Наступність розвитку зв’язного мовлення молодших школярів у мовленнєво-ігровій діяльності

Ця гра вчить виділяти у предметі найрізноманітніші властивості й оперувати окремо з кожним із них, формує здатність класифікувати явища за їх ознаками.

Гра «Антивірус»

Учням пропонується по 2 групи словникових слів, в одній цілеспрямовано допущені помилки; поряд для контролю можна подати ці самі слова, написані без помилок. Завдання - знайти слова, спотворені «вірусом» і «вилікувати» їх, виправивши помилки.

Гра «Складовий аукціон»

Учитель пропонує назвати слова, що починаються, наприклад, складом «за» - загадка, завдання, заєць. Виграє той, хто називає останнє слово.

Граматичні ігри є різновидом мовних ігор і використовуються на уроках рідної мови для кращого засвоєння учнями певної теми з граматики та з метою розвитку мовленнєвих навичок учнів. До проведення цих ігор (як і будь-яких інших) на уроках вчитель має добре підготуватись: визначити мету гри, підготувати потрібний мовний матеріал, наочність, обумовити умови проведення гри. В іншому разі гра не стане справді навчальною, а виявиться просто розвагою для дітей.

Завдання гри:

- навчити учнів вживати мовні зразки, що містять певні граматичні труднощі, допомогти краще зрозуміти граматичне явище;

- створити природну ситуацію для вживання даного мовного зразка;

- розвинути мовну творчу активність учнів.

Пропонуємо декілька прикладів граматичних ігор, які можна проводити на уроках рідної мови при вивченні будь-якої теми.

Наприклад, ігрові завдання на формування загального поняття про частину мови.

Іменник: 1) на формування загального поняття про іменник як частину мови.

Гра «Хто? Що?»

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин і т.ін. У відповідь учні, сигналізують картками “Хто?” “Що?”

Гра “Істота чи неістота”

На картках, які демонструє вчитель, записані іменники (або це можуть юути малюнки). (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).

Учні на кожний іменник сигналізують картками “Хто?” “Що?” або “Істота”- “Неістота”.

2) на граматичні значення іменників: число, рід, відмінок.

Категорія числа іменників.

Гра “Множина чи однина?”

Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.

Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.

Гра “Хто більше”

Учні поділяються на дві команди.

Перша команда добирає і записує іменників, які вживаються тільки в однині, друга - тільки в множині (В однині - молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов; у множині - ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі).

Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.

Гра «Зимові слова»

З набору слів вибрати ті іменники, що живуть тільки взимку. Записати їх за зразком «один - багато»: сніг, велосипед, мороз вікно, пороша, віхола, день, вітер, вулиця, поле, бурульки, туман, дерево, дощ.

Гра « Рід»

Учням роздаються сигнальні картки «ч», «ж», «с». Завдання: просигналізувати, якого роду іменник.

Учні, після того, як вчитель зачитує іменник, сигналізують, якого роду цей іменник. Перемагає той, хто правильно сигналізував учителю.

Набір слів: лосеня, Антон, мишка, стіл, кошеня, гуска, річка, село, дощ, квітка, лінія, теля, брат, книжка, лоша, телевізор, сонце.

Гра « Ланцюжок загадок»

Завдання: відгадати загадки, визначити рід іменників - відгадок, пояснити їх правопис.

Хід гри: учитель читає загадку, діти визначають рід іменників-відгадок, пояснюють їх правопис. Грають три команди, кожна відгадує по одній загадці. Виграє та команда, яка безпомилково відгадала більше загадок.

Загадки

1. Зимою спить, а літом шумить. (Річка)

2. У воді росте, а води боїться. (Сіль)

3. Яке місто літає? (Орел)

4. Одна коняка тягне дванадцять бричок. (Тепловоз)

5. Що без дірки наливається? (Овочі, фрукти)

6. Без рук, без олівця, а малює без кінця. (Мороз)

7. Не має ніг, а ходить, має вухо, але не чує. (Голка)

8. Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)

9. Не бджола, а гуде, не птах, а летить. (Літак)

Гра «Наш відмінок».

Завдання: визначити відмінки названих іменників.

Учні поділяються на три групи: родовий, знахідний, місцевий або називний, давальний, орудний відмінки. Вчитель визначає іменники і проказує їх у реченнях. Кожна група плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її відмінку.

За помилку одного з гравців група дістає зауваження. Виграє та група, яка має найменше зауважень.

Прикметник: 1) на формування загального поняття про прикметник

Гра «Який? Яка? Яке?».

Вчитель називає слово, яке відповідає на питання хто? або що? Гравці записують і добирають до нього та записують слова, які є назвами ознак, відповідають на питання який? яка? яке?

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений… скільки слів запише гравець - стільки дістає очок. Знімається по два очка за неправильну відповідь.

Гра «З іменників - прикметники».

На дошці записано 10 іменників.

Завдання: утворити і записати від кожного іменника прикметники чоловічого, жіночого і середнього роду.

Учитель через визначений час перевіряє виконання. За кожен правильно утворений прикметник зараховується по одному очку. За допущену помилку знімається два очка.

Матеріал для вчителя:

Дуб (дубовий, дубова, дубове); холод (холодний, холодна, холодне); сонце (сонячний, сонячна, сонячне); мороз (морозний, морозна, морозне); розум (розумний, розумна, розумне); вітер (вітряний, вітряна, вітряне); щастя (щасливий, щаслива, щасливе); дощ (дощовий, дощова, дощове); літо (літній, літня, літнє); сніг (сніговий, снігова снігове).

Дієслово: 1) на формування загального поняття про дієслово

Гра «Що робити?».

Учитель називає слово, яке відповідає на питання хто?, учні запитують його, а потім самостійно добирають і записують слова, які відповідають на питання що робити? і т.д..

Скільки слів запише учень, стільки дістає очок.

2) на розрізнення граматичних значень.

Гра «Наш не наш час».

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи пише їх на дошці. Коли у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: “Не наш час”. Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи.

Виграє та група, учні якої найменше помилок.

Гра «Яка дієвідміна».

Вчитель називає дієслова, учні на пальцях показують до якої відміни належать ці слова.

Виграє той, хто найменше помилиться.

Гра «Яка особа».

Вчитель проказує речення, в яких є дієслова. Учні, почувши дієслова, на пальцях чи цифрами, написаними на картках, показують якої вони особи. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. Для гри можна використовувати такі речення:

1. Спіють груші по садах, відлітать зібрався птах. 2. Бачить - не бачить, чути - не чує, мовчки говорить, добре мудрує. 3. Ми дружимо з книжкою. 4. Гарно ти співаєш! 5. Вранці взимку пташка тремтіла, а до неї друга ж прилетіла. 6. Не співаю я, бо поточків і земної травиці ожидаю.

Гра «Речення».

Гра допомагає навчитися будувати прості речення, використовуючи лексику з теми „Тварини".

Для гри знадобляться 24 картки із зображеннями тварин. У грі беруть участь два гравці.

Гравці сідають спиною один до одного - так, щоб не бачити картки суперника. Ведучий (він визначається за допомогою лічилки) загадує тварину і відкладає картинку з нею вбік, або тримає в руці (для того, щоб він не зміг поміняти картку в ході гри). Потім він описує тварину, складаючи прості речення і роблячи між ними паузу.

Чим швидше гравець здогадається, про яку тварину йдеться, тим менше він одержить штрафних очок, оскільки після кожного речення-підказки він одержує одне штрафне очко. Якщо гравець поквапився і назвав не ту тварину, він одержує 5 штрафних очок, які слід додати до тих, які вже є. Відгадавши тварину, гравець стає ведучим. Виграє той, у кого менше штрафних очок.

Цю гру використовуємо, щоб навчити учнів будувати прості неповні ситуативні речення, наприклад: „Воно свійське. Велике. Чорне і біле. Може бути рябим. Уміє бігати і стрибати. Вірний друг і хороший захисник".

Найпоширенішою у шкільній практиці є робота на виділення словосполучення в реченні й постановка запитань від головного слова до залежного. Така робота доступна учням усіх початкових класів і дуже сприятлива для формування вмінь синтаксичного розбору. Уміння орієнтуватися у структурі речення та залежності між членами речення сприяє свідомому використанню синтаксичних конструкцій у власному мовленні. Наведемо фрагмент уроку.

Ігрова мовленнєва ситуація.

Учитель.

Зима дороги запорошує,

Вас на концерт усіх запрошує.

Вона зайде до нас у клас

Шукать таланти серед вас.

- Спишіть, розкриваючи дужки.

Учні обговорюють у групі й пропонують класу свій варіант слова.

Зима-білосніжка

Підкралася тишком.

Засипала (земля)

Пухнастим (сніжок).

Сніжинки-пустунки

В (повітря) кружляють,

Сріблястою (ковдра)

(земля) встеляють.

- Придумайте пантомімічну сценку, якою можна супроводжувати читання вірша, і продемонструйте свою творчість. Існує кілька підходів до класифікації вправ на рівні речення. Залежно від переважання аналізу чи синтезу вони поділяються на аналітичні, тобто такі, в яких переважає аналіз узятих із запропонованого тексту речень, і синтетичні - такі, що передбачають самостійну побудову речень. Залежно від рівня самостійності й пізнавальної активності учнів вправи з реченнями поділяються на три групи: за зразком, конструктивні й творчі.

Гра-змагання між рядами, варіантами, групами. Відповіді даються поширеними реченнями на запитання, на які можна відповісти одним словом. Виграють ті, хто більше склав поширених речень.

Де ростуть гриби? На чому перевозять пасажирів? Що роблять учні у школі?

Розвиток зв'язного мовлення учнів початкових класів передбачає роботу в двох напрямах: удосконалення й розвиток діалогічного мовлення й формування вмінь будувати монологічні зв'язні висловлювання (розповідь, опис, міркування). Необхідною педагогічною вимогою щодо здійснення мовленнєвої дії у формі зв'язного висловлювання повинен бути безпосередній мовленнєвий мотив. Він може виражатись у формі бажання повідомити іншим про побачене, почуте, прочитане, висловити особисту думку, поділитися враженнями, відповісти на запитання співрозмовника.

Навчально-ігрові мовленнєві ситуації - ефективний засіб розвитку як діалогічного, так і монологічного мовлення. Усі навчальні ситуації поділяються на умовно-реальні та уявні. У першому випадку обставини і відносини, що створюють навчальну ситуацію, відтворюються за рахунок наочності або технічних засобів; у другому - лише за рахунок уяви. Умовно-реальні ситуації доцільно використовувати на початковому етапі навчання, уявні - на наступних.

Особливістю діалогічного мовлення є те, що воно тісніше, ніж монологічне, пов'язане з ситуацією. Саме це й зумовлює специфіку лінгвістичної будови діалогу. У діалозі часто зустрічаються згорнуті (редуковані) форми, скорочені речення. Поза мовленнєвою ситуацією вони не завжди зрозумілі. Діалогічне мовлення - це не тільки запитання й відповіді. Оскільки репліки в діалогічних єдностях можуть пов'язуватися не тільки на основі «запит інформації - її подача», слід у навчанні використовувати всі можливі зв'язки. До діалогу співрозмовників спонукають різноманітні мотиви й комунікативні завдання:

- повідомити щось співрозмовнику;

- привернути увагу до певного об'єкта чи подій;

- поділитися своїми враженнями;

- констатувати факти, які стосуються співрозмовників;

- узгодити різні підходи до розв'язання конкретної справи;

- обмінятися думками, переживаннями із співрозмовником;

- виразити свої емоції.

У діалозі часто використовуються кліше, усталені розмовні формули. Розрізняють такі їх групи:

- мовленнєвого контакту (знайомство, представлення);

- формули мовленнєвого етикету;

- вираження найяскравіших емоцій (подив, співчуття, несхвалення тощо);

- комунікативний супровід (початок, продовження, завершення розмови).

Кліше поряд з вигуками й модальними словами надають мовленню виразності, емоційності. Тому необхідно якомога частіше вносити в зміст вправ кліше різних видів.

Для розвитку діалогічного мовлення ефективними є народні ігри-діалоги (Про Гриця), казки (М. Малишевський «Ніч і день»), вірші (П. Воронько «Маленька Оленка»). На прикладі цих завдань учні усвідомлюють особливості діалогічного мовлення. Зокрема те, що зв'язність діалогу забезпечується використанням інтонації й мовних засобів зв'язку: - повторення слів й окремих реплік; - використання займенників, синонімічних слів; - вживання дієслівних форм 2-ї особи; - звертання (у кличному відмінку) до співрозмовника.

Для відтворення деформованого тексту-розповіді в 2-му класі ефективними є дидактичні ігри. Наводимо приклад такої гри.

Учитель.

- У нас є нагода наблизити прихід весни. Може, вона вже прийшла, а ми її не помічаємо. Якщо виконаємо завдання, то уявимо собі, якою є весна. Цим ми допоможемо птахам швидше повернутися з теплих країв. Складіть 5 речень зі слів кожного рядка.

Весна

1) гілках, на, бруньки, скоро, тоненьких, набубнявіють.

2) летять, країв, з, птахи, теплих.

3) прийшла, ось, і, весна.

4) небо, синє, стало.

5) яскраво, світить, сонце.

Учні розподілені на групи по 4 чоловіки. Кожній групі роздані зображення пташок. Після того, як учні певної групи відновлять деформовані речення, на дошці вивішується гніздо для їхнього птаха. Учням дається певний час, щоб вони склали з цих речень зв'язну розповідь. Після закінчення роботи учням пропонується шифр: 1 - а, 2 - н, 3 - в, 4 - е, 5 - с, - за яким вони визначать правильність виконання завдання. Якщо завдання виконано правильно, то група «садовить» свого птаха до гнізда й хором декламують примовку: «Показали дорогу весні - заспівали птахи пісні»

Отже, мовні вправи сприяють оволодінню мовними знаннями, уміннями й навичками; тренування в правильному вживанні граматичних форм (умовно-мовленнєві вправи) передувало мовленнєвій практиці, тобто кожна наступна група вправ ґрунтується на вміннях і навичках сформованих на попередніх етапах навчання.

2.3 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Педагогічний експеримент проводився на базі 2-х класів. З метою перевірки рівня сформованості лексичних умінь учні 2-х КК та ЕК виконували завдання, у якому з'ясовували засвоєння мовних знань, формування мовленнєвих умінь і навичок. Для встановлення рівнів сформованості мовленнєвих умінь другокласників були проведені контрольні зрізи.

Система ігрових завдань і вправ для 2 класу сприяла усвідомленню учнями функціональної ролі певної мовної одиниці, а також містила практичний матеріал для використання мовних знань для вдосконалення власного мовлення. Зміст ігор об'єднано ідеєю й сюжетом. Діти ставали активними учасниками цікавої «подорожі» «Країною Мови», знайомилися з її мешканцями й допомагали їм перемагати злого чарівника, що намагається зашкодити княгині Мові. Система ігор забезпечує розкриття таких розділів програми з української мови: «Текст», «Речення», «Слово», Частини мови». Кожний розділ має кілька підрозділів:

1. Лінгвістична казка та граматичні завдання.

2. Робота над реченням на матеріалі народних прислів'їв і віршів, оповідань, казок.

3. Удосконалення орфографічних навичок учнів.

4. Робота над правописом словникових слів.

5. Робота над текстом.

6. З'ясування значень і походження слів.

7. Пояснення значення крилатих висловів.

Зміст ігрових завдань і вправ реалізується у формі різноманітних опор: зорових, образних, сюжетних, римованих текстів, аналітичних (вичленення із цілого окремих елементів), синтетичних (об'єднання окремих елементів у цілісну систему сприйняття). Оскільки відповідно до принципу поетапного підходу до формування мовленнєвих умінь у процесі експериментального навчання необхідно забезпечити поетапність у їх становленні, то на кожному уроці передбачалася робота з формування мовних умінь і навичок, корекція частково мовленнєвих і розвиток мовленнєвих умінь учнів. Для цього використовувалися практичні ігрові методи.

Метою етапу засвоєння мовних знань на уроках української мови в 2-му класі у функціональному аспекті було: а) усвідомлення учнями загальних граматичних значень частин мови (значення предмета, ознаки, дії), значень інших мовних одиниць, які вивчаються у другому класі; б) розкриття функцій і комунікативних можливостей мовних одиниць у мовленні; в) використання мовних знань у процесі розвитку й застосування мовних умінь і навичок.

Для досягнення поставленої мети використовувалися комплексні ігрові вправи і завдання. Наприклад:

ЧАСТИНИ МОВИ

Мови країна безмежна,

Квітуча, багата і незалежна.

Щоб краще її захищати,

Кордони усі треба знати.

Тому вона кожному сину

Доручила країни частину,

Щоб берегти знову й знову

Кожну ЧАСТИНУ МОВИ.

ІМЕННИК

Не любив чаклун людей, бо вони все знають

І предмети всі навколо якось називають.

Вирішив усі знання в нас він відібрати.

«Лише я один на світі все буду знати!»

Люди вранці розплющили очі

І зрозуміли, що хтось їм наврочив.

Ніхто в своїх кімнатах нічого не міг упізнати.

Потрапили всі в якесь дивне кільце.

Ой, ЩО це; ой, ХТО це і це, і оце!

ЩО це росте під вікном на дворі?

ХТО це літає високо вгорі?

ХТО це і ЩО це великий секрет,

Загубив свою назву кожен предмет.

ЩО це? - Щоденник, ХТО це? - Письменник.

Поверне предметам їх назви ІМЕННИК.

- Прочитайте виразно вірш.

ВЕСНА, ВЕСНА!

Весна, весна! Радійте, дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки, летіть із клітки, -

З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, - сонце, співи.

В траві фіалки зацвіли...

Джмелі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.

(Олександр Олесь)

До виділених слів поставте запитання.

- До якої частини мови вони відносяться?

- Розгадайте кросворд і допоможіть іменнику запалити світло у своєму будинку.

1. У щоденнику п'ятірка сяє наче в небі...

2. А моя дитина ходить в школу в другу...

3. Ріки, луки, ліс, поля - наша рідна це...

4. До бібліотеки йду по снігу, щоб узяти нову...

5. Щоб не боліли в бабусі руки, допоможуть їй...

6. Зріють у садочку пишні, круглі, червонясті...

7. Тримають неба стелю гори та...

Слова для довідки: вишні, зміну, зірка, книгу, земля,скелі, онуки.

На питання ХТО ти?

Відповідь дають іменники-ІСТОТИ:

люди, звірі, риби, птахи,

казок герої, різні комахи.

На питання ЩО ти?

Відповідають іменники-НЕІСТОТИ:

рослини, будівлі і речі,

сонце, хмара, ранок і вечір.

- Розгадайте ребуси і запишіть іменники у дві колонки.



Істоти ХТО?	Неістоти ЩО?

ВЛАСНІ ІМЕННИКИ

А є іменники, мов речі,

Які належать лиш комусь.

Вже від народження малечі

Імена дають чомусь.

Давнє ім'я чи сучасне -

Воно твоє лиш, також власне.

Учителів і лікарів, татусів і матерів

Багато я в житті зустрів,

Та щоб листівку написати,

Ім'я та прізвище слід знати

І завжди з великої букви писати:

Тарас Григорович Шевченко,

Марко Вовчок, Олена Пчілка.

Будь уважним, чуйним, чемним,

Ти теж чийогось роду гілка:

Бутенків, Возних, Коломійців,

Івани, Василі, Надії,

Олени, Юрії, Марії -

Усі ми з роду УКРАЇНЦІВ.

- Вставте пропущені букви в іменниках.

Олена _ущ садила _ущ. (К,к)

Микола _ило уколовся об _ило. (ш, Ш)

Василь _півак - гарний _півак. (с, С)

Стрибав, мов _оробець, Микола _оробець. (Г. г)

Є ще в нас друзі невеличкі:

Собачки, котики, цапки.

Ми їм також даємо КЛИЧКИ,

А літери писать які?

Для кличок, що дали тваринам,

ВЕЛИКУ літеру берино:

Рябуха, Лиска і Мурко,

Мухтар, Відважний і Сірко

- Вставте пропущені букви у кличках тварин.

Був м'якенький, мов пушок,

Кіт, що кличку мав _ушок.

Білий був, немов сніжок,

Вірний песик мій _ніжок.

Робота над текстом

- Доберіть до тексту потрібні іменники.

ПЕТРУСЕВА ПШЕНИЦЯ

Задумав Петрусь _________ виростити. Великий-великий. Поклав у землю __________ і водичкою полив. З неї виткнувся зелений __________. Виросла ____________, вища за Петруся.

Слова для довідки: зернину, пшениця, колосок, пагінець.

- Що ви можете сказати про хлопчика? Прочитайте ще раз текст і спробуйте переказати його. Доповніть текст повними відповідями на запитання:

1. Де змолов Петрусь зерно?

2. Що спік із борошна?

3. Кого пригостив?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ

1. Іменник відповідає на запитання ______, ______.

а) Що робить? б) Хто? в) Який? г) Що?

2. Іменник називає ____________.

а) ознаку; б) дію; в) предмет.

3. Підкресліть в реченні іменники.

Василько складає книжки у новий портфель.

4. З великої букви пишемо: (закресліть зайве)

а) назви дерев; б) імена людей; в) клички тварин; г) назви міст, сіл,

вулиць; ґ) річок.

5. Вставте пропущені букви:

Є місто _ рел, над ним літає _ рел. (О,о)

По річці _ рут плив тоненький _ рут. (П, п)

ПРИКМЕТНИК

- Прочитайте виразно казку. (Казка-інсценізація сприяє усвідомленню функції прикметника в мовленні.)

Учитель: Не спить чаклун ні вдень, ні вночі,

Бо знову хоче всім наврочить.

І ось слова сказав він грізні:

- Не хочу, щоб були всі різні!

Щоб однакові всі були:

Люди, машини, дерева й столи.

Усіх я хочу покарати -

Усіх перетворю в квадрати.

1-й учень: Перетворю я сонце

В квадрат, немов віконце.

Не хмари по небу будуть літати,

А лише квадрати, лише квадрати.

2-й учень: У дерева стовбур буде квадрат,

І віти у дерева будуть квадрати,

А вітер не листя буде зривати,

А лише квадрати, лише квадрати.

3-й учень: Машини усі тепер будуть стояти,

Бо замість коліс у них будуть квадрати.

Учитель: Зачарованим предметам

Повернути їх прикмети

Поспіша чимдуж ПРИКМЕТНИК.

Він нас правилу навчить,

Чаклуна цього провчить.

ПРИКМЕТНИК:

- У кожного предмета є своя ОЗНАКА, є своя ПРИКМЕТА.

ЯКІ? ЯКИЙ? ЯКЕ? ЯКА? Готова відповідь в ПРИКМЕТНИКА.

- Яка роль прикметника в нашому мовленні? (Допомагати відрізняти в мовленні один предмет від іншого за допомогою різних ознак: розміру, кольору, форми, матеріалу; прикметники допомагають змальовувати за допомогою мовлення оточуючі предмети у всій різноманітності).

Утік чаклун від нас у гори,

Слова у лісі встиг сховати.

Потрібно нам в дорогу скоро,

Щоб всі ознаки відшукати.

- Зараз я назву предмети, які ми будемо зустрічати в своїй подорожі.

У горах ростуть ялини,

По горах ведуть стежини.

Видно з вершини гір,

Як на схилах розкинувся бір.

Біжить у долину річка,

Вона дуже схожа на стрічку.

- Назви яких предметів ви почули у цьому вірші? Чи мали ці предмети якісь ознаки? Чи можна, прослухавши цей вірш, намалювати картину?

- А зараз прочитайте ще один вірш і порівняйте його з першим. Чим вони відрізняються?

- Поставте запитання до виділених слів.

ТИСА

Стрункі ялини,

Стрімкі стежини;

Зелений бір.

Грайлива річка -

Срібляста стрічка

Злітає з гір.

Співуча, грайлива,

Спокійна, вродлива,

Такою одвіку була,

Бо в горах співучих

Вона народилась

І пісню в дорогу взяла (Іван Чопей).

- Які з виділених слів малюють пишні барви землі Карпатської?

- А які слова дають змогу почути дивні співи хвиль грайливої річки Тиси? Що це за слова? Доповніть речення:

Тиса (яка?) - співуча, грайлива, бо у горах співучих вона …

- Давайте візьмемо прикметники з цього вірша і доповнимо ними перший вірш.

У горах … ростуть … ялини,

По горах ведуть … стежини.

Видно з вершини гір,

Як на схилах розкинувся … бір.

Біжить у долину … річка,

Вона дуже схожа на … стрічку.

Доберіть прикметники близькі за значенням до слова ясний, щоб удосконалити текст.

РАНОК. Усміхнувся (ясний) ранок. (Ясне) блакитне небо дихало на землю теплом. (Ясні) сонячні промені виблискували на деревах, траві, у річці. (Ясна) галявина купалась у сонячних променях.

Слова для довідки: погідне, золоті, світла, променистий.

Добери влучний заголовок. (Променистий ранок. Погідне небо. Сонячна усмішка. Світла галявина).

Березовий гай узимку

Зимовий сонячний день. Земля вкрита розкішним сріблястим килимом. Крізь прозорі віти дерев видніється блакитне небо. Ясним сонячним промінням зігріті тендітні берізки. Вони стоять, мов зачаровані, у цьому казковому царстві. Тільки вічнозелені сосни та ялини пишаються своїм розкішним гіллям.

- Допоможіть художнику знайти фарби. Доберіть прикметники до іменників.

День (який?)…, килимом (яким?)…, віти (які?)…, небо (яке?)…, берізки (які?)…, промінням (яким?)…, у царстві (якому?)…, сосни та ялини (які?)…

- А тепер художниками будете ви. Чия ж картина вийде найкращою?

- Складіть твір-мініатюру за опорними словами (поданими на сніжинках).

Опорні слова: зима білосніжна, пухнаста м'яка ковдра,біле мереживо, лютий мороз, небо безхмарне.

ДІЄСЛОВО

ДІЄСЛОВО - слово діє:

Ходить, робить, носить, сіє,

Слово плаче і радіє,

Усміхається і мріє.

ДІЄСЛОВО - слово діє

Вірить, любить і жаліє,

Не злословить, не лукавить,

Серця ближнього не ранить.

ДІЄСЛОВО - слово діє:

Народилось і зоріє,

Розвивається і квітне,

Слово любе, слово рідне! (Л. Лужецька)

- Доповніть вірш дієсловами.

До річки річечка біжить,

І дітям треба всім ___________.

Удачам друзів усі діти

Повинні як своїм ____________.

Всім серцем мама діток любить,

Їх пестить, береже й ____________.

Як будуть птахи зимувати,

Повинні всі ми _____________.

Слова для довідки: радіти, дружить, співчувати, голубить.

ЖИВІ ХВИЛІ

Грають в морі між камінням

Розфарбовані промінням

Зграї хвиль живих.

Плещуть, ловляться, тікають,

Лащуть, скелі обнімають,

Ллються через них (Олександр Олесь).

- Підкресліть слова, які роблять хвилі наче живими.

- Допоможіть скласти вірш із розкиданих рядочків.

СКОРО СОНЕЧКО ПРИГРІЄ...

Зацвітуть квітки.

Потечуть струмки,

Темний гай зазеленіє,

Скоро сонечко пригріє,

І натішимось весною,

Підем ми тоді з тобою

В ліс на цілий день

І наслухаємось пісень (Олександр Олесь).

Робота з прислів'ями

- Вставте необхідні дієслова у прислів'я.

Хто про землю ________, тому вона _________. (Повертає, дбає)

Правда із моря __________, а неправда _______. (Виринає, потопає)

__________, чоловіче, третій півень _________. (Вставай, кукуріче)

__________ освіту - __________ більше світу. (Побачиш, здобудеш)

Робота з текстом

- Прочитайте текст і пронумеруйте речення так, щоб утворився зв'язний текст.

СМІЛИВИЙ ПАСТУХ

Раптом з яру вискочив вовк. Молодий пастух пас овець. Це трапилось в гірському селі. Пастух кинувся на вовка і прогнав його. Він схопив вівцю (За Левом Толстим).

- Що ви можете сказати про вчинок пастуха?

- Спробуйте переказати текст своїми словами.

- Підкресліть в тексті дієслова.

У результаті кількісного та якісного аналізу завдання № 1 (заміна слів синонімами) було встановлено, що без помилок виконали це завдання 16,2 % учнів ЕК і 12,0 % - КК, зробили 1-2 помилки 41,3 % учнів ЕК і 35,7 % учнів КК. Решта учнів помилялася у 3-х і більше випадках.

Виконання завдання № 2 давало можливість встановити рівень сформованості в учнів умінь конструювати словосполучення. Завдання виявило вміння дітей застосовувати набуті вміння під час аналізу смислової й граматичної сполучуваності слів. Типовими помилками під час виконання завдання № 2 (дібрати слова, яких не вистачає в реченні) були такі: помилялися під час сполучення іменника з прикметником 14,1 % учнів ЕК та 18,4 % - КК (розквітла весна, замість рання; пахощів фіалку, замість розквітлу; наїлися соку, замість солодкого); сполучення іменника та дієслова 15,3 % учнів ЕК та 19,6 % - КК (під кущиком, відвідали бджілки, замість прокинулись, комахи шукати, замість відвідали); дієслова й додатка 9, 2 % учнів ЕК і 12,5 % - КК (наїлися їжу, замість шукати їжу, шукати яблуньку).

Якісний і кількісний аналіз виконання завдання на вміння докладно переказувати зміст тексту (завдання № 3) засвідчив, що помилки у послідовності викладу епізодів події допускали -15,9 % учнів ЕК і 24,2 % - КК (дав хліба і налив води, собака глянув лагідно і почав пити); пропускали деякі епізоди - 18,1% учнів ЕК і 30,6% - КК; допускали помилки в точності викладу епізодів 16,3% учнів ЕК і 32,5% - КК; окремі деталі розповіді пропускали 23,1% учнів ЕК і 37,4% - учнів КК; граматичну незавершеність речень допускали 20,5% учнів ЕК і 37,0% учнів КК (Сергійко лишився сам. Хлопчик був один. Сергійко пожалів і той напився. Хлопець налив води і Барсик пив). Лексичні помилки в реченнях допускали 30,6% учнів ЕК і 46,8% - КК (остався, якогось разу, страшнюча спека, жара, було гаряче, пусту миску, пошкодував собаку, дав випити води). Не завжди дотримувалися відповідної інтонації, пауз, логічного наголосу 17,5% учнів ЕК і 35,2% - КК.

Таблиця 2.1

Порівняльний аналіз помилок, допущених в усному переказі текстів учнями 2-х класів

У послідовності розповіді

Пропуск епізодів

У точності викладу епізодів

Пропуск деталей епізодів

Незавер-шеність речень

Лексичні помилки

Не дотримувались інтонації

Кількість учнів у %

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

15,9

24,2

18,1

30,6

16,3

32,5

23,1

37,4

20,5

37,0

4 30,6

46,8

17,5

35,2

Значно вищі показники вміння переказувати в ЕК, ніж у КК, ми пояснюємо тим, що кожне висловлювання учні ЕК у процесі експериментального навчання було вмотивованим завдяки створенню ігрових мовленнєвих ситуацій. Інтерес учнів до мовленнєвої діяльності супроводжувався позитивними емоціями, активізацією психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення, уяви). Ці фактори сприяли тому, що вміння переказувати тексти розвивалося ефективніше.

Завдання № 4 передбачало перевірку рівня сформованості вміння складати розповідь за серією малюнків і опорними словами. Аналіз складених учнями текстів дав змогу виявити типові помилки, які допускали учні в процесі складання тексту:

фонетичні: потом, стульчик, тріщив, закончився, у школьному; залізали, подставили;

морфологічні: почав вітер, яблуки, задув, саме більше, зав'язували гілки;

русизми: вірьовка, стульчик, лестница, вєточки, взрив.

лексичні: вітер повіяв, подув, наступив (налетів) ураган, великий (сильний) вітер, полагодили, притулили (підв'язали) гілку, нитки (мотузку);

граматичні: на деревах зламалась гілка, так дерева віддячили яблуками (кому?), почався вітер, лізли драбиною, буря ламалась дерева, вилазив на дереві, деякого разу;

змістові: біля школи був взрив, біля школи був ліс, взяли лопату, посадили нові дерева, все було в пилюці;

повтори слів: Потім прийшли діти. Прийшли подивились на дереві. Налетів ураган. Він взяв дерева, листочки позривав і взяв поламав вєточки. Біля школи була буря. Зривала… Вона зламала яблуню. Дітям стало жаль яблуню. Вони віддячили яблуні.

Аналіз усних висловлювань учнів КК свідчить про такі недоліки: несформоване уміння послідовно зв'язувати речення у тексті, жорстка прив'язка до сюжету конкретного малюнка, невміння використовувати логічне мислення, уяву, життєвий досвід. Почав вітер дути. Дерева хитаються. (Пауза. Вчитель: «Що ж далі?») Потім вітер перестав. (Пауза. «І що?») А там були поламані дерева. Потім прийшли діти, обмотували гілки, які зламались. А тоді, як вони пішли до другого дерева і побачили там яблука. («А що воно не було зламане?» Адже на попередньому малюнку яблук ще немає.) Потім діти підперли вєтки. А потім на деревах виросли яблука.

Таблиця 2.2

Порівняльний аналіз помилок у зв'язних висловлюваннях учнів 2-х класів

Кількість складених речень	Дотримання зв'язку між реченнями	Граматичні помилки	Лексичні помилки	Ставлення до персонажів
7-6	5-4	Так	Ні	0	1-2	3-4	0	1-2	3-4	Висл.	Не вис.
Кількість учнів у %
ЕК	ЕК	ЕК	ЕК	ЕК	ЕК	ЕК	ЕК	ЕК	ЕК	ЕК	ЕК
35,2	53,5	76,1	23,9	20,6	61,8	12,5	17,4	53,1	39,6	89,4	6,0
КК	КК	КК	КК	КК	КК	КК	КК	КК	КК	КК	КК
21,4	46,1	48,5	51,5	10,2	50,2	30,7	11,0	40,3	54,2	81,9	13,5

Якісний і кількісний аналіз результатів констатувального зрізу дав змогу встановити рівні мовленнєвого розвитку учнів ЕК і КК (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Порівняльний аналіз рівнів сформованості мовленнєвих умінь учнів 2-х класів

Мовленнєві вміння	Рівні у %
	Високий	Достатній	Середній	Низький
	ЕК	КК	ЕК	КК	ЕК	КК	ЕК	КК
Лексико-граматичні	27,4	20,3	39,6	28,1	25,7	39,7	7,3	11,9
Переказувати текст	26,2	20,4	37,6	27,2	28,1	41,0	8,1	11,4
Створювати усний текст	24,5	17,8	34,0	25,1	32,8	43,1	8,9	14,0

Порівняльний якісний і кількісний аналіз рівнів сформованості мовленнєвих умінь учнів других класів, з одного боку тих, хто навчався за експериментальною методикою, і з другого, - тих, які навчалися за традиційною методикою, засвідчив значно вищі результати щодо рівня сформованості мовленнєвих умінь учнів експериментальних класів, а також вказує на те, що учні ЕК свідомо користуються мовними одиницями для розв'язання конкретних мовленнєвих завдань.

Упровадження експериментальної методики розвитку мовлення учнів 1-2 класів у навчально-ігровій діяльності в практику навчання позначилось і на граматичній правильності учнівських висловлювань. Висловлювання учнів (переказ, власні висловлювання за серією малюнків) фіксувалися за допомогою аудіозаписувальних приладів і в подальшому аналізувалися стосовно змісту й кількості помилок. Хоч у відтворених і створених текстах учнів ЕК були наявні помилки лексичного й граматичного характеру, проте основна їх кількість припадає на роботи початкового та середнього рівня. У зв'язних висловлюваннях учнів ЕК трапляється значно менше відхилень від норм граматичної сполучуваності слів, ніж у текстах учнів КК. Досягнення вищих показників сформованості мовленнєвих умінь пояснюємо тим, що мовленнєвий розвиток здійснювався на кожному уроці навчання грамоти та української мови з урахуванням принципу комунікативного спрямування навчання мови і розвитку мовлення (розвиток уміння спілкуватися у природних і спеціально створених мовленнєвих ситуаціях). Ігрові методи, прийоми і форми навчання забезпечували емоційність і вмотивованість мовленнєвої діяльності; важливою умовою організації експериментального навчання було дотримання системного підходу в методиці формування мовленнєвих умінь і навичок учнів 1-2 класів у навчально-ігровій діяльності.

Отже, показники розвитку вмінь і навичок монологічного мовлення учнів свідчать про те, що процес формування мовленнєвих умінь в учнів ЕК відбувався інтенсивніше, ніж в учнів КК. Результати підтвердили теоретичне положення - засвоєння мовних знань у навчально-ігровій діяльності на функціонально-комунікативних засадах сприяє формуванню в учнів уміння свідомо добирати мовні засоби відповідно до мовленнєвої ситуації, а це, у свою чергу, позитивно впливає на їхній мовленнєвий розвиток.

Істотна відмінність кількісних і якісних показників рівнів сформованості мовленнєвих умінь в учнів ЕК і КК підтвердила ефективність розробленої методики й доцільність її застосування у практиці навчання української мови учнів 2-х класів.

Висновки до розділу 2

У процесі експериментального дослідження нами було створено ігрову методику для формування мовленнєвих умінь і навичок учнів початкових класів на уроках української мови. З цією метою було дібрано відповідні методи і прийоми навчання, розроблено систему ігрових завдань і вправ, обґрунтовано їх типологію.

Серед найбільш важливих загальнодидактичних принципів навчання враховано принципи активності й свідомості, науковості, доступності, систематичності й послідовності, наступності й перспективності, практичної спрямованості знань, наочності, міцності знань, умінь і навичок. З-поміж лінгводидактичних принципів формування мовленнєвих умінь учнів були виділені такі:

1) мотиваційного забезпечення мовленнєвої діяльності;

2) комунікативної спрямованості;

4) поетапного підходу до формування мовленнєвих умінь;

5) розвитку чуття мови.

Вибір методів і прийомів експериментального навчання був зумовлений визначальними для дослідження принципами, загальною метою й етапом навчання. Для експериментального навчання з формування мовленнєвих умінь і навичок учнів 2 класів було відібрано такі ігрові методи: рольову гру, метод лінгвістичної казки, мистецької гри, дидактичної гри, інтелектуальної гри, гри-фантазування, ігрової мовленнєвої ситуації. Ігрові методи застосовувалися у взаємодії з лінгводидактичними (пізнавальні, тренувальні, комунікативні, контрольно-перевірні методи). У результаті аналізу лінгвістичної й методичної літератури під час створення експериментальної методики ми дійшли висновку, що ігровий метод навчання постає у двох видах:

1) власне навчально-пізнавальна гра, яка ґрунтується на самонавчанні та самоорганізації учнів;

2) гра-вправа - провідна роль у ній належить учителю, який є її організатором.

Під час гри-вправи учні засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування. У процесі конструювання ігрових мовленнєвих вправ ми спиралися на такі групи навчальних вправ: рецептивні (засвоєння мовних знань), репродуктивні (відтворення мовленнєвих зразків), продуктивні (творення власних висловлювань). Також система навчально-ігрових вправ експериментальної методики побудована таким чином, щоб вона відображала природу процесу становлення вмінь і навичок, тобто вправи були адекватними тим умінням і навичкам, які запроектовано в цілях: мовні вправи (мовні знання й уміння), умовно мовленнєві вправи (частково мовленнєві вміння і навички), мовленнєві вправи (комунікативно-мовленнєві вміння). Добір і систематизація вправ здійснювалися відповідно до виучуваного програмового матеріалу, послідовність їх застосування відповідала меті й етапу формування мовленнєвих умінь учнів.

У ході апробації розробленої методики було доведено такі положення: а) розвиток мовленнєвих умінь молодших школярів у процесі вивчення мовного матеріалу має ґрунтуватися на знаннях про семантичні, граматичні особливості мовних одиниць; б) презентація мовних одиниць, категорій і форм повинна здійснюватися через розкриття їх функціональної ролі в мовленні; в) вивчення мовних засобів має відбуватися у зв'язку з багатоаспектним процесом здійснення мовленнєвої діяльності; г) дотримання етапності у формуванні мовленнєвих умінь молодших школярів; д) формування й удосконалення умінь граматично правильного, точного, комунікативно доцільного вживання мовних засобів повинне здійснюватися в процесі створення зв'язних висловлювань.

Як засвідчили контрольні зрізи, в учнів експериментальних класів формування мовленнєвих умінь і навичок відбувалося інтенсивніше, ніж в учнів контрольних класів. Отже, результати формувального етапу педагогічного експерименту свідчать про ефективність розробленої методики формування мовленнєвих умінь і навичок учнів 2 класів, зокрема лексико-граматичних, уміння усно переказувати тексти, створювати власні усні висловлювання.



ВИСНОВКИ

Отже, формування мовленнєвих умінь учнів початкових класів становить актуальну проблему сучасної лінгводидактики, оскільки ці вміння є важливим складником підвищення мовленнєвої компетентності молодших школярів. Мовленнєвий розвиток учнів має здійснюватися з урахуванням функціонально-комунікативного та діяльнісного підходів, застосування яких надає можливість організувати мовленнєву діяльність учнів на новому рівні, сприяє формуванню в молодших школярів умінь орієнтуватися в мовленнєвих ситуаціях, свідомо добирати й комунікативно виправдано вживати мовні засоби, удосконалювати висловлювання. Між функціональним і комунікативним підходами до вивчення української мови інтеґративним за сутністю компонентом стає навчально-ігрова діяльність учнів у процесі засвоєння мовних знань і вдосконалення мовленнєвих умінь.

Спираючись на аналіз психодидактичної і психолінгвістичної літератури, визначено психолого-педагогічні передумови ефективного формування мовленнєвих умінь учнів початкових класів у процесі навчання української мови: 1) активізація емоційно-вольової сфери; чуттєвого досвіду, пам'яті, мисленнєвих процесів, уваги, уяви учнів; 2) урахування закономірностей функціонування мовних засобів у мовленні; 3) спостереження учнів над спеціально дібраним мовленнєво-ігровим матеріалом; 4) забезпечення мотивації мовлення; 5) організація ситуативно-ігрової мовленнєвої діяльності. Ефективність процесу формування мовленнєвих умінь учнів залежить від дотримання поетапності в їх формуванні: від мовних знань - до первинних (простих) мовленнєвих умінь, їх переведення в навичку й на цій основі - до формування мовленнєвих умінь. Важливе значення має також реалізація в навчальному процесі свідомого й інтуїтивного підходів (сприймання-розуміння, аналізу мовного і мовленнєвого матеріалу, наслідування зразкових текстів різних типів).

У процесі спостереження на уроках української мови, вивчення досвіду вчителів з'ясовано, що засвоєння мовних знань і розвиток мовлення учнів відбувається без достатнього взаємозв'язкуміж методами і прийомами організації навчально-ігрової діяльності в процесі розвитку мовлення учнів початкових класів. Як наслідок мовлення молодших школярів характеризується значною кількістю лексичних, граматичних помилок і недостатньою сформованістю умінь сприймати, відтворювати й створювати зв'язні висловлювання.

У процесі дослідження для забезпечення цілісності та доцільності роботи з формування мовленнєвих умінь молодших школярів було розроблено ігрові методи, прийоми навчання, різні типи мовленнєвих ігрових вправ і завдань, що застосовуються в комплексі з метою опанування мовних знань як засобу формування мовленнєвих умінь.

Методика формування мовленнєвих умінь учнів початкових класів будувалася на основі загальнодидактичних і лінгводидактичних принципів навчання, найважливішими з яких є: взаємозв'язок навчання мови й мовлення; мотивація мовленнєвої діяльності; функціонально-комунікативна спрямованість навчання мови, розвиток дару слова й чуття мови, органічне поєднання мовленнєвої роботи з вивченням лексичного й граматичного матеріалу та ін.

З'ясовано, що ефективності експериментальної методики формування мовленнєвих умінь і навичок учнів сприяло оптимальне поєднання методів і прийомів навчання. Застосування пізнавальних, тренувальних, комунікативних методів відбувалось у взаємодії з відповідними навчально-ігровими методами: рольової гри, дидактичної гри, інтелектуальної гри, гри-фантазування; мовленнєво-ситуативної гри.

У процесі конструювання ігрових мовленнєвих вправ ми спиралися на такі групи навчальних вправ: рецептивні (засвоєння мовних знань), репродуктивні (відтворення мовленнєвих зразків), продуктивні (творення власних висловлювань). Система навчально-ігрових вправ експериментальної методики побудована таким чином, щоб вона відображала природу процесу становлення вмінь і навичок, тобто вправи були адекватними тим умінням і навичкам, які запроектовані в цілях навчання: мовні вправи (мовні знання й уміння), умовно мовленнєві вправи (частково мовленнєві уміння і навички), мовленнєві вправи (комунікативно-мовленнєві уміння). Групи вправ застосовувалися не ізольовано, а в постійному взаємозв'язку, комплексно. Добір і систематизація вправ здійснювалися відповідно до виучуваного програмового матеріалу, послідовність їх застосування відповідала меті й етапу формування мовленнєвих умінь в учнів.

У роботі визначено та обґрунтовано дидактичні умови, що впливають на реалізацію навчально-ігрової діяльності, а саме: а) доступність змісту гри психологічним і віковим можливостям учнів початкових класів, їх навчальному досвіду, б) забезпечення потреб та інтересів; б) відповідність змісту навчально-пізнавальної гри меті й завданням уроку; в) дотримання рівноваги в процесі взаємодії навчальної й ігрової діяльності; г) урізноманітнення видів навчально-пізнавальних ігрових вправ і завдань у навчальному процесі.

Аналіз результатів експериментального навчання, який проводився у 2-х класах, засвідчив, що рівні сформованості мовленнєвих умінь в учнів ЕК виявилися значно вищими, ніж в учнів КК. Зокрема рівень сформованості лексико-граматичних умінь в учнів ЕК вищий на 18,6%, уміння усно переказувати текст - на 16,2%, створювати усні висловлювання на 15,4%, що підтверджує ефективність пропонованої методики.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрусенко І. Вплив гри на розвиток особистост і/ І.Андрусенко // Початкова освіта. -- 2002. -- №8(152). -- С.8.

2. Антощук Є. Швидка педагогічна допомога. Ігри з іноземними словами // Початкова освіта. -- 2000. -- №10. -- С.5.

3. Артемова О. Психолінгвістичний аспект дослідження мовленнєвої діяльності і мовленнєвого спілкування // Проблеми формування мовної особистості учнів середніх загальноосвітніх закладів: [зб. наукових праць] / Ольга Артемова. - Рівне, 2006. - С. 45-49.

4. Артемова Л.В.Окружающий мир в дидактических играх дошкольников / Л.В.Артемова. - М.: Просвещение, 1992. - 96с.

5. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич. - Львів: Світ, 1990. - 232с.

6. Бадер В.І. Взаємозв'язок розвитку усного і писемного мовлення молодших школярів / В.І. Бадер. Автореф. дис. д-ра пед. наук. К., 2004. - 36с.

7. Беженова М.О. Цікава граматика / М.О.Беженова, Є.О.Шкляревський. - Д.: Стакер, 1999.- 336с.

8. Бєляєв О. М. Сучасний урок рідної мови / О. М. Бєляєв. - К.: Рад. школа, 1981. - 176 с.

9. Білодід І.К. Роль усної літературної мови в мовній практиці суспільства // Закономірності розвитку українського усного літературного мовлення / І.К.Білодід. - К., 1981. - С.11.

10. Богуш А.М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах / А.М.Богуш: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - 327с.

11. Богуш А. М. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи: [навч.-метод. посіб.] / А. М. Богуш, Н. І. Луцан. - К.: Слово, 2008. - 256 с.

12. Варзацька Л. О. Інтегровані уроки рідної мови і мовлення в перших класах загальноосвітніх шкіл: [методичний посібник] / Л. О. Варзацька. - К.: Юніверс, 2000. - 144 с.

13. Варзацька Л. О. Рідна мова й мовлення. Розвивальне навчання в початкових класах: [монографія] / Л. О. Варзацька. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2004. - 312 с.

14. Вашуленко М. Навчання української мови у 2 класі / Микола Вашуленко // Початкова школа. - 2003. - №1. - С. 42-46.

15. Вашуленко М. С. Навчання української мови в 2 класі: [метод. посіб.] / М. С. Вашуленко, К. І. Пономарьова. - [2-ге вид., доопрац. і переробл.] - К.: Освіта, 2011. - 192с.

16. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском воздасте: психологические очерки: [книга для учителя] / Л. С. Выготский. - М.: Просвещение, 1991. - 94 с.

17. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. - М.: Педагогика, 1994. - 386 с.

18. Гавриш Н.В. Розвиток словесної творчості дітей як педагогічна проблема / Н.В. Гавриш //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К.Д.Ушинського. - Вип..12. - С.5-12.

19. Гез Н.И. Система упражнений и последовательность развития речевых умений и навыков / Н.И. Гез // Иностр. языки в школе. - 1969. - №6. - С.29-40.

20. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко - К.: Либідь, 1997. - 373 c.

21. Грипас Н.Я. Мовні ігри / Н.Я.Грипас. - Кам'янець-Подільський, 1996. - 90с.

22. Двісті ігор на уроках англійської мови / Упорядник: Павлюк А.В. -- Тернопіль: Мандрівець, 2002. -- 56с.

23. Державна національна програма „Освіта України. ХХ1 століття”. - К.: Райдуга, 1994. - 27с.

24. Дзюбишина-Мельник Н.Я. Розвиток українського мовлення у дошкільників. Програма-довідник / Н.Я.Дзюбишина-Мельник. - К.: Освіта. 1995. - 95с.

25. Жинкин Н. И. Коммуникативная система человека и развитие речи в школе / Н. И. Жинкин // Проблемы усовершенствования содержания и методов обучения русскому языку. - М.: 1969. - С. 104-108.

26. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності / О.Жорник // Рідна школа. -- 2000. -- №3. --С.37-39.

27. Запорожец А.В. Избранные психологические труды / А.В. Запорожец /Под ред. В.В.Давыдова, В.П.Зинченко: В 2-х т. Т.1. Психическое развитие ребенка. - М.: Педагогика, 1986. - 320с.

28. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности / И. А. Зимняя. - М.: Московский психолого-социальный институт, Воронеж: НПО «МОДЖ», 2001. - 432 с.

29. Зимняя И. А. Психология обучения неродному языку / И. А. Зимняя. - М.: Русский язык, 1989. - 222 с.

30. Игры и игровые упражнения с детьми шестилетнего возраста / Под ред. Е.И.Коваленко. - К.: Рад.шк., 1987. - 144с.

31. Кашканова Т. Г. Использование игровых форм обучения общетехническим дисциплинам в процессе формирования профессиональной направленности студентов: автореф. на соиск. учён. степ. канд. пед. наук по спец. 13.00.01. - «Педагогика и история педагогики НИИ педагогики Украины» / Татьяна Григорьевна Кашканова. - К., 1992. - 20 с.

32. Ковалик І.І. Методика лінгвістичного аналізу тексту / І.І.Ковалик, Л.І.Мацько, М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 1984. - 120с.

33. Кочергіна Л. Місце і роль гри у системі навчання іноземної мови/ Л. Кочергіна // Рідна школа. -- 2005. -- №3. -- С.48-50.

34. Кравчук Д. М. Писемне мовлення учнів 1 - 3 класів: [посібник для вчителів] / Д. М. Кравчук. - К.: Рад. шк., 1984. - 136 с.

35. Крутій В. А. Активізація навчальної діяльності молодших школярів у процесі використання дидактичних ігор: автореф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.09. - «Теорія навчання» / В. А. Крутій. - Рівне, 2001. - 19 с.

36. Кудикіна Н. В. Ігрова діяльність молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі: [монографія] / Кудикіна Н. В. - К.: КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2003. - 272с.

37. Лабащук М. Психологічна основа мовної діяльності. Психолінгвістика. Нейролінгвістика / М. Лабащук-Психология мовленнєвої діяльності. - Тернопіль. - 1995. - С.29-73.

38. Ладыженская Т.А. Связная речь // Методика развития речи на уроках русского языка / Под.ред. Т.А. Ладыженской. - М: Просвещение, 1980. - С.187.

39. Лазаренко Н.І. Формування у молодших школярів поняття про слово у взаємозв'язку його лексичних та граматичних значень / Н.І.Лазаренко: Автор. дис.канд.пед.наук., К., 1993, - 24с.

40. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики: [учебник для студ. вузов, обучающихся по специальности «Психология»]. - [3-е изд.] / А. А. Леонтьев. - М.: Смысл, 2003. - 287 с.

41. Леонтьев А. А. Психология общения / Леонтьев А. А. - М.: Смысл, 1997. - 365 с.

42. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. - М.: Политиздат, 1977. - 280 с.

43. Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников/ М.Р.Львов/ Пос. для учителя. - 2-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1985. - 176с.

44. Люблінська Г. О. Дитяча психологія: [посібник для студентів педагогічних інститутів] / Г. О. Люблінська. - К.: Вища школа, 1974. - 355 с.

45. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. Посібник для вчителів / В.Я.Мельничайко. - К.: Рад. школа. - 1986. - 166с.

46. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах /За ред. М.І.Пентилюк: Підручник для студентів-філологів. - К.: Ленвіт, 2000. - 264с.

47. Методика обучения русскому языку в начальных класах: [учeчеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 «Педагогика и методика нач. обучения»]; [М. Р. Львов, Т. Г. Рамзаева, Н. Н. Светловская]. - [2-е изд., перераб.] - М.: Просвещение, 1987. - 415 с.

48. Міщенко Л. М. Навчання молодших школярів будувати висловлювання різних типів на основі спостережень у природі: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02. - «Теорія та методика навчання (українська мова)» / Л. М. Міщенко. - К., 1995. - 216 с.