Музично-ритмічні вправи як засіб художньо-естетичного виховання школярів

Альсіра Легаті де Арисменді в своїй книзі подає деякі рекомендації щодо використання музично-ритмічних інструментів:

1. Перш ніж вчити дитину поводитись з музичними інструментами, слід пройти етап навчання співу. Починати потрібно з простих, вже відомих дітям пісень.

2. З врахуванням досягнутих успіхів необхідно переходити до роботи над ритмом. Перш за все потрібно навчити дітей виділяти ритм. Починати таку роботу можна по-різному. Наприклад, проспівати мотив пісні без слів, на «ла-ла-ла».

3. Ритмічне плескання.

4. Відтворити ритм мелодії, що виконується педагогом, за допомогою тільки плескання, не інтонуючи її.

5. Виконання на музичних інструментах. Корисно запропонувати дітям впізнавати вже вивчені ними пісні за ритмом, що відтворюється різними способами (наприклад, плесканням, притупуванням або програному на музичних інструментах).

6. Відтворювати ритм краще за все за допомогою музичних інструментів, які мають м'яке звучання, різний тембр (бубнах, дзвіночках). Гра на музичному інструменті має супроводжуватись плесканням. Необхідно чергувати інструменти з різним тембром. Комбінації інструментів збагачують музичний досвід школяра. Наприклад, декілька фраз виконати на одному інструменті, кілька - на іншому. Ритм приспіву відтворюється одразу на всіх інструментах.

7. Досить складне завдання - навчити дітей розрізняти співвідношення тривалості звуків (долей) в такті. До вирішення цієї задачі на музичному інструменті рекомендується переходити після того, як діти засвоїли прості рухи в такт. Музичні інструменти, які використовуються при цій роботі, - це дзвіночки, трикутники, бубонці.

8. Починаючи роботу для диференційованого сприйняття долей, а саме для впізнавання і виділення ударних долей такту і для їх подальшого відтворення на музичних інструментах, слід також використовувати рухи. При «підключенні» музичних інструментів одні діти здійснюють рухи, а інші - супроводжують їх ударами бубна, барабанів, трикутників, тарілок [10].

Карл Орф також рекомендував використовувати ударні інструменти для розвитку у дітей емоційності та ритмічного відчуття.

Коли дитина грає мелодію на одному звуці, вона повинна точно відтворювати ритмічний малюнок. Для цього, наспівуючи мелодію зі словами, можна орієнтуватися на ритм віршів. Щоб діти добре засвоїли ритмічний малюнок мелодії, можна, використовуючи засвоєні зображення, викладати його на фланелеграфі. Якщо мелодія виконується на металофоні, то відзначити, що при грі довгих нот, молоточок повинен підстрибувати вище, при грі коротких - нижче. Діти прагнуть відповідності ритму руху та ритму музики. Отже, розвивається відчуття ритму при грі на музичних інструментах.

Спочатку дітям пропонують ритмічні малюнки, основані на чергуванні однакових тривалостей: четвертних або восьмих в двох чи чотирьохдольному розмірі. Музичний матеріал поступово ускладнюється. Потім даються більш складні ритмічні структури: ритм сумування, дроблення, пунктирний та синкопований ритм. Далі з'являється завдання на відтворення різних ритмічних структур в конкретних музичних творах.

Спочатку використовується ігрове чотиризвуччя на одному звуці. Можна створити ритмічні ансамблі з дерев'яних ударних інструментів: дерев'яних ложок, кастаньєт; металевих: трикутника, румби, тарілок, дзвіночків, а також бубна, маракасів. Таким чином, грою на ударних інструментах краще за все супроводжувати виконання педагогом на фортепіано, баяні та акордеоні веселих танцювальних мелодій або акомпанувати співу, не заглушуючи його [7].

Під час гри на різноманітних ударних інструментах, відтворюючи лише одну ноту на фортепіано чи інших висотних інструментах, дитина засвоює ритмічні закономірності, елементарну динаміку, перший ігровий рух, набуває навик спільної гри в ансамблі.

Кожен педагог повинен визначати масштаби використання музичних інструментів відповідно до конкретних умов, з врахуванням власних професійних можливостей.

Головне - навчити дитину визначати певні ритмічні та метричні співвідношення шляхом практичних дій. Це веде до формування осмисленого сприйняття музики, а потім і до розвитку вищих процесів мислення. Комплексна музична діяльність школярів із застосуванням ударних інструментів та інструменту, на якому грає педагог, допомагає цілісному сприйняттю музики, яка виконується.

Кожна дитина, перебуваючи в складі групи, повинна навчитися виконувати свою партію, що в подальшому полегшить її участь в колективній діяльності.

Створюючи ритмічні супроводи, потрібно завжди бачити кінцеву мету: підкреслити характер твору, його структуру, жанрові особливості, контрастні зміни. Слід стежити за тим, щоб гра з шумовими ефектами не перетворювалась в самоціль. Потрібно спонукати дітей прислухатися до музики, грати виразно, оцінювати результати своїх зусиль.

Отже, музично-ритмічне виховання - це процес, направлений на організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови.

Основою музично-ритмічного виховання будемо вважати:

- рух під музику,

- гру на простих інструментах,

- зв'язок із структурою і римами поезії, з мелодико-інтонаційною вимовою слова та характером його звучання.

2.2 Використання музично-ритмічних вправ на уроках в початкових класах та позакласній виховній роботі

Ритмічне чуття слід виховувати в учнів вже з перших уроків у 1-у класі. Спочатку учні повинні навчитись відчувати, а потім відтворювати ритмічну пульсацію. Такі навички слід розвивати на конкретному музичному матеріалі: перед виконанням знайомої пісні, вчитель пропонує дітям одночасно зі співом відзначати (проплескувати долонюми чи простукувати ногами) найбільш наголошені долі. Для прикладу можна навести цокання годинника, крокування солдат на параді тощо.

Музичний супровід у ритміці - це емоційний стимул і компонент кожного руху. Він повинен відповідати кількості послідовності і дозуванню вправ і комплексі; характеру і оптимальному темпу виконання кожної вправи. Можна використовувати народну, класичну, джазову музику.

Для виконання вправ у повільному темпі підійде музика у темпу 40-60 ритмічних акцентів на 1 хвилину, для вправ у помірному темпі - 60-90, у швидкому - до 120 акцентів на 1 хвилину. Музика з темпом 120 і більше ударів на хвилину може супроводжувати біг та підскоки.

«Рухи під акомпанемент музики розвивають слух, легкість і спритність рухів, здатність швидко і правильно реагувати на враження від музики», - так писала відомий російський педагог Є.М. Водовозові. Цю думку розвиває О.П. Усова: «Є щось надзвичайне в тому, що поєднуються між собою начала, що розвивають дитину, - гра, мова і пісня.

Розвиток музичних здібностей здійснюється в процесі удосконалення слуху та вміння узгоджувати свої рухи з музикою. Треба якнайраніше починати розвивати це вміння в цікавій і доступній для дітей дошкільного віку формі: ритмічних вправ, ігор, танців.

Психологи стверджують, що вплив музики на загально функціональну діяльність дитини викликає в ній рухові реакції. На думку психолога Б.М. Теплова, сприймання музики «Цілком безпосередньо супроводжується тими чи іншими руховими реакціями, що більш або менш точно передають часовий хід музичного руху.»

Різні музичні твори викликають у дітей емоційні переживання, породжують певні настрої, під впливом яких і рухи набувають відповідного характеру.

Рухи допомагають повніше сприймати музичний твір, який, у свою чергу, надає рухові особливої виразності. В цій взаємодії музика відіграє провідну роль, а рухи стають своєрідним засобом вираження образів.

Так в умовах цікавої, захоплюючої діяльності ритміки відбувається музично естетичний розвиток дитини. Заняття ритмікою сприяють формуванню особистості дитини, її пізнавальної, вольової та емоційної сфер.

Пізнавальні здібності розвиваються внаслідок того, що діти багато про що довідуються завдяки різноманітній тематиці музичних творів, ігор, ознайомленню з художніми рухами.

Музично-ритмічні рухи можна розглядати як вольові вияви, бо дитина діє, свідомо виконуючи поставленні перед нею завдання. На ранніх етапах музичного розвитку діти невимушені в своїх діях. Але постійна ситуація - необхідність діяти під музику - розвиває вольові якості.

Музично-ритмічні рухи змушують дітей переживати виражене в музиці. А це, в свою чергу, впливає на якість виконання. Радіючи музиці, відчуваючи красу своїх рухів, дитина емоційно збагачується, переживає особливе піднесення, життєрадісність.

Користь від занять ритмікою Крім того, що заняття ритмікою бавлять дитяти і приносять йому радість, існує безліч чинників, чому дані уроки обов'язково слід включити в освітню систему дитяти. До основних з них можна віднести:

· Заняття ритмікою виховують у дитяти музичний смак, щеплять любов до музики.

· Дитя починає розділяти такі поняття, як темп, ритм і стиль музики.

· Дитя виучується елементарним танцювальним рухам, покращується його фізична форма і координація рухів.

· Завдяки заняттям розвивається творча активність.

· Дитя вчиться виражати свої емоції, контролювати душевний стан, адекватно реагувати на ситуацію.

· Заняття ритмікою є хорошою фізичною і емоційною розрядкою для активних діток.

· Заняття ритмікою допомагають розкріпачитися соромливим діткам.

естетичний виховання музичний шкільний

Список літератури

1. Т. Барышникова Азбука хореографии. - М.: Рольф, 1999. - 272 с.

2. С. Бекина и др. Музыка и движение (упражнения, игры и пляски для детей 3-4, 5-6 и 6-7 лет): Из опыта работы муз. руководителей дет. садов. - М.: Просвещение, 1984. - 288 с., ноты.

3. А. Бондаренко «Ритміка і танець» у 1-4 класах загальноосвітньої школи. - К.: Муз. Україна, 1989 р. - 232 с.

4. Ветлугіна Н.А. Музичний розвиток дитини. - К.: Музична Україна, - 1978. - 255 с.

5. Н. Гороховська «Марш. Види маршу» // Початкова освіта №37,

- 2000, с. 8

6. Е. Конорова Методичний посібник з ритміки. - М.:1972.

7. Н. Кукловська Музично-ритмічні рухи у дитячому садочку. - К.: Мистецтво, 1968. - 469 с.

8. Кушка Я.С. Методика музичного виховання дітей. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 216 с.

9. Миропольська Н., Ничкало С., Рагнозіна В. та інші. Уроки художньо-естетичного циклу в школі: навчання і виховання: Навчальний посібник. - Тернопіль: Богдан, 2006. - 240 с.

10. Т. Ротерс «Уроки ритміки для молодших школярів» // Початкова освіта №47, - 2001, с.

11. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навчальний посібник. - Тернопіль: Богдан, 2005. - 360 с.

12. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук та інші. Вікова та педагогічна психологія. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с

13. Сторожук Н. Художньо-творчий розвиток дітей засобами сучасної хореографії // Шкільний світ. - №22-24, червень 2003

14. Фокина Е.Н. Гуманитарно - эстетическая гимназия как средство развития личности // Культура и социум. Материалы Всероссийской конференции «Культура. Литература. Искусство. Регион». Тюмень: Изд - во ТюмГУ, 2000. Стр. 62-65.

15. Г. Франио Роль ритмики в эстетическом воспитании детей. - М.: «Советский композитор», 1989. - 104 с.

Размещено на Allbest.ru