Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Роль сім'ї у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку

1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку

1.2 Особливості фізичного виховання в сім'ї

1.3 Засоби фізичного виховання дітей в сім'ї

1.4 Форми фізичного виховання в сім'ї

1.5 Роль режиму у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Методи та організація дослідження

2.1 Методи дослідження

2.2 Організація дослідження

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Результати досліджень

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

гр. - група

год. - години

хв. - хвилини

мл. - мілілітр

см - сантиметр

г - грам

уд./хв. - удари за хвилину

сек. - секунда

кг - кілограм

і.т.д. - і так далі

ІК - індекс Кетле

ІС - індекс Скібінської

ІШ - індекс Шаповалової

ІР - індекс Руф'є

ЛФК - лікувальна фізична культура

ЖЄЛ - життєва ємність легень

ЧСС - частота серцевих скорочень



ВСТУП

Необхідною умовою нормального розвитку дитини є фізичне виховання не тільки в школі, але і в сім'ї. Тому що двох уроків на тиждень, передбачених шкільною програмою, зовсім недостатньо, щоб забезпечити необхідну рухову активність і належний фізичний розвиток дитини.

Вивченню питань фізичного виховання дітей в сім'ї, присвячено багато наукових робіт. Але стосовно проблеми цих питань, впровадженню і результати дослідів з цієї теми, то вони залишаються до сих пір недостатньо вивченими.

Численні дослідження свідчать про те, що багато батьків ще не усвідомили важливого значення фізичного виховання своїх дітей и свого обов'язку у цьому питанні. Багато дітей ростуть слабкими, часто хворіють, через те що мало рухаються і майже не бувають на свіжому повітрі. Це ще раз засвідчує необхідність створення системи фізичного виховання в сім'ї.

Об'єкт - стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку.

Суб'єкт дослідження - діти 8 років.

Предмет - фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку та організація режиму учбового дня.

Робоча гіпотеза: полягає в припущенні, що розроблена нами система фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї позитивно вплине на стан здоров'я.

Мета - оцінити стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку в сім'ї.

Завдання дослідження:

1. оцінити стан здоров'я дітей 8 років;

2. апробувати ефективність системи фізичного виховання в сім'ї;

3. порівняти стан здоров'я експериментальної і контрольної групи дітей 8 років.

Практичне значення: полягає в тому, що розроблена нами система фізичного виховання в сім'ї для дітей молодшого шкільного віку може бути рекомендована вчителям, методистам ЛФК, батькам, які хочуть укріпити здоров'я дітей, може сприяти зростанню у учнів інтересу до фізичної культури і спорту, залученню їх до систематичних занять фізичними вправами.

Теоретична значимість: полягає в тому, що проаналізувавши літературу ми вивчили анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, засоби, методи і форми фізичного виховання в сім'ї, і на основі цього розробили систему для даного віку.



РОЗДІЛ 1. РОЛЬ СІМ`Ї У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Всебічне виховання дитини, підготовка його до життя в суспільстві-головне соціальне завдання, яке вирішується суспільством і родиною.Сім'я - це колектив, члени якого взаємопов'язані певними обов'язками.У сім'ї може бути стільки функцій, скільки видів потреб вона задовольняє:

· репродуктивна (біологічне відтворення життя, підтримку безперервності завдяки народженню дітей);

· соціальна (необхідно, щоб наступне покоління було кількісно більше попереднього);

· функція первинної соціалізації дітей (поступове введення дитини сім'єю в суспільство);

· виховна;

· економічна та господарсько-побутова (полягає у біологічному забезпеченні сім'ї);

· медична (підтримання фізичного здоров'я членів сім'ї).

Будучи членом сімейного колективу, дитина також вступає в систему існуючих відносин, завдяки яким віна осягає норми суспільної поведінки.Від сімейного мікроклімату багато в чому залежить ефективність педагогічних впливів: дитина більш податлива виховним впливам, якщо зростає в атмосфері дружби, довіри, взаємних симпатій.Сім'ю зміцнюють спільні справи і турботи, будні, наповнені корисним змістом, спільне дозвілля і відпочинок, тому вихователі розцінюють організацію спільного дозвілля не тільки як важливий засіб виховання дитини, але і як засіб зміцнення здоров'я сім'ї.

Фізичне виховання має велике значення для сім'ї. Поняття «Фізичне виховання» - про що свідчить сам термін, входить у загальне поняття «виховання» в широкому сенсі. Це означає, що, так само як і виховання являє собою процес вирішення певних освітньо-виховних завдань, характеризуються всіма загальними ознаками педагогічного процесу.Відмінні особливості фізичного виховання визначаються, перш за все, тим, що цей процес, спрямований на формування рухових навичок і розвиток фізичних якостей, зміцнення здоров'я.

Сім'я багато в чому визначає ставлення дітей до фізичних вправ, їх інтерес до спорту, активність та ініціативу. Цьому сприяють близьке емоційне спілкування дітей і дорослих у різних ситуаціях,природно виникає їхня спільна діяльність (обговорення успіхів спортивного життя країни,переживання при перегляді телевізійних спортивних передач, ілюстрацій в книгах на спортивні теми та ін.).

Діти особливо сприйнятливі до переконань, позитивної поведінки батька, матері, укладу життя сім'ї. Особистий приклад батьків, спільні фізкультурні заняття, здоровий спосіб життя - головні складові успіху фізичного виховання в сім'ї.

1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку

Молодший шкільний вік характеризується відносно рівномірним розвитком рухового апарату, але інтенсивність росту окремих розмірних ознак його різна. Так, довжина тіла збільшується в цей період в більшій мірі, ніж його маса. Дослідження показують, що молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для направлення зростання рухливості у всіх основних суглобах. М'язи дітей молодшого шкільного віку мають тонкі волокна, містять в своєму складі лише невелика кількість білків і жиру. При цьому великі м'язи кінцівок розвинені більше, ніж дрібні. У цьому віці майже повністю завершується морфологічний розвиток нервової системи, закінчується ріст і структурна диференціація нервових клітин. Однак функціонування нервової системи характеризується переважанням процесів збудження. До кінця періоду молодшого шкільного віку об'єм легенів становить половину обсягу легень дорослого. Для практики фізичного виховання показники функціональних можливостей дитячого організму є провідними критеріями при виборі фізичних навантажень, структури рухових дій методів впливу на організм.

Для дітей молодшого шкільного віку природною є потреба в високої рухової активності. Під руховою активністю розуміють сумарну кількість рухових дій, виконуваних людиною в процесі повсякденного життя. При вільному режимі в літній час за добу діти 7-10 років здійснюють від 12 до 16 тис. рухів. Природна добова активність дівчат на 16-30% нижче, ніж хлопчиків. Дівчатка у меншій мірі виявляють рухову активність самостійно і потребують більшої частки організованих форм фізичного виховання.

У порівнянні з весняним і осіннім періодами року взимку рухова активність дітей падає на 30-45%.

Вчені встановили, який обсяг добової рухової активності необхідно забезпечити дітям при виконанні ними різних видів фізичних вправ.

Після навчальних занять у школі діти повинні не менше 1,5-2,0 год. провести на повітрі в рухливих іграх і спортивних розвагах.

Молодший шкільний вік є найбільш сприятливим для розвитку фізичних здібностей (швидкісних і координаційних здібностей , здатності тривало виконувати циклічні дії в режимах помірної і великої інтенсивності).

1.2 Особливості фізичного виховання в сім'ї

Фізичне виховання - це вид виховання, специфічним змістом якого є навчання рухам, виховання фізичних якостей, оволодіння спеціальними фізкультурними знаннями і формування усвідомленої потреби в фізкультурних заняттях.

Виховання фізичних якостей є не менш суттєвою стороною фізичного виховання. Цілеспрямоване управління прогресуючим розвитком сили, швидкості, витривалості та інших фізичних якостей зачіпає комплекс природних властивостей організму і тим самим обумовлює кількісні та якісні зміни його функціональних можливостей. Всі фізичні якості є вродженими, тобтодані людині у вигляді природних задатків, які необхідно розвивати, вдосконалювати. У процесі фізичного виховання набуває також широке коло фізкультурних і спортивних знань соціологічного, гігієнічного, медико-біологічного та методичного змісту. Знання роблять процес занять фізичними вправами більш осмисленими і в силу цього більш результативним.

До завдань, що вирішуються, в цьому віці належить:

1. зміцнення здоров'я, поліпшення постави, профілактика плоскостопості, сприяння гармонійному фізичному розвитку, вироблення стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища;

2. оволодіння основами різноманітних життєво важливих рухів;

3. розвиток координаційних (рівновага, ритм, швидкість і точність реагування в просторі) і кондиційних (витривалості та гнучкості) здібностей;

4. формування елементарних знань про особисту гігієну, режим дня, вплив фізичних вправ на стан здоров'я; працездатність і розвиток рухових здібностей;

5. вироблення уявлень про основні види спорту, про застосовувані в них снарядах і інвентарі, про дотримання правил техніки безпеки під час занять;

6. залучення до самостійних занять фізичними вправами, рухливими іграми, використання їх у вільний час на основі формування інтересів до певних видів рухової активності;

7. виховання дисциплінованості, доброзичливого ставлення до товаришів, чесності, чуйності, сміливості під час виконання фізичних вправах.

Фізичне виховання є процесом вирішення певних освітньо-виховних завдань, якому притаманні всі ознаки педагогічного процесу.

Відмінною ж особливістю фізичного виховання є те, що воно забезпечує системне формування рухових умінь і навичок і спрямоване розвиток фізичних якостей людини, дієздатність.

1.3 Засоби фізичного виховання в сім'ї

Одним із засобів фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї є фізична культура.

Вона включає масаж, гімнастику, спортивні вправи, рухливі ігри, а також загартовування.

Масаж - механічний вплив спеціальними прийомами (прогладжування, биття, розтирання, розминка) на шкіру з певною силою і в певній послідовності. Масаж призначається залежно від фізіологічних особливостей.

Гімнастичні вправи діляться на активні, рефлекторні і пасивні. Активні вправи - це довільні вправи, які дитина робить самостійно. Рефлекторні виникають безпосередньо у відповідь на роздратування шкірно-м'язово-нервового апарату. Пасивні вправи виробляє дорослий. Це рухи, при яких не обов'язкова активна участь самої дитини (наприклад, мимобіжні рухи руками або згинання та розгинання ніг).Температура при виконанні гімнастичних вправ повинна бути не вище 20-22?C. Під час виконання вправ у дитини підтримують позитивний емоційний тонус, радісний настрій, не допускають перевтоми.

Формування правильної постави - одне з найважливіших завдань фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. При неправильній поставі (при круглій спині) особливо страждають органи дихання: здавлюються верхівки легень, при цьому зменшується їх вентиляція, порушується правильне дихання. Гімнастичні вправи слід проводити з різних вихідних положень(вертикального, положення сидячи, лежачи на спині, на животі, на боці). Ранковій гімнастиці належить велика виховна та оздоровча роль. Систематичні заняття ранковою гімнастикою сприяють розвитку правильної постави, тренують і підсилюють діяльність всіх органів і систем (серцево-судинної, дихальної, нервової) готують організм дитини до тих навантажень, які належить їй подолати в процесі діяльності протягом дня. Ранкова гімнастика включає в себе ходьбу, біг, підстрибування, вправи для різних груп м'язів. Батьки повинні бути знайомі з проведенням основних вправ для того, щоб і вдома включати їх в ранкову гімнастику.

Спортивні вправи включають катання на санках, ходьбу на лижах, біг на ковзанах, їзду на велосипеді, гру в городки. Для катання на санках необхідно, строго враховувати погодні умови, і не тільки температуру повітря, а й силу вітру. Легко одягнена дитина більш рухлива і тому не переохолоджується. Але перш ніж дозволити дітям подолати перший спуск, переконайтеся, що сніг досить щільним шаром вкрив схил, і на ньому немає сторонніх предметів - каміння, пнів, а також ям, горбів. Для перших кроків на лижах краще підібрати укорочені лижі - на 15-20 см менше «норми».

На початку діти опановують рух без палиць, а потім дають їм палиці. Тривалість ходьби на лижах збільшують в залежності від віку і умінь дитини поступово з 15-20 до 40 хвилин.

Цей вид рухів зміцнює і розвиває всі основні групи м'язів, сприяє вдосконаленню діяльності серцево-судинної і дихальної систем.

Біг на ковзанах сприяє формуванню правильної постави, зміцнює зв'язки стопи.

Їзда на велосипеді сприяє розвитку фізичних якостей - витривалості, спритності, зміцнює м'язи ніг і стопи.

Всі види перерахованих спортивних вправ широко використовуються батьками, коли дитина вдома - у вихідні та свята.

Рухлива гра - це відносно самостійна діяльність дітей і дорослих. Вона відноситься до тих проявів ігрової діяльності, в яких яскраво виражена роль рухів. Для рухливих ігор характерні активні творчі рухові дії, мотивовані її сюжетом. Гра з давніх пір була невід'ємною частиною життя людини, використовувалася з метою виховання та фізичного розвитку підростаючого покоління. При правильній організації занять з урахуванням вікових особливостей і фізичної підготовленості, тих що займаються, рухливі ігри впливають на зростання, розвиток і зміцнення кістково-зв'язкового апарату, м'язової системи, на формування правильної постави у дітей та підлітків, а також підвищують функціональну діяльність організму.

Загартовування - це комплексна система оздоровчих впливів, спрямованих на досягнення стійкості, несприйнятливості організму до шкідливих для здоров'я метеорологічних та інших факторів. Така стійкість може бути досягнута тільки в результаті систематичного тренування і постійного вдосконалення механізмів адаптації.

При загартовуванні тренуються нервові закінчення, чутливі до температурних впливів. Одночасно природні фактори - сонце, повітря і вода - діють на судинний апарат шкіри та підшкірної клітковини.

Загартовування може проводитися за допомогою навколишнього повітря. У приміщеннях для дітей температура не повинна перевищувати 20?С (це максимум для дітей раннього віку) і 18?С (для дошкільнят та школярів).З метою ефективного тренування апарату терморегуляції температуру повітря в приміщеннях необхідно спеціально змінювати в певному діапазоні - від 16?С до 23?С.Треба також зазначити, що температурний режим залежить від виду діяльності дітей: при активних м'язових діях (рухливі ігри, фізкультурні заняття) повітря має бути прохолодним, при спокійних діях - більш теплим

Методи повітряного загартовування прості й зручні. Вже саме перебування дитини на відкритому повітрі має загальнозміцнююче та оздоровче значення. Під дією повітряних ванн, потоки повітря підвищують тонус нервової системи, зростає працездатність, поліпшується робота серцево-судинної, дихальної, травної систем, ендокринних залоз. Прогулянки молодших школярів повинні в сукупності тривати щодня не менше 4 годин.

З незапам'ятних часів відомо, що ходьба босоніж - чудовий засібзагартування. Встановлено, що на поверхні стопи є багато температурних рецепторів, які безпосередньо пов'язані зі слизовою оболонкою дихальних шляхів, а також практично з усіма внутрішніми органами.

Хорошим загартовуючим і загальнозміцнюючим засобом можуть бути - при дотриманні правил їх виконання - сонячні ванни, які мають багатосторонню дію на організм. Головне їх оздоровче значення полягає в бактерицидності (багато бактерії і вірусів під впливом прямих сонячних променів гинуть), в підвищенні опірності організму до простудних та інших хвороботворних факторів. Однак треба знати, що вплив сонячних променів корисний тільки при помірних її дозах. Хоча у дітей та підлітків чутливість до них нижче, ніж у дорослих, проте при тривалому перебуванні на сонці, особливо без руху, можливі опіки і навіть теплові й сонячні удари. Корисно приймати сонячні ванни в русі - в рухливих іграх або займаючись фізкультурними вправами. На голові дитини повинна бути легка шапочка. Сонячне загартовування зазвичай пов'язують з літнім часом. Тим часом і зимове сонце дає благотворний оздоровчий і загартовуючий ефект. Особливо ефективний вплив сонячних променів в горах.

Більш сильним, ніж повітря, загартовуючим засобом є вода, теплопровідність якої в 28 разів вище. Длязагартовування воду також застосовують з найдавніших часів. Всі традиційні методи водного загартовування діляться на загальні і місцеві. До перших відносятьобтирання, обливання, душі, купання; до других - умивання, миття рук і ніг, ігри з водою.Досить ефективними для загартовування дітей можуть бути такі найпростіші способи, як обмивання стоп і гомілок при поступовому зниженні температури води (до 0,5-1 хв.), а також полоскання горла - спочатку теплою, потім прохолодною водою. Хороший засіб зміцнення здоров'я - загартовування водою. Діти люблять грати з нею, такі заняття покращують настрій, викликають у них радісні емоції.

Починати водні процедури краще в теплу пору року. Спочатку мити руки до ліктів, потім шию, обличчя. Одним з ефективних способів загартовування є контрастне обливання ніг: спочатку холодною водою - 24-25?С, потім теплою - 36?С і знову холодною.



1.4 Форми фізичного виховання дітей в сім'ї

До основних форм фізичного виховання в сім'ї можна віднести пішохідні прогулянки, плавання, катання на ковзанах, їзду на велосипеді, біг, фізкультурні свята, домашні завдання з фізичної культури.

Пішохідні прогулянки, більш тривалі походи є однією з форм активного відпочинку, раціонального використання вільного часу для зміцнення здоров'я.

Туристські походи формують почуття колективізму, відповідальності, взаємодопомоги.

Труднощі походу виробляють витримку, наполегливість, витривалість, поєднують в собі пізнавальну та рухову активність. Збираючись у далеку прогулянку або в похід на 2-3 дня, дорослі повинні проявити увагу до одягу, взуття, спорядження. Молодші школярі беруть найактивнішу участь у підготовці інвентарю: збирають рюкзак, спортивний інвентар, іграшки. Батьки разом з дітьми обговорюють намічений маршрут, щоб молодші відчули причетність до походу, відчули себе його повноправними учасниками.

Тривала прогулянка з дитиною вимагає ретельно продуманої організації. Важливо передбачити всі дрібниці, знайти вдале поєднання різного роду фізичних навантажень з відпочинком, що дозволить дати позитивний емоційний настрій, доставить дітям радість. Для семирічних можлива прогулянка до 40-45 хвилин. При регулярній організації походів діти долають шлях приблизно 7 км. Тривалість ходьби повинна збільшуватися поступово. Так само поступово включаються і перешкоди, які треба долати на шляху. Дорослим слід добре знати можливості природного оточення, які бажано використовувати для вправ дітей у різноманітних видах рухів. Це можуть бути різні канавки, пагорби, містки, дерева, пеньки, камені, доріжки з різним покриттям (піщані, трав'янисті) і т.п.

Ходьба під час тривалих прогулянок не повинна бути одноманітною, так як це не стільки фізично стомлює дітей, скільки справляє негативний вплив на їх нервову систему.

Вплив плавання на організм людини благотворний і різноманітний. При плаванні тіло людини у водному середовищі розташовується горизонтально і цим хребет звільняється від навантаження маси тіла; створюються сприятливі умови для формування правильної постави. Під дією води активізується кровообіг у судинах шкіри, що омиваються і масажуються водою. Дихальна система під впливом активного видиху у воду і подолання її опору помітно зміцнюється, збільшується глибина дихання. Перебування у воді загартовує організм, удосконалює його терморегуляцію, підвищує стійкість до холоду, зміни температури. Під час плавання активізується обмін речовин, діяльність всієї нервової системи, вправляються багато груп м'язів, суглобів і зв'язок. Тривалі повторення певних циклів рухів підвищують витривалість організму і опірність його простудним захворюванням.

Катання на ковзанах стимулює рухову активність дітей, покращує стан їхнього здоров'я і загальну фізичну загартованість. Систематично виконувані рухи на повітрі призводять до сприятливих змін у розвитку органів дихання і дихальної мускулатури. При пересуванні на ковзанах багаторазово повторюються одні й ті ж рухи, відбувається постійне чергування напруження і розслаблення м'язів ніг при зміні одноопорного і двохопорного ковзання, що сприятливо впливає на зміцнення склепіння стопи. Значно підвищується стійкість вестибулярного апарату, підвищується почуття рівноваги, правильно розподіляється м'язова напруга.

Їзда на велосипеді робить сильний вплив на серцево-судинну, дихальну системи, сприяє зміцненню м'язів, особливо ніг, стопи. У дітей розвивається швидкість, спритність, рівновага, окомір, координація рухів, орієнтування в просторі, ритмічність, сила, витривалість, підвищується вестибулярна стійкість.

Біг має величезне значення для здоров'я, досягнення гармонійного статури, розвитку розумових здібностей. Біг - одне з важливих для здоров'я дитини рухів, дозволяє добре регулювати навантаження, що зміцнює серцево-судинну і дихальну системи, різні групи м'язів, суглоби і зв'язки. Біг - природний рух, звичне для дітей з раннього віку. Він виконується переважно на свіжому повітрі, не вимагає спеціального обладнання. Уміння швидко і вправно бігати допомагає дитині успішно брати участь у рухливих іграх, естафетах, спортивних вправах. Ефективний біг для виховання витривалості, покращення фізичної працездатності. Бігові навантаження дозуються залежно від індивідуальних особливостей: для ослаблених дітей біг на коротку відстань в невисокому темпі поступово зміцнює їх здоров'я, а тренована дитина пробігає більше і темп її бігу вище. Велике значення бігу на виховання витривалості. Крім загартовування, біг в несприятливих умовах зміцнює характер дітей, їх наполегливість, витримку, створює звичку щодня займатися фізичними вправами.

Фізкультурні свята створені для того, щоб показати досягнення дітей у фізичній культурі, рівень розвитку їх фізичних якостей. До програми свята включаються загально розвиваючі вправи, ігри зі спортивними елементами і рухливі ігри.

Домашнє завдання з фізкультури дітям краще давати в цікавій формі. Дуже важливо організувати допомогу з боку батьків. На фізкультурному занятті тим, хто не вміє стрибати або робить це погано, рекомендується взяти з собою скакалку і вчитися вдома з батьками. Критерієм виконання завдання служить найбільш якісне виконання дитиною з боку батьків.

1.5 Роль режиму дня у фізичному вихованні дітей шкільного віку

Коли ми говоримо про режим дітей шкільного віку, то маємо на увазі, перш за все добовий розпорядок навчальних та інших занять, відпочинку, харчування, сну. Правильно організований режим є запорукою зміцнення здоров'я, він забезпечує вироблення певного ритму роботи організму, коли кожна попередня діяльність стає своєрідним сигналом для готовності інших систем до подальшої роботи. Режим привчає до організованості і дисципліни, вчить раціонально розподіляти свій час, сприяє продуктивності праці і відпочинку.

Звичайно, не можна встановити єдиний режим для всіх, але основні його елементи, пов'язані з фізіологічними особливостями організму дітей шкільного віку, повинні враховуватися обов'язково.

Необхідно, щоб діти були як можна раніше привчені вчасно лягати спати і в один і той же час вставати. Від цього багато в чому залежить глибина сну і повноцінність нічного відпочинку для зростаючого організму.

Харчування має бути різноманітним, висококалорійним і легкозасвоюваним, містити достатню кількість вітамінів і мінеральних солей. Дуже важливо приймати їжу в один і той же час доби. Контролювати відповідність харчування енергетичним витратам може будь-який з вас: якщо вага тіла знаходиться на одному рівні, відповідному нормі, значить, організм отримує достатню кількість калорій. Стійке підвищення або пониження ваги говорить про занадто високою або низькою калорійністю їжі.

Слід мати на увазі, що підвищення ваги може бути пов'язано з природним ростом, тому періодично треба вимірювати зріст, щоб правильно судити про відповідність зросту і ваги.

Раціональне чергування навчальної діяльності та відпочинку.

Навчальна робота регламентується розкладом уроків в школі і часу, відведеного на приготування домашніх завдань. Як правило, домашні завдання діти виконують у другій половині дня.

Встановлено, що найбільш сприятливий час для приготування домашніх завдань - період з 16.00 до 19.00 годин. На жаль, більшість учнів, особливо старшокласників, починають готувати уроки в 19.00-20.00 годин. Адже після 19.00 години у них відбувається різке зниження рівня працездатності організму, що веде до зниження розумової працездатності.

Тривалість приготування домашніх завдань для дітей молодшого шкільного віку складає приблизно від 45хв. до 1,5 год. Більш тривалі заняття не тільки скорочують час активного відпочинку на відкритому повітрі - вони несприятливо позначаються на самопочутті, на відновних процесах в організмі. В результаті на тлі зниженої працездатності знижується ефективність праці.

Тривалість перебування школярів на повітрі повинна складати: в молодшому шкільному віці - не менше 3-3,5 годин.

Для підготовки домашніх завдань повинен бути збережений учнівський стереотип: через 35-45 хв. занять необхідна коротка перерва. Під час перерви необхідно провітрити кімнату, зробити фізкультпаузу.

Для підвищення працездатності при виконанні домашніх завдань їх доцільно починати завжди в одній і тій же годині. При довготривалих заняттях після другої години необхідний відпочинок на відкритому повітрі. Введення одногодинного активного відпочинку на повітрі сприяє підвищенню працездатності.

Вільний час учні використовують за інтересами. Для цього в режимі необхідно передбачити: для школярів молодшого віку1-1,5 години на добу.

Вільні години слід надавати після приготування домашніх завдань. Цей час доцільно використати для занять спортом, оздоровленням. Якщо дитина не відвідує спортивні секції то можна влаштувати «спортивний майданчик» вдома, тобто обладнати частину кімнати спортивними тренажерами, придбати необхідний інвентар або ж відвідати з батьками найближчий спортивний майданчик, де і провести тренування.

У вихідні дні і під час канікул в режимі дня час перебування на повітрі повинен бути максимальний. При цьому значна увага повинна приділятись рухливим іграм і розвагам, спортивним іграм, екскурсіям і туристичним походам.

Дотримання режиму дня, початок і кінець всіх видів діяльності в один і той же час дозволяє зберегти бадьорість, високу працездатність, інтерес до навчальної і творчої діяльності, сприяє нормальному розвитку школяра.

Висновки до розділу 1

1. Сім'я багато в чому визначає ставлення дітей до фізичних вправ, їх інтерес до спорту, активність та ініціативу.

Особистий приклад батьків, спільні фізкультурні заняття, здоровий спосіб життя - головні складові успіху фізичного виховання в сім'ї.

2. При фізичному вихованні в сім'ї треба поєднувати всі засоби і форми, які будуть сприяти нормальному фізичному розвитку дитини, позитивно вплинуть на її відношення до фізичної культури і спорту, а їх постійне використання дасть змогу привчити дитину до здорового способу життя з малку.

3. Важливою складовою є також дотримання режиму дня. Режим привчає до організованості і дисципліни, вчить раціонально розподіляти свій час, сприяє продуктивності праці і відпочинку.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи дослідження

Для вирішення поставлених задач були використані такі методи:

· Методи отримання ретроспективної інформації:

- аналіз літературних джерел;

- аналіз документальних матеріалів;

- анкетування, опитування.

· Методи збору поточної інформації:

- педагогічний аналіз та оцінка;

- контрольні випробування;

· Методи організації навчально-виховної роботи:

- контрольний;

- експериментальний.

· Методи математичної статистики:

- метод середніх величин;

- вибірковий метод

Аналіз літературних джерел був проведений за необхідності вивчення загальних питань з фізичного виховання в сім'ї, особливостей віку, а також основних засобів.

Аналіз документальних матеріалів був проведений з метою отримання інформації про здоров'я дітей (медична група, перенесені захворювання і т.д.).

В ході дослідження також було проведено анкетування, яке включало два етапи. Перший етап (перед дослідженням) проводився для того, щоб дізнатись відношення батьків до дослідження, а також яких результатів вони очікують. Другий етап ( після дослідження) - щоб дізнатись чи цікаво було приймати участь у дослідженні, що вони дізнались нового, що залишать у себе в режимі і т.д.

Педагогічний аналіз і оцінка проведені для того, щоб виявити наскільки правильно були підібрані засоби і метод, і як це вплинуло на результати дослідження.

Для того, щоб дізнатись чи відбулись зміни у показниках фізичних якостей були проведені опитування.

Опитування проводилось для того, щоб дізнатись наскільки підходить дітям запропонована система, що в ній влаштовує, а що ні.

Для того, щоб виявити правильність підбору досліджуваної групи (однорідність і однотипність), і чи може вона приймати участь у подальших дослідженнях був використаний метод середніх величин.

Щоб порівняти результати дослідження, виявити ефективність побудови системи фізичного виховання в сім'ї, її переваги був використаний вибірковий метод.

2.2 Організація дослідження

У дослідженні брали участь дівчата і хлопчики 8 років (2 клас) колегіуму «Елінт» міста Запоріжжя в кількості 30 чоловік (15 - експериментальна група, 15 - контрольна). Всі учні експериментальної групи, за даними лікарського огляду, відносяться до підготовчої медичної групи і приблизно однакового рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Дослідження проведені у вересні - травні 2012-2013 років. Усі контрольні тести проводились в основній частині уроку. Перед кожним тестом учням давалась інструкція про зміст і умови виконання завдань. Після цього кожний учень виконував завдання. Всі показники заносились до протоколу.

фізичний здоров'я дитина сім'я

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

На початку дослідження були проведені тести, на основі яких ми дізнались про стан здоров'я дітей експериментальної і контрольної групи. Щоб оцінити стан здоров'я використали такі показники як, індекс Скібінської, Індекс Шаповалової, індекс Руф'є, індекс Кетле.

Перед проведенням досліду ми зібрали необхідну інформацію та провели ряд бесід з батьками. Батькам детально пояснили, з якою метою впроваджується дана система, як вона вплине на організм дітей, очікувані результати. Провівши анкетування ми змогли дізнатись їх відношення до дослідження, а також отримали їх побажання щодо засобів та форм цієї системи. Проаналізувавши анкетні дані ми дізнались, що у 42% батьків не має часу на впровадження чогось нового до звичного режиму, тобто до його розширення. Порадувало те, що 58% батьків з радістю погодились внести зміни до режиму, бо це їм дасть змогу більше часу проводити з дітьми. Всі батьки дали свою згоду на проведення дослідження, а також на бажану співпрацю, тому що від неї залежить який результат буде у їх дітей в кінці досліду.

Перед початком кожного тесту дітям обох груп давалось змістовне пояснення щодо способу їх проведення.

Опрацювавши дані, ми отримали такі результати (Таблиця 3.1, 3.2).

Відображення показників з даної таблиці наведені у діаграмах (Рис. 3.1,3.2,3.3,3.4)

Таблиця 3.1

Показники стану здоров'я на початку дослідження (експериментальна група)

№	П.І. учня	ІК	Бали	ІР	Бали	ІС	Бали	ІШ	Бали
1.	Семенко Катерина	18,4	3	14,7	3	549	3	71	2
2.	Мірошник Юлія	13,7	3	15	3	637	4	68	2
3.	Шумна Євгенія	20,1	2	12,4	4	396	3	65	2
4.	Кирич Міла	12,9	2	15,1	3	347	3	74	2
5.	Кульга Юлія	16,3	5	12,8	4	311	2	102	3
6.	Бондар Марія	13,1	2	11,9	4	264	2	112	4
7.	Агбетова Антоніна	19,8	3	18,5	2	471	3	110	4
8.	Волков Ілля	15,7	4	21,3	1	435	2	96	3
9.	Телегій Олександр	13,4	2	17,9	2	476	3	105	4
10.	Криворучко Ян	19,1	3	21,9	1	433	2	92	3
11.	Зборовський Микола	14	2	10,5	3	712	4	96	3
12.	Кирич Сергій	15,4	4	21	1	396	2	79	2
13.	Бережний Максим	16,6	5	12,6	4	638	3	95	3
14.	Цвіркун Євгеній	13,9	2	11,7	4	673	4	97	3
15.	Картінін Артем	14,7	3	14,2	3	240	1	91	3

Умовні позначення: ІК - індекс Кетле, ІС - індекс Скібінської, ІШ - індекс Шаповалової, ІР - індекс Руф'є

Рис. 3.1 Показники за індексом Кетле (експериментальна група, на початку дослідження)

Рис. 3.2 Показники за індексом Руф'є (експериментальна група, на початку дослідження)



Рис. 3.3 Показники за індексом Скібінської (експериментальна група, на початку дослідження)

Рис. 3.4 Показники за індексом Шаповалової (експериментальна група, на початку дослідження)

Дивлячись на результати першого тесту (індекс Кетле) можемо побачити,що лише 26%дітей (13% з середньо - високою вагою і 13% з середньо - низькою) мають співвідношення ваги і зросту, яке знаходиться в межах норми, у інших же спостерігається різкий дефіцит ваги - 27%, недостатня вага - 34% і 13% тих, хто має вагу вище середньої. Низька оцінка за цим індексом може говорити про недостатнє харчування дитини, слабко розвинені м'язи, або ж навпаки про загрозу ожиріння чи ожиріння.

Аналізуючи показники за індексом Руф'є дуже засмучує те, що жодна дитина не показала високий результат,34% показали середній, 33% вище середнього, 20% низький і 13% нижче середнього. Це свідчить про те, що у більшості дітей даної групи недостатній рівень адаптаційних резервів серцево-судинної системи, що лімітує їх фізичні можливості.

За початковими результатами за індексом Скібінської можна сказати, що більшість дітей показали середній рівень - 40%, нижче середнього має 33%, вище середнього 20% і 7% дітей отримали низький рівень. На основі цих результатів можна зробити висновок, що більшість дітей мають недостатні функціональні можливості органів дихання і кровообігу, а також знижену стійкість до гіпоксії.

За результатами показників індексу Шаповалової видно, що середній рівень показали 47% дітей, 33% нижче середнього і 20% вище середнього, жодна дитина не отримала високу і низьку оцінку за цим тестом. Деякі діти крім слабко розвинених рухових якостей - сили, швидкості і витривалості мають ще й недостатні функціональні можливості кардіореспіраторної системи.

Таблиця 3.2

Показники стану здоров'я на початку дослідження (контрольна група)

№	П.І. учня	ІК	Бали	ІР	Бали	ІС	Бали	ІШ	Бали
1.	Міховська Аліна	15,2	5	12,6	4	549	3	113	4
2.	Натуча Катерина	16,9	4	12	4	495	3	122	5
3.	Виршень Таміла	13,1	2	15,2	3	256	2	107	4
4.	Сушко Анастасія	12,9	2	14,7	3	369	3	94	3
5.	Богомаз Вероніка	16,7	4	10,3	5	395	3	72	2
6.	Крупець Ніна	19,9	3	14,9	3	571	4	102	3
7.	Мірошник Олександра	20,1	3	10,2	5	328	2	98	3
8.	Будько Євгеній	18,7	3	12,9	4	549	3	96	3
9.	Нестеренко Олексій	16,5	5	15,4	3	682	4	113	5
10.	Гирич Олег	13,4	2	15,1	3	712	4	94	3
11.	Шестак Кирило	16,9	4	18,6	2	469	3	109	4
12.	Берій Микита	19,1	3	14,3	3	703	4	105	4
13.	Вінник Ярослав	18,4	3	12,8	4	628	3	75	2
14.	Ждан Тимофій	15,2	4	15,3	3	557	3	67	2
15.	Хвильовий Андрій	14,7	3	15,9	3	673	4	102	4



Рис. 3.5 Показники за індексом Кетле (контрольна група, на початку дослідження)

Рис. 3.6 Показники за індексом Руф'є (контрольна група, на початку дослідження)

Рис. 3.7 Показники за індексом Скібінської (контрольна група, на початку дослідження)

Рис. 3.8 Показники за індексом Шаповалової (контрольна група, на початку дослідження)



Проаналізувавши результати тестів, проведених перед початком роботи, можемо зробити висновок, що всі діти (експериментальної і контрольної групи) мають приблизно однаковий стан здоров'я, тобто групи поділені за рівними можливостями, що в подальшому дасть нам змогу краще прослідкувати за результатами досліду.

Якщо ж розглядати результати дітей контрольної групи, то можна побачити, що показники здоров'я не у всіх дітей знаходяться в межах норми (норми індексу Шаповалової, індексу Скібінської, індексу Руф'є, індексу Кетле наведено у додатку А).

В подальшому для дітей експериментальної групи був розроблений режим дня, за виконанням якого мали слідкувати і батьки і самі діти. (Додаток Б)

Режим дня відрізнявся від того, якого дотримувались діти тим, що включав фізичну культура на протязі дня (ранкова гімнастика, загартовування, рухливі ігри, прогулянки і т.д.).

На протязі навчального року діти проводили день відповідно до спеціального режиму, його вплив на стан здоров'я відображають результати контрольних тестів наведені у таблиці 3.3. (результати контрольної групи таблиця 3.4)

Таблиця 3.3

Показники стану здоров'я по закінченню дослідження (експериментальна група)

№	П.І. учня	ІК	Бали	ІР	Бали	ІС	Бали	ІШ	Бали
1.	Семенко Катерина	17,2	4	13,8	4	573	4	82	3
2.	Мірошник Юлія	14,5	4	14,4	3	671	5	79	3
3.	Шумна Євгенія	18,5	3	12,1	4	490	3	77	3
4.	Кирич Міла	13,6	3	14,6	3	492	3	89	3
5.	Кульга Юлія	15,9	5	11,3	4	347	3	107	4
6.	Бондар Марія	13,8	3	11	5	396	3	120	5
7.	Агбетова Антоніна	18,2	4	15,7	3	553	4	118	4
8.	Волков Ілля	15	5	19,5	2	538	3	104	4
9.	Телегій Олександр	14,3	3	15,8	3	592	3	112	5
10.	Криворучко Ян	17,9	4	19,7	2	487	3	101	4
11.	Зборовський Микола	14,6	3	10,2	5	733	5	109	4
12.	Кирич Сергій	15,9	5	19,1	2	458	3	89	4
13.	Бережний Максим	16,2	5	11,3	4	709	4	103	4
14.	Цвіркун Євгеній	14,6	3	11,1	4	721	4	111	5
15.	Картінін Артем	15,1	4	13,9	4	749	5	100	4

Рис. 3.9 Показники за індексом Кетле (експериментальна група, в кінці дослідження)

Рис. 3.10 Показники за індексом Руф'є (експериментальна група, в кінці дослідження)

Рис. 3.11 Показники за індексом Скібінської (експериментальна група, в кінці дослідження)

Рис. 3.12 Показники за індексом Шаповалової (експериментальна група, в кінці дослідження)

При отриманні кінцевих даних можна помітити, що результати експериментальної групи помітно покращились. Завдяки цим покращенням знизився відсоток дітей, які мали низькі показники і помітно збільшився відсоток тих, хто має середні і високі.

За результатами індексу Кетле видно, що тепер 43% дітей мають співвідношення ваги та зросту в межах норми, на початку ж дослідження цей показник був 26%.

Помітні також покращення і за результатами індексу Руф'є. Радує те,що ніхто не показав низький результат, а високий отримали 13% дітей, хоч на початковому тестуванні цього не було.

За кінцевими результатами індексу Скібінської можна сказати, що відсоток дітей, у яких відбулись покращення у роботі дихальної , а також системи кровообігу, помітно збільшився. Високий результат показали 22% дітей, хоч на початку дослідження цей показник дорівнював нулю.

Про покращення функціональних можливостей кардіореспіраторної системи можемо судити виходячи з результатів індексу Шаповалової. Тут також можна прослідкувати значні зміни і збільшення відсотку дітей з середніми та високими показниками.



Таблиця 3.4

Показники стану здоров'я по закінченню дослідження (контрольна група)

№	П.І. учня	ІК	Бали	ІР	Бали	ІС	Бали	ІШ	Бали
1.	Міховська Аліна	15,4	5	12,3	4	554	4	114	4
2.	Натуча Катерина	16,6	4	11,9	4	531	3	119	4
3.	Виршень Таміла	13,5	2	14,7	3	273	2	110	4
4.	Сушко Анастасія	13,4	2	14	3	394	3	93	3
5.	Богомаз Вероніка	16,9	4	10,5	5	507	3	76	2
6.	Крупець Ніна	19,4	3	14,2	3	596	4	106	4
7.	Мірошник Олександра	19	3	10,3	5	346	3	98	3
8.	Будько Євгеній	18,6	3	12,7	4	541	3	99	3
9.	Нестеренко Олексій	16,3	5	14,9	3	704	4	110	4
10.	Гирич Олег	14,4	3	14,7	3	723	4	99	3
11.	Шестак Кирило	16,5	5	18,6	2	453	2	106	4
12.	Берій Микита	18,4	3	14,7	2	715	4	107	4
13.	Вінник Ярослав	18	4	12,5	4	648	4	81	2
14.	Ждан Тимофій	15,4	4	14,5	3	612	3	89	3
15.	Хвильовий Андрій	14,9	4	15,7	3	671	4	104	4

Рис. 3.13 Показники за індексом Кетле (контрольна група, в кінці дослідження)

Рис. 3.14 Показники за індексом Руф'є (контрольна група, в кінці дослідження)

Рис. 3.15 Показники за індексом Скібінської (контрольна група, в кінці дослідження)

Рис. 3.16 Показники за індексом Шаповалової (контрольна група , в кінці дослідження)

Проаналізувавши кінцеві дані контрольної групи,ми можемо побачити різні результати, динаміка загального їх підвищення не прослідковується, а в деяких дітей показники погіршились. Причиною цих погіршень може виступати дуже багато факторів, наприклад низька рухова активність на протязі дня, неправильне харчування, проблеми зі здоров'ям на час тестування та інші.

Для того, щоб дізнатись про ефективність розробленої системи фізичного виховання в сім'ї, та її вплив на стан здоров'я дітей (експериментальної групи), ми порівняємо показники до і після проведення досліду, використовуючи порівняння середніх арифметичних за критерієм Ст'юдента (вибірковий метод). За допомогою цього методу також дізнаємось, які зміни відбулись у стані здоров'я дітей контрольної групи.

Якщо розглядати показники експериментальної групи, то можна зауважити, що відмінності достовірні і невипадкові (так як t>tгр., ІК - 2,4>2,02, ІР - 2,2>2,05, ІС - 3,1>2,05, ІШ - 2,7>2,05) і пояснюються покращенням показників даної групи після системи фізичного виховання в сім'ї.

Що ж стосується показників контрольної групи, то можна зробити висновок, що незначні покращення результатів по деяким тестам не дали змогу покращити загальну картину результативності групи.

Таблиця 3.5

Порівняння показників до і після дослідження (експериментальна група)

Показники	Індекс Кетле	Індекс Руф'є	Індекс Скібінської	Індекс Шаповалової
	до	після	до	після	до	після	до	після
Х середнє	15,8	14,7	15,6	14,6	497	536	90	100
t	2,4	2,2	3,1	2,7
tгр.	2,05	2,05	2,05	2,05

Таблиця 3.6

Порівняння показників до і після дослідження (контрольна група)

Показники	Індекс Кетле	Індекс Руф'є	Індекс Скібінської	Індекс Шаповалової
	до	після	до	після	до	після	до	після
Х середнє	16,5	16,2	14	13,9	529	551	97,9	100,7
t	0,93	0,9	1,4	1,4
tгр.	2,05	2,05	2,05	2,05

Позитивна зміна результатів експериментальної групи свідчить що процес впровадження системи фізичного виховання в сім'ї був побудований правильно.

Висновки до розділу 3

1. Проведені на початку дослідження тести дали нам змогу дізнатись про стан здоров'я експериментальної та контрольної груп, та побачити, що їх показники суттєво не відрізняються.

2. На побудованих діаграм можна краще наочно прослідкувати динаміку зміни результатів тестування, а її відсоткова структура дає можливість наочно і кількісно оцінити ці зміни.

3. Кінцеві дані показують ефективність фізичної культури в сім'ї, на прикладі експериментальної групи, в якій прослідковується позитивна динаміка по всім показникам, а також дають змогу побачити те, що уроків фізичної культури і іншої рухової діяльності в школі і в сім'ї замало для даного віку, це стосується контрольної групи.



ВИСНОВКИ

1. Фізичне виховання відіграє величезну роль у вихованні дітей. Вже до 7 років дитина вміє виконувати елементарні фізичні вправи. Батьки повинні уважно стежити за розвитком дітей. У будь яку пору року школярі повинні проводити на свіжому повітрі не менше 2-3 годин. Також батькам необхідно пам'ятати, що слід систематично підвищувати навантаження у вправах. Якщо не слідувати цій інструкції, то це може вплинути на їх здоров'я. Розвиток навичок занять фізичними вправами в ранньому віці може стати запорукою постійного прагнення дитини до здорового способу життя. Регулярні вправи запобігають і знімають нервово-психічне напруження, поліпшують емоційний фон, доставляючи дітям радість. Фізичні вправи з раннього віку закладають потужний фундамент здоров'я дитини на все подальше життя.

2. Дотримання режиму дня, початок і кінець всіх видів діяльності в один і той же час дозволяє зберегти бадьорість, високу працездатність, інтерес до навчальної і творчої діяльності, сприяє нормальному розвитку школяра.

3. Початкові показники за тестами показали, що багато дітей мають низький рівень за даними нормами, тобто деякі діти, їх кардіореспіраторна система не готова до стандартних навантажень.

4. Кінцеві показники за всіма індексами показали позитивну динаміку як в експериментальній, так і в контрольній групі.

5. Система фізичного виховання в сім'ї, в експериментальній групі, позитивно вплинула на підвищення показників здоров'я за рахунок впровадження до звичного режиму дня засобів фізичної культури.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атаєв А.К. Батькам про фізичне виховання дітей в сім'ї. / Атаєв А.К.- М.: МДУ, 1997. - 320 с.

2. Бальсевич В.К. Фізичне виховання дитини в сім'ї. // Фізична культура: виховання, освіта, тренування. - 1997. - №1. - С. 50 - 51.

3. Баршай В.М. фізкультура в школі та вдома. / Баршай В.М.- Ростов н. / Д.: Фенікс, 2001. - 256 с.

4. Безруких М.М. Руховий режим школяра в сім'ї. // Фізкультура в школі. - 1982. - №1. - С. 56 - 59.

5. Бердихова Я.В. Мама, тато, займайтеся зі мною. / Бердихова Я.В.- М.: ФІС, 1990. - 104 с.

6. Богданов Г.П. Займайтеся всією сім'єю. / Г.П. Богданов, В.І. Козлов. - М.: ФІС, 1987. - 32 с.

7. Бондаревський Е.Я. Батькам про фізичне виховання дітей./ Бондаревський Е.Я.- М.: Знання, 1994. - 48 с.

8. Борисова О.Б. Фізичне виховання дітей в сім'ї. / Борисова О.Б. - М.: Знання, 1985. - 64 с.

9. Дубогай О.Д. Фізкультура: ми і діти. / О.Д. Дубогай, Л.М. Мовчан. - К.: Здоров'я, 1989.- 144 с.

10. Жуков М.Н. Спортивні ігри./ Жуков М.Н.- М.: ЮНІТІ, 2000. - 328с.

11. Коробейніков Н.К. Фізичне виховання./ Коробейніков Н.К.- М.: Вища школа, 1993. - 384 с.

12. Лохвицька Л.В. Виховання здорової дитини в сучасній сім'ї. / Лохвицька Л.В. - Тернопіль, 2010. - 228 с.

13. Настільна книга вчителя фізичної культури. / Під ред. Г.І. Погадаева. - М.: ФІС, 2000. - 496 с.

14. Перевощиків Ю.А. Домашні завдання з фізичної культури./ Перевощиків Ю.А. - М.: Полум'я, 1988. - 183 с.

15. Свірко В.П. Фізична культура: не тільки в школі, але і вдома. //Початкова школа. - 2001. -№7. - С.79-81.

16. Сім'я спортивна. / Під ред. А.Н. Воробйова. - М.: ФІС, 1997. - 95С.

17. Сермеєв Б.В. Фізичне виховання в сім'ї. / Сермеєв Б.В.- К.: Здоров'я, 1986. - 296 с.

18. Скрипаль В.С. Наш сімейний стадіон. / Скрипаль В.С. - М.: ФІС, 1996. - 98 с.

19. Смирнов П.Г. Організація фізкультурно-дозвільної діяльності за місцем проживання населення. / П.Г. Смирнов, В.Г. Хромін. - Т.: Вектор Бук, 2003. - 128 с.

20. Старінін Ю.Л. Твій спортивний куточок. / Старінін Ю.Л.- М.: ФІС, 1989. - 160 с.

21. Степанков Т.А. Виховання інтересу до фізичної культури у дітей з різним рівнем здоров'я. / Степанков Т.А.- Сургут: СурДПІ, 1999. - 170 С.

22. Теленчі В.І. Гігієнічні основи виховання дітей./ Теленчі В.І.- М.: Просвітлення, 1987. - 252 с.

23. Усаков В.І. Соціально-педагогічна ефективність оздоровчої фізичної культури в сім'ї, дитячому садку та школі. // Фізична культура: виховання, освіта, тренування. - 1999. - №1,2. - С.7 - 11.

24. Фізична культура. / Під ред. Б.І. Загорського. - М.: Вища школа, 2000. - 383 с.

25. Фізична культура в сім'ї. / Під ред. Н.В. Школьнікова. - М.: ФІС, 2000. - 398 с.

26. Холодов Ж.К. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. / Ж.К.Холодов, В.С. Кузнєцов. - М.: Академія, 2003. - 480 с.

27. Холодов Ж.К. Тато, мама і я - фізкультурна сім'я. / Ж.К. Холодов, В.П. Попов. - Мн.: Полум'я, 1989. - 222 с.



ДОДАТОК А

Методика визначення індексу Кетле

Індекс Кетле знаходиться за формулою:

Індекс = маса тіла (кг) : зріст ²(м)

стать	Індекс Кетле
	2	3	4	5	4	3	2
	3%	10%	25%	50%	75%	90%	97%
хлопчики	13,4	14,1	14,9	15,9	16,9	18,1	19,8
дівчата	12,9	13,6	14,4	15,4	16,6	18,3	20,3

Оцінка показників
До 3%	Різкий дефіцит ваги
3 - 10 %	Недостатня вага
10 - 25 %	Вага нижче середньої
25 - 50 %	Вага середньо-низька
50 - 75 %	Вага середньо-висока
75 - 90 %	Вага вище середньої
90 - 97 %	Надмірна вага
Вище 97%	Різкий надлишок ваги

Методика визначення індексу Руф'є

Індекс характеризує вираженість реакції ССС на стандартну навантаження.

Індекс Руф'є = (4 (Р1 + Р2 + Р3) - 200): 10,

Де Р1 - спокою за 15секунд

Р2 - після 30 присідань за перші 15 секунд хвилини

Р3 - за останні 15 секунд 1-ї хвилини



Вік	Оцінка в балах
	1	2	3	4	5
	низький	Нижче середнього	середній	Вище середнього	високий
8 років	>=21,0	20,9-16,0	15,9-14,0	13,9-11,1	<=11,0

Методика визначення індексу Шаповалової

Індекс характеризує розвиток сили, швидкості,швидкісної витривалості м'язів спини і черевного пресу.

Індекс Шаповалової = (маса тіла (г):довжина тіла (см))* (підйоми за

60сек:60):

вік	Оцінка в балах
	1	2	3	4	5
	низький	нижче середнього	середній	вище середнього	високий
	х	д	х	д	х	д	х	д	х	д
8	<=63	<=62	64-88	63-76	89-99	77-105	100-110	106-119	>=111	>=120

Методика визначення індексу Скібінської

Індексхарактеризуєфункціональніможливості системидихання,стійкість організмудогіпоксії тавольовіякості.

Індекс Скібінської = (ЖЄЛ(мл) х проба Штанге(сек)): ЧСС (уд / хв.)

вік	Оцінка в балах
	1	2	3	4	5
	низький	нижче середнього	середній	вище середнього	високий
	д	х	д	х	д	х	д	х	д	х
8	<=241	<=361	242-344	362-453	345-551	454-638	552-654	639-730	>=655	>=731



ДОДАТОК Б

Режим дня молодшого школяра

Час	Зміст діяльності
7:00	Підйом
7:05 - 7:15	Ранкова гімнастика
7:15 - 7:30	Загартовуючі процедури (умивання, обтирання, душ)
7:30 - 7:50	Сніданок
7:50 - 8:20	Дорога до школи
8:30 - 12:30	Заняття у школі
12:30 - 13:00	Дорога зі школи
13:00 - 13:30	Обід
13:30 - 14:30	Відпочинок (малорухливі ігри, масаж)
14:30 - 16:00	Прогулянка, рухливі ігри надворі (катання на велосипеді, ковзанах і т.д., в залежності від погоди)
16:00 - 17:30	Підготовка уроків (через кожні 35 - 45 хв. фізхвилинки)
17:30 - 19:00	Прогулянка або спортивні вправи (як вдома так і надворі)
19:00 - 19:30	Вечеря
19:30 - 20:30	Вільний час
20:30 - 21:00	Підготовка до сну (загартовуючі процедури, дихальна гімнастика перед сном)
2100	Сон

*Примітка: у вихідні дні та під час канікул треба більше часу проводити на свіжому повітрі, ходити в походи, кататись на велосипеді, роликах, ковзанах, в залежності від погоди та пори року, а також бажання дитини.

Размещено на Allbest.ru