Формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу "Я і Україна"

Розглянемо методи, які використовуються в процесі формування екологічної культури учнів початкової школи.

Пояснення - метод емоційно-словесної дії на вихованця. Використовуючи цей метод, необхідно знати особливості класу і особисті якості кожного учня. Для молодших школярів достатньо елементарних прийомів: «Робити потрібно так», «Всі так роблять» і т. ін. Пояснення використовуються, щоб сформувати чи закріпити нові моральні якості чи форму поведінки; а також для вироблення правильного ставлення дитини до вже зробленого вчинку.

Пояснення базується на навіюванні. Для останнього характерне некритичне сприймання школярем умов учителя. Навіювання, проникає непомітно в психіку, діє на особистість в цілому, створюючи потрібні мотиви. Вчитель використовує цей метод у тих випадках, коли учень повинен прийняти певні вказівки, а також для посилення дії інших методів.

Бесіда - метод систематичного і послідовного обговорення знань, в якому бере участь вихователь і вихованець. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання-відповідь [1]. Якщо поза увагою дітей залишається хоч одна частина змісту, знання стають фрагментарними, втрачається їх сутність, у дітей зникає інтерес і бажання працювати.

Бесіда передбачає цілеспрямовану організацію обміну думками. Тематика, зміст бесід визначається виховними завданнями, які стосуються окремого індивіда чи певної групи школярів [41].

Бесіду проводять тоді, коли можна послатися на факти, які хоча б частково відомі дітям із прочитаних книг, із власних спостережень за тілами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Проте бесіду можна побудувати і на маловідомому або навіть не відомому учням матеріалі при умові використання роздавального матеріалу, навчальних картин, таблиць, географічних карт, кінофільмів тощо.

Методика проведення бесіди залежить від поставленої мети, завдань, змісту та форми. Це може бути обмін думками з приводу певного вислову, прочитаної статті, вчинків школярів, подій у житті країни, школи, класу, окремих учнів.

Бесіда не тільки пояснює норми і правила поведінки, не лише сприяє формуванню уявлень про головні життєві цінності, а й забезпечує виявлення особистісної оцінки з різних питань життя, поглядів, суджень. Бесіда має таку логічну структуру:

вчитель вводить дітей у тему бесіди, ставить запитання, пропонує висловити свою думку;

діти беруть участь в обговоренні питання, наводять приклади зі свого життя або епізоди із прочитаних книг, публікацій, періодики, висловлювання відомих людей тощо.

вчитель узагальнює виступи, допомагає дітям зробити висновки.

У процесі формування екологічної культури використовується також і метод дилем, коли школярі обґрунтовують свій вибір однієї з двох можливостей, що дозволяє визначити ціннісні орієнтації людини. Важливо, щоб дилема мала відношення до реального життя школярів, включала питання морального змісту та ін [32].

Розповідь - це монолог вчителя, який будується як оповідання, опис чи роз'яснення. Вона проводиться, щоб викликати почуття співпереживання, радості від усвідомлення хороших вчинків, обурення від поганих; розкрити зміст моральних норм і правил поведінки, уявити ідеальний образ тощо. При цьому важливо не навчати прямо, а давати можливість дітям оцінювати самим те, що почули, зробити висновки.

Метод прикладу - це метод впливу на свідомість, почуття, поведінку особистості через наслідування, бо діти навчаються наслідувати раніше, ніж пізнавати [41]. Його дія засвоюється на відомій закономірності: виявлення, сприйняття зором, швидко без перешкод засвоюється в свідомості, тому що він не потребує ні пояснення, ні роз'яснення. Приклад діє на рівні першої сигнальної системи, а слово - другої.

Виховний вплив прикладу - це своєрідна наочність у процесі формування екологічної культури. Наслідування спрямоване на відтворювання індивідом певних зовнішніх рис, зразків поведінки, що супроводжується емоційними і раціональними почуттями. Шляхом наслідування у дітей формується моральна мета особистої поведінки, тобто це складний процес, в якому можна прослідкувати конкретні дії, вчинки іншої особи в певних життєвих ситуаціях, що викликають бажання вести себе так само, хоча це ще не значить, що бажання буде реалізоване, відбувається формування виконавчих, вольових і закріплення наслідувальних самостійних дій.

Прикладом для школярів можуть бути батьки, родичі, вчителі, знайомі, літературні герої, видатні сучасники. У процесі взаємодії суб'єктів у контактних групах створюються умови для наслідування, особливо на ранніх етапах розвитку особистості. Діяльність одного сприяє діяльності іншого. Особливістю групової діяльності є співробітництво та суперництво, що в значній мірі визначають ефективність наслідування.

Таким чином, приклад у вихованні може виконувати різноманітні функції: конкретизувати прагнення, ідеали учнів; бути доказом для обґрунтування їх; переконувати в доцільності своїх поглядів, вчинків; стимулювати самовиховання. Ще давньоримський філософ Сенека твердив, що важко довести до добра повчанням, легко - прикладом.

Переконання - метод впливу на свідомість, волю індивіда, що сприяє формуванню його нових поглядів, відношень або зміні тих, що не відповідають загальнолюдським та національним нормам і принципам [41]. Метод передбачає обґрунтування певного поняття, відстоювання моральної позиції, оцінки вчинків, дій тощо.

Основу цього методу складають знання, які використовуються для пояснення і доведення правильності чи необхідності певних відношень, поведінки, але в поєднанні з почуттями. Переконання і знання лише тоді можна вважати істинними, коли вони проникли у середину людини, злилися з її почуттями і волею, присутні в ній постійно, навіть несвідомо, коли вона зовсім про це і не думає.

Ефективний метод формування необхідних якостей особистості - вправляння. Сутність його проявляється в багаторазовому виконанні потрібних дій, доведення їх до автоматизму. Результатом вправляння є стійкі якості особистості: навички та звички.

Вправи передбачають багаторазове повторення, закріплення, вдосконалення способів дій як стійкої основи суспільної поведінки, тобто це планомірно організоване виконання учнями різних дій, практичних справ із метою формування та розвитку певних навичок поведінки, рис характеру. Звички формуються на основі знань про норми поведінки, вироблених умінь позитивних дій і закріплюються вправами як цілеспрямованими й багаторазовими діями. Тому, як зазначають В. Лозова та Г. Троцко [41], вправи є системою організованих вчителем правильних вчинків учнів, розраховану на тривалий час. Учень, підкоряючись певним вимогам, коли виконує якусь конкретну справу, відчуває виховний вплив.

Вправи ведуть до вироблення навичок і звичок, які включаються в загальну структуру поведінки дитини і проявляються як її індивідуальні особливості.

До основних прийомів використання вправ у початковій школі належать:

o постановка виховного завдання і пробудження в учнів потреби в тій чи іншій діяльності;

o роз'яснення способів діяльності і набуття дітьми відповідних знань;

o практичний показ дій;

o організація початкового відтворення учнями показних дій (зразків поведінки);

o подальші тренування у вдосконаленні та закріпленні способів діяльності.

У зв'язку з тим, що центральною ланкою вправ є повторюваність дій, Г. Щукіна називає деякі правила повторення:

процес тренування повинен бути спрямований на закріплення корисної звички;

повторення позитивних звичок вимагає дотримання точності умов, характеру дій, визначених обставин, часу;

автоматизація звичок повинна вимагатися поступово. Спочатку повторення повинно переслідувати точність дій, потім швидкість і, наостанку, автоматизм;

повторення не повинно призводити до негативних емоцій учня;

повторення слід урізноманітнити, щоб уникнути перевантаження та втоми нервової системи;

кількість повторень повинна бути індивідуальною;

здійснюючи повторення, необхідно турбуватися про формування у дитини установки на самоконтроль, на самоперевірку виконання засвоюваних дій.

Дидактична гра - один із найбільш часто уживаних методів у навчанні та вихованні молодших школярів, оскільки вона дає можливість успішного розв'язання освітніх і виховних завдань [20]. При цьому вчитель може швидко створити радісну атмосферу спілкування, спонукати учнів до активної участі у засвоєнні певних уявлень і понять, розуміння явищ, включившись у навчально-ігрову діяльність.

Для більшості дидактичних ігор характерні елементи змагання (перегонів). Змаганням може бути вся гра, а також її окремі моменти, етапи, фрагменти. Змагання завжди передбачають оцінювання учасників (найчастіше це - бали), а тому важливо звернути увагу на рівноцінність, рівнозначність завдань та об'єктивність оцінювання.

Як зазначає Л. Печко [63], екологічні ігри, що проводяться в початковій школі, є різних видів:

а) рольові, що базуються на моделюванні соціального змісту екологічної діяльності;

б) імітаційні, що дозволяють, наприклад, прослідкувати роль кожного компонента системи і змоделювати наслідки антропогенного впливу на біоценози (гра «Екосистема водойм»), показати ланцюги живлення (гра «Екологічна пірамідка», «Ноосфера»);

в) змагальні, що стимулюють активність їх учасників у набутті і демонстрації екологічних знань, умінь і навичок (КВК, конкурси-аукціони, вікторини, «Поле чудес»);

г) ігри-мандрівки, з допомогою яких діти можуть побувати в будь-якій точці світу.

На успішність використання різноманітних форм та методів у процесі формування екологічної культури молодших школярів, впливають такі фактори:

Педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання, особливо принципом урахування індивідуальних і вікових особливостей школярів. Тільки той, хто добре вивчив дитину, може вирішувати, як її виховувати.

Застосування в єдності методів формування свідомості, формування досвіду суспільної поведінки, стимулювання діяльності та корекції поведінки, самовиховання.

Врахування своєрідності педагогічної ситуації.

Аналіз впливу на особистість форм і методів, які вже застосовувались.

Особистість вчителя, його педагогічна рефлексія, яка передбачає: усвідомлення мотивів своїх дій (чи здійснюються вони в інтересах дитини, свого престижу, щоб догодити начальству, інструкції тощо); уміння відрізняти особисті труднощі від труднощів школяра; здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбувається, очима дітей, адекватно оцінити результати роботи [41].

2. Методика формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу «Я і Україна»

2.1 Аналіз навчальних програм і підручників для початкової школи з точки зору реалізації завдань формування екологічної культури учнів

Одним із завдань нашого аналізу є вивчення сучасного стану проблеми формування екологічної культури молодших школярів в умовах чинної системи навчання. В зв'язку з цим ми проаналізували чинні навчальні програми для початкової школи [52], щоб визначити, які екологічні знання передбачено сформувати у молодших школярів у процесі навчання, та навчальні підручники [2; 3; 4; 5] з курсу «Я і Україна», щоб з'ясувати їх спрямування і вплив на формування екологічної культури учнів.

Як зазначається у пояснювальній записці, природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною його метою є оволодіння учнів уявленнями: про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про тіла і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними, предметних умінь на основі засвоєних природничих знань, умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності, а також на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління.

Виховні цілі пов'язані із вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам та загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Аналіз навчальних програм дозволяє зробити висновок, що вони орієнтують учителів початкової школи на формування у школярів екологічних знань та умінь, екологічної культури та поведінки. Отже, значні можливості для реалізації завдань формування екологічної культури закладені в курсі «Я і Україна».

Оскільки основою формування екологічної культури молодших школярів є система теоретичних знань про взаємодію суспільства і природи, про взаємозв'язки в природі; система норм і правил ставлення людини до природи та уміння й навички по її вивченню та охороні, то в ході нашого дослідження ми провели аналіз матеріалів підручників із точки зору визначення, які екологічні знання відображені у їх змісті.

Результати аналізу подано в таблиці 2.

Аналіз змісту підручників показав, що екологічні знання включені як фрагментарно до різних розділів курсу «Я і Україна», так і цілісно у вигляді окремих екологічних тем уроків. Вивчення змісту підручників показало, що кожний розділ навчального предмета «Я і Україна» спрямований на формування і розвиток відповідального ставлення дітей до навколишньої природи. Разом з тим, аналіз текстового матеріалу підручників засвідчив, що вони виконують, в основному, лише функцію носія готової інформації екологічного характеру для учнів і не сприяють у достатній мірі виробленню досвіду самостійної діяльності, спрямованої на охорону і збереження навколишнього середовища та на формування екологічної культури учнів.

Таблиця 2. Екологічні знання, відображені у змісті підручників «Я і Україна» для початкової школи

Клас	Назва розділу	Екологічні знання
1 клас	Природа навколо нас	Що належить до природи (Сонце, повітря, вода, ґрунти, рослини, тварини, людина). Про що можна дізнатись, спостерігаючи за Сонцем. Чому буває літо, осінь, зима, весна. Повітря. Від чого буває вітер. Як дбати про чистоту повітря. Вода, її дивовижні властивості. Як берегти воду. Ґрунт. Вміст у ґрунті води, повітря, поживних речовин. Як дбати про ґрунт. Рослини. Різноманітність і значення рослин. Вшанування рослин. Будь рослинам другом. Тварини. Різноманітність і значення тварин. Живий куточок. Вшанування тварин. Охорона тварин. Створення книги «Скарги рослин і тварин».
	Твій рідний край	Рослини і тварини рідного краю, що потребують охорони.
2 клас	Про тебе самого	Людина - частина живої природи. Необхідність повітря, води, їжі, тепла для життя людини. Чому люди хворіють.
	Природа навколо нас	Сонце - джерело світла і тепла. Пори року. Сезонні зміни в неживій природі, їх причини. Сезонні зміни в житті рослин, тварин, господарській діяльності людини. Чим вони зумовлені. Повторюваність явищ у природі. Залежність росту і розвитку рослин від світла, тепла, вологи. Охорона рослин. Рослини з Червоної книги України. Охорона тварин. Тварини з Червоної книги України. Охорона природи - неодмінна умова її збереження. Перетворювальна діяльність людей рідного краю.
	Твій рідний край	Природа рідного краю. Охорона природи рідного краю. Залежність стану навколишнього середовища від ставлення до нього людей.
	Твоя країна - Україна	Природні умови і багатства України, їх охорона.
3 клас	Природа і ми.	Цінність природи для людей. Охорона природи. Негативний вплив діяльності людей на природу. Значення заповідників для збереження природи. Червона книга України. Відповідальність кожної людини за збереження природи. Правила поведінки в природі.
	Нежива природа	Залежність нагрівання поверхні Землі від висоти Сонця на небосхилі. Значення сонячного світла і тепла в природі. Значення повітря в природі і для людей. Збережемо повітря чистим. Значення води в природі і для людей. Як очистити воду. Вода має бути чистою. Економне використання води. Значення гірських порід в природі і для людей. Охорона корисних копалин. Значення ґрунту в природі і для життя людей. Шляхи руйнування ґрунту. Охорона ґрунту від руйнування.
	Зелене диво Землі	Умови росту і розвитку рослин. Довкілля рослини. Взаємозв'язки між рослинами і неживою природою, між самими рослинами, моделювання цих взаємозв'язків. Пристосування рослин до різних умов навколишнього середовища. Цінність рослин для природи і людини. Охорона рослин.
	Тварини - живі організми	Ланцюги живлення у природі. Причини руйнування ланцюгів живлення. Довкілля тварин. Взаємозв'язки між неживою природою і тваринами, рослинами і тваринами, між самими тваринами. Пристосування тварин до умов навколишнього середовища. Цінність тварин для природи і людини. Охорона тварин.
	Гриби. Дроб'янки	Значення грибів дроб'янок в природі та житті людини.
	У природі все взаємопов'язане	Цілісність природи. Моделювання взаємозв'язків між компонентами неживої природи; живої природи; між неживою й живою природою.
4 клас	Планета Земля	Охорона природи на Землі. Найглобальніші катастрофи на Землі, причини їх виникнення та вплив на життя людей. Шляхи збереження й охорони природи на планеті.
	Україна - наша Батьківщина	Природні зони на території України, їх природні умови, рослинний і тваринний світ, взаємозв'язки між ними. Охорона природи в Україні. Екологічні проблеми України та шляхи їх подолання. Заповідники на території України.
	Твій рідний край	Охорона корисних копалин рідного краю. Охорона ґрунтів рідного краю. Природні угруповання рідного краю. Природні умови і живі організми в угрупованнях, взаємозв'язки між ними. Причини руйнування природних угруповань, їх охорона. Охорона природи в рідному краї.

Таким чином, аналіз чинних навчальних програм та підручників для початкової школи із курсу «Я і Україна» показує, що хоча автори і визначають, що необхідно формувати екологічні знання у молодших школярів, проте зміст цієї роботи, шляхи їх формування, способи керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів із цієї метою не розглядаються. Навчальні програми та підручники, хоча і створюють дидактичне забезпечення процесу формування екологічної культури молодших школярів у процесі навчання, проте його недостатньо. У зв'язку з цим ми вважали необхідним визначити шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів молодшого шкільного віку в процесі вивчення курсу «Я і Україна».

2.2 Шляхи удосконалення процесу екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»

Початковій школі належить провідна роль у формуванні екологічної культури та свідомості майбутнього громадянина. Основні риси характеру людини закладаються саме в дитячому віці, і безпосереднє спілкування з природою посідає тут першорядне значення. Для успішного екологічного виховання учнів необхідно вичленити екологічний потенціал кожної навчальної дисципліни. Провідну роль при цьому слід надати курсу «Я і Україна», під час вивчення якого має бути закладено наукову основу природоохоронної діяльності дітей.

У процесі вивчення даного курсу молодші школярі повинні засвоїти відомості про взаємозв'язок і взаємовплив живої та неживої природи, природи і праці людей. Ознайомлюючи дітей із будь-яким об'єктом чи явищем природи, педагог повинен розкрити у єдності цінність і доцільність його зовнішнього вигляду та властивостей. На основі цього у молодших школярів виникає уявлення про те, що в природі немає нічого зайвого, непотрібного, потворного, що можна було б бездумно знищити. Також слід підвести дітей до думки, що кожна людина є невід'ємною складовою частиною природи, маленькою частинкою Всесвіту, що вона, вдосконалюючись та задовольняючи свої запити, також впливає на довкілля. Причому, такий вплив може бути як позитивним, так і негативним. Доцільно на уроках навести приклади, що в результаті безвідповідального ставлення до природи знищено ліси на значних територіях, осушено великі площі боліт і, як наслідок, суттєво скоротилася чисельність багатьох тварин, птахів і рослин, деякі навіть повністю зникли, а деякі, що занесені до Червоної книги, - на межі зникнення. Необхідно розвивати в учнів уміння оцінювати стан навколишнього середовища, передбачати можливі наслідки своїх дій та дій інших людей і не допускати негативних впливів на природу планети.

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури ми визначили шляхи вдосконалення та підвищення ефективності процесу формування екологічної культури учнів молодшого шкільного віку. До них належать:

- використання додаткового матеріалу екологічного спрямування на уроках «Я і Україна»;

- проведення екологічних спостережень та екскурсій у природу;

- організація безпосередньої діяльності учнів із питань охорони природи своєї місцевості під час навчально-пізнавальної та суспільно корисної праці;

- проведення позакласних заходів на екологічну тематику;

- залучення батьків до процесу формування екологічної культури дітей.

Із метою доведення ефективності визначеної сукупності шляхів удосконалення процесу формування екологічної культури учнів у початковій школі та виявлення їх ефективності ми вдалися до експериментального дослідження. Воно здійснювалося впродовж 2007-2008 навчального року на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Настасів Тернопільської області. Експериментальним навчанням було охоплено 24 учні 3 класу. Відповідна кількість учнів контрольного класу - 25 учнів 3 класу загальноосвітньої школи №27 м. Тернополя - була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методикою організації навчання. Класи були відібрані приблизно з однаковим складом учнів рівнями навчальних досягнень на початок навчального року. Базою для такого відбору були результати аналізу рівня сформованості навчальних досягнень в учнів 3 класів, проведеного на початку дослідження.

Як засвідчили результати аналізу чинних навчальних програм і підручників із курсу «Я і Україна» для початкової школи їх зміст спрямований, в основному, на екологічні негаразди навколишнього середовища та на захист довкілля від забруднення. Тому ми вважали за доцільне дібрати для використання на уроках «Я і Україна» в експериментальному класі додатковий матеріал за такою тематикою:

o Червона книга України;

o рослини Тернопільської області, занесені до Червоної книги України;

o тварини Тернопільської області, занесені до Червоної книги України;

o заходи із охорони ґрунтів, корисних копалин, повітря, водойм на території Тернопільської області;

o рослини і тварини, що повністю зникли з лиця Землі;

o рослини і тварини світу, що знаходяться на межі зникнення.

Популяризація знань про Червону книгу України та світу в доступній, цікавій та віковідповідній формі має велике значення під час формування екологічної культури учнів. З огляду на це ми розпочинали ознайомлення учнів із Червоною Книгою України в 3 класі на першому уроці природознавства на тему «Що таке природа. Охорона природи». Для цього ми застосували розповідь з елементами бесіди такого змісту:

- Хто з вас уже чув про Червону книгу? Поміркуйте, чому її називають «червоною».

- Червоний колір означає небезпеку. «Стій, будь обережним!» - попереджає червоне світло світлофора. І всі це одразу розуміють. «Зупиніться, припиніть нищити природу, бо буде лихо!» - застерігає Червона книга. А це розуміють, на жаль, не всі.

Для того, щоб врятувати природу - рослини і тварин, вчені створили Червону книгу. «Червона книга України» складається із двох томів.

У першому томі зібрали відомості про всі рослини, а в другому - про тварин, яким загрожує небезпека. Таких в Україні налічується чимало: 541 вид рослин та 382 види тварин. Однак рівень загрози для кожного з них виявився неоднаковим. Тому всіх їх «зарахували» до різних «класів», надали їм різного статусу, ще й різними кольорами домовилися позначати. Зокрема:

o «зникаючі» - червоним - їм загрожує найбільша небезпека;

o «вразливі» - оранжевим;

o «рідкісні» - жовтим;

o «зниклі види» - чорним;

o «відновлені» - зеленим - їм уже не загрожує небезпека зникнення.

- Запам'ятайте, усі види рослин і тварин, що занесені до Червоної книги, потребують особливої охорони! Рідкісних рослин і тварин розводять у неволі і висаджують та випускають на волю в ті місця, де вони колись жили.

Надмірне і хижацьке полювання стало причиною зменшення кількості в Україні таких диких тварин, як зубр, кіт лісовий, косуля звичайна, тхір степовий, хохуля. Причиною зникнення тварин є також перетворювальна господарська діяльність людини. Зокрема, переорювання степів, вирубування лісів, осушення боліт і невеликих водойм призвело до значного зменшення таких тварин як: вусач альпійський, бражник мертва голова, аполон, тритон карпатський, ропуха очеретяна, гадюка степова, полоз лісовий, беркут, дрохва, лелека чорний, журавель сірий, вечірниця велетенська. А дикий як - тур та дикий кінь - тарпан - зовсім зникли на Землі, а ще 200-400 років тому вони водилися в Україні.

Розпочата робота продовжувалася далі під час вивчення розділів «Зелене диво Землі» і «Тварини - живі організми». Оскільки в підручнику міститься інформація про рослини і тварини, занесені до Червоної книги України, то ми вважали за доцільне використати на уроках додатковий матеріал про рослини і тварини Тернопільської області, які занесені до Червоної книги.

Наприклад, бесіда із використанням ілюстративного матеріалу про рослини Тернопільської області, що занесені до Червоної книги України, проводилась на уроці на тему «Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов існування. Охорона рослин»:

- Чи знаєте ви рослини Тернопільської області, які потребують охорони? Де вони зустрічаються? Як вони виглядають?

На території Тернопільської області зустрічається 110 видів рослин, занесених до Червоної книги України, серед них:

· дерева: береза Клокова, береза темна;

· кущі: бруслина карликова, вовчі ягоди пахучі, клокичка пірчаста, таволга польська та інші;

· трав'янисті рослини: сон-трава велика, астранція велика, білоцвіт весняний, беладона звичайна, відкасник татарниколистий, зозулині черевички, ковила волосиста, ковила пірчаста, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста, молочай волинський, росичка англійська, сонцецвіт сивий, цибуля ведмежа, шафран Гейфелів, шиверкія подільська, ясенець білий та інші.

- Що ви будете робити, якщо вам під час прогулянки до лісу, на луки або біля водойми зустрінуться рідкісні рослини? Чи будете рвати для букету рослини, що красиво квітнуть?

- Які причини викликають зменшення чисельності рослин у природі? (Учні перераховують основні причини зникнення рослин).

Отже, найчастіше причиною зменшення чисельності та зникнення рослин у природі є: зривання рослин для букетів, вирубування лісів, викошування рослин, збирання лікарської сировини, випасання худоби, розорювання земель, забруднення повітря.

Подібну за змістом бесіду із використанням ілюстративного матеріалу про тварин Тернопільської області, занесених до Червоної книги України, ми проводили на уроці на тему «Довкілля тварин. Пристосування тварин до різних умов існування. Охорона тварин»:

- Чи знаєте ви тварин Тернопільської області, які потребують охорони? Де вони зустрічаються? Як вони виглядають?

Серед тварин, що живуть на території Тернопільської області, 50 видів занесені до Червоної книги України, серед них:

· комахи: шовкопряд березовий, бражник дубовий, бражник мертва голова, бражник Прозерпіна, аполон та інші;

· риби: стерлядь, марена звичайна, вирезуб, рибець звичайний, бабець;

· плазуни: полоз лісовий;

· птахи: лелека чорний, беркут, змієїд, шуліка рудий, орел-карлик, орлан-білохвіст, балобан, скопа, пугач;

· звірі: кутора мала, підковоніс малий, нічниця триколірна, широковух звичайний, сліпак подільський, перегузня, тхір степовий, кіт лісовий.

Екологічні уявлення у молодших школярів формуються тільки під час безпосереднього спостереження тіл і явищ природи, а тому для цього потрібно використовувати кожну прогулянку, екскурсію, роботу в куточку живої природи, по догляду за кімнатними рослинами і т. ін. Об'єктів для спостереження безліч, можливості тут безмежні. Наведемо лише декілька прикладів для ілюстрації, які були використані під час експериментального навчання.

Під час уроку на тему «Будова рослин. Рослини - живі організми» з метою формування уявлення про складність, унікальність і тендітність організму рослини, перед виконанням учнями практичної роботи з елементами спостереження, спрямовану на навчання дітей догляду за кімнатними рослинами, ми провели вступну бесіду:

- Погляньте, діти, кімнатні рослини ростуть в однаковому ґрунті, поливаємо їх однаковою водою, а вони різні. У них різні стебла, листя, колір, і їх легко відрізнити одну від одної. Чи можна їх зробити на фабриці?

- Що, на вашу думку, складніше створено: космічний корабель чи жива рослина в нас на вікні?

Звичайно рослина! Люди навчились будувати великі заводи, літаки, космічні кораблі, роботи, але створити руками навіть найменший живий організм не можуть, тому що він дуже складний.

- А чи легко знищити живий організм?

Дуже легко: забудемо декілька днів поливати рослини і вони загинуть. Те ж трапиться, якщо, навпаки, будемо поливати дуже часто і багато, якщо необережно поставимо їх взимку біля відкритого вікна, якщо їм не вистачатиме світла і т.д. Причин може бути багато.

- Якщо ж рослина загинула, чи зможемо ми виростити нову?

Так, зможемо, при умові, що у когось залишилась рослина того ж виду і він дасть вам щепку чи насіння. Якщо ж уявити, що ніде більше така рослина не залишилась і наша була останньою, то ніхто ніколи на Землі більше її не побачить: вона зникла, і відтворити її неможливо. Так буває в природі. Зараз багато рослин виявляється на Землі все менше і менше. Щорічно деякі з них назавжди зникають із лиця Землі. Згадайте про це, якщо захочете зірвати квітку, зламати гілку куща чи дерева, витоптати траву. Пам'ятайте, знищені рослини можуть бути останніми!

Під час вивчення теми «Довкілля рослин. Як рослини пристосувалися до різних умов навколишнього середовища» з метою формування уявлення про взаємозалежність, корисність всіх природних об'єктів ми провели урок-екскурсію в найближчий ліс. Наведемо фрагмент цього уроку:

- Зверніть увагу на те, як приємно пахне в лісі навесні, повітря прозоре, яскраво світить сонце.

- Озирніться довкола. Назвіть дерева і кущі, які ростуть у лісі.

- Які трав'янисті рослини цвітуть?

- Розгляньте листя дерев, кущів і трав'янистих рослин. На листках видно сітку жилок, що нагадує мереживо, по краях - маленькі зубчики.

- Чи однаковий рисунок зображують жилки на різних листках? Чи однакового вони кольору?

- Доторкніться, погладьте стовбури різних дерев. Що ви помітили?

У одних дерев стовбур гладкий, блискучий (у молодих беріз, вільхи), а у інших - шорсткий, матовий (тополя, осика, верба тощо).

- Придивіться: на стовбурі і листочках у берези, горобини видно світлі плями. Це маленькі дірочки, через них дерево дихає. Воно живе. Якщо пошкодити стовбур, наприклад, забити цвях, порізати ножем чи зламати гілку, дерево буде хворіти і може навіть загинути: засохне.

- Розгляньте ще раз листочки. На деяких видно пошкодження, а від інших залишилась тільки частина. Як ви думаєте, що трапилось із листками?

Це їх їли гусінь метеликів, жуки листоїди, жуки короїди та інші комахи.

- Чи шкідливі ці комахи?

- То виходить краще, щоб їх не було в природі?

Тут ви і помилились! Влітку у всіх птахів вилуплюються пташенята, а майже всі птахи годують своїх пташенят комахами. Кожному пташеняті, щоб воно за літо встигло вирости і навчитись літати, потрібно з'їсти багато-багато комах та їх личинок. Птахи-батьки цілий день без втоми ловлять комах і годують пташенят.

- То чи потрібні в природі комахи?

- Можна сказати, що вони шкідливі?

Ось як цікаво виходить: дерево своїми листками годує комах, які потрібні птахам. Восени комах знайти важко: вони ховаються у щілини в корі, під опале листя, в ґрунт і засинають на зиму. Тоді комахоїдним птахам немає чим живитися, і вони відлітають у теплі краї.

- А що б сталося в природі, на вашу думку, якби комах насправді не стало?

Таким чином, на екскурсії під керівництвом вчителя діти фіксували увагу на своїх враженнях: приємний запах, неповторний колір і форми, шелест трави і шелестіння листя. Звертали увагу дітей на деталі, які часто залишаються непоміченими. Впродовж екскурсії було встановлено зв'язок «рослини - комахи - птахи» і підведено учнів до розуміння того, що не можна говорити про шкідливість певних природних об'єктів.

Під умілим керівництвом вчителя екскурсії у природу перетворюються на уроки мислення. У парку, лісі, біля річки учні навчаються спостерігати, аналізувати, порівнювати. У них формується уміння розуміти навколишнє середовище, бачити його з усіма притаманними йому властивостями. Та головне - вони усвідомлюють, що нехтування законами взаємозв'язку та взаємообумовленості явищ у природі може призвести до загибелі життя на Землі, тому обов'язок кожної людини - берегти природу не тільки в ім'я власного благополуччя, а й усіх людей планети.

Однією із важливих і дієвих форм організації процесу формування екологічної культури молодших школярів є проведення безпосередньої практичної діяльності учнів із питань охорони природи своєї місцевості.

З метою реалізації даного положення в умовах експериментального навчання ми запропонували учням такі види практичних робіт у природі, що проводились у позаурочний час:

- очищення галявини лісу від сміття;

- висаджування декоративних рослин на клумбі біля школи;

- огородження мурашника;

- виготовлення годівниць і підгодовування птахів узимку;

- виготовлення і розвішування шпаківень.

Найбільше задоволення приносить школярам творча праця, тому у їхню трудову діяльність ми включали елементи дослідництва. Для зручності фіксування результатів досліджень ми пропонували дітям оформляти екологічні проекти. Розглянемо один із них для прикладу.

Учні класу були поділені на групи по 3-4 чоловіки. Кожна група отримала завдання виготовити на вибір годівничку для птахів. Для зразка учням пропонувалися годівнички різної форми. На початку листопада годівнички були розвішані неподалік від школи так, щоб зручно було насипати туди корм і проводити спостереження.

Виконання дітьми дослідницького проекту «Годівничка» розпочиналося із визначення мети та конкретних поетапних практичних дій. Своєрідна схематична послідовність цих дій зображалася на аркуші паперу (див. рис. 4). За бажанням діти тут також малювали тематичні малюнки, клеїли наклейки чи картинки тощо.

Робота подібного характеру по спостереженню за поведінкою птахів проводилася також навесні, коли учні за допомогою батьків виготовили і розвішали в парку шпаківні.

Наш проект називається «Годівничка»
Ми шукаємо відповіді на запитання: «Які птахи зимують у нашій місцевості і як їм допомогти?»
Дослідити, яким кормам віддають перевагу ті чи інші птахи?
Провести розслідування: чи впливає місце розвішування годівниць на частоту відвідування їх птахами.
Дізнатися, годівнички яких конструкцій найбільше подобаються пернатим.
Ми будемо спостерігати, хто прилітатиме до годівнички і слідкуватимемо, щоб у ній було досить корму.
Ми виготовимо годівничку і повішаємо її на яблуні неподалік від школи.
Нам треба дізнатись, які птахи можуть прилітати до нас взимку і як їх упізнати.
МИ ХОТІЛИ ЗРОБИТИ	МИ ЗРОБИЛИ

Рис. 4. План проекту «Годівничка»

Щоб покращити екологічні знання, ми також використовували масові позакласні заходи на екологічну тематику. Це допомагає кращому засвоєнню учнями екологічного матеріалу, розширює їхній кругозір. Діти дізнаються безліч цікавої і корисної інформації про рослини і тварини, явища природи. Дізнаються, як допомогти маленькій пташці, яка залишилась серед лісу без своєї домівки, що потрібно зробити для маленької тваринки, у якої мисливці вбили батьків, чи потрібно витоптувати рослини і зривати квіти і т. ін. Дізнаються про зимуючих птахів і перелітних (їх назви, умови життя, будову). Створюють безліч різноманітних ситуацій як допомогти природі, озвучують ролі найрізноманітніших рослин і тварин (див. додатки Б, В).

Під час констатувального етапу експерименту, проводячи спостереження за роботою вчителів початкової школи, ми дійшли висновку, що недостатньо уваги звертають вчителі і на екологічне просвітництво серед батьків. Хоча відомо, що основи екологічної культури дітей закладаються саме в сім'ї. Ефективність формування екологічної культури залежить від спільних дій школи та сім'ї. У багатьох своїх творах В. Сухомлинський показав, як розвиток особистості залежить від культури батька і матері, як пізнаються людські стосунки і суспільне оточення на прикладі батьків.

З огляду на це ми вважали за доцільне ознайомлювати батьків із конкретними завданнями, на які має орієнтуватися сім'я в процесі формування екологічної культури молодшого школяра:

- розвивати уявлення школярів про навколишній світ;

- виховувати почуття любові, чуйності, доброзичливості, поваги до об'єктів природи, потребу у спілкуванні з природою;

- вдосконалювати вміння спостерігати й відчувати її красу і гармонію;

- розвивати інтерес та прагнення до пізнання природи;

- виховувати культуру поведінки в природі, відповідальність за свої вчинки;

- формувати вміння піклуватися про об'єкти природи.

Сім'я має великі можливості, щоб забезпечити безпосереднє спілкування дитини з природою в різні пори року. Важливо, щоб батьки побували з дітьми у лісі, в полі, біля підніжжя гори, поблизу водойми, на присадибній ділянці. Діти отримують величезне задоволення спостерігаючи за білочкою, дятлом, синичками та іншими тваринами. Радість зустрічі з живими істотами надовго залишиться в пам'яті школярів, пробудить допитливість, потребу захищати та охороняти природу, дотримуватись правил поведінки в природі.

Батьки допомагали учням вести спостереження за сезонними змінами в природі, заповнювати календар спостережень, пізнавати гармонію взаємозв'язків у довкіллі, виділяти істотні та неістотні ознаки предметів та явищ природи. Діти ніколи не забудуть, як спостерігали з татом чи з мамою за ранковою зорею, вечірнім заходом сонця, місяцем та зорями. Батьки разом із вчителем навчали молодших школярів турбуватися про природу, робили з ними годівнички для птахів, шпаківні, допомагали заготовляти корм для птахів, підгодовували їх узимку, доглядали за рослинами, які були висаджені на клумбі біля школи, разом із дітьми очищали галявину в лісі від сміття. У такій спільній діяльності батьки виступали яскравим прикладом для своїх дітей. Якщо тато і мама дотримуються правил поведінки у природі, то їх будуть дотримуватися і їхні діти.

Формуванню свідомого відповідального ставлення до природи сприяє також ігрова діяльність учнів, особливо ситуативні екологічні ігри (див. додаток А). Саме в них дитина потрапляє у становище, яке може скластися в реальному житті. Наприклад, під час прогулянок, екскурсій можна провести гру «Покажи, який ти є». Її мета - перевірити, як поводяться діти на лоні природи і як реагують на втручання людини в природне середовище. Маршрут визначається завчасно: передбачаються зустрічі з різними природними об'єктами, спостереження за поведінкою, вчинками дітей, аналіз яких здійснюється в кінці гри. Штрафні очки записуються, якщо учні галасують, топчуть траву, не помічають і не прибирають побутове сміття (папір, консервні банки і т. ін.). Ситуації, в які потрапляють діти на маршруті, можуть бути різними. Все залежить від місцевих умов та винахідливості вчителя.

В екологічному вихованні дітей молодшого шкільного віку чимало важить формування культури почуттів та постійне закріплення їх у конкретних життєвих ситуаціях. Саме завдяки емоційному відчуттю довкілля, дитина може природно сприймати явища та об'єкти, виявляти свої почуття. Екологічна освіта має збуджувати емоційний відгук на найрізноманітніші об'єкти та явища природи, викликати бажання милуватися, насолоджуватись природою, берегти її. Дитина повинна прагнути передавати свої почуття від спілкування із природним оточенням засобами мистецтва, художнього слова.

Становлення і формування екологічної культури учнів стає основою знань про морально-етичні норми та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Лише система внутрішніх відносин стає основою особистої поведінки і виникає лише у світі культури.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Одним із завдань експериментального дослідження було перевірити ефективність запропонованих шляхів удосконалення процесу формування екологічної культури молодших школярів. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу.

Оскільки екологічна культура розглядається ученими, як одна із властивостей особистості, і виявляється у єдності афективного, когнітивного, аксіологічного і праксеологічного компонентів, то для оцінки ефективності проведеної роботи ми послуговувалися критеріями, котрі засвідчують рівень сформованості у молодших школярів елементів екологічної культури (див. п. 1.3).

Відповідно до критеріїв когнітивного (інтелектуального) компоненту у молодших школярів наприкінці експериментального навчання повинна бути сформована відповідна система осмислених екологічних знань, а також знання норм і правил поведінки в природному середовищі та вміння практично їх застосовувати у навколишньому світі.

Для визначення рівня екологічної культури учнів за критеріями когнітивного компоненту, тобто з метою перевірки наявності в учнів експериментального та контрольного класів елементарних екологічних уявлень ми провели підсумкове письмове опитування наприкінці навчального року. Завдання для опитування розроблялись відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Змістову основу, розроблених контрольних завдань, становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі (див. додаток Д).

Проаналізувавши відповіді учнів, ми одержали такі результати (див. табл. 3).

Таблиця 3. Результати виконання учнями завдань підсумкового опитування

Рівень навчальних досягнень учнів	Клас	Кількість учнів	у%
Низький	експериментальний	1	4,1
	контрольний	3	12,0
Середній	експериментальний	4	16,7
	контрольний	10	40,0
Достатній	експериментальний	9	37,5
	контрольний	7	28,0
Високий	експериментальний	10	41,7
	контрольний	5	20,0

Отримані результати свідчать, що кількісні показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості екологічних знань досягли 20,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 41,7%. Крім того, кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості екологічних знань, в експериментальному класі становить 16,7% учнів, а в контрольному класі - 40,0% учнів. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із низьким рівнем сформованості знань усього 4,1%, а в контрольному класі цей показник становить 12,0%, що майже у тричі більше.

Відповідно до критеріїв аксіологічного (ціннісного) компоненту в учнів початкової школи має бути сформована система ціннісного ставлення до природних об'єктів (розуміння необхідності бережливого ставлення, прояв готовності надати допомогу і відповідальність за хороший стан довкілля), розуміння природи як універсальної цінності, здатність оцінювати стан навколишнього середовища, ставлення людей і самого себе до природи.

Характер ставлення молодших школярів до навколишньої природи ми визначали за методикою, запропонованою О. Козіною та О. Степанян [32].

Характер методики: письмове опитування - тест (10 запитань).

Інструкція: виберіть правильну відповідь на запитання.

1. «Людина повинна знати все про навколишній світ!» Чи згідні ви з цим твердженням?

а) так; б) ні.

2. Як слід вчинити, якщо, гуляючи в лісі, ви побачите тліюче вогнище?

а) загасити; б) пройти повз; в) не звертати уваги.

3. Який вчинок ви вважаєте аморальним?

а) вирубка лісів; б) піклування про бездомних тварин;

в) підгодовування птахів.

4. Як ви вчините, якщо знайдете гніздо з пташенятами?

а) принесу додому; б) залишу на місці;

в) подивлюся на них і покладу назад у гніздо.

5. Чи потрібно винищувати таких комах, як комарі та мухи?

а) ні; б) так.

6. Чи можна шуміти, гуляючи навесні в лісі, в гаю?

а) не знаю; б) чому б і ні; в) не можна.

7. Чи потрібно піклуватися про навколишнє середовище?

а) не потрібно; б) потрібно, але інколи;

в) потрібно, завжди і постійно.

8. Якщо ви побачите на дорозі гусінь, що повзе, то:

а) спробую наступити на неї; б) пройду повз, обійду її;

в) візьму її, щоб показати друзям.

9. Як ви ставитесь до винищення тварин браконьєрами?

а) байдуже: мене це не стосується; б) негативно;

в) позитивно.

10. Як ви вчините, якщо в лісі знайдете отруйні гриби?

а) зіб'ю їх ногою; б) зріжу ножем і викину на смітник;

в) залишу їх на місці.

Оцінка: за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильну - 0 балів.

Наприкінці підраховується сума всіх балів.

Інтерпретація: характер ставлення учнів до навколишньої природи визначається за шкалою:

8-10 балів - емоційно-позитивне, відповідальне ставлення;

5-7 балів - позитивне ставлення;

4 і нижче балів - безвідповідальне ставлення до природи.

Проаналізувавши результати тестування, ми отримали такі дані (див. табл. 4).

Таблиця 4. Результати виконання учнями тестових завдань

Характер ставлення до природи	Клас	Кількість учнів	у%
емоційно-позитивне, відповідальне ставлення	експериментальний	13	54,2
	контрольний	7	28,0
позитивне ставлення	експериментальний	11	45,8
	контрольний	14	56,0
безвідповідальне ставлення до природи	експериментальний	0	0,0
	контрольний	4	16,0

Дані таблиці свідчать, що в учнів експериментального класу переважає емоційно-позитивне, відповідальне ставлення до навколишньої природи (54,2%), тоді як в учнів контрольного класу переважає позитивне ставлення (56,0%). Крім того, в експериментальному класі жоден учень не виявив безвідповідальне ставлення до природи, тоді як у контрольному класі цей показник становив 16,0%.