Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі

Народні ігри

Мак (гра-хоровод)

За допомогою лічилки діти вибирають з-поміж себе Мака. Потім, взявшись за руки, роблять коло. В середину кола сідає Мак та імітує рухами співаний текст. Діти співають:

Ой на горі льон, при долині мак.

Мак, маки, маківочки, мої любі паняночки!

Станьте ви так, як на горі мак.

Проспівавши раз, запитують у Маку:

Козачок, козачок, чи виорав на мачок?

Мак відповідає:

Виорав!

Козачок, козачок, чи посіяв мачок?

Посіяв!

Козачок, козачок, чи посходив мачок?

Посходив!

Козачок, козачок, чи нора полоть мачок?

Пора!

Козачок, козачок, чи цвіте вже мачок?

Цвіте!

Козачок, козачок, чи поспів мачок?

Поспів!

Козачок, козачок, чи пора трусить мачок?

Пора!

Після цього діти по-двоє повертаються обличчям один до одного, піднімають руки і б'ють один одного правою долонькою об праву, а потім лівою долонькою об ліву і т.д. Одночасно діти слідкують за Маком, який намагається тихенько вислизнути з кола. Хто його наздожене і зловить, той стає Мак, і гра продовжується.

Маківниці (гра-хоровод)

Діти утворюють коло (якщо дітей багато, то утворюють два кола, які під час гри рухаються в різні сторони), два-три гравці стають в середині кола і виконують ті ж рухи, що і всі діти, тобто імітують: посів маку „висівають” з пучки в рядочок, „полють" сапкою, „в'яжуть" (перев'язують один одної пояском чи стрічкою), „тереблять” (кулачком однієї руки постукують по долоньці другої, потім навпаки). Діти беруться за руки і перші два рядочки кожного куплету співають, рухаючись по колу, а два останні рядки повторюють двічі і супроводжують відповідними рухами, стоячи на місці.

По горі льон, льон,

По долині мак, мак,

Любі наші маківниці,

Сіяти би так, так.

По горі льон, льон,

По долині мак, мак,

Любі наші маківниці,

Полоти би так, так.

По горі льон, льон,

По долині мак, мак,

Любі наші маківниці,

А жати би так, так.

По горі льон, льон,

По долині мак, мак,

Любі наші маківниці,

Теребити б так, так.

По останніх словах ведучий вигукує: „Ой, розсипався! ” Діти, що були в середині великого кола, тікають і біжать до ведучого, а інші їх доганяють. Кого впіймають - забирають у своє коло, і гра продовжується. Виграє той, хто залишився в середині великого кола сам.

Примітка:

1. Ловити гравців можна лише за межами великого кола.

2. Гравця, що підбіг до ведучого і торкнувся його рукою, вже не ловлять.

Льон

Діти стають поруч один одного, а коли їх багато (десять і більше), то стають у два ряди обличчям один до одного на Відстані 2-3 метри. Запитання до матері співають, стоячи рівно, а, співаючи приспів, рухами показують, як виконувати те, про що йдеться в тексті. Якщо діти стоять у два ряди, то вони поводять себе так, ніби показують один одному, як саме треба виконувати дану роботу.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон брати?

Приспів: От так, от і так!

От і ось як, от і так!

При долині, при лужку,

При крутому бережку

Льон, мати, льон!

Льон, мати, льон!

Діти насипають насіння льону у фартушки.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон сіяти?

Приспів.

Набирають у жменьку насіння з фартушка і „сіють", описуючи рукою перед собою півколо, повільно роблять два кроки вперед і назад.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон вибирати?

Приспів,

Нахиляються вперед, „виривають” з коренем льон і кладуть поруч.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон молотити?

Приспів.

Присідають і „палицею” б'ють по купці льону.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон мочити?

Приспів.

Беруть у руки льон і „опускають у воду".

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон витягати?

Приспів.

Витягають льон „з води".

Скажи ж мені, моя маги,

Як той льон посушити?

Приспів.

Схиляються вперед і стелять - розрівнюють льон „на березі”.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон потерти?

Приспів.

Імітують процес руйнування твердої частини соломи і льону на терниці.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон брати?

Приспів.

Імітують рухи ноги і рук при роботі з прялкою, кужелем і веретеном.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон поткати?

Приспів.

Імітують роботу на домашньому ткацькому верстаті.

Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон поносити?

Діти струнко випрямляються. Дівчатка стають навшпиньки, руками беруться за спіднички; хлопчики беруть руки в боки - всі, співаючи приспів, довільно повертаються то вліво, то вправо, демонструють нове гарне вбрання.

Грушка

Гра супроводжується хороводом. Одна дівчинка встає в центрі кола і відтворює рухи, про які йдеться в пісні:

Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку посаджу, посаджу.

Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку піділлю, піділлю.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже росте, вже росте.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже цвіте, вже цвіте.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка відцвіла, відцвіла.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже паліє, паліє.

Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку потрясу, потрясу.

Додаток Ж

У різні пори року приваблива земля (творчий проект)

Під час цього проекту кожен учень мав змогу виявити свої здібності. Клас було поділено на чотири групи: „Зима", „Весна", „Осінь", „Літо". Кожна група виготовляла свою емблему і оспівувала свою пору року. Підсумок дав змогу переконатися, що кожна пора року має власну, неповторну красу, Це діти підтвердили таночком, у якому закружляли всі пори року.

Хід свята

Вчитель. Перша сестра - від квітів рябіє,

Друга сестра - палить, як вогнище,

Третя сестра від дощів мокра,

А четверта сестра сувора - жах! (Пори року: весна, літо, осінь, зима).

Сьогодні ми помандруємо в гості до прекрасних сестер. Кожна з них приваблює своєю красою. Хто ж буде першою?

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає.

Коли, діти, це буває? (Восени)

Діти. Доброго дня, сестрице!

Осінь. Доброго дня, я - Осінь.

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі,

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

У мене є дуже гарні помічники. Познайомтеся з ними.

Вересень. Звозить Вересень в комори

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

Жовтень. Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить,

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

Листопад. Листя з лип і беріз осипається.

Стали трави, стежки золотистими,

А тоненькі гілки - та й безлистими.

Осінь. Люди завжди мене прославляли. І багато цікавого помічали.

Народні прикмети. Грім у вересні - на теплу погоду. Сухий вересень - на пізню зиму. Ранній листопад - на холодну зиму.

Вчитель. Багато цікавого ми дізналися про Осінь. Але мандрівочка продовжується і ми завітаємо до другої сестрички. Хто ж вона?

Стало біло навкруги -

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма

Здогадались? Я,. (Зима)

Вчитель. Цікаво, чи справді наша сестричка така сувора? Познайомимося з нею!

Діти. Доброго дня, сестрице!

Зима. Доброго дня, я - Зима.

Зима! Зима! Усякий знає,

вона холодною буває.

Летять, кружляють, як пушинки,

Легкі білесенькі сніжинки.

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така чудова!

А ось мої помічники. Познайомтеся з ними.

Грудень. Змерзлим груддям скрізь і всюди

Вкрилось поле і шляхи.

Це вже Грудень! - кажуть люди

І вдягають кожухи.

Січень. Ліс під інеєм дріма,

По землі іде зима.

Входить пишна і велична

В крижану господу січня.

Лютий. Хоче Лютий, щоб на світі

Панувала вік зима.

Та поволі сонце гріти

Починає крадькома.

Зима. В народі багато цікавого про мене кажуть.

Народні прикмети. Землею дим стелиться - виглядай метелицю. Уночі іній на дерева ліг - не випаде вдень сніг.

Вчитель. Гарна, білосніжна сестричка-Зима! Але мандрувати нам далі пора, а до кого відгадайте:

Все у зелені довкола:

Пасовища, ліс і поле.

І в сороки новина -

Облітала всіх вона,

Сповіщаючи:... (Весна)

Діти. Дорого дня, сестрице!

Весна. Доброго дня! Я - Весна!

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

У мене є чарівні помічники, які разом зі мною прикрашають землю. Познайомтеся з ними.

Березень. Трудився Лютий до світанку

І заморозив геть струмок.

А Березень підкрався вранці

І схрумав нишком весь льодок.

Квітень. Недарма це місяць - Квітень,

Вся уквітчана земля.

Вкрились першим первоцвітом

Луки, гори і поля.

Травень. У зелених травах,

У вінку барвистім

Красень місяць Травень

Завітав у місто.

Весна. Багато цікавого люди за мною помічали.

Народні прикмети. Було багато пролісків - гарно вродить картопля.

Квіти пахнуть здалека - на вітер.

Вчитель. Приваблива наша красуня Весна. Та у нас є ще сестричка одна. Хто ж вона?

Маки вогняно цвітуть.

Вишні дозрівають.

Соковиті полуниці

В кошики збирають.

Дітвора весела й дружна

В таборах відпочиває,

Коли це буває?... (Влітку)

Діти. Доброго дня, сестрице!

Літо. Доброго дня! Я - Літо!

Ходять в парі Сонце з Літом,

Обсипають землю цвітом.

Ягідками та плодами.

Різною пашницею -

Житом і пшеницею.

Я хочу вас познайомити зі своїми помічниками.

Червень. Ходив по лісі червень,

Суниці розгубив.

Бо, кажуть, як малята,

Суниці він любив.

Липень. У саду від плодороду

Гнуться віти.

По городу ходить липень працьовитий.

Серпень. Нагостривши серпи,

Вийшов серпень у степи, -

Урожай збирати,

Літо прославляти.

Літо. Спостережливі, працьовиті люди часто помічали багато цікавого. Народні прикмети. Червень - рум'янець року. Як сіно косять, то дощів не просять. Липень - вершина літа.

Вчитель. А зараз батечко рік приготував для кожної сестри завдання. А їхні помічники їм допоможуть. Кожна Із сестер повинна скласти так слова, щоб відшукати своє ім'я.

Вчитель. Пори року подружились,

У таночку закружились.

(Діти виконують танок)

У різні пори року приваблива земля.

Усі це відчувають, коли спостерігають,

Земля прекрасна восени,

Узимку, навесні і влітку.

Про це слід пам'ятати

І вам, маленькі дітки.

Примножувать її красу,

Як ранішню туман росу

Примножує довкола.