній академії, студенти дану дисципліну вивчають згідно плану на третьому курсі, таблиця 2.1.

Таблиця 2.1

Витяг з робочого навчального плану (Додаток: А) на підготовку фахівця з спеціальності: 7.010104.08 Професійне навчання. Технологія та обладнання автоматизованого виробництва в машинобудуванні та приладобудуванні на дисципліну «Деталі машин»

Дисциплина	5 семестр, 18 неділь, осінній
	СРС	Разом	Ауд	Лк	Пз	Лб	Ісп	Зал	КП
Деталі машин	модуль 1
	12	30	18	12	2	4	-	-	-
	модуль 2
	14	34	20	12	4	4	-	-	-
	26	68	38	24	6	8	-	Зал	-
		6 семестр, 18 неділь, весняний
		модуль 1
	20	50	30	16	8	6	-	-	-
		модуль 2
	20	50	30	18	6	6	-	-	-
	130	100	60	34	14	12	36	-	54

Отже, програмою курсу (Додаток: Б) передбачено читання студентам лекцій у обсязі 98 годин, проведення практичних робіт 20 годин, лабораторних занять по розділах курсу 20 годин та виконання курсового проекту у весняному семестрі (54 години).

З 234 годин загального навчального курсу, виділено 66 годин для самостійного вивчення тем дисципліни, що відповідає нормам Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах щодо самостійної роботи студентів.

Курс базується на загальнонаукових і загальнотехнічних дисциплінах таких як: математика, фізика, теоретична механіка, інженерна графіка матеріалознавство та матеріали в машинобудуванні, технологія конструкційних матеріалів, опор матеріалів, теорія механізмів і машин, метрологія, стандартизація і управління якістю. Вивчення дисципліни завершує загальнотехнічну і загальноінженерну підготовку.

Предмет дисципліни - теоретичні основи розрахунку, конструювання і надійної експлуатації виробів машинобудування загальнотехнічного призначення.

Мета дисципліни - активно закріпити, узагальнити, поглибити і розширити знання, отримані при вивченні базових дисциплін, придбати нові знання і сформувати уміння і навички, необхідні для вивчення спеціальних інженерних дисциплін і для наступної інженерної діяльності.

Задачі дисципліни полягають у вивченні загальних принципів розрахунку і придбанні навичок конструювання, що забезпечують раціональний вибір матеріалів, форм, розмірів і способів виготовлення типових виробів машинобудування.

Особливістю курсу - великий типаж досліджуваних об'єктів і комплексність розрахунків по основним визначальним критеріям.

Так після вивчення дисципліни студент повинен знати: призначення типових деталей та вузлів, особливості їх конструкцій і функціонування у готовому виробі (агрегаті, верстаті, пристосуванню і т.п.), основні критерії працездатності деталей та вузлів, методи їх розрахунку та конструювання, можливості систем автоматизованого проектування деталей, методи оптимізаційного проектування,

Після вивчення дисципліни студент повинен вміти: конструювати вузли машин загального призначення відповідно до технічного завдання, підбирати довідкову літературу, стандарти, а також прототипи конструкцій при проектуванні, враховувати при конструюванні вимоги міцності, надійності, технологічності, економічності, стандартизації й уніфікації, охорони праці, промислової естетики, вибирати найбільш придатні матеріали для деталей машин і раціонально їхній використовувати, виконувати розрахунки типових деталей і вузлів машин, користаючись довідковою літературою і стандартами, оформляти графічну і текстову конструкторську документацію в повній відповідності з вимогами ЄСКД.

Особливо важливу роль в дисципліні «Деталі машин» відіграє курсовий проект, який є першою самостійною конструкторською роботою студента. При виконанні курсового здобуваються навички розрахунку і конструювання деталей і вузлів машин, закріплюються теоретичні знання, вивчаються методи, норми і правила конструювання, що забезпечують одержання надійних, довговічних і економічних конструкцій.

Проект включає пояснювальну записку і графічну частину в обсязі 2...4 аркушів формату А1. Тут студент повинен освоїти мову сучасного інженера - схеми, ескізи, креслення. На відміну від курсу машинобудівного креслення, робота над кресленнями має значення у тому плані, що студентом призначається об'єкту умови його експлуатації, виготовлення і зборки, тобто осмисленого призначення кожного розміру спроектованих деталей і вузлів. Необмежені можливості для інженерної творчості представляються при виконанні складального креслення редуктора і загального виду приводу. Це викликає в студентів інтерес до нових знань, спонукає здобувати самостійно теоретичні знання для самовдосконалення, науково-дослідної роботи, раціоналізації і винахідництва.

Для більш ефективного виконання курсового проекту на кафедрі металорізного обладнання і транспортних систем розроблений пакет програм для автоматизованих розрахунків по основних розділах проекту. Це кінематичний розрахунок приводу різноманітний розрахунок відкритих, закритих передач і підшипників кочення, розрахунок валів на міцність і жорсткості. Потім самостійно приводиться аналіз варіантів і техніко-економічне обґрунтування вибору оптимальної конструкції редуктора і приводу.

Для навчання студентів інженерних та інженерно-педагогічних спеціальностей з дисципліни у лабораторному практикумі також передбачений комплекс лабораторних робіт. Методика їхнього виконання містить у собі три рівні складності: ознайомлювальний, самостійний і навчально-дослідницький. Різна складності виконання робіт відповідає вимогам багаторівневого навчання і спеціалізації в області механіки від фахівців з експлуатації машин і устаткування до конструкторів, інженерів-випробувачів.

На першому рівні складності вивчаються нероз'ємні і роз'ємні з'єднання деталей машин, їхнє призначення, класифікація, типи, умовні позначки, методика вибору і розрахунку. На другому рівні студенти виконують три роботи і вивчають конструкцію редукторів загального призначення 3-х типів на реальних вузлах і оцінюють їхню навантажувальну здатність.

На базі значимості по інженерному аналізу конструктивних особливостей деталей і вузлів студенти успішно виконують більш складні лабораторні роботи з експериментальної оцінки впливу конкретних компонуючи і конструктивних рішень на вихідні параметри приводів машин. Ці роботи виконуються на модельних установках приводів з різним компонуванням вузлів і елементів. Досліджуються такі технічні параметри, як коефіцієнт корисної дії різних типів редукторів, визначення точності монтажу черв'ячних і конічних передач по плямі контакту, розрахунок тягової здатності клиноремінної передачі, особливості роботи підшипників кочення, експлуатаційні характеристики пружної муфти. Виконуючи експерименти, студенти визначають характерні закономірності зміни досліджуваних параметрів від зовнішніх навантажень, умов роботи, конструктивні особливостей вузлів приводу.

Це дозволяє прищепити студентам навички самостійної роботи з дослідження працездатності й експлуатаційних характеристик вузлів приводу. За результатами виконаних робіт робиться оцінка конструктивної досконалості випробуваного вузла, і разом з викладачем обговорюються найбільш ефективні заходи, що сприяють поліпшенню його основних параметрів, включаючи конструктивні, технологічні й експериментальні аспекти. По всіх лабораторних роботах передбачений автоматизований контроль знань у тестовій формі. При проведенні таких лабораторних робіт студенти поліпшують і закріплюють свої знання по основах і особливостям плануванню і виконанню інженерних експериментів, що є найважливішою складовою конструкторської і дослідницької підготовки сучасного фахівця і його адаптації до професійної діяльності.

Для своєчасного, якісного й ефективного виконання курсових проектів, що включають графічну частину, необхідно надати студентам аудиторії і класи, оснащені комп'ютерами з програмами для роботи в графічному редакторі, приладами й інструментами для виконання креслень.

В робочій навчальній програмі з дисципліни є рекомендації з форм організації самостійної роботи студентів, яка проводиться з метою виховання в них творчої активності, прищеплювання навичок роботи з технічної і науковою літературою, виробничими матеріалами, вироблення схильності вести учбово-дослідницьку роботу, а також для систематичного вивчення курсу, пропонується:

1. Самостійне пророблення окремих глав теоретичного курсу з вивченням питань, що не читалися в лекційному курсі і які не виносилися на лабораторні і практичні заняття. Цей вид роботи може закінчуватися написанням реферату або звіту, або здачею усного колоквіуму.

2. Написання студентами рефератів по окремих питаннях, які не входили у теоретичний курс і є специфічним для профілю даного ВНЗ або спеціальності. Ці питання можуть відноситися до числа мало освітлюваних чи взагалі торкаються не в теоретичному курсі. Такий вид роботи вимагає залучення додаткової наукової літератури, список якої складається викладачем.

3. Розв'язання домашніх задач з наступною перевіркою або здачею усного колоквіуму. Необхідно для розв'язання задачі дані можуть бути узяті зі збірників задач, або складені кафедрою.

4. Проведення «бесід круглого столу» із групою студентів не більш ніж 4-5 чоловік. Як тематику бесід може бути обговорення конструкцій різноманітних вузлів машин з аналізом достоїнств і недоліків тих чи інших конструктивних рішень, з висуванням інших варіантів виконання конструкцій (наприклад, при зміні способу виробництва або умов експлуатації). Припустиме також обговорення конструктивних рішень з метою їхньої раціоналізації студентами або аналізу варіанта раціоналізації, пропонованого викладачем. Головна мета такої форми роботи - виховання в студентів представлення багатоваріантності конструкторських рішень і їхньому компромісному характері. Результати «бесід круглого столу» бажано оцінювати по закінченні кожного зі співбесід.

5. Самостійна робота студентів з навчальними програмами в дисплейних класах. Тематика навчальних програм може бути різноманітною: заглиблене пророблення розділів лекційного курсу, навчання методики розв'язання задач (розрахункових і конструкторських), підготовка до вправ і лабораторних робіт і т.д. Рекомендується використання навчально-контролюючих систем з оцінкою результатів роботи студентів.

6. Виконання курсового проекту - це найважливіший вид самостійної роботи . У допомогу студентам плануються групові і індивідуальні консультації викладачів.

Перерахований вище список видів самостійної роботи студентів не є обов'язковим для всіх, так само як і не вичерпує всіх можливих варіантів проведення даної роботи. Кафедри ВНЗ у відповідності з можливостями можуть вибирати ті чи інші форми самостійної роботи, а також пропонувати і використовувати свої варіанти.

Найважливішим недоліком усіх форм, які пропонуються у робочій навчальній програмі є те, що виконана самостійна робота студента з дисципліни належним чином не оцінюється, тобто відсутній чіткий графіка, який би відокремлював об'єм навчальної інформації та критерії оцінювання виконаної самостійної роботи студентом, недостатня кількість нової наукової, довідникової літератури з останніми досягненнями технічного прогресу. Також не вистачає якісного наглядно-навчального матеріалу, яким би можна було б самостіно управляти та навчально-методичної літератури.

Аналіз самостійної роботи студентів по розподілу навчального часу, спираючись на дійсну робочу навчальну програму (Додаток: Б) з дисципліни «Деталі машин» показано у таблиці 2.2. Ці результати свідчать про те, що в методиці організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Деталі машин» в Українській інженерно-педагогічній академії існують певні недоліки, які створюють незручності для виконання самостійної роботи, чим збільшується час на її виконання, який відведено дійсною навчальною програмою з дисципліни. Основною причиною є те, що окрім конспекту лекцій додатково потрібно мати мати додатковому літературу: підручник, атлас конструкцій деталей машин передач та механізмів (які в більшості мають досить великі розміри, чим

Таблиця 2.2

Розподілу навчального часу на самостійну роботу студентів по видах робіт.

Найменування розділу, тем дисципліни	Кількість годин, які відведено на кожен вид самостійної роботи студента	Методичні матеріали, які потрібні для виконання самостійної роботи студента	Місце, де можливе її виконання студентом	Фактичний час, який витрачається на виконання на кожен вид самостійної роботи студента
				Підготовка до лекцій, опрацювання конспекту лекції	Підготовка до ПР	Підготовка до ЛБ
	Підготовка до лекцій, опрацювання конспекту лекції	Підготовка до ПР	Підготовка до ЛБ
1	2	3	4	5	6	7	8	9
5 семестр, 18 неділь, осінній семестр, модуль 1
Розділ 1. Загальні принципи користування і розрахунку машин Тема 1.1. Коротка історична довідка. Мета задачі і зміст курсу. Учбова література.	1.2			Конспект лекцій, підручник	Вдома, читальний зал	2
Тема 1.2. Основні положення про проектування та конструювання машин. Стадії конструювання. Види конструкторських документів. Автоматизація Проектування на базі САПР.	1.2			Конспект лекцій, підручник, методичні вказівки по видах конструкторської документації	Вдома, читальний зал	2
Тема 1.3. Основні вимоги до деталей і вузлів машин. Основні критерії працездатності деталей машин.	1.3			Конспект лекцій, підручник	Вдома, читальний зал	2
Розділ 2. Конструювання механічних передач Тема 2.1. Приводи машин і їхні елементи. Класифікація механічних передач. Передачі приводів і їх порівняльна характеристика. Вибір електродвигуна, кінематичний і силовий розрахунок приводів.	1.3	1.3		Конспект лекцій, підручник, атлас	Вдома, читальний зал	2	2.3
Тема 2.2. Конструювання пасових передач.	1.3		1.3	Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій пасових передач, методичні вказівки по розрахунку пасових передач	Вдома, читальний зал	2		2
Тема 2.3. Конструювання фрикційних передач і варіаторів.	1.3		1.3	Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій фрикційних передач та варіаторів, методичні вказівки по конструюванні фрикційних передач і варіаторів	Вдома, читальний зал	2		2
Разом	12			18
5 семестр, 18 неділь, весніний семестр, модуль 2
Тема 2.4. Конструювання зубчастих передач.	1.3			Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій зубчастих передач, методичні вказівки по конструюванні зубчастих передач	Вдома, читальний зал	2
Тема 2.5. Особливості конструкції і розрахунків на міцність циліндричних і конічних зубчастих передач.	1.3			Конспект лекцій, книжка	Вдома, читальний зал	2
Тема 2.6. Черв'ячні передачі, їхній розрахунок на міцність та нагрівання. Глобоїдні передачі. Конструювання зубчастих та черв'ячних передач.	1.3	1.3		Конспект лекцій, підручник	Вдома, читальний зал	2	2.3
Тема 2.7. Короткі відомості про передачі з зачепленям Новикова, планетарні та хвильові передачі.	1.3	1.3		Конспект лекцій, підручник	Вдома, читальний зал	2	2.3
Тема 2.8. Конструювання ланцюгових передач.	1.3		1.3	Конспект лекцій, підручник	Вдома, читальний зал	2		2
Тема 2.9. Конструювання передачі гвинт-гайка.	1.3		1.3	Конспект лекцій, підручник	Вдома, читальний зал	2		2
Разом	14			21
6 семестр, 18 неділь, осінній семестр, модуль 1
Розділ 3. Конструювання та розрахунок типових деталей та вузлів машин. Тема 3.1. Конструювання валів та осей.	3.6	1.7	2	Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій осей та валів, довідники, методичні вказівки по конструювання осей та валів	Вдома, читальний зал	4.5	2.5	3
Тема 3.2. Опори осей і валів. Підшипники кочення.	3.6	1.7	2	Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій опор осей та валів, довідники	Вдома, читальний зал	4.5	2.5	3
Тема 3.3. Підшипники ковзання. Напрямні прямолінійного руху.	3.6	1.7		Конспект лекцій, підручник	Вдома, читальний зал	4.5	2.5
Разом	20			27
6 семестр, 18 неділь, весніний семестр, модуль 2
Розділ 4. З'єднання деталей машин і муфт. Тема 4.1. Конструювання муфт приводів.	4	2	2	Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій муфт приводів, довідник, методичні вказівки по конструюванню муфт приводів	Вдома, читальний зал	5	3	3
Тема 4.2. Конструювання роз'ємних з'єднань.	4	2	2	Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій роз'ємних з'єднань, довідник, методичні вказівки по конструюванню роз'ємних з'єднань	Вдома, читальний зал	5	3	3
Тема 4.3. Конструювання нероз'ємних з'єднань	4			Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій нероз'ємних з'єднань, довідник, методичні вказівки по конструюванню нероз'ємних з'єднань	Вдома, читальний зал	5
Разом	20			27
Підготовка до екзаменту	36			50
Курсовий проект	54			80
Усого за курс навчання	156			223

виключає виконання самостійної роботи в дома), різноманітні довідники для конструювання деталей машин, яких незавжди достатньо кожному студенту тощо.

2.2 Обґрунтування та розробка та методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»

Сучасний стан розвитку суспільства характеризується процесом його активної інформатизації. Цей глобальний соціальний процес є домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва, де на перший план виходять збір, накопичення, створення, обробка, зберігання та передача інформації сучасними комп'ютерними і комунікаційними засобами. Інформаційні технології інтегруються з освітньою, виробничою, соціальною та іншими сферами суспільного життя. Інформатизація сприяє удосконаленню механізмів управління суспільством, його гуманізації і демократизації, стає основою науково-технічного прогресу, економічного зростання країни.

Характер трудової діяльності все більше набуває рис інтелектуалізації, де головними стають вміння та навички роботи з інформацією. За таких умов пріоритетним напрямком процесу інформатизації сучасного суспільства стає інформатизація освіти, що передбачає забезпечення сфери освіти методологією і практикою розробки та оптимізації використання сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління. Особливу роль процеси інформатизації відіграють на різних рівнях вищої технічної освіти, де вміння працювати з інформацією та володіння новітніми інформаційними технологіями стають визначальними при оцінці якості підготовки фахівця у тій чи іншій галузі народного господарства. З огляду на це, проблема використання електронного навчального посібника при вивченні загальноінженерних дисциплін як засобу інформатизації освітньої галузі є дійсно актуальною.

Вивчення проблем розробки та використання електронного навчального посібника в освітньому процесі займається велика кількість сучасних дослідників. Серед таких Коджаспірова Г.М., Петров К.В. (технічні засоби навчання і методика їх використання), Андрєєв А.А., Захарова І.Г., Роберт І. (засоби нових інформаційних технологій в освіті), Янушкевич Ф., Околєлов О.П. (сучасні технології навчання у ВНЗ), Ізергін М.Д., Кудряшов О.О., Руднєв А.Ю., Тегін В.О. (створення і використання інформаційних засобів навчання), Корольов Д.А., Пустобаєва О.М., Бєляєв М.І., Христочевських С.О., Вовна В.І., Морєв А.Г., Фалалєєв А.Г. (застосування електронних підручників у навчальному процесі), Волков С.В. (педагогічні умови використання електронного підручника в освітньому процесі технічного ВНЗ) та інші.

Проаналізувавши роботи цих дослідників, ми дійшли висновку, що не достатньо уваги приділено саме методиці організації самостійної роботи студентів і проведення навчання загальноінженерним дисциплінам, а саме «Деталі машин» із використанням електронного навчального посібника.

Коли ми говоримо про методику організації самостійної роботи студентів при вивчені дисципліни «Деталі машин» із використанням електронного навчального посібника, то маємо на увазі сукупність засобів і методів створення педагогічних умов роботи на основі комп'ютерної техніки, засобів телекомунікаційного зв'язку і інтерактивного програмного продукту, які моделюють майже всі функцій педагога з обробки інформації, організації контролю і управління пізнавальною діяльністю [34].

Використання електронного навчального посібника при організації самостійної роботи студентів допомагає вирішувати цілий ряд навчально-виховних завдань:

- підвищення ефективності та якості загального (аудиторного) навчального процесу;

- інтенсифікація та оптимізація навчання;

- індивідуалізація навчального процесу за змістом, об'ємом і темпами засвоєння навчального матеріалу;

- мотивація та активізація пізнавальної діяльності (в плані інновації);

- поглиблення міжпредметних зв'язків;

- реалізація принципу розвивального навчання;

- автоматизація процесів контролю та корекції результатів навчальної діяльності;

- підвищення об'єктивності оцінки знань студенів;

- розвиток мислення;

- естетичне виховання;

- розвиток комунікативних здібностей;

- формування інформаційної культури студентів.

Основною метою функціонування системи вищої професійної освіти є підготовка висококваліфікованих спеціалістів, які володіють знаннями в необхідних галузях науки і техніки. При цьому якість освіти випускника повинна відповідати вимогам освітнього стандарту і відображати досягнуту в навчанні ступінь майстерності володіння професійною діяльністю. Цю мету можна конкретизувати у вигляді певних умінь та навичок випускників технічних ВНЗ, які повинні вміти:

- автоматизувати пошук, збір, зберігання, аналіз, обробку і передачу відповідної інформації;

- автоматизувати обробку та розрахунки результатів дослідження, проектування і конструювання;

- організовувати інтерактивний діалог і оперативну взаємодію між учасниками виробничого процесу;

- імітувати і моделювати роботу складних об'єктів, протікання різних явищ і процесів в реальному, прискореному або уповільненому масштабах часу.

Формуванню названих умінь та навичок сприяє застосування електронного навчального посібника при підготовці студентів із загальноінженерних дисциплін (Деталі машин) у системі вищої професійної освіти. При цьому забезпечується доступний виклад навчального матеріалу підвищеної складності, обумовленої складністю змісту освітніх галузей вищої освіти, абстрагуванням, ідеалізацією об'єктів і явищ, що вивчаються, різноманіттям реальних систем і режимів їх існування і функціонування. Також забезпечується відображення великого об'єму теоретичних понять, що використовуються в загальноінженерних дисциплінах вищої професійної освіти, високого ступеня їх логічного взаємозв'язку і високого рівня ієрархічності системи цих понять.

Так одним з основних компонентів навчального процесу під час загальноінженерної підготовки у вищій школі є лекції. Тенденція до скорочення кількості лекційних годин у зв'язку з приєднанням України до Болонської конвенції ставить задачу суттєвого підвищення інформативності і ефективності кожної години лекції, що як показує практика не є найкращім варіантом виходу з ситуації. Засобом розв'язання цієї задачі в організації самостійної роботи студента при вивченні дисципліни «Деталі машин» стають електронні навчальні посібники, що реалізуються на базі новітніх комп'ютерних технологій. За наявності спеціально обладнаної аудиторії з використання електронного навчального посібника дозволяє:

- дохідливо і наочно викласти матеріал у відповідності з навчальною робочою програмою;

- скоротити часові витрати, пов'язані з побудовою на дошці графіків, креслень, представленням ілюстрацій, з організацією і демонстрацією лекційних експериментів;

- активізувати увагу студентів;

- забезпечити студентів електронним конспектом, що дозволяє їм самостійно ознайомитись зі змістом лекційного заняття і підготувати перелік питань, що виникли [97].

Якщо розглядати електронну лекцію, як форму організації навчання студентів у позаудиторний час, то під час її проведення можливі такі методичні прийоми із застосування електронного навчального посібника з загальноінженерної дисципліни:

- інтерактивна презентація з можливістю переходу у будь-який фрагмент і повертання до кадру, з якого відбувся перехід;

- перегляд анімаційних і відеофрагментів, програвання звуку у презентації.

Роздільне управління фоновим і дикторським озвучуванням, можливість переривання і запуску з будь-якого логічного фрагменту дикторської фонограми. Збільшення графічних зображень на весь екран і більше з можливістю переміщення по екрану;

- можливість попереднього вибору матеріалу у відповідності з програмою лекції. Створення презентації з можливістю використання заготовок і додаткового матеріалу;

- окремо можна розглядати режим автоматичного представлення матеріалу, де програма повністю замінює будь яке керування зі сторони (натиснення клавіш тощо) і студенти можуть тільки призупинити виклад або повторити необхідний фрагмент, обрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зручний темп роботи над курсом і спосіб вивчення, що максимально відповідають психофізіологічним особливостям його сприйняття (режим самостійного вивчення матеріалу) [62].

Наприклад, під час самостійного вивчення будь якої теми з дисципліни «Деталі машин» через відеофільм, стає можливим якісна, кольорова ілюстрація машинобудівних об'єктів, що є визначальним для розуміння і засвоєння абстрактної інформації. Вкрай корисною є можливість збільшення окремих елементів будь якого приводу, а також демонстрація анімаційних роликів при вивченні способів його роботи, побудови графіків його роботи і т.д. Зручною функцією електронної навчальної програми при самостійному вивченні студентом лекційної теми і є можливість швидкої навігації по ілюстративному та демонстративному матеріалу, що дозволяє значно скоротити час і підвищити ефективність сприйняття матеріалу.

Застосування теоретичних знань, отриманих під час самостійного вивчання студентом лекційних тем, здійснюється на практичних заняттях, де у процесі виконання студентом відповідних завдань (задач, розрахунків, креслень, епюр, аналіз ситуацій і т.д.) відбувається формування практичних навичок і професійних умінь. За допомогою електронного навчального посібника студенту повідомляється тема, мета і порядок проведення заняття, організується вхідний та вихідний контроль знань, видається інформація про правильність відповіді, надається необхідний теоретичний матеріал, методика і приклади розв'язання задач [16].

Наприклад, структура практичного заняття при вивченні дисципліни «Деталі машин» може мати такий вигляд. За допомогою медіапроектора програма повідомляє тему і мету, розкриває порядок проведення практичного заняття, зазначаючи основні уміння і навички, які повинні засвоїти студенти. Шляхом ілюстрації і демонстрації показує практичне застосування в реальному житті, на виробництві, у техніці тих знань, умінь і навичок, які необхідно засвоїти студентам у результаті виконання завдань на практичному занятті. Таким чином реалізується мотивація студентів. Для перевірки теоретичної підготовки студентів до виконання практичних завдань програма пропонує індивідуальний вхідний контроль із використанням тестового блоку програми. У процесі тестування кожен студент працює за окремим комп'ютером, оцінка виставляється автоматично. Так забезпечується об'єктивність контролю. При необхідності студенти можуть ліквідувати теоретичні прогалини, використовуючи лекційний блок електронного навчального посібника. Посилання на незасвоєний студентом теоретичний матеріал можуть генеруватись автоматично засобами електронного навчального посібника, виконуючи функції корегування.

Після завершення вхідного контролю теоретичних знань студент може розпочинати етап розв'язання типової задачі за темою практичного заняття. Для цього можна продемонструвати покроковий хід виконання завдання на великому екрані в супроводі коментарів та пояснень програми. Студенти повинні за допомогою суфлера законспектувати алгоритм, з'ясувати основні принципи та виокремити теоретичні положення, на яких ґрунтується розв'язання задачі. По ходу демонстрації програмою пропонується актуалізацію базових знань шляхом електронного тестового опитування.

Після завершення розгляду прикладу розв'язання практичного завдання з бази електронного навчального посібника студенти за власним варіантом обирають індивідуальні завдання для самостійної роботи за окремими комп'ютерами. Самостійне завдання студенти розв'язують за допомогою практичного блоку електронної навчальної програми, який повторює відеопоказ прикладу розв'язання типової задачі. Продивившись невеличкий блок у супроводі текстових підказок або аудіокоментарів, студенти виконують частину свого індивідуального завдання за допомогою графічного редактора. Допускається можливість закінчення студентами виконання індивідуального завдання вдома. Розв'язані задачі захищаються студентами в індивідуальній співбесіді з викладачем. Після перевірки і ліквідації недоліків проводиться оцінювання навчальних досягнень студентів. Креслення передається викладачу в електронному вигляді і розпечатується на принтері з метою наступного підшивання до альбому самостійних робіт.

Невід'ємною частиною загальноінженерної підготовки так є лабораторні роботи, які дозволяють забезпечити об'єднання теоретико-методологічні знання і практичні навички студентів у процесі науково-дослідної діяльності. Лабораторна робота спрямована на отримання навичок практичної діяльності шляхом роботи з матеріальними об'єктами або моделями предметної області дисципліни. Електронний навчальний посібник дозволяє організувати роботу з віртуальними лабораторними стендами, що імітують реальні установки, об'єкти дослідження, умови проведення експерименту. Такі стенди віртуально забезпечують відповідні умови і вимірювальні прибори, необхідні для реального експерименту, і дозволяють підібрати оптимальні параметри експерименту. Лабораторний блок електронного навчального посібника допомагає викладачу автоматизувати підготовку студента до роботи, допуск до проведення експериментів, безпосереднє виконання експерименту, обробку експериментальних даних, оформлення результатів лабораторної роботи, захист роботи. Електронний навчальний посібник дозволяє варіювати темп самостійної роботи студента, містить моделюючі компоненти для створення віртуальних комплексів обладнання для вивчення різноманітних явищ або процесів у прискореному або уповільненому масштабі часу.

Для загальноінженерних дисциплін використання електронного навчального посібника при підготовці до лабораторних роботах дозволяє отримати студенту наочне описання досліду у єдиному стилі з лекцією і практичними роботами. Кожен студент отримує персональний віртуальний лабораторний стенд, який дозволяє змоделювати достатньо складні пристрої і процеси. Важливо, що віртуальний лабораторний стенд для моделювання роботи складних приладів, набагато дешевше і наочніше реального лабораторного обладнання, однак при цьому дозволяє аналізувати і видавати зібрану необхідну інформацію. В якості віртуальних лабораторій можна використовувати один і той самий комп'ютерний клас для проведення лабораторних робіт із різних загальноінженерних дисциплін, що розв'язує проблему дефіциту навчальних площ і сучасного лабораторного обладнання. Достатньо придбати комп'ютери середнього класу, які будуть слугувати універсальним засобом для проведення різнопланових лабораторних робіт.

Наприклад, розглянемо технологію організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника на лабораторній роботі відповідної дисципліни. Для проведення лабораторної роботи використовується блок віртуальної лабораторії, де для кожної теми заняття створена просторова модель лабораторної установки з засобами вимірювання і контролю усіх досліджуваних параметрів. Модель імітує роботу реальної установки в режимі реального часу. Необхідна інформація відображається на табло віртуальних приладів і графічних діаграмах.

Для проведення самостійного лабораторного заняття використовується ноутбук, мультимедійний проектор і екран. Структура заняття включає такі компоненти:

- попереднє вивчення теоретичного матеріалу на базі лекційних занять, що входять до складу електронного навчального посібника;

- самостійна підготовка бланку лабораторної роботи, приклад якого знаходиться в межах електронного навчального посібника;

- повідомлення теми, мети заняття, мотивація студентів;

- вхідний контроль за допомогою тестового блоку електронного навчального посібника;

- вступний інструктаж щодо методики проведення експерименту у віртуальній лабораторії;

- завдання вихідних даних (матеріал дослідного зразка, переріз стержня, валу або балки і т.д.);

- проведення експерименту в супроводі демонстрації процедур дослідження на великому екрані;

- заповнення студентами бланку звіту про виконання лабораторної роботи, де записуються результати випробувань, проводяться розрахунки;

- захист лабораторної роботи проводиться блоком тестувань на основі отриманих результатів лабораторної роботи.

Подібна технологія проведення лабораторної роботи дає певні переваги:

1) Заняття сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу за рахунок наочності і новизни;

2) Програма має більшу змогу чим викладач давати повні коментарі по ходу експерименту, оскільки є можливість змінювати швидкість його проведення, зупиняти дослід у будь-який момент, повторювати його, звертаючи увагу на важливі моменти;

3) Відсутні додаткові витрати на багаторазове проведення досліджень із руйнуванням різноманітних матеріалів і конструкцій із різними характеристиками, порівнюючи їх поведінку [119].

З метою організації самоконтролю студентів за результатами самостійного навчання застосовується тестовий блок електронного навчального посібника. Після закінчення вивчення певного модуля студент проходить тестовий контроль, за результатами якого видається оцінка знань за будь-якою шкалою (5-ти бальною, 100-бальною, буквеною). При цьому можливості електронного тестування достатньо широкі. Питання можуть бути представлені в різних формах (текстовій, ілюстративній, відео-, аудіо-). Набір питань може формуватись випадково із загальної бази, тому ідентичність тестових блоків на різних сеансах тестування малоймовірна. Аналогічно для кожного питання може змінюватись буквене позначення правильної відповіді, тобто підібрати ключ до тесту практично не можливо, що забезпечує об'єктивність контролю знань. Результати тестування можуть бути надіслані викладачу в електронній формі або роздруковані.

За умов розробки електронного навчального посібника високого ступеня інтерактивності можна реалізувати ефективний вхідний контроль, який проводиться перед початком вивчення лекції, практичної або лабораторної роботи. Наприклад, для лекційного самостійного заняття, в залежності від результатів вхідного контролю обирається індивідуальний об'єм навчальної інформації та маршрут її вивчення. За результатами вхідного контролю на самостійному практичному або лабораторному занятті може відбуватись допуск до виконання роботи або вказуватись теми, закони, теореми, формули і т.д., які студентові необхідно вивчити для допуску до виконання практичних завдань і досліджень. Звичайно, не потрібно абсолютизувати можливості електронного навчальнго посібника у системі професійної підготовки. Ніщо не замінить живого спілкування викладача зі студентами і ніяка віртуальна лабораторія не замінить практичного досвіду роботи з реальним обладнанням у навчальних і виробничих умовах, але використання сучасних інформаційних технологій надає широкі можливості викладачеві в досягненні навчальних цілей, значно урізноманітнює форми представлення і подання навчальної інформації, організаційні форми роботи студентів, залучає їх до інформаційної культури, такої характерної для сучасного суспільства.

Узагальнюючи пропозиції з використання електронного навчального посібника, пропонуємо його структуру:

1. Констпект лекцій, який містить:

- текстстовий та аудіо формат навчального матеріалу, креслення, схеми, фото- (деталей машин, приводів, механізмів тощо) та відеозображення роботи деталей машин, приводів, механізмів тощо.

2. Скорочений курс лекцій (відео-, аудіо-, текстовий формат) загальнонаукових і загальнотехнічних дисциплінах на яких базується курс «Деталі машин», такі як: математика, фізика, теоретична механіка, інженерна графіка, матеріалознавство та матеріали в машинобудуванні, технології конструкційних матеріалів, опір матеріалів, теорії механізмів і машин, метрологія, стандартизація і управління якістю.

3. Завдання на курсове проектування та приклад його виконання.

4. Методичні матеріали для практичних занять, які містить:

- методику розв'язання типових задач;

- приклади розв'язання завдань;

- приклади виконання розрахунково-графічних завдань;

- різнорівневі тестові завдання для самоконтролю.

4. Методичні матеріали до лабораторних робіт:

- методичні вказівки по виконання лабораторних робіт;

- різноманітні довідники для конструювання та розрахунків.

5. Екзаменаційний блок:

- приклад екзаменаційних питань;

- приклад екзаменаційних задач, тощо.

7. Курсовий блок:

- приклад виконання курсової роботи;

- атлас конструкцій редукторів, тощо.

8. Розрахунок і проектування вузлів і деталей машин за допомогою новітніх програм;

9. Творчі завдання.

Висновки до 2-го розділу

Отже, від організації самостійної роботи студентів залежить результат засвоєння знань, умінь та навичок студента і рівень самостійності тощо. Дії викладача спрямовують студентів до організації і раціонального, ефективного здійснення активної, самостійної, свідомої і результативної пізнавальної діяльності, цьому сприяє правильно обраний вид управління.

Аналіз самостійної роботи студентів з дисципліни «Деталі машин» в Українській інженерно-педагогічній академії показав, що існують певні недоліки, які понижують якість виконання та на збільшеню часу виконання.

Для оптимізації самостійної роботи студента розроблено методику її організації з використанням електронного навчального посібника. До якого входить сукупність засобів і методів створення педагогічних умов роботи на основі комп'ютерної техніки, засобів телекомунікаційного зв'язку і інтерактивного програмного продукту, які моделюють майже всі функції педагога з обробки інформації, організації контролю і управління пізнавальною діяльністю.

РОЗДІЛ 3. ЧАСТКОВА ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

3.1 Часткова експериментальна перевірка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»

Експериментальні дослідження були проведені з метою перевірки ефективності використання в навчальному процесі методики організації самостійної роботи студентів за допомогою електронного навчального посібника при вивченні дисципліни «Деталі машин».

Базою для проведення педагогічного експерименту було обрано вищий навчальний заклад міста Харкова четвертого рівня акредитації Українську інженерно-педагогічна академію.

Для вивчення ситуації з питань організації самостійної позааудиторної роботи студентів було проведено анкетування 3-го курсу денного форми навчання у жовтні 2011-2012 навчального року.

Анкетування дозволило виявити відношення студентів до традиційної позааудиторної роботи.

Студентам було запропоновано анкету (Додаток: В). У анкетуванні брало участь 70 студентів 3 курсу груп ДІТ-Мт9-1, ДІТ-А9-1, ДІТ-П9-1 з правом на анонімні відповіді, що дозволило студентам бути більш об'єктивними при відповідях на поставлені питання.

Аналіз анкетних даних виявив, 50% студентів готуються до навчальних занять лише перед практичним та семінарськими заняттям, систематично - 8%, епізодично - 10%. Дані по першому питанню показують, що далеко не кожен студент регулярно займається, поповнює свої знання щодня, студенти самостійно працювати не привчені, а зачастіше не вміють і невмотивовані та інше.

Аналізуючи ставлення студентів щодо їх позааудиторної роботи, ми бачимо, що лише 60% студентам необхідно самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, тільки 24% студентів використовують самостійно отримані знання, у 24% виникають труднощи під час виконання самостійної роботи, у 67% студентів академії труднощі виникають не завжди.

Труднощі виникають тому, що завдання на самостійне опрацювання має великий обсяг - 77%, а 20% студентів зазначило, що не розуміють матеріал на лекційному занятті.

Біля 45% студентів, зазначило, що найбільш продуктивно вони працюють вдома, але 59% потрібна допомога викладача при організації самостійної роботи.

На питання «До яких дисциплін Ви готуєтесь в першу чергу і чому?», то 83% студентів відповіли, що виконують у першу чергу ті завдання, які посильні для виконання.

82% студентів відповіли, що їх самостійно работа включає в себе тільки в конспектуванні прочитаного, підготовка до виступів на семінарах, доповідей, рефератів, виконання вправ за зразком (тобто включає усі відомі традиційні форми організації самостійної роботи).

32% вказали, що їм потрібно, щоб викладач звертав увагу на своєчасне виконання самостійної роботи та 20% студентів вказали на необхідність викладача коригувати самостійно отримані занання.

Проведене анкетування з питань організації самостійної роботи студентів та під час спостереження за навчальним процесом на магістерському стажуванні в Українській інженерно-педагогічній академії, дає нам підстави зробити такі висновки:

- в Українській інженерно-педагогічній академії приділяється увага організації самостійної роботи студентів, але студенти ще не придбали достатніх навиків самостійної роботи, не вміють раціонально розділяти бюджет свого часу та в більшості недостатня вмотивованість;

- у практичній навчальній роботі недостатньо використовуються різноманітні види самостійної роботи. Широке поширення одержують роботи практичного і репродуктивного характеру.

Констатуючи експеримент, який було проведено серед груп третього курсу денного виділення метою якого було визначення у студентів, що брали участь в експерименті, вихідного рівня засвоєння знаь, умінь та навичок сформованості інтелектуальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати) самостійності та пізнавального інтересу до дисципліни.

У процесі проведення експерименту використовувались такі методи:

- контроль із застосуванням системи контрольних та тестових робіт з метою виявлення рівня знань, умінь та навичок і усвідомленості необхідності вивчення дисципліни; рівня сформованості інтелектуальних умінь; рівня сформованості самостійності;

- анкетування, бесіда з метою пізнавального інтересу до дисципліни.

Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані: якість засвоєння знаь, умінь та навичок і якості особистосі, куди входить сформованість інтелектуальних умінь (аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, порівнювати)

За результатами атестації вересень-жовтень 2011-2012н.р. та контрольного тестування (Додаток: Г) з дисципліни «Деталі машин» з троьох груп третього курсу зі спеціальності: 6.010104.08 «Професійне навчання. Технологія та обладнання автоматизованого виробництва в машинобудуванні та приладобудуванні», 8.010104.17 «Експлуатація і ремонт міського та автомобільного транспорту» та 8.010104.18 «Експлуатація і ремонт промислового транспорту» було відібрано дві групи, які мають однакові показники успішності. (Додаток: Д, К, Л).

Спираючись на результати атестації було визначено середні показники успішності студентів, які наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Середні показники успішності студентів груп ДІТ-Мт9-1, ДІТ-А9-1, ДІТ-П9-1з урахувань відсутності деяких студентів, які в подальшому не брали участь у експерименті.

№ групи	Кількість студентів, які приймали участь в експериментів, чол.	Атестація жовтень-листопад 2011-2012н.р. з дисципліни «Деталі машин та основи конструювання»	Результати проведеного контрольного тестування з дисципліни «Деталі машин та основи конструювання»
		Абсолютна успішність, %	Якісна успішність, %	Середній бал	Абсолютна успішність, %	Якісна успішність, %	Середній бал
ДІТ-Мт9-1	26	100.0	50	3.65	100.0	53.85	3.76
ДІТ-А9-1	26	100.0	46.15	3.54	100.0	50.0	3.65
ДІТ-П9-1	18	100.0	44.44	3.55	100.0	38.88	3.33

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз таблиці 3.1 свідчить, що за показниками успішності найбільш близькими є група ДІТ-А9-1 та ДІТ-Мт9-1, тобто ці групи приблизно рівні за розподілом знань, умінь та навиків.

За базу порівняння вирішили узяти результати успішності цих груп за результатами контрольного тестування. Далі будемо їх розглядати, як експериментальна група Е1 (ДІТ-А9-1) та контрольна К1 (ДІТ-Мт9-1).

Отже, за результатами проведення контрольного експерименту можна зробити висновок, що аналіз результатів контрольного експерименту, проведеного в Українській інженерно педагогічній академії показав, що на третьому курсі денного відділення існують дві групи, які мають приблизно однакові рівні засвоєння знань, умінь та навичок.

За результатами тестування для проведення формуючого експерименту було вибрано групу ДІТ-Мт9-1, як контрольну, а групу ДІТ-А9-1, як експериментальну.

Метою подальшого формуючого експерименту є порівняння навчального результату при традиційній організації самостійної роботи та запропонованої методики з використанням електронного навчального посібника при викладанні тем дисципліни «Деталі машин».

Групі К1 було запропоновано відповідно до навчальної програми вивчити самостійно ряд тем теми: «Зварювальні з'єднання», «Концентрація напружень», «Механіка руйнування матеріалів», «Композитні матеріали», «Проектування елементів машин» з дисципліни: «Деталі машин» за традиційними формами організації самостійної роботи студентів (написання рефератів, написання опорних конспектів користуючись літературою і т.п.)