Особливості розвитку взаємин дітей старшого дошкільного віку

Адекватність поведінки встановленим соціальним еталонам.

З метою вивчення особливостей сумісної діяльності, сформованості умінь і навичок культурної поведінки (навичок культури спілкування, культурно-гігієнічних навичок), а також з метою з'ясування стабільності культурної поведінки нами був використаний метод педагогічного спостереження. Разом з цим використовувалися результати описаних вище методик. Вибір конструктивної стратегії поведінки проявляється у відсутності агресивних проявів у діях і вчинках дитини. Для діагностики агресивного типу реагування у ситуаціях фрустрації нами були використані тест Басса-Даркі (у модифікації О.Бовт для молодших школярів) і тест ситуацій, розроблений В.Шебановою. Спостереження за діяльністю дітей, проведення зазначених методик дозволило встановити, що діти володіють елементарними навичками поведінки у типових ситуаціях. При побудові взаємин з ровесниками навички взаємодії у них розвинуті недостатньо, культура поведінки проявляється переважно у ставленні до референтної групи однолітків. Значна кількість дітей схильні до агресивних проявів у поведінці. У більшості випадків дошкільники вважають їх виправданими, що свідчить про відсутність навичок розв'язування конфліктів соціально допустимими засобами. (Додаток 1).

Ефективність виховання культури поведінки дітей залежить від створення у навчально-виховному комплексі таких психолого-педагогічних умов: створення і підтримання сприятливого психологічного клімату; дотримання суб'єкт-суб'єктних взаємин у системі "дорослий - дитина", дорослий - діти"; спрямованість виховного процесу на розвиток особистісних цінностей, які зумовлюють культурну поведінку; зміна позиції дитини: від пасивного приймача інформації - до активного створювача і апробувача різних норм поведінки; цілеспрямованого формування зовнішньої культури поведінки (етикету) у різних умовах життєдіяльності дитини; реалізація принципів наступності і послідовності у роботі дошкільної ланки освіти. Виходячи з зазначеного вище, робота з дітьми проводилася у трьох напрямках.

1. Поглиблення і розширення знань про правила поведінки у типових ситуаціях, про себе, усвідомлення себе як творця власних вчинків; формування елементарних морально-естетичних понять, простеження їх взаємозв'язку з нормами поведінки. Для реалізації цих завдань був запроваджений факультатив "Від казкової краси до краси життєвих вчинків". Тривалість курсу - 2 роки. Проведення занять планувалося за рахунок варіантної частини програми (по 1 год. на тиждень; тривалість занять - приблизно 20 хвилин). Факультатив передбачав цілеспрямоване ознайомлення дітей з основними моральними і естетичними поняттями. В його основу покладено раціонально-філософський підхід, який полягав у тому, щоб не тільки показати красу у всіх її проявах, а й допомогти дітям усвідомити важливість, доцільність краси у житті людини, сформувати потребу шукати красу і самостійно створювати її. Отже, кажучи словами В.Сухомлинського, треба намагатися провести дітей шляхом "від красивого до людяного", дати можливість відчути красу добра і потворність зла.

Основні методи, що використовувалися під час проведення факультативу: казкотерапія, метод суггестивного впливу, бесіда, елементи дискусії, малюнкові ігри, музикотерапія. Під час читання оповідань ми намагалися впливати на почуття дітей, оскільки формування моральних ставлень до оточуючих розпочинається з позитивних емоційних переживань. Основний жанр використаних творів - казка, оскільки саме вона найбільше відповідає сутності дитини, її внутрішнім потребам. Психологи і педагоги стверджують про те, що слухання казок допомагає дитині навчитися розуміти внутрішній світ героїв, а через нього і внутрішній світ інших людей, навчитися співчувати їм, повірити у сили добра, набути впевненість у собі.

2. Розвитку емоційно-почуттєвої сфери (моральних, естетичних почуттів, емпатійних здібностей, позитивних ставлень до оточуючих, себе, довкілля, зниження тривожності) сприяло проведення психолого педагогічного тренінгу (частота занять - 1 раз на тиждень, тривалість - 20-25 хвилин). У процесі занять посилена увага зверталася на тих дітей, які потребують корекційного впливу на емоційну сферу. Проведення тренингових занять передбачало вирішення таких завдань: накопичення знань про емоції; формування умінь виражати позитивні і негативні емоції соціально схвалюваними засобами; формування елементарних умінь керувати емоціями; розвиток умінь встановлювати контакти, знаходити шляхи виходу із конфліктних ситуацій; розвиток емпатійних здібностей. Заняття базувалися на використанні інтерактивних ігор за наступною структурою: Вітання (ігри з іменами, гра "Привітайся радісно і сумно"). У процесі проведення зазначених ігор діти налаштовуються на спільну роботу, встановлюють емоційний контакт один з одним. Рефлексія минулого заняття (Що ми робили на минулому занятті? Ти радів (сумував) на минулому занятті? А твої друзі? Чому?) Основна частина. Використовувалися ігри, вправи, спрямовані на вирішення зазначених вище завдань. Можна виділити такі основні методичні прийоми на цьому етапі: елементи казкотерапії з імпровізацією; елементи психодрами; елементи музикотерапії; розігрування етюдів; малювання емоцій, почуттів; кляксографія; релаксаційні вправи для розслаблення, заспокоєння. Рефлексія заняття (Що нового ми сьогодні дізналися? Що вам особливо сподобалося?). Прощання (ігри "Рукостискання в колі", "Сонячне проміннячко", "Усміхнись другові").

3. Оволодіння дітьми навичками культурної поведінки, уміннями вирішувати конфлікти соціально допустимими засобами, правилами виконання певної ролі. Основною формою роботи на цьому етапі був практикум "Азбука етикету". Заняття з практикуму проводилися у вигляді ігор-подорожей і мали наступну структуру: 1)підготовчий етап - метою якого було організувати дітей до активної участі у занятті, повідомити маршрут подорожі, викликати інтерес; 2) проведення гри-подорожі, під час якої головна увага вихователя була спрямована на розширення у дітей знань про правила етикету і вироблення способів дій у типових ситуаціях; 3) закріплення - передбачав застосування набутих умінь у різних ігрових ситуаціях; 4) заключний - діти разом з вихователем підводили підсумки заняття. Аналіз результатів контрольного експерименту дозволяє стверджувати, що експериментальна програма спричинила суттєві зрушення у когнітивній та емоційній сферах вихованців комплексу. Дещо нижчими є показники розвитку мотиваційної та діяльнісної сфер. Характеристика динаміки формування культури поведінки старших дошкільників дала можливість кількісно визначити рівні її сформованості після проведення експериментальної програми та порівняти їх з результатами констатуючого зрізу. (Додаток 2).

Результати проведеного дослідження дають підставу стверджувати, що запропонована нами цілісна модель психолого-педагогічних умов виявилася ефективною і сприяла формуванню культури поведінки дітей 6-7-го років життя.

дошкільник мотиваційний регуляція поведінка

ВИСНОВКИ

В даної курсової роботі ми розглянули особливості поведінки дітей дошкільного віку. Підведемо підсумки: що ж набуває дитина в процесі свого розвитку в період дошкільного дитинства?

У даному віці у дітей в інтелектуальному плані виділяються і оформляються внутрішні розумові дії і операції. Вони стосуються рішення не тільки пізнавальних, але і особових задач. Можна сказати, що в цей час у дитини з'являється внутрішнє, особисте життя, причому спочатку в пізнавальній області, а потім і в емоційно-мотиваційній сфері. Розвиток в тому і в іншому напрямах проходить свої етапи, від образності до символізму. Під образністю розуміється здатність дитини створювати образи, змінювати їх, довільно оперувати ними, а символізмом називається уміння користуватися знаковими системами (символічна функція, вже відома читачеві), здійснювати знакові операції і дії: математичні, лінгвістичні, логічні та інші.

Тут же, в дошкільному віці, бере свій початок творчий процес, що виражається в здатності перетворювати навколишню дійсність, створювати щось нове. Творчі здібності у дітей виявляються в конструктивних іграх, в технічній і художній творчості. У цей період часу одержують первинний розвиток наявні завдатки до спеціальних здібностей. Увага до них в дошкільному дитинстві є обов'язковою умовою прискореного розвитку здібностей і стійкого, творчого відношення дитини до дійсності.

У пізнавальних процесах виникає синтез зовнішніх і внутрішніх дій, що об'єднуються в єдину інтелектуальну діяльність. У сприйнятті цей синтез представлений перцептивними діями, в увазі -- умінням управляти і контролювати внутрішній і зовнішній плани дії, в пам'яті -- з'єднанням зовнішньої і внутрішньої структуризації матеріалу при його запам'ятовуванні і відтворенні.

Ця тенденція особливо виразно виступає в мисленні, де вона представлена як об'єднання в єдиний процес наочно-дієвого, наочно-образного і словесно-логічного способів рішення практичних задач. На цій основі формується і далі розвивається повноцінний людський інтелект, що відрізняється здатністю однаково успішно вирішувати задачі, представлені у всіх трьох планах.

У дошкільному віці з'єднуються уява, мислення і мова. Подібний синтез породжує у дитини здатність викликати і довільно маніпулювати образами (у обмежених, зрозуміло, межах) за допомогою мовних самоінструкцій. Це означає, що у дитини виникає і починає успішно функціонувати внутрішня мова як засіб мислення. Синтез пізнавальних процесів лежить в основі повноцінного засвоєння дитиною рідної мови і може -- як стратегічна мета і система спеціальних методичних прийомів -- бути використаний при навчанні іноземним мовам.

Одночасно завершується процес формування мови як засоби спілкування, що готує сприятливий грунт для активізації виховання і, отже, для розвитку дитини як особи. В процесі виховання, що проводиться на мовній основі, відбувається засвоєння елементарних етичних норм, форм і правил культурної поведінки. Будучи засвоєними і ставши характерними рисами особи дитини, ці норми і правила починають управляти його поведінкою, перетворюючи дії на довільні і етично регульовані вчинки.

Між дитиною і навколишніми людьми виникають багатообразні відносини, в основі яких лежать різні мотиви, як ділові, так і особисті. До кінця раннього дитинства у дитини оформляються і закріплюються багато корисних людських якостей, включаючи ділові. Все це разом узяте утворює індивідуальність дитини і робить його особою, відмінною від інших дітей не тільки в інтелектуальному, але і в мотиваційно-етичному плані. Вершиною особового розвитку дитини в дошкільному дитинстві є персональна самосвідомість, що включає усвідомлення власних особових якостей, здібностей, причин успіхів і невдач.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Аматьева Е.П. Совершенствование коммуникативной компетентности старших дошкольников //Наша школа.- 2001.- №1.- с.32

2. Біла І. Дитина відкриває навколишній світ //Дошкільне виховання.- 2005.- №6.- с.26-28.

3. Божович Л.И. Етапи формування особи в онтогенезі //Хрестоматія по віковій і педагогічній психології. -- Ч. II. -- М., 1981.- 215 с.

4. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. - Ярославль: "Академия развития", 1997.- 208 с.

5. Немов Р.С. Психология: учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений.- М.: «Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003.- Кн.2. Психология образования.- 450 с.

6. Поведение //Педагогическая энциклопедия.- М.: «Советская энциклопедия», 1966.- 520 с.

7. Популярная психология для родителей /Под ред. А.А.Бодалёва.- М.: «Педагогика», 1989.- 271 с.

8. Практикум по психодиагностике: Психодиагностика мотивации и саморегуляции.- М.: Изд-во МГУ, 1990.- 115 с.

9. Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології XX ст.: Навч. посібник. - К.: Либідь, 1998.- 992 с.

10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии - СПб: Издательство «Питер», 2000.- 210 с.

11. Соціологія: словник термінів і понять / Упоряд. Є.А. Біленький, М.А. Козловець, В.О.Федоренко / за заг. ред. М.А.Козловця. - Житомир, "Волинь", 2003. - 236 с.

12. Сухомлинський В.А. О воспитании.- М.: «Политиздат», 1975.- 272 с.

13. Титова Н.И. Формирование основ самовоспитания в дошкольном возрасте //Наша школа.- 2002.- №5.- с.58.

14. Фасолько Т.Відповідальність - основа моральності//Дошкільне виховання.- 1999. - №9. - С.9-12.

15. Фасолько Т.С. Моральне виховання дошкільників як одна із сучасних проблем національної освіти// Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. - Тернопіль, 1996. - Вип.3. - С.119-120.

16. Федорова М. Формування культури поведінки у старших дошкільнят Дошкільне виховання, 2002, № 12.- с.8-9.

17. Философия и история культуры: Сб. ст. / АН СССР, Науч. совет по истории мировой культуры / Отв. ред. В.А.Карпушин. - М.: Наука, 1985. - 319 с.

18. Эльконин Д.Б. Детская психология (развитие ребенка от рождения до семи лет). -- М., 1960.- 310 с.

19. Естетика: Підручник / Л. Левчук, Д. Кучерюк, В. Панченко; За ред. Л. Левчук. - К.: Вища шк., 1997. - 399 с.

20. Етика: Навч. посібник / Т. Аболіна, В. Єфименко, О. Лінчук та ін. - К.: Либідь, 1992. - 328 с.

21. Якобсон С.Г., Морева Г.И. Образ себя и моральное поведение дошкольников //Вопросы психологии.- 1989.- №6.- с.34.

ДОДАТКИ.

Додаток 1

Узагальнення отриманих даних дозволило виявити рівні розвитку культури поведінки дошкільників:

Додаток 2

Порівняльна характеристика рівнів сформованості культури поведінки досліджуваних (%)

Размещено на Allbest.ru