Робота над удосконаленням орфоепічних навичок молодших школярів

7. Відгадайте загадки. Відгадки запишіть. Поставте наголоси. Поясніть значення слова.

Слово це -- старовинна будова

з гостряками мурованих веж.

Щойно зміниш ти наголос слова --

цим одразу будову замкнеш.

Що це за слово? (За'мок, замо'к) Д. Білоус

Слово це просте -- не дивовина

(зустрічаєм мало не щодня),

організму складова частина

і періодичне видання.

В цьому слові тільки й заковики:

другий склад наголоси -- і вмент

означать почне воно великий

клавішний музичний інструмент.

Що це за слово? (Орга'н, о'рган)

Д. Білоус

8. Завдання-жарти.

А ви розумієте?

-- Завтра у мене день народження. Мені пошили плаття з а'тласу.

-- З а'тласу? Та ти що?

-- З а'тласу. Він такої рідкісної білизни!

-- Біли'зни? То з чого тобі плаття пошили: з біли'зни чи а'тласу?

-- Та з а'тласу ж!

-- Не розумію -- як можна пошити плаття з паперу?

(З журналу)

Чому виникло непорозуміння?

***

Одного разу Дмитрик написав оповідання і дав його Андрійкові. Той почав читати вголос: «Колись в одній далекій країні на бере'зі річки стояв великий замо'к. Його охороняли цілі по'лки. Воїни були мужні й хоробрі. Та їм часто завдавали турбот і муки' тубільці.

Одного разу підпливли вороги в своїх пирога'х зовсім близько. Почався бій, страшне пекло'!.. ».

-- Нічого не розумію, -- перервав читання Андрійко.

-- Я такого не писав, -- схопився Дмитрик.

А що думаєте про це ви? Чи ви розумієте?

9. На якому складі наголос.

Керівник гри називає слова. Учні на пальцях або картками з цифрами показують, який склад наголошений.

Для цієї гри можна використати такі слова:

1) з наголосом на першому складі: баба, батько, булка, варта, вилка, возик, волик, вудка, гайка, голос, дружба, диня, жито, заступ, каса, качка, крапка, лижа, ліки, льотчик, мало;

2) з наголосом на другому складі: бджола, брова, буквар, букет, вага, води, гайок, гараж, краса, косар, лимон, врожай, ішак, кажан, народ, низький, нора, орел, осел.

6. Спіймай слово з наголосом на другому складі.

Керівник гри проказує слова. Учасники плескають у долоні, коли почують слова з наголосом на другому складі.

Для цієї гри можна використати такі слова: зошит, село, плече, сестра, книжка, темний, димлять, життя, море, буряк, байка, герой, весна, зима.

10. Прочитай слова. Запам'ятай, як вони наголошуються.

Шофер, дочка, український, старий, новий, одинадцять, чотирнадцять, дрова, столяр.

-- Спиши спочатку слова, у яких наголошений перший склад, потім - другий, далі - третій. Підкресли наголошені склади.

Голосний звук у наголошеному складі називається наголошеним. Голосний звук у ненаголошеному складі називається ненаголошеним.

11. Прочитай виразно народну веснянку.

Благослови, мати!

-- Благослови, мати, весну закликати! Весну закликати, зиму проводжати!

-- Благословляю вас веснянки співати, весну зустрічати, землю звеселяти!

-- Спиши перші два рядки пісні. Яке це речення? На що вказує знак оклику? Підкресли звертання.

-- Усно поділи слова на склади, вимов наголошені звуки, познач наголос.

12. Впізнай слово за наголосом.

-- Утвори слова, додавши потрібні букви. Запиши, познач наголос.

13. Попрацюйте разом!

-- Прочитайте і відгадайте загадку.

Вірно людям я служу, їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю.

-- Запишіть відгадку. Підкресліть букву, якою позначено ненаголошений голосний звук.

-- Зробіть звуко-буквений аналіз слова добуваю.

Виконуйте так!

1. Вимовте слово вголос.

2. Назвіть послідовно всі звуки. Побудуйте звукову модель слова.

3. Поділіть слово на склади, позначте їх на моделі.

4. Визначте і позначте наголошений склад (звук).

5. Запишіть слово.

6. Вимовте окремо голосні звуки. Якою буквою позначено кожний звук?

7. Вимовте приголосні звуки. Якою буквою позначено кожний звук?

14. Прочитайте текст, правильно наголошуючи виділені слова.

А на тих рушниках -- Україна моя...

Вишитий рушник -- незмінний предмет українського побуту. Він оспіваний у багатьох піснях і віршах.

З давніх-давен рушниками прикрашають оселі, зустрічають гостей. Не обходяться без рушників ні весілля, ні проводи в армію, ні різні інші свята.

-- Спиши перші два речення, підкресли виділені слова, познач наголос.

15. Прочитай текст.

Урок чемності

Куди б ти не прийшов -- у школу, в гості, в установу -- вітайся першим. Якщо ти йдеш зі старшими і вони з ким-небудь вітаються, ти повинен вітатися також. Першим не подавай руки дорослим. Чекай, поки вони тобі подадуть.

-- Випиши виділені слова: спочатку двоскладові, потім - трискладові і, нарешті, - чотирискладові.

-- Вимов кожне слово вголос, познач наголос, підкресли наголошені склади.

16. Прочитай вірш.

Воду носить -- рука болить,

кашу варить -- рука болить.

А каша готова -- і рука здорова.

-- Якими рядками вірша можна підписати перший малюнок до вправи 15, а якими - другий?

-- Спиши виділені слова. Прочитай їх, наголошуючи перший склад. Зверни увагу, як наголос змінив значення слів.

17. Прочитай і спиши слова.

Золотий, кам'яний, холодний, розумний.

-- Познач наголос. Підкресли наголошені склади.

-- Добери до кожного слова спільнокореневе, яке відповідало б на питання що? Запиши.

18. Прочитай слова. Визнач, який по порядку склад у них наголошений.

-- Зміни слова так, щоб наголос перейшов на другий склад.

зірка -- зірки нитка --...казка --... ложка --...шапка --... картка --...стежка --... брунька --...

-- Запиши слова парами, познач наголос. Запам'ятай, як вимовляються ці слова.

19. Прочитай текст.

Незабаром прийде весна! На білокорій березі зміниться вбрання. Тоненькими смужками спаде стара кора вниз. Її замінить нова -- біленька, чистенька.

На березі річки верби вкриються пухнастими котиками.

-- Випиши слова, які відповідають на питання яка?

-- Підкресли слова, протилежні за значенням.

-- Поясни значення виділених слів. Зверни увагу на місце наголосу в них.

-- Пригадай, які різні предмети називають словом котики.

20. Прочитай скоромовку і вивчи її напам'ять.

В понеділок на урок прийшло сорок сорок.

-- Запиши скоромовку з пам'яті. Перевір написане за підручником.

-- Постав знак наголосу в словах. Поясни значення слів сорок і сорок.

21. Спиши слова, познач наголос.

Коси, брати, дорога.

-- Зміни наголос так, щоб змінилося значення слів. Усно склади з цими словами речення.

-- До слова дорога добери слово, протилежне за значенням.

22. Прочитай і спиши речення.

1. Зелені ще немає, але сніг уже розтав.

2. Бруньки набубнявіли. Незабаром з'являться зелені листочки.

3. Добра людина хоче добра усім людям.

4. Косарі поставили в ряд свої коси.

5. Коси, косо, поки роси!

-- Познач наголос у виділених словах. Постав до них питання.

-- Знайди в одному реченні відгадку до загадки.

Намистиночки нові

ніч згубила у траві.

Вранці сонечко устало --

намистинки позбирало.

Марійка Підгорянка

Отже, важливою ознакою сформованості вміння визначати в слові наголошений звук (склад) є здатність учня самостійно добирати слова з наголосом на заданому складі. Це означає, що він відчуває наголос (розвиток відчуття ритму мовлення), промовляючи слово про себе, у внутрішньому мовленні.

2.3 Робота над вимовою звуків

Наведемо зразки орфоепічних вправ і завдань, які доцільно використовувати при вивченні правильної вимови звуків. Форми роботи, передбачені нами, -- це вправи і завдання навчального, розвивального, проблемного, тренувального та ігрового характеру. Вони розміщені у порядку наростання складності завдань. Програмовий матеріал ілюструється підібраними нами поетичними творами (переважно дитячої літератури), значною кількістю українських прислів'їв, приказок, пісень, загадок, скоромовок, образних порівнянь, народних прикмет, приповідок, уривками з прозових творів класичної та сучасної української літератури.

Наведемо зразки цікавих матеріалів до розділу «Приголосні звуки».

І. Губні приголосні звуки [п], [п'], [б], [б'], [м], [м'], [в], [в'], [ф], [ф'].

1. Прочитайте вірші, чітко вимовляючи губні звуки у складах і словах.

Не цурайтесь того слова,

Що мати співала,

Як малого сповивала,

З малим розмовляла.

Т. Шевченко

На місяці можна ходити, стрибати,

Камінчики місячні можна збирати.

Ще можна стояти, сидіти, лежати,

І зайчиків місячних можна пускати...

Ну, словом, на Місяці є чим зайнятись.

Та спершу до Місяця треба дістатись. С. Коцький

2. Прочитайте скоромовки, виразно вимовляючи губні звуки.

Бабрались в брудній баюрі

Два бобри брунатно-бурі. --

Правда, брате бобре, добре?

-- Дуже добре, брате бобре!

Б. Стельмах

Бук бундючивсь перед дубом.

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука --

Буде букові наука.

Народна творчість

3. Прочитайте приказки та прислів'я. Спишіть ті, де трапляються слова з коренем мудр-, мов-. Підкресліть букви, що позначають губні приголосні.

Вмієш казати, вмій і мовчати.

Мудрий з півслова розуміє.

Доброму слухачеві й півслова вистачить.

Малі люди вживають великі слова, а великі люди -- малі.

Мовчання сотні слів варте.

Мудрим ніхто не народився, а навчився.

Слово срібло, мовчання -- золото.

Що менше балакаєш, то більше чуєш.

Не вислухана мова не варта нічого.

Биків люблять за роги, а людину -- за слово.

Набалакав -- і в торбу не вбереш.

Мова -- душа народу.

Вісті не лежать на місці.

Без вірного друга -- велика туга.

Не дми в попіл, бо очі запорошиш.

Народна творчість

4. Прочитайте загадки, відгадайте їх. Особливу увагу при читанні звертайте на вимову губних приголосних. Відгадки запишіть, підкресліть букви, що позначають тверді губні приголосні.

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)

Ногами у воді зав'яз.

Вода до пояса якраз.

Він простягнувся над водою.

Два береги з'єднав собою. (Міст)

Я веселенький звірок:

Плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Попід лісом котилася діжа з тістом. (Місяць)

У куточку поселивсь

І мерщій обгородивсь,

Сплів драбинки про запас.

-- Прошу, мухи, в гості вас! (Павук)

Народна творчість

5.Замініть тверді губні приголосні напівпом'якшеними. Прочитайте утворені слова.

Вил (віл), бик (бік), вити (віти), умити (уміти), пити (піти), миша (Міша), била (біла), бий (бій), мий (мій).

6. Звук [ф] замініть будь-яким іншим так, щоб утворилися нові слова.

Фото (лото), фара (пара), фазан (казан), фанера (манера), шафа (шана), фарш (марш), форма (норма), Уфа (ура), кафе (каже), факт (такт), фантик (бантик), фарс (барс), фіалка (піалка), верф (верх).

ІІ. Передньоязикові свистячі приголосні [с], [с'], [з], [з'], [ц], [ц'].

7. Прочитайте вірші, виразно вимовляючи тверді та м'які свистячі приголосні.

Вітер в гаї не гуляє,

Вночі спочиває;

Прокинеться -- тихесенько

в осоки питає: «Хто се, хто се по сім боці

Чеше косу? Хто се?

Хто се, хто се по тім боці

рве на собі коси?

Хто се? Хто се?» -- тихесенько

Спитає, повіє.

Та й задріма, поки неба

Край зачервоніє.

Т. Шевченко

Цибулина

Цапок цибулі назбирав,

В хліві над нею міркував:

«Цей харч гіркий -- не для цапка,

Цапкові їжа не така».

В. Гринько

Поки чистила цибулину,

не одну пролила сльозину,

та почистила, хоч і плакала,

хоч і слізоньки рясно капали.

Що ті слізоньки? То дрібниця.

Я -- матусина помічниця.

В. Кленц

8. Прочитайте скоромовки, зважаючи на вимову свистячих приголосних. Які з цих приголосних дзвінкі, які глухі? Випишіть слова, у яких є м'які зубні [с'], [з'], [ц'].

Коза в лузі -- лоза в тузі.

Бери лозу, жени козу.

***

Коза казала козенятам,

Щоб зачиняли завжди хату.

Очиці у вовчиці, наче блискавиці.

***

У сіни Мусій сіно носив.

***

Сидить горобець на сосні.

Заснув і упав уві сні.

Якби не упав уві сні --

Сидів би він ще на сосні.

9. Прочитайте приказки і прислів'я. Запишіть їх, підкреслюючи букви, що позначають свистячі приголосні.

Або розумно сказати, або зовсім змовчати.

Молодець проти овець, а проти молодця і сама вівця.

Дивиться лисицею, а думає вовком.

За один раз не зітнеш дерева враз.

Хто за все береться, тому нічого не вдається.

Народна творчість

10. Прочитайте і відгадайте загадки, запишіть їх. Букви, що позначають м'які свистячі приголосні, підкресліть двома рисками, а ті, що позначають тверді, -- однією.

Хто вона?

Сидить хитра баба на верхівці граба.

«Ой не злізу з граба! -- каже діткам баба.

-- Вдень люблю я спати,

А вночі -- літати».

***

Заховалася в траві дивачка --

Елегантна і прудка конячка:

Білих і чорних смужок багато.

Розмальовані ходять мама і тато,

А лоша смугасте стрибає завзято.

11. Замініть приголосні [c], [з] м'якими [с'], [з']. Які слова у вас утворились?

Сила (сіла), сил (сіль), сипати (сіпати), саду (сяду), сиру (сіру), оси (осі), сини (сіни), квас (квась), перелаз (перелазь), зліз (злізь), на вози (на возі), рис (рись).

ІІІ. Передньоязикові зубні приголосні [т], [т'], [д], [д'], [п], [п'].

12. Прочитайте вірші, чітко вимовляючи передньоязикові зубні звуки.

Рідний край

У всіх людей своя святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня.

Аніж земний в пустині рай,

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня родини.

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

В лісочку на галявці

Озерце синє є.

Маленьке оленятко

Водичку з нього п'є.

І кличе свою мамцю,

аж вітерець притих.

І падають краплинки

Із ріжок золотих.

І. Мачкович

13. Прочитайте скоромовки, виразно вимовляючи тверді та м'які передньоязикові зубні звуки.

Одиничка -- одиначка,

Неабияка дивачка!

Одиничці все однак,

Що й сусіда -- одинак!

***

У домі Діми дим.

Ой, ходім туди, ходім

Рятувати Дімин дім.

Народна творчість

14. Прочитайте прислів'я та приказки. Спишіть їх, підкресліть букви на позначення твердих приголосних [д], [т], [н] однією рискою, м'яких [д'], [т'], [н'] -- двома.

Зроби діло до неділі.

І будень, і неділя -- лінивому все безділля.

Десять разів відміряй, а один відріж.

Тень, тень -- аби збути день.

Купив дуду на свою біду.

Народна творчість

15. Прочитайте загадку. Відгадку запишіть, підкресліть букви на позначення твердих звуків [д], [т], [н] і м'яких [д'] [т'] [н'].

Вона тоненька та міцна,

латає кожухи і свитки.

І зветься штука чарівна --

Ви здогадались, дітки?... (Нитка)

16. Замініть тверді приголосні [д], [т], [н] м'якими [д'] [т'] [н']. Які слова у вас утворилися?

Стиг (стіг), дим (дім), багатий (багатій), синив (синів), порад (порадь), завод (заводь), стан (стань), дружний (дружній), тин (тінь), радити (радіти), ран (рань), кін (кінь), полин (полинь), знати (зняти), дати (діти).

IV. Передньоязикові сонорні звуки [р], [р'], [л], [л'].

17. Прочитайте вірш, чітко артикулюючи приголосні [p], [л], [p'], [л'].

Просо

Рано-вранці вийшов рак

Сіять моркву, кріп і мак.

Говорив рак раченятку:

-- Підготуй гарненько грядку!

О. Павленчук

18. Прочитайте скоромовки, звертаючи особливу увагу на вимову приголосних [p], [л], [p'], [л']. Спишіть скоромовки, підкресліть звертання.

Росте липа коло Пилипа,

Пилип біля липи очима кліпа.

***

Не клюй, курко, крупку,

Не кури, котику, люльку.

19. Спишіть прислів'я та приказки, у яких йдеться про тварин і птахів. Букви на позначення приголосних [л], [л'] підкресліть.

Брехнею світ пройдеш, та назад не повернешся.

Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Овечку стрижуть, а баран трясеться.

Не плюй у криницю, бо прийдеш по водицю.

Народна творчість

20. Відгадайте загадки. Спишіть відгадки, які називають тварин або птахів. Букви на позначення сонорних приголосних [р], [р'] підкресліть.

Плету хлівець на четверо овець,

А на п'яту кізочку. (Рукавиця)

Хату він на хаті має

І жабкам рахунок знає.

Прилетів він іздалека,

А зовуть його... (лелека).

Метаграма

Ви, дітки, враз пізнаєте мене.

Я -- сильний вітер, що дерева гне.

Склад ки допишете в кінці --

Солодкі вийдуть корінці. (Буря -- буряки)

21. Замініть твердий [р] на м'який [р']. Які слова у нас утворились?

Рад (ряд), бура (буря), рив (рів), корив (корів), грим (грім), Крим (крім), раба (ряба), буру (бурю), гору (горю), зораний (зоряний), рис (ріс).

22. Замініть [л] на [р]. Які слова у вас утворились?

Лак (рак), лама (рама), малина (Марина), палити (парити), плавити (правити), валити (варити), лови (рови), Лука (рука), жалко (жарко), Валя (Варя), лити (рити), булка (бурка), жалити (жарити).

23. Додайте або вилучіть літеру л, щоб утворилось нове слово.

Куб (клуб), булки (буки), сон (слон), лось (ось), відплив (відпив), кози (козли), вити (влити), виплив (випив).

24. Замініть твердий [л] на м'який [л']. Які слова у вас утворились?

Галка (галька), толу (Толю), лук (люк), лак (ляк), лада (ляда), мілка (мілька), сіл (сіль), біла (біля), Лола (Льоля), лила (Ліля), білити (біліти), булка (булька), долу (долю).

V. Передньоязикові злиті (африкати) [дж], [дж'], [дз], [дз'].

25. Прочитайте вірш, правильно вимовляючи африкати.

Джміль

Без веселого джмеля

Посмутнішала б земля.

Він весною у садку

Носить золото пилку.

Добре трудяться джмелі,

Щоб цвіло все на землі. В. Земной

26. Прочитайте скоромовки, злито артикулюючи приголосні [дж], [дж'], [дз], [дз']. Випишіть слова, у яких с зазначені звуки, відповідні буквосполучення підкресліть.

Ведмедику-ледащо,

На пасіку вліз нащо?

Буду джмеликом дзижчати.

Буду мед я куштувати.

***

Женя з бджільми не дружив --

Завжди Женя бджіл дражнив.

Женю бджоли не жаліли

І дражнила нажалили.

Народна творчість

27. Спишіть прислів'я та приказки. Підкресліть буквосполучення на позначення звуків [дж], [дж'].

Одна бджола багато меду не наносить.

Бджола мала, а й та працює.

Бджола летить, де мед пахтить.

Бджоли раді цвіту, люди раді меду.

В кого бджоли, в того і мед.

Добру людину бджола не кусає.

Народна творчість

28. Прочитайте і відгадайте загадки. Відгадки залишіть, підкресліть злиті приголосні. Зробіть звуко-буквений аналіз цих слів.

На городі молода

пишні коси розпліта,

у зеленії хустинки

золоті хова зернинки. (Кукурудза)

Пооблітала квіточки

В гайочку і в лужку --

Тепер скуштують діточки

Солодкого медку. (Бджола)

Народна творчість

VІ. Передньоязикові шиплячі звуки [ш], [ш'], [ж], [ж'], [ч], [ч'], звукосполучення [шч].

29. Прочитайте вірші; чітко вимовляючи тверді і напівпом'якшені шиплячі звуки.

Жабка вчила жабенятко

Жваве квакати в калюжі.

Жабеня сказало жабці:

-- Горло вже втомилось дуже.

В. Кленц

Ще дощ іде, періщить злива,

щенятко вимокло, як хлющ,

а щиглик, щебетун щасливий,

щебече, пурхнувши на кущ.

Н. Забіла

30. Прочитайте скоромовки, чітко артикулюйте шиплячі приголосні.

Жовте жито жук жував

і з Женею жартував.

Жартом-жартом -- і у Жені

жовтий жук живе у жмені.

***

Сів шпак на шпаківню,

заспівав шпак півню:

-- Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я. Народна творчість

31. Прочитайте прислів'я. Спишіть речення, де переважає звук [ш].

Менше говори -- більше діла твори.

З добрим дружись, а лихих стережись.

Для мишки нема звіра страшнішого від кішки.

Під лежачий камінь вода не тече.

32. Прочитайте загадки, чітко вимовляйте шиплячі звуки. Відгадки запишіть, підкреслюючи букви на позначення приголосних [ш], [ш'], [ж], [ж'], [ч], [ч']. Зробіть звуко-буквений аналіз слів щука, щупальця.

У воді водиться, з хвостом родиться,

А як виростає, хвіст відпадає. (Жаба)

Бачити -- не бачить.

Чути -- не чує.

Мовчки говорить.

Добре мудрує. (Книжка)

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив.

І співаю я від жару,

І пускаю носом пару. (Чайник)

Ходить, бродить по болоті,

Хоче жабку упіймати,

Принести в гніздечко потім

Своїм діточкам пухнатим. (Чапля)

33. Замініть звук [ш] звукосполученням [шч]. Запишіть слова, що утворилися, проставте наголос.

Плюш (плющ), шабель (щабель), шипучий (щипучий), ширити (щирити), Шурик (щурик), пишу (пищу), шип (щип).

VІІ. Задньоязикові приголосні звуки [г], [г'], [к], [к'], [х], [х'], [ґ], [ґ'].

34. Виразно прочитайте вірш, звертаючи увагу на вимову задньоязикових приголосних.

Гуси гучно ґелготали,

горобці зерно клювали.

Гонять гуси горобців,

голубок на ґанок сів.

О.Кононенко

35. Прочитайте скоромовки. Випишіть такі, у яких переважають звуки [к], [к'], [ґ].

Гуска грає на гітарі.

Ґелґотить гусак гагарі.

Горобець гука грака.

Ґава гатить гопака.

***

Дві ґави зранку

Гасали по ґанку.

Ґави просили

На ґанку сніданку.

36. Прочитайте загадки, відгадайте їх. відгадки запишіть, підкресліть букви, що позначають задньоязикові приголосні. Зробіть звуко-буквений аналіз двох слів (на вибір).

Метаграми

На далекому я Сході,

і завжди в морській воді;

коли к на г змінити,

стану деревом тоді. (Краб, граб)

По траві вона ходила

Та й побігла до води.

Я додав одну лиш букву -

Вийшов хлопець хоч куди. (Коза, козак)

VІІІ. Дзвінкі ([б], [д], [д'], [ґ], [ж'], [з], [з'], [г], [дж], [дз], [дз']) і глухі ([п], [т], [т'], [к], [ш], [с], [с'], [х], [ч], [ц], [ц']) приголосні.

37. Прочитайте вірші. Знайдіть пари слів, що розрізняються дзвінкими і глухими приголосними. Випишіть їх, підкресливши букви на позначення протиставлених дзвінких і глухих приголосних.

В дощ шукав у лісі гриб,

Й захворів тепер на грип.

Лікував я довго зуб,

на обід поїв лиш суп.

Д. Чередниченко

38. Прочитайте подані тексти. Знайдіть пари слів, приголосні у яких утворюють пари за глухістю-дзвінкістю. Випишіть їх, букви на позначення протиставлених приголосних підкресліть.

Сьогодні малята копають грядки:

уперше в житті вони садять квітки.

Від цього і радість у них на лиці,

і сонце вітає малих: -- Молодці!

***

І ось вже на ніжки звелись в квітнику

біленькі нарциси шнурочком в рядку..

крокіс, чорнобривці, нагідки, розмай --

квітуй, розквітай, наш улюблений край.

М. Познанська

39. Прочитайте вірші, виразно вимовляючи наголошені і ненаголошені голосні.

В сад загляне -- білий цвіт.

В поле йде -- зелений слід.

Де не буде місяць травень.

Виростають квіти й трави.

В. Мордань

Це не вигадка, не казка,

що віднині я школярик.

Ось портфелик мій, будь ласка,

а в портфелику -- букварик.

В. Скомаровський

40. Дзвінкий [б] замініть парним глухим [п]. Прочитайте слова, що утворилися. Спишіть їх, ставлячи наголос. Поясніть значення слова бір.

Боки (поки), пані (бані), мав би (мавпи), полем (болем), беру (перу), біб (піп), гриб (грип), брати (прати), куб (куп), бити (пити), бір (пір).

41. Замініть глухі [с], [c'] дзвінкими [з], [з']. Прочитайте слова, що утворилися.

Складіть речення із словами кіска, кізка.

Коса (коза), сірка (зірка), сон (зон -- Р. в. мн.), кіска (кізка), село (зело), свити (звити), вус (вуз), ліс (ліз), рас (Р. в. мн. від раса) (раз).

42. Замініть приголосний [д] на [т]. Запишіть слова, що утворилися.

Дам (там), дачка (тачка), дочка (точка), душ (туш), дим (тим), душ (туш), плоди (плоти), дома (Тома), двори (твори), дому (тому), одуд (отут), пуд (пут), дерен (терен).

43. Замініть дзвінкий [ж] на глухий [ш]. Які слова у вас утворилися?

Жито (шито), сажа (Саша), жати (шати), жир (шир), жити (шити), шах (жах), жар (шар), ножі (ноші), кажу (кашу), дужі (душі).

ІХ. Голосні звуки [е], [и], [і], [а], [о], [у].

44. Прочитайте вірші, виразно вимовляючи наголошені і ненаголошені голосні.

Котик

Скочив котик, сів на плотик, миє ротик і животик.

Зайчик

Зайчик в поле поскакав,

Видно пару вушок.

За ним пёсик: гав, гав, гав!

Ловить за кожушок. Марійка Підгірянка

45. Прочитайте образні порівняння, скоромовки, прислів'я, приказки і загадки про тварин. Звертайте увагу на чітку вимову голосних. Поясніть значення прислів'їв. Опишіть одну з тварин, про яких ви прочитали або розповіли. Згадайте, які казки присвячені цим тваринам.

Вовк

Порівняння

Голодний, як вовк.

Скоромовки

Очиці у вовчиці, наче блискавиці.

Вовк-вовцюг вівцю волік,

Вона вовку вила в бік.

Як завив же вовк-вовцюг,

Миттю випустив вівцю.

Прислів'я та приказки

Бере вовк, та й вовка візьмуть.

Великій череді вовк не страшний.

Вовка ноги годують.

Вовка як не годуй, він усе в ліс дивиться.

Вовка в плуг, а він глядить у луг.

Вовк змінює шкуру, але ніколи свою натуру.

Вовк линяє, а вдачі не міняє.

Вовком орати не будеш.

Вовк старіє, та не добріє.

З вовком дружи, а камінь за пазухою держи.

Ми про вовка, -- а вовк суне.

Не за те вовка б'ють, що сірий, а за те, що, овечку з'їв.

Загадки

Сірий, зубастий,

По полю блукає.

Ягнят шукає. (Вовк)

Сам собі в пітьмі світить.

Щоб з'їсти, кого намітить. (Вовк)

46. Замініть один голосний на інший, щоб утворилось нове слово. Слова запишіть, поставте наголос.

Граб (гриб), діти (дати), жити (жати), вада (вода), гриби (греби), лис (ліс), раки (роки, руки), кішка (кашка), знак (зник), заварений (завірений), грудка (грядка), сом (сум), бік (бак, бук, бик).

47. Прочитайте вірші. Знайдіть у них слова з літерами я, ю, є, ї. Скільки звуків вони позначають?

О мово рідна! Золота колиско,

в яких краях не побувала я, --

з тобою серцем і по-українськи

я вимовляю мамине ім'я.

3. Кучерява

Якось лісом кіт гуляв.

З усіма вітався: -- Няв!

І у відповідь взаємно

З ним усі вітались чемно.

В. Верхосень

48. Прочитайте скоромовку. Випишіть слова зі звуком [й]. Зробіть звуко-буквений аналіз двох слів (на вибір).

Мусію, Мусію,

Муку сію,

Печу паляниці,

Кладу на полиці.

Народна творчість

49. Прочитайте прислів'я та приказки. Спишіть деякі з них. Букви я, є, ю, ї, що позначають два звуки, підкресліть двома рисками, букви я, є, ю, що позначають один звук, -- однією.

До доброї криниці стежка втоптана.

Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.

Коли на столі стоїть куліш, менше говори, а більше їж.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.

В роботі «ох», а їсть за трьох.

Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

Отже, основне місце у системі роботи над орфоепією належить вправам, оскільки засвоєння знань на теоретичному і практичному рівнях проходить одночасно, доповнюючи одне одного. Вправи повинні бути різноманітними, з кожної теми подані в ієрархічній послідовності, містити елементи новизни, що потребує самостійного обґрунтування, певних інтелектуальних зусиль.

Висновки

Орфоепія - це сукупність правил (норм) літературної вимови звуків і словосполучень. Орфоепічні норми регулюють вибір акустичних варіантів фонеми або фонем. Серед орфоепічних норм виділяються акцентологічні норми (норми наголошування), що регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених. Також орфоепічні норми регулюють правильну літературну вимову звуків і словосполучень, наголос у словах. Сучасні норми української орфоепії є єдиними для всіх фонетичними законами літературної мови. Своєрідність їх залежить від змісту мовлення, його призначення та умов. Правильне уживання звука як найменшої одиниці мовлення є важливим елементом у досягненні мелодійності мови.

Лінгвістично звуками називають найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова. Звуки утворюють зовнішню, звукову оболонку слів і тим самим допомагають відрізнити одне слово від іншого. Слова розділяються за кількістю звуків, з яких вони створені, набором цих звуків та їх послідовністю. Звукові як лінгвістичній одиниці властива автономність. Відриваючись від конкретної морфеми, звук набуває певної самостійності, незалежності, автономності. Коли звук пориває з лексичним або граматичним значенням, він перестає бути словом чи морфемою і стає самостійною звуковою одиницею. Всебічне вивчення фонетичної структури української мови передбачає також дослідження наголосу, який виявляється у зростанні інтенсивності, тривалості, в змінах частоти основного і власного тону голосного.

До школи діти приходять уже із сформованими вимовними навичками, які не завжди є орфоепічними. Саме тому в початкових класах слід проводити велику орфоепічну роботу з їх перебудови. Під керівництвом учителя налагоджуються нові зв'язки, які тільки в результаті довготривалої роботи можуть стати постійними. Саме тому треба організувати роботу так, щоб заняття з орфоепії стали систематичними, і тільки тоді можна сформувати орфоепічні навички.

Вироблення орфоепічних навичок в учнів 1--4 класів проходить три етапи. Учень повинен уміти сприймати потрібний звук на слух, вимовляти його як окремо, так і в мовному оточенні. При цьому в період формування орфоепічних умінь переважають аналітичні прийоми навчання. Далі йде процес переростання орфоепічних умінь в орфоепічні навички. В даній ситуації учні навчаються вільно, але ще зосереджено вимовляти потрібні звуки у будь-яких позиціях. При виробленні навичок застосовуються як аналітичні, так і імітаційні прийоми. Третій етап -- це процес автоматизації орфоепічних навичок. Основним прийомом є імітаційний, при цьому учні відтворюють орфоепічне звучання слів автоматично.

Вироблення, формування й закріплення орфоепічних навичок в учнів початкових класів вимагає того, щоб ці процеси були дидактично спланованими. Тому орфоепічна робота повинна проводитись упродовж вивчення всього курсу української мови. Найбільша увага орфоепічним питанням має приділятися при вивченні розділу «Фонетика».

Для успішної реалізації навчальних завдань у процесі викладання фонетики потрібно запроваджувати наявні активні методи навчання, що стимулюють позитивну мотивацію роботи, забезпечують розумову і мовленнєву активність. Оптимальними з цього погляду є виконання вправ і завдань навчального, розвивального, проблемного, тренувального та ігрового характеру. При цьому засвоєння знань на теоретичному і практичному рівнях проходить одночасно, доповнюючи одне одного. Дані завдання повинні бути різноманітними, поданими в ієрархічній послідовності, містити елементи новизни, що потребує обґрунтування їх методики, певних інтелектуальних зусиль учнів під час опрацювання.

У процесі теоретичного вивчення орфоепії слід застосовувати поясню-вально-ілюстративний (слово вчителя, пояснення з використанням підручника) і частково-пошуковий (бесіда, спостереження над мовою) методи. Зістав-лення артикуляції різних звуків в українській мові, порівняння діалектної вимови з літературною допоможе усвідомити специфіку кожного звука. Належне місце в роботі над фонетикою й орфоепією мають зайняти наочні й технічні засоби. Різноманітною має бути система тренувальних вправ з фонетики й орфоепії: фонетичний розбір, списування з фонетичним і орфоепічним завданням, навчальні диктанти, робота з орфоепічним словником, виразне читання текстів, вивчення напам'ять спеціально підібраних текстів з метою удосконалення орфоепічних навичок.

Таким чином, вивчення орфоепії української мови має велике значення на усіх етапах навчання. Особливо важливим є засвоєння такого матеріалу в початкових класах.

Список використаних джерел

1. Адаменко Л.П. Роздавальний матеріал з розділу «Фонетика» // Українська мова і література в школі.-- 1997.-- № 9.-- С. 59-63.

2. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів // Рідна школа. - 1999. - №9. - С. 53-55.

3. Бадер В. Розвиток орфоепічних умінь першокласників // Початкова школа. - 1997. - №7. - С. 9-10.

4. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.

5. Бернштейн С.И. Основные понятия фонологии // Вопросы языко-знания. - 1962. - №5. - С. 137-139.

6. Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи. - К.: Основи, 1997. - 127 с.

7. Бойко В. Проблема орфоепії української літературної мови // Мовознавство. - 1987. - №11. - С. 12-14.

8. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова. - К.: Академія, 2006. - 368 с.

9. Бондаренко А.А. Изучение ударения в начальной школе // Начальная школа. - 1989. - №3. - С. 19-20.

10. Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Начальная школа. - 1989. - №2. - С. 18-21.

11. Варемус К.І. Пізнавальні завдання орфоепічного змісту для учнів початкових класів // Початкова школа - 1999.- № 8.- С. 53-56

12. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початкова школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.

13. Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. - 2003. - №1. - С. 42-46.

14. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. -- 1997. - № 2. - С.2-5.

15. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. - К.: Рад. школа, 1982. - 104 с.

16. Винницький В. М. Наголос у сучасній українській мові. - К.: Рад. шк., 1984. - 162 с.

17. Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

18. Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. - К.: Основи, 1994. - 184 с.

19. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 562 с.

20. Горбунцова Т.Ю.Цікаві вправи та ігри на уроках української мови у початкових класах. - К.: Рад. школа, 1996. - 120с.

21. Горелов И.Н., Седов К.Ф. Основы психолингвистики. - М.: Лабиринт, 1998. - 256 с.

22. Городівський В.Н. Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу. - К., 1976. - 96 с.

23. Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська мова. - К.: Либідь, 1991. - С. 67-71.

24. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.

25. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. - К.: Радянська школа, 1964. - С. 163-178.

26. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

27. Жовтобрюх М. А. Про деякі тенденції в розвитку сучасної української орфоепії // Українське усне літературне мовлення. - К.: Наук, думка, 1967. - С. 124--136.

28. Жовтобрюх М.А. Основні принципи української літературної вимови // Укр. мова і літ. в шк. - 1976. - №6. - С. 63--75.

29. Заяць Я.М. та ін. Уроки рідної мови. 3 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 336 с.

30. Заяць Я.М., Оношків О.П. Уроки рідної мови. 2 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 296 с.

31. Зівако В., Непийвода С. Цікаві завдання з української мови в почат-ковій школі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. - 128 с.

32. Иванова С.Ф. Речевой слух и культура речи. - М.: Просвещение, 1970. - 110 с.

33. Ігнатенко Т. Творчі завдання на уроках розвитку мовлення // Початкова школа. - 2006. - №2. - С. 11-12.

34. Капацина В.І. Вивчення наголосу // Початкова школа. - 1994. - №5. - С. 13-15.

35. Капська А.Й. Як навчати учнів виразно читати. - К.: Рад. школа, 1978. - 150 с.

36. Караман С. Методика розвитку зв'язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №2. - С. 47-50.

37. Кацюк Л.В. Розвиток фонематичних умінь // Поч. школа. - 1993. - №2. - С. 25-29.

38. Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - №2. - С. 14-16.

39. Коструба П.П. Фонетика сучасної української літературної мови (Курс лекцій для студентів філологічного факультету). - Ч. 1. - Львів, 1963. - 100 с.

40. Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 418 с.

41. Лабащук М.С. Психологія мовленнєвої діяльності. - Тернопіль: ТДПІ, 1995. - 110 с.

42. Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - 143 с.

43. Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. - М.: Просвещение, 1969. - 264 с.

44. Львов М.Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах. - М.: Просвещение, 1987. - 342 с.

45. Малярук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. - К.: Ірпінь, 1997. - 408 с.

46. Медушевський А.П. Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі. - К.: Радянська школа, 1962. - 468 с.

47. Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. - К.: Рад. школа, 1982. - 216 с.

48. Миронюк Н.П. Орфоепія в 4-8 класах. - К.: Радянська школа, 1986. - 144 с.

49. Мовчун Л. Норма і відхилення: мовні помилки-штампи // Початкова школа. - 1999. - №1. - С. 27-29.

50. Наконечний С.Ф. Орфоепічні норми та їх значення // Укр. мова і літ. в шк. - 1958. - №1. - С. 60--72.

51. Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови в 4 класі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - 80 с.

52. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). - Тернопіль: Астон, 2002. - 352 с.

53. Наумчук М.М., Гузар О.В. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі. - Тернопіль: Підручники & посібники, 1999. - 244 с.

54. Никольская С.Т. Техника речи. - М.: Просвещение, 1979. - 206 с.

55. Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - 128 с.

56. Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. - К.: Наук. думка, 1970. - 272 с.

57. Передрій О.Т. Подолання у першокласників вимовних вад фонетичного рівня // Початкова школа. - 1995. - №1. - С. 11-14.

58. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова. - К.: Либідь, 1991. - 362 с.

59. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

60. Прокопова Л.І. Приголосні фонеми сучасної української літературної мови // Експериментально-фонетичне дослідження. - К.: Вид- во КДУ, 1958. - 149с.

61. Росетті А. Вступ до фонетики. - К.: Вища школа, 1974. - 138 с.

62. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - 1997. - 255 с.

63. Сапун Г. Збірник диктантів і завдань для тематичного опитування. 1-4 класи. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. - 176 с.

64. Симоненкова Л.М. Вивчення фонетики і морфології в умовах місцевих говорів. - К.: Рад. школа, 1971. - 94 с.

65. Скуратівська Г. Формування загальнонавчальних умінь під час вивчення фонетики, графіки, орфоепії, орфографії // Методика мови. -2003. - №6. - С. 13-16.

66. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. - К.: Вища школа. - 1997. - С. 365-378.

67. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За заг. ред. І.К. Білодіда. - К.: Наук. думка, 1969. - 436 с.

68. Тимошенко П.Д. З історії формування орфоепічних норм української літературної мови (дожовтневий період) // Українське усне літературне мовлення. - К.: Наук, думка, 1967. - С. 114--124.

69. Тоцька Н.І. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах. - К.: Рад. шк., 1976. - 226 с.

70. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. - Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П.Ка-ніщенко, Г.О.Ткачук. - К.: Промінь, 2003. - 232 с.

71. Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 1997. - №8. - С. 14-16.

72. Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. - К.: Радянська школа, 1966. - 340 с.

73. Шандрівська Г. Контрольні роботи з української мови в початкових класах. - Тернопіль: підручники і посібники, 2008. - 48 с.

74. Шкуратяна Н. Г. Орфоепічні вправи // Укр. мова і літ. в шк. - 1964. - №5. - С. 14-17.

75. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Література, 2000. - 688 с.

76. Якобсон Р.О. Звук и значение. Речевая коммуникация. Язык в отноше-нии к другим системам коммуникации // Якобсон Р.О. Избранные работы. - М., 1985. - 466 с.

Додатки

Конспекти уроків рідної мови з елементами орфоепії (2 клас)

Додаток А

Тема. Звуки мовлення. Букви. Каліграфічне написання малих букв алфавіту.

Мета. Закріплювати уявлення дітей про фонетичну і графічну системи рідної мови, вчити розрізняти звуки і букви, удосконалювати навички каліграфічного написання букв алфавіту, розвивати фонематичний слух, виховувати любов до рідної мови.

Обладнання. Малюнок Пізнайка, загадки, етимологічний словник, предметні малюнки, алфавіт.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

Щоб помилки хитрі й спритні не ховались у рядках,

щоб всі букви в кожнім слові опинились на місцях,

будем гарно працювати, свою пильність розвивати.

II. Повторення вивченого у 1 класі.

1. Вступне слово.

-- Наша мова -- це величезна Країна, де мирно живуть найрізноманітніші мовні явища: великі -- такі як текст, речення, середні -- слова з різними значеннями і зовсім маленькі, майже непомітні -- звуки, букви, розділові знаки.

Ознайомлення з підручником М.А. Білецької та М.С. Вашуленка "Рідна мова", частина перша.

Читання вірша Л. Забашти "Рідна мова".

Як називається наша мова?

Чому її потрібно вивчати і знати?

4. Повідомлення теми уроку.

-- Сьогодні до нас на урок завітав Пізнайко. Він хоче дізнатися, що із вивченого у 1 класі ви пам'ятаєте і чи готові до подорожі у країну Граматики.

Порада Пізнайка.

Звуки і букви навчись розрізняти,

Будеш докладно фонетику знати.

Каліграфічна хвилинка.

м мм ммм ом ем вм

рідна мова

-- Поділіть слова на склади.

-- Складіть речення зі словом мова.

5. Звуковий аналіз слів.

а) Загадка.

Що нас вчить, як у світі жить?

Відгадайте загадку. (Книга)

Вимовте слово-відгадку. Які звуки ви чуєте?

Що означають позначення у звуковій моделі слова?

- - ?'	- ?

-- На які дві частини поділене слово?

б) Спостереження над мовним матеріалом.

сом бак гірка Казка

сам бік нірка Кашка

сум бук сірка Каска

сім бик зірка Качка

-- Якими звуками відрізняються слова кожного стовпчика?

в) Загублені звуки.

На місці крапок поставити дві букви.

У банці я побачив..ем,

припав до ласощів губами.

На..емпер..ем поливсь дощем…

Тепер дістанеться від мами!

Аби відмитися від..ему,

подався я на край села,

до рятівного..ерела,

що било з-під землі, недремне.

Однак мене прогнав звідтіль

великий і мохнатий..міль,

а по дорозі оси й б..оли

зробили два чи три уколи…

Гай-гай, мене відтоді навіть

варення в банці не цікавить. (дж)

До кого звертається поет у вірші?

До чого він закликає?

Спишіть перші два рядки вірша.

Яке слово у вірші відповідає звуковій моделі?

(мами)

г) Шарада.

Ця чорна пташка нам усім відома,

Вона завжди кружляє біля дому.

А от його побачу за умови,

Коли зміню я наголосом слово. (Воро'на - во'рона)

Висновок. Наша мова -- звукова. Але окремо взяті звуки нічого не означають. Тільки в певному поєднанні творяться слова. Звуки мови служать для розпізнавання та розрізнення значення слів.

6. Зіставлення звуків і букв.

а) Впіймай звук.

Черепаха Тортила

Чай заварила.

Чайку в гості запросила,

Щедро чаєм пригостила.

Які звуки найчастіше повторюються?

Які слова можна скласти з цих звуків?

Запишіть утворені слова.

Назвіть кожну букву у словах.

б) Вірш від Пізнайка.

Коли ротик розкриваєм,

Тоді звуки вимовляєм.

Коли олівчик (ручку) беремо,

Тоді ми букви пишемо.

в) Повторення правила про букви і звуки: звуки вимовляються, а букви пишуться.

г) Робота з предметними малюнками (на дошці виставляються малюнки тварин).

Хто зображений на малюнку?

Вимовте звуки кожного слова. Якими буквами запишете назву тварин?

Фізкультхвилинка

Ми і вчились, і трудились.

І, напевно, вже стомились.

Тож давайте для розрядки

Зробим кілька вправ зарядки.

Раз! -- підняли руки вгору.

Два! -- нагнулися додолу.

Три! -- повернулись вправо, вліво.

На "чотири" -- враз присіли.

Похитали головою.

Ще й притупнули ногою.

Пальчиками повертіли

І за парти тихо сіли.

7. Робота з алфавітом.

а) Загадка.

З однієї ми родини --

Від Андрія до Ярини.

Як по одному, самі,

Ми буваємо німі,

Хоч і маєм різні назви

Й добре знаєте всіх нас ви.

Певним станемо рядком --

Заговоримо ладком.

Ми -- писемності основа,

А без нас ніхто ні слова (Д.Білоус).

-- Що це таке? (Алфавіт.)

б) Читання алфавіту (з таблиці на дошці).

Скільки букв в українському алфавіті?

Які букви позначають голосні звуки? приголосні звуки?

Які букви завжди позначають два звуки?

Яка буква не позначає звука?

в) Робота з етимологічним словником.

Алфавіт -- від назв першої та другої літер грецького алфавіту -- "альфа" і "бета".

Азбука --- від давніх назв перших літер нашого алфавіту -- "аз" і "буки" (А і Б).

Абетка -- від сучасних назв двох перших літер "а" та "б".

-- Для чого треба знати алфавіт?

г) Написання малих букв алфавіту (а, я, к, л).

Запишіть букви за зразком.

Доберіть слова, у яких пишуться ці букви (усно).

8. Гра "Ланцюжок".

Учні по черзі називають слова, які починаються звуком, яким закінчилось попереднє слово. Наприклад: клас, сад, дуб і т. д.

-- Пізнайко починає гру: урок --...,....

9. Додаткове завдання.

Прочитайте вірш.

Вересень. Стежка до школи.

Дзвонить веселий дзвінок.

І через луг, через поле

Сонце спішить на урок (М.Сингаївський).

Чому першого вересня відзначається День знань?

Вимовте звуки і назвіть букви у виділених словах. Чого в них більше і чому?

-- Спишіть речення.

Словникова робота

Вересень -- перший місяць осені; дев'ятий місяць року. Назва місяця пов'язана з назвою рослини верес, яка цвіте саме в цей час.

Словосполучення. Холодний, теплий, дощовий, щедрий, урожайний... Вересень прийшов. Відлітають у вересні.

Запишіть слово вересень, поділяючи його на склади.

Зверніть увагу на виділені букви.

Складіть звукову модель цього слова.

-- Вимовте приголосні звуки.

III. Підсумок уроку.

Над чим ми працювали сьогодні на уроці?

Про що нове дізналися?

Чи задоволені ви своєю роботою на уроці?

Подивіться на свої записи в зошитах і скажіть, кому подобаєтьсяйого каліграфія.

Хто бажає продовжити подорож у країну Граматики?

IV. Домашнє завдання.

Повторити голосні і приголосні звуки. Каліграфічно написати малі букви б, г, з.

Додаток Б

Тема. Голосні і приголосні звуки. Тверді і м'які приголосні. Розповідь "Наші літні канікули".

Мета. Систематизувати знання учнів про голосні і приголосні звуки, удосконалювати навички правильної вимови твердих і м'яких приголосних звуків, розвивати мовлення, виховувати любов до праці.

Обладнання. Мовні казки, загадки, малюнок Мовного дерева та Пізнайка, алфавіт, предметні малюнки.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Дзвоник всім нам дав наказ -

До роботи швидше в клас.

Попрацюєм всі старанно,

Щоб пройшов урок цей недаремно.

II. Повторення вивченого.

1. Перевірка домашнього завдання.

(Вправа 8 з підручника, в якій потрібно було записати подані слова з твердими і м'якими приголосними у два стовпчики.)

Прочитайте пари записаних слів.

Якими звуками вони відрізняються?

З двома словами складіть речення.

2. Фронтальне опитування.

З чого складаються слова? (Із звуків.)

Продовжіть речення.

Звуки ми....... (вимовляємо, чуємо).

Букви ми...,....... (бачимо, читаємо, пишемо).

3. Творча робота.

-- Утворіть зі складів слова і запишіть їх. Поставте наголос.

ро -- до -- га, шит -- зо тон -- кві -- ка

ре -- ве -- сень ва -- со ляр -- ка -- шко

III. Закріплення вивченого.

1. Повідомлення теми уроку.

-- На сьогоднішньому уроці продовжимо подорож у країну Граматики.При цьому маємо виконати кілька завдань від Пізнайка.

2. Зіставлення звуків і букв.

а) Робота з алфавітом.

Назвіть букви алфавіту, назви яких закінчуються на -є.

Які звуки вони позначають?

б) Гра «Упіймай звук».

Чеше квочка гребінцем

Чубчика курчаті.

Одягає в чобітки

І штанці строкаті.

Чистить пір'ячко і дзьоб,

Садовить до столу:

«Поспішай, синочку мій,

Час вже йти до школи».

Словникова робота

Строкаті -- різнокольорові, різні за візерунком, барвисті.

Каліграфічна хвилинка

с сс ст ро ка ті

строкаті

Поділіть це слово на склади (усно).

Складіть речення за схемою.

3. Робота з голосними і приголосними звуками.

а) Користуючись пам'яткою, встав пропущені букви в таких словах: гр….чаний, пл….че, з…рно, с…стра, в…рба, з…ма.