Розвиток творчих можливостей учнів початкової школи на уроках математики в процесі роботи над задачами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчих можливостей учнів початкової школи на уроках математики в процесі роботи над задачами

Панченко В.О.

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Анотація

школяр розв'язування задача творчий

Статтю присвячено темі розвитку творчих можливостей молодших школярів на уроках математики під час розв'язування задач. Розкрито найбільш доцільні види творчих робіт над задачами: зміна елементів задачі, розв'язування задач різними способами, розв'язування нестандартних задач. Обґрунтовано доцільність застосування різних прийомів складання задач: на зазначену дію, за малюнком, за виразом чи розв'язком, за числовими даними, на задану зміну величин та залежність між ними. Показано значення обернених задач для перевірки правильності розв'язання задач, перевірки зв'язку між величинами, усвідомлення способів їх розв'язання. Досліджено внутрішні розумові дії учня при виконанні складних творчих завдань.

Ключові слова: творчі можливості, математика, задачі, творча робота, зв'язки між величинами.

Постановка проблеми. У сучасних умовах важливо, щоб педагог використовував у своїй діяльності такі методи, які б якомога більше стимулювали розвиток творчих можливостей дітей. Тому на уроках слід використовувати систему запитань, завдань, створюючи проблемні ситуації або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні отримають змогу активізувати розумову діяльність. О. В. Кочерга зазначає: «процеси навчання в початковій школі -- це період оста точного «цементування» підвалин психічної діяльності людини (її здібностей, мислення, почуттів, уяви), від якості їх залежить подальша доля творчих здібностей людини» [6, с. 53]. Розвитку в молодших школярів творчого мислення значною мірою сприяє математика. У пояснювальній записці до програми з математики вказується, що у формуванні предметної математичної компетентності учня важливу роль відіграє розвиток його творчої активності [8, с. 1]. Недарма видат- ний психолог Л. С. Виготський вважав розвиток творчих здібностей одним із найважливіших питань дитячої психології і педагогіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ученими доведено, що творче мислення особистості інтенсивно розвивається в молодшому шкільному віці в процесі навчання, адже молодший шкільний вік -- це період, який чутливий до розвитку творчого мислення, формування інтересів особистості та здійснення можливостей проявити себе в різних видах діяльності. Цій темі присвячені розвідки таких науковців, як О. В. Кочерга [6], О. В. Єрмола [3], О. В. Мазуров- ська [7], С. О. Сисоєва [10] та інші.

Українські методисти-математики М. В. Богданович [2], Л. В. Коваль [4], Я. А. Король [5], Г.П. Ли- шенко [1], З. І. Слєпкань [11], І. Я. Романишин [9] визначають, що математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку дитини, а також для того, аби застосовувати творчий підхід до навчальної діяльності. Водночас проблема розвитку творчих можливостей учнів на уроках математики залишається недостатньо досліджена.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є розкриття можливостей творчого розвитку молодших школярів на уроках математики під час розв'язування задач.

Виклад основного матеріалу. Розвиткові творчого мислення школярів сприяє навчальний процес, який зорієнтований на теоретичне мислення, у ході якого учитель використовує методи проблемного навчання, забезпечує необхідну емоційно-доброзичливу атмосферу та застосовує активні способи розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії й уяви. Важливу роль у навчанні й розвитку учнів відіграють текстові арифметичні задачі початкового курсу математики, адже під час розв'язування задач можна не тільки формувати ту систему математичних знань, навичок і вмінь, яка передбачена програмою та відображена в підручниках математики, але й розвивати у школярів творчі можливості. Найбільш доцільними є такі творчі роботи над задачею (зміна числових даних, деяких зв'язків, запитань, сюжету задачі, залежностей між величинами, поступове ускладнення умови); розв'язування задач різними способами; розв'язування нестандартних задач [2, с. 141-144].

Зміна елементів задачі є ефективним творчим навчальним матеріалом, який пробуджує допитливість, самостійність мислення, уміння всебічно аналізувати умову задачі, встановлювати нові зв'язки між величинами або використовувати відомі в нових умовах. Наведемо приклади роботи над задачами.

Зміна числових даних. Розв'язують задачу, аналогічну розв'язаним на цьому чи попередніх уроках, але з іншими числовими даними.

Задача. До кіоску завезли 9 ящиків груш, а яблук - на 6 ящиків більше. Скільки всього ящиків з фруктами завезли до кіоску?

Варіанти завдань: а) розв'язати таку саму задачу, але щоб у ній було сказано, що яблук завезли на 2 ящики менше; б) розв'язати задачу, але число 9 замінити іншим числом; в) розв'язати задачу, але числові дані змінити так, щоб шукане число збільшилось.

Зміна запитання. Цей вид творчої роботи підкреслює спрямовуючу роль запитання для вибору необхідних зв'язків, стимулює учнів до всебічного аналізу задачної ситуації.

Задача. У букеті було 3 рожевих троянд, а білих - на 6 троянд більше. Скільки всього троянд було в букеті?

Завдання. Розв'язати ще дві задачі з такою самою умовою, але іншими запитаннями: а) На скільки більше було в букеті білих троянд, ніж рожевих? б) У скільки разів більше було в букеті білих троянд, ніж рожевих?

Зміна сюжету задачі. Розв'язують таку саму задачу, але з іншими величинами. Учні вчаться з'ясовувати умови застосування в реальній дійсності тих чи інших залежностей.

Задача. На одній грядці учні посадили 2 ряди кущів малини по 5 кущів у кожному, на другій - 6 рядів по 4 кущі у кожному. Скільки всього кущів малини посадили учні?

Змінена задача. Червоні черешні розклали у 2 ящики по 5 кг у кожному, а жовті -- у 6 ящиків по 4 кг у кожному. Скільки всього кілограмів черешень було розкладено в ящики?

Зміна деяких зв'язків. Цей вид творчої роботи привертає увагу дітей до значення окремих слів і виразів у контексті задачі, які приводять до істотних змін у ході розв'язування.

Задача. У магазині було 6 ящиків з виноградним соком, а ящиків з яблучним соком - на 2 більше. Скільки всього ящиків із соком було в магазині?

Завдання. Замінити в умові вираз «на 2 більше» іншим -- «у 2 рази більше» і розв'язати задачу.

Поступове ускладнення умови задачі. Учням пропонується кілька змінених задач, в яких збільшується кількість числових даних, включаються додаткові зв'язки, але запитання задачі залишається без змін. Такий прийом дає можливість бачити, як ускладнення числових даних і зв'язків впливає на хід розв'язування задач.

Задача. Коли туристи проїхали автобусом 180 км, то їм залишилося проїхати поїздом 100 км. Скільки всього кілометрів повинні подолати туристи?

Змінені задачі. а) Коли туристи проїхали автобусом 3 год. зі швидкістю 60 км/год, то їм залишилося проїхати поїздом 100 км. Скільки всього кілометрів повинні подолати туристи?

б)Коли туристи проїхали автобусом 3 год. зі швидкістю 60 км/год., то їм залишилося проїхати поїздом 2 год. зі швидкістю 50 км/год. Скільки всього кілометрів повинні подолати туристи?

в)Коли туристи проїхали автобусом 3 год. зі швидкістю 60 км/год., то їм залишилося проїхати поїздом на 1 год. менше. Поїздом туристи їхали зі швидкістю 50 км/год. Скільки всього кілометрів повинні подолати туристи?

Деякі арифметичні задачі можна розв'язати кількома способами. Це є ефективним навчальним матеріалом для творчого розвитку школярів, самостійності мислення, сприяє підвищенню емоційного стану школярів.

Задача. З однієї грядки зірвали 16 кг вишень, а з другої - 24 кг. Всі вишні розклали в ящики, по 8 кг у кожний. Скільки ящиків потрібно для цього?

Розв'язати задачу двома способами:

ІспосібІІ спосіб

1) 16+24=40 (кг);1) 16:8=2(ящ.);

2) 40:8=5 (ящ.)2) 24:8=3(ящ.);

Відповідь: 5 ящиків.3) 2+3=5 (ящ.)

Відповідь: 5 ящиків.

Розв'язуванням нестандартних задач. Такі задачі містять не тільки логічні операції, але і форми та прийоми мислення у певному поєднанні з прямим чи оберненим ходом розмірковувань. Проаналізуємо одну із нестандартних задач із підручника математики для 3-го клас у № 939 (автори М. В. Богданович, Г. П. Лишенко).

Задача. Ліхтарик з батарейкою коштують 10 грн. Хлопчик на всі свої гроші може купити ліхтарик або 4 батарейки. Скільки грошей у хлопчика? [1, с. 143].

Аналіз задачі. З умови задачі (хлопчик на всі свої гроші може купити ліхтарик або 4 батарейки) можна зробити висновок, що ліхтарик та 4 батарейки коштують однаково. За прийомом аналогії формулюється судження про вартість ліхтарика з батарейкою. (Вартість ліхтарика з батарейкою дорівнює вартості 5 батарейок, а саме 10 грн), звідки ціна батарейки обчислюється діленням: 10:5=2 (грн.)). Наступне судження: якщо ціна батарейки 2 грн., а хлопчик міг купити 4 батарейки, то у нього було: 2-4=8 (грн.). Відповідь: 8 гривень.

Дослідження науковців з методики навчання математики і досвід роботи вчителів початкової школи обґрунтовують доцільність застосування прийомів складання задач, кожен з яких має свою функцію -- на зазначену дію; за малюнком, за виразом чи розв'язком; за числовими даними; на задану зміну величин та залежність між ними; певного виду; обернених задач; складання виразів за умовою задачі. Це складні творчі завдання для молодших школярів, тому що для їх виконання потрібно виконати ряд розумових дій: з'ясувати співвідношення даних і невідомого; використати аналогію із задачами, які розв'язувались раніше; намітити нові зв'язки; перейти від одного напрямку мислення до іншого. Наведемо приклади різних видів складання задач.

Складання задач на зазначену дію. Учням задають скласти задачу, яка б розв'язувалась дією ділення; скласти кілька різних задач на дію віднімання.

Наприклад. 1) У книзі 48 сторінок. Оленка вже прочитала 21 сторінку. Скільки сторінок залишилося прочитати Оленці? (Знаходження остачі).