Навчання переглядового читання студентів-філологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Передмова
• Розділ І
• 1.1 Загальні характеристики читання. Читання як компонент навчання іноземної мови
• 1.2 Види читання
• 1.3 Читання як культура сприйняття писемного мовлення. Етапи роботи з текстом
• Розділ ІІ
• 2.1 Вміння переглядового читання
• 2.2 Використання автентичних публіцистичних текстів сучасної англомовної преси для формування вмінь переглядового читання у студентів-філологів
• 2.3 Етапи навчання переглядового читання з використанням методу проектів
• Розділ ІІІ
• 3.1 Система вправ і завдання для формування компетентності у читанні
• 3.1.1 Навчання ознайомлювального читання
• 3.1.2 Навчання переглядового читання
• 3.1.3 Навчання вивчаючого читання
• 3.2 Контроль рівня сформованості компетентності у читанні
• Висновки
• Список використаних джерел


Передмова

Основною метою навчання іноземної мови є формування комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізації сучасного світу.

Основою комунікативної компетенції є комунікативні вміння, сформовані на основі мовленнєвих знань і навичок, а також соціокультурні та соціолінгвістичні знання, вміння.

У контексті формування потрібного рівня комунікативної компетенції всі види мовленнєвої діяльності необхідні для ефективного оволодіння мистецтвом комунікації, подальшої освіти та розвитку особистості. У методиці питання навчання читання завжди займали особливе місце. У всі періоди соціально-політичного розвитку суспільства на перший план виходили різноманітні аргументи на захист особливого значення читання, та незмінним залишається той факт, що саме мистецтво читання стає системоутворюючою основою для формування інформаційно-академічних вмінь. Саме ці вміння дозволяють людині ефективно орієнтуватися в зростаючих інформаційних потоках, а також вибудовувати власну освітню траєкторію з врахуванням своїх індивідуальних потреб та зростаючих можливостей сучасної системи освіти.

Отож читання - це один із чотирьох видів мовленнєвої діяльності (МД). Сьогодні кожен із чотирьох видів МД не розглядається ізольовано, адже всі аспекти мовлення тісно взаємопов'язані і спрямовані на оволодіння іноземною мовою як засобом комунікації. Оволодіння комунікативною компетенцією в читанні створює надійну основу для розвитку та вдосконалення вмінь говоріння, а також письма та аудіювання.

Таким чином завданнями дослідження виступають розкриття змісту навчання читання, визначити роль антиципації в процесі читання та шляхи її розвитку, наведення етапів роботи з текстом, послідовного ходу вправ в студентів та розвитку їх мовленнєвої компетенції в цілому.

Тема: Навчання переглядового читання студентів-філологів.

Актуальність дослідження навчання переглядового читання студентів-філологів зумовлена потребою компетентності дослідження у контексті компетентнісного підходу.

Обєкт дослідження - процес навчання переглядового читання студентів-філологів.

Предмет дослідження - зміст і роль переглядового читання для навчання студентів-філологів.

Мета дослідження полягає в навчанні переглядового читання студентів-філологів.

Завдання дослідження:

1. Виявити загальні характеристики читання, як мовленнєвої діяльності .

2. Визначити етапи роботи з текстом переглядового читання.

3. Дослідити вміння переглядового читання.

4. Розробити комплекс вправ для переглядового читання у студентів-філологів.

Методи дослідження:

1. Узагальнення досвіду навчання переглядового читання студентів-філологів.

2. Опрацювання наукових джерел з методики навчання переглядового читання студентів-філологів.

3. Розробка методичних рекомендацій щодо навчання переглядового читання у студентів-філологів.

Теоритичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні:

1) доцільності навчання переглядового читання студентів-філологів;

2) критеріїв розробки комплексу вправ для навчання переглядового читання студентів-філологів.

Практичне значення роботи полягає у розробці комплексу вправ для навчання переглядового читання студентів-філологів

Курсова робота складається з передмови, трьох розділів, висновків, списку літератури.

Обсяг роботи 32 сторінки. У списку літератури зазначено 24 джерела.

Список скорочень термінів

ВНЗ - Вищий навчальний заклад

ЛО - Лексичні одиниці

ЗМІ - Засоби масової інформації

МД - Мовленєва діяльність

КЧ - Компетентність читання

ЗНЗ - Загальноосвітній навчальний заклад

ІМ - Іноземна мова

НМК - Навчально-методичний комплект



Розділ І

1.1 Загальні характеристики читання. Читання як компонент навчання іноземної мови

Читання - це один із видів мовленнєвої діяльності, що має велике пізнавальне значення і фактично реалізує всі три основні цілі навчання - практичну, виховну і загальноосвітню. Воно застосовується у всіх класах, але домінуючим видом мовленнєвої діяльності є на старшому етапі навчання.

Читання звичайно виступає не лише як мета, а як засіб навчання самого читання (навчальне читання), а й також інших видів мовленнєвої діяльності (усного мовлення та письма) [1, ст.28-31].

У курсі навчання іноземної мови з читанням іноді пов'язують три різні види робіт, а саме:

· читання уголос з метою засвоєння техніки читання;

· виконання низки вправ різного призначення з опорою на друкований текст;

· читання з метою здобуття інформації - зріле або комунікативне читання (переважно про себе, мовчки).

Мета навчання читання, яка полягає у тому, щоб навчити студентів читати про себе і розуміти вперше запропоновані тексти, реалізується за допомогою третього виду роботи. Щодо двох інших видів, то вони мають лише допоміжне значення.

Навчання читання є складним і тривалим процесом, у якому розрізняють основні дві стадії: підготовчу та стадію зрілого читання [2, c. 132-134].

Підготовча стадія характерна для початкового і середнього етапів навчання і передбачає формування техніки та елементарних умінь читання. Таким чином найпершим завданням при навчанні читання - це навчити сприймати графічні образи слів і повзувати їх із відповідними звуковими образами. Варто наголосити, що навчання техніки читання пов'язане не лише із відтворенням іноземних букв, їх сполучень і слів, а й з формуванням здатності студента виокремлювати з тексту наголошені слова, сполучення слів, синтагми, і, спираючись на це, забезпечувати необхідне інтонаційне оформлення речень.

Виокремлюють стадію зрілого читання. Його мета - навчити студентів здобувати інформацію з нового тексту. Зріле читання ґрунтується на раніше сформованих навичках та елементарних уміннях. Звичайно це самостійне читання про себе.

В практиці навчання іноземних умов у ВНЗ розрізняють такі види зрілого читання:

· читання з метою здобуття повної інформації з тексту, тобто ґрунтовне, вивчаюче;

· читання з охопленням основного змісту тексту, тобто ознайомлюючи;

· читання з метою пошуку необхідної інформації або вибіркове, переглядове [3, c. 5].

Головною методичною вимогою до зрілого, або осмисленого читання є організація студентів на розуміння того, що вони читають, власне, на здобуття інформації з тексту. "Дуже важливо, - підкреслює психолог С.К. Фоломкіна, - із самого початку навчання створити в студентах правильне ставлення до читання як виду мовленнєвої діяльності, що має своє специфічне комунікативне завдання, як до способу отримання інформації (а не до вправи з озвучування мовного матеріалу, у його запам'ятовуванні, вимові, перекладі тощо)" [3, c. 45].

Реалізація цієї мети стане можливою, якщо:

· студент оволодів технікою читання та елементарними уміннями здобувати інформацію з текстів, побудованих на відомому матеріалі;

· тексти, що їх пропонують для читання, інформативні та цікаві для студентів;

· завдання для контролю розуміння прочитаного продумані й цікаві.

Навчання осмисленого читання розширює також можливості виховного впливу на студентів, адже інформаційні тексти суспільно-політичного, наукового та художнього характеру сприяють формуванню позитивних якостей особистості студента - в моральному, загальноосвітньому та інших планах.

Тексти для читання іноземною мовою виконують ряд функцій, що сприяють успішному оволодінню мовою. Загалом у методиці виділяють кілька головних функцій іншомовного тексту:

Функція збагачення і розширення знань студентів, в основному лексичних. У процесі читання студенти отримують завдання знайти певні слова чи словосполучення та знайти їх значення; знайти, виписати слова чи словосполучення за якоюсь ознакою.

Функція тренування, мета якої полягає у засвоєнні лексико-граматичного матеріалу студентами, забезпеченні вправляння в читанні, використанні певного мовного матеріалу у відповідях на запитання викладача, під час вільного переказу змісту чи в переказі, близькому до тексту.

Функція розвитку усного мовлення студентів на основі прочитаного тексту: переказ, продовження кінцівки або придумування іншого початку, бесіда за окремими проблемами, які розглядаються в тексті.

Функція розвитку смислового сприйняття тексту, - а саме його розуміння. Завдання такого характеру спрямовані на перевірку розуміння окремих епізодів чи всього тексту, виконання вправ, які допомагають переборювати труднощі, що виникають на шляху розуміння тексту.

Зріле, або осмислене читання завжди має бути мотивованим, тобто мати певне цільове спрямування. Мета читання формулюється у вигляді передтекстового комунікативного завдання. Водночас комунікативне завдання полягає в досягненні розуміння матеріалу, який читається, тобто розуміння зв'язків і відношень між об'єктами та явищами, викладеними у змісті тексту [3, c. 57-58-64].

1.2 Види читання

У методиці існують різноманітні класифікації видів читання: в слух та мовчки, перекладне і без перекладне, зі словником та без словника(дод.1). В кожній зі згаданих вище пар видів читання перший являється навчальним, тобто діяльністю, скерованою на формування зрілого, осмисленого читання. Види читання, яким вони протиставляються (мовчки, без перекладне, без словника), характеризують різноманітні сторони осмисленого читання. Вони стають метою навчання іноземної мови в ВНЗ [3, c.76-77].

Таблиця 1.1 Класифікація видів читання за комунікативними цілями

Вид читання	Мета	Ступінь розуміння	Швидкість читання (слів за хв.)
Ознайомлювальне	Розуміти основну інформацію	70-75%	180-190
Переглядове	Визначити тему	40-50%	400-500
Вивчаюче	Розуміти повну інформацію	100%	50-60

Таким чином у методиці виділяють наступні види читання: аналітичне, вивчаюче, переглядове, пошукове, ознайомлюючи і т.д. При цьому деякі методисти (Є.І.Пассов) вважають, що це лише різні цілі використання читання. До того ж існує думка, що не слід занадто ділити інформативне читання, достатньо розрізняти вивчаюче та пошукове читання (Р.К. Міньяр-Белоручев).

Всі методисти єдині в тому, що для ефективного читання іноземною мовою необхідно сформувати основні базові технології роботи з текстом, що включають наступні вміння:

· ігнорувати невідоме, якщо воно не заважає виконанню поставленої задачі;

· прогнозувати та виокремлювати необхідну змістову інформацію;

· працювати зі словником;

· читати за ключовими словами;

· використовувати зноски та коментарі, що зустрічаються в тексті;

· інтерпретувати і трансформувати текст.

Кожне із видів читання має свою спрямованість і, відповідно до цього, свої особливості читання.

Наприклад, при вивчаючому читанні ціль читача - глибоко, тобто на рівні змісту зрозуміти текст, вникнути у всі його деталі, сформувати своє відношення до прочитаного. При читанні іноземною мовою завжди залишається й інша задача, співвіднесена із навчальним читанням - збагатити свій словник за рахунок лексики тексту, що читається, вдосконалити вміння автоматизованого сприйняття граматичних структур [4, c. 187-205].

Ознайомлююче читання передбачає самостійне читання про себе невідомого тексту з охопленням основного змісту. При такому читанні читач сприймає лише основні факти, не вдаючись до деталей. Таке читання передбачає достатньо розвинутий механізм читання, вміння самостійно зрозуміти або обійти незнайомі слова, вміння орієнтуватися в тексті, тобто знаходити, виокремлювати основну інформацію, відокремлювати її від деталей.

При переглядовому читанні студенти швидко переглядають текст, визначають про що він, і вибирають з нього основну інформацію.

Загалом, якщо розглядати читання не просто як навичку, що синонімічна поняттю "швидкість читання" вслух чи про себе, а як уміння, то необхідно навчити:

· орієнтуватися в дискурсивній структурі різних типів тексту;

· впізнавати тип тексту, його комунікативне призначення, мовні та мовленнєві особливості його структури, випадки появи особливостей мовної культури того, хто пише;

· інтерпретувати зміст тексту;

· відділяти факти від думок чиїхось і суб'єктивних суджень і т.д [5, c. 5-6].

1.3 Читання як культура сприйняття писемного мовлення. Етапи роботи з текстом

У роботі з будь-яким текстом (друкованим, звуковим, відео) можна виділити три основних етапи роботи: дотекстовий, текстовий і післятекстовий етапи. Очевидно, що післятекстовий етап буде присутній лише у тому випадку, коли текст використовується не тільки як засіб формування уміння читати, але і для розвитку продуктивних вмінь в усному чи писемному мовленні, говорити і писати іноземною мовою.

Основними цілями та завданнями дотекстового етапу є необхідність створення рівня мотивації студентів; активізація наявних фонових знань та досвіду, у тому числі мовленнєвого, мовного та соціокультурного характеру; по можливості скорочення мовленнєвих, мовних і соціокультурних труднощів, підготувати студентів до адекватного сприйняття складних у мовленнєвому та мовному відношенні і важливих для змісту окремих моментів тексту, використовуючи завдання випереджаючого характеру [5, c. 29].

Основними завданнями текстового етапу є: продовжити формування відповідних мовленнєвих навичок та мовних умінь; проконтролювати ступінь сформованості цих умінь та навичок; розвивати уміння інтерпретації тексту.

Післятекстовий етап: використовувати текст у якості мовної /мовленнєвої/ змістової опори для розвитку вмінь в усному та писемному мовленні; розвивати різноманітні інформаційно-комунікативні уміння, пов'язані з умінням систематизовувати і узагальнювати отриману інформацію, інтерпретувати образно-схематичну інформацію (схеми, графіки, карти і т.д.), а також переробляти вербальний текст у графічні схеми і таблиці, ущільнювати текст або виділяти його суть; використовувати отриману інформацію у проектній та дослідницькій діяльності.

Передтекстовий етап роботи переслідує ціль мотивувати студентів, створити у них потребу у прочитанні поки що незнайомого тексту. Викладач дає певну комунікативну установку: для чого необхідно прочитати текст і яку інформацію можна з нього почерпнути [6, c. 116].

Відбувається формування так званої антиципації, тобто прогнозування (угадування наперед) змісту того, що читатиметься. Це робиться у відповідності з інструкцією викладача приміром так: "Прочитайте заголовок, прогляньте швидко текст і скажіть, про що, на вашу думку, в ньому говориться". Така попередня орієнтація спрямовує свідомість студентів у потрібну сферу пошуків значень і тим економить час читання, адже студенти повинні сприймати його як цікаве заняття, в результаті якого вони дізнаються про щось нове.

Формування у студентів такої психологічної установки на читання, для виклику в них інтересу до цього заняття і є завданням першого етапу роботи над текстом. Тут важливими є опора на життєвий досвід студентів, врахування їхніх інтересів, а також вміння викладача зацікавити їх змістом тексту, який пропонується для читання.

Етап мотивації до прочитання тексту повинен вирішувати також завдання актуалізації вже відомої студентам лексики за темою / проблемою тексту. Цей етап проходить у формі усної бесіди, демонстрації наочностей (фотографій, карт, буклетів, рекламок і т.д.) [8, c. 3-8].

Комунікативне завдання, яке дається студентам безпосередньо перед читанням тексту, може бути сформульоване у вигляді ключових питань, відповіді на які потрібно знайти при читанні тексту, або якісь твердження, які студенти повинні підтвердити або заперечити на основі інформації, отриманої з тексту. Таких запитань чи тверджень повинно бути небагато (два-три), і вони повинні зачіпати лише найсуттєвіші моменти змісту. Необхідно перевірити, чи всі студенти розуміють ці запитання (твердження). Щоб вони весь час знаходились у полі зору студентів, їх потрібно заздалегідь написати на дошці чи на роздавальних картках. Такі завдання значно полегшують процес читання, оскільки із наявних у них питань чи тверджень складається ніби змістова картка тексту, за допомогою якої студенти орієнтуються у змісті, акцентують свою увагу на головних моментах. Читання тексту та виконання комунікативного завдання - це другий, супроводжуючий або текстовий етап роботи над текстом.

На даному етапі ціллю переглядового читання є ознайомлення з формальними характеристиками тексту і висунення гіпотез про стиль та тематику тексту. Студентам надається можливість самостійно виявити лексичні одиниці (ЛО) у тексті, що легко "впізнаються", гіпотетично встановити їх значення і на основі цього визначити приблизну тематику та зміст тексту. Основними вправами на даному етапі будуть вправи на прогнозування характеру тексту, його тематики та змісту за зовнішніми опорами, на уже знайомі ЛО.

Наприклад,

· Прочитайте швидко текст та визначте, що це за текст: стаття, лист, літературний уривок. Як ви здогадались? Звідки взята ця стаття?

· Виділіть у тексті знайомі слова, які дозволяють прогнозувати його тематику.

· Підкресліть у тексті слова, які можна впізнати за співпадіннями у англійській чи українській мовах. Спробуйте визначити їх значення та висунути гіпотезу про тематику тексту [9, c. 3-8].

На етапі вивчаючого читання здійснюється уточнення прогнозів у відношенні значень ЛО, що легко "впізнаються", а також семантизація всіх незнайомих слів. Основне завдання полягає в тому, щоб виробити в учнів міцну установку на самостійну семантизацію незнайомих ЛО найрізноманітнішими способами: опора на одно корінні слова, словотворчі елементи, наочність, словник, мовний досвід у першій та другій іноземній мові, що вивчаються.

Етап вивчаючого читання включає в себе також роботу із вдосконалення технічних навиків читання та вимови, адже ґрунтовно прочитані тексти доцільно "озвучити". На середньому етапі вивчення мови при безпосередньому прочитанні тексту буде здійснюватися робота не так над лінією розвитку технічних навичок читання і звукового оформлення на рівні окремого звуку, складу, слова, а над правильною вимовою синтагми, над інтонаційним оформленням тексту з виділенням нового, головного з точки зору логічного членування речення.

Перевірка завдання та виконання інших вправ, пов'язаних зі змістом тексту, - це третій, післятекстовий етап. Вправи, що виконуються на цьому етапі, направлені як на контроль розуміння тексту, так і на розвиток навичок усного мовлення на основі його змісту. Вони передбачають також побудову самостійних висловлювань студентів з опорою на їхній власний життєвий досвід [10, c. 32].

За думкою З.І.Кличникової, різноманітні способи перевірки розуміння прочитаного за своєю психологічною суттю діляться на дві великі групи: перша у своїй основі несе комунікативний характер використання прочитаного матеріалу, друга група несе характер логіко-текстуальної аналітичної роботи.

Модель навчання читання як виду мовленнєвої діяльності передбачає, що перед продуктивним використанням лексичного словника тексту (перша група контролюючих вправ), викладач перевіряє результати аналогічної роботи студентів з адекватного розуміння лексики та змістового боку тексту.

До таких способів контролю можна віднести завдання на вибір із ряду правдивих чи неправдивих суджень та доповнення фраз зі змістом тексту. Наприклад:

· Правда чи ні. Виправте неправдиві твердження згідно змісту тексту.

· Закінчіть речення, опираючись на інформацію, подану в тексті.

Потім важливо застосувати такий комунікативний спосіб контролю, як відповіді на запитання, які не лише контролюють детальне розуміння тексту, але й дозволяють продукувати мовленнєві дії з рецептивно сприйнятою ЛО з певної тематики у заданому контексті. Відповідаючи на запитання, студенти вчаться вибирати з тексту і пов'язувати лексику із ситуацією, в якій її можна використати; проводити трансформацію матеріалу, вживати ЛО в різних формах, що являється необхідним вмінням для самостійної продукції. Таким чином, при конструюванні відповіді вживання нової лексичної одиниці має репродуктивно-продуктивний характер.

Такі завдання для розвитку усного мовлення спонукають студентів до вдумливого читання про себе, оскільки вони знають, що після читання буде цікава розмова і для того, щоб прийняти у ній участь, необхідно зрозуміти та запам'ятати якнайбільше фактів з тексту [11, c. 20-26].

Отже, за умов відсутності іншомовного оточення читання є одним із найважливіших напрямків оволодіння іноземною мовою. Воно дає змогу отримувати необхідну інформацію, сприяє розумінню студентами важливості вивчення відповідної мови, загострює інтерес роботи над нею.

Читання найдоступніше і водночас сприяє засвоєнню всіх інших аспектів іноземної мови (фонетичного, лексичного, граматичного) і видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, письма).

На початковому та середніх етапах мовної освіти навчання читання швидше виступає як засіб навчання. Найбільша увага приділяється формуванню техніки читання, розширенню мовного репертуару і розвитку базових репродуктивних умінь студентів на основі прочитаного. На старшому етапі навчання читання частіше виступає як самостійний вид мовленнєвої діяльності, коли читають не так для того, щоб правильно виконати завдання, як для того, щоб отримати необхідну інформацію з тексту і використати її.

Таким чином, завдання навчання читання як самостійного виду мовленнєвої діяльності заключається в здатності витягувати інформацію з тексту у тому об'ємі, який необхідний для вирішення конкретної мовленнєвої задачі. Це передбачає оволодіння певними видами і технологіями читання.

Читання залишається оптимальним засобом розвитку та контролю суміжних мовленнєвих умінь та мовних навичок, що дозволяє оптимізувати процес засвоєння студентами нового та використання вже вивченого фактичного мовленнєвого та мовного матеріалу. Комунікативно-орієнтовані завдання на розвиток і контроль лексики та граматики, вмінь аудіювання, письма і говоріння передбачають вміння читати та будуються на основі письмових текстів та інструкцій до них.



Розділ ІІ

2.1 Вміння переглядового читання

Як відомо, переглядове читання є комунікативним видом читання, який спрямований на швидкий перегляд текстових матеріалів (газет, журнальних статей, програм та довідників, інших прагматичних матеріалів) з метою вилучення конкретної інформації [7, с. 64-68]. Виокремлюють такі основні вміння переглядового читання: 1) орієнтуватися у композиційно - смисловій структурі тексту; 2) прогнозувати тематику тексту за заголовком / підзаголовком / вступом / ілюстрацією; 3) ідентифікувати найбільш загальну інформацію, що співвідносить текст із певною галуззю знань; 4) компресувати текстову інформацію, виділяти важливу і випускати другорядну для розуміння проблематики та головної думки статті; 5) оцінювати важливість інформації щодо перспективності її використання [5, c. 5-6].

2.2 Використання автентичних публіцистичних текстів сучасної англомовної преси для формування вмінь переглядового читання у студентів-філологів

Доцільність і навіть необхідність використання автентичних публіцистичних текстів сучасної англомовної преси для формування вмінь переглядового читання у студентів - філологів є загальновизнаною вважається аксіомою методики викладання іноземних мов і культур [7, c. 64-68]. читання мовлення філолог англомовний

Розглянемо потенціал методу проектів як засобу навчання переглядового читання.

Існує пряма залежність успішності формування усіх компонентів іншомовної комунікативної компетентності студентів від їх внутрішньої позитивної мотивації, особистісного інтересу та високої активності у процесі вивчення іноземної мови. Створити такі умови дає змогу інтерактивне навчання іноземних мов, яке як спеціальна форма трактується організації навчально-пізнавальної діяльності, при якій студенти з опорою на критичне мислення вирішують спільне навчальне комунікативно та / або особистісно-орієнтоване завдання у складі малої групи, перебуваючи в активній взаємодії, позитивній взаємозалежності та працюючи в умовах взаємної підтримки. При цьому, слідом за Д. Халперном, розуміємо критичне мислення як використання таких критичних навичок і стратегій, котрі збільшують імовірність отримання бажаного результату, відрізняються виваженістю, логічністю і цілеспрямованістю [11, c. 20-26].

У такому ракурсі інтерактивне навчання іноземних мов певною мірою співвідноситься з так званою "продуктивною навчальною діяльністю" (термін Н.Ф. Коряковцевої) - "учебно-познавательной деятельностью созидательного, творческого характера, направленной […] на самостоятельное добывание знаний и умений учащимися, накопление самостоятельного опыта учения, создание нового или усовершенствование известного" [6, с. 116].

Інтерактивне навчання іноземних мов як методичний феномен практично реалізується шляхом впровадження відповідних інтерактивних технологій навчання - сукупності прийомів роботи викладача, що відповідають особливостям інтерактивного навчання іноземних мов, за допомогою яких забезпечується досягнення на уроці поставлених цілей навчання з найбільшою ефективністю за мінімально можливий для їх досягнення період часу [9, c. 15-16]. Розглядаємо метод проектів як одну із інтерактивних технологій навчання іноземних мов.

Існують певні відмінності у трактуванні науковцями змісту поняття методу проектів. Так, за Е.Г. Арванітопуло, "проектна методика" - це методична система, що ґрунтується на засвоєнні студентами знань, навичок та вмінь у процесі виконання проектів, що становлять структуру дослідної діяльності студентів [2, с. 132-134]. При цьому проект визначається як система комунікативних вправ, яка передбачає самостійну творчу іншомовну діяльність студентів у розв'язанні певної проблеми, результатом якої є виокремлений кінцевий продукт [2, с. 132-134]. Методисти вважають, що метод проектів включає реалізацію дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю, та передбачає певну сукупність навчально- пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій студентів з обов'язковою презентацією цих результатів [8, с. 3-8]. Е.Г. Азімов та А.М. Щукін визначають метод проектів як технологію навчання, яка заснована на моделюванні соціальної взаємодії у малій групі у ході навчального процесу [1, с. 28-31]. У свою чергу, Н.Ф. Коряковцева розуміє проектну технологію як соціально орієнтовану продуктивну технологію самостійної навчальної діяльності, яка реалізує рефлексивно-творчий підхід до навчального процесу [6, с. 116].

Метод проектів є інтерактивною технологією навчальної діяльності, яка заснована на моделюванні соціальної взаємодії у малій групі та реалізує рефлексивно-творчий підхід до навчального процесу.

Відповідно до домінуючої у проекті діяльності виділяють такі види проектів: дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні (ознайомлювально-орієнтовані), прикладні (практико-орієнтовані) проекти [8, с. 3-8]. Вважаємо, що найбільш ефективно формування вмінь переглядового читання у студентів-філологів відбувається під час реалізації інформаційного проекту (англ.: informational project). Цей тип проекту спрямований на збір інформації про певний об'єкт, явище, при цьому передбачається ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів, призначених для широкого загалу. Структура інформаційного проекту висвітлює: а) мету проекту; б) джерела інформації (літературні, ЗМІ, бази даних, інтерв'ю, анкетування та ін.); в) способи обробки інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); г) результат, тобто кінцевий продукт проектної діяльності (стаття, реферат, доповідь та ін.); г) презентацію кінцевого продукту (публікація, обговорення) [8, с. 3-8].

Зі свого боку, переглядове читання як вид діяльності, повністю відповідає завданням інформаційного проекту, оскільки передбачає наявність у читача розвиненого критичного мислення та сформованих умінь: а) аналізу інформації, б) орієнтування в логіко-смисловій структурі тексту, знаходження та вибору нової чи заданої інформації, в) об'єднання в логічне ціле здобутої з кількох джерел інформації. Так, характерною рисою переглядового читання є його гнучкість, динамічність; сприйняття матеріалу при перегляді є активним процесом вилучення інформації. Для переглядового читання властиві вибірковість, опора на розуміння таких елементів структури тексту, як тема (об'єкт опису), характер тексту (відомості, які співвідносять її з певною галуззю знань, сфера застосування інформації), головна ідея тексту (думка, що об'єднує усі елементи тексту в смислове ціле). Усе це робить переглядове читання ефективним інструментом визначення наявності у тексті інформації, що цікавить читача, відбору текстових матеріалів з певного питання з метою подальшого реферування, огляду тощо, критичного аналізу та новизни, актуальності, доступності тексту та оцінки перспективності використання інформації, що в ньому міститься [10, с. 32].

Таким чином, інформаційний проект має значний потенціал щодо формування вмінь переглядового читання на матеріалі англомовної преси у студентів-філологів.

2.3 Етапи навчання переглядового читання з використанням методу проектів

У визначенні етапів навчання переглядового читання з використанням методу проектів на матеріалі англомовної преси, дотримуємося загальної трифазної структури роботи з текстом, яка відповідає дотекстовому, текстовому, післятекстовому етапам навчання переглядового читання [5, c 5-6]. Вказані етапи роботи з публіцистичним текстом для навчання переглядового читання співвідносяться з етапами проектної роботи за Ф.Л. Столлер [12, c. 3-4].

Розглянемо зміст кожного з визначених етапів детальніше.

Дотекстовий етап присвячений створенню мотиваційної основи навчальної діяльності студентів, забезпеченню пізнавально-мовленнєвої активності та особистісного ставлення до предмета.

Етап розпочинається з вибору предмета для обговорення, який би відповідав інтересам, рівню знань, навичок і вмінь студентів-філологів, був актуальним і пов'язаним з їх попереднім досвідом [3, с. 76]. На цьому етапі відбувається також актуалізація особистого досвіду студентів, уточнення студентами теми свого дослідження шляхом залучення знань з інших сфер [12, с. 3-4].

У зв'язку з цим пред'явлення елементів сучасного автентичного публіцистичного тексту (заголовків, ілюстрацій, ключових слів, фрагментів тексту тощо) забезпечує зміст такого предмета, орієнтує студентів в особливостях проектного завдання, стимулює обмін точками зору, є джерелом ідей та інформації для аргументації своєї позиції [6, с. 116]. Обговорення заголовків і прогнозування змісту публіцистичних текстів стаєстимулом визначити на базі власних знань і досвіду ті ідеї, навколо яких буде здійснюватися дослідницька діяльність студентів. Так, студентам-філологам, в рамках теми "Наука та технічний прогрес" можна запропонувати обговорення проблеми "Technologies: Threat or Rescue?" на основі текстів англомовної преси, розміщених на сайтах британських та американських видань.

Важливим завданням дотекстового етапу є розподіл студентів до проектних груп, що можливо зробити різними способами [6, с. 116]. Доцільно формувати групи виважено, оскільки успіх проектної діяльності багато в чому залежить від співвідношення комунікативно-мовленнєвої підготовки студентів та їх емоційної сумісності.

Визначаючи кінцевий продукт проектної діяльності, студенти мають обрати один із кількох варіантів (поданих викладачем або визначених самостійно) [6, с. 116]. Наприклад, у межах проекту "Technologies: Threat or Rescue?" це може бути письмова доповідь, плакат, усна презентація, брошура, газета тощо.

Наступним кроком є структурування проектної роботи [12, с. 3-4]. Студентам потрібно визначити: інформацію, необхідну для проведення дослідження; джерела автентичних публіцистичних текстів; способи збору та обробки інформації; роль кожного учасника проектної групи; час, потрібний для реалізації запланованої роботи.

Оскільки у цьому дослідженні джерелом інформації для дослідницької діяльності студентів є англомовна преса, необхідно організувати їх ознайомлення з логікоструктурними особливостями англомовної статті для полегшення орієнтації у її тексті та смислової обробки її змісту [4, c. 187-205]. Для цього доцільно використовувати прийоми: пам'ятка, логіко-структурна схема тощо. Наведемо фрагмент пам'ятки для ознайомлення з логіко-структурними особливостями англомовної статті.

Пояснення лексичних і граматичних особливостей англомовних публіцистичних текстів і окремих одиниць конкретної статті є важливим завданням дотекстового етапу, спрямованим на запобігання фрустрації при читанні та підвищенні його ефективності [4, c. 187-205]. Відповідно, навчальні дії повинні включати: усвідомлення особливостей мовної форми англомовної публіцистичної статті, розпізнавання, ідентифікацію її специфічних мовних фактів, що властиві заголовку.

Формування вмінь антиципації при переглядовому читанні відіграє особливу роль. Для ефективного здійснення швидкого читання автентичних публіцистичних текстів читач має володіти спеціальними прийомами: випереджальне прогнозування змісту тексту за заголовком, підзаголовком, екстралінгвістичною інформацією (ілюстрацією), першою абзацною фразою, ключовими словами тощо.

Текстовий етап відповідає таким завданням проектної роботи, як збір, накопичення та осмислення інформації. В аспекті навчання переглядового читання цей етап спрямований на формування вмінь швидко знайти й осмислити опорні пункти статті, ідентифікувати її тематику та змістовний стрижень, знайти та вилучити певну інформацію, оцінити її та сформувати уявлення про перспективність використання статті. Основним прийомом навчання є швидкий перегляд запропонованих викладачем або відібраних самостійно автентичних статей, при цьому завдання мають спрямовувати читача на встановлення кола основних питань статті та отримання загального уявлення про її структуру, що зробить можливим оцінку статті в цілому [4, c. 187-205].

Необхідно зазначити, що цей етап не обмежується лише читанням, що пояснюється специфікою методу проектів як технології, у якій комплексно задіяні всі види мовленнєвої діяльності: студенти також обговорюють та оцінюють дані, обмінюються інформацією.

Післятекстовий етап корелює з такими етапами проектної роботи, як створення кінцевого продукту, його презентація та оцінка. Відбувається перевірка розуміння змісту тексту та використання отриманої інформації для розвитку вмінь студентів висловлювати свої думки в усній та письмовій формі [3, с. 77]. На цьому етапі студенти:

1) обговорюють результати збору інформації та підготовки матеріалів проекту;

2) визначають структуру та зміст кінцевого продукту;

3) коригують, редагують, оформлюють кінцевий продукт та готуються до його презентації;

4) презентують кінцевий продукт; 5) обговорюють та оцінюють результати виконання, якість проекту та його презентації [6, с. 116].

Необхідно підкреслити, студенти мають уміти аналізувати зібрану інформацію та критично оцінювати її релевантність, можливість подальшого використання. Відповідно, основною вимогою до кінцевого продукту є глибина осмислення студентами зібраної інформації, а не її обсяг.

Завершальним кроком є оцінка проектної роботи. Оцінювання має комплексний характер і включає висловлення студентами своїх вражень стосовно: а) знань, якими вони оволоділи у процесі читання та обговорення публіцистичних текстів, б) кроків, що було здійснено для вирішення завдань проекту, в) характеристика кінцевого продукту [12, с. 3-4]. Визначені етапи навчання переглядового читання з використанням методу проектів на матеріалі англомовної преси студентів-філологів реалізуються за допомогою підсистеми вправ.

Отже, використання методу проектів підвищує ефективність навчання переглядового читання студентів-філологів, забезпечуючи умови для активної самостійної навчальної діяльності студентів у процесі виконання проектних завдань. Перспективами подальших досліджень ми вбачаємо у комплексному розгляді потенціалу методу проектів для формування вмінь читання різних комунікативних типів.



Розділ ІІІ

3.1 Система вправ і завдання для формування компетентності у читанні

Згідно з виділеними етапами формування навичок і вмінь читання до системи вправ для навчання читання входять три підсистеми вправ:

І підсистема - вправи для формування навичок техніки читання [2, 132-134].

ІІ підсистема-- вправи для формування мовленнєвих навичок читання (графічні, лексичні, граматичні навички).

ІІІ підсистема - вправи для розвитку вмінь читання. Кожна з підсистем включає по дві групи вправ.

Так, до І підсистеми вправ входять такі групи вправ:

І група - вправи у впізнаванні і розпізнаванні графем;

ІІ група - вправи у встановленні і реалізації графем нофонемних відповідностей.

ІІ підсистема містить вправи:

І група - вправи для формування лексичних навичок читання;

ІІ група - вправи для формування граматичних навичок читання.

До ІІІ підсистеми увійшли такі групи вправ:

І група - вправи, що готують студентів до читання текстів;

ІІ група - вправи для розвитку вмінь читання текстів.

Зупинимося на вправах ІІІ підсистеми, оскільки саме ці вправи є основою навчання читання як виду МД. Отже, метою вправ ІІІ підсистеми є навчання читання текстів з метою одержання необхідної чи бажаної інформації, досягнення визначеного програмою рівня розуміння змісту текстів. Вид читання (ознайомлювальне, переглядове, вивчаюче) та комунікативна мета читання зумовлюють кількість і тип / вид вправ для формування КЧ. Проте робота з текстом проводиться у три етапи і зберігає свою структуру (дод. 2) незалежно від виду читання. Слід зазначити, що серед наведених етапів роботи з текстом важливу роль відіграє комунікативна інструкція (текстовий етап), яка містить конкретне завдання для орієнтування студентів на цілеспрямоване й свідоме розуміння інформації. Таке завдання організує увагу й мислення студента, стимулює запам'ятовування. Психологи свідчать, що правильна й точна настанова підвищує ефективність сприймання на 25% [13, c. 136-149].

3.1.1 Навчання ознайомлювального читання

При навчанні ознайомлювального читання потрібно навчити студентів виконувати такі дії:

- прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

- здогадуватись про значення незнайомих слів за допомогою контексту, словотворчих елементів, за схожістю зі словами рідної мови або утворених шляхом конверсії;

- ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;

- визначати смислові частини тексту і зв'язки між ними;

- користуватися у процесі читання наявним лінгвокраїнознавчим коментарем, виносками, словником, довідниками, якщо в цьому виникає потреба, щоб зрозуміти основний зміст тексту [14, c. 8-16].

З метою виявлення розуміння студентами основної інформації тексту виконуються вправи такого характеру:

1. Прочитати заголовок (початкові речення) і сказати, про що може розповідатися у тексті.

2. Дати відповіді на запитання вчителя щодо основного змісту (допускаються відповіді рідною мовою).

3. Вибрати з кількох запропонованих викладачем заголовків найбільш прийнятний.

4. Послухати твердження і виправити неправильні (які не відповідають змісту).

5. Вибрати з ряду малюнків ті, що ілюструють зміст тексту.

6. Підібрати до запитань правильні відповіді згідно з основним змістом.

7. Вибрати з оцінюючих суджень те, яке відповідає думці читача про прочитаний текст, проблему.

8. Коротко передати основний зміст тексту рідною мовою.

9. Висловити свою думку про зміст тексту, дати йому оцінку (рідною мовою).

Контроль розуміння прочитаного проводиться за допомогою завдань такого типу:

- відповісти на запитання викладача щодо основної інформації тексту;

- відповісти на запитання, що стосуються важливих деталей;

- сказати, чи співвідноситься представлена викладачем інформація з тією, яка почерпнута студентами з тексту;

- знайти у тексті вказані викладачем факти/ одиниці смислової інформації, інші вправи пошукового характеру;

- виконати альтернативний тест, тест множинного вибору та ін [15, c. 280].

3.1.2 Навчання переглядового читання

Мета навчання переглядового читання - швидко переглянути текст/ тексти, знайти потрібну інформацію і сконцентрувати на ній свою увагу. Цей вид читання передбачає наявність у студентів сформованих умінь, необхідних для орієнтування в логікосмисловій структурі тексту, знаходження та вибір нової чи заданої інформації, об'єднання в логічне ціле здобутої інформації з кількох джерел згідно з конкретною проблемою. Робота з текстом/текстами може завершуватись підготовкою повідомлення чи реферату. Точність розуміння тексту у цьому виді читання визначається правильністю відповіді студента на запитання викладача про те, чи цікавить студента така інформація, яка частина тексту виявилась найбільш інформативною, чи є у тексті нові для студента факти тощо [16, c. 128].

Режим роботи з текстами для одержання необхідної інформації дуже близький за своїм характером до так званого skimming reading (Ch. Nuttall), у процесі якого студенти мають відшукати в тексті запропоновану викладачем інформацію; сказати коротко, про що йдеться у тексті, або відповісти на ряд запитань, для чого необхідно швидко переглянути текст. Наприклад: What theme/ field of science is dealt with in this text? Which of these titles fits the text best? (Several titles are supplied). Which of these topics are dealt with in the text? (A list of topics is given). Which of these pictures/ diagrams etc. illustrates the text? (Several pictures/ diagrams are supplied). Which paragraph/ text belongs to this picture? (One picture and several short texts are supplied). Which of these texts deals with the problem of environment protection? etc. (Several short texts are supplied) [17, c. 160].

3.1.3 Навчання вивчаючого читання

Для того щоб досягти повного і точного розуміння інформації, викладеної у тексті, студент повинен володіти значним запасом лексичних одиниць, мати глибокі знання з граматики (на морфологічному і синтаксичному рівнях) і достатню практику в читанні текстів різних жанрів з великою концентрацією мовних та смислових труднощів. Цей режим читання потребує багато часу і зусиль з боку студентів для оволодіння ним у повному обсязі (цього неможливо досягти в умовах ЗНЗ). У зв'язку з цим ставиться мета навчити студентів основних прийомів вивчаючого читання (scanning), необхідних і достатніх для подальшого професійно орієнтованого доучування. У процесі роботи з текстом в режимі вивчаючого читання для розуміння тексту з достатньою повністю та глибиною, необхідно навчити студенів виконувати такі дії:

- прогнозувати зміст за заголовком;

- розуміти або здогадуватися про значення лексичних одиниць та граматичних структур;

- визначати головні смислові частини тексту;

- користуватися у процесі читання наявним коментарем, виносками, словником, довідниками;

- зіставляти здобуту інформацію зі своїм досвідом;

- оцінити інформацію, висловити свою думку про неї;

- передати почерпнуті з тексту відомості іншим (рідною мовою або в опорі на текст);

- прокоментувати окремі факти [18, c. 18-22].

У процесі читання студент має реалізувати мовленнєву здогадку щодо значення того чи іншого незнайомого слова, спираючись на контекст, словотворчі елементи, інтернаціональні слова. Складні структури аналізуються, можливий вибірковий переклад окремих словосполучень, речень, абзаців. Важливим складником уміння читання є визначення головних смислових частин тексту, до яких стденти повинні придумати заголовки, а також скласти план до всього тексту

вправи, які виконуються з метою формування умінь вивчаючого читання і контролю повноти розуміння прочитаного тексту, носять переважно такий характер:

1. Відповісти на запитання викладача щодо основного змісту тексту і його деталей.

2. Вибрати з кількох малюнків ті, які ілюструють провідну думку тексту.

3. Визначити, чи відповідає інформація, запропонована у завданні викладача, основному змісту тексту.

4. Визначити у тексті смислові віхи та виписати найбільш суттєву інформацію.

5. Скласти план тексту; підібрати до кожного пункту плану речення з тексту, які його уточнюють.

6. Виконати письмовий переклад тексту і порівняти його з ключем.

7. Виконати тест множинного вибору, альтернативний чи поєднувальний тест (matching). Розглянуті види читання з різними комунікативними цілями здійснюються в умовах уже сформованих навичок читання завдяки систематичній роботі з нескладними навчальними текстами чинних підручників [19, c. 256].

Робота з текстом на уроці ІМ включає чотири етапи, три з яких є обов'язковими, а наявність четвертого етапу зумовлюється ступенем навчання, видом читання і практичними цілями уроку. Наведемо приклад роботи з текстом (ознайомлювальне читання).

І. Дотекстовий етап.

1. Перед самостійним опрацюванням нового тексту студентами викладач повинен спрямувати їх увагу на читання та розуміння тексту. Він повідомляє деякі факти з життя і творчої діяльності автора, або називає проблему/галузь науки, яка розглядається у тексті.

2. Підготовча робота до читання тексту. На цьому етапі необхідно виконати передтекстові вправи, для того щоб зняти деякі мовні та смислові труднощі тексту. Це може бути робота такого характеру: а. Опрацювання вимови географічних назв, власних імен. Виконуються імітативні вправи, слова записуються на дошці (картках) з транскрипцією. б. Робота з окремими словами, що відносяться до потенціального словника: інтернаціональні, похідні, складні, конвертовані. Студенти повинні здогадатися про значення цих слів, дати свої варіанти перекладу. в. Опрацювання складних граматичних структур: аналіз, переклад [20, c. 70-93].

ІІ. Текстовий етап.

1. Ознайомлення із запитаннями/завданнями до тексту, на які студенти мають знайти відповідь, прочитавши текст.

2. Читання тексту про себе з метою розуміння основного змісту.

ІІІ. Післятекстовий етап.

Контроль розуміння прочитаного шляхом виконання післятекстових вправ.

1. Відповіді на запитання викладача стосовно основної інформації тексту (короткі або повні відповіді).

2. Відповіді на запитання, пов'язані з важливими деталями тексту (повні та короткі відповіді).

3. Вправи на знаходження вказаних викладачем фактів. Перевіряється вміння орієнтуватися у тексті, знаходити одиниці смислової інформації, наприклад, швидко знайти і прочитати речення, в якому називаються головні персонажі (місце дії, час, характеристики персонажів, причини та наслідки дій і т. і.).

4. Виконання тестів множинного чи альтернативного вибору з метою перевірки розуміння студентами основної інформації та важливих деталей.

IV. Завершальний етап роботи з текстом.

1. Підготовка до переказу тексту: - складання плану розповіді; - вибір з тексту слів/ словосполучень/ фраз для використання у власних висловлюваннях.

2. Переказ тексту з вираженням свого ставлення до проблеми, персонажів, їх дій, оцінка тексту. Після читання студентами повідомлення викладач обов'язково перевіряє його розуміння [21, c. 30-35].

Таблиця 3.1 Етапи роботи з текстом для читання

Назва етапу	Мета етапу	Зміст етапу
Дотекстовий	· аналіз мовних і смислових труднощів тексту; · введення у проблему / галузь науки;	Виконання вправ.
Текстовий	· формулювання комунікативної інструкції; · читання тексту;	Слухання / читання комунікативної інструкції; читання тексту.
Післятекстовий	· контроль розуміння тексту; · обговорення змісту прочитаного тексту; · навчання смислової переробки інформації тексту.	Виконання вправ.

Під час виконання вправ одночасно розвиваються комунікативні здібності студентів до читання. Крім того, важливе значення для формування КЧ має володіння студентом навчальними й комунікативними стратегіями.

Засоби формування компетентності у читанні Засобами формування КЧ є передусім тексти різних видів та жанрів, що розміщені у підручниках, або у книжках для читання, які є складником НМК. Тексти для читання можуть супроводжуватися такими засобами формування КЧ як малюнки, ілюстрації, схеми, плани, графіки, таблиці, які можна використовувати у якості орієнтирів-підказок для подальшого відтворення змісту. Вони сприяють смисловій здогадці, пробуджують у студентів інтерес до змісту, допомагають утримувати в пам'яті послідовність викладених у тексті фактів, покращують точність і повноту розуміння. Іншим засобом формування КЧ може бути використання підкреслювань, особливого шрифту, кольору, заголовків, пунктів плану тощо. Має значення і форма пред'явлення тексту у посібниках. Так, оголошення, подане на аркуші; текст листівки у вигляді справжньої вітальної листівки допомагають студентам краще зрозуміти текст і підсилюють їх мотивацію. У процесі формування КЧ велику роль відіграє аудіокнига. При використанні аудіокниги читання й аудіювання функціонують одночасно, оскільки відбувається комбіноване звукозорове пред'явлення мовленнєвого повідомлення. Доцільним та ефективним є використання навчальних комп'ютерних програм, спрямованих на формування КЧ, які не лише пропонують студентам прочитати тексти різних типів та видів, але й контролюють розуміння прочитаного за допомогою запитань, тестових форм контролю, приймаючи лише правильний варіант, що робить такі програми ефективним засобом для формування КЧ. Рівень сформованості КЧ визначається за допомогою різних видів контролю [22, c. 40-56].

3.2 Контроль рівня сформованості компетентності у читанні

Відповідно до складників КЧ, контролювати слід уміння, навички, знання, а також комунікативні здібності, а саме - здібності до читання. Знання та комунікативні здібності контролюються не окремо, а в ході перевірки вмінь. Тому зупинимось на питаннях контролю вмінь читання докладніше.

Вибір об'єктів контролю залежить від виду читання. Так, у процесі контролю вмінь ознайомлювального читання перевіряють вміння зрозуміти основну інформацію у тексті, ідею автора. У ході перевірки вмінь переглядового читання об'єктами контролю стають вміння знайти необхідну інформацію, визначити тему тексту. При вивчаючому читанні перевіряються вміння повно і точно зрозуміти як основну, так і другорядну інформацію, вміння інтерпретувати думки, висновки і ставлення автора тексту до викладених подій.