Тиша морська

....Тиша в морі... Ледве-ледве

Колихає море хвилі;

Не колишуться од вітру

На човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем, --

В'ється стежечка злотиста... (Л.Українка)

Великий інтерес викликають у дітей завдання уявити музику, якою “звучить” картина. Наприклад, розглядаючи з учнями репродукцію картини А.Куїнджі “Хмарка”, можна поставити їм такі запитання: “Як зображена на картині весна? Яка музика може розповісти про таку весну? Якими засобами музика може виразити захоплення людини весняною красою? Якими мають бути мелодія, темп, динаміка, тембр?”

Уміння сприймати музику формується успішно за умови взаємодії всіх видів музичної діяльності на занятті. Зокрема, поглибленому сприйманню музики сприяє розучування і спів окремих тем із твору. Проспівана мелодія засвоюється значно краще, ніж тільки прослухана, нехай навіть неодноразово.

Коли діти чують знайомі теми у новому для них творі, вони уважніше слухають музику, намагаючись сприйняти ці .теми у нових звукових барвах. У них з'являється підвищений інтерес до твору. Коли йдеться про виразні засоби, використані композитором у творі, бажано проілюструвати їх у нотному записі, просольфеджувати мелодію, виконати ритмічний рисунок.

Відчуттю жанрових особливостей творів сприятиме створення до них темброво-ритмічних супроводів, виконання танцювальних рухів, хода під музику тощо. Музичне сприймання, будучи основою всіх інших видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток діток.

Слід підкреслити, що музичне сприймання є неодмінним компонентом загальної музичної активності особистості - дошкільника. Воно розвивається і функціонує у складному внутрішньому взаємозв'язку з виконавсько-творчими діями і несе в собі діалектичну єдність стихійного і керованого вихователем. Воно збагачується разом із загальним музично-естетичним становленням особистості, піднесенням її духовної культури.

Отже, варто зазначити, що використання нетрадиційних форм та підходів до організації заняття з музики для дітей старшого дошкільного віку не є обов'язковим. Але музкерівник, який ставить перед собою за мету не лише дати дітям необхідний багаж теоретичних знань з музики, а й розвинути їх творчу уяву, музичне сприйняття, художньо-творче мислення, зацікавленість, любов та повагу до музики, може урізноманітнювати свої заняття новим, нетрадиційним та нестандартним. Важливо, щоб сам музкерівник вбачав у цьому перспективу активного художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

ІІІ. Для формування у дітей потреби у самостійному музично-пізнавальному пошуку потрібно використати весь спектр завдань, усе багатство музичних творів. Варто згадати, що заняття музики у дитячому садку покликані спрямувати дітей старшого дошкільного віку на новий рівень сприйняття особливостей музичного мистецтва.

Розвитку творчих здібностей сприяє надання дітям старшого дошкільного віку вільного вибору у всьому, де є для цього можливість і доцільність. Так, для розкриття тієї чи іншої теми можна пропонувати не одну пісню, а декілька. Діти можуть послухати їх у виконанні музкерівника і обрати одну з них для розучування, ту, яка більше сподобалася.

Навчальний матеріал заняття закріплюється здебільшого у процесі різних видів діяльності: співу, слухання музики, дидактичної гри, гри на музичних інструментах. Тут також слід враховувати побажання дітей. В результаті у них формується творча активність, інтерес до музичного мистецтва.

Так, можна виконати вправи творчого спрямування: гра музичних творів з різним емоційним забарвленням; створення власних п'єс за програмною назвою “Ведмедик”, “Веселка”, “Колискова” тощо.

Проблемно-моделюючі завдання передбачають нестандартні ситуації, що вимагає від дітей старшого дошкільного віку самостійного творчого розв'язання висунутої проблеми (наприклад: “Що стане, коли мажорну п'єсу “Нова лялька” П.Чайковського виконати в мінорі? Що стане, коли тему Пташки в симфонічній казці “Петя та Вовк” С.Прокоф'єва виконає музикант на валторні? Ви -- Червона Шапочка. В лісі ви зустрічаєте не тільки Вовка, а й Івасика-Телесика...”). Ми пропонуємо використовувати вищезазначені музичні ігри-завдання, як засіб художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку, зокрема задля розвитку їх творчої уяви та фантазії.

Самостійне створення музичного або іншого супроводу до запропонованого оповідання, картини, казки (вокальні, інструментальні імпровізації, пластичні рухи), імпровізація та домислювання (добирання дітьми слова, пропущеного у вірші, оповіданні, а також звуку, пропущеного в мелодії пісні, закінчення оповідання, казки, вірша, мелодії, пісні), колективне створення оповідань, музичних казок -- ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечують необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження дитини, реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях (словах, рухах, музичних творах, тощо).

Важливі психологічні передумови розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку формуються в різних формах імпровізацій.

Як правило, діти рано починають співати самі, наслідуючи маму, сестричку, аудіозапис. Але їхні пісеньки, здебільшого, не повторюють почуту мелодію, а співаються довільно, варіативно, залежно від настрою й обставин. Тобто, в них дитина мимоволі виявляє елементи творчості. Коли за допомогою музкерівника дошкільнята дійдуть висновку, що є мелодії сумні й веселі, спокійні й бадьорі тощо, їхні імпровізації стануть виразнішими й усвідомленішими. Цінність таких імпровізацій значна, адже вони приносять дітям естетичне задоволення і викликають захоплення музичними заняттями.

Початковими формами імпровізацій можуть бути:

- ритмічні супроводи (власні рухові жести: плескання в долоні, плескання руками по колінах, клацання пальцями, притупування тощо;

- гра на маленьких ударних інструментах: дерев'яних паличках, тарілочках, трикутниках, барабанах, бубнах) до декламацій або співу самих дітей.

Так супроводи можуть мати різні форми: йти паралельно і в безпосередньому зв'язку з мовним текстом, підкреслюючи чи доповнюючи його, або будуватися на остинатному.

Аналізуючи музичні твори, доцільно використовувати рухи під музику, адже пластичний рух закладений у самій при роді музики -- з музичних інтонаціях завжди відчувається зв'язок зі словом, танцем, мімікою, рухами тіла людини. Тому прийом “пластичного інтонування” як природного вираження в ході, жесті, танцювальному русі почуття, переживання, емоційного змісту твору має велике значеній у формуванні музичного сприймання дітей старшого дошкільного віку. Музкерівнику важливо самому знайти такі рухи, які були б зрозумілими дітям, викликали б в них емоції, уникали б необхідності у тривалих бесідах з приводу характеру музики.

Вираження характеру музики в рухах розвиватиме природну музикальність дітей, їхню здатність осмислено слухати музику.

Можна використати різні способи поєднання музики і руху: крокування, вільне диригування, тактування, танцювальні рухи тощо. У результаті музкеріваник бачить, як діти старшого дошкільного віку відчувають музику в цілому, наскільки уважно слідкують за розвитком образу. За рухами дітей він може визначити глибину сприйняття твору і окремих його виразних засобів.

Даючи вихід моторній активності дітей, пластичне інтонування музики спрямовує цю активність до поглибленого сприймання і розвитку музичної культури. У дітей розвивається творча уява, прагнення до самовираження у пластичних образах.

Не слід ототожнювати зорові асоціації, які виникають у дітей під впливом музики, з їх довільними фантазіями на фоні музики. Намагання дітей обов'язково щось уявити під музику здебільшого послаблює її вплив, збіднює зміст сприймання, відволікає від головного, притупляє слухову увагу. Необхідно привчати дітей чути в музиці передусім почуття, думки, настрій, характер людини, переконливо доводити їм, що попри всю різноманітність музики композитор прагне насамперед виразити переживання людини, її душевний стан. Коли діти старшого дошкільного віку починають фантазувати під музику, малювати в своїй уяві якісь картини (наприклад, дощ, сонечко або райдугу в “Дощ і райдуга” С.Прокоф'єва, “Сонечко” М.Мєтлова), музкерівник повинен звернути увагу на те, що навіть зображаючи картини природи, композитор прагне передати почуття людини, її особистісне ставлення до осінньої пори року. Таке акцентування на психологічному й естетичному змісті музики позитивно позначається на розвитку художньо-творчого мислення дітей.

Наприклад, після прослухування твору Л. Бетховена “Весело і сумно” діти старшого дошкільного віку визначили яким настроєм закінчується кожна з частин, і довели, “чому музика має сумний або веселий характер?” На допомогу може прийти наочний посібник -- плакат з позначеними на ньому засобами виразності (лад, ритм, динаміка, тембр). Діти, згідно послідовності плаката, говорять про те, які елементи музичної мови вони почули в творі. Завдання музичного керівника -- створити умови для творчого самовираження кожної дитини. Корисно постійно наголошувати дітям: “Тут усі талановиті”, “Роби, як вважаєш за потрібне”, “Умій виразити себе”.

Часто викладачі задають дітям старшого дошкільного віку домашнє завдання -- зробити малюнки під враженням прослуханої музики. Доцільно надавати дітям можливість вибору у творчих завданнях: хтось любить малювати, хтось -- складати вірші, казки, а ще хтось -- ліпити. У процесі вільного вибору дитина зростає як особистість. В неї з'являється почуття дорослості, самостійності, зацікавленості в роботі, що дуже важливо для закріплення бажання займатися творчістю.

Серед провідних методів роботи з дітьми старшого дошкільного віку на цьому етапі було визначено такі: спільна творчість музкерівника і дитини по відпрацюванню виконавської концепції; поєднання інтенсивного і екстенсивного вивчення музичних творів, як завдання порівняти твори різних авторів з однаковою назвою (“Сарабанда” І. Баха, Г. Генделя, К. Глюка; “Ранок в лісі” І. Шамо та “Ранок” С. Прокоф'єва), або розпізнати та назвати форми музичних творів (слухання фрагментів творів: “Маленька нічна серенада” В.А.Моцарта, “Весело і сумно” Л. Бетховена).

Головні зусилля зосереджувались на самостійному пошуку виконавського втілення художнього образу, на вмінні передавати враження від художнього спілкування у вигляді індивідуальних вербальних та музичних інтерпретацій, в ознайомленні дітей старшого дошкільного віку з принципами і прийомами аналізу музичних творів з метою розкриття їх художнього смислу і естетичної цінності.

Можна запропонувати дітям придумати назву до незнайомого твору і пояснити, чому вони дали йому саме таку назву, зважаючи на характер і засоби виразності. Правильні відповіді яскраво свідчитимуть про те, що діти розуміють, якими засобами повинен були переданий зміст музики.

Ефективним прийомом є усна імпровізація. Відчути загальний характер твору і виділити окремі засоби музичної виразності допомагає рух під музику. Для того щоб краще зрозуміти музику, дитині спочатку важливо передати її характер за допомогою рухів і потім дати назву явищам, які вона спостерігає, користуючись правильною термінологією. Можна запропонувати систему простих рухів, за допомогою яких діти передаватимуть характер музики, яку вони прослуховують і окремі засоби виразності:

- під музику маршу - „крокувати” в повітрі стиснутими кулаками обох рук;

- під музику плавну, протяжну - легко „диригувати” обома руками вгору-донизу;

- під танцювальну музику - „танцювати” кистями рук.

Одночасно можна відрізнити в русі й деякі засоби музичної виразності. Слід зазначити, що рухи під музику і рухи, за допомогою яких передається характер музики, мають важливе значення на початковому етапі розвитку музичного сприйняття. Поступово їх змінює здатність словесно характеризувати музику, а на достатньому рівні музичного розвитку весь процес сприйняття музики відбувається вже подумки.

Систематична робота з розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку уже на перших заняттях дає відчутні результати.

Підготовці до слухання музики сприяє вступне слово. Воно має бути лаконічним, емоційним, образним. Затяжна, навіть цікава бесіда знижує напруженість уваги при слуханні музики. Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинне містити те, що діти старшого дошкільного віку вже знають або можуть помітити самі.

У розповідях про музику необхідно дотримуватись міри у поданні яскравих фактів, прикладів. Музичний твір слухається, як правило, на кількох заняттях, тому треба так розподілити наявний матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити дітям щось цікаве, пізнавальне.

Розповідь повинна бути багатогранною. В одному випадку -- це розмова про сам твір, про його зміст, у другому -- про історію його створення або про композитора чи виконавця. Слід особливо потурбуватися про те, щоб у дітей не виникли спрощені уявлення про музику як про мистецтво, завданням якого є лише “описувати” й ілюструвати.

Потрібно ретельно відбирати цифри, факти, імена, повідомляти лише ті, які діти зможуть запам'ятати; не використовувати невідомої термінології, адже це лише буде відволікати їхню увагу від безпосередніх вражень і переживань.

Не слід спрямовувати увагу дітей старшого дошкільного віку на пошуки у непрограмному творі якогось програмного змісту: діти, захоплюючись картинами, які їм малює уява, погано слухають музику. Крім того, вони починають мислити предметними образами, не властивими музиці.

Особливість педагогіки мистецтва в тому, що творчості навчити не можна. Можна лише створити умови для пробудження, активізації в дітей старшого дошкільного віку творчих імпульсів, для пізнання радості творення. Чим раніше розпочати таку роботу з дітьми, тим більше шансів, що творчі можливості дітей не згаснуть, а розвинуться, щоб виявитися згодом у всіх сферах діяльності.

Як бачимо, музично-творча діяльність дітей старшого дошкільного віку може виявлятися в імпровізації пісенних мелодій, придумуванні нескладних мотивів, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців, створенні ігр-драматизацій, темброво-ритмічних супроводів. Музична творчість активізує фантазію дітей старшого дошкільного віку, спонукає до самостійних пошуків форм утілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню музики.

Оскільки діти старого дошкільного віку постійно прагнуть до руху і дії, їм важко сидіти нерухомо за столами, або на стільчиках. Гра, ігрові моменти на занятті музики -- це можливість такої організації навчання дітей, яка, не вимагаючи надмірних зусиль, робить процес навчання привабливим та сприяє розвитку уяви, фантазії дітей старшого дошкільного віку.

Засвоєння даних тем ґрунтується на набутих дітьми знаннях і вміннях, виконавських навичках, на інтонаційно-слуховому досвіді дітей. Вивчення матеріалу передбачає постійне розкриття життєвих зв'язків музики через зіставлення подібних та відмінних інтонацій і тем, елементів музичної мови, частин музичного твору, прийомів розвитку, жанрових особливостей тощо.

Кожний сприйнятий і проаналізований музичний твір -- ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до оволодіння музичною культурою.

Отже, уі види діяльності дітей на музичному занятті об'єднує важливе завдання - формування здатності глибоко сприймати, слухати і переживати емоційно-естетичний зміст музики, розуміти її зв'язок із життям, усвідомлювати образність і виразність музичного твору.

2.3 Результати експерименту

Першим етапом роботи з дітьми старшого дошкільного віку експериментальних груп став констатувальний експеримент, під час проведення якого були використані такі методи дослідження як: бесіда, опитування, педагогічне спостереження.

З метою з'ясування стану художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку нами здійснено теоретичний аналіз програм, календарних планів роботи музкерівників дошкільних закладів освіти. Основними завданнями розробленої нами методики підготовки дітей до сприймання музичного твору стали емоційний відгук на твір, підвищення рівня музичних знань дітей, створення сприятливих умов для самореалізації особистості.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив також визначити головний напрямок і основні етапи педагогічного експерименту.

Метою констатувального етапу експерименту було визначити існуючий стан розвитку музичного мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики. Відповідно до мети нами визначено завдання:

- розробити критерії і показники сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку;

- визначити методи діагностування;

- з'ясувати рівні художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

- вивчити можливості формування художньо-творчого мислення у процесі слухання музики;

Для об'єктивної оцінки та на підставі аналізу науково-методичної літератури, нами було розроблено 3 групи критеріїв сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, а саме:

Когнітивно-операційний критерій - включає систему знань із музичного мистецтва, здатність мислити образами, розмаїття ідей, музичний смак; відображає міру розвиненості музично-пізнавальних здібностей дитини старшого дошкільного віку, рівень наявності набутих знань з музичного мистецтва. Показники даного критерію: знання репертуару, володіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.

Емоційно-почуттєвий критерій - передбачає наявність реакцій під час слухання та відтворення музики, відображає безпосередність емоційних реакцій, емпатичне проникнення в художній світ автора.

Творчо-діяльнісний критерій - визначає рівень музичної діяльності дитини, що знаходить своє вираження у творчому відтворенні музики та її власному створенні, у подальшій оцінці свого продукту праці; віддзеркалює міру прагнення дітей до музично-творчої діяльності. Це передбачає активне слухання музики, самостійний творчий пошук. Основні показники цього критерію: бажання виразити себе у різних видах музично-творчої діяльності зокрема в виконанні музики, прояв самостійного задуму та оригінальність вербальної і виконавської інтерпретацій.

На основі названих вище показників нами визначено рівні розвитку художньо-творчого мислення дітей за такими показниками:

Високий - дитина має достатні музичні здібності, музичний слух, її знання є глибокими, системними; вона вміє застосовувати їх на музичному занятті, вміє зробити висновки, виправити допущені помилки; проявляє інтерес до різних видів творчої діяльності.

Середній - дитина володіє елементарними музичними знаннями та гавичками, але не здатна відповідати та виконувати завдання самостійно, не проявляє ініціативи, не здатна до творчого мислення, є пасивною під час виконання завдань.

Низький - знання, уміння та навички дитини є фрагментарними, вона не вміє застосовувати їх ні в практично-творчій, ні в самостійній роботі; дитина не здатна реалізувати набуті знання під час заняття.

Запропоновані компоненти ми систематизували за допомогою таблиці. (таблиця 2.3.1.)

Таблиця 2.3.1. Рівні та критерії художньо-творчого мислення дітей під час слухання музики

Критерії	Рівні
	Високий	Середній	Низький
Когнітивно-операційний	Дитина багато знає, цікавиться музикою, знає репертуар, володіє мислительними операціями, вміло аналізує, порівнює, узагальнює. образами, має безліч ідей.	Дитина має достатній рівень знань про музику, композиторів. Уміє застосувати їх на занятті, але виконує все з допомогою музичного керівника	Дитина пасивна, знання обмежені, завдання виконує без особливого бажання та умінь.
Емоційно-почуттєвий	Дитина відразу реагує на музику, емоційно піднесена, вміє передати свої почуття, провести асоціацію між твором і особистим враженням.	Дитина реагує на буд-який характер музики, вміє розповісти, дати характеристику твору, але є спокійною у своїх проявах.	Дитина не реагує на музику, бо їй це не цікаво, є пасивною у всіх виявах.
Творчо-діяльнісний	Дитина активно використовує свої знання, уміння, навички, демонструючи при цьому добре розуміння музики, Пропонує особистий варіант виконання, досить розвинута фантазія, музичні здібності.	Дитина не в змозі використовувати свої знання, уміння, навички самостійно. Виконує по “схемі”, тільки при допомозі керівника.	Дитина зовсім не бажає спілкуватися з мистецтвом

Констатувальний експеримент здійснювався за допомогою таких методів як усне опитування, бесіда, спостереження, аналіз педагогічної документації.

Так, ми провели усне опитування музичних керівників, що працюють з усіма категоріями дітей. Метою опитування було з'ясувати: чи має вплив слухання музики на розвиток художньо-творчого мислення дітей? Які форми і методи при цьому застосовуються.

Відповіді були неоднозначними. Так, більшість керівників відзначили значне емоційне піднесення дітей під час прослуховування музичних творів, розвиток музичної пам'яті, музичного слуху, творчих здібностей (співу, гри на шумових інструментах, виконання різноманітних самостійних творчих завдань). Але, разом з тим, було відзначено, що є значний відсоток дітей неспроможних виконати нескладні завдання. Переважно більша частина - це хлопчики, які не виявляли бажання співати, творити, слухати і відповідати на запитання викладача. Разом з тим, є діти, що не мають музичного слуху, є зажатими під час занять, і за характером, як це не дивно, - є флегматиками. Вони настільки довго включаються в роботу, в виконання завдання, що інша частина дітей не в змозі чекати.

Одночасно з опитуванням музкерівників, ми провели усне опитування з дітьми старшої вікової категорії. Характер запитань бува таким:

- Чи знаєш ти, що таке “пісня”, “марш”,“ вальс”, “танець”, “інсценізація”, “ шумові інструменти ”?

- Чи цікаво було слухати музичний твір на занятті?

- Чи запам'ятався тобі якийсь музичний твір?

- Ти любиш фантазувати, уявляти себе кимось іншим?

- Ти любиш ігри?

- Чи хотів би ти, щоб на заняттях музики частіше використовувались музичні ігри?

- Чи подобаються тобі такі заняття як сьогодні?

Спостерігаючи за реакцією дітей на прослуховування різних за характером музичних творів, таких як “Маленька нічна серенада” В.Моцарта, “Пісня жайворонка” П.Чайковського, “Пори року. Весна” А.Вівальді, ми помітили, що вони асоціюють більшість творів із життям, реальними подіями в їх житті. І це є невипадковим, адже звичайна властивість відображення людиною реального світу виявляється і в музичному сприйманні. Слухач, і в тому числі дитина будь-якого віку, співвідносить сприйняте з тими емоційно-образними категоріями, які викристалізувалися на основі його емоційного досвіду. Нерідко цей процес неусвідомлений і виявляється лише у результаті самоаналізу власних вражень і переживань. Так, якщо діти знали наперед назву твору, який слухали, вони відповідно досить вправно “імпровізували”. Звичайно, розповісти про жайворонка, або про весну не є складним для дітей, що через рік-другий збираються до школи.

Те саме відбувалося і під час роботи над творами однакової назви, але різними за виконанням та характером. Так, після прослуховування творів “Дощик” О. Тілічеєвої та “Дощик” В.Косенка діти повинні були описати словами свої враження почутого. Після прослуховування твору В.Косенка “Дощик”, діти були досить активними у характеристиці музичного твору. Наприклад, Настя П. описала ранній весняний дощ, райдугу пісня нього. Марта О. згадала, коли вона попала під дощ та стрибала радісно по калюжам. Їй здалося, що твір В.Косенка передав ті події в її житті, коли вона перескакувала через калюжі, а краплі дощу “лупили” по асфальту і по ній. Павло М. розповів, що цей твір нагадав йому про дощ на дачі, коли крапельки дощу стукали по шиферу, майже так само як у творі В.Косенка.

Потрібно зауважити, що не всі діти були активними - у багатьох дітей не вистачило слів для характеристик, а якщо у “музичній лексиці” слухача немає потрібного слова, то глибина проникнення у смисл і характер твору є значно меншою, ніж це треба для повноцінного сприймання. Отже, в саме це гальмувало процес художньо-творчого мислення дітей.

Прослуховуючи “Дощик” О. Тілічеєвої, дітям було запропоновано розгадати назву твору. Оскільки твір звучав зі словами, ми хотіли, щоб діти самі назвали цей твір, але обов'язково вслухаючись у слова пісні. Назви були самими різними, але більшість схилялися до “Дощика”. Це означало, що завдання було виконано майже усіма учасниками.

Під час прослуховування твору В. Моцарта “Маленька нічна серенада” ми вирішили перевірити, чи знають діти такого композитора як В.Моцарт (а цей композитор їм знайомий ще з попередніх років)? Що вони знають про нього? Які твори пам'ятають чи знають? Що означає слово “серенада”? “Чому у твору така дивна назва?”

Відповіді дітей були різними, цікавими, навіть смішними. Так, більшість дітей запам'ятало, що цей композитор став писати музику ще в 4-річному віці, а оскільки цей вік є для них близьким, то цей факт був згаданий ними одним із перших. По-друге, ім'я композитора є для дітей знайомим і відомим. Це пов'язано із нашими музичними заняттями, розповідями про композиторів, в тому числі і про Моцарта. Ще діти згадали цю музику тому, що чули її “в телевізорі”, “в рекламі”, “в передачі”. Це лишній раз підтвердило тільки те, що супутнє сприйняття музики відіграє також важливе значення у житті людини, а дитини тим паче.

На рахунок назви, звичайно, були різні думки. Хтось розумів її як пісню про кохання, яку співають “під балконом”, хтось пов'язував із країною, наприклад, Іспанією, де приходилося чути її, а хтось вигадував своє враження від почутою музики, і говорив те, що відчував в той момент.

Наступний етап роботи передбачав перевірити можливість дітей не тільки розповісти про музичний твір, а й помітити різницю між двома однаковими за назвою, але різними за стилем творами. Для цього ми дали прослухати “Марш дерев'яних солдатиків” із циклу “Дитячий альбом” П.Чайковського та “Марш” В.Моцарта. Діти відразу почилу різницю між маршами. Це виражалося такими характеристиками твору П.Чайковського як: “казкова музика”, “марш героїв мультика”, “марш маленьких чоловічків- гномів”. Марш В.Моцарта вони сприйняли як “чоловічий”, “дорослий”, “марш-парад”. Це означало те, що діти не розуміючи особливостей інструментування, виконання творів, навіть, не знаючи для кого, з якою метою був написаний твір - дали вірні відповіді.

Творча діяльність дітей не вимагала особливої перевірки, так як діти з радістю малювали ілюстрації до творів, з задоволенням підігрували на шумових інструментах, створювали різні танцювальні рухи. Так, вище згадані і запропоновані для прослуховування твори діти досить активно “обробили” тими способами, які були для них більш приємними. Хто займається в танцювальному гуртку, майже всі твори слухав пританцьовуючи. Той, хто займається у художньому гуртку відразу пропонував: “А давайте, я намалюю!”, ну, а діти обдаровані музично - були готові до будь-якої творчої діяльності.

Діагностуючи розвиток художньо-творчого мислення дітей ми отримали наступні результати.

Низький рівень виявлено у 23,5% діток, від загальної кількості респондентів. Для дітей цієї групи характерний ситуативний, пасивний інтерес до музики. Уявлення дітей в процесі слухання музики носить емпіричний характер, абсолютно відсутня потреба в усвідомленому ознайомленні з музичними творами, переважає неусвідомлене копіювання дитиною музично-виконавських дій музкерівника, спостерігаються ускладнення у вираженні емоційного ставлення до твору, відсутня власна думка, обмежений кругозір, наявна невпевненість у своїй оцінці,має місце орієнтація на судження інших дітей.

Середній рівень продемонстрували - 48,8% діток. Вони мають достатній музичний кругозір, але немає цілісного уявлення про музичний твір, про творчу роботу над ним. Діти цього віку не здатні до об'єктивної оцінки музичних явищ, але її недостатня обгрунтованість пов'язана з невеликим слуховим досвідом, з невдалим використанням знань музичної термінології і просто власних знань. Середній рівень зафіксовано у найбільш численної групи досліджуваних.

Високий рівень склали 27,78% діток, які виявляють високу мотивацію до роботи у всіх формах роботи під час слухання музики. Вони завжди ініціативні на заняттях, самостійно пропонують виконувати те чи інше завдання, вдало коригують процес, адекватно реагують на завдання будь-якої складності, мають самостійність в судженнях та оцінках прослуханого музичного твору.

Такий стан сформованості художньо-творчого мислення дітей має місце на сьогоднішній день, і це, в більшості, є стандартною ситуацією. Тому ми повинні розробити і впровадити спеціальну методику, що передбачає поступовий розвиток творчої самостійності дітей у процесі слухання музики, індивідуальний підхід в роботі, етапність проведення занять (з урахуванням принципів особистісно-орієнтовного підходу), діалогової взаємодії між музкерівником та дітьми цього віку.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі ДНЗ №44 м. Рівне. Дослідженням були охоплені діти старшого дошкільного віку в кількості 46 учасників, (у віці від 4 до 6 років). Експериментальна група (ЕГ) - 23 дитини, та Контрольна група (КГ) також 23 дитини.

Для того, щоб виявити рівень художньо-творчого мислення дітей перцептивно-когнітивному рівні нами було проведене усне опитування результати якого довели, що діти ЕГ після вивчення там “Інтонація”, “Будова форми” мають значно кращий рівень знань, ніж діти КГ.

Так, всі діти старшого дошкільного віку сприймають і усвідомлюють пісенність, танцювальність та маршовість як найважливіші властивості музики, що виростають з пісні, танцю й маршу. Але достатня кількість прикладів творів була наведена представниками ЕГ. Наприклад, діти КГ змогли навести приклади маршів, танців і пісень лише декількох композиторів. З завданням справилася третина дітей. В той же час діти ЕГ, які слухали вступні бесіди музкерівника, вивчали деякі особливості інтонації, одні з яких виражають настрої, почуття й думки людини; інші - зображують рухи людини або різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу тощо, - змогли навести по 5-6 прикладів, і пояснити їх. Тобто, з завданням справилися 65% респондентів, решта допускали помилки, або були не досить активними у розмові.

Для перевірки активності дітей, розвитку їх умінь та навичок у роботі з сюжетним завданням,ми використали музичну казку “Рукавичка”. Результати були такі: діти ЕГ взялися до роботи дуже сміливо, активно, самостійно розподіливши ролі, вивчили текст, відразу почали імпровізувати, вигадувати дії, рухи, інтонацію. Діти КГ не розуміли, що з них вимагається, адже з таким завданням у “повсякденному” житті вони стикають вперше. Відповідно і результати були низькими. Так виконати завдання спромоглися лише 15% респондентів, 31% дітей виконував усі вказівки музичного керівника, а решта 54% знаходилися у розгубленому стані. Показники ж в ЕГ були значно високі: ззавданням справилися 51%, з допомогою музкерівників виконували ролі 37%, і лише 12% не змогли відтворити задумане.

Вивчення теми “Інтонація” сприяло кращому втіленню сюжету опери. Основою музики є саме інтонаційний початок, від яскравості та характеру якого залежить результат очікуваної роботи. Ми помітилиу дітей ЕГ те, що в процесі виконання, гри, вигадування образів у них розвивається творча уява, фантазія, а це - одна із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку, і художньо-творчого мислення у нашому дослідженні.

Перевірка знань, умінь і навичок визначати форму твору після його одного прослуховування - було завдання наступного етапу. Звичайно діти ЕГ були більш обізнаними, творчими, підкованими теоретично і активними в роботі. Їм не було складно відповісти на запитання: в які формі написані твори Д.Кабалевського „Клоуни”; П.Чайковського “Хвороба ляльки” та В.Моцарта “Турецький марш”. Діти контрольної групи також показали, що володіють теоретичним матеріалом. Було видно, що вони відповідальні, хочуть все знати, але їм не вистачає знань, до того ж при самих відповідях, багато хто губиться через хвилювання. Це звичайно відобразилось на якості відповідей.

Результати були такими: в ЕГ відповіли вірно 61%, незначні помилки зробили 32% , не відповіли 7%, тоді як в КГ - справилися з завданням 12%, майже дали вірну відповідь 27%, зовсім не відповіли 62%. Це лише підтверджує наші слова про те, що без знань, не можливий аналіз.

Спостерігаючи за дітьми протягом року, ми не раз відмічали несерйозне відношення до занять декількох хлопців (це стосується всіх дисциплін, що проводяться у садочку): вони рідко відвідували заклад, рідко виконували будь-які завдання. Причина була в тому, що вони часто хворіють, пропускають заняття, ведуть себе із-за цього невпевнено, і відповідно не висловлюють особливого бажання щось роботи взагалі.

Діти ЕГ на всіх етапах роботи досить вміло, послідовно і аргументовано доводять свою думку, передають враження від почутого. Вони вміють слухати, аналізувати, порівнювати, виділяти особливості звучання, аранжування, виконання творів. Все це досягнуто на заняттях, завдяки уміло спланованій роботі, підбору репертуару, доступності подачі матеріалу, що ми не могли не відзначити.

Відносно емоційній реакції дітей від сам слухання музики, то великої різниці ми не помітили, адже діти в цьому віці є досить активними, але деякі фактори все ж впливають на відповіді дітей. Серед основних назвемо такі: особливості приміщення; підготовка і проведення заняття керівником, налаштування на роботу дітей, та рівень підготовленості та музичної культури дітей старшого дошкільного віку.

Слухання творів дітьми дошкільного віку було тісно пов'язане з їх руховими переживаннями, а саме з ритмом, рухом, співом. Тому, діти краще сприймали і реагували на ритмічну, імпульсивну музику, яка відповідає їхньому досвіду й потребі в активних виявах. До того ж, ім. Були цікаві твори в яких відчувалося щось нове, наприклад у звучанні, у забарвленні. Під час прослуховування їх вражала аранжування твору, або незвичне звучання акордів, інструментів, чи самої метро-ритмічної композиції. Неочікуваними були музично-слухові враження дітей обох груп, вони чекали у звучанні більше музики звичної, життєвої, зрозумілої.

Звичайно самим складним і відповідальним була перевірка розвитку художньо-творчого мислення дітей під час слухання тієї музики, що вимагала у них умінь творчого, пошукового характеру.

Дітям пропонувалося декілька завдань. Перше завдання - створити власну п'єсу за програмною назвою “Ранок”, “Потяг”, “Колискова” тощо.

Наступне завдання - самостійне створення музичного або іншого супроводу до запропонованого оповідання, картини, казки вірша, мелодії.

Третім завданням було колективно створити оповідання, музичну казку, тощо. Ми пам'ятали, що ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечать необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження дитини, для реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях, будь-то слово, рух, музичний твір, чи щось інше.

Звичайно наша праця дала певні результати. Діти ЕГ майже 90% справилися з завданнями, і лише 10 % були пасивними, але у нас не було зовсім тих, хто ігнорував би виконання завдань. В КГ, навпаки, лише 49% приймали активну участь у роботі, творили, вигадували, фантазували, 35% робили це, бо іншого нічого не можна було запропонувати, і 16 % просто відмовилися від участі. Ці діти розплакалися, аргументами були слова: “не хочу”, “не буду”, “чого ви мене заставляєте!” і таке інше.

Отже, проаналізувавши всі етапи дослідної роботи, ми побачили, що в результаті проведеного експерименту кількість дітей ЕГ значно підвисила рівень знань, умінь навичок, а це все сприяло активному розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

Завданням нашого дослідження було довести, як слухання музики може впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей.

Була розроблена методика підготовки дітей до сприймання музичних творів, що була спрямована на досягнення ними більш високих результатів в музичній діяльності, тобто підвищення рівня музичних знань, емоційного відгуку на музичні твори та створення умов, які б сприяли творчій реалізації особистості та не допускали психічного і фізичного перевантаження під час занять музикою.

Слухання музики - це поєднання звуків різної висоти, тривалості сили, тембру, відчуття краси звучань, виразності, чуття цілісних художніх образів, що викликають у дитини певні настрої, почуття і думки.

Обраний нами музичний репертуар був систематизований відповідно до тематики занять, етапів (перевірка, оцінювання та корекція раніше засвоєних знань, слухання, осмислення, систематизація нових знань, закріплення нових знань, творча робота) з визначенням того, наскільки ці твори зможуть впливати на рівень розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

З результатів проведеної роботи ми зробили висновок, що слухання музики, при його правильному, продуманому, змістовному використанні буде як найкраще впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

Експериментальний етап дослідження довів необхідність підбору музичного репертуару, розробки тематики музичних занять. Аналіз даних констатувального етапу педагогічного експерименту показав збільшення кількості дітей з високим рівнем знань на 15% за рахунок зменшення кількості дітей з достатнім та середнім рівнями в експериментальній групі (відповідно на 27,5%, на 7,5%), що підтверджує правомірність висунутої гіпотези.

ВИСНОВКИ

У дослідно-експериментальній роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що виявляється у педагогічному обґрунтуванні змісту і структурних компонентів художньо-творчого мислення, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв та рівнів його сформованості в процесі слухання музики.

Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дозволили зробити такі висновки:

1. Вивчена та проаналізована література науково-методичної, музикознавчої, психолого-педагогічної спрямованості з проблеми дослідження.

2. Теоретичний аналіз психологічної, педагогічної, методичної та літератури дозволив дати визначення понять “мислення”, “художньо-творче мислення”, “слухання музики”, “старший дошкільний вік”, підтвердивши цим, що художньо-творче мислення є складним соціально та історично зумовленим функціональним комплексом пізнавальних здібностей, які забезпечують продуктивність музично-творчої діяльності дітей старшого дошкільного віку, вимагають цілеспрямованого розвитку на основі принципу цілісного поєднання таких компонентів: когнітивно-операційний, емоційно-почуттєвий та творчо-діяльнісний.

3. У дослідженні виявлено, що значущим фактором формування художньо-творчого мислення є активне включення дітей старшого дошкільного віку в процес слухання музики, який найбільш сприяє музичному, емоційному, інтелектуальному та творчому зростанню особистості.

4. На підставі аналізу науково-методичної літератури, нами було розроблено 3 групи критеріїв та рівнів сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку. Відповідно до визначених критеріальних показників, внаслідок педагогічної діагностики зазначеного феномена у переважної більшості дітей старшого дошкільного віку було виявлено середній рівень сформованості художньо-творчого мислення.

5. У результаті дослідження розроблено та апробовано методику підготовки дітей до сприймання музичного твору. Загальною метою, що об'єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення. В її основу покладена взаємодія різних засобів педагогічного впливу: підготовчі вправи творчого спрямування; формуючі заходи п'яти типів, вибір навчального матеріалу зі спеціально розробленого репертуарного списку; фіксація власних надбань в період педагогічної практики; вивчення науково-методичної літератури та її опрацювання; творчі заняття, моделювання педагогічних ситуацій, тощо. Використання цих засобів здійснювалось за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяло формуванню всіх компонентів художньо-творчого мислення.

6. Експериментально доведено, що ефективність розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики забезпечується дотриманням таких взаємопов'язаних педагогічних умов: створення відповідної настроєності (установки) на осмислення і виконання музичного твору; забезпечення взаємодії мистецтв в процесі слухання музики; оволодіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення: розширення мистецького тезаурусу; інтенсифікація інтерпретаторської діяльності; стимулювання творчої самостійності дітей. Остання з перелічених умов є провідною, оскільки забезпечує прояв і розвиток не тільки пізнавальних, а й комунікативних, креативних, рефлексивних якостей дітей.

7. Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність поетапного формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, загальна стратегія якого передбачає послідовне включення дітей у самостійну роботу в процесі слухання музики, що дозволяє сповна виявити і розкрити творчі можливості, оскільки гнучка стимуляція з боку музкерівника на різних етапах спонукає до виявлення більшого ступеня самостійності, творчого пошуку, оригінальності.

8. Одним з шляхів розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого віку ми вважаємо варіативне поєднання індивідуальної і групової форми роботи. Індивідуальна форма - сприяє розвитку емоційного, когнітивного, творчого компонентів художньо-творчого мислення. Групова форма найбільш оптимальна для формування творчо-діяльнісного компоненту, створюючи тим самим умови для особистої взаємодії, розширюючи мотиви самовдосконалення.

9. Проблема формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку не обмежується цим дослідженням. Численні аспекти даної проблеми потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: з'ясування можливостей формування художньо-творчого мислення засобами інших видів музичної діяльності.

10. Теоретично доведено, що ефективність та художньо-педагогічні взаємодії формування художньо-творчого мислення підвищиться, якщо забезпечити поступовий розвиток творчої самостійності дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що базується на інтенсифікації інтерпретаторської діяльності. Експериментально перевірено методику, яка забезпечує ефективне формування художньо-творчого мислення може бути використана музичними керівниками в дитячому навчальному закладі.

Список використаних джерел

1. Абодолина Т. Н., Миропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Вища школа, 1987. - 96 с.

2. Абдуллин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1983. - 112 с.

3. Актуальні проблеми мистецької освіти і розвитку творчої особистості: Збірник матеріалів / Ін-т мистецтв РДГУ; Ред. кол.: К. Ф. Шульжук, Л. Ф. Дунаєвська, С. І. Шевчук та ін. - Рівне: Волинські обереги, 2001. - 239 с.Амонашвили Ш. Здравствуйте, дети! - М.: Просвещение, 1983. - 176 с.

4. Актуальные проблемы музыкального образования: Сб. ст. / Сост. И. А. Котляревский, Ю. А. Полянский. - К.: Муз. Украина, 1986. - 127 с.

5. Апраксина О. А. Методика музікального воспитания в школе: Учеб. Пособие. - М.: Просвещение, 1983. - 224.

6. Асафьев Б. В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - Л.: Музыка, 1973. - 144 с.

7. Бєлобородова В. К, Ригина Г. С., Алиев Ю. Б. Музыкальное восприятие школьников в свете учения о высшей нервной деятельности Пособие для учителя. - М.; Музыка, 1964. - 104 с.

8. Блонский П. П. Память и мышление. - СПб.: Питер, 2001. - 288с.

9. Брунер Дж. Психология познания. - М.: Прогресс, 1977. - 396 с.

10. Веклерова Х.М. Формирование логических структур у старших дошкольников. Автореф.дис. …канд.псих.наук. - М., 1974. - 18с.

11. Вержиховская А. Т., Литвинова Н. И., Ходочок А. В. Психологические условия подготовки школьников к творческой деятельности // Психология. Респ. науч.-метод. сборник. Вып. 37. - 1997. - С. 20-24.

12. Ветлугіна Н. О. Музичний розвиток дитини. - М., 1968 - С. 1-45.

13. Ветлугина Н. О. Возраст и музыкальная восприимчивость // Восприятие музыки: Сб. Статей / Под ред. Максимова. - М.: Музыка, 1980. - 229-242.

14. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 272 с.

15. Вишнякова Н. Специфіка засвоєння музичних знань молодшими школярами в процесі творчої діяльності // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 24 - 29.

16. Войтко Л.Ф. Особенности формирования доказательства у детей дошкольного возраста: Автореф.дис….канд.псих.наук. - К., 1970. - 17с.

17. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

18. Выготский Л. С. Психология искусства. М., Педагогика, 1987. - 344 с.

19. Гордійчук М. М. Козицький Пилип Омелянович // Українська Радянська Енциклопедія. -- 2-е видання. -- Т. 5. -- Київ, 1980. -- С. 264.

20. Горюнова Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество // Искусство в школе. - 1993. - № 12. - С. 15 - 21.

21. Гризоглазова Т. Специфіка роботи над музичною казкою // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 26 - 28.

22. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994. - 325 с.

23. Гумінська О. О., Пелячик І. Ф. Практична спрямованість професійної підготовки майбутнього учителя музики: Методичний посібник для студентів педінститутів. - Рівне: РДПІ, 1999 - 102 с.

24. Дмитрієва Л., Черноіваненко Н. Методика музичного виховання. - М., 1989 - С. 30-51.

25. Дорошенко Т. В. Дитяча опера як засіб музичного виховання // Початкова школа. - 1999. - № 11. - С. 24 - 26.

26. Дорошенко Т. В. Розвиток творчих здібностей на уроках музики // Початкова школа. - 2001. - № 4. - С. 34 - 37.

27. Дорошенко Т. В. Інтеграція на уроках музики // Початкова школа. - 2003. - № 4. - С. 25 - 27.

28. Дорошенко Т. В. Формування у молодших школярів навичок музичного сприймання. Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. - К.,, 1993. - 19 с.

29. Драган О. Розвитку мислительної активності сприяє психолог // Рідна школа. - 1997. - №6. - С. 37.

30. Душенко В. О. Виховання особистості у процесі навчання // Початкова школа. - 1998. - №7. - С. 10-12.

31. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М.: ВЛАДОС, 1999. - С.121-130.

32. Эстетика. Словарь / Под общ. ред. А. Б. Беляева и др. - М.: Политиздат, 1989. - 447.

33. Завальнюк А. М. Николай Леонтович: исследования, документы, письма, Винница, 2002.

34. Зелененька І. Музично-дидактичні ігри на уроках // Початкова школа. - 1999. - № 4. - С. 29 - 30, 35 - 36.

35. Кабалевский Д. Б. Дорогие мои друзья / Сост. В. Викторов. - М.: Молодая гвардия, 1977. - 192 с.

36. Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про музику. - К.: Музична Україна, 1982. - 320 с.

37. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1984. - 206 с.

38. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений. - М.: Политиздат, 1988. - 319 с.

39. Коваль Л. Формування в учнів естетичного ставлення до музичного мистецтва // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 8 - 11.

40. Козицький П.О. Спiв i музика в Київськiй Академiї за 300 рокiв її iснування.- К.: Музична Україна, 1971.- 148с.

41. Костюк О.Г. Эстетические аспекты восприятия музики // Проблемы музыкальной культури.- К.: Музична Україна, 1989. - В.2.- с. 143-156.

42. Костюк Г. С. Навчання i психічний розвиток учнів // Психологічна наука, вчитель, учень / За ред. В. I. Войтка. Київ, 1979. - 34 c.

43. Крижанівська Т. І. Методика комплексного використання мистецтв у процесі розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1998. - 17 с.

44. Кузьменко Г. Ребуси на уроках музики // Початкова школа. - 2000. - № 7. - С. 30.

45. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. - М.: Мысль, 1965. - 574 с.

46. Лисенко М. у спогадах сучасників, у 2-х т, т.1, К., 2003. - 214 с.

47. Лихачев Б. Т. Теория эстетического воспитание школьников. - М.: Просвещение, 1985. - 176 с.

48. Макаренко А. С. Книга для родителей. - М.: Педагогика, 1988. - С. 149.

49. Медушевский В. В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. - М.: Музыка, 1976. - 254 с.

50. Миропольский С. И. Обучение пению в начальной школе // Журнал Министерства народного просвещения. - 1877. - № 189. - С. 1-22.

51. Морозова З. Формування музичних потреб у школярів // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 33 - 35.

52. Музыкальное воспитание в Венгрии / Ред. - сост. Л. Баренбойм. М. М.: Сов. композитор, 1983. - 400 с.

53. Назайкинский Е. В. О психологии музыкального восприятия. - М.: Музыка, 1972. - 383 с.

54. Науково-методичний журнал „Мистецтво в школі” №5, травень 2009 р. с. 2-3.

55. Ніколаєнко П. Особливості вокальної роботи в хорі з учнями молодшого шкільного віку // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1987. - Вип. 11. - С. 25-26.

56. Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе. - К.: Муз. Україна, 1989. - 165 с.

57. Освітні технології: Навчально - методичний посібник / За ред. О. М. Пєхоти. - К.: “А. С. К.”, 2001. - 255 с.

58. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посіб. для вчителів / Авт. кол.; За ред. Ю. І. Машбіца. - К.: ТЗМН, 1997. - 264 с.

59. Основи практичної психології: Підр. для студентів вищих закладів освіти. - К.: “Либідь”, 1999. - 533 с.

60. Остроменський В. Восприятие музыки как педагогическая проблема. - К.: Музична Україна, 1975. - 200с.

61. Падалка Г. Учитель, музика, діти. - К.: Муз. Україна, 1982. - 144 с.

62. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання // Рідна школа. - 1998. - № 2. - С. 52-62.

63. Печерська. Е. П. Уроки музики в початкових класах. - К.: Либідь, 2001. - 272 с.

64. Печерська Е. П. Навчаємо співати // Початкова школа. - 1999. - № 9. - С. 27 - 28.

65. Пономаренко М. І., Шихова Г. І. Інсценізація і драматизація казки в музиці: Навчально-методичний посібник студентам-практикантам педагогічних вузів і училищ, вчителям загальноосвітніх шкіл. - Рівне, 1998. - 90 с.