Управління навчальним закладом на принципах лідерства

Управління навчальним закладом повинно забезпечувати не лише успішне функціонування закладу, а й його якісний розвиток в умовах оновлення та демократизації суспільства. Центральною ланкою управління освітнім закладом є його успішне планування. Можливість успішно здійснювати навчально-виховний процес дає саме добре продумане планування, управління ним і контролю реалізації конкретних задач. Ефективна раціональна організація всього навчально-виховного процесу, якісне виконання функцій усіма його учасниками залежить від чіткого розуміння перспектив, конкретності поставлених завдань, правильного розподілу обов'язків та вмілої оперативної координації роботи.

У ракурсі даного питання все актуальнішою стає проблема вивчення основ стратегічного управління освітою, вибору обґрунтованих стратегічних орієнтирів і перспектив її розвитку в умовах ринкових відносин. З огляду на це, вкрай важливою бачиться реалізація стратегічного планування діяльності дошкільного навчального закладу як первинної ланки в системі освіти, спрямованої на забезпечення розвитку особистості дитини. Це є важливим, адже дошкільний заклад є повноправним суб'єктом ринку освітніх послуг, що функціонує сьогодні в складному конкурентному середовищі.

Саме тому нова парадигма змісту освітнього менеджменту орієнтує дошкільні заклади на дитину та її потреби, створення умов для забезпечення всебічного розвитку особистості кожної дитини, орієнтація педагогів на ефективну самокеровану індивідуальну та колективну діяльність. З огляду на це, можемо стверджувати, що управлінський процес стане ефективним лише тоді, коли кожен керівник матиме чітке уявлення про законодавчо-нормативні акти України, дотримуватись їх та забезпечувати виконання. Адже у процесі управління є необхідною умовою модернізації та розвитку дошкільної освіти.

Сучасний керівник, який прагне досягнути успіху, повинен, перш за все, зосередитися не на процесі управління, а на стосунках у колективі, адже успіх можливий лише за умови врахування ставлення людей до своєї праці, ставленні один до одного, отриманні відчуття задоволення від власного внеску в загальний процес та кінцевий результат.

Управління дошкільним навчальним закладом спрямовується на організацію та забезпечення оптимальних умов реалізації прав дитини на здобуття освіти.

Проведений аналіз показав, що питання управління перебувало в полі наукових інтересів науковців різних часів: від античності і до сьогодення. Теоретичним і практичним аспектам управлінням в системі освіти присвячені праці як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Ряд положень, які визначають особливості функціонування управління, закріплені у сучасних нормативно-правових актах.

Управління дошкільним навчальним закладом здійснюють відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування й підпорядковані їм органи управління освітою, згідно з Конституцією України, Закону України «Про дошкільну освіту» та «Про охорону дитинства», Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті. Безпосереднє керівництво дошкільним навчальним закладом здійснюється завідувачем та органами громадського самоврядування або засновником приватного закладу.

Але, попри широку зацікавленість науковців питанням управління, слід зазначити недостатню розробку системи питань, пов'язаних саме із управлінням на лідерських засадах, зокрема управлінням дитячим навчальним закладом.

Усе це стає можливим за умови впровадження чітких продуманих освітніх програм, які насамперед дають можливість швидко вносити корективи, мобілізувати різноманітні ресурси для досягнення поставленої управлінської цілі та реалізувати поставлені завдання.



РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДНЗ ПРИНЦИПАХ ЛІДЕРСТВА

2.1 Аналіз провідного вітчизняного досвіду стратегій управління ДНЗ

Знання вітчизняної і світової педагогічної спадщини формує уявлення про передумови, умови, фактори, рушійні сили і тенденції розвитку та управління дошкільної освіти. Опанування джерел і методів вивчення і розуміння педагогічних феноменів минулого допомагає глибше усвідомити, раціональніше вирішувати сучасні проблеми дошкільної педагогіки та розбудовувати систему дошкільної освіти загалом та стратегії управління ДНЗ зокрема.

Перш ніж вести мову про стратегії освітнього менеджменту, варто з'ясувати значення поняття «стратегія».

Г.В. Єльнікова подає таку дефініцію поняття: «Стратегія - (гр. уфсбфзгЯб, мистецтво полководця) - загальний, недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі» [16, с. 23].

Тобто, по суті, стратегія є планом, чітким, послідовним, довгостроковим, підкріпленим ідеологією, конструктивний, стійкий до невизначеності умов середовища. Цей план вимагає постійного аналізу та моніторингу у процесі реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Отже, успішне функціонування тієї чи іншої системи вимагає вироблення стратегії управління.

Під управлінською стратегією ДНЗ розуміється загальна концепція того, як досягаються головні цілі ДНЗ, вирішуються проблеми, що стоять перед ним, і розподіляються необхідні для цього обмежені ресурси. Будь-яка стратегія повинна бути внутрішньо цілісною, сумісною із середовищем, збалансованою по ресурсах, реальною, у міру ризикованою та органічно сполучати довгострокові і короткострокові цілі закладу. Стратегічне управління здійснюється в контексті місії навчального закладу, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв'язок місії з основними цілями організації в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Поява стратегічного управління в сучасному його розумінні стала можливою завдяки великій кількості реформ у галузі функціонування навчальних закладів і необхідністю врахування стану та динаміки зовнішнього середовища, в якому вони функціонують. Використання терміну «стратегічний менеджмент» можемо прослідкувати, починаючи з 60-х - 70-х років для того, щоб показати відмінності між поточним управлінням на рівні школи або дитячого навчального закладу і управлінням, яке здійснюється на вищому рівні.

Сьогодні не можна говорити про стратегічне управління ДНЗ не заважаючи на такий вагомий чинник розвитку навчального закладу як конкурентоспроможність, яка визначає престиж закладу та обумовлює належний навчально-виховний процес та фінансове забезпечення.

Говорити про управління конкурентоспроможністю ДНЗ в Україні, почали не так давно (Ю.Є. Петруня, М.Я. Матвіїв, І.В. Іванова, Л.М. Карамушка, М. Ніязова, Б. Корольова, С.О. Мамонтов, Т.Є. Оболенська, Н.М. Ушакова, Є.М. Хриков О. Білаш, В. Лазарев та ін.).

Проблема сучасного управління навчальним закладом досить детально розглядається у працях Л.І. Даниленка [9]. Автор публікацій вказує, що управління в освіті має ряд відмінних рис від управління в інших сферах, адже тут є специфічним сам об'єкт (учні та колективи, організатори освіти, вчителі, вихователі, батьки). Тому, на його думку, стратегічною метою управління навчально-виховним процесом є саме науковий опис особистості учня та педагогічного колективу та етапи його розвитку, а також регулювання діяльності учнів і вчителів, координація їхньої діяльності та контроль за нею.

А. Шевченко у своєму дослідженні обстоює думку про те, що управління в ДНЗ має будуватися таким чином, аби було максимальне забезпечення інтересів дітей. А це можливо, якщо у ДНЗ запровадити командний підхід [65]. Розвиваючи свою тезу, дослідниця виокремлює три моделі командної діяльності: мультидисциплінарну (дитина і сім'я знаходяться у центрі уваги, однак фахівці багатопрофільної команди не контактують один з одним), інтердисциплінарну (увага концентрується на дитині і сім'ї, проте фахівці команди взаємодіють між собою), трансдисциплінарну (існує ефективний обмін інформацією між членами команди, відчувається колективна відповідальність за загальні результати, співпраця).

Саме тому, з метою формування особистості керівника на лідерських засадах, у першу чергу, має відбутися модернізація усієї освітньої системи, і тільки після цього можна говорити про розробку нових вимог до керівників навчальних закладів, зокрема ДНЗ. І участь у цьому процесі належить не лише адміністративним законодавчим органам, а й громаді. Бо лише орієнтований на людину навчально-виховний процес, який враховує усі побажання споживача освітніх послу, а також інновації у педагогічній галузі, відмовляється від старих і неефективних програм, здатен розробляти та впроваджувати освітні програми, які враховують інтереси самого навчального закладу, зможе бути конкурентоспроможним і корисними для соціального розвитку регіону закладом.

Реформування базисних засад управління дошкільними закладами освіти передбачає відповідні зміни в діяльності керівників: психологічні, функціональні, організаційні та змістові. Психологічні зміни відбуваються в свідомості керівників щодо формування ними власної творчої педагогічної діяльності, формуючи в собі такі якості особистості, як: відхилення від шаблону, оригінальність, ініціативність, наполегливість, високу самоорганізацію, працездатність тощо. Функціональні - виявляються в застосуванні модернізованих управлінських функцій керівника дошкільного закладу освіти, таких як прогностична, представницька, консультативна, політико-дипломатична, менеджерська.

2.2 Аналіз провідного зарубіжного досвіду стратегій управління ДНЗ

Проаналізована нами вище вітчизняна система управління навчальним закладом, зокрема дошкільним, відрізняється від стратегічного освітнього менеджменту зарубіжжя.

У силу спільного освітнього минулого багато спільного прослідковується у плані стратегічного управління в українських та російських ДНЗ. Так, у сфері управління ДНЗ в Росії спостерігаємо співіснування традиційного управління, співуправління, рефлексивного управління та самоуправління ДНЗ. Традиційне управління, за визначенням А. Майер, збагачене соціально-психологічною стратегією и тактикою, яка забезпечує вплив на об'єкт управління в і регулювання процесу рамках реалізації усіх його функцій (аналіз, планування, організація, контроль процесу життєдіяльності усіх суб'єктів ДНЗ) [27, с. 38]. По суті подібна форма управління трансформується в мотиваційне програмно-цільове управління, яке розглядається російськими дослідниками стратегічного управління ДНЗ як перехідний етап до співуправління та самоуправління.

Співуправління та рефлексивне управління пов'язані з процесами самоуправління в системи управлінець - підлеглий (діти, вихователі) та ініціює співуправління в різних варіантах взаємодії в системі «завідувач -педагог - дитина - батьки». Рефлексивне управління в даному ракурсі може розглядатися як ланка, що є перехідною формою до самоуправління.

Самоуправління ж розглядається багатьма як теоретиками, так і практиками управління ДНЗ, як аналіз - планування - організація - контроль - регулювання суб'єктного власного розвитку в процесі освітньо-професійної діяльності.

Таким чином, збагачуючи традиційне управління стратегією і тактикою, які забезпечують інтеріоризацію норми-прикладу на ціннісному рівні, вони переводять його у в форму мотиваційного програмування (І.К. Шалаєв, Л.Г. Богословець) і рефлексивного управління (Т.М. Давиденко, Г.П. Звенигородська, Є.В. Ільїна, Т.І. Шамова) як способу саморегуляції, взаємодії систем управління та тих, якими управляють в ДНЗ.

Прикладом трансформації управлінських підходів до організації і регулювання життєдіяльності ДНЗ є розширення складу управлінських функцій та зміна призначення деяких з них, це, зокрема, стосується впровадження інновацій у процес управління ДНЗ [13, с. 43].

Проблемою розвитку системи стратегічного управління ДНЗ займаються В.С. Лазарев та М.М. Поташник. Так, у своїх дослідженнях вони зазначають, що практика показує, що найбільш правильною системою управління є система перспективного планування та створення комплексно-цільових програм на строк до трьох років [21]. Вчені зазначають, що під час розробки плану варто звертати увагу на результати комплексної експертної перевірки попередньої діяльності закладу та на їх основі будувати стратегічний план управління на наступні роки. Перспективні плани мають бути науково обґрунтовані, з урахуванням реальних ресурсів та можливостей, а також віддалених наслідків управлінських рішень.

Автор багатьох навчальних посібників з дошкільної педагогіки Т.І. Поніманська, у своїх дослідженнях наголошує, що сучасний керівник ДНЗ у Західній Європі, задумуючи стратегічну програму правління закладу, має чітко уявляти три блоки даних, без яких неможливо створити стратегію.

Перший блок являє собою інформацію про традиції минулого і про те, що варто зберегти у попередній програмі управління. Другий блок - стереотипи, які колектив має намір подолати або ж зруйнувати. Третій блок містить інноваційні моделі, які будуть впроваджені у педагогічний процес [39].

Освітня система США однією з головних передумов ефективності управління ДНЗ вважає участь усього педагогічного колективу у розробці планів і колективно-цільових програм розвитку. Для цього керівництво дитячими садками залучає до експертних самооцінок якості освітніх послуг вихователів, навчають їх педагогічній діагностиці розвитку дошкільників.

Тепер проаналізуємо розвиток наукової думки щодо стратегічного управління в ракурсі парадигмальних трансформацій, з розумінням важливості того, що зміна парадигм веде до переоцінки суспільних цілей, цінностей і стратегій. Так, англійські дослідники психології лідерства Р. Дафт та П. Лейн розглядають парадигму як «спільну ментальність, що представляє основний спосіб осмислення, сприйняття та розуміння світу» [47, с. 22]. Вчений виділяє дві основні парадигми щодо управління: традиційну (стару) та нову. Їх порівняння на рівні ключових характеристик дає наступну картину.

Отже, проведений аналіз дає нам змогу зробити висновки про відмінність у системі управління дошкільними навчальними закладами в Україні та в країнах Західної Європи, США та Росії. Якщо на пострадянському просторі все ще працює традиційна радянська система управління ДНЗ з незначними елементами модернізації, то у західному світі спостерігається процес відходження від одноосібного управління стратегічним розвитком дошкільної освіти, а відбувається залучення до цього процесу усього педагогічного колективу, батьків, громадськості.

2.3 Стратегія розвитку ДНЗ «Казка» на принципах лідерства

Провівши аналіз діяльності колективу дошкільного освітнього закладу «Казка» м. Києва, ми можемо зробити наступні висновки.

Управління ДНЗ «Казка» відбувається відповідно до Перспективного плану розвитку дошкільного закладу, який передбачає стратегічні цілі та напрями роботи на 2012-2016 рр.

Дитячий садок «Казка» є приватним дошкільним закладом, у якому діти займаються у п'ятьох групах (з 2 до 6 років):

– з 2 до 3 років група раннього віку;

– з 3 до 4 років група молодшого віку;

– з 4 до 5 років група молодшого дошкільного віку;

– з 4 до 5 років група молодшого дошкільного віку;

– з 5 до 6 років група старшого дошкільного віку.

Педагогічний колектив налічує 16 кваліфікованих працівників. Садок працює за системою М. Монтессорі, також за програмою діти вивчають англійську мову, починаючи з двох років, обов'язковими є заняття з хореографії, ритміки, вокал, плавання.

Стратегічна мета розвитку дошкільного закладу на 2012-2016 рр. полягає у створенні умов для забезпечення високоякісної дошкільної освіти, збереження та примноження досягнень та педколективу. Управління ДНЗ відбувається на засадах лідерства, якості, інноваційності та конкурентоспроможності, адже уміння керівника зосередитися на плані роботи безпосередньо впливає на культуру діяльності вихователів, на ефективність навчально-виховного процесу ДНЗ.

Визначаючи стратегії управління ДНЗ, не можна оминути пріоритетні завдання діяльності закладу. Насамперед керівником установи акцентовано увагу на пошук шляхів розв'язання тих проблем у роботі дошкільного закладу, які було виявлено за минулі роки. Адже варто розуміти - щоб досягти позитивних результатів у роботі, мають бути визначенні конкретні і водночас цікаві завдання розвитку закладу. Керівництвом закладу перед колективом поставлено ряд актуальним завдань, які спрямовані на реалізацію програми розвитку, навчання та виховання дітей.

Серед стратегічних управлінських завдань дошкільного навчального закладу варто назвати:

– інформатизація навчально-виховного процесу;

– індивідуалізація та диференціація у роботі вихователів з дітьми, з метою розвитку лідерських якостей дітей;

– впровадження у практику роботи здоров'язбережувальних технологій;

– удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників шляхом інноваційної діяльності з метою підвищення їх конкурентоспроможності, розвитку лідерських якостей;

– налагодження активної взаємодії з батьками.

Для виконання завдань протягом наступних років навчальний заклад працюватиме за трьома напрямами (проектами):

– «Здорова дитина в садку і в родині»;

– «Успішний педагог - успішна дитина»;

– «Вчимося бути батьками».

Проект «Здорова дитина в садку і в родині».

Мета проекту «Здорова дитина в садку і в родині»: формування мотиваційної установки на здоровий та активний спосіб життя дітей, батьків і педагогів).

Очікуваний результат: сформованість у дітей та батьків свідомого ставлення до власного здоров'я, потреби у щоденних фізкультурних вправах, заняттях спортом.

Проект «Успішний педагог - успішна дитина»

Мета проекту «Успішний педагог - успішна дитина»: стимулювання кожного педагога до самоаналізу, саморозвитку й удосконалення професійної майстерності, підвищення якості проведення освітнього процесу шляхом впровадження інновацій

Очікуваний результат: особистісне та професійне зростання педагогічних працівників дошкільного закладу, розкриття потенційних можливостей кожного педагога у командній співпраці.

Проект «Учимося бути батьками»

Мета проекту «Учимося бути батьками»: формування у батьків культури батьківства, надання їм інформаційно-консультативної допомоги з питань розвитку дітей, формування престижу педагогічної праці, розвиток у батьків активної громадської позиції).

Очікуваний результат: створення та функціонування у дошкільному навчальному закладі Ресурсного центру підтримки батьків.

Така система управління навчальним закладом створить усі умови для утворення в подальшому на базі дошкільного навчального закладу Центру розвитку дитини, педагога та родини - осередку, що об'єднуватиме педагогів, батьків, громадськість навколо ідей розвитку кожної дитини, професійного зростання педагогів та підтримки родин.

Керівництвом навчального закладу визначено наступні етапи реалізації даної освітньої стратегії.

Організаційний етап (вересень 2012 - січень 2013).

На цьому етапі визначаються основні шляхи залучення ресурсів, необхідних для реалізації перспективного плану розвитку дошкільного навчального закладу, зокрема, для зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази дошкільного навчального закладу.

Базовий етап (жовтень 2012 - червень 2016).

На цьому етапі передбачена практична реалізація перспективного плану розвитку дошкільного навчального закладу, контроль за його виконанням, проведення координації та корекції дій усіх учасників процесу реалізації завдань.

Підсумковий етап (червень - грудень 2016).

На цьому етапі передбачено проведення аналізу результативності проектів на основі здійснення моніторингу освітньої діяльності, узагальнення набутого досвіду, позитивних досягнень, визначення перспектив подальшого розвитку і роботи дошкільного навчального закладу.

Проведення таких заходів має на меті отримання наступних результатів:

– сформованість свідомого та відповідального ставлення дітей, педагогів та батьків до власного здоров'я;

– оновлення змісту дошкільної освіти у нашому навчальному закладі шляхом впровадження у практику роботи здоров'язбережувальних технологій;

– підвищення рівня фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі;

– підвищення рівня професійної підготовки працівників;

– раціональне використання ідей перспективного педагогічного досвіду та розробка власних педагогічних технологій, що сприятимуть підвищенню якості знань дітей;

– систематичне впровадження комп'ютерних технологій у діяльність закладу;

– активізація участі батьків та громадськості в освітній діяльності закладу;

– зміцнення матеріально-технічної бази дошкільного навчального закладу.

Розглянемо детальніше особливості впровадження проекту «Здорова дитина в садку і в родині».

Учені довели, що здоров'я дитини лише на 7-9% залежить від стану охорони здоров'я в країні, але більше - від її способу життя, який впливає на фізичний стан і духовне здоров'я, на ціннісні орієнтації, моральні, вольові якості. Здоров'я дитини в садку і родині розглядається у контексті єдності складових: фізичного, психоемоційного, морального та соціального.

Мета проекту: формування мотиваційної установки на здоровий і активний спосіб життя педагогів, батьків і дітей.

Шляхи реалізації:

– розробити комплексну систему оздоровчих заходів для всіх вікових груп - 2012;

– упровадити у практику роботи закладу систему природного оздоровлення (оздоровчий біг, ходіння босоніж) - 2012-2016;

– організувати роботу гуртків для дітей «Аеробіка», «Хореографія» - 2012;

– укласти угоду про співпрацю із загальноосвітніми навчальними закладами про відвідування педагогічними працівниками, дітьми та їхніми батьками басейну - 2013;

– організувати роботу консультативного пункту «Поради спеціалістів» - 2012;

– провести огляд-конкурс «Нестандартне фізкультурне обладнання» - 2013;

– організувати постійно-діючий семінар-практикум для батьків («Школа м'яча» - 2012, «Фізкультхвилинки для усіх» - 2013, «Чудо-скакалка» - 2014);

– організувати випуск щоквартальної газети «Бережемо здоров'я» - 2013;

– придбати спортивне обладнання для рухової діяльності дітей у спортивному залі, дитячих майданчиках - 2012-2014;

– провести конференцію «Профілактичні щеплення: за, проти» - 2012;

– випустити альманах цікавих порад - 2015;

– організувати піші переходи із залученням батьків «Стежинками природи» - 2014-2016;

– організувати спортивне свято «Малі олімпійські ігри» - 2013-2016.

Очікувані результати:

– формування у дітей та батьків свідомого ставлення до власного здоров'я, потреби в щоденних фізкультурних вправах, заняттях спортом;

– залучення батьків до проведення активних форм відпочинку та дозвілля у дошкільному закладі;

– випуск інформаційних газет, родинних колажів на спортивну та оздоровчу тематику.

– Параметри оцінки дотримання здорового способу життя:

– дотриманням режиму дня в садку і вдома;

– належне володіння культурно-гігієнічними навичками;

– раціональне харчування та культура споживання їжі;

– руховий і повітряний режим;

– режим активної діяльності та відпочинку;

– профілактичні заходи задля збереження здоров'я;

– духовний розвиток і гармонійні стосунки з довкіллям та самим собою;

– душевний комфорт і психічна рівновага.

Проект «Успішний педагог - успішна дитина»

Сучасна дитина потребує взаємодії з педагогом, який здатний вносити у власну діяльність прогресивні ідеї, запроваджувати нововведення, винаходити щось корисне, змінювати застаріле новим. Педагог нашого закладу - це прогресивний педагог, педагог-лідер, який відчуває нові життєві тенденції, тримає руку на пульсі часу, добре орієнтується у сучасних пріоритетах, спрямована на майбутнє, вміє за собою повести, стати взірцем для наслідування, який організовує для вихованців сприятливі умов для їх гармонійного розвитку, «ситуації успіху».

Це педагог, який прагне до пошуку нових і змістовних форм роботи з дітьми, до творчої самореалізації, до саморозвитку, гнучкий, відкритий інноваціям, який прагне до успіху сам та передає це прагнення дітям.

Мета: стимулювання кожного педагога до самоаналізу, саморозвитку й удосконалення професійної майстерності, підвищення якості проведення освітнього процесу шляхом впровадження інновацій.

Шляхи реалізації:

– запровадження Рейтингової системи оцінювання педагогічної діяльності з метою виявлення особистісних якостей педагогів, розвитку їх креативності, кваліфікованості, конкурентоспроможності - 2012;

– створення банку інноваційних технологій в дошкільному навчальному закладі - 2013;

– організація роботи дискусійного клубу для педагогічних працівників - 2012;

– оснащення методичного кабінету відповідно до Типового положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 9 листопада 2010 р. №1070 - 2012-2013;

– впровадження у практику роботи дошкільного навчального закладу технології психолого-педагогічного проектування в роботі з дітьми - 2013;

– організація роботи клубу знавців інформаційно-комунікаційних технологій серед персоналу дитячого садку з метою підвищення інформативної грамотності та підвищення лідерських якостей - 2014;

– створення веб-сайту дошкільного закладу - 2014;

– випуск буклетів «Новинки дошкільної освіти» - 2015;

– використання засобів медіа - освіти в освітньому процесі - 2013-2016.

Очікувані результати:

– особистісне та професійне зростання педагогічних працівників закладу, що сприятиме успішному зростанню і розвитку дітей;

– підвищення рівня педагогічної майстерності кожного педагогічного працівника;

– створення колективу однодумців;

– розкриття потенційних можливостей кожного педагога у командній співпраці.

За параметри оцінки успішності педагога взято наступні критерії:

– організація розвивального освітнього простору для дітей, створення умов для прояву їх активності, забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до дітей;

– професійний рівень планування діяльності та ведення педагогічної документації;

– упровадження в роботу з дітьми перспективного педагогічного досвіду та інновацій, підвищення рівня особистісної та професійної культури;

– якісний рівень проведення освітньої роботи з дітьми;

– систематичність та результативність взаємодії з батьками;

– участь у методичній та громадській роботі закладу, району, міста.

Проект «Вчимося бути батьками».

Вплив сім'ї на розвиток дитини неможливо переоцінити. Проте не в усіх батьків вистачає необхідних знань та умінь для повноцінного розвитку, виховування та навчання своїх дітей. Педагоги і батьки повинні навчитися діяти спільно, поділяти відповідальність за розвиток дітей. Взаємне спілкування, повага одне до одного утворять основу для добрих взаємовідносин та партнерства.

Батьки мають стати не лише джерелом інформації, реальної допомоги, а й активними учасниками освітнього процесу, в результаті якого можуть збагатити власний досвід необхідними знаннями та уміннями, отримати задоволення від своїх успіхів та успіхів дітей.

Мета: формування культури свідомого батьківства; надання батькам інформаційно-консультативної допомоги у розв'язанні проблем під час розвитку дітей в рамках Ресурсного центру підтримки батьків; формування престижності праці працівників дошкільного навчального закладу, формування у батьків активної громадянської позиції.

Шляхи реалізації:

– моніторинг освітніх потреб сімей - 2012;

– інформування батьків про існуючі ресурси у закладі, районі, місті для розв'язання проблем родинного виховання - 2012;

– створення банку даних про батьків - 2013;

– створення Ресурсного центру підтримки батьків на базі дошкільного навчального закладу - 2014-2016:

– створення для батьків «Кімнати знань» з бібліотекою та інтернет послугами;

– залучення до консультацій батьків вузьких спеціалістів (юрист, лікар);

– забезпечення можливості активного спілкування батьків, педагогів, представників державних і громадських організацій - постійно діючий клуб «Говоримо відверто»;

– акція для батьків «Допоможемо іншим дітям» - 2013;

– конференція «Сходинки до батьківської майстерності» - 2015;

– здійснення соціально - педагогічного патронату - 2012-2016.

Очікувані результати:

– зростання культури батьківства у родинах;

– збагачення батьків психолого-педагогічними, медичними знаннями про розвиток дітей;

– підвищення престижності та значущості праці працівників дошкільного навчального закладу;

– формування у батьків активної громадської позиції;

– дієвість Ресурсного центру підтримки батьків.

Параметри оцінки компетентності батьків:

– активна взаємодія педагогічних працівників та батьків;

– небайдужість батьків до проблем дошкільного навчального закладу;

– активна участь батьків у заходах дошкільного навчального закладу;

– достатній рівень знань щодо особливостей розвитку своїх дітей;

– активність у спілкуванні з дитиною;

– розумне розв'язання «дитячих проблем».

Отже, як бачимо, стратегічне завдання цього проекту полягає саме в озброєнні батьків необхідними знаннями з метою їх подальшого використання у процесі виховання дітей на принципах лідерства.

Аналіз документації ДНЗ показав, що управління дитячим садком здійснюється на основі ряду нормативно-правових документів: Конституції України, Конвенції «Про права дитини», Закону України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про мови», Національної доктрини розвитку освіти, Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, Коментаря до Базового компонента дошкільної освіти в Україні, Інструктивно-методичного листа МОН України від 01.10.2002 № 31/9-434 «Про планування освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі», Інструктивно-методичного листа МОН України від 06.06.2005 № 1/9-306. «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах», Наказу МОН України від 02.08.2005 № 458 про «Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України», Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі», Листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2004 № 1/9-438 «Про організацію роботи з дітьми старшого дошкільного віку, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» «Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах».

Аналіз діяльності дошкільного навчального закладу «Казка» показав, що організаційно-педагогічні умови навчально-виховного процесу, створені в ДНЗ, допомагають у виборі оптимальних форм організації дитячої діяльності. Педагогічний колектив реалізує своє право на вибір освітніх програм, успішно вирішуючи це завдання з урахуванням соціально-економічних і національно-культурних умов. Педагоги - енергійні, перебувають в постійному пошуку нових форм і методів освітнього процесу. Керівництво - напрочуд вдале, креативне, чого і вимагає і від педагогічного персоналу. Діти із задоволенням відвідують дитячий садок, батьки задоволені методику управління навчально-виховним процесом у закладі.

Робота педагогів здійснюється на основі координації діяльності, використовуються сучасні педагогічні технології і форми організації освітнього процесу. Великий акцент робиться на самоосвіті та самовдосконаленні вихователів з метою підвищення рівня їх особистісно значущих якостей.

Педагогічний процес охоплює всі основні напрями розвитку дитини, а також передбачає систему заходів щодо охорони і зміцнення здоров'я. Педагоги створюють у процесі організованої діяльності з дітьми і в інших формах навчання емоційно-насичену атмосферу, наповнюючи її казковими сюжетами та персонажами, імпровізаціями, що дозволяє подолати навчально-дисциплінарні прийоми. Організована діяльність в основному проводиться по підгрупах і фронтально. Діагностика і тестування визначають цілі та напрямки індивідуальної роботи з дітьми.

Розвиток дитини залежить не тільки від того, як організований процес виховання, але і де і в якому оточенні вона живе. Інакше кажучи, правильно організоване дорослими середовище, в якому живе дитина, сприяє її розвитку. У кожній віковій групі ДНЗ обладнані центри активності, де розміщуються матеріали для всіх видів діяльності: ігрової, образотворчої, музичної, театралізованої, рухової та ін.. Групи обладнані посібниками, розвиваючими іграми та іграшками.

Результативність роботи ДНЗ відстежується за допомогою регулярної діагностики два рази на рік і в міру необхідності. Діагностика дозволяє педагогу здійснювати своєчасну корекцію не тільки дитячої діяльності, а й своєї власної, якщо в цьому виникає необхідність.

Діагностична інформація свідчить про стійку динаміку зростання показників фізичного та художньо-естетичного розвитку дітей. Вчителі шкіл, куди приходять наші випускники, відзначають високий рівень розвитку творчих здібностей дітей. Діти мають достатній обсяг знань для подальшого засвоєння шкільної програми.

Організація діяльності з фізичного виховання, як у приміщенні, так і на вулиці, проводяться з урахуванням індивідуальних особливостей і статевої диференціації. Вся робота з фізичного виховання будується з урахуванням їх фізичної підготовленості та наявних відхилень у стані здоров'я. Використовуються різноманітні варіанти проведення фізкультурних занять: заняття-тренування, заняття тематичні, сюжетні, заняття-змагання. Для організації рухової активності дітей на групові та спортивна ділянки оформляються відповідно до пори року. У зимовий час будуються снігові фігури. У середній групі почав роботу оздоровчо-розвиваючий гурток «Здоровійко». Діагностування показує виконання програми по фізичному розвитку на високому рівні.

Аналізуючи пізнавально-мовленнєвий розвиток дітей, слід зазначити, що в ДНЗ створено певні умови, в кожній групі є природничий осередок, що дає можливість познайомити дітей з природою. Педагоги знайомлять дітей із цілісною картиною світу у процесі вирішення завдань з осмислення свого досвіду, проводячи організовану діяльність дітей за лініями розвитку:

– екологія і краєзнавство;

– здоровий спосіб життя і ОБЖ;

– професії людей;

– подорожі в далекі країни;

– наші друзі - тварини;

– розвиток мови і навчання грамоті;

– елементарні математичні уявлення.

У сфері додаткової освіти працює гурток «Юний еколог».

Педагоги, які працюють за програмою «Впевнений старт», відзначають, що можливість вихователям і дітям використовувати робочі зошити на кожну дитину з письма, математики, екології сприяє підвищенню рівня засвоєння програмового матеріалу. Однак без тісної взаємодії з батьками ця робота не має очікуваних результатів.

У мовленнєвому розвитку дітей педагоги ДНЗ забезпечують дитині можливості для збагачення словникового запасу, вдосконалення звукової культури, образною і граматичної сторін мовлення. У ході спілкування з дитиною дорослий спонукає її ставити запитання, висловлювати свої судження, обговорювати проблеми. Дуже важливо залучати дітей до культури читання художньої літератури - організовувати прослуховування художніх творів, обговорювати їх зміст. Завдяки цьому у дитини розвивається здатність до активного слухання, розуміння і переказу текстів.

Закладаючи основи мовної культури, педагоги сприяють виникненню у дітей передумов для оволодіння читанням і письмом. Однак за результатами анкетування батьків ДНЗ «Казка» можна зробити висновок, що вдома дітям мало приділяється уваги у мовленнєвому розвитку. Тільки 28% опитаних читають дітям книги, 3% батьків обговорюють з дитиною прочитане.

Велику роль в інтелектуальному розвитку дітей займає організована діяльність з конструювання. У групах підібрані настільні, підлогові конструктори, лего-конструктори, але цього устаткування недостатньо. Тому одним із невідкладних завдань є завдання дообладнання додатково необхідними конструкторами ігрових зон і вдосконалення роботи педагогів у цьому напрямі.

Але також аналіз показав і ряд труднощів в управлінні ДГНЗ «Казка».

Ми умовно поділили проблемні питання на дві групи: ті, які адміністрація та педагогічний колектив не в силах вирішити, чи можуть вирішити частково, поетапно, та ті, які можуть вирішити.

До першої групи відносяться такі проблемні питання як:

– скорочення штатного розкладу при одночасному збільшенні плану комплектування закладу, що, у свою чергу, призводить до збільшення навантаження на персонал і негативно позначається на реалізації особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

– відсутність бюджетного фінансування оснащення та оновлення предметно-розвиваючого середовища в групах (відповідно до сучасних вимог).

До другої групи належать такі проблемні питання як:

– відсутність перспективної програми розвитку спільної діяльності, взаємодії педагогів та батьків;

– наявність обмеженого числа педагогічних працівників, які беруть активну участь в інноваційній діяльності закладу і за його межами;

– створення умов для ефективної роботи з батьками (сімейна вітальня, бібліотека, відеотека, обміну інформацією через електронну пошту та Інтернет-сайт ДНЗ).

Проте, варто зазначити, що незважаючи на наявні труднощі, дошкільний заклад постійно вирішує свої проблеми. Зусилля педагогічного колективу та адміністрації спрямовані на збереження і підвищення іміджу ДНЗ на ринку освітніх послуг.

Важливою особливістю управління виховної системою ДНЗ є особистісно-орієнтована спрямованість: аналіз і планування роботи з урахуванням індивідуальних особливостей, можливостей, потреб та інтересів усіх учасників навчально-виховного процесу; моніторинг соціальної компетентності випускників ДНЗ.

Варто додати, що управління виховною системою здійснюється гнучко, використовуються дві форми прийняття управлінських рішень:

1. У формі самоврядування - управлінські рішення приймаються колективно на педагогічних радах, засіданнях батьківського комітету.

2. У формі адміністративного управління управлінські рішення приймаються на засіданні адміністрації ДНЗ.

Управління процесом виховання будується таким чином:

Адміністративна робота:

– підвищення кваліфікації педагогів;

– знайомство з досвідом виховної роботи інших дошкільних закладів, в тому числі по сторінках періодичної преси.

Планування:

– розробка програм і планів, спрямованих на досягнення концептуальних цілей і завдань;

– підбір форм і методів роботи.

Контроль та корекція:

– педагогічні спостереження, анкетування;

– відвідування й аналіз організованої діяльності дітей;

– аналіз і оцінка планів і програм виховної роботи (педради, творчі й аналітичні звіти та інші форми);

– коригування планів і програм.

Створення умов для морального і емоційно-особистісного розвитку вихованців:

– доброзичливий мікроклімат у педагогічному та дитячих колективах;

– створення розвиваючого середовища;

– створення системи додаткової освіти та виховання;

– створення матеріально-технічної бази;

– тісний зв'язок сім'ї та ДНЗ.

Управління виховної системою створює можливості, при яких виховний процес стає ефективним і дієвим.

Планування освітньої-виховної роботи в ДНЗ здійснюється в трьох формах, взаємно доповнюють один одного:

– у річному плані роботи ДНЗ;

– в перспективному плануванні на рік по кожній віковій групі;

– в календарному плані роботи вихователя.

Виходячи з аналізу підсумків попереднього року, визначаються навчально-виховні завдання для дошкільного закладу в цілому і для кожної вікової групи дітей, які потребують особливої уваги педагогічного колективу. При цьому враховуються досвід і кваліфікація вихователів, особливості контингенту дітей.

У зв'язку із наміченими в плані завданнями навчально-виховної роботи плануються й інші розділи діяльності дошкільного закладу: намічаються зміст і форми методичної роботи з вихователями, тематика педагогічних рад, консультацій, поповнення обладнання та визначається зміст роботи з батьками.

Педагоги ДНЗ приділяють велику увагу вдосконаленню та оновленню навчально-виховної діяльності з дітьми. Зростанню професійної майстерності вихователів сприяють педагогічні ради по виховних проблем, робота над методичними темами.

Педагогічна рада - вища форма колективної методичної роботи.

Мета педрад - виробляти управлінські рішення щодо створення умов для ефективної співпраці членів колективу ДНЗ щодо підвищення якості освіти через створення цілісної системи формування ключових компетентностей дошкільнят.

Сутність цілісності виховного процесу полягає в підпорядкованості всіх його частин і функцій основному завданню - формуванню всебічно розвиненої людини. Такий підхід в організації виховної роботи реалізується наступним чином:

– кожен педагог працює на спільну мету: не сприяє, а саме забезпечує досягнення спільної мети;

– комплексно вирішуються завдання навчання, розвитку та виховання в процесі організованої діяльності з дітьми;

– здійснюється єдність виховання і освіти.

Мотивація додає діяльності людини сенсу, спрямовує її розвиток у певному напрямку. Мотивація покликана підвищувати якість роботи, результативність, покращувати мікроклімат в установі, а також допомагати в досягненні професійних цілей, давати позитивну перспективу, готувати педагогічні кадри для інновацій, підвищувати самоповагу.

Ключова роль у підтримці та посиленні мотивації педагогів належить завідуючій ДНЗ, яка, враховуючи те, що всі люди мотивуються різними факторами, визначає відповідну систему мотивації:

– задоволення матеріальних потреб педагогів (заробітна плата, можливість придбання науково-методичної, навчальної літератури);

– задоволення соціальних потреб педагогів (інформованість, ознайомлення з досягненнями колег, отримання зворотного зв'язку про свою діяльність; отримання відомостей про критерії успіху, спілкування з колегами за допомогою творчих зустрічей, конференцій, семінарів);

– задоволення потреб педагогів в особистісному зростанні і самореалізації (розробка і прийняття програми розвитку кожного педагога, перспективне планування, вибудовування його професійної кар'єри).

Завідуюча ДНЗ також організовує стратегію взаємодії з педагогічним колективом на засадах лідерства:

– дотримання норм етики в спілкуванні з колегами;

– стимулювання зворотного зв'язку;

– забезпечення гнучкості управлінських рішень;

– облік побажань педагогів;

– справедлива оцінка досягнень;

– залучення до роботи у складі творчої групи;

– залучення до громадської діяльності;

– переклад на самоконтроль;

– сприяння та підтримка у підвищенні кваліфікації педагогів.

З вищевикладеного аналізу роботи випливає, що система роботи дошкільного навчального закладу «Казка» вимагає створення такої системи управління, де повинні бути передбачені всі внутрішні перетворення, які сприятимуть розвитку і вихованню як дітей, так і педагогічного колективу, у відповідності додержавного стандарту. Для цього необхідно мати висококваліфікований колектив педагогів-лідерів, які реалізують на високому рівні комплексні програми. У той же час, у батьків повинні бути сформована потреба і готовність до конструктивної співпраці з дошкільним закладом, бажання брати участь в організації освітнього процесу. У ДНЗ повинна бути створена матеріально-технічна база, відповідно сучасним вимогам. Предметно-розвиваюче середовище має сприяти індивідуальному підходу до розвитку дитини.

На сьогоднішній день ДНЗ не має описаного рівня розвитку, але вважаємо, що у нього є всі підстави для усунення наявних недоліків.



Висновок до другого розділу

Сучасна українська система освіти характеризується динамічністю, високим ступенем конкуренції, невизначеності, які обумовлюють необхідність ретельного обґрунтування стратегії розвитку навчального закладу та створення умов для її ефективної реалізації. Комплекс складних та важливих завдань, таких як: аналіз зовнішнього середовища та потенціалу закладу, визначення його місії та системи цілей, формування стратегічного плану, організація та контроль його виконання є елементами стратегічного управління закладом. Ефективне вирішення цих завдань передбачає освоєння теоретико-методологічних основ стратегічного управління та оволодіння специфічним методичним інструментарієм довгострокового прогнозування, планування і аналізу в умовах невизначеності та ризику.

Важливе місце у системі освіти належить дошкільним закладам, як фундаментальним у розвитку особистості дитини.

Управління сучасним дошкільним навчальним закладом - справа нелегка. Адже вона в себе включає і доцільний вибір цілей та завдань, вивчення та глибокий аналіз досягнутого рівня освітньої діяльності, системи раціонального планування та проектування розвитку всіх внутрішніх систем дошкільного закладу, виявлення та впровадження перспективного педагогічного досвіду, використання досягнень науки та практики тощо.

Проведене дослідження показало значні відмінності в управлінні дошкільним навчальним закладом в Україні та в країнах Західної Європи, Росії та США. У більшості вітчизняних ДНЗ управління базується на традиційних засадах радянського періоду, лише подекуди трапляються заклади, які впроваджують у свою діяльність сучасні здобутки освітнього менеджменту. Таку ситуацію можна спостерігати на пострадянському просторі. Тоді як стратегічний освітній менеджмент зарубіжних країна базується на сучасних здобутках психолого-педагогічної науки, має значно розширену систему управління ДНЗ, до якої залучено як увесь педагогічний колектив, так і батьків та громадськість. Освітній процес орієнтований на розвиток особистості не лише дитини, а й вихователів, батьків, завідувачів, з притаманним для західного суспільства ухилом до профілізації освіти, починаючи від дитячих садків.

ДНЗ «Казка» працює за системою Монтессорі, яка базується на індивідуальному підході до кожної дитини, покликана розвивати самостійність, креативність , інтелект дитини. В управлінні ДНЗ є певні недоліки, які педагогічний колектив разом з батьками впевнено долає.



ВИСНОВКИ

Сьогодні суттєва модернізація системи освіти передбачає передусім оновлення управлінської діяльності керівників освітніх закладів. Нові життєві умови виявляють потребу та необхідність будувати індивідуалізовану конкурентоспроможну освітню політику. Керівник навчального закладу відіграє в цьому процесі ключову роль, адже він є центром соціально-економічних і педагогічних перетворень, координує, спрямовує працю педагогів, від його економічної грамотності, ініціативності, уміння приймати самостійні рішення стратегічного та тактичного характеру залежить ступінь успішної роботи закладу в цілому.

Велике значення у сучасній педагогіці належить дошкільним навчальним закладам як таким, що закладають фундамент у процесі розвитку і становлення особистості дитини. Саме тому для успішного управління за нинішніх соціально-економічних умов напівпрофесійна діяльність керівника ДНЗ є неприпустимою. Адже сьогодні, як ніколи раніше, потрібні якісні зміни і в його мисленні. Він повинен мати теоретичну підготовку з питань сучасного менеджменту, оперувати новими поняттями, бути здатним виділяти та системно розв'язувати актуальні проблеми, бачити перспективи роботи навчального закладу, планувати стратегію його подальшого розвитку. Оновлене мислення керівника навчального закладу звільнить його від стереотипів, допоможе проявити індивідуальність, відчути особисту відповідальність за свій вибір і за людей, з якими працює, зосередитись на результатах діяльності, а не на намірах і засобах, сприятиме творчості.

Сучасний керівник ДНЗ - це перш за все лідер, який здатний не лише повести за собою, а й створити в колективі такі умови, аби був можливий розвиток і педагогічних працівників, і дітей, і батьків. Керівник має кваліфіковано здійснювати аналіз і самоаналіз управлінської діяльності, визначати перспективи розвитку закладу, передбачати стратегію подальшого розвитку, цілеспрямовано впливати на свою команду менеджерів і вміти об'єднати спільні зусилля колективу для досягнення поставленої мети. Досягти результату зможе тільки вмотивований керівник, який готовий узяти на себе відповідальність за роботу, ставить перед собою та колективом реальні цілі та докладає максимальних зусиль для їх досягнення. Це не просто ускладнення того функціоналу, який був завжди покладено на керівника навчального закладу. Це вже обов'язкові вимоги до професіоналізму сучасного директора, ті особливі вміння, знання моральні та психологічні якості, що становлять управлінську компетентність керівника закладу і мають бути притаманні менеджеру освіти, фахівцю-управлінцю.

Тому, на наш погляд, кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника ДНЗ мають бути укладені в таку модель професійної компетентності керівника садочку.

Керівник ДНЗ - це, перш за все, умілий стратег, який наперед прораховує усі можливі варіанти розвитку навчального закладу. І до цього питання варто підходити вкрай серйозно, адже головною задачею стратегічного управління ДНЗ є підвищення рівня розвитку дітей та використання його стратегічного потенціалу, який складають усі наявні в закладі ресурси та можливості для реалізації стратегії. До основних складових стратегічного потенціалу вищого навчального закладу віднесено фінансовий, кадровий потенціал, потенціал матеріально-технічної бази.

При розробці стратегії фінансового забезпечення чільне місце серед складових стратегічного потенціалу займає фінансовий потенціал. Оцінка наявних фінансових ресурсів ДНЗ здійснюється з використанням методів фінансового аналізу: розрахунку динаміки та структури капіталу як перетвореної форми фінансових ресурсів.

Кадровий потенціал характеризується наступними показниками: питома вага вихователів у штатній чисельності педагогічних працівників навчального закладу, питома вага методистів у штатній чисельності педагогічних працівників закладу, чисельність учнів, що припадає на одного педагогічного працівника.

Оцінка матеріально-технічної бази здійснюється за такими показниками, як загальна площа, яка припадає на кожну дитину, наявність персональних комп'ютерів та оргтехніки, наявність облаштованих ігрових майданчиків, басейну, спортзалу, хореографічної зали, середня кількість навчальної літератури, іграшок, що припадає на одного вихованця тощо.

Отже, стратегічний потенціал дошкільного навчального закладу визначається як інтегральний показник з фінансового, кадрового потенціалу та потенціалу матеріально-технічної бази. Таким чином, розрахунок стратегічного потенціалу є ключовим моментом при формуванні стратегії фінансового забезпечення діяльності ДНЗ.

При здійсненні стратегічного управління дошкільним навчальним закладом необхідно також врахувати такі сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти як те, що конкуренція на ринку освітніх послуг постійно зростає, що має стимулювати пошук конкурентоспроможних стратегій; сюди ж несприятлива демографічна ситуація та фінансова криза призводять до боротьби за вихованців; виникла необхідність у використанні сучасних технологій для забезпечення високої якості освітніх послуг, бо без новітніх інноваційно-інформаційних технологій управління, зокрема на засадах лідерства, навчальний заклад фактично не існує.

Слід також враховувати комерціалізацію дошкільних навчальних закладів, оскільки ДНЗ - це важливий елемент не лише освітньої системи, а й ринкової економіки.