Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

Підготовка педагогів до естетичного виховання представляє цілісне утворення, в якому з науково-теоретичної точки зору ми виділяємо два аспекти умов: педагогічні і психологічні, що докладно викладено у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Умови формування готовності вчителів початкових класів до естетичного виховання

Умови Характеристика	Педагогічні умови	Психологічні умови
1	2	3
Суть умов	певний рівень наукових теоретичних знань і практичних умінь	моральні та психологічні якості і можливості особистості; відношення свідомості і поведінки, суб'єктивності і об'єктивності свідомості, сформованість мотиваційної сфери.
Реалізація умов	впровадження у навчальний процес необхідних форм організації методичного викладу матеріалу, науково-методичних семінарів тренінгового характеру, призначених для формування естетичного світогляду вчителя	Тренінгові, семінарські та практичні заняття, які спрямовані на формування у студентів впевнення у своїх силах, прагнення наполегливо і до кінця доводити розпочату справу, здатність вільно керувати своєю поведінкою і поведінкою інших, професійна працездатність, активність і саморегулювання, урівноваженість і витримка, рухомий темп роботи.

Психологічна готовність полягає в усвідомленні мети, завдань, необхідності й основних способів естетичного виховання учнів перших класів; стійкому пізнавальному інтересі до вивчення проблеми, розуміння її сучасного тлумачення; прагненні до самоосвіти; самооцінці й самокоригуванні своєї діяльності в плані виховання молодших школярів; сформованості мотиваційної сфери [12].

Розглядаючи питання готовності до естетичного виховання вчителів початкових класів, також треба звернути увагу на сукупність принципів, які є основою діяльності вищих навчальних закладів у даному напрямку [5]:

· зв'язок теорії та практики (окрім аудиторних занять, де розглядаються питання естетичного виховання впроваджуються практичні заняття у перших класах загальноосвітніх навчальних закладів);

· творче вирішення завдань естетичного виховання;

· наукова компетентність естетичного виховання;

· переконання та показ майбутнім вчителям значущості естетичного виховання;

· можливість індивідуальної самореалізації естетичної спрямованості особистості вчителя;

· позитивне емоційне ставлення до виховного процесу (естетичного виховання).

Реалізація підготовки педагогів до естетичного виховання у першому класі пов'язана з впровадженням у навчальний процес необхідних форм організації методичного викладу матеріалу, науково-методичних семінарів тренінгового характеру, призначених для формування естетичного світогляду вчителя, що також включає в себе знання державних документів даного напрямку, постановку проблемних питань, пов'язаних з вихованням першокласників [17]. На лекційних і семінарських заняттях особливу увагу необхідно приділяти обговоренню вже наявних практичних умінь педагогів і обговорення нових підходів до управління процесом естетичного виховання, спрямованого на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти [32].

Недостатня увага в педагогічній науці належить розробці науково-методичних основ тематичних шкільних програм з навчання грамоти.

Підготовка вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів - складний і багатоаспектний процес. Ефективне розв'язання зазначеної проблеми, якість отриманих результатів залежатиме від створення відповідних умов [33]. На продуктивність процесу підготовки студентів до естетичного виховання дитини впливають обставини, що сприяють розвитку творчої активності, реалізації творчого підходу до розв'язання проблем естетичного виховання молодших школярів, активізації естетичного потенціалу особистості майбутніх педагогів, забезпеченню позиції активних суб'єктів діяльності, гармонійному пізнанню навколишньої дійсності [88]. Сучасне тлумачення інноватики підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ орієнтує вищу школу на сміливе поєднання різних форм суспільної свідомості в процесі навчально-виховної роботи зі студентами. Необхідність гуманітаризації вищої освіти задекларована в провідних освітянських документах (Закони України «Про Освіту» [38], Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття) [74], Національна доктрина розвитку освіти [86] та ін.). З огляду на це, надзвичайної актуальності набуває проблема професійної підготовки вчителя в контексті впровадження в навчально-виховний процес вищого навчального закладу взаємодії науки й мистецтва.

Проте сучасна практика свідчить, що сьогодні ще зберігається відчутний дисбаланс між означеними системами пізнання навколишнього. стереотипізація науково-інформативного підходу, стимул-реакційного спрямування освітнього процесу негативно впливає на професійну підготовку студентів, майбутніх учителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів [71].

Сучасна освіта як багатомірний показник духовного стану суспільства повинна забезпечувати взаємодію різних способів пізнання і тим самим каталізувати особистісні зв'язки студентів із навколишнім світом. Мистецтво та наука взаємодіють з одним і тим самим буттям, проте відображають його по-різному - за допомогою чуттєвих або раціональних сфер [91].

Наука пізнає реальний об'єкт, мистецтво ж формує ставлення до нього. Вагоме місце в системі підготовки студентів до естетичного виховання молодших школярів займає теоретична підготовка майбутніх педагогів, що повинна бути націлена на особистісне «присвоєння» освітньої інформації. Взаємодія наукового та художнього підходів до освоєння майбутніми фахівцями навчального матеріалу створить реальні можливості формування в майбутніх учителів початкових класів нових знань, що характеризуються вищим рівнем осмислення художніх фактів, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням дієвості та систематичності. Н. Кузьміна закликала не шукати «різницю між цими видами творчості в тому, що наука не дає нам художньої насолоди, а мистецтво якраз покликане давати її. Наука відкриває нам нові можливості для змістовної художньої насолоди» [47, с. 14].

Таким чином, при побудові педагогічного процесу, по-перше, доцільно ознайомити студентів з алгоритмами естетико-виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів; по-друге, запропоновані алгоритми повинні не обмежувати, а створювати простір для педагогічної творчості. У філософських словниках підкреслюється, що побудова алгоритмів для багатьох процесів розумової діяльності людини сприяє їх автоматизації й «вивільняє» особистість для творчості.

Важливо акцентувати увагу майбутніх педагогів на етапах (підготовчий, основний, підсумковий) діяльності, на прикладах презентувати їх зміст та спонукати студентів до створення власних алгоритмів. Так, у підготовчому етапі доцільно передбачити засоби (конкретні твори мистецтва, об'єкти, явища навколишнього та ін.) забезпечення діяльності, в основному - ознайомити майбутніх педагогів з особливостями взаємодії учасників навчально- виховного процесу, у підсумковому - передбачити систему дій з метою закріплення сформульованих учнями висновків [54]. У контексті підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання дитини вважаємо за необхідне ознайомити студентів із певною системою вказівок та орієнтирів, які сприятимуть ефективному формуванню досвіду молодших школярів. Умова опанування студентами алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами ґрунтується на теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна [70].

Також можна практикувати, окрім створення майбутніми фахівцями індивідуальних алгоритмів, моделювання групових та колективних систем вказівок та орієнтирів із використанням інтерактивних технологій навчання («Мікрофон», «Коло ідей», «Незакінчене речення», «Аналіз ситуацій», «Мозковий штурм» та ін.) як «інструмент освоєння нового досвіду» [72]. При цьому викладач виступає в ролі консультанта- фасилітатора, що займає позицію помічника, спрямовує процес обміну інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів розв'язання проблеми, сприяє знаходженню рішень, формулюванню висновків тощо. Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність та ознайомити їх з алгоритмами естетичних ігор для молодших школярів. Роль гри в освоєнні дитиною досвіду шляхом пізнання навколишнього світу підкреслювалась у дослідженнях багатьох науковців адже в грі відбувається оперування наявним досвідом, його збагачення та уточнення [67].

Слід звернути увагу на алгоритми довготривалих естетичних ігор, що охоплюють весь навчальний рік і сприяють логічному взаємозв'язку, наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі [72].

Важливо акцентувати увагу студентів на потенційних можливостях процесу інтегративного застосування мистецтва, що передбачає взаємодію відчуттів, при якому під впливом одних аналізаторів відбувається «резонансне подразнення» інших. Використання інтеграції мистецтв є потужним засобом активізації художнього мислення особистості вчителя. Дослідниками вивчено такий феномен, як синестезія. Зокрема, Т. Рейзенкінд наголошує, що в контексті інтегрованого підходу визначаються аспекти інтеграційних механізмів на основі психологічних особливостей особистості, до яких дослідниця відносить і таке новоутворення, як синестезія [4]. О. Рудницька визначає синестезію як міжсенсорні асоціації, які виникають у суб'єкта внаслідок взаємовпливу візуальних, слухових та інших образів мистецтва і зумовлюються інтегративною природою конкретно-чуттєвого осягнення художнього смислу [50].

Необхідно активізувати художнє мислення майбутніх фахівців з метою збагачення власного естетичного досвіду.

На нашу думку, процес активізації художнього мислення майбутніх педагогів повинен ґрунтуватися на виокремлених Дж. Гілфордом шести параметрах креативності, які складають потужний базис такого мислення: здатність знаходити і ставити проблеми, генерувати велику кількість ідей, відповідати на подразники нетипово, вдосконалювати об'єкт, розв'язувати проблеми, аналізуючи і синтезуючи [4]. Учені наголошують, що завдяки сприйманню художніх творів розвиваються всі компоненти художнього мислення особистості. Так, впливаючи на світ почуттів, а через нього на інтелект, зазначає Л. Нечаєва, «мистецтво глибоко впливає на соціальну практику. Тим самим поняття «художнє мислення» входить до системи координат професійно значущих якостей особистості, охоплюючи характеристики технологічної майстерності й глибини внутрішнього світу майбутнього вчителя» [8].

У структурі художнього мислення гармонійно поєднуються емоційно-чуттєва та інтелектуально-раціональна складові, тому важливо спонукати майбутніх фахівців до глибокого аналізу внутрішнього змісту мистецьких творів, висновків, логічних узагальнень. У контексті даної вимоги доцільно організувати групову діяльність майбутніх педагогів з метою пошуку сюжету художньо-творчого продукту та виражальних засобів його втілення. Варто також практикувати роботу всієї студентської аудиторії над спільним завданням. У процесі організації художньо-творчої діяльності та розробки мистецьких завдань слід ураховувати специфіку майбутньої професійної діяльності вчителя початкових класів та безпосередньо особливості структури і функціонування естетичного досвіду молодшого школяра.

Важливо акцентувати увагу студентів на потенційних можливостях процесу інтегративного застосування мистецтва, що передбачає взаємодію відчуттів, при якому під впливом одних аналізаторів відбувається «резонансне подразнення» інших. Використання інтеграції мистецтв є потужним засобом активізації художнього мислення особистості вчителя. Дослідниками вивчено такий феномен, як синестезія. Зокрема, Т. Рейзенкінд наголошує, що в контексті інтегрованого підходу визначаються аспекти інтеграційних механізмів на основі психологічних особливостей особистості, до яких дослідниця відносить і таке новоутворення, як синестезія [4]. О. Рудницька визначає синестезію як міжсенсорні асоціації, які виникають у суб'єкта внаслідок взаємовпливу візуальних, слухових та інших образів мистецтва і зумовлюються інтегративною природою конкретно-чуттєвого осягнення художнього смислу [5]. Також доцільно спонукати майбутніх фахівців на виявлення педагогічних помилок та причин неправильного інтегративного використання різних видів мистецтв. На нашу думку, художнє мислення - синтезований процес пізнання навколишнього, основою і результатом якого є художній образ, який асоціативно, метафорично, емоційно-образно узагальнює дійсність. З метою забезпечення педагогами продуктивного контакту молодших школярів із красою та своєрідністю навколишнього, ефективного використання художніх образів мистецтва, доцільно в підготовці вчителя початкових класів сприяти активізації його художнього мислення засобами художньо-творчої діяльності. Художнє мислення вчителя сприятиме його виразності, винахідливості, ініціативності, варіативності в доборі методів, форм навчально-виховної роботи з молодшими школярами.

Педагогічна практика є необхідною частиною єдиного навчально- виховного процесу підготовки вчителів початкових класів до естетичного виховання дитини, що розв'язує завдання формування та удосконалення навичок естетико-виховної роботи з молодшими школярами [78].

Однією з важливих умов підвищення ефективності педагогічної практики в системі підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання молодших школярів вважаємо посилення її естетичної спрямованості. Вчені зазначають, що «педагогічна практика, включаючи студентів у реальний педагогічний процес, складовою якого є естетичне виховання учнів, актуалізує систему теоретичних знань з естетики, мистецтвознавства, з психології, педагогіки і методики естетичного виховання, озброює системою спеціальний умінь і навичок» [4].

Таким чином, підготовка студентів до ефективного забезпечення процесу естетичного виховання молодших школярів, безумовно, потребує посилення естетико-виховної спрямованості педагогічної практики, забезпечення її комплексного характеру, органічного взаємозв'язку з вивченням психолого-педагогічних курсів, спецсемінарів та спецкурсів.

Аналіз наукових досліджень у контексті формування естетичної культури особистості засвідчує підвищення активності в дослідженні проблеми естетичного виховання майбутнього вчителя та естетичного виховання дитини. Аналіз навчальних програм виявив, що вчитель початкових класів повинен бути готовим до формування цілісного естетичного досвіду особистості дитини. Наразі відбувається активний пошук нових концепцій та моделей освіти, методів, технологій навчання і виховання майбутніх педагогів, серед яких завдання підготовки студентів до естетичного виховання дітей займає вагоме місце [78]. Науковою громадськістю розробляються різноманітні інноваційні технології та методики, що характеризуються переходом від репродуктивних форм і методів організації навчально-виховного процесу [72].

З'ясовано, що у структурі кваліфікаційної характеристики фахівця повинен міститися поряд зі спеціальними знаннями, практичними вміннями, навичками ще й потужний естетичний компонент. У зв'язку з цим у нашій роботі здійснено дефінітивний аналіз поняття «естетичне виховання», обґрунтовано його сутність, виокремлено структуру, а також обґрунтовано місце естетичного виховання у формуванні особистості молодшого школяра.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовано такі педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини: забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно- орієнтованої підготовки педагогів; опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами; активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду; залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

Докладніше схарактеризуємо педагогічні умови реалізації естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

1.3 Наукове обґрунтування умов реалізації готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

Останнім часом спостерігаються негативні тенденції в сфері освіти, у тому числі й вузівської, пов'язані як зі зниженням широкої соціальної мотивації навчання, соціальної цінності освіти, так і з феноменом девальвації дорослості, що відображає втрату цінності дорослості, а отже, відповідальності, зрілості, селфменеджменту й самоорганізації. Така зміна культурного фону істотно модифікує регулятивну роль тих психологічних чинників навчання, що розглядаються як значущі у забезпеченні навчальної успішності.

На сьогоденному етапі трансформації суспільства істотно змінюються зовнішні (соціальні) мотиви навчання, соціальна престижність вищої освіти, значущість професії, потреби суспільства у фахівцях певного напряму, уявлення студента про власну реалізацію, що суттєво модифікує внутрішні регуляторні ресурси особистості. Регуляторним компонентом навчальної діяльності виступає мотивація навчання, яка не тільки забезпечує високу результативність навчання при безпосередньому педагогічному впливі, але й пролонгує пізнавальну активність студентів і перетворює зовнішню регуляцію в саморегуляцію. Інтерес до мотивації навчання посилився із впровадженням кредитно-модульної системи навчання, що передбачає суттєве збільшення частки самостійної роботи у навчально-професійній діяльності і орієнтована на «зрілу», відповідальну особистість студента, здатну приймати рішення й діяти самостійно. Перш за все, рівень особистісної зрілості знаходить своє втілення у системі мотивів, які є основою функціонування будь-якого виду діяльності, у тому числі й навчальної.

Структура мотивів студента, сформована за час навчання у вищому навчальному закладі, стає стрижневим витвором особистості майбутнього фахівця, що робить розвиток «позитивних» навчальних мотивів невід'ємною складовою виховання особистості студента.

Проблема мотивації навчання є однією з центральних у педагогічній психології, оскільки і результат, і процес засвоєння знань значною мірою залежать від залученості до навчального процесу, зацікавленості особистості тих, хто навчається [1]. Експериментально було доведено [3], що позитивна професійна мотивація може виступати чинником компенсації недостатності спеціальних здібностей, а негативна мотивація не заповнюється навіть високим рівнем їхнього розвитку.

Складність і багатоаспектність проблеми мотивації зумовлюють багатовимірність у розумінні її сутності, природи, структури, а також функцій окремих мотивів. Значна кількість досліджень мотивації навчальної діяльності несе на собі відбиток недоліків у поглядах на мотивацію і мотив, які існують у психології. Під мотивом навчальної діяльності розуміють усі чинники, які зумовлюють вияви навчальної активності: мету, потреби, установки, почуття обов'язку, інтереси, тощо.

У психолого-педагогічній літературі не існує єдиного розуміння навчальної мотивації та класифікації навчальних мотивів.

Навчальна мотивація виступає окремий вид мотивації, що включено в діяльність навчання або навчальну діяльність Як і для будь-якого іншого виду діяльності, навчальна мотивація визначається низкою специфічних для цієї діяльності чинників [35]:

· освітньою системою, закладом освіти, де відбувається навчальна діяльність;

· особливостями організації освітнього процесу;

· особливостями суб'єктів навчальної діяльності (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, рівень домагань, самооцінка, взаємодія із соціальним оточенням);

· суб'єктними особливостями педагога і, передусім, системою його відношень до учня (студента);

· специфікою навчальної дисципліни.

Крім того, навчальна мотивація характеризується складною структурою, системністю, спрямованістю, динамічністю, стійкістю і пов'язана з рівнем інтелектуального розвитку і характером навчальної діяльності.

А. Маркова підкреслювала ієрархічність її побудови: до її складу входять потреби в навчанні, мета навчання, емоції, ставлення та інтерес.

О. Карпова у дослідженні мотиваційної сфери особистості у навчальній діяльності запропонувала розглядати її як інтегративний ефект взаємодії двох основних категорій детермінант - загальних і специфічних. Загальна категорія складається із детермінант власне особистісного плану (ступеня організації структури особистості та її мотиваційної сфери); специфічна категорія містить чинники діяльнісного плану: основні характеристики змісту і структури навчальної діяльності, умови її організації.

Навчальна діяльність є полімотивованою [8]. Прийнято виділяти три види джерел активності: внутрішні, зовнішні й особистісні.

До внутрішніх джерел навчальної мотивації відносять пізнавальні та соціальні потреби (прагнення до соціально схвалюваних дій і досягнень).

Зовнішні джерела навчальної мотивації визначаються умовами життєдіяльності учня, до яких відносяться вимоги, очікування та можливості. Вимоги пов'язані з необхідністю дотримання соціальних норм поведінки, спілкування та діяльності. Очікування характеризують відношення суспільства до учіння як норми поведінки, що приймаються людиною і дозволяють переборювати труднощі, пов'язані зі здійсненням навчальної діяльності. Можливості - це об'єктивні умови, які необхідні для розгортання навчальної діяльності.

До числа особистісних джерел належать інтереси, потреби, установки, ідеали, стереотипи, які обумовлюють прагнення самовдосконалення, самоствердження і самореалізації у навчальній та інших видах діяльності.

Мотиви
соціальні	пізнавальні	особистісні
усвідомлення соціального значення учіння, розуміння особистісно-розвивального значення учіння, потреба в розвитку світогляду і розуміння навколишнього світу, тощо	інтерес до отримання знань, допитливість, прагнення до розвитку пізнавальних здібностей, отримання задоволення від інтелектуальної діяльності, тощо	(почуття власної гідності і честолюбство, прагнення користуватись авторитетом серед однолітків, наслідування референтних однокласників та одногрупників)

Рисунок 1.4 - Групи мотивів

На основі зазначених вище джерел активності виділяють [8] такі групи мотивів, які представлені на рисунку 1.4:

· соціальні;

· пізнавальні;

· особистісні.

Опанування знаннями уміннями і навичками естетичного виховання у контексті навчання грамоти відбувається під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Наступна педагогічна умова систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» ґрунтується на врахуванні принципу систематичності. сутність цього принципу полягає у тому, що пізнання навколишнього світу можливе лише в межах певної системи; водночас, кожна наука представляє собою систему знань, що об'єднані між собою внутрішніми зв'язками. Виходячи з цього, принцип передбачає врахування логіки конкретної науки та мисленнєвих можливостей студентів, з метою послідовного розгортання змісту знань, способів діяльності, які повинні враховуватися у навчальних програмах, підручниках, посібниках, тобто дотримання такого ж порядку засвоєння знань, формування умінь та навичок. Водночас, попередній рівень засвоєння знань студентів має бути фундаментом для ефективного засвоєння наступної частки знань, тобто має відбуватися реалізація закономірності щодо оволодіння знаннями за моделлю концентричної спіралі. Принцип систематичності та послідовності має важливе значення на рівні міжпредметних зв'язків, тому ці зв'язки повинні бути враховані під час складання робочих навчальних планів [1]

Уважаємо, що систематичний підхід до залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» можливий за таких умов:

· удосконалення відомих та пошуку нових методів і форм організації залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» із відповідним урахуванням зміни системи підготовки фахівців із вищою освітою, структури та змісту навчання;

· використання комплексів технічних і дидактичних засобів, які б забезпечували взаємозв'язок аудиторної та позааудиторної форм роботи;

· методичне й матеріально-технічне забезпечення процесу навчально-пізнавальної діяльності;

· забезпечення науково обґрунтованої організації самостійної пізнавальної діяльності студентів перших курсів, що дає можливість прискорити процес адаптації.

Ці умови дадуть змогу здійснити фундаментальність професійної підготовки майбутнього спеціаліста, сформувати в нього навички організації самостійної пізнавальної діяльності, що в подальшому уможливить вирішення питання залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Сучасна освітня ситуація вимагає нових технологій підготовки студентів до майбутньої професії, які б забезпечували творчу самореалізацію в соціокультурному просторі, розвивали теоретичний та емпіричний стиль мислення. На жаль, традиційна модель освіти, що спрямована лише на передачу знань, умінь та навичок, не відповідає вимогам сучасності. Діяльність викладача вищої школи зазнає переорієнтації від інформаційного до організаційного в керівництві самостійною навчально-пізнавальною, науково-дослідною і професійно-практичною діяльністю студентів із використанням інноваційних технологій. [72] Найкраще цим вимогам відповідають технології інтерактивного навчання.

Інтерактивне навчання - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну і цілком передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент буде відчувати свою успішність, професійну спроможність. Інтерактивними можна назвати ті технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання [72].

У результаті аналізу наукової літератури можна зробити висновок про те, що проблема здійснення естетичного виховання набула в Україні величезного суспільного значення, науковцями визначено форми, методи та засоби організації естетичного виховання школярів. До форм віднесено: семінари, екскурсії, гуртки, уроки, бесіди, диспути, колективні творчі справи. До засобів належать: художні та літературні твори, музика, мистецтво, кіно, театр, народний фольклор. Серед методів виділяють методи формування естетичних знань, методи організації естетичної діяльності і формування досвіду поведінки, методи стимулювання, методи самовиховання.

Підготовка студентів до ефективного забезпечення процесу естетичного виховання молодших школярів, безумовно, потребує посилення естетико-виховної спрямованості педагогічної практики, забезпечення її комплексного характеру, органічного взаємозв'язку з вивченням психолого-педагогічних курсів, спецсемінарів та спецкурсів. Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти необхідно здійснювати під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Науковцями схарактеризовано форми, методи та засоби організації естетичного виховання.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовано такі педагогічні засади ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини: забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів; опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами; активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду; залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

Нами було обґрунтовано наступні педагогічні умови організації даної роботи, що зумовило необхідність їх реалізації:

· формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання;

· систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови»;

· організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій.

Перевірка ефективності даних педагогічних умов обумовлює організацію та проведення педагогічного експерименту.

2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

2.1 Організація педагогічного експерименту

Згідно з метою та гіпотезою дослідження було сформульовано такі завдання експериментальної частини:

Розробити систему критеріїв та показників дослідження мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Отримати дані про наявний рівень мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Розробити систему завдань та вправ для реалізації запропонованих нами педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти та випробувати її у ході формувального етапу педагогічного експерименту в експериментальній групі.

Перевірити рівень сформованості у студентів мотивації щодо участі в в естетичному вихованні, рівень сформованості знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівень рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на контрольному етапі педагогічного експерименту.

Для втілення гіпотези нами було використано такі методи дослідження:

1. Педагогічний експеримент.

2. Анкетування.

3. Спостереження.

4. Тестування студентів.

5. Аналіз студентських робіт.

6. Математична обробка результатів.

Педагогічний експеримент проводився у 2014-2015 навчальному році на базі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. Загалом у педагогічному експерименті взяло участь 12 викладачів кафедри педагогіки та психології та 63 студента першого курсу факультету початкової освіти за напрямом підготовки 6.010102 Початкова освіта.

З метою визначення особливостей здійснення естетичного виховання студентів у вузі нами було проведене анкетування 8 викладачів вищої школи. Педагогам було запропоновано відповісти на такі запитання:

1. Які педагогічні чинники, на Вашу думку, сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання студентів у навчально-виховному процесі?

2. Які форми і методи роботи зі студентами є ефективними в процесі здійснення естетичного виховання і як часто Ви їх використовуєте на заняттях?

3. Які засоби естетичного виховання частіше всього Ви використовуєте у своїй роботі?

4. Які труднощі виникають у Вас у процесі естетичного виховання студентів у ході занять?

Серед педагогічних чинників, що сприяють підвищенню рівня естетичного виховання студентів, частіше педагоги називали: врахування індивідуальних і вікових особливостей студентів; гуманізацію відносин у системі «викладач-студент»; поєднання репродуктивної й пошукової діяльності студентів, прогнозування й моделювання естетичної свідомості студентів.

В результаті аналізу одержаних результатів виявлено, що більшість викладачів (75%) використовують традиційні, «стандартні» форми і методи естетичного виховання; інтерактивні форми роботи використовує 25% викладачів. Але частота використання дуже низька: приблизно один раз у 3-4 місяці.

Серед засобів здійснення естетичного виховання увага викладачів здебільшого акцентувалась на бесіді, аналізі художніх творів, постійному контролі знань студентів; використанні активних методів навчання, хоча самі вони дотримуються «традиційних» форм і методів, вважаючи, що на нові витрачається надто багато часу, а результат однаковий.

Основні труднощі у роботі по підвищенню естетичної культури студентів багато викладачів пов`язують із недостатньо розробленим методичним апаратом підручників (37,5%), перевантаженням програм (62,5%). Серед труднощів зазначають відсутність технічних засобів навчання, методичної літератури.

Було виділено: експериментальну групу Е (31 особа) - студентський колектив, у навчанні якого були цілеспрямовано реалізовані визначені нами педагогічні умови здійснення формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти; контрольна група К (32 особи) - студентський колектив, в якому здійснювалося формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти за традиційною системою в ході занять з методики викладання української мови. Дані групи працюють за однаковими програмами з предмету «Методика викладання української мови».

З метою визначення певних особливостей досліджуваних студентських колективів було проведено констатувальний етап педагогічного експерименту, який тривав з вересня 2014 року по жовтень 2015 року. Він підпорядковувався розв'язанню таких завдань:

1. Розробити критерії та показники дослідження.

2. Визначити наявний рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, рівень знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівень готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти контрольної та експериментальної груп за даними критеріями.

Нами було досліджено рівень сформованості у студентів першокурсників мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.

З цією метою, нами було розроблено систему показників.

Рівні сформованості мотивації щодо естетичної діяльності:

- високий - студент розуміє необхідність естетичної діяльності, виявляє інтерес до роботи, яка сприяє естетичному вихованню;

- середній - студент розуміє необхідність естетичної діяльності, не завжди виявляє інтерес до роботи, яка сприяє естетичному вихованню;

- низький - студент не може сформулювати власну позицію щодо необхідності естетичної діяльності, не використовує засоби та методи роботи, які сприяють естетичному вихованню.

Для з'ясування рівня сформованості у першокурсників мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання було проведено тестування.

За результатами тестування та спостережень за роботою учнів нами було складено таблицю 2.1.

У результаті аналізу отриманих результатів виявлено, що рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання у студентів обраних груп був приблизно однаковим.

Враховуючи те, що процес формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти в першому класі спирається на знання, отримані студентами під час опанування курсу з методики викладання української мови, де особлива увага приділяється інтерактивним технологіям, було визнано за необхідне з'ясувати рівень їх знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників.

Таблиця 2.1 - Характеристика сформованості у студентів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у %)

№	Рівні сформованості мотивації	Е (31 особа)	К (32 особи)
1	Високий	22,6%	28,1%
2	Середній	54,8%	50%
3	Низький	22,6%	21,9%

Нами було проведено анкетування студентів обох груп із метою виявлення знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників. До опитування входило 10 запитань. Після опитування виставлялася оцінка у балах. За кожну відповідь на запитання студент міг здобути такі бали:

«0» - за неправильну відповідь (або її відсутність);

«1» - за правильну непоширену однозначну відповідь;

«2» - за правильну поширену відповідь.

Результати виявлення рівня знань студентів про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників досліджуваних груп.

Середній рівень сформованості знань студентів обох груп щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників визначали за формулою:

N сер. = х 100%, де

N сер. - середній показник рівня сформованості знань студентів

n₁ - загальна сума балів

n₂ - максимальна кількість балів

Середній рівень сформованості знань учнів у контрольній групі:

N сер. = х 100% = 41,7%

Середній рівень сформованості знань студентів в експериментальній групі:

N сер. = х 100% = 40,3%

Після проведення підрахунків виявлено, що вихідний рівень знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів обох груп майже однаковий. Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань студентів представлено на рисунку 2.1.

Крім того, у процесі спостережень у ході лекційних, практичних, семінарських занять та вивчення студентських робіт нами було виявлено, що студенти цих груп мають приблизно однакові показники навчальної успішності, дисципліни, ставлення до навчання, а викладачі, що працюють з ними, - рівні педагогічної майстерності.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Порівняльна характеристика сформованості знань студентів щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників в експериментальній та контрольній групах на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у%)

Для з'ясування рівня сформованості обраної нами готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти для аналізу було використано систему відповідних показників. Охарактеризуємо їх.

Ми виділяємо чотири рівні готовності до естетичного виховання молодших школярів на уроках навчання грати: низький, середній, достатній, високий. Студенти, яких відносять до першого (низького) рівня сформованості, характеризуються слабкою пізнавальною зацікавленістю інтерактивними педагогічними технологіями, нестійким позитивним ставленням до естетичного виховання. У такого майбутнього вчителя, як правило, відсутній чіткий прояв творчих дослідницьких здібностей. Сформованість цілей власної педагогічної діяльності носить хаотичний характер. Професійна педагогічна діяльність на даному рівні відбувається за давно відпрацьованою схемою. Відсутнє бажання досліджувати педагогічні проблеми естетичного виховання на науковому рівні, низька спроможність до формування індивідуального стилю діяльності. Вчителі цього рівня практично не ознайомлені з сутністю та етапами педагогічного проектування, педагогічною рефлексією.

Середній рівень готовності до естетичного виховання першокласників характеризується нестійким пізнавальним інтересом до інтерактивної діяльності та процесу естетичного виховання. Вчителі цього рівня не мають постійної потреби в застосуванні та реалізації інтерактивних проектів, у них не сформовані цілі власного процесу естетичного виховання, мало розвинута сприйнятливість до нововведень. Учителі, які відносяться до цього рівня, знають суть окремих інтерактивних технологій, проте не ознайомлені досконало з процесом естетичного виховання, етапами його проведення. У них не розвинута педагогічна рефлексія на належному рівні, вони не в повній мірі реалізують свої творчі здібності.

Студенти, які знаходяться на достатньому рівні сформованості готовності до естетичного виховання характеризуються цілеспрямованістю, усвідомленістю необхідності запровадження та реалізації інтерактивних методів навчання, які спрямовані на естетичне виховання. Вони готові до подолання перешкод, що виникають у їх професійній діяльності, добре обізнані з відомими технологіями та методиками, намагаючись втілити їх у власній роботі, вдало здійснюють вибір мети та теми свого естетичного виховання, намагаються реалізувати комплекс необхідних умінь та навичок по застосуванню методів, прийомів та засобів естетичного виховання першокласників. Вчителі цього рівня обізнані про суть естетичного виховання, її етапи, знання з естетичного виховання займають значне місце в системі професійних знань. Активно ведуть пошук нових педагогічних технологій, частково використовують власні оригінальні методики та прийоми. Студенти такого рівня володіють технікою проведення дослідної роботи, більш відкриті для нового, прагнуть розвивати естетичні здібності своїх вихованців. У структурі педагогічного мислення важливе місце займає самооцінка та рефлексія, що дає змогу студентові модернізувати освітні проекти, здійснювати їх аналіз та відбір, коригувати свою власну учбову та професійну діяльність.

Високий рівень готовності до естетичного виховання характерний для студентів, які мають високу сприйнятливість до нововведень, володіють змістовними знаннями про нові наукові та новаторські підходи до процесу естетичного виховання. У них чітко сформовані цілі власної педагогічної діяльності, що відповідають цілям навчально-виховного процесу. Наявний високий рівень методологічних знань, володіння технологією проведення науково-дослідної роботи, складання методики власних авторських проектів. Активно та на високому рівні представлений творчий компонент діяльності, постійний пошук нових, резервних можливостей для підвищення якості педагогічної праці. Високий рівень педагогічної рефлексії дозволяє використовувати засоби діагностики та корекції власного професійного зростання. Для з'ясування рівня сформованості обраної нами готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти для аналізу було проведено анкетування.

Рисунок 2.2 - Порівняння сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на констатувальному етапі педагогічного експерименту

За результатами анкетування та спостережень за роботою учнів нами було складено таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Характеристика рівня сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у %)

№	Рівні сформованості готовності	Е (31 особа)	К (32 особи)
1	Високий	0	0
2	Достатній	16,1	18,6
3	Середній	48,4	46,5
4	Низький	35,5	34,9

У результаті аналізу отриманих результатів виявлено, що рівень сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти у студентів обраних груп був приблизно однаковим.

Таким чином, дані, отримані в ході констатувального етапу педагогічного експерименту, свідчать про те, що на початковому етапі роботи досліджувані колективи студентів були приблизно рівними за рівнем мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, студенти обраних класів мали приблизно однаковий рівень знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, можлива різниця в показниках буде обумовлена особливостями організації навчального процесу, зокрема впливом цілеспрямованої реалізації запропонованих нами педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

2.2 Запровадження педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

У ході формувального етапу педагогічного експерименту дослідна робота була підпорядкована досягненню поставленої мети.

Завдання формувального етапу педагогічного експерименту були спрямовані на те, щоб:

1. Забезпечити реалізацію запропонованих нами умов здійснення формування готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

2. Визначити особливості роботи зі здійснення естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Формувальний етап педагогічного експерименту проходив у природних умовах, із дотриманням логіки та основних підходів до організації навчального процесу. Експериментальне навчання проводилося автором у процесі викладання курсу «Методика вивчення української мови» в експериментальній групі.

Нижче розглянемо особливості запровадження педагогічних умов організації формування готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Мета реалізації першої педагогічної умови - формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.

Нами було сформульовано задачі роботи:

1. Сфокусувати увагу студентів на значенні естетичного виховання. Дати зрозуміти студентам, що у навчально-виховному процесі важливе значення має естетичне виховання.

2. Постійно підтримувати у студентів інтерес до роботи зі здійснення естетичного виховання.

3. Налаштувати студентів на ефективний процес пізнання, в тому числі за допомогою засобів естетичного виховання.

4. Викликати у майбутніх вчителів початкових класів особистісну зацікавленість у роботі з естетичного виховання.

Для цього нами було використано систему методів: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів'ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів.

Нами була проведена екскурсія у бібліотеку. Тема екскурсії: «Методична скарбничка бібліотеки». Після екскурсії було організовано виставку, де учні представили свої методичні розробки з естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Також для формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання нами було використано змагання «Словесне малювання» (Студенти-доповідач описував за допомогою прикметників певний предмет, завдання інших студентів - впізнати предмет, який описує доповідач). «Малюючи» словами, студент тренує уяву, розвиває мовлення і відчуття стилю, подібні завдання студенти охоче використовували на уроках навчання грамоти під час проходження практики.

Студентам було запропоновано порівнювати ілюстрації різних художників до одного твору. Студенти пояснювали, чому одна з картинок є більш доцільною для ілюстрації твору. Вони аргументували, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Відповіді та думки були різними. Так було студенти з'ясували, як показати першокласникам, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Наведемо фрагмент лекції, який було проведено нами в експериментальній групі для формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Тема лекції. Методика роботи з букварем. Перше знайомство з навчальною книгою.

2. Оголошення теми та мети лекції

2.1.Робота за визначенням теми лекції

- Послухайте уважно загадку та спробуйте вгадати якому засобу навчання буде присвячена сьогодні лекція. Вчитель читає вірш.

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш … (Буквар)

- Як ви гадаєте, про який засіб навчання іде мова? Чому?

- Які питання, на вашу думку, ми будемо розв'язувати на лекції? (Викладач акцентує увагу студентів на тому, що при роботі із підручником також важливо дбати про естетичне виховання).

2.2. Робота з формування мотивації до навчально-виховної діяльності.

Вчитель ставить проблемне запитання до аудиторії:

- Чи впливає буквар на естетичне виховання першокласників на уроках навчання грамоти? Як саме?

Першокурсники охоче виконували вправу, яка розвиває увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті викладач читає вголос, а потім показує ілюстрацію, студенти повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація; показувалося декілька ілюстрацій до різних творів, і студенти визначали, до якого фрагменту якого твору вони відносяться. Після підготовчих вправ робота викладача була спрямована на формування методичних умінь роботи з аналізу тексту: викладач пропонує пояснити студентам, чому зазначені прийоми сприяють естетичному розвитку першокласників?

Студенти на практиці реалізовували опрацьовані прийоми естетичного виховання, так було запропоновано молодшим школярам «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів - образне мислення. Робота з опрацювання подібних прийомів естетичного виховання позитивно впливає на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Нами було використано дидактичну вправу, в якій студент читав оповідання без кінцівки. Перед майбутніми педагогами ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували студенти, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Першокурсники відзначали перевагу авторського тексту.

Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

За нашими спостереженнями в ході лекційних занять з курсу «Методика викладання української мови» у студентів розвивалось почуття прекрасного, естетичне ставлення до себе, до оточення, розвиток фантазії, уміння бачити прекрасне в літературних творах, чути, зіставляти, порівнювати тощо, що, безумовно, впливає на готовність до естетичного виховання.

Під керівництвом педагога студенти виконували не лише літературно-творчі завдання, поглиблюючи сприйняття прочитаного, але й вправи, розраховані на творче засвоєння навколишнього світу (тобто під безпосереднім життєвим враженням).

Першокурсники охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

За результатами спостережень нами було виявлено, що студенти експериментальної групи на лекціях з методики викладання української мови виявляли інтерес до естетичного виховання.

Мета реалізації другої умови - забезпечення систематичного впливу на майбутніх вчителів початкових класів під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови». Для реалізації даної мети нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах, творчі вправи.