Будівельно-конструктивні ігри як засіб підготовки до школи

Подаємо конспект заняття з використанням конструктора.

Тема: «Вітер»

Мета: закріпити знання дітей про таке природне явище, як вітер, про його особливості й значення для людини та навколишнього світу; спонукати їх активно використовувати слова, що характеризують вітер; учити виявляти силу вітру за допомогою вертушки; розвивати здатність самостійно робити висновки й узагальнення, вміння з'єднувати деталі конструктора за зразком; встановлювати зв'язки між предметами та явищами у процесі експериментальної роботи; ознайомити дітей з такими деталями конструктора, як балка з отворами, вісь із зубчатим колесом, рукоятка, лопаті, пластина; поповнити словарний запас дітей такими словами, як «вертушка», «лопаті», «вісь», «обертальний рух»; учити дітей працювати в парах.

Обладнання:

– 6 карток із зображенням вітру;

– віяло для кожної дитини;

– картки із зображенням різних видів вертушок;

– конструктор;

– картки для моделювання вертушки;

– фен.

Попередня робота:

? ознайомити дітей з таким природним явищем, як вітер;

? спостерігати з дітьми за вітром під час прогулянок;

? відзначати природні зміни в календарі погоди;

? ознайомити природні зміни в календарі погоди;

? ознайомити дітей із правилами роботи з конструктором.

Хід заняття:

(діти входять під спокійну музику і сідають за столи)

Вихователь: Діти, щоб дізнатися про що ми сьогодні говоритимемо на занятті, відгадайте загадку:

Рукавом махнув, дерева нагнув.

Ні рук ні очей не має, а дахи знімає.

(вітер)

Вихователь: Правильно, діти, саме про вітер ми сьогодні й поговоримо. Як ви вважаєте, чому вітер називають невидимкою?

Діти: Вітер буває теплий, холодний, сильний, слабкий, злий, ніжний, північний, південний.

Вихователь: А що вміє робити вітер?

Діти: Дути, гойдати дерева, кружляти листя, підіймати хвилі на воді, зривати дахи з будинків, відкривати двері тощо.

Вихователь: Багато різних справ уміє робити вітер: і добрих, і поганих. Є у мене картинки, на яких зображено справи вітру. Діти, спробуйте здогадатися, який вітер в них зображено - добрий чи злий?

(Проводиться гра «Відгадай який вітер». Вихователь показує дітям картки із зображенням доброго та злого вітру. Коли показує дії доброго вітру, діти мають плескати в долоні, а коли злого - треба гудіти та тупати ногами).

Вихователь: Чи знаєте ви, що таке вітер?

Діти: Це рух повітря.

Вихователь: А чим можна повітря рухатися?

Діти: Рукою, віялом, аркушем, книгою, тканиною, вентилятором тощо.

(Вихователь роздає всім дітям віяла)

Вихователь: Діти, спробуйте зробити легенький вітер за допомогою віял. (Діти махають віялами). Спробуйте помахати віялом швидше. Відчуваєте, як вітер посилюється і стає прохолодно?

Діти: Так.

Вихователь: А хто з вас знає, як можна довідатися, чи на вулиці дме вітер?

Діти: Треба подивитися у вікно: якщо гілочки гойдаються, листя рухається, отже вітерець є. Або можна відкрити віконце: якщо штори колихатимуться, то на вулиці є вітер.

Вихователь: Для того щоб зрозуміти, чи є вітер на улиці, люди вигадали вертушку. (Показує спочатку картки із зображенням різних видів вертушок, а потім картку для моделювання вертушки із конструктивного набору).

Вертушка - це такий пристрій, за допомогою якого можна дізнатися про силу вітру. Цей пристрій складається з таких основних частин, як балка, вісь, лопаті. Якщо лопаті крутяться, то вітер є. Діти, давайте ми теж побудуємо вертушки із конструктора, чи є сьогодні вітер.

(Для конструювання моделі «Вертушка» діти об'єднуються в пари. Вихователь роздає їм двобічні карти для моделювання вертушок, де з одного боку зображено вертушку, а з іншого послідовність збирання цієї моделі)

Вихователь: Перед вами лежать деталі конструктора та картки для моделювання вертушки. Скажіть, деталі конструктора одинакові чи різні? Поясніть, чому ви так вважаєте?

Діти: Різні, бо вони мають різну форму, розмір та колір.

Вихователь: На що вони схожі?

Діти: Дві довгі деталі з дірочками схожі на прямокутники; дві жовті деталі на прямокутники; ось ця синя деталь схожа на палку; дві зелені деталі схожі на метеликів; жовті деталі схожі на гачок або овал з хвостиком тощо.

Вихователь: Кожна деталь має власну назву. Ось ця найдовша прямокутна деталь з дірочками називається балкою з отворами. Тоненька та коротка прямокутна деталь жовтого кольору називається пластиною. Синя паличка - вісь із зубчатим колесом. Округла зелена деталь, яка схожа на метелика - лопать. А округлі маленькі деталі жовтого кольору, які схожі на гачки - рукоятки. Подивіться уважно на зображення вертушки та розкажіть, із яких деталей вона зроблена.

(Відповіді дітей)

Вихователь: Діти, а тепер переверніть картку в інший бік. Ви бачите послідовність дій побудови вертушки. Побудуй вертушку за зразком.

(Діти будують вертушки. У процесі конструювання вихователь слідкує за послідовністю виконання роботи. Звертає увагу дітей на те, що лопаті треба по краях зігнути. Просить дітей прокоментувати свої діє. Допомагає розподіляти обов'язки в парах. Після завершення конструювання вихователь пропонує дітям дослідити роботу вертушки)

Вихователь: Візьміть вертушку та по черзі подмухайте на неї. Що відбувається?

Діти: Вертушка рухається.

Вихователь: Так, рухаються лопаті. Лопаті обертаються навколо вісі. Цей рух називається обертальним. Діти, тепер подмухайте разом на вертушку. Що відбувається з рухом?

Діти: Лопаті рухаються швидше ніж першого разу.

Вихователь: Вітер, який ви утворюєте, ударяється об лопаті й відскакує вбік, бо лопаті стоять під нахилом до вітру. Так само, як м'яч відскакує від нахиленої поверхні. Але, вдарившись об лопаті, вітер штовхає їх і вертушка починає крутитися. (Вихователь бере фен). Діти, що це в мене?

Діти: Фен.

Вихователь: А для чого він потрібен людям?

Діти: Фен сушить волосся. Коли його вмикаєш, він починає дути.

(Вихователь вмикає фен і показує дітям, із якою силою він може дути. Потім підходить до кожної пари дітей, які вже тримають на гоготові свої вертушки, та вмикає фен на першій швидкості).

Вихователь: Чи збільшується швидкість обертів лопатей порівняно з першими спробами? Якщо так, то чому?

Діти: Швидкість обертів збільшується, бо вітер сильніше дме.

(Вихователь знову підходить до кожної пари дітей з феном, увімкненим на другій швидкості)

Вихователь: Діти, сила потоку повітря збільшилась, а швидкість обертання лопатей? (Відповіді дітей). Правильно, ми можемо зробити висновок, що швидкість обертання лопатей залежить від сили вітру, який на них дме.

(Вихователь пропонує всім дітям вийти на вулицю зі своїми вертушками)

Вихователь: Діти, давайте перевіримо, чи сьогодні є вітер? Що ви можете про нього сказати?

(Відповіді дітей.)

На даному занятті застосовувалась конструктивна діяльність з дітьми, а саме виготовлення з конструктивного матеріалу «вертушки».

Великим плюсом використання такої діяльності є практичний характер, тобто дитина отримує можливість працювати власними руками, що сприяє глибшому закріпленню знань, отриманих на занятті, розвитку творчості, адже кожна дитина намагається зробити якнайкраще роботу. Діти на занятті з задоволенням виконували поставлене перед ними практичне завдання, активно планували власні дії і діяли згідно плану.

Звичайно не всім дітям відразу вдавалося втілити задумане, тому деяким дітям (Антон Т., Настя Б., Миколка Т.) була надана допомога з боку вихователя та товаришів. Діти, в яких не одразу виходило виконати завдання (Максим В., Максим Г., Андрій Г., Софія Д.) намагалися наслідувати дітей, у яких це виходило краще, слідкуючи за їхньою роботою і шукаючи помилки в своїй. Тобто діти намагалися виправити допущені помилки.

Однак, процес формування готовності до навчання в школі, у тому числі засобами будівельно-конструктивних ігор потребує відповідної специфіки і обізнаності з його особливостями як вихователів, так і батьків дітей, які є першими вчителями дітей до вступу їх у школу, і на яких у цьому процесі покладається відповідальна роль. З огляду на це, нами було розроблено декілька методичних рекомендацій, які будуть корисні для роботи як вихователів, так і батьків:

1. Пам'ятайте, що основною діяльність дитини старшого дошкільного віку є гра.

2. Формуйте у дітей позитивне ставлення до школи.

3. Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини.

4. Формуйте адекватну самооцінку.

5. Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою, використовуючи різноманітні їх види.

6. Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими.

7. Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині;

8. Частіше хваліть, а не докоряйте.

9. Пам'ятайте, що кожна людина має право на помилку.

10. Любіть дитину безумовною любов'ю, приймайте її такою, якою вона є.

Дотримання таких елементарних рекомендацій-побажань дозволить в майбутньому не лише скерувати процес підготовки до шкільного навчання, а й полегшить в майбутньому адаптацію дитини до шкільного навчання.

Таким чином, протягом усього формувального етапу експерименту була проведена цілеспрямована робота із впровадженням в практику роботи з дітьми старшого дошкільного віку системи спеціальних будівельно-конструктивних ігор, об'єднаних спільної шкільною тематикою.

2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Мета контрольного етапу дослідження: перевірити ефективність використання будівельно-конструктивних ігор з метою підвищення рівня готовності дітей дошкільного віку до шкільного навчання.

Завдання контрольного експерименту:

1. Провести повторне діагностування рівня розвитку готовності дітей старшої групи до шкільного навчання.

2. Зробити кількісний та якісний аналіз отриманих даних в результаті проведеного експерименту; здійснити інтерпретацію результатів готовності дітей до шкільного навчання.

3. Зробити висновки щодо ефективності використання будівельно-конструктивних ігор як засобу підготовки дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання.

Контрольний етап експериментального дослідження проходив з використанням тих же діагностичних завдань, що застосовувалися для виявлення рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання на констатувальному етапі дослідженні в експериментальній та контрольній групах .

Нагадаємо зміст повторюваних діагностичних завдань.

Тест Керна-Ірасека на визначення психомоторного розвитку.

Мета: дослідити сформованість функцій, необхідних для школи: розвиток мовлення, розумовий розвиток, навички образотворчої діяльності, рівень вольової організації дитини, розвиток дрібних м'язів кисті, необхідних для становлення навичок письма, уміння виконувати навчальне завдання.

Тест оцінювання емоційного ставлення до школи «Кому що пасує» (діагностика емоційної готовності до школи).

Мета: виявлення емоційного відношення дитини до школи.

Тест на визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву в мотиваційній сфері дитини «Іграшка або казка».

Мета: виявити рівень мотиваційної готовності до школи.

Результати повторного тестування дітей ЕГ подано у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Кількісні результати виконання дітьми ЕГ діагностичних завдань

№	Ім'я дитини	Тест «Керна-Ірасека»	«Кому що пасує»	«Іграшка або казка»
1.	Анна А.	4	9	1
2.	Олексій Б.	5	9	1
3.	Настя Б.	8	5	2
4.	Максим В.	9	7	2
5.	Максим Г.	6	8	2
6.	Андрій Г.	7	5	2
7.	Софія Д.	9	5	3
8.	Людмила К.	6	7	1
9.	Діана К.	7	5	2
10.	Надя К.	7	7	2
11.	Ліза Л.	8	7	1
12.	Діма Д.	5	9	1
13.	Олеся М.	5	8	2
14.	Андрій П.	8	7	2
15.	Денис Р.	9	5	3
16.	Роман С.	8	9	1
17.	Коля С.	4	9	2
18.	Станіслав С.	9	6	2
19.	Антон Т.	10	8	3
20.	Миколка Т.	8	6	2

Отже, за даними трьох методик в ЕГ високий рівень готовності до навчання в школі отримали 35% дітей (Анна А., Олексій Б., Людмила К., Ліза Л., Діма Д., Роман С.), середній - 55% (Настя Б., Максим В., Максим Г., Андрій Г., Діана К., Надя К., Олеся М., Андрій П., Коля С., Станіслав С., Миколка Т.), низький - 10% (Софія Д., Денис Р., Антон Т.), які відповідають виокремленим нами трьом рівням готовності до шкільного навчання.

Варто зауважити, що при проведенні діагностичних завдань на даному етапі відповіді дітей були у більшості випадків правильними та обґрунтованими. Так під час виконання тесту «Кому що пасує» більшість дітей (Максим В., Станіслав С., Миколка Т., Роман С. та ін.) відбирали картинки спочатку ті, що характеризують школяра. А при виконанні тестових завдань «Керна-Ірасека» діти, які на початку дослідження отримали низький рівень (Настя Б., Діана К., Денис Р.), на контрольному етапі дослідження намагалися старанніше виконувати завдання, не відволікалися. Деякі діти (Анна А., Олексій Б., Ліза Л.) також намагалися уточнити деталі фігури людини для досягнення кращого результату.

Результати повторного тестування дітей КГ представлені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Кількісні результати виконання діагностичних завдань дітьми КГ

№	Ім'я дитини	Тест «Керна-Ірасека»	«Кому що пасує»	«Іграшка або казка»
1.	Юля А.	3	9	1
2.	Даніїл Б.	7	7	2
3	Денис В.	8	5	2
4	Микола В.	9	4	3
5	Ян Г.	9	3	3
6	Ігор Г.	5	9	1
7	Христина Г.	4	9	1
8	Діма Д.	10	4	3
9	Аня Д.	7	6	2
10	Віка З.	6	7	2
11	Мілена З.	8	6	2
12	Вася К.	6	8	2
13	Софія М.	7	8	2
14	Богдана М.	5	7	2
15	Олександра М.	5	9	1
16	Настя П.	4	8	2
17	Денис Р.	10	4	3
18	Наталка С.	9	4	3
19	Андрій Ф.	4	7	2
20	Віка Ф.	9	6	3
21	Яна Я.	8	8	2
22	Антон Я.	10	4	3

Отже, за даними трьох методик в КГ високий рівень готовності до навчання в школі отримали 18% дітей (Ігор Г., Христина Г., Олександра М.), середній - 50% (Аня Д., Віка З., Мілена З., Вася К., Софія М., Богдана М., Настя П., Андрій Ф., Яна Я.), низький - 32% (Микола В., Ян Г., Діма Д., Денис Р., Наталка С., Віка Ф., Антон Я.), які відповідають виокремленим нами трьом рівням готовності до шкільного навчання.

Зіставлення рівнів готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання до та після формувального експерименту у ЕГ та КГ подаємо у вигляді діаграм (рис.2.3).

Рис.2.3. Порівняльна гістограма результатів розподілу дітей старшого дошкільного віку за рівнями готовності до навчання в школі за результатами контрольного експерименту

Зіставивши результати в обох групах дітей старшого дошкільного віку, які приймали участь в експерименті, ми дійшли висновку, що в експериментальній групі рівень готовності дітей до шкільного навчання значно підвищився, про що свідчить значна різниця між кількісними даними проведених досліджень. Так, на констатувальному етапі експериментального дослідження високий рівень готовності до шкільного навчання отримали 15% дітей ЕГ, а після повторного тестування високий рівень готовності зріс на 20 % і становить 35%. Тоді як в контрольній групі, високий рівень готовності до шкільного навчання на початку експерименту становив 14% дітей, а наприкінці зріс лише до 18%. Середній рівень готовності до шкільного навчання на початку дослідження в експериментальній групі становив 35% та зріс до 55%, а в контрольній групі на початку дослідження ми отримали 36% дітей та в кінці - 50%.

Показник низького рівня готовності до шкільного навчання понизився в обох групах дітей дошкільного віку. В експериментальній та контрольній групах на початку дослідження він становив 50% і знизився до 10% дітей в експериментальній групі та лише до 32% в контрольній групі.

Результати контрольного експерименту свідчать, що після завершення програми педагогічного експерименту спостерігалося зростання показників високого і середнього рівнів готовності дітей до навчання в школі. Однак, поряд і загальною позитивною тенденцією слід відзначити, що все ж таки 35% дітей з високим рівнем, це досить низький показник, який свідчить про неефективність традиційної системи роботи з дітьми старшого дошкільного віку, яка передбачає в першу чергу орієнтацію на знання, залишаючи поза увагою розвиток особистісних якостей дітей.

Таким чином, експериментальне дослідження підтвердило, що висунута нами гіпотеза про те, що за умов систематичної, комплексної роботи вихователя з підготовки дітей до навчання в школі, цілеспрямованого використання будівельно-конструктивних ігор як засобу виховання дошкільників зросте ефективність формування готовності дітей до школи, виховання різних компонентів готовності до шкільного навчання засобами будівельно-конструктивних ігор.

Висновки

1. Високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи, спрямовані на приведення методів навчання у відповідність до вимог життя. У цьому сенсі проблема готовності дошкільників до навчання в школі набуває особливого значення. З її вирішенням пов'язано визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних навчальних закладах. У той же час від її вирішення залежить успішність наступного навчання дітей у школі.

Грі належить провідна роль у формуванні психічних процесів (мислення, мовлення, пам'яті, уваги, сприймання, уяви), що визначають рівень розумового розвитку (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, О. Усова).

Ігрова діяльність є головною в дошкільному віці. Л. Виготський відзначав, що в дошкільному віці гра і заняття, гра і праця утворюють два основні русла, у яких протікає діяльність дошкільників. Він вбачав у грі невичерпне джерело розвитку особистості, «зону найближчого розвитку» дитини. Власне використанню гри у підготовці дітей до школи присвячені роботи (О.Запорожця, Д. Ельконіна, Н. Круглової).

У старшому дошкільному віці дуже важливо приділити увагу не лише формуванню спеціальних умінь - читати, рахувати й писати, - але й створенню умов для формування здатності емоційно реагувати на навколишній світ, міркувати, планувати власну діяльність, доводити роботу до кінця. На думку педагогів (Н. Горбатих, А. Давидчук, З.Ліштван, В. Нечаєва, Л. Парамонова та ін.) значний потенціал у цьому належить будівельно-конструктивним іграм. Саме будівельно-конструктивні ігри, конструювання надає величезні можливості для повноцінного розвитку дитини. У процесі ігор з конструктором, будівельним матеріалом дитина отримує не лише задоволення, але й формує здатність активно пізнавати світ, планувати і контролювати свою діяльність. Участь дошкільників у таких іграх сприяє їх самоствердженню, розвитку наполегливості, прагненню до успіху й різні мотиваційні якості. У таких іграх удосконалюється мислення, включаючи дії з планування, прогнозування, зважування шансів на успіх, вибір альтернатив. А це, як відомо, - важливий чинник успішного навчання в школі.

2. Результати констатувального етапу експерименту свідчать про те, що у практиці роботи ДНЗ недостатньо уваги приділяється використанню будівельно-конструктивних ігор як засобу виховання дітей, що позначається на ефективності реалізації завдань з підготовки дітей до навчання в школі.

Узагальнені дані щодо виявлення рівня готовності до шкільного навчання за показниками психомоторного розвитку, мотиваційної і емоційної готовності виступили основою якісної характеристики рівнів готовності дітей до шкільного навчання. Високий рівень готовності до шкільного навчання характеризується наявністю у дитини старшого дошкільного віку вмінь планувати і контролювати свої дії (або прагнення цього); орієнтація щодо прихованих властивостей предметів, закономірностей навколишнього світу, прагнення використовувати їх у своїх діях; вміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції у формі словесних понять; високим рівнем домінування пізнавального мотиву над ігровим у мотиваційній сфері та загальним позитивним ставленням до школи і того, що з нею пов'язане. До середнього рівня відносимо дітей, які прагнуть орієнтуватися на певні узагальнені властивості навколишнього світу - знаходити і використовувати ці узагальнення; виникають труднощі при виконанні складніших логічних операцій (абстракції, конкретизації, аналізу, синтезу), допускаються помилки; дії та результат частково відповідають змісту поставленої мети; у мотиваційній сфері рівень пізнавального мотиву рівнозначний ігровому та позитивне ставленням до школи на рівні із ставленням до школи, явно не виражена емоційна перевага у виборі гри чи навчання. Низький рівень характеризується невмінням дитини старшого дошкільного віку планувати і контролювати свої дії, мотивація навчання низька (орієнтація тільки щодо даних органів чуттів), невміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції аналізу, порівняння, узагальнення, абстракції і конкретизації у формі словесних понять; низьким рівнем домінування пізнавального мотиву, фактично його відсутністю, та ігровий мотив не надто сильний; негативним ставленням до навчальної діяльності і школи.

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатню сформованість гуманістичної спрямованості спілкування у дітей старшого дошкільного віку (високий рівень гуманістичної спрямованості спілкування - 21,9 % ЕГ і 23,5 % КГ; середній рівень гуманістичної спрямованості спілкування - 47,6 % ЕГ і 45,9 % КГ; низький рівень гуманістичної спрямованості спілкування - 30,5 % ЕГ і 30,6 % КГ).

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень готовності дітей до шкільного навчання. (високий рівень готовності -15% дітей ЕГ та 14% дітей КГ; середній - 35% дітей ЕГ та 36% дітей КГ; низький - 50% в ЕГ та КГ).

3. Відповідно до теоретичних засад і результатів констатувального етапу експерименту було виокремлено педагогічні умови, а саме: систематична, комплексна робота вихователя з підготовки дітей до навчання в школі; цілеспрямоване використання будівельно-конструктивних ігор як засобу виховання дошкільників; розробка системи будівельно-конструктивних ігор, яка б сприяла формування усіх компонентів готовності дітей до шкільного навчання.

Проведення формувального експерименту забезпечило реалізацію означених педагогічних умови.

Розроблена система будівельно-конструктивних ігор, об'єднаних спільною шкільною тематикою, сприяла підвищенню рівня готовності дітей до шкільного навчання.

4. Результати контрольного експерименту засвідчили позитивну динаміку показників, що відображають рівень готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі. Кількість дітей ЕГ з високим рівнем готовності складає 35% (на констатувальному - 18%); з середнім рівнем - 55% (на констатувальному етапі - 50%); з низьким рівнем - 10 % (на констатувальному - 32%).

Список використаних джерел

1. Амонашвили Ш. В школу - с 6-ти лет / Амонашвили Ш. - М., 1986.

2. Бабкина Е. Мы играем в кирпичики / Е. Бабкина // Дошкольное воспитание. - 1994. - №1. - С. 34.

3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 1999.

4. Барташніков І., Барташнікова О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-7 років. - Тернопіль, 1998.

5. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: избранные психологические труды / Божович Л.И.; [под ред. Д.И.Фельдштейна]. - М.; Воронеж: Ин-т практической психологии, 1995.

6. Буре Р. Готовность детей к школе: Кн. для воспит. дет. сада. - М., 1987.

7. Венгер Л.А. Воспитание психологической готовности к систематическому обучению / Л. Венгер // Вопросы психологии. - 1985. - № 9.

8. Венгер А.Л. Психологическая готовность ребенка к школе / А. Венгер // Вопросы психологии. - 1984. - № 4.

9. Ветлугіна Н. Самостійна художня діяльність. - М., 1980.

10. Взаємозв'язок уяви, гри та навчання в дошкільному віці / І. Карасьова // Обдарована дитина. - 2008. - №10. - С.51-55.

11. Виготский Л.С. Детская психология / Выготский Л. // Собр. соч. в 6т. - Т.4. - М., 1984.

12. Волошина В. До школи зі стійкими пізнавальними інтересами / В. Волошина, Л. Лохвицька // Початкова школа. - 2003. - №4. - С. 5-7.

13. Воронова В. Творческие игры для старших дошкольников / Воронова В. - М., 1981.

14. Воспитателю о работе с семьей: [пособие для воспитателя дет. сада / Л. Загик, Т. Куликова и др.; под.ред. Н. Виноградовой]. - М., 1989.

15. Горбатих В. Будівельно-конструкційні ігри - джерело всебічного розвитку дошкільників / В.Горбатих // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - №5. - С.72-74.

16. Горбатих В. Готуємося до школи з конструктором / В.Горбатих // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - №6. - С.66-70.

17. Горбатих В. Конструювання: технології розвитку / В.Горбатих // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - №1. - С.67-70.

18. Горбатих В. Конструювання як самостійний вид діяльності / В.Горбатих // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - №3. - С.71-74.

19. Горбатих В. Конструювання як технологія розвитку активного мовлення / В. Горбатих // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - №2. - С.72-74.

20. Горбатих В. Працюємо з інноваційними технологіями LEGO Education / В.Горбатих // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - №7. - С.64-68.

21. Готовність дитини до школи / [упор. Богуславська Л., Гончаренко С., Кондратенко Л.; за заг. ред. Максименка С., Главник О.]. - К.: Главник, 2004. - 112с. - (Психологічний інструментарій).

22. Готовність до шкільного життя // Психологічна газета. - 2006. - №20(ж). - С.16-17.

23. Гуткина Н. Психологическая готовность к школе / Гуткина Н. -[ 4-е изд.]. - СПб., 2006.

24. Давидчук А. Конструктивное творчество дошкільника / Давидчук А. - М., 1973.

25. Давидчук А. Развитие у дошкольников конструктивного творчества / Давидчук А. - [2-е изд. перераб. и доп.]. - М., 1976.

26. Дуткевич Т. Дошкільна психологія: навчальний посібник для студ. ВНЗ / Т. Дуткевич. - К., 2007.

27. Ельконин Д. Психология розвития / Д. Ельконин. - М., Академия, 2005. - 144с.

28. Журавл?в Д. Первий раз в первий клас: Готовность к школе / Д.Журавл?в // Народное образование. - 2004. - №6. - С. 201-208.

29. Завтра в школу / За ред. В.Котирло- К., 1977.

30. Закон України «Про дошкільну освіту». - К., 2001

31. Запорожец А.В. К вопросу об обучении, воспитании и развитии детей шестилетнего возраста / А. Запорожец // Сов.педагогика. - 1973. - № 1. - С.34.

32. Зинцова Л. Готовность к школьному обучению / Зинцова Л., Сушкова Е. - М., 1988.

33. Игра дошкольника / Под ред. Новосьоловой. - М., 1989.

34. Ієговська Л. Підготовка шестирічок до навчання / Ієговська Л. - Харків, 2007.

35. Ілляшенко Т. Про готовність дітей до шкільного навчання / Т.Ілляшенко // Початкова школа. - 2007. - № 3 . - С. 69 - 71.

36. Кириченко Н. Збудити творчість / Н.Кириченко // Дошкільне виховання. - 1991. - №8. - С. 8-9.

37. Клименко В. Можливості психіки шестирічок / В.Клименко // Психолог. - 2002. - №29-32 (серп.). - С. 45 - 47.

38. Коломинский Я.Л. Психология детей шетилетнего возраста / Коломинский Я.Л., Панько Е.А. - М., 1998.

39. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні/ Науковий редактор О. Кононко. - К., 2003.

40. Кононко О. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві) / Кононко О. - К., 1998.

41. Конструктивно-будівельні ігри [у дошкільному закладі] // Дошкільне виховання. - 1981. - №4. - С. 13-14.

42. Котырло В.К. Развитие волевого поведения у дошкольников -- К.. 1971.

43. Котлянець Н. Творче конструювання розвиває інтелект / Н. Котлянець, С. Скриннік // Дошкільне виховання. - 2005. - №8. - С. 12-13.

44. Кочерга О. Сходинки до творчості / О. Кочерга // Психолог. - 2002. - №29-32 (серп.). - С. 5-11.

45. Кравцов Г. Шестилетний ребенок: психологическая готовность к школе / Кравцов Г., Кравцова Е. - М., 1987.

46. Кравцова Е. Психологические проблемы готовности детей к обучении в школе / Кравцова Е. - М., 1991.

47. Круглова Н.Ф. Как помочь ребенку успешно учится в школе / Круглова Н. - СПб.: Питер, 2004. - 128 с.

48. Крупская Н.К. О дошкольном воспитании / Крупская Н. - М., 1967.

49. Куцакова Л.В. Конструирование и ручной труд в детском саду: [Текст] / Куцакова Л.В. - М., 1990.

50. Лисина Н. Общениє со взрослыми и психологическая подготовка детей к школе / Лисина Н., Капселя Г. - Калинин, 1987.

51. Лиштван З. Игри и занятия со строительним матеріалом / Лиштван З. - М., 1971.

52. Мухина В. Детская психология: [учебник для пед. ин-тов / Мухина В.; под ред. Л.Венгера. - М., 1985.

53. Нижегородцева Н. Психолого-педагогическа готовность ребёнка к школе / Нижегородцева Н., Шадриков В. - М., 2001.

54. Обухівська А. Формування елементарних математичних уявлень у дітей під час підготовки до школи / А.Обухівська // Початкова школа. - 2003. - №3. - С.6-10.

55. Павлинская М. Диагностика готовности ребенка к школе / М. Павлинская, О. Малецкая // Завуч начальной школы. - 2006. - №6. - С. 35-45.

56. Паламарчук Л. Формирование художетсвенно-эстетической компетенции детей дошкольного возроста / Паламарчук Л. - Запорожье, 2002.

57. Парамонова Л.А. Теория и методика творческого конструирования в детском саду: [пособие для воспитателя детского сада] / Парамонова Л.А. - М., 2002.

58. Подготовительная к школе група в детском саду / [Авт.кол.: Артемова Л., Богуш А. и друг.]: методическое пособие. - К., 1989.

59. Поддьяков Н.Н.// Дошкольное воспитание. - 1968. - №10. - с.33.

60. Поніманська Т. Дошкільна педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Поніманська Т. - К., 2004.

61. Проскура О. Як підготувати дитину до школи / Проскура О. - К., 1969.

62. Разенкова Ю. От игры в кубики к конструированию / Ю. Розенкова // Дошкольное воспитание. - 2007. - №4. - С. 23-25.

63. Резепина Е. Готовность детей к обучению в школе: (из опыта проведения родительського собрания) / Е.Резепина // Психолог в дет. саду. - 2005. - №2. - С. 40-52.

64. Розвиток творчої особистості дошкільника / За заг. ред. Грицюк Л. - Камянець-Подільський, 2008.

65. Рубан Н. Готуємося в першокласники : Консультація для батьків / Н.Рубан // Розкажи онуку. - 2004. - №21(лип). - С. 23-24.

66. Савченко О.Я. Наступність і перспектива в роботі двох перших ланок освіти / О.Савченко // Дошкільне виховання. - 2000. - № 11. - С.4-6.

67. Сакулина Н. Изобразительная деятельность в детском саду / Сакулина Н., Комарова Т. - М., 1973.

68. Северина Л. Особливості розвитку і виховання дитини у 6 років / Северина Л. - Харків, 2003.

69. Тарасенко В. Морально-вольова готовність дітей дошкільного віку до навчання в школі / В.Тарасенко // Дитячий садок. - 2004. - №17. - С.12.

70. Терлецька Л. Перший крок до навчання / Л.Терлецька // Психолог. - 2002. - № 29-32 (серп.). - С. 45-47.

71. Тести для дітей. Чи готова ваша дитина до школи? / Авт.-упор. Н. Ільїна, Л. Парамонова, Н. Головньова. - К., 2003.

72. Тополовская М. Планирование и методика проведения занятий по конструированию в игре / М.Тополовская, Л.Топоркова // Дошкольное воспитание. - 1990. - №1. - С.21-30.

73. Тополовская М. Планирование и методика проведения занятий по конструированию в игре / М.Тополовская, Л.Топоркова // Дошкольное воспитание. - 1990. - №3. - С.17-26.

74. Урунтаєва Г. Дошкольная психология / Урунтаєва Г. - М., 1997.

75. Чуб Н. Комплексні тести готовності дитини до школи/ Художник Є.Мартиненко / Чуб Н. - Х., 2007.

76. Шавровська Н. Готовність дитини до школи / Шавровська Н., Новицький А. - К.,1981.

77. Швайченко Т. Готуємо дитину до школи / Т. Швайченко // Початкове навчання та виховання. - 2007. - № 11(січ.) - С.1-16.

78. Які бувають будинки: [заняття для дошкільників] // Дитячий садок. - 2006. - №1(січ.). - С.5.

79. Я хочу, я можу, я буду добре вчитись/ Упор. Т. Гончаренко. - К., 2003. - 128с.

Додатки

Додаток А

Список дітей (експериментальна група)

1. Анна А., 5,5 р.

2. Олексій Б., 5,8 р.

3. Настя Б., 5,9 р.

4. Максим В., 6,1 р.

5. Максим Г., 6,3 р.

6. Андрій Г., 5,10 р.

7. Софія Д., 6,6р.

8. Людмила К., 6,9р.

9. Діана К. 5,4р.

10. Надя К., 5,6 р.

11. Ліза Л., 6 р.

12. Діма Д., 5,9 р.

13. Олеся М., 5,9 р.

14. Андрій П., 5,5 р.

15. Денис Р., 5,6 р.

16. Роман С., 6 р.

17. Коля С., 6,2 р.

18. Станіслав С., 5,6 р.

19. Антон Т., 5,7 р.

20. Миколка Т., 5,10 р.

Список дітей (контрольна група)

1. Юля А., 5,7 р.

2. Даніїл Б., 5,9 р.

3. Денис В., 6 р.

4. Микола В., 5,4 р.

5. Ян Г., 5,8 р.

6. Ігор Г., 6,1 р.

7. Христина Г., 5,7 р.

8. Діма Д., 5,9 р.

9. Аня Д., 6,1 р.

10. Віка З., 5,5 р.

11. Мілена З., 5,7 р.

12. Вася К., 5,10 р.

13. Софія М., 5,5 р.

14. Богдана М., 6 р.

15. Олександра М., 5,8 р.

16. Настя П., 5,6 р.

17. Денис Р., 5,5 р.

18. Наталка С., 5,9 р.

19. Андрій Ф., 5,4 р.

20. Віка Ф., 5,8 р.

21. Яна Я., 6 р.

22. Антон Я., 5,5 р.

Додаток Б

Анкета для вихователів «На порозі школи»

Шановні вихователі!

Дайте, будь-ласка, відповіді на запитання.

1. Чи використовуєте Ви будівельно-конструктивні ігри у роботі з дітьми?

2. Ваше ставлення щодо використання будівельно-конструктивних ігор в навчальному процесі?

3. Чи виникають труднощі при використанні будівельно-конструктивних ігор? Наскільки важко їх подолати?

4. З якою метою використовуєте будівельно-конструктивні ігри у роботі з дітьми?

5. Чи використовуєте будівельно-конструктивні ігри з метою підготовки дітей до шкільного навчання?

6. Ставлення дітей старшого дошкільного віку до будівельно-конструктивних ігор?

7. Коли саме, під час занять чи самостійної конструктивної діяльності, діти отримують більше задоволення?

Додаток В

Відповіді дітей на завдання тесту «Кому що пасує»

Експериментальна група

1. Анна А. - 8 (сильний, світлий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий);

2. Олексій Б. 8 - (дорослий, світлий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий);

3. Настя Б. - 4 (сміливий, активний, здоровий, веселий);

4. Максим В. - 9 (дорослий, світлий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий, здоровий);

5. Максим Г. - 4 (дорослий, веселий, великий, здоровий);

6. Андрій Г. - 5 (сміливий, активний, веселий, великий, здоровий);

7. Софія Д. - 4 (дорослий, веселий, великий, швидкий);

8. Людмила К. - 9 (дорослий, світлий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий, здоровий);

9. Діана К. - 4 (великий, здоровий, сміливий, активний);

10. Надя К. - 7 (великий, здоровий, сміливий, активний, дорослий, веселий, бадьорий);

11. Ліза Л. - 7 (дорослий, веселий, великий, здоровий, світлий, добрий, солодкий);

12. Діма Д. - 6 (чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий, здоровий);

13. Олеся М. - 4 (дорослий, веселий, великий, здоровий);

14. Андрій П. - 7 (великий, здоровий, сміливий, активний, дорослий, веселий, швидкий);

15. Денис Р. - 4 (дорослий, веселий, активний, швидкий);

16. Роман С. - 8 (дорослий, веселий, великий, здоровий, світлий, добрий, солодкий, швидкий);

17. Коля С. - 4 (дорослий, веселий, великий, здоровий);

18. Станіслав С. - 9 (дорослий, світлий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий, здоровий);

19. Антон Т. - 8 (великий, здоровий, сміливий, активний, швидкий, дорослий, веселий, бадьорий);

20. Миколка Т. - 4 (дорослий, веселий, великий, швидкий).

Відповіді дітей на завдання тесту «Кому що пасує»

Контрольна група

1. Юля А. - 9 (дорослий, світлий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий, здоровий);

2. Даніїл Б. - 8 (дорослий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий, здоровий);

3. Денис В. - 4 (веселий, великий, дорослий, здоровий);

4. Микола В. - 4 (веселий, великий, дорослий, здоровий);

5. Ян Г. - 3 (дорослий, здоровий, швидкий);

6. Ігор Г. - 9 (великий, здоровий, сміливий, активний, швидкий, дорослий, веселий, бадьорий, добрий);

7. Христина Г. - 10 (великий, здоровий, сміливий, активний, швидкий, дорослий, веселий, бадьорий, добрий, сильний);

8. Діма Д. - 4 (великий, здоровий, сміливий, швидкий);

9. Аня Д. - 4 (великий, дорослий, здоровий, добрий);

10. Віка З. - 7 (великий, здоровий, сміливий, активний, дорослий, веселий, швидкий);

11. Мілена З. - 4 (дорослий, веселий, великий, здоровий);

12. Вася К. - 8 (дорослий, веселий, великий, здоровий, світлий, добрий, солодкий, швидкий);

13. Софія М. - 8 (дорослий, світлий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий);

14. Богдана М. - 7 (дорослий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий);

15. Олександра М. - 9 (великий, здоровий, сміливий, активний, швидкий, дорослий, веселий, бадьорий, добрий);

16. Настя П. - 8 (великий, здоровий, активний, швидкий, дорослий, веселий, бадьорий, добрий);

17. Денис Р. - 4 (веселий, великий, дорослий, здоровий);

18. Наталка С. - 4 (веселий, великий, дорослий, швидкий);

19. Андрій Ф. - 8 (дорослий, добрий, чистий, швидкий, бадьорий, веселий, великий, здоровий);

20. Віка Ф. - 4 (веселий, великий, дорослий, здоровий);

21. Яна Я. - 8 (великий, здоровий, сміливий, активний, швидкий, дорослий, веселий, бадьорий);

22. Антон Я. - 4 (сміливий, активний, здоровий, веселий).

Додаток Г

Будівельно-конструктивні ігри

1.«Дорогою до школи» (побудова вулиці міста).

Мета: спонукати дітей до творчого застосування раніше отриманих конструктивних вмінь, закріплювати вміння працювати в колективі, розвивати вміння розрізняти будинки за зовнішнім виглядом, вміння планувати свою роботу. Виховувати естетичний смак, спонукати дітей отримувати задоволення від конструювання. Розвивати і підтримувати інтерес дітей до навчання в школі, формувати позитивне ставлення.

Матеріал: зразки сконструйованих будинків, різні конструктори: дерев'яні, металеві, пластмасові, ляльки.

Хід гри.

Вихователь: Діти, сьогодні у нас незвичайне завдання. Зовсім скоро на вас чекатиме новий дім - школа. А давайте пригадаємо, що ми знаємо про школу і що ми бачили під час прогулянок. (Відповіді дітей)

А можливо хтось розповість, що ми бачили дорогою до школи, які нам зустрічалися будинки? (Відповіді дітей)

А тепер ми всі разом побудуємо цю вулицю, яка веде нас до школи, об'єднавшись у групи по три-чотири дитини.

Діти розглядають зразки збудованих напередодні заняття споруд. Після цього одній групі пропонується будувати школу, другій - дитячий садок, третій магазин і т.д.

Вихователь уточнює, які будівельні матеріали вони використовують, втілюючи свій задум, в якій послідовності виконуватимуть роботу. Стежить за тим, щоб діти правильно добирали матеріал, дружно, не заважаючи один одному, працювали, доводили розпочате до кінця.

У кінці гри всі разом розглядають споруди, виділяють оригінальні конструкції. Вихователь схвалює дружню працю дітей, у результаті якої було збудовано гарну вулицю.

2.«Транспорт для школярів»

Мета: Закріпити уявлення дітей про міський транспорт, різноманітність його видів, призначення, звертаючи увагу дітей на побудову кожного виду транспорту залежно від його призначення. Виховувати бажання спільно працювати, вдосконалювати свої конструкції, естетично їх вирізняти з-поміж інших.

Матеріал: фланелеграф, картинки з зображенням міського транспорту, набори конструкторів.

Хід гри.

Вихователь звертає увагу дітей на картинки, розміщені на фланелеграфі.

– Діти, що ви бачите на цих картинках?

Діти описують картинки, пригадують який транспорт вони зустрічали на вулицях свого міста, його види, призначення.

Вихователь звертає увагу дітей на шкільний автобус, його зовнішні ознаки, призначення. Діти пригадують якими ще видами транспорту можна дістатися школи. По можливості пригадують правила дорожнього руху.

Вихователь пропонує дітям ще раз поглянути на автобус, а потім виділити з яких деталей діти будуть будувати основні частини, тобто скласти орієнтовний план побудови.

Діти виконують побудову.

У кінці гри діти розглядають побудови, виділяють помилки та разом їх усувають. Виокремлюють кращі роботи.

3.«У школу через місток» (побудова моста)

Мета: Закріплювати в дітей навички конструювання, розвивати вміння будувати перекриття на високих планках, спонукати до прояву самостійності та ініціативності в здійсненні задуму, продовжувати розвивати вміння домовлятися з однолітками про спільну роботу.

Матеріал: набори конструкторів, картинки з зображенням містка, іграшки (машини, ляльки).

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям розглянути зображення містка. Пропонує поміркувати, що може з'єднувати міст, хто може переміщуватись по містку. Просить дітей виділити основні частини містка, за допомогою чого він кріпиться.

– Можливо хтось з вас знає що таке опори? Устої? (Відповіді дітей)

Запитує також для чого на містках встановлюють перила. Вихователь пропонує побудувати місток, через який іграшки будуть ходити до школи. На столах у дітей розміщені крім конструкторів і іграшки, які необхідні для того, щоб знати розміри містка.

Під час гри вихователь слідкує щоб діти дотримувались послідовності в побудові, а також нагадує про міцність містка, вибір матеріалів для конструювання.

У кінці гри діти діляться враженнями від гри, виділяють наскільки складно було виконувати завдання. Вихователь виділяє кращі роботи.

4.«Будуємо школу»

Мета: Вчити дітей виконувати більш складніші конструкції, конструювати складні перекриття, прикрашати побудову, закріплювати вміння працювати в колективі, прислухатися до порад інших, розвивати естетичний смак, творчість, уяву.

Матеріал: набори конструкторів, ляльки, зображення школи.

Хід гри.

Вихователь: Діти, давайте пригадаємо куди ми нещодавно ходили на екскурсію? (Відповіді дітей) Що ви цікавого побачили в школі? Чим там займаються діти? Хто вчить дітей? А давайте пригадаємо як виглядає наша школа.

Вихователь пропонує розглянути зображення школи. Діти описують основні деталі будинку.

Вихователь знайомить дітей з новою деталлю, яка характерна саме для шкіл - фронтоном. Запитує, де ще можуть зустрічатися фронтони як прикраса будинку?

Діти діляться на пари. Вихователь пропонує комусь розповісти план дій при побудові конструкції, за допомогою яких деталей можна побудувати міцну основу.

Якщо виникають труднощі вихователь допомагає їх долати, робить підказки.

Наприкінці гри діти разом з вихователем прикрашають побудову, оцінюють кращу роботу.

1. «Чарівна школа Казки»

Мета: Закріплювати навички конструювання, розвивати естетичне сприймання, навички декоративного оформлення конструкцій, виховувати позитивне ставлення до красивого та вміння втілювати задумане.

Матеріал: набори конструкторів: дерев'яні, металеві, пластмасові.

Хід гри.

Вихователь: Діти давайте послухаємо одну цікаву і незвичайну історію. «у одній чарівній країні жила собі Казка. Росла вона, гуляла разом зі своїми теж незвичайними друзями по лісах, луках, полях, постійно бавилася. Аж одного разу до неї прилетіла Диво-пташка і розповіла, що далеко-далеко є країна, де живуть діти і вони ходять до школи, де вчаться, спілкуються і їм дуже там цікаво. Казка задумалась. Їй теж хотілося ходити до такої школи. Запросити туди своїх друзів. Але в її країні не було такої школи….»

Діти про кого йдеться в історії, яку я вам щойно розповіла? (Відповіді дітей) а давайте допоможемо Казці і збудуємо для неї школу. Кожен будує таку, яку уявляє.

Діти виконують побудову.

У кінці гри всі розглядають роботи, чи схожі вони на казкові, чи міцно побудовані.

2. «Школа» (побудова за задумом дітей)

Мета: Закріплювати у дітей навички конструювання, розвивати творчу уяву, активність, ініціативність, самостійність. Виховувати естетичний смак, старанність.

Матеріал: набори конструкторів: дерев'яні, металеві, пластмасові.

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям побудувати школу своєї мрії, в яку б вони з задоволенням ходили після садочка.

Вихователь нагадує про способи прикрашання побудови, нагадує про попереднє обдумування того, що діти хочуть побудувати.

В кінці гри діти оглядають роботи, розповідають як саме вони будували, чому в основі та чи інша фігура.

3. «Класна кімната» (побудова класної кімнати, столів і стільців для учнів та вчительки)

Мета: Розвивати вміння дошкільників конструювати, закріпити вміння конструювати окремі деталі обстановки класу (меблі для ляльок дошка та ін.), привчати естетично оформлювати побудову, правильно розміщувати меблі, виховувати вміння співпрацювати з товаришами, домовлятися про спільний план дій.

Матеріал: набори конструкторів, ляльки, розглядання ілюстрацій.

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрації на їхніх столах.

– Діти, що ви бачите на зображеннях? Що це за кімната, де ви її зустрічали раніше? Хто навчається за цими столами?

Вихователь пропонує дітям побудувати схожу класну кімнату для своїх ляльок. Звертає увагу дітей на розміри класної кімнати, розміри меблів. Наголошує на тому, що діти можуть урізноманітнювати свою побудову, прикрашати.

Наприкінці гри всі разом розглядають кімнати, які побудували, звертають увагу на оформлення. Виділяють найкращу побудову.

4. «Шкільна бібліотека»

Мета: Зацікавити дітей «будівництвом» шкільної бібліотеки для ляльок - меблі, стелажі відповідно до розміру ляльок і книжок. Виховувати естетичний смак у доборі та використанні будівельного матеріалу.

Матеріал: набори конструкторів, ляльки.

Хід гри.

Вихователь пропонує підійти до книжкового куточка.

– Діти, що зберігається на поличках? Які книги ви тут бачите?

Це наша маленька бібліотека. Пригадайте де ви зустрічали більше книг? (Відповіді дітей).

А давайте пригадаємо, що ми бачили в шкільній бібліотеці?

Молодці. А тепер пропоную вам пограти в гру, під час якої кожен спробує побудувати шкільну бібліотеку для своїх ляльок.

Вихователь пропонує дітям намітити приблизний план конструювання. Нагадує про обов'язкові деталі, які мають бути в побудові.

У кінці гри діти розглядають конструкції, обирають найкращу.

Додаток Д

Заняття з використанням будівельно-конструктивної діяльності

1 .Тема: «Вітер»

Мета: закріпити знання дітей про таке природне явище, як вітер, про його особливості й значення для людини та навколишнього світу; спонукати їх активно використовувати слова, що характеризують вітер; учити виявляти силу вітру за допомогою вертушки; розвивати здатність самостійно робити висновки й узагальнення, вміння з'єднувати деталі конструктора за зразком; встановлювати зв'язки між предметами та явищами у процесі експериментальної роботи; ознайомити дітей з такими деталями конструктора, як балка з отворами, вісь із зубчатим колесом, рукоятка, лопаті, пластина; поповнити словарний запас дітей такими словами, як «вертушка», «лопаті», «вісь», «обертальний рух»; учити дітей працювати в парах.

Обладнання:

– 6 карток із зображенням вітру;

– віяло для кожної дитини;

– картки із зображенням різних видів вертушок;

– конструктор;

– картки для моделювання вертушки;

– фен.

Попередня робота:

? ознайомити дітей з таким природним явищем, як вітер;

? спостерігати з дітьми за вітром під час прогулянок;

? відзначати природні зміни в календарі погоди;

? ознайомити природні зміни в календарі погоди;

? ознайомити дітей із правилами роботи з конструктором.

Хід заняття:

(діти входять під спокійну музику і сідають за столи)

Вихователь: Діти, щоб дізнатися про що ми сьогодні говоритимемо на занятті, відгадайте загадку:

Рукавом махнув, дерева нагнув.

Ні рук ні очей не має, а дахи знімає.

(вітер)

Вихователь: Правильно, діти, саме про вітер ми сьогодні й поговоримо. Як ви вважаєте, чому вітер називають невидимкою?

Діти: Вітер буває теплий, холодний, сильний, слабкий, злий, ніжний, північний, південний.

Вихователь: А що вміє робити вітер?

Діти: Дути, гойдати дерева, кружляти листя, підіймати хвилі на воді, зривати дахи з будинків, відкривати двері тощо.

Вихователь: Багато різних справ уміє робити вітер: і добрих, і поганих. Є у мене картинки, на яких зображено справи вітру. Діти, спробуйте здогадатися, який вітер в них зображено - добрий чи злий?

(Проводиться гра «Відгадай який вітер». Вихователь показує дітям картки із зображенням доброго та злого вітру. Коли показує дії доброго вітру, діти мають плескати в долоні, а коли злого - треба гудіти та тупати ногами).

Вихователь: Чи знаєте ви, що таке вітер?

Діти: Це рух повітря.

Вихователь: А чим можна повітря рухатися?

Діти: Рукою, віялом, аркушем, книгою, тканиною, вентилятором тощо.

(Вихователь роздає всім дітям віяла)

Вихователь: Діти, спробуйте зробити легенький вітер за допомогою віял. (Діти махають віялами). Спробуйте помахати віялом швидше. Відчуваєте, як вітер посилюється і стає прохолодно?

Діти: Так.

Вихователь: А хто з вас знає, як можна довідатися, чи на вулиці дме вітер?

Діти: Треба подивитися у вікно: якщо гілочки гойдаються, листя рухається, отже вітерець є. Або можна відкрити віконце: якщо штори колихатимуться, то на вулиці є вітер.

Вихователь: Для того щоб зрозуміти, чи є вітер на улиці, люди вигадали вертушку. (Показує спочатку картки із зображенням різних видів вертушок, а потім картку для моделювання вертушки із конструктивного набору).

Вертушка - це такий пристрій, за допомогою якого можна дізнатися про силу вітру. Цей пристрій складається з таких основних частин, як балка, вісь, лопаті. Якщо лопаті крутяться, то вітер є. Діти, давайте ми теж побудуємо вертушки із конструктора, чи є сьогодні вітер.

(Для конструювання моделі «Вертушка» діти об'єднуються в пари. Вихователь роздає їм двобічні карти для моделювання вертушок, де з одного боку зображено вертушку, а з іншого послідовність збирання цієї моделі)

Вихователь: Перед вами лежать деталі конструктора та картки для моделювання вертушки. Скажіть, деталі конструктора одинакові чи різні? Поясніть, чому ви так вважаєте?

Діти: Різні, бо вони мають різну форму, розмір та колір.

Вихователь: На що вони схожі?

Діти: Дві довгі деталі з дірочками схожі на прямокутники; дві жовті деталі на прямокутники; ось ця синя деталь схожа на палку; дві зелені деталі схожі на метеликів; жовті деталі схожі на гачок або овал з хвостиком тощо.

Вихователь: Кожна деталь має власну назву. Ось ця найдовша прямокутна деталь з дірочками називається балкою з отворами. Тоненька та коротка прямокутна деталь жовтого кольору називається пластиною. Синя паличка - вісь із зубчатим колесом. Округла зелена деталь, яка схожа на метелика - лопать. А округлі маленькі деталі жовтого кольору, які схожі на гачки - рукоятки. Подивіться уважно на зображення вертушки та розкажіть, із яких деталей вона зроблена.

(Відповіді дітей)

Вихователь: Діти, а тепер переверніть картку в інший бік. Ви бачите послідовність дій побудови вертушки. Побудуй вертушку за зразком.

(Діти будують вертушки. У процесі конструювання вихователь слідкує за послідовністю виконання роботи. Звертає увагу дітей на те, що лопаті треба по краях зігнути. Просить дітей прокоментувати свої діє. Допомагає розподіляти обов'язки в парах. Після завершення конструювання вихователь пропонує дітям дослідити роботу вертушки)

Вихователь: Візьміть вертушку та по черзі подмухайте на неї. Що відбувається?

Діти: Вертушка рухається.

Вихователь: Так, рухаються лопаті. Лопаті обертаються навколо вісі. Цей рух називається обертальним. Діти, тепер подмухайте разом на вертушку. Що відбувається з рухом?