Теоретичні основи виховання емоційно-позитивного ставлення до природи у дітей дошкільного віку

Інструкція до проведення. Педагог пропонує узяти першу карту, зі всіх фігурок вибрати тварин і розмістити їх на карті з урахуванням місця їх мешкання.

Педагог пропонує узяти другу карту, з фігурок, що залишилися, вибрати птахів і розмістити їх на карті на свій розсуд. Педагог пропонує узяти третю карту, з картинок, що залишилися, вибрати комах і розмістити їх на карті. Якщо на столі залишилися які-небудь фігурки, можна запропонувати дитині ще раз подумати і розмістити їх відповідно до інструкції. Запитати, за якими ознаками він розмістив тварин на картах. Після того, як дитина справилася із завданням, педагог пропонує йому вибрати два зображення тварин, три зображення птахів і три зображення комах і потім відповісти на наступні питання відповідно до вибраних картинок: «Як називається тварина (птах, комаха)? Що ти можеш розповісти про нього? Твоє відношення до них».

Оцінка результатів діяльності

Високий рівень (13 - 15 балів): Дитина без особливих зусиль розподіляє представників тваринного світу по видах; аргументує свій вибір. Співвідносить представників фауни з місцем існування. Знає характерні ознаки. Без особливих зусиль, зв'язно і послідовно відповідає на поставлені питання. Виявляє цікавість і емоційно виражає своє відношення до тваринам, птахам і комахам.

Середній рівень (8 - 12 балів): Дитина іноді припускається незначних помилок при розподілі представників тваринного світу по видах. Не завжди аргументує свій вибір. В основному співвідносить представників фауни з місцем існування.

Знає характерні ознаки, але іноді допускає неточності у відповідях. На поставлені питання відповідає послідовно, але іноді відповіді бувають дуже короткими. Виявляє цікавість і емоційно виражає своє відношення до тваринам, птахам і комахам.

Низький рівень (5 - 7 балів): Дитина часто припускається помилок при розподілі представників тваринного світу по видах. Не завжди аргументує свій вибір.

Не завжди співвідносить представників фауни з місцем існування. Важко назвати характерні ознаки. На поставлені питання відповідати важко, а якщо і відповідає, то в основному невірно. Не виявляє цікавості і не виражає своє відношення до тваринам, птахам і комахам.

Після аналізу відповідей дітей ми дійшли такого висновку щодо сформованості у них екологічних знань (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.Показники сформованості екологічних знань у дошкільників на констатувальному етапі експерименту , %

Група	Рівні
	низький	середній	високий
КГ	15,5	75,2	9,3
ЕГ	16,3	75,5	8,2

Згідно до цієї таблиці маємо діаграми:

Експеріментальна група

Рівень екологічної вихованості дітей ЕГ до проведення формувального експерименту



Рівень екологічної вихованості дітей КГ до проведення формувального експерименту

Контрольна група

Згідно таблиці 2.1., для 15,5 % дітей з КГ був характерний низький рівень екологічних знань, для 75,2 % - середній рівень, для 9,3 % - високий рівень, для дітей з ЕГ - 16,3 %, 75,5% і 8,2 % відповідно. Отримані результати свідчать про недостатній стан сформованості екологічного виховання дошкільників. Так, у досліджуваних немає єдиного розуміння сутності природного довкілля. Так, на завданні заняття більшість дітей (63%) припускалися незначних помилок при розподілі представників тваринного світу по видах. Не завжди аргументує свій вибір.

Знали характерні ознаки, але іноді допускалися неточності у відповідях. На поставлені питання відповідали послідовно, але іноді відповіді бували дуже короткими. Виявляли цікавість і емоційно виражали своє відношення до тварин, птахів і комах.

Такі висновки дошкільників дещо звужують сам зміст поняття природного довкілля, його структуру, а отже обмежують інформаційне поле дітей, деформують кут зору, під яким дитина дошкільного віку розуміє необхідність дбайливого ставлення до природи, використання певних методик збереження, зміцнення та відтворення як найвищої цінності.

Такі результати свідчать про те, що більшість дошкільників не володіють необхідними знаннями, вміннями й навичками про основи екологічноговиховання і природного довкілля. Екологічні знання практично не введені в систему їхніх життєвих цінностей та настанов, не сформована потреба у відповідальному ставленні до природи. На підставі результатів констатувального експерименту була розроблена модель формування умінь і навичок природного довкілля старших дошкільників як цілісного, цілеспрямованого процесу сприяння дитині в усвідомленні нею екології та включення її до діяльності природного довкілля.

2.2 Методики виховання в дошкільників позитивного ставлення до природного довкілля

Сьогодні є очевидним для всіх, що екологічне виховання дошкільників - це не тільки подання відповідних знань, а й спрямування на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною. Таке усвідомлення ґрунтується на розумінні залежностей, які існували і існують у природі, впливу людської діяльності на неї і необхідність дбайливого ставлення до її об'єктів. Дошкільникам необхідно подавати знання, які спонукають пізнавати навколишнє у доступній для них формі. Ці знання повинні мати розвиваюче та виховне значення. Організація систематичних спостережень, праці у природі, найпростіших дослідів розкриють дітям закономірності розвитку живого об'єкта. Обрані форми і методи роботи повинні мати цілісну систему для забезпечення природних знань у дошкільників. За вимогами сьогоднішнього дня щодо екологічного виховання дітей - прищеплення бережливого ставлення до природи - важливе місце відводиться дослідницькій пошуковій роботі. «Дітям не слід відразу давати відповідь, а пропонувати самим знайти її». [10 c.26] Формувальний експеримент здійснювався в старшій віковій групі «Сонечко», яка була обрана як експериментальна.

Під час роботи на заняттях можна пропонувати дітям різноманітні завдання: розповісти про що шепоче дерево, яким вони бачать літо, зиму, весну. Дівчата й хлопчики будуть фантазували, складати невеличкі розповіді, не схожі на розповіді товаришів. Це буде сприяти розвитку розумових процесів, монологічного мовлення, комунікабельності. Готуючись до зустрічей з вихованцями, треба принести їм щось нове, цікаве - загадку, приказку, пісню або вірш. «Збережемо деревце в долині, Щоб шуміло на тугих вітрах, - Стане більше цвіту Україні, В нім зів'є своє гніздечко птах. Збережімо річку і криницю. Пізнаваймо глибше, до пуття. Відкриваймо кожну таємницю, Зберігаймо землю і життя». В зміст бесід за літературними творами варто включати запитання, за допомогою яких виявляється можлива поведінка дитини в подібних ситуаціях: “Як би ти поступив, коли б побачив кошеня, що потрапило в біду?” Діти, хоч подумки, але знаходять способи протистояти поганому, і в цьому цінність їх міркувань.

З дітьми середньої групи можна провести “Бесіду про живу і неживу природу”.

Тема: Бесіда про живу і неживу природу. Дидактична гра “Живе - неживе” (середня група)

Мета: Формувати у дітей поняття про живі і неживі об'єкти природи та про їх значення для людини, виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Обладнання: Горщики з висадженими насінинами і камінцем.

Хід заняття:

На столі два горщики. «Діти, що ми садили в горщики?» (Насіння в один горщик, а камінець - в другий). «Що змінилось у горщику, де покладено камінець?» «А що змінилось у горщику, де посаджено насіння?» (З'явилось тендітне стебельце, насінина проросла). «Чому насінина росте, а камінь - ні? Тому, що насінина жива, а камінець неживий. Все, що існує в природі, діти, поділяється на живе і неживе. Що в кімнаті живе? Що живе є надворі? Чи є в кімнаті неживі предмети? Які неживі предмети є на ділянці?» «Все живе, діти, живиться і має дитинчат. Це рослини, тварини, люди. Вода, земля, пісок, повітря - неживі». «І живу й неживу природу потрібно любити і берегти. Чи можуть рослини, тварини і люди жити без повітря? Якщо люди будуть піклуватися про природу, вона завжди буде квітучою і щедрою і всім буде добре жити».

Гра “Живе - неживе”. Коли я називатиму живий предмет, плескайте в долоні, коли неживий - не плескайте. «Сніг, чорнобривці, дощ, коза, шпак, земля, глина, морква, вода, метелик і т.д.»

Ознайомлення малят з народними традиціями.

Відтворення українського звичаю толоки - “лупая”. Учасниками цього обряду можуть бути вихователі і вихованці старшої групи садка; а молодші діти з інтересом будуть спостерігати за всім. Присутні дізнаються, що раніше основним харчовим продуктом жителів України була кукурудза. З неї випікали коржі - малаї, варили кулешу, готували й інші поживні страви. Кукурудзи сіяли багато і збирали великі урожаї, тож качани треба було вчасно облущити, щоб змолоти зерно на крупи і борошно й заготувати на зиму. Робота ця копітка і односельці допомагали один одному. Спочатку збиралися гуртом в одній хаті: обчищали качани, найкращі лишали на “косу” (до наступної сівби), окремо відкладали кукурудзяні рильця (бо вони є ліками), а потім лущили зерно. Працюючи, жінки співали, розповідали різні цікавості, ділилися секретами господарювання: яке зерно добре на посів, коли його слід кидати в землю[36 c.35]. Така толока по-справжньому може відбутися в дитячому садку - і як показ, і як реальна справа. Діти посильно допомагають дорослим, вбраним у колоритний національний одяг і, заглядаючи в очі, ловили кожне слово. По роботі ґаздиня частує присутніх кулешем, і веселі коломийки завершають “лучай”. Здавалося б, нічого особливого діти не можуть бачити. Але де б іще вони мали змогу побути серед такого розмаїття народних костюмів, де б почули, що вишивка на сорочках - це теж рідна природа, тут і звивисті ріки, і високі гори, і ласкаве сонце, і зелені ліси. Де б дізналися, що таке кукурудзяна “коса” і чому її вивішують під дахом восени, особливо там, де росте хлопчик (бо про те, що в домі є дівчинка, свідчить калина). І хто б розповідав, що кукурудзу слід висівати тоді, коли закумкали перші жаби . Працівники дитячого садка можуть вести “Щоденник природи”, за матеріалами якого можна простежити, як змінюється територія дитячого садка на протязі року, коли було висіяне те чи інше насіння, як воно проростало, цвіло і т.д. Тут же записуються розповіді дітей, коротенькі художні твори природничого змісту[26 c.29]. Але проблему виховання природолюбів не розвіяти без допомоги батьків. Такий підхід до проблеми не випадковий, адже єдність сім'ї та дитячого садка необхідна там, де життєвий досвід і наукові уявлення дітей недостатні, потребують систематичного збагачення, вираження, відчуття новизни у сприйманні світу природи людських взаємин з нею. Сім'я є тим ланцюжком, який з'єднує здобуті дитиною у дитячому садку початкової уявлення про світ природи з її практичним досвідом у повсякденному житті, розширює, поглиблює педагогічний вплив на особистість, яка формується. Вихователі, на батьківських зборах, в індивідуальних розмовах, в папках-пересувках, буклетах розповідають батькам, як вчити дітей правильно поводитися у природі, які знання їм треба давати, як виплекати стурбованість, виховати чуйність у ставленні по догляду за рослинами і тваринами. Також батьки залучаються до впорядкування території дитячого садка, висаджування дерев і кущів, догляду за мешканцями куточків природи, до проведення вікторин, природничого спрямування, збирання й оформлення довідкового матеріалу. Використовуючи різні методи і прийоми роботи з дітьми, вихователь пояснює і показує, що любов до природи - це не звичайне споглядання, відсторонене милування її красою, а й активна допомога, дбайливий догляд, розумне користування всім, чим вона багата. Треба пам'ятати і знати дітям, що природа потрібна всім людям і не тільки сьогодні, а й завжди. Природа дає свої скарби, а нам потрібно віддячити їй людською добротою і турботою. «Тільки тоді, коли діти любитимуть природу, співчутливо ставитимуться до неї, привчатимуться до праці. ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя й співчуття в нашому суспільстві».

Тема: Чим березень поміж братами славен (старша група)

Мета: Продовжувати знайомити дітей з причинно-наслідковими явищами в природі, зокрема, місяця березня. Навчати дітей аналізувати, систематизувати ці явища, робити узагальнення шляхом запитань, порівнянь, пригадувань. Розвивати у дітей пам'ять, логічне мислення, свідоме сприймання, довільну увагу, зв'язне мовлення. Виховувати інтерес і любов до природи, бажання берегти її і примножувати її багатства[19 c.11].

Хід заняття:

«Встала весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила. І на полі жайворонок, соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічає». Ось і настала весна, тепла, лагідна, сонячна. Почався перший місяць весни березень. А чи знаєте, діти, чому цей місяць називається березнем? У цьому місяці тане сніг, пробуджуються від зимового сну всі рослини, пробуджуються і берези. Від сонячного тепла починає бродити сік, він стікає по стовбурі. Кажуть, що березень на весні “плаче” Плаче від тепла, від радості, що прийшла весна. Тому і перший місяць весни називається Березнем. У березні погода буває дуже різною: то сніг, то холод, то сонце, то дощ. Тому в народі кажуть: “Березень не вірний: то сміється, то плаче”.

Вихователь звертає увагу дітей на погоду. «Яка сьогодні погода? Чи гріє сонечко?» Дітям пропонується заспівати пісеньку “Вийди, вийди, сонечко”.

Виходить Сонечко - дитина старшої групи: «Я дарую вам тепло, щоб навколо все цвіло, Щоб листочки зеленіли і щоб пташечка дзвеніла, І росла травичка, розквітали квіточки, І раділи діточки». Діти і вихователі дякують Сонечку за тепло і ласку.

«А знаєте, діти, чому весною і влітку Сонечко так тепло гріє, а взимку тільки світить?». Вихователь пропонує дослідницький експеримент сонця із земною кулею (сонце - це настільна лампа, за земну кулю служить м'ячик). Вихователь разом з дітьми практично демонструє прогрівання лампочкою м'ячика, асоціюючи це сонцем і землею.

Сонечко: «Ось ви вже знаєте, як я дарую тепло, щоб навколо все цвіло, а тепер давайте пограємо в гру “Сонечко і дощик” (Рухлива гра “Сонечко і дощик”).

Вихователь: «Що ще відбувається в березні?» - пропонує дітям розглянути бруньки на гілочках вишні, ліщини, каштана. «Що сталося з бруньками на гілочках? «Чому бруньки набухли, позеленіли, скоро тріснуть, з'являться листочки». Діти порівнюють ці гілочки з гілками, які ростуть надворі. «Яка між ними різниця? Чим ще славен місяць Березень?» (Навесні з теплих країв повертаються до нас птахи). «А які птахи повертаються до нас?» (Діти відповідають, потім слухають спів птахів по грамзапису). Послухайте загадку: «У садочку біля тину я зробив йому хатину. Він навколо обкрутився, подививсь і оселився. Хто оселився в хатині?» Так, це загадка про шпака. Шпаки дуже корисні птахи. Вони поїдають дуже багато шкідливих комах, що нищать рослини. Тому люди приваблюють шпаків до садів, щоб вони охороняли сади від гусені, жуків і черв'яків. Для цього роблять шпаківні. От і ми зараз повісимо на дерево шпаківню і будемо спостерігати, коли поселяться у них шпаки.

2.3 Аналіз результатів ефективності використання технологій екологічного виховання дітей дошкільного віку

Метою контрольного етапу дослідження є аналіз і порівняння сформованості екологічного виховання у дошкільників до і після проведення спеціально розроблених завдань. Нами були розроблені завдання дітям для визначення рівня їх екологічного виховання (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2. Показники сформованості екологічних знань у дошкільників на контрольному етапі експерименту , %

Група	Рівні
	низький	середній	високий
КГ	15,5	75,2	9,3
ЕГ	6	38,5	55,5

Згідно таб. 2.2., для 15,5 % дітей з КГ був характерний низький рівень екологічного виховання, для 75,2 % - середній рівень, для 9,3 % - високий рівень, для дітей з ЕГ - 6 %, 38,5% і 55,5 % відповідно.

Співвідношення результатів, отриманих до і після проведеної дослідної роботи дало змогу зробити висновки щодо стійкої тенденції до підвищення рівня знань щодо екологічного довкілля, уміння екологічно доцільного поводження дітей у природному середовищі. Педагогічні розробки, зміст, форми і методи сприяли покращенню екологічного виховання дітей у результаті підвищення мотивації до покращення природного довкілля та рівня екологічних знань. Дошкільники стали уважніше ставитися до природного довкілля. Результати дослідження засвідчують, що використання системи педагогічного впливу допомагає дітям покращити ставлення до природного довкілля. Отже, проблема виховання у дітей необхідності дотримання екологічного виховання та способу життя багатоаспектна. Вона вимагає поєднання загальних та індивідуальних екологічних технологій. Цей процес охоплює впровадження нового змісту, зміну загальної стратегії управління навчальним процесом із забезпеченням умов для позитивного впливу на всі складові природи, поширення інноваційних технологій, наполегливий захист дітей від негативних впливів у сімейному і соціальному просторі.

Висновки

В ході написання курсової роботи ми дійшли таких висновків. Екологічна ситуація, що склалася, в світі, яка ставить перед людством важливе завдання - збереження екологічних умов життя в біосфері. У зв'язку з цим гостро встало питання про екологічну письменність і екологічну культуру нинішнього і майбутнього поколінь. У нинішнього покоління ці показники знаходяться на не високому рівні. Поліпшити ситуацію можна за рахунок екологічного виховання підростаючого покоління, яке повинне проводитися висококваліфікованими педагогами, озброєними крім знань, поряд ефективних методик, що дозволяють комплексно впливати на особу дитини, розвивати всі компоненти екологічної культури як якості особи в частині загальної культури людини. Проблема екологічного виховання достатньо висвітлена в роботах відомих вчених. Визначені цілі, завдання, принципи, засоби, форми і методи, а також зміст екологічного виховання. Проте систематична робота по екологічному вихованню дітей дошкільного віку ведеться слабо.

Наукові підходи до екологічного виховання в сучасних умовах розроблені в дослідженнях А. Захлєбного, І. Звєрєва, І. Суравєгіної, які визначили мету, принципи, завдання і зміст екологічної освіти та виховання. Концептуальні положення екологічного напряму педагогіки стосовно окремих навчальних предметів, позанавчальної діяльності, вікових груп Л. Іщенко, Н. Лисенко, І. Мельник, Л. Різник, З. Плохій, Н. Пустовіт, Г. Пустовітом, Г. Тарасенко, Д. Струнніковою, Л. Шаповал та багатьма іншими вченими-педагогами.

Виходячи з аналізу експериментальної роботи, можна прийти до висновку, що виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку здійснюється успішно, якщо створити такі педагогічні умови:

Давати дітям систематичні екологічні знання; навчити дитину любити життя, природу, людей, себе, активно пізнавати світ. Формувати у дітей систему екологічних знань про предмети і явища природи, тобто вивчати самі предмети і явища в природі, зв'язки і відносини, які існують між ними. Розвивати моральні відчуття, формувати моральну свідомість і опановувати навиками і звичками моральної поведінки. Давати екологічні знання в умовах комплексного використання різних видів діяльності дітей в природі.

Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її природних багатств, у психологічній готовності постійно оберігати природні цінності. Розроблені науково-методичні рекомендації можуть бути використані у масовій педагогічній практиці роботи дошкільних закладів, навчальному процесі педагогічних училищ та вищих навчальних закладів, у післядипломній підготовці та перепідготовці педагогічних кадрів, у організації спільної навчально-виховної роботи дошкільного закладу з сім'єю.

Список використаних джерел

1. Артамонова Н.В. Формирование у дошкольников представлений о природе / Н.В. Артамонова, Д.А. Панина // Коррекционная педагогика. - 2011. - № 5. - С. 80-82.

2. Баенская Е.Р. Признаки эмоциональных нарушений в раннем воздасте / Е.Р. Баенская // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2007. - №4. - С.64-70.

3. Бондаренко О.А. Екологічна мандрівка / О.А. Бондаренко // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - 2013. - № 3-4. - С. 87-89.

4. Бєлєнька Г. Пізнавати природу допомагають дидактичні ігри (навчання найменших) / Г. Бєлєнька // Імідж сучасного педагога. - 2010. - № 6-7. - С. 9-12.

5. Виноградова Е.Ю. Формирование экологической воспитанности детей дошкольного возраста / Е.Ю. Виноградова // Дошкольная педагогика. - 2012. - № 5. - С. 9-11.

6.Виноградова Н.Ф. Умственное воспитание детей в процессе ознакомления с природой : пособие для воспитателей детского сада / Наталья Федоровна Виноградова. - 2-е издательство - М.: Просвещение, 1982. - 112с.

7. Воронкова Л. Дошкільне виховання в системі неперервної екологічної освіти й виховання в умовах НВК / Л. Воронкова, Р. Зінченко, Н. Полянська // Сучасна школа України. - 2011. - № 12. - С. 86-88.

8. Гамаюнова І. Юні екологи. Тривалий дослід природоохоронної тематики для старших дошкільнят / І. Гамаюнова // Дошкільне виховання. - 2011. - № 6. - С. 35.

9. Грабійчук Н. Хай зима лютує - пташок ми підгодуєм. Тематичне заняття для середньої групи / Н. Грабійчук // Дошкільне виховання. - 2011. - № 12. - С. 22-23.

10. Гузиніна В. Влітку на ставку. Комплексне заняття з ознайомлення з природою, розвитку мовлення та образотворчості для середньої групи / В. Гузиніна // Палітра педагога. - 2011. - № 3. - С. 26-27.

11. Давидова А. Природа нам - як рідний дім / А. Давидова // Дитячий садок. - 2011. - № 8. - С. 9-11.

12. Денисенко Т. Подорожі в природу. Інтегрований підхід до організації спостережень / Т. Денисенко // Дошкільне виховання. - 2012. - № 4. - С. 16-17.

13. Дмитренко І. Організація профільної групи "У гармонії з природою" / І. Дмитренко // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2010. - № 9. - С. 52-62.

14. Дитячими долоньками зберігай своє майбутнє та рідний край // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - 2011. - № 1. - С. 20-36.

15.Дубина І.А. Світ незвичайних відкриттів / І.А. Дубина, Л.О. Малишева // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - 2013. - № 19-20. - С. 18-30.

16. Зайцева Л.І. Теоретико-методичні засади науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об'єктами природно-предметного довкілля : автореферат на здобуття наукового ступеня докторара педагогічних.наук : спец. 13.00.08 "Дошкільна педагогіка" / Лариса Іванівна Зайцева ; Ін-т проблем виховання НАПН України. - К., 2013. - 37 с.

17. Заповідники // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - 2012. - № 21-22. - С. 30-44.

18. Забзеева В.А. Эколого-субкультурные практики детей дошкольного возраста / В.А. Забзеева // Дошкольное воспитание: Плюс до и после. - 2011. - № 7. - С. 3-7.

19. Заярна О. Мешканці лісу / Оксана Заярна // Дитячий садок. - 2010. - № 4. - С. 9-14.

20. Кабак І. Педагогічний внесок В.О. Сухомлинського у розвиток екологічного виховання дошкільників / І. Кабак // Науковий потенціал студентської молоді XXI століття: збірник наукових праць / Полтава державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Психолого-педагогічний факультет - Полтава, 2009. - Ч. 1. - С. 143-145.

21. Квасініна С.В. Славна з Олі господиня / С.В. Квасініна // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - 2012. - № 21-22. - С. 104-110.

22. Канева М.С. Экологическое воспитание дошкольников / М.С. Канева, Г.И. Чадаева // Начальная школа: Плюс до и после. - 2011. - № 7. - С. 7-10.

23. Калуська Л.В. Дивокрай: вибрані дидактико-методичні матеріали для працівників дошкільних закладів. Книга 2 / Любомира Василівна Калуська. - Тернопіль : Мандрівець, 2008. - 336 с.

24. Комарницька І.З. Охорона рідної природи. Комахи / І.З. Комарницька // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - 2013. - № 5-6. - С. 9-11.

25. Лосєва І.В. Довкілля моє неповторне / І.В. Лосєва // Дошкільний навчальний заклад. - 2013. - № 3. - С. 24-42.

26. Любарова В. Подорож веселкою до раю / В. Любарова // Дошкілля. - 2012. - № 4. - С. 28-30.

27. Маршицька В. Від розуму до емоцій. Виховання емоційного ставлення дошкільнят до природи / В. Маршицька // Дошкілля. - 2012. - № 4. - С. 20-21.

28. Майданюк А. Проводжаємо птахів у вирій. Тематично-пізнавальний цикл для старших дошкільників / А. Майданюк // Палітра педагога. - 2011. - № 5. - С. 24-27.

29. Молчанова І. Технологія ознайомлення дошкільників з явищами неживої природи / І. Молчанова // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2011. - № 6. - С. 25-32.

30. Носачова Т. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку / Т. Носачова // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2011. - № 6. - С. 13-24.

31. Нестеренко М. Природа планети Земля. Посібник для старших дошкільнят / М. Нестеренко, В. Щаслива, Г. Катеринюк // Палітра педагога. - 2012. - № 5. - С. 26-27.

32. Охотсьа А. Вода - найдорожчий скарб. Робота в дослідній лабораторії зі старшими дошкільнятами / А. Охотсьа // Палітра педагога. - 2011. - № 3. - С. 22-23.

33. Пармьонова В.В. Цікаве природознавство / В.В. Пармьонова // Дошкільний навчальний заклад. - 2013. - № 7. - С. 24-40.

34.Савінова Г.С. Використання ігрових навчальних ситуацій в екологічному вихованні дошкільнят / Г.С. Савінова // Дошкільний навчальний заклад. - 2011. - № 9. - С. 2-6.

35. Ткаченко І. Весняна подорож із сонячним зайчиком. Інтегроване заняття для І молодшої групи / І. Ткаченко // Палітра педагога. - 2012. - № 2. - С. 20-22.

36. Тищенко Т.І. Маленькі екологи (Гурткова робота) / Т. Тищенко // Бібліотечка вихователя дитячого садка. - 2012. - № 21-22. - С. 65-81.

37. Фокіна В. Діагностика знань дітей дошкільного віку про об'єкти і явища природи / В. Фокіна, О. Газіна // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2012. - № 7. - С. 40-46.

38. Шевченко М. Прогулянка в осінь. Інтегроване заняття з природи, розвитку мовлення та математики для дітей середньої групи (на свіжому повітрі) / М. Шевченко // Палітра педагога. - 2011. - № 5. - С. 28-30.

Додатки

Додаток А

Контрольна група дітей старшого дошкільного віку «Барвінок»

Група «Барвінок»	Рівні
	низький	середній	високий
Безпальченко С.		+
Бондаренко Т.	+
Горбик О.		+
Гордієнко Р.			+
Гребінченко Д.		+
Дерій Я.		+
Довгінка П.			+
Закаблук М.		+
Кириченко Т.	+
Кучерявий Д.		+
Косев Д.	+
Лісова М.	+
Маруха П.		+
Маляр В.		+
Омельченко С.		+
Онопрієнко Т.		+
Пащенко Д.		+
Педорич Т.	+
Романенко Є.		+
Романюк В.		+
Середа Д.		+
Скопінцев Р.	+
Суржко А.			+

Додаток Б

Експерементальна група дітей старшого дошкільного віку «Сонечко»

Група «Сонечко»	Рівні
	низький	середній	високий
Абаєва В.			+
Білоус К.	+
Гонтар О.	+
Гордієнко Р.		+
Діденко Д.			+
Домненко В.		+
Дорошенко П.	+
Зімниця Т.		+
Кириленко Т.		+
Сокальська В.	+
Скрипник О.	+
Тимошенко А.		+
Царенко М.		+
Цьова Д.		+
Цьова М.	+
Циганська Л.	+
Шкурка П.		+
Шевченко В.		+
Шевченко С.		+
Олійник Д.		+
Шмонденко Л.		+
Шлома К.		+

Додаток В

„Світ навколо нас - і я його частинка”.

Еколого - психо - педагогічний тренінг.

Заняття 1.

Вступ. Дорогі діти! Чи знаєте ви, який чудовий світ живої природи і яке добре життя в людини, яка живе в гармонії з нею (природою). Від нас із вами залежить те, щоб вода, повітря, ліс і земля залишилися чистими, справжніми джерелами існування. Ми отримуємо задоволення, коли дивимося по телевізору чудові екологічні фільми (наприклад, «Одіссеї» Ж. І. Кусто) або передачі про живу природу (наприклад, на каналі «Дискавері»). Ще більше задоволення ми отримуємо від спілкування з природою: від взаємодії з рослинами, тваринами, природними стихіями і явищами (водою, сонцем, повітрям, землею) і обов'язково з іншими людьми і самим собою, тому що ми-- теж частина природи.

Вчитися екологічній грамотності -- це значить знати середовище свого існування, співчувати, розуміти і діяти так, щоб не зашкодити нічому і нікому в царстві природи, берегти і збагачувати її.

Один з найголовніших законів природи: «Все взаємопов'язане». Для того, щоб ми з вами досягли успіху в нашій справі, слід домовитися про правила поведінки на заняттях, яких будуть дотримуватися всі.

Правила поведінки на заняттях

* щирість і довіра в спілкуванні;

* активна участь всіх учасників;

* говорити по черзі й тільки про себе, про свої почуття;

* якщо щось незрозуміло, запитувати тренера;

* поважати того, хто говорить, не перебивати.

Список правил можна продовжити. Кожне правило необхідно обговорити, діти можуть самі запропонувати доповнення до правил. Після голосування прийняті правила стають законом для групи.

Розминка-гра «30 секунд»

Кожній дитині дається 30 секунд, протягом яких вона може сказати все, що захоче. Основне завдання вправи: навчити уважно слухати один одного, не перебиваючи того, хто говорить.

Гра «Асоціації»

Ви пропонуєте слово - стимул і демонструєте його наочний зразок. Наприклад, слова: дерево, море, річка, ліс, повітря, людина, повінь і т.д.

Називаючи слово «дерево» -- показуєте його на малюнку, малюєте на дошці, чи демонструєте на відеоматеріалі і просите дітей по черзі говорити все, що спаде на думку, доки вона дивиться на дерево.

Етюд «Квітка»

Всі діти присідають на носочки, опускають голови і уявляють себе насінинкою, з якої може вирости квітка. Отож, дітки уважно слухають та імітують пантомімою всі слова.

«Теплий промінчик упав на землю й зігрів у ній зернятко. З насіннячка виріс паросток. А з паростка виросла чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи свою голівку слідом за сонцем».

Гра «4 стихії»

Чотири стихії -- це земля, вода, повітря, вогонь. Землю ми будемо показувати так: присідаємо, опускаємо руки вниз і торкаємося підлоги (землі). Воду ми будемо показувати так: простягаємо руки вперед і плавно їх опускаємо і піднімаємо перед собою. Повітря ми будемо показувати так: виконуємо кругові рухи руками перед собою.

Хід гри:

Ви називаєте одну із стихій, а всі інші показують цю стихію руками. Кожен з дітей може бути в ролі ведучого.

Перегляд фільму про живу природу (10 хв). Обговорення того, що найбільше сподобалося.

Арт-терапевтична техніка «Фарби природи»

На аркуші паперу дітям пропонується відтворити всі кольори, які вони бачили в природі, і розмістити їх в будь-якому порядку (використовувати бажано не олівці і фломастери, а фарби і пензлик).

Після малювання кожна дитина розповідає про свій малюнок.

Ведучий:

-- Як ви себе почуваєте? Що вам найбільше сподобалося на занятті?

Додаток Г

Заняття 2.

Інформаційний блок. Природа надихає багатьох людей на творчість. Справжня людина береже її -- не ламати гілочки на деревах і кущах, не рвати свіжі квіти, не руйнувати домівки тваринок і комах (мурашники, нірки, гнізда), не смітити у лісі, на полі, у горах, не вживати шкідливих рослин.

Завдання «Намалювати музику»

Прослухайте музичний твір П.Чайковського «Пори року» (або інший твір) із заплющеними очима. Зафіксуйте кольори і образи, які виникли у вас в уяві. Відкрийте очі і намалюйте все, що бачили на папері.

Вправа - натуралізація

Натуралізація -- це схильність до зіставлення, порівняння, ідентифікації соціального і духовного життя з явищами природи, наприклад, наші мами і тата часто нас називають: «ясне сонечко»; «гарна, як квіточка»; «швидкий, як вітер».

Такі алегорії підтверджують, що люди і явища природи поєднані між собою і залежать один від одного. Наші батьки, діди і прадіди завжди з великою повагою ставилися до природи, поважали її і описували у народній творчості у вигляді приказок, прислів'їв, повірок.

-- Як вас називають ваші близькі?

-- Згадайте ласкаві слова-порівняння вас з природою.

Вправа «Поясни приказку»

Напишіть приказки на великому аркуші паперу. Прочитайте їх і зверніться до дітей, щоб вони розказали, як вони розуміють приказки. Виберіть найцікавіші для вас приказки.

1. Люди раді літу, а бджоли -- цвіту.

2. Не нагодує земля -- нагодує вода.

3. Учителя і дерево пізнають плодами.

4. Забув віл, як телям був.

5.1 пастух б'є, що не туди йде.

6. З великої хмари малий дощ буває.

7. Як корова язиком злизала.

8. Зник, як камінь у воду.

9. Вперся, як бик (цап).

10. На сонці тепло, біля матері добре.

11. Сестра з сестрою -- як риба з водою.

12. Під лежачий камінь вода не тече.

13. Тоді це буде, як у полі рак свисне.

14. Сила воляча, а розум курячий.

Арт - терапевтична техніка «Земля -- повітря»

Підготуйте стандартний аркуш паперу (для індивідуальної роботи A4). За допомогою дуги розділіть простір паперу на екосферу землі (внизу) і екосферу повітряного простору. Земля і повітря -- найважливіші категорії життєвого середовища. Завдяки повітрю ми дихаємо -- а дихаємо значить живемо, завдяки землі ми маємо їжу (яка в ній росте) та інші засоби існування. Чим чистіше повітря, тим нам легше дихати -- найчистіше повітря у лісі, у горах, де ніщо його не забруднює. Чим чистіша земля, тим корисніші овочі, фрукти, пшениця, інші рослини.

Візьміть 8 кольорових фломастерів (або 8 кольорових фарб): сірого, темно-синього, зеленого, жовтогарячого, жовтого, фіолетового, коричневого, чорного. Виберіть із них ті кольори, які найбільше підходять для змістового заповнення (зафарбування) ділянки екосфери Земля. Зафарбуйте цю ділянку.

Потім з решти кольорів виберіть необхідні для змістового заповнення (зафарбування) екосфери «Повітря». Замалюйте цю ділянку.

Після виконаної роботи опишіть свої враження від роботи. Що вам в ній подобається? Спробуй пояснити, що означає кожен використаний колір у кожній екосфері.

Отриманий малюнок також можна використати як інформацію про загальний психофункціональний тонус особистості (психологічний тест Лютера).

Завершення заняття відбувається у колі:

-- Як ви себе почуваєте? Що вам найбільше сподобалось сьогодні на занятті? Як ви любите природу?

Додаток Д

Заняття 3.

Вступ. Пропонується розказати про найвідоміші рослини, дерева, тварини. Бажано підготувати відповідні плакати з малюнками та їх назвами. Також читаємо казку.

«Вже не гратимемося хлібом!»

Жили собі братик і сестричка, добрі діти -- і слухняні, і уважні, а от шанувати хліб не вміли. Батько їх научав, мати робила зауваження, а вони все по - старому. То крихти на підлогу зметуть, то окраєць хліба після обіду залишать на столі, то у школі недоїдений бутерброд викинуть.

І трапилась якось з ними пригода: поїхали до родичів у село, пішли гуляти в ліс та й заблукали. Як стало вечоріти, відчули, що зголодніли: хотілося хоч крихітку, хоч черствого хліба, аби що-небудь у роті смакувало. Чагарі геть шлях загородили. Сіли вони на пеньок і так засумували! Вони і плакали б, та ще вдень наревілися за мамою, за татом, за хлібом, і сліз уже до вечора не стало. А таки цілий день ходіння дався взнаки. Посиділи, посиділи, та й позасинали.

І бачиться їм однаковий сон -- ніби лежить на столі смачна хлібина, радіє, що скоро людей годуватиме: дорослих -- після робочого дня, дітей -- щоб росли швидше. А тут раптом діти, схожі на них, беруть шматочки до рота, відкусять і на столі їх лишають, нові беруть і знову надкушеними залишають. Граються так.

А як награлися, зібрали всі шматки та й у собачу миску викинули. А хлібина ледь не плаче -- так її довго робили. Спочатку в полі зерно сіяли, тоді йому Господь дав ріст і воно проросло і піднялося високим колосом. Під сонечком зерно достигало, а тоді його комбайн викосив і змолотив. Потім його змололи на борошно. А тоді в пекарні розвели водою, вкинули всього потрібного: солі, яєць, дріжджів і місили, щоб сходило. Як зійшло тісто, порозкладали його в форми і в піч пектися поставили. Рум'яні хлібинки з печі виглядають, на світ просяться, вийняли їх з печі і розвезли в магазини.

І ось одну хлібину чиїсь діти поїли з молоком, інша потрапила до бабусі, і вона її з борщем поїла. А ця що потрапила до бешкетників, одразу в собачій мисці опинилася, хоч мала вона батька з роботи дочекатися. Дрімають діти, а самим соромно, аж щічки розчервонілися. Побачили, як хлібина зажурилася, і все зрозуміли. Хліб має людям силу давати, а для ігор є інші речі. І як побули день без хліба, то вже й затямили, для чого Бог хліб сотворив і людей научив його випікати.

Аж тут вигуки залунали поблизу. Стрепенулися діти зі сну, злякалися спочатку, а потім дослухалися: «Агов, Миколко, Олю! Де ви?» Це гукали їм дядько Павло з сусідами. Видно, з поля прийшов, з косовиці, та й замість вечері кинувся шукати племінників. Як закричать Миколка і Оля, як заплачуть: «Ми тут!». Ще якихось декілька хвилин, і із заростів пробрався до них дядько Павло, нагнувся, притис до грудей і аж застиг на хвилинку. А тоді: «Це ж ви, напевно, голодні! А у мене нічого немає, ось лише окраєць хліба в кишені, від обіду. Чи будете?». «Будемо, будемо!» -- зраділи діти і порівну розділили шматочок.

Додому йшли всі гуртом, а діти йшли за руку з дядьком і не хотіли пускати оцю велику сильну руку, яка вирощує хліб і гладить дитячі голівки. А хліб уже вони шанували, на все життя запам'ятали, що хліб святий.

Розминка. Закрийте всі плакати. Поділіть дітей на 3 групи. Кожна група по черзі виходить у центр і кожен її учасник протягом 30 с називає назви рослин, друга група -- називає дерева, третя -- тварини.

Етюд «Я-- сонечко»

Ви читаєте текст, а діти відтворюють пантомімою текст і повторюють разом: «Я -- маленьке сонечко. Я подібне до жовтої кулі. В мені багато тепла і світла. Я дарую своє тепло всім на землі: лісам, полям, річкам, людям. Я перетворююсь на маленький сонячний промінчик і весело стрибаю, як сонячний зайчик».

Етюд «Я--хмарка»

Ви читаєте текст, а діти повторюють його вголос і супроводжують пантомімою: «Я -- велика, темна, пухнаста, легка. Мені радісно бути хмаркою я вільно пливу у синьому небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я піднімаю вгору очі і наповнююся світлом. Я стаю добрішою, красивішою. Я відчуваю в собі дощ. Я можу подарувати свій дощ землі. Я видихаю дощ і прозорими крапельками падаю на землю».

Етюд «Я-- листочок»

«Я -- маленький листочок, позолочений осінню. Мене весело гойдає вітерець і ніби кличе за собою. І ось я відриваюся від гілочки, злітаю. Як хороше кружляти над землею! А коли я втомлююся -- спущуся на неї відпочити...»

Перегляд відеофільму про живу природу (10 хв). Обговорення у колі, що найбільше сподобалося у фільмі.

Арт - терапевтична техніка «Земля -- вода»

Підготуйте аркуш паперу (A4). Поділіть простір паперу на 2 ділянки за допомогою дуги. Особливістю завдання «Земля -- вода» є те, що розміщення екосфер відносно дуги залишається на вибір кожної дитини, тобто «Земля» може бути і у верхній частині паперу, і у нижній.

Підготуйте 8 кольорів фарб або 8 фломастерів: сірий, темно-синій, зелений, жовтогарячий, жовтий, фіолетовий, коричневий, чорний. Виберіть спочатку ті кольори, якими ви замалюєте екосферу «Земля», а потім з решти виберіть кольори для екосфери «Вода». Замалюйте екосфери.

По закінченні малювання спробуйте пояснити, що для вас означає кожен колір і чому ви обрали таке розміщення екосфер.

Мозковий штурм

Ви запитуєте в дітей, що таке природа. Слово природа пишете на дошці. Всі відповіді дітей записуєте на дошці поряд з центральними словами.

Узагальнюєте всі відповіді, говорячи, що всі вони правильні.

Завдання «Я--рослина»

Заплющте очі і уявіть себе рослиною. Намалюйте цю рослину. А тепер розкажіть, що спільного у вас і цієї рослини. Опишіть цю рослину. Кожна дитина розповідає про себе.

Завдання «Я-- тварина»

Заплющте очі і уявіть себе твариною. Намалюйте цю тварину. А тепер розкажіть, що спільного у вас і цієї твариною. Опишіть цю рослину. Кожна дитина розповідає про себе.

Завершуємо заняття «чайною церемонією».

Пропонується заварити чай з будь - яких трав і розказати дітям про ці дари природи -- смачні і корисні. Пийте чай і запропонуйте дітям обмінятися враженнями від смакових відчуттів та загальним емоційним станом.

Під час прощання ми наголошуємо, що в нас усе добре або буде все добре і ми збережемо нашу природу, щоб і наші діти могли пити такі смачні натуральні чаї.

Додаток Е

Заняття 4.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ПРИРОДІ

Вступне слово тренера. Вам давали домашнє завдання, як поводитися на природі. А тепер ми подивимось, як ви підготувались.

Гра «Можна, не можна»

Інструкція: дітям дають сигнальні картки. Червоне -- «не можна», зелене -- «можна». За кожне завдання тренер дає фант. Хто отримує їх більше, той виграє.

-- Ви знаходитесь в оточенні всього живого, пригадайте, як слід поводитись і що можна робити та чого не можна. Я називаю дію, а ви підносите картку з «можна», «не можна».

Можна: саджати квіти, охороняти первоцвіти і рідкісні рослини, обгороджувати мурашники; спостерігати за тваринами; підгодовувати птахів; прибирати місця відпочинку в лісі, на березі річки.

Не можна: ламати гілочки дерев, кущів, обдирати кору з дерев; рвати багато квітів; вбивати тварин, ловити бабок, метеликів, птахів.

Обговорення:

-- Які правила я не назвала? Хто доповнить мене?

Колективна робота «Моя картина світу»

Інструкція: роботу виконують на природі. Дається аркуш ватману, олівці, природний матеріал, що нас оточує. Пропонуємо колективну роботу всієї групи за темою. (Звернути увагу, щоб не рвались гілочки! Як діти насправді поводяться на природі під час процесу роботи.)

Обговорення:

-- Чи сподобалось вам просто неба? Що ви виявили нового для себе під час роботи?

Робота з казкою «Сонце, соняшник та сонечко»

Засперечались якось між собою Сонечко семикрапкове та Соняшник: хто головніший -- рослини чи тварини. Соняшник відстоював честь свого царства -- рослинного. І його докази були досить вагомими.

Адже, що не кажи, а без рослин як їжі тварини не обходяться жодного дня. Пригадав Соняшник, що й житло своє багато тварин знаходять саме в кронах дерев та кущів, у гущавині трав, і що вони повітря для них очищують від пилу та бруду. Говорив він ще багато про що, наостанок висловивши одну дуже важливу думку, що вразила Сонечко в саме серце: «І що б ви тварини без нас, рослин, робили? Нічого. Навіть дихати не змогли б».

Сонечко від тих слів ще більше почервоніло: «А без нас ваші прекрасні великі квіти ніколи б не давали плодів. І не залишивши після себе потомства, вмерли б ви у всій своїй красі та неповторності. А навіть якби і утворювали ви плоди без нас, тварин, то хто б вам допомагав розселитися по світу? А ще ми покращуємо ґрунт, де ви ростете. А ще... А ще... А ще...».

І тривала б суперечка безкінечно довго, якби не втрутилося в неї саме Сонце. Могутнє та величне, воно лише посміхалося у відповідь на це лепетання.

-- Діти мої, не варто сперечатися. У кожного з вас своя роль на цій планеті. У матінки - Землі немає хороших чи поганих, корисних чи непотрібних дітей-- рослин та тварин. Усі ви досить важливі й необхідні. Проте без мене, Сонця, неможливе ваше життя. Адже я просто розганяю морок ночі чи зігріваю вас.

Моє тепло та енергія не зникають даремно. Так, рослини творять із моєї енергії дива, непідвладні жодним іншим організмам на Землі. Вони з води, вуглекислого газу та мого промінчика можуть їсти те, що є їжею для всіх тварин.

Наприклад, травоїдні тварини, з'ївши травичку чи листочок, у яких за моєї допомоги утворився крохмаль або цукор, стають поживою для хижих тварин. Таким чином, хоча хижаки й не їдять трави, проте через травоїдних вони отримують деяку порцію сонячної енергії. Хижими тваринами живляться інші, аж поки самі не помруть і не підуть у землю.

Так моя енергія розподіляється між усіма живими організмами на Землі.

Размещено на Allbest.ru