Главная База знаний "Allbest" Педагогика Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі

Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі

Характеристика народознавчого матеріалу, що використовується на уроках "Я і Україна" в початковій школі. Жанри усної народної творчості для дітей. Відомості народного календаря. Методика використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна".

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.10.2009
Размер файла 2,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

А ще що ми повинні пам'ятати? (Кожен значок, кожна риска на писанках мають свою життєдайну силу).

Сонце - це носій світла і життя.

Хрест - це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.

Трикутник - є символом вогню, безсмертності І а чоловічої та материнської сили.

Триріг - є знак святого числа 3 і три божества. Число 3 є символом симпатії і порядку.

Зоря - знак неба.

Свастика - це знак святого вогню і сонця.

Колосся і зерно - є уособлення предків, святою їжею.

Граблі - це символ дощу.

Гілка - як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову. Як ви думаєте, що символізують кольори?

Червоний - радість життя;

жовтий - місяць, зорі, врожай;

блакитний - здоров'я;

зелений - воскресіння природи;

чорний з білим - пошана духів;

червоний з білим - родинне свято, мир, щастя;

коричневий - матір земля, її врожай, щедрість до людини.

ІV. Закріплення знань учнів.

1. Самостійна робота учнів у зошиті з друкованою основою [23, с.58].

А тепер, мабуть, вам уже хочеться швидше приступити до роботи. Відкрийте зошити на с.58. Розмалюйте писанки, намальовані там, і намалюйте свій візерунок для писанки. Хай музика допоможе вам творити красу і добро. (Звучить музика)

Пам'ятайте про кольорову гаму писанок та крашанок, коли будете вдома допомагати мамам у приготуванні до Великодніх свят.

2. Ігри та забави з крашанками на Великдень.

Колись на Великдень з крашанками грали в ігри. Зіграємо у них і ми.

Народна гра „В блудька". Один з гравців кладе крашанку на землю і робить п'ять кроків. Іншому гравцю зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п'ять кроків. Потім розв'язували очі і він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягнувся, то забирав собі.

Народна гра „В трапка”. Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.

Народна гра „Битки”. Гравці „стукалися” крашанками. Чия розбивалася, той програвав.

Народна гра „Котючки". Крашанки катали з горбів. Часто при цьому використовували спеціальні жолоби, намагаючись розбити чуже яйце.

Народна гра „В кидка". Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло прокотитися третє яйце. Гравець кидав між яйцями свою крашанку, намагаючись розбити відразу два яйця.

V. Підсумок уроку.

Тема уроку. У царстві рослин

Мета: формувати уявлення про дерево, кущ, трав'янисту рослину, про різноманітність рослин у природі та їх значення; формувати вміння розпізнавати, порівнювати дерева, кущі, трав'янисті рослини; розвивати спостережливість, уміння аналізувати, класифікувати; виховувати бережливе ставлення до рослин.

Обладнання: малюнки із зображенням рослин, гербарії рослин.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

На дошці схематичні малюнки дерева, куща, трав'янистої рослини.

Що зображено на малюнку? Як одним словом назвати те, що зображене на малюнках?

Тема нашого уроку „У царстві рослин".

III. Вивчення нового матеріалу.

Розгляньте малюнки із зображенням дерева і куща. Порівняйте їх. Що у них спільного і чим вони відрізняються?

Чи можна відрізнити дерево від куща за стеблами? (У куща багато стебел, вони тонкі, а в дерева одне стебло, воно товсте)

Отже, рослина, яка має одне міцне дерев'янисте стебло (стовбур), називається деревом. Рослина, яка має кілька міцних дерев'янистих стебел, називається кущем.

Розгляньте гербарії трав'янистих рослин і скажіть, яке стебло у них. (У трав'янистих рослин тонке м'яке стебло)

Рослина, яка має м'яке соковите стебло, називається трав'янистою рослиною.

Відгадайте загадки:

Біла кора, тоненькі віти.

Що то є? - Вгадайте, діти.

(Береза)

І літом, і зимою одне вбрання у нас,

А можна нас побачить,

як рік почавсь у вас. (Ялини)

Береза - це дерево чи кущ? Доведіть свою думку.

Ялина - це дерево чи кущ? Доведіть свою думку.

Розгляньте гілки берези і ялини. Порівняйте їх листки за розмірами. (У берези листя широке, а у ялини - вузенькі голки)

За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні і хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних - вузеньке, схоже на голки і називається хвоєю.

Чи опадають листки берези восени? А ялини? (Листя берези кожної осені опадає, а хвоїнки тримаються на ялині по 2-3 роки і опадають не одночасно, тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрини опадає восени вся хвоя)

Назвіть, які ви знаєте дерева.

В Україні особливою шаною і популярністю користувалися такі дерева: дуб, береза, тополя, явір, верба, липа, ялина. Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Використовували дуб у будівництві. Вважалося, що дуб має велику силу. Тому, щоб хлопець був міцним, як дуб, йому в першу купіль клали три листочки, але із вершка дуба. Коли народжувався хлопець - коло хати садили дуб. Скільки ж їх, могутніх велетнів, пережили віки й лихоліття, постали перед нами свідками подій, припорошених пилом історії! Велична краса дуба викликає захоплення у кожнім селі, і місті. У спеку його могутня крона дає жадану прохолоду і затримує пил, а в дощ служить надійною парасолею.

Здавна любили українці і березу, її деревина використовувалась як будівельний матеріал. Березовий сік, який збирали навесні, був одним із найпопулярніших напоїв. Береза милує наш зір у будь-яку днину. Та найпривабливіша вона ранньою весною, коли тільки-но розвинуться ніжні, жовтаво-зелені, ще липкі листочки, і повітря сповнять п'янкі березові пахощі.

Цінували українці й тополю. З неї виготовляли човни. Листя тополі здатне очищати повітря від пилу. Зовні воно вкрите тоненькою плівкою клейкої речовини, до якої прилипає пил, а потім дощ його змиває на землю.

Послухайте легенду про тополю.

У бога Сонця був син - Фаетон. Він випросив у свого батька дозволу проїхатися по небу у золотій колісниці, яку тягнули четверо крилатих коней. Він не зміг впоратися з управлінням крилатими кіньми і загинув. Сестри Фаетона гірко плакали за ним. Горе дівчат було невтішне і боги перетворили їх у стрункі тополі.

Тополя в Україні - символ жіночої долі.

Верба - ніжне дерево, миле й дороге серцю українця. Наші пращури вірили, що вона охороняє людей і їх житло від злих духів. Народ переконався, що без верби малій, а отже і великій річці, вижити важко. Верба є запорукою чистоти і повноводності річок. Недарма народні прислів'я кажуть: „Де верба, там і вода”, „Верба водою живе, верба воду береже".

На листяні і хвойні поділяють також і кущі. Розгляньте гілочку бузку та ялівцю. До якої групи рослин належить бузок? (До листяних)

Доведіть, що ялівець належить до хвойних рослин.

Доведіть, що бузок і ялівець - кущі.

Назвіть, які ви знаєте кущі.

Калина коло хати - здавна найперша й найзначніша ознака оселі українця, як символ надійного життєвого щастя, родинного благополуччя і достатку. Про виникнення цієї назви народ склав багато легенд. У народі рубінові плоди калини стали символом мужності людей, які віддали своє життя і свою кров у боротьбі з ворогами. До того ж, вийнята із плоду сплющена насінина калини за формою схожа на полум'яне серце. Існують легенди про сміливих дівчат, що заводили у непрохідні нетрі, прирікаючи на загибель татаро-монгольські загони. Ці, сповнені сміливості і патріотизму, дівчата не побоялися смерті від шабель ворогів заради благородної мети - врятування рідних осель від ворожої навали. Легенди твердять, що саме з крові цих самовідданих дочок народу зросли калинові кущі. Калина використовується людьми як ліки при кашлі, серцевих захворюваннях. Наруга над калиною вкривала людину ганьбою. Дітям, щоб вони не нівечили цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз.

Дерева і кущі - багаторічні рослини, які живуть багато років. А серед трав'янистих рослин є однорічні, дворічні і багаторічні рослини. Однорічні рослини живуть протягом одного року: навесні проростають з насіння, влітку та восени квітують, дають плоди з насінням і відмирають.

Щоб дізнатися, які рослини є однорічними, відгадайте загадки:

Без рук, без ніг, а по тичині в'ється.

(Горох).

Повернулося до Сонця золоте денце.

(Соняшник).

Довгий, зелений, добрий, солоний. Добрий і сирий. Хто він такий.

(Огірок).

Дворічні трав'янисті рослини - це ті, що першого року життя проростають із насінини, але не квітують. Квітки і плоди з насінням з'являються у них на другий рік. Давши насіння, дворічні рослини відмирають.

Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, які рослини є дворічними:

Сидить дівчина в коморі,

а коса її надворі. (Морква).

Сидить вона на городі, вся в латках.

(Капуста).

Багаторічні трав'янисті рослини - живуть багато років. Мають довговічні підземні стебла - цибулини, бульби, кореневища. У них накопичуються підземні речовини. На цибулинах, бульбах, кореневищах є бруньки. Щороку з бруньок виростають надземні стебла, які квітують, дають плоди з насінням і відмирають. А цибулини, бульби, кореневища перезимовують у ґрунті.

Відгадайте загадки про багаторічні рослини:

Шкір має сім, сльози випускає всім.

(Цибуля).

Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.

(Картопля).

Що то за голова,

Що лиш зуби і борода.

(Часник).

Стоїть при дорозі на одній нозі

Хто її зрушить - плакати мусить.

(Кропива).

Білі кульки на стеблах красуються в полі,

Повіє легенький вітерець - стебла стають голі.

(Кульбаба).

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Які рослини називають деревами? Наведіть приклади дерев.

Які рослини називають кущами? Наведіть приклади кущів.

Які рослини називають трав'янистими? Наведіть приклади трав'янистих рослин.

Які рослини називають листяними, а які хвойними?

Наведіть приклади хвойних і листяних рослин.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити вплив систематичного використання народознавчого матеріалу на рівень навчальних досягнень учнів із курсу „Я і Україна" в 2 класі.

Ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу за рахунок впровадження запропонованої нами методики. Для цього впродовж експериментального дослідження ми проводили спостереження за активністю учнів на уроках, індивідуальні опитування учнів на уроках, а також контрольний зріз знань у формі письмового опитування наприкінці навчального року.

Для письмового опитування ми запропонували учням 2 класу такі завдання:

1. Основа обрядовості свята "Трійці":

а) культ рослин і тварин; б) культ рослин; в) культ тварин.

2. Рослини-символи, що притаманні українському народу - це:

а) береза, явір, ялина, липа;

б) верба, тополя, калина, чорнобривці;

в) клен, тополя, ромашка, каштан.

3. Свято, на яке весна зиму перемагає:

а) Пасха; б) Благовіщення; в) Стрітення.

4. Заповни за зразком таблицю „Символи України”.

Географічні

об'єкти

Рослини

Тварини

Славетні українці

Народне мистецтво

Літературні

герої

Споруди

Говерла

калина

лелека

Т. Шевченко

вишиванка

Котигорошко

Золоті ворота

5. Запиши від чого походять назви весняних місяців.

Березень ______________________

Квітень _______________________

Травень _______________________

6. З'єднай стрілками.

?

Великий Спас

Зима

? ?

Водохреща

?

Трійця (Зелені свята)

Весна

? ?

Івана Купала

?

Великдень

Літо

? ?

Різдво Христове

?

Святого Миколая

Осінь

? ?

Вербна неділя

?

Покрова

7. Запиши народні прикмети, за якими можна передбачити погоду у якусь пору року.

8. Запиши назви українських народних казок, у яких героями є тварини.

9. Запиши, в які ігри гралися українські діти в давнину.

10. Прочитай і запиши вислів, починаючи з виділеного кружечка. Поясни, як ти його розумієш.

Критерієм оцінювання результатів письмового опитування була якість виконання учнями завдань, тобто правильність та повнота відповіді. За кожне правильно виконане завдання №№ 1-9 учень отримував 1 бал, за правильно виконане завдання № 10 учень отримував 3 бали.

Результати виконання учнями завдань подано у вигляді таблиці 4.

Таблиця 4. Результати виконання завдань

Клас

Кількість учнів, що отримали бали

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ЕК

0

0

0

0

2

3

3

3

7

2

3

2

КК

0

0

1

3

2

5

2

4

4

2

1

0

На основі даних таблиці ми визначили рівні сформованості знань учнів (див. рис.1)

Рис.1. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного класів

Із діаграми видно, що рівень навчальних досягнень учнів експериментального класу вищий, ніж учнів контрольного класу. Високого рівня навчальних досягнень в експериментальному класі досягли 28% учнів, а в контрольному - 12%; достатнього рівня в експериментальному класі досягли 52% учнів, а в контрольному класі - 42%; середнього рівня в експериментальному класі досягли 20% учнів, а в контрольному - 42%; низький рівень знань в експериментальному класі не виявив жоден учень, а в контрольному класі цей показник становив 4%.

Наведені результати експериментального дослідження свідчать про те, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках „Я і Україна" в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал.

Висновки

Використання елементів народознавства в окремих видах роботи дуже важливе на сучасному етапі. Дітей треба навчити не просто спостерігати, а й бачити, чути цей бентежний світ, щоб вони відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помічати поруч дивне й загадкове, приховане від лінивого ока, використовуючи при цьому народний календар. І всього цього можна досягти, використовуючи елементи народознавства. Кожен народ, нація протягом багатьох віків виробили власну духовність, якою має оволодіти дитина в сім'ї, дитсадку, школі й далі - у вузі. Народною духовністю повинні бути пройняті всі навчальні предмети і навчальні заходи. Лише за таких умов підростаюче покоління стає народом своєї країни, нацією.

Нині діти опановують зразки національної культури. Використовуючи народознавчий матеріал на уроках „Я і Україна”, можна цікаво збагатити, урізноманітнити програмовий матеріал.

Народознавчий підхід у навчально-виховному процесі сприяє формуванню загальнолюдської моралі, готовності виконувати заповіти батьків. Використання досвіду, накопиченого попередніми поколіннями, допомагає впроваджувати в навчально-виховний процес все цінне з народної мудрості, активно залучати школярів до засвоєння спадщини свого народу, адже дитина, позбавлена можливості спиратися на досвід людства, не може розвиватись повноцінно.

Особливого значення ця проблема набуває в початковій школі. Адже добре відомо, що діти цього віку відрізняються підвищеною емоційністю, яскравим сприйманням навколишнього, що створює сприятливі умови для залучення їх до вивчення історії народу.

Розбудовуючи національну школу, необхідно враховувати надбання освіти інших країн, і насамперед, наш національний скарб - етнопедагогіку, педагогічну спадщину Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Грушевського, І. Огієнка, Г. Ващенка, С. Єфремова та інших, пошуки вчителів, учених.

Наукою і багатовіковою практикою переконливо доведено, що українська школа справді національна тоді, коли ґрунтується на українській етнопедагогіці, українській національній системі впливу на формування особистості й за орієнтацінний еталон має народні чесноти, норми християнської моралі, гармонію родинно-громадсько-шкільного виховання. Життя молодших школярів повинно будуватися з урахуванням народних традицій трудового, родинно-сімейного, морально-естетичного та духовного виховання. Такої точки зору дотримувались провідні українські педагоги, зокрема К. Ушинський, О. Духнович, І. Огієнко, Ю. Дзерович, П. Холодний, І. Бажанський, С. Русова, А. Волошин, Г. Ващенко, В. Сухомлинський.

Використання елементів народознавства на уроках та в позакласній роботі забезпечує всебічне і глибоке засвоєння учнями всього культурно-історичного шляху розвитку рідного народу. Розкриття навчального матеріалу всіх основ наук, змісту освіти в народознавчому аспекті створює сприятливі умови для виховання високоморальної особистості, повноправного господаря країни, палкого патріота й інтернаціоналіста. діяльності відіграє важливу роль у формуванні національної української культури.

Опрацювавши науково-методичну літературу з даної проблеми, ми дійшли висновку, що використання народознавчого матеріалу на уроках „Я і Україна" дає змогу вчителеві формувати у молодших школярів інтерес до природи, історії, культури і традицій рідного краю, розвивати морально-естетичні почуття, привчати учнів шанобливо ставитись до природи, людей, історичних пам'яток. У численних прислів'ях, приказках, обрядах відображено досвід поколінь, норми і правила поведінки. Пісні, легенди, прикмети, повір'я засвідчують поетичне сприймання навколишнього світу, що є досить характерним для українського народу.

Проаналізувавши чинні навчальні програми та підручники із навчального курсу „Я і Україна", ми з'ясували, що в курсі народні знання інтегровані з природничими та суспільними, проте включені вони в зміст курсу фрагментарно, без певної системи.

На основі вивчення педагогічної та методичної літератури ми визначили сукупність взаємопов'язаних педагогічних умов, дотримання яких буде сприяти ефективності використання народознавчого матеріалу на уроках „Я і Україна" в початковій школі. До таких умов належать:

у процесі добору народознавчого матеріалу необхідно дотримуватись критеріїв доступності, багатофункціональності, емоційної насиченості та особистісної значущості його для учнів;

використання народознавчого матеріалу в навчальному процесі має здійснюватися систематично та цілеспрямовано;

під час розробки методики використання народознавчого матеріалу необхідно враховувати вікові особливості молодших школярів, специфіку навчального предмету „Я і Україна" і спиратися на пізнавальну активність учнів.

На основі аналізу навчальної програми курсу „Я і Україна”, ми здійснили відбір народознавчого матеріалу до уроків в 2 класі. Під час відбору матеріалу ми враховували, що підготовка і проведення уроків „Я і Україна" із використанням народознавчого матеріалу повинні включати такі етапи:

Ретельний аналіз змісту теми, що вивчається, з точки зору можливостей використання народознавчого матеріалу.

Добір до теми необхідного народознавчого матеріалу.

Визначення, з якою метою буде застосовуватися народознавчий матеріал.

Визначення етапу уроку, на якому доцільно використати народознавчий матеріал (актуалізація знань учнів, перевірка засвоєних знань, умінь і навичок, вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого матеріалу).

Для перевірки гіпотези, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках „Я і Україна" в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал, ми провели експериментальне дослідження впродовж 2007-2008 навчального року на базі загальноосвітньої школи № 15 м. Тернополя.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за традиційною методикою, а для проведення уроків „Я і Україна" в експериментальному класі нами було підібрано народознавчий матеріал до тем, що вивчалися. За допомогою різноманітних жанрів фольклору (загадки, легенди, народні ігри, казки, скоромовки, прислів'я та приказки) ми намагались ознайомити учнів з історією, культурою, традиціями і звичаями українського народу, поведінкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять рослини, тварини людям, узагальнити знання учнів про взаємозв'язки в природі, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи тощо.

Отримані результати експериментального навчання дали змогу обґрунтувати його ефективність. Загалом під час аналізу результатів формувального експерименту виявилося, що наприкінці вивчення курсу „Я і Україна" в 2 класі рівень навчальних досягнень учнів експериментального класу вищий, ніж учнів контрольного класу. Зокрема, високого рівня навчальних досягнень в експериментальному класі досягли 28% учнів, а в контрольному - 12%. Крім того, низький рівень знань в експериментальному класі не виявив жоден учень, а в контрольному класі цей показник становив 4%.

Таким чином, систематичне, послідовне і цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу на уроках „Я і Україна”, в позакласній роботі сприяє удосконаленню відповідних знань, умінь і навичок молодших школярів, зацікавлює учнів і формує позитивну навчальну мотивацію, допомагає учням зосередити увагу на фактах, подіях і явищах оточуючої дійсності, сприяючи тим самим формуванню правильних уявлень і понять, з яких складаються усвідомлені й міцні знання про навколишній світ. У невимушеній обстановці діти набувають знань, які нагромадив наш народ протягом усього свого розвитку. Разом з тим, встановлено, що систематичне використання народознавчого матеріалу на уроках „Я і Україна" сприяє позитивному ставленню учнів до цього навчального предмету та підвищенню інтересу школярів до вивчення історії, культури, природи і традицій рідного краю.

Список використаних джерел

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства початкових класів: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

2. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2002. - 176 с.

3. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2003. - 176 с.

4. Барвистий світ навколо нас. Методичний посібник з питань екологічного виховання. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2007.

5. Бібік Н.М. До відродження традицій - через інтерес дитини // Початкова школа. - 1995. - № 3. - С.16-18.

6. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Особливості змісту й методики інтегрованого курсу „Я і Україна" // Навчання і виховання учнів 2 класу. - К.: Початкова школа, 2003. - С.384-411.

7. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 класу. - К.: Генеза, 2007. - 112 с.

8. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підручник для 2 класу. - К.: Форум, 2002. - 144 с.

9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. - С.321-333.

10. Вакалюк П.Г. Оповіді про дерева. - К.: Урожай, 1991. - 108 с.

11. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр „Академія", 2001. - 576 с.

12. Волкова С.В. Український фольклор у контексті формування морально-ціннісних орієнтацій особистості // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.132-136.

13. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы / Сост. Л.Ф. Мельчаков. - М.: Просвещение, 1981. - 158 с.

14. Вострікова Л.Д. Роль фольклору в процесі національного виховання особистості // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.136-141.

15. Горленко В.Ф., Раулко В.І. Народні знання і світоглядні уявлення українців // Радянська школа. - 1991. - № 1. - С.29-38.

16. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.

17. Гагарін М. Критерії добору української народної казки для виховання морально-естетичних почуттів // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.55-58.

18. Грущинська І. Реалізація українознавчого принципу у процесі навчання // Початкова школа. - 2004. - № 1. - С.28-31.

19. Дем'янюк Т.Д. Зміст та методика народознавчої роботи в сучасній школі. - К., 1996. - 106 с.

20. Довженок Г.В. Український дитячий фольклор. - К.: Наукова думка, 1984. - 470 с.

21. Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи / Укл. Л.М. Різник. - К.: ІСДО, 1994. - 64 с.

22. Ємець А., Шапка О. Українські літературні загадки в початковій школі // Початкова школа. - 2006. - № 5. - С.42-46.

23. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Зошит для 2 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 48 с.

24. З перлин народної мудрості / Упоряд. В.А. Юрович, М.Ф. Бриняк, З.М. Кочмар. - Жидачів, 1997. - С.5-52.

25. Загрева В.Я. Народознавство в навчально-виховному процесі // Початкова школа. - 1995. - № 5-6. - С.13-19.

26. Запереченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.28-30.

27. Запорожан З. Є. Екологія в початковій школі. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, 2005. - 252 с.

28. Іваницька А.І. Українська музична фольклористика (методологія і методика). - К.: Заповіт, 1997. - 391 с.

29. Клепач Н. Використання народознавчого матеріалу на уроках навчання грамоти // Початкова школа. - 2004. - № 11. - С.6-8.

30. Коровин А.И., Коровина О.Н. Календарь природы // Биология в школе. - 1991. - № 1-4.

31. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання: Концептуальні положення. - К.: Інформ.-вид. центр „Київ", 1993. - 108 с.

32. Кузьмич Л.В. Цікавий додатковий матеріал для уроків природознавства // Розкажіть онуку. - 2005. - № 19-20. - С.69-71.

33. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів // Початкова школа. - 1993. - № 1. - С.8-13.

34. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

35. Міщенко М. Дивосвіт. - К.: Веселка, 1990. - 205 с.

36. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

37. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

38. Парнюк М.О. Народні прикмети і передбачення. - К.: Наукова думка, 1975. - 128 с.

39. Похила Л.С., Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрість та її використання в процесі вивчення біології (розділ „Рослини”). - Тернопіль, 1992. - 89 с.

40. Програма з народознавства // Початкова школа. - 1990. - № 8, 9,10.

41. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - С.246-276.

42. Рєпа Н.О., Рєзник Н.О., Євграфова Л.І., Чугаєвський В.Г. Значення народознавства у вихованні культури школярів // Початкова школа. - 1993. - № 4. - С.39-41.

43. Рощин А.Н. Сам себе синоптик. - К.: Радянська школа, 1990. - 195 с.

44. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-S, 1997. - 256 с.

45. Сивачук Н. Виховний потенціал українських народних колискових пісень // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.51-55.

46. Сидоренко Н., Веснянко Л. Уроки з курсу „Я і Україна" в 2 класі // Початкова школа. - 2007. - № 3. - С.36-37.

47. Синцова А.А. Использование на уроках элементов устного народного творчества // Начальная школа. - 1996. - № 5. - С.15-19.

48. Система виховання національної самосвідомості учнів загальноосвітньої школи / За ред. Д.О. Тхоржевського. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1999. - 294 с.

49. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. - К.: Мистецтво, 1993.

50. Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи вивчення народознавства в школі // Початкова школа. - 1990. - № 12. - С.2-8.

51. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К.: Вища школа, 1992. - 312 с.

52. Ступак Ю.П. Виховне значення українського фольклору. - К.: Радянська Україна, 1960. - 32 с.

53. Сухомлинська О.В. Сучасні цінності у вихованні: проблеми, перспективи // Шлях освіти. - 1996. - № 1. - С.24-27.

54. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Радянська школа, 1988. - 272 с.

55. Хренов Л.С. Народные приметы и календарь. - М.: Агропромиздат, 1991. - 64 с.

56. Черуха З.В., Давидюк Л.П. Українська етнопедагогіка. - Рівне, 1995. - 68 с.

57. Шевченко Н. Уроки з природознавства // Початкова школа. - 2007. - № 10. - С.37-39.

58. Школьна З.І., Іващенко В.А. Обрядові свята весни // Початкова школа. - 1993. - № 4. - С.24-26.

59. Щур-Храплива Л. Українські народні звичаї в сучасному побуті. - Львів: Фенікс, 1990.

60. Юрович В. Фольклор про природу як засіб підвищення ефективності уроків природознавства // Початкова школа. - 2005. - № 6. - С.34-38.

Додатки

Додаток А

Українські народні казки

ЧОМУ ЗАЙЦІ СІРІ

На золотім престолі засів Всемогутній володар світу, щоб вислуховувати просьби різних звірів. Прийшла черга до зайців. Тоді виступив найстарший з них перед володарем і каже:

Всесильний Володарю, усіх звірів ти оздобив гарними кожушками, один тільки наш рід дістав просту сіру одіж. Дай нам іншу шерсть - чорну, білу, рябу, щоб звірі з нас не сміялись.

Добре, любі дітоньки, хай буде по волі вашій.

І тільки це Володар сказав - змінилась шерсть у зайців. Одні дістали білі кожушки, інші - чорні, ще інші - червоні, а другі - рябі. Дуже втішились зайці і розбіглись по лісу і полю. Та тільки де не показались, зараз побачили їх орли, яструби, лисиці і стрільці та почали за ними ганятись і убивати. Насилу вдалось їм утікти в гущавину.

Ой, тяжко жити, кожен ворог тепер нас бачить, - сказав найстарший заєць, - у нас їх багато. Скоро вигублять увесь заячий рід. Ходімо до Всемогутнього, щоб повернув нашу одіж.

Як сказали, так і зробили - пішли. Вислухав їх володар і каже:

Знав я, що ви знову прийдете до мене.

Сіру одіж я вам дав на те, щоб ваші вороги не могли вас так скоро побачити і так скоро убивати. Бачите тепер, що це було для вашого добра. Та хай буде по вашій волі. Дістанете знов сірі кожушки, але на вічну пам'ятку вашої немудрої забаганки деякі з вашого роду зостануться в різнокольоровій одежі, та будуть жити біля людської хати, як свійські зайці - кролики. І з того часу мають зайці свою давню сіру шерсть.

ЛИСИЦЯ І ЖУРАВЕЛЬ.

На болоті, в очереті, на купині жив журавель. Там же, трохи оддалік, жила лисиця. Вони щодня зустрічалися, їм не раз доводилось вести між собою розмову про своє життя. Разів два ходили в куми до дрохви. Одного разу лисиця попрохала журавля до себе в гості:

Приходь, куме, до мене в гості, а то ми з тобою вже давно познайомились, а досі одне в одного не були в домі.

Добре, кумасю, сьогодні зайду.

Лисиця побігла додому, наварила молочної каші з манної крупи, розмазала її по тарілці, стала дожидатись гостя. Прийшов журавель. Лисиця заходилась його угощать.

Їж, їж, куме, не стісняйся, будь як вдома.

Журавель нахилив голову до тарілки, довбав носом по тарілці, нічого не зачепив, у рот ні одної крихти не попало А лисиця не дрімала: швиденько язиком лизь, лизь і вмить, спорожнила тарілку, потім каже журавлеві:

Не положи гніву, куме, бо потчувать нічим. Чим багата, тим і рада.

Журавель дуже розгнівався на лисицю, за її безсовісні хитрощі, але нічого на це не сказав, а тільки подумав:

Погоди, я тебе угощу ще не так, будеш довго згадувать кума.

Ідучи від лисиці, журавель, в свою чергу, попросив її на обід:

Приходь же ти, кумасю, до мене завтра. Я приготую смачний обід.

Добре, добре, прийду, твоя гостя.

Журавель здобув кубушку з вузеньким горлом і глечик з широким горлом. В кубушку наложив рисової каші з маслом, а в глечик кинув мишку, і став дожидатись гостю. Дивиться - мчить лисиця. Він низенько поклонився і каже:

Милості просю, кумасю, обідать. В мене обід з двох блюд.

Почали вони обідать. Журавель раз за разом встромляє голову у кубушку, на весь рот ковтає кашу, а лисиця вертиться біля кубушки, хвостом виляє, та тільки облизується. Каші дістати так і не змогла. То понюхає, то лизне край горла кубушки, то пильно подивиться в середину, а голову ніяк не може просунути. Лисиця бачить, що журавель доїдає кашу, одійшла од кубушки і прийнялась до глечика. Побачивши в глечику мишку, сказала:

Ти, куме, доїдай, а я за друге блюдо приймусь, аби швидше.

Лисиця кинулась до глечика і насилу всунула в нього свою голову, саме в горлі дуже туго йшло. Просунула голову в горло, почала клацать зубами, ловити мишу. Мотала головою, доки миша попала їй в рот. Вона схрупала мишу і почала пригадувать, як їй освободити свою голову. Журавель доїв кашу і каже:

Не положи гніву, кумасю, угощать більше нічим. Чим багаті, тим і раді.

Лисиці стидно стало, що вона через свою жадобу влізла в глечик з головою і ніяк не може висунути звідти голову. Побрела од журавля з глечиком лисиця, зблудила з дороги і поплелась куди попало. Наткнулась вона на пастухів. Пастухи похватали кийки, окружили лисицю. Вона куди не поткнеться - все на кийок наткнеться. Один хлопець невзначай ударив кийком по глечику і розбив його. Лисиці тоді видно стало куди тікати. Шмигнула од пастухів і помчала щодуху, аж курява встала.

З того часу дружба між журавлем і лисицею розсохлась. Лисиця утекла в ліс і вже більше ніколи з журавлем не зустрічалась.

ОРЕЛ І КРІТ

Весною орел надумав майструвати гніздо. Вибрав старий-престарий, густий та високий, а на кінці гілчастий. Коли орел почав майструвати гніздо, з-під землі виліз кріт і побачив, що орел працює над гніздом. Йому жаль стало, що орел дарма прикладав своє старання, бо він знав, що дуб не сьогодні так завтра повалиться. Всі корені дуба потрощені. Кріт підняв голову і сказав:

Не мости на цьому дубі гніздо, у нього всі корені підгнили. Коли підніметься буря, він повалиться, дарма пропаде твоя праця, і ти занапастиш своїх дітей.

Орел розсердився і з серцем відповів:

Твоє діло в землі копатися, а не учити того, хто більше забув, чим ти знаєш.

Кріт каже:

Хоч ти, орел, і багато знаєш, а того знать, що я ти не можеш знать. Не хочеш мене послухати, і не опісля будеш жалкувати.

Орел сердито крикнув на крота:

З таким сліпцем, як ти, я і розмовляти не хочу.

Кріт поліз під землю. Пройшов тиждень, пройшов другий, вилупились орлята. Орел з орлихою були дуже раді, не могли налюбуватись на своїх діток. Не пройшло і трьох днів, як піднялась велика буря: ліс зашумів, загудів, піднялася тріскотня. Як налетіла буря на том самий дуб, де було орлине гніздо, він бідняга скрипів, скрипів і не видержав - разом із землею вивернуло його. Впав дуб на землю, а орлятам попадавши з такої вишини на землю, розбились. Орел з орлихою поплакали, а горю своєму все ж таки не допомогли. Тоді орел згадав про крота: „Дурний я, чого не послухав крота, не прилучилось би такого нещастя".

Недарма кажуть старики, що і з великим умом без практики і досвіду можна в дурнях зостатись.

СОНЦЕ, МОРОЗ І ВІТЕР

Ішли Сонце, Мороз і Вітер битим шляхом усі три і зустрічають чоловіка. Глянув він на них і каже:

Доброго здоров'ям! Та й пішов собі.

Стали вони між собою сперечатись; кому з них він сказав „Доброго здоров'я!" Доганяють його й питаються:

Кому з нас, чоловіче, ти доброго здоров'я побажав? А він каже:

А ви хто такі будете?

Один каже:

Я - Сонце.

Другий:

Я - Мороз.

А третій:

А я, - каже, - Вітер.

Ну то я Вітрові сказав.

От Сонце й каже:

Я тебе в жнива спалю.

А Вітер:

Не бійся, я повію холодом і буду тебе холодити.

А Мороз нахваляється:

Я тебе взимку заморожу.

А як ти, Морозе, будеш морозити, то я ані повійну, - от він і не замерзне.

ЯК КВІТЕНЬ ДО БЕРЕЗНЯ В ГОСТІ ЇЗДИВ

Колись давно покликав Березень Квітня до себе в гості. Квітень поїхав возом, а Березень заходився та такого наробив, що мусив Квітень додому вернутися: сніг, мороз, завірюха! - не можна возом їхати.

На другий раз знов поїхав Квітень до Березня в гості, та на цей раз уже не возом, а саньми. Березень пустив тепло, сніг розтав, річки розлилися, - знов мусив вернутися Квітень.

Зійшовся квітень з травнем і скаржиться:

Скільки вже разів зриваюсь їхати до Березня в гості, та ніяк не доїду - ні возом, ні саньми. Поїду возом - зробиться зима така, що й осі пообмерзають, і колеса не крутяться; доїду саньми - теплінь така стане, що ні возом, ні саньми.

А Травень і каже:

Я тебе навчу, як доїхати. Зроби так: візьми воза, сани й човен, то тоді, певне, доїдеш.

Послухав Квітень і, діждавшись слушного часу, зробив так, як порадив Травень: їде саньми, а на санях воза й везе. Березень дав тепло, і сніг розтав. Тоді Квітень кладе сани й човен на воза і таки далі їде. Став знову мороз і сніг - Квітень знов поскладав човен і воза на сани. Далі розтав сніг, розпустило скрізь річки, і не можна їхати ні саньми, ні возом. Тоді Квітень склав на човен сани й воза і поїхав ще швидше по воді. Приїхав до Березня в гості так, що той і не сподівався.

Здивувався Березень та й питає:

А хто тебе навчив, як до мене дістатися?

Та, спасибі йому, Травень порадив, як їхати.

Березень і каже тоді:

Зажди ж ти, Маю, я ще тобі крильця обшмагаю!

Так від цього й тепер часто в Травні березневі морози бувають, бо Березень і досі сердиться на Травня.

Додаток Б

Легенди

ЛЕГЕНДА ПРО БЕРЕЗУ

У незапам'ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху.

Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав із княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров'ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі.

Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалісно, мовби когось оплакуючи ржав.

Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою.

Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. З лікувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сік берези. А що гарна, як тиха сумовита пісня, то теж не диво, бо хіба може бути на землі хтось кращий, ніж мати для сина?

ЛЕГЕНДА ПРО ПІДСНІЖНИК

Колись, дуже давно, квіти цвіли круглий рік. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Захотів сніг, щоб і на нього люди дивились і щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: „Я червона, і все навкруги буде червоним", - і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички і нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до І ніхто не допоміг снігові. Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той дав йому трохи білого кольору. І відтоді, коли сходить сніг, з'являються підсніжники.

ЛЕГЕНДА ПРО КАЛИНУ

Одного разу в українському селі було весілля. Зібралося дуже багато вродливих дівчат. І саме в розпалі гуляння на село налетіли татари. Завойовники побачили красунь і почали ловити їх, щоб продати в Царгороді. Дівчата, аби не потрапити в неволю, повтікали на болота. Ординці погналися за ними і потрапили в трясовину. Там, де сконали вороги, - з'явилися гнилі купини, а на тому місці, де загинули українські дівчата-зірки, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу красу порівнюють з калиною. Про цей чарівний кущ складено безліч пісень, віршів і приказок.

НАРЦИС

В одному селі жив дуже вродливий парубок. Він любив ходити на берег річки і, схиливши голову, дивитися у воду на свою вроду. Одного разу повз того хлопця йшов лихий чаклун. Йому стало заздрісне, що парубок гарний.

Чаклун розсердився і сказав хлопцеві:

Віднині ти завжди дивитимешся у воду, - і перетворив його на нарцис.

У цієї гарної квітки голівка схилена і ніколи не підводиться. Ніби сидить красень-хлопець і дивиться у воду.

ЯК ЛЕЛЕКИ ДІТЕЙ ВРЯТУВАЛИ

Давно це було, коли на українську землю? нападали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, виженуть худобу, заберуть у полон жінок і дітей. А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стукотом дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко були козаки, не почули. І тоді птахи, підхопивши на крила потерпілих малюків, піднялися високо-високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. А лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам на Україні завжди раді.

Додаток В

Прислів'я і приказки

Людина і суспільство:

Добре в тій сім'ї живеться, де гуртом сіється і жнеться.

Хто старших зневажає, той добра не знає.

Гостре словечко коле сердечко.

Шабля ранить голову, а слово - душу.

Умій сказати, умій і змовчати.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Дружби дружбою шукають.

Ввічливості всі двері відчиняються.

У кого серце вовче, той їсть кого хоче.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

На добро відповідають добром.

Неправдою світ пройдеш, а назад не вернешся.

Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводилися із тобою.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Все купиш, лише тата й мами - ні.

Сім'я без батька - як хата без даху.

На сонці тепло, а біля матері добре.

У дитини заболить пальчик, а в мами - серце.

Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

Бабусине слівце - плідне зеренце.

До свого роду - хоч через воду.

Здоров'я - найбільше багатство.

Хто здоровий, той багатий, а хто недужий, той бідний.

Здоров'я за гроші не купиш.

Як нема сили, то й світ не милий.

Хвороба нікого не красить.

Поки здоров'я служить, то чоловік не тужить.

Здоров'я маємо - не дбаємо, а втративши, плачемо.

В здоровому тілі - здоровий дух.

Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки молодий.

Де рідний край, там і рай.

Вдома і стіни гріють.

Маленька праця краща за велике безділля.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Бджола мала, а й та працює. Діло майстра величає.

Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні.

Тримай хату, як у віночку, а рушничок на кілочку.

У чепурній оселі і життя веселе. Без охоти нема роботи.

Не кажи - не вмію, а кажи - навчусь.

Без труда нема плода.

Не все одразу дається, а потроху та помалу, то буде користі чимало.

Рослини і тварини:

Рослина - землі окраса.

Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

Ліс не школа, а усіх учить.

Як листя жовтіє, той поле смутніє.

Травень ліси ошатно вбирає, літо в гості чекає.

Зрубав одне дерево - посади троє.

Посадив дерево - себе прославив, посадив сад-рід прославив.

Без дощу і трава не росте.

Ліс і вода - брат і сестра.

Ліс - природне багатство.

Ліс - природне багатство.

Без верби й калини нема України.

Де верба, там і вода.

Рання квітка сніг ламає.

Де дуби, там і гриби.

Дороге дерево не тільки плодами.

Не з кожного цвіточка ягідочка.

Де один грибок, там цілий вінок.

Верба, що лугова трава: її викосили, а вона тому рада.

Лиса вбили - курям радість.

У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.

Здорове дерево дятел не довбає.

Зозуля житнім колосом удавилася.

Реве ведмідь не тому, що бджоли йому меду не дали.

Природні явища:

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

Березень з водою, квітень з травою, травень з квітами.

На стрітення повертається птиця до гнізда, хлібороб - до плуга.

У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.

В серпні літо до осені біжить підскоком.

Осінь іде і дощ за собою веде.

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, припікає і поливає.

Листопад зимі ворота відчиняє.

Земля - найбагатша, вода - найсильніша.

Всі ріки до моря ведуть.

Вода, що витекла, назад не повернеться.

Великі річки з малих джерел витікають.

Буря і дуба звалить.

Зимою деньок, як комарів носок.

Лютневий сніг весною пахне.

В лютому сонце іде на літо, а зима - на мороз.

Весна відмикає джерела і річки.

Травень ліси одягає, літо в гості чекає.

Осінь на строкатому коні їздить.

В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі підбирайся.

Плаче жовтень холодними сльозами.

Листопад білими кіньми їде.

Вогонь - біда, і вода - біда, а без вогню і води ще більша біда.

Повітря дорожче від золота.

Вітер на дворі - радість і горе.

Море - рибальське поле.

Екологічні взаємозв'язки в природі:

Багато снігу - багато хліба.

Зима без снігу - не буває.

Дощ у посуху - золотий дощ.

Без дощу і трава не росте.

Весняний дощ зайвим не буває.

Колос не спіє, коли сонце не гріє.

Люди раді літу, бджоли раді цвіту.

Буде дощик - будуть і грибочки.

Не довіряй, козу вовкові, а капусту

Де звіру живеться, там він і ведеться.

Як багато птиць, то не буде гусениці.

Де багато пташок, там мало мурашок.

Малий хробак великого дуба підточить.

Вночі панують сови та сичі.

Не потрібна солов'ю золота клітка, кращая вітка.

Великий сніг врожай зберіг.

Великі ліси - глибокі сніги.

Сніг - ковдра для пшениці.

Раннє сонечко - ранні пташки.

Літо запасає, а зима забирає.

Літо дає коріння, а зима насіння.

Коли в маю дощ не випаде, то й золотий плуг не виоре.

Кущі та дерева - берегів обереги.

На будь-яку квітку бджілка сідає, бо квітка, її радо вітає.

Кожна травинка має свою росинку.

Ліпше сире жито жати, як має ним вітер тріпати.

Де волошки, там хліба трошки.

Весняний дощ ростить, осінній - губить.

Природа і праця людей:

Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.

Тому горе, хто мілко оре.

Глибше орати - більше хліба мати.

Посій упору - будеш мати зерна гору, сій вчасно - вродить рясно.

Сніг землеробу дорожчий за срібло,

Дощ упору - золото.

Весняний день рік годує.

Хто весною ледачий, той цілий рік плаче.

Дощ у травні - буде хліб славний.

Травень створює хліба, а червень - сіно,

Що влітку вродилося, то взимку згодилося.

Кому влітку холод, тому взимку голод.

Що влітку збереш, те взимку на столі знайдеш.

Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.

Липень - маківка літа, втоми не знає, все прибирає.

Весна багата квітками, а осінь - снопами.

Квітень славиться квітами, а осінь - плодами.

Людина живить землю, а земля - людину.

Землі кланяйся низько - до хліба будеш близько.

З глибокої борозни високий хліб росте.

Як рік поле дармує, то на другий за три вродить.

Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.

Казав овес: „Сій мене в болото - буду як золото".

Казав ячмінь: „Сій мене в грязь - то будеш князь".

Каже гречка: „А мене хоч в золу, аби в пору".

Кукурудзу посієш до дощу - матимеш сало до борщу.

Сій овес у кожусі, а жито - в брилі.

В серпні у хлібороба три турботи: і косити, і орати, і сіяти.

Де сніг буде - хліба прибуде, де вода розіллється сіна набереться.

Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.

Дощ у жнива - як п'яте колесо до воза.

Хто спить весною, той плаче зимою.

У червні на полі густо, а у дворі пусто.

Вода - мати полів, а без матері не проживеш.

Сонце - батько, а вода - мати врожаю.

Охорона природи:

Зрубали дерева - прощайте птахи.

Діброви та ліси - нема в краї більшої краси.

Багато лісу - не губи, мало лісу - бережи, немає лісу - посади.

Рослини - землі окраса.

Ліс і вода - брат і сестра.

Бережеш дерево - бережеш життя.

Де знищується природа, там закінчується життя.

Якщо хочеш щось побачити в лісі - стань невидимим.

Хочеш у лісі щось побачити - навчись по лісі ходити

Не привик ліс до наших коліс.

Одна людина в лісі залишає слід, десять - стежку, сто - ...

Додаток Г

Народні прикмети передбачення погоди

Падає лапатий сніг - на потепління.

Собака качається по землі - на сніг.

Якщо після морозів небо вкривається хмарами - буде снігопад.

Шибки у вікнах пітніють - буде потепління.

Якщо свійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило - буде холодно.

Якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок - на ясну погоду. А сідають на нижні гілки (в крону) - на вітер.

Якщо дерева вкриті інеєм - на потепління.

Закружляли в повітрі лапаті сніжинки - буде відлига.

Якщо вранці з'являються темні хмари - чекай дощу завтра або вдень.

Якщо Сонце сідає в хмари - погода погіршиться.

Якщо вранці трава вкрита рясно росою - дощу не сподівайся.

Якщо роси мало або зовсім відсутня - вдень чекай дощу.

Ввечері тепліше, ніж вранці - чекай негоди.

Дим стелиться по землі - на негоду.

Зима без снігу - літо без хліба.

Горобці ховаються під стріху - на мороз.

Сніг налипає на дерева - чекай тепла.

Пізній листопад - на сувору і довгу зиму.

Тихо і задушливо влітку - на грозу.

Дим піднімається вгору стовпом - на ясну погоду.

З берези тече багато соку - на дощове літо.

Кульбаба рясно вкрили всю долину - на ясну догідливу днину.

Якщо ліс без дощу шумить - чекай дощу.

Перисті хмари - на вітер.

Купчасті хмари - на дощ.

Будяк коле боляче - сонячна погода утримається, а якщо коле слабо - ждіть дощу.

Рипить під ногами сніг, далеко чути голоси - на мороз.

Якщо горобці пурхають під стріху чи дах із пір'їною або соломою у дзьобі - незабаром ударять морози.

Осінній туман - на дощ.

Вранці не вийшли квіти із води латаття білого - після обіду буде дощ.

Перед дощем закриваються квітки кульбаби.

Кілька днів на небі білі хмари - на похолодання, темні - на дощ.

Павутиння стелиться по рослинах - до тепла.

День починається туманом - потепліє.

У саду чи лузі дуже запахли квіти - без дощу не обійдеться.

Якщо закриваються квіти кульбаби - буде дощ.

Сильний вітер під час дощу - до хорошої погоди.

Горобці купаються в поросі - буде дощ.

Комарі та мошкара в'ються стовпчиком - буде гарна погода.

Коники сюркочуть дотемна - на спеку.

Рання роса - на гарну погоду.

Жаби гучно квакають - бути дощу.

Грудень холодний та сніжний - хліб буде буйний ти пишний.

Січень без снігу - осінь без хліба.

Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть вози.

Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

Березень спочатку хмарний, всередині болотний - сніп буде намолотний.

Як марець ясний, то май щасний.

Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.

Як у травні дощ надворі, то восени будуть повні комори.

Птахи з-за моря вертають - плуги з полем розмовляють.

Мокрий квітень, сухий май - для картоплі буде рай.

Як сухий і теплий май - скупий буде урожай.

Опеньки з'явились - літо скінчилось.

Додаток Д

Загадки

Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини)

Зелена, а не луг, біла, а не сніг, Кучерява, та без волосся. (Береза)

Весною веселить, літом холодить,

Восени годує, зимою гріє. (Дерево)

Серед літа - метелиця:

Пух летить і стелиться. (Тополя)

Для пилки й рубки,

Для чобіт і шубки,

У кошик свинарці,

На стіл - для заварки. (Дуб)

Весною росте, літом цвіте,

Восени осипається,

Зимою відсипається;

А квітки - на медок,

Лікує від грипу, кашлю і хрипу. (Липа)

Зимою і літом - одним цвітом. (Ялина, сосна)

Червоний колір має, а винний смак,

Кам'яне серце, а чому це так (Вишня).

Весною біле, літом зелене, Восени жовте, зимою добре. (Груша).

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены