Технічні засоби навчання у навчальному процесі з іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж

Циклова комісія викладачів іноземних мов

Курсова робота

з методики викладання іноземних мов

на тему: «Технічні засоби навчання

у навчальному процесі з іноземної мови»

студентки 4 курсу, 42-ІМ(б) групи

напряму підготовки 6.020303

Філологія (англ., нім.)

Шарук Ганни Володимирівни

Керівник: магістр педагогічної освіти

Михальчук Олеся Миколаївна

м. Вінниця - 2014 рік



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ ТЗН В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1 Класифікація ТЗН та їхні функції

1.2 Психолого-педагогічні засади використання технічних засобів у навчальному процесі

РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2.1 Використання аудіоматеріалів на різних етапах навчання

2.2 Відеоматеріали як технічний засіб навчання

2.3 Дидактичні можливості використання сучасних мультимедійних технологій

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕОФІЛЬМІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

навчання мультимедійний іноземна



ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства обсяг та складність інформаційних потоків досить великий і з кожним роком збільшується. Тому традиційна система навчання у загальноосвітніх закладах потребує постійного удосконалення на основі сучасних досягнень науки та техніки, що пов'язано з покращенням методики організації та проведення навчального процесу. Важливим напрямом інтенсифікації навчально-пізнавального процесу є використання технічних засобів навчання (ТЗН), в тому числі комп'ютерної техніки.

Використання технічних засобів навчання надає навчально-методичній роботі з учнями більш насичений, динамічний, творчий та інтенсивний характер. Сучасна освіта базується в основному на вербальному способі передачі знань, де переважає сприймання усної інформації, яку потрібно обов'язково підкріплювати аудіовізуальними засобами, які дозволяють дати учням більш повну і точну інформацію по темі, що вивчається, і викликають прагнення до подальшого вдосконалення мовної культури.

Оволодіти комунікативною компетенцією англійської мови, не перебуваючи в країні досліджуваної мови, справа дуже важка. Тому важливим завданням вчителя є створення реальних і уявних ситуацій спілкування на уроці іноземної мови, використовуючи для цього різні методи і прийоми роботи (рольові ігри, дискусії, творчі проекти тощо). При вирішенні даної проблеми величезну роль відіграють технічні засоби навчання, які дозволяють дати учням більш повну і точну інформацію по темі, що вивчається, підвищують наочність навчання і викликають прагнення до подальшого вдосконалення мовної культури. Не менш важливим є залучення школярів до культурних цінностей народу-носія мови. У цих цілях велике значення має використання автентичних матеріалів (малюнків, текстів, звукозаписів тощо).

Звідси очевидна важливість і актуальність вивчення особливостей використання технічних засобів у навчальному процесі з іноземної мови.

Отже, об'єктом дослідження є оволодіння комунікативною компетенцією іноземної мови, а предметом - використання ТЗН на уроках англійської мови.

Мета роботи - довести, що аудіо-, відео- та мультимедійні матеріали є найбільш ефективними засобами для засвоєння учнями англійської мови.

Завдання дослідницької роботи:

- виявити психолого-педагогічні аспекти застосування технічних засобів навчання на уроках;

- визначити умови підвищення ефективності навчання іноземної мови з використанням аудіо- та відеоматеріалів у навчальному процесі;

- довести позитивний ефект застосування мультимедійних технологій під час вивчення учнями англійської мови;

- провести дослідження, використовуючи на уроках відеоматеріали для підвищення ефективності навчання.

Гіпотеза дослідження: ми припускаємо, що застосування відеоматеріалів сприяє поліпшенню засвоєння знань на уроках іноземної мови, а саме:

- заповненню відсутності природного іншомовного середовища на всіх етапах навчання і розширенню кругозору учнів;

- реалізації важливого дидактичного принципу наочності і вихованню естетичного смаку в учнів;

- навчанню з урахуванням індивідуальних типологічних особливостей кожного учня;

- забезпеченню прискореного формування та розвитку навичок слухового і зорового самоконтролю і прояву інтересу до предмету в учнів.

Особливості сучасного етапу розвитку освіти в Україні потребують упровадження нових засобів навчання, що забезпечить інтенсифікацію навчального процесу. Покращення матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів сприяло б більш інтенсивному використанню мультимедійних засобів у навчальному процесі, зокрема на уроках англійської мови, що, у свою чергу, підвищило інтерес науковців до розробки питань ефективного використання мультимедійних засобів у навчальному процесі загальноосвітніх шкіл.

Методологічною основою при вивченні даної теми є теорії та концепції таких педагогів і науковців: О.П. Буйницька, Г.М Коджаспірова, А.М. Гуржій, Г.В. Карпов, В.А. Романін, В.Н. Ісаев, О.В. Танасієнко. Разом з тим науково-методичні аспекти досліджуваної проблеми залишаються недостатньо вивченими.

Базою для проведення дослідження є НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназія №23 м. Вінниці.

Теоретична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності застосування технічних засобів на уроках іноземної мови з метою поліпшення ефективності навчального процесу.

Практична значущість виявляється у виробленні деяких рекомендацій по застосуванню аудіо- , відео- та мультимедійних матеріалів у навчанні іноземної мови.

Головна мета і окремі завдання головним чином вплинули на структуру дослідження, внаслідок чого вона є наступною: вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури та додатки.



РОЗДІЛ I. ЗНАЧЕННЯ ТЗН В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1 Класифікація технічних засобів навчання та їх функції

За даними ЮНЕСКО, коли людина слухає, вона запам'ятовує 15% мовної інформації, коли дивиться - 25% видимої інформації, коли бачить і слухає - 65% одержуваної інформації. Необхідність застосування ТЗН, які в якості аудіовізуальних засобів можуть впливати на різні органи чуття, безсумнівна. Використання технічних засобів відбору, передачі, перетворення і відображення інформації дозволяє механізувати й автоматизувати такі інтелектуальні процеси, які завжди були прерогативами людини, - управління, проектування, дослідження тощо. Необхідність ТЗН обумовлена значним ускладненням об'єктів навчання: неможливо продемонструвати складний технічний пристрій, мікросхему або технологічний процес тільки вербальними засобами і за допомогою крейди і дошки. ТЗН дозволяють вийти за рамки навчальної аудиторії; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації [12;8].

Багато сучасних технічних засобів аж до персональних комп'ютерів стали або стають звичними в повсякденному побуті учнів. Розвиток техніки вніс свої зміни в усі аспекти життя людини, в тому числі і в процес навчання. Кілька десятиліть тому електронно-обчислювальні машини (ЕОМ ) займали цілі поверхи величезних будівель. Для їх обслуговування була необхідна велика кількість персоналу. Лише обмежене коло фахівців мало доступ до роботи з такими ЕОМ. Сьогодні в нашому суспільстві роль інформаційних технологій надзвичайно важлива, вони займають центральне місце в процесі розвитку суспільства, його системи освіти і культури. Широке використання інформаційних технологій в різних сферах діяльності людини диктує доцільність якнайшвидшого ознайомлення з ними, починаючи з ранніх етапів навчання і пізнання. Система освіти і науки є одним з об'єктів процесу інформатизації суспільства.

До традиційних, добре відомих засобів навчання все ширше залучаються нові засоби зорової та слухової наочності, такі як магнітофон, відеомагнітофон, навчальне кіно, телебачення та комп'ютер. Зараз у розпорядженні викладачів іноземної мови знаходиться цілий арсенал ТЗН - складна технічна система, управління якої вимагає спеціальної підготовки.

Технічні засоби навчання - це сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, що застосовуються в навчально-виховному процесі для пред'явлення і обробки інформації з метою його оптимізації. ТЗН поєднують два поняття: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються [12;10]. В англомовних джерелах ТЗН називають аудіовізуальними засобами, які діляться на жорсткі (hardware) і м'які (software) [34]. До жорстких відносяться магнітофони, проектори, телевізори, комп'ютери, до м'яких - носії інформації: грамплатівки, магнітні стрічки, магнітні та оптичні диски, слайди, кінофільми.

Загальноприйнятою є класифікація ТЗН, наведена у Великій радянській енциклопедії, згідно з якою, усі технічні засоби навчання розділяють за функціональним призначенням на три основні класи: інформаційні, контролюючі та навчальні. Незважаючи на це, у зазначений період погляди вчених змінювались, удосконалювались самі технічні засоби, постійно розширювались межі їх застосування в навчально-виховному процесі, що позначалось на їх класифікації. Так, за дослідженням учених Г.В. Карпова та В.А. Романіна, вже з 1966р. в навчально-виховному процесі використовувалось навчальне кіно, звукотехнічні засоби, фотографія, телебачення, навчальні машини. Що, у свою чергу, сприяло підвищенню наочності в навчанні, доступності матеріалу для сприйняття; дало змогу точніше та повніше інформувати про досліджуване явище або предмет: розширило можливості вчителя щодо складання нових і вдосконалення старих форм передачі знань [11].

Науковці розглядають класифікацію ТЗН у межах наочних засобів навчання та підкреслюють, що наочні методи слід використовувати відповідно до їх призначення, дидактичної цінності, а також типу та мети занять. До ТЗН належать статистичні екранні посібники (діапозитиви, діафільми, епіпроекції), вони, по-перше, мають перевагу перед кінофільмом,

оскільки володіють можливістю довгострокового демонстрування, а по-друге, надають змогу вчителю демонструвати кожен кадр окремо і в такій послідовності, в якій вважає необхідним учитель. Такі статистичні ілюстрації використовували на заняттях з метою підкріплення слів учителя зоровими образами або для того, щоб розкрити зміст понять, що вивчаються [11;6].

Дослідники того часу надають ще одну класифікацію, згідно з якою всі ТЗН поділяють на екранно-звукові, екранні, звукові [13;8]. До екранно-звукових належать звукові кінофільми, озвучені діапозитиви й діафільми, навчальні телепередачі. Ці засоби називають аудіовізуальними (слухо-зорові). До екранних засобів відносять німі кінофільми, діафільми та діапозитиви. До звукових - магнітні записи, грампластинки, радіопередачі.

Сьогодні у педагогічній літературі не існує єдиної загально-прийнятої класифікації ТЗН. Це пояснюється, перш за все, складністю завдання та застосування різних підходів до класифікації, які відрізняються між собою змістом принципів, покладених в основу класифікації. Наприклад:

- за характером повідомлення навчальної інформації;

- за призначенням;

- за навчальними предметами;

- за характером побудови змісту інформаційного фонду [6;15].

Точне визначення кожного елементу комплексу ТЗН - це перший крок до оптимізації процесу побудови ефективної методики їх використання на заняттях. Саме класифікація дає вчителю важливу інформацію про форми подачі навчальної інформації, їх співвідношення, що допоможе вчителю визначити комплекс необхідних методів та прийомів організації пізнавальної діяльності учнів на заняттях, для одержання очікуваних педагогічних наслідків.

Класифікаційну схему ТЗН можна представити у вигляді табл. 1.1

Таблиця 1.1. Класифікаційна схема ТЗН

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД	АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ	СПОСІБ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ
Діапозитиви	Діапроектор	Наочна, семантична
Діафільми	Діапроектор універсальний
Транспаранти	Графопроектор
Епіоб'єкти	Епіпроектор
Механічні фонозаписи	Електрофон	Звукова
Магнітні фонозаписи	Магнітофон
Радіопередачі	Радіоприймач, радіовузол
Кінокільцівки	Кінопроектор, кіноустановка	Наочна, семантична, звукова.
Кінофільми
Кінофрагменти
Телепередачі	Телевізор
Відеозаписи	Відеомагнітофон, відеопроектор
Дискети, компакт-диски, картки пам'яті	Комп'ютерна техніка

Буйницька О.П. пропонує дещо відмінну класифікацію технічних засобів, зокрема: за призначенням -- широкого (використовуються незалежно від віку, у різних галузях знань, на всіх видах занять, не лише з метою подання певних відомостей, а й для контролю за їх засвоєнням) і спеціального (пристрої, які подають відомості про динамічну суть процесів, будову механізмів і взаємодію їхніх елементів); виконуваними функціями (засоби подання даних і засоби контролю знань); способом впливу (візуальні -- вплив лише на органи зору, адитивні -- вплив лише на слухові органи та аудіовізуальні -- одночасний вплив на органи зору і слуху) [2;98].

Новими ТЗН для кінця ХХ - поч. ХХІ ст. є: оптичні диски, музичні центри (аудіосистеми), програвачі, плазмові панелі, персональні комп'ютери з різними модифікаціями, мультимедійні дошки. З'являється нова група ТЗН - допоміжні: рухомі стрічкові класні дошки, пристрої для переміщення карт, плакатів, пристрої дистанційного управління комплексами ТЗН і затемнення предметних кабінетів; радіомікрофони, підсилювачі. Це свідчить про швидкий розвиток ТЗН.

Отже, технічні засоби навчання включають:

дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, ПК, мультимедійні дошки);

аудіовізуальні засоби:

екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції);

посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти, кінокільцівки);

фонопосібники (аудіозаписи і магнітофонні записи);

відеозаписи (телевізійні передачі, художні фільми, відеоролики різної тематики).

Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно відповідати таким вимогам:

врахування пізнавальних закономірностей навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами;

забезпечення органічного поєднання їх зі словами вчителя, а також з іншими засобами навчання;

відповідність змісту і навчально-виховним завданням уроку;

врахування можливості застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних інтересів учнів і забезпечення міцності засвоєння знань.

Важливо продумати поєднання слова вчителя з технічними засобами навчання, можливості використання методичних прийомів, наприклад:

пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (прослідковуванням) окремих елементів комплексу чи комплексу в цілому, бесіда за їх змістом;

пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів;

демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням);

демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно:

детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змісту і цілі уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так комплексу в цілому;

встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді буде проходити вивчення кожного питання теми;

визначити методи і прийоми для забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.

Практикують такі поєднання аудіовізуальних засобів:

а) статичні екранні і звукові посібники;

б) динамічні і статичні екранні;

в)динамічні екранні і звукові;

г) динамічні і статичні, екранні, звукові.

Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система. Позитивний її ефект полягає у сприянні швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці; кращих можливостях для використання наочності, технічних засобів навчання і створення умов для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.

Технічні засоби навчання дають позитивні результати лише тоді, коли вони вміло й розумно використовуються в системі різноманітних методів і прийомів та в поєднанні з іншими засобами навчання. При визначенні доцільності використання ТЗН на заняттях слід враховувати численні фактори: педагогічну і наукову якість електронних посібників, інтерес і вік, зміст матеріалу, методичну зрілість педагога тощо. Для того, щоб використання технічних засобів навчання сприяло розвиткові й формуванню стійких пізнавальних інтересів учнів, викладач повинен володіти відповідними педагогічними вміннями. Педагогічні вміння роботи з технічними засобами навчання -- це здатність викладача на основі власних психолого-педагогічних, методичних, спеціальних (предметних) і технічних знань успішно реалізувати освітньо-виховну мету навчання.

1.2 Психолого-педагогічні засади використання технічних засобів у навчальному процесі

Швидкий розвиток науки і техніки дав учителям та учням нові форми комунікації, нові типи вирішення абстрактних і конкретних завдань, нові методи впливу на потенціал учня. Майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему «учень - ТЗН - учитель», за якої викладач перетворюється на педагога -методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Педагогічна майстерність сучасного вчителя має розвиватися не через забезпечення його великою кількістю посібників і широке використання ним готових поурочних розробок. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета, висока загальна культура, ґрунтовна дидактична компетенція, а також інтенсифікація процесу навчання за допомогою сучасних технічних засобів.

Як стверджує педагогічна наука, під навчанням можна розуміти процес пізнання, що керується загальними принципами дидактики. Кінцева мета навчання полягає в отриманні освіти як системи знань, переконань, навичок та умінь, необхідних людині для певної подальшої діяльності [27;56].

Як і будь-якій сфері людської діяльності, навчанню притаманні певні елементи. Як відомо, суб'єктом процесу пізнання виступає педагог, об'єктом його діяльності - слухач (студент, учень), а кінцевим результатом є рівень оволодіння ними знаннями, уміннями, навичками. Всі ці компоненти утворюють динамічну систему, в якій постійно відбувається процес змін особи, що навчається, і самовдосконалення педагога. Інформаційні процеси, що лежать в основі навчання, багатогранні. Однак принципова схема будь-якого інформаційного впливу включає в себе обов'язкові елементи: джерело інформації, її приймача і канал зв'язку між ними.

З філософської точки зору, процес пізнання інтерпретується як відображення об'єктивної дійсності в нашій свідомості, без відображення пізнання не існує. Відображення людиною починається з відчуття, без якого неможливе формування в свідомості якихось образів, знань. Тому органи чуттів і створені на їх основі почуттєві методи пізнання являють собою канал, через який інформація від об'єкта пізнання прямує до свідомості. Почуттєве пізнання закінчується сприйняттям відображення об'єкта, тобто введенням його органами чуттів у свідомість людини [18;21].

Органи чуттів людини мають різну здатність до сприйняття та запам'ятовування інформації: найбільший відсоток у сприйнятті інформації має зір (83%). Це пояснюється тим, що з 4 млн. нервових закінчень, які передають інформацію в людському організмі, близько 2 млн. припадає на зір і лише 69 тис. - на слух. Застосування будь-яких засобів пізнання (приладів, обладнання, технічних засобів тощо) тільки розширює можливості наших органів чуттів. Наприклад, використання мікроскопа дозволяє бачити невидиме. Технічні засоби взагалі і навчання зокрема в пізнавальному процесі виконують роль знарядь праці викладача і студента, вони служать продовженням органів чуттів.

Основними каналами прийому інформації в навчальному процесі є зоровий та слуховий. Відповідно основними формами представлення інформації є вербальна та візуальна. Основа вербальної форми представлення інформації - мова, слово, з допомогою яких викладач кодує інформацію і передає її слухачу. Це одна з головних форм, оскільки мова служить основним засобом спілкування. Однак це не найпродуктивніша форма подачі навчального матеріалу. Абсолютно очевидно, що візуальна форма представлення інформації є набагато продуктивнішою, оскільки пропускна здатність зорового каналу сприйняття інформації є набагато вищою за пропускну здатність слухового каналу (приблизно в 7,5 разів).

Однак найбільш ефективне сприйняття інформації забезпечує оптимальне поєднання вербальної та візуальної форм її подачі. Це також особливо важливо з огляду на потребу періодично переключати увагу аудиторії для стимуляції процесу запам'ятовування навчального матеріалу. Адже півторагодинні лекції стомлюють слухачів, а психофізіологічні особливості людини не дозволяють їй концентрувати увагу більше 15-20 хвилин. Ігнорування цих обставин у результаті призводить до суттєвого зниження уваги і, як наслідок, зниження рівня сприйняття навчальної інформації, особливо в другій половині уроку. Досвічені вчителі легко вловлюють ознаки послаблення уваги аудиторії і використовують різні методичні прийоми для переключення уваги: розповідають цікавий випадок, наводять приклади з практики тощо. Але найбільш ефективним є переключення уваги за допомогою технічних засобів навчання.

Вищенаведені показники сприйняття та запам'ятовування навчальної інформації не враховують суб'єктивних факторів викладання. Зокрема, Ісаєв В.Н. і Високовіч Е.В. стверджують: якщо прийняти весь багаж знань і навичок викладача за 100%, то правильно викласти він зможе тільки близько 80% з огляду на час і особливості аудиторії. Слухач, у свою чергу, сприйме 50-60% - яким би розумним він не був, адже предмет вивчення для нього новий. Тільки близько 30% він правильно інтерпретує, а 10% запам'ятає і буде свідомо використовувати в подальшому [7]. Таким чином, 90% інформації проходить повз слухача, можливо, і відкладаючись десь у підсвідомості. Отже, коефіцієнт корисної дії вербальної форми подачі навчальної інформації реально понижується до 10%. Ось чому для навчального процесу так необхідна наочність, візуалізація, схеми, графіки - все те, що є концентрацією інформації, а не її словесним виразом.

Технічні засоби навчання (ТЗН) можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Вплив ТЗН на процес пізнання залежить від обраної моделі навчання та методичного підходу до викладу матеріалу. З точки зору інформаційного впливу викладача на слухача, можна виділити наступні моделі навчання:

- викладач- слухач (консультація);

- викладач-слухач (вербальна лекція);

- викладач-візуальні ТЗН-слухач (вербально-візуальна лекція).

Перші дві моделі є, певною мірою, класичними і широко застосовуються в сучасній практиці викладання. Продуктивність праці викладача і слухачів визначається в них лише вербальною формою подачі інформації і не може бути високою. Третя модель характеризується широким застосуванням ТЗН, які не об'єднуються в комплексну систему інформаційного впливу на слухача. Таку модель навчання також можна віднести до класичної. В ній роль викладача зводиться до традиційних функцій наставника.

Модель заняття з комплексним інформаційним впливом стала можливою з впровадженням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій: мультимедійної проекції, інтерактивних дощок, комп'ютерно-програмних засобів інтенсивного вивчення предмета, комп'ютеризованих лінгафонних комплексів, перспективних технологій навчання через Інтернет (в т.ч. дистанційного навчання) тощо. Фактично мова йде про нову модель системи передачі-отримання знань, що грунтується, на відміну від систем традиційних, на зовсім інших психологічних і педагогічних аспектах. Викладач стає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає набагато більшу самостійність слухачів у пошуках і засвоєнні нових знань. Таким чином досягається високий рівень інтенсифікації навчального процесу.

В умовах стрімкого зростання інформаційних потоків і збільшення дефіциту навчального часу аудіовізуальні засоби дозволяють за один і той же термін часу викласти і засвоїти значно більший обсяг навчальних знань. При цьому якість інформації, що засвоюється студентами, підвищується за рахунок її наочності, виділення в графіках, діаграмах, схемах, слайдах, відеороликах, головних структурних елементах процесів і явищ.

Використання ТЗН у викладанні навчальних дисциплін дозволяє збільшити обсяг інформації, яку необхідно запам'ятати, приблизно на 35% і підняти ефективність занять на 20%. Крім того, це дозволяє значно інтенсифікувати пізнавальну діяльність учнів, дає можливість доповнити навчальний процес додатковою інформацією.



РОЗДІЛ IІ. ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2.1 Використання аудіоматеріалів на різних етапах навчання

Діяльність кожної людини пов'язана з великою кількістю психологічних факторів. Психологи стверджують, що саме використання аудіоматеріалів у навчальному процесі значно покращує кінцеві результати і значно більше спонукає учнів до комунікативної діяльності. Використовуючи фрагменти звукових записів ми спонукаємо до дії слухові центри людини, які в свою чергу, впливають на процес засвоєння та запам'ятовування матеріалу. В сучасній школі використання аудіозаписів на уроці є не тільки доречними, а й обов'язковими. Робота з такими матеріалами на уроці урізноманітнює види діяльності учнів в процесі навчання іноземній мові. Аудіо- і відеоматеріали роблять урок цікавим для всіх учнів, підвищують рівень мотивації до вивчення іноземної мови, дають можливість працювати з автентичними зразками іноземної мови [3].

Звукові засоби навчання можна віднести до найбільш часто використовуваних технічних засобів навчання і сприйняття в шкільній масової практиці. Вони широко застосовуються на уроках з усіх предметів, займають значне місце в позакласній виховній роботі. 

За допомогою звукових засобів удосконалюються вимовні навички учнів, особливо ритміка, інтонаційне оформлення мови, розвивається фонематичний слух і збільшується обсяг слухової пам'яті. Крім того, вони сприяють створенню міцних звукомоторних образів слів, полегшують розвиток навичок і вмінь в аудиторії, розширюють його діапазон, що, у свою чергу, справляє позитивний вплив на розвиток читання і усного мовлення [8;254].

Для прослуховування записів магнітофон чи аудіосистему встановлюють так, щоб звучання запису в класі було досить гучним і розбірливим. Застосування спеціальних програм (звукозаписів) для лінгафонних пристроїв та кабінетів з іноземної мови дає можливість учням з самого початку вивчення мови вправлятися в сприйнятті мови без зорової опори. Програму до уроку готує вчитель. Правильно складені програми і вміле використання можливостей лінгафонного комплексу забезпечують індивідуальний підхід у навчанні, активізують роботу над вимовою і розумінням мови на слух, розширюють мовну практику учнів на уроці. 

Питання про місце звукозапису на уроці вирішується залежно від мети, яку передбачається досягти, враховуючи, що аудіозапис не може замінити пояснення програмного матеріалу, він є лише складовою частиною заняття. 
Складаючи план уроку з використанням звукозаписів, вчитель прослуховує їх, відбираючи ті, які прозвучать у класі; формулює запитання учням. 
При плануванні виділяється місце звукозапису в ході уроку, яке визначається темою, специфікою досліджуваного матеріалу, характером запису і тією метою, яку ставить перед собою вчитель. Зміст, форма і кількість використовуваних на уроці звукозаписів залежать від рівня підготовленості учнів до сприйняття фонозапису. Перед прослуховуванням звукозапису доцільно поставити перед учнями конкретні завдання. Завдання ці повинні бути різноманітними, але посильними, враховувати рівень знань та розвитку, вік учнів. Після прослуховування запису обов'язково потрібно дати учням деякий час на осмислення почутого, визначення свого ставлення до нього і тільки після цього проводити бесіду. 

Ефективність використання звукових посібників залежить від того, як вчитель підготував учнів до прослуховування, націлив їх на певну діяльність, як організував подальшу роботу на матеріалі звукозапису. На всіх етапах роботи зі звукозаписом слово вчителя займає провідне місце. 
Робота зі звукозаписом є важливою ланкою уроку іноземної мови. Вона пронизує всі етапи уроку, є складовою частиною загальної діяльності, спрямована на формування мовних навичок та умінь [11].

Навчання іноземної мови включає 4 види діяльності: читання, говоріння, письмо та аудіювання. Всіма цими видами діяльності учень повинен володіти у комплексі, і тоді ми можемо судити про його рівень володіння іноземною мовою. Але зараз пропоную зупинитись на одному з видів діяльності - аудіюванні. Щоб розвивати навички, необхідні для розуміння живої мови, учнів треба знайомити з автентичними текстами. Це можуть бути фрагменти художніх фільмів, телепередач, діалоги тощо.

Основне завдання вчителя - це правильно організувати подачу такого матеріалу і сформувати бажання використовувати його якомога частіше. Є два способи подачі текстів для прослуховування: перший - коли ми подаємо учням незнайому лексику перед прослуховуванням; другий - коли учні прослуховують новий текст без попередньої підготовки [30].

Зрозуміло, що другий спосіб зовсім не підійде для учнів початкової школи, а от на середньому етапі навчання вчитель може обирати той чи інший спосіб, враховувуючи наступні фактори: рівень складності тексту для аудіювання, рівень підготовленості учнів, а також, які завдання ми ставимо перед собою, чого ми хочемо досягти від прослуховування. Перший спосіб полегшує роботу учню і призводить до більш пасивного сприйняття матеріалу. Цей спосіб краще застосовувати при низькому рівні розвитку навичок аудіювання, і коли ми хочемо досягти максимального розуміння тексту. Після прослуховування тексту учням повинні бути запропоновані завдання, де б вони могли виявити свої уміння з аудіювання. Це можуть бути:

- розгорнуті відповіді на запитання по змісту тексту;

- доповнення речень з тексту;

- сказати, чи відповідає висловлена думка змісту тексту;

- переказ тексту;

- пояснення значення багатозначного слова в даному тексті, якщо таке є;

- підборка синонімів до поданих нових слів.

Другий спосіб спрямований на активізацію розуміння мови на основі накопичених знань. Основною метою тут є загальне розуміння змісту тексту, без зосередження уваги на окремих незнайомих словах. Після перевірки розуміння тексту можна здійснити ще одне прослуховування тексту з метою виділення нових слів, які учні мають сприйняти на слух, записати і пояснити їх значення. Це, звичайно, нелегке завдання, проте цікаве і сприяє інтенсивності сприйняття та розуміння нових слів у контексті будь-якої однієї теми.

У старших класах аудіоматеріали можна використовувати і для розгляду граматичного матеріалу. Зараз доступно дуже багато граматичних тем, записаних у вигляді відеоуроків, які пояснюються викладачами - англійцями чи носіями мови. Це також стимулює учнів до уважного прослуховування і урізноманітнює діяльність на уроці. Після пояснення граматичного матеріалу таким чином, тобто через використання відеоролика, дуже доцільною є організація постановки питань з метою виявлення незрозумілого.

Прослуховування заздалегідь підготовлених текстів є дуже важливим на уроці, як спосіб розвитку навичок сприйняття і розуміння мови на слух.

2.2 Відеоматеріали як технічний засіб навчання

Навчальний процесс у середній загальноосвітній школі поділяється на три ступені. Початковий етап виконує роль фундаменту в оволодінні іноземною мовою і є одночасно підготовчим етапом, в ході якого учні набувають комплекс необхідних мовних навичок і умінь. Але як сформувати стійку позитивну мотивацію учнів щодо іноземної мови, щоб досягти найбільш оптимального засвоєння його базового рівня в звичайній загальноосвітній школі, де на відміну від спеціалізованих шкіл, ліцеїв і гімназій на вивчення іноземної мови відводиться менша кількість годин?

Існує, безумовно, безліч нестандартних форм роботи вчителя, які активізують увагу, а значить, й інтерес школярів до іноземної мови. Однією з них є робота над фільмом. Це ефективна форма навчальної діяльності, яка не тільки активізує увагу школярів, але й сприяє вдосконаленню їх навичок аудіювання і говоріння, так як зорова опора озвученого з екрану іншомовного звукового ряду допомагає більш повному й точному розумінню його сенсу [3].

Наявність відеоапаратури - одна з основних вимог щодо обладнання сучасного кабінету іноземної мови. Адже використання відео є засобом активації навчальної і пізнавальної діяльності на уроці. Учні з нетерпінням чекають таких уроків, з радістю працюють над навчальним матеріалом, відео уроки викликають у них надзвичайний інтерес.

Згідно з методикою щодо частоти проведення відео уроків, варто, щоб учні працювали з відеоматеріалами один раз на тиждень або хоча б раз на два тижні [29].

Залежно від теми, об'єкта навчального матеріалу, який вивчається на уроці, можна виділити різні цілі:

- активний перегляд, який передбачає залучення учнів до цього виду діяльності;

- робота над словником: учні працюють над збільшенням словникового запасу, нові слова подаються в словосполученнях та реченнях;

- робота над граматичним матеріалом;

- робота над вимовою: учні працюють над звуками, наголосом, інтонацією;

- аудіювання: залучення учнів до обговорення пред'явленого матеріалу, диспуту щодо вивчення предмета;

- навчання читання/письма;

- перевірка вивченого матеріалу в кінці теми, розділу.

Існує три етапи роботи з відеоматеріалом:

перед переглядом;

під час перегляду;

після перегляду.

Перший етап передбачає деякі граматичні вправи, вправи на вживання нової лексики, для того, щоб підготувати учнів до теми і ситуацій, які виникають далі. Учитель може підготувати запитання, на які учні повинні дати відповіді під час перегляду матеріалу. Але треба попередити учнів, що вони мають запам'ятовувати, а не записувати відповіді на запитання, щоб не пропустити іншої інформації. Існує багато різноманітних вправ і видів діяльності, які можуть бути використані після відеоперегляду. Учні можуть обговорити основні або деякі питання, їм можна запропонувати написати в тезах почуте і побачене, написати листа персонажу з фільму, написати нарис з теми матеріалу.

Таким чином, відео дає можливість для стимулу до диспуту, письма, продуктивної діяльності на уроці. Краще пропонувати учням матеріал, який триває недовго. Якщо відеофільм буде задовгим, діти можуть відволікатися, а також не осягнути всього запропонованого матеріалу. При відборі фрагментів автентичних відеофільмів для навчання лексики велике значення має визначення раціонального співвідношення зорової та звукової інформації у фрагментах. Роль та варіанти такого співвідношення завжди привертали увагу дослідників, які займалися проблемами навчального телебачення. Деякі дослідники вважають, що зоровий ряд є основним компонентом відеофонограми (Е. Г. Багіров, С. Л. Равич); інша група дослідників пропонує приділяти більше уваги звуковому ряду, мотивуючи це тим, що «звуковий ряд набуває все більшої поліфонічності відносно зображення та самостійної змістової насиченості, що несе нове трактування зоровому ряду». Крім того, ряд методистів (S.Cіrder, R.Sherrington) висловлює думку про необхідність рівноправності двох компонентів (мовлення та зображення) у відеофонограмі, особливо при навчанні іноземної мови [1].

На деяких уроках учні можуть використовувати власні відеофільми для презентації улюбленого свята, місця, домашнього улюбленця, сім'ї. Цей вид діяльності дає можливість залучити учнів до інсценування життєвих ситуацій.

Однією з навчальних задач, яку можна вирішувати за допомогою відео, є повторення лексики і розширення словникового запасу. Для цього годиться будь-який уривок від 30 секунд до 1 хвилини, в якому представлені предмети, дії або характеристики з відповідної лексичної теми. Бажано, щоб уривок супроводжувався музикою або англомовним текстом. До такого перегляду потрібно підготувати завдання. Учні дивляться уривок, де представлена певна тема (професії, кольори, тварини). Потім обговорюють в групах побачене. При необхідності вони можуть користуватися словником або звертатися за допомогою до викладача. Наприклад: назвіть по-англійськи першу тварину, яку ви побачили; скажіть, що робить жираф; які зелені предмети ви побачили на екрані тощо. Потім учні відповідають на запитання. При цьому вчитель попереджає, що вони подивляться уривок ще раз і повинні будуть перевірити, наскільки правильно група виконала своє завдання. Потім дивляться уривок вдруге і перевіряють правильність відповідей.

Відео можна використовувати і для введення нових лексичних одиниць або нової лексичної теми. Замість того щоб використовувати для введення назв тварин переклад або картинку, можна просто показати їх в зоопарку або на волі, що створить набагато яскравіше враження і буде сприяти кращому запам'ятовуванню. Як у цьому випадку, так і для завдання ,,опишіть картинку”, можна використовувати функцію ,,пауза”, щоб у учнів була можливість розгледіти всі деталі на екрані [20;84].

Іншим завданням, яке можна вирішити за допомогою відео на цьому етапі, є задача навчання розуміння мови на слух, яку багато викладачів в силу різних причин взагалі не ставлять перед собою. Слід зазначити, що використання відео для навчання аудіювання має свої позитивні і негативні сторони. З одного боку, відеозапис, в порівнянні з аудіозаписом, носить більш життєвий характер - ви не тільки чуєте, але і бачите їх міміку і жести, а також отримуєте інформацію при широкому контексті того, що відбувається - місці дії, віку учасників тощо. З іншого - всі ці фактори відволікають слухача від власне мови, і він може захопитися розгляданням картинки, замість того, щоб зосередитися на аудіюванні. Тому, особливо на початковому етапі, учні перед переглядом повинні отримати чітко сформульоване завдання, на виконанні якого вони повинні будуть зосередитися.

Перегляд відеофільмів при вивченні іноземних мов активно застосовується у вищій і середній школі впродовж кількох десятиліть. Відеотехніка за останні роки зазнала ряд удосконалень і отримала широке поширення. У розпорядженні викладачів є DVD-програвачі, цифрові відеокамери, мультимедійні класи. З одного боку, це відкриває великі перспективи і можливості використання відео на практичних заняттях. Але необхідно розробити методику використання фрагментів художніх фільмів і додаткових матеріалів. Розглянемо можливі варіанти використання відеоматеріалів різного типу на заняттях з іноземної мови. Відеоматеріали можна розділити на наступні групи:

- постановочні навчальні ролики;

- музичні та рекламні відеокліпи;

- повнометражні художні фільми і телесеріали;

- додаткові матеріали, які супроводжують художні фільми на DVD, у тому числі рекламні трейлери;

- відеозаписи різних виступів;

відеопрограми для вивчення окремих аспектів мови [3].

Однак, при використанні відеоматеріалу необхідно дотримуватися певних умов:

- застосований відеоматеріал повинен відповідати рівню знань учнів;

- наочність повинна використовуватися в міру і показувати її слід

поступово і тільки у відповідний момент уроку;

- спостереження повинно бути організоване таким чином, щоб усі учні могли добре бачити демонстрований відеоматеріал;

- необхідно чітко виділяти головне, істотне;

- детально продумувати пояснення, що даються в ході демонстрації відеоматеріалу;

- демонстрований відеоматеріал повинен бути точно узгоджений з досліджуваним навчальним матеріалом, відповідати тому, що ввчається [26;197].

Ефективність використання відео при навчанні мови залежить не тільки від точного визначення його місця в системі навчання, а й від того, наскільки раціонально організована структура відеозаняття, як погоджені навчальні можливості відео із завданнями навчання.

Проаналізувавши багато джерел, можна прийти до висновку, що навчання англійської мови за допомогою відео - це дуже ефективний метод. В даний момент він прогресує і доводить своє право на існування. Доведено, що уроки з використанням відео дуже добре привертають увагу учня, розвивають багато аспектів мовної діяльності, а також дають можливості творчого прояву особистості.

2.3 Дидактичні можливості використання сучасних мультимедійних технологій

На уроках англійської мови у звичайній українській школі нерідко може побачити, що учні пасивно сидять за партами і намагаються говорити тільки тоді, коли їх викликає учитель. Оскільки здебільшого учні не мають змоги спілкуватись іноземною мовою за межами аудиторії, вивчення англійської мови перетворюється в зазубрювання граматичних форм і лексики, вправ з перекладу з української мови на англійську, і навпаки. З поширенням новітніх інформаційних технологій вчителі отримали можливість використовувати різні медіа для збагачення мовного середовища свого класу. Якщо у 80-ті роки минулого століття в арсеналі вчителя іноземної мови були аудіозаписи і навчальні телепередачі (лінгафонні кабінети у спецшколах і на мовних факультетах вузів), то до кінця 90-х - початку XXI століття на допомогу педагогу прийшли комп'ютерні CDROMи, відео, супутникове телебачення та Інтернет.

За останні 30 років рух медіаосвіти домігся значного визнання в навчальному процесі багатьох країн світу. Лідерами у цій галузі вважають

Канаду та Австралію, де медіаосвіта є частиною навчального плану кожної

середньої школи. В Україні лідерами в області медіаосвіти є вищі навчальні

заклади. Серед численних дефініцій цього терміну, одне з найбільш лаконічних і містких належить американському професору Рене Хоббсу:

«навчання вмінню знаходити, аналізувати, оцінювати і створювати повідомлення в різних формах» [31;169].

Отже, в англомовних країнах (і в США зокрема) медіаосвіта займає значне місце в курсі англійської мови (як рідної). На уроках з англійської мови як іноземної медіа передусім виконують функцію технічних засобів навчання. Наприклад, на курсі інтенсивної англійської мови при Університеті Центральної Флориди широко використовують метод CALL-Computer Assisted Language Learning, що припускає самостійну роботу учня з програмою, в той час, як учитель може вивести на свій монітор те, над чим працює в даний момент кожен студент, відповісти на його питання, виправити або просто підкреслити допущену помилку [33].

Вивчення іноземної мови за допомогою комп'ютерних програмно-методичних комплексів має свої переваги і недоліки, отож з цього питання

дискусії не припиняються. З одного боку, навчання проходить автономно, учні працюють в той час і з тією швидкістю, яка їм підходить, навчальна атмосфера менш стресова, ніж у звичайному класі. Одним з безперечних переваг більшості таких програм є те, що вони в досить простій формі (навіть для новачків у комп'ютерному світі) надають складний комплекс інформації: текст, звук і візуальний ряд. З іншого боку, існують певні недоліки: помилки виправляються без пояснення, не вистачає різноманітних, цікавих видів роботи, розмовну мову краще освоювати з реальним, а не віртуальним учителем.

Інші розповсюджені варіанти застосування комп'ютерних технологій на уроках англійської мови як іноземної аналогічні тим, що використовують у будь-яких предметних областях. Вчителі розміщують програму свого курсу, необхідні інформаційні ресурси тощо на Інтернет-сайті. Вчителі спільно з учнями проводять онлайн-форуми, обмін електронною поштою (щоденники, питання-відповіді, домашні завдання), студенти роблять індивідуальні або групові презентації в Power Point.

Отже, медіаосвіта, на мій погляд, має багато спільного з вивченням

англійської мови, що стає особливо актуальним у сучасному світі. Джерелом переважної більшості інформації, з якої учні черпають знання про іноземну мову та культуру, є медіа. Деякі українські школярі та студенти мають можливість регулярно відвідувати країну, мову якої вивчають. Здебільшого школярі та студенти подорожують віртуально, використовуючи телебачення, відео або комп'ютер. Очевидно, що, як і школа чи вищий навчальний заклад, так і засоби масової комунікації беруть участь у процесі навчання та розвитку особистості. Знання того, як функціонують медіа, як ми взаємодіємо з ними, і, що ми можемо використовувати їх з максимальною користю стає необхідним компонентом освіченості сучасної людини. До того ж, медіаосвітні завдання та форми роботи стимулюють тренування навичок читання, письма, аудіювання та розмовної мови. Зрештою, вони розвивають критичне мислення, творчі здібності учнів і значно підвищують пізнавальний інтерес.

Невичерпним джерелом відеоматеріалів та інформації, що може бути адаптована до навчальних цілей, є Інтернет. В Інтернеті можна знайти велику кількість навчальних матеріалів не лише для старших учнів, а й для дітей молодшого віку (дод.А). З допомогою Інтернету молодші школярі мають можливість:

у цікавій формі вивчити англійський алфавіт;

тренувати правильне написання букв і слів;

тренувати вимову;

розвивати техніку читання;

навчитися розумінню аудіотексту;

вивчати лексичний матеріал;

вивчати граматику;

набувати соціокультурних знань і навичок;

формувати навички самооцінювання;

вивчати мову не лише на уроці;

формувати навички самостійної роботи.

Використання комп'ютерних технологій, зокрема Інтернету, є одним із компонентів підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення іноземної мови. Особливе задоволення та емоційне піднесення приносить використання мультфільмів. Їх перегляд сприяє емоційному відгуку і швидкому запам'ятовуванню слів, збагаченню словникового запасу й надійному закріпленню іншомовних фраз.

У XXI столітті з'явився новий цікавий метод роботи на уроці іноземної мови - мобільне навчання [32]. Термін «мобільне навчання» (mobile learning) належить до використання мобільних і портативних ІТ-приладів, таких як кишенькові комп'ютери, мобільні телефони і планшетні ПК у процесах викладання та навчання. Мобільне навчання тісно пов'язане з електронним та дистанційним навчанням, відмінністю якого є використання мобільних приладів. Але, незважаючи на доступність мобільних телефонів серед учнів та студентів, мобільне навчання недостатньо використовується у процесі здобуття знань. Під час вивчення іноземної мови портативні та мобільні прилади використовують не лише для отримання та обробки інформації, а й для постійного навчання, наприклад, використання електронних словників, книг, надання аудіо- та відеопідтримки та інших засобів для вивчення мов. Наведемо деякі з основних переваг:

учні можуть взаємодіяти один з одним та з учителем, а не ховатися за великими моніторами;

кишенькові ПК та електронні книги легші і займають менше місця, ніж файли, папери, підручники;

мобільні прилади можуть бути використані в будь-якому місці, в будь-який час;

нові технічні прилади приваблюють молодь, яка, можливо, втратила інтерес до навчання.

Серед недоліків та проблем мобільного навчання є відносно короткий термін дії батареї, розмір екрана, можливості відстеження результатів і правильне використання інформації, технічна та методична підтримка.

Наведемо конкретні форми і методи впровадження мобільних технологій у навчальний процес [19]:

Мобільний прилад забезпечує доступ до Інтернету на сайти з інформацією навчального характеру - застосовують як одну із форм дистанційного навчання. Одним із найпоширеніших способів використання мобільного телефону в навчальному процесі є доступ до глобальної мережі.

Мобільний телефон - це засіб відтворення звукових, текстових, відео- та графічних файлів, які містять навчальну інформацію. Для навчання використовують спеціальні програми для платформ стільникових телефонів, що здатні відкривати файли офісних програм, таких як Office Word, PowerPoint, Excel.

Мобільний телефон і його функціональні можливості дозволяють організувати навчання з використанням адаптованих електронних підручників, навчальних курсів та файлів спеціалізованих типів з навчальною інформацією - навчальні посібники розробляють безпосередньо для платформ мобільних телефонів.

Наукові дослідження можливостей мобільних технологій та умов їх реалізації у системі освіти активно продовжуються, розробляються шляхи та методи впровадження їх у систему освіти. Проте не всі учні технічно та психологічно готові до такого впровадження, тому використовувати мобільне навчання на у школі потрібно дуже обережно.



РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ

ВІДЕОФІЛЬМІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Навчальний експеримент проходив на базі НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів гімназії №23 м. Вінниці, у ньому брали участь учні 7Г класу (27 учнів). Навчання в цьому класі ведеться за підручником - Биркун Л. В. Наша англійська: підручник для 7 класу.

Першим етапом експериментально-дослідної роботи був констатуючий експеримент, метою якого було:

визначити рівень іншомовної компетенції учнів;

виявити вплив домінуючих мотивів, що зумовлюють їхнє ставлення до вивчення англійської мови, а зокрема, до використання відеофільмів в процесі навчання;

виявити труднощі, з якими зустрічаються вчителі та учні під час використання відеофільмів.

При проведенні цього експерименту використовувались такі методи:

спостереження;

бесіда з учнями;

анкетування.

Спостерігаючи за школярами ми виявили їх розумові можливості та рівень успішності. 65% учнів показала достатньо-високий рівень знань, 30% - середній і 5% - низький (дод.Б).

З метою визначення труднощів, які зустрічаються у вивченні англійської мови при застосуванні відеофільмів у навчальному процесі було проведено бесіду з учнями. Їм було запропоновано ряд запитань:

Як часто у вас виникають труднощі під час використання відефільмів на уроці англійської мови?

Яким чином ви намагаєтесь їх усунути?

Які умови потрібні для ефективного застосування відефільмів на уроці?

Результати показали, що учні часто зіштовхуються з труднощами, але повідомляють про це вчителя і разом вирішують їх. Серед найпоширеніших труднощів - незнання окремих слів та швидке мовлення при перегляді автентичних фільмів. Проте дітям дуже подобаються уроки, на яких вчитель застосовує відеозаписи, вони викликають більший інтерес, ніж звичайне заняття.