Наукова організація самостійної роботи учнів

український, новий, одинадцять, столяр, дочка, голосний…

Щоб учні правильно виконали самостійні завдання, вчитель Н.М. Пенська (Миколаївська ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів Донецької області) дає чіткі настанови (пам'ятки, алгоритми) щодо послідовності роботи. З ними вона поступово ознайомлює учнів, прагнучи зробити їх надбанням власного досвіду кожної дитини. Спочатку пам'ятка використовується під час фронтальної роботи. Згодом її варто запропонувати як інструкцію до самостійного розв'язування задач.

Для навчання дітей «діяти за правилом» вчителька виділяє час, коли новий вид роботи вводиться вперше. А щоб це не набуло формального характеру, основним методом є не пояснення, а приучування дітей користуватись алгоритмом під час виконання завдань. Спочатку під керівництвом учителя, а потім і самостійно, учні виконують за алгоритмом аналогічні й нові завдання. Загальні алгоритми тривалої дії оформлюють у вигляді настінної таблиці-пам'ятки (алгоритм застосування правила про ненаголошені голосні, сумнівні приголосні, визначення будови слова, відмінкових закінчень; алгоритми розв'язування задачі; ділення багатоцифрових чисел тощо).

Результати анкетування вчителів Миколаївської ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів свідчать про те, що з 32 опитаних педагогів - 18 визнали, що самостійні роботи проводяться переважно з метою контролю. Також аналіз підручників свідчить про наявність різних видів завдань для самостійної роботи учнів.

Висновки

навчальний самостійний організаційний робота

Проблема самостійної роботи учнів у процесі навчання є нині однією з найбільш актуальних. Вирішення її в практиці шкіл вимагає особливої уваги, оскільки в повсякденній діяльності учителя найбільше недоліків зустрічається саме в організації і проведенні самостійної роботи учнів.

У дослідження Б.П. Єсипова, М.О. Данилова, В.О. Онищука, П.І. Підкасистого та інших науковців відзначається, що причини цього такі:

а) формування умінь і навичок самостійної роботи є одним з найскладніших видів діяльності педагога, що вимагає ретельної підготовки учителя і учнів;

б) відсутність певної системи в діяльності учителя по прищепленню учням умінь і навичок самостійної роботи;

в) у шкільному навчально-виховному процесі спостерігається неправильне співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт.

І нарешті, розумовий розвиток школярів у процесі навчання, їх активність і самостійність багато залежить від навчання , прийомів роботи та розумової діяльності.

Аналіз педагогічної літератури дозволив нам виділити такі види самостійних робіт:

1) за дидактичною метою (на підготовку учнів до сприймання нового матеріалу; засвоєння нових знань; закріплення, розширення і удосконалення засвоєних знань; вироблення, закріплення і удосконалення умінь і навичок);

2) за навчальним матеріалом (з навчальною книгою, її текстом, ілюстраціями, картинами і т. ін.);

3) за характером навчальної діяльності (пов'язані із роботою за заданим зразком, за правилом чи системою правил, творчими завданнями);

4) за способом організації (загальнокласна, групова, індивідуальна).

Аналіз досвіду роботи вчителів показав, що значно урізноманітнилися способи постановки самостійних завдань. Дедалі частіше вчителі почали вдаватися і до диференціації самостійної роботи. Результати анкетування вчителів показали, що самостійні роботи проводяться переважно з метою контролю.

На основі аналізу педагогічної літератури нами виділено такі умови ефективної організації самостійної роботи на уроці: різні способи постановки навчальних завдань, різноманітність навчальних завдань для самостійної роботи; диференціація навчальних завдань; контроль і самоконтроль навчальної діяльності.

Самостійність у навчанні є найважливішою передумовою повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто і правильно застосована робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру. Це зумовлює обов'язковість і різноманітність самостійних робіт.

Таким чином, самостійна робота має позитивний вплив на рівень навчальних досягнень учнів.

Список використаних джерел

1.Алексюк А.М. Загальні методи навчання у школі. - К., 1973. - 264 с.

2.Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра // Рідна школа. -2001. -№ 9. - С. 49-51

3.Дипломна робота “Організація самостійної роботи на уроках у початковій школі”. -- Режим доступу: https://xreferat.com/71/7056-1-organ-zac-ya-samost-iyno-roboti-na-urokah-u-pochatkov-iy-shkol.html.

4.Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М.: Просвещение, 1961. - 240 с.

5.Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М.: Учпедгиз, 1961. - 239 с.

6.Зайченко І.B. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, 2-е вид. - К., «Освіта України», «КНТ», 2008. - 528 с.

7.Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 260 с.

8.Коменський Я.А. Великая дидактика // Избр. пед. соч.: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1982. - Т. 1. - С. 339 - 364.

9.Концепція загальної середньої освіти (12 - річна школа) // Початкова школа. - 2002. - №2,3.

Додаток А

Схема 2.1. Класифікація самостійних робіт учнів

Додаток Б

Рис. 2.1. Зразок перфокарти

Размещено на Allbest.ru