Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

Таким чином, аби вірно побудувати свою роботу, вчитель музики повинен знати особливості кожного дитячого віку і враховувати їх в своїй діяльності.

Експериментальне дослідження проходило у загальноосвітній школі №122 на уроках музичного мистецтва у молодших класах. Нами було проведено 9 уроків музичного мистецтва.

2 клас 2 чверть Тема чверті: Про що говорить музика.

Тема уроку: Відображення образного змісту твору Л. Бетховена ( «Весела», «Сумна»).

Тип уроку: Поглиблення в тему.

Мета: Підкреслити роль засобів музичної виразності у відображенні характерів.

Завдання: Навчальні - дати поняття про різноманітність образів музичних творів та роль засобів музичної виразності у створенні образу. Розвивати музичну пам'ять, уяву, музичне мислення.

Розвиваючі - уміння виразно співати та передавати музичний образ за допомогою характеру твору

Виховні - виховувати любов до народних пісень

Музичний матеріал: П. Чайковський «Танець з кубками» з балету «Спляча красуня», Л. ван Бетховен «Весела. Сумна», у. н. п. «Дударик». Б .н. п. «Перепілонька»

Обладнання: ТЗН (музичний центр), таблиці (виразні характеристики музики), роздатковий матеріал, картки з веселим та сумним настроєм, ілюстрації до прослуханої музики, портрет Бетховена.

Хід уроку.

Організаційний момент - вхід дітей до класу під музику Чайковського.

Актуалізація опорних знань, вмінь, навичок:

Вчитель: Сьогодні ми потрапимо до музичної країни. Як вигадаєте, якою мовою ми будемо там розмовляти?

Діти: музичною.

В. З чого складається музична мова?

Д. Із звуків, ритму.

В. Давайте уявимо себе композиторами і спробуємо розповісти музичною мовою про маленьку пташку. Які засоби музичної виразності ми використаємо, щоб у нашій уяві з'явилась маленька пташка?

Учні пропонують різні засоби музичної виразності.

В. Чи хотіли б ви, щоб музику, яку ви створили, змальовуючи пташку, могли б виконати інші діти.

Д. Так, хотіли.

В. Ми з вами уявили себе композиторами. Як ви вважаєте, які ще знання потрібні справжньому композитору?

Д. Знання нотної грамоти.

В. Давайте перевіримо, чи добре ми знаємо ноти.

Проводиться гра «Вгадай ноти».

В. Молодці, багато нот ви вгадали. А тепер скажіть, скільки ми маємо знати нот?

Д. Ми знаємо 7 нот.

В. Зараз ці ноти оживуть і розкажуть про себе щось дуже цікаве. Але спочатку давайте скажемо чарівні слова «Нумо ноти, станьте в ряд, хочем мати звукоряд». Тож давайте проспіваємо цей чарівний звукоряд.

Діти співають звукоряд.

Розкриття теми уроку:

В. Тепер ми можемо відкрити двері в музичній країні, можемо прослухати музику, яку написали справжні композитори. Який зараз у вас настрій?

Д. Веселий.

В. А буває сумний?

Д. так.

В. У кожної людини бувають різні настрої. Скажіть, а музика може відобразити настрій?

Д. Так.

В. Послухайте, як це вийшло у німецького композитора Л. Бетховена (показ портрету композитора).

Слухання «Весела. Сумна». Л. ван Бетховена.

В. Який настрій цього твору?

Д. Спочатку радісний, потім сумний.

В. Скільки частин має твір?

Д. Дві.

В. Чи зміниться характер твору, якщо зіграти лише 1 частину?

Д. Ні, не зміниться.

В. Якими засобами музичної виразності створюється настрій кожної частини?

Д. Динамікою, темпом, ладом.

В. Якби ви назвали цей твір?

Д. Печаль, радість, метелики.

В. Людвіг ван Бетховен назвав свій твір «Весела. Сумна». Прослухайте його ще раз і за допомогою карток з різним настроєм покажіть, коли звучить весела, а коли сумна музика? Як ви гадаєте, яку думку бажав виразити композитор, повторюючи після сумної музики веселу.

Д. Після веселощів настає сум, а після нього - знову радість.

В. Що нам хочеться роботи, коли нам весело?

Д. Танцювати.

В. давайте відкриємо другі дверцята.

(звучить «Танок маленьких каченят»)

Музично-ритмічні рухи під музику.

В. А що ще хочеться роботи, слухаючи музику?

Д. Співати.

В. Але перед тим, як заспівати пісню, нам необхідно розігріти наші голоси.

Виконання розспівок («Торопижка», «Зимушка-зима», «Печу хлібчик»)

Тепер, коли ми з вами гарно розігріли голосочки, можна і співати. Прослухайте, будь ласка, цю пісню і скажіть, відома вам вона чи ні? Хто її написав?

Д. Так, відомо. Але це народна пісня. Її склав народ.

В. Так, дійсно, це білоруська народна пісня. Який характер вона має?

Д. наспівний, лагідний.

В. Прослухайте ще раз і подумайте, за допомогою чого склався у вашій уяві лагідний образ.

Д. За допомогою того, що вона співається тихо, мелодія наспівна.

В. Так, все це є засоби музичної виразності. Давайте тепер руками покажемо, куди рухається мелодія.

В. Я співаю першу фразу, а ви уважно слухаєте і запам'ятовуєте текст. А тепер давайте разом. У другій фразі мелодія не змінюється і ритм також. Давайте будемо уважно слухати наші голоси, щоб вони співали гарно і ніжно, як сама перепілонька у народній пісні.

Показ другої фрази.

В. А тепер всі разом заспіваємо. Вам сподобалась ця пісня?

Д. Так.

В. А тепер згадайте, яку пісню ми співали на тому уроці?

Д. «Дударик».

В. Яка вона за характером, хто її написав?

Д. Це українська народна пісня. Вона жвава, співається швидко.

В. Давайте її заспіваємо.

Підведення підсумків.

В. Ось і завершився наш урок. Ми добре з вами по подорожували по країні музичних образів. Що нового ви дізналися на уроці?

Д. Що музика відображує різні характери.

В. А які ці характери?

Д. Веселі, сумні.

В. Так. Музика здатна передавати різні стани душі людини, її переживання, радість, сум, щастя, хвилювання і здатна створювати у нашій уяві різні образи.

Домашнє завдання: намалюйте образи, які ви уявили, коли прослуховували твір Бетховена «Весела. Сумна».

2 клас, III чверть

Тема чверті: «Куди ведуть нас пісня, танець, марш».

Тема уроку: Танець як основа для створення балету

Тип уроку: поглиблення в тему

Ціль уроку: сформувати поняття в балеті на прикладі балету Сергія Прокоф'єва «Золушка».

Завдання: Розвивати музичну пам'ять, музичне мислення, уяву.

Навчальна: дати поняття балету.

Розвиваюча: розвиток пам'яті, мислення, уяви.

Виховна: прищеплювання інтересу до класичної музики.

Музичний матеріал: дитяча опера М. Коваль «Вовк і семеро цапенят»

Русск. Нар. Пісня «У поле берізка стояла», Іванников В. «Сама гарна»

Прокоф'єв С. Балет «Золушка»

Устаткування: фортепіано, програвач, диски.

Хід уроку:

Учитель: Сьогодні ми знову з вами будемо подорожувати по музичному океану, і заїжджати в різні країни. Скажіть, як називають китів, які живуть у нашому музичному океані? Чи допомагають вони нам подорожувати?

Діти: Пісня, танець, марш.

У. А куди веде нас кит-пісня?

Д. В оперу, симфонію.

У. Зараз ми з вами пограємо в гру «Угадай мелодію»

(слухання теми «У поле береза стояла»)

У. Ви довідалися цю пісню, що це за пісня, як вона називається?

Д. Так, ми довідалися. Це російська народна пісня «У поле береза стояла».

У. Який у неї характер?

Д. ніжний, ласкавий.

У. давайте проспіваємо неї.

(Діти виконують пісню «У поле береза стояла»)

У. А який російський композитор, і в якому добутку використав цю пісню?

Д. Петро Ілліч Чайковський у симфонії.

У. Куди ж привела нас пісня? У яку музичну країну?

Д. У симфонію.

У. Цілком правильно, пісня привела нас у симфонію. А куди ще веде нас ця пісня?

Д. У країну оперу.

У. А що таке опера?

Д. Це музичний спектакль, де всі герої співають.

У. Яку оперу ви знаєте?

Д. Оперу «Вовк і семеро цапенят».

У. У чому ця опера?

Д. У тім, як мама-коза залишила своїх цапенят будинку й строго-настрого заборонила їм відкривати двері. Про це довідався Вовк і захотів увійти в їхній будинок.

У. Ми вже знаємо багато тим із цієї опери. Ви помнете, як кличуть цапенят?

Д. Бовтанка, Топтушка, Бодайка, Всезнайку, Дразнилка, Мазилка й Маля.

У. Зараз ми з вами будемо співати всі пісні. Скажіть, чому Бовтанку так назвали?

Д. Тому що вона багато говорила.

У. Правильно. Зараз ми з вами проспіваємо її тему. Вона скривджена, що її брати так її називають. (діти співають тему Бовтанки)

У. Всезнайку все знає й навіть знає, де в мами заховане варення. (діти співають тему Всезнайки)

У. Топтушка бігає по кімнаті й грає в гру. (діти співають тему Топтушки)

У. Бодайка увесь час хоче буцатися. (діти співають тему Бодайки)

У. Маля самий маленький із цапенят, але хоче, щоб усі слухали його, і поет свій марш. (діти співають тему Маляти)

У. А тепер цапенята разом співають свою пісеньку. (діти співають пісеньку цапенят)

У. От і мама прийшла, вона заспокоює расшалившихся дітей і поет їм колискову пісню. (діти співають колискову пісню Кози)

У. Кожна мама дуже любить своєї дитини. Скажіть, яка в нас із вами є пісня в мамі?

Д. «Сама гарна».

У. А ви співали цю пісеньку своїм мамам на свято 8 березня, у жіночий день?

Д. Так, співали.

У. Давайте проспіваємо неї зараз.

(діти співають пісню Іванникова «Сама гарна»)

У. А куди нас може привести кит-танець?

Д. У балет.

У. Вірно. А що роблять у балеті?

Д. Танцюють.

У. Так, у балеті артисти виражають свої емоції за допомогою жестів, танцю. Зараз ми з вами послухаємо добуток, а ви уважно прослухавши, відповісте, який танець пролунав?

(діти слухають музику з балету С. Прокоф'єва «Золушка»)

Д. Пролунав вальс.

У. Так, це дійсно вальс із балету Сергія Прокоф'єва «Золушка». Як ви думаєте, де могла танцювати Золушка цей танець?

Д. На балі.

У. А хто знає сюжет цієї казки й може нам розповісти в ньому?

Д. Розповідають сюжет казки Ш. Перро «Золушка».

У. А що повинне було відбутися на балі?

Д. Коли годинники проб'ють північ, Золушка повинна піти з бала.

У. Так, зараз ми з вами прослухаємо ще фрагмент із балету. Слухайте уважно. Коли ви почуєте бій годин, підніміть тихенько руку.

(діти слухають фрагмент із балету «Золушка» і на бій годин піднімають руки)

У. Молодці. Отже, куди нас веде кит-танець?

Д. У балет.

У. Правильно. Із чиєю допомогою артисти балету виражають свої почуття?

Д. За допомогою танцю.

У. давайте й ми з вами поприветствуем один одного танцем.

(учитель грає вальс, а діти кланяються під музику-хлопчики - уклін, дівчинки - реверанс)

У. Хлопці, скажіть, а буває, що годинники йдуть неправильно?

Д. Так, буває.

У. Зараз я покаджу вам, як ідуть годинники, а ви повторюйте за мною.

(ритмічні вправи)

У. Отже, у якій країні ми з вами сьогодні побували?

Д. У країні опери, у країні балету.

У. Що ж таке опера?

Д. Там, де всі герої співають.

У. Що таке балет?

Д. Там, де всі почуття виражаються за допомогою танцю.

У. На наступному уроці ми з вами будемо здороватися як у балеті, за допомогою танцю.

5 клас, III чверть

Тема чверті: «Музика й візуальні образи»

Тема уроку: Зв'язок музики, слова й образотворчого мистецтва на прикладі творчості Т.Г. Шевченко.

Тип уроку: поглиблення в тему.

Ціль уроку: сформувати поняття у взаємозв'язку різних видів мистецтва (музики, літератури, образотворчого мистецтва).

Завдання уроку: Розвивати музичну пам'ять, музичне мислення, уяву.

Навчальна - простежити взаємозв'язок музичних, літературних і візуальних образів.

Розвиваюча - розвиток навичок порівняльного аналізу музики, літератури й візуальних образів.

Що виховує - виховувати почуття патріотизму, гордості за свою родину, любов до своєму народу, своїй культурі на прикладі життя й творчості Т.Г. Шевченко.

Музичний матеріал: укр. нар. пісня «Думи мої, думи мої»

Укр. нар. пісня «Ой піду я лугом»

Укр. нар. пісня «Пісенька джури»

Укр. нар. пісня «Їхав козак на війноньку»

Дидактичний матеріал: Репродукція автопортрета Т. Шевченко

Репродукція картини «Думи мої»

Хід уроку:

Учитель: Хлопці, згадаєте, що ми вивчали на минулому уроці?

Діти: Ми слухали сцену з опери Миколи Віталійовича Лисенко «Тарас Бульба» - сцена Запорізької Січі.

У. Хто був Тарас Бульба?

Д. Козак.

У. Хто такі козаки?

Д. Козаки - захисники свого українського народу, вони боролися за волю свого народу.

У. Таким борцем за волю й незалежність українського народу був і Тарас Григорович Шевченко. Поет, що все своє життя боровся за волю України за допомогою поетичного слова. Народився Тарас Григорович у бідній кріпосній українській родині. Так би геть і залишився кріпаком, якби його талант не помітив знаменитий у той час художник Карл Брюллов і не допоміг зібрати гроші для викупу. Після звільнення Тарас Шевченко вчився в Петербурзькій академії мистецтв. Шевченко був не тільки талановитим поетом, але й художником. Його кисті належать пейзажі української природи, сценки народного життя. Деякі з його картин ви можете побачити в Харківської художньому музеї. Одним з яскравих творів Шевченко є його «Автопортрет».

Що таке автопортрет?

Д. Це портрет художника, виконаний самим художником.

У. Відкрийте ваші книги на стор. 67 і подивитеся на портрет художника. З картини на нас дивиться людина, що рано довідався гіркоту принижень. Геть рано повзрослел. Що ми бачимо в його погляді?

Д. Зосередженість, тривогу, думи в майбутньому.

У.Думи мої, думи мої, нещастя мені з вами.

Нащо стали на папері сумними рядами.

Чом вас вітер не розвіяв у степу, як пилину?

Чом вас нещастя не приспало, як свою дитину?

Це строки з вірша Тараса Шевченко. На тексти його віршів народилося багато чудових пісень. Серед таких пісня «Думи мої, думи мої». Зараз ми з вами її прослухаємо. А ви подумайте, який характер у цій пісні, у чому вона?

(діти слухають пісню «Думи мої, думи мої»)

Д. У неї смутний, замислений характер.

У. Вірно. Навіть ритм цієї пісні нагадує нам розміряні кроки людини. Подивитеся на картину, що так і називається «Думи мої, думи мої». Скажіть, чим схожі пісня й картина?

Д. Настроєм, використанням темних фарб.

У. На цій картині Шевченко йде назустріч вітру, геть не зупиняється перед труднощами. У нього величезна сила воли. Зверніть увагу на картину Трутовского «Кобзар над Дніпром». Що ми бачимо в руках у кобзаря?

Д. Ми бачимо український музичний інструмент кобзу, бандуру.

У. Так, це дійсно бандура. Бандура й кобза - стародавні українські народні струнно-щипкові інструменти.

(демонстрація малюнків народних інструментів)

Зараз я розповім вам легенду про цей інструмент.

Легенда в кобзі

Коли Бог створив нашу землю - Боже чудо, і все, що живе на з, розселив людей у всьому світлу.…Але людям хотілося мати щось своє, особливе, що виражало б їхньому душу. Тому й вирішили вони послати до Бог своїх дітей, щоб Бог наділив їх даром, що визначив би їхню сутність на віка вічні.

Прийшли діти у світлицю до Бог і почали просить у те, що наказали їм батьки. Бог кожному дав те, що просили. Коли все розійшлися, біля порога залишився сидіти маленький хлопчик.

- А ти хто?

- Я, Господи, українець.

- А чому нічого не просив?

- Як же я міг лізти поперед усіх на Божі очі?

- Вихований ти, хлопчик, зараз подумаю, що б дати твоєму народу?

Почав Бог шукати: всі вже роздав, до останнього подарунка. Простягнув тоді Бог руку, взяв свій дивний музичний інструмент.

- Візьми!. Це скарбниця пісень. Торкнешся пальцями струн - задзвенить музика. Яка в тебе думка, така й пісня народиться. І не буде на світі людини, якого не зачепить за душу твоя пісня, не зробить його краще, добріше. Рідним буде давати силу й твердження своєї сутності, чужих - дивувати красою й силою духу вашого народу. Бережіть скарбницю, тому що чужі руки зроблять її німий.

Приніс хлопчик Божий дарунок. Назвали його кобзою. І пішли з тих пор по всеі Україні співаючі кобзарі, носії Божого подарунка, хоронителі сили й духу народу.

У. Хто такі кобзарі?

Д. Це співаки, які ходили по селах і співали.

У. Правильно, кобзарі - старі люди, які співали пісні в житті народу. Зараз ми з вами прослухаємо пісню «Ой піду я лугом» у виконанні кобзаря. Послухайте як звучить цей інструмент. Яка картина з'являється перед вашою уявою? (слухання пісні «Ой піду я лугом»)

Д. Смутна картина, ми представляємо себе сліпого кобзаря.

У. Як, по-вашому, схожа ця картина на пісню?

Д. Так, схожа.

У. Скажіть, як називали Тараса Шевченко?

Д. Його називали кобзарем.

У. А чому?

Д. Геть написав таку книгу.

У. Дійсно. Шевченко написав книгу віршів і поем, і назвав її «Кобзар». Зараз ми з вами розучимо укр. нар. пісню «Їхав козак на війноньку».

(учитель грає першу фразу, діти повторюють, потім повторюють зі словами)

(спів першого куплета пісні)

У. Як ви думаєте, чому образ Т.Г. Шевченко до цих пор хвилює й цікавить людей? Особливо інтерес до творчості Шевченко виросла зараз, коли Україна знайшла, нарешті, незалежність, за якої так боровся великий український поет.

4 клас

Тема: «Образи природи в музиці композиторів різних країн»

Мета. Дати уявлення про різноманіття образів природи, відтворених композиторами різних країн.

Завдання. Виховувати любов і повагу до музичної культури різних країн, закріпити знання учнів про особливості музичної мови, розвивати вокально-хорові навички: широкого дихання, округленого і протяжного звучання голосних, інтонаційної виразності виконання пісень Е. Гріга «Захід сонця», Я. Степового «Зоре моя вечірняя», веснянки «Розлилися води». Розвивати музичну пам'ять, музичне мислення, уяву.

Музичний матеріал. П. Чайковський «Пролісок»; Я. Степовий «Зоре моя вечірняя»; Е. Гріг «Захід сонця», «Ранок» із сюїти «Пер Гюнт"; веснянка "Розлилися води".

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку:

Вхід під музику Першого концерту для фортепіано з оркестром П. Чайковського.

Музичне привітання. Запитання до учнів:

Які почуття викликає у вас цей музичний фрагмент? (Радість, піднесення).

Прізвище композитора, який написав цю музику, вам відоме, а пригадати вам допоможуть його твори. (Сприймання фрагментів 'Танцю маленьких лебедів" з балету "Лебедине озеро", фіналу Першого концерту для фортепіано з оркестром). Згадайте прізвище цього композитора? (П. Чайковський).

Коли жив П. Чайковський? (Приблизно 120 р. тому).

Якої це країни композитор? (Росії).

Чи бував Петро Ілліч у нашому краю? (Він неодноразово бував на Сумщині, зокрема в с. Низи).

3 настроєм якої пори року можна порівняти характер музики твору? (З весною).

Як ви вважаєте, які саме весняні явища природи відобразив композитор? Панення снігу, дзюрчання струмків).

За допомогою яких засобів музичної мови Чай-ковському вдалося відтворити такий образ? (Учні аналізують фрагмент твору).

3 давніх-давен люди зустрічали весну, раділи їй, складали наїї честь пісні. А як називаються українські народні пісні, в яких закликають весну? (Веснянки).

Пригадайте веснянки, які ми вивчали на попередніх уроках. ("Благослови, мати", "Вийди, вийди, Іванку", "Женчичок-бренчичок", "Розлилися води").

2. Вокально-хорова робота.

Учням пропонується роздатковий матеріал до теми "Закликання весни".

Учитель. Перед виконанням веснянки "Розлилися води" пригадаймо, як правильно сидіти під час співу: спина рівна, голова трішки піднята, руки на колінах.

Повторимо правила дихання під час співу. Вдих береться спокійно, не піднімаючи плечі. Слідкуємо за рукою диригента

- Увага!

Вдих.

Затримка дихання.

Видих.

Виконання української народної веснянки "Розлилися води". Кожен куплет виконується в іншій тональності, для розспівування працюємо над округленим звучанням голосних.

Уявімо собі, як відбувався обряд зустрічі весни. Коли наші пращури закликали весну, вони виходили на пагорб і співали. Як ви вважаєте, спів супроводжувався грою на музичних інструментах? (Мігсупроводжуватися, але найчастіше співали без супроводу).

Як називається спів без інструментального супроводу? (А капела)

Сьогодні ми теж заспіваємо а капела.

Народу виходило на пагорб багато, і кожному хотілося співати. Тож приспів співатимемо разом, а заспів виконають солісти.

Вибір солістів. Виконання "Розлилися води" а капела. У процесі співу вчитель слідкує за точним інтонуванням мелодії, округленим звучанням голосних.

Ось такі пісні співали наші пращури. З'ясуймо лад, темп пісні. (Помірний темп, мінор).

Як ви гадаєте, веснянку може виконувати тільки професійний співак чи будь-хто з людей? (Будь-хто).

3. Вивчення нового матеріалу.

Діти, а які ж зміни у природі відбуваються навесні? (Тане сніг, гріє сонце, розкриваються бруньки, капнуть квіти, співають пташки).

Які квіти з'являються найпершими? (Проліски).

Чимало авторів оспівали чудову пору цвітіння. П. Чайковський теж не залишався байдужим до весняної краси. Він створив альбом з 12-ти музичних п'єс "Пори року". Кожна з них присвячена одному місяцю.

П'єса, присвячена квітню, має назву "Пролісок".

Уявіть, що ви є композитором і розповідаєте в музиці, як росте квітка. Куди б ви повели мелодію: вгору чи вниз? (Вгору).

Чому? (Тому що квітка тягнеться до сонця).

*Спробуймо в тиші жестом руки намалювати, як пробивається крізь сніг маленький паросток. А тепер зобразимо це під музику.

Послухайте, як це змалював у своєму творі "Пролісок" П. Чайковський.

Сприймання п'єси "Пролісок" П. Чайковського з елементами пластичного інтонування.

*Якою ви уявили квітку? (Тендітною, ніжною, але водночас сильною, здатною пробити кригу).

*Які почуття викликала у вас музика? (Світлі, ніжні).

*Який характер музичної інтонації? (Пісенний, танцювальний. Нібито квітка танцює і співає).

*У якому темпі звучить твір? (Помірному).

Як ви думаєте, твір написаний у мажорі чи в мінорі? Награти першу фразу. (У мажорі, але був і мінор).

Чому Чайковський використав і мажор, і мінор? (Можливо, через те, що весною погода буває мінлива: і тепла, і прохолодна).

Які динамічні відтінки були в п'єсі: піано, форте чи інші?

Демонструється таблиця динамічних відтінків. Виконується початок мелодії. (Від піано до форте).

*Чому композитор нарощував звучання від піано до форте? (Тому що квітка розвивається, зростає і набуває сили).

*В якому регістрі написана музика? (У середньому

регістрі).

*Якби Чаіжовський написав "Пролісок" у низькому регістрі, ви могли б уявити собі ніжну квітку?

Виконується мелодія "Проліска" на октаву нижче. (Ні. Зникло почуття ніжності, прозорості).

*Чи відповідає настрою цієї музики такий вірш?

ПРОЛІСОК Я бачив, як зірниця впала, Як на снігу вона палала, Як сніг, біліший від лілеї, Вночі іскрився біля неї.

Де в темноті зоря згоріла, З'явилась вранці квітка біла, І сонце стало ніби вище, І сніг лежав, як попелище.

Дмитро Павличко

(Так, характер образу вірша такий же ніжний і світлий як музика).

*Розглянемо ваші художні роботи, в яких ви зобразили весну. Подумайте, який малюнок за настроєм найближчий до образу музичного твору Чайковського?

Фрагментарне слухання твору.

*"Пролісок" - це вокальний твір чи інструментальний? (Інструментальний).

*Ми з вами розглянули твори різних видів мистецтва, ' присвячені темі весни: вірші, малюнки й музику без слів.

*За допомогою яких засобів митці різних видів мистецтв створюють образи? (Поет передає свої почуття словами, композитор - звуками, художник - фарбами).

Ось як про це писав російський композитор П. Чайковський: "Як переказати ті мінливі відчуття, крізь які переходиш, коли пишеться інструментальний твір без певного сюжету? Це чисто ліричний процес. Це музична сповідь душі, на котрій багато накипіло і яка по суттєвій властивості своїй виливається засобом звуків, подібно до того, як ліричний поет висловлюється віршами: різниця тільки та, що музика має незрівнянно могутніші засоби й тоншу мову для висловлення тисячі різноманітних нюансів душевного настрою".

Природі присвячували свої твори й інші композитори. Виконання вчителем фрагмента мелодії п'єси "Ранок" із сюїти Е. Гріга,

* Яка назва цього твору та хто його автор? ("Ранок" Е. Гріга).

* Яка країна є батьківщиною цього композитора? (Норвегія).

*Послухаємо головну мелодію п'єси і жестами зобразимо схід сонця.

Сприймання головна теми п'єси" Ранок" Е. Гріга.

*Якщо в "Проліску" Чайковський передав пробудження природи навесні, то що уявили ви, слухаючи твір Е. Гріга? (Це теж пробудження природи, але на початку дня). (Можливо, це момент, коли сонце вже зійшло на небосхил і осяяло все навкруги).

Сприймання п'єси "Ранок" Е. Гріга.

Що ви відчули, коли слухали цей твір? (Як поступово прокидається природа, і сонце піднімається все вище і вище).

З'ясуймо, якими засобами музичної мови композитор зміг нам це передати. (Твір звучить у мажорі, в помірному темпі, хвилями, від піано до форте).

Чи відчули ви кульмінацію твору? (Так. музика звучить найголосніше, коли сонце дістало найвищої точки небосхилу).

- Отже, ми слухали музику композиторів різних країн. Вони були сучасниками, між собою зустрічалися і товаришували. Чайковський не знав норвезької мови, а Гріг - російської. Але музичну мову один одного розуміли добре, і вона їх об'єднувала.

4. Вокально-хорова робота.

"Ранок" Е. Гріга - це пробудження природи. А в якому творі цього ж автора оспівується згасання дня? Награвання мелодії пісні "Захід сонця".

Хто пам'ятає назву цього твору? ("Захід сонця").

Продовжуючи роботу над піснею "Захід сонця" Е. Гріга, пригадаймо, який характер цього твору. (Спокійний, ніжний).

Спробуймо при виконанні відтворити цей характер. Для цього нам потрібне широке дихання, округле і протяжне звучання голосних. Виконуємо перший куплет.

Виконання першого куплету.

Тепер, будь ласка, ознайомтеся з текстом другого куплету. Я буду співати фразу, а ви за мною її повторюйте. Співаємо а капела.

Знайдіть головні слова, які відображають стан природи у цей час і створюють характер образу твору. ГЗа-вмерділ", "стулили вінчики квіти, і птахи замовкли").

Виконання другого куплету. Рухом руки передаємо характер І протяжність фрази.

*А як ви вважаєте, який музичний інструмент за тембром звучання може акомпанувати цій пісні?

Демонструється звучання різних інструментів (трикутник, ложки, барабан, сопілка). Учні обирають трикутник.-

Виконання романсу "Захід сонця" Е.Гріга.

Учень, який акомпануватиме, буде одночасно і виконавцем, і композитором. Трикутником він буде виділяти сильну долю.

Тепер наведіть приклад твору українського композитора, в якому оспівується краса заходу сонця.

Награвання мелодії пісні "Зоре моя вечірняя" Я. Степового.

*Виконуючи пісню, спробуймо передати її характер, звернемо увагу на закінчення фраз.

Виконання пісні "Зоре моя вечірняя" Я.Степового.

Порівняймо твори Е. Гріга і Я. Степового. У якого композитора захід сонця світліший, ніжніший? (Е. Гріга).

Чому? ("Захід сонця" Е. Гріга звучить у мажорі, темп рухливий, музика динамічніша, ніж у Степового).

*Розгляньте репродукцію картини Т. Шевченка "Місячна ніч на Кос-Аралі".

Настрій цієї картини ближчий за характером до твору Гріга чи Степового? (Степового).

Хто автор тексту пісні "Зоре моя вечірняя"? (Т. Шевченко).

Шевченко був не лише поетом, а й художником. І ось цю картину він написав на засланні, коли потрапив до експедиції, яка досліджувала Аральське море. Там і народилися вірші, покладені на музику Я. Степовим.

5. Підбиття підсумків роботи на уроці.

Отже, якій темі була присвячена музика, яку ми слухали сьогодні на уроці? (Природі).

Назвіть композиторів, які створили образи природи, (фіг, Чайковський, Степовий).

Які твори прозвучали на уроці? (Пролісок", "Захід сонця", "Ранок", "Зоре моя вечірняя").

Чи зрозумілі нам твори Гріга, Чайковського, Степового? (Так).

6. Чи заважає нам сприймати і розуміти музикунаціональність авторів? (Ні).

Отже, музика не потребує перекладу, а її настрій, характер, образи зрозумілі слухачам інших народів і країн.

7. Оцінювання роботи учнів на уроці.Домашнє завдання: намалювати ілюстрацію до твору, який найбільше сподобався.

2 клас.

Тема: «Тягне золоту ниточку жайворонок над полями-і чують люди чарівну пісню»

Мета:

Навчальна:

знайомство учнів з літературно-художньою скарбницею В. Сухомлинського;

набуття початкового досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості.

Розвиваюча:

розвиток художніх і загальних здібностей;

стимулювання художньо-образного мислення, уяви та інтуїції.

Виховна:

сприяти розумінню учнями зв'язків музики з природним середовищем;

виховання здатності сприймати, інтерпретувати та оцінювати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них.

Дидактичний матеріал:

В. Сухомлинський "Пролісок і Жайворонок", "Жайворонок і Сонце", "Кріт і Жайворонок";

Муз. І. Островерхого, сл. М. Пономаренка "Сонячна пісня";

Муз. і сл. В. Верховинця "Сонечко"; Г. Сасько, "Перший пролісок";

П. Чайковський "Пісня жайворонка";

Д. Бортнянський "Соната С-с!иг";

Л. Дичко "Весна" з кантати "Пори року";

Фантазії - за вибором учителя;

А. Шарій "Весна іде";

С. Шишко "Весна над Дніпром";

О. Шовкуненко "Весна";

Картки із зображенням музичних інструментів оркестру.

Урок музичного мистецтва

Епіграф до уроку:

В цій пісні - дивна казка про срібні струни, натягнуті від сонця до землі.

(В. Сухомлинський) Учитель. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з дуже цікавою темою: Тягне золоту ниточку жайворонок над о конкурсу Серце віддаю дітям - місце в номінації Мистецтво полями - і чують люди чарівну пісню". А допоможуть нам у цьому казки і притчі видатного українського педагога й письменника Василя Олександровича Сухо-млинського та музика.

Сприймання музичного твору: Г. Сасько "Перший пролісок".

*Що ви відчули? Як звучала мелодія? (Вона лагідна й ніжна, звучить у високому регістрі й дуже тихо).

*Що вона нагадує? (Пісню з акомпанементом).

*Охарактеризуйте акомпанемент. (Він хвилеподібний. Частини його повторюються; при цьому змінюється гармонія).

*Зі скількох частин складається твір? (З двох частин). Дійсно, в другій частині тема звучить у середньому регістрі, а супровід, навпаки, у високому. Перша і друга частини твору спокійно-тендітні, однакові за характером.

*Які асоціації у вас пов'язані із звучанням цього твору? Що ви уявили, слухаючи цей твір?

Учитель. "Розкрилася в солодкій цибулинці маленька брунька. Показався з землі зелений пагінець, розгорнув листочки, піднявся. Зазеленіли стрілочки і потягнулися вгору. А між зеленими стрілочками зацвіли китички пролісків. Такі ж блакитні, як небо. Дивляться проліски блакитними очима в небо і слухають Жайворонків спів" (В. Сухомлинський "Пролісок і Жайворонок").

Ви прослухали чудовий музичний твір видатного сучасного композитора Геннадія Саська, який називається "Перший пролісок" і притчу Василя Сухомлинського "Пролісок і Жайворонок". Ці твори - про першу весняну квіточку, яка тягнеться своїм тоненьким стебельцем до неба, простягає пелюстки до ласкавого й ніжного сонечка

Барвик. Це дуже красиво, і я зрозумів, що навіть картини природи можна уявити й побачити, уважно прослухавши музику.

Лясолька. Я знаю гарну пісню композитора І. Островерхого й поета М.Пономаренка, називається вона "Сонячна пісня". Хочу її заспівати. А якщо Барвик мені підспівуватиме, то вийде дует, а коли вчитель співатиме з нами, то це вже буде тріо.

Сприймання пісні (у виконанні Лясольки, Барвика р та вчителя): муз. І. Островерхого, сл. М. Пономаренка, "Сонячна пісня".

*Діти, вам сподобалось? Що ви відчули? Що уявили?

Сьогодні ми почнемо вивчати цю дивовижну, ніжну, красиву ліричну пісню.

Розучування пісні:

*спів на "опорі";

*чистота інтонування (звуки, що повторюються Т, стрибки в мелодії, згладжування регістрів);

робота над фразуванням;

спів по групах:

1 фраза - Лясолька й дівчатка; 2 фраза - Барвик і хлопці;

3,4 фрази - увесь клас.Епіграфом до нашого уроку є слова В. Сухомлинсь-

кого, який писав самобутні казки, притчі, оповідання: "В цій пісні - дивна казка про срібні струни, натягнуті від сонця до землі".

*Як ви зрозуміли ці слова, про що йде мова?

Далі в подорож нас поведе ще одна красива притча В. Сухомлинського.

"Жайворонок і Сонце"

У полі лежала сіра грудочка землі, присипана снігом.

Пригріло Сонечко. Розтанув сніг. Пропливла над полем хмарка. Розсипалась дощем. Упала на сіру грудочку землі гаряча краплина води, в якій відбилося Сонечко.

Перетворилася грудочка землі на сіру пташку - Жайворонка.

Злетів Жайворонок у небо. Попробував співати, а пісня вийшла поганенька. Полетів він до Сонця й просить:

- Сонечко, золотеє Сонечко, навчи мене гарної пісні.

- Бери цей золотий клубочок і тягни до землі, - каже Сонечко.

Узяв Жайворонок золотий клубочок і полетів до землі. Потяглася за ним тонка-тонесенька золота ниточка. Зазвучала чудова пісня.

З того часу рано-ранесенько Жайворонок підлітає до Сонечка, і воно дає йому клубочок золота Тягне золоту ниточку Жайворонок над полями - і чують люди чарівну пісню. Співає блакитне небо, співає золота пшениця, співає цілий світ. Як гарно!

Що вразило вас у цій притчі?

Чи зазвучала пісня Жайворонка у вашому серці?

*Чому саме Жайворонку Сонечко подарувало золотий клубок?

Що ж зробив Жайворонок?

Кому й куди він поніс золотий клубок на крилах?

Помежуйте, чи можна уявити й почути музичні образи Жайворонка й Сонця?

Творче завдання

Створіть музичні образи-інтонації, "звукові плями", які б охарактеризували персонажів притчі. А зараз ми пограємо в мистецьку гру.

Мистецька гра.

Створггь імпровізацію на теми: "Якби я був художником, які б образи виникли у мене від прочитання притчі "Жайворонок і Сонце?'; "Якби я був музикантом, які музичні інструменти обрав би, щоб створити ці образи?'. (Показ інструментів оркестру).

Лясолька. Цікаво, ми самі завдяки своїй фантазії уявили образи притчі "Жайворонок і Сонце".

Учитель. Видатний російський композитор Петро Чайковський також, як і ми, милувався картинами рідної природи і свої враження відтворював у музичних творах - натхненних і ліричних. Сьогодні я вас ознайомлю з одним таким твором із циклу п'єс для фортепіано, який називається "Пори року". Це - своєрідний музичний календар, що складається з 12-ти п'єс, кожна з них має назву місяця року.

Твори з назвою "Пори року" є не тільки у П. Чайковського. Відомі "Пори року" Антоніо Вівальді, хорова кантата Лесі Дичко.

Послухайте п'єсу П. Чайковського "Пісня жайворонка" ("Березень").

Сприймання музичного твору: П. Чайковський "Пісня жайворонка".

*Як ви думаєте, про що співав жайворонок?

Творчі завдання:

*графічно зобразіть мелодійний малюнок твору й передайте за допомогою різних ліній рух мелодії (плавний, стрибкоподібний); виконуючи завдання, використовуйте лінії-образи: "лінія-пружинка", "лінія-хвиля", "лінія-зиг-заг", "лінія-пунктир";

* передайте за допомогою жестів, рухів образ жайворонка в музичному творі П.Чайковського "Пісня жайворонка".

Лясолька. Музика допомогла нам уявити, відчути і створити образи Жайворонка й Сонця.

Барвик. А чи існує цікава пісня про сонечко?

Учитель. Так, і сьогодні ми вивчимо пісню "Сонечко", слова і музику якої написав Василь Верховинець, який створив для дітей збірку пісень та ігор "Весняночка", де використав традиції і надбання українського народу.

Сонечко чекає, коли ми про нього заспіваємо. Саме навесні здавна водили хороводи, оспівуючи й закликаю- чи сонце. То ж починаймо водити сонячний хоровод, який наближає весну, і співати пісню "Сонечко".

Виконання: музика і вірші В.Верховинця "Сонечко".

Перший куплет-діти водять хоровод, співають Лясолька і Барвик;

Другий куплет - діти виконують у хороводі дві фрази, продовжує співати вчитель, репризу виконують діти разом.

Учитель. Відчуймо тепло сонячних промінчиків, подумаймо про красу природи, радість життя. А допоможе нам у цьому музичний твір Дмитра Бортнянського "Соната С-сА".

Сприймання: Д. Бортянський "Соната С-а.

*Скажіть, що ви відчули, слухаючи такий твір? Учитель. Отже, ознайомившись із притчами В. Сухомлинського, з музичними творами Г. Саська, П. Чайковського, Д. Бортнянського, виконуючи пісні українських композиторів, ми відтворили в уяві красу природи, побачили її пробудження.

Урок візуального мистецтва Учитель. Зараз ми продовжимо знайомство з притчами В. Сухомлинського; будемо фантазувати, працюючи у власній художній майстерні; познайомимося із творами художників. С. Шишка "Весна над Дніпром", О. Шовкуненка "Весна", А.Шарія "Весна іде", В.Зарець-кого "Сад квітне".

*Чого ви очікуєте від уроку, дайте відповідь за опорою:

Від себе я очікую... Від товаришів я очікую...

Від учителя я очікую... Я хочу навчитися...

Сприймання: Д.Бортнянський "Соната С-сЬґ (експозиція).

*Скажіть, що ви відчули під час слухання фрагменту музичного твору та перегляду репродукцій картин художників?

*Діти, чи ви знаєте, що таке експозиція?

Барвик. Я був на експозиції мариністів у музеї, бачив надзвичайно гарні полотна видатних художників. Це мене дуже вразило.

Лясолька. І я була в музеї, але на експозиції ляльок, які створила майстриня Ольга Мамонт. Я так цим захопилася, що зараз роблю ляльку з ниточок та тканини. А навчає мене бабуся.

Учитель. Ось і ми з вами зараз відкриємо експозицію живописних творів митців. (Демонструє репродукції картин).

Що ви відчули під час перегляду цих творів?

Скажіть: що таке фантазія?

Учитель. Фантазування - це один із проявів неповторної творчості кожного з нас, бо без фантазії неможлива творчість, створення чогось нового, надзвичайного, яке належить тільки творцю. Люди з багатою фантазією цікаві, і думки їхні не порожні.

Сьогодні кожен із вас буде працювати у власній художній майстерні.

Лясолька. А що ж таке художня майстерня?

Барвик. Я знаю! Художня майстерня - це місце, де людина не тільки уявляє майбутній твір, а й створює його: пише картини, робить скульптури з мармуру.

Учитель. Так, саме в художній майстерні народжується твір мистецтва завдяки фантазії, уяві, надзвичайній майстерності митця. Художня майстерність - це володіння митцем різними техніками виконання, що допомагають йому в роботі.

Я знаю, що на уроці музичного мистецтва ви багато уваги приділили притчі В. Сухомлинського "Жайворонок і Сонце", оспівували весну - мудру і прекрасну.

Послухайте музичний твір "Весна" з хорової кантати "Пори року" Лесі Дичко, сучасного українського композитора.

Сприймання: Л. Дичко "Весна" з хорова кантати "Пори року".

*Уявіть образи твору, що їх задумав автор і виконав хор.

*Які ж барви народжує ця музика?

Творча робота: "Музика Лесі Дичко на мольберті..." Учитель. У вашій художній майстерні звучатиме музика. Відтворіть на папері народжені у вашій уяві образи. Лясолька й Барвик зроблять вернісаж, експозицію ваших робіт. А я розкажу вам ще одну притчу В.Сухомлинського.

"Кргг і Жайворонок"

У пшениці помостив гніздо Жайворонок. Знайшов ямку, наносив м'якеньких стеблинок, знайшов кілька пір'їнок - оце й хатка. Знявся в синє небо й заспівав радісно:

- У мене хатка! У мене хатка!

А поруч із Жайворонковою хатою вирив собі нору Кріт. Рідко показувався він із нори - тільки ввечері та вранці вилазив. Одного разу говорить Кріт співчутливо Жайворонкові:

- Жалко мені тебе, друже. Немає в тебе справжньої хатки. Давай я вирию тобі нору. Тепла, затишна буде в тебе хата.

Засміявся Жайворонок, злетів у небо, заспівав: -У мене дітки маленькі в хатці! У мене дітки маленькі в хатці!

Слухав Кріт Жайворонкову пісню, і так стало йому боляче й жалко, що тільки й мовив: - Бідний Жайворонок...

*Чому Жайворонок полюбляє політ у небо, а Кріт ховається до нірки в землі?

*Що подарувала Кроту природа, а що - Жайворонку?

Так, красиву хутряну шубку - Кроту, а пісню - Жайворонку.

Дивіться, як цікаво: хоч Жайворонок дуже полюбляє небо й Сонечко, та своє гніздечко в'є на землі, виводячи й виховуючи на ній пташенят.

Чому ми кажемо, що кожному - своє?

Невже Жайворонок і справді бідний?

Наприкінці нашого заняття, після творчої праці подумайте і скажіть, який музичний твір ви б хотіли послухати ще раз.

Сприймання: музика за вибором учнів. Учитель. Плекаймо разом у своєму серці добро, любов до краси, до природи, до рідної землі.

2 КЛАС 1 чверть 7-й урок

ТЕМА ЧВЕРТІ: „Три типи музики - пісня, танець, марш.”

ТЕМА УРОКУ: „Характерні ознаки різних видів танцю на прикладі вальсу П.І. Чайковського та польки С. Рахманінова.”

Тип уроку: Поглиблення в тему.

Мета уроку: Збагатити уявлення учнів про відмінності різних видів танцю.

Завдання уроку: 1. Прослухавши вальс П.І. Чайковського з балету „Спляча красуня” та польку С. Рахманінова, виявити їх характерні ознаки та зробити висновки про відмінності між вальсом та полькою.

2. Вивчити 2-й і 3-й куплети пісні А. Філіпенко „Веселий музикант”. Створити виконавський план: наспівний 1-й куплет, 2-й з танцювальною легкістю, 3-й навчитися співати напівно при маршовому чіткому русі. Розвивати музичну пам'ять, музичне мислення, уяву.

Обладнання: Музичний інструмент, магнітофон, аудіо касета, картинки із зображенням танцюристів (вальс, полька), портрети композиторів П.І. Чайковського та С. Рахманінова.

Музичний матеріал: П.І. Чайковський Вальс з балету „Спляча красуня”. С. Рахманінов Полька. Українська народна пісня „Вгору, сонінко”. А. Філіпенко „Веселий музикант”.

Хід уроку:

1. Учні заходять в клас під музику вальсу П.І. Чайковського з балету „Спляча красуня”.

Вітання з учнями:

Вчитель: Знов музика прийшла до нас,

Учні: І знов радіє другий клас.

2. Актуалізація знань.

Вчитель: Діти, скажіть мені будь ласка, які твори ми слухали на попередньому уроці?

Діти: Українські народні танці „Казачок” та „Шумка”

Вчитель: Молодці, згадали. Тоді ви, мабуть, пам'ятаєте, що танець є невід'ємною частиною нашого життя. А які види танцю ми вчили, чи про які ви десь чули?

Діти: Гопак, козачок, вальс.

Вчитель: Добре. А тепер я відкрию вам таємницю. Музика, під яку ви заходили, теж чудовий танець. Як ви гадаєте, який: гопак?

Діти: Вальс.

Вчитель: А чому ви так вирішили?

Діти: Бо музика м'яка, плавна.

Вчитель: А вам цікаво, хто написав цей чудовий вальс? Цей вальс написав вже відомий вам російський композитор, який написав дуже багато творів для дітей: „Хвороба ляльки” з „Дитячого альбому”, „Танець феї драже” з балету „Лускунчик”. Як же звуть цього відомого композитора?

Вчитель вішає на дошку портрет П.І. Чайковського.

Діти: Петро Ілліч Чайковський.

Вчитель: Так. У своїй творчості П.І. Чайковський любив звертатись до стихії танцю. Доказом цього є три його балети, які полонили світ - „Лускунчик”, „Лебедине озеро” та „Спляча красуня”. Саме з балету „Спляча красуня” наш вальс. Прослухайте тепер його з початку і до кінця дуже уважно. Бо потім ви відповісте на питання: „Що ж відрізняє вальс від інших видів танцю?”

Звучить фонограма вальсу.

Вчитель: Так чим же відрізняється вальс? Який його характер, які почуття він викликає у вас, який настрій створює?

Діти: Вальс має плавний рух, м'яке звучання. Він романтичний, надихає, хочеться танцювати, мріяти.

Вчитель: На попередніх уроках ми з'ясували, що кожен танець має своє місце у житті народу. Коли виконували гопак, козачок наші предки?

Діти: На святах, гуляннях.

Вчитель: А як ви вважаєте, де повинен звучати вальс?

Діти: На балу, весіллі, випускних вечорах.

Вчитель: Так, вальс живе навіть в наші часи. Мабуть ви чули про вечори віденського вальсу у Відні, весільний, шкільний вальс. Вальс це європейський, 3-х дольний танець, який танцюють парами. А тепер давайте трохи потанцюємо. Сильну долю будемо підкреслювати спокійним і плавним погойдуванням корпусу. Встаньте всі. А руки ваші хай відтворюють у русі мелодію.

Фонограма вальсу звучить ще раз, діти пластично відтворюють пульс та рух танцю.

Вчитель: Усі ви молодці, я ніби опинилась на справжньому балу. А тепер прослухайте ще один вид танцю - польку, ще одного відомого російського композитора С. Рахманінова.

Вчитель ставить портрет С. Рахманінова та включає фонограму.

Вчитель: Сподобалось? Чи відрізняється полька від вальсу? Чим?

Діти: Так. Полька жвава, весела, звучить уривчасто, легко.

Вчитель: Який настрій викликає у вас цей танець?

Діти: Веселий, життєрадісний. Хочеться танцювати, плескати у долоні.

Вчитель: Чудово. Зараз ми і потанцюємо і поплескаємо у долоні. Але спочатку давайте поплескаємо долонями пульс і ритм польки.

Вчитель малює на дошці ритмічну формулу:

Спочатку діти під музику відтворюють пульс, а потім і ритм. Потім вчитель та учні хлопають разом (вчитель ритм, учні - пульс; потім навпаки).

Вчитель: Бачу вам сподобалось танцювати польку. Так, це веселий запальний народний танець з дводольним ритмом, який танцювали на свята. Танцюють польку багато людей.

3. Розспівування.

Вчитель: Ми цілий тиждень не співали, від музики відпочивали. Щоб добре проспівати пісеньку, ми повинні поспівати наші розспіви. Сядьте рівно, руки покладіть на коліна. Будьте уважні.

Вчитель показує першу розспівку:

При розспіву ванні треба формувати вокально-хорові навички дітей, доцільні у цьому віці. На цій розспівці треба слідкувати за чітким промовлянням тексту, м'якою атакою звуку.

Вчитель: Деякі діти співають дуже голосно, бо вважають, що гучний спів красивий. Але ж ми знаємо, що це не так. Ось прослухайте розспівку, яку ми проспіваємо для цих дітей.

На цій розспівці діти вчаться співати легато та стаккато, правильно розподіляти дихання.

Вчитель: А зараз ми згадаємо поспів ку про дівчинку, яка захворіла, бо співала на морозі. Поспівчуваємо їй.

Ця розспівка формує відчуття ладу (мажор, мінор). Діти вчаться доносити зміст тексту, через використання мажору та мінору. Треба слідкувати за красивим округленим звуком.

4. Вивчення нової пісні. (1-й етап).

Вчитель: Пісня як і танець є невід'ємною частиною культури нашого народу. Пісня завжди поруч і в веселі, і в тяжкі часи життя людей. Зараз осінь, що в цей час робили наші предки?

Діти: Збирали врожай, готувались до зими.

Вчитель: Тобто займались тяжкою працею. Що ж допомагало їм в цей час?

Діти: Пісні.

Вчитель: Так. Вони співали так звані землеробські пісні. Зараз я вам проспіваю пісню „Вставай, сонінко”. Послухайте уважно, та скажіть, про що розповідає пісня.

Вчитель співає виразно, чітко промовляючи слова.

Вчитель: Сподобалась вам пісня? Про що вона? Який має характер, які відчуття викликає?

Діти: Пісня розповідає про тяжку працю людей, вона лірична.

Діти вивчають 1-й куплет, чітко промовляють окремо текст. Окремо відпрацьовуються стрибки.

Окремо відпрацьовуються кінцівки фраз.

5. Робота над піснею А. Філіпенко „Веселий музикант” (2-й етап).

Повторюється 1-й куплет. Діти виконують його наспівно.

Вчитель: Тепер ми вивчимо 2-й і 3-й куплети цієї чудової пісеньки.

Діти чітко проговорюють текст 2-го куплету.

Вчитель: У цьому куплеті наш веселий музикант грає на балалайці, зазиваючи всіх до танцю. Як, на вашу думку, ми повинні заспівати цей куплет?

Діти: Весело, легко.

Вчитель: Вірно, щоб оточуючим захотілось пританцьовувати. Тому співаємо світло, легко, чітко промовляючи текст.

Таким же чином вивчається і 3-й куплет, який виконується чітко, маршово, при збереженні кантилени.

6. Вчитель: Ми сьогодні дуже плідно попрацювали. Чи сподобався вам урок?

Діти: Так.

Вчитель: Так з якими новими видами танцю ми познайомились на уроці?

Діти: Вальс та полька.

Вчитель: А яка ж між ними різниця?

Діти: Вальс має плавний рух, м'яке звучання, 3-х дольний ритм. Він виконується парами. А полька звучить уривчасто, весело, має дводольний ритм.

Вчитель: А чи потрібні танець та пісня нам?

Діти: Так, через пісню та танець ми передаємо наші почуття, настрій.

Вчитель: А в які моменти життя виконується вальс, полька, землеробські пісні?

Діти: Вальс - на балу, урочистому святі. Полька - на святі. А землеробські пісні у час збирання врожаю, щоб полегшити життя народу.

Вчитель: Тобто вони є невід'ємною частиною нашого життя, нашої культури.

А тепер я задам вам таке домашнє завдання: намалюйте будь ласка нашого веселого музиканта, який грає на музичному інструменті ,який подобається саме вам. Придумайте мелодію вальсу, чи ритмічний малюнок для польки (на ваш вибір).



Загальні висновки

Формування та розвиток музично-інтелектуальних вмінь молодших школярів є важливою проблемою музичної педагогіки й одним з її головних пріоритетів, то відображено у найвагоміших здобутках педагогічної науки і практики ХХ століття. Сучасний стан вивчення музично-інтелектуальних вмінь можна охарактеризувати як етап пошуку таких шляхів і методів, які б давали змогу: розкривати і розвивати здібності кожної дитини.

Дослідження підтвердило ефективність цілісного формування музично-інтелектуальних вмінь школярів молодшої школи, основаного на педагогічних впливах, які забезпечують динамічний розвиток усіх структурних компонентів музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності; інднвідуально-типологічному та особистісно-зорієнтованому підходах; організації змістовної музично-творчої діяльності дітей, схваленні їх найменших досягнень; створенні умов для творчої самореалізації1 особистості.

На основі аналізу й узагальнення ідей основних концепцій музичної освіти щодо розвитку музично-інтелектуальних умінь, проведеного експериментального і дослідження доведено, що формування музично-інтелектуальних умінь дітей відбувається шляхом їх залучення до активної музично-творчої діяльності, опори на національний фольклор; розвитку художньо-образної уяви, організації різноманітної художньо-змістовної та емоційно наповненої діяльності на уроці й поєднання в єдиний комплекс основних її видів, що активізує моторику, емоційну сферу дітей, сприяє вивільненню фантазії та творчої енергії, музично-творчому самовиявленню та самоствердженню.

Процес формування музично-інтелектуальних умінь грунтується на педагогічній моделі, яка включає визначення мети (розвиток музичних здібностей як основи формування музичної культури особистості); завдань (формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей, здібностей до музичної діяльності, як єдиного синкретичного комплексу); змісту (система музичних знань, досвід музичної діяльності та емоційно-оцінного ставлення до творів музичною мистецтва, власна музично-творча діяльність як результат задоволення потреб і бажань музично-образного самовираження); засобів (високохудожні твори та доцільний допоміжний музично-дидактичний матеріал)! педагогічних впливів (сучасні педагогічні технології, оптимально організована музично-навчальна діяльність): методів (ігрові та навчальні методи, методи активізації музичної діяльності, методи створення пошукових ситуацій тощо); форм навчання (колективна, групова, індивідуальна): критеріїв визначення рівні сформованості музичних здібностей.

Розроблені критерії та показники рівнів сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів дозволяють адекватно оцінювати ефективність процесу формування музично-інтелектуальних умінь на уроках музики. Такими критеріями є:мотиваційно-потребовий; емоційно-почуттєвий; творчо-діяльнісний; когнітивно-операційний, оцінювально-орієнтаційний.

Експериментально доведено, що ефективність процесу формування музично-інтелектуальних умінь забезпечується за таких умов: а) інформованості вчителя про стан музично-інтелектуального розвитку кожного учня зокрема і класу в цілому; б) цілісного формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності; в) залучення учнів до такої музичної діяльності на уроці, яка вимагає вияву означених вмінь у комплексі: і) інднвідуально-типологічного підходу до формування музичних здібностей дітей.

Наше експериментальне дослідження довело можливість успішного формування музичних здібностей молодших школярів на уроках музики в загальноосвітніх школах. Використання чинних програм і музики, в яких реалізовано концепцію музичного виховання школярів на основі української національної культури, надає широкі можливості для залучення дітей до активної музично-творчої діяльності, сприяє ефективній реалізації завдань сучасної школи щодо формування й розвитку музичних здібностей учнів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування та розвитку музично-інтелектуальних вмінь школярів молодшої школи.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Апраксина О.А- Методика музыкального воспитания в школе. -- М.: Просвещение, 1983. -- 224 с.

2. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. -- 2-е изд. -- Л.: Музика, 1973. -- 144 с.