Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

У процесі роботи з опанування методами та прийомами естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти ставилися інтегровані завдання, пов`язані з естетичним вихованням учнів, - показати красу людських стосунків у праці, побуті; красу людської душі, природи, красу слова, твору літератури та естетичних ідеалів письменника.

Для цього нами було використано наступні педагогічні підходи:

· актуалізація знань з метою викликати у студентів методи, прийоми, форми роботи, ознаки, характеристики процесу виховання тощо;

· створення у студентів відповідного настрою з метою впливу на почуття, емоції, щоб викликати у студентів інтерес, чутливість до того матеріалу, що сприймається;

· залучення студентів до процесу сприйняття різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, хореографії, драматургії, кінофільмів тощо);

· аналіз процесу естетичного виховання на уроках навчання грамоти на прикладі аналізу художнього твору з використанням евристичної бесіди.

У контексті підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання дитини вважаємо за необхідне ознайомити студентів із певною системою вказівок та орієнтирів, які сприятимуть ефективному формуванню досвіду молодших школярів.

Учені зазначають, що орієнтовна основа дії може бути повідомлена учням чи студентам у різній формі: у вигляді зразка дії, словесного пояснення з одночасним показом виконання дії, у вигляді поетапного алгоритму тощо. В освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010102 - «Початкова освіта» (галузевий стандарт вищої освіти) передбачені стереотипні, діагностичні та евристичні завдання діяльності педагога, що виконуються також за алгоритмом із різним рівнем складності.

Таким чином, перш за все ми ознайомили студентів з алгоритмами естетико-виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів, які були спрямовані на створення простору для педагогічної творчості. У філософських словниках підкреслюється, що побудова алгоритмів для багатьох процесів розумової діяльності людини сприяє їх автоматизації й «вивільняє» особистість для творчості. Важливо акцентувати увагу майбутніх педагогів на етапах (підготовчий, основний, підсумковий) діяльності, на прикладах презентувати їх зміст та спонукати студентів до створення власних алгоритмів. Так, у підготовчому етапі доцільно передбачити засоби (конкретні твори мистецтва, об'єкти, явища навколишнього та ін.) забезпечення діяльності, в основному - ознайомити майбутніх педагогів з особливостями взаємодії учасників навчально-виховного процесу, у підсумковому - передбачити систему дій з метою закріплення сформульованих учнями висновків. Перш ніж презентувати майбутнім фахівцям певний алгоритм естетико-виховної роботи, доцільно залучити самих студентів у діяльність, передбачену етапами алгоритму.

Метою творчих завдань студентів із інноваційних методик було не тільки оволодіння методикою навчання учнів початкових класів за певними технологіями, а й розвиток творчих здібностей студентів, оволодіння ними необхідними уміннями і навичками роботи з активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування критичного мислення, здійснення виховання школярів за допомогою різноманітних форм та засобів навчання. Причому, по завершенню вивчення розділу дисциплін ми пропонували студентам підготувати фрагмент уроку, в якому висвітлено засоби, форми та методи роботи, які б сприяли саме естетичному вихованню школярів. Розроблені уроки аналізувалися під час дидактичної гри, де група студентів виступала у ролі комісії, що за певними критеріями давала оцінку урокам. За допомогою подібних вправ студенти збагачували власний методичний досвід щодо здійснення естетичного виховання.

Не менш важливим чинником у формуванні готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів залишається їх залучення до естетичної діяльності на заняттях. Студентам було запропоновано дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, театралізацію вивченого твору. Подібні завдання були спрямовані не лише на розвиток творчої особистості майбутнього фахівця, а й на формування естетичної свідомості через мову дійових осіб, яка приносить естетичну насолоду.

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому на уроках навчання грамоти ми організовували роботу так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху.

Отже, естетично сприйняти літературний образ - значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності.

Таким чином, необхідно зосередити увагу студентів на тому, що естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти необхідно надавати особливу увагу.

Наведемо зразок фрагменту уроку з теми «Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня» за серією малюнків», який склали студенти експериментальної групи для забезпечення естетичного виховання шестирічок.

Тема уроку. Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня»

5. Закріплення вивченого матеріалу

5.1. Робота в парах

(Діти повинні розмістити сюжетні малюнки, що відображають основні моменти режиму дня, в певній послідовності.)

- Перед вами є картки. Що на них зображено?

- Ваше завдання із своїм сусідом по парті розташувати ці картки так, як проходив день цих дітей.

(На дошці вчитель складає послідовно малюнки разом із учнями.)

5.2. Складання тексту за серією малюнків

За серією малюнків учні почерзі складають усні твори, розповідають їх своїм сусідам.

Після виступів учнів вчитель читає вірш про початок дня школяра, а учні доповнюють незакінчені речення.

Як прокинувся - вставай,

Ліні волі ... (не давай).

І під музику бадьору ти зарядку.... (починай).

Щоб здоровим довго жити,

Воду слід усім...(любити),

Мило, пасту, гребінець - будеш справжній...(молодець).

2. Зуби добре вичищай,

Милом руки...(вимивай).

Пам'ятай про основне,

Що здоров'я...(головне).

3. Але ти не поспішай, подивись спочатку,

Чи нічого не забув, чи усе в ... (порядку).

І дивись, не барись,

В школу швидко, швидко ... (мчись).

В школі, в класі не брудни,

Сміття бачиш ... (підніми).

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому важливо звернути увагу студентів на той факт, що на уроках навчання грамоти організовувати роботу слід так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху. Отже, естетично сприйняти літературний образ - значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності. Таким чином, акцентуємо студентів на наданні особливої уваги естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти.

З метою реалізації третьої умови (організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій) нами було використано наступні методи роботи: рольові ігри, робота в парах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчені речення тощо.

Для забезпечення мотивації студентів до використання інтерактивних форм під час уроку навчання грамоти було запропоновано записати власні судження з теми естетичного виховання першокласників і власної готовності до нього. Завдання оформлювали у вигляді есе та творів за темами «Мої очікування щодо підготовки до естетичного виховання», «Лист до самого себе», «Самооцінка готовності до естетичного виховання першокласників», «Інтерв'ю» .

З метою сприяння формуванню готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти нами були дібрані й проведені спеціальні дидактичні ігри. Перевагу було віддано тим іграм, організація яких на уроках навчання грамоти не потребувала від вчителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від учнів - запам'ятовування громіздких правил. Запропоновані ігри проводились під час практичних занять зі студентами.

Гра «Переставлянка»

Мета. Ознайомити дітей з прислів'ями, формувати вміння працювати з деформованим текстом; розвивати мислення, кмітливість, увагу; виховувати естетичне ставлення до природи.

Обладнання. паперові макети хмаринок, ялинок.

Завдання:

У хмаринках заховалися мудрі вислови.

Багато лісу - бережи, немає лісу - посади)

Ялинки підготували нам чудовий вислів, але завірюха розвіяла слова по всьому лісу. Зберіть вислів і поясніть його.

Спробуй прочитати їх. (Хто рубає дерево,скорочує власне життя.)

За нашими спостереженнями використання на заняттях дидактичних ігор естетичного спрямування сприяло подальшому формуванню готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Відзначимо, що участь у даних іграх сприяла прояву першокурсниками фантазії, формуванню вміння діяти у проблемних ситуаціях тощо. Спостереження за роботою студентів засвідчили, що вони працювали активно, намагалися застосовувати естетичні знання та вміння не тільки на репродуктивному, а й на творчому рівнях, вчилися зрозуміло формулювати власні думки та з'ясовувати точку зору щодо значення даних ігор для естетичного виховання першокласників.

Також майбутніми фахівцями було запропоновано створити індивідуальні алгоритми, моделювання групових та колективних систем вказівок та орієнтирів із використанням інтерактивних технологій навчання («Мікрофон», «Коло ідей», «Незакінчене речення», «Аналіз ситуацій», «Мозковий штурм» та ін.) як «інструмент освоєння нового досвіду» [72]. При цьому викладач виступає в ролі консультанта-фасилітатора, що займає позицію помічника, спрямовує процес обміну інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів розв'язання проблеми, сприяє знаходженню рішень, формулюванню висновків тощо.

Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність та ознайомити їх з алгоритмами естетичних ігор для молодших школярів.

Роль гри в освоєнні дитиною досвіду шляхом пізнання навколишнього світу підкреслювалась у дослідженнях багатьох науковців (Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, В. Роменець та ін.), адже в грі відбувається оперування наявним досвідом, його збагачення та уточнення. Особливо слід звернути увагу на алгоритми довготривалих естетичних ігор, що охоплюють весь навчальний рік і сприяють логічному взаємозв'язку, наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі.

Для активізації пізнавальної діяльності та організації професійно спрямованої освіти студентів під час практичних занять запроваджувалась робота в парах та робота в змінних трійках.

Під час вивчення теми «Ознайомлення першокласників із твором. Створення твору за планом» студенти працювали в парах, виконуючи завдання на аналіз значення у естетичному вихованні першокласників на уроках грамоти вправи «Складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Наведемо приклад вправи для створення усного твору за планом на тему «Горобці», яку першокласники виконують на уроці навчання грамоти після екскурсії у зимовий парк.

Вправа для складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Мета вправи: продовжувати ознайомлювати учнів із художніми творами, розвивати усне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати естетичні почуття краси слова.

План усного твору:

1. Де мешкають горобці взимку?

2. Як виглядають горобці?

3. Що робили горобці під час спостережень за ними?

4. Чи полюбляєте ви спостерігати за горобцями?

Після того, як учні розповіли свої твори, вчитель запропонував власний твір про горобця.

Горобці

Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном.

У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки.

Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду.

Я люблю спостерігати за цими маленькими веселими пташками.

Після прослуховування учні порівнюють естетичну красу творів, визначають, за допомогою яких слів твір вчителя став естетично насиченим.

Після виконання аналізу один з партнерів доповідає перед аудиторією про результати проведеної роботи. Студентами було зазначено, що подібні вправи сприяють усвідомленню учнями естетичної краси мови, розвитку естетичних смаків і вподобань. така робота на уроках може допомогти дітям пізнати красу мови, естетичне та художнє у змісті текстів, включення у навчальний процес не лише розуму і пам'яті, а й всіх органів відчуття, а головне вплинути на чуттєву та емоційну сферу дитини, завдяки чому вони адекватно відгукуються своїми емоціями, почуттями, переживаннями на художні твори. Отже, студенти доводили ефективність запропонованої роботи для естетичного виховання першокласників працюючи в парах.

Також на лекційному занятті з теми «Розвиток усного мовлення молодших школярів» студентам було запропоновано взяти інтерв'ю один в одного. Студенти в парі складали запитання для інтервьюіруємого з метою виявлення рівня професійно спрямованої на естетичне виховання освіти студентів. Такий вид діяльності в парах вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, не дає змоги жодному із учасників ухилитися від виконання завдання, і тим самим спонукає їх до спільної та активної роботи.

З метою вирішення проблеми організації професійно спрямованої освіти студентів на основі стимулювання творчої активності, нами було використано метод «мозковий штурм». Особливістю даного методу є висловлення учасниками обговорення якомога більшої кількості варіантів рішень, в тому числі найфантастичніших. Потім із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.

За допомогою даного методу студенти аналізували значення дидактичної вправи, в якій учитель читав оповідання без кінцівки. Перед учнями ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували учні, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Учні відзначали перевагу авторського тексту. Результатами аналізу даної вправи студенти мали показати значення подібного виду роботи для естетичного виховання першокласників, його доцільність, ефективність та знайти шляхи вдосконалення здійснення естетичного виховання.

Також за допомогою інтерактивного методу «мозковий штурм» студенти розв'язували завдання наступного характеру: студентам були запропоновані сюжетні ілюстрації художників на одну тему, необхідно довести значення даних ілюстрацій для естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, навести конкретні вправи та обрати серед запропонованих вправ найефективніші.

За результатами проведеної вправи було студенти визначили наступні варіанти вправ: запропонувати учням порівняти ілюстрації різних художників до одного твору та пояснити, чому одна з картинок їм подобається більше. аргументувати, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Так вони доведуть до учнів, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Активною формою інтерактивної роботи було створення студентами фрагментів уроків з навчання грамоти у першому класі. Робота проходила у змінних трійках. Вся експериментальна група студентів розподілялась по три особи на одну дослідну групу. Кожна дослідна група отримувала завдання підготувати певний етап уроку навчання грамоти таким чином, щоб у ньому чітко простежувалось формування естетичної культури першокласників. По завершенню формування етапу уроку члени різних дослідних груп мінялись один з одним і презентували свої наробки. Інші студенти виступали у ролі експертів роботи інших членів та доповідачів власного етапу уроку. Таким чином всі студенти обмінювались думками щодо ефективнішого застосування знань з формування естетичної культури першокласників, вміння доцільно використовувати методи та засоби естетичного виховання.

Наведемо фрагмент уроку, який було створено студентами під час практичного заняття, використовуючи метод змінних трійок. Тема уроку. Букви Її. Позначення буквою ї звуків [і], [йі] і м'якості попереднього приголосного. Звуковий аналіз слів. Читання текстів, бесіда за змістом.

2. Актуалізація опорних знань

2.1.Робота за лексичним матеріалом вірша В.Бичко «Зима»

- Послухайте уважно вірш українського письменника Валентина Бичка та спробуйте вгадати назву цього вірша. Вчитель читає вірш.

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

- Як ви гадаєте, яку назву дав письменник цьому віршу? Чому?

- Спробуйте назвати ті слова, якими Валентин Бичко намалював зиму.

2.2. Робота над розвитком словникового запасу учнів.

- Якими словами Ви можете змалювати зиму? Назвіть їх.

- Роздивіться картину «Русская зима» Н.С. Крилова. Якими фарбами користувався художник, щоб передати нам красу зимових пейзажів?

- Спробуйте змалювати красу зимових пейзажів цієї картини словами.

5. Узагальнення вивченого матеріалу

5.4. Дидактична гра «Поети»

Хід гри.

На дошці записаний вірш, у якому не вистачає слова у римованому рядку. Учні вибирають зображення, які відповідають словам, що необхідно вставити у рядки.

Сійся жито і пшениця,

Виросте всього доволі

Буде дітям - … (паляниця)

На широкім житнім … (полі)

Для веселої малечі

Запеклося сонце в хлібі,

Бублик вигляне із … (печі)

Хто зростив його - спасибі.

А рум'яний … (колобок)

Скочить прямо на зубок.

З метою показу ефективності запропонованого фрагменту уроку студентам було запропоновано використати даний урок під час проходження практики. Студенти відзначили, що першокласники охоче виконували вправи, які розвивають увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті вчитель читає вголос, а потім учням показує ілюстрацію, вони повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація. Молодші школярі «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів - образне мислення. Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

Першокласникам було запропоновано розповісти випадок із свого життя, описати літо, проведене на дачі, в таборі, розповісти про свого песика, котика, про молодшого братика чи сестричку. Запропоновані завдання вони робили за аналогією з прочитаного вчителем твору, що розвивало естетичне ставлення дитини до себе, до оточення, до природи. Школярі охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

Отже, в експериментальній групі нами було використано систему завдань та вправ для реалізації зазначених педагогічних умов організації роботи з формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти .

2.3 Аналіз результатів дослідження

Метою проведення контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи було визначення динаміки рівня сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, що потенційно дає можливість оцінити ефективність реалізованих нами педагогічних умов здійснення естетичного виховання молодших школярів.

Таблиця 2.4 - Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання в експериментальній групі (у %)

№	Рівні сформованості мотивації	Констатувальний етап педагогічного експерименту	Контрольний етап педагогічного експерименту
1	Високий	22,6%	25,8%
2	Середній	54,8%	58,1%
3	Низький	22,6%	16,1%

Рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання за результатами тестування першокурсників.

Отже, з таблиці видно, що рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання першокурсників в експериментальній групі значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, середнього на - 3,3%, низького знизився на 6,5%.

Таблиця 2.5 - Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання в контрольній групі (у %)

№	Рівні сформованості мотивації	Констатувальний етап педагогічного експерименту	Контрольний етап педагогічного експерименту
1	Високий	28,1%	28,1%
2	Середній	50%	53,1%
3	Низький	21,9%	18,8%

Аналізуючи таблицю 2.5, можна зробити висновок, що рівень сформованості мотивації першокурсників усвідомленої роботи з естетичного виховання контрольній групі збільшився також. Але приріст мотивації був невеликим. Так, приріст високого рівня не зафіксовано, середнього склав 3,1%, низького знизився на 3,1%.

Для визначення ефективності експериментальної роботи ми пропонували учням серію контрольних питань. Це були питання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих першокурсниками у процесі підготовки їх до естетичного виховання в ході уроків навчання грамоти.

Результати повторного опитування учнів подано у Додатках Л, М.

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів контрольної групи розраховано нами за формулою:

N сер. = х 100% = 42,2%

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів експериментальної групи розраховано нами за формулою:

N сер. = х 100% = 45,8%

Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань про естетичну красу слова представлено на рис. 2.2.

Отримані на контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи результати ми порівняли також із результатами констатувального етапу педагогічного експерименту з метою отримання об'єктивнішої інформації про вплив реалізованих нами педагогічних умов на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

В результаті виявлено, що рівень знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів контрольної та експериментальної груп збільшився. Проте, зміни в обраних нами групах якісно відрізнялись. Нами було зафіксовано значне збільшення рівня знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів експериментальної групи у порівнянні з результатами, що показали учні контрольної групи. Так, приріст показника рівня знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у контрольній групі склав 0,5%, у той час як в експериментальній групі приріст склав 5,5%.



Рисунок 2.2 - Порівняльний аналіз знань студентів в контрольній та експериментальній групі на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Порівняльний аналіз набутих рівнів знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників в контрольній та експериментальній групах представлено в таблиці 2.6 та на рисунку 2.3.

Таблиця 2.6 - Порівняльна характеристика результатів експерименту в експериментальній та контрольній групах (у %)

№	Рівні сформованості готовності	Констатувальний етап	Контрольний етап
		Е (31 особа)	К (32 особи)	Е (31 особа)	К (32 особи)
1	2	3	4	5	6
1.	високий	0	0	3,2	0
2.	достатній	16,1	18,6	28,8	21,7
3.	середній	48,4	46,5	57,6	49,6
4.	низький	35,5	34,9	10,4	28,7



Рисунок 2.3 - Порівняльна характеристика результатів експерименту в експериментальній та контрольній групах (у %)

Отже, з порівняльних рисунків видно, що рівень готовності до естетичного виховання студентів експериментальної групи значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, достатнього рівня 12,8%, середнього рівня на 9,6%, а низький рівень зменшився на 25,6%.

У контрольній групі приріст зазначених умінь також був позитивним. Так, приріст готовності до естетичного виховання на високому рівні не змінився, на достатньому збільшився на 3,1%, середній - на 3,1%, низький зменшився на 6,2%.

Таким чином, запропоновані нами педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти сприяли позитивним змінам у рівні мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти. Підтвердження позитивних наслідків проведеного педагогічного експерименту підтвердило правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації на заняттях з методики вивчення української мови та засвідчило ефективність запропонованих нами педагогічних умов.

Таблиця 2.6 - Порівняльна характеристика результатів експерименту з визначення рівня знань студентів в контрольній та експериментальній групах (у %)

Група Опитування	Контрольна група	Експериментальна група
Перше опитування	41,7	40,3
Друге опитування	42,2	45,8
Приріст показника	0,5	5,5

Рисунок 2.3 - Порівняльна характеристика сформованості знань першокурсників в експериментальній та контрольній групах (у %)

Дослідно-експериментальна робота містила констатувальний, формувальний та контрольний етапи педагогічного експерименту. Нами було вибрано контрольну та експериментальну групи. У якості критеріїв дослідження нами було обрано: мотивацію щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили приблизно однаковий рівень студентів обох груп за всіма критеріями.

Програма формувального етапу педагогічного експерименту передбачала цілеспрямовану реалізацію визначених нами педагогічних умов із метою цілеспрямованого впливу на формування у студентів експериментальної групи мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Для реалізації першої умови - формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання - нами було реалізовано наступні підходи: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів'ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів.

З метою реалізації другої педагогічної умови - систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» - нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри робота в пара розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах, творчі вправи тощо.

Для реалізації третьої умови - організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій - нами було використано наступні методи роботи: рольові ігри, робота в парах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчені речення. У результаті проведення контрольного етапу педагогічного експерименту зафіксовано значні позитивні зміни в показниках мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання. Зокрема, в цій групі приріст мотивації щодо участі в естетичній діяльності на високому рівні склав 3,2%, на середньому - 3,3%, на низькому знизився на 6,5%. У контрольній групі також відбулись невеликі позитивні зрушення в зазначених напрямках. Зокрема, приріст мотивацї щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання на високому рівні не зафіксовано, на середньому - 3,1%, на низькому знизився на 3,1%. У експериментальній групі приріст показників рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників 5,5%. Приріст показників рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у контрольній групі склав 0,5%. Рівень готовності до естетичного виховання студентів експериментальної групи значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, достатнього рівня 12,8%, середнього рівня на 9,6%, а низький рівень зменшився на 25,6%. У контрольній групі приріст зазначених умінь також був позитивним. Так, приріст готовності до естетичного виховання на високому рівні не змінився, на достатньому збільшився на 3,1%, середній - на 6,2%, низький зменшився на 9,3%.

Таким чином, констатація позитивних наслідків проведеного експерименту підтвердила правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації та засвідчила ефективність запропонованих педагогічних умов здійснення формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

3.1 Загальні питання охорони праці

Сформована екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища, небезпекою шкідливого впливу на природу та людину та погіршенням екологічного стану. Це надає великого значення проблемі охорони праці й навколишнього середовища, змушує підприємства прагнути до створення безпечних умов праці, а також до обмеження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства.

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і коштів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці [37].

Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.

Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і т.д.

З охороною праці щільно пов'язана ергономіка, яка вивчає людину і її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою досягнення максимальної пристосованості до людини засобів виробництва та факторів виробничого середовища, що мають вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.

Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.

Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.

Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці, Системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевими (ДНАОП) і галузевими (НАОП) нормами та стандартами, СНиПами, ДСТУ.

Серед категорій, за допомогою яких прийнято характеризувати підприємство, звичайно виділяють економічні й технологічні показники. Однак, вони займають провідне положення лише в тому випадку, якщо дотримано основну умову діяльності підприємства як суб'єкта господарювання ? забезпечується безпека виробничих процесів і трудової діяльності індивіда. Дипломна робота на тему «Формування готовності майбутніх вчителів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти» виконувалась на навчального закладу. Усі питання охорони праці і навколишнього середовища розглянуто на прикладі навчальної аудиторії - стосовно до умов праці користувачів ЕОМ.

Актуальність теми розділу полягає в тому, що дотримування стандартів та норм охорони праці дозволяє знизити або виключити вплив шкідливих та небезпечних факторів на організм людини.

3.2 Управління охороною праці

Управління охороною праці на підприємстві ? це сукупність дій службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для поліпшення та підтримання його на певному рівні відповідно до законодавчих та нормативних актів [37]. Система управління охороною праці в галузі освіти представлено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Система управління охороною праці в галузі освіти

Метою управління охороною праці (УОП) - є всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують або знижують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні санітарно-гігієнічні та ергономічні умови. УОП передбачає встановлення конкретних кількісних показників діяльності виробничих підрозділів, підтримування котрих в заданих межах забезпечує досягнення основної мети.

3.3 Характеристика виробничого приміщення

Навчальна аудиторія знаходиться на другому поверсі двоповерхової будівлі. Площа приміщення складає 63 м² та розрахована на 10 робочих місця. Робоче місце одного користувача ЕОМ складає 6,3 м².

Дамо загальну характеристику виробничого приміщення в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Характеристика виробничого приміщення

Найменування показника	Значення показника, од. вимір.	Критерій (обґрунтування) вибору значення показника	Позначення й найменування регламентуючого документу
1. Габаритні розміри приміщень, кількість робочих місць	7х9х4 м, 10 роб.місць	Комфортні умови праці	СНип 2.09.04-87
2. Умови мікроклімату	1а	Комфортні умови праці	ГОСТ 12.1.005-88
3. Виробниче освітлення	КПО 1,5 %	Комфортні умови праці	ДБН В.2.5-28-2006
3.1. Вид природного освітлення	Комбіноване (верхнє і бокове)	Комфортні умови праці	ДБН В.2.5-28-2006
3.2. Вид штучного, джерела світла	Загальне освітлення	Комфортні умови праці	ДБН В.2.5-28-2006
4. Клас приміщення з небезпеки поразки электричним струмом	Приміщення без підвищеної небезпеки	Безпечні умови праці	ОНТП 24-86
5. Категорія приміщення з пожежної небезпеки	Д	Безпечні умови праці	ОНТП 24-86
6. Клас зони приміщень з пожежної небезпеки	ІІ	Безпечні умови праці	ГОСТ 12.1.004 - 31

3.4 Загальна характеристика трудового процесу

Основним трудовим процесом є праця користувача ЕОМ. Робота користувача персонального комп'ютера виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м'язової активності при рухливості рук, великій напрузі зорових та нервово-емоційних аналізаторів під впливом різних фізичних чинників: електростатичного поля; електромагнітних випромінювань, випромінювань видимого діапазону; акустичного шуму; незадовільного рівня освітленості; незадовільних метеорологічних умов. Характеристика трудового процесу наведена у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Загальна характеристика трудового процесу

Показник	Його призначення	Регламентуючи документи
Зміст роботи	Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією	ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002.
Сприймання сигналів та їх оцінка	Сприймання сигналів з наступною корекцією дій
Ступінь складності завдання	Обробка, виконання завдання та його перевірка
Характер виконуваної роботи	Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням по ходу діяльності
Тривалість зосередженого спостереження,% від часу зміни	50	ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002.
Щільність сигналів за 1 год	75
Кількість виробничих об'єктів одночасного спостереження	11-25
Навантаження на зоровий аналізатор: розмір об'єкта розрізнення	0,5-1 більше 50 % часу
Спостереження за екранами відео терміналів	Більше 2-х годин за зміну
Навантаження на слуховий аналізатор	95%
Ступінь відповідальності	Несе відповідальність за функціональну якість основної роботи. Вимагає виправлень за рахунок додаткових зусиль.	ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002.
Змінність роботи	Однозмінна

Таблиця 3.3 - Загальна характеристика трудового процесу

Найменування показника	Значення показника, од. вимір.	Регламентуючий документ
1. Перелік виконуваних робіт	Виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних.	ДСанПін 3.3.2.007-98.
2. Перелік застосовуваного устаткування	Відеомонітор, системний блок, клавіатура, стілець, комп'ютерний стіл	ДСанПін 5.5.6.009-98
3. Умови зорової роботи	V розряд (Малої точності)	ДБН В.2.5-28-2006
4. Небезпечні шкідливі виробничі фактори (НШВФ)	IV клас - малонебезпечні	ГОСТу 12.1.007-88
5. Режим роботи	Індивідуальний режим	ДСанПін 5.5.6.009-98
6. Клас умов праці з НШВФ важкості й напруженості трудового процесу	1 клас	ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002.

3.5 Шкідливі та небезпечні фактори на підприємстві

Навчальний заклад не має шкідливих виробничих факторів. Правила поведінки робітників на території закладу відповідають посадовим інструкціям і посвідченням по електробезпеці. До небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що впливають на робітників у навчальному закладі відносять шкідливі і небезпечні фактори:[18]

-запиленість;

-знижене освітлення;

-шум, вібрація;

-психофізіологічний фактор;

-підвищена або знижена температура повітря.

Перелік шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують працю на зазначеному підприємстві, а також джерела їх виникнення наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Найменування фактора	Джерело виникнення	Нормовані параметри й значення	Регламентуючий документ
Шуми	Наявність у коридорі під час проведення занять, у музичних кабінетах, які розташовані поряд	Допустимий рівень шуму 50 дБА	ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ
Мікрочастинки пилу	Зовнішні джерела; папки, підручники, зошити, монітори, пристрої ПК	ПДК пилу = 4,0 мг/л	ДСан ПіН 3.3.2007-98, ГОСТ 12.1.005-88
Психофізіологічні фактори	Перенапруга зору, емоційні перевантаження, загальна гіподинамія.	гострота зору з корекцією нижча ніж 0,5 на одному оці і 0,2 - на другому; відсутність хронічних форм психічних захворювань і психогенних станів	ДСанПін 3.3.2.007-98.
Рухливість повітря, температура, вологість	Мікроклімат приміщення: стан систем опалення, кондиціонування, вентиляції	0,3-0,1 м/с, 22оС, 40-60%	ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування
Фізичні перевантаження статичної динамічної дії	монотонність праці; статичність пози; перенапруження зору.	Режим праці та відпочинку, регламентовані перерви, ергономічні вимоги до організації робочих місць.	ДСан ПіН 3.3.2007-98, ГОСТ 12.2.032-78
Нервово-психічні перевантаження	Нервово-емоційна і зорова напруга, великий обсяг інформації, регламентовані перерви, комплекс вправ	Чергування різних видів діяльності, режим праці та відпочинку, регламентовані перерви	ДСан ПіН 3.3.2007-98, ГОСТ 12.2.032-78
Несприятливе освітлення	Нераціональна організація освітлення робочих місць	300 лк	ДБН В.2.5-28-2006

Площа приміщення становить 63 м², у ньому 10 робочих місця, на кожне робоче місце доводиться 6,3 м², приміщення відповідає санітарним нормам проектування навчальних закладів. У приміщенні три вікна, встановлено кондиціонер, є штучне освітлення. У навчальному закладі періодично виконуються комплекси заходів, спрямовані на оздоровлення умов праці працівників і підвищення продуктивності, усунення несприятливо діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань. Їхній характер і вид визначаються особливостями роботи, що виконується технікою, що використовується.

3.6 Виробнича санітарія

Діяльність на робочому місці не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної концентрації уваги й тримає його в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ДСН 3.3.6.042-99, віднесена до легкої категорії 1а - легкі фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати становлять до 139 Вт. [30]

Збереження комфорту у приміщенні забезпечує відчуття комфорту, створює передумови для високого рівня праці.

З метою профілактики різних захворювань, а також для забезпечення умов нормальної роботи у відділі застосовуються різні методи і засоби попередження впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини.

Основними засобами є щоденне вбирання приміщення, провітрювання, підтримка необхідного температурного режиму за допомогою різних технічних пристроїв, вентиляція або кондиціювання (що обумовлено, також наявністю на робочих місцях співробітників закладу) СНиП 2.04.05-91 [30].

Оптимальні норми температури параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Температура	Відносна вологість % (не більше)	Швидкість руху повітря, м/с (не більше)
Легка 1а	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка 1а	Теплий	23-25	40-60	0,1

3.7 Освітлення та вентиляція навчального приміщення

У світлий час доби у кабінеті застосовується природне бічне освітлення. У темний час доби застосовується штучне освітлення.

Для умов міста Харкова, величина КПО_н розраховується за формулою:

e_N =e_нm_N,

де e_н -значення КПО для третього пояса світлового клімату дорівнює 1,5%; m_N - коефіцієнт світлового клімату, m_N = 0,9;

N - номер групи забезпеченості природним світлом.

е_N= 1,5 х 0,9 = 1,35

Згідно розрахунку нормативне значення КПО_н дорівнює 1,35%.

Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.

У таблиці 3.6 наведені норми освітлення виробничого приміщення.

Таблиця 3.6 - Норми освітлення виробничого приміщення

Характеристика зорової роботи	Мінімальний розмір об'єкта розрізняння, мм	Розряд, під-розряд зорової роботи	Контраст об'єкта відмінність від фону	Характеристика фону	Штучне освітлення	Природне освітлення
					Вид освітлення	Мінімальне освітлення Е, лк	Вид освітлення	eн %	eN %
Середня	0,5-1	4	великий	світлий	Комбіноване	300	бічне	1,5	1,35

Індивідуальне завдання. Штучне освітлення в приміщенні комп'ютерного класу здійснюється системою загального освітлення, електричними джерелами світла.

Як джерела світла при штучному освітленні застосовуються люмінесцентні лампи.

Розряд зорової роботи, обумовлений найменшим об'єктом розрізнення - ІV (робота високої точності з найменшим об'єктом розрізнення від більш ніж 0,5 мм до 1мм), мінімальне нормована освітленість 300 лк.

Для загального освітлення застосовуються світильники класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відбитого світла).

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Для учбових приміщень із газорозрядними лампами коефіцієнт запасу k дорівнює 1,2

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Для люмінесцентних ламп і Z = 1,1

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку з знаходять індекс приміщення i і передбачувані коефіцієнти відображення поверхонь приміщення: стелі с, стін ст, підлоги п.

Зазвичай для світлих учбових приміщень:

с = 70%, ст = 50%, п = 30%;

Індекс приміщення і визначається за формулою:

,

деА, В, h - довжина, ширина і розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м.

h = Hhзвhр,

деH - геометрична висота приміщення;

hзв - висота звисання світильника. Зазвичай hзв = 0,2...0…0,8м;

hp - висота робочої поверхні, hp = 0,8...1…1,0м.

А=7 м, В=9 м, h = 4-0,2-0,8 = 3 м.

i=1,3

На основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку з =49%

У приміщенні комп'ютерного класу джерелом світла є люмінесцентні лампи типу ЛД 80-4 із значенням світлового потоку 3865 лм, які доцільно використовувати як з гігієнічної так і з економічної точок зору.

Кількість світильників розраховується за формулою:

Округляємо до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників.

Схема розташування світильників наведена на рисунку 3.2.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.2 - Схема розташування світильників у приміщенні

3.8 Виробничий шум та вібрація

Високий рівень шуму та вібрації - один з найпоширеніших шкідливих факторів на виробництві, він викликає стомлення, зниження продуктивності праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних захворювань. Підвищений рівень шуму впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. Шум не лише погіршує самопочуття, а й знижує продуктивність праці на 10-15 відсотків. У зв'язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.

Гігієнічна оцінка нормування постійного шуму за ДСН 3.3.6.037-99 [29], і вібрації за ГОСТ 12.1.012-90 [23].

Рівень шуму, що допускається на робочому місці, не повинен перевищувати 50 дБа.

Джерелом шуму і вібрації для працівників є наявність кондиціонерів, вентиляторів, шум від зіпсованих ламп освітлення.

Таблиця 3.7 - Припустимі шуми у виробничому приміщенні

Вид трудової діяльності	Рівні звукового тиску, дБ, в активних смугах із середньо геометричними частотами, Гц.	Еквівалентні рівні звуку, дБа	Організаційно-технічні заходи захисту
Адміністративна діяльність	80	71	61	54	49	45	42	40	38	50	Ремонт приміщень, застосування шумо поглинаючих матеріалів.

Для зниження негативного впливу шуму та вібрації застосовують шумопоглинаючі матеріали для оздоблення приміщень, обшивку стін, яка сприяє виникненню акустичного ефекту, перфоровані стіни між навчальними кабінетами, звукопоглинаючі м'які штори. Важливе профілактичне значення мають організаційно-технічні заходи, такі, як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання. Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві навчальних закладів.

3.9 Іонізація повітря

Під впливом комп'ютера на робочому місці викладача впродовж робочого дня відбувається трансформація іонного складу повітря. Позитивні іони заповнюють робоче приміщення, їхня висока концентрація в повітрі негативно впливає на розумову і фізичну працездатність, діяльність серцево-судинної системи, кровотворення, нервової системи. ДНАОП 0.03-3.06.-80 регламентує рівні іонізації повітря виробничих приміщень під час роботи за комп'ютером (табл. 3.8).

Необхідної концентрації позитивних і негативних іонів у повітрі робочих зон можна досягти шляхом застосування:

* установок штучного зволоження повітря;

* кондиціонерів;

* примусової вентиляції;

* захисних екранів і заземлень.

Таблиця 3.8 - Рівні іонізації повітря виробничих приміщень під час роботи за комп'ютером

Рівні	Кількість іонів у 1 см3 повітря
	n+	n-
Мінімальні значення	400	600
Оптимальні значення	1500-3000	3000-5000
Максимально-припустимі значення	50000	50000

3.10 Пожежна безпека

Поняття пожежна безпека означає стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей. Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежної зони приміщення категорії Д, ступінь вогнестійкості III, категорія захисту будинків від блискавки установлена ІІІ, згідно ГОСТ 12.1.004 - 31. Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного захисту та організаційних заходів.

Причини, що можуть викликати пожежу в розглянутому приміщенні, є:

· несправність електропроводки і приладів;

· коротке замикання електричних ланцюгів;

· перегрів апаратури;

· блискавка.

Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск рівнів по горючості й ін.

Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання службовців правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежонебезпечними матеріалами.

Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації. Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає протипожежним нормам ДБНВ.1.1 -7- 2002.

Ступінь вогнестійкості будинку - II згідно ДБН В. 1.1-7-2002.

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91* забезпечується системами запобігання пожежі, протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Міри систем і запобігання пожежі:

1) контроль і профілактика ізоляції;

2) наявність плавких вставок і запобіжників в устаткуванні;

3) для захисту від статичної електрики використовується захисне заземлення згідно ГОСТ 12.1.030-81;

4) захист від блискавки будинку згідно ДБН В.2.5-28-2006.

Система протипожежного захисту: система електричної пожежної сигналізації оснащена димовими сповіщувачами; приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками ВВК-5 у розрахунку 2 шт. на 20 м².