Що змінилося від зміни наголосу? (Значення слова.)

Читання складів -- закритих та із збігом приголосних.

Визначення, які з них складають слово, а які можна доповнити до цілого слова.

Читання слів парами в стовпчиках, порівняння їх за вимовою і написанням.

Читання слів, які відрізняються однією буквою; одним складом.

Читання скоромовок. Заучування їх напам'ять. Виділення слів, які відрізняються однією буквою; зміна значення слів.

-- Прочитайте букви в кольорових рамках, що позначають голосні та приголосні звуки. Прочитайте букви, що позначають парні дзвінкі та глухі приголосні (с. 78).

Матеріал на с. 79 сприятиме закріпленню вивченого на попередніх уроках. З цією метою виконуються такі завдання.

Прочитайте у стовпчикахтрискладові слова. Знайдіть серед них ті, що називають ознаки, дії. Складіть з цими словами речення. Знайдіть і прочитайте “слова- родичі”.

Розгляньте сюжетний малюнок і розкажіть, що на ньому зображено; що можна було б ще намалювати, щоб доповнити зимовий пейзаж.

Читання тексту.

Перед тим як читатиме вчитель, діти ознайомляться з текстом, прочитавши його пошепки. Учитель може запитати: “Діти, чи зрозуміли ви, що зробили плазуни? Як ви гадаєте, чому вони заснули? Хто прочитав слова з пропущеними буквами? Які звуки чуєте на місці пропущених букв? Послухайте, як треба читати текст: голосно, виразно, чітко вимовляти кожне слово”.

Учні читають текст за різними варіантами: в цілому, ланцюжком, по рядах тощо.

-- Прочитайте речення, які складаються з одного слова; з трьох слів.

-- Яку пору року описано в тексті? Що ще можна було написати
про зиму?

-- Звертаємо увагу на ненаголошений [й] та добираємо споріднене слово, де цей звук чітко вимовляється.

Розгляд малюнків -- ілюстрацій до казок (с. 80). Діти знаходять помилки, яких “не помітив” художник.

Читання тексту під малюнками. Останнє речення спонукає дітей розповісти зміст казки, щоб дати відповідь на запитання.

Утворення слів за променевими таблицями на с. 80.

Виконання творчих вправ.

Прочитайте слова справа. Що означає слово прикраси! Які прикраси ви можете назвати? Для чого вони потрібні?

А що означають слова розділові знаки!

Де їх треба ставити? Як ви гадаєте, для чого ставимо розділові знаки в реченні?

- Прочитаємо й розгадаємо ре-чення-загадку.

- Порівняємо слова лапки -- лапки. Від чого змінилося значення слова?

- Прочитайте рукописний текст. Які слова написано з великої букви? Чому?

Матеріал на с. 81 -- це повторення про позначення звуків [а, у] буквами а, я, у, ю; порівняння вимови й написання приголосних і голосних у парних звукосполученнях; закріплення знань про тверді й м'які приголосні та позначення м'якості приголосних буквами я, ж.

Порівнюючи слова красоля і квасоля, запитайте в учнів, чи це споріднені слова, яка буква зміняла значення слова, що означає кожне слово.

Нагадуємо, що словниковій роботі велику увагу треба приділяти на кожному уроці, користуючись словником, щоб діти змалку привчалися до цієї важливої роботи. Жодне слово не повинне залишитися поза увагою вчителя. Адже те, що здається нам відомим і давно знайомим, дітям треба нагадати, повторити, ввести в речення. Тільки тоді кожне слово ввійде до активного словникового запасу учнів.

Розгляд малюнків про тварин і бесіда за сюжетом. Читання речень.

У дітей виникає запитання:

-- Як називаються малята в корови, свині, вівці?

Цей перелік можна продовжити усно, наприклад: у собаки, зайця, кішки? (Цуценята, зайчата і зайченята, кошенята.)

Читання слів у стовпчиках, тлумачення їх, зокрема:

урюк -- дрібні сушені плоди абрикоса з кісточками;

рюкзак -- речовий мішок із спеціальними ремінцями, за допомогою яких він закріплюється за плечима;

тюлень -- морська тварина.

Чи є щось спільне між словами клунок і рюкзак? Що таке урюк і остюки? До яких слів є малюнки в підручнику? Коли ми кажемо кошеня, а коли -- кошенятко! У людини руки, а в тюленя --...?

Щонайбільше запитань до кожного слова, до кожного малюнка -- і тоді урок буде багатим і повноцінним.

Тема. Буква ь (м'який знак). Позначення м'яким знаком м'якості приголосних

Мета: сформувати поняття в учнів про букву “м'який знак” як таку, що вказує на м'якість приголосного, але не позначає звука; навчити порівнювати звукову й бук-вену моделі слів з м'яким знаком, з буквосполученням ьо; дати поняття один -- багато; формувати навичку достатньо швидкого правильного читання слів і текстів; виховувати почуття любові та дбайливого ставлення до навколишньої краси, яку дарує людям природа.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Загадка

І великі, і красиві.

Як біжать -- то в'ється грива.

Копитами -- туп-туп-туп,

по камінню -- цок-цок-цок.

Хвости у всіх довгі-довгі,

хвіст і грива -- мов шовкові. (Коні.)

Звуко-буквений аналіз слова коні: діти називають склади, звуки в кожному складі, позначаючи їх у звуковій моделі, а потім записують слово. Звертаємо увагу, як вимовляється звук [н'] і як ми позначили м'якість приголосного на письмі (буквою і).

З'ясовуємо, коли ми говоримо коні. (Холи тварин багато.)

- Як сказати, коли тварина одна? (Юнь.) Скільки складів у цьому слові? Назвіть звуки в слові та запишіть його звукову модель.

- А тепер спробуємо записати слово кінь за допомогою розрізної азбуки.

Діти, які не вміють читати, звичайно, викладуть слово кін. Нехай вони його прочитають так, як виклали. Виявиться, що [н] у такому варіанті вимовляється твердо, а ми в слові кінь чуємо м'який звук [н'].

- Твердий і м'який звук позначається однаковою буквою. Як же показати на письмі, що звук вимовляється м'яко? Очевидно, потрібний ще якийсь значок, який вказував би на м'яку вимову звука [н']. Це і є буква ь, що сама по собі ніякого звука не позначає. Та якщо м'який знак поставити поряд з іншою буквою, він і покаже, що приголосний перед ним треба вимовляти м'яко.

Ознайомлення з буквою “м'який знак” і визначення її місця в касі букв.

Робота за Букварем. Читання злиття м'яких приголосних з і.

- Яка буква вказує на м'якість попереднього приголосного в кожному злитті? Який звук вона позначає?

- Прочитайте букви в другому рядку. Як ми вимовляли приголосні звуки? Яка буква вказує на м'якість приголосного? Який звук вона позначає? (Ніякого. Буква “м 'який знак” позначає лише м 'якість приголосного.)

Розгляд предметних малюнків на с. 86. (Це карасі.)

Прочитайте слова під малюнками, визначте кількість звуків і букв у кожному слові, кількість складів. З'ясуйте, чому в словах різна кількість складів.

Скільки звуків у слові карась? А скільки букв у цьому слові? Чому букв більше, ніж звуків?

Читання слів у лівому стовпчику.

Прочитайте слова, які означають багато предметів. Назвіть у кожному слові букву, що позначає м'який приголосний. Якою буквою позначили м'якість приголосного?

Прочитайте слова, що називають один предмет. Назвіть м'який приголосний у кожному слові. Як позначили м'якість приголосного на письмі? Порівняйте кількість звуків і букв у словах лосі -- лось.Чому в другому слові звуків менше, ніж букв?

Розгляд малюнка, бесіда за малюнком.

- Де стоять тато і хлопчик? (Біля тину.) Як називається місце, де можна переступити через тин? Як ви думаєте, що каже тато хлопчикові? Уважно прочитаємо речення. Які слова відрізняються лише однією буквою? Якою? Що позначає м'який знак?

Бесіда про квіти.

- Які квіти ви знаєте? Де можуть рости квіти? У кого є квіти вдома? Хто і як доглядає квіти? Яку користь приносять квіти? (Квіти не лише милують око своєю красою, їх краса зцілює душу людини, діє заспокійливо на нервову систему. Більшість квітів мають цілющі властивості: наприклад, любисток,чорнобривці, нагідки, ромашка лікарська, конвалія, первоцвіт тощо.Деякі квіти вживають як приправу: листя, квіти і навіть насіння красолі; мелісу; лофант тощо.)

Читання речень про квіти. Відповіді на запитання.

- Коли сіють чи висаджують квіти? Коли починають цвісти квіти і скільки вони цвітуть? Які ще є пори року?

Подивіться, на яку пору року вказують предмети, зображені на малюнку.

- Прочитайте слова ліворуч і подумайте, що вони можуть означати. (Діти читають спочатку мовчки, а потім голосно назви місяців і колективно визначають, яка пора року їх о''єднує. Доповнюють текст назвами зимових місяців.)

Читаємо пари слів, записаних на дошці: зима -- зими, весна -- весни. Учитель подає зразок правильної вимови слів з ненаголошеними голосними.

- Чому ми написали в слові зима букву й, а не еі. Прочитаємо слово зими. Назвіть наголошений склад (зи-).

В українській мові прийнято писати в ненаголошеному складі таку саму букву, яку пишемо в наголошеному.

Послухайте, як я читаю слово весна, а ви прочитайте слово поруч із ним. Чому в слові весна в ненаголошеному складі написали еі (Бо в наголошеному складі вимовляємо звук [е].)

Читання у кольорових рамках букв, що позначають голосні звуки (с. 86). Запитуємо, чому букву я записали під буквою а, ю -- під у? (Обидві букви можуть позначати звук [а], [у].)

Звертаємо увагу учнів на те, що в кольорових рамках ь стоїть окремо від інших букв. А чому? Нехай діти запропонують свої відповіді.

Тема. Закріплення вживання м'якого знака на письмі. Буквос-получення ьо

Мета: закріпити вміння робити звуко-буквений аналіз мовлених слів із м'яким знаком, записувати звукову модель слів з позначенням м'якості приголосного перед о, друкувати й читати слова з буквою ь, буквосполученнями йо, ьо; розвивати вміння римувати слова, складати речення за поданою схемою.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

Скоромовка

Лом зламали, льон зв'язали.

Учимося спочатку повільно, а потім швидко промовляти скоромовку. Пропонуємо: назвати слова, в яких є звуки [л], [л']; серед них знайти односкладові слова і зробити їх повний звуко-буквений аналіз, записати ці слова та їх звукові моделі.

- Як позначимо м'якість приголосного в слові льоні Скільки букв у словах льон, ломі А звуків? Що позначає буква “м'який знак”?

Робота за Букварем.

Читання злиття з твердими й м'якими приголосними та о.

Читання слів з парними твердими й м'якими приголосними, з'ясування їх значення через тлумачення (лоно -- відкритий простір на свіжому повітрі) або складання речень із словом.

Бесіда.

- Поміркуймо разом: як називаються люди, які вирощують льон? Для чого вирощують льон? Що виготовляють з льону? Як складають льон у полі?

Підсумовуючи, учитель звертає увагу, що вирощування й обробка льону -- це складна й важка праця; з льону виготовляють не тільки красивий, а й зручний, приємний для тіла одяг.

Читання тексту та бесіда за прочитаним.

Читання слів у стовпчиках. Звертаємо увагу на правопис слів з м'яким знаком, буквосполученнями йо та ьо, з ненаголошеними голосними (синіти -- синій). Спонукаємо учнів поставити питання до слів кожного стовпчика та визначити, що вони називають.

Складання речення за схемою. (Синій льон росте у полі. Веселі діти стали в коло. Білобока сорока сіла на дерево).

Читання рукописного тексту. Звернути увагу на правопис слів із буквосполученням ьо.

Якщо залишиться час, можна запропонувати дітям вивчити вірш зі слів учителя.

Через річечку місток - кольорове диво.

Ми по ньому у лісок з лялькою ходили. В.Басюк

-- Назвіть слова з м'яким знаком.

На наступному уроці вірш можна надрукувати на дошці й запропонувати прочитати слова з м'якими приголосними та пояснити спосіб їх позначення.

Підсумок уроку.

-- Чим відрізняється буква ь від інших вивчених букв?

-- Що позначає на письмі буква ь? Коли ми пишемо ь?

Тема. Буква Є є. Позначення буквою Є є м'якості приголосних і звука [е] та злиття звуків [йе]

Мета: навчити на слух порівнювати тверду та м'яку вимову парних твердих і м'яких приголосних перед [е] та відповідно позначати на письмі м'якість приголосного буквою е, навчити виділяти на слух злиття звуків [йе], визначати їх місце в слові -- на початку слова, складу, після голосного -- та позначати злиття буквою с, допомагати дітям зрозуміти, як важливо розвивати свої здібності до будь-якої роботи.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

-- Діти, наша казка про звуки й букви має продовження.

Тож послухайте, що ще відбулося в палаці Азбуки.

Коли всі звуки і букви трохи заспокоїлися, вгорі щось зашелестіло і легенький вітерець тихенько опустив на землю букву Е. Вона дуже любила подорожувати і часто літала з лелеками, лебедями на озера, а то й далеко за море.

“Е-е-е, - промовила буква Е, -- тут діється щось цікаве. А де ж була я, де?” Вона піднялася на ґанок, де відпочивав звук [й], і тихенько присіла біля нього, зітхнувши: “Е-е-е!”

Звук [й] почув знайоме зітхання, прокинувся і промовив:

-Як добре зазвучало -- [е]! Зі мною разом так це буде: [йе]. Ми подаруємо Азбуці ще одну букву! Ти, букво Е, зніми, будь ласка, з обличчя свою вуаль!

Буква Е не забарилася це зробити, і всі побачили чудову букву Є є (учитель показує букву -- велику й малу).

- Віднині там, де поруч разом звучатимуть два звуки [й, е], там буква Є запише слово Є!

Це гарне слово, бо як Є -- то Є: добробут, щастя -- і усе твоє. Ще буде складом Є у нашій мові: є-нот і Є-ва -- [йе] звучить у слові -- Таку промову виголосив [й]. Тут приголосні стали в ряд, і як завжди -- найближче всі м'які. Торкнулася їх буква Є, та не до всіх дістала. Найближче “єн”, і “те”, і “ел” стояли, і буква Є усім їм так сказала:

-- На м'якість звуків ваших я вкажу. Сама ж звучатиму, як [е] --після м'якого.

Сподобалася всім така промова. А сонечко сховалось вже за гаєм.

-- І ми, здається, теж відпочиваєм, -- сказали букви Е та Є.

Усе затихло. Мир і благодать. Старенький місяць виглянув з-за хмар.

-- Є -- буква, і на мене чимось схожа, -- промовив тихо й покотився далі. Багато ще було у нього справ. О. Катрин

-- Нас із вами теж Буквар уже чекає. Сподобалася вам казка? Про що ви дізналися з неї сьогодні? Мабуть, стомилися трохи й ви. Послухайте смішинку-скоромовку й відпочиньте.

Євген горіхи роздає:

Оце моє, оце твоє...

А це чиє?

Це теж моє!

Ти ж бач -- горіхів не стає...

А в вас такий Євгенко є,

що так горіхи роздає? Л.Пшенична

Діти кілька разів промовляють скоромовку за вчителем, а потім самостійно. Учитель запитує:

-- У яких словах скоромовки разом вимовляємо звуки [й], [е]? Якою буквою позначимо їх на письмі в цих словах? (Буквою є.)

Робота за Букварем.

Читання букви Є є ти підпису під малюнком на с. 94.

-- Запишемо букву є Є -- малу й велику, а із словом є придумаємо речення.

Наприклад.

Є у мене мама,

є у мене тато,

є у мене ще бабуся,

є дідусь і братик.

Сад і хата в мене є,

є подвір'я, котик є.

Є у мене... є, є, є...

Та не все воно моє.

Є для всіх, на всю сім'ю,

а я дуже всіх люблю! О.Катрич

Отже, буква Є є може бути й окремим словом. Пригадайте, які ще букви можуть бути окремим словом? (І, у, я, а.)

Заучування вірша зі слів учителя.

Ясне сонце в небі сяє,

тепло літнє посилає.

Справжнє літечко прийшло!

Скільки дива принесло! О.Катрич

Звуко-буквений аналіз слів ясне, літнє. Виділення в злитті -не, -не звуків [н], [н'], позначення на письмі м'якості звука [н'] буквою е.

Читання злиття з твердими та м'якими приголосними перед [е] та позначення звука [е] буквами е, є (с. 94).

Читання слів Букваря із злиттям не, не (с. 94). Пояснення значення слів, складання речень з деякими з них за вибором учнів. Пошук серед них слів з протилежним значенням.

Читання вірша на с. 94 учителем, а потім учнями. Добір заголовка до вірша з поданих: Синь. Синє все... Художник. Учитель спонукає дітей до обгрунтування свого вибору. Ставить запитання:

Яким ви уявляєте художника: добрим чи сердитим, веселим чи сумним, дуже серйозним чи жартівником, щедрим чи скупим, щасливим чи нещасливим? (Ці слова вчитель може надрукувати на дошці парами, користуючись квадратиком для позначення букв, яких діти не вивчали.)

Тільки добра, весела, щаслива, щедра душею людина, яка любить людей, природу і хоче про все розказати, поділитися своєю радістю з іншими, може все в природі побачити, відчути простір і велич навколишнього світу і намалювати все це фарбами, словами вірша або просто поділитися своїми думками, -- так підсумує вчитель те, що скажуть діти.

- Прочитайте ще раз вірш і скажіть, що малював художник? (Небо, море, мабуть, поле, бо в полі синій льон цвіте; дитину з синіми очима; і дні, і ночі -- все у нього було синє, бо художник був щасливий.) Так скажуть діти, а вчитель допоможе, узагальнить їхні думки і продовжить:

- Давайте порівняємо малюнок із текстом. Чи є щось схоже в художника й поета? Що саме? (У художника -- на морі корабель; синє небо, птахи в небі. Поет не знав, як це все описати. Від щастя слів не вистачило в нього. Та й нам він дав можливість поміркувати.)

Повторення,

Розгляд променевих таблиць на с. 94.

- Якими буквами позначаються голосні звуки після твердих приголосних?

- Якими буквами позначається м'якість приголосних на письмі? (Буквами я, ю, є, і, ь.) Які з них можуть позначати два звуки? Яка буква не позначає звука? Яка буква позначає завжди два звуки?

Читання в кольорових рамках букв, що позначають голосні звуки. Учитель запитує:

--Які букви в рамці можуть позначати два звуки? Які з них, крім
цього, позначають ще й м'якість приголосних?

Читання слів із буквою є на с. 95.

Після того як діти прочитали кілька разів слова пошепки і вголос, учитель пропонує:

Прочитайте імена людей; імена хлопчиків; імена дівчаток; слова, що називають дії.

На яке питання відповідають слова, що називають дії предметів?

Перед тим як читати вірш “У зоопарку”, учитель пояснить значення слова вольєр. (Це майданчик для утримання тварин, загороджений металевою сіткою.)

Діти під керівництвом учителя ознайомлюються з текстом і відгадують слова: єхидна, заєць, дуже, жарко, п'є. Текст читає вчитель, а потім -- учні. У бесіді про зоопарк і тварин, які живуть у ньому, доречно буде нагадати про правила поведінки скрізь, де можна зустріти тварин, про дотримання гігієни (аби не зашкодити своєму здоров'ю і здоров'ю тварин) і тиші, особливо влітку (щоб не турбувати малечу).

Відгадування загадки. За допомогою малюнків діти добирають варіанти відповіді.

Рушаймо, діти, далі дорогою пізнання. Читаємо запитання внизу зліва й відповіді, що поруч із ними. Тож хто чи що може бути веселим і сумним, широким і вузьким, великим і малим? Про кого можна так сказати: метка, моторна? (Господиня, дівчинка, сестричка.) А пишна, запашна? (Троянда, квітка, хлібина, паляниця.)

Які ознаки до цих предметів можна ще дібрати? (Якщо в учителя є предметні малюнки, добре було б їх показати.)

Завдання. Доповнити потрібними словами третє речення; до слів -- назв ознак дібрати відповідні слова -- назви предметів.

2.2 Перевірка ефективності запропонованої методики формування навички письма

Відомо, що різка зміна умов життя дитини може призвести до порушень нервової діяльності, втрати рівноваги у поведінці. Тому, щоб допомогти першокласникам подолати труднощі переходу від життя дошкільника, заповненого ігровою діяльністю, розвагами, до чіткого режиму і серйозної праці в умовах школи, намагаюсь у навчанні чергувати працю з ігровими й розважальними елементами. Гра допомагає дітям оволодівати необхідними знаннями, зосереджувати увагу, привчає слухати пояснення, формує вміння самостійно застосовувати засвоєне на практиці. Крім того, охоче виконуючи завдання й пропозиції вчителя, діти привчаються до дисципліни.

Для ігор на перших уроках з першокласниками широко ми використовуюємо набори цифр, лічильні палички, сигнальні картки, планшети, різноманітні ляльки -- персонажі лялькового театру та ін. Вдаємось і до технічних засобів: кодоскопа, діапроектора тощо.

Назвемо деякі ігри, які допомагають мені навчати дітей грамоти з перших днів перебування їх у школі.

Вже у добукварний період, формуючи поняття про речення, проводимо гру “Хто найуважніши й?”. Читаю невеличкий текст. Діти прийшли до школи. У світлому класі їх чекає вчителька. Вона роздало дітям букварі. (Інший варіант: Павлик і Леся чергують у класі. Павлик поливає квіти. Леся роздає олівці). Діти слухають, а потім на запитайня вчителя піднімають стільки лічильних паличок, скільки було речень а тексті. Той, хто найменше помилився дістає нагороду (щось із учнівського приладдя).

Добираючи тексти, вводжу такі слова, що розширюють кругозір дитини, поповнюють словниковий запас: навчання, навчальне приладдя, підручник, директор, розпорядок, дисципліна, дисциплінований, колектив, учні, учнівський колектив, чемний, чемність, стриманий та ін.

Ось іще один зразок тексту для такої гри: Діти прийшли до школи вчитися. Звечора вони підготувалися до праці, склали у портфелі все, що потрібно для навчання. Перед уроком учні кладуть на парти підручник, зошит, ручку, олівець, лінійку.

В аналогічній грі діти вчаться розчленовувати речення на слова, визначати в них кількість складів чи звуків.

У грі “С к л а д и р е ч е н н я” оперуємо дитячими іграшками, персонажами лялькового театру. Одягаємо, наприклад, на руку ляльку і виконую різну роботу. Учні спостерігають, потім розповідають, що бачили: Буратіно розглядав у книзі малюнки. Дівчинка Катруся розставляє посуд. Лисичка шукає здобич. Зайчик їсть моркву тощо.

Щоб діти зуміли скласти невеличке оповідання, персонаж виконує кілька взаємопов'язаних видів роботи, внаслідок чого виходить розповідь з 3--4 речень: У лісі гуляв зайчик. Під кущем він помітив лисицю. Зайчик злякався і втік. Іноді сюжет розповіді підказує дітям не лялька, а однокласник: Оленка пише на дошці. Віталій роздає зошити. Катя і Сергійко розмовляють тощо.

Вчителі-практики знають, як важливо розвинути у дітей увагу, навчити їх прислухатися до слів. Для цього за зразком гри Т. Ю. Гор-бунцової “Злови п'ять слів” (див. Горбунцова Т. Ю. Цікаві ігри та вправи на уроках української мови у початкових класах. К., 1976) ми розробили аналогічні.

Називаємо, наприклад, 4--5 слів і пропонуємо учням сплесками “пій-мати” їх, коли прозвучать у реченнях, які буду проказувати.

“Навантажте машину”. Називаємо овочі: капуста, помідори картопля, цибуля, буряки. Учні слухають і сплескують у долоні, почувши назване слово у тексті: Прийшла золота осінь. Скрізь побувала чарівниця. Завітала і до нашого городу. Пригріла останнім теплом картоплю. Додала солодощів у буряки. Наказала до морозів зібрати цибулю і помідори. Бризнула краплинками роси на качаниї капусти. Після гри про-поную дітям узагальнити: Як назвати одним словом усе, чим ми навантажили машину? (Овочі).

“Приготуйтесь до уроків” (портфель, зошити, книги, гумка, олівець): Не носи у школу нічого зайвого. Портфель тримай у чистоті. Книги обгортай і бери чистими руками. Всі зошити складай у папку. Гумку, авторучку, олівець завжди носи у пеналі.

Подібні вправи сприяють розвиткові дитячої пам'яті.

Щоб спонукати учнів уважніше прислухатися, точно виконувати розпорядження вчителя, переможців нагороджуємо.

Тільки-но діти почали ознайомлюватися зі звуками й буквами, пропоную гру для розвитку їхнього фонематичного слуху.

“Злови спільний з в у к”. У кожного учня -- крейда і планшет або каса букв. Називаю слова: шум, мак, мир, дим. Учні слухають, “друкують” на планшетах чи знаходять у касі букву, що позначає вивчений спільний звук [м], і показують учителеві.

Ознайомивши дітей з новим звуком, проводимо гру “Злови новий звук [с]”. У кожного учня -- лічильні палички. Називаю слова: пасіка, рама, сон, звір, тин, Першокласники паличками показують, що новий звук е у І й III словах. Аналогічно практикуємо гру для виділення нового, ще не відомого дітям звука.

Щоб першокласники усвідомили, що таке звук, а що -- буква, про-понуємо замружити очі й прочитати букву, якою позначений на дошці.

-- Чи можете ви це зробити? (Ні). Чому? (Ми не бачимо). Що ж таке буква? (Значок, який ми бачимо).

Пропоную знову замружити очі і промовляю звук.

- А тепер вам відомо, про який звук ідеться? (Так). Як ви дізналися? (Почули). То що таке звук? (Це те, що ми чуємо). Зараз давайте влаштуємо гру “Навпаки”. Сьогодні у нас в гостях пес Бровко. Він називатиме звук, а ви напишіть букву, якою він позначається. І навпаки, коли Бровко покаже букву, хором називайте звук.

Одягаємо на руку ляльку, і за ширмою з'являється песик. Діти охоче працюють. Роботу з часом ускладнюємо, переходячи до складів, односкладових слів і т. д.

До вподоби нашим вихованцям і гра “Вчитель”. Пропонуючи визначити, скільки звуків і букв у словах, проказуємо їх, а половина учнів класу перевіряє і виправляє своїх сусідів, які з допомогою набору цифр показують їх кількість. Наступного разу діти міняються ролями. Потім і проказують слова, і перевіряють усі по черзі.

Працюючи з розрізною азбукою, для глибшого усвідомлення різниці у значенні слів, пов'язаної зі зміною звука, проводимо гру “Хто більше?”. Пропонуємо учням слово кора, вони замінюють, додають або відкидають букву, щоб вийшло нове: пора, кара, кра, пара, нора, гора тощо. Виграє той, хто складе або назве більше слів. У разі потреби пояснюємо значення окремих слів.

Часто поєднуємо мовні ігри з рухами, виконанням певних дій. На приклад, “Злови своє ім'я”. Складаю розповідь на теми шкільного життя, про щасливе дитинство, вводжу в неї імена учнів. чи розповідь, першокласники встають і тихо сідають або виконують різні дії, фізичні вправи тощо -- як ми домовилися попередньо. Виграє той, хто вчасно підвівся, почувши ім'я, правильно виконав потрібну дію. Наприклад: Рано встало сонечко й розбудило Галю, Петрика, Наталю Іру, Віту, Яринку. Діти почали швидко збиратися до школи. Не відстають від них Андрусь, Сергійко, Сашко, Оксана, Ігор. Ось Юстинка і Данилко роблять ранкову гімнастику. Надійка й Роман миють посуд після сніданку. Пролунав перший дзвінок, і Таня, Семенко, Наталя, Костикк Владик швидко приготувались до уроку. Ніхто не спізнився.

Часто на дошці “виростають” стовпчики слів, записаних учнями, або в які вони вписують пропущену букву чи стирають зайву, вибігаючи по черзі до дошки і передаючи один одному крейду, як естафетну паличку

Подобається дітям і “виручати з біди” улюблених казкових героїв як-от: “По дорозі з лісової школи Зайчик згубив букви з розрізної азбуки, і тепер не може прочитати викладених слів. Хто відшукає потрібну букву? Ш.ола, к.ас, пар.а,.умка, п.нал,.ошит, к.ига”. Виграє той, хто першим відшукає всі букви. Або такий варіант: “Прийшов Михайлик додому, і ніяк не вдається йому домашнє завдання. Допоможіть хлопчині побудувати слова; п, п, й, й, л; в, в, к, о; о, а, к, з; к, н, і, ь; т, н, й; а, й, м, з”.

Згодом завдання для гри ускладнюються, діти будують зі складів слова, словосполучення, речення. Наприклад: “Похвастався Незнайко, що вміє швидко читати. Відкрив книжку, а хтось усе в ній переплутав. От тепер йому біда -- виручайте: ни-си, са-ро, ша-ми, ки-ру, ло-ши, са-ко, ки-ло-ри, силь-ко-ва, тор-трак”. Виграє той, хто першим зуміє підказати Незнайці, як читати слова.

Поширеною серед дітей стала гра “Відгадай”. Ведучий (учень або вчитель) починає: “Це ягода, на ж починається, на а кінчається» (Малина)”. Учень, який відгадав, веде гру далі: “Це навчальне приладдя, відповідає на питання щ о?, на п починається, на ль кінчається. (Портфель)” і т. д. Такі ігри вчать дітей узагальнювати, розвивають логічне мислення.

Перші кроки звуко-буквеного аналізу діти також починають з гри -- “Сигнальники”. У кожного -- сигнальні картки-схеми. Вчитель називає звуки. Учні за домовленістю показують картку--сигналізують: голосний -- картка з кружечком, приголосний -- картка з рисочкою. Кращий сигнальник той, хто жодного разу не помилився.

Цю гру доцільно проводити, вивчаючи м'які й тверді приголосні, слова, що відповідають на питання х т о? щ о?, позначають дію предмета тощо -- але тоді замість схем використовуються картки тонованого паперу (про значення кожного кольору треба попередньо домовитися). Такі ігри дають змогу вчителеві щоденно, щоуроку фіксувати рівень засвоєння знань, планувати повторення й індивідуальну роботу.

Кожна гра водночас привчає дітей до самостійного прийняття рішень, формує впевненість.

Ось гра “Ч а р і в н й к”. Спочатку роль “чарівника” виконує вчитель -- включає кодоскоп чи діапроектор, і на екрані з'являються склади си, со, си, ис, лі, об, ди і т. д. Тепер до роботи беруться діти. Відкриті склади вони “закривають”, а закриті доповнюють, щоб вийшли слова: си(н), со(м), си(р), (р)ис, лі(с), (л)об, ди(м) і т. д. Так, граючись, готуємось до читання слів з закритими складами. А через деякий час “чарівники” перетворять двоскладові слова в односкладові (сини-- син, дуби -- дуб), трискладові в двоскладові і навпаки (трактори -- трактор, футболіст -- футбол, космос -- космонавт), зробити з одного предмета багато і навпаки тощо.

Добре сприяє розвиткові зорової і слухової пам'яті гра “Потренуємо пам'ять”. Через кодоскоп проектую на екран слова: бетон, весло, депо, ешелон, зерно, океан. Прочитуємо вголос і мовчки. Після виключення кодоскопа учні “друкують” їх з пам'яті або називають. Виграє той, хто назве чи надрукує слова без помилок і в тому ж порядку, як у кодограмі. Для самоперевірки знову включаю кодоскоп. Часто застосовуємо взаємоперевірку. Обов'язково пояснюємо значення слів.

Діти люблять “шифрувати”, давати відповіді на завдання у “зашифрованому” вигляді. Скажімо, на дошці ряд слів: 1. Ліля. 2. Льон. 3. Терен. 4. Дядя. 5. Сіль. 6. Перо. 7. Сине. 8. Рак. 9. Мило. 10. Яблуня. Діти дають «шифровану» відповідь на запитання, у яких словах є тільки м'які приголосні (1, 4, 5); у яких лише тверді приголосні (3, 6, 8, 9), у яких -- і м'які, і тверді (2, 7, 10).

Навчаючи першокласників ділити слова на склади, правильно вживати сполучення букв йо, ьо, м'який знак, апостроф тощо, проводимо гру “Естафета”. Готуємо 6 карток (за кількістю варіантів) і вписую в них по 5--6 слів (залежно від кількості учнів у ряду). За командою перший чи останній учень виконує необхідну роботу в першому слові, наступний -- у другому і швидко передає картку далі, поки останній учень у ряду не поверне виконану роботу вчителеві. Тут же робота перевіряється, визначаються переможці. Діти радіють спільному успіхові -- так зміцнюються почуття співпраці.

Шість варіантів дають змогу проводити гру кілька разів. Ось, наприклад, картки на правопис ьо, йо: 1 -- л..н, ра..н,..д, лікт..вий, прац..-витий; 2 -- міль..н,...сип, Ст..па,..го, л..х; 3 -- Л..ня, ма..р, бо..вий, с..годні, пол..ва; 4 -- Вороб..в, л..тчик,..ржі, пен..к, трет..го; 5 -- зна..мий, пол..ти, Солов..в, ма..рить, син..го; 6 -- га..к, с..мий, д..гогь, баталь..н, сер..зний.

Або -- “Встав потрібний прийменник”. На дошці -- два варіанти тексту. Речення понумеровані. Учні читають їх, а на картці записують пропущений прийменник. Вчитель має два зразки відповідей, за ними перевіряє клас.

Варіант 1.

1. Діти щодня ходять... школи. 2. Сяє.... полями сонце золоте. 3.... Катрусі дві ляльки. 4. Учні пишуть... зошитах. 5. Пес сидить... будки. (Відповідь: 1. до; 2. над; 3. У; 4. в; 5. біля).

Варіант 2.

1.... яблуні буяє рожевий цвіт. 2. Пили воду... чистої криниці. 3....кущем виріс боровик. 4. Оля і Леся чергують... класі. 5. Стоїть тополя... дорозі., (Відповідь: 1. На; 2. з; 3. під 4. в; 5. при).

“X то зайвий? (Щ о з а й в е)?”.

У кожного учня -- набір цифр або планшет. На дошці надруковані слова: 1. Щука. 2. Карась. 3. Лини. 4. Диня. 5. Йоржі. 6. Лижі. 7. Сом. Діти читають (варіант: читає вчитель або замість слів виставляються малюнки) і визначають, хто тут зайвий. Відповідь подається набором цифр: 4, 6. Обов'язково пояснюємо, чому.

Щоб уникнути помилок на велику букву у кличках тварин (їх у букварі дуже мало), проводимо гру “Придумай кличку”. Добираю 5 -- 6 зображень коней, телят, корів, кіз, собак та ін. і виставляю їх на дошці. Дітям пояснюю, що клички тваринам дають за певними їх ознаками, особливостями зовнішнього вигляду чи повадки: Білолобий, Пушок, Злюка, Ряба, Пружок. Виграє той, хто перший придумає клички для 5--6 тварин. У процесі виконання цієї вправи закріплюються і від-треновуються вміння виділяти ознаки предметів.

Закріплюючи знання про слова -- ознаки предметів, можна провести гру “Хто це?”. Учень стає обличчям до класної дошки. Решті дітей учитель показує малюнок або предмет. Вони називають ознаки за формою, кольором, вагою, смаком, матеріалом і т. д. Викликаний учень намагається згадати, який це предмет. Наприклад: Невеликий, довгастий, жовтий, пахучий, кислий -- лимон. Прудкий, білий (або сірий), полохливий, довговухий, косоокий -- заєць і т. д.

Ігри допомагають розвивати зв'язне мовлення дітей, збагачувати лексичний запас, ставлять учня в такі ситуації, де йому доводиться метикувати, шукати вихід. Поступово виховується впевненість, наполегливість. Так, гра “Ланцюжок”. Діти складають ланцюжок слів, де кожне наступне починається з останньої літери попереднього. Перемагає той, хто не дав ланцюжкові урватися або сам за 1--2 хвилини склав найдовший ланцюжок. (Клас -- син -- небо -- орел -- липа -- акація... і т. д.). Гру можна ускладнювати, ставлячи умову, щоб ланцюжок складався тільки з власних чи загальних назв; назв живих чи неживих предметів, тварин чи рослин тощо.

Ігри, як і кожен вид роботи, вимагають попередньої підготовки вчителя. Йдеться не тільки про добір лічильних паличок, карток цифр чи планшетів (їх, зрештою, можна замінити просто сплесками). Основна підготовка полягає в обдуманому доборі й доцільному використанні гри, підвищенні за її допомогою ефективності уроку, у поглибенні знань учнів.

Тут слід серйозно продумувати, на якому етапі уроку її подавати: коли вивчається новий матеріал чи в ході повторення, закріплення і т. д. Правильне рішення вчитель добере, глибоко ознайомившись з методичною літературою.

До вподоби дітям і робота з загадками. Розгадування їх знімає втому, заохочує до роботи, привчає мислити. Допомагають у роботі збірники “Народ скаже, як зав'яже”, “Народна мудрість”, користуємося і добірками з періодики. Розгадавши в класі загадки, ділимо відгадки на склади, аналізуємо, класифікуємо, перевіряємо правопис слів за словником.

Діти залюбки працюють над загадками, пишаються своїм умінням відгадувати їх. Тому загадки ще в дошкільних закладах широко використовуються для розвитку дитячого мовлення і мислення. Не забувають про них і вчителі молодших класів. Так, у 1 класі загадка допомагає зацікавити учнів навчальним матеріалом. На уроках читання і письма, скажімо, вчитель говорить загадку, а учні, відгадавши її, виконують різні завдання, як-от: пояснюють зміст загадки; добирають або самі виконують відповідний малюнок до відгадки; записують відгадку; підкреслюють голосні, тверді або м'які приголосні, ставлять наголос; поділяють слово-відгадку на склади; вказують місцезнаходження звука, який вивчається; лічать кількість звуків і букв у відгадці; складають відгадку з розрізної азбуки; добирають відповідні слова -- назви рослин, овочів, фруктів, птахів, свійських і диких тварин, класифікуючи їх; наводять слова, які відповідають на питання хто? що? я к й й? я к а? я к е? я к і? і т. д.

Пропонуємо добірку загадок, з якими працюю в такий спосіб у класі, навчаючи дітей грамоти (Див. Додаток).

Використання загадок виробляє вміння зіставляти й порівнювати предмети, що є необхідним у навчанні. Розгадування загадок тренує розум, розвиває спостережливість, увагу, пам'ять, кмітливість, збагачує і закріплює словниковий запас, розвиває мовлення учнів.

Висновок

Отже, шестилітній вік у психологічному відношенні є критичним. У цей період відбуваються зрушення, які означають завершення дошкільного етапу розвитку, і з'являється здатність до розуміння загальних принципів, зв'язків і закономірностей, що лежать в основі наукового знання. Тому реалізація потенціальних можливостей інтелектуального розвитку молодших учнів потребує особливиї умов навчання.

Вивчення мови шестирічних першокласників починаєтьс з навчання грамоти. Процес навчання шесирічних першокласників чвляє собою поступовий перехід від ігрової діяльності до початкових форм навчальної діяльності.Навчання грамоти шестирічок проводиться за звуковим аналітико-синтетиним методом (освоположником був К. Д. Ушинський). Переваги звукового аналітико-синтетичного методу полягають не тільки в його раціональній системі навчання читання і письма, а й в тому, що завдяки йому діти з перших кроків вивчення рідної мови, мають можливість оволодіти всіма відомими розумовими операціями: аналізом, синтезом, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням, умовиводом. Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти полягає у тому, що у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви.

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом поділяється на періоди: добукварний період та букварний період. Специфіка навчання грамоти в ці періди полягає в тому, що коли в добукарний період основною мовною одиницею, з якою учні виконували аналітико-синтетичні вправи, бкв звук, то в букварний період до нього підключається і буква. Загальна структура основної частини уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульваній темі, тобто в ній має відображатися провідний принцип звукового-аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви.

Як свідчить педагогіічний досвід, уроки навчання грамоти дають можливість формування у першокласників важливих загальнонавчальних умінь і навичок. Використання на уроках ігор та ігрових вправ, загадок, скоромовок допомагає дітям оволодіти необхідними знаннями, зосереджувати увагу, розвиває пам'ять, привчає слухати пояснення, формує вміння самостійно застосовувати засвоєне на практиці.

Список використаних джерел

1. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХ1 столітті.

2. Концепція загальної середньої освіти (12 річна школа) - К.,2000 р.

3. Бастун Н.. Пелькова О. Враховуючи вікові особливості:/Навчання шестиліток/ Рад. Освіта.-1986.-22

4. Борисова Л.М., Дейнега Л.О.Розвиток та корекція здорового сприйняття у першокласників. //Психологіч.ГАЗ.-2007.-№21 /93/. -2-29.

5. Бельшакова І.О. Особливості створення умов для навчання першокласників : (вимоги до класу, меблів, режиму праці) //Управління школою. - 2004.-№22-24(70-72)-С.44-47.

6. Бастун Н.А. Індивідуальний підхід до учнів шестиліток з рисами тривожності // Початк.шк.-1987.-№2.-С.44-47.

7. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класі чотирирічної школи. - К.:Рад. шк.,1986. - 166 С.

8. Вашуленко М.С., Скрипченко Н. Ф. Навчання грамоти в підготовчих класах: Посібн. до Букваря. - К.:Рад. Шк., 1982. - 174 С.

9. Вашуленко М.С. та ін. Навчання рідної мови шестирічних першокласників - // Початкова школа. - 1986. - №5. - С.34 - 42.

10. Вашуленко Н.С. Обучение грамоте в 1 классе четырехлетней начальной школы: Пособие для учителей. -К.:Рад. Шк., 1987- 161С./Б-ка учителя нач.кл./.

11. Вашуленко М.С. Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників // Навчання вихователя шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.91-102.

12. Гудзик І.П. Деякі проблеми навчання шестирічних учнів.//Навчання і навчання шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.412-112.

13. Гойло А.А. Формування граматичного строю мовлення учнів в підготовчих класах. Початкова школа. 1981, №11.С.19-25.

14. Дронь Т. Психологічна підготовка дитини до школи: Методичні поради//Психолог.2007.-№21-22/261/-262/-С.57-63.

15. Деркач Н. І. Звукова робота в період навчання грамоти шестирічок // Початкова школа. - 1990. - №11. - С.14 - 18.

16. Захарчук І. Н. Ігри на уроках навчання грамоти // Початкова школа. - 1980. - №7. - С.52 - 58.

17. Зимульдінова А.С. Розвиток мовлення шестирічнихпершокласників./Навчання і виховання шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.102-122.

18. Зимульдінова А.С. Підготовка вчителя до роботи з розвитку зв'язного мовлення шестиліток//Початк.шк.-1990-№10.-С.46-49.

19. Зимульдінова А.С. Про методи і прийоми роботи над зв'язним мовленням шестиліток//Початк.шк.-1989.-№12-С.20-24.

20. Зимульдінова А.С. Особливості розвитку зв'язного мовлення шестиліток/Початк.шк.-1987.-№2-С36-39.

21. Зубалій Н.П. Виховання у шестилітніх позитивного ставлення //Початк.шк.-1987.-№8.-13-17.

22. Зубалій Н.П. Особливості ставлення шестиліток до навчання (в школі). -Початк.шк.1980.-№6, С.75-78.

23. Каніщенко А. П. Дидактичний матеріал до вивчення частин слова: (З Букваря для шестиліток) // Початкова школа. - 1989. - №8. - С.30 - 35.

24. Калмикова Л.О., Ігнатенко Н.В. Опрацювання словосполучень для розвитку мовлення шестиліток //Початк.шк.-1989-№35.-С.24-27.

25. Кирей І.Ф. Письмо у підготовчих класах.-Початк.шк.,1989,№8,С.36-39.

26. Клименко В. Можливості психіки шестиліток //Психолог.,2002-№29-32/29-32.-С.71-80.

27. Кочина Л.П. Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних учнів на уроках математики//Навчання і виховання шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.204-214.

28. Кондратенко Л.. Богуславська Л. Організація до навчальної роботи//Б-ка „Шкіл світу”:Я хочу, я можу, я буду вчитись.2003.С.4-18.

29. Коробко С.Л. Розвиток пізнавальних процесів у шестирічних першокласників /Навчання і виховання шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.25-39.

30. Легун О. М. Психологічний аспект навчання дітей з 6 років // Початкове навчання та виховання. - 2000. - №1. - С.7 - 9.

31. Легун О.М. Психологічний аспект проблеми навчання дітей з 6 років//Початкове навчання та виховання.-2003.-№2/2.-С.12-14.

32. Логачевська С.П. Індивідуалізація завдань для шестиліток //Початк.шк.-1990.-№2.-С.27-30.

33. Навчання та виховання шестирічних першокласників. - К.:Рад. шк.,1990. - 252 С

34. Навчання письма шестирічних (Методичні розробки/.-К:Рад.школа, 1984.-158 С.-/М-во освіти Української РСР.Управління шкіл).

35. Назарова Л.К. Особливості навчання шестиліток грамоти //Початкова школа.-1989./-№11.-С.60-67.

36. Науменко О.В. Формування способів читання шестирічних першокласників//.Навчаємо і виховуємо на уроках читання: 3б.ст..-К.,1986.-С.68-75.

37. Нечай Л. Д. До проблеми навчання грамоти шестиліток // Початкова школа. - 1989. - №11. - С.51 - 54.

38. Плотникова В. П. З досвіду використання загадок у навчанні грамоти // Початкова школа. - 1998. - №8. - С.36 - 38.

39. Початкові вправи до письма у підготовчих класах. Початк.школа,1978,№11,С.70-76.

40. Проколієнко Л.М., Коробко С.Л. Психологічні проблеми навчання шестиліток.-Початк.шк., 1984,№3.С.57-61.

41. Підгорна Н.І.Пізнавальні завдання як засіб розвитку мислення учнів шестирічного віку.-Педагогіка:Респ.Наук.-метод. Збірник, 1982, В кп.21, С.57-63.

42. Підгорна Н.І. Активізація сприймання і пам'яті шестиліток:Вчителям підготовчих класів).-Початк.школа,1981,№10,С.53-57.

43. Палажченко Є.Ф., Гриньова М.В. Вікові особливості мовлення шестирічок//Початк.шк.-1990.-№9.-С.41-43.

44. Пророк Н.В. Розвиток мотивів учнів у шести і семилітніх першокурсників//Психологія:Респ.наук.-метод.зб.-К.,1989.-Вип.33.-С.63-70.

45. Сосідко В.В. розвиток здатності до лінгвістичного аналізу слова у шестирічних учнів//Психологія:Респ.наук.Зб.-К.,1988.-Вип.31.-С.11-118.

46. Скрипченко Н.Ф., Зимульдінова А.С. Зв'язне мовлення шестиліток:Вчителям підгот.кл.-Початк.шк.,1984,С.47-52.

47. Скрипченко Н.Ф., Зимульдінова А.С. Розвиток зв'язаного мовлення шестирічних першокурсників//Посат.Шк.,-1986.-№7.-С.17-19.

48. Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю. Урок письма в 1 класі чотирирічної початкової школи:Метод.Посібник.-2-е вид., перероб. І доп.-Рад. Школа, 1986.-143 С.-/Біб-ка вчителя почат.кл./.

49. Скрипченко Н.Ф., Наумчук М.М. Заняття з позакласного читання для 6-річних першокласників//Почат.шк.-1988.-№1.-С.43-48.

50. Сожко Г.П. Ігрові способи у навчанні шестиліток//Почат.шк.,-1989.-№3.-С.39-40.

51. Таланова Н. Психологічна абетка: (Психолого-пед. Супровід учнів першого класу://Психолог.-2007.-№21-22-261-262.-С.4-15.

52. Шевченко Л.М. Навчання шестиліток зв'язаних висловлювань//Почат.шк.,-1988.-№12.-С.36-39.

53. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. - К.,1949. - С.227.

Додаток

Коли хочеш ти читати, То мене повинен знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вгадаєш.(Абетка)

Стою на даху всіх димарів вище. (Антена)

Жовте, соковите, на дерев'янку надіте.(Абрикос)

У світі одна -- всім потрібна вона.(Батьківщина)

Сам пустий, голос густий, дріб вибиває, дітей збирає. (Барабан)

Я труд поважаю: Все літо літаю у поле, до гаю, Збираю медок із різних квіток, Кого не злюблю, то жалом колю. (Бджола)

Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає. Хоч мала сама на зріст, Та великий має хвіст. Як намисто оченята... Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

Хто трьома зубами сіно їсть? (Вила)

Рукавом махнув -- дерева нагнув. (Вітер)

Що таке: плине і ллється, часом на камінь дереться, як не_має -- все всихає, звір і птах помирає.(Вода)

Біла голівка, червона шапочка. (Гриб)

Маленький, сіренький, на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)

Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу, коли обідати, коли спати,

коли роботу починати. (Годинник)

Усіх обшиваю, сама одягу не маю. (Голка)

Невеличкий, сніжно-білий, що його в небесну шир люди радісно пускають сповіщати всіх про мир. Кожний цього птаха знає його назву відгадає. (Голуб)

На літо одягається, а на зиму одежі цурається. (Дерево)

Вірно людям я служу, їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників видобуваю. (Дятел)

Як подивишся на нього, Бачиш в нім себе самого Отаким, яким буваєш. Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)

По дроту ходить, пітьму розгонить. (Електрика)

Ні дверей і ні віконця, а в хатині повно сонця. (Електрична лампочка)

Я вухатий ваш дружок, В мене сірий кожушок. Куций хвостик, довгий вус, Я усіх, усіх боюсь! (Заєць)

Не золоте, а найдорожче. (Життя)

Летить -- дзижчить, впаде -- повзе і землю гризе. (Жук)

Дивний ключ у небі лине, Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі Відлітають.... (Журавлі)

У воді сидить охоче, та не риба і не рак, вистромля великі очі і співає: кум-квак. (Жаба)

Хто гнізда свого не має, Яйця іншим підкладає Та у лісі, в холодку все кує: ку-ку, ку-ку? (Зозуля)

Весь світ годую, а сама не їм. (Земля)

Маленьке, сіреньке, а хвостик як шило. (Миша)

Крізь землю пройшов, червону шапку знайшов. (Гриб)

Крила є, а не літає, ніг немає, а не доженеш. (Риба)

Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться. (Береги)

Любить митися і купатися, але від того тільки худне. (Мило)

Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене. (Ім'я)

В нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом. (Іній)

Чи хто заходить, чи виходить, Той першим руку нам дає. Ми стоїмо завжди при вході, Нас в кожній хаті кілька є. (Двері)

У нашої бабусі сидить дід у кожусі, Проти печі гріється, без води умивається. (Кіт) Під пеньочком, під листочком звився клубочком. (Іжак) Хоч не шию я ніколи, а голок в мене доволі. (Їжак)

Стоять красуні на воді, вінки на них білі й золоті. (Лілеї)

Маленькі будиночки по місту біжать, Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять. (Трамвай)

Маленьке, біленьке, по чорному полю плигає і слід залишає. (Крейда)

Хоч сам ростом невеликий, але гарно співає. (Соловей)

Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навчає. (Книжка)

Ходить пані в золотій жупані,

куди гляне -- трава в'яне. (Коса)

Летить -- пищить, сяде -- мовчить. Хто його вб'є -- свою кров проллє. (Комар)

Чотири брати біжать, один одного не здоженуть. (Колеса)

Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником, Схопила півня на обід Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

Швидко скрізь цей птах літає, Безліч мошок поїдає, За вікном гніздо будує, Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори. (Лижі),

Чорні, криві, Бід роду німі, А стануть в ряд -- Враз заговорять. (Літери)

Не бджола, а гуде, не птах, а летить. (Літак)

В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)

Запалали в чистім полі, Наче галстуки червоні. То палає в полі так Польовий червоний.... (Мак)

Без рук, без ніг, а мости будує (Мороз)

Круглий, гарний і легенький, високо літає, йому діти дуже раді,

бо ним кожен грає. (М'яч)

Цілий день літає, всім набридає, Ніч настане -- тоді перестане.(Муха)

Чорне сукно лізе в вікно. (Ніч),

Два кільця, два кінці, а посередині цвях (Ножиці)

Все життя один одного обганяють, а випередити не можуть. (Ноги)

Сюди-туди повертає, хропе, сопе, часом чхає, на морозі червоніє. (Ніс)

Голуба простиня весь світ покрила. (Небо)

Розумний сівач по білому полю бігає. (Олівець)

Два брати через дорогу живуть, один одного не бачать. (Очі)

Стоїть дід над водою, трясе бородою. (Очерет)

Книжки читає, а грамоти не знає. (Окуляри)

Грамоти не знаю, а увесь вік пишу. (Перо)

Сторожем не служить, а всіх рано будить. (Півень)

Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай. (Плуг)

Де зсапано, де сполото По вибалках, по пагорках, Цвіте воно, як золото, Плоди на нім, мов яблука. (Помідори)

У кімнаті, у куточку, Біля ліжка на стіні, Сіра скринька на шнурочку

Все розказує мені -- І промови, і пісні Хто розказує мені? (Радіо)

Стоїть дуб, на ньому дванадцять гілок, а на кожній гілці по чотири гілочки, а на них по сім жолудів. (Рік)

Поясок ясний зіткала. Небеса обперезала. Після дощику з'явилась -- Ніжнобарвно заіскрилась. (Райдуга)

Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. (Рукавиця) Чупринка зелена, голівка червона, а хвостик білий. (Редиска)

Ніжна зірка срібно-біла На рукав згори злетіла. Я приніс її сюди Стала крапелька води. (Сніжинка)

Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

По полю повзе, траву гризе. (Сінокосарка)

Біла латка, чорна латка -- по дереву скаче. (Сорока)

Металевий кінь у полі пасеться, Де пройде --земля ореться.

(Трактор)

Сиві гуси усе поле вслали. (Туман) Народились -- не вчились,

а правдою живуть. (Терези)

Не видно її і не чути її, а коли заговориш про неї, то вона зразу ж зникає. (Тиша).

Хто їсть без ложок? (Тварини)

З дерева робилося, учневі згодилося. (Ручка)

Кожушок п'ять ріжків має, П'ять братів туди влізає. У деньок морозний там Тепло й хороше братам. (Рукавичка)

Дуже люблять молодця, а б'ють його без кінця. (Футбольний м'яч)

Дерево та дріт, а кричить на весь світ (Телеграф)

В нашій кухні увесь рік дід-мороз живе у шафі. (Холодильник)

Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила.

(Хмара)

Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

Білий, а не сніг, твердий, а не камінь, солодкий, а не мед. (Цукор) Червоненька, маленька, солоденька діткам маленьким. (Цукерка)

Склали, зв'язали, До води погнали; “Хоч не хоч, а пий і людей всіх напій”. (Цебро)

Така водиця тільки для письменного годиться. (Чорнило)

Хто на собі свою хату носить? (Черепаха)

Два братики-вусатики, в обох жовтенькі сорочки, стоять в кутку два братики, повисували язички. (Черевички)

Іду, їду -- нема сліду. (Човен)

Входять у неї сліпими, а виходять зрячими. (Школа)

У садочку понад тином Я зробив йому хатину, Він навколо обдививсь, Засміявсь і оселивсь. (Шпак)

Що взимку в хаті замерзає, а на вулиці -- ні? (Шибка)

Де упреться хвостом, стане дірка. (Шило)

Мене частенько просять, ждуть, А тільки покажусь -- ховатися почнуть. (Дощ)

З землі робився, На кружалі вертівся, На вогні пікся, На базарі бував, Людей годував, Як упав, то пропав, Ніхто не поховав. (Горщик)

На я починається, на я кінчається. В саду росте, на ній плоди є. (Яблуня)

Хто хвіст залишає, як від ворога втікає? (Ящірка)