Інноваційні форми і методи ознайомлення школярів із українським вокально-естрадним мистецтвом

Список багатьох оперних компаній, поданих в Інтернет дає змогу дітям ознайомитися з оперним мистецтвом, насолоджуватися виконанням творів відомими співаками оперної сцени, вивчити репертуар театру. Так, на Web - сайтах Метрополітен-опера (США) або театру Ла Скала (Італія)можна знайти фотографії зірок опери, копії фрагментів партитур, аудіо- і відеозаписи майстрів оперної сцени. У фойє музею ознайомитися з унікальними експонатами (наприклад, піаніно, на якому Джузеппе Верді брав перші уроки музики), роздивитися сцену за лаштунками.

Тому робимо висновок, що мережа Інтернету може застосовуватися і в шкільному музичному навчанні для:

одержання доступу до сучасних оригінальних навчальних матеріалів;

значного посилення індивідуалізації навчання;

забезпечення інформаційної діяльності викладача та учнів;

розвитку музичного інтересу школярів.

З огляду на перспективи дистанційного навчання, а саме електронної пошти і мережі Інтернету, очікується, що ця форма музичного навчання стане однією з найбільш поширених у XXI ст., допомагаючи учням розвивати свій інтерес у галузі музичного мистецтва. Також мережа Інтернету дає реальну можливість розширити дидактичний потенціал навчального процесу і підвищити ефективність навчання музики.

Отже, серед багатьох предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і несвідомість особистості, на інтелектуальну та емоційну сферу, на моральне і навіть на фізичне здоров'я людини. Мистецтво - це своєрідний камертон цивілізації, універсальний спосіб мислення, здатний синтезувати істину, добро й красу, формувати людину-творця. Школа знань має трансформуватися в осередок виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості.

1.3 Вікові особливості музичного сприйняття учнів старших класів, роль позакласної роботи у навчально- виховному процесі

У складному процесі музичного розвитку школярів особливе місце посідає період навчання у 5-8 класах. Саме в цей час закладаються основи світогляду, формуються морально-естетичні переконання, принципи та ідеали, художні смаки, складається система оціночних ставлень, визначається загальна спрямованість соціальних установок. Це стає можливим завдяки значній перебудові вже складених психологічних структур, виникненню якісно нових психічних утворень, які в подальшому розвитку стають стійкими рисами особистості. Цей процес поступовий, залежить від багатьох чинників і розвивається нерівномірно у різних дітей [35;26].

Психологи встановили, що кожному періоду дитинства відповідає свій провідний тип діяльності, розвиток якої зумовлює найголовніші зміни в психічних процесах і психологічних особливостях особистості школяра на певній стадії його розвитку. Провідною діяльністю підлітка є діяльність спілкування, яка полягає у побудові стосунків з товаришами на основі певних моральних норм, що опосередковують вчинки підлітків.

Особливості підліткового періоду у розвитку дитини відбиті у його назвах "перехідний", "переломний", "важкий", "критичний". У цих назвах зафіксована складність і важливість перемін, які відбуваються у процесі розвитку особистості. Перехід від дитинства до дорослості складає основний зміст цього періоду.

На відміну від молодших школярів, підлітки починають критично підходити до людей, помічати їхні сильні й слабкі риси, певним чином оцінювати їх, порівнювати з собою. Важливим моментом у розвитку підлітка є формування самосвідомості, потреби усвідомлювати себе як особистість. У нього виникає інтерес до себе, потреба в самооцінці, у зіставленні себе з іншими людьми і, як результат критичного ставлення до себе, активне самовиховання.

Інтерес до моральних і естетичних якостей людей, що оточують підлітка, норм їхньої поведінки, стосунків один з одним приводить у підлітковому віці до формування морально-естетичних ідеалів. Ідеал підлітка - це емоційно забарвлений, внутрішньо прийнятий образ, який стає регулятором його власної поведінки і критерієм оцінки поведінки інших людей. У ньому тісно зливаються в єдине ціле етичне й естетичне уявлення про ідеальну особистість.

Зміст ідеалів підлітків визначається їх інтересом до героїчних особистостей - людей незвичайної долі, мужніх, рішучих, вольових, що активно прагнуть до мети, долаючи труднощі й перешкоди. У пошуках морально-естетичного ідеалу підлітки звертаються передусім до мистецтва. Зміст твору для підлітка є предметом активної дії, насиченої порівнянням героїв один з одним і себе з ними. Через порівняння підліток пізнає себе. Підліткам властиві співпереживання героям художніх творів, уявне входження у різні ситуації, постановка себе на місце героя. При цьому мистецтво дає змогу внутрішньої співучасті у таких подіях, які виходять за межі безпосереднього життєвого досвіду і можливостей учнів. Таке діяння у внутрішньому плані зі змістом твору є дійовим засобом морально- естетичного виховання підлітка.

Соціологічні дослідження показують, що в структурі художніх інтересів підлітка музика дедалі більше виходить на чільне місце. Вона ніби "випереджує" інші види мистецтва за обсягом свого "споживання". Але за цією ситуацією виявляються досить складні суперечності побутування музики. Це, насамперед, однобічна орієнтація більшості школярів на „низькопробну" естрадно-розважальну музику, яка лунає з засобів масової інформації. Стрімкий розвиток звукотехніки забезпечує глибоке проникнення цієї музики у сферу учнівського побуту та дозвілля, що сприяє формуванню поверхового споживацького типу музичної культури особистості. Місце відсутньої культури ставлень до справжніх музичних цінностей посідають престижно-споживацькі запити.

Як слід навчати музики підлітків, щоб досягти бажаного наслідку музичного розвитку? Якщо відповідь на запитання "чому вчити?" дають шкільні програми з музики, то запитання "як вчити?" безпосередньо пов'язане з уявленнями про особливості підліткового віку, динаміку розвитку особистості у цей період.

Зрозуміло, що не існує "середньостатистичного" підлітка. Молодший підліток відрізняється від старшого, підліток-дівчина - від підлітка-хлопчика. Виявляються й індивідуальні варіанти розвитку, які залежать від умов виховання, особливостей психіки, навколишнього середовища тощо. І все ж у цьому періоді можна виділити характерні ознаки переходу від дитинства до дорослості [35;28].

Старший підлітковий вік припадає на 7-8 класи загальноосвітньої школи. У цей час відбувається поступове вирівнювання розвитку серцево- судинної системи стосовно організму в цілому. Старші підлітки починають відчувати надмір енергії, тому атмосфера подолання труднощів для них стає бажаною. їм властива підвищена збудливість, нестійкість, нестриманість, надмірна емоційність, імпульсивність поведінки.

Надмір життєвої енергії визначає й таку вікову особливість: старші підлітки не витримують ситуації чекання. Тому вчителю не слід відволікатися через налагодження апаратури на уроці, запис тексту на дошці тощо, оскільки це змінює поведінку учнів до її погіршення. Потрібно ретельно планувати кожну хвилину уроку, прагнути залучати до активної роботи якомога більше учнів.

Займаючись співочим вихованням, слід враховувати фізіологічні зміни, пов'язані зі статевим дозріванням старших підлітків, які суттєво впливають на роботу голосового апарату. Зважаючи на підвищену активність старших підлітків, учитель повинен бути обережним у співочій роботі з ними, адже переважна більшість семикласників і восьмикласників перебувають на різних стадіях мутаційних змін: від ще дитячого звучання голосу до набуття ними якостей дорослого звучання.

Не слід однак усі недоліки співу пов'язувати лише з віковими особливостями учнів. Іноді інтонаційна неточність пов'язана з недостатнім розвитком слуху, а сипота, хриплість є результатом набутих у побуті неправильних співочих навичок. Немалої шкоди завдає прагнення деяких підлітків перенести манеру співу вокально-інструментальних гуртів на власне виконання. Переймання їх манери виконання, заважає повноцінному розвитку голосу старших підлітків. Тільки індивідуальний підхід до учнів допоможе вчителеві з'ясувати причини неправильного співу й обрати доцільні педагогічні впливи.

З процесом статевого дозрівання пов'язаний і ряд нових явищ у психіці й поведінці підлітка. Йдеться насамперед про виникнення інтересу до іншої статі, складання нових стосунків між хлопцями та дівчатами, появу симпатій, закоханості, особливої сором'язливості. Зароджується інтерес до інтимного світу дорослих і робляться спроби прилучитися до нього. Ці особливості обов'язково мають враховуватися вчителем, адже музика найбільше звернена до почуттів дітей. Матеріал програм з музики дає широкі можливості для ознайомлення учнів зі світом кохання, стосунків між чоловіками та жінками. Не можна ставитись до підлітка як до якоїсь безстатевої істоти, треб делікатно, тактовно й уміло керувати стосунками учнів у класі.

У 7-8 -х класах змінюється мотивація навчання учнів. Спостерігається переоцінка цінностей, навіть негативне ставлення до усталених поглядів, прагнення до самоствердження. Нерідко погіршується ставлення до уроків музики, оскільки підлітки часто не відносять музику до "серйозних" предметів.

Слід враховувати, що усвідомлення учнями життєвої значущості знань є важливим мотивом їхньої діяльності. Посилення інтересу до змісту предмету сприяє розвиткові позитивного ставлення до музичної діяльності, а розуміння громадського значення цієї діяльності сприяє формуванню художньо-пізнавальних мотивів учіння. Тому формуванню мотивації учіння вчителю музики слід приділяти постійну увагу.

Важливо виробляти в учнів розуміння нерозривного зв'язку музики з життям, допомогти їм переконатися в тому, що без музики життя людини стає збідненим, неповноцінним, сірим.

Поділ навчальних предметів на "цікаві" й "не цікаві" багато в чому визначається якістю викладання й особистими інтересами підлітка, а поділ уроків на "потрібні" й "не потрібні" - пов'язаний з формуванням професійних намірів. Ставлення підлітка до навчання може погіршуватися й у випадку відсутності яскраво виражених музичних здібностей.

Підлітки дуже чутливі до оцінних суджень учителів. Інтерес до навчання послаблюється, якщо вчителі виявляють нетактовність, несправедливо оцінюють знання учнів, применшують успіхи одних і переоцінюють інших. В учнів цього віку особливо помітне прагнення до популярності. Якщо це не враховувати у навчальній роботі, то таке прагнення може виявитися у вчинках, які виходять за межі дозволеного чи пристойного.

У старших підлітків яскраво виявляється потреба у самовихованні, яке починає слугувати не тільки засобом самоствердження в класі - воно стає значущим саме по собі. Природно, що в процесі самовиховання підлітки ставлять привабливі цілі. Ця вікова особливість може бути використана для залучення учнів до музики. Якщо вони зрозуміють, що призначення музики не стільки в тому, щоб розважати, а насамперед, щоб облагороджувати, прикрашати життя людини, виникає сприятлива можливість зробити музику джерелом виховання і самовиховання підлітків.

Розглянуті вікові особливості учнів 8-х класів вимагають методики музичного навчання і виховання, яка суттєво відрізняється від методики роботи у початкових класах. Передусім це стосується урахування фізіологічних змін, пов'язаних із загальним ростом організму та нерівномірним розвитком серцево-судинної системи, статевим дозріванням; нових психічних утворень, підвищеної збудливості, емоційності, імпульсивності поведінки підлітків; виникнення інтересу до іншої статі, симпатій, стану закоханості; появи нової провідної діяльності - діяльності спілкування; поступового формування морально-естетичних переконань, ідеалів, художніх смаків, самосвідомості; складення системи оцінних ставлень, соціальних установок; загострення почуття власної гідності, прагнення до самоствердження, відмежування від усього "дитячого"; зрілих можливостей підлітків у сприйманні, осягненні й виконанні музики.

Щоб успішно виховувати дітей, учителеві слід враховувати специфіку впливу музики та особливості її сприймання школярами. Вирішення проблеми впливу на них музики ускладнюється тим, що для повноцінного естетичного сприймання недостатньо лише самого факту сприймання. Учні не підготовлені до розуміння музики, ніколи не зможуть осягнути її образного змісту, їм властива своєрідна вибірковість, коли відкидаються незвичні й складні для осмислення образи, ігнорується глибоке проникнення у зміст твору, породжується поверхове ставлення до музики. Іноді музика викликає зовсім не ті емоції, думки і прагнення, на які розраховує вчитель. Нерідко частина учнів байдуже ставиться до тих творів, які можуть дати їм естетичну насолоду, розкрити багатство людських почуттів, і навпаки, захоплюються творами, на виховний ефект яких важко розраховувати. До небажаних наслідків нерідко приводить і надмірна кількість художніх впливів: замість естетичного враження виникає звичний і незначний відгук, замість збагачення особистості бачимо протилежне - поверховість сприймання, бездумне наслідування моді.

У процес сприймання музики включається досвід безпосереднього переживання і роздумів, який формується під впливом музичного мистецтва, а також художній досвід, пов'язаний з виконанням музики. Це дозволяє розглядати музичне сприймання як основу засвоєння школярами втіленого в музичному мистецтві досвіду емоційно-естетичного ставлення до дійсності, природний спосіб прилучення людини до художнього світу музичного твору.

Відмінності у сприйманні одного й того ж твору різними людьми не є особливістю музики - вони є наслідком природи сприймання як психічного явища, в якому завжди присутній суб'єктивний момент.

Образи і емоції безперервно виникають у процесі сприймання музики. Будучи похідними від емоцій, які виникають у слухача, вони, в свою чергу, виявляють вплив на їх інтенсивність, забарвлення, глибину, стають первинним почуттєвим матеріалом для створення суб'єктивного музичного образу. Повноцінне сприймання музичного твору вимагає від слухача активної роботи уяви, яка виражається, зокрема, і в спробах образного усвідомлення музичних вражень.

У будь-якому класі є діти з різними типами сприймання, пам'яті, уваги. Значний вплив на результати сприймання виявляють відмінності у рівні музичної та загальної підготовки. Незважаючи на істотну подібність підготовки, учні одного класу володіють досить різними передумовами для використання знань і вмінь, здібностей, навичок сприймання, поведінки тощо.

Вікові особливості музичного сприймання учнів-підлітків визначаються передусім обсягом життєвого і музичного досвіду, специфікою мислення (схильністю до аналізу, здатністю до абстрагування). У цьому віці дедалі більше виявляється попередній музичний досвід, помітно зростає роль знань у музичному сприйманні, посилюється прагнення до предметно- образного тлумачення творів, осмислення різноманітних засобів музичної виразності й усвідомлення їх зв'язків зі змістом музики.

Уміння утримувати увагу на абстрагованому, логічно організованому матеріалі, яке розкривається в цьому віці, є передумовою стійкості музинного сприйняття, завдяки чому стають доступними складні твори. Учні підліткового віку спроможні сприймати значно складнішу музику, ніж молодші школярі.

Отже, у 7-8-х класах змінюється мотивація навчання учнів, спостерігається переоцінка цінностей, прагнення до самоствердження. Важливим мотивом діяльності учнів є усвідомлення життєвої значущості знань; посилення інтересу до змісту предмету, що сприяють розвиткові позитивного ставлення до музичної діяльності. Тому формуванню мотивації навчання вчителю музики слід приділяти постійну увагу.

Щоб уникнути однобічної орієнтації більшості школярів на „низькопробну" естрадно-розважальну музику, яка лунає з засобів масової інформації, ми пропонуємо: враховуючи вікову характеристику учнів підліткового віку, ввести у позакласну роботу ЗНЗ ґрунтовне вивчення історії становлення та розквіту професійного естрадно-пісенного мистецтва України; ознайомити учнів з видатними виконавцями української естрадної пісні; ввести у навчально-виховний процес вивчення кращих зразків українського естрадно-пісенного мистецтва.

Сучасний урок вимагає від вчителя високої педагогічної майстерності, наснаги, щедрості душі та серця . Щоб досягнути найвищих результатів при найменшій затраті часу, щоб розвивати та формувати на уроці навички праці, збудити бажання в учнів займатися самоосвітою, самовихованням, вчителю слід досконало володіти методикою оптимізації навчання, обираючи ефективні оптимальні форми та методи роботи відповідно до класного колективу і матеріалу, що реалізується на уроці. Проведення уроків за сучасних умов неможливе без використання в навчально-виховній роботі великих резервів, закладених у позакласній роботі. Позакласна робота з музичного виховання розвиває естетичні смаки учнів, високі моральні якості. Добра організація та продумане проведення позакласних заходів дає можливість учням заглибитися у світ музики, поезії, театру, пізнати чудодійну силу мистецтва. Здійснюючи під керівництвом вчителя певні позакласні заходи, учні активніше втручаються в життя, вчаться по-новому сприймати, відчувати, переживати, захоплюватися музикою.

На думку С.Авраменко, позакласна робота значно поширює творчі обрії вчителя й учнів, сприяє глибшому засвоєнню школярами програмного матеріалу, ефективнішому проведенню уроків. Розвивається мислення і творчі здібності учнів, формуються нові грані характеру особистості. Учні - активні учасники позакласної роботи - мають можливість детальніше знайомитись з новими творами в галузі музики та мистецтва, розібратись у тих складних проблемах, які висвітлюються в сучасному музикознавстві.

Добре спланована позакласна робота аж ніяк не перевантажує учнів. Навпаки, вона значно полегшує сприйняття та засвоєння матеріалу на уроках, породжує дух творчого горіння. В процесі позакласної роботи вчитель має змогу глибше пізнати особистість кожного учня, виявити його психологічні можливості й особливості, правильно спрямувати його здібності, допомогти йому самовизначитися.

Усі види позакласної музичної роботи можна поділити на масові та гурткові. Значну роль у музично-естетичному вихованні відіграють масові форми позакласної роботи, такі як шкільні свята пісні, календарно-обрядові свята, шкільний музичний лекторій. Необхідно прищеплювати учням інтерес до слухання музики в позаурочний час, заохочувати їх до відвідування концертів, вистав, створення домашніх фонотек, спільного слухання музичних теле-і радіопередач, записів музики. Назва "масові форми роботи" говорить про те, що головною їх метою є охоплення значної кількості дітей, не вимагаючи від них особливих обдарувань, спеціальних знань і навичок. Однак це не означає, що участь в тому чи іншому масовому музичному заході взагалі не потребує від дітей жодної підготовки. Вона може бути різною, в залежності від форми позакласної музичної роботи. Активність слухачів концертів і учасників музичних свят - різна, хоча їх об'єднує масовість, можливість залучення до музики кожного бажаючого. Таким чином, під масовими формами музичного виховання дітей розуміють заходи, які проводяться без індивідуальної перевірки музичних даних школярів, рівня їх музичного розвитку. Вони епізодичні, не передбачають планомірного музичного навчання. Достатньо бажання, інтересу - і школяр стає учасником конкретного заходу. Створення такого бажання, інтересу і є основою його музичної підготовки.

Гуртки передбачають участь в них всіх бажаючих, у тому числі і тих дітей, які не мають достатньо розвинених даних, але виявляють бажання займатися певним видом музичної діяльності. Практика показує справедливість теоретичного положення про те, що в кожної нормальної здорової дитини при її зацікавленому ставленні до занять можна розвинути певні музичні здібності. Такі діти завдяки великому бажанню досягають значних успіхів і з часом не відстають від товаришів. Музичні гуртки у школі можуть бути найрізноманітнішими: це шкільний хор, фольклорний, вокальний, естрадний ансамблі, оркестр народних дитячих музичних інструментів, ансамблі сопілкарів, кобзарів, музично-драматичний гурток, дитячий оперний театр тощо. Створення в кожній школі гуртка з вивчення народної музики це, за словами В.О.Сухомлинського, - могутня виховна сила, яка допомагає дитині зрозуміти й усвідомити народні ідеали.

Роботу всіх художньо-творчих гуртків може об'єднувати постановка музичної казки, або організація музичного свята. Організовуючи позакласну роботу з музики слід пам'ятати, що всі види позакласних заходів мають бути спрямовані на морально-естетичне виховання школярів, формування їх музичних смаків, виховання почуття патріотизму та національної гідності. Широке використання різних методів має сприяти збудженню художніх інтересів, розвитку художньої уяви, музичних творчих здібностей школярів. Необхідно виховувати в учнів інтерес до знань, прагнення більше дізнатись про музику, розвивати їх музичні здібності.

З метою оптимального залучення до спілкування з музикою всіх учнів необхідно прагнути до широкого використання між предметних зв'язків, інших видів мистецтва. Це сприятиме посиленню дії музики на емоційну сферу, збагаченню новими враженнями, поглибленню її сприймання.

Особливістю позакласної роботи є те, що дитина, відтворюючи засвоєне, працює не на оцінку. Разом з тим, з допомогою вчителя дитина закріплює отримані знання, доповнює їх і вдосконалює. У цьому полягає закон творчої поведінки, який заперечує функціональний підхід до дитини, однобокість, фрагментарність. Адже вчитель музики повинен враховувати в позакласній роботі індивідуальні особливості та інтереси школярів, виявляти та розвивати здібності творчо обдарованих дітей, підбирати тематику проведення позакласної музичної роботи з урахуванням вікових особливостей учнів.

Отже, враховуючи багатоаспектність виховного впливу позакласної роботи на емоційну сферу та сприймання підлітків, ми вважаємо, що ознайомлення учнів з сучасним естрадно-пісенним мистецтвом України буде ефективним якщо використовувати різні види позакласної роботи, а саме: відвідування концертів, створення домашніх фонотек, спільне слухання музичних теле- і радіопередач, лекторії; участь у вокальних ансамблях; організація та проведення тематичних заходів, які об'єднують в собі знання з літератури, образотворчого мистецтва, кіномистецтва, історії рідного краю, на яких учні через зіставлення і порівняння можуть визначити, як народна й сучасна музика впливає на творчість композиторів, поетів та художників нового покоління.

Все це сприятиме активізації художніх інтересів, розвитку художньої уяви, музично-естетичному вихованню школярів, формуванню їх музичних смаків, вихованню почуття патріотизму та національної гідності.

58

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ УЧНІВ ВОСЬМИХ КЛАСІВ З ВОКАЛЬНО-ЕСТРАДНИМ МИСТЕЦТВОМ БУКОВИНИ

2.1 Зміст і методика констатуючого експерименту

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв'язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально- економічних, організаційно- технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Так, зокрема, у ст. 26 Закону України «Про освіту» сказано: «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у закладах освіти покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника закладу освіти».

Закон «Про охорону праці» є одним із найважливіших законодавчих актів. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і вста-новлює єдиний порядок охорони праці в Україні.

Під час проведення експериментального дослідження мною були дотримані:

Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України (затверджено наказом Міністерства освіти України і ГУДПО МВС України 30.09.98 № 348/70)

Правила безпеки під час проведення навчально - виховного процесу кабінетах загальноосвітніх навчальних закладів (введені в дію з 01.12.98 р.)

Влаштування та обладнання кабінету музики для дотримання режиму праці та відпочинку учнів на уроках музики в навчальних закладах (Державні санітарні правила і норми ДСАНПіН 5.5.6.009-98).

Мета: визначити рівень обізнаності учнів 8-Б і 8-А класів з вокально-естрадним мистецтвом.

Завдання:

провести тестування на основі 15 запитань;

проаналізувати результати даного тестування;

розробити план по ознайомленню учнів 8-х класів з вокально-естрадним мистецтвом Буковини.

Для досягнення мети нашого дослідження і розв'язання поставлених завдань, нами було проведено експериментальне дослідження з учнями 8-х класів гімназії №5 міста Чернівці. Дане дослідження проводилось нами протягом педагогічної практики.

На першому етапі нашої роботи було проведене педагогічне спостереження за учнями обраних класів. В результаті цього спостереження нами було складено психолого-педагогічну характеристику.

У 8-А і 8-Б класах навчається майже однакова кількість учнів. У 8-Б класі навчається 22, у 8-А - 23 учні. Навчання проходить досить активно, учні відповідально відносяться до навчання, без поважних причин не пропускають уроків. Відповідно до своїх інтересів учні з більшою чи меншою цікавістю відносяться до тих чи інших уроків.

Ми проаналізували навчальні програми для учнів 1-8 класів ЗНЗ, провели бесіду з вчителем музики та запропонували учням відповісти на питання тесту. Питання тесту та критерії оцінювання (див. дод. №№ 1, 2).

Після опрацювання результатів тестування та опитування ми проаналізували і вивели результати в таблицях №№1, 2.

8-А клас Таблиця № 1

№ П/Н Рівні	Правильна відповідь	Неправильна відповідь
1.	16	7
2.	10	13
3.	6	17
4.	11	12
5.	9	14
6.	7	16
7.	5	18
8.	8	15
9.	13	10
10.	9	14
11.	15	8
12.	13	10
13.	10	13

8-Б клас

Таблиця № 2

№ П/Н Рівні	Правильна відповідь	Неправильна відповідь
1.	12	10
2.	10	12
3.	8	14
4.	9	13
5.	11	11
6.	7	15
7.	8	14
8.	6	16
9.	14	8
10.	7	15
11.	10	12
12.	13	9
13.	12	10

Учні переважно черпають інформацію про естрадно-пісенне мистецтво та про виконавців із засобів масової інформації, які як правило використовують „низькопробну" естрадно-розважальну музику.

Як зазначається у першому розділі нашої роботи, сучасне українське популярне естрадно-пісенне мистецтво є унікальним і специфічним засобом пізнання, формування світогляду, ціннісних орієнтацій особистості, її ставлення до життєдіяльності; воно акумулює кращі естетичні, художні, духовні надбання української та світової культури.

Даний вид мистецтва є засобом засвоєння естетичної реальності, орієнтації молоді в потоці музичної інформації, ставлення до дійсності, естетичного самовдосконалення, здійснюючи універсальний вплив на розвиток естетосфери підростаючого покоління.

2.2 Зміст і методика формуючого експерименту

Мета: за допомогою уроків музики та позакласних заходів підвищити рівень обізнаності школярів із українським вокально-естрадним мистецтвом Буковини.

Завдання:

Провести урок-лекцію на тему „Вокально-естрадне мистецтво Буковини".

Провести позакласне заняття на тему „Володимир Івасюк - у піснях, у музиці, у пам'яті"

Провести позакласне заняття „Відвідування концерту дуету „Писанка"

Провести позакласне заняття на тему "Сучасна українська естрадна музика"

Провести повторне анкетування, проаналізувати результати.

Ми провели з учнями ряд нестандартних уроків музики та позакласних заходів, на яких використовували сучасні естрадні пісні, знайомили дітей з сучасними виконавцями буковинського краю та напрямками сучасного українського естрадно-пісенного мистецтва.

Хід формуючого експерименту Урок№ 1

Тема уроку: „Вокально-естрадне мистецтво Буковини"

Мета:

Навчальна: розкрити перед школярами історію розвитку вокально-естрадного мистецтва на Буковині.

Виховна: виховувати повагу та любов до народно - пісенних традицій, обрядів, звичаїв рідного краю.

Розвиваюча: розвивати творче розуміння естрадної музики, художньо- образне мислення тощо.

План уроку:

Організаційний момент.

Вокально-естрадне мистецтво Буковини - зародження і розквіт.

Розповісти про визначних митців українського естрадно-пісенного мистецтва: В.Івасюка, Н.Яремчука, С.Ротару, П.Дворського, дует "Писанка" в складі Оксани Савчук та Івана Кавацюка, І.Бобула, В.Данилюка.

Вияснити деякі не зрозумілі для учнів етапи становлення українського вокально-естрадного мистецтва.

Тип уроку: урок-лекція

Література:

Буковина. „Імена славетних сучасників". - К.: Світ Успіху. - 2004. - С. 106, 144-145, 188-189.

Вирізки газетних та журнальних статтей.

Обладнання: магнітофон, касети, записи пісень, фортепіано; наочність (фото, портрети).

ХІД УРОКУ:

Вступна бесіда:

Як відомо, Буковинська земля щедра на таланти і вона дала Україні не одне знане у всьому світі ім'я. Ми з вами сьогодні будемо ознайомлюватись із творчістю видатних творців сучасного українського вокально-естрадного мистецтва Буковини: основоположника української естрадної пісні, композитора і поета - Володимира Івасюка, співака - Назарія Яремчука, народної артистки України - Софії Ротару, співака - Павла Дворського, дуету "Писанка", буковинського виконавця естрадних пісень - Василя Данилюка...

Розпочнемо ознайомлення із творчим шляхом Володимира Івасюка - українського композитора і поета. Я гадаю вам буде цікаво послухати якої думки про нього були його рідні й колеги - „Наш народ дуже обдарований, і його не здивуєш талантом, - писала Софія Ротару. - Я сотні разів бачила зі сцени, як люди різного віку і професій загорялися радістю, хвилювалися, коли в залі лунали його пісні, - вони викликали в серцях подив і захват. Пісні Володимира Івасюка ніхто не слухав з байдужістю, його одразу помічали і запам' ятовували.

..."Крило стає крилом тільки під час лету" - це був афоризм, який він часто повторював... Творче спілкування з Володимиром Івасюком було святом для виконавців його пісень. І я зазнала того свята!"

Володя умів пишатися здобутками рідного народу. Гордився, що виріс у тому куточку Кіцманської землі, де колись зеленіла левада Михайла Тимофійовича Воробкевича, діда відомого письменника і класика української музики Сидора Воробкевича. Про цього великого трудівника на ниві культури часто точилися розмови в родинному колі, співалися його пісні" Над Прутом у лузі" та "Заграй ми, цигане старий..."

... "Ідуть літа. Вмиваються дощами квітучі сади, барвисту ковдру стелить осінній ліс, снігами кутаються хати й поля... Мінлива музика життя. Любив його син. У творчих муках, неспокої слухав істину його партитури. До останнього дня. Почуті, відтворені ним мелодії буття залишились назавжди. І не лише в пам'яті тих, хто його знав "... М.Івасюк.

А зараз ми пропонуємо вам послухати невмирущу "Червону Руту".

Пісня "Червона рута" має свою історію. У листопаді 1967 року товариш подарував Володі на день народження монументальну працю В.

Гнатюка "Коломийки" видання 1906 року. Саме в цій книжці він і натрапив на рядки:

"Назбирала троєзілля, червону рутоньку

Та схотіла зчарувати мене, сирітоньку".

Та квітка не давала йому спокою майже три роки. Мандрував селами, особливо гірськими: на Косівщині знайшов новий варіант коломийки про червону руту, а на Путильщині , в Розтоках, записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного і чистого кохання. Для вісімнадцятирічного музики, закоханого в рідний фольклор, чутливого до всього нового, образ червоної рути був хвилюючою знахідкою, справжнім одкровенням.

Назар Назарович Яремчук

Народився у селі Рівні Вижницького району на Буковині в родині Назарія та Марії Яремчуків, де всі були музично обдаровані. Батько співав у церковному хорі, гарні голоси мали мама й старший брат Богдан -- згодом емігрує до Канади через співпрацю з ОУН. Після закінчення Вижницької середньої школи Назарій з благословення Левка Дутковського вливається до вокально-інструментального ансамблю «Смерічка» (1969), навчається в університеті. Активно гастролює з колективом, а в 1971-му та 1972-му стає лауреатом фестивалю «Пісня року» з «Червоною рутою» та «Водограєм» В. Івасюка, знімається у фільмі «Червона рута» (1971). Згодом стає незмінним художнім керівником колективу, його голосом, його душею. Тисячі концертів перед шахтарями, колгоспниками, в горах і на морі, на Чорнобильській АЕС після аварії та в Афганістані. Дипломант фестивалю «Братиславська ліра» (1981), кавалер ордена Дружби народів. Захоплювався туризмом, футболом, знався на лікарських травах, журився загальним занепадом культури, духовності, засиллям російської «маскультури», зажерливістю кривдників: «Черства й червива душа не заспіває», -- писав про все це у своєму передсмертному щоденнику (1995). Існує кілька пісенних фестивалів імені Назарія Яремчука. Один із них -- «Родина» започаткували його сини, Дмитро та Назарій, які стали професійними співаками. І саме пісню „Родина" ми пропонуємо вам послухати.

Ротару Софія Михайлівна

Народна артистка України, Молдови, Герой України. «Жінка року - 2000», «Людина XX століття», «Золотий голос України», Лауреат міжнародних фестивалів «Золотий Орфей», «Бурштиновий соловей», лауреат премії «Прометей-Престиж», Міжнародної премії „Арт-Олімп".

Її ім'я сяє на Алеях зірок у Чернівцях, Києві, Москві. Сама вона почалася з Любові на дивовижній Буковинській землі, в мальовничому селі Маршинцях Новоселицького району. Як говорить Софія Михайлівна, буковинський чар заволодів її серцем з дитинства, коли вона зростала у співочій сім'ї серед шістьох сестер і братів. Першим учителем був батько, Михайло Федорович, який володів абсолютним музичним слухом, красивим голосом. Обоє з дружиною, Олександрою Іванівною, обдарували своїх дітей на все життя любов'ю, навчили співати, відчувати красу. Чекаючи з поля батька й матір, діти у надвечір'ї край хати переспівували старовинні народні пісні, аж околиця заслуховувалася. Вирізнивши серед інших сильний голос тендітної Соні, батько не раз казав: «Соня буде співачкою».

- Моя сила - в любові, - каже Софія Ротару. - Ця любов до музики, природи, людей допомагає долати всі труднощі, вдосконалювати професію, сягати успіхів. Але моя слабкість - також у любові. Коли любиш - багато що прощаєш. Справжня любов - поза віком, вона завжди прекрасна! Ще давні предки визнавали: тільки Любов - єдина справжня свобода у цьому-Јвіті. Адже вона підіймає душу до вершин, недоступних для людських законів, велінь природи і часу. Любов - та зоря, до якої прагне все своє життя велика співачка Софія Ротару.

Пісня-присвята рідній Україні «Одна калина» стала не так шлягером, як народною від першої зустрічі з людьми, своєрідним гімном України -- так глибоко співачка передає найсвятіше -- патріотизм. Символ України -- калина, кличе єдина з усіх доріг. Саме ця пісня відкриває ті риси особистості Софії Ротару, які були притаманні їй від народження. Ця пісня -- оберіг ватри духовних традицій України, її народу. Слухання пісні „Одна калина".

Дворський Павло Ананійович

Відомий український співак і композитор, пісні якого виходять з концертних залів на майдани, вулиці, гуртуючи українців. Вони стверджують незалежність нашої молодої держави, рідну, материнську мову, окрилюють, надихають і додають віри. «Павлова пісня завоювала обидві Америки, далеку Австралію, кожну європейську країну, де ще живе й українська мова. Митець став улюбленцем молоді і людей похилого віку. Його твори знайшли собі дорогу до всіх чесних людей, які не перестали усвідомлювати себе українцями, їхні серця зворушує гарний голос композитора, він легко розпізнається серед інших голосів. Нашого Павла шанують і за те, що його твори сповнені щирої задушевності, позбавлені плаксивої сентиментальності. Він належить до нових українських співаків, які вже можуть, нарешті, випростатися і розкрити почуття, думи та настрої своїх сучасників», -- писав про творчість П. Дворського М. Г. Івасюк -- батько композитора В. Івасюка у передмові до збірника пісень композитора.

Народився співак 1 лютого 1953 р. у с. Ленківцях Кельменецького району. Зерна любові до рідної пісні заронили в синове серце батьки. Мати -- Вікторія Вячеславівна, знає тисячі народних пісень, співає в церковному хорі, куди з дитинства водила з собою діточок: Віру, Ларису і Павлуся.

Батько -- Ананій Кирилович, грав на багатьох музичних інструментах. Тож із часом утворився ансамбль, у якому грали батько, малий Павло і сільський музикант, дідусь Тодор. Потяг до музики привів хлопця до музичної школи, яка знаходилась в райцентрі за 10 км від села. Павлові щастило на гарних наставників. Один з них -- Василь Шпаркий. Він залучив хлопця до участі в естрадному оркестрі. Музика вже на цей час переважала в житті П. Дворського. Разом з тим він відмінно навчався в школі. Середню школу закінчив з золотою медаллю, став кандидатом у майстри спорту із настільного тенісу, грав прекрасно у футбол. Мріяв стати інженером- конструктором авіаційних кораблів, тому вступив до Харківського авіаційного інституту. Та згодом збагнув, що його покликання -- музика. Тому залишив навчання в інституті і повернувся в своє село вчителем музики і співу в рідній школі.

Після закінчення служби в армії склав вступні іспити до Чернівецького музичного училища і був зарахований відразу на другий курс одночасно на два відділення. Тут же організував учнівське вокальне тріо, яке вже через рік вибороло звання лауреата республіканського фестивалю. Це був час перших виступів на радіо, телебаченні. Слідом за Назарієм Яремчуком (1976 р.) Павло Дворський прийшов до «Смерічки» солістом і музикантом. Буковинська духовна оаза створила чарівну творчу ауру для кожної особистості. Заявили про себе Софія Ротару, Левко Дутковський, Назарій Яремчук, Микола Мозговий. Успішно розквітав у цій оазі і талант Павла Дворського. Йому захотілося збагатити свій репертуар власними творами. З'явилася пісня «Весільний розмай», яку виконав Н. Яремчук, і вона полетіла Україною. В результаті творчої співпраці з поетом Володимиром Кудрявцевим народилася пісня «Стожари», яку взяли до свого репертуару десятки колективів. Окрилений успіхом Павло пише нові пісні -- «Троянда любові», «Останній лист».

Потрясінням для Павла стала звістка про раптову смерть Володимира Івасюка. Почалося негласне гоніння на твори Володимира Івасюка, які становили основу репертуару Павла Дворського. Та, незважаючи на циркуляри чиновників, П. Дворський і Н. Яремчук продовжували виконувати заборонені пісні. Реквіємом у багатьох концертах звучала Павлова пісня «Маки для сина» на вірші Тамари Севернюк, присвячена пам'яті Івасюка, освячена вірністю дружби молодих митців, що поклялись служити Україні.

Зі своїм побратимом Назарієм Яремчуком Павло працював пліч-о-пліч вісімнадцять років. їх творчий тандем сприяв урізноманітненню репертуару ансамблю «Смерічка», збагачував пісенну скарбницю України.

У 1994 р. Павло Дворський удостоєний звання народного артиста України. Слава у митця всенародна, він повен творчих сил і нових задумів. Нагороджений орденами «За заслуги» II, III ступенів, медаллю «За громадянську мужність», «Рицарським Хрестом слави», Відзнакою кардинала Любомира Гузара.

«Товариство моє, вже той час настає, Коли треба зібратися в коло, І сказати усім, що будуємо дім, Де неволі не буде ніколи».

Зараз ви послухаєте пісню "Товариство моє".

Оксана САВЧУК та Іван КАВАЦЮК

їхній мистецький дует "Писанка" називають перлиною українського національного мистецтва, а співачку Оксану Савчук та цимбаліста Івана Кавацюка патріотами-подвижниками, археологами народних пісенних скарбів. Вони ревно бережуть музичні барви рідного краю, залишаючись неповторними на естрадних підмостках сьогодення.

їх подружила «Червона рута» -- пісня, що прославила Буковину на весь світ. Оксана Савчук, як і автор «Червоної рути» Володимир Івасюк, народилася в Кіцмані, і в цьому збігові завжди вбачала добрий знак. Коли в Чернівцях був започаткований фестиваль-конкурс з однойменною назвою, молода співачка взяла до свого репертуару пісні Володимира. Згодом одну з

них вона заспівала на конкурсі й була удостоєна спеціального призу за найкраще виконання твору Івасюка. Саме на цьому фестивалі вона зустрілася з відомим цимбалістом Іваном Кавацюком.

Вперше разом Оксана з Іваном вийшли на велику професійну сцену саме у Великодні свята 1990 року і одразу ж так сподобалися, припали до душі глядачам, що люди самі назвали їх найкращим і наймилішим словом "Писанка". Забуті старовинні народні пісні, легенди, інструментальна музика, відтворені оригінальним дуетом, були яскравим відкриттям, відвертим пізнанням своїх пракоренів, народнопісенних джерел.

Нині буковинську "Писанку" знають не лише в Україні, а й далеко у світах. О.Савчук, І.Кавацюк з великим успіхом гастролюють у Канаді, США, Греції, Італії, Франції, Австрії, Німеччині, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі... Виступали вони і в самому Римі, і в інших італійських містах, де нині можна зустріти багатьох співвітчизників, які поїхали на заробітки.

Вже давно Оксану Савчук та Івана Кавацюка заслужено називають народними артистами, ангелами української пісні. Вони є лауреатами багатьох престижних міжнародних конкурсів та фестивалів.

За вагомий внесок в об'єднання людей миру в ім'я прогресу, дружби та процвітання дуету "Писанка" вручено Міжнародну премію "Дружба" (1996р.) У 1997 році О.Савчук й І.Кавацюку присвоєно почесні звання заслужених артистів України. За особливий внесок у розвиток української культури і мистецтва дует "Писанка" став лауреатом літературно-мистецької премії ім. С.Воробкевича (2000 р.) У 2003 році митці отримали найвище визнання Української греко-католицької церкви - медаль "Божої Матері". Дует "Писанка" йде у мистецтві своєю світлою дорогою.

Слухання пісні „О, Всехвальна".

Василь Данилюк

Василь Данилюк - колись соліст обласної філармонії, переможець багатьох фестивалів та конкурсів. Він особливий, його неможливо з кимось сплутати із сучасних виконавців українських пісень. Його голос - це той же бурхливий невгамовний Черемош. Він, земляк незабутнього Назарія Яремчука, який сповідує славні пісенні традиції українського роду, служить цьому дивному і вибагливому мистецтву безвідмовно, натхненно, одержимо.

Чомусь так складається в цьому непростому житті, що його побратими з фальшивими голосами, які давно копіюють видатні голоси, вже пошановані високими званнями "заслужений" , "народний". До цих звань Василь не прикладає загальновідомих зусиль. Йому не до цього. Він служить пісні, і в цьому його щастя, і в цьому його доля. А в серці - Карпати , де, за словами Лесі Українки, так щемно "блищать і манять ті дивні Розтоки".

- Поважним. Так кажуть у нас в горах про людей, яких шанують. Мені мало випало зустрічей, але ті, що подарував Бог, залишилися в пам'яті назавжди. Феномен Назарія Яремчука нерозгаданий, його не збагнути. Бо уже в критичний момент прогресу хвороби він виходив на сцену і ця потужна енергетика любові чарувала і чарувала всіх. Василь Данилюк є також тим нерозгаданим феноменом людини з великої літери.

Тут ми вирішили вже запропонувати учням право вибору пісень із наступного списку: "Морозенко", "Заробітчанка", "Свято зустрічі". Учні все ж таки вибрали "Заробітчанка" - на наш погляд - досить актуальну пісню.

Отже, ми сьогодні на нашому уроці ознайомилися із творчою діяльністю визначних митців українського естрадно-пісенного мистецтва Буковини: В.Івасюка, Н.Яремчука, С.Ротару, П.Дворського, дуету "Писанка" в складі Оксани Савчук та Івана Кавацюка та В.Данилюка. Вияснили те, що вони займаються необхідною і дуже важливою роботою для виховання майбутнього покоління в дусі патріотичного і духовного характеру.

Позакласне заняття № 1 Тема позакласне заняття: "Відвідування концерту дуету "Писанка"

Їхній мистецький дует "Писанка" називають перлиною українського національного мистецтва, а співачку Оксану Савчук та цимбаліста Івана Кавацюка патріотами-подвижниками, археологами народних пісенних скарбів.

Вони ревно бережуть музичні барви рідного краю, залишаючись неповторними на естрадних підмостках сьогодення.

Оксана Савчук народилася 1 січня 1963 року в тому ж мальовничому містечку Кіцмань, що й композитор Володимир Івасюк. Уже з дитинства мріяла стати співочим послідовником свого земляка, відомого на весь світ. Від батька-матері, від краян переймала сотні пісень, та головне - манеру виконання, коли звучить не просто голос, а душа. У 1980 році вступає на акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Навчаючись тут, Оксана водночас бере уроки вокального співу в студії хору ім. Г.Верьовки. У 1984 році після закінчення з відзнакою театрального інституту за спеціальністю актор драматичного театру і кіно, Оксана Савчук працює редактором і ведучою - головної редакції художніх програм Чернівецького телебачення, записує сотні пісень, балад і легенд Буковини, за що в 1986 році отримує обласну премію ім. К.Галкіна, а за пропаганду української народної пісні та за активну концертну діяльність- премію ім. В.Івасюка.

На І Всеукраїнському фестивалі "Червона рута" (1989 р.) молода співачка О.Савчук була визнана кращою виконавицею пісень В.Івасюка, відтоді ім'я її стало відоме широкій громадськості. Саме на цьому фестивалі вона зустрілася з відомим цимбалістом Іваном Кавацюком.

Іван Кавацюк музикант з діда-прадіда. Народився 21 січня 1961 року в селі Мишин на Коломийщині, де відома троїстими музиками чи не кожна друга сім'я. З п'яти років почав грати на цимбалах, на все життя запам'ятавши батьківську науку віртуозної імпровізації.

Після закінчення Коломийської музичної школи в 1978 році вступає до

Дрогобицького музичного училища, грає в оркестрі народних інструментів "Аркан", викладає в дитячій музичній школі селища Делятин Надвірнянського району на Івано-Франківщині. У 1986 році І.Кавацюк вступає до Рівненського державного інституту культури. Навчаючись там, постійно бере участь у престижних міжнародних конкурсах і фестивалях, стаєїхлауреатом: 1986р. -м. Баямаре (Румунія), 1987 р. - м. Будапешт (Угорщина), 1988р. -м. Балатон (Угорщина), 1989р.- острів Левкада (Греція).

На І Всеукраїнському фестивалі "Червона рута"(1989 р.) І.Кавацюк почув чарівний голос буковинської співачки О.Савчук, який линув так природно і, здавалося, був створений Богом саме для музики його цимбалів.

Вперше разом Оксана з Іваном вийшли на велику професійну сцену саме у Великодні свята 1990 року і одразу ж так сподобалися, припали до душі глядачам, що люди самі назвали їх найкращим і наймилішим словом "Писанка". Забуті старовинні народні пісні, легенди, інструментальна музика, відтворені оригінальним дуетом, були яскравим відкриттям, відвертим пізнанням своїх пракоренів, народнопісенних джерел.

Широке визнання, любов і шану українського народу в їхньому виконанні здобули яскраві, самобутні пісні В.Івасюка, П.Дворського, отця

Сиротюка, В.Прокопика, В.Кіріяка, Є.Боднаренка на вірші поетів Б.І.Антонича, братів Лепких, М.Бакая. Ю.Рибчинського, М.Ткача, С. Галябарди, Т.Севернюк. Записи музичних творів "Писанки" занесено у фонд радіо та телебачення України, Ватикану (Італія), Румунії, Польщі.

У доробку О.Савчук та І.Кавацюка сім аудіоальбомів, виданих в Україні, США, Канаді, три компакт-диски записані та видані в Україні, Росії.

Нині буковинську "Писанку" знають не лише в Україні, а й далеко у світах. О.Савчук, І.Кавацюк з великим успіхом гастролюють у Канаді, США, Греції, Італії, Франції, Австрії, Німеччині, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі...

Вони є лауреатами престижних міжнародних конкурсів та фестивалів.

За вагомий внесок в об'єднання людей миру в ім'я прогресу, дружби та процвітання дуету "Писанка" вручено Міжнародну премію "Дружба" (1996р.)

У 1997 році О.Савчук й І.Кавацюку присвоєно почесні звання заслужених артистів України.

За особливий внесок у розвиток української культури і мистецтва дует "Писанка" став лауреатом літературно-мистецької премії ім. С.Воробкевича (2000 р.)

У 2003 році митці отримали найвище визнання Української греко- католицької церкви - медаль "Божої Матері". Дует "Писанка" йде у мистецтві своєю світлою дорогою.

Прикметно, що з легкої ноти Оксаниного голосу та первісного звучання Іванових цимбалів линуть у широкі всеукраїнські радіо- і телеефір пісні духовного характеру. І саме така пісня "О, Всехвальна!" (сл. і муз. отця В.Сиротюка) стала лауреатом всеукраїнського радіоконкурсу "Пісня року" (1989 р.), а за пісню "Киріє, Елейсон!" (сл. і муз. отця В.Сиротюка) автор і актори отримали І премію та "Золоту Ніку" фестивалю "Пісенний вернісаж" (2000 р.)

На замовлення Української Національної радіокомпанії О.Савчук, І.Кавацюк створюють численні релігійно-освітні програми. А у великі християнські свята талановиті актори уже традиційно приходять до своїх шанувальників з новими концертно-телевізійними програмами "Великдень у "Писанки" та "На Різдво у "Писанки", які стали найпомітнішим явищем у культурному житті краю.

Про "Писанку" зняті музичні телефільми: "Любов моя і смуток - Буковина", "Карпатські мотиви", "Барви "Писанки", "Свят-вечір", "Забута пісня", "Миріться люди, любіться люди", "Дует "Писанка", "Віри не скарай", "А ми такі паровані", "Буковинська "Писанка", "Моя родино християнська", "Радуйся, Маріє".

На Буковині й далеко за межами краю добре відома доброчинна діяльність "Писанки" - уже не злічити проведені ними благодійні, концерти, зустрічі. Мистецьке подружжя всіляко опікується юними талантами, постійно підтримує самобутні народні колективи, виводячи їх на велику сцену.

В Україні люблять і шанують свою "Писанку".

І вже давно Оксану Савчук та Івана Кавацюка заслужено називають народними артистами, ангелами української пісні.

Програма концерту дуету "Писанка" (див. додаток № 3 )

Отже, відразу ж після концерту ми вирішили запитати в учнів що саме сподобалось їм у виступі заслужених артистів України, лауреатів Міжнародної премії "Дружба", літературно-мистецької премії ім. С.Воробкевича Оксани Савчук та Івана Кавацюка. І, звичайно ж, побачили в дітей в очах творчий захват, радість від спілкування із справжнім мистецтвом (а не штучними замінниками які пропонує нам зараз шоу-бізнес), ту іскринку яка на нашу думку буде вести їх до творчих подвигів крізь все їхнє життя.

Позакласний захід № 2

Тема: "В.Івасюк - у піснях, у музиці, у пам'яті"

Мета:

Навчальна: Ознайомити школярів із творчістю обдарованого буковинського композитора В.Івасюка (див. дод. № 5" ). Запропонувати прослухати його пісні: "Червона рута", "Водограй", "Балада про дві скрипки", "Пісня буде поміж нас", "Балада про мальви".