Розвиток творчості старшого дошкільника

Виховання творчої особистості. Вплив педагога на творчу активність вихованців. Розгляд досвіду Людмили Шульги: "Пізнання себе і навколишнього світу відбувається через почуття". На її думку, малювання – благодатна діяльність для виховання почуттів.

Рубрика Педагогика
Вид практическая работа
Язык украинский
Дата добавления 18.07.2011
Размер файла 49,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дитина ще не встигла народитися, а в ній вже живе велика таємниця таланту, отже, високе призначення педагога -- допомогти маленькій людині розгадати секрети свого внутрішнього «Я».

Позаяк потреба в красі в дитини існує з перших днів її життя, вона намагається розвивати творчу особистість саме через мистецтво, адже це благодатна діяльність для виховання позитивних почуттів.

Виховання творчої особистості -- одне з найважливіших соціальних завдань, які покликані розв'язувати всі ланки освіти.

Широкі можливості для проникнення дошкільнят у творчий процес дає зображувальна діяльність. Залучаючи до неї дитину, вихователь не лише сприяє її психічному розвитку і становленню особистості, а й спонукає до відтворення прекрасного.

Вплив педагога на творчу активність вихованців здійснюється в двох напрямах. Це, по-перше, створення комплексу умов, що сприяють творчості, по-друге -- ознайомлення дітей з логічною поетапністю творчого пошуку.

Комплекс умов -- поняття містке. Воно передбачає встановлення в групі атмосфери зацікавленого і доброзичливого ставлення з боку дорослих і однолітків до творчих спроб кожної дитини, організацію виставок робіт для стимуляції творчості, забезпечення матеріальних умов (приміщення, обладнане за гігієнічними і естетичними вимогами, різноманітні якісні матеріали для малювання, аплікації, ліплення, конструювання тощо).

Важливою умовою є сформованість у дітей у межах можливого для цього віку тих психічних процесів і утворень, які забезпечують успішне здійснення творчого процесу, тобто визначають готовність до творчості. Це передусім сукупність загальних і спеціальних здібностей та знань, певних умінь і навичок, без яких неможливо реалізувати задум; уява (відтворювальна і творча), від якої залежить не лише кінцевий результат творчого пошуку, а й основні підходи до його здійснення; морально-етична позиція, яка породжує зміст художнього образу і відображає ставлення автора до нього.

У роботі зі старшими дошкільниками творчі завдання розв'язуються в двох напрямах: вихователь пропонує дітям загальну тему або кожна дитина сама обирає її. Відповідно визначаються зміст і методика керівництва діяльністю дітей.

Окреслюючи тематику творчих завдань, вихователь обов'язково зважає на вік дітей, загальний рівень їхньої підготовки, оточення, у якому вони живуть, особливості природи рідного краю (степ, ліс, море, гори тощо), професії батьків та ін. Під час розробки теми педагог звертає увагу на правильний добір опорних об'єктів. Вони допомагають зосередити увагу дітей на головному, найціннішому щодо пізнавального, -- морального й естетичного впливу. Крім того, ці об'єкти стають своєрідною підказкою в доборі смислового центру майбутніх композицій. Джерелами інформації про них можуть бути навколишня дійсність, твори образотворчого мистецтва, художня література, діафільми тощо. Форми організації ознайомлення дітей з необхідними об'єктами теж різноманітні. Це -- екскурсія, прогулянка, зустріч з учасниками події, гра, трудова діяльність, заняття тощо. А методи ознайомлення -- спостереження, обстеження, розповідь тощо.

Вихователь також чітко визначає навчальні цілі, які досягатимуться під час підготовки дітей до виконання творчого завдання: ознайомлення з засобами обстеження об'єктів, елементами зображувальної грамоти (малюнок, лінія, колір, композиція), технічними прийомами роботи з різними матеріалами.

Первинні художні уявлення накопичуються в дітей підчас попередньої роботи. Спеціально організовують обстеження тих об'єктів, які діти раніше не розглядали або недостатньо запам'ятали їх. Ознаки решти об'єктів закріплюють у повсякденному житті під час прогулянок та екскурсій.

У процесі зображення (з натури, з пам'яті і за уявленням) обраних об'єктів діти оволодівають відповідними елементами зображувальної грамоти і технічними прийомами роботи з різними матеріалами. Ознайомити малят із правилами і прийомами композиції (способами виділення головного об'єкта, прийомами підсилення вираження руху або зображення багатоплановості з використанням елементів лінійної перспективи тощо) допоможуть завдання із сюжетного малювання.

Звісно, творчий процес може набути розгорнутого характеру лише за наявності в дітей певного життєвого і зображувального досвіду. А він, як відомо, накопичується поступово.

Усебічний та гармонійний розвиток дітей на заняттях відбувається в тому разі, якщо педагогічний процес побудований згідно з розвивальним і виховним навчанням, на принципах індивідуалізації, поступовості, повторюваності, а також єдності стихійного і організаційного, раціонального та емоційного.

На основі цих принципів до педагогічного процесу висувається низка вимог:

1. Зацікавленість та ігрова форма навчання. Для того, щоб реалізувати поставлені завдання складається сценарій, перебіг, правила гри або ігрові дії. Придуманий ігровий задум пов'язують єдністю різноманітні структурні компоненти заняття. Найчастіше їх об'єднують завдання різного характеру, а інколи і різні види діяльності, які також допомагають вмотивовувати потребу якісного виконання. Звідси і різноманітність ігрових форм: дидактична гра, рухлива, гра-драматизація тощо.

Єдність стихійного і планового, раціонального та емоційного забезпечує високу гнучкість і рухливість педагогічного процесу. Вихователь може імпровізувати відповідно до ситуації, особливостей поведінки і висловлювань дітей. Він може змінити матеріал, зміст заняття, модифікувати завдання для кращого досягнення мети через малу продуктивність недостатнього за ступенем навантаження або, навпаки, зайвого перевантаження.

Естетизація педагогічного процесу здійснюється завдяки привабливості матеріалу, підготовленого для дітей. Привабливість виражається у кольорово-гармонічному виконанні, виразності форм, конфігурації і багатоваріантності. Відчуття краси поліпшується, якщо педагог використовує яскраві ілюстрації, іграшки, музичні фрагменти, які заохочують дітей до виконання завдань.

Детермінованість проявляється у тому, що зміст, форми, методичні прийоми роботи, всі технології орієнтовані і враховують особливості дітей певної групи, віковий рівень і ступінь розвиненості кожної дитини. Згідно з цими вимогами розробляється і добирається певний матеріал.

Естетичне виховання -- це виховання творчо активної особистості дитини, здатної бачити, відчувати, милуватися, споглядати і творити прекрасне в житті, мистецтві через різні види художньо-практичної діяльності.

Головною метою зображувальної діяльності є активізація творчості дітей, розвиток природних нахилів і творчих здібностей.

Досягнення цієї мети передбачається у такому напрямі -- до активізації творчості через розвиток емоцій, почуттів, формування в дитини естетичного ставлення до довкілля.

Основою художнього розвитку дітей є їхня власна образотворча діяльність на ряду з ознайомленням з творами мистецтва, музикою, живописом, а також зі світом природи і навколишнім середовищем.

Пропонується певна система роботи, що здійснюється поетапно. Спочатку діти ознайомлюються з об'єктами дійсності, далі сприймають образ у творах живопису, художній літературі, обігрують його в іграх. Діти вчаться передавати свої знання через художні засоби самовираження. Вони навчаються працювати за кількома напрямами, зокрема на заняттях:

із малювання: зображувати те, що знають і відчувають, спонтанно використовувати кольори;

з аплікації: втілювати задуманий образ у різних матеріалах: на папері, фользі, перетворювати аплікації на композиції;

з ліплення: використовувати засоби пластичної виразності матеріалу, створювати предмети різної форми;

під час самостійної художньої діяльності (для цього має бути створена зона мистецької діяльності, де зібрано необхідне обладнання і атрибути, якими діти можуть вільно користуватися).

Дуже важливо не втручатися в процес дитячої діяльності, спостерігати за його перебігом і підтримувати малюків у разі труднощів, схвалювати позитивні спроби створити власний неповторний образ. Після завершення самостійної художньої діяльності бажано долучитися до розглядання дитячих робіт, разом оцінити створене, зазначити його своєрідність. Неповторність, оригінальність і самобутність цих образів визначає їх мистецьку цінність.

творча особистість малювання виховання почуття

Для вас, батьки

Шановні батьки! Всім відомо, що дитина не народжується фантазером. Її здібність придумувати базується на розвитку уяви. Уява потрібна не тільки в діяльності винахідника або вченого-експериментатора, але й в найбільш абстрактних галузях науки. Ні в якій іншій області уява не має такого виключного значення, як у мистецтві, в процесі художньої творчості.

Слід створювати умови для дитячої творчості. Творча діяльність сприяє розвитку індивідуальних особливостей, поведінки і психіки дітей. Вони стають сміливішими, вільно себе почувають, не бояться помилитися.

Ігри, які ми пропонуємо, розраховані на розвиток творчих здібностей дітей. Всі діти мають різний рівень розвитку, різні творчі можливості, тому, граючись з дитиною, треба уважно до неї придивитися, оцінити ті якості, які вже сформувалися. Якщо дитина швидко і легко розв'язує завдання, можна запропонувати їй більш складні, і навпаки, у випадку труднощів, варто довше затриматися на легших. Але ні в якому разі не можна форсувати виконання творчих завдань, звинувачувати малюка в тому, що він ще не вміє того, що вміють його однолітки.

Творчі завдання мають, за звичай, декілька рішень, тут немає чіткого "вірно - не вірно", любе рішення може виявитися вірним, але більш менш вдалим. Важливо навчити дитину висувати декілька рішень, відстоювати свою думку, сприймати критику без образ.

Практично в кожну гру можна грати або з однією, або з декількома дітьми, але не більше, ніж з 6-7, щоб була можливість звернути увагу на кожного. Ігри можна використовувати при проведенні днів народжень, або інших дитячих свят.

«Яка це іграшка?»

Для гри треба приготувати декілька аркушів паперу з намальованими фігурками. На кожному аркуші - одна фігурка, схожа одразу на декілька іграшок. Наприклад: кружечок, це може бути: повітряна кулька, тарілочка, м'ячик, обруч, руль, колесо від машини. В цій грі важливо, щоб діти фантазували і знаходили якнайбільше рішень, не зупиняючись лише на одному. Виграє той, хто найбільше назвав.

«Допоможемо художнику»

Скажіть дитині, що ваш знайомий художник не встиг домалювати картину і зараз ви йому допоможете. Подумати, що тут можна домалювати, хто або що це може бути. Гру можна проводити багато разів, домальовуючи, доповнюючи деталями схематичні зображення будиночка або собачки, поїзда або машини, дерева або квітки, всього, що забажаєш.

«Перевертці»

Приготуйте однакові для вас і дитини аркуші паперу, на кожному з яких намальована будь-яка фігурка. Це можуть бути 4 аркуша для кожного, де одна й та ж сама фігурка намальована в різних положеннях (перевернута). Кожну з них треба домалювати. Всі малюнки повинні бути різними, по можливості цікавими і повними. Потім порівняйте свої аркуші і роздивіться малюнки, які у вас вийшли, відмітьте найбільш вдалі рішення.

«Майстерня по ремонту»

Приготуйте картки з малюнками знайомих предметів. Але в кожному малюнку з помилка, яку треба знайти і "поладнати": на чистому аркуші зробити правильний малюнок. В майстерню можуть потрапити: машина без колеса, машина з трьома колесами одного типу і одним від велосипеда, чашка зі зламаною ручкою, стільчик без однієї ніжки, гребінець зі зламаними зубчиками, літак без одного крила і т.д.

«Чарівні плями»

До початку гри робиться декілька плям: на середину аркуша вилити трішки чорнила або туші і скласти його навпіл. Потім аркуш розгортається і можна починати гру. Гравці по черзі говорять на що схожа пляма. Виграє той, хто назве найбільше предметів.

«Відгадай, що вийде»

Для цієї гри потрібен аркуш паперу і олівці для кожного гравця. Перший гравець починає будь-який малюнок, (провести можна лише одну лінію). Слідуючий гравець говорить, що це може бути і домальовує ще одну лінію. Слідуючий повинен придумати вже що-небудь інше і домалювати лінію відповідно до свого задуму. Так продовжується до тих пір поки хто-небудь з гравців не зможе по-своєму змінити малюнок. Виграє той, хто останнім вніс зміни.

«Саме веселе»

Для гри потрібні олівці, а ще краще - фарби і аркуші паперу. Всім гравцям пропонується намалювати що-небудь веселе - саме веселе на світі. На малюнку можна зображувати не лише предмети, а й різні поєднання кольорів і форм. Готові малюнки розглядаються і приймається колективне рішення: чий малюнок виявився самим веселим.

«Малювання вдвох на довгій смужці паперу»

В даному випадку довга смужка допоможе малювати удвох, не заважаючи один одному. Можна малювати ізольовані предмети або сюжети, тобто працювати поруч. І навіть у цьому випадку дитині тепліше від ліктя мами або тата. А потім бажано перейти до колективного малювання. Дорослі і дитина домовляються, хто що буде малювати, щоб вийшов один сюжет.

"Малювання 3 секретом в три пари рук"

Береться прямокутний аркуш паперу, 3 олівці. Гравці між собою домовляються, хто буде малювати першим, хто другим, а хто третім.

Перший починає малювати, а потім закриває свій малюнок, загорнувши аркуш зверху і залишивши трішки, яку-небудь частинку для продовження (наприклад: шия). Другий гравець не бачить нічого, крім шиї, продовжує тулуб, залишивши видимою тільки частину ніг. Третій закінчує. Потім розгортається весь аркуш - і майже завжди виходить смішно від невідповідності пропорцій і кольорових гам. А можливо, закладений першим гравцем сюрприз приведе до повної невідповідності цілого і його трьох частин.

Сподіваємось, що наші поради допоможуть не тільки розвинути творчі можливості вашої дитини, а й краще її зрозуміти. І ще одне. Будь-яку з вищеописаних ігор можна неодноразово модифікувати, самим придумувати аналогічні ігри. Звичайно, це непросто, але варто спробувати, тому що ви відкриваєте перед дитиною шлях до творчості і самовираження.

Пам'ятка для батьків

Для виховання та розвитку дитини в образотворчій діяльності важливо:

· Відвідувати з нею художні музеї, дитячі театри, виставки та інші мистецькі заходи.

· Обладнати куточок для образотворчої діяльності дитини вдома.

· Надати дитині право вибору у використанні різних художніх матеріалів.

· Визнати її неповторну індивідуальність.

· Керуватися першою формулою особистісного виховання: ТИ ВСЕ МОЖЕШ!

· Систематично формувати особистісну позицію дитини у сприйнятті нею творів образотворчого мистецтва.

· Сприймати її творчість такою, яка вона є.

· Підтримувати в неї бажання творити, організовувати вернісажі в родинному колі.

· Давати їй особистий наочний приклад у ставленні до мистецтва, до самостійної образотворчості.

· Без дозволу дитини не втручатись у процес створення нею образу.

· Не насміхатись, але й не захвалювати.

· Оцінюючи дитячі роботи, не порівнювати.

Досвід Людмили Шульги

Пізнання себе і навколишнього світу відбувається через почуття. Тому так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати, розуміти цей світ, сприймати його як диво.

На думку педагога Л.М. Шульги (м. Запоріжжя), малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім тому, що майже всі діти люблять малювати. А ще тому, що це продуктивна діяльність, яка дає дитині змогу відтворити на аркуші паперу світ своїх почуттів і думок. Ось чому головним завданням організації зображувальної діяльності Л.М. Шульга вважає виховання естетичних почуттів, розвиток творчих здібностей, а допоміжним - навчання технічних прийомів.

Л.М.Шульга пропонує близькі за метою і змістом заняття об'єднувати в один цикл. Як правило він складається з 3-4 занять. Його завдання - занурення в певну тему. Перше заняття - ознайомлення. Воно несе велике емоційне і інформаційне навантаження. Тема має здивувати, зацікавити й захопити малят. На другому і третьому заняттях діти здобувають певний досвід з теми й оволодівають прийомами і технікою малювання. Це вже навчальні заняття. Навчання носить м'який, ознайомлюючий характер. Діти дізнаються про різні техніки і прийоми малювання й самостійно обирають прийоми для здійснення свого задуму. Останнє заняття циклу творче. Воно дає змогу осягнути всю тему і пропустити її крізь себе, виразити своє ставлення, свої почуття в малюнку.

Необхідною умовою успіху є творча атмосфера на занятті з малювання. Тільки розкута дитина здатна глибоко відчути і передати свої почуття. Саме тому бесіди під час занять відбуваються у вільній формі. Висловлюються всі, хто бажає. Традиція піднятої руки відійшла в минуле. Дошкільнята повинні впевнитись, що "неправильних" фантазій не буває, дорослий повинен зрозуміти і прийняти кожну знахідку дитини, кожне її відкриття.

Які ж методи і прийоми на думку Л.М. Шульги, сприяють розвитку дитячої творчості, активізують уяву дошкільнят?

Прийом "занурення в картину". Якщо необхідно навчити дітей малювати пейзаж, попередньо розглядаємо картини відомих художників. Дітям пропонується уявити себе на тому місці, яке зображене, вдихнути аромат трав, квітів або осіннього листя; підставити долоні і відчути палючо-жарке сонце, холодний вітерець, послухати спів пташок, пісню вітру. Все це супроводжується поетичним словом, слуханням музики. Діти вдивляються в картину, починають розуміти мову фарб. І фарби відкривають їм секрети природи. Так, виявляється, жовті фарби сніговому килиму подарувало саме сонце. Його промені розмовляють з сніжинками. І в цій розмові сонце віддає свою теплу жовтизну снігу, а той свої холодні білі барви дарує сонцю. При такому сприйманні дитина пізнає не тільки зміст твору живопису, а й таємниці навколишнього світу. Так барви "озвучують" картину, створюючи настрій і викликаючи почуття. А музика, навпаки, може малювати в уяві дитини кольорові образи. Прослуховування музичного твору викликає у дітей яскраві почуття, відкриває їм таємниці взаємодії звуків і барв.

Фарби, пензлі, папір, олівці для дошкільнят не просто засоби зображення. Вони - добрі друзі, які допомагають передати настрій, стан душі маленького художника.

Щоб діти краще зрозуміли цих нових друзів, проводяться заняття-знайомства. При першій зустрічі малят з пензлем ми розкриваємо таємницю його життя. Розповідається, що колись це була тендітна гілочка дерева, яку живили соки землі і промені сонця. А ніжний ворс подарувала пензлику весела жвава білочка, а може, й інша лісова тварина з пухнастим хутром. Життя пензлика продовжується, коли його бере художник. Пензель відчуває тепло рук людини, її прагнення і бажає допомогти їй. Розкриваємо дитині азбуку взаємин: пензель тонко реагує на те, в якій частині до нього торкаються пальці, на положення руки, як нахиляють його до паперу.

Дитина обстежує пензель, торкається ворсом своєї щоки, аби відчути його ніжність і м'якість, "малює" ним у повітрі, тримаючи спочатку за металевий наконечник, а потім за середину. Дорослий пропонує простежити як змінюється пензель при цих рухах, коли він стаз більш рухливим, чутливим. Після такого знайомства пензель оживає для дитини. Тендітний пензлик не любить галасу і крику. Коли малюк торкається ворсом щоки, він чує у відповідь: "Здрастуй, я на тебе дуже чекав!" Після цих слів дитина не здатна зробити пензлику боляче.

Перші зустрічі складають цілий цикл занять. Діти дослухаються до аркуша паперу, влаштовують йому побачення з водою, пізнають таємниці гуаші й акварелі, гостюють у королівстві олівців.

Цінність цих зустрічей не лише в тому, що в дитини формується особливе поетичне ставлення до приладдя художника, яким вона буде користуватися, а в тому, що вона починає небайдуже ставитися до всього, що її оточує. Спокійне, добре, трохи казкове спілкування не залишить малюка байдужим, допоможе йому чутливіше реагувати на зовнішній світ, тонше сприймати його.

Пропонується також прийом "оживлення" речей, об'єктів, які малюємо. Це значить, що герої малюнку "оживають", розмовляють, з ними трапляються різні пригоди. Або ж героїв "оживляють" самі діти. Наприклад, малюємо яблуко. Діти слухають музику, під неї висловлюють свої фантазії про те, ким було яблуко у дитинстві, як росло і змінювалось, які друзі були у яблука, хто зняв яблуко з гілки? Тобто, разом придумуємо казку, в якій герої розповідають про себе, свої звички, друзів, бажання.

При малюванні натюрмортів корисно викликати у дітей асоціації. Наприклад: груша - жовта, м'яка, значить, солодка; яблуко жовто-зелене, тверде, блискуче - значить кисле.

При сприйнятті натури, звертається увага на її характерні особливості. Наприклад, малюємо гарбуз. Жовті боки говорять про легку, веселу вдачу, піднятий хвостик про піднесений, веселий настрій.

Цікаві дітям заняття, де вони мають можливість виражати свої почуття емоціями, мімікою, жестами, рухами. Тому інсценуються зустрічі героїв малюнку. Необхідно дати дітям свободу, нехай кожен уявить себе пташкою, сонцем, листочком, сніжинкою, розповість який він. Тоді малюкам легше передати в малюнку все те, що схвилювало і вразило.

Також Л.М. Шульга великого значення надає роботі з кольорами. Діти малюють барви літа, осені, зими, весни, барви дощу; вчаться визначать зв'язок між настроєм, музикою і кольором. У дошкільнят розвивається здатність виражати настрій спокійною інтонацією, словом, жестом, танком, фарбою ("барви спокою"). Яка фарба не весела і не сумна? Не холодна і не тепла? (зелена). Діти "перетворюються" на зелену фарбу і показують її настрій на своєму обличчі.

Отже, важливо, щоб дитяче сприйняття супроводжувалось схвилюванням, здивуванням, радісною увагою, отримуючи при цьому естетичний смак і сенсорний досвід.

БАРВИ НАТХНЕННЯ

Розвивальні ігри з дослідження колірних відтінків

Різноколірні калюжі

Гра-експеримент для дітей 5 років

Мета: вчити дітей отримувати світлий відтінок, експериментуючи з білим кольором та кольорами спектра.

Матеріал: картки із зображеннями: вгорі -- білої хмарки, внизу -- контура калюжі; посередині -- жовтогарячого сонечка (блакитної бабки, жовтих соняхів та каченят, чорних вороненят, фіолетового бузку, червоного маку, малини, мухоморів, зеленої ялинки, синіх дзвіночків); гуаш (біла та кольорів спектра); пензлики; палітри; серветки; ємкість з водою.

Хід гри

Педагог розповідає казку.

ь Жила собі Хмаринка. Вона була біла й така легенька, що вміла літати. Якось летіла Хмаринка по небу і з цікавістю розглядала землю. Побачила Калюжу, глянула в неї і здивувалася. Калюжа стала такою ж білою, як і Хмаринка! Побачило це Сонечко з неба, теж зазирнуло в Калюжу і знайшло там своє відображення. Дивляться біла Хмаринка та жовтогаряче Сонечко і не можуть зрозуміти: якого кольору стала Калюжа?

Допоможіть Хмаринці та Сонечку отримати відтінок барви й розфарбуйте ним Калюжу.

Завдання: змішати білу й жовтогарячу фарби та розмалювати заготовки.

Примітка: подібним чином складається оповідка з участю інших персонажів, зображених на картці, і змішуються відповідні фарби з білою.

Хто дивився в Калюжу?

Дидактична гра для дітей 5 років

Мета: закріплювати уявлення дітей про світлі відтінки кольорів; вчити утворювати їх.

Матеріал: картки із зображеннями білої хмарки -- вгорі, калюжі певного світлого відтінку -- внизу, з отвором для вкладки -- посередині; овали-вкладки із зображеннями предметів різних кольорів спектра (жовтого курчати, блакитної кульки, рудої лисиці, чорного кота, фіолетової бабки, червоного маку, зеленої жабки, синього бегемота).

Хід гри

Педагог розповідає казку.

ь Жила-була біленька Хмаринка. Літала собі по небу, землю розглядала. Побачила Калюжу, глянула в неї і здивувалася: відображення в ній не було білим. А якого кольору? Допоможіть визначити колірний відтінок дивовижної Калюжі й знайдіть того, хто дивився у неї разом з Хмаринкою.

Завдання: розглянути забарвлення Калюжі на картці й дібрати предметну вкладку, колір якої відповідає відтінку барви, який має Калюжа.

Свято білого кольору

Гра-експеримент для дітей 5 років

Мета: активізувати експериментальну діяльність дітей з фарбами; спонукати їх спостерігати за взаємодією білого кольору з кольорами спектра й утворенням світлих відтінків. Розвивати здатність бачити схожість й відмінність світлих колірних відтінків; розвивати уяву під час розглядання різноколірних плям та домальовування їх.

Матеріал: цупкий папір; скло прямокутної форми (розмір А4); гуаш (біла, жовта, червона, синя); мастихін або пензлик-фейц; палітри; серветки; ємкість з водою.

Хід гри

Педагог пропонує дітям влаштувати свято для білої барви: імпровізувати гуртом казку на склі. Накладаючи фарби на скляну поверхню, діти називають кожний колір з урахуванням його характеру. Потім накривають скло аркушем паперу, знімають і розглядають одержаний відбиток.

Завдання: відповісти на запитання: "Скільки відтінків утворилося з чотирьох кольорів? Що між ними схожого й відмінного? На що схоже це зображення?" Домалювати деталі, щоб цей образ упізнали всі.

Різноколірні хмаринки

Гра-експеримент для дітей 5-7 років

Мета: досліджувати можливості поєднання кольорів спектра з білим кольором. Стимулювати творчу активність дітей у створенні оригінальних різноколірних хмаринок. Розвивати художній смак.

Матеріал: папір; гуаш (біла, жовта, червона, синя): пензлики; палітри; серветки; ємкість з водою.

Хід гри

Педагог розповідає казку.

ь Жили собі хмаринки. Вони були легенькі, білі й казково гарні. Але люди лише зрідка зводили очі до неба й милувалися ними. Тож вирішили хмаринки подивувати людей. Допоможіть їм виглядати незвично.

Завдання: зобразити хмаринки, незвичні за кольором та формою.

Драбинка для Сонечка

Гра-експеримент для дітей 5-6 років

Мета: закріплювати знання про послідовність барв веселки. Активізувати дослідницьку поведінку в експериментуванні з основними кольорами спектра.

Матеріал: картки із зображенням сонечка над драбинкою з контурами сходинок; гуаш основних кольорів (жовта, червона, синя); пензлики; серветки; палітри; ємкість з водою.

Хід гри

Педагог пропонує дітям послухати казку.

ь Жило-було Сонечко. Вночі воно спало, й на землі було темно. А вранці Сонечко піднімалося по казковій драбинці, дуже схожій на веселку. Всі щаблинки-сходинки цієї драбинки були яскраво розфарбовані -- кожна у певний веселковий колір. Та якось налетіли вітер з дощем і змили фарби зі сходинок. Настав час Сонечкові спати. Дивиться воно вниз на драбинку й не бачить її веселкових сходинок. Зажурилося Сонечко: як же воно повернеться додому? Допоможіть Сонечку.

Завдання: розфарбувати сходинки драбинки всіма барвами веселки, використовуючи тільки основні кольори (жовтий, червоний, синій) і змішуючи певні фарби для утворення інших кольорів спектра.

Драбинка для Хмаринки

Гра-експеримент для дітей 5-6 років

Мета: досліджувати природу світлих колірних відтінків, експериментуючи з білим та основними кольорами. Закріплювати знання послідовності розташування кольорів спектра.

Матеріал: картки із зображенням білої хмаринки над драбинкою з контурами сходинок; гуаш (біла, жовта, червона, синя); пензлики; серветки; палітри; ємкість з водою.

Хід гри

Педагог розповідає казку.

ь Жила собі біленька легенька Хмаринка. І дуже любила вона бувати високо-високо в небо. А допомагала їй у цьому дивовижна драбинка, яку подарувала їй барвиста Веселка. Тому її сходинки своїми, кольорами нагадували саму Веселку. Але їхні відтінки були дуже світлі, і драбинка здавалася легкою та повітряною, як сама Хмаринка. Хочете побачити веселкову драбинку для Хмарки? Тоді розфарбуйте її сходинки.

Завдання: розфарбувати драбинку, використовуючи фарби основних кольорів та змішуючи їх з білою.

Драбинка для Хмари

Гра-експеримент для дітей 5-6 років

Мета: досліджувати природу темних відтінків в експериментуванні з чорним та основними кольорами. Закріплювати знання послідовності розташування кольорів спектра.

Матеріал: картки із зображенням чорної хмари над драбинкою з контурами сходинок; гуаш (чорна, жовта, червона, синя); пензлики; серветки; палітри; ємкість з водою.

Хід гри

Педагог пропонує дітям послухати казку.

ь Жила собі велика чорна Хмара. Вона була холодна й дуже самотня. У неї не було жодного друга. Коли Хмара підлітала до Сонечка, воно ховалося за інші хмарки. Коли вона діставалася до білої пухнастої Хмаринки, то вітер швидко відносив ту вдалину. І чорна Хмара затужила. Вона плакала так гірко, що пролила на землю чимало дощів. А коли, нарешті, заспокоїлася, визирнуло Сонечко, усміхнулося їй, і на небі з'явилася Веселка. Веселка радісно засяяла всіма своїми барвами: "Дякую тобі, Сонце, за твоє тепле світло, а тобі, Хмаро, дякую за свіжий дощ! Ви обоє -- мої справжні друзі!" І Веселка подарувала Хмарі драбинку, кожна сходинка якої нагадувала про дружбу Хмари й Веселки.

Хочете побачити це диво? Розфарбуйте всі сходинки драбинки, додаючи до веселкових барв краплю чорної фарби й отримуючи темні відтінки основних і складних кольорів.

Завдання: використовуючи фарби основних кольорів, отримати складні. Розфарбувати драбинку, змішуючи всі кольори спектра з чорним.

Драбинки-сестрички

Дидактична гра для дітей 5-6 років

Мета: дослідити особливості кольору та його відтінків; розвивати здатність розрізняти чистий колір, його світлий та темний відтінки; класифікувати колір за насиченістю: світлий, яскравий, темний.

Матеріал: картки із зображеннями вгорі жовтогарячого сонця, білої хмаринки та чорної хмари й драбинками під ними із вирізаними для вкладинок щаблинками-сходинками; комплекти вкладинок-сходинок усіх барв веселки -- яскравого кольору, світлого та темного відтінків.

Завдання: розглянути картки й викласти кожному свою драбинку. Із закінченням гри запитати: "Чому ти так виклав? Чим схожі три драбинки? Як їх назвати за кольорами? Як назвати світлі відтінки? Як назвати темні відтінки?"

Вбрання для олівців

Дидактична гра для дітей 5-6 років

Мета: продовжувати досліджувати особливості кольору; експериментувати в отриманні його світлих і темних відтінків.

Матеріал: картки із зображенням трьох олівців -- середній розфарбований одним із кольорів спектра, інші -- білі; гуаш (біла, жовта, червона, синя, чорна); пензлики; серветки; палітри; ємкість з водою.

Завдання: розглянути колір розфарбованого олівця, знайти його на палітрі серед кольорів спектра або утворити з основних кольорів. Отримати два відтінки -- світлий і темний, а потім розфарбувати ними контурні зображення олівців.

Сімейка олівців

Дидактична гра для дітей 6-7 років

Мета: досліджувати особливості колірного спектра; розвивати здатність диференціювати кольори та відтінки, групувати відтінки в одному кольорі, рухаючись від світлих до темних.

Матеріал: картки всіх кольорів спектра з прорізами для вкладинок; площинні вкладки-олівці всіх кольорів спектра (разом із чорним), а також світлих і темних відтінків.

Завдання: розглянути вкладники згрупувати їх за кольором і викласти ряд кожного кольору (від світлого до темного).

Пригода маленької рибки

Інтегроване заняття для старших дошкільнят

Мета: формувати уявлення дітей про підводний світ, закріплювати знання назв частин тіла рибок; вчити дітей використовувати нетрадиційні техніки малювання мотузком, закріплювати навички малювання долонею; вчити дітей створювати композицію різнокольоровими нитками, малювати з використанням картопляних штампиків. Впроваджувати елементи правового та екологічного виховання; закріплювати знання дітей про те, що кожен має право мати свій будинок та сім'ю. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до всього живого, вміння працювати разом, охайність та наполегливість у роботі. Розвивати у дітей уяву, фантазію, художньо-естетичний смак.

Матеріал: рибки в акваріумі, мотузок, випороті та нарізані різнокольорові нитки, картопля, пензлі, фарби (синього, жовтого, коричневого кольорів), клей, серветки, підставки.

Попередня робота: ознайомлення з будовою тіла рибок, розгляд риб та равликів в акваріумі в куточку природи.

Хід заняття

Вихователь. Діти, до нас завітала маленька рибка, з якою трапилася біда. Жила вона у своєму будиночку на дні невеличкої річечки. Але люди почали скидати в неї сміття, і річка обміліла, вода стала зеленою і брудною. А наша бідненька рибка залишилася сама, без домівки та сім'ї. Тоді вона згадала, як одна знайома рибка розповідала їй про добрих діточок з нашого садочка, які завжди готові допомогти.

Ну, що, малята, допоможемо рибці? Вона дуже розгублена! Як ви вважаєте, що вона відчуває, залишившись без родини? Але спочатку давайте пригадаємо, що ми знаємо про рибок, щоб краще допомогти нашій.

Діти розповідають, що рибки живуть у воді (озерах, річках, морях). Кожна рибка має свою домівку (під камінчиком, у мушлі, в нірці, є такі, що будують свій дім самі з піску, трісочок тощо). У рибок, як і у нас, є тато, мама, братики й сестрички.

Діти разом з педагогом визначають будову тіла рибки: у неї є голова, очі, тіло, плавці, хвіст, луска, зябра.

Вихователь. Діти, ми з вами дихаємо за допомогою носика та легенів, а рибка дихає зябрами, тому що живе під водою.

Вихователь демонструє різнокольорових рибок в акваріумі. Діти розглядають будову риб, відзначають розмаїття їхніх форм і різнобарв'я.

Педагог пропонує дітям розділитися на дві групи. Перша створюватиме домівку для нашої рибки за допомогою мотузка та долоньок. Друга робитиме сім'ю для рибки: маму, тата та сестричку. Діти обирають вид роботи за власним бажанням.

Вихователь нагадує першій групі прийоми малювання мотузком (море, хвилі) та долонями (сонце, хмари), запитуючи у малят, якого кольору море, сонце, небо, хмари.

Діти працюють самостійно, за потребою їм допомагає помічник вихователя.

Вихователь пояснює другій групі прийоми аплікації за допомогою ниток, розпоротих і нарізаних заздалегідь.

Вихователь. У вас на столах лежать силуети рибок, але вони всі однаково білі, нецікаві. Давайте визначимо, якого кольору в нас буде родина рибки. Потім візьмемо силует рибки та ретельно намастимо його клеєм, не залишаючи жодного сухого місця. Далі беремо нитяні нарізки різних кольорів. На намащений клеєм силует у довільних пропорціях насипаємо дрібно нарізані ниточки та притискаємо серветкою.

Діти виконують завдання за чіткими вказівками вихователя та за його особистим прикладом.

Поки друга група завершує виготовлення родини для рибки, перша, створивши затишну домівку, вивішує композицію на дошці. Вихователь "випускає" створених дітьми рибок у "відкрите плавання".

Вихователь. Гарна в нас вийшла родина та затишна оселя. Мені здається, що рибкам тут дуже сподобається і вони будуть жити довго та щасливо, але для того, щоб їхня домівка завжди була чистою, треба намалювати ще кілька равликів. Вони допоможуть підтримувати чистоту в оселі. Якого вони кольору? Спробуємо намалювати їх картоплею.

Вихователь допомагає бажаючим дітям намалювати равликів методом штампування. (Картоплю слід розрізати навпіл та промалювати ручкою майбутнього "равлика". Потім гострим лезом чи ножем вирізати по намальованому контуру). Таким чином можна також виготовляти водорості.

Вихователь. Діти, що ми сьогодні робили? Кому допомогли? Чим ми малювали? Що наклеювали? Чи сподобалося вам заняття? Рибка дуже вдячна всім вам за допомогу. Тепер у неї є свій дім та родина. Вона дуже задоволена. До речі, ви допомогли не простій рибці, а чарівній. У подяку вона дарує вам скриньку з гостинцями.

Зимовий пейзаж

Заняття для старших дошкільнят з використанням нетрадиційних технік образотворчості

Мета: Розвивати у дітей творчу активність, художньо-креативні здібності, чуття кольору, форми, композиції, дрібну моторику рук. Формувати вміння бачити характерні ознаки навколишніх об'єктів. Ознайомлювати дітей з нетрадиційною технікою образотворчості -- малюванням сіллю. Закріплювати знання про властивості солі. Розширювати уявлення про пейзаж та художників-пейзажистів. Деталізувати уявлення про зиму: погоду, тривалість дня, опади. Сприяти розвитку творчої уяви, фантазії; активізації образного мислення. Формувати вміння відтворювати задуманий образ. Спонукати дітей вдосконалювати свої малюнки шляхом експериментування, самостійного пошуку, використання різних матеріалів у процесі роботи. Спонукати передавати кольором настрій, емоції. Удосконалювати навички малювання. Виховувати любов до рідного краю й бережливе ставлення до природи.

Матеріал. Демонстраційний: ілюстрації із зображенням зимових пейзажів, технологічна карта виготовлення соляної картини, малюнок із зображенням сільської хатинки взимку, зразок виконаної роботи, магнітофон, диски із записами класичної музики. Роздатковий: журнали "Джміль" (2009, №4; 2010, № 4), папір для акварелі, воскові олівці, акварельні фарби, ємкості з водою, клейонки, вологі серветки, пензлик № 3, кухонна сіль.

Попередня робота. Бесіда з дітьми про властивості й способи видобування солі. Розповідь про художників-пейзажистів. Розучування віршів про зиму. Бесіди за картинами Дональда Раста ("Джміль", 2010, №4) та Віктора Шкуринського ("Джміль", 2009, № 4).

Хід заняття

Групова кімната прикрашена зимовими пейзажами.

Вихователь вітається з дітьми, запитує, чи вони не змерзли в холодну зимову пору, пропонує зігрітися -- поділитися одне з одним теплом своїх сердець.

Психогімнастика "Дружнє коло"

Вихователь. Діти, підійдіть усі до мене, станьте у коло. Подивіться одне одному в очі й пригадайте якийсь приємний випадок, який стався у вас з цим товаришем: як ви весело разом гралися або як цей хлопчик чи дівчинка допоміг вам абощо. Подаруйте своєму другові ніжну, лагідну усмішку. Візьміться за руки, заплющте очі і відчуйте тепло одне одного. Розплющуйте оченята, сідайте на килимок.

Діти сідають на килимок, вихователь пропонує їм відгадати загадку.

Диво-сани прилетіли,

Принесли їх коні білі.

А у них сидить цариця --

Білокоса, білолиця.

Рукавом своїм змахне --

Сріблом вкриється усе!

Тож, чи знаєте, малята,

Як царицю білу звати?

(Зима).

Вихователь. Що то за срібло, яким вкривається все взимку? Яким буває сніг? Якби ви були художниками, які б обрали фарби для змалювання краси зими? (Відповіді дітей). А як про цю пору року говорять поети -- художники слова?

Хтось із дітей (за бажанням) розповідає вірш М. Сингаївського, вивчений раніше.

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина.

Білі черевички у зими,

Біла-біла в неї кожушина.

Діти сідають за столики.

Вихователь. А давайте й ми спробуємо намалювати зимовий пейзаж! А щоб він вийшов реалістичнішим, ми поєднаємо кілька технік: малювання восковими олівцями, акварельними фарбами і... сіллю! Як ви гадаєте, що можна намалювати сіллю? На що схожі її біло-сріблясті кристалики? Справді, на сніг! Ми посиплемо малюнки сіллю, мов снігом! Готові до роботи? Тоді давайте підготуємо пальчики.

Пальчикова вправа "До роботи готувалась дітвора"

Діти виконують відповідні рухи під віршований супровід.

До роботи

готувалась дітвора:

Засукала аж по лікоть рукава.

Діти ручки потирали,

Їх гарненько розминали,

Пальці у "замочок" складали

І долоньки вивертали.

Потім пальчики з'єднали

І по черзі роз'єднали.

Діти ручки розім'яли

І чемненько попрохали:

"Наші милі рученята,

Час прийшов попрацювати!"

Робота з журналом "ДЖМІЛЬ"

Вихователь звертає увагу дітей на картини із зображенням зимових пейзажів, пропонує їх описати.

Педагог роздає дітям журнали "Джміль" (2009, № 4; 2010, № 4), які читали і обговорювали раніше. Пропонує відкрити на першій сторінці, уважно розглянути репродукції картин В. Шкуринського і Д. Раста.

Запитання до дітей

Що зображено на картинах?

У якому жанрі образотворчого мистецтва працюють ці художники?

Чим відрізняються картини обох митців?

Чому мистецтво Дональда Растана зивають "камуфляжним"?

Які кольори використовують художники для зображення зими?

Який настрій панує на картинах?

Діти з вихователем вільно обговорюють і доходять певних висновків.

Малювання восковими олівцями

Послідовність виконання роботи

1. Розмістити аркуш паперу горизонтально. Посередині аркуша намалювати хатинку: основа хатинки -- великий квадрат, його можна накреслити білим восковим олівцем; у квадраті можна намалювати маленький квадрат -- віконечко (яким олівцем?). Крізь віконечко пробивається світло. Його можна зобразити жовтим. Над великим квадратом треба намалювати дах (якої форми? Яким олівцем?). На даху має бути димар (прямокутник темного кольору), з якого йде чорно-білий дим.

2. Навколо хатинки ростуть дерева та кущі, вони у снігових заметах. Для стовбурів і гілочок можна взяти коричневі, чорні олівці, а для снігових шапочок -- білі, блакитні, сині, фіолетові, жовті. Можна намалювати і ялинки, скориставшись олівцями різних відтінків зеленого кольору.

3. Біля хатинки і дерев намалюємо кучугури снігу.

4. На небі, мабуть, світять місяць та зірки (для їх зображення можна взяти жовтий восковий олівець).

Вихователь. Які ви всі молодці, як гарно все придумали. Давайте трохи відпочинемо, витирайте свої ручки та підходьте до мене на килимок.

Фізкультхвилинка

"Дружні малята"

Діти виконують відповідні рухи під віршований супровід.

Дуже дружні в нас малятка:

І дівчатка, і хлоп'ятка.

Разом в коло всі стаємо --

Хоровод ми поведемо.

Ручки вгору підійняли,

Голівками похитали.

Вправо-вліво

роззирнулись,

Одне одному

всміхнулись.

Ніжками потупотіли,

Зупинились і присіли.

Вгору

погляд підвели --

І навприсядки пішли.

Знову стали

в дружнє коло

Й усміхнулись

всім довкола.

Вихователь. Відпочили трішечки, молодці! Сідайте на свої місця.

Малювання аквареллю

Послідовність виконання роботи

Зафарбувати весь малюнок синім та фіолетовим кольорами, добре змочуючи пензлик водою.

Звернути увагу на те, як з-під фарби з'являються контури, нанесені восковими олівцями.

Малювання сіллю

Примітка. Розфарбовувати потрібно дуже швидко, тому що сіль можна сипати тільки на вологу фарбу.

Послідовність виконання роботи

1. Поки фарба не висохла, варто взяти у руки сіль і охайно посипати нею малюнок. Висихаючи, фарба просочує і закріплює сіль.

2. Замети і снігові шапочки на деревах можна притрусити сіллю щільніше, а небо і хатинку -- рідше, так, ніби пролітає легенький сніжок.

Обов'язково треба дати роботі добре висохнути.

Вихователь. Погляньте, які гарні пейзажі ви намалювали! Ви -- справжні маленькі чарівники-художники!

Вихователь разом з дітьми влаштовують виставку малюнків, розглядають та аналізують кожну роботу.

Література

1. Газета «Дитячий садок» липень 2010.

2. Дні мистецтва в дитсадку// Д.в. - 2008. - №2.

3. Дитяча креативність крізь призму базової програми «Я у світі»// Д.в. - 2008. - №7.

4. Інтеграція мистецької діяльності// Д.в. - 2008. - №8.

5. Терещенко О.П. Розвиток творчості старшого дошкільника в образотворчій діяльності. - К.: Світич, 2009.

6. Сурманська В.А. Розвиваємо творчі здібності. - Харків: Основа, 2007.

7. Газета БВДС серпень 2008.

8. На художній майстер-клас ми запрошуємо вас// Д.в. - 2010. - №3.

9. Людмила Шульга «Барви натхнення»// Д.в. - 2008. -№12.

Додаток

Нетрадиційні технології здоров'я

Пісок -- унікальний природний матеріал. У пісочниці акцент робиться на тактильній чутливості, «мануальному інтелекті» дитини. Тому перенесення традиційних навчальних і розвивальних завдань у пісочницю дає додатковий ефект. З одного боку, суттєво підвищується мотивація дитини до занять. З іншого -- розвиток пізнавальних процесів відбувається інтенсивніше й гармонійніше. А якщо врахувати, що пісок має чудову властивість «заземлювати» негативну психічну енергію, то в процесі навчальної роботи відбувається й гармонізація психоемоційного стану дитини. Отже, використання піскотерапії в педагогічній практиці дає комплексний навчально-терапевтичний та оздоровчо-профілактичний ефект.

Звукотерапія. Усім відомо про лікувальні властивості природних звуків. Особливо корисні вони для людини міської, задавленої урбанізацією, яка на природі отримує величезний заряд енергії, відчуває в собі підйом духовних і фізичних сил, творчого потенціалу. Навіть короткочасне єднання з природою може відволікти людину від важких думок і щоденної метушні. Одна справа чути гуркотіння машин на виробництві, вищання гальм та гудки авто на вулиці, нестрункий гул людських голосів у магазині, й зовсім інша -- заспокійливі звуки живої природи, невід'ємною частиною якої є сама людина.

Кольоротерапія -- це метод зцілення кольором, який нині став дуже популярним. Ще в глибоку давнину люди помітили, що кольори не лише можуть поновлювати душевну рівновагу, вони є серйозним лікувальним фактором при численних психічних та фізичних хворобах. Кольором зцілювали в Єгипті, Китаї, Індії, Персії. Вплив кольору на психіку й тіло людини не переставав бути актуальною темою й пізніше. Наш мозок, вважають учені, сприймає колір так, як шлунок їжу. І так само, як нам іноді хочеться якої-небудь конкретної їжі, наше тіло час від часу потребує конкретного кольору. При цьому «пілюлі кольору» для людини абсолютно безпечні, тоді як прийом синтетичних ліків може супроводжуватися численними побічними небажаними явищами.

Размещено на http://www.allbest.ru/


Подобные документы

  • Аналіз виховання гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічної проблеми. Традиції морального виховання на засадах гуманізму. Дослідження психологічних механізмів засвоєння дітьми моральних норм на різних вікових етапах.

    курсовая работа [89,3 K], добавлен 30.10.2013

  • Досвід використання лялькового театру у вихованні особистості. Вертеп - народний ляльковий театр в Україні. Ляльковий театр - основна форма виховання естетичних почуттів у дошкільників різних вікових груп. Чернівецький обласний театр ляльок в житті дітей.

    курсовая работа [83,3 K], добавлен 06.12.2015

  • Естетичне виховання в давнині і в сучасній школі. Проблема формування естетичних почуттів, розвитку особистості. Вплив середовища на систему естетичних цінностей. Рівень художньо-естетичної підготовки особистості. Естетичне виховання у позакласній роботі.

    реферат [18,0 K], добавлен 17.11.2009

  • Розвиток поняття "естетика". Проблеми духовного збагачення людини, її виховання за законами краси. Процес формування естетичного досвіду особистості. Сім'я - природне середовище первинної соціалізації дитини. Форми роботи з естетичного виховання у школі.

    курсовая работа [72,5 K], добавлен 07.06.2011

  • Виховання як соціальне явище, спрямоване на формування у вихованців наукового світогляду, особистісних рис громадянина. Інтелектуальний, професійний, моральний, правовий та екологічний розвиток. Модель процесу виховання та характеристика її складових.

    контрольная работа [32,2 K], добавлен 25.10.2010

  • Розвиток творчості дітей на уроках музики й хореографії. Робота над розвитком обдарувань дітей дошкільного віку. Особливості, труднощі виховання обдарованих дітей. Наслідування батьків у творчих досягненнях. Вплив педагога на розвиток творчої особистості.

    курсовая работа [51,5 K], добавлен 28.05.2016

  • Роль казки в житті дітей. Дослідження проблеми гуманістичного виховання дошкільників через казку. Розвиток різних сторін особистості дитини. Казка як своєрідний жанр народної та літературної творчості. Гуманізація навчально–виховного процесу через казку.

    статья [252,9 K], добавлен 26.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.