Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів

2. Випишіть спочатку підряд у колонку ті словосполучення, де в закінченнях прикметників треба вставити букву і, а потім ті, де треба вставити літеру и.

Мудр…й людині, учнівськ…х зошитів, вчорашн…х уроків, у чітк…й послідовності, широк…м полем, сталев…ми плугами, у гаряч…й час, на струнк…й тополі, у лелечин…м гнізді, осінн…й день, айвов…й сік, у строкат…х лісах, у ллянн…й сорочці, з весел…м настроєм.

У прикметниках підкресліть другу від початку букву. З цих букв ви прочитаєте відому пораду Т.Г.Шевченка. (Учітесь, читайте…) Запишіть її.

3. Прочитайте записаний на дошці вірш. Перепишіть текст у зошити. Підкресліть прикметники разом з іменниками, які вони характеризують. Запишіть подані прикметники, помістивши їх у відповідну колонку:

Прикметники, вжиті Прикметники, вжиті

в прямому значенні в переносному значенні

Буду я навчатись мови золотої….

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. (А.Малишко)

Поясніть, як вирозумієте значення словосполучення мова золота та потічок веселий?

4. Відгадайте загадку.

Хто наткав полотна

Аж від лісу до вікна?

І сміється, задається:

- Ось така ширина! (Зима)

Підберіть синоніми-прикметники до іменника зима і запишіть. (Наприклад, холодна, морозна, студена). Розмістіть прикметники у порядку наростання ознаки.

5. У наведених групах синонімів розмісти слова у порядку зростання міри якості.

Теплий, пекучий, гарячий; похмурий, засмучений, сумний; відомий, славнозвісний, видатний; талановитий, обдарований, здібний.

(Теплий, гарячий, пекучий; засмучений, сумний, похмурий; відомий, видатний, славнозвісний; здібний, обдарований, талановитий.)

б) на узагальнення:

1. Поясніть значення прикметника веселий, ласкавий у словосполученнях:

Веселий хлопчик, весела прогулянка, весела хата, веселе сонечко, весела весна, веселий гай, веселі діти; ласкавий промінь, ласкаве сонце, ласкавий погляд, ласкава усмішка, ласкаві очі, ласкава дівчина.

2. Прикметник -- це частина мови, що означає...

а) ознаку дії;

б) назву предмета;

в) назву ознаки предмета.

3. Про що можна довідатись із закінчень прикметників?

Відповіді: 1) за закінченням можна визначити, до якого роду належить прикметник; 2) можна встановити, яким членом речення є прикметник; 3) можна дізнатися, з яким іменником пов'язаний прикметник.

4. Прочитати прикметники. Як вони називаються?

Спритний, жвавий, рухливий, прудкий.

Відповіді: І) синоніми; 2) антоніми; 3) споріднені слова.

5. У якому відмінку вжито прикметники в поданому реченні?

У високому холодному небі повільно пливуть хмари.

Відповіді: 1) у родовому; 2) у давальному; 3) у місцевому.

6. Які прикметники доцільно використати для художнього опису рушника?

Відповіді: 1)довгий, широкий, білий; 2) новий, дорогий, імпортний, смугастий; 3)лляний, український, чудовий, барвистий.

7. Прочитай речення.

Яке може бути українське небо, як не синє, чисте, аж душа в радощах розпливається.

У даному реченні тільки прикметниками є -- ...

а) небо, радощах, чисте;

б) українське, душа, синє;

в) українське, синє, чисте.

8. Прикметники не змінюються...

а) за числами;

б) за відмінками;

в) за родами (у множині).

9. За допомогою яких суфіксів утворили прикметники від названих іменників?

Суми, гора, село, Буковина.

а) -ськ-;

б) -зьк-;

в) -цьк-.

10. Визначити рід прикметників.

Глибокий (ставок), глибока (річка), глибоке (озеро), широке (поле), широка (дорога), широкий (степ).

11. Утворити словосполучення прикметників з іменниками. Визначити рід.

Прохолодний (ранок, повітря, осінь). Класний (дошка, журнал, приміщення).

12. Записати групами прикметники-синоніми.

Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.

Вправи різноманітного характеру, безперечно, допомагатимуть учням усвідомити, що прикметники надають нашим висловлюванням образності, точності, емоційності. Робота над прикметником вироблятиме в учнів естетичне бачення навколишньої дійсності, високу культуру мислення, породжуватиме почуття творчої радості, формуватиме пізнавальну активність молодших школярів, а також формуватиме їх граматичні та мовленнєві вміння.

2.2 Організація, зміст та перевірка ефективності вивчення теми «Прикметник» як засобу формування пізнавальної активності учнів

З метою виявлення рівня пізнавальної активності учнів під час вивчення теми «Прикметник» було проведено дослідження. Воно направлене на виявлення і створення умов, ситуацій і системи спеціальних дій, що визначають підвищення рівня пізнавальної активності молодших школярів, а також на виявлення тих змін, які відбуваються під впливом цього процесу. Таким чином, у полі зору нашого дослідження знаходиться як процес діяльності, так і його результат.

Дослідження проводилося у 3 етапи:

І етап - констатувальний експеримент

ІІ етап - формувальний експеримент

ІІІ етап - підсумковий експеримент

На початковому етапі було визначено об'єм дослідження і проблему, вивчалася психолого-педагогічна і методична наукова література з цього питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження.

На наступному етапі розроблялися шляхи реалізації гіпотези і матеріали експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки гіпотези, продовжувалось вивчення наукової літератури з цього питання.

На підсумковому етапі робилися висновки щодо ефективності запропонованої нами методики вивчення прикметника.

Експериментальне дослідження проводилось у загальноосвітній школі №7 та загальноосвітній школі №12 м. Тернополя. Експериментальними класами було визначено 3-А клас загальноосвітньої школи №7 та 4-Б клас загальноосвітньої школи №12. Контрольними класами було визначено 3-Б клас загальноосвітньої школи №7 та 4-А клас загальноосвітньої школи №12. Експериментальні класи охоплюють 54 учні, а контрольні класи - 56 учні.

На констатувальному етапі проводився зріз знань у третіх і четвертих класах, для виявлення рівня засвоєних знань учнів. Для цього спочатку учням 3 класу пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 85, 90, 92, 93, 103, 108, 111, 112 підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко). Якісний аналіз проведеного дослідження у 3 класі подано у таблиці:

Таблиця 1. Визначення рівня вироблених в учнів 3класів груп умінь

№ п/ п	Групи умінь	Рівень засвоєння знань	Експериментальний, %	Контро- льний, %
1.	Уміння виділяти прикметники із висловлювання.	Високий Середній Низький	58 29 13	65 31 8
2.	Уміння встановлювати граматичний зв'язок між прикметниками та іменниками.	Високий Середній Низький	54 31 15	59 28 11
3.	Уміння добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми).	Високий Середній Низький	57 28 15	64 33 8
4.	Уміння утворювати словосполучення і речення з прикметниками.	Високий Середній Низький	55 28 17	56 24 13

Як бачимо, результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментального, так і контрольного класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу, який вивчається.

Загалом учні володіють вміннями виділяти прикметники з тексту, добирати антоніми. Проте антонімічний ряд не відзначається різноманітністю. Іноді школярі замінюють антоніми синонімами, що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників або ж незнанням теоретичного матеріалу.

З іншого боку, молодші школярі володіють умінням підбирати прикметники до іменників, можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, складати словосполучення і речення, використовуючи прикметники, але все ж таки, відсоток дітей з середнім і низьким рівнем знань досить високий.

Дітям також було запропоновано довільний вибір завдань. Визначення прагнення учнів до виконання завдань відображено в таблиці:

Таблиця 2. Прагнення третьокласників до виконання завдань

Завдання на:	Кількість учнів, що вибрали завдання, %
	Експериментальний	Контрольний
- виділення прикметників з висловлювання;	38	29
- добір прикметників, прикметників-синонімів;	30	38
- встановлення граматичного зв'язку між прикметниками та іменниками	17	14
- вживання прикметників у словосполученнях і реченнях.	15	19

Дані таблиці свідчать про те, що більшість третьокласників віддають перевагу завданням на виділення прикметників з тексту, а найменший відсоток дітей надають перевагу завданням на вживання прикметників у словосполученнях і реченнях та на встановлення граматичного зв'язку між прикметниками та іменниками. Очевидно, учні прагнуть виконувати легші завдання, таким чином ігноруючи завдання більшої складності. Це свідчить про їхню недостатньо сформовану мотивацію до виконання таких типів завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.

Одним із завдань нашого дослідження було визначити рівень пізнавальної активності молодших школярів. Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:

Високий рівень: у дітей наявний стійкий, глибокий інтерес до матеріалу, що вивчається, вони не потребують спеціального стимулювання; діти прагнуть працювати самостійно, при цьому показують глибоке знання матеріалу; учні здатні самостійно конструювати об'єктивно нову орієнтовну основу діяльності, у процесі якої одержується нова інформація; вони також характеризуються творчою самостійністю, креативним рівнем сформованості пізнавального інтересу, вольовими зусиллями; діти дуже уважні на уроці і намагаються осягнути першопричину, знайти відповіді на запитання, які зацікавили;

Середній рівень: у дітей наявний епізодичний, нестійкий інтерес до матеріалу, що вивчається; учні виконують завдання, однак, зіткнувшись із труднощами, не доводять його до завершення; в них недостатньо сфомовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв'язання на аналогічне завдання; є бажання працювати самостійно, але вони прагнуть виконувати завдання за зразком, порівняно легші завдання.

Низький рівень: в учнів відсутня цікавість до вивчення матеріалу, проявляється короткочасне позитивне ставлення до нього, що пов'язане із стимулювальною дією вчителя у процесі навчання; відсутній прояв самостійності та ініціативності; наявні суттєві прогалини у знаннях; у дітей несформовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв'язування завдань на аналогічне завдання; вони характеризуються частими відволіканнями на уроці і небажанням працювати самостійно.

Таблиця 3. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	18 59 23	23 57 20

За даними таблиці можна зробити висновок, що у більшості молодших школярів наявний середній рівень пізнавальної активності. Проте є досить великий відсоток дітей в експериментальному класі, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.

Таке ж дослідження ми провели у 4 класі. Для цього учням пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 201, 202, 204, 206, 214, 215, 224, 249, підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, С.Г.Дубовик, О.І.Мельничайко, Л.В.Скуратівський). Якісний аналіз проведеного дослідження у 4 класі подано у таблицях:

Таблиця 4. Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми)

Рівень засвоєння знань	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	56 32 12	58 33 9

Таблиця 5. Уміння визначати рід, число і відмінок прикметників

Рівень засвоєння знань	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	52 34 14	57 32 11

Таблиця 6. Уміння поширювати речення прикметниками

Рівень засвоєння знань	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	51 34 15	52 38 10

Таблиця 7. Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів

Тип тексту	Експериментальний, %	Контрольний, %
Розповідь Опис Міркування	30 49 21	34 48 18

Результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментальних, так і контрольних класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу.

В цілому учні вміють добирати синоніми, але їхній синонімічний словник недостатньо багатий. Бувають випадки, коли школярі замінюють синоніми антонімами (так як і в 3класі), що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників і незнанням теоретичного матеріалу.

З іншого боку, молодші школярі не завжди вірно визначають граматичні категорії прикметника, особливо важко їм з роботою над відмінюванням. Це може бути пов'язано з недостатньою кількістю вправлянь або з їх нерізноманітністю, що призводить до зниження зацікавленості, пізнавального інтересу, мотивації і відповідно збільшення відсотка дітей зі середнім та низьким рівнем знань.

Учні краще складають описи і розповіді, а скласти міркування на задану тему виявилося складним завданням. Вони можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, але слід також відмітити, що їх мовлення недостатньо збагачене прикметниками, оскільки учні часто використовують багато повторень. Описуючи предмет, вони частіше вказують на його зовнішні ознаки і використовують у своєму мовленні якісні прикметники. Дуже рідко вживають відносні і присвійні прикметники. Школярі знають не всі їх семантичні групи, користуються найбільш типовими для дитячого мовлення прикметниками.

Таким чином, в учнівському словнику прикметники недостатньо різноманітні. Це свідчить про необхідність проведення роботи по збагаченню, уточненню й активізації його під час вивчення теми «Прикметник».

Як і в 3 класі, ми визначали прагнення учнів виконувати завдання. Для цього дітям було запропоновано довільний вибір завдань також. Визначення прагнення четвертокласників до виконання завдань відображено в таблиці:

Таблиця 8. Прагнення учнів до виконання завдань

Завдання на:	Кількість учнів, що вибрали завдання, %
	Експериментальний	Контрольний
- добір антонімів;	55	53
- визначення роду, числа і відмінка прикметників;	16	18
- поширення речень прикметниками;	33	23
- вживання прикметників у текстах різних типів.	6	6

Дані таблиці показують, що діти, так як в 3 класі, прагнуть виконувати порівняно легші завдання. Ті завдання, які вимагають максимальної творчості (вживання прикметників у текстах різних типів), ігноруються дітьми. Це свідчить про те, що в них не на достатньому рівні сформована мотивація до виконання творчих завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.

Як і в 3класі, крім визначення рівня знань учнів, виявлення прагнень учнів до виконання завдань, ми визначили рівні пізнавальної активності учнів, які показано у таблиці.

Таблиця 9. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	19 59 22	17 60 23

Отже, результати дослідження свідчать про те, що у четвертокласників (так як і в третьокласників) переважає середній рівень пізнавальної активності, але, з іншого боку, є досить великий відсоток дітей, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.

Про низький рівень показників як у третьому, так і в четвертому класі, свідчить відсутність досконалих методичних прийомів при роботі над прикметником у початкових класах, які б цілеспрямовано працювали у трьох основних напрямках: лексичному (робота над синонімами, антонімами, словами з прямим і переносним значенням); граматичному (визначення граматичних категорій прикметника - роду, числа і відмінка прикметника); у напрямку тексту (вживання прикметників у розповіді, описі та міркуванні); які б пробудили інтерес до вивчення прикметника і збільшили рівень творчого (високого) рівня пізнавальної активності учнів.

У процесі наступного етапу експериментального дослідження здійснювався практичний відбір і реалізація змісту навчання. На основі проаналізованої методично-наукової літератури з цієї проблеми і досвіду роботи вчителів початкових класів ми запропонували різноманітні вправи, які цілеспрямовано працюють у трьох напрямках, про які йшлося вище, і які своєю різноманітністю й творчим характером сприятимуть підвищенню пізнавального інтересу, мотивації, активізації вольових зусиль, таким чином формуючи пізнавальну активність молодших школярів.

Основними завданнями експерименту було перевірити:

3клас

а) Уміння виділяти прикметники із висловлювання. Для цього учням експериментальних класів запропонували такі завдання:

1. Прочитай текст. Випиши прикметники.

Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням.

2. Прочитай прислів'я і приказки. Знайди в них прикметники і випиши.

Батьківський дім - школа для дітей.

Батьківська любов, як сонце - всіх дітей гріє.

Як діти розумні, батькові і матері слова.

Щастя й доброту в матері знайду. (М.Рильський)

3. Знайди в тексті прикметники, випиши їх. Спиши речення, в якому прикметник став іменником.

Біла, чиста, морозиста

Зимові дні - це дивне свято. Розсипала чарівниця срібло по землі. Простелила килимок іскристий. Подарувала крижані діаманти берізкам, кленам, ялинам.

Буває, налетить хурделиця, закрутить і почне вигравати в ріжок нечутну раніше мелодію. А вітерець крадькома перебирає на осиках кришталеві підвіски, ніби струни. І летить тоді в далечінь казкова симфонія. А зима все працює. Прикрашає білокоса мереживним пуховим серпанком тополі та ясени. Біла, чиста, морозиста, завжди в дорозі, завжди в роботі.

б) Уміння встановлювати граматичний зв'язок між прикметниками та іменниками. З метою перевірки цієї ланки знань учням пропонувалось таке завдання:

1. Добери влучні прикметники до слова осінь (зима, весна).

Осінь (яка?) щедра,… .

Зима (яка?) білосніжна,… .

Весна (яка?) гомінка,… .

2. Гра «Який? Яка? Яке?». Вчитель називає іменники (небо, дорога, казка, пісня, літо, день, ліс, сніг, торт), а гравці записують і добирають до них прикметники.

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений…

Хто більше назве прикметників, той і виграв.

3. Спиши, підбираючи до виділених іменників прикметники.

1. Ми поїхали на луг по (яке?) ... сіно. ясний

2. В (якому?) ... лісі було тихо. свіжий

3. Туристи відпочивали (під яким?) ... дубом. сосновий

4. Земля зігрівається (яким?) ... сонцем. пухнастий

5. На (якому?) ... небі з 'явилися хмарки. могутній

6. Сосни вкрилися (яким?) ... снігом. Весняний

в) Уміння добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми). У цьому випадку учням пропонувалося такі завдання:

1. Заміни прикметники так, щоб похмура картина природи змінилася на протилежну.

Важкі чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна осінь.

2. Прочитай прислів'я. Випиши з них парами прикметники-антоніми.

Малого коня хвалили, великого запрягай. Краще добра стежка, ніж поганий шлях. Не виливай каламутну воду, доки чисту не знайдеш.

3. Добери до прикметників антоніми.

Струмку говорила ріка:

- Ти вузький, а я…

Ти мілкий, а я …

Про одне забула ріка,

Що вона почалась із струмка.

Заповни речення за схемою.

Струмок _______ і ______, а ріка_________ і _______.

г) Уміння утворювати словосполучення і речення з прикметниками.

1. Добери на кожне закінчення по три прикметники. З одним прикметником із кожної групи склади речення.

- ий - а - е - і

- ій - я - є

2. Замінити виділені слова прикметниками і записати словосполучення за зразком: варення з малини - малинове варення.

Каша з пшона - Кисіль з вишень -

Стрічка з шовку - Будинок з цегли -

Ложка, зроблена зі срібла - Суп, зварений з риби -

Листя тополі, схоже на срібло -

3. З поданих груп слів скласти речення.

Роса, травнева, вівса, від, краща. Рік, день, квітневий, годує.

4клас

ґ) Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми). Для формування цього вміння школярам давалися такі завдання:

1. Запишіть групами прикметники-синоніми.

Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.

2. До поданих словосполучень добери близькі за значенням прикметники.

Добрий борщ - …, добре слово - …, добрі успіхи - … .

д) Уміння визначати рід, число і відмінок прикметників.

1. Спишіть текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку і числі.

А) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це - (дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії. Діти люблять (яскравий) і (цікавий) іграшку.

Б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину. (Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом, (різнобарвний) кольорами.

2. Гра «Якого роду прикметники?» Вчитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду («Ч», «Ж», «С»)

Словосполучення, які використовуються у цій грі: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.

3. Подані словосполучення запишіть у родовому відмінку однини.

Давній друг, літній відпочинок, синє небо, сусіднє село.

е) Уміння поширювати речення прикметниками.

1. Поширити речення прикметниками.

Прилинула … весна. Під … промінням парують … поля.

На … подвір'я вибіг … хлопчик. Прислухався до … звуків.

2. Поширити речення прикметниками.

Річка тече. Трактор гуде. Сонце світить. Пташка співає.

3. Удосконалити текст, поширюючи речення прикметниками.

Ранок

Ранок після ночі. Зірки пірнули у безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги.

є) Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів.

1. Опиши портрет Весни, вживаючи подані словосполучення: молода дівчина, довга коса, барвистий віночок, рожеве личко, вишневі уста, голубі очі.

2. Склади оповідання за поданим початком, використовуючи прикметники.

Зустріч

Теплого весняного ранку діти поверталися із сусіднього села. Дорога пролягала через ліс. Раптом на галявині пі кучерявою берізкою вони побачили…

3. Розглянь малюнок. Напиши твір-міркування «За що я люблю Україну?»

Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:

Високий рівень - в учня сформовані міцні теоретичні та практичні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв'язок, як найчастіше утворюється; наявні чіткі вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, уміння добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), уміння визначати рід, число і відмінок прикметників, а також утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками та мати чіткі уміння скласти опис, розповідь, міркування, використовуючи якнайбільше прикметників. Наявний своєрідний творчий підхід до вирішення завдань.

Середній рівень: в учня сформовані міцні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв'язок, як найчастіше утворюється; недостатньо вироблені вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, уміння добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), уміння визначати рід, число і відмінок прикметників, а також утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками. Школяр вміє складати опис, розповідь, міркування, але з певними труднощами і використовує у своєму мовленні не дуже багато прикметників.

Низький рівень: в учня сформовані посередні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв'язок; недостатньо вироблені вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), є проблеми у визначенні роду, числа і відмінка прикметників, а утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками та складати опис, розповідь, міркування дуже важко дається; у висловлюваннях використовується дуже мало прикметників (або й зовсім не використовується).

Після виконання усіх завдань експериментального дослідження, ми отримали результати, які наведені у таблицях:

3клас

Таблиця 1. Перевірка вміння учнів виділяти прикметники із тексту

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	73 21 6	62 30 8

Дані таблиці свідчать про те, що учні експериментального класу краще виконали завдання цього типу. Про нижчий рівень показників у контрольному класі свідчить відсутність методичних прийомів, по засвоєнню цього виду вмінь, а саме по роботі з відносними і присвійними прикметниками. Тому діти легко визначають якісні прикметники, а важко виділяють присвійні і відносні. Це свідчить про недостатньо сформований рівень аналізу, узагальнення, теоретичних знань і недостатнім практичним вправлянням саме з вищесказаними розрядами прикметників.

Таблиця 2. Перевірка уміння встановлювати граматичний зв'язок між прикметниками та іменниками

Рівень засвоєння знань	Експериментальний, %	Контрольний,%
Високий Середній Низький	69 24 7	59 32 9

Як бачимо, учні експериментального класу краще справилися з цими завданнями і це пояснює те, що учням контрольного класу пропонують малу кількість завдань різноманітного характеру на формування такого типу вмінь. В них на недостатньому рівні сформоване логічне мислення та рівень теоретичних знань.

Таблиця 3. Перевірка уміння учнів добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми)

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	70 22 8	59 30 11

Дані таблиці свідчать про те, що молодші школярі, як експериментального, так і контрольного класу, володіють умінням добирати антоніми, але в контрольному класі є більше учнів, які інколи замінюють |антоніми синонімами. Ми вважаємо, що основна помилка полягає в тому, що вони невірно розуміють значення прикметників, внаслідок чого антоніми добирають неправильно.

Таблиця 4. Перевірка уміння учнів утворювати словосполучення і речення з прикметниками

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	72 20 8	57 31 12

Ці вправи особливих труднощів не викликали в учнів. Майже усі діти експериментального класу справилися з цими завданнями. Були помилки і неточності в учнів як контрольного, так і експериментального класу. Це свідчить про те, що слід частіше використовувати такий вид вправ для розвитку в школярів вмінь синтезувати, узагальнювати, правильно застосовувати свої знання на практиці. Проте слід відмітити, що запропоновані вправи сприяли підвищенню в учнів експериментального класу середнього рівня знань.

Доцільно порівняти середній рівень знань учнів 3класу, який проявився на констатувальному і підсумковому етапах дослідження. Порівняльна таблиця подана нижче:

Таблиця 5. Ефективність змісту вивчення прикметника у 3 класі

Рівень засвоєння знань	Констатувальний етап	Підсумковий етап
	ЕК, %	КК, %	ЕК, %	КК, %
Високий Середній Низький	56 29 15	61 29 10	71 22 7	59 30 11

По даних таблиці можна зробити висновок, що запропонована методика по формуванні відповідних груп умінь є ефективною, оскільки в експериментальному класі відсоток учнів з високим рівнем знань значно підвищився.

Ми також визначили вплив запропонованих завдань для вивчення прикметника на прагнення третьокласників до виконання цих завдань з метою порівняння з попереднім дослідженням. Це відображено в таблиці:

Таблиця 6 . Прагнення третьокласників до виконання завдань

Завдання на:	Кількість учнів, що вибрали завдання, %
	Експериментальний	Контрольний
- виділення прикметників з висловлювання;	27	37
- добір прикметників, прикметників-синонімів;	24	28
- встановлення граматичного зв'язку між іменниками та прикметниками	25	22
- вживання прикметників у словосполученнях і реченнях.	24	13

Результати таблиці дають змогу зробити висновок, що у дітей збільшився інтерес до складніших завдань. Це свідчить про те, що в них загалом з'явився пізнавальний інтерес та мотиви до виконання певного виду завдань. Отже, підвищився рівень їх пізнавальної активності. Яким чином підвищився рівень пізнавальної активності учнів показано у таблиці:

Таблиця 7. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	24 65 11	23 58 19

Дані таблиці свідчать про те, що в експериментальному класі збільшилася кількість дітей з середнім рівнем пізнавальної активності, і відповідно зменшився відсоток дітей з низьким рівнем. Використання різноманітних цікавих, творчих вправ дало позитивний результат у підвищенні рівня пізнавальної активності молодших школярів.

4 клас

Таблиця 8. Перевірка уміння учнів близькі за значенням прикметники (синоніми)

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	71 21 8	59 29 12

Аналіз таблиці свідчить про те, що загалом учні володіють вмінням підбирати синоніми. Проте за даними таблиці можна зробити висновок, що словник молодших школярів експериментального класу багатший, у порівнянні з контрольним класом, мовлення учнів якого характеризується недостатнім різноманіттям прикметників: в основному діти добирають по 1 або 2 синоніма, котрі найчастіше зустрічається в їхньому дитячому мовленні. Це означає, що в контрольному класі необхідно пропонувати вправи, які розвивають здатність учнів використовувати прикметники одного синонімічного ряду.

Таблиця 9. Перевірка уміння учнів визначати рід, число і відмінок прикметників

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	70 21 9	56 23 11

Ефективність виконання цього завдання залежить від рівня сформованих в учнів теоретичних знань, а також від вміння здійснювати операцію аналізу і синтезу. Як бачимо, учні експериментального класу краще виконали ці завдання, а учням контрольного класу, для досягнення бажаного результату, слід пропонувати більше вправ такого типу, використовувати ігрові завдання для підвищення їх пізнавального інтересу, оскільки загалом учні не люблять завдань і вправ на визначення граматичних категорій прикметника.

Таблиця 10. Перевірка уміння учнів поширювати речення прикметниками

Рівень засвоєння знань	Експериментальний,%	Контрольний,%
Високий Середній Низький	70 23 7	59 31 10

Ефективність виконання цього завдання залежить від рівня сформованого образного мислення і мовлення молодших школярів, словникового запасу учнів, від вміння здійснювати операцію синтезу. Як бачимо, учні експериментального класу краще справилися з цими завданнями і це пояснює те, що мовлення учнів контрольного класу недостатньо збагачене прикметниками, в них малий словниковий запас, а мислення не в повній мірі характеризується образністю.

Таблиця 11. Перевірка уміння учнів скласти опис, розповідь, використовуючи якнайбільше прикметників

Тип тексту	Експериментальний, %	Контрольний, %
Розповідь Опис Міркування	34 37 29	32 48 20

Це найскладніші завдання, які пропонувались учням. Вони потребують максимальної творчості, показують рівень сформованого образного мовлення школярів, вимагають повного застосування всіх своїх знань, уяви. Кращими вміннями описувати, складати розповідь, використовуючи прикметники, володіють учні експериментального класу. В своєму мовленні вони використовують більше прикметників, прикметників-синонімів, прикметників-антонімів, вміють краще й образніше передати свої думки. Учням ж контрольного класу слід пропонувати різноманітні вправи на розвиток їх творчих здібностей й збагачення їх словникового запасу прикметниками.

За даними таблиці можна зробити висновок, що запропонована методика з формування відповідних груп умінь є ефективною, оскільки в експериментальному класі відсоток учнів з високим рівнем знань значно підвищився.

Ми також визначили вплив запропонованих завдань на прагнення школярів до виконання цих завдань. Це відображено в таблиці:

Таблиця 12 . Прагнення четвертокласників до виконання завдань

Завдання на:	Кількість учнів, що вибрали завдання, %
	Експериментальний	Контрольний
- добір антонімів;	24	31
- визначення роду, числа і відмінка прикметників;	25	31
- поширення речень прикметниками;	27	23
- вживання прикметників у текстах різних типів.	24	15

За даними таблиці можемо зробити висновок, що в учнів з'явився інтерес до виконання складніших завдань, зріс рівень їх пізнавального інтересу. Дітям дуже сподобалося складати тексти різних типів, особливо продовжити розповідь. Це збудило їхню уяву, пізнавальний інтерес і не лише зовнішню, але і внутрішню активність.

Ми визначили також рівень пізнавальної активності учнів. Яким чином змінилися показники під впливом запропонованої методики, показано у таблиці:

Таблиця 13. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності	Експериментальний, %	Контрольний, %
Високий Середній Низький	26 69 15	18 62 20

Дані таблиці підтверджують результати експериментального дослідження у 3класі, і свідчать про те, що в експериментальному класі збільшилася кількість дітей з середнім і високим рівнем пізнавальної активності, і відповідно зменшився відсоток дітей з низьким рівнем. Використання різноманітних цікавих, творчих вправ дало позитивний результат у підвищенні рівня пізнавальної активності молодших школярів.

Таким чином, наше експериментальне дослідження дозволило дослідити і перевірити ефективність змісту вивчення прикметника у початкових класах, розглянути різні види вправ, обґрунтувати їх застосування у навчальному процесі з даної теми та матеріалу, а також визначити прагнення учнів виконувати ці завдання та визначити рівні пізнавальної активності учнів.

У розділі описано аналіз програм і підручників з точки зору проблеми нашого дослідження, методику вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності, запропоновано різноманітні вправи, які, на нашу думку, формуватимуть пізнавальну активність школярів. Здійснено також перевірку ефективності змісту вивчення прикметника у початкових класах. Експериментальне дослідження проведено у ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 і №12 м.Тернополя, основним завданням його було перевірити рівень вироблених в учнів відповідних груп умінь та обґрунтувати їх, виявити прагнення виконувати завдання, а також визначити рівень пізнавальної активності учнів. У результаті дослідження було встановлено, що даний об'єм роботи є ефективним, оскільки застосування певних систем прийомів і методів підвищує рівень позитивної результативності.

Висновки

Однією з найбільш складних і актуальних проблем початкової школи є формування і розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови. Проблема формування пізнавальної активності при вивченні граматичного матеріалу, зокрема, частин мови до цього часу ще недостатньо розроблена у психолого-педагогічній та методичній літературі.

Таким чином, вибір нашого дослідження обумовлений, по-перше, актуальністю проблеми формування в учнів зацікавленого ставлення до процесу оволодіння знаннями на уроках рідної мови та формування пізнавальної активності школярів, зокрема, при вивченні теми «Прикметник», і по-друге, недостатнім вивченням цієї проблеми в методиці.

Орієнтуючись на формування і розвиток пізнавальної активності молодших школярів, можна добитися найбільш високого результату у навчанні не лише української мови, але й інших дисциплін.

Пізнавальна активність - один з головних критеріїв якості підготовки учнів, а ефективне її формування можна забезпечити тільки за умов спеціальної організації пізнавальної діяльності дітей.

Вона має бути у центрі уваги вчителя під час підготовки і проведення кожного уроку, а навчальна робота на уроках мови повинна організовуватися так, щоб не тільки використовувати наявні в дітей пізнавальні сили, а й повсякчас розвивати їх.

Проаналізувавши програми і підручники з метою вивчення цієї проблеми, а також розглянувши сучасний її стан, ми дійшли висновку про необхідність побудови методики, яка буде забезпечувати цілеспрямовану роботу за трьома основними напрямками під час вивчення прикметника: лексичним, граматичним та комунікативним.

Ми дійшли висновку, що розвиток необхідних граматичних, лексичних та комунікативних умінь та навичок молодших школярів забезпечується застосуванням певної системи вправ, яка цілеспрямовано працює у цих трьох напрямках, і яка своєю різноманітністю й творчим характером сприяє підвищенню пізнавального інтересу, мотивації, активізації вольових зусиль, таким чином формуючи навчально-пізнавальну активність учнів.

Правильний та різноманітний добір творчих завдань забезпечує посилення інтересу учнів до знань, допомагає розкрити цінність практичного оволодіння мовою та мовленням, усвідомити, що прикметники надають нашим висловлюванням образності, точності, емоційності, а також сприяє розкриттю багатства української мови.

Така робота над прикметником виробляє в учнів естетичне бачення навколишньої дійсності, високу культуру мислення, породжує почуття творчої радості, сприяє формуванню пізнавальної активності молодших школярів, а також їх граматичних та мовленнєвих умінь.

Навчальний експеримент підтвердив ефективність використання запропонованих прийомів і методів вивчення прикметника. Про це свідчить позитивна результативність перевірених на підсумковому етапі експерименту відповідних груп умінь, підвищений рівень прагнень учнів до виконання запропонованих творчих завдань та підвищений рівень пізнавальної активності молодших школярів.

Запропонована система вправ для вивчення теми «Прикметник» рекомендується для використання в шкільній практиці на уроках української мови, зокрема, при вивченні граматичного матеріалу. Матеріали дослідження можуть бути використані для читання лекцій та проведення занять на факультеті ПВПК у вищих навчальних закладах України, курсах підвищення кваліфікації вчителів, а також у практиці роботи вчителя.

Подальше дослідження цієї проблеми вважаємо доцільним, адже формування та розвиток пізнавальної активності учнів (зокрема, на уроці рідної мови у початкових класах) є саме тим явищем, яке здатне активізувати навчально-виховний процес у школі.

Дослідження проблеми формування і розвитку пізнавальної активності молодших школярів під час вивчення граматичного матеріалу, зокрема, частин мови, не дозволяє зупинятися на досягнутому. Подальшого дослідження потребує розробка варіантів методичного забезпечення формування пізнавальної активності на уроках української мови під час вивчення фонетики, словотвору та інших розділів мовознавства.

Список використаної літератури

1. Алексейчук А.В. Повторення вивченого про прикметник як частини мови. Спостереження за роллю прикметника у мовленні // Розкажіть онуку. - 2006. - №21-22. - С.68-69.

2. Алексєєва М.І. Мотиви навчання молодших учнів // Початкова школа. - 1969. - №4. - С.18-24.

3. Амонашвили Ш.А. Развитие познавательной активности учащихся в начальной школе // Вопросы психологии. - 1984. - №5. - С.36-41.

4. Аристова Л.П. Активность учения школьника. - М.: Просвещение, 1968. - 139с.

5. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. - К.: Либідь, 1993. - 336с.

6. Беценко Т. Поетичні слова на уроці рідної мови під час вивчення теми «Прикметник» у 3 класі // Початкова школа. - 1997. - №12. - С.30-32.

7. Бєляєв А.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І. та ін. Методика вивчення української мови в школі. - К.: Радянська школа, 1987. - 246с.

8. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навчально-методичний посібник для вчителів початкових класів. - К.: Ін-т змісту і методів навчання, 1997. - 90с.

9. Брусило Н. Вивчення прикметника як частини мови // Початкова школа. - 2005. - №3. - С.9-10.

10. Будій Н. Творчі завдання до вивчення частин мови у 4(3) класі: Посібник для вчителів, учнів, батьків. - Тернопіль, 2001. - 145с.

11. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Методичний посібник. - К.: Освіта, 2006. - 268с.

12. Вашуленко М.С. Вивчення теми «Прикметник» у 2 класі // Початкова школа. - 1973. - №2. - С.37- 43.

13. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу. - К.: Освіта, 2003. - Ч.1. - 110с.

14. Вельямінова Т. Розвиток пізнавальних здібностей на уроках мови // Урок української. - 2000. - №7. - С.32-33.

15. Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. - М.: Высшая школа, 1981. - 320с.

16. Виноградов В.В. Русский язык . - М.: Высшая школа, 1986. - 640с.

17. Вихованець І.Р. Морфологічні категорії? Словотвірні? Чи граматичні міжрівневі? / У зб.: Актуальні проблеми українського словотвору. Івано-Франківськ: Плай, 2002. - С.13-18.

18. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К.: Наукова думка, 1988. - 256с.

19. Воронова Н. Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності молодших школярів // Початкова школа. - 2007. - №3. - С.5- 6.

20. Гавриш Н.В. Формирование образности речи старших дошкольников в процессе обучения родному языку: Дис….канд. пед. наук. - М., 1991. - 263с.

21. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1985. - 360с.

22. Гебос А.И. Психология познавательной активности учащихся (в обучении). - Кинишев: Штиинца, 1975. - 104с.

23. Гемзюк О.Р., Рябова С.І. Творчі завдання з української мови. 4 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 1997. - 63с.

24. Гемзюк О.Р., Рябова С.І. Творчі завдання з української мови. 4 клас: Навчальний посібник- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 80с.

25. Головин Б.Н. Основы культуры речи: Учебник для вузов. - 2-е изд., испр. - М.: Высшая школа, 1988. - 320с.

26. Гончарук П.А. Психологія навчання. - К: Вища школа, 1985. - 212с.

27. Городенська К.Г., Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови. Морфологія: Підручник для студентів. - К.: Либідь, 1993. - 334с.

28. Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник. - К.: Академія, 2004. - 334с.

29. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. - К.: Наукова думка, 1978. - 207с.

30. Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова: Підручник для студентів філолог. спец. ВНЗ. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа, 1997. - 493с.

31. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. - 2002. - №6. - С.18-20.

32. Деркач Н.І. Формування образного мовлення дітей при вивченні теми «Прикметник» // Початкова школа. - 1986. - №1. - С.30-35.

33. Дорошенко М.І. Робота над словом при вивченні іменника і прикметника: Посібник для вчителів української мови та студентів філологічних факультетів університетів і педагогічних інститутів. - К.: Радянська школа, 1968. - 167с.

34. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. - К.: Наукова думка, 1984. - 256с.

35. Зевако В., Непийвода С. Цікаві завдання з української мови в початковій школі: Посібник для вчителя. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 128с.

36. Ігнатова Р. Розвиток пізнавальної активності учнів як педагогічна проблема // Вісник Львівського університету: Серія педагогічна. - Львів, 2004. - Вип.18.- С.73-80.

37. Каноненко П.П., Кадомцева Л.О., Мацько Л.І. Українська мова: Навчальний посібник для вступ. до вузів. - К.: Либідь, 1990. - 224с.

38. Канюк С.С. Психологія мотивації: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2002. - 239с.

39. Керсова І. Прикметник: роль прикметника, знаходження в тексті слів для характеристики подій, явищ, дійових осіб // Початкова освіта. - 2001. - №13 (109). - С.3.

40. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1982. - 128с.

41. Коваль А.П. Специфика обучения русского языка младших школьников: Пособие для учителя. - К.: Рад. школа, 1990. - 207с.

42. Костусяк Н.М. Категорія ступенів порівняння прикметників і прислівників. - Луцьк: Вежа, 2002. - 179с.

43. Крутиголова О.В. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення української мови в школі: Автореф. дис…. канд. пед. наук. - К., 1994. - 22с.

44. Курило С. Активізація пізнавальної діяльності на уроках української мови при вивченні самостійних частин мови // Студентський науковий вісник ТНПУ ім. В.Гнатюка. - Тернопіль, 2003. - Вип.6. - С.36-38.

45. Лазаренко Н.І. Лексико-стилістичні вправи під час вивчення прикметника у 3 класі // Початкова школа. - 1991. - №12. - С.24-29.

46. Лебедєв П.М. Види пізнавальної активності учнів // Початкова школа. - 1975. - №2. - С.69-74.

47. Лінгводидактика в сучасних закладах освіти / За заг. ред. А.М.Богуша. - Одеса: Південний науковий центр АПН України, 2001. - 269с.

48. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Спецкурс з дидактики: Навчальний посібник для пед. ін-тів. - Харків: Основа, 1990. - 89с.

49. Львов М.Р., Рамзаева Т.Г., Светловская Н.Н. Методика обучения русскому языку в начальных классах. - М.: Просвещение, 1987. - 414с.

50. Майборода В., Друзь З. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів // Початкова школа. - 1998. - №6. - С.7-11.

51. Малихіна О. Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку // Початкова школа. - 2002. - №7. - С.51-55.

52. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2003. - 202с.

53. Мельник Т. Образність як психологічна категорія. - Режим доступу: http://ukr.life.org/main/minerva/melnyk_obrazno_psyhol.doc.

54. Мельник Т. Розвиваймо образне мовлення. - Режим доступу: http://ukr.life.org/main/minerva/melnyk_obrazno.doc.

55. Методика викладання української мови / За ред. С.І.Дорошенка. - К.: Вища школа, 1989. - 432с.

56. Методика викладання української мови в середній школі / За ред. І.С.Олійника. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа, 1989. - 437с.

57. Методика развития речи на уроках русского языка / За ред. Т.А.Ладыженской. - М.: Просвещение, 1980. - 240с.

58. Миропольская Н.Е. Вслушиваясь в слово: Пособие для учителя. - К.: Рад. школа, 1989. - 195с.

59. Мишко І.Л. Прикметник: Повторення і узагальнення знань про прикметник: Урок-змагання // Початкова освіта. - 2000. - №13 (61). - С.5.

60. Новиков Л.А. Искусство слова. - 2-е изд., доп. - М.: Педагогика, 1991. - 144с.

61. Педагогическая энциклопедия. - М.: Изд. «Советская Энциклопедия», 1964. - Т.1. - 652с.

62. Петренко Л.Б. Корисні вправи для поглибленого вивчення теми «Прикметник» // Розкажіть онуку. - 2007. - №11. - С.1-32.

63. Петров Б.М. О месте чуств в познавательной деятельности младших школьников / У сб.: В помощь учителю начальных классов. - Рига: Изд-во «Звайгзне», 1977. - С.3-23.

64. Підлісна Г.Г. Збагачення активного словника молодших школярів // Початкова школа. - 1990. - №2. - С.32-35.

65. Плющ М.Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія: Підручник. - К.: Вища школа, 2005. - 286с.

66. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432с.

67. Рєзніченко Н.І. Розвиток пізнавальних інтересів учнів шляхом ігрової діяльності на уроках української мови (опис досвіду) //Початкове навчання і виховання. - 2007. - №28. - С.22.

68. Рідна мова : Підручник для 4 класу / За ред. М.С.Вашуленка. - К.: Освіта, 2004. - Ч.1. - 128с.

69. Рідна мова : Підручник для 4 класу / За ред. акад. АПН України М.С.Вашуленка. - К.: Освіта, 2004. - Ч.2. - 12с.

70. Родак И.И. Сущность творческой активности учащихся в учебном процессе // Советская педагогика. - 1959. - №4. - С.70-71.

71. Савченко А.Я. Совершенствование познавательной деятельности младших школьников // Советская педагогика. - 1981. - №10. - С.35-37.

72. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1982. - 176с.

73. Самарська Н.П. Робота над образними засобами художніх творів // Початкова школа. - 1984. - №1. - С. 21-26.

74. Свашенко А.О. Віршові вправи при вивченні частин мови у 3 класі // Початкова школа. - 1984. - №11. - С.23-29.

75. Сіранчук - Василишина Н. Лінгвістичний напрямок розвитку образного мовлення школярів // Початкова школа. - 2007. - №7. - С.13-15.

76. Сіранчук - Василишина Н. Образне мовлення та його сутність (на матеріалі навчання і виховання учнів початкових класів) // Вісник Львівського університету: Серія педагогічна. - Львів, 2005. - Вип.20. - С.84-87.

77. Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. - 2005. - №2. - С.2-4.

78. Словарь лингвистических терминов. / Сост. О.С. Ахманова. - 2-е изд., стереотип. - М.: Едиториал УРСС. - 1969. - 576с.

79. Собко В.О. Збагачення словникового запасу учнів прикметниками // Початкова школа. - 1985. - №9. - С.41-45.

80. Старинська О. Ініціатива як умова активізації пізнавальної активності та діяльності учня // Початкова школа. - 2000. - №5. - С.34-35.

81. Сторожук Л.І. Розвиток мовлення учнів під час вивчення прикметника // Початкова школа. - 1985. - №1. - С.19-25.

82. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. - 3-тє вид., допов. - К.: Вища школа, 2002. - 439с.

83. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. - К.: Наукова думка, 1969. - 140с.

84. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П.Грищенка. - К.: Вища школа, 1993. - 366с.