Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності Законами України "Про дошкільну освіту”, "Про загальну середню освіту”, "Про професійно-технічну освіту”, "Про вищу освіту” працювали й продовжують працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.

Щоб уникнути ускладнень під час проведення атестації необхідно чітко дотримуватись строків та порядку її проведення: до 20 вересня для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальному закладі необхідно створити атестаційну комісію. Керівник навчального закладу має видати наказ «Про створення атестаційної комісії», затвердити її склад та ознайомити з ним педагогічний колектив.

До складу атестаційних комісій можна включити не лише працівників навчального закладу, а й представників наукових та інших установ, організацій, об'єднань громадян (за згодою).

Атестаційну комісію створюють на один рік, до формування нового складу атестаційної комісії. Персональний склад атестаційної комісії протягом року може змінюватися.

Атестаційні комісії створюють у такому складі:

· голова, заступник голови, секретар та інші члени атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу.

· до 10 жовтня керівник навчального закладу має подати список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, до атестаційної комісії із зазначенням результатів попередньої атестації та строків проходження працівниками підвищення кваліфікації. У цей самий строк атестаційна комісія приймає заяви від педагогічних працівників, зокрема про:

· позачергову атестацію;

· перенесення строку атестації.

Позачергову атестацію можна проводити не лише за заявою працівника, а й за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу.

Позачергову атестацію з метою підвищення кваліфікаційної категорії педагогічного працівника можна проводити не раніше як через два роки після присвоєння йому попередньої.

· до 20 жовтня атестаційна комісія проводить своє перше засідання, на якому розглядає такі питання:

· затвердження списків педагогічних працівників, які атестуються;

· затвердження графіка роботи атестаційної комісії;

· перенесення за потреби строку чергової атестації.

Атестацію педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути перенесено на один рік у разі його тривалої тимчасової непрацездатності або переходу працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. За такими працівниками до наступної атестації зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання, встановлені за результатами попередньої атестації.

Працівників, які атестуються, необхідно обов'язково ознайомити з графіком проведення атестації під підпис.

До 1 березня керівник навчального закладу має подати до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період. З такою характеристикою необхідно ознайомити педагогічного працівника не пізніше як за десять днів до проведення атестації.

Характеристика діяльності педагогічного працівника має містити

· оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов'язків;

· відомості про професійну підготовку працівника, його творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості;

· дані про участь працівника у роботі методичних об'єднань

· інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією.

· до 15 березня відповідно до затвердженого графіка роботи атестаційна комісія має вивчити педагогічну діяльність працівників, які атестуються. Таке вивчення проводять шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, визначення рівня навчальних досягнень учнів з навчального предмета, ознайомлення з даними про участь педагогічного працівника у роботі методичних об'єднань фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

Для об'єктивного вивчення педагогічної діяльності працівників, які атестуються, та оцінювання їхньої професійної діяльності у навчальному закладі можна створювати експертні групи.

Якщо атестаційна комісія навчального закладу ухвалила позитивне рішення, то протягом п'яти днів після підсумкового засідання атестаційної комісії керівник навчального закладу має видати наказ «Про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів)». У триденний строк він має довести наказ до відома педагогічних працівників під підпис та подати копію наказу в бухгалтерію для нарахування заробітної плати.

Повноваження атестаційної комісії.

Керівникові навчального закладу необхідно знати повноваження атестаційної комісії

Слід пам'ятати, що атестаційна комісія навчального закладу має право:

· атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді;

· присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям).

Також атестаційна комісія навчального закладу має право порушувати клопотання перед атестаційними комісіями II, \ІІ рівнів (якщо навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, органів управління освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, інших структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атестаційними комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії») та про присвоєння педагогічних звань (про відповідність раніше присвоєним педагогічним званням).

Ведення ділової документації з атестації

Відповідно до пункту 3.7 Типового положення засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атестаційної комісії. Члени атестаційної комісії можуть у письмовій формі викласти окрему думку щодо рішення атестаційної комісії, яка додається до протоколу.

На кожного педагогічного працівника, який атестується, також має бути оформлений атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком до Типового положення. Один примірник атестаційного листа не пізніше трьох днів після атестації педагогічного працівника видають йому під підпис. Для цього доцільно вести спеціальний журнал обліку видачі атестаційних листів. У разі зміни місця роботи атестаційний лист є підставою для тарифікації працівника за новим місцем роботи. Другий примірник атестаційного листа зберігають в особовій справі педагогічного працівника. У особовій справі можуть також зберігати заяву або подання про позачергову атестацію, копію кваліфікаційного посвідчення про підвищення кваліфікації.

Оформлення стенда з атестації

Інформаційний стенд «Атестація педагогічних працівників» є обов'язковим атрибутом у навчальному закладі. Його слід розмістити у загальнодоступному місці наприклад, у холі, біля методичного кабінету або кабінету керівника навчального закладу тощо. Матеріали стенда мають містити інформацію з нормативних документів щодо атестації та якнайширше висвітлювати хід атестації у навчальному закладі. Отже, на стенді доцільно розмістити такі матеріали:

· витяги з нормативних документів, які визначають права педагогічних працівників, зокрема, під час атестації;

· плани проходження курсів підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників на п'ять років;

· накази по навчальному закладу -- «Про створення атестаційної комісії», «Про підсумки атестації педагогічних працівників у поточному навчальному році» (накази розміщують на стенді одразу після їх видання);

· склад атестаційної комісії;

· список педагогів, які атестуються у поточному навчальному році;

· графік проведення атестації у поточному навчальному році;

· графік проходження курсів підвищення кваліфікації у поточному навчальному році;

· графік роботи атестаційної комісії.

Дуже важливо, щоб стенд був не лише інформативним, а й привабливим. Усі текстові матеріали стенда мають бути надрукованими чітким і розбірливим шрифтом.

Стенд «Атестація педагогічних працівників» слід оформлювати на початку навчального року, поступово поповнюючи і змінюючи матеріали, щоб максимально відображувати хід атестації та її результати.

На початку навчального року доцільно якнайповніше висвітлити зміст основних нормативних документів про атестацію, поновити перспективні плани проходження курсової перепідготовки й атестації педагогічних працівників, якщо їх коригували, та розмістити наказ «Про створення атестаційної комісії».

Після проведення атестації на стенді слід розмістити наказ «Про підсумки атестації педагогічних працівників у поточному навчальному році» та аналітичну інформацію щодо результатів атестації у навчальному закладі.

Відкритість і гласність перебігу атестації у навчальному закладі сприяє створенню товариських стосунків у педагогічному колективі та є потужним мотивом фахового й особистісного зростання кожного педагога.

3.2 Атестація керівних кадрів загальноосвітніх навчальних закладів

педагогічний атестація керівник менеджмент

30 вересня 2013 року набере чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 № 1135, яким внесено зміни до Типового положення про атестацію педагогічних працівників. Ці зміни насамперед стосуються організації та проведення атестації керівників навчальних закладів

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-ХІV посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Для підвищення ефективності управлінської діяльності керівників навчальних закладів та рівня їхньої професійної компетентності і фахової майстерності наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 08.08.2013 № 1135 внесено зміни до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930.

Ці зміни стосуються, зокрема, порядку атестації керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, їхніх заступників (далі -- керівні кадри) та осіб, яких призначатимуть на посади керівників таких навчальних закладів. Пунктом 1.6 розділу І «Загальні положення» Типового положення передбачено, що призначенню на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів має передувати їх атестація.

До Типового положення внесено зміни, що стосуються атестації усіх педагогічних працівників:

· кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії;

· атестація педагогічних працівників, які за основним місцем роботи та у навчальних закладах, де вони працюють за сумісництвом, обіймають однакові посади, здійснюється за основним місцем роботи; позачергова атестація педагогічних працівників проводиться за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою.

Метою атестації керівних кадрів є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня їхньої професійної компетентності, зростання професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. Атестація педагогічних працівників -- це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання

Чергова та позачергова атестація керівних кадрів

Чергова атестація керівних кадрів здійснюється один раз на п'ять років. Атестацію керівних кадрів проводять атестаційні комісії II рівня. Якщо навчальні заклади перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, то атестацію керівних кадрів таких закладів здійснюють атестаційні комісії III рівня.

Умовою чергової атестації є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій до 1 вересня 2017 року мають забезпечити організацію та проведення атестації керівників навчальних закладів, призначених на посади до набрання чинності наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 08.08.2013 № 1135.

Для проведення чергової атестації керівних кадрів керівники відповідних органів управління освітою щороку до 10 жовтня подають до атестаційних комісій II (III) рівня списки керівників навчальних закладів, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження ними підвищення кваліфікації.

У цей самий строк до атестаційних комісій II та III рівня керівні кадри мають право подавати заяви про перенесення строку чергової атестації.

Позачергова атестація керівних кадрів проводиться за поданням керівника відповідного органу управління освітою при неналежному виконанні ними посадових обов'язків.

Вивчення професійної діяльності керівників навчальних закладів

Вивчаючи професійну діяльність керівників навчальних закладів, атестаційні комісії мають з'ясувати, зокрема, такі питання:

· виконання програми розвитку навчального закладу та результати інноваційної діяльності;

· стан організації навчальної та виховної роботи, додержання вимог державних освітніх стандартів;

· результати державної атестації навчального закладу; результати перевірок, проведених Державною інспекцією навчальних закладів, місцевими органами управління освітою та іншими органами державного нагляду [контролю]; додержання вимог щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання учнів;

· підсумки моніторингу роботи з педагогічним колективом та іншими працівниками навчального закладу; ефективність взаємодії з громадськими організаціями та органами шкільного самоврядування;

· додержання педагогічної етики, моралі. Крім того, атестаційні комісії мають проаналізувати звіти керівників навчальних закладів про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу навчальних закладів, а також розгляд звернень громадян.

Характеристики діяльності керівників навчальних закладів

Керівники відповідних органів управління освітою до 1 березня мають подати до атестаційних комісій II (III) рівня характеристики діяльності на кожного керівника навчального закладу у міжатестаційний період.

Такі характеристики мають містити:

· оцінку виконання керівниками навчальних закладів посадових обов'язків;

· відомості про їхню професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості; інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо. Також у характеристиках діяльності керівників навчальних закладів керівники відповідних органів управління освітою мають зазначити відомості про їхнє ставлення до підлеглих, здатність організувати педагогічний колектив для досягнення певних завдань, вміння приймати відповідальні рішення.

Керівні кадри не пізніше як за 10 днів до проведення атестації повинні бути ознайомлені з характеристиками діяльності під підпис.

Під час атестації керівних кадрів навчальних закладів атестаційна комісія з'ясовує якість виконання ними посадових обов'язків.

Рішення атестаційних комісій

За результатами атестації керівних кадрів, а також осіб, які претендують на зайняття посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, атестаційні комісії ухвалюють такі рішення:

· керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді;

· керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

· керівник (заступник керівника) не відповідає займаній посаді;

· рекомендувати для призначення на посаду керівника; > рекомендувати для зарахування до кадрового резерву.

Керівники загальноосвітніх навчальних закладів мають протягом вересня ознайомити усіх педагогічних працівників зі змінами, внесеними до Типового положення, а також оновити змістове наповнення інформаційних стендів щодо атестації педагогічних працівників.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про освіту" педагогічні працівники підлягають атестації.

Частиною другою статті 24 Закону України "Про загальну середню освіту" визначено, що посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу може займати особа, яка успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти. Така ж норма встановлена й частиною третьою статті 21 Закону України "Про позашкільну освіту".

За таких підстав особи, які призначаються на посади керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, мають пройти атестацію у порядку, встановленому Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 р. № 930 (далі - Типове положення).

Подання керівника органу управління освітою про атестацію працівника з метою призначення його на посаду подається до атестаційної комісії у вільній формі. Подання, зокрема, має містити мотивовану всебічну і об'єктивну оцінку професійних, ділових якостей особи, яка претендує на посаду керівника навчального закладу, та результати її професійної діяльності.

Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

Відповідно до пункту 6.1 Типового положення керівник закладу або органу управління освітою у разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань протягом п'яти днів після засідання атестаційної комісії.

Враховуючи, що при атестації особи, яка претендує на зайняття посади керівника загальноосвітнього та позашкільного навчального закладу, атестаційною комісією приймається рішення рекомендаційного характеру, наказ органу управління освітою у таких випадках не видається і таке рішення не може бути оскаржене до вищестоящої атестаційної комісії та до суду.

Пунктом 3.15 Типового положення визначено, що на кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис.

Прийняття рішень щодо позачергової атестації керівників навчальних закладів при переведенні їх з однієї керівної посади на іншу належить до компетенції відповідних органів управління освітою. Типове положення не містить норми щодо обов'язкового проведення позачергової атестації керівників навчальних закладів, які переходять на роботу до іншого навчального закладу.

3.3 Положення про атестацію керівників загальноосвітніх навчальних закладів

Цим Положенням визначено порядок атестації керівників загальноосвітніх навчальних закладів та діяльності відповідних атестаційних комісій. Атестації у відповідності з цим Положенням підлягають керівники загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності та їх заступники. Атестація керівників навчальних закладів є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на п'ять років.

Призначенню працівників на посади керівників навчальних закладів має передувати їх атестація.

При призначенні на посаду керівника навчального закладу враховуються рівень професійної освіти, стаж роботи на педагогічних, науково-педагогічних або керівних посадах, володіння інформаційно-комунікативними технологіями, професійні знання та навички, набуті до призначення на посаду.

Атестація керівників навчальних закладів у між атестаційний період здійснюється у разі переходу працівника з однієї керівної посади на іншу, а також при виявленні суттєвих недоліків у роботі або поведінці керівника.

Атестації не підлягають:

· вагітні жінки та працівники, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною;

· керівники навчальних закладів, які працюють на займаній посаді менше одного року.

Атестування керівників навчально-виховних комплексів (об'єднань), до складу яких входять загальноосвітні навчальні заклади, проводиться відповідно до цього Положення.

Атестаційні комісії

Для атестації керівників навчальних закладів комунальної форми власності створюються атестаційні комісії відповідних органів управління освітою, яким підпорядковані навчальні заклади:

· атестаційні комісії відділу (управління) освіти районних державних адміністрацій та виконавчих органів рад;

· атестаційні комісії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Атестаційна комісія створюється у складі голови, секретаря та членів комісії.

До складу комісії включаються працівники органів управління освітою, керівники навчальних закладів, представники профспілкових органів, методичних та психологічних служб, а також представники наукових та інших установ, організацій, об'єднань громадян (за згодою).

Кількісний та персональний склад комісії затверджується наказом керівника відповідного органу управління освітою.

Строк проведення атестації для кожного керівника навчального закладу встановлюється індивідуально згідно з графіком роботи атестаційної комісії.

Графік роботи атестаційної комісії складається щорічно на початку навчального року, затверджується керівником відповідного органу управління освітою та доводиться до відома працівників, які атестуються, під підпис.

У разі необхідності (призначення на посаду, переведення з однієї керівної посади на іншу тощо) атестування може здійснюватися у терміни, не передбачені графіком роботи атестаційних комісій.

Атестаційна комісія є дорадчим органом, який розглядає та ухвалює пропозиції для керівника відповідного органу управління освітою щодо призначення на посади керівників навчальних закладів та їх відповідності займаним посадам.

Порядок проведення атестації

Атестаційною комісією вивчається діяльність керівника навчального закладу та закладу, який він очолює, досліджуються його ділові, організаційні та моральні якості, відгуки членів трудового колективу та працівників органу управління освітою про його професійну діяльність.

Керівник органу управління освітою не пізніш ніж за два тижні до проведення атестації подає до атестаційної комісії довідку-характеристику на керівника навчального закладу, який атестується.

Довідка-характеристика має містити стислі дані про керівника: рік народження, освіту, стаж роботи на керівних посадах та педагогічний стаж, свідчення про рівень його професійної підготовки, творчих та організаторських здібностях, ініціативність, компетентність, організованість, відповідальність за доручену справу, підвищення професійного рівня (самостійному навчанні, проходженню підвищення кваліфікації), морально-психологічних якостях, ставлення до підлеглих, вміння навчати та виховувати їх, здатність зорганізувати педагогічний колектив для досягнення певних завдань, приймати відповідальні рішення, стан здоров'я, працездатність, дані про упущення та помилки у роботі, а також про усунення недоліків, зазначених попередньою атестацією.

Довідка характеристика підписується керівником відповідного органу управляння освітою, якому безпосередньо підпорядковано навчальний заклад, керівник якого атестується.

Довідка на заступника керівника підписується керівником навчального закладу.

Керівник навчального закладу, який атестується, не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою та іншими матеріалами, що надійшли до атестаційної комісії, під підпис.

Керівник навчального закладу, який атестується, вправі подати до атестаційної комісії додаткові відомості про службову діяльність, а також заяву про незгоду з даними, наведеними у атестаційних матеріалах, та бажання бути присутнім на засіданні комісії для надання своїх пояснень.

У разі необхідності для дослідження додаткових даних, поданих до атестаційної комісії, атестація працівника може бути перенесена, але не більше ніж на один місяць.

Порядок денний засідання атестаційної комісії затверджується головуючим. Секретар комісії за дорученням голови завчасно повідомляє членів комісії про чергове засідання комісії, порядок денний, час та місце його проведення.

Секретар організовує роботу з документами, що надійшли до комісії, доповідає їх голові, знайомить з ними членів комісії, веде протокол засідання комісії, в якому зазначає рішення по кожній особі, яка атестується, а також окрему думку членів комісії.

Атестація проводиться у присутності особи, яка атестується.

У виключних випадках за рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена у відсутності працівника, якщо він не з'явився на засідання атестаційної комісії з об'єктивних причин (тривале службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають явці на засідання) і дав на це письмову згоду, за виключенням випадків атестації працівників, які вперше призначаються на керівну посаду, атестації осіб, які оскаржили рішення атестаційної комісії, а також працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді.

Обговорення професійних і особистих якостей працівника має бути об'єктивним та доброзичливим.

Під час засідання члени атестаційної комісії розглядають матеріали за результатами вивчення діяльності особи, яка атестується, заслуховують доповідача, особу, яка атестується, думки членів комісії та шляхом голосування приймають рішення простою більшістю голосів. У разі рівності голосів працівник визнається таким, що відповідає займаний посаді.

Член комісії, який відсутній на засіданні з поважних причин, може через голову комісії до початку засідання висловити свою думку з питань, що розглядаються.

Рішення атестаційної комісії вважається правомочним за умови присутності на засіданні не менше двох третин її складу.

В рішенні атестаційної комісії повинні міститися висновки і рекомендації:

· про відповідність займаній посаді;

· про відповідність займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

· про невідповідність займаній посаді;

· про призначення на керівну посаду;

· про зарахування до кадрового резерву на більш високу посаду;

· про заохочення;

· про розповсюдження позитивного досвіду роботи.

За необхідності може бути відображено, які недоліки у роботі та поведінці необхідно усунути.

Реалізація рішень атестаційної комісії

Рішення комісії має конфіденційний характер і не підлягають оголошенню до їх затвердження керівником органу управління освітою.

Результати атестації доводяться до відома працівника, який атестується, під підпис після затвердження рішення керівником органу управління освітою.

У разі затвердження рішення комісії про визнання працівника таким, що не відповідає займаній посаді він підлягає в строк не більше двох місяців переведенню за його згодою на іншу роботу або звільненню у порядку, встановленому законодавством про працю.

У разі затвердження рішення комісії про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією, надаються рекомендації щодо усунення виявлених недоліків у роботі та встановлюється термін до шести місяців для їх усунення, після чого проводиться повторна атестація.

Рішення атестаційної комісії може бути оскаржено до вищої атестаційної комісії у десятиденний термін або до суду.

Затверджений керівником органу управління освітою атестаційний лист після ознайомлення з ним працівника під підпис долучається до його особової справи.

Виконання заходів, ухвалених комісією та затверджених керівником органу управління освітою, мають виконуватися у визначені строки.

Контроль за виконанням рішень комісії здійснює голова комісії.

До 2017 року усі керівники шкіл пройдуть атестацію

Міністерством освіти внесені зміни в Типове положення про атестацію педагогічних працівників. Відповідний наказ набуває чинності з 30 вересня 2013 року.

У міністерстві відмічають, що зміни в положення про атестацію внесені з метою підвищення ефективності управлінської діяльності керівників навчальних закладів, рівня їх професійної компетенції і професійної майстерності.

Згідно з наказом Міністерства освіти, регіональним департаментам освіти і науки необхідно забезпечити організацію і проведення до 1 вересня 2017 року атестацію керівників навчальних закладів і їх заступників, призначених на посади до 30 вересня 2013 року.

Також в міністерстві звертають увагу керівників місцевих органів управління освіти на те, що призначенню на посади керівників загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів повинна передувати їх атестація.

У Типове положення також внесені зміни, що стосуються атестації усіх педагогічних працівників. Зокрема, встановлено, що атестація педагогічних працівників, по основному місцю роботи і в учбових закладах, де вони працюють за сумісництвом, обіймають однакові посади, здійснюється по основному місцю роботи.

Введена норма, згідно якої позачергова атестація педагогічних працівників може проводитися за поданням відповідного органу управління освітою.

Встановлено, що кваліфікаційна категорія і педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівникові за результатами атестації, можуть змінюватися тільки за рішенням атестаційної комісії.

Також в Міністерстві освіти акцентували увагу на необхідності вивчення норм, що містяться в змінах до Типового положення про атестацію, працівниками місцевих органів управління освітою, керівниками і заступниками керівників учбових установ, в штаті яких є педагогічні працівники.

3.4 Діяльність директорів шкіл. Критеріальний підхід до оцінювання

XXI століття змінило підходи до управлінського оцінювання: з категоричних суб'єктивних бінарних оцінок (добре -- погано), що оприлюднювалися і підтверджувалися посадовим статусом інспектора, -- до м'яких, об'єктивних, що продукуються експертами-освітянами, які отримали цей статус завдяки знанням та досвіду. Потреба адекватної оцінки діяльності суб'єктів обумовлена не лише підвищеною увагою суспільства до якості освіти, а й до управління процесами її забезпечення. Незважаючи на важливість якості вищої освіти, не викликає сумнівів, що її фундамент закладається в загальноосвітніх навчальних закладах. І тут ефективність навчального процесу безпосередньо залежить від головного диригента школи -- директора. Тому останнім часом науковці особливу увагу приділяють дослідженню складових компетентності керівника та розробці засобів її оцінювання.

Нині проблема об'єктивного оцінювання ефективності управлінської діяльності керівників активно досліджується вченими В. В. Григораш, Г.В.Єльниковою, В. І. Масловим, Л. М. Калініною, М. І. Сметанським, Н.М.Островерховою, Л. К. Пархоменко, А. А. Петренком та іншими. Теорія атестації достатньо розроблена, тому експерти регіонального рівня мають змогу самостійно освоїти ази атестаційних процедур.

Дотепер оцінка директора проводилась у режимі атестації школи. Вона була переважно формальною і пов'язувалася винятково з результативністю діяльності закладу. Порядок атестації керівників, їхніх заступників визначає Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН України від 06.10.2010 р. № 930 (зі змінами -- наказ МОНУ від 08.08.2013 р. № 1135-21). Відповідно до цього розпорядження органи управління освіти повинні забезпечити організацію та проведення до 01 вересня 2017 року атестації керівників навчальних закладів та їхніх заступників, призначених на посади до зо вересня 2013 року.

Запровадження атестації керівних кадрів дещо змінює ставлення до оцінювання управлінської діяльності керівників.

По-перше, це виокремлює спеціальну процедуру атестації, яка містить відповідний інструментарій оцінювання, що відрізняється від атестації вчителів.

По-друге, на рівні держави ще не розроблений стандарт управлінської роботи керівника, що зумовлює різні підходи до оцінювання якості керівництва. навчальним закладом, які переважно базуються на суб'єктивних симпатіях до керівника як до людини.

По-третє, інструментарій, що пропонується науковцями та практиками-управлінцями, достатньо різновекторний, часто не містить системної проекції на управлінську діяльність та не.адаптований до різних категорій керівників. Адже одна справа, коли оцінюємо керівника з двадцятилітнім стажем роботи, а інша -- директора, який має стаж керівної роботи 3 - 5 років.

Атестаційна робота в рамках професійної спільноти педагогів є одноразовою, самостійною процедурою, і водночас систематичною діяльністю всього колективу, хоча оцінка стосується лише керівника.

Атестація управлінських кадрів є одним з найважливіших чинників професійного зростання директорів шкіл, що позитивно впливає на вдосконалення не лише конкретного педагогічного колективу, а й системи освіти загалом. Головні цілі сучасної атестаційної політики полягають у забезпеченні високого професіоналізму та культури управлінської праці у сфері освіти; здійсненні максимально ефективного використання інтелектуального потенціалу педагогічних кадрів, орієнтування його на розвиток управлінців; створення сприятливих умов для прояву кожним працівником освітнього закладу наявних здібностей, реалізації інтересів з метою стимулювання їх професійного зростання та розвитку навчального закладу.

Зрозуміло, що розробка нормативно-правової бази атестації керівних кадрів перебуває в компетенції держави, проте відповідальність за кваліфіковану адекватну оцінку професійної діяльності директора прийнято покладати на регіональні органи управління та методичні служби.

Атестація керівних кадрів буде позитивно впливати на розвиток загальноосвітньої установи, якщо:

метою атестації буде професійний розвиток кожного з директорів та адекватна оцінка ефективності їхньої роботи;

атестація сприйматиметься директором як керований процес і як педагогічна система;

самооцінка керівника буде пріоритетною;

процедура атестації розглядатиметься як один із способів підвищення якості навчально-виховного процесу;

атестація забезпечуватиме перенесення виявленого позитивного педагогічного досвіду в повсякденну педагогічну практику школи;

кваліфікаційні вимоги до керівників шкіл, зразки атестаційної документації будуть доступними для педагогів; у процесі атестації формуватиметься установка на самоосвіту керівника як взірець професійного зростання вчителя;

атестація управлінських кадрів буде проводитись на засадах критеріального підходу;

для оцінювання результатів роботи керівника, його професійної компетентності будуть застосовуватись сучасні технології отримання об'єктивної інформації про. стан об'єкта: діагностика, педагогічний аналіз, моніторинг, експертиза;

оцінювання компетентності керівників буде здійснюватись на основі кластеризації (критерії оцінювання розроблятимуться для окремих кластерів -- всі керівники будуть поділені на групи за певними ознаками: стажем роботи, статусом школи, матеріально-технічним забезпеченням, рівнем комп'ютеризації закладу тощо);

до оцінювання управлінської компетентності директорів будуть залучені суб'єкти, які вміють розробляти критерії оцінювання та адаптувати їх до відповідного кластера керівників.

Основна проблема неефективності управлінського оцінювання полягає у відсутності критеріїв для різних типів педагогічних об'єктів. Критерії, що застосовуються в атестації навчальних закладів, теж не можна вважати повною мірою стандартизованими, оскільки за останні ю років вони тричі змінювались (2004, 2005, 2013) і при цьому не адаптовані до різних типів навчальних закладів. Саме проблеми адаптації цих критеріїв покладені на регіональні органи управління освітою, але через недостатню кількість професіоналів у сфері критеріального оцінювання. у регіонах часто запропоновані критерії застосовуються формально, а регіональна експертна рада, що приймає атестаційні матеріали, не завжди адекватно реагує на недостатньо професійні акти атестаційної експертизи.

Та варто розуміти, що атестація керівників безпосередньо пов'язана з атестацією навчальних закладів. Тому критерії варто моделювати саме на їх основі. Загалом розробка критеріїв є складною наукомісткою процедурою. Оскільки йдеться про формування вимірювального продукту, то, безумовно, найважливішим чинником об'єктивності вимірювальних засобів є усунення впливу суб'єкта, що є абсолютно неможливим. Дуже шкода, що на рівні держави ще не створена експертна група, яка б займалася створенням інструментарію оцінювання та вимірювання для всіх об'єктів педагогічної системи школи. Хоча педагогічна професія пов'язана з творчістю, але певні еталонні моделі необхідні, особливо, коли ми оцінюємо майстерність учителя та керівника.

Пропонуємо модель критеріїв оцінювання управлінської діяльності керівників шкіл (додаток 1). Безумовно, вони не є ідеальними, однак охоплюють майже всі аспекти діяльності директора та пов'язані з критеріями атестації закладу. У стовпці 5 максимальна оцінка не визначена для зручності користування. Такою оцінкою може бути 3, 5. 10, 20, 100 балів. На нашу думку, найкращою є п'яти- або шестибальна шкала оцінювання, оскільки шкала з бали має дуже малий розхил (1 -- відсутній показник, 2 -- частково присутній, 3 -- повністю відображений), а шкали більше 10 балів потребують дуже тонкого розподілу характеристик об'єкта. Тобто, що менша шкала оцінювання, то розмитішою, поверхневою буде оцінка, а для застосування великих шкал (100-бальної, 200-бальної) складною є процедура вимірювання, бо постає потреба у використанні дуже великої кількості вимірників для отримання відносно точної оцінки.

У другому стовпці виділено показники, які мають комплексний характер, тобто їх можна розкладати на показники другого та третього порядків. Наприклад, показник 1.1. Законодавство про освіту. Показниками першого порядку будуть конкретні закони, постанови, листи. їх кількість буде залежати від управлінського стажу керівника. Показниками другого порядку можуть бути окремі статті чи положення.

У третьому стовпці позначено орієнтовний інструментарій: А -- анкетування, ЕО -- експертна оцінка, Б -- бесіда, С -- спостереження, Д -- вивчення документації. Крім цього, можна застосовувати ФІ -- фокус-інтерв'ю, Т -- тестування тощо.

У четвертому стовпці подано вагомість показника. Відповідно до правил кваліметрії вона визначається експертним методом через усереднення або визначення моди. Вагомість подана у межах 4. хоча для більш точного вимірювання можна застосувати ранжування групи показників. Наприклад, якщо у другому блоці є 6 показників, то найбільш вагомому показнику буде присвоєно вагомість 6, наступному -- 5. далі - 4 і т.д.

П'ятий стовпець є сигналом про максимально можливу оцінку. Вона залежатиме від вибору шкали. У нашому випадку -- 5-

У шостому стовпці експерти проставляють реальні оцінки й інтервали обраної шкали.

Інтегральна оцінка, яка міститься у сьомому стовпці, отримується шляхом множення реальної оцінки на вагомість.

Крім цього, до окремих показників можна дібрати анкети, опитувальники, тести. У додатках 2 і 3 подано приклади анкет. На сьогодні у педагогічній пресі публікується досить цікавий інструментарій для оцінювання управлінської компетентності.

За підсумками атестації керівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів атестаційні комісії ухвалюють такі рішення на основі критеріїв:

425--350 -- керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді;

349--250 -- керівник (заступник керівника) відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

менше 250 -- керівник (заступник керівника) не відповідає займаній посаді;

425--250 -- рекомендувати для призначення на посаду керівника;

менше 250 -- рекомендувати для зарахування до кадрового резерву.

Таку модель критеріїв можна модифікувати: додавати показники, оптимізувати їх, змінювати п'ятибальну шкалу на іншу, змінювати вагомість для показників, які є найбільш значущими для окремих шкіл.

Загалом атестація керівників шкіл лише набирає обертів і є позитивним явищем у сфері освіти. Вона сприятиме підвищенню якості професійного відбору керівників освіти та стимулюватиме директорів навчальних закладів до продуктивного освоєння освітнього менеджменту.

Висновки

Проведене дослідження й узагальнення його результатів на науково-методичному, організаційному і нормативному рівнях підтверджує висунуту нами гіпотезу і дає можливість зробити наступні висновки:

1. Аналіз наукових джерел і чинного законодавства України про загальну середню освіту доводить, що в сучасних соціально-економічних умовах доцільним є проведення об'єктивного оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ як процесу контролю, який ґрунтується на загальних (систематичність, демократичність, економіко-правове регулювання, науковість) і специфічних (циклічність, періодичність, відкритість, прозорість, правовий захист, стимулювання, оптимальність, об'єктивність, інноваційність, технологічність) принципах; має основні функції (планування, організація, координування, аналіз, регулювання, узагальнення, прогнозування); рівні (мікрорівень, макрорівень, мезорівень) та умови здійснення (нормативні, фінансово-технічні, науково-методичні, кадрові).

Оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ нами визначено як процес державно-громадського контролю, який здійснюється з метою встановлення рівнів їх управлінської кваліфікацій і психолого-педагогічної підготовленості до діяльності на посаді керівника. Зміст оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ ґрунтується на базовому стандарті їх професійної діяльності, який містить стратегічний менеджмент, управління навчально-виховним процесом, менеджмент персоналу, фінансово-господарський менеджмент, внутрішні і зовнішні комунікації, враховує їх особистісно-ділові якості.

Оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ здійснюється методами спостереження, анкетування, бесіди, тестування; застосовується під час акредитації, інспектування, ліцензування й атестації. Атестація є однією з форм контролю і забезпечується: претендентським оцінюванням, в результаті якого визначається рівень готовності педагогічного працівника до діяльності на керівній посаді; кадровим оцінюванням, яке визначає відповідність займаній посаді керівника ЗНЗ; кваліфікаційним оцінюванням, яке визначає рівень його управлінської кваліфікації - високий, достатній, середній і низький.

2. Аналіз стану оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ районним управлінням освіти свідчить про наявність претендентського й кадрового оцінювання і відсутність кваліфікаційного, причинами чого є: недосконалість нормативно-правової бази системи загальної середньої освіти; відсутність науково обґрунтованих розрахунків щодо видатків державного бюджету, потрібних для підвищення оплати їх праці за результатами оцінювання управлінської діяльності; невизначеність структури, змісту і технології оцінювання управлінської діяльності керівників; відсутність інформаційно-ресурсного забезпечення оцінювання.

У ході діагностування рівнів управлінської кваліфікації керівників ЗНЗ експериментальної групи на констатувальному етапі експерименту найнижчі показники виявлено за такими напрямами базового стандарту, як внутрішні і зовнішні комунікації та менеджмент персоналу; найвищі - за напрямами управління навчально-виховним процесом та стратегічний менеджмент.

У ході констатувального експерименту з'ясовано, що оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ відбувається лише державним органом управління освіти і здійснюється у межах атестації закладу освіти без визначення рівня їх управлінської кваліфікації; більшість керівників ЗНЗ вважають за доцільне введення окремого оцінювання їх управлінської діяльності із залученням до групи державних експертів представників громадськості.

3. Обґрунтовано і розроблено систему оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ районним управлінням освіти на державно-громадських засадах при різних видах їх атестації (претендентській, кадровій, кваліфікаційній), яка має три складові (концептуальну, змістову, технологічну) і включає мету, структуру, зміст і технології відповідного виду оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ за базовим стандартом їхньої професійної діяльності та прояву особистісно-ділових якостей, а також технології стимулювання керівників ЗНЗ за результатами оцінювання їх управлінської діяльності та відбору державних і громадських експертів.

Кваліфікаційне оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ доцільно проводити на державно-громадських засадах, якими передбачено створення експертних груп, до складу яких входять представники державних і громадських органів управління освітою (на відміну від претендентського і кадрового оцінювання); технологія стимулювання керівників повинна ґрунтуватися на результатах оцінювання їх управлінської діяльності; технологія відбору експертів - на врахуванні рівнів компетентності державних та громадських експертів.

Кваліфікаційне оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ є більш об'єктивним порівняно з претендентським і кадровим, забезпечує визначення рівнів їх управлінської кваліфікації і кваліфікаційних категорій: нормативно-репродуктивному (низькому) рівню відповідає кваліфікаційна категорія “керівник”; перетворювальному (середньому) - “керівник першої категорії”; технологічному (достатньому) - “керівник вищої категорії”; творчо-інноваційному (високому) - “керівник-наставник”.

У результаті застосування кваліфікаційного оцінювання підвищився рівень управлінської кваліфікації керівників ЗНЗ експериментальної групи (з середнього до достатнього) та якість управління експериментальними ЗНЗ за показниками інноваційності (кількість інноваційних педагогічних проектів, зміна організаційно-правової форми), конкурентоспроможності (рейтинг закладу освіти в районі, обсяг одержаних інвестицій) і відкритості (кількість комунікативних зв'язків з різними установами й організаціями та інформації про навчальний заклад у вітчизняній і зарубіжній пресі).

4. Оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ здійснюється за допомогою розробленого інформаційно-ресурсного комплексу, який включає нормативно-правове, науково-методичне й організаційно-кадрове забезпечення і розкриває особливості проведення кожного виду оцінювання: претендентського - через сукупність застосованих стандартних психолого-педагогічних діагностик та результатів співбесіди претендентів на посаду директора школи з керівником районного управління освіти; кадрового - за допомогою критеріїв оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ, розроблених районним управлінням освіти на основі їх посадових обов'язків; кваліфікаційного - за допомогою критеріїв оцінювання, розроблених на основі базового стандарту професійної діяльності директора школи з урахуванням прояву їх особистісно-ділових якостей.

Розроблені спецкурс для підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти та методичні рекомендації для керівників закладів і установ освіти спрямовані на навчання і проведення об'єктивного оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ на державно-громадських засадах для різних видів їх атестації.

Сукупність наукових підходів і принципів, організаційних форм і педагогічних методів оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ органами управління освіти на засадах державно-громадського управління характеризують організаційно-педагогічні засади оцінювання їх управлінської діяльності.

Проведена експериментальна робота не вирішує всіх протиріч і проблем, пов'язаних з оцінюванням управлінської діяльності керівників ЗНЗ. Подальшого дослідження потребують проблеми організації і психолого-педагогічного забезпечення оцінювання управлінської діяльності керівників навчальних закладів різних типів - дошкільних, позашкільних, професійно-технічних; питання моніторингу управлінської діяльності керівників навчальних закладів і установ освіти на різних рівнях управління.

5. На основі аналізу літературних джерел виділено і класифіковано групи характеристик, що описують діяльність керівника ЗНЗ. Зазначено, що управлінська діяльність керівника школи визначається у теперішній час як професійна, на підтвердження чого в кінці 90-х років ХХ століття навчальні заклади України в системі післядипломної освіти почали готувати керівника навчального закладу.

Доведено, що раціональне поєднання модернізованих і класичних функцій, форм і методів управлінської діяльності керівника школи в сучасних умовах забезпечує ефективність формування творчого колективу вчителів, учнів, керівників; демократизацію і гуманізацію навчально-виховного процесу; відкритість загальноосвітньої школи як соціальної динамічної системи.