Роль мистецтва красномовства у професійній діяльності вихователя закладу дошкільної освіти

№ з/ п

Параметри

Рівні

Критеріальна характеристика рівнів

1

М о т

и в а

ц і

й н и й

Високий

Ставлення до риторичних умінь як до професійно необхідних для майбутніх вихователів дошкільної освіти, важливої умови самореалізації особистості має стійкий характер; виражені емоційно стійкі потреби й прагнення до оволодіння риторичні вміння, що виявляються в активності, наполегливості, ініціативності.

Достатній

Ставлення до риторичних умінь позитивне, усвідомлюється їх значення як професійно необхідних; стійкі потреби щодо оволодіння ними; риторична діяльність, як правило, характеризується активністю, наполегливістю, ініціативністю.

Середній

Ставлення до риторичної діяльності в цілому позитивне, потреба в оволодінні риторичними вміннями недостатньо чітко усвідомлена, а тому не стала стійким мотивом, що систематично спонукає до оволодіння цими вміннями; недостатня наполегливість та ініціативність у риторичній діяльності, нестійка активність.

Низький

Значення риторичних умінь для майбутньої діяльності усвідомлюється слабо або ж зовсім не усвідомлюється, тому практично відсутні позитивна мотивація й вольові зусилля щодо оволодіння риторичними вміннями; дії студентів характеризуються безініціативністю, інертністю, небажанням долати труднощі тощо.

2

З м і с т

о в и й

Високий

Знання про сутність риторичних умінь у монологічних, діалогічних та полілогічних формах глибокі, є надбанням свідомості особистості, внутрішньою детермінантою поведінки.

Достатній

В цілому знання сутності риторичної діяльності й основних понять є усвідомленими і глибокими.

Середній

Володіння основними знаннями з риторики, розуміння сутності риторичних умінь, їх складових; визнання відносної важливості риторичних умінь у майбутній професійній діяльності.

Низький

Знання носять емпіричний характер.

3

М и с

л е н н є в и й

Високий

Риторична діяльність характеризується логічною стрункістю, їй притаманні визначеність, несуперечливість, послідовність, обґрунтованість, переконливість викладу, чіткість і глибина аргументації; виявляються елементи своєрідності стилю та творчого підходу.

Достатній

Риторична діяльність відповідає логічним вимогам, але інколи бракує оригінальності підходу, недостатньо розвинена творчість мислення.

Середній

Спостерігається недостатня ясність і чіткість мислення, інколи проявляються порушення логічності та послідовності викладу, недостатня переконливість й аргументованість думок; відсутні прояви оригінальності й творчості.

Низький

Риторичні дії виконуються на побутовому рівні без урахування логічних вимог; характерна невизначеність думки, порушується послідовність викладу, наявні суперечливі судження; слабка аргументованість та переконливість.

4

М о в л е н н є в и й

Високий

Мовлення правильне, характеризується ясністю, чіткістю, доцільністю, ємкістю, багатством вербальних засобів, образністю; високий рівень техніки мовлення.

Достатній

Мовлення правильне, чітке, доцільне, ясне, але інколи недостатня художня образність стилю, трапляються недоліки техніки мовлення.

Середній

У мовленні допускаються помилки, наявні слова- та звуки-паразити, проявляється багатослів'я, монотонність, порушення темпу, невідповідність інтонації та інші технічні упущення; мовленню бракує художньо-образної виразності й чіткості.

Низький

Мовлення монотонне, нечітке, неясне, спостерігаються грубі порушення мовленнєвої норми; техніка мовлення розвинена слабо; відсутня образність мовлення.

5

К о

м у н і к а

Високий

Риторичні дії узгоджені з особливостями аудиторії та конкретною ситуацією, виявляється здатність до емпатії, атракції, рефлексії; спілкування з аудиторією носить характер взаємодії; розвинені вміння саморегуляції; емоційно-експресивні прояви адекватні й сприяють ефективній риторичній діяльності.

Достатній

Комунікативна поведінка вцілому адекватна, але інколи виявляється стереотипність риторичної діяльності, невідповідність вимогам нової ситуації та особливостям конкретної аудиторії.

т

и в н и й

Середній

Не завжди мисленнєво-мовленнєва діяльність відповідає комунікативним вимогам; недостатні перцептивні вміння; помилки у виборі адекватних засобів впливу й організації взаємодії з аудиторією.

Низький

Способи впливу на співрозмовників переважно неадекватні, контакт з аудиторією встановити не вдається, тому діяльність має односторонній характер; комунікативні якості не сформовані; значення емоційно-експресивних засобів не усвідомлюється і не контролюється.

№ з\ п

Рівні

Критеріальна характеристика рівнів сформованості риторичних умінь

Шкала оцінюван ня

1

В

и

с

о

к

и

й

– Ставлення до риторичних умінь як до професійно необхідних для майбутніх вихователів дошкільної освіти, важливої умови самореалізації особистості має стійкий характер; виражені емоційно стійкі потреби й прагнення до оволодіння риторичними вміннями, що проявляються в активності, наполегливості, ініціативності;

– знання про сутність риторичних умінь у монологічних, діалогічних та полілогічних формах глибокі, є надбанням свідомості особистості, внутрішньою детермінантою поведінки;

– риторична діяльність характеризується логічною стрункістю, їй притаманні визначеність, несуперечливість, послідовність, обґрунтованість, переконливість викладу думки, чіткість і глибина аргументації; проявляються елементи своєрідності стилю та творчого підходу;

– мовлення правильне, характеризується ясністю, чіткістю, доцільністю, ємкістю, багатством вербальних засобів, образністю; високий рівень техніки мовлення;

– риторичні дії узгоджені з особливостями аудиторії та конкретною ситуацією, проявляється здатність до емпатії, атракції, рефлексії; спілкування з аудиторією має характер взаємодії; розвинені вміння саморегуляції; емоційноекспресивні прояви адекватні й сприяють ефективній риторичній діяльності.

5,0 - 4,5 балів

2

Д о с т а т

н і

й

Передбачається наявність основних показників, характерних для високого рівня. Однак застосування знань і навичок має стереотипний характер. У зв'язку з цим часто виявляється невідповідність риторичної діяльності вимогам нової ситуації та особливостям конкретної аудиторії.

4,4 - 3,5 балів

3

- Ставлення до риторичної діяльності в цілому позитивне, потреба в оволодінні риторичними вміннями недостатньо

С

е

р

е

д

н

і

й

чітко усвідомлена, а тому не стала стійким мотивом, що систематично спонукає до оволодіння цими вміннями; недостатня наполегливість та ініціативність у риторичну діяльність, нестійка активність;

– володіння основними знаннями щодо риторичної діяльності, розуміння сутності риторичних умінь, їх складових; визнання відносної важливості риторичних умінь у майбутній професійній діяльності;

– спостерігається недостатня ясність і чіткість мислення, інколи виявляються порушення логічності та послідовності викладу, недостатня переконливість й аргументованість думок; відсутні прояви оригінальності й творчості;

– у мовленні допускаються помилки, наявні слова- та звуки-паразити, інколи проявляється багатослів'я, монотонність, порушення темпу, невідповідність інтонації та інші технічні упущення, бракує художньо-образної виразності й чіткості;

– не завжди мисленнєво-мовленнєва діяльність відповідає комунікативним вимогам; недостатнє володіння перцептивними вміннями: утруднення з рефлексією, емпатією, атракцією; виникають помилки у виборі адекватних засобів впливу й організації взаємодії з аудиторією; емоційно-експресивна поведінка часто не відповідає ситуації спілкування.

3,4 - 2,5 балів

4

Н

и

з

ь

к

и

й

– Значення риторичних умінь для майбутньої діяльності усвідомлюється слабо або ж зовсім не усвідомлюється, тому практично відсутні позитивна мотивація і вольові зусилля щодо оволодіння риторичними вміннями; знання носять емпіричний характер;

– риторичні дії виконуються на побутовому рівні без урахування логічних вимог; характерні невизначеність думки, порушується послідовність викладу, наявні суперечливі судження; слабка аргументованість та переконливість міркувань;

– мовлення монотонне, нечітке, неясне, спостерігаються грубі порушення мовленнєвої норми; техніка мовлення розвинена слабо; відсутня образність мовлення;

– способи впливу на співрозмовників переважно неадекватні, контакт з аудиторією встановити не вдається, тому діяльність має односторонній характер; комунікативні якості не сформовані.

2,4 - 1,0 балів