Культура мислення молодших школярів

· конкретно-почуттєве сприйняття;

· аналіз властивостей і відношень досліджуваних предметів, який призводить до виділення ознак поняття;

· синтезування ознак (формування знань основного змісту поняття);

· виділення класу досліджуваних предметів (формування знань про обсяг поняття);

· встановлення кількісних і якісних зв'язків досліджуваного поняття з іншими поняттями (формування повного змісту поняття);

· уточнення ознак поняття, вивчення взаємозв'язку родових і видових понять;

· уточнення відповідності між змістом та обсягом поняття, що призводить до класифікації видових понять;

· конкретизацію застосування поняття (розв'язування задач, прикладів, рівнянь, різноманітних вправ тощо).

Отже, формування поняття - це результат сходження від аналізу і синтезу властивостей різноманітних об'єктів до виділення та закріплення їх загальних властивостей через абстрагування й узагальнення.

Розвиткові поняттєвого мислення сприятиме курс «Логіка» для 2-6 класів. Ми пропонуємо вивчення цієї дисципліни з другого класу (після завершення періоду навчання грамоти) і по шостий клас включно. Другокласники вже можуть аналізувати предмет, не застосовуючи практичних дій із ним. Діти семирічного віку здатні вичленити різні ознаки вже в мовній формі. Вони можуть від аналізу окремого предмета, явища переходити до аналізу зв'язків і відношень між предметами та явищами. З введенням курсу «Логіка» з другого класу можна у кожного молодшого школяра сформувати достатньо високий рівень узагальнення та абстракції. Успішне оволодіння даним курсом протягом п'яти років допоможе кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ всіх шкільних дисциплін. Для кожного класу створено навчальний посібник «Логіка». З метою формування культури мислення молодшого школяра у змісті освіти необхідно ввести курс «Логіка», а у зміст кожної навчальної дисципліни - систему завдань з логічним навантаженням, комбіновані завдання.

Процесуальну основу технології складають форми та засоби навчання.

Основною формою роботи у навчально-виховному процесі є конструктивна взаємодія у підсистемах «учитель - клас», «учитель - учень», «учень - учень», «учень - клас». Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах «учитель - клас» «учитель - учень» (колективна та індивідуальна форми роботи) полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Зміст наукових понять формується у свідомості кожного учня на базі конструктивної взаємодії інформації, що надходить від учителя, зі змістом, який притаманний учневі у момент його засвоєння. Для здійснення конструктивної взаємодії зі своїми вихованцями, вчителеві необхідно вміти «транслювати» в клас власну прихильність до дітей, дружнє ставлення, виявляти розуміння ситуативного внутрішнього настрою учнів за зовнішніми ознаками (вираз обличчя, очі), передавати його учням. Це може відбуватися через зміну запитання, адресованого дитині, конкретизацію завдання, зміну його рівня складності. Розуміючи психічний стан дитини, вчитель ніколи не дозволить собі підвищувати голос на учня, якщо той відповідає неправильно. Навпаки, завжди уважно вислухає дитину, подякує за міркування і, організовуючи далі навчально-виховний процес як співпрацю у підсистемах «учитель - клас», «учитель - учень», «учень - учень», «учень - клас», досягне того, щоб дитина усвідомила власну помилку.

Найважливішою складовою процесуальної основи технології є засоби навчання. Ми розрізняємо три основні види засобів навчання. По-перше, це особистісні засоби - володіння вчителем педагогічною технікою. Педагогічна техніка - вміння використовувати власний психофізіологічний апарат як інструмент виховного впливу. Вона буває вербальною (вплив за допомогою слова) та невербальною (міміка, жести, постава, пантоміміка, контакт очей, дистанція). По-друге - методи і прийоми навчання. По-третє, це технічні засоби - аудіо-, відео-, комп'ютерні засоби, інші технічні прилади.

З метою формування культури мислення в молодшого школяра вчителеві необхідно застосовувати інтерактивні методи навчання. Такими вважаємо ті методи, які сприяють одночасному розвиткові обох півкуль головного мозку дитини. Застосування їх на будь-якому уроці вносить у навчальний процес елементи дослідження, пошуку, порівняння різноманітних фактів, явищ, позицій, висновків, допомагає учневі чіткіше визначити власну точку зору. Зміст інтерактивних методів, застосування їх на уроках математики, української мови та читання висвітлено у навчальних посібниках «Навчально-творча діяльність молодших школярів на уроках математики» та «Як навчити дитину мистецтва мислення». Зазначені посібники вийшли друком у видавництві «Початкова школа» у 2005 та 2006 роках.

Майстерність впровадження технології формування культури мислення молодшого школяра була продемонстрована педагогічним колективом НВК № 240 «Соціум» м. Києва під час роботи науково-практичного семінару. Семінар проходив 24 - 25 квітня 2007 року згідно з планом науково-дослідної роботи експериментального дослідження всеукраїнського рівня (наказ № 271 МОН України від 06.04.2006 р.) на 2006/2007 навч. рік.

У роботі форуму відбувався діяльнісний підхід до навчання і виховання, що допомогло педагогічній громадськості:

· ознайомитись з основними напрямками наукових досліджень з проблеми формування культури мислення молодшого школяра в умовах шкільного навчання;

· визначити концептуальну, змістову, процесуальну та діагностичну основи технології формування культури мислення молодшого школяра у межах навчально-виховного процесу загальньоосвітнього навчального закладу;

· розкрити досвід формування культури мислення молодшого школяра у межах навчально-виховного процесу НВК № 240 Оболонського району м. Києва (базовий навчальний заклад експериментального дослідження);

· провести обмін досвідом щодо створення психолого-педагогічних умов формування культури мислення молодшого школяра у межах навчально-виховного процесу загальньоосвітнього навчального закладу.

Висновки щодо роботи форуму

1. Основною технологічною одиницею навчально-виховного процесу є ситуація розмірковування - ситуація пошуку, допитливості, сумніву.

2. Конструктивна взаємодія між учасниками навчально-виховного процесу - фактор для формування культури мислення особистості.

3. Основні засоби розгортання конструктивної взаємодії - застосування еврестичних методів роботи, навчальний курс «Логіка», робота над завданнями з логічними навантаженням, комбінованими завданнями.

З метою розвитку професійно-значущих якостей особистості вчителя, розвитку його готовності до впровадження технології формування культури мислення особистості спеціаліст Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради С. Коцьобинська запровадила систему науково-практичних семінарів, семінарів-практикумів, рольових тренінгів для вчителів початкових класів. Свій інноваційний досвід освітяни Івано-Франківщини презентували 22 - 23 березня 2007 року в межах роботи науково-практичного семінару «Логічні компоненти змісту шкільної освіти як засіб інтелектуального розвитку учня». Цінним є те, що на кожному уроці у початковій школі м. Івано-Франківська домінує у часі творча ситуація - ситуація пошуку, розмірковування, допитливості, сумніву.

Досвід виникнення логіки та впровадження завдань з логічним навантаженням у зміст уроків математики, української мови презентував педагогічний колектив колегіуму «Олімп» (м. Київ) у межах роботи семінару-практикуму «Освіта майбутнього», який проходив на базі закладу 2 - 3 березня 2007 року. Заслуговує на увагу те, що всі уроки педагогічного колективу колегіуму «Олімп» об'єднувала найважливіша концептуальна ідея експериментального дослідження: «…істина не дана ззовні готовою, і кожна дитина здатна зробити внесок в її осягнення через організацію проблемно-пошукового діалогу на уроці».

2.2 Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра

Діагностична основа технології є організаційно-методичним інструментарієм контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів навчально-виховного процесу. Зазначену основу технології складають емпіричні методи і методи контролю та самоконтролю. Саме вони допомагають відстежити, проаналізувати і відкоригувати результати щодо формування культури мислення молодшого школяра. А це означає - відстежити динаміку розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра.

До емпіричних методів діагностичної основи зазначеної технології ми відносимо спостереження, методи психодіагностики та аналізу продуктів діяльності. У таблиці подано короткий зміст кожної сфери культури мислення молодшого школяра та діагностичні методи, які можна використовувати для виявлення рівня сформованості зазначених сфер.

Зміст феномена «культура мислення»	Діагностичні методики
· стійкий пізнавальний інтерес; · прагнення довести власні думки; · пргнення до самовдосконалення	Анкетування; проектний малюнок «Що мені подобається в школі»; методики: САН (стан, активність, настрій), «Колаж»; цілеспрямоване та систематичне спостереження
Пізнавальна сфера · розвинуті мисленнєві операції; поняттєве, дивергентне мислення; · розвинуті інтулектуально-творчі вміння	· творчі завдання: «закономірності числового ряду»; «зайвий предмет»; · методики: «Використання предметів», «Класифікації», «Виведення наслідків»; «На що схожа пряма», «Паралельні лінії»; «Знайди недоречності»; добір рими; · психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності учнів
Соціальна сфера · емоційно-вольовий компонент; · комунікативний компонент (комунікативні вміння)	· цілеспрямоване та систематичне спостереження в умовах спільної навчальної діяльності; методика «Вибір у діяльності»; · аналіз продуктів літературної творчості: рівень зв'язності, логічності, діалогічность, образності мовлення

Відповідно до стану розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер можна виділити чотири рівні сформованості культури мислення молодшого школяра: високий, достатній, середній та низький. З огляду на те, що стан розвитку вказаних сфер впливає на ефективність здійснення пізнавальної діяльності, ми розглядатимемо стан розвитку кожної сфери за двома напрямками: особистісним та діяльнісним. Ці два напрямки взаємопов'язані. Характеризуючи особиснісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, назвемо якості, функції, психічні процеси особистості. Означимо діяльнісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, опишемо, як зазначені в особистісному напрямку якості, риси, психічні процеси особистості впливають на ефективність здійснення пізнавальної діяльності.

Високий рівень розвитку культури мислення молодшого школяра. Для цього рівня окреслимо стан розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфери за двома напрямками: особистісним і діяльнісним.

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Стійкий інтерес до нового, потреба розібратися в ньому; внутрішня пізнавальна і творча активність, яка виявляється в інтелектуальній ініціативі під час співробітництва з учителем та однокласниками; прагнення до самовдосконалення	Стійке бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв'язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо); прагнення довести почату справу до кінця

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія); розвинуте поняттєве, дивергентне, творче мислення; якості мислення (гнучкість, активність, цілеспрямованість, широта, глибина, критичність); діалогічні ланки в структурі мислення, які спрямовані на взаємодію з партнером: «мислення для іншого», «мислення за іншого», «мислення спільно з іншим»; міцні знання, передбачені державним стандартом початкової школи, у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних життєвих і навчальних ситуаціях; розвинені рефлексія, інтелектуально-творчі вміння. Вміє знаходити власні помилки, усвідомлювати та виправляти їх	У пізнавальній діяльності постійно вібувається процес «осяяння», який виявляється у «відкритті» певного правила, арифметичної закономірності, властивості тощо,нового способу розв'язання задачі. Дитина постійно виходить «за межі» навчального завдання і створює нові «продукти» (наприклад, тексти задач; вправ; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо)

Соціальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
У спільній роботі з однокласниками виявляє чуйність, повагу до думок партнера; здатність підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі; виявляє емоційну стійкість у контакті, що означає дотримання моральних норм і правил взаємодії; високий рівень розвитку вербальної і невербальної комунікації	Вміє організовувати співробітництво в процесі спільної пізнавальної діяльності так, щоб досягти творчих результатів у спільному пошукові. Виявляє ініціативність, високу мовленнєву продуктивність у взаємодії. Бере на себе відповідальність за прийняті рішення під час спільної навчальної діяльності

Достатній рівень розвитку культури мислення молодшого школяра

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Пізнавальний інтерес виявляється ситуативно. Інтелектуальна активність в роботі досить висока, але виявляється ситуативно і лише в обмін на цифрову оцінку. Цифрова оцінка є стимулом для самовдосконалення	Бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв'язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо) виникає ситуативно; не завжди доводить почату справу до кінця

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія); розвинуте поняттєве мислення; дивергентне, творче мислення, якості мислення (гнучкість, активність, цілеспрямованість, широта, глибина, критичність) проявляються залежно від навчальної ситуації; наявність міцних знань, передбачених державним стандартом початкової школи, але дитина не завжди спроможна використати їх у різних життєвих і навчальних ситуаціях; розвинені рефлексія, інтелектуально-творчі вміння. Власні помилки знаходить тільки з допомогою вчителя, вміє усвідомлювати та виправляти їх	У пізнавальній діяльності ситуативно відбувається процес «осяяння», який виявляється у «відкритті» певного правила, арифметичної закономірності, властивості тощо, нового способу розв'язання задачі. Дитина ситуативно виходить «за межі» навчального завдання і створює нові «продукти» (наприклад, тексти задач; вправ; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо)

Соціальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
У спільній роботі з однокласниками ситуативно виявляє чуйність, повагу до думок партнера; здатність підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі; ситуативно виявляє емоційну стійкість у контакті, що означає дотримання моральних норм і правил взаємодії; високий рівень розвитку вербальної комунікації, невербальну комунікацію не використовує	Ситуативно організовує співробітництво в процесі спільної пізнавальної діяльності так, щоб досягти творчих результатів у спільному пошуку. Не завжди може взяти на себе відповідальність за прийняті рішення під час спільної навчальної діяльності

Середній рівень розвитку культури мислення молодшого школяра

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Пізнавальний інтерес відсутній. Пізнавальна активність виявляється тільки у межах окресленого вчителем завдань, з метою уникнення поганих оцінок. Прагнення до самовдосконалення виявляється лише як бажання отримати вищий бал, який важливий не стільки для себе, скільки для батьків	Бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» відсутнє; доводить почату справу до кінця тільки в обмін на оцінку

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія) застосовує з допомогою вчителя (вчитель вказує, що необхідно робити та дає готові алгоритми). Не розвинуті якості мислення, дивергентне, творче мислення, інтелектуально-творчі вміння. Вміє застосовувати знання в чітко окресленій навчальній ситуації. Знаходить та усвідомлює власні помилки з допомогою вчителя. Виправляє помилки тільки після запропонованого вчителем алгоритму, щодо їх усунення	У пізнавальній діяльності не відбувається процес «осяяння». Дитина працює тільки в межах окресленого вчителем завдання

Соціальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Виявляється наполегливість, організованість тільки на стадії захоплення спільною справою. Не витримує копіткої роботи щодо досягнення певного результату. Невербальною комунікацією не володіє. Не вміє висловлювати свою думку чітко, послідовно, аргументовано	Не вміє організовувати співробітництво під час спільної навчальної діяльності. В межах спільної роботи виконує тільки чітко окреслені для нього завдання. Ніколи не приймає самостійного рішення щодо розв'язання завдання

Низький рівень розвитку культури мислення молодшого школяра

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Інтерес до навчання повністю відсутній. Вчиться тільки під впливом жорстокого контролю з боку батьків. Прагнення до самовдосконалення відсутє	Відсутнє бажання виконувати навчальні завдання. Доводить завдання до завершення тільки під впливом безпосереднього контролю з боку вчителя

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Не розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія) та якості мислення. Процес мислення відбувається тільки за даним шаблоном (схемою). Вміє застосовувати знання тільки в навчальних ситуаціях за аналогією. Помилки бачить лише тоді, коли на неї вказує вчитель. Виправляє помилки, проте після багаторазових одноманітниї вправ	У пізнавальній діяльності усвідомлення та осмислення завдання відбувається з допомогою вчителя. Дитина виконує виключно репродуктивні завдання

Соціальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Не виявляє організованість, наполегливість у роботі; не підпорядковує особисті цілі й бажання спільній справі; не виявляє емоційну стійкість у контакті, часто буває у стані афекту. Не розвинені комунікативні вміння	У межах спільної навчальної діяльності пасивний. Не бере участь у розв'язанні завдання, чекає, поки його виконають інші члени групи. Завжди погоджується з тим рішенням, яке приймають інші члени групи

Для перевірки рівня розвитку поняттєвого мислення можна запропонувати учням виконати такі завдання (див. Додаток А)

Розкриємо зміст деяких діагностичних методик, які можна використати для виявлення рівня розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфери культури мислення молодшого школяра.

За допомогою проектного малюнка «Що мені подобається у школі» та анкетного методу можна виявити рівень розвитку мотиваційної сфери культури мислення молодшого школяра.

Дітям пропонуються виконати малюнок на тему «Що мені подобається у школі». Бажано, щоб робота виконувалася у школі, переважно на уроках образотворчого мистецтва. Дітям подобається, що оцінка за роботу не виставляється. Внаслідок цього можна виявити такі ставлення до школи.

1. Позитивне (пізнавальна мотивація) - високий рівень розвитку мотиваційної сфери.

На малюнках, які відповідають даному рівневі, зображені різні навчальні ситуації, пов'язані з такими предметами, як математика, логіка, українська мова, художня праця, фізкультура. Зображені діти в класі або біля дошки, за партами, чи групи дітей, які спільно виконують навчальне завдання; намальовано і вчителя (біля дошки чи поруч з учнями). Ці малюнки свідчать про високу шкільну мотивацію, навчальну активність і наявність у школяра пізнавальних мотивів. Для малюнків цієї групи характерні яскравий колорит та веселий вираз облич дітей і вчителя.

2. Позитивне (зовнішня мотивація) - достатній рівень розвитку мотиваційної сфери.

На малюнках, які відповідають цьому рівневі, також відображені навчальні ситуації, але біля кожного завдання стоїть оцінка (12, 11, 10 балів) або вчитель гладить учня по голові і каже «Молодець!» Також були відтворені ситуації, які не пов'язані з навчанням: діти в класі спілкуються, щось розглядають тощо. Такі ситуації із зовнішніми шкільними атрибутами властиві дітям з позитивним ставленням до школи за зовнішньою мотивацією. Ці малюнки мають, так би мовити, мажорний колорит, тому тут також немає підстав говорити про негативні емоційні стани.

3. Нейтральне - середній рівень розвитку мотиваційної сфери.

На малюнках, які відповідають даному рівневі, показані такі навчальні ситуації, де вчитель працює тільки з окремим учнем біля дошки, різні ігрові ситуації; діти на перерві граються в шкільному коридорі; зображають себе виступаючими в актовому залі на сцені чи просто актовий зал зі святковими атрибутами. Вирази облич дітей на таких малюнках веселі.

4. Негативне - низький рівень розвитку мотиваційної сфери.

На малюнках, у яких виявляється негативне ставлення до школи, колорит тяжіє до сіро-чорно-коричневої гами. Учень чи учениця малюють себе або великими у центрі, або дуже маленькими на тлі класу. Занадто великими написані оцінки, переважно, від двох до десяти. Є малюнки, де зображено вчительку за столом, а перед нею - ряди порожніх парт.

5. Невідповідність темі - низький рівень розвитку мотиваційної сфери.

Невідповідність малюнків темі вказує на:

Ш мотиваційну незрілість дитини, відситність у неї інтересу до навчання і перевагу ігрових мотивів. У цьому випадку діти малювали машини, іграшки, військові дії тощо;

Ш дитячий негативізм. Така поведінка притаманна дітям із завищеним рівнем самооцінки й ускладненнями пристосування шкільних вимог. Дитина вперто відмовляється малювати на шкільну тему і малює те, що вона найкраще вміє і любить малювати.

Для перевірки рівня розвитку прийомів розумової діяльності можна запропонувати учням виконати такі завдання. (див. Додаток Б)

2.3 Дослідження з даної проблеми

Анкета

1. Для чого ти вчишся у школі? Із запропонованих відповідей вибери ту, яка відповідає твоєму мотиву щодо навчання у школі.

Я вчуся в школі для того, щоб:

a) зрозуміти, як самостійно здобути знання та стати освіченою, культурною людиною, яка багато знає та вміє;

b) узнавати від учителя нове, цікаве, отримувати глибокі знання, виконувати цікаві завдання на уроках;

c) радувати вчителя і батьків високими оцінками й отримувати від них похвалу;

d) було приємно батькам і щоб зі мною дружили однокласники;

e) тому що так треба.

2. Використовуючи бали 5 (дуже подобається), 4 (подобається), 3 (байдужий), 2 (не подобається) - оціни своє ставлення до наступних видів діяльності:

a) пояснення вчителем нового матеріалу;

b) про нове дізнаються самостійно;

c) бесіда вчителя з учнями під час уроку;

d) індивідуальне опитування учнів;

e) самостійне виконання навчальних завдань у класі;

f) виконання завдань під час парної чи групової роботи;

g) контрольна робота;

h) приготування домашніх завдань;

i) екскурсія;

3. Які задачі ти любиш розв'язувати?

a) прості, які не потребують довгих пошуків розв'язання;

b) стандартні задачі, які розв'язуються за певним алгоритмом;

c) задачі посиленої складності;

d) задачі, які мають кілька способів розв'язання.

4. Як ти вважаєш, чи має переваги робота, яку ти виконуєш спільно з іншими однокласниками?

Якщо так, то які саме?

Якщо ні, поясни, чому.

5. Чи вмієш ти спільно працювати зі своїми однокласниками? Поясни, чому ти так вважаєш.

6. Чи пов'язані твої улюблені заняття з навчанням у школі? Якщо так, то які саме заняття?

7. Якщо ти не можеш розв'язати задачу (виконати вправу), яку тобі було задано додому, то:

a) звертаєшся за консультацією до вчителя;

b) звертаєшся за консультацією до товариша (подруги);

c) звертаєшся за консультацією до батьків;

d) намагаєшся самостійно розв'язати, аналізуючи додаткову інформацію із заданої проблеми;

e) списуєш у однокласників;

f) нічого не робиш.

Дослідження було проведене в 3 класі. Учні мають достатній рівень розвитку мотиваційної сфери, вчаться для того, щоб дізнатися від вчителя нове, цікаве, отримувати глибокі знання, виконувати цікаві завдання на уроках, радувати вчителя і батьків високими оцінками та отримувати від них похвалу. Високим балом діти оцінюють контрольну роботу як засіб самоперевірки своїх знань, умінь. Віддають перевагу завданням, які мають кілька способів розв'язання.

Висновки

Ефективність мислення людиною визначається здатністю вирішувати завдання, які встають перед нею. Ця спроможність залежить, з одного боку, від природної інтелектуальної обдарованості індивіда, а з іншого -- від виховання індивіда, навчання, самоосвіти, життєвого досвіду і, нарешті, від її залучення до культури.

З культури людина черпає знання, використовуючи їх для рішення різних завдань; уявлення про цінності і ідеали, які визначають її відношення до цих завдань; і, нарешті, навички, прийоми, правила мислення, що допомагають вирішувати ці завдання.

За допомогою методу самоконтролю можна відстежити та проаналізувати динаміку розвитку контрольно-корекційного компонента пізнавальної сфери культури мислення молодшого школяра. Пропонуючи учням оцінити свою відповідь, проаналізувати та оцінити відповідь інших учнів, учитель шляхом спостереження діагностує вміння дитини віднаходити помилки, усвідомлювати та прогнозувати шляхи їх виправлення.

Кінцевим результатом щодо навчання у початковій школі має бути досягнення високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. А це, в свою чергу, означає що початкова ланка освіти - перший крок до життєвого успіху особистості. Рушійною силою успіху на життєвому шляху особистості є внутрішня потреба, яка спрямована на те, щоб найповніше задовольнити свої інтелектуальні і духовні потреби, матеріальні запити,а також, що дуже важливо, ефективно самореалізовуватися, стверджуючись у процесі роботи як у власних очах, так і в очах однолітків. Саме внутрішня потреба у досягненнях є визначальним показником високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. Високий рівень розвитку культури мислення допомагатиме дитині жити у світі, який постійно розширюється в процесі дорослішання, без батьківської опіки, а це сприятиме творчим навчальним досягненням у школі другого і третього ступенів, розвитку схильності до винахідливості, а потім і до перетворення соціального середовища.

Список використаної літератури

1. Бєлкіна О. Проблема розвитку критичного мислення молодших школярів у сучасній школі//Школа першого ступення: теорія і практика. - Переяслав - Хмельницький. - 2003. - Вип.. 6. - С. 71 - 78.

2. Гетманова А.О. Учебник по логике. - М., 1995.

3. Довга Т. Розвиток творчого мислення у старших дошкільників та молодших школярів як передумова формування творчої особистості//Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. - Кіровоград. - 2002. - Вип. 45. - ЧІ - С. 113 - 118.

4. Дягло Н.В. Роль проектної діяльності в розвитку мислення учнів//Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2008. - №1. - С. 6 - 7.

5. Зламанюк Л. Реалізація дидактичних принципів у формуванні образного мислення учнів//Біологія і хімія в школі. - К. - 2006. - №3. - С. 11 - 14.

6. Конверський А.С. Логіка. - К., 1998. - С. 32.

7. Лаврешина Г. Логічне мислення як один із важливих показників логічної культури школярів//Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. - Кіровоград. - 2002. - Вип. 45. - ЧІ - С. 184 - 187.

8. Маслюк Л. Як навчити мислити кожну дитину//Початкова освіта. Шкільний світ. - 2006. - №1. - С. 4 - 6.

9. Руденко К.П. Логіка. - К., 1976. - С. 139.

10. Митник О.Я. Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра//Початкова школа. - 2007. - №9. - С. 38 - 45.

11. Митник О. Я. Технологія формування культури мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу//Початкова школа. - 2007. - №7. - С. 23 - 26.

12. Мовчан Л. Розвиток мислення//Початкова школа. - 2003. - №11. - С. - 21 - 22.

13. Тофтул М.Г. Логіка. - К., 1999. - С.332.

14. Сидоренко В. Образне мислення в структурі розумової діяльності особистості/В. Сидоренко, Н. Щетина;/Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка: ТДПУ. - Тернопіль. - 2002. - С. 125 - 130.

15. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник; К.: Академвидав, 2006. - 520с [147 - 163]

16. Третяк О. Розвиток критичного мислення молодших школярів//Школа першого ступення: теорія і практика. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - Вип. 6. - С. 79 - 87.

17. Чернеча Н. Розвиток критичного мислення учнів на сучасному етапі // Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. - Кіровоград. - 2001. - Вип. 38. - С. 165 - 168.

18. Чернега Н. Розвиток логічного мислення учнів//Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. - Кіровоград. - 2002. - Вип. 45. - ЧП. - С. 158 - 160.

19. Яновська Т.А. Формування мислення молодшого школяра в процесі розвивального навчання//Обдарована дитина. - 2006. - №4. - С. 21 - 24.

20. www.wikipedia.org

Додаток А

1. Що називається:

a) відрізком;

b) префіксом;

c) іменником.

2. Чи правильно розкрито зміст наведених понять? Якщо ні, то знайди помилки і виправ їх.

a) Квадрат - це геометрична фігура, яка має чотири сторони, чотири кути і чотири вершини.

b) Дієслово - це те, що відповідає на питання що робити?, що зробити?

c) Парне число - це число.

Аналіз виконання учнями наведених завдань.

Діти з високим рівнем розвитку поняттєвого мислення виконують запропоновані завдання безпомилково. Учні з достатнім рівнем розвитку поняттєвого мислення у першому завданні, як правило, допускають помилки, пов'язані з чіткістю висловлених думок. У другому завданні помилка переважно тільки у підпункті а). Діти вважають, що там помилки немає. (Правило: «Квадрат - це прямокутник, у якого всі сторони рівні»). Діти з середнім рівнем розвитку поняттєвого мислення у всіх визначеннях (перше завдання) допускають такі помилки: замість найближчого роду використовують слово «те» або, якщо вказують найближчий рід, то не формулюють видову відмінність. Такі відповіді свідчать про те, що знання в учнів не систематизоване. У другому завданні вони не можуть знайти помилки у запропонованих визначеннях. Учні з низьким рівнем поняттєвого мислення самостійно не спроможні виконати запропоновані завдання. Після допомоги вчителя їхні відповіді не розкривають зміст запропонованих понять або відповідають: «Не знаю». У другому завданні діти не можуть знайти помилки у запропонованих визначеннях.

Додаток Б

1. Знайди закономірність: як змінюються вирази облич у кожному рядку та колонці.

Домалюй відповідне обличчя.

2. Знайди зв'язок між словами, які подано ліворуч над рискою та під рискою. Поясни цей зв'язок. Потім з п'яти слів, які подано праворуч під рискою, вибери одне, яке відноситься до слова над рискою так само, як слова ліворуч.

а)

b)

c)

3. Розглянь числовий ряд. Знайди закономірність, за якою змінюються числа у ряду. У кожний ряд запиши ще по два числа.

a) 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, _, _;

b) 1, 2, 4, 7, 12, 20, _, _;

c) 1, 2, 6, 16, 44, _, _.

Аналіз виконання учнями наведених завдань.

Діти з високим рівнем розвитку прийомів розумової діяльності виконують запропоновані завдання безпомилково.

Діти з достатнім рівнем розвитку прийомів розумової діяльності у першому завданні допускають одну помилку; у другому і третьому завданнях в одному з підпунктів є помилка.

Діти з середнім рівнем розвитку прийомів розумової діяльності самостійно не можуть виконати жодного завдання. Перше завдання вони виконують тільки після того, як учитель звертає увагу на те, як змінюється «носик», «ротик», «оченята», «волосся» у даних обличчях. Навіть після вказівок учителя діти допускають, по 2-3 помилки у сконструйованому обличчі. У другому завданні вчитель пояснює зв'язок між словами, які подано ліворуч над рискою та під рискою і просить дитину за тим самим зв'язком знайти відповідно слово під рискою у правій частині рівності. У третьому завданні вчитель так само пояснює закономірність, за якою змінюються числа у ряду. Після цього пропонує дитині продовжити ряд. Діти продовжують ряди правильно, можуть припуститися помилки лише в обчисленнях.

Діти з низьким рівнем розвитку прийомів розумової діяльності самостійно не в змозі виконати жодного завдання. Навіть після допомоги вчителя, перше і третє завдання виконується повністю неправильно, у другому завданні принаймні один із підпунктів - безпомилково.