Вплив темпераменту на успішність у навчанні протягом шкільного періоду розвитку

Аналіз проблеми індивідуально-психологічної особливості людини у психології. Виявлення залежності успішності в навчанні від типу темпераменту дитини окремо у всіх вікових групах та її зміни під час переходу від молодших школярів до учнів старшої школи.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.10.2014
Размер файла 38,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України

Кафедра практичної психології

КУРСОВА РОБОТА

На тему: Вплив темпераменту на успішність у навчанні протягом шкільного періоду розвитку

Студентки групи 3122-2

Факультету соціальної педагогіки та психології

Пономарьової Катерини Андріївни

м. Запоріжжя 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми темпераменту у сучасних психологічних дослідженнях

1.1 Поняття темпераменту в психології та його психофізіологічні механізми

1.2 Вікові зміни темпераменту

Висновок

Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу темпераменту на успішність у навчанні

2.1 Методика проведення експерименту

2.2 Аналіз результатів, математична обробка отриманих даних

Загальні висновки

Перелік посилань

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. На успішність дітей в школі впливають дуже багато різних психологічних факторів, до яких відноситься і рівень мотивації школяра, і якість надання інформації від вчителя, і тип розумової діяльності учня, і його темперамент. Зупиняючись саме на впливі темпераменту, можна сказати, що темперамент - це психічні відмінності між людьми - розходження за глибиною, інтенсивністю, стійкістю емоцій, емоційною вразливістю, темпом реакції, енергійністю дій та іншими динамічними, індивідуально-стійкими особливостями психічного життя. Проте темперамент і сьогодні залишається остаточно невирішеною проблемою. Однак, в сучасній психології, вчені на практики визначають, що темперамент - це біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота.

Темперамент відбиває динамічні аспекти поведінки, переважно вродженого характеру, тому властивості темпераменту найбільш стійкі і постійні в порівнянні з іншими психічним особливостями людини. Найбільш специфічна особливість темпераменту полягає в тому, що різні властивості темпераменту даної людини не випадково поєднуються один з одним, а закономірно пов'язані між собою, утворюючи певну організацію, структуру, що характеризує темперамент.

Отже, темперамент є найбільш сталою характеристикою людини, яка виявляється у всіх сферах життєдіяльності. Кожній людині, а особливо вчителю, потрібно мати уявлення про типи темпераменту і властивості нервової системи, про власний тип темпераменту, вміти визначати особливості темпераменту іншої людини за поведінковими виявами. Таким чином, визначивши темперамент дітей, з якими буде працювати вчитель, можна побудувати план роботи, спираючись саме на особливості темпераменту дитини, від якого залежить її світосприйняття і особливості навчання. Все це і зумовлює актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження - виявити, яким чином темперамент дитини впливає на його успішність у навчанні та як цей вплив змінюється протягом усього навчання в школі.

Об'єкт дослідження - психологічні чинники успішності у навчанні.

Предмет дослідження - вплив темпераменту на успішність у навчанні протягом шкільного періоду розвитку.

Гіпотеза. Вплив типу темпераменту за успішність в навчанні знаходиться в зворотній пропорції від віку школярів (чим старший школяр, тим менший вплив має темперамент на його успішність).

Завдання дослідження:

Розглянути та проаналізувати теоретично-методологічну базу досліджування.

Визначити типи темпераменту у досліджуваних школярів у трьох вікових групах: молодші школярі, учні середньої школи та учні старших класів.

Виявити залежність успішності в навчанні від типу темпераменту дитини окремо у всіх вікових групах.

Прослідкувати зміну цієї залежності під час переходу від молодших школярів до учнів старшої школи.

Методи та організація дослідження.

Під час дослідження з метою виявлення типів темпераменту в школярів було використано 3 методики.

Праця з батьками (використовувався метод ідентифікації, запропонований А.Беловим у 1971 році). Проводилося опитування батьків школярів, які навчаються у 2 класі 28 фізико-математичної гімназії міста Запоріжжя протягом батьківських зборів.

Опитувальник Г.Айзенка, підлітковий варіант. Методику проходили учні 9-го класу 28 фізико-математичної гімназії міста Запоріжжя протягом 1 уроку.

Опитувальник Г.Айзенка. Методика проводилася на школярах 11-го класу 28 фізико-математичної гімназії міста Запоріжжя протягом 1 уроку.

Наукова новизна. Вперше виявляється саме закономірність зміни впливу темпераменту на успішність школярів протягом усього навчання в школі.

Практичне значення. Одержані в результаті курсової роботи значення можуть бути використані вчителями для оптимізації спілкування на рівні «учень-вчитель» і для вироблення особливих шляхів підходу до навчання окремих груп учнів, базуючись на їх типі темпераменту.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки (20 учнів 2-го класу,14 учнів 9-го класу , 13 учнів 11-го класу), застосуванням методів, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу.

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми темпераменту у сучасних психологічних дослідженнях

1.1 Поняття темпераменту в психології та його психофізіологічні механізми

В природі не існує абсолютно однакових людських особистостей - особистість кожної людини неповторна. Однак людина не народжуються все сформованою особистістю. «Особистість - це прижиттєве, відносно стійке, цілісно структурне утворення, яке відражає соціальну сутність людини» - Щербанов А.Н. Таким чином, можна зробити висновок, що дитина стає особистістю поступово. Але ще раніше, ніж людина стає особистістю, у неї спостерігаються індивідуальні психічні особливості. Останні досить консервативні, стійкі. Змінюючись набагато повільніше, ніж відомі нам властивості особистості, вони утворюють у кожної людини своєрідну психологічну грунт, на якій згодом виростають властивості особистості, властиві тільки даній людині. Це означає, що психіка дитини не схожа на гладку дошку, де можна писати будь-які візерунки, і що в процесі виховання і навчання дитини треба спиратися на наявні у нього від народження властивості. Такими стійкими і властивими людині від народження властивостями є властивості темпераменту.

Поняття «темперамент» охоплює стійкі характеристики, риси, від яких залежать реакції людини на інших людей та соціальні обставини. Більшість класифікацій та теорій темпераменту охоплюють два компоненти - активність та емоціональність, де активність характеризує ступінь енергійності, стрімкості, швидкості і навпаки, повільності та інертності, а емоційність - особливості протікання емоцій, відчуттів, настроїв та їх якості.

Для вивчення співвідношення індивідуально-психологічних особливостей та зовнішніх поведінкових проявів людини, багато з яких були висвітлені в працях Б.М. Теплова та його учнів, можуть бути використані 4 загальноприйнятих типи темпераменту: сангвінік, холерик, меланхолік та флегматик.

Сангвінік. Люди цього типу мають живу міміку, виразні рухи, гучну і чітку промову. У сангвініків слабка чутливість, тому вони не помічають дуже слабких подразників, їх приваблює все нове. Якщо зовнішні подразники довгий час не змінюються, то люди з таким типом темпераменту швидко відволікаються від справ або емоцій і стають млявими і байдужими. Сангвініки легко сходяться з новими людьми, швидко звикають до нових вимог і обстановки, без зусиль переключаються з однієї роботи на іншу, легко переучуються, опановуючи нові навички.

Холерик. Відрізняється слабкою чутливістю, високою реактивністю й активністю, як і сангвінік. Однак реактивність явно переважає над активністю, тому холерик неприборканий, нестриманий, нетерплячий, запальний. Він неврівноважений і йому важко перемикати свою увагу з однієї діяльності на іншу. Холерик дуже яскраво виявляє свої почуття, за нові справи береться з величезним запалом, віддається їм повністю, але при цьому неадекватна оцінка своїх сил призводить найчастіше до різкого спаду діяльності. Стани образи чи гніву зазвичай стійкі і тривалі. Холерикам дуже складно всидіти на одному місці, вони володіють квапливою, часто плутаною промовою.

Меланхолік. Це людина з високою чутливістю і малою реактивністю. Він надмірно вразливий і навіть незначний привід може викликати в нього сльози. Міміка і рухи у меланхоліка невиразні, голос тихий, зазвичай він невпевнений у собі, боязкий, найменші труднощі змушують його опускати руки. Найчастіше меланхоліки занурені в себе і вважають за краще спокійну, добре знайому їм обстановку. Люди цього типу неенергійні, ненаполегливі і швидко стомлюються.

Флегматик. Такі люди рівно йдуть по життєвому шляху, вони наполегливі й завзяті, їх дуже складно вивести з себе. Зазвичай у флегматиків бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, як і мова. Флегматики з великими труднощами перемикають увагу і пристосовуються до нової обстановки, при цьому вони енергійні і працездатні. Як правило, вони важко сходяться з новими людьми, слабко відгукуються на зовнішні враження.

Неможна ставити питання, який з типів темпераментів краще. Кожен з них має свої позитивні та негативні сторони. Пристрасність, активність, енергія холерика, рухливість, живість і чуйність сангвініка, глибина та стійкість відчуттів меланхоліка, спокій та відсутність квапливості флегматика - ось приклади тих цінних властивостей особистості, володіння якими пов'язано з окремими темпераментами. В той самий час при будь-якому з темпераментів може виникати небезпека виникнення небажаних рис особистості. Наприклад, холеричний темперамент може зробити людину нестриманою, різкою, схильною до постійних «вибухів». Сангвінічний темперамент може привести до легкодумності, недостатньої глибини й стійкості відчуттів, схильності розкодуватися. При меланхолічному темпераменті у людини можуть вироблятися надмірна замкнутість, схильність цілком погружатися в особисті хвилювання, надмірна сором'язливість. Флегматичний темперамент може зробити людину в'ялою, інертною, байдужою до усіх вражень життя.

Вивченням фізіологічних основ темпераменту займався видатний радянський вчений І.П. Павлов. По його вченню, фізіологічною основою темпераментів є стійкі функціональні особливості нервової системи, які дозволяють виділити декілька характерних типів нервової системи, кожен з яких являє собою сукупність трьох основних властивостей нервових процесів - сили, врівноваженості і рухливості.

Сила гальмівного і дратівливого процесів характеризується працездатністю клітин кори головного мозку, їх функціональною особливістю витримувати подразники різного ступеню інтенсивності.

Врівноваженість нервових процесів являє собою відому ступінь відповідності сили дратівливого і гальмівного процесів в корі головного мозку.

Рухливість нервових процесів характеризується здатністю нервових клітин більш чи менш швидко переходити від збудження до гальмування та навпаки.

У зв'язку з цим, І.П. Павлов виділяє такі типи нервової системи:

1. Живий тип. Характеризується наявністю сильної нервової системи, що разом з тим відрізняється високим рівнем врівноваженості процесів збудження і гальмування та їх рухливістю, яка виражається в швидкій зміні цих процесів.

2. Нестримний тип. Відрізняючись наявністю сильної нервової системи, характеризується неврівноваженістю основних нервових процесів, а саме: переважанням процесів збудження над процесами гальмування.

3. Спокійний тип. Характеризується наявністю сильної нервової системи, врівноваженістю процесів збудження і гальмування, але разом з тим їх малою рухливістю: процеси збудження і гальмування у цього типу нервової системи повільно і з труднощами змінюють один одного.

4. Слабкий тип. Характеризується наявністю слабкої нервової системи, малої працездатністю нервових клітин, їх швидкої виснажливості. Цей тип нервової системи відрізняється слабким протіканням процесів збудження і гальмування неадекватно силі одержуваних подразників, а в окремих випадках навіть зривом в роботі нервових центрів, появою при впливі сильних подразників «позамежного гальмування» замість нормального збуджувального процесу.

Встановлені Павловим основні типи нервової системи дозволяють пояснити багато особливостей темпераментів. Сам І.Павлов вважав, що сангвінічний темперамент стоїть у зв'язку з наявністю у даної людини «живого» (сильного, врівноваженого та рухомого) типу нервової системи; холеричний темперамент буває у людей, що відрізняються «нестримним» (сильним, але неврівноваженим) типом нервової системи; флегматик характеризується інертним, а меланхолік - слабким типом нервової системи.

Таким чином, під типом нервової системи І.Павлов розумів вроджені і відносно мало схильні до змін під впливом навколишнього середовища і виховання властивості нервової системи. Ці властивості нервової системи утворюють основу темпераменту, який являється психічним проявленням загального типу нервової системи.

Роль досліджень Павлова в розвитку сучасної науки надзвичайно велика. Однак, зроблене ним відкриття властивостей нервової системи послугували йому основою для ствердження того, що поведінку людини, як і поведінку тварини, можна пояснити з позиції фізіології. Ця точка зору достатньо сильна і в наш час і часто зустрічається у фізіологів та лікарів, але вона на є істинною. Поведінка людини дуже складна та визначається не тільки вродженими характеристиками, але й умовами соціальної ситуації, а також особливостями виховання.

Тим не менш, типологія Павлова стала джерелом багатої кількості опитів та досліджень в цій галузі. Багато фізіологів та психологів проводили подальші дослідження на тваринах. В 50-ті рр. було проведено лабораторні дослідження поведінки дорослих людей. В результаті цих досліджень, які проводилися під керівництвом Б.М. Теплова, а після - В.Д. Нібиліцина, типологія Павлова була доповнена новими елементами, були розроблені численні методи дослідження властивостей нервової системи у людини, експериментально виділені та описані ще дві властивості нервових процесів: лабільність та динамічність. Лабільність (від лат. labilis - нестійкість, рухливість) проявляється в швидкості виникнення й припинення нервових процесів. Сутність динамічності нервових процесів складають легкість та швидкість утворення позитивних (динамічність збудження) і гальмівних (динамічність гальмування) умовних рефлексів.

В даний час в науці накопичено багато факторів про властивості нервової системи, і по мірі їх накопичення дослідники придають все менше значення типам нервової системи, тим більш магічній цифрі - «4», які фігурують майже в усіх працях Павлова про темперамент. Кожна людина має цілком певний тип нервової системи, проявом якого, тобто особливості темпераменту, складають важливу сторону індивідуальних психологічних відмінностей, які проявляються в діяльності.

В сучасній психологічній науці склалось тверде переконання в тому, що тип темпераменту у людини є вродженим і в цілому характеризує особливості динаміки нервових процесів. Але від яких саме властивостей його вродженої організації він залежить - в даний час ще не відомо.

Оскільки характеристики темпераменту визначають динаміку психічних процесів, то можна було б припустити, що темперамент визначає успішність діяльності людини. Дослідження, які встановили цю закономірність показують, що в залежності від особливостей темпераменту змінюється спосіб здійснення самої діяльності. Ще Б.М.Теплов звернув увагу на те, що в залежності від особливостей темпераменту люди розрізняються не кінцевим результатом дій, а способом досягнення результатів. Розвиваючи цю думку, вітчизняні психологи провели ряд досліджень з метою встановити залежність між способом виконання дій і особливостями темпераменту. В цих дослідженнях розглядався індивідуальний стиль поведінки як шлях до досягнення результатів або спосіб вирішення певного завдання, обумовлений головним чином типом нервової системи. Результати досліджень переважної більшості авторів, незалежно від особливостей випробовуваних груп і експериментальних ситуацій, в яких вивчався типовий для даних індивідів спосіб виконання дій, показують, що саме тип нервової діяльності, і перш за все сила й рухливість нервових процесів, справляють істотний вплив на формування певного стилю діяльності.

Наприклад, особи з переважанням збудження на першому етапі проявляють підвищену активність, але при цьому здійснюють багато помилок. Потім вони виробляють свій стиль діяльності, і кількість помилок зменшуються. З іншого боку, особи з переважанням гальмування на перших порах, як правило, малоактивні, їх діяльність непродуктивна, але потім вони формують свій спосіб виконання діяльності, і продуктивність їх праці різко зростає.

На закінчення варто ще раз відмітити, що немає гарних або поганих типів темпераменту. Особлива рухливість (реактивність) сангвініка може призвести додатковий ефект, якщо робота потребує зміни об'єктів спілкування, роду занять, частого переходу від одного ритму життя до іншого. Люди, які відрізняються слабкою нервовою системою - меланхоліки, - сильніше мотивовані на виконання більш простих дій, ніж інші. Саме тому вони менше втомлюються і роздратовуються від їх повторення. Більш того, оскільки люди зі слабкою нервовою системою більш чутливі до зовнішніх подразників, тобто швидше на них реагують, то, як показують дослідження Є.П. Ільїна, більшість висококласних спортсменів-спринтерів володіють саме цим типом нервової системи. В той самий час, спортсмени, діяльність яких протікає на фоні надмірних емоційних навантажень, наприклад штангісти, в своїй більшості будуть володіти сильною нервовою системою.

Потому не тільки не можна, але й безглуздо прагнути до того, щоб змінити темперамент. Більш доцільним є урахування властивостей темпераменту конкретної особистості при організації діяльності.

1.2 Вікові зміни темпераменту

Як відомо, усі властивості організму схильні до вікових змін. Головним чином це пов'язано з процесом анатомічного та фізіологічного розвитку нервової системи та інших систем організму.

Факт вікової зміни властивостей темпераменту підтверджується результатами досліджень, які найбільш повно та систематично викладені в працях таких психологів, як В.Е. Чудновський, Н.С. Лейтес та Е.І. Маствіліскер.

Згідно з цими дослідженнями можна виділити деякі закономірності вікових змін темпераменту. Розглянемо 4 головні :

1. На ранньому етапі свого розвитку діти відрізняються слабкістю процесів гальмування та збудження. Слабкість збудження проявляється у швидкому стомленні та в легкому виникненні охоронного гальмування. Зовнішнє гальмування може виражатися перш за все в гальмуванні дій під впливом побічних подразників. Це можна спостерігати, наприклад, коли найдрібніша зміна обстановки в класі відволікає учнів від шкільних занять. Багато досліджень показують, що сила процесу збудження, ще маленька в дошкільному віці, досягає відповідного даному індивіду максимального рівня приблизно до 7-8 року життя. Починаючого з цього віку, великої різниці в працездатності нервової системи між дітьми та дорослими вже не відмічається.

2. Психологами доведено, що сила процесу гальмування, яка перш за все виражається в здатності до утворення та в стійкості різних гальмівних реакцій, досягає свого максимального рівня пізніше, ніж сила процесу збудження. Однак щодо віку, в якому ця властивість виявляється вже в зрілій формі, немає жодної думки.

3. Якщо взяти до уваги той факт, що сила гальмування в нервовій системі дозріває більш тривалий час, то можна спостерігати в початковий період розвитку неврівноваженість при переважанні сили збудження. Дитина молодшого шкільного віку свою поведінкою нагадує холерика. Понижений контроль за своєю поведінкою є типовим для неї. Потім ця неврівноваженість поступово зменшується і в віці 12 років в цьому відношенні дитина помітно вже не відрізняється від дорослого.

4. Рухливість нервових процесів зростає з розвитком індивіду. Це проявляється в тому, що діти шкільного віку легше та швидше пристосовуються до мінливих умов, в них легше протікає процес переучування або переробки різних навиків, ніж у дітей дошкільного віку. Однак, в похилому віці ця рухливість помітно знижаються, що виражається в зниженій адаптованості до змін обстановки і значної ригідності форм поведінки.

Чим молодша дитина, тим менша його витривалість, але вища чуттєвість, вразливість, імпульсивність, інтенсивність емоційних переживань(переходи від сліз до посмішки). К.Д. Ушинський у своєму щоденнику писав: «Примусьте дитину сидіти - вона дуже скоро втомиться, лежати - те ж саме; йти вона довго не може, не може довго ні говорити, ні співати, ні читати, і менш за все довго думати; але вона пустує і рухається цілий день, змінює і перемішує всі ці діяльності і не втомлюється ні на хвилину, а міцного дитячого сну достатньо для відновлення дитячих сил ».

В цьому випадку неможна не врахувати сказане Яном Стреляу у його книзі «Роль темпераменту в психічному розвитку», де він відмітив: « В кожному віці - своя специфіка активності, емоційності та моторики. В молодшому шкільному віці - це легкість пробудження зацікавленості і стислість стану зосередженості, пов'язані з тією самою слабкістю нервової системи. І емоційність, і моторика в цю пору, звичайно, інші, ніж в наступні роки, коли одночасно відбувається збільшення можливостей нервової системи і втрата її цінних дитячих властивостей».

В той самий час, на фоні вікових особливостей у дитини виявляються і такі риси, які кажуть про її приналежність до того чи іншого типу темпераменту.

Висновок до глави 1

Як все неодноразово зазначалося, темперамент займає дуже важливе місце в становленні школяра, його поведінки, успішності в школі і в відносинах з однокласниками та вчителями. Не дивлячись на це, вплив темпераменту з дорослішанням поступово зменшується, дитина вчиться стримувати емоційні сплески, бурхливість реакцій, нестриманість, в той самий час виробляючи посидючість, витриманість та коректувати свою поведінку зважаючи на обставини. На відміну від молодшого шкільного віку, коли дитяча поведінка базується на його бажаннях та психічних можливостях, які, доречи, відрізняються слабкістю гальмування та збудження, у більш зрілому віці (наприклад у учнів старшої школи), поведінка, а відповідно й успішність у школі, більш піддається їх контролю і вже зосереджена на рівні мотивації школяра, тож чим важливіша справа для дитини, тим відповідальніше й активніше вона буде братися за справу.

Також треба не забувати, що сила гальмування нервової системи дозріває більш довгий час, ніж збудження і, як результат, поведінка молодших школярів нагадує холерика, але неврівноваженість поступово зменшується і в віці 12 років в цьому відношенні дитина помітно не відрізняється від дорослого.

Для успішності в роботі дітям молодшого шкільного віку потрібна постійна зміна видів праці, що з дорослішанням також змінюється - посидючість дитини значно зростає.

Усі фактори, висвітлені вище, мають прийматися до уваги не тільки вчителями, але й батьками, а після певного моменту дорослішання, коли діти починають займатися своєю освітою самі, й дітьми, під час будування учбового плану, плану праці з дітьми на уроках, а також під час підготовки домашнього завдання. Таким чином, враховуючи особливості кожної дитини, стане можливим підвищення рівня засвоєння учбового матеріалу до максимального, і, як наслідок, підвищення успішності.

Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу темпераменту на успішність у навчанні

2.1 Методика проведення експерименту

Дослідження проводилося на базі Запорізької фізико-математичної гімназії №28. В дослідженні приймали участь діти, які навчаються у 2-му, 9-му та 11-му класах, в цілому 48 осіб віком від 7 до 17 років.

Як відомо, особи з чітко вираженим типом темпераменту зустрічаються доволі рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту з переважанням одного з них. При дослідженні процесу зміни впливу темпераменту на успішність дитини, було використано декілька методик, залежно від віку школярів. Для виявлення домінуючого типу темпераменту були використані такі методи:

1. Робота з батьками під час якої використовувався метод ідентифікації, запропонований А. Беловим в 1971 році. Цей метод використовується для виявлення домінуючого типу темпераменту. Зважаючи на те, що метод ідентифікації, запропонований Беловим ідеально підходить для опитування батьків з метою виявлення типу темпераменту їх дітей, ми зупинилися саме на ньому.

Дослідження проводилося на батьківських зборах стосовно учнів другого класу. Батькам послідовно пропонувалося 4 картки, на кожній з яких було написано по 20 властивостей, характерних для представника кожного типу темпераменту (сама назва типу не написана). Від батьків вимагалося поставити навпроти кожного властивості знак «+», якщо він вважає, що це властивість притаманна його дитині і знак "-", якщо вона у нього відсутня. У сумнівних випадках нічого не ставиться. Потім пропонувалося відмітити рівень успішності дитини (відміткою від 2 до 5, базуючись на найнижчій відмітці у табелі дитини по дванадцяти бальній шкалі: 12-10 балів - 5, 9-7 балів - 4, 6-4 бали - 3, 3-1 бали - 2). При обробці результатів, будувалася таблиця співвідношення типу темпераменту, притаманному дитині та рівню його успішності в навчанні (додаток 1).

2. Особистісний опитувальник Айзенка.

Методика призначена для оцінки симптомокомплексу екстра-версії-інтроверсії й нейротизму (емоційної стабільності). В основу свого опитувальника Г. Айзенк (1964) поклав дві основні якості ВНД, котрі, як вважає більшість дослідників, визначають всю різноманітність типів особистості. Це екстраверсія-інтроверсія й емоційно-вольова нестабільність, або нейротизм. Автор пов'язує екстра- та інтроверсію з вираженістю процесів збудження й гальмування в корі головного мозку. При цьому типових екстраверта та інтроверта він розглядає як полярно протилежні особистості.

Екстраверт впевнений у собі, ризикує, гарячкуватий, діє під впливом моменту, імпульсивний, безтурботний, оптимістичний, любить спілкуватись. Його емоції та почуття не контролюються.

Інтроверт -- спокійний, стриманий й віддалений від усіх, крім самих близьких людей. Він завжди контролює свої почуття, рідко буває агресивним, любить порядок та серйозність прийняття рішень.

Нейротизм - емоційна збудженість, схильність до психопатології в емоційній сфері. Індивід з вираженим нейротизмом емоційно нестійкий і характеризується переважно не вольовою, а емоційною регуляцією.

Фактори екстраверсія-інтроверсія й нестабільність-стабільність (нейротизм) вважають незалежними, і в сполученні вони можуть характеризувати той чи інший тип особистості.

Опитувальник Айзенка містить 57 запитань, з яких за 24 запитаннями оцінюються екстраверсія-інтроверсія, інші 24 запитання характеризують нестабільність-стабільність, а останні 9 - входять в шкалу відвертості і вірогідності результатів дослідження. Вира-женість фактора екстраверсія-інтроверсія в балах оцінюється так:

0-2 - вкрай виражена інтроверсія;

3-7 - виражена інтроверсія;

8-11 - помірна інтроверсія;

12-15 - помірна екстраверсія;

16-18 - виражена екстраверсія;

19-24 - вкрай виражена екстраверсія;

Фактор нейротизму оцінюється так:

0-2 - вкрай мало виражений нейротизм;

3-7 - мало виражений нейротизм;

8-11 - помірний нейротизм;

12-15 - виражений нейротизм;

16-18 - досить виражений нейротизм;

19-24 - вкрай виражений нейротизм.

Для учнів дев'ятих класів використовувався підлітковий варіант опитувальника, в якому запитання адаптовані саме для дітей 10-17 років. (Додаток 2, додаток 3).

2.2 Аналіз результатів, математична обробка отриманих даних

Для виявлення зміни впливу типу темпераменту на успішність дітей протягом шкільного життя, було досліджено дітей другого, дев'ятого та одинадцятого класів, 7-8, 14-15 та 17-18 років відповідно.

Обробка даних тестування була зведена в таблицях. Розглянемо кожну досліджувану групу окремо, після чого порівняємо усі отриманні результати.

1. 2-а клас Запорізької фізико-математичної гімназії.

Виявлення темпераменту за допомогою методу ідентифікації, запропонованому А. Беловим у 1971 році.

Таблица 1

Бібік Д.

Сангвінік

5

Величко Д.

Флегматик

4

Величко К.

Холерик

3

Глинський Г.

Сангвінік

3

Градов Д.

Сангвінік

3

Гривцов В.

Холерик

3

Дмитренко П.

Сангвінік

5

Кивенко О.

Холерик

5

Кирилов В.

Сангвінік

5

Кисельова К.

Сангвінік

4

Кучер Д.

Холерик

4

Левицький Т.

Сангвінік

4

Милосердов Т.

Сангвінік

3

Мірошник М.

Холерик

4

Петькун В.

Сангвінік

4

Писерева Н.

Сангвінік

3

Сарбеєва Н.

Сангвінік

4

Смирнов С.

Сангвінік

4

Фоміна А.

Сангвінік

4

Шевченко В.

Сангвінік

4

Виходячи з таблиці, можна зробити висновок, що сангвініків з низьким рівнем успішності 25%, холериків - 5%, флегматиків та меланхоліків - 0%. Сангвініків з середнім рівнем успішності - 30%, флегматиків та холериків - по 10% кожного типу, меланхоліків - 0%. З високим рівнем успішності - сангвініків - 10%, флегматиків - 5 %, холерики та меланхоліки з високим рівнем успішності в цьому класі відсутні.

2. 9-в клас Запорізької фізико-математичної гімназії.

Виявлення домінуючого типу темпераменту проводилося на основі особистісного опитувальника Г.Айзенка(підлітковий варіант), в якому усі питання адаптовані спеціально для легшого сприйняття підлітками віком від 10 до 17 років.

Таблица 2

Аксьонова О.

Холерик

4

Бровко Р.

Холерик

3

Вибірнова А.

Холерик

4

Гавриленко М.

Холерик

4

Івженко Д.

Холерик

5

Михайленко Н.

Меланхолік

3

Найдьонова Д.

Холерик

4

Останіна О.

Меланхолік

3

Петров К.

Сангвінік

4

Познякова К.

Холерик

3

Родина К.

Холерик

3

Сердюк Д.

Сангвінік

4

Теліна В.

Флегматик

4

Шепелев І.

Сангвінік

3

Виходячи з результатів таблиці, можна зробити висновок, що низький рівень успішності мають 21% холериків, 14% меланхоліків, сангвініки та флегматики з таки рівнем успішності в цьому класі відсутні. Середній рівень успішності мають 14% сангвініків, 7% флегматиків, 21% холериків, меланхоліків з середнім рівнем успішності в цьому класі немає. З високим рівнем в класі 7% холериків, відмінників меланхоліків, флегматиків та сангвініків немає.

3. 11-а клас Запорізької фізико-математичної гімназії № 28.

Виявлення домінуючого типу темпераменту проводилося на основі особистісного опитувальника Г.Айзенка. Зважаючи на те, що більшості учням класу вже виповнилося вісімнадцять та вони ідентифікують себе із дорослими людьми, нами було вирішено використовувати саме дорослий тип опитувальника Г. Айзенка.

Таблица 3

Бердишев К.

Сангвінік

4

Богуан А.

Холерик

4

Величко В.

Сангвінік

4

Гогун М.

Холерик

4

Костюк А.

Меланхолик

5

Кревцун С.

Холерик

3

Курпаков Б.

Холерик

4

Овчаренко К.

Холерик

4

Попов І.

Меланхолик

4

П'ятновський Г.

Холерик

4

Черкез З.

Холерик

4

Шабалов О.

Холерик

4

Ялинич Ю.

САнгвінік

5

На основі результатів, зазначених в таблиці, можна зробити висновок, що низький рівень успішності в цьому класі мають лише холерики - 8%, середній рівень успішності мають 16% сангвініків, 54% холериків та 8% меланхоліків, флегматиків серед учнів з середнім рівнем успішності немає. Високий рівень успішності мають сангвініки та меланхоліки, по 8% кожен тип темпераменту, флегматики та холерики з таким рівнем успішності відсутні.

Отримавши та проаналізувавши результати по усім трьом класам, була зроблена порівняльна таблиця по усім класам, типам темпераменту та рівням успішності досліджуваних груп: N=48

Таблица 4

Успішність

Низький рівень (%)

Середній рівень (%)

Високий рівень (%)

Клас

2

9

11

2

9

11

2

9

11

Сангвінік

25

0

0

30

1

16

10

0

8

Флегматик

0

0

0

10

7

0

5

0

0

Холерик

5

21

8

10

21

54

0

7

0

Меланхолік

0

14

0

0

0

8

0

0

8

Таким чином, можна побачити, що в цілому, рівень успішності сангвініків досить високий у молодших класах, потім дещо спадає, але до часу старшої школи знов підіймається. Це може пояснюватися активністю сангвініка, їх зацікавленістю життям і саме в підлітковий період, коли школяр навчається у 9-му класі, зосередження уваги сангвініка переходить зі школи на сторонні фактори, через що і знижується успішність сангвініків у середній школі.

Рівень успішності флегматиків з віком поступово знижується, але всі досліджувані флегматики вчаться на середньому та високому рівнях, що свідчить про холоднокровну завзятість флегматиків та їх прагнення виконати роботу, не зважаючи на будь-які фактори навколишнього середовища.

Рівень успішності холериків помітно зростає (у другому класі лише 10% флегматиків вчаться на середній рівень, у 9 це вже 21%, а в 11 класі - 54% ). Таку прогресію можна пояснити високим рівнем наполегливості, великою стійкістю прагнень та інтересів, таким чином, мотивація дитини весь час зростає, що призводить до стабільного підвищення рівню успішності холериків.

Незважаючи на малу кількість меланхоліків серед досліджуваних груп (що, скоріш за все можна пояснити високим рівнем навантаження в даній школі, і, як результат, постійному емоційному напруженню, що меланхоліки переносять дуже важко), можна побачити, що в начальній школі в Запорізькій фізико-математичній гімназії меланхоліки взагалі відсутні, в середній школі, всі меланхоліки мають низький рівень успішності і тільки в 11 класі рівень успішності меланхоліків підіймається до середнього та високого.

Тепер розглянемо порівняльну таблицю більш детально.

У молодших класах явно простежується переважання сангвініків та холериків. На нашу думку це можна пояснити вдалим поєднанням сильної нервової системи та активних, але врівноважених(у випадку сангвініків), процесів гальмування та збудження, що допомагає сангвінікам витримувати тривалі загрузки, якими відома 28 фізіко-математична гімназія. Тільки у молодших класах деяка частка сангвініків має низький рівень успішності, що може пояснитися низьким рівнем вмотивованості, який з віком підвищується, що й впливає на підвищення відсотків успішних сангвініків серед інших учнів класу. Цікаво те, що в молодшому класі сангвініки розподілені майже рівномірно (25% з низьким рівнем успішності, 30% з середнім і 10% із високим рівнем успішності). В 9-му ж класі сангвініки мають тільки середній рівень успішності, сангвініків з високим або низьким рівнем успішності не виявлено. Це може пояснюватися тим, що різнобічність та багата кількість захоплень сангвініка не дає можливості сангвінікам зосередитися саме на учбовій діяльності, щоб мати високий рівень успішності. У старших класах сангвініки мають тільки середній та високий рівень успішності, що пояснюється високим рівнем зацікавленості одинадцятикласників у високих відмітках і саме на сангвініків рівень мотивації впливає найбільше.

Розглядаючи такий тип темпераменту, як флегматичній, теж можна побачити цікаві закономірності. Ні в одному з класів не було виявлено флегматиків з низьким рівнем успішності, що може свідчити про високий рівень врівноваженості флегматиків, що допомагає зосередитися саме на учбовому процесі та не відволікатися ні на які побічні фактори. На нашу думку, саме це й призводить до гарної успішності флегматиків протягом усього шкільного життя. Також можна помітити, що в 11 класі не виявлено ні одного флегматика, що, скоріш за все висвітлює такі недоліки флегматичного темпераменту як низька швидкість переключення з гальмування на збудження та навпаки. У умовах великої конкуренції між учнями, ця здатність дуже потрібна.

Учні з холеричним типом темпераменту переважно мають низький та середній рівень успішності, що можна пояснити високим рівнем гарячковитості в не врівноваженням збудження та гальмування, де збудження переважає над гальмуванням. Таким чином, холерикам важко займатися тим, що їм не подобається. Дуже часто в холериків можна спостерігати таку картину: в табелі половина оцінок дуже високого рівня (це предмети, які подобаються цим учням) та оцінки низького, або середнього рівня (це предмети, які не подобаються холерикам).

Меланхоліки в молодших класах не були виявлені, в середній школі всі меланхоліки мають низький рівень успішності, а в 11 - середній та високий (по 8% в кожному). Кількість меланхоліків серед усіх діагностованих школярів дуже мала, що може пояснитися слабкістю нервових процесів і як наслідок, малою кількістю меланхоліків, витримавши навантаження школи з поглибленням в декількох різних сферах (математика, фізика, англ.мова та інформатика).

темперамент психологічний успішність навчання

Загальні висновки

Всім відомо, що абсолютно однакових людей не існує. Кожна людина - це особистість, що володіє своїми особливостями, своїм темпераментом. У чистому вигляді темпераменти зустрічаються дуже рідко, тому можна визначити лише переважаючий тип темпераменту. Одна і та ж людина в різних ситуаціях може виявляти риси різних темпераментів.

В результаті спостереженням за динамічними проявами людей сформувалися описи чотирьох типів темпераменту: холерик, сангвінік, флегматик і меланхолік. Кожен з цих типів більш адекватний тій чи іншій ситуації, так що не можна їх оцінювати з точки зору «поганий - хороший».

Знання типу темпераменту і вміння визначити тип у конкретної людини або групи людей допомагає людської особистості знайти підхід до конкретної людини і краще побудувати відносини з ним і в колективі.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що індивідуально-психологічні особливості учнів (темперамент) грають не тільки грають важливу роль в процесі навчання, впливаючи на успішність учнів, але також тепер ми можемо зазначити, що цей плив змінюється, тобто ми підтвердили власну гіпотезу про те, що вплив темпераменту на успішність у навчання змінюється протягом шкільного життя дитини. Також протягом дослідження було помічено, що для кожного темпераменту ці зміни відбуваються по-своєму.

В результаті дослідження були виконані всі задачі, поставлені перед нами у початку дослідження, а саме:

1. Розглянути та проаналізувати теоретично-методологічну базу досліджування.

2. Визначити типи темпераменту у досліджуваних школярів у трьох вікових групах: молодші школярі, учні середньої школи та учні старших класів.

3. Виявити залежність успішності в навчанні від типу темпераменту дитини окремо у всіх вікових групах.

4. Прослідкувати зміну цієї залежності під час переходу від молодших школярів до учнів старшої школи.

Таким чином, в ході нашого дослідження було виявлено, що рівень успішності сангвініків досить високий у молодших класах, потім дещо спадає, але до часу старшої школи знов підіймається. Рівень успішності флегматиків з віком поступово знижується, але всі досліджувані флегматики вчаться на середньому та високому рівнях. Рівень успішності холериків помітно зростає (у другому класі лише 10% флегматиків вчаться на середній рівень, у 9 це вже 21%, а в 11 класі - 54% ). Рівень успішності меланхоліків підіймається із низького до середнього та високого рівня.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що індивідуально-психологічні особливості учнів (темперамент) грають важливу роль в процесі навчання.

Дослідження зв'язку темпераменту і діяльності показують важ-ність урахування цього чинника при виборі професії як самою людиною, так і освітніми організаціями та виробництвами при прийомі на навчання і роботу.

Перелік посилань

1. Акімова М.К. Психологічна діагностика. - СПб.: Питер, 2005.

2. Аллахвердов В.М. Психологія. - М.: Проспект, 2005.

3. Гіппенрейтер Ю.Б. Введення в загальну психологію. М., 1996.

4. Загальна психологія. / За ред. Петровського А.В. - М.: Просвещение, 1976.

5. Ковальова А.Г., Степанов А.А., Шабалін С.М. - М.: Прогрес, 1982.

6. Кречмер Е. Теорія темпераментів. / / Психологія індивідуальних відмінностей. Хрестоматія. М., 2000.

7. Крутецкий В.А. Психологія. - М.: Просвещение, 1986.

8. Маклаков А.Г. Загальна психологія - СПб : Питер, 2012.

9. Немов Р.С. Психологія. Загальні основи психології. - М.: Владос, 1999.

10. Загальна психологія. / За ред. Петровського А.В. - М.: Просвещение, 1976.

11. Столяренко Л.Д. Педагогічна психологія - Ростов Н/Д: Феникс, 2003.

12. Стреляу Я. «Роль темпераменту в психічному розвитку» - М.: Прогрес, 1982.

13. Теплов Б.М. Сучасний стан питання про типи вищої нервової діяльності й методику їх визначення. / / Психологія індивідуальних відмінностей. Хрестоматія. М., 2000.

14. Трофімова Н.М., Пушкіна Т.Ф., Козина Н.В. Вікова психологія. - СПб.: Питер, 2005.

Додаток 1

Робота з батьками (використовувався метод ідентифікації, запропонований А. Беловим в 1971 році).

Дослідження проводилося на батьківських зборах. Батькам послідовно пред'являлися 4 картки, на кожній з яких було написано по 20 властивостей, характерних для представника кожного типу темпераменту (сама назва типу не написано). Від батьків потрібно поставити навпроти кожного властивості знак «+», якщо він вважає, що це властивість властива його дитині і знак "-", якщо воно у нього відсутня. У сумнівних випадках нічого не ставиться.

ХОЛЕРИК

1. Непосидючість, метушливість.

2. Невитриманість, запальність.

3. Нетерплячість.

4. Різкість і прямолінійність у відносинах з людьми.

5. Рішучість і ініціативність.

6. Упертість.

7. Спритність у суперечці.

8. Неритмічність в роботі.

9. Схильність до ризику

10. Незлопам'ятність, необразливий.

11. Швидкість і пристрасність мови.

12. Неврівноваженість і схильність до гарячність.

13. Нетерпимість до недоліків.

14. Агресивність забіяки.

15. Виразність міміки.

16. Здатність швидко діяти і вирішувати.

17. Невпинне прагнення до нового.

18. Різкість, поривчастість у рухах.

19. Наполегливість у досягненні поставленої мети.

20. Схильність до різкої зміни настрою.

САНГВІНІК

1. Життєрадісність.

2. Енергійність і діловитість.

3. Недоведення розпочатої справи до кінця.

4. Схильність переоцінювати себе.

5. Здатність швидко схоплювати нове.

6. Нестійкість в інтересах і схильностях.

7. Легке переживання невдачі і неприємностей.

8. Легке пристосування до різних обставин.

9. Захопленість будь-якою справою.

10. Швидке остигання, коли справа перестає цікавити.

11. Швидке включення в нову роботу і переключення з одного виду роботи на інший.

12. Тяжіння одноманітною, буденної, кропіткої роботою.

13. Товариськість і чуйність, які не скутість у спілкуванні з іншими людьми.

14. Витривалість і працездатність.

15. Гучний, швидка, виразна мова.

16. Збереження самовладання в несподіваній, складній ситуації.

17. Володіння завжди добрим настроєм.

18. Швидке засинання і пробудження.

19. Часта незібраність, поспішність у рішеннях.

20. Схильність іноді ковзати по поверхні, відволікатися.

ФЛЕГМАТИК

1. Спокій і холоднокровність.

2. Послідовність і докладність у справах.

3. Обережність і розсудливість.

4. Уміння чекати.

5. Мовчазність, небажання розмовляти по дрібницях.

6. Володіння спокійною, рівномірної промовою, без різко виражених емоцій, жестикуляції і міміки.

7. Стриманість і терплячість.

8. Доведення початої справи до кінця.

9. Уміння застосовувати свої сили в справу (не розтрачувати їх по дрібницях).

10. Суворе притримування виробленого розпорядку життя, системи в роботі.

11. Легке стримування поривів.

12. Маловоспріімчівой до схвалення і осуду.

13. Незлобивість, прояв поблажливого ставлення до шпильок на свою адресу.

14. Сталість у своїх відносинах і інтересах.

15. Повільне залучення в роботу і переключення з одного виду роботи на інший.

16. Рівність у відносинах з усіма.

17. Акуратність і порядок у всьому.

18. Важке пристосування до нової обстановки.

19. Володіння витримкою.

20. Поступове сходження з новими людьми.

МЕЛАНХОЛІК

1. Сором'язливість і сором'язливість.

2. Розгубленість у новій обстановці.

3. Скрутно у встановленні контактів з незнайомими людьми.

4. Невіра в свої сили.

5. Легке перенесення самотності.

6. Почуття пригніченості й розгубленості при невдачах.

7. Схильність йти в себе.

8. Швидка стомлюваність.

9. Володіння тихою мовою, іноді знижується до шепоту.

10. Мимовільне пристосування до характеру співрозмовника.

11. Вразливість до сльозливості.

12. Надзвичайна сприйнятливість до схвалення і осудження.

13. Пред'явлення високих вимог до себе і оточуючих.

14. Схильність до підозрілості, недовірливості.

15. Безтурботна чутливість і легка ранимість.

16. Надмірна образливість.

17. Скритність і нетовариськість, небажання ділитися своїми думками.

18. Малоактивних і боязкість.

19. Покірливість і покірність.

20. Прагнення викликати співчуття і допомогу оточуючих.

Обробка результатів.

1. Підрахувати кількість плюсів по кожній картці окремо.

2. Обчислити відсоток позитивних відповідей по кожному типу темпераменту:

X = (АХ: А) х 100; С = (АС: А) х 100; Ф = (АФ: А) х 100; М = (АМ: А) х 100,

де X, С, Ф, М - типи темпераменту;

АХ, АС, АФ, АМ - число позитивних відповідей по картках;

А - загальне число позитивних відповідей по 4 картками.

У кінцевому вигляді «формула темпераменту» може придбати, наприклад, такий вигляд:

Т = 35% X + 30% С + 14% Ф + 21% М.

Це означає, що даний темперамент на 35% - холеричний, на 30% сангвінічний, на 14% - флегматичний і на 21% - меланхолійний.

Якщо число позитивних відповідей по якомусь типу темпераменту становить 40% і вище, значить, даний тип темпераменту є домінуючим.

Додаток 2

Опитувальник Айзенка на виявлення темпераменту (підлітковий варіант)

В основі розробки даної методики лежить факт повторення набору подібних загально-психологических типів у різних авторських класифікаціях (Кеттелл, Леонгард, Айзенк, Личко та ін.)

Пропонована методика містить опитувальник Айзенка (підлітковий варіант), класифікацію залежно від співвідношення результатів шкали нейротизму і шкали інтроверсії, вербальне опис особливостей кожного типу і основний напрямок тактики взаємовідносин з підлітками кожного типу.

В якості основного використовується тест Айзенка (підлітковий варіант), шкала градації результатів і розроблені типологічні характеристики і рекомендації з корекції.

Етапи роботи.

1. Проведення тесту Айзенка.

2. Обрахунок результатів.

3. Градація результатів за таблицею типів.

4. Відбір даних, де бал за шкалою «Брехня» більше 5.

Інструкція (для психолога): «На запропоновані питання випробовуваний повинен відповідати« так »чи« ні », не роздумуючи. Відповідь заноситься на опитувальний лист під відповідним номером ».

Опитувальник Айзенка

1. Чи любиш ти шум і суєту навколо себе?

2. Чи часто ти потребуєш друзів, які могли б тебе підтримати?

3. Ти завжди знаходиш швидку відповідь, коли тебе про що-небудь просять?

4. Чи буває так, що ти роздратований чим-небудь?

5. Чи часто у тебе міняється настрій?

6. Чи вірно, що тобі легше і приємніше з книгами, ніж з хлопцями?

7. Чи часто тобі заважають заснути різні думки?

8. Ти завжди робиш так, як тобі говорять?

9. Чи любиш ти жартувати над ким-небудь?

10. Ти коли-небудь відчував себе нещасним, хоча для цього не було справжньої причини?

11. Чи можеш ти сказати про себе, що ти веселий, жива людина?

12. Ти коли-небудь порушував правила поведінки в школі?

13. Чи вірно, що ти часто роздратований чим-небудь?

14. Чи подобається тобі все робити в швидкому темпі (якщо ж, навпаки, схильний до неквапливості, дай відповідь «ні»)?

15. Ти переживаєш через всяких страшних подій, які мало не відбулися, хоча все скінчилося добре?

16. Тобі можна довірити будь-яку таємницю?

17. Чи можеш ти без особливих зусиль внести пожвавлення в нудну компанію однолітків?

18. Чи буває так, що в тебе без всякої причини (фізичні навантаження) сильно б'ється серце?

19. Чи робиш ти зазвичай перший крок для того, щоб подружитися з ким-небудь?

20. Ти коли-небудь говорив неправду?

21. Ти легко розбудовуєшся, коли критикують тебе і твою роботу?

22. Ти часто жартуєш і розказуєш смішні історії своїм друзям?

23. Ти часто відчуваєш себе втомленим?

24. Ти завжди спочатку робиш уроки, а все інше потім?

25. Ти звичайно веселий і всім задоволений?

26. Уразливий ти?

27. Ти дуже любиш спілкуватися з іншими хлопцями?

28. Чи завжди ти виконуєш прохання рідних про допомогу по господарству?

29. У тебе бувають запаморочення?

30. Чи буває так, що твої дії і вчинки ставлять інших людей в незручне становище?

31. Ти часто відчуваєш, що тобі що-небудь набридло?

32. Чи любиш ти іноді похвалитися?

33. Ти найчастіше сидиш і мовчиш, коли потрапляєш в суспільство незнайомих людей?

34. Хвилюєшся ти іноді так, що не можеш всидіти на місці?

35. Ти зазвичай швидко приймаєш рішення?

36. Ти ніколи не шумиш в класі, навіть коли немає вчителя?

37. Тобі часто сняться страшні сни?

38. Чи можеш ти дати волю почуттям і повеселитися в товаристві друзів?

39. Тебе легко засмутити?

40. Чи траплялося тобі погано говорити про кого-небудь?

41. Чи вірно, що ти зазвичай говориш і дієш швидко, не затримуючись особливо на обдумування?

42. Якщо опиняєшся в дурному положенні, то потім довго переживаєш?

43. Тобі дуже подобаються гучні і веселі ігри?

44. Ти завжди їж те, що тобі подають?

45. Тобі важко відповісти «ні», коли тебе про що-небудь просять?

46. Ти любиш часто ходити в гості?

47. Чи бувають такі моменти, коли тобі не хочеться жити?

48. Чи був ти коли-небудь грубий з батьками?

49. Чи вважають тебе хлопці веселим і живою людиною?

50. Ти часто відволікаєшся, коли робиш уроки?

51. Ти частіше сидиш і дивишся, ніж приймаєш активну участь у загальному святкуванні?

52. Тобі зазвичай буває важко заснути через різних думок?

53. Буваєш ти абсолютно впевнений, що зможеш впоратися зі справою, яку повинен виконати?

54. Чи буває, що ти відчуваєш себе самотнім?

55. Ти соромишся заговорити першим з новими людьми?

56. Ти часто спохвачуєшся, коли вже пізно що-небудь виправити?

57. Коли хтось із хлопців кричить на тебе, ти теж кричиш у відповідь?

58. Чи буває так, що ти іноді відчуваєш себе веселим або сумним без будь-якої причини?

59. Ти вважаєш, що важко отримати справжнє задоволення від жвавої компанії однолітків?

60. Тобі часто доводиться хвилюватися через те, що ти зробив що-небудь не подумавши?

Ключ

I. Екстраверсія (Е):

«Так»: 1, 3, 9, 11, 14, 17, 19, 22, 25, 27, 30, 35, 38, 41, 43, 46, 49, 53, 57.

«Ні»: 6, 33, 51, 55, 59.

II. Нейротизм (Н):

«Так»: 2, 5, 7, 10, 13, 15, 18, 21, 23, 26, 29, 31, 34, 37, 39, 42, 45, 47, 50, 52, 54, 56, 58, 60.

III. «Брехня»:

«Так»: 8, 16, 24, 28, 36, 44.

«Ні»: 4, 12, 20, 32, 40, 48.

Нормативи для підлітків 12-17 років: екстраверсія (Е) - 11-14 балів, «брехня» - 4-5 балів, нейротизм (Н) - 10-15 балів.

Додаток 3

Варіанти відповідей на питання: "так", "ні". Перша відповідь, що прийшов Вам в голову, є правильним. Ваші відповіді - "так" - плюс, "ні" - мінус - фіксуйте на листку паперу.

1. Чи часто Ви відчуваєте потяг до нових вражень, щоб випробувати сильні відчуття?

2. Чи часто Ви відчуваєте, що маєте потребу в друзях, які можуть Вас зрозуміти, підбадьорити, висловити співчуття?

3. Чи вважаєте Ви себе безтурботним людиною?

4. Чи правда, що Вам дуже важко відповідати "ні"?

5. Обмірковуєте Ви свої справи не поспішаючи і вважаєте за краще почекати, перш ніж діяти?

6. Чи завжди Ви стримуєте свої обіцянки, навіть якщо Вам це не вигідно?

7. Чи часто у Вас бувають спади і підйоми настрою?

8. Чи швидко Ви зазвичай дієте і говорите, і не розтрачуєте Чи багато часу на обдумування?

9. Чи виникало у Вас коли-небудь почуття, що Ви нещасні, хоча ніякої серйозної причини для цього не було?

10. Чи вірно, що на спір Ви здатні зважитися на все?

11. Бентежите Ви, коли хочете познайомитися з людиною протилежної статі, який Вам симпатичний?


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.