Інноваційні форми і методи ознайомлення школярів із українським вокально-естрадним мистецтвом

Розвиваюча: Розвивати інтерес та цікавість до естрадно-пісенного мистецтва Буковини і, зокрема, пісенної спадщини В.Івасюка.

Виховна: На основі використаного музичного матеріалу виховувати в учнів вміння слухати, аналізувати, осмислювати прослухану музику, вміння розрізняти легку і серйозну музику.

Отже, учні, ми з вами на сьогоднішньому занятті познайомилися із творчістю видатного буковинського композитора В.Івасюка. Ви побачили, що його пісні у свій час набули неабиякої популярності і ми, гадаємо, вони будуть жити вічно.

Позакласне заняття № 3.

Тема: "Сучаснаукраїнська естрадна музика"

Мета: ознайомити дітей з термінами "естрада" та "дитяча естрада ". Прослухати кращі зразки української естрадної музики у виконанні Т.Петриненко "Україна", П. Дворського "Смерекова хата", гурту "Океан Ельзи" - "Червона рута". Привити любов до української естрадної музики. Залучити дітей до активної музично-виконавської діяльності. На цьому занятті ми ознайомили дітей з походженням термінів "естрада" та "дитяча естрада" , а також розповіли про життєвий та творчий шлях основоположника української естрадної пісні - Володимира Івасюка. Під час бесіди ми використовували різноманітну наочність - портрети композиторів та співаків (див. дод. № 4, 5, 7).

Після виховної бесіди дітьми, ми запропонували їм прослухати декілька творів у виконанні Т. Петриненко - "Україно", гурту "Океан Ельзи" - "Червона рута" муз. В. Івасюка, дуету "Писанка" - "Щастя, щастя і добра", П. Дворського - "Смерекова хата"(див. дод. № 7).

Після прослуханих творів ми поставили дітям ряд запитань:

Чи подобається вам слухати українську естрадну музику ?

Чи хотіли б ви професійно займатися естрадним співом ?

Чи маєте ви бажання співати у вокальній студії школи ?

Після поставлених нами запитань та опитування учнів, ми зробили висновок, що всі діти люблять слухати естрадну музику. Більшість дітей (в основному дівчатка) мріють бути в майбутньому естрадними співачками і хочуть співати у вокальних ансамблях.

Ми пояснили дітям, що для того, щоб професійно займатися співом, необхідно розвивати свої музичні здібності, зокрема вокально-виконавські навички, знати правила співу та охорони голосу.

Після проведення цього заняття ми прослухали учнів всіх шостих класів та відібрали учнів у створений нами вокальний ансамбль .

До репертуару вокального ансамблю нами були запропоновані наступні твори:

Т.Петриненко „Україно" (див. дод. № 8 );

В. Івасюк „Червона рута".(див. дод. № 7 );

Ю.Рибчинський „Мама Марія" (див. дод. № 8)

Після проведеної нами роботи з ансамблем (під час педагогічної практики) ми підготували та провели невеличкий концерт у актовому залі школи.

Отже, після проведеного нами заняття ми можемо зробити висновок, що дітям подобається українська естрадна музика, вони хотіли б отримати більше інформації про напрямки та виконавців цього жанру. Діти беруть приклад зі своїх "кумирів" та намагаються навчитися співати, розвинути свої вокально-виконавські навички.

Позакласне заняття № 4.

Після проведеної нами роботи з ансамблем ми підготували та провели невеличкий концерт у актовому залі школи. На концерт були запрошені учні сьомих та восьмих класів, вчителі, батьки. Всім дуже сподобалась така форма роботи. Учні активно приймали участь у підготовці та проведенні цього заходу: відвідували репетиції, вчили свої партії, готували зал до концерту.

Для проведення цього заходу ми використовували власні фонограми. Учні відповідально поставились до підготовки та проведення заходу. Вони привернули увагу до себе зі сторони інших людей (що є надзвичайно важливим для дітей цього віку); змогли частково реалізувати свої мрії,

відчули шанобливе ставлення зі сторони однокласників та вчителів, і як результат своєї клопіткої роботи отримали чудове свято української естрадної пісні.

Після проведеного нами повторного тестування експериментального дослідження ми провели бесіду з учнями 8-х класів, після чого проаналізували його результати і вивели їх в таблицях №№ 3,4.

8-А клас Таблиця № 3

№ П/Н Рівні	Правильна відповідь	Неправильна відповідь
1.	18	5
2.	11	13
3.	6	17
4.	12	11
5.	11	12
6.	9	14
7.	7	16
8.	8	15
9.	15	8
10.	11	12
11.	14	9
12.	16	7
13.	10	13

8-Б клас Таблиця № 4

№ П/Н Рівні	Правильна відповідь	Неправильна відповідь
1.	18	4
2.	17	5
3.	19	3
4.	16	6
5.	18	4
6.	12	10
7.	18	4
8.	10	12
9.	17	5
10.	11	11
11.	8	14
12.	20	2
13.	20	2

Підсумовуючи повторне тестування у 8-А і 8-Б класах ми побачили що рівень обізнаності школярів значно підвищився: в першу чергу в учнів підвищився інтерес до змістовних естрадних пісень; їх зацікавила тема нашого експериментального дослідження; переважно всі захотіли навчатися співати естрадних пісень; старшокласникам дуже сподобались запропоновані нами пісні; вони більш глибше дізнались про естрадне мистецтво Буковини, і, взагалі, багато дізнались про творче життя краю та буковинських естрадних виконавців зокрема.

Дійсно, сучасне українське популярне естрадно-пісенне мистецтво є унікальним і специфічним засобом пізнання, формування світогляду, ціннісних орієнтацій особистості, її ставлення до життєдіяльності; воно акумулює кращі естетичні, художні, духовні надбання української та світової

культури. Даний вид мистецтва є засобом засвоєння естетичної реальності, орієнтації молоді в потоці музичної інформації, ставлення до дійсності, естетичного самовдосконалення, здійснюючи універсальний вплив на розвиток естетосфери підростаючого покоління.

Саме тому ми вважаємо впровадження інноваційних форм і методів ознайомлення школярів із сучасним українським естрадно-пісенним мистецтвом в роботу загальноосвітнього навчального закладу надзвичайно актуальним для сучасної музичної педагогіки.

Размещено на http://www.allbest.ru

Висновки

В нашій роботі ми розглянули процес впровадження інноваційних форм і методів ознайомлення школярів із українським вокально-естрадним мистецтвом.

Ми проаналізували праці видатних педагогів, вчених: О.Апраксіної, Б.Асаф'єва, Н.Гродзенської, Д.Кабалевського, В.Остроменського, В.Шацької, Л.Волинець, Л.Масол, І.Грінчук, В.Штепа, які в своїх роботах розглядали питання змісту і спрямованості підготовки до сприйняття музичної інформації, а також опрацювали велику кількість періодичної літератури (журнали, газети, буклети).

У ході нашої роботи ми довели поставлену мету: виявили найбільш ефективні прийоми та методи впровадження інновацій ознайомлення школярів із українським вокально-естрадним мистецтвом для розвитку музичного сприйняття учнів старшого шкільного віку.

Для досягнення нашої мети ми виконали наступні завдання: проаналізували науково-методичну літературу відносно теми дослідження; розкрили сутність поняття "вокально-естрадне мистецтво"; дали характеристику основним напрямкам українського вокально-естрадним мистецтва; розглянули вікові особливості музичного сприйняття учнів старших класів; охарактеризували роль позакласної роботи у навчанні та вихованні старшокласників; визначили шляхи впровадження у навчально- виховний процес інноваційних форм і методів ознайомлення школярів із українським вокально-естрадним мистецтвом; розробили та провели констатуючий та формуючий експерименти для досягнення мети дослідження; запропонували інноваційні методи, прийоми та форми ознайомлення школярів із українським вокально-естрадним мистецтвом в роботі з учнями восьмих класів ЗНЗ.

У першому розділі „Формування в учнів музичного сприймання сучасного українського вокально-естрадного мистецтва як педагогічна проблема" ми охарактеризували основні напрямки українського вокально-естрадного мистецтва; розглянули вікові особливості музичного сприйняття учнів середніх та старших класів та визначили роль позакласної роботи у навчанні та вихованні підлітків.

Враховуючи багатоаспектність виховного впливу позакласної роботи на емоційну сферу та сприймання учнів старших класів ми зробили висновок, що інноваційні форми і методи ознайомлення учнів з сучасним вокально-естрадним мистецтвом України буде ефективним якщо використовувати різні види позакласної роботи, а саме: відвідування концертів, створення домашніх фонотек, спільне слухання музичних теле- і радіопередач, лекторії; участь у вокальних ансамблях; організація та проведення тематичних заходів; використання всесвітньої мережі Інтернет. Все це сприятиме активізації художніх інтересів, розвитку художньої уяви, музично- естетичному вихованню школярів, формуванню їх музичних смаків, вихованню почуття патріотизму та національної гідності.

У другому розділі нашої роботи "Експериментальне дослідження по ознайомленню школярів із українським вокально-естрадним мистецтвом Буковини в роботі з учнями восьмих класів ЗНЗ", ми охарактеризували шляхи впровадження у навчально-виховний процес ЗНЗ інноваційних форм і методів ознайомлення школярів із сучасним українським вокально-естрадним мистецтвом та провели експериментальне дослідження з учнями 8-х класів (гімназії № 5 м. Чернівці) по розвитку сприйняття українського вокально-естрадним мистецтва.

Після опрацювання результатів тестування та опитування ми зробили висновок, що у даній школі приділяється належна увага вивченню жанру сучасного вокально-естрадного мистецтва. Але, учні, все ж таки, не знають напрямків вокально-естрадного мистецтва та черпають інформацію про виконавців із засобів масової інформації, які як правило використовують „низькопробну" естрадно-розважальну музику.

Отже, враховуюче вище сказане ми провели з учнями цілу низку позакласних заходів і експериментальних уроків, на яких використовували сучасні естрадні пісні, знайомили дітей з сучасними буковинськими виконавцями та напрямками сучасного українського вокально-естрадного мистецтва.

Після проведеного нами експериментального дослідження ми провели бесіду з учнями 8-Б класу і зробили висновок, що дійсно сучасне українське популярне вокально-естрадне мистецтво є унікальним і специфічним засобом пізнання, формування світогляду, ціннісних орієнтацій особистості, її ставлення до життєдіяльності; воно акумулює кращі естетичні, художні, духовні надбання української та світової культури. Даний вид мистецтва є засобом засвоєння естетичної реальності, орієнтації молоді в потоці музичної інформації, ставлення до дійсності, естетичного самовдосконалення, здійснюючи універсальний вплив на розвиток естетосфери підростаючого покоління.

Саме тому ми вважаємо впровадження інноваційних форм і методів ознайомлення школярів із сучасним українським вокально-естрадним мистецтвом в позакласну роботу ЗНЗ є надзвичайно актуальним для сучасної музичної педагогіки. Підводячи підсумок ми можемо стверджувати, що працюючи над темою нашого дослідження ми виконали поставлені завдання, досягли визначеної мети, а також за допомогою проведеного експериментального дослідження підтвердили висунуту нами гіпотезу.

Список використаних джерел

Андрущенко B.B. Методологічні особливості розвитку педагогічної технології у вузі // Педагогічна технологія в сучасному вузі. - Луцьк: Вежа, 1995.-С. 3-4.

Вересень А. Три кити української естради // Галас. - № 2 - 1999.- С. 3-10.

Войтович О. // „Музичний тиждень" - Випуск 1205. - К. - 1999. -6 с.

Волинець JI. Мистецька складова освіти в ліцеях Франції // Мистецтво та освіта. - 2006. - № 1. - С. 20 - 25.

Грінчук І. Інноваційний підхід до організації слухання музики // Мистецтво та освіта. - 2004. -№4.-С. 13-16.

Гродзенська Н. Слухання. Сприймання. Школярі слухають музику. - М.: Просвіта, 1969. - С. 24.

Добридень А. Використання педагогічних технологій у процесі формування навичок самоосвіти у старшокласників // Рідна школа. - 2004.-№ 12.-С. 6-8.

Кларин М.В. Педагогическая технология. - М., 1989. - 168 с.

Костюк А.Г. Музыкальное восприятие как предмет, комплексного исследования // Музична Україна. - К. - 1986. - с 43.

Кравчук О. Застосування інформаційних технологій на уроках в початковій школі // Рідна школа. - 2004. - № 6. - С. 44-47.

Кремень В.Г. Модернізація систем освіти як важливий чинник інноваційного розвитку держави // Освіта України. - 2003. - № 34. - С.2.

Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). - К.: Грамота, 2003. -216 с.

Ляшенко І.Ф. Музика в системі естетичного виховання. - К.: Знання. - 1975.-122 с.

Макаренко A.C. Книга для родителей. -М.: Педагогика, 1988.- С.149.

Мальцев С.М. О психологии музыкальной импровизации. - М.: Музыка. - 1991. С-80.

Маслій М. Володимир Іваскж: Світло і тінь легенди // Галас. - № 3. - 1997. -С. 9-12.

Масол Л. Виховний потенціал мистецтва - джерело освітніх інновацій // Мистецтво та освіта. - 2001. - № 1. - С. 2 - 5.

Мудрик A.B. „О воспитании старшеклассников. - М.- 1976.

Музика в школі // Збірка статей. - В.9. - К.: Музична Україна. - 1983.-С.38.

Музичне виховання в школі. -В.11., 1996.

Назайкинский О. О психологии музыкального восприятия. - М.: Музыка. - 1972.-С. 13-49.

Олійник О. Про трактування поняття "педагогічна технологія" // Рідна школа. - 2004. - № 6. - С. 16-19.

Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін. / За ред. О.М.Пєхоти. - К., 2003. -255 с.

Остапчук О. Методологія інноваційних процесів - крок до розуміння сутності // Рідна школа. - 2004. - № 11. - С. 3-6.

Остроменская В. Воспитание музыки как педагогическая проблема. - К.: Муз. Україна. - 1975. - 200 с.

Павленко О. Використання комп'ютерних технологій у пошуково- дослідній діяльності учня // Рідна школа. - 2004. - № 1. - С. 42-44.

Падалка Г. Вчитель, музика, діти. - К.: Муз. Україна. - 1982. - С. 144.

Пастушенко О., Скалецький Р. Методичний посібник до викладання співів. К.: Музична Україна. - 1967.- С.20.

Педагогічні технології. Досвід. Практика: Довідник / Ред. колегія: П.І.Матвієнко (голова), С.Ф.Клепко (наук, ред..), І.В.Охріменко, В.О.Пащенко, Н.І.Білик, І.В.Кальченко, О.В.Савельева, Г.О.Сиротинко, В.Ю.Стрельніков. - Полтава, 1999. - 376 с.

Перепелица А.Д. Музыкальная культура и призм эмоций // Вопросы психологии. - 1940.- № 3- С. 121-125.

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Музика 1-8 класи. - К.: Шкільний світ. - 2001 р.

Ражников В.Г. Резервы музыкальной педагогики. - M.: Знание. - 1980.-96c.

Рейзенкінд T., Чумак A. Педагогічні умови впровадження комп'ютерних технологій у професійну підготовку майбутнього вчителя // Рідна школа. - 2004. - № 6. - С. 37-40.

Ривкінд Ф.М. Комп'ютерно-інтегровані уроки в початковій школі // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2000. - № 3. - С. 31-32.

Ростовський О. Методика викладання музики в основній школі. Навч. посібник . - 2-е видання, доп. - T.: навчальна книга Богдан. - 2000.-С. 56, 184.

Ростовський О. Педагогіка музичного сприймання : Навчально- метод. посібник. -К.: ІЗМН. - 1997. - С. 185.

Ротмистров H.Д. Мультимедиа в образовании // Информатика и образование. - 1994. - № 4. - С. 89-96.

Рудницька О.П. Сприйняття музики і педагогічна культура вчителя: Навч. посібник. - К.: Вид-во КДПУ. - 1992.- С.96.

Самокаэва М.Ю. Развитие и восприятие музыки у старшеклассников : учебн. пособие - Свердловск. - 1989. - 62 с.

Сапожнік О. Популярна естрадна музика в Україні: історичний екскурс // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 1. - С. 7 - 10.

Сапожнік О. Популярна естрадна музика в Україні: історичний екскурс // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 2. - С.40 - 42.

Сапожнік О. Популярна естрадна музика в Україні: історичний екскурс // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 3. - С. 15-18.

Сапожнік О. Популярна естрадна музика в Україні: історичний екскурс // Мистецтво та освіта. - 2003. -№4.-С. 11-13.

Сапожнік О. Популярна естрадна музика в Україні: історичний екскурс // Мистецтво та освіта. - 2004. - № 1. - С. 19-20.

Саульський Ю. Естрадна музика. - К. - 1998. - С. 10-13.

Сергеев В. Маско я тебе знаю // Галас. - № 8. - 1998. - С. 3-6.

Смолюк І.О. Педагогічні технології: дослідження соціально- особистісного аспекту. - Луцьк, 1999. - 293 с.

Сохор А. Н. Вопросы социологии и эстетики музыки : В. 3-х т. - Т.1. -Музыка. - 1980.-С. 256.

Сприйняття музики: сб. статей // Ред. сост. Максимов В. - М.: Музыка. - 1980.-С. 256.

Сучасний урок музики в контексті соціокультурних контактів // Мистецтво і освіта. - 2003. - № 4. - С. 7-10.

Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания // учебное пособие. - М.: Музыка. - 1989. - С.49.

Хитріна М. Сучасний навчальний документ: проблеми та інновації // // Рідна школа. - 2004. - № 2. - С. 9-12.

Чайковська О. Комп'ютерні технології в практиці музичного навчання загальноосвітньої школи // Рідна школа. - 2004. - № 10. - С. 25-28.

Чижик-Фандралюк В. „Тусовка" засвічує зірки // Музика. - 2003. - № 5-6. - С. 30 - 31.

Шевченко Г.П. Проблема педагогічних технологій у сучасній педагогічній науці // Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти: 36. статей за матеріалами Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Луганськ, 1998.-С. 328-332.

Штепа В. Комп'ютерні технології: Інтернет і музична освіта школярів // Мистецтво та освіта. - 2000. -№ 1.-С.39-41.

Эстрада: что? где? зачем? - М.: Искусство. - 1988. - С. 255-268.

Яворський Д. Українські народні пісні. - К.: Муз. Україна., 1990. - С. 245.

Якобсон П.М. Психологія музичного сприйняття. - М.: Мистецтво. 964,- С. 88.

Ярошенко І. Мистецтвом встелені шляхи. - Чернівці: Прут. - 2004. 220с.

Яцьків О. Повернення із забуття // Культура і життя. 1993. 17 квітня.

Додаток 1

ПИТАННЯ ТЕСТУ

Хто є автором відомої пісні "Червона Рута"?

а) Володимир Івасюк;

б) Юрій Рибчинський;

в) Павло Дворський.

Відома естрадна співачка Ані Лорак народилася на:

а) Львівщині;

б) Буковині;

в) Донеччині.

Хто є основоположником української естрадної пісні ?

а) Тарас Петриненко;

б) Микола Леонтович;

в) Володимир Івасюк.

Яку з перерахованих пісень виконував Назарій Яремчук ?

а) "Черемшина";

б) "Родина";

в) "Пісня про рушник".

Хто представлятиме Україну на цьогорічному конкурсі "Євробачення" в Швеції?

а) Ані Лорак;

б) Джамала;

в) Злата Огневич.

До якого виду мистецтва належить пісня "Червона Рута"?

а) класичного;

б) естрадного;

в) народного.

Всім відому пісню "Україна" написав:

а) Ігор Шамо;

б) Олександр Пономарьов;

в) Тарас Петриненко.

Популярний виконавець Іво Бобул працює в стилі:

а) естрадної музики;

б) рок музики;

в) хард-рок.

Наймолодшою естрадною співачкою є:

а) Таїсія Повалій;

б) Аліна Гросу;

в) Катя Чилі.

Який із запропонованих колективів є дуетом:

а) "Смерічка";

б) "Писанка";

в) "Віа-гра".

Які конкурси естрадної поп-музики проводились в Чернівцях:

а) Імені В.Івасюка;

б) Таврійські ігри;

в) Нова Хвиля.

Чи подобається вам телепрограма "Караоке на майдані". Чи хотіли

б ви, щоб у вас у школі проводився подібний конкурс?:

а) так;

б) ні;

в) все рівно.

Чи хотіли б ви більше дізнатись про напрямки, виконавців сучасного українського естрадно-пісенного мистецтва?

а) так;

б) ні.

Додаток 2

Критерії оцінювання тесту

№ 1, 8, 11 - відповідь "а" правильна, "б", "в" - не правильна.

№ 2, 4, 6, 9, 10, - відповідь "б" правильна, "а", "в" - не правильна

№ 3, 5, 7, - відповідь "в" правильна, "а", "б" - не правильна

№ 12, 13 позитивна відповідь "а" вважається правильною

Додаток 3

Програма концерту дуету "Писанка":

"Киріє, Елейсон!"

"О, Всехвальна!"

"Щастя, щастя і добра"

"Буковино, ти зелена"

"Сходила я всю днинку по ринку

"Стрімкі перевали"

"Дойна й бряза"

"Я вчорашньої ночі"

"Колискова"

"Не високо та й не низько"

"Буковинські народні мелодії в обробці В.Попадюка"

"Буковинський танець"

"Карпатські мелодії"

"Сирба"

"Аркан"

"Окрина"

"Стрімкі перевали

Додаток 4

Дует “Писанка”

Додаток 5

Позакласний захід № 2 Хід заходу:

Під супровід невмирущої "Червоної Рути" учні заходять до класу музики.

Вчитель:

Добрий день!

Учні:

Добрий день!

Вчитель:

Сідайте, будь-ласка.

Тема нашого сьогоднішнього позакласного заняття звучить поетично "В.Івасюк - у піснях, у музиці, у пам'яті" і це не випадково, адже батько Володимира - Михайло Григорович Івасюк (1917-1995) - видатний український письменник, фольклорист, науковець, автор художньо- біографічної повісті про В.Івасюка "Монолог перед обличчям сина" (Чернівці, Золоті литаври, 1999). Творча атмосфера , яка панувала в домі, все ж таки сприяла розвитку таланту Володимира і як поета і, взагалі, як багатогранної особистості.

Ми хочемо запропонувати вам прослухати уривок із листа-одкровення до Ніни Щербакової, (осінь 1968 року), щоб пересвідчитися у його необмеженому талані.

"У мене іноді бувають такі моменти: до якогось часу я почуваюся нормальною людиною, а через кілька секунд мене охоплює непереборне бажання співати. Тоді я тихенько ховаюсь від усякого товариства й чекаю закінчення цього "музичного наслання". Іноді це триває декілька днів. Я ходжу сам не свій, а мама, наступаючи мені на п'яти, тихенько перепитує "Що з тобою?", друзі-товариші дивно посміхаються, а мені загалом у ці хвилини незручно. В такі дні я пишу пісні. Вони для мене, як свято. Всю навколишню сіру прозу забарвлюю найкращою рожевою барвою моєї уяви. Зі мною залишаються тільки ритм і гармонії".

Говорити про Володимира Івасюка, попри всю трагічність його долі, завжди радісно... Володимир Івасюк... Своєрідний символ української естрадної пісні, який кликав до зміни всього того, що тоді його оточувало, - брудного, жорстокого, нелюдського. Коротким було життя Володимира Івасюка (всього ЗО літ), але який вагомий внесок він зробив в культурне надбання України: 100 пісень, інструментальні твори.

„Наш народ дуже обдарований, і його не здивуєш талантом, - писала Софія Ротару. - Я сотні разів бачила зі сцени, як люди різного віку і професій загорялися радістю, хвилювалися, коли в залі лунали його пісні, - вони викликали в серцях подив і захват. Пісні Володимира Івасюка ніхто не слухав з байдужістю, його одразу помічали і запам'ятовували.

..."Крило стає крилом тільки під час лету" - це був афоризм, який він часто повторював... Творче спілкування з Володимиром Івасюком було святом для виконавців його пісень. І я зазнала того свята!"

Родина Володимира Івасюка мешкала в районному центрі Кіцмані біля середньої школи. Батьки працювали вчителями. Поруч зі школою -- районний Будинок юнацтва, до якого Володимира вабила нездоланна сила. Там діяли різноманітні гуртки, часто відбувалися концерти. Хлопчики й дівчатка вчилися малювати, грати на народних інструментах. Коли вікна їхнього будиночка були відчинені, долинав спів дитячого хору, й було чути зауваження керівника Володі, Івана Лазаровича Ковблика, народного музики-скрипаля, здібного самоука, котрий володів кількома інструментами і ґрунтовними основами теорії музики. Він проводив уроки співу в школі, керував оркестром народних інструментів. Володя залюбки відвідував репетиції шкільного оркестру.».Святом було для Володі відвідування концертів, які часто відбувалися в містечку.

Хочеться зацитувати вам деякі спогади Михайла Григоровича:

- "Дитинство сина проходило біля великого старого саду, повз який дзюркотів потічок; неподалік, буквально в двох сотнях кроків, шумів чарівливий ліс. Вечорами й ранками у саду і лісі заливалися солов'ї. Один птах замовкав на мить, а пісню вже .підхоплював інший, потім третій прилучав свій голос... Здавалося, кожна яблуня, груша, слива, тополя мали свого власного співця. Ми широко відчиняли вікна. Діти засинали під солов'їні колискові".

У п'ять років батьки віддали сина до Кіцманської дитячої музичної школи. На вступному іспиті його попросили заспівати. Він знав різні народні співанки, але виконав «Вечірню пісню» К. Стеценка на слова В. Самійленка. Приймальна комісія одностайно зарахувала хлопця до підготовчого класу

Збігав час. Володя закінчив семирічку в музичній школі, і вчителі порадили віддати його до Київської середньої музичної школи імені М. В. Лисенка, яка на початку 60-х років вважалася навчальним закладом для обдарованих дітей. До вступних екзаменів сина готував чернівецький скрипаль Ю.М.Гіна.

У Києві були чудові вчителі. Володя полюбив школу, хоч йому доводилося багато працювати, щоб бути на рівні кращих учнів. Але сталася біда -- він захворів, і батьки змушені були забрати його додому. Властивість захоплюватися не дала йому нудьгувати. Почав записувати народні пісні, годинами грав на роялі і скрипці, складав свої мелодії, етюди, імпровізував. Вивчав усе, що стосувалося музики. Батьки пишалися тим, що він добре знав математику й фізику, любив літературу, історію, хімію, писав вірші. Крім того, Володя був ще й здібним художником -- намальований ним портрет Т.Г. Шевченка довго експонувався в рідній школі.

У свої п'ятнадцять років юнак написав декілька пісень. Проте не всі вони задовольняли його. Залишив тільки дві -- «Колискову» і «Мені шістнадцять літ». Останню надіслав на обласний конкурс самодіяльної пісні й отримав премію. Успіх надихає хлопця і будучи дев'ятикласником Володя згуртував Кіцманських хлопців і дівчат: з'явився вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка» -- один з перших молодіжних колективів в Україні. Було це на початку 60-х років. Ентузіасти виконували твори М.Скорика і О.Білаша, Володині «Ласкаво просимо», «Моя пісня». «Буковинка» мала успіх. Аматорів запрошували виступати до Чернівців і Києва, передавали їхні твори по радіо й телебаченню.

Коли сім'я переїхала до Чернівців, Володя Відразу ж організував заводський хор, де робив перші самостійні кроки, формувався як громадянин. Колектив розвинув у ньому почуття гідності і відповідальності за все, що робив. До репертуару колективу Володя ввів кілька своїх пісень -- «Батьківщино моя», «Там, за горою, за крем'яною», «Капелюх». Тоді ж надіслав на конкурс дві пісні -- «Відлітали журавлі» й «Колискову для Оксаночки». Одержав першу премію. Вимогливість, самокритичність-- характерні риси Володимира. Музика -- невтомний пошук. Ця істина була головною в його поглядах на творчість.

Життя мінливе... Володя вступив до Чернівецького медичного інституту, опановуючи медицину, продовжує заняття музикою, у вільні години пише нові твори, бере участь у студентській художній самодіяльності: грає в ансамблі пісні й танцю, створює юнацький камерний оркестр... Постійно займається музичною самоосвітою: об'єктом його особливої уваги стає творчість М. Лисенка і П. Чайковського, він прагне проникнути в секрети успіху музики Ф.Шуберта.

Володя умів пишатися здобутками рідного народу. Гордився, що виріс у тому куточку Кіцманської землі, де колись зеленіла левада Михайла Тимофійовича Воробкевича, діда відомого письменника і класика української музики Сидора Воробкевича. Про цього великого трудівника на ниві культури часто точилися розмови в родинному колі, співалися його пісні" Над Прутом у лузі" та "Заграй ми, цигане старий..." Сестра Галя позиркувала на брата з лукавинкою в очах і казала, що земля, оспівана Воробкевичем, повітря, солов'їні пісні близького лісу й старовинного саду, посадженого, мабуть, ще дідом композитора, донині сповнені поезій і мелодій.

Пісні молодого композитора поступово виходять за межі Буковини -- їх виконує одна з кращих співачок 60-х років киянка Лідія Відаш. Вони полонять молодь, особливо студентів, старшокласників. Та ось настає 1970 рік, шанувальники пісні -- в захопленні від «Червоної рути» І «Водограю».

Пісня "Червона рута" має свою Історію. У листопаді 1967 року товариш подарував Володі на день народження монументальну працю В. Гнатюка "Коломийки" видання 1906 року. Володя стежив за творами, що з'являлися в нашій родинній бібліотеці, перечитував їх.

Саме в цій книжці він і натрапив на рядки:

"Назбирала троєзілля, червону рутоньку

Та схотіла зчарувати мене, сирітоньку".

Та квітка не давала йому спокою майже три роки. Мандрував селами, особливо гірськими: на Косівщині знайшов новий варіант коломийки про червону руту, а на Путильщині , в Розтоках, записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного і чистого кохання. Для вісімнадцятирічного музики, закоханого в рідний фольклор, чутливого до всього нового, образ червоної рути був хвилюючою знахідкою, справжнім одкровенням.

Пісня "Водограй" теж народжувалася в муках творчості, довго Володя вносив зміни в сюжет пісні; замкнувся в собі, але сторонньої допомоги не приймав. Через якийсь час знову повернувся до задуму й реалізував його.

Прем'єра цих пісень на українському телебаченні відбулася 13 жовтня 1970 року. Це був початок тієї дороги, яку шукав і знайшов Володя. Про нього заговорила преса. З'являються друзі: прекрасні співаки Н. Яремчук і В. Зінкевич, композитор і творець "Смерічки" Л. Дутківський... "Червона рута" була визнана кращою піснею 1971-го, а "Водограй" -- 1972 року. При Чернівецькій філармонії створюється, вокально-інструментальний ансамбль "Червона рута" під керівництвом молодого, здібного організатора і музиканта А. Євдокименка.

Популярність Володі зростала. Він ніколи не сидів без роботи, був гарним піаністом, вправно володів скрипкою, але болісно відчував потребу поглиблювати і збагачувати свої знання з теорії музики, бо мріяв про написання симфоній; виношував тему опери "Дарина", почав розробляти її.

Влітку 1972 року Володі запропонували перевестися до Львівського медичного інституту і вступити на композиторське відділення консерваторії імені М.В.Лисенка. Перспектива була привабливою. За роки, проведені у Львові, він створив понад сімдесят пісень, велику кількість інструментальних п'єс, малих і великих форм. Те, що , він написав, популяризувалося платівками, збірниками, які видавалися в Москві, Києві. Фірма «Мелодія» випускає платівку-гігант «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару»; виходить збірка його творів у видавництві «Музична Україна». На Всесоюзному конкурсі молодих композиторів він одержує другу премію за "Баладу про Віктора Хара". Сповнений бажання творити, юнак пише музику до спектаклів, зокрема до інсценізації роману О.Гончара «Прапороносці». Легко писав він музику на поезії Д.Павличка, Р.Кудлика, С.Пушика, Д.Луценка, М.Петренка, А.Дементьєва, В.Лучука, Ю. Рибчинського. Благотворно впливав на нього Р.Братунь.

... "Ідуть літа. Вмиваються дощами квітучі сади, барвисту ковдру стелить осінній ліс, снігами кутаються хати й поля... Мінлива музика життя. Любив його син. У творчих муках, неспокої слухав істину його партитури. До останнього дня. Почуті, відтворені ним мелодії буття залишились назавжди. І не лише в пам'яті тих, хто його знав "... М.Івасюк.

Ось що згадує - Юрій Миколайович Візнюк - перший вчитель музики Володимира Івасюка у Кіцманській музичній школі:

- Володю запам'ятав як найменшого учня. Маленький такий був хлопчик, тихий -- мовчун, я би сказав, -- але дуже привітний і приємний. З очима чистими, спокійними і напрочуд світлими. З вибором інструменту не вагались. Батько, надзвичайно був закоханий у скрипку, порадив, та й самому хлопчині вона була близька. Як, мабуть, загалом усім буковинцям, доступна і зрозуміла. Володя обрав саме її. Все йому хотілося більше встигнути весь час, як спраглий, до музики був. Мало того, що все поробить, ще и аркушики почав приносити зі своїми пісеньками дитячими, мелодіями, з кількох нот, та вже своє. Ще й примовляє: "Оцініть оце, тільки правду кажіть, не жалійте мене. Мені це дуже треба". Я дещо розкритиковував, дещо радив доробити, краще включав у програму його концертів-звітів. А він усі аркушики з нотами охайненько складав, зберігаючи".

Додаток 6

Додаток 8

Червона Рута

сл. і муз В. Івасюка

Додаток 9

Україна

вірші і музика Тараса Петриненка

Додаток 11

Додаток 12

Посадова інструкція вчителя музики

І. Загальні положення

1.1. Дана посадова Інструкція розроблена на основі тарифікаційної характеристики вчителя, за-твердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.1995 р., № 463/1268 за погодженням з Міністерством праці та Міністерством юстиції України.

Під час розробки Інструкції враховані рекомендації з організації служби охорони праці в освітніх закладах системи Міністерства освіти і науки України.

1.2. Вчитель музики призначається і звільняється з посади начальником управління освіти

1.3. Вчитель музики повинен мати вищу педагогічну освіту за фахом.

1.4. Вчитель музики підпорядковується безпосередньо заступнику ди-ректора з навчально-виховної роботи.

1.5. У своїй діяльності вчитель музики керується Конституцією і Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки, а також Статутом і локальними правовими актами комплексу (в тому числі правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, даною Інструкцією), трудовим договором (контрактом).

Учитель дотримується положень Конвенції про права дитини.

ІІ. Функції

Основними напрямами діяльності вчителя музики є:

2.1. Навчання і виховання учнів з урахуванням специфіки навчального предмета і віку школярів.

2.2. Забезпечення єдності національного та загальнолюдського аспектів змісту музичної освіти, орієнтація навчального матеріалу на цінності української національної музичної культури та світової музичної класики.

2.3. Забезпечення особистісного розвитку кожного учня і збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів музичного мистецтва і музично-практичної діяльності.

2.4. Формування культури почуттів, розвиток загальнокультурної, комунікативної, інформаційної, навчально-пізнавальної компетенцій у школярів засобами музичного мистецтва.

2.5. Забезпечення режиму дотримання норм і правил техніки безпеки в школі

ІII. Посадові обов'язки

Вчитель музики виконує такі посадові обов'язки :

3.1. Здійснює навчання і виховання учнів з урахуванням специфіки навчального предмета, проводить уроки в закріплених за ним згідно розподілу навчального навантаження класах, забезпечує під час занять належний порядок і дисципліну.

3.2. Реалізує прийняті в школі освітні програми у відповідності з навчальним планом, Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

3.3. Вчитель музики обов'язково повинен вести тематично-календарне планування на кожний семестр навчального року та план-конспект на кожний урок.

3.4. Забезпечує належний рівень підготовки учнів школи з музики, який відповідає вимогам державного освітнього стандарту.

3.5. Реалізує розвиваючі, навчальні, виховні функції при викладанні предмета.

3.6. Виконує правила і норми охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, забезпечує охорону життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу.

3.7. Відповідає за:

якісне проведення уроків з музики;

своєчасне ведення ділової документації;

позакласну виховну роботу з навчального предмета.

3.8. Вносить пропозиції щодо покращення умов проведення навчального процесу.

3.9. Веде в установленому порядку ділову документацію, здійснює поточний контроль відвідувань учнями уроків, успішності школярів, виставляє оцінки в класний журнал, щоденники, своєчасно подає адміністрації комплексу звітні дані.

3.10. Впроваджує в практику роботи інформаційно-комунікаційні та інші інноваційні педагогічні технології.

3.11. Допускає до занять представників адміністрації з метою контролю та оцінки своєї діяльності.

3.12. Заміняє на уроках тимчасово відсутніх вчителів згідно розпорядження заступника директора з навчально-виховної роботи.

3.13. Здійснює постійно зв'язок з учителями, батьками учнів.

3.14. Дотримується Статуту школи , Правил внутрішнього трудового розпорядку, інших локальних правових актів комплексу.

3.15. Добросовісно готується до проведення уроків, постійно підвищує свою професійну майстерність та кваліфікацію.

3.16. Бере участь у роботі педагогічної ради, нарад при директорові, заступниках директора, у діяльності методичних об'єднань, в інших формах методичної роботи.

3.17. Чергує по школі відповідно з графіком чергувань на перервах між заняттями, а також за 20 хв. і протягом 20 хв. після закінчення уроків.

3.18. Проходить постійні медичні огляди.

3.19. Дотримується етичних норм поведінки в комплексі, побуті, громадських місцях, які відповідають соціальному статусу вчителя.

3.20. Вчителю музики забороняється:

змінювати розклад уроків без згоди з адміністрацією комплексу;

відміняти, скорочувати уроки.

3.21. Дотримується санітарних норм і правил організації навчально-виховного процесу.

IV. Права

Вчитель музики має право:

4.1. Брати участь в управлінні комплексом в порядку, передбаченому Ста-тутом школи.

4.2. На захист професійної честі та гідності.

4.3. Знайомитися зі скаргами та іншими документами, які містять оцін-ку його діяльності, давати відповідні пояснення.

4.4. Захищати свої інтереси самостійно або через посередника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного розслідування, пов'язаного з порушенням учителем норм професійної етики.

4.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розсліду-вання, за виключенням випадків, передбачених законом.

4.6. Вільно обирати і використовувати методики навчання і вихо-вання, навчальні посібники і матеріали, підручники.

4.7. Підвищувати свою кваліфікацію.

4.8. Атестуватися на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію і одержувати її у випадку успішного проходження атестації.

4.9. Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках, передбачених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку школи.

V. Відповідальність

5.1. У визначеному законодавством України порядку вчитель музики несе відповідальність за:

реалізацію не в повному обсязі навчальних програм у відповідності з навчальним планом і розкладом навчального процесу;

життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;

порушення прав і свобод учнів.

5.2. За безпечний та належ-ний санітарний стан приміщення, в якому проводиться урок.

5.3. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядкушколи, законних розпоряджень директора комплексу та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених даною Інструкцією, вчитель музики несе дис-циплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законо-давством.

5.4. За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних з фізичним чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади у відповідності з трудовим законодавством і Законом України «Про освіту». Звільнення за цей вчинок не є мірою дисциплінарної відповідальності.

5.5. За нанесені школі чи учасникам навчального процесу збитки у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків учитель музики несе матеріальну відповідальність в порядку і в межах, визна-чених трудовим чи цивільним законодавством.

VІ. Повинен знати

Вчитель музики повинен знати:

6.1. Предмет та методику викладання, виховні цілі, особливості змісту навчальної програми з музики.

6.2. Основні вимоги до реалізації програми з музичного мистецтва.

6.3. Основні національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами.

6.4. Навчальні, виховні, розвиваючі, освітні функції організації навчально-виховного процесу при вивченні музики.

6.5. Вимоги нормативних документів з питань безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

6.6. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів з музики.

6.7. Вимоги до ведення навчальної документації школи.

6.8. Основні теорії методів навчання, їх класифікацію.

6.9. Цілі, принципи, організацію, нормативне забезпечення шкільної освіти, зміст і засоби оптимізації процесу навчання.

6.10. Психологічні основи диференційованого навчання, форми, методи і засоби навчально-виховного процесу.

6.11. Сутність уроку як основної форми процесу навчання і виховання.

6.12. Підходи до вибору форм, засобів і методів навчання з ураху-ванням конкретних умов.

6.13. Основи формування системності знань школярів.

6.14. Особливості функціонування учнівського колективу як засобу виховання школярів.

6.15. Педагогічні основи учнівського самоврядування в школі.

6.16. Методику підготовки, проведення й аналізу виховних заходів та роботи з батьками.

6.17. Сучасні методики навчання.

6.18. Основну і додаткову літературу з даного предмета.

6.19. Форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності, уза-гальнення педагогічного досвіду.

6.20. Вимоги до матеріально-технічного оснащення навчально-виховного процесу.

6.21. Методику використання ІКТ на уроках.

VIІ. Кваліфікаційні вимоги

7.1. Вчитель музики повинен мати відповідну вищу освіту з фаху.

7.2. Володіти сучасними формами, методами, прийомами організації навчально - виховного процесу. Проявляти ґрунтовну професійну компетентність.

7.3. Забезпечувати свідому дисципліну школярів на уроках.

7.4. Забезпечувати результативність та якість своєї праці.

7.5. Впроваджувати інформаційно-комунікаційні та інші педагогічні технології, розробляти мультимедійні презентації та програми.

7.6. Раз на 5 років проходити навчання на курсах підвищення кваліфі-кації з предмета і раз на 3 роки - з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією.

7.7. Проводити вступний, первинний, цільовий та позаплановий інструктажі учнів з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією у відповідних журналах.

7.8. Ефективно застосовувати професійні знання в практичній педагогічній діяльності.

7.9. Повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на культурний, духовний розвиток людини як особистості.

VIIІ. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)

Вчитель музики:

8.1. Працює в режимі виконання встановленого йому навчального навантаження у відповідності з розкладом навчальних занять. Бере участь в обов'язкових планових загальношкільних заходах, самостійно планує діяльність, яка визначена його посадовими обов'язками.

8.2. В період канікул, які не співпадають з відпусткою, залучається адміністрацією школи до педагогічної, методичної чи організаційної роботи в межах часу, який не перевищує навчальне навантаження до початку канікул. Графік роботи вчителя під час канікул затверджується наказом директора школи.

8.3. Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх учителів на уроках.

8.4. Замінюється на період тимчасової відсутності вчителями тієї ж спеціальності чи вчителями, які мають відставання з навчального плану у викладанні предмета в даному класі.

8.5. Одержує від адміністрації школи матеріали нормативно-право-вого і організаційно-методичного характеру, знайомиться з відповідними документами. Систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетентності, з адміністрацією і педагогічними праців-никами школи.

Размещено на Allbest.ru