Будівельно-конструктивні ігри як засіб підготовки до школи

Діти старшого дошкільного віку вже виявляють здатність самостійно домовлятися про тему будови, розподіляти обов'язки, добирати необхідний матеріал та ін. Вихователь повинен дбати, щоб кожна дитина брала участь у зведенні споруд. Для цього З. Ліштван рекомендувала використовувати комплексні сюжетні будови, в яких дошкільнятам доручають самостійне виконання певної операції. Після закінчення робіт діти спільно з вихователем з'ясовують, наскільки відповідає споруда задуму, обговорюють внесок кожного у результат [51, с.10-11].

Процес зведення будівель в іграх сприяє активному пізнанню дітьми навколишнього світу, що актуалізує важливість успішного розвитку їхніх конструкційних здібностей. З цією метою необхідно збагачувати сприймання дошкільників цілеспрямованим спостереженням процесів будівництва, готових споруд, використовуючи при цьому словесні, зображувальні (фотографії, схематичні малюнки) засоби.

Будівельно-конструкційні ігри розвивають розумові здібності: вміння цілеспрямовано розглядати предмети і споруди, уявно ділити їх на частини, порівнювати, бачити спільне і відмінне, робити висновки й узагальнення, виокремлювати основні елементи конструкції, від яких залежить розміщення інших. Все це сприяє формуванню інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Також у дошкільників виробляється вміння користуватися сенсорними еталонами (системами геометричних форм і тіл, просторових відношень, кольорів тощо), їхні дії стають усвідомленими, вони починають самостійно оволодівати узагальненими способами зведення подібних споруд у змінених умовах. Такі умови можуть бути задані вихователем (побудувати міст, під яким проплив би теплохід) або продиктовані грою. Ігри з будівельним матеріалом розвивають у дітей довільність психічних процесів (сприймання, пам'яті, мислення, уяви, спостережливості), формують інтерес до техніки.

Гра сприяє розвитку найвищих форм спілкування - емпатії та рефлексії. Завдяки їм, гра стає універсальним засобом творення найвищих чеснот особистості - співчуття, співпереживання, самовдосконалення [15, с.73].

Будівельно-конструктивні ігри є важливим засобом соціалізації дитини. Саме в тут дитині відкривається світ людських взаємин. Успішність соціалізації дитини обумовлена тим, що характерними особливостями ігрової діяльності є висока імпульсивність, динамічність перебігу психічних процесів, емоційно-чуттєва насиченість відносин між учасниками гри, атмосфера дружби і відкритості. Саме у такий спосіб маленькому школяру легко інтегруватись у новий для нього дитячий колектив, стати його повноцінним членом, що уможливлює здійснення ефективного виховного впливу на дитячу особистість. При колективному конструюванні відбувається подолання морального егоцентризму, притаманного дітям шестирічного віку. Виникає можливість децентрації - зміни власної позиції на позицію інших, координація та переосмислення власної точки зору з урахуванням протилежної. Наявність та достатній рівень розвитку таких рис сприяє згуртуванню дітей у повноцінний учнівський колектив.

Ігри, основою яких є зведення конструкцій, мають багато спільного з трудовою діяльністю, сприяють формуванню у дошкільників уміння ставити мету, планувати послідовність операцій, добирати необхідний матеріал, оцінювати результати роботи (своєї та інших), творчо здійснювати задум гри.

Ігри з будівельним матеріалом приносять дітям емоційну насолоду, почуття радості від вирішення різноманітних конструкційних завдань, зміцнюють віру в свої сили, виховують почуття власної гідності. Завдяки постійному вправлянню їхні рухи стають точними, швидкими, спритними, легко піддаються зоровому контролю, поліпшується узгоджена робота м'язів. Ознайомлення з будівлями і спорудами, архітектурними пам'ятками розвиває у дошкільників смак, інтерес до архітектури.

Великої сили будівельно-конструктивним іграм надає їх емоційна природа. Особлива цінність визначається також і тим, що в ній задоволення від процесу переважає над безпосередніми імпульсами. У грі діти забувають про втому, добровільно приймають правила гри і дотримуються їх, незважаючи на труднощі. Рівень ігрової поведінки дітей завжди є вищим за рівень їх реальної повсякденної поведінки. Тому гра стає справжньою школою життя, вчить дитину керувати власними вчинками. У грі відбувається формування рис характеру, необхідних для подолання труднощів у дорослому житті.

Будівельно-конструкційні ігри більше, ніж інші види ігор, наближені до творчої продуктивної діяльності дорослих. За твердженням психолога О. Леонтьєва, вони є рубіжними у переході від ігрової до продуктивної конструкційної діяльності, їх розвиток не повинен обмежуватися створенням матеріальних умов для гри, наявністю матеріалів тощо. Педагог має подбати про динаміку творчого начала у грі, сприяти розвитку спеціальних ігрових умінь, збагаченню уявлень і вражень, які діти зможуть відтворити у ній. Навчаючись конструюванню, діти поступово опановують уявленнями про конструкції предметів і конструктивних властивостей деталей будівельного матеріалу. Адже конструкція, будова предмета - зовсім не те, що його зовнішній вигляд. Якщо дитина малює, наприклад, підйомний кран, він зображує кабіну, потім домальовує до неї стрілу й колеса. Але щоб побудувати підйомний кран, необхідно не тільки дотримувати іншого порядку, але й ураховувати, що основу крана становить досить масивна й стійка платформа, інакше конструкція розвалиться ще в процесі будівництва. Конструктивні властивості деталей будівельного матеріалу з'ясовуються, коли дитина починає поєднувати їх у загальній конструкції. Якщо предмет високий і має виступаючі частини, вони повинні бути врівноважені важкою підставою. Куб однаково стійкий, на яку би грань його не поставили, а от брусок буде стійкий, тільки якщо його покласти на одну з бічних граней; поставлений торцем, він губить стійкість. Важко створити міцну будівлю з одних пластин, але сполучення пластин з кубиками - цілком надійно.

Установлено, що для розвитку конструктивних уявлень (і для підвищення загального розвиваючого значення конструювання) дуже важливо вчасно переводити дітей від використання як зразки готових конструкцій та їхніх детальних зображень до використання схем. У розчленованих зразках видні всі деталі і їхнє розташування. Зникає найважливіше - необхідність самостійно підбирати деталі, випробовувати придатність їхніх різних сполучень.

У самому процесі конструювання діти часто перебудовують невдалі частини будівлі, тому що заздалегідь наміченого розгорнутого плану будівлі ще немає - він намічається тільки загалом і уточнюється у ході справи, у результаті практичних проб.

Відсутність розгорнутого планування позначається в тім, що діти, як правило, не можуть заздалегідь ураховувати умови, яким повинна відповідати будівля, зауважують порушення цих умов тільки після закінчення конструювання або в його ході й переробляють будівлю [51, с.18-19].

Великого значення в використанні будівельно-конструктивних ігор має матеріал, який використовує дитина в грі. На сьогодні існує велика різноманітність конструкторів і будівельних наборів, які використовуються в дитячому конструюванні.

Своєрідність конструкторських та будівельних наборів - у різних засобах з'єднання деталей. Конструктори знайомлять дітей з основами та можливістю конструювання, в процесі якого здійснюється інтелектуальний розвиток дитини, формуються здібності до технічної творчості. Ці іграшки розвивають розум, кмітливість і трудові навички.

Таким чином, значна роль у підготовці дітей дошкільного віку до навчання у школі належить саме ігровій діяльності. Одним з найулюбленіших видів ігор у дітей дошкільного віку є саме будівельно-конструктивна гра, яке відповідає як їх інтересам, так і потребам. А ще несе у собі багато можливостей впливу на розвиток дитини та підготовку її до нової складної діяльності - навчальної.

Розділ ЙЙ. Дослідно-експериментальна робота з використання будівельно-конструктивних ігор у підготовці до школи дітей старшого дошкільного віку

2.1 Діагностика рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання

Експериментальне дослідження проводилось на базі дошкільного навчального закладу № 41 “Чомусик” інтелектуального напрямку м. Рівного протягом 2010-2011 навчального року.

Мета констатувального експерименту: виявити особливості використання будівельно-конструктивних ігор у підготовці дітей до школи.

Завдання констатувального експерименту:

1. Визначити рівень готовності дітей старшого дошкільного віку до школи за різними компонентами.

2. Вивчити особливості використання будівельно-конструктивних ігор у навчально-виховному процесі.

На констатувальному етапі дослідження брали участь 42 дитини старшого дошкільного віку (у подальшому розділених на експериментальну (ЕГ - 20 дітей) та контрольну (КГ - 22 дітей). Групи дітей старшого дошкільного віку були практично однаковими за своїм складом (додаток А).

У ході дослідження ми спостерігали за роботою, яка проводилась у старших групах з підготовки дітей до шкільного навчання, а також аналізували плани роботи вихователів з метою з'ясувати, яким чином планується і проводиться робота з підготовки дітей до школи, у яких формах це відбувається та виявити місце будівельно-конструктивних ігор у плануванні роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

Відповідно до програми, за якою здійснюється організація навчально-виховного процесу в ДНЗ, планування будівельно-конструктивної діяльності відбувається 4 рази на квартал під час занять та як самостійна ігрова діяльність дошкільників. В основному вихователі старших груп дошкільного закладу використовують будівельно-конструктивні ігри на заняттях з формування елементарних математичних уявлень та віддають перевагу самостійним іграм дітей, під час яких діти самостійно виявляють інтерес та бажання займатися конструктивною діяльністю.

Спостереження за ігровою діяльністю дітей, показало, що дітям старшого дошкільного віку дуже подобаються будівельно-конструктивні ігри, на основі яких вони можуть будувати цілі сюжети і грати досить тривалий час. Однак, організація життєдіяльності дітей у групі дошкільного закладу побудована таким чином, що дітям фактично не залишається вільного часу для самостійних ігор. Вони весь час навчаються, і весь час перебування дитини в дошкільному закладі - це фактично перехід від одного заняття до іншого, від одного гуртка до іншого. Очевидно, акцент на інтелектуальний і пізнавальний розвиток дитини, робиться з огляду на підвищенні вимоги до сьогоднішніх першокласників. Сьогодні більше і батьків, і вчителів зацікавлені у тому, щоб дитина добре читала, писала, рахувала, забуваючи про те, що саме гра дозволяє дитині розвиватися відповідно до своїх вікових і індивідуальних особливостей. В свою чергу, правильне керівництво ігровою діяльністю з боку вихователів і батьків сприятиме підготовці дітей до школи. Ще однією проблемою дошкільних закладів є недостатнє забезпечення будівельним матеріалом та конструкторами, що також звужує можливість використання будівельно-конструктивних ігор як самостійної форми організації навчально-виховного процесу.

Для отримання більш поглиблених даних ми провели опитування вихователів старших груп. Вихователям було запропоновано відповісти на низку запитань (див. додаток Б). За результатами проведеного опитування, 100% вихователів позитивно ставляться до використання будівельно-конструктивних ігор в навчально-виховному процесі, а також зазначають, що труднощів при організації будівельно-конструктивної діяльності немає, основною проблемою 80% з них вважають недостатню кількість матеріалу для ігор. 50% опитуваних наголошують на тому, що за умови постійного систематичного використання будівельно-конструктивні ігри, звичайно, матимуть значний вплив на підвищення рівня готовності до шкільного навчання і не тільки на розвиток дрібної моторики рук, а буде здійснюватись відповідний вплив на емоційну сферу, оскільки будівельно-конструктивні ігри відносяться до творчих ігор, які є одними з пріоритетних для дітей дошкільного віку. 100% вихователів відмітили велике емоційне задоволення дошкільників від гри, а також дисциплінуючий характер даних ігор, адже дітям настільки цікаво щось конструювати, що вони роблять це не відриваючись від справи.

Крім вихователів активну роботу з старшими дошкільниками проводить психолог дошкільного закладу, яка включає наступні напрямки:

– діагностична робота (тестування дітей, вивчення самооцінки, визначення рівня психологічної готовності дошкільника до навчання відповідно до кожного компонента, поведінка дитини в колективі однолітків);

– складання загальної відомості готовності дітей до школи з метою визначення рівня сформованості різних психічних функцій;

– поглиблене обстеження дітей з низькими показниками за результатами попереднього діагностування з метою розгляду методів подальшої роботи з дітьми, що потребують індивідуальної уваги;

– повторна діагностика та складання психолого-педагогічних характеристик до школи з метою визначення психологічної готовності дітей до школи після комплексу розвивальної та корекційної роботи;

– контроль за адаптацією першокласників до школи (відвідування уроків та занять у групах продовженого дня, спостереження за мікрокліматом в класному колективі, стилем спілкування з учителем і один з одним, анкетування батьків вихованців);

– постійне консультування батьків та вихователів щодо підвищення рівня готовності до шкільного навчання та впливу тих чи інших методів навчання і виховання дітей старшого дошкільного віку на психічний розвиток.

Згідно з метою констатувального етапу експерименту, ми дібрали блок методик для визначення готовності дошкільників до навчання в школі:

1. Тест Керна-Ірасека на визначення психомоторного розвитку.

2. Методика оцінювання емоційного ставлення до школи «Кому що пасує» (діагностика емоційної готовності до школи).

3. Методика визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву в мотиваційній сфері дитини «Іграшка або казка» (визначення мотиваційної готовності до школи).

Перед початком тестування ми налагодили позитивний емоційний контакт з дітьми, що дало нам змогу зняти тривожність, хвилювання. Для цього застосовували бесіду, у якій використовувались різноманітні прості запитання (наприклад: «Чи подобається тобі в дитячому садку?», «Хто твій найкращий друг?»). За допомогою цих запитань ми також познайомились ближче з дітьми, отримали певні уявлення про дитячий колектив та взаємини в ньому.

З метою дослідження сформованості функцій, необхідних для навчання у школі: розвиток мовлення, розумовий розвиток, навички образотворчої діяльності, рівень вольової організації дитини, розвиток дрібних м'язів кисті руки, необхідних для становлення навичок письма, уміння виконувати навчальне завдання, дитині були запропоновані завдання: малювання фігури людини за уявленням, графічне копіювання написаної фрази і крапок у певному просторовому положенні (тест Керна-Ірасека).

Час на виконання завдання дитиною не обмежувався, заборонялося також допомагати дитині.

Оцінювання результатів за трьома завданнями відбувалось наступним чином.

Завдання1: 1 бал - намальована фігура має голову, тулуб, кінцівки. Голову з тулубом з'єднує шия (не повинна бути більшою, ніж тулуб). На голові повинно бути волосся (можливо капелюх або шапка), вуха. На обличчі очі, ніс, рот. Верхні кінцівки повинні закінчуватися кистю з п'ятьма пальцями. Повинні бути відтворені деталі чоловічого одягу; 2 бали - виконання всіх вимог, як під час оцінювання в 1 бал. Можлива відсутність трьох деталей - шиї, волосся, пальців рук, - але неприпустима відсутність якої-небудь частини обличчя; 3 бали - малюнок нечіткий, у фігури є голова, тулуб, руки, ноги, які намальовані двома лініями. Відсутніми є шия, вуха, волосся, одяг, пальці на руках, ступні ніг; 4 бали - карлючки.

Завдання 2: 1 бал - перемальовану дитиною фразу можна прочитати. Букви є більшими за зразок не більше, ніж у два рази, та утворюють три слова. Рядок відхилений від прямої лінії не більше, ніж на 30 градусів; 2 бали - речення можна прочитати. Букви за розміром є близькими до зразка, стрункість букв є необов'язковою; 3 бали - букви повинні бути розділені не менше ніж на дві групи, зі зразком схожі хоча б дві букви. Вся група букв хоча б віддалено нагадує письмо; 4 бали - карлючки.

Завдання 3: 1 бал - точне відтворення зразка. Намальовані крапки, а не кружечки. Дотримана симетрія фігури по горизонталі і вертикалі. Може бути будь-яке зменшення фігур, збільшення є можливим не більше, ніж удвічі; 2 бали - можливим є незначне порушення симетрії: одна крапка може знаходитись за межами стовпця або рядка. Припустимим є зображення кружечків замість крапочок; 3 бали - група крапок віддалено нагадує зразок. Можливим є порушення симетрії всієї фігури. Зберігається подоба п'ятикутника, переверненого нагору або вниз вершиною. Розмір і кількість крапок є несуттєвими; 4 бали - карлючки.

Сума результатів виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження з цього тесту. Дитина, що отримала за виконання всіх завдань від 3 до 5 балів, оцінюється за рівнем психомоторного розвитку зрілою, тобто готовою до школи.

6 - 8 балів - середній рівень готовності до школи, так званий «той, який зріє». У цьому випадку можна робити сприятливий прогноз.

9 і більше балів - рівень готовності низький.

Загальні результати за тестом «Керна-Ірасека» представимо у вигляді таблиць 2.1 і 2.2

Таблиця 2.1

Результати тесту «Керна-Ірасека» в ЕГ

№	Ім'я дитини	Бали	Рівень психомоторного розвитку
1.	Анна А.	3	Високий
2.	Олексій Б.	8	Середній
3.	Настя Б.	9	Низький
4.	Максим В.	10	Низький
5.	Максим Г.	5	Високий
6.	Андрій Г.	9	Низький
7.	Софія Д.	9	Низький
8.	Людмила К.	8	Середній
9.	Діана К.	9	Низький
10.	Надя К.	7	Середній
11.	Ліза Л.	8	Середній
12.	Діма Д.	8	Середній
13.	Олеся М.	5	Високий
14.	Андрій П.	8	Середній
15.	Денис Р.	11	Низький
16.	Роман С.	10	Низький
17.	Коля С.	6	Середній
18.	Станіслав С.	9	Низький
19.	Антон Т.	10	Низький
20.	Миколка Т.	9	Низький

Аналіз результатів за тестом «Керна-Ірасека», проведеного в експериментальній групі свідчить про те, що високий рівень готовності до школи за показником психомоторного розвитку дитини було виявлено у 15% дітей (3 дитини - Анна А., Максим Г., Олеся М.), які повністю виконали завдання тесту і отримали від 3 до 5 балів, і були оцінені за рівнем психомоторного розвитку зрілими, тобто готовими до навчання у школі. Середній рівень готовності до школи за психомоторним розвитком було виявлено у 35 % дітей (7 дітей - Надя К., Ліза Л., Андрій П., Коля С. та ін.). Відповідно низький рівень було виявлено у 50% дітей (10 дітей - Миколка Т., Антон Т., Станіслав С., Роман С. та ін.).

Таблиця 2.2

Результати тесту«Керна-Ірасека» у КГ

№	Ім'я дитини	Бали	Рівень психомоторного розвитку
1.	Юля А.	4	Високий
2.	Даніїл Б.	8	Середній
3.	Денис В.	9	Низький
4.	Микола В.	9	Низький
5.	Ян Г.	10	Низький
6.	Ігор Г.	8	Середній
7.	Христина Г.	4	Високий
8.	Діма Д.	10	Низький
9.	Аня Д.	9	Низький
10.	Віка З.	8	Середній
11.	Мілена З.	9	Низький
12.	Вася К.	8	Середній
13.	Софія М.	8	Середній
14.	Богдана М.	7	Середній
15.	Олександра М.	5	Високий
16.	Настя П.	6	Середній
17.	Денис Р.	10	Низький
18.	Наталка С.	9	Низький
19.	Андрій Ф.	6	Середній
20.	Віка Ф.	9	Низький
21.	Яна Я.	10	Низький
22.	Антон Я.	10	Низький

Аналіз результатів за тестом «Керна-Ірасека», проведеного в контрольній групі свідчить про те, що високий рівень готовності до школи за показником психомоторного розвитку дитини було виявлено, у 14% дітей (3 дитини - Юля А., Христина Г., Олександра М.). Майже такий самий показник спостерігався і в експериментальній групі (15%). Ці діти отримали від 4 до 5 балів. Середній рівень готовності до школи за психомоторним розвитком було виявлено у 36 % дітей (8 дітей - Даніїл Б., Ігор Г., Віка З., Вася К. та ін.). До низького рівня було віднесено 50% дітей (11 дітей - Антон Я., Яна Я., Віка Ф. та ін.).

Наведемо приклади декількох протоколів обстеження дітей за тестом «Керна-Ірасека».

Ім'я: Аня А. (ЕГ).

Вік: 5 років 5 місяців.

Дитина на тест була налаштована позитивно. Відчувалося бажання виконати ще невідоме завдання. Настанова щодо малювання фігури людини не викликала в дівчинки додаткових запитань. Завдання виконувала з інтересом, спокійно.

Із вправою впоралась.

Завдання № 3 виконала добре. Ускладнень не виникло.

Під час роботи Аня почувала себе спокійно, упевнено.

Результат тесту: відмінні - 3 бали - високий рівень.

Ім'я: Христина Г. (КГ).

Вік: 5 років 7 місяців.

На тест дитина була налаштована позитивно. Завдання малювати людську фігуру не викликало ускладнень.

Під час виконання інших вправ дитина почувала себе спокійно, виявляла зацікавленість.

Результат тесту: відмінні - 4 бали - високий рівень.

Порівняльний аналіз рівнів готовності до школи за показником психомоторного розвитку в обох групах виявився фактично однаковим, що свідчить про те, що в цих групах проводиться однакова робота з підготовки дітей до школи.

У цілому результати за тестом «Керна-Ірасека» дали нам уявлення про рівень психічного розвитку дітей, а саме про моторику, сприйняття безпосереднього впливу в даний момент на органи відчуття предметів і явищ реального світу, про мислення, цілеспрямовану діяльність і соціальний розвиток.

З метою виявлення емоційного ставлення дитини до школи ми провели тест «Кому що пасує?». Дитині запропонували пограти в таку гру: «Перед тобою лежать картки з парами слів, наприклад, «великий - маленький», а ти повинен сказати, кому більше пасує кожне з них - школяреві або дошкільникові. Якщо школяреві, то покладеш цю картку у портфель, якщо дошкільникові - у скриньку з іграшками».

Дітям пропонувалися такі пари слів із прикметниками-антонімами: великий - маленький; дорослий - дитячий; веселий - сумний; швидкий - повільний; чистий - брудний; солодкий - гіркий; гладкий - колючий; хворий - здоровий; теплий - холодний; активний - пасивний; добрий - злий; сміливий - боязкий; бадьорий - втомлений; сильний - слабкий; світлий - темний.

Загальне позитивне ставлення до процесу навчання в школі оцінюється за переважною кількістю прикметників з позитивним емоційним забарвленням, які дитина співвіднесла із навчальною, шкільною діяльністю.

Якщо дитина віднесла 9 і більше прикметників до школи, це свідчить про високий рівень загального позитивного ставлення до школи.

5-8 прикметників - у дитини середній рівень позитивного емоційного ставлення до навчальної, шкільної діяльності.

Менше 5 - дитина віддає перевагу прикметникам, що позитивно характеризують дошкільника, а отже негативно ставиться до шкільного навчання. Це свідчить про низький рівень емоційного ставлення до школи.

Наведемо приклади відповідей дітей.

Ім'я: Микола В. (КГ).

Вік: 5 років 4 місяців.

У портфель поклав лише 4 картки з позитивним емоційним забарвленням (веселий, великий, дорослий, здоровий). Решта прикметників позитивного забарвлення була віднесена до дошкільника і складена у скриньку з іграшками.

Результат тесту: 4 бали - низький рівень емоційного ставлення до школи, переважає негативне емоційне ставлення до школи.

Ім'я: Надя К. (ЕГ).

Вік: 5 років 6 місяців.

У портфель поклала 7 карток з позитивним емоційним забарвленням (великий, здоровий, сміливий, активний, дорослий, веселий, бадьорий).

Результат тесту: 7 балів - середній рівень емоційного ставлення до школи. Дитина майже на однаковому рівні оцінила позитивними характеристиками як школяра, так і дошкільника.

Ім'я: Станіслав С. (ЕГ).

Вік: 5 років 6 місяців.

У портфель поклав 9 карток з позитивним емоційним забарвленням (дорослий, світлий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий, здоровий). Решта прикметників позитивного забарвлення була віднесена до дошкільника і складена у скриньку з іграшками.

Результат тесту: 9 балів - високий рівень емоційного ставлення до школи, переважає позитивне емоційне ставлення до навчальної, шкільної діяльності.

Отримані відповіді дітей ЕГ та КГ за тестом «Кому що пасує?» подані у додатку В.

Загальні результати за тестом «Кому що пасує?» представимо у вигляді таблиць 2.3 і 2.4.

Таблиця 2.3

Результати тесту «Кому що пасує?» в ЕГ

№	Ім'я дитини	Кількість віднесених карток	Рівень позитивного ставлення
1.	Анна А.	8	Середній
2.	Олексій Б.	8	Середній
3.	Настя Б.	4	Низький
4.	Максим В.	9	Високий
5.	Максим Г.	4	Низький
6.	Андрій Г.	5	Середній
7.	Софія Д.	4	Низький
8.	Людмила К.	9	Високий
9.	Діана К.	4	Низький
10.	Надя К.	7	Середній
11.	Ліза Л.	7	Середній
12.	Діма Д.	6	Середній
13.	Олеся М.	4	Низький
14.	Андрій П.	7	Середній
15.	Денис Р.	4	Низький
16.	Роман С.	8	Середній
17.	Коля С.	4	Низький
18.	Станіслав С.	9	Високий
19.	Антон Т.	8	Середній
20.	Миколка Т.	4	Низький

Аналіз результатів за тесту «Кому що пасує?» в експериментальній групі свідчить про те що, високий рівень позитивного емоційного ставлення до школи отримали 15% дітей (3 дітей - Максим В., Людмила К., Станіслав С.). До середнього рівня позитивного емоційного ставлення до навчальної, шкільної діяльності було віднесено 45 % дітей (9 дітей - Роман С., Діма Д., Ліза Л. та ін.). Відповідно до низького рівня емоційного ставлення до школи було віднесено 40% дітей (8 дітей - Настя Б., Коля С., Миколка Т. та ін.).

Таблиця 2.4

Результати тесту «Кому що пасує?» у КГ

№	Ім'я дитини	Кількість віднесених карток	Рівень позитивного ставлення
1.	Юля А.	9	Високий
2.	Даніїл Б.	8	Середній
3.	Денис В.	4	Низький
4.	Микола В.	4	Низький
5.	Ян Г.	3	Низький
6.	Ігор Г.	9	Високий
7.	Христина Г.	10	Високий
8.	Діма Д.	4	Низький
9.	Аня Д.	4	Низький
10.	Віка З.	7	Середній
11.	Мілена З.	4	Низький
12.	Вася К.	8	Середній
13.	Софія М.	8	Середній
14.	Богдана М.	7	Середній
15.	Олександра М.	9	Високий
16.	Настя П.	8	Середній
17.	Денис Р.	4	Низький
18.	Наталка С.	4	Низький
19.	Андрій Ф.	8	Середній
20.	Віка Ф.	4	Низький
21.	Яна Я.	8	Середній
22.	Антон Я.	4	Низький

За результатами проведеного тесту «Кому що пасує» у контрольній групі ми отримали наступні результати: високий рівень позитивного ставлення до школи отримало 18% дітей (4 дітей - Юля А., Ігор Г., Олександра М., Христина Г.), середній рівень 36% дітей (8 дітей - Даніїл Б., Віка З., Вася К., Софія М., Богдана М., та ін.), та низький рівень - 46% дітей (10 дітей - Денис В., Микола В., Ян Г., Діма Д., Аня Д. та ін.).

Слід сказати, що в обох групах виявлено досить незначний показник високого рівня позитивного емоційного ставлення до школи. Лише 15% дітей експериментальної і 18% дітей контрольної групи були віднесені до високого рівня і яких можна по праву вважали готовими до шкільного навчання за емоційним компонентом. Усі діти, віднесені до високого рівня.

З метою виявлення домінування пізнавального або ігрового мотивів у мотиваційній сфері дитини ми використали тест «Іграшка або казка», запропонований у посібнику Н. Чуб “Комплексні тести готовності дитини до школи” [75, с.57]. Для цього ми заздалегідь підібрали не надто привабливі іграшки та розташували їх на столику. Кожній дитині пропонувалося протягом хвилини розглянути іграшки. Потім малюка просили підійти ближче до себе і пропонували послухати казку. Для читання обрали казку “Легенда про золоте зернятко істини”(В. Сухомлинський), яку дитина раніше не чула і яка цікава для дітей дошкільного віку. На найцікавішому місці читання казки припинялося і в дитини запитували, чого їй в цей момент хочеться найбільше - пограти з виставленими на столі іграшками чи дослухати казку до кінця.

На основі вибору дітей, ми виокремили три їх групи.

До першої групи (високий рівень) віднесли тих дітей, у яких переважає пізнавальний інтерес. Діти цієї групи обирали послухати продовження казки.

Діти, яких віднесли до другої групи (середній рівень) бажали погратися з іграшками, проте все ж їх цікавив кінець казки. Це діти зі слабкою пізнавальною потребою.

Діти третьої групи (низький рівень) не бажали слухати казку, тобто вирішили гратися з іграшками, проте їхня гра носила, як правило, маніпулятивний характер.

Відповідно кожну групу ми зіставили з рівнем мотиваційної готовності. Високий рівень отримали діти першої групи, середній - другої, низький - діти, які увійшли до третьої групи. Отримані результати за тестом «Іграшка або казка» в експериментальній та контрольній групах представлені у таблицях 2.5 і 2.6.

Таблиця 2.5

Результати тесту «Іграшка або казка» в ЕГ

№	Ім'я дитини	№ групи	Домінування пізнавального чи ігрового мотиву в мотиваційній сфері дитини
1.	Анна А.	2	Середній
2.	Олексій Б.	2	Середній
3.	Настя Б.	3	Низький
4.	Максим В.	1	Високий
5.	Максим Г.	3	Низький
6.	Андрій Г.	2	Середній
7.	Софія Д.	3	Низький
8.	Людмила К.	1	Високий
9.	Діана К.	2	Середній
10.	Надя К.	2	Середній
11.	Ліза Л.	1	Високий
12.	Діма Д.	2	Середній
13.	Олеся М.	3	Низький
14.	Андрій П.	2	Середній
15.	Денис Р.	3	Низький
16.	Роман С.	2	Середній
17.	Коля С.	3	Низький
18.	Станіслав С.	1	Високий
19.	Антон Т.	2	Середній
20.	Миколка Т.	3	Низький

Аналіз результатів проведеного тесту «Іграшка або казка» в ЕГ свідчить про те що, високий рівень мотиваційної готовності до навчання в школі отримали 4 дітей , середній - 9, низький - 7.

Таблиця 2.6

Результати тесту «Іграшка або казка» в КГ

№	Ім'я дитини	№ групи	Домінування пізнавального чи ігрового мотиву в мотиваційній сфері дитини
1.	Юля А.	1	Високий
2.	Даніїл Б.	2	Середній
3.	Денис В.	3	Низький
4.	Микола В.	2	Середній
5.	Ян Г.	3	Низький
6.	Ігор Г.	1	Високий
7.	Христина Г.	1	Високий
8.	Діма Д.	3	Низький
9.	Аня Д.	2	Середній
10.	Віка З.	2	Середній
11.	Мілена З.	3	Низький
12.	Вася К.	2	Середній
13.	Софія М.	2	Середній
14.	Богдана М.	2	Середній
15.	Олександра М.	1	Високий
16.	Настя П.	2	Середній
17.	Денис Р.	3	Низький
18.	Наталка С.	3	Низький
19.	Андрій Ф.	2	Середній
20.	Віка Ф.	3	Низький
21.	Яна Я.	2	Середній
22.	Антон Я.	3	Низький

Аналіз результатів за тестом «Іграшка або казка» в КГ свідчить про те що, високий рівень мотиваційної готовності до навчання в школі отримали 4 дітей, середній - 10, низький - 8.

За результатами проведеного тесту «Іграшка або казка» ми отримали наступні результати: до високого рівня мотиваційної готовності віднесено 20% дітей ЕГ (4 дітей - Максим В., Людмила К., Ліза Л., Станіслав С.) та 18% дітей КГ (4 дитини - Юля А., Ігор Г., Христина Г., Олександра М.). До середнього рівня віднесено 45% дітей ЕГ (9 дітей - Анна А., Олексій Б., Андрій Г., Діана К., Надя К. та ін.) та 45% дітей КГ (Даніїл Б., Микола В., Аня Д., Віка З. та ін.). Відповідно до низького рівня мотиваційної готовності до шкільного навчання було віднесено 35% дітей ЕГ (7 дітей - Настя Б., Максим Г., Софія Д., Олеся М., Денис Р., Коля С., Миколка Т.) та 36% дітей КГ (8 дітей - Денис В., Ян Г., Діма Д., Мілена З., Денис Р., Наталка С., Віка Ф., Антон Я.)

Узагальнені результати за даними трьох методик представимо у вигляді діаграми (рис.2.1).

Рис.2.1. Рівні готовності до шкільного навчання за результатами діагностичних методик

Як видно з діаграми, найвищий показник високого рівня в ЕГ та КГ ми отримали за тестом «Іграшка чи казка», спрямованого на визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву в мотиваційній сфері дитини старшого дошкільного віку. Найвищий показник середнього рівня в ЕГ було виявлено за результатами двох тестів («Іграшка чи казка» та «Кому що пасує?»), які проводилися з метою визначення мотиваційної та емоційної готовності дітей до навчання в школі. У КГ найвищий показник середнього рівня отримали лише за тестом «Іграшка чи казка». Найнижчі показники в обох групах нами були зафіксовані після проведення тесту «Керна-Ірасека», спрямованого на визначення психомоторного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Виходячи з результатів діагностичних методик нами були виокремленні 3 рівні готовності дітей до шкільного навчання: високий рівень, середній рівень і низький.

Високий рівень готовності до шкільного навчання характеризується наявністю у дитини старшого дошкільного віку вмінь планувати і контролювати свої дії (або прагнення цього); орієнтація щодо прихованих властивостей предметів, закономірностей навколишнього світу, прагнення використовувати їх у своїх діях; вміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції у формі словесних понять; високим рівнем домінування пізнавального мотиву над ігровим у мотиваційній сфері та загальним позитивним ставленням до школи і того, що з нею пов'язане.

До середнього рівня відносимо дітей, які прагнуть орієнтуватися на певні узагальнені властивості навколишнього світу - знаходити і використовувати ці узагальнення; виникають труднощі при виконанні складніших логічних операцій (абстракції, конкретизації, аналізу, синтезу), допускаються помилки; дії та результат частково відповідають змісту поставленої мети; у мотиваційній сфері рівень пізнавального мотиву рівнозначний ігровому та позитивне ставленням до школи на рівні із ставленням до школи, явно не виражена емоційна перевага у виборі гри чи навчання.

Низький рівень характеризується невмінням дитини старшого дошкільного віку планувати і контролювати свої дії, мотивація навчання низька (орієнтація тільки щодо даних органів чуттів), невміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції аналізу, порівняння, узагальнення, абстракції і конкретизації у формі словесних понять; низьким рівнем домінування пізнавального мотиву, фактично його відсутністю, та ігровий мотив не надто сильний; негативним ставленням до навчальної діяльності і школи.

Спираючись на виокремленні нами рівні готовності до шкільного навчання, ми зобразили результати готовності дітей до шкільного навчання у вигляді діаграм (див. рис. 2.2).

Рси.2.2. Рівні готовності дітей до шкільного навчання

З діаграм видно, що рівень готовності дітей старшого дошкільного віку, які приймали участь в експериментальному дослідженні, ЕГ та КГ майже однаковий. Нами було виявлено досить невисокий показник готовності дітей до шкільного навчання на початок року. Так, високий рівень готовності було виявлено у 15% дітей ЕГ та 14% дітей КГ, середній - у 35% дітей ЕГ та 36% дітей КГ. Показник низького рівня однаковий в обох групах і становить 50%. Як бачимо, майже половина дітей старшого дошкільного віку має низький показник готовності до шкільного навчання.

Отже, результати констатувального етапу експерименту засвідчують, що діти старшого дошкільного віку на початок року мають досить низький показник рівня готовності до шкільного навчання. Увага вихователів у підготовці дітей до школи зводиться в основному до розвитку інтелектуальної сфери дошкільників, в той час як можливості гри, у тому числі будівельно-конструктивної, нехтуються, мотивуючи тим, що школа вимагає серйозної підготовки дітей до навчання. Це обумовило доцільність проведення нами формувального етапу експерименту з метою покращення рівня підготовки дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання, саме за допомогою будівельно-конструктивних ігор.

2.2 Методика застосування будівельно-конструктивних ігор для підвищення рівня готовності старших дошкільників до навчання в школі

Результати констатувального етапу експерименту стали основою для створення та реалізації педагогічних умов формування готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі засобами будівельно-конструктивних ігор.

Відповідно до теоретичних засад і результатів констатувального етапу експерименту було виокремлено педагогічні умови, а саме: систематична, комплексна робота вихователя з підготовки дітей до навчання в школі; цілеспрямоване використання будівельно-конструктивних ігор як засобу виховання дошкільників; розробка системи будівельно-конструктивних ігор, яка б сприяла формування усіх компонентів готовності дітей до шкільного навчання.

Методика реалізації педагогічних умов ґрунтується на низці теоретичних положень щодо готовності дітей до шкільного навчання, а також ролі гри у цьому процесі та дані нашого дослідження щодо особливостей та рівнів готовності дітей до шкільного навчання.

Отримавши загальні уявлення про рівень готовності дітей до шкільного навчання, визначивши роль ігрової діяльності, зокрема будівельно-конструктивних ігор у цьому процесі, ми змогли перейти до цілеспрямованого формування готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання засобами будівельно-конструктивних ігор.

Виходячи з результатів констатувального етапу було виокремлено завдання формувального етапу експерименту:

1. Розробити та реалізувати методику формування готовності дітей до шкільного навчання засобами будівельно-конструктивних ігор.

2. Своєчасно коригувати окремі складові методики формування готовності до шкільного навчання відповідно до проміжних результатів (зміна тематики гри, навчання окремим прийомам конструювання, проведення підготовчої роботи тощо).

Згідно поставлених у дослідженні завдань, формувальний експеримент мав забезпечити педагогічні умови формування готовності дітей до шкільного навчання засобами будівельно-конструктивних ігор. Дотримання означених педагогічних умов сприятиме, на наш погляд, підвищенню рівня готовності дітей до навчання у школі.

Таким чином, на формувальному етапі експерименту ми мали на меті підвищити рівень готовності старших дошкільників до навчання в школі за допомогою системи спеціально підібраних будівельно-конструктивних ігор і розробленої на їх основі методики використання.

Гру як один з основних засобів формування готовності дітей до шкільного навчання було обрано з огляду на такі положення:

– гра є провідною діяльністю дитини дошкільного віку (Д. Ельконін, О. Леонтьєв);

– гра дозволяє дитині максимально розкрити її можливості ся, спонукає до виявлення потенційних можливостей дитини, краще засвоювати знання і вправляється у їх застосуванні;

– гра сприяє формуванню у дітей знань, умінь та навичок, необхідних для налагодження контактів з іншими дітьми, які так необхідні для успішного навчання дитини у школі.

готовність навчання школа будівельний гра

Ще однією винятково важливою властивістю ігрової діяльності є внутрішній характер її мотивацій. Діти граються, бо їм подобається сам ігровий процес. І дорослим залишається тільки використати цю природну потребу для поступового залучення дітей до більш складних форм ігрової активності.

На основі проведеного нами спостереження та аналізу наукової літератури, ми виявили, що будівельно-конструктивні ігри мають значні потенційні можливості у підготовці дитини до школи:

1) готують руку дитини до письма (для створення будь-якої конструкції, діти працюють з різними деталями, завдяки чому розвивається дрібна моторика рук, окомір);

2) сприяють формуванню навчальної діяльності (у процесі конструювання розвиваються вміння планувати свою роботу, ставити перед собою цілі, добирати необхідний матеріал, досягати певного результату);

3) забезпечують особистісний розвиток дитини (розвивається самостійність, ініціативність, організованість, наполегливість).

4) сприяють удосконаленню мовлення дітей (під час гри діти обмінюються задумами, пояснюють свої дії, мотивують та відстоюють свої пропозиції, збагачують словниковий запас новими термінами, поняттями).

5) розвивають вольові якості (під час конструювання виховуються вміння доводити розпочату справу до кінця, долати труднощі, працювати згідно вказівок вихователя).

6) є засобом соціалізації дитини (під час будівельно-конструктивних ігор діти взаємодіють з однолітками, дорослими, координують свої дії).

У процесі конструювання в дітей дошкільного віку розвивається вміння планувати свою роботу, керуватись розробленим планом і досягати певного результату, а це - важливий чинник формування навчальної діяльності.

Ця діяльність не лише захоплива, але й корислива, оскільки надає надзвичайно широкі можливості для розумового, морального, естетичного розвитку дитини, для її трудового виховання.

Важливо зазначити, що процес конструювання у дітей старшого дошкільного віку має бути самостійним і творчим. У цьому віці діти можуть створювати складні конструкції за заданими умовами та за власним задумом. Діти здатні обирати не лише тему, матеріали, але й відповідні способи конструювання.

За умови більш систематичних занять конструюванням діти оволодівають більш складними способами конструювання, які дають їм змогу будувати самостійно і творчо, керуючись певними асоціаціями, пережитою ситуацією тощо.

Однак все це відбувається лише в процесі спеціально організованого навчання та відповідності його певній послідовності. Тому дітей старшого дошкільного віку необхідно вчити конструюванню починаючи з перетворення конструкції за певними умовами, конструювання за заданими умовами, за схемою або малюнком і конструювання за власним задумом дитини. За допомогою таких форм навчання конструювання діти стають впевненішими у здійсненні власних задумів, наполегливими в подоланні перешкод, а також отримані в процесі конструювання знання, уміння та навички, забезпечать їм у майбутньому успішне навчання в школі.

Оскільки на констатувальному етапі було відзначено, що недостатньо використовуються будівельно-конструктивні ігри в навчально-виховному процесі в цілому і підготовці дітей до школи зокрема, виникла необхідність підібрати систему будівельно-конструктивних ігор, які б сприяли підготовці дітей до школи, розвитку пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку, знайомили б їх з майбутньою навчальною діяльністю, формували позитивне ставлення до школи. Тематика цих ігор із визначенням їх мети представлена у таблиці 2.7. Розробляючи систему цих ігор, ми виходили ще й з того, що їх повинна об'єднувати спільна шкільна тематика, що також дозволяє підвищити рівень знань дітей про школу, рівень розвитку пізнавальної сфери та мотиваційної готовності до шкільного навчання.

Таблиця 2.7

Система будівельно-конструктивних ігор

№	Назва гри	Мета гри
1.	«Транспорт для школярів»	Закріпити уявлення дітей про міський транспорт, різноманітність його видів, призначення, звертаючи увагу дітей на побудову кожного виду транспорту залежно від його призначення. Виховувати бажання спільно працювати, вдосконалювати свої конструкції, естетично їх вирізняти з-поміж інших.
2.	«Дорогою до школи» (побудова вулиці міста)	Спонукати дітей до творчого застосування раніше отриманих конструктивних вмінь, закріплювати вміння працювати в колективі, розвивати вміння розрізняти будинки за зовнішнім виглядом, вміння планувати свою роботу. Виховувати естетичний смак, спонукати дітей отримувати задоволення від конструювання.
4.	«Будуємо школу»	Вчити дітей виконувати більш складніші конструкції, конструювати складні перекриття, прикрашати побудову, закріплювати вміння працювати в колективі, прислухатися до порад інших, розвивати естетичний смак, творчість, уяву.
5.	«Чарівна школа Казки»	Закріплювати навички конструювання, розвивати естетичне сприймання, навички декоративного оформлення конструкцій, виховувати позитивне ставлення до красивого та вміння втілювати задумане.
6.	«Школа» (побудова за задумом дітей)	Закріплювати у дітей навички конструювання, розвивати творчу уяву, активність, ініціативність, самостійність. Виховувати естетичний смак, старанність.
7.	«Класна кімната» (побудова класної кімнати, столів і стільців для учнів та вчительки)	Розвивати вміння дошкільників конструювати, закріпити вміння конструювати окремі деталі обстановки класу (меблі для ляльок дошка та ін.), привчати естетично оформлювати побудову, правильно розміщувати меблі, виховувати вміння співпрацювати з товаришами.
8.	«Шкільна бібліотека»	Зацікавити дітей «будівництвом» шкільної бібліотеки для ляльок - меблі, стелажі відповідно до розміру ляльок і книжок. Виховувати естетичний смак у доборі та використанні будівельного матеріалу.

Проведена нами на констатувальному етапі експерименту робота засвідчила, що діти старшого дошкільного віку з великим інтересом ставляться до будівельно-конструктивних ігор, та найбільше полюбляють ту частину занять, у якій проводяться саме ці ігри. Кожна дитина із задоволенням власними руками виготовляє різні будівлі, фігури, предмети, речі тощо.

Проводячи з дітьми будівельно-конструктивні ігри, ми особливу увагу звертали на активізацію наявних у ним знань, підвищення словникового запасу і його активізація, планування процесу побудови дошкільниками.

Перед початком проведення ігор, ми знайомили дітей з конструктором, будівельним матеріалом, нагадували правила поводження з конструктивним матеріалом, а також навчали окремим прийомам конструювання.

Навчаючи будувати будь-яку нову конструкцію (міст, будинок, машину), ми спочатку знайомили дітей з реальним об'єктом або з його зображенням. З цією метою нами організовувались екскурсії з дітьми до школи. Дорогою обговорювали маршрут, з'ясовували яким транспортом можна дібратися до школи, відвідали шкільну бібліотеку і класну кімнату. Потім все це розглядали ще й на картинках, щоб у дітей могла скластись цілісне уявлення про будівлю, споруду, яку їх необхідно буде будувати, а також допомогти виділити її основні частини і визначити їх практичне призначення. Лише коли у дітей склалось чітке уявлення про об'єкт, ми розпочинали його побудову. Спочатку ми вчили будувати дітей за зразком, а далі - самостійно перетворювати цей зразок відповідно заданим умовам.

З метою забезпечення умов для розвитку дитячої уяви, нешаблонного мислення, самостійності, ми використовували прийоми непрямого впливу, стимулюючи ініціативу та творчість дітей. При цьому намагалися не обмежувати дітей у виборі матеріалу та місця для побудови.

З дітьми, які приймали участь у педагогічному експерименті перед початком гри ми проводили вступну бесіду (чи будь-який інший елемент активізації та зацікавлення дітей) для активізації дітей перед грою. Така попередня робота також сприяла, у першу чергу, позитивному налаштуванню дитини на гру в цілому, а також сприяла виникненню інтересу дитини до особливостей шкільного життя, навчання, чим займаються діти шкільного віку тощо.

Для прикладу наведемо конспект будівельно-конструктивної гри «Дорогою до школи» (побудова вулиці міста).

Мета: спонукати дітей до творчого застосування раніше отриманих конструктивних умінь, закріплювати вміння працювати в колективі, розвивати вміння розрізняти будинки за зовнішнім виглядом, вміння планувати свою роботу. Виховувати естетичний смак, спонукати дітей отримувати задоволення від конструювання. Розвивати і підтримувати інтерес дітей до навчання в школі, формувати позитивне ставлення.

Матеріал: зразки сконструйованих будинків, різні конструктори: дерев'яні, металеві, пластмасові, ляльки.

Хід гри.

Вихователь: Діти, сьогодні у нас незвичайне завдання. Зовсім скоро на вас чекатиме новий дім - школа. А давайте пригадаємо, що ми знаємо про школу і що ми бачили під час прогулянок. (Відповіді дітей).

- А можливо хтось розповість, що ми бачили дорогою до школи, які нам зустрічалися будинки? (Відповіді дітей)

- А тепер ми всі разом побудуємо цю вулицю, яка веде нас до школи, об'єднавшись у групи по три-чотири дитини.

Діти розглядають зразки збудованих напередодні заняття споруд. Після цього одній групі пропонується будувати школу, другій - дитячий садок, третій магазин і т.д.

Вихователь уточнює, які будівельні матеріали вони використовують, втілюючи свій задум, у якій послідовності виконуватимуть роботу. Стежить за тим, щоб діти правильно добирали матеріал, дружно, не заважаючи один одному, працювали, доводили розпочате до кінця.

У кінці гри всі разом розглядають споруди, виділяють оригінальні конструкції. Вихователь схвалює дружню працю дітей, у результаті якої було збудовано гарну вулицю.

Особливістю цієї гри є колективна робота дітей, об'єднана спільною метою.

Кожна гра, що проводилась з дітьми, вимагала від них активізації не лише умінь конструювати, а й активізації знань про школу, шкільне життя дітей, також у дітей виникали асоціації, пов'язані зі школою і майбутньою навчальною діяльністю.

Діти мали можливість обмінюватися своїми знаннями, обговорювати в колективі майбутню навчальну діяльність, ділилися досвідом підготовки до шкільного навчання. У дітей виникали партнерські взаємини, розвивались вміння взаємодіяти з іншими, навички взаємодопомоги, які є важливими складовими підготовки дитини до навчання в школі, а також запорукою успішного навчання дитини в школі.

Під час ігор діти намагалися якнайкраще виконати поставлене завдання, особливо якщо це стосувалося виявлення їх творчості та індивідуальності, намагалися обходитися без допомоги дорослого.

Попередня робота перед кожною грою сприяла пригадуванню дітьми знань пов'язаних з школою, а пізніше кращому їх відтворенню за допомогою будівельно-конструктивних ігор. Під час виконання такої роботи діти набували умінь виконувати пізнавальні завдання, пояснювати способи їх розв'язання, налаштовувати себе на виконання завдань, уміти бути уважними; тривалий час не відволікалися, зосереджуючи свою увагу на виконанні роботи і досягненні певного результату.

Під час проведення будівельно-конструктивних ігор у дітей розвивалася уява, пам'ять, здатність фантазувати та запам'ятовувати, уявляти образ, точно відтворювати різні способи роботи з матеріалом, творчо виконувати завдання.

Слід відзначити також, що можливість працювати з різним конструктивним матеріалом сприяла розвитку в дітей дрібної моторики, координації, точності рухів. Це було помічено під час проведення занять з розвитку мовлення, зокрема підготовки руки дитини до письма. Рухи дітей стали більш впевненішими, більш координованішими, що позначалося на якості написання окремих елементів літер.

Після кожної гри діти мали можливість обмінюватись досвідом, визначали кращу роботу, що приносило дітям задоволення, виникнення почуття гордості за досягнення поставлених цілей, з'являлась впевненість у своїх можливостях, бажання творити, приносити радість оточуючим їх одноліткам та дорослим.

Кожного разу дитина мала можливість експериментувати, змінювати форму предметів, вивчати їх властивості.

Важливо також вказати і на високий рівень емоційності дітей, який було помічено під час будівельно-конструктивних ігор. Так, під час таких ігор, діти емоційно спілкувалися, раділи досягненням однолітків. Також у дітей все більше зростало позитивне ставлення до школи і майбутньої навчальної діяльності, діти планували як будуть навчатися в школі, чим будуть там займатися. Про це свідчать дитячі розмови підчас прогулянок, та тематика самостійних ігор дітей.

У ході експерименту діти все частіше почали звертатися до шкільної тематики (більше цікавилися шкільним життя, запитували, розглядали підготовчі до школи зошити, виконували в них різні завдання тощо).

Крім запропонованої системи будівельно-конструктивних ігор з дітьми старшої групи проводили заняття з різних розділів програми, у ході яких теж використовували будівельно-конструктивні ігри, різні вправи з використанням конструкторів.