Завданням якого етапу навчання є формування уміння вільного і швидкого застосування рухової навички в різноманітних умовах життя?

Завданням якого етапу навчання є надання можливості початкового рухового випробування вправи з метою отримання учнями м'язових почуттів?

Завданням якого етапу навчання є формування нового рухового уміння?

Варіанти відповіді:

А - Етап попереднього розучування

В - Етап поглибленого вивчення рухової дії

С - Етап закріплення й удосконалення рухової дії

D - Етап застосування рухової дії в різноманітних умовах життя

Коди відповіді:

1 - C

2 - D

3 - A

4 - B

Кількість балів за питання: 1

Тести до модуля

«Методи та методичні прийоми навчання в гімнастиці»

Тест № 1

Тип: Істина/Хибність.

Опис (назва теми): методи навчання гімнастичним вправам.

Висловлення: метод цілісного вивчення рухової дії - це доцільне виокремлення частин руху і окреме засвоєння кожної з них з наступним поєднанням у цілу вправу.

Правильна відповідь: хибність.

Кількість балів за питання: 1

Тест № 2

Тип: так/ні.

Опис (назва теми): методичні прийоми навчання гімнастичним вправам.

Питання: Чи є страховка за допомогою технічних засобів одним із методів навчання гімнастичним вправам?

Правильна відповідь: ні

Кількість балів за питання: 1

Тест № 3

Тип: множинний вибір - єдина відповідь.

Опис (назва теми): методи навчання гімнастичним вправам.

Питання: Для кращого сприйняття рухової дії (в умовах обмеження зорового орієнтування) учню під час виконання гімнастичної вправи пропонується торкатися частинами тіла визначеного вчителем орієнтиру (наприклад на маху назад на брусах - торкатися ногами мотузки, що натягнута на певній висоті). До якої групи наочних методів належить означений прийом навчання?

Варіанти відповіді:

Методи зорової наочності.

Методи звукової наочності.

Методи рухової наочності.

Методи термінової інформації.

Правильна відповідь: Методи рухової наочності.

Кількість балів за питання: 1

Тест № 4

Тип: множинний вибір - множинна відповідь.

Опис (назва теми): методичні прийоми навчання гімнастичним вправам.

Питання: вкажіть які з означених методичних прийомів класифікуються як “фізична допомога”?

Варіанти відповіді:

Підтримка.

Використання гімнастичної лонжі для страховки.

Власне страховка.

Підштовхування.

Проводка за рухом.

Використання страховочних петель.

Фіксація окремих положень тіла.

Торкання тіла гімнаста з метою уточнення моментів необхідних дій.

Підкручування.

Використання додаткового гімнастичного містка.

Правильні відповіді:

Підтримка.

Підштовхування.

Проводка за рухом.

Фіксація окремих положень тіла.

Підкручування.

Кількість балів за питання: 1

Тест № 5

Тип: заповніть бланк.

Опис (назва теми): методи навчання гімнастичним вправам.

Питання (завдання): ………….. метод вивчення рухової дії - це метод характерний для цілісного виконання основної кількості нескладних вправ, або більш складних вправ, які можуть бути виконані цілком у полегшених умовах (відповідь повинна бути наведена у формі прикметника, що відповідає на питання “який?”).

Правильна відповідь: цілісний.

Кількість балів за питання: 1

Список ключових слів: цілісний.

Тест № 6

Тип: відповідність.

Опис (назва теми): методичні прийоми навчання гімнастичним вправам.

Питання (завдання): установити відповідність.

Питання:

Завданням якого етапу навчання є остаточне формування рухової навички?

Завданням якого етапу навчання є формування уміння вільного і швидкого застосування рухової навички в різноманітних умовах життя?

Завданням якого етапу навчання є надання можливості початкового рухового випробування вправи з метою отримання учнями м'язових почуттів?

Завданням якого етапу навчання є формування нового рухового уміння?

Варіанти відповіді:

А - Етап попереднього розучування

В - Етап поглибленого вивчення рухової дії

С - Етап закріплення й удосконалення рухової дії

D - Етап застосування рухової дії в різноманітних умовах життя

Коди відповіді:

1 - C, 2 - D, 3 - A, 4 - B

Кількість балів за питання: 1

Тести до модуля

«Методика виправлення помилок та засоби забезпечення навчального процесу на заняттях з гімнастики »

Тест № 1

Тип: Істина/Хибність.

Опис (назва теми): методика виправлення помилок у процесі навчання гімнастичним вправам.

Висловлення: труднощі, що виникають навіть у тих випадках, коли підготовка учня відповідає складності вправи називаються природними.

Правильна відповідь: істина.

Кількість балів за питання: 1

Тест № 2

Тип: так/ні.

Опис (назва теми): засоби забезпечення навчального процесу на заняттях з гімнастики.

Питання: Чи є гімнастична стінка гімнастичним приладом?

Правильна відповідь: так

Кількість балів за питання: 1

Тест № 3

Тип: множинний вибір - єдина відповідь.

Опис (назва теми): методика виправлення помилок у процесі навчання гімнастичним вправам.

Питання: Ознайомтесь з представленими варіантами можливих помилок у процесі виконання перекиду вперед. З якої основної помилки необхідно почати їх виправлення?

Варіанти відповіді:

Варіант № 1: У кінці підготовчої фази учень спирається головою на рівні рук.

Варіант № 2: У фазі основних дій ноги після поштовху зігнуті, носки не відтягнуті, поштовх слабий.

Варіант № 3: У фазі основних дій під час обертання через голову спина пряма, голова не нахилена, практично відсутня фаза перекату.

Варіант № 4: У фазі завершальних дій відсутнє групування.

Правильна відповідь: Варіант № 3.

Кількість балів за питання: 1

Тест № 4

Тип: множинний вибір - множинна відповідь.

Опис (назва теми): засоби забезпечення навчального процесу на заняттях з гімнастики.

Питання: вкажіть які з представлених засобів полегшують і забезпечують безпеку під час виконання гімнастичних вправ?

Варіанти відповіді:

Страховочний пояс.

Динамометри.

Страховочні петлі.

Поролонові мати.

Навчальні картки.

Пом'якшувальні подушки на приладах.

Гімнастичні палиці.

Градуйовані розмітки.

Тренажери для цілісного виконання вправ.

Предметно-модельні посібники (макети й муляжі гімнастів на приладах).

Правильні відповіді:

Страховочний пояс. Страховочні петлі. Поролонові мати. Пом'якшувальні подушки на приладах. Тренажери для цілісного виконання вправ.

Кількість балів за питання: 1

Тест № 5

Тип: заповніть бланк.

Опис (назва теми): засоби забезпечення навчального процесу на заняттях з гімнастики.

Питання (завдання): Гімнастична лава - це гімнастичний ………….. (вказати: це прилад чи інвентар?).

Правильна відповідь: прилад.

Кількість балів за питання: 1

Список ключових слів: прилад.

Тест № 6

Тип: відповідність.

Опис (назва теми): засоби забезпечення навчального процесу на заняттях з гімнастики.

Питання (завдання): установити відповідність.

Питання: Вкажіть до якої групи належать представлені засоби забезпечення навчального процесу

Предметно-модельні посібники.

Гімнастична драбина.

Обтяжувальні мішечки з піском.

Накладки.

Бруси різновисокі.

Секундомір.

Обручі гімнастичні.

Варіанти відповіді:

А - Основні гімнастичні прилади.

В - Допоміжні гімнастичні прилади.

С - Гімнастичний інвентар.

D - Засоби полегшення виконання вправи та забезпечення безпеки.

E - Технічні засоби.

F - Методичні засоби.

G - Супутні засоби.

Коди відповіді:

1 - F, 2 - B, 3 - G, 4 - D, 5 - A, 6 - E, 7 - C

Кількість балів за питання: 1

Критерії оцінки

Диференційований залік

1) відмінно (А) - 17-18 правильних відповідей;

2) дуже добре (В) - 15-16 правильних відповідей;

3) добре (С) - 13-14 правильних відповідей;

4) задовільно (D) - 11-12 правильних відповідей;

5) достатньо (Е) - 9-10 правильних відповідей;

6) незадовільно (F) - 5-8 правильних відповідей;

7) незадовільно (FX) - 0-4 правильних відповідей;

Недиференційований залік

1) „зараховано” - від 13 до 18 правильних відповідей;

2) „не зараховано” - від 0 до 12 правильних відповідей.

Якість виконання тестів ми пропонуємо оцінювати за методикою, розробленою В. П. Беспальком [3], коли засвоєння знань і умінь може вимірюватися за коефіцієнтом засвоєння (К_а) на рівні а. На його думку, при К_а<0,7 діяльність знаходиться на стадії формування, а при К_а>0,7 можна констатувати, що діяльність сформувалася на рівні а і може вдосконалюватися у процесі подальшої діяльності. Коефіцієнт засвоєння тесту розподіляється за інтервалами у співвідношенні з відповідною оцінкою за п'ятибальною шкалою (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Співвідношення коефіцієнту засвоєння з оцінками за п'ятибальною шкалою

Ка	0,9 - 1	0,8 - 0,9	0,7 - 0,8	Менш ніж 0,7
Оцінка	5	4	3	2

З метою оптимізації процедури оцінювання якості виконання студентами тестових завдань можна використовувати універсальну таблицю оцінювання якості виконання тесту за 5-ти бальною шкалою у залежності від кількості вірно виконаних у ньому суттєвих операцій і, відповідно, коефіцієнта засвоєння тесту .

Оцінку результатів виконання студентами тестових завдань за всіма рівнями від нульового до четвертого (розуміння, впізнавання, репродуктивна дія, продуктивна дія, творча дія) я пропоную визначати таким чином: за кількістю вірно виконаних суттєвих операцій у кожній батареї тестів (тобто на певному рівні засвоєння) визначаються коефіцієнти засвоєння (К_а) студентом змісту означеного рівня з подальшим переведенням у 5-ти бальну шкалу.

Середнє арифметичне суми кінцевих 5-ти бальних оцінок за кожен рівень і буде визначати підсумкову оцінку за виконання тесту-"сходинки" у цілому. Параметри середньої арифметичної оцінки в межах від 3 до 3,5 дорівнюють підсумковій оцінці 3 бали за виконання тесту - "сходинки" у цілому; від 3,6 до 4,5 - оцінці 4 бали; від 4,6 до 5,0 - оцінці 5 балів. Якщо кількість помилок на будь-якому рівні засвоєння (крім нульового) становить більше ніж 30 (К_а<0,7), оцінка не виставляється й студент переводиться до тестування на попередньому рівні.

Ураховуючи етап навчання, завдання, наявний рівень сформованості в студентів системи теоретичних знань, викладач може здійснити від одного до декількох контрольних заходів при опрацьовуванні змісту будь-якого модуля, обираючи при цьому оптимальні форми контролю. Поточний контроль теоретичної складової професійно-педагогічної підготовки студентів передбачає опрацьовування ними повного обсягу теоретичного програмного матеріалу кожного етапу навчання й отримання визначеної кількості позитивних оцінок за відповіді на контрольні питання (виконання контрольних робіт і тестових завдань, написання рефератів тощо) з різних модулів протягом навчального періоду.

Одним із найважливіших моментів є і те, що у структурі модульних програм кожного етапу навчання повинні бути передбачені обов'язкові для засвоєння і контролю модулі.

Наприклад, на першому році навчання з дисципліни «Легка атлетика» можна запропонувати обов'язковими для контролю такі модулі: "Термінологія легкої атлетики"; "Попередження травматизму на заняттях з легкої атлетики"; "Біг" (в обсязі програмного матеріалу); "Стрибки" (в обсязі програмного матеріалу). За таких умов викладач має змогу перевірити рівень теоретичної підготовки з основних (системоутворюючих) блоків фахової дисципліни.

Підсумкова кількість рейтингових балів по закінченні етапу навчання визначається шляхом складання певної кількості оцінок (відповідно до диференційної спроможності рейтингової шкали) за опрацьовування окремих модулів модульної програми.

3.2 Методична підготовка студентів в умовах рейтингової системи педагогічного контролю

Упровадження рейтингового контролю навчальних досягнень студентів неможливе, безумовно, без реструктурування навчально-методичного матеріалу в напрямку активного забезпечення самостійного засвоєння студентами певних знань, розвитку системного педагогічного мислення. Саме педагогічне мислення є, на думку численних науковців-дослідників проблем професійної підготовки (Н. В. Кузьміна, В. О. Сластьонін, Н. А. Тутушкіна та ін.), провідним компонентом педагогічних здібностей.

У педагогічній теорії та практиці набуло сталості положення про розуміння педагогічної діяльності як системи вирішення педагогічних завдань, що є основною одиницею аналізу й оцінки її продуктивності. Тому цілком логічним стає твердження про цілеспрямований, послідовний і системний розвиток у майбутніх учителів педагогічного мислення, зокрема, його методичного аспекту, через відповідно організований навчально-виховний процес, у ході якого в студентів розвивається здатність до виявлення проблем, що постають у процесі навчання, уміння формулювати педагогічні завдання, знаходити шляхи їх вирішення й реалізації у процесі подальшої професійної освіти.

За такої організації навчального процесу підвищується ефективність роботи студентів на практичних заняттях, яка базується на їх стійкому пізнавальному інтересі, прагненні до самовдосконалення й самореалізації, а впровадження рейтингової системи контролю надає викладачеві можливість оперативного управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів.

Модель спеціаліста в галузі фізичного виховання передбачає уміння володіти методикою індивідуальних і групових занять різними видами оздоровчих фізичних вправ, складати й рекомендувати комплекси вправ специфічної спрямованості людям різного віку й статі, організовувати й проводити спортивні змагання та масові спортивні виступи й свята. Засвоєння теоретичного курсу теорії та методики фізичного виховання, а також практичного курсу спортивно-педагогічних дисциплін є підставою для формування уявлень студентів про великі можливості фізичних вправ, про значущість відповідних методик у системі базової професійної підготовки. Саме тому поняття «методична підготовка» можна розглядати як структурну складову професійної підготовки, що стає навчальним майданчиком, де студенти реалізують власний потенціал, педагогічну майстерність і компетентність під час вирішення педагогічних завдань.

У зв'язку з реалізацією завдань щодо пропаганди й упровадження в побут людей найбільш доступних, ефективних та емоційних видів фізичних вправ, а також використання їх в оздоровчих (профілактичних і лікувальних) цілях, студенти повинні оволодіти відповідною методикою викладання вищезазначених дисциплін, а саме:

- поєднувати показ і пояснення вправ;

- володіти голосом для подачі команд і розпоряджень;

- правильно обирати місце для показу й проведення вправ;

- володіти специфічною термінологією при поясненні й запису вправ;

- надавати фізичну допомогу й володіти прийомами страховки;

- уміти помічати помилки й володіти методикою їх виправлення;

- складати комплекси вправ щодо різних форм занять фізичною культурою;

- володіти методикою навчання рухових дій;

- знати основи техніки виконання фізичних вправ і критерії їх оцінювання відповідно правил змагань та ін.

У процесі оцінювання методичної підготовки найважливішою, на мій погляд, є проблема визначення певних аспектів оцінювання, які б виступали засобами основного навчального завдання і забезпечували в процесі реалізації необхідний рівень професійної підготовки студентів.

Методична підготовка - це поступовий, багаторічний процес засвоєння професійних знань і формування практичних умінь і навичок проведення різних форм занять фізичними вправами, який розраховано на весь термін навчання у ВНЗ і диференційовано лекційними, практичними, семінарськими та оглядово-методичними заняттями, а також самостійною роботою студентів.

Першим кроком у створенні експериментальної системи оцінки повинно стати визначення найбільш «вагомого», об'ємного завдання на кожен рік навчання, що має бути обов'язковим (інваріантним) для всіх студентів даного курсу. Саме в процесі опрацьовування основного завдання з навчальної практики можна всебічно оцінити (за визначеними критеріями) рівень професійної компетентності й майстерності студента.

Слід нагадати, що обов'язковою є не тільки форма завдання, а його зміст, варіативність засобів, рівень складності, дозування фізичних вправ, оптимальність вибору методів навчання й методичних прийомів надає студентові необмежений простір щодо прояву власної ініціативи, реалізації творчого потенціалу й виявлення рівня сформованості особистісних професійно-значущих якостей.

Усі означені завдання оцінюються за спеціально розробленими критеріями в межах обраної викладачем рейтингової шкали оцінювання. Критерії успішності проведення інваріантного завдання розроблено окремо для кожного року навчання і мають визначену бальну «вартість».

Об'єктивність рейтингового оцінювання методичної підготовки студентів проявляється і в можливості підвищення індивідуального рейтингу в процесі навчання. Для цього, крім основного завдання, студентам кожного курсу можна запропонувати додатково виконати певну кількість завдань з навчальної практики із загального їх переліку на кожному етапі навчання, які оцінюються за відповідними критеріями у межах 5-ти бальної шкали. Вищий оціночний бал за додаткове завдання може додаватися до рейтингової оцінки за основне завдання, що й визначить загальну індивідуальну суму рейтингових балів.

Відмінне виконання студентами інваріантного й додаткового завдань може призвести до перевищення передбаченої максимальної суми рейтингових балів за методичну підготовку. У такому випадку "надпланові" бали є заохочувальними для студентів і включаються до загальної суми рейтингових балів за всіма аспектами підготовки. З метою підвищення підсумкової оцінки студент за власною ініціативою має змогу неодноразово виконувати основні й додаткові завдання з навчальної практики. В умовах обмеженої кількості навчальних годин і наявності в академічних групах близько 30 студентів така форма рейтингового контролю буде, на наш погляд, оптимальною.

Досвід науковців свідчить, що модульна технологія навчання й рейтингова система педагогічного контролю сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку творчого професійного мислення, надає можливість гармонійно поєднувати уніфікацію програм базового рівня та індивідуалізацію програм спеціалізації студентів, що забезпечує диференціацію підготовки майбутніх учителів.

3.3 Рейтингова система оцінювання технічної підготовленості студентів

Технічна підготовка з різних видів спорту є однією з базових у системі професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання. Складність технічної підготовки полягає у тому, що студентам доводиться одночасно засвоювати досить велику кількість різноманітних фізичних вправ різного рівня складності й рухової структури. Формування технічної майстерності майбутніх фахівців - це складний і довготривалий процес. Засвоєні вміння й навички студенти зберігають як протягом усього періоду навчання, так і в подальшій професійній діяльності.

Знання техніки виконання різноманітних рухових дій і методики навчання, висока якість показу та пояснення вправ, що розучуються, знання структури процесу навчання руховим діям дозволяє майбутнім фахівцям з фізичного виховання успішно вирішувати завдання фізичного виховання різних груп населення з урахуванням їх віку, статі, стану здоров'я та фізичної підготовленості.

Навчання руховим діям - це педагогічний процес, що потребує планомірної, методично правильної організації дій викладача й студентів. На опанування методики навчання програмним фізичним вправам і засвоєння техніки їх виконання витрачається більша частина навчального часу практичних занять зі спортивних дисциплін. Це обумовлено тим, що саме фізичні вправи є основним програмним змістом уроків фізичної культури загальноосвітніх шкіл. Основними вимогами до студентів є засвоєння ними раціональних методів навчання вправам і способів їх виконання, спираючись на дидактичні принципи навчання, фізіологічні закономірності становлення рухової навички й фундаментальні положення теорії та методики фізичного виховання.

Об`єктивність оцінки технічної підготовки будується на основі нормативних критеріїв оцінки відповідних рухових дій, затверджених правилами змагань, положеннями та іншими офіційними документами. У практиці викладання спортивних дисциплін критеріями ефективності техніки фізичних вправ вважають ознаки, які дозволяють викладачеві визначити міру відповідності рухових дій виконавця об`єктивно існуючій моделі цієї ж вправи, описаної у спортивній класифікації, навчальній програмі й навчально-методичній літературі.

Технічна підготовка майбутнього спеціаліста у галузі фізичного виховання є невід`ємною складовою частиною загальної підготовки і включає виконання на оцінку вправ програмного матеріалу з вищезазначених спортивно-педагогічних дисциплін (легкої атлетики, плавання, гімнастики, спортивних ігор).

За традиційною системою протягом навчального року студентам надавалися декілька вправ приблизно однакового рівня складності. Оцінювання якості виконання здійснювалось за п'ятибальною шкалою, що було, по суті, автоматичним перенесенням шкільної практики виставлення оцінок. До того ж студенти, які мали достатньо високий рівень розвитку рухових якостей та координаційних здібностей, могли виконати запропоновані вправи вже на 3-5 практичному занятті і їхній особистісний розвиток у цьому напрямку припинявся.

Слід зазначити, що студент, який (гіпотетично) одержав сумарно оцінку 3 бали отримував залік як і студент, що мав оцінку 5 балів, тобто нівелювався рівень якості сформованості професійних умінь. Таким чином, щоб відображати динаміку особистісного зростання, оцінки студентів за семестр чи рубіжний контроль можуть бути більш диференційованими. Для контролю за технічною підготовкою студентів з кожної дисципліни може бути розроблено три рівня складності або усіх вправ, або кожної вправи на кожен рік навчання.

Перший рівень (мінімально - достатній) складається з найпростіших вправ програмного матеріалу; другий рівень (достатній) містить основні, рекомендовані до засвоєння вправи; третій рівень (високий) має підвищений рівень складності й може включати також елементи вправ наступного етапу навчання.

Пропонуємо варіант рейтингового оцінювання технічної підготовленості студентів з дисципліни «Гімнастика з методикою викладання». Теоретичні дослідження проблеми оцінювання складності гімнастичних вправ на сучасному етапі свідчать про наявність чіткої ієрархії у системі розподілу гімнастичних елементів за групами складності.

Уся сукупність існуючих акробатичних елементів та елементів, які виконуються на гімнастичних приладах, розподіляється згідно складності їх виконання на групи “А”, ”В”, ”С”, ”Д”, ”Є” і “F”.

Опорні стрибки класифікуються та оцінюються в залежності від структурної групи стрибка та його складності. Зіставлення рекомендованого до засвоєння у ВНЗ програмного практичного матеріалу з гімнастики з таблицею складності гімнастичних елементів показало, що майже всі елементи програми є елементами “без складності”, або відносяться до найлегшої групи складності - групи “А”.

Ретельний перегляд і порівняльний аналіз техніки означених гімнастичних елементів виявив значні розбіжності у складності навіть серед елементів, віднесених до однієї групи. Слід ураховувати і те, що на складність елементу значно впливає зміна характеру й способу його виконання, вихідне й кінцеве положення, елементи, що виконуються до і після означеного. Необхідність диференційованого підходу до оцінювання рухових умінь і навичок студентів ініціювало нас на розробку таблиці складності програмних та рекомендованих автором елементів гімнастичного багатоборства.

Усі гімнастичні елементи та їх модифіковані варіанти виконання (ускладнені чи полегшені) розподіляються за п`ятьма групами складності, з урахуванням чинників, що істотно впливають на техніку та змінюють складність виконання елементів.

Ця таблиця є універсальною і розроблена на весь термін навчання. У ній легко простежити “еволюцію” складності виконання елемента від найпростішого способу до максимально ускладненого (але у рамках вимог до технічної підготовленості студентів факультетів фізичного виховання). Таблиця складності гімнастичних елементів диференціює практичний програмний матеріал і дозволяє викладачеві отримувати об`єктивну інформацію на етапі складання різнорівневих рейтингових комбінацій гімнастичного багатоборства.

Представляємо фрагмент таблиці (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Розподіл програмних гімнастичних елементів за групами складності

Групи складності	Перекид уперед (чоловіки)
1	Перекид уперед; довгий перекид уперед; перекид уперед у сід (у сід ноги нарізно); перекид уперед схресно; перекид уперед із рівноваги поштовхом однієї; перекид уперед, руки схресно; перекид уперед із упору стоячи зігнувшись.
2	Перекид уперед у сід кутом; перекид уперед зі стійки на голові; перекид уперед стрибком; перекид уперед, руки й ноги схресно; перекид уперед з поворотом у стійку на коліні.
3	З упору лежачи перекид уперед силою; перекид уперед у стійку на лопатках; перекид уперед зі стійки на руках; перекид уперед у стійку ноги нарізно; з розбігу перекид уперед стрибком.
4	З упору лежачи перекид уперед силою в стійку ноги нарізно; перекид уперед зігнувшись; зі стійки на голові перекид уперед у стійку ноги нарізно; перекид уперед з опорою однією рукою; зі стійки ноги нарізно перекид уперед без опори руками.
5	Перекид з польотом; зі стійки на колінах перекид уперед прогнувшись; перекид уперед із сіду ноги нарізно; з упору лежачи перекид уперед зігнувшись; зі стійки на руках перекид уперед зігнувшись.

Для контролю за технічною підготовленістю студентів можна розробити три обов`язкових програми гімнастичного багатоборства різного рівня складності на кожен рік навчання. Комбінації першого (мінімально - достатнього) складаються з найпростіших базових елементів програмного матеріалу; комбінації другого рівня (достатнього) містять основні, рекомендовані до засвоєння гімнастичні елементи; комбінації третього рівня (високого) мають підвищений рівень складності й можуть включати також елементи наступного етапу навчання. Складання різнорівневих рейтингових комбінацій потребує від викладача ретельного вивчення таблиці розподілу елементів за групами складності. Складність програмних елементів у комбінації повинна відповідати року навчання й рівню складності самої комбінації. Для оптимізації розподілу елементів за комбінаціями ми рекомендуємо використовувати табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Відповідність складності гімнастичних елементів рівню складності комбінацій та етапу навчання

Рівень складності комбінацій	I курс	II курс	III курс	IV курс	V курс
Мінімально-достатній	1*	1; 2	1; 2; 3;	2; 3; 4	3; 4; 5
Достатній	1; 2	1; 2; 3	2; 3; 4	3; 4; 5	4; 5
Високий	1; 2; 3	2; 3; 4	3; 4; 5	4; 5	5

* - див. табл. 2.2.

На кожному виді гімнастичного багатоборства студенти поетапно виконують комбінації (від простих до складних), ураховуючи, що комбінації першого рівня складності (мінімально-достатнього) є обов'язковими до засвоєння кожним студентом. Порядок виконання комбінацій на оцінку та їх кінцевий рівень складності на будь-якому виді гімнастичного багатоборства визначається студентами довільно з урахуванням індивідуального рівня сформованості рухових умінь і розвитку рухових якостей. Комбінація вважається зарахованою за умови якості її виконання не нижче за 8,0 балів за 10-ти бальною гімнастичною шкалою оцінювання.

Комбінації різного рівня складності мають відповідну рейтингову бальну “вартість”: перший рівень - 3 рейтингових бали (у дівчат - 4), другий рівень, відповідно - 4 (6 ), третій рівень - 5 (7,5). Дозволяється довільна кількість спроб виконання комбінацій будь-якого рівня складності на оцінку (протягом усього терміну навчання). Сума рейтингових балів за технічну підготовку визначається шляхом складання вищих рейтингових балів за кожен вид гімнастичного багатоборства; максимальний рейтинг - 30 балів (шість комбінацій високого рівня складності у чоловіків, чотири - у дівчат). Відсутність рейтингової оцінки за виконання комбінації мінімально-достатнього рівня на одному з видів багатоборства свідчить, що студент не засвоїв програмний практичний матеріал даного періоду навчання (навіть за умови перевищення ним загальної суми рейтингових балів за всіма показниками).

3.4 Розробка рейтингової системи оцінювання фізичної підготовленості майбутніх фахівців

Процес розвитку рухових якостей - це складова частина фізичного виховання, що сприяє вирішенню багатьох соціально обумовлених завдань: розвитку фізичної й розумової працездатності людини, всебічному й гармонійному вихованню особистості, досягненню високої стійкості організму до соціально-екологічних умов, підвищенню пристосувальних (адаптивних) властивостей організму до навколишнього середовища, повноцінній реалізації творчих здібностей згідно потреб суспільства.

Процес формування й удосконалення рухових навичок безпосередньо пов'язаний з розвитком сили й силової витривалості, гнучкості, спритності, швидкісно-силових якостей та ін. Процес засвоєння техніки фізичних вправ, безумовно, сприяє розвитку відповідних фізичних якостей, але цього, як свідчить досвід, недостатньо.

У спортивній практиці поєднання показників рівня розвитку основних рухових якостей в єдину систему широко використовується для оцінки так званого перманентного стану спортсменів (етапний контроль стану спортсмена). Такий підхід, на мою думку, може застосовуватися і для оцінки фізичної підготовленості студентів, але його впровадження до останнього часу було обмежене відсутністю комплексної методики оцінки рухових якостей студентів. До того ж, державні програми з деяких дисциплін (з гімнастики, зі спортивних ігор) не враховували необхідність визначення фізичного стану майбутніх педагогів, зосередивши увагу тільки на теоретичних, методичних і технічних аспектах підготовки.

З моєї точки зору, означена система повинна відповідати таким вимогам: забезпечення комплексного вимірювання основних показників рівня розвитку провідних для даної дисципліни рухових якостей; застосовування єдиної системи оцінювання; використовування для вимірювань доступних технічних засобів забезпечення навчального процесу; проведення вимірювань мінімально-достатньою кількістю викладачів, навіть за умови великого обсягу вимірювань; проведення досліджень в економічному часовому режимі; виключення спеціальної підготовки викладачів і студентів (зміст тестів повинен бути технічно нескладним для виконання й оцінювання); використання тільки характерного для спортивних і гімнастичних залів обладнання; відповідність тестів оцінки фізичної підготовленості вимогам теорії тестування за критеріями надійності та валідності [1; 6].

Для контролю за фізичною підготовленістю студентів на заняттях зі спортивно-педагогічних дисциплін можна запропонувати застосування спеціальних моторних тестів, основу яких складають вимірювання показників виконання відповідних рухових завдань.

Наукові дослідження проблем фізичної підготовки у різних видах спорту свідчать, що основними показниками, які використовуються при визначенні відповідності рівня розвитку фізичних якостей спортсменів умовам та вимогам тренувань і змагань, є показники сили (різні види), швидкості, витривалості й гнучкості.

У процесі оцінювання силових показників вимірюванню підлягає досить широке коло проявів означених фізичних якостей спортсменів: загальна витривалість, відносна й максимальна статична сила; спеціальна витривалість, динамічна максимальна сила (в міометричному й пліометричному режимі); імпульс і градієнт сили; швидкісно-силовий індекс; частота рухів, силова витривалість та ін. При оцінюванні ступеня розвитку гнучкості вимірюються її активні й пасивні показники, а також - запас гнучкості спортсменів.

На підставі аналізу означених вище даних я дійшла висновку, що система формування й вдосконалення фізичної підготовленості студентів потребує окремого оцінювання таких її компонентів, які властиві і є провідними для кожної окремої спортивної дисципліні. Наприклад, для гімнастики це такі компоненти: швидкісно-силова підготовка (м'язи ніг і черевного пресу); відносна (до власної ваги) статична максимальна сила (в ізометричному режимі) - м'язи черевного пресу; силова витривалість (м'язи, що приводять руки у плечових суглобах; м'язи, що згинають і розгинають руки у ліктьових суглобах; м'язи черевного пресу); активна гнучкість (хребет).

Висока інформативність, надійність і валідність впроваджуваних викладачами тестів, що вимірюють рівень фізичної підготовленості студентів, повинна стати запорукою правомірності їх використання у контрольно-діагностичному комплексі кожної спортивної дисципліни. Рейтингове оцінювання кожного тесту повинно здійснюватися в межах обраної викладачем рейтингової шкали, а сума рейтингових балів за фізичну підготовленість, таким чином буде визначатися шляхом складання найвищих рейтингових оцінок за виконання відповідних тестів.

Заключення

Аналіз сучасних освітніх тенденцій у практичній педагогіці, дослідження процесів розробки та впровадження інноваційних технологій у галузі професійної підготовки студентів інститутів фізичного виховання і спорту виявили, що: необхідно вдосконалювати систему контролю знань і умінь студентів з дисциплін, що визначають їх майбутню спеціалізацію.

Побудова контрольно-діагностичного комплексу повинна спиратися, на мою думку, на такі закони: закон ієрархічної структури видів діяльності в оволодінні досвідом, який визначає, що репродуктивна діяльність випереджає продуктивну; закон, згідно з яким діяльність на кожному рівні може бути виконана тільки за умови попереднього засвоєння відповідної інформації.

Одним із ефективних видів педагогічного контролю для кредитно-модульної організації навчального процесу є рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів за змістовно-структурними компонентами професійної підготовки, що дозволяє об'єктивно перевірити рівень сформованості професійних умінь студентів у повному обсязі з високим ступенем диференціації результатів контролю.

Рейтингова система педагогічного контролю є структурним компонентом модульної технології, який забезпечує контроль і діагностику її продуктивності, тим самим виконуючи функцію оперативного зворотнього зв'язку. Оцінювання навчальної успішності студентів значною мірою обумовлюється функціями рейтингової системи контролю, а саме: навчальною, розвивальною, виховною, перевірочною, організаційною, корекційною, мотиваційною.

Система формування професійно-педагогічних якостей майбутнього вчителя фізичного виховання потребує диференційованого оцінювання таких провідних аспектів підготовки студентів інститутів фізичного виховання і спорту як теоретична, методична, технічна й фізична підготовленість.

Однією з форм контролю теоретичної підготовленості студентів за модульною технологією є тестові завдання, зміст яких визначаються окремо для кожного модуля з урахуванням його типу та обсягу програмного матеріалу. Розроблені тестові завдання повинні відповідати певним вимогам, а саме: тести повинні бути адекватними (валідними), визначеними, простими, однозначними, надійними.

Система рейтингового контролю фізичної підготовленості студентів повинна відповідати таким вимогам: забезпечення комплексного вимірювання основних показників рівня розвитку провідних для даної дисципліни рухових якостей; застосовування єдиної системи оцінювання; використовування для вимірювань доступних технічних засобів забезпечення навчального процесу; проведення вимірювань мінімально-достатньою кількістю викладачів, навіть за умови великого обсягу вимірювань; проведення досліджень в економічному часовому режимі; виключення спеціальної підготовки викладачів і студентів (зміст тестів повинен бути технічно нескладним для виконання й оцінювання); використання тільки характерного для спортивних залів обладнання; відповідність тестів оцінки фізичної підготовленості вимогам теорії тестування за критеріями надійності та валідності.

Висновки

Аспектний, порівняльний і системний аналіз теоретичних і прикладних досліджень у межах проблеми кваліфікаційного дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Аналіз сучасних освітніх тенденцій у практичній педагогіці, дослідження процесів розробки та впровадження інноваційних технологій у галузі професійної підготовки студентів інститутів фізичного виховання і спорту виявили, що: необхідно вдосконалювати систему контролю знань і умінь студентів з дисциплін, що визначають їх майбутню спеціалізацію; ураховуючи особливості навчання в інститутах фізичного виховання і спорту, необхідно застосовувати нові системи контролю, які базуються на сучасних методиках оцінювання професійно-педагогічної підготовки студентів; зміст впроваджуваної системи педагогічного контролю повинен передбачати застосування різноманітних форм контролю, що забезпечувало б оцінку навчальних досягнень студентів у повному обсязі; визначені моделі систем контролю повинні базуватися на принципах обраної технологічної моделі навчання й забезпечувати ефективне функціонування навчально-виховного процесу в сучасних умовах.

2. Управління процесом модульного навчання зі зворотним зв'язком і регуляцією на різних етапах протікання процесу передбачає систему вимог, а саме: 1) визначення цілей управління; 2) визначення вихідного стану керованого процесу; 3) визначення програми впливу, яка передбачає основні перехідні стани процесу; 4) забезпечення отримання інформації про стан керованого процесу за визначеною системою параметрів; 5) переосмислення інформації, що отримана по каналу зворотного зв'язку, розробка системи регулюючого впливу та її реалізація.

3. Оптимальним видом педагогічного контролю для пропонованої технології уявляється рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів за змістовно-структурними компонентами професійної підготовки, що дозволяє об'єктивно перевірити рівень сформованості професійних умінь студентів у повному обсязі з високим ступенем диференціації результатів контролю, забезпечити високий стимулюючий ефект навчання та уніфікованість критеріїв оцінювання провідних аспектів професійної підготовки, підвищити активність і самостійність студентів у навчальній діяльності, створити умови для формування навичок самоуправління, планування особистісного зростання.

4. Рейтингова система педагогічного контролю є структурним компонентом модульної технології, який забезпечує контроль і діагностику її продуктивності, тим самим виконуючи функцію оперативного зворотного зв'язку. При цьому, для кожного етапу підготовки повинні розроблятися окремі комплекси контрольних і професійно-орієнтованих завдань, тести, рейтингові нормативи з технічної та фізичної підготовки тощо, успішне опрацьовування яких на даному етапі гарантує досягнення потрібної якості підготовки.

5. Основними перевагами рейтингової системи педагогічного контролю є: можливість об'єктивної перевірки сформованості професійних якостей студентів у повному обсязі; високий ступінь диференціації результатів контролю; варіативність і надійність засвоєння базових фізичних вправ; збільшення об'єму рухової активності та запасу рухових дій; високий стимулюючий ефект, пов'язаний із постійним набором усе більшої кількості балів за провідними аспектами професійної підготовки; забезпечення уніфікованих критеріїв оцінювання; підвищення активності й самостійності студентів у процесі опрацьовування навчального матеріалу (основного й додаткового); можливість самоуправління студентами навчальним процесом (планування особистісної професійно-педагогічної діяльності); розширення можливостей порівняльного аналізу успішності студентів; забезпеченість принципу завершеності навчання (перехід до наступного рівня можливий тільки після засвоєння попереднього).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Аванесов В. С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. /В. С. Аванесов. - М.: Наука, 1989. - 167 с.

Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы: Учебно-методическое пособие. /сост. С.И. Архангельский. - М.: Высшая школа, 1980. - 368 с.

Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем. /В. П. Беспалько.- Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1977. - 304 с.

Беспалько В. П. Слагаемые педагогических технологий. /В.П.Беспалько.- М.: Педагогика, 1989. - 192 с.

Благуш П.М. К теории тестирования двигательных способностей/

П.М. Благуш; [пер. с чешского] / / Предисловие издательства. - М.: Фізкультура і спорт, 1982. - 165 с.

Тесты в спортивной практике:/ [Х. Бубе, Г. Фэк, Х. Штюблер, Ф. Трогш].- М.: Фізкультура і спорт, 1968. - 239 с.

Готлиб В.М. Исследование эффективности тестового контроля в институтах физической культуры. Теория и практика физической культуры: учеб. Пособ. / В.М. Готлиб, А.Н. Мокров, 1991. - № 11. - С. 35-36.

Гусак П. М. Підготовка учителя: технологічні аспекти: наук. моногр./ П. М. Гусак. - Луцьк: Надстир'я, 1999. - 278 с.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. - Київ, 2001.

Загвязинский В.И. Методология и методика дидактического исследования. / В.И. Звягинский. - М.: Педагогика, 1982. - 160 с.

Зациорский В. М. Основы спортивной метрологии. / В.М. Зациорский.-М.: Фізкультура і спорт, 1979. - 152с.

Каган В. И. Основы оптимизации процесса обучения в высшей школе (Единая методологическая система института: теория и практика): научно-методическое пособие. / В. И. Каган, И. А. Сычеников. - М.: Высшая школа, 1987. - 143 с.

Корнилов В. М. Контроль профессиональных знаний и умений в процессе обучения студентов педагогического факультета института физической культуры: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04/ В.М. Корнилов. - М., 1986. - 151 с.

Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности. /

Н. В. Кузьмина. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1970. - 114 с.

Куриш В. І. Багаторівневий тестовий контроль в діагностуванні знань студентів фізкультурних вузів з професійно-орієнтованих дисциплін: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04/ В.І. Куриш. - Львів, 1997. - 173 с.

Ляпунов А. А. Теоретические проблемы кибернетики / А. А. Ляпунов // Проблемы кибернетики. - 1963. - Вып. 9. - С. 5-52.

Сікорський П. М. Дидактичні поняття кредиту і модулю в контексті Болонського процесу / П. М. Сікорский // Шлях освіти. - 2004. - № 2. - С. 15-19.

Сидорко О. Ю. Рейтингова система педагогічного контролю навчальних досягнень студентів інституту фізичної культури: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04/ О. Ю. Сидорко. - Львів, 1996. - 227 с.

Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний./Н. Ф. Талызина. - М.: МГУ, 1984. - 344с.

Цьось А. В. Дифференцированный подход в процессе профессиональной подготовки учителя физической культуры: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04/ А. В. Цьось. - К., 1994. - 179 с.

Бальсевич В.К. Физическая подготовка в системе воспитания культуры здорового образа жизни человека / В. К. Бальсевич // Теория и практика физической культуры. - 1990.- №1.- С. 22 - 26.

Юцявичене П. А. Теория и практика модульного обучения. - Каунас: Швиеса, 1989. - 272 с.

Яковлев Е.В. Квалиметрический подход в педагогическом исследовании: новое видение. / Е. В. Яковлев. // Педагогика. - 1999. - №3. - С. 49-54.

Тимошенко З.И. Болонский процесс в действии: словар основ. Терминов и определений / З.И. Тимошенко. -К.: Европ. Ун-т,2007.

- 57 с.

Смирнов Б.Н. Особенности проявления решительности и смелости у гимнастов в зависимости от темперамента / Б.Н. Смирнов // Теория и практика физической культуры. - 1965. - № 11. - С. 17-19.

Холодов Ж. К. Теория и методика физического воспитания и спорта: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. / Ж. К. Холодов, В.С. Кузнецов. - М.: Академия, 2000. - 480 с.

Холодов, Ж. К. Практикум по теории и методике физического воспитания и спорта: учеб. Пособие./ Ж. К. Холодов, В.С. Кузнецов. -М.: Академия, 2001. -80 с.

Полякова А.А. Рейтингова система контролю та оцінки знань з педагогіке: практикум для педагогів, студентів та учнів. / А. А. Полякова. -М.: Московське міське педагогічне товариство, 2000. -96с.

Мініяров В.М. Особливості професійної підготовки студентів факультету фізичного виховання : Методичні рекомендації для студентів і викладачів факультету фізичного виховання./ В.М. Мініяров, С.І. Кудінов. - Куйбишев.: Думка, 1984. -74 с.

Железняк Ю.Д. Основы научно-методической деятельности в физической культуре и спорте: учеб. пособ. / Ю. Д. Железняк, П.К. Петров. - М.: Академич, 2002. - С. 12-37.

Абдулліна О.А. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в системі вищої педагогічної освіти./ О. А. Абдуліна. - М.:Освіта, 1990. - 141 с.

Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. / Н. В. Кузьмина. - изд-во Ленингр.. 1980. -230 с.

Матвеев Л. П. Теория и методика физической культурв: Учебник для ин-тов физической культуры. -М.: Физкультура и спорт, 1991. -85 с.

Физическая культура: примерная учебная программа для высших учебных заведений // Государственный комитет Российской Федерации по высшему образованию. - М., 1994. -45 с.

Бондарчук Ю.С. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог Болонського процессу: наук. моногр. / Ю. С. Бондарчук . -2005. -№ 2. - C. 35-41.

Рудницкая О. П. Основы педагогических исследований: учеб.-метод. пособ. / О. П. Рудницкая, А.Г. Болгарский, Т. Ю. Синельникова. -К.: Знания, 1998. - 142 с.

Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник./ А. М. Алексюк. -К.: Либідь, 1998. - 560 с.

Зубко В. В. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / За заг. ред. В. Зубка. -К.: Акайетіа, 1997. - 290 с.

Педагогическое физкультурно-спортивное совершенствование: учеб. пособ. / [ Ю. Д. Железняк, В. А. Кашкаров, И. П. Кравцевич и др.]; под ред. Ю. Д. Железняка. -М.: Академия, 2002. - 384 с.

Ebel R. Measuring Educational achievement. - New Jersi. 1965. - P. 318-319.

Размещено на Allbest.ru