Формування основ естетичної культури у дітей 6–го року життя засобами живопису

Автор виділив такі рівні сприймання і розуміння мистецьких творів старшими дошкільниками:

I рівень - репродуктивний. Він має 2 підрівні:

а) фрагментарний;

б) сюжетно-логічний;

II рівень - емоційно-сюжетний;

рівень - інтуїтивно-художній;

рівень - елементарний усвідомлено-художній [2].

Репродуктивний рівень відображає засвоєння змісту сюжету і події мистецького твору без творчої переробки сприйнятого і без проникнення в образне узагальнення. Сприймаються прості зв'язки твору. Діти роблять зусилля, щоб запам'ятати те, що сприймають, засвоїти самі образи і символи, проте це сприймання формальне, без задіяння особистісно-емоційних особливостей психіки, і ґрунтується переважно на зовнішніх ознаках. Таке сприймання всередині наївного реалізму є закономірним явищем. Воно відповідає віковій потребі старших дошкільників - пізнати світ. При відповіді діти поспішають переказати факти і події, про які взнали із споглядання твору, і зазвичай самі отримують від цього велике задоволення ніби від того, що зрозуміли прихований смисл картини. У залежності від повноти сприймання змісту в цьому рівні виділяються два підрівні.

Фрагментарний підрівень зазвичай властивий дітям, які погано усвідомлюють сприйняте. Роблячи великі зусилля, дитина не може охопити всі взаємозв'язки у творі - в його свідомості ніби "висвітлюються" яскраво окремі деталі, герої, явища, без зв'язку їх зі змістом картини. Оцінка героя дається на основі однієї негативної або позитивної дії. Вона переноситься на весь мистецький твір: поганий чи хороший, гарний чи негарний. Сприйняті образи сприймаються як сигнали, що актуалізують яскраві життєві враження. Окремі уявлення погано синтезуються в загальну картину.

Сюжетно-логічний підрівень відрізняється від попереднього більш повним сприйманням картини в її контекстно-сюжетних зв'язках. Картина і малюнок сприймаються однаково, як повідомлення, що має певну, частіше всього часову, послідовність. Діти стараються запам'ятати образи і зміст твору і під час бесіди як можна детальніше переказати те, що побачили.

Сприймання на емоційно-сюжетному рівні відрізняється яскраво вираженою емоційністю, особистісним ставленням до зображених об'єктів і подій, співпереживання героям, участю в їх діях, естетичному сприйнятті образів природи і т. ін. Емоційність сприймання властива всім рівням. На цьому рівні більше уваги приділяється не тільки часовим, але і причинно-наслідковим зв'язкам, внутрішній сутності картини, її зв'язкам із автобіографічними відомостями про художника. Узагальнення робляться не тільки на основі побаченого, зовнішньо сприйнятого, але й через усвідомлення особистого досвіду з метою виявлення внутрішнього змісту картини.

У пейзажних творах діти відчувають настрій художника, інколи вказують на зміну його. При виборі твору вибирають картини з позитивним емоційним змістом, незалежно від якості зображення. Образи викликають яскраві емоційно забарвлені уявлення, їх розуміння не викликає труднощів. При порівнянні пейзажного і історичного творів перевага віддається першому як більш емоційному.

Інтуїтивно-художній рівень характеризується не тільки повнотою і самостійністю сприймання мистецького твору, але і проявом інтуїтивно-художнього почуття при виборі твору. Цікавим є те, що сприймаючи сюжетоподібну сторону твору, ці діти не прагнуть до його простого відтворення у слові. Їх увага спрямована на те, щоб висловити своє ставлення до нього, дати оцінку сприйнятому. Дуже важливо, що діти на цьому рівні самі зупиняються на окремих образах, виділяють їх з картини і прагнуть розгадати їх мистецький смисл.

Елементарний усвідомлено-художній рівень сприймання картини можна назвати цілісно-аналітичним. Якщо на попередньому рівні діти при виборі об'єкта сприймання проявляють скоріше інтуїтивну чуйність, ніж розуміння якості мистецького зображення, то на цьому рівні учні не тільки безпомилково у всіх випадках віддають перевагу більш емоційній картині, але й роблять крок у бік більш глибокого розуміння її образного боку. Поряд із зображеною дійсністю вони оцінюють і саме зображення, відмічаючи найбільш доступні їх розумінню елементи майстерності художника, зупиняючись на найбільш яскравих сценах і моментах, прагнуть розгадати їх художній зміст.

Дитина зі сформованими основами естетичної культури на більш високому рівні здатна:

- самостійно усвідомити ідею твору мистецтва, якщо композиція його не ускладнена і раніше обговорювалася картина схожої структури;

- уява достатньо розвинута для того, щоб за описом відтворити не бачені раніше об'єкти чи використані художником художні засоби;

- проявляється співпереживання автору, тобто дитина розрізняє власну позицію і позицію художника;

- без сторонньої допомоги може усвідомити формальні ознаки картини, якщо раніше у своїй образотворчій діяльності вже спостерігав схожі образотворчі прийоми;

- таким чином, дитина може відчувати естетичне задоволення від сприйняття картини, помітити і оцінити випадки відповідності образів та символізму твору [2].



2. Використання творів живопису в процесі формування основ естетичної культури старших дошкільників

2.1 Виявлення стану використання творів живопису в процесі формування основ естетичної культури старших дошкільників

Першим етапом під час проведення констатувального експерименту є вибір методики. Ми обрали методику Г. А. Урунтаева «Вивчення сприйняття картини».

Методика «Вивчення сприйняття картини».

Підготовка дослідження. Підібрати три репродукції картин різних жанрів, які незнайомі дитині: сюжетну, пейзаж, натюрморт. Вони повинні бути кольоровими та не дуже дрібними.

Запропонувати дітям проаналізувати репродукції за такою схемою:

- особливості смислового центру (дати їй назву і коротко передати зміст);

- головні і другорядні предмети (перелічити всі);

- причинні зв'язки між предметами (вказати все).

Проведення дослідження. Експеримент здійснюється з дітьми індивідуально.

Перша серія. Опис картин. Дитині по черзі показують репродукції і просять описати їх: «Подивися уважно з цю картинку і розкажи, що саме на неї намальовано». Якщо дитина випробує труднощі, тоді їй задають навідні питання. Дитина може водити за картинкою пальцем, нагадуючи про предмети, що вона розглядає.

Друга серія. Естетична оцінка картини. Перед дитиною розкладають репродукції картин всіх жанрів і просять вибрати ту, яка більше подобається. Дитина вибирає і пояснює свій вибір.

Третя серія. Естетична оцінка картини. Показують кілька репродукцій картин одного жанру, виконаних різної манері, і просять вибрати ту, яка подобається. Послідовно показують картини всіх трьох жанрів. З'ясовують, які стильові особливості картини впливають на естетичну оцінку.

Обробка даних.

Низький рівень - відсутність оцінки картин; діти не пов'язували поняття “краса” з об'єктами і явищами природи; на прохання дорослого виділяли незначну кількість об'єктів і явищ природи (1 - 2), що асоціюються з поняттям “краса”; не наслідували емоційне ставлення дорослого до об'єкта чи явища природи; не вміли виділити з навколишньої дійсності естетично цінний об'єкт ні самостійно, ні за завданням дорослого; зосереджували увагу та спостерігали за об'єктом чи явищем природи тільки за умови керування та спонукання дорослим, використовуючи лише зоровий аналізатор; не висловлювали естетичного судження. або воно мало утилітарний характер; не згадували про об'єкт чи явище, що сприймалося (навіть за умови стимулювання дорослого), не висловлювали бажання повторного сприймання; виражали позитивні емоції, які виникали лише після яскравої демонстрації дорослим свого позитивно-естетичного ставлення до об'єкта чи явища, як наслідування останнього; не відчували потреби привернути увагу інших осіб до об'єкта чи явища, що сприймається.

Середній рівень - дитина не здатна пояснити свій вибір картини. Діти за допомогою дорослого встановлювали асоціації між об'єктами і явищами природи та поняттям “краса”, проте наявні асоціативні пари мали нестійкий характер, тобто залежали від зміни ситуації; за вказівкою дорослих знаходили певну кількість об'єктів і явищ природи (3 - 5), що асоціювалися з поняттям “краса”; епізодично наслідували емоційне ставлення дорослого до об'єкта чи явища природи; виділяли естетичний об'єкт або явище у навколишньому середовищі за завданням дорослого; обстежували його за допомогою незначної кількості аналізаторів (1 - 2) і спостереження було нетривалим; висловлювали естетичне судження, яке мало тенденцію до утилітарності, рідко згадували естетично цінний об'єкт, що сприймався, вибірково висловлювали бажання знову його сприйняти; у процесі сприймання естетичного об'єкта невиразно виражали позитивні емоції, в окремих випадках виявляли потребу в співпереживанні з боку іншої особи.

Високий рівень - усвідомлена оцінка, коли дитина мотивує свій вибір, зазначаючи особливості забезпечення і засобів вираження картини). Діти встановлювали асоціації між об'єктами і явищами природи та поняттям “краса” і наявні асоціативні пари мали стійкий характер, тобто не залежали від зміни ситуації; за власною ініціативою знаходили значну кількість об'єктів і явищ природи, що асоціювалися з поняттям “краса” (понад 6); завжди наслідували емоційне ставлення дорослого до об'єкта чи явища природи; самостійно виділяли ті якості й властивості, що дають змогу віднести об'єкт до категорії красивого; зосереджували увагу на різних об'єктах і явищах природи досить тривалий час (понад 2 - 3 хв.), спостерігали за ними, використовуючи при цьому різні аналізатори: розглядали, торкалися, нюхали, куштували на смак; виявили уміння естетично оцінювати об'єкти і явища природи, на основі міркувань висловлювали обґрунтовані судження, згадували об'єкт чи явище природи, висловлювали бажання знову сприйняти його; яскраво виражали позитивні естетичні емоції (радість, здивування, захоплення) за допомогою виразної міміки, жестів, рухів, вокалізацій, мовних висловів; виявляли потребу у співпереживанні естетичних емоцій з боку дорослих або однолітків, прагнули привернути увагу до об'єкта, запрошували до спільного сприймання за допомогою слів, жестів, рухів; зберігали у пам'яті чуттєво-емоційний образ об'єкта, що справив враження (Додаток С).

Результати дослідження занесені у таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

Рівні розвитку основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку ЕГ і КГ на констатувальному етапі експерименту

	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
ЕГ	2	15,4	6	46,1	5	38,5
КГ	3	23	5	38,5	5	38,5

Для наочності дані констатувального етапу експерименту подані у вигляді діаграми (див. рис. 2.1.)

Рис. 2.1 Рівні сформованості основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку ЕГ і КГ на констатувальному етапі експерименту

Дані констатувального експерименту підтвердили визначені теоретичні аспекти естетичного виховання старших дошкільників засобом живопису, яке у них виявляється у зацікавленні тим, що відбувається у запропонованій картині і вияві співпереживання; здатності сприймати естетичні якості живопису та оцінювати їх; виявляти свої почуття і ставлення до картини через мовленнєву, зображувальну, ігрову, музичну діяльність; вмінні виявляти самостійність в оперуванні емоційно-естетичним досвідом.

Результати констатувального експерименту засвідчили низький рівень сформованості основ естетичної культури старших дошкільників. Причинами цього були: недостатня увага вихователів до даної проблеми, відсутність системи роботи, методичного забезпечення та координації зусиль педагогів та батьків вихованців.

2.2 Проведення роботи з формування основ естетичної культури старших дошкільників у процесі ознайомлення з живописом

Враховуючи результати констатувального етапу експерименту нами була запропонована система роботи спрямована на забезпечення комплексного впливу на процес формування у старших дошкільників основ естетичної культури старших дошкільників. В узагальненому вигляді система роботи подана на схемі (див. додаток Б).

Також нами проводилися бесіди з дітьми за наступними картинами.

Картина М. Івасюка «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Кубанські козаки у Львові», «Битва під Хотином»; картини, написані за мотивами українських народних пісень («Весна», «Біля криниці», «Вечір»); картини «Мати», «Відпочинок», «Жнива».

Картини К. Трутовського, які зображують українські народні звичаї, обряди: «Колядки на Україні», «Сорочинський ярмарок»; про життя та діяльність дітей: «Школярі», «Одягають вінок», «В гостях у бабусі», «Дівчинка з снопами», «Хворий», «Сироти на господарстві».

Картини С. Світославського, присвячені рідній природі: «Ніч», «Дніпровські пороги», «Річка», «Напровесні», «Розлив Дніпра на Оболоні», «Вечір в степу», «Вітряк», «Воли на оранці», «Миргород», «Паром на Дніпрі».

Серед сучасних українських художників дітям близькі і й зрозумілі картини Т. Яблонської «Хліб», «В українському дитячому садку», «Слухаючи казку», картини С. Шишка «Київська сюїта», «Осінь» та інші картини українських художників.

Розглядання картин супроводжують читанням художніх творів, оповідань, віршів, слуханням пісень, легенд. Розглядання картини С. Шишка «Осінь» ми розпочинали з загадки про осінь: «Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає». Діти відгадували, хто ж ця невидимка. Потім ми показували картину й розповідали її зміст: «Осінь над Дніпром-Славутичем. Дніпровські круті схили, на схилах - тоненькі молоді топольки у святковому осінньому вбранні жовто-золотого, світло- та темно-зеленого листя. Тихо. Вдалині - голубий простір Дніпра. Голуба вода зливається з голубим небом».

Ми коротко розповідали про життя художника. Читали вірш про осінь. Проводили порівняльну бесіду за картиною та змістом вірша. В ході бесіди використовували уривки з інших віршів (Я. Щоголіва «Осінь», М.Рильського «Осінь» та ін.). Запитували, який настрій передає картина, які фарби переважають у картині, чому. Діти слухали музику П. І. Чайковського з циклу «Пори року» і про осінь.

Картину К. Трутовського «Одягають вінок» ми показували після серії занять ознайомлення дітей з українськими народними символами, національним одягом, вінком, інтер'єром старовинного українського села. На картині дія відбувається на зеленому подвір'ї, біля селянської хати. У центрі мальовничої композиції - симпатична дівчина, що зручно вмостилася на великому пні. Вона вбралася у яскраву спідницю і святкову сорочку з рясним намистом. А старша сестра прикрашає її голівку віночком з пишних квітів і зеленого листя. Робить вона це з ніжністю і лагідною посмішкою, до того ж старанно, як важливу справу. Із серйозною повагою спостерігає за тим, що відбувається, братик чи товариш дівчинки. А вона аж зашарілася, тамуючи радість від обнови, яка є символом певного ступеня дорослості та отакої уваги до своєї особи. Трохи пишаючись і соромлячись водночас, дівча торкається рукою намиста, ніби перевіряючи, чи на місці воно. Художник вдало підмітив цей жест - характерний для дівчаток, яким одягали незвичну прикрасу, і відтворив його так точно, ніби плівка фотографа. У цьому виявилася динамічність, властива творчій манері К. Трутовського. Пози й обличчя персонажів зображено у русі - вихоплено одну мить з процесу прибирання. Здається, відведеш погляд, і все зміниться: поверне голівку дівчинка або старша сестра підійде з іншого боку, чи переступить з ноги на ногу хлопчик.

Картина пройнята поетичним ліризмом, інтересом і повагою художника до народних звичаїв і традицій.

Ознайомлюючи з твором старших дошкільнят, звернули їхню увагу на святковий настрій персонажів, на ставлення хлопчика і старшої сестри до молодшої та її інтересів. Обговорювали психологічний стан дівчинки. Він був особливо зрозумілий дівчаткам, які пригадували, як їх самих прибирали до свята.

Розглядаючи майстерно зображені деталі, нагадували дітям, що такий одяг носили раніше українські дівчата і жінки, порівнювали із сучасним національним одягом.

Композиція сповнена тепла і світла - щедре літо у розпалі. Діти самі відзначали це і пояснювали, за якими ознаками вони визначили пору року. Говорячи про сонце, пропонували дітям здогадатися, звідки падає його світло, запитували, високо воно в небі чи низенько, і разом робили висновок, що дія відбувається ввечері.

Потім пофантазували: вечір, усі справи по господарству закінчено, хочеться й розважитись. Сестри гарно вбралися. Можливо, вони підуть зараз на моріжок, де разом з іншими водитимуть хороводи, співатимуть пісні. А може, збираються на якесь свято... Яке?

Допомагаючи дітям скласти таку розповідь, ми ділилися своїми знаннями про народні традиції і свята, спогадами з власного дитинства.

У ході заняття використовували вірші та пісні про віночок, читали оповідання О. Волосюк «Віночок». На цьому ж занятті показували й картину П. Левченка «Біла хата. Путивль». Діти порівнювали фон, фарби на картинах.

Картину М. Івасюка «Мати» поєднують з читанням віршів про матір з творів Т. Шевченка та сучасних поетів.

Знайомі репродукції картин українських художників виставляли у залі, влаштовували виставки, які переглядали з дітьми старшого дошкільного віку.

Під час проведення формувального експерименту був також реалізований авторський підхід до ознайомлення дошкільників з творами живопису, який ґрунтувався на формуванні у дітей відповідних умінь сприймання художнього образу твору та побудові на його основі особистісної позиції ставлення до реальних та відтворених майстром пейзажів і реалізації її у самостійній художньо-творчій діяльності. Основним інтегруючим методом впливу на особистість виступало художньо-педагогічне спілкування. Допоміжні методи, такі як бесіда, художнє слово, музика, емоційні вправи, уявне входження в ситуацію тощо використовувались з метою підсилення впливу на дітей старшого дошкільного віку творів мистецтва.

Ми проводили також роботу з педагогічними працівниками: використовувалися такі форми роботи, як педагогічні ради, семінари-практикуми, консультації, перегляд та аналіз занять, а також застосовувався спектр методів: бесіда, тренінг, пояснення, створення фотоальбому, робота з літературою. Під час проведення роботи з педагогічними працівниками ДНЗ переконалися, що втілена у педагогічний процес система роботи з вихователями стимулювала їхню творчість і уяву, викликала естетичні переживання, позитивні емоції, спонукала до пошуку нетрадиційних підходів у роботі з дітьми, апелювання до їхньої почуттєвої сфери, переміщення акцентів щодо переваги емоційного розвитку у формуванні всебічно розвиненої особистості.

Налаштованість батьків на співпрацю стала запорукою залучення їх до проведення таких форм роботи, як консультації, батьківські збори, обмін досвідом, педагогічна вітальня, підготовка та участь у вернісажі, у роботі картинної галереї тощо. Обрані методи (бесіди, пояснення, емоційні вправи, переконання, ігри-тренінги) забезпечували ефективність координації зусиль педагогічних працівників та батьків щодо єдності впливу з метою формування у дітей естетичного ставлення до творів живопису.

Нами був розроблений перспективний план роботи з дітьми старшого дошкільного віку по ознайомленню з живописом (див. додаток В)

Після проведення формувального етапу експерименту був проведений контрольний етап експерименту.

2.3 Перевірка ефективності проведеної роботи

Після проведення формувального етапу експерименту ми провели контрольний етап, метою якого було перевірка ефективності проведеної нами роботи. В експериментальній групі діти активно приймали участь у обговоренні картин, відповіді їх були повними, емоційними (Додаток Д)

Результати контрольного етапу експерименту подані у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Рівні розвитку основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку ЕГ і КГ на контрольному етапі експерименту

	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
ЕГ	8	61,5	5	38,5	-	-
КГ	4	30,7	6	46,2	3	23,1

Для наочності дані контрольного етапу експерименту подані у вигляді діаграми (див. рис. 2.2.)

Рис. 2.2 Рівні сформованості основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку ЕГ і КГ на контрольному етапі експерименту

Дані діаграми свідчать про те, що зміни в контрольній групі відбулися незначні, рівень розвитку основ естетичної культури залишився на середньому рівні. В експериментальній групі рівень розвитку основ естетичної культури старших дошкільників значно змінився і підвищився до високого рівня.

Динаміка змін рівнів сформованості основ естетичної культури за результатами проведення експерименту подані у таблиці 2.3.



Таблиця 2.3

Динаміка змін рівнів сформованості основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку ЕГ і КГ за результатами проведення експерименту

Кількість дітей у ( %)	КГ	ЕГ
Рівні естетичного ставлення	До проведення формувального експерименту	Після проведення формувального експерименту	До проведення формувального експерименту	Після проведення формувального експерименту
Високий	3	20%	3	20%	2	13,3%	8	53,3%
Середній	6	40%	7	46,7%	5	33,3%	7	46,7%
Низький	6	40%	5	33,3%	8	53,3%	-	-

З даних таблиці 2.3. бачимо, що у контрольній групі також спостерігалися певні позитивні зміни, проте несистематична робота з формування у дітей основ естетичної культури засобом живопису, низька варіативність форм роботи значно знизили можливість наближення дошкільників до вищого рівня її сформованості.

В експериментальній групі дітей з низьким рівнем розвитку основ естетичної культури не виявлено, кількість дітей з високим рівнем збільшилася від 16,7% до 53,3%, зі середнім рівнем також кількість дітей збільшилася від 33,3% до 46,7%.

Отже, експериментальні дані, що ґрунтувалися на теоретичних засадах дослідження проблеми формування основ естетичної культури засобом живопису, підтвердили гіпотезу та дали змогу зробити загальні висновки.



Висновки

Здійснене теоретичне узагальнення і експериментальне дослідження проблеми формування основ естетичної культури засобом живопису у старших дошкільників засвідчило:

1. Сутність естетичного ставлення полягає у тому, що воно, на відміну від усіх інших, є ставленням до світу заради нього самого і виявляється у естетичній насолоді (важливу роль у цьому акті відіграють оцінний, катарсичний, гностичний та креативний аспекти).

2. Естетичне ставлення має складну та багатоаспектну природу, що ілюструється характеристикою його складових елементів. Вивчення психологічних механізмів розвитку естетичного виховання сприяло визначенню психологічних особливостей формування естетичного виховання дитини, що дало змогу тлумачити його як почуттєве, сутність якого полягає у тому, що це найвищий рівень ставлення людини до навколишнього, на якому загальна користь та істина трансформуються у глибоко особисту, вільну, безкорисну естетичну насолоду. Визначення творів живопису як оптимального засобу формування основ естетичної культури у дітей старшого дошкільного віку пояснюється тим, що в них художні образи виступають вторинним ідеальним відтворенням і перетворенням естетичних даних живопису, що здійснюється за напрямом: сприймання - рефлексія - ставлення.

3. Критеріями сформованості основ естетичної культури є здатність встановлювати асоціації між об'єктами і творами живопису та поняттям «краса»; стійкість характеру та широта спектру асоціацій; вміння естетично оцінювати реальні об'єкти живопису, зокрема втілені у творах пейзажного живопису; наявність естетичних емоцій; вміння передавати естетичне ставлення до твору у самостійній художньо-творчій діяльності. На основі критеріїв визначені рівні сформованості основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку до творів живопису (високий, середній, низький).

4. Вивчення практики роботи з формування у старших дошкільників основ естетичної культури засобами живопису дало змогу констатувати недостатній рівень сформованості естетичного ставлення.

6. Система роботи з формування основ естетичної культури засобом живопису у старших дошкільників базувалася на єдності естетичного та пізнавального компонентів при зустрічі дитини з реальними явищами природи, з різними творами живопису; здатності сприймати естетичні якості живописного твору та оцінювати його, що знаходить відображення у мовленнєвій, зображувальній, ігровій, музичній діяльності; вмінні виявляти самостійність в оперуванні емоційно-естетичним досвідом.

Була проведена система занять з формування основ естетичної культури старших дошкільників засобом живопису.

7. Контрольний етап експерименту підтвердив ефективність проведеної роботи: в експериментальній групі дітей з низьким рівнем розвитку основ естетичної культури не виявлено, кількість дітей з високим рівнем збільшилася від 16,7% до 53,3%, зі середнім рівнем також кількість дітей збільшилася від 33,3% до 46,7%. Отже, гіпотеза дослідження підтверджена.



Список використаних джерел

1. Алиев Ю. Б. Основы эстетического воспитания: Пособие для учителя [Текст] / Ю. Б. Алиев, Г. Т. Ардаширова, Л. П. Барышникова и др. М.: Просвещение, 1986. 240 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. К., 1999.

3. Барвінок І. Визначення рівня розвитку естетичної культури у школярів / І. Барвінок // Почат. шк. 1999. № 5. С. 59-61.

4. Беличко Ю. В. Український живопис / Ю. В. Беличко. К.: Мистецтво, 1989. 191 с.

5. Бєлкіна Е. Виховання мистецтвом / Е. Бєлкіна // Мистецтво та освіта. 2001. № 2. С. 36-38.

6. Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі А. М. Богуш. К., 2002. 384 с.

7. Борев Ю. Б. Эстетика: Учебник / Ю. Б. Борев. М.: Высшая школа, 2002. 511 с.

8. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко // Полтавський вісник. 1994. 191 с.

9. Васильєва О. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності / О. Васильєва // Мистецтво та освіта. 2002. № 2. С. 42-43.

10. Витковская Н. С. Формирование эстетической культуры младших школьников [Текст]: из опыта работы / Н. С. Витковская, А. Б. Щербо, Д. Н. Джола. К.: Радянська школа, 1980. 134 с.

11. Выготский Л. С. Психология исскуств / Лев Семенович Выготский. М.: Педагогика, 1987. 344 с.

12. Волошина Н. Й. З теоретичних засад естетичного виховання учнів засобами мистецтва / Н. Й. Волошина // Педагогіка і психологія. 1996. № 3. С. 9-18.

13. Выготский Л. С. Психология искусства / Л. С. Выготский. М.: Искусство, 1986. 573 с.

14. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання / З. Гіптерс // Рідна школа. 2001. № 9. С. 60-63.

15. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва / Н. Горобець // Рідна школа. 1999. № 11. С. 46-49.

16. Горошко Н. А. Зображувальна діяльність у дошкільних навчальних закладах: малювання, аплікація / Н. А. Горошко. Харків: Ранок, 2007. 224 с.

17. Єрьоміна О. Формування естетичного сприйняття творів мистецтва: з досвіду роботи / О. Єрьоміна // Мист. та освіта. 2000. № 1. С. 39-41.

18. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О. Л. Кононко. К., 2003.

19. Эстетическое воспитание в детском саду [Текст] / ред. Н. А. Ветлугина. М.: Просвещение, 1978. 207 с.

20. Естетика: Навч. посіб. / М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В. О. Лозовий та ін. ; За ред. В.О. Лозового. К.: Юрінком Інтер, 2007. 208 с.

21. Естетичне виховання: довідник / В. Мазепа, А. Азархін та ін. ; упоряд. П. Яронцева. К.: Політвидав України, 1988. 214 с.

22. Эстетическая культура и эстетическое воспитание[Текст]:книга для учителя / Каган М., Киященко Н., Лейзеров Н. М.: Просвещение, 2008. 304 с.

23. Дронова О. О. Педагогічна технологія розвитку у старших дошкільників художнього самовираження на засадах ідей Марії Монтессорі. Гуманізація навчально-виховного процесу / Ольга Олегівна Дронова // Спецвип. 4. Ч. І. Словянськ, 2010. С. 99-109.

24. Зязюн І. А. Естетичний досвід особи. Формування та сфери впливу / І. А. Зязюн. К.: Вища школа, 1976. 172 с.

25. Любарська Л. М. Виховні можливості образотворчого мистецтва / Л. М. Любарська // Поч. школа. 1986. № 2. С. 55-59.

26. Люблінська Г. О. Дитяча психологія / Г. О. Люблінська. К.: Вища школа, 1974. 354 с.

27. Малятко: програма виховання дітей дошкільного віку. К., 1999.

28. Масол Л. М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика: [монографія] / Л. М. Масол. К.: Промінь. 2006. 432 с.

29. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: посіб. для вчителів / Е. В. Бєлкіна, О. В. Гайдамака, О. В. Калініченко, I. М. Масол, І. В. Руденко. X.: Веста: Видавництво «Ранок». 2006. 256 с.

30. Моляко В. А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности[Текст] / Моляко В. А. //Обдарована дитина. 2002.- № 4,№ 2, № 5, № 8, № 9.

31. Мелик-Пашаев А. А. Психологические проблемы эстетического воспитания и художественного развития школьников [Текст] / А. А. Мелик-Пашаев// Вопросы психологии. 1989. № 1. С. 15-24.

32. Миропольська Н. Є. Естетичне і художнє: логіка педагогічного взаємозв'язку/Н. Є. Миропольська // Педагогіка і психологія творчої особистості: проблеми і пошуки: збірник наук. праць / редкол. Т. І. Сущенко та ін. Київ-Запоріжжя. Вип. 21. С. 274-277.

33. Михайлова М. Л. Виховання естетичної культури старшокласників (на матеріалі творів світового мистецтва)[Текст]: дис.... канд. пед. наук: 13.00.07. Теорія і методика виховання / Ін-т проблем виховання АПН України. К., 2001. 215 с.

34. Неменский Б. М. Мудрость красоты: О проблеме эстетического воспитания:[Текст]: книга для учителя / Б. М.Неменский. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1987. 255 с.

35. Олійник О. Г. Виховання естетичного почуття у дітей дошкільного віку [Текст]/ О. Г. Олійник // Дошкільний навчальний заклад. 2008. № 6. С. 23-35.

36. Онищук І. А. До проблеми формування основ художньо-естетичної культури старших дошкільників [Електронний ресурс] / І. А. Онищук // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2013. Вип. 17(2). С. 62-70. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Tmpvd_2013_17(2)__9.pdf.

37. Оніщенко О. Естетичне виховання: історичні традиції і сучасність[Текст] / О. Оніщенко // Мистецтво та освіта. 1998. №3. С. 2-7.

38. Орлов А. Личность и сущность: внешнее и внутреннее Я человека[Текст] / А. Орлов // Психология личности: в 2 т.- Т. 2. Самара: Знание, 1999. 520 с.

39. Отич О. М. Мистецтво у розвитку особистості / О.М. Орлов// Развитие личности в поликультурном образовательном пространстве[Текст] -- Черкассы, 2005. С. 187--189.

40. Основы дошкольной педагогики / под ред. А. В. Запорожца, Т. А. Марковой. М., 1980. С. 37-- 54.

41. Підкурганна Г. Дитяча творчість: програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку / Г. Підкурганна. К., 2001. 315 с.

42. Про дошкільну освіту: Закон України. К., 2001. 34 с.

43. Половіна О. А. До питань формування естетичного відношення дітей до природи мистецтвом живопису / О. А. Половіна // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 186.: Педагогіка та психологія. Чернівці: Рута, 2003. С. 109-116.

44. Половіна О. А. Психологічні особливості формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи / О. А. Половіна // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Пед. науки). № 1. Бердянськ: БДПУ, 2005. С. 45-51.

45. Половіна О. А. Формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи засобами ознайомлення з пейзажним живописом / О. А. Половіна // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Том 58. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. С. 89-101.

46. Половіна О. А. Мистецтво як джерело формування естетичних вражень дошкільників / О. А. Половіна // Науково-дослідна діяльність молодих вчених: особливості підготовки майбутнього вчителя: матеріали звітної науково-практичної конференції 19-20 травня 2003 р. / Укл.: П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко, І. О. Нікуліна. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. С. 205-211.

47. Погрібняк Н. В. Розвиток основ художньо-естетичної культури в дітей дошкільного віку як складова життєтворчості[Текст] підручник / Погрібняк Н.В. Запоріжжя: Ліпс, 2007. 213 с.

48. Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина» / наук. кер. О. В. Проскура, Л. П. Кочина, В.У.Кузьменко, Н. В. Кудикіна. К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. 328 с.

49. Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості» /наук. кер. Р. М. Борщ, А. В. Самойлик. Тернопіль: Мандрівець, 2013. с. 70.

50. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи / О. Я. Савченко. К.: Абрис, 2002. 368 с.

51. Сухомлинский В. А. Хрестоматия по этике / В. А. Сухомлинский. М., 1990. 520 с.

52. Ушинський К. Д. Вибрані твори у 2-х т / К. Д. Ушинський. К.: Педагогіка, 1976. Т. 1. С. 124.

53. Флерина Е. А., Косминская В. Б. Эстетическое воспитание детей дошкольного возраста [Текст] / Е.А. Флерина, В.Б.Косминская // Дошкольная педагогика / под ред. А. В. Суровцевой. М.: Учпедгиз, 1962. 383 с.

54. Шульга Л. М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання / Л. М. Шульга. К., 1995. 258 с.

55. Щолокова О. Концепція художньо-естетичного розвитку школярів в системі освітньої галузі “Мистецтво” / О. Щолоков // Мистецтво і освіта. 1999. № 8. С. 62-63.

56. Шевчук А. Творче освоєння дитиною світу культури [Текст] / А. Шевчук // Вихователь-методист дошкільного закладу. 2012. № 12. С. 4-10.

57. Шевчук А. Дні мистецтва в дитсадку [Текст] / А.Шевчук // Дошкільне виховання. 2008. №2. С. 20-21.

58. Шевчук А. Новації в мистецькому вихованні дошкільників [Текст]: метод. Посібник / Н. Дятленко, А. Гончаренко, А. Шевчук та ін. // Інноваційна практика в роботі вихователя ДНЗ. К.: Шкільний світ, 2010. С. 43-66.

59. Щербо А. Б. Формирование у младших школьников способностей к художественно-эстетической деятельности [Текст]: дис... докт. пед. наук: спец. 13.00.01. «Формирование у младших школьников способностей к художественно-эстетической деятельности» / Алла Борисовна Щербо. Винница, 1983. 370 с.

60. Щербо А.Б. Красота воспитывает человека [Текст] / А. Б. Щербо, Д. Н.Джола. К.: Радянська школа, 1977. 103 с.

61. Шульга Л. М. Барвиста радість (Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях із малювання) [Текст]: книга / Л. М. Шульга. Запоріжжя.: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2007. 280 с.



Додаток А

Список дітей контрольної групи

1. Буданов Даніл

2. Бульда Артем

3. Волков Денис

4. Ворона Софія

5. Журін Єгор

6. Дяченко Поліна

7. Кирпичко Карина

8. Коваленко Арістарх

9. Ковтун Діма

10. Ковтун Даша

11. Куліш Владислава

12. Курлук Маша

13. Міляєва Олександра

Список дітей експериментальної групи

1. Михайлов Діма

2. Муковоз Ігор

3. Лежавський Нікіта

4. Обливанець Софія

5. Самойленко Софія

6. Січкар Олескандр

7. Сидоренко Софія

8. Селюгіна Маша

9. Подлісний Станіслав

10. Шакотько Софія

11. Шевченко Михайло

12. Юрченко Мілана

13. Юрченко Софія

Додаток Б

Система роботи з формування основ естетичної культури у старших дошкільників



Додаток В

Система проведення занять, бесід та ігор по ознайомленню дітей з живописом

Дата проведення	Назва	Мета
15.11. 2014	Конспект заняття «Осінній пейзаж»	Програмовий зміст: формувати вміння використовувати потрібну колірну гамму для передачі емоційного і колірного стану осіннього пейзажу; познайомити дітей з творами знаменитих художників, роботи яких виконані, по цій темі і в цій колірній гамі;закріпити знання про теплих і холодних колірних гамах; вчити підбирати, змішувати кольори між собою для отримання додаткових відтінків;виховувати естетичний смак, акуратність, культуру візуальних спостережень;розвивати дрібну моторику рук.
21.11. 2014	Конспект заняття «Осінні перлинки натюрморта»	Програмовий зміст: вчити складати натюрморт із овочів, фруктів, квітів та ін., враховуючи форму, колір, світло, тінь, тло; закріпити поняття «натюрморт» на прикладі роботи А. М. Герасимова «Натюрморт» (детально); виховувати інтерес до мистецтва, розвивати творчість; розвивати дрібну моторику рук; виховувати організованість, уважність, посидючість. виховувати акуратність в роботі.
02.12.2014	Конспект заняття «Чари Петрівки»	Програмовий зміст: познайомити дітей з петриківським розписом, зокрема з роботами майстрині Марфи Тимченко; вправляти дітей у виконанні основних мазків різними способами (пензлем та пальцем); прилучати до споконвічних традицій українського мистецтва; розвивати мислення, креативність, допитливість; виховувати охайність, любов до рідного краю; розвивати дрібну моторику рук.
12.12. 2014	Бесіда за картинами К. Трутовського	Картини К. Трутовського, які зображують українські народні звичаї, обряди: «Колядки на Україні», «Сорочинський ярмарок»; про життя та діяльність дітей: «Школярі», «Одягають вінок», «В гостях у бабусі», «Дівчинка з снопами», «Хворий», «Сироти на господарстві».
19.12. 2014	Конспект інтегрованого заняття «Морська подорож»	Програмовий зміст: Викликати інтерес до малювання образів підводного світу; розширювати уявлення про навколишній світ; збагатити і урізноманітнити зорові художні враження показом репродукцій картин мариністів, фотографій; вдосконалювати вміння дітей малювати восковими крейдою і акварельними олівцями (за вибором), акварельними фарбами; активізувати словник дітей: мариніст, батискаф, аквалангіст; вправляти у створенні кольору «морської хвилі»; розвивати емоційно - естетичні почуття, уяву, творчі здібності; сприяти розвитку спритності, координації рухів, м'язової сили, гнучкості; вчити дітей виконувати виразні рухи у відповідності з музикою.
26.12. 2014	Конспект заняття з ознайомленням дітей дошкільного віку з живописом	Програмовий зміст: Розвивати в дітей стійкий інтерес до живопису; продовжувати знайомство з художниками; знайомити з тим, про що і як говорить мистецтво; закріпити знання про жанри живопису: пейзаж, портрет, натюрморт; в ході знайомства дітей з творами живопису вчити розуміти, як художник передає свій задум шляхом використання кольорів, тонів і відтінків в залежності від того, що зображує; підвести до розуміння того, що мистецтво відображає навколишній світ і художник зображує те, що викликало його інтерес, здивування; удосконалювати навички зв'язного мовлення (виразно читати вірші, відповідати на запитання вихователя поширеними реченнями); продовжувати вчити зображувати пейзаж зимового лісу по уяві; розвивати у дітей естетичне сприйняття, емоційно відгукуватися на художній образ в картині; формувати навички і вміння спілкуватися з приводу мистецтва з товаришами, дорослими, висловлювати судження і оцінки побаченого;
06.01.2015	Конспект заняття «Знайомство з творчістю В. М. Васнецова».	Програмовий зміст: познайомити дітей з біографією художника; сформувати уявлення дітей про В. М. Васнецове, як творчої особистості; прищеплювати любов до мистецтва; актуалізувати та закріпити нові для дітей слова: семінарія, скіпка; розвивати мовлення дітей, пам'ять, мислення, увагу.
13.01. 2015	Конспект заняття: «Знайомство з жанрами живопису. Пейзаж «Зимовий ліс»	Програмовий зміст: Закріпити знання про жанри живопису: пейзаж, портрет, натюрморт; в ході знайомства дітей з творами живопису вчити розуміти, як художник передає свій задум шляхом використання кольорів, тонів і відтінків в залежності від того, що зображує; удосконалювати навички зв'язного мовлення ( виразно читати вірші, відповідати на запитання вихователя поширеними пропозиціями, складати творчі розповіді по картині будинку і розповідати їх дітям на занятті); продовжувати вчити зображувати пейзаж зимового лісу по уяві; розвивати у дітей естетичне сприйняття, емоційно відгукуватися на художній образ в картині; розвивати дрібну моторику рук.
23.01.2015	Бесіда за картинами С. Світославського	Картини С. Світославського, присвячені рідній природі: «Ніч», «Дніпровські пороги», «Річка», «Напровесні», «Розлив Дніпра на Оболоні», «Вечір в степу», «Вітряк», «Воли на оранці», «Миргород», «Паром на Дніпрі».
03.02.2015	Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку на тему:«Зимовий пейзаж»	Програмовий зміст: продовжувати формувати уявлення про нетрадиційні техніки малювання; познайомити дітей з нетрадиційною технікою малювання « акварель + сіль»; продовжити знайомство з творчістю А. К. Саврасова; закріпити поняття «пейзаж», « передній, задній план»; закріпити знання дітей про властивості солі і снігу; закріплювати вміння роботи з алгоритмом і зі схемами послідовності зображення предметів; розвивати почуття кольору, форми та композиції; розвивати творчу діяльність; розвивати зв'язне мовлення; виховувати акуратність, самостійність; викликати емоційний відгук на твори художників і поетів.
13.02. 2015	Бесіда за картинами Т. Яблонської	Картини Т. Яблонської «Хліб», «В українському дитячому садку», «Слухаючи казку».
24.02.2015	Конспект комплексного заняття «Художник-мариніст В. К. Айвазовський»	Програмне зміст: Познайомити дітей з життям і творчістю В. К. Айвазовського; вчити дітей розуміти зміст картини, її основну думку і почуття, передані художником; продовжити знайомство дітей з морським пейзажем; показати, що зображення мінливою стихії моря - важкий мотив живопису; вдосконалювати навички малювання аквареллю по тонированному аркуші паперу; продовжувати розвивати зв'язне мовлення, спонукати дітей використовувати у своїй промові епітети і порівняння; збагачувати словник дітей словами: мариніст, співвітчизник, репродукція, дев'ятий вал; розвивати у дітей інтерес до образотворчого мистецтва; виховувати естетичний смак.
06.03.2015	Конспект заняття «Розгляд і порівняння репродукцій картин Саврасова А.К. «Граки прилетіли» і Левітана І.І. «Велика вода»	Програмовий зміст: залучити дітей до прекрасного світу живопису, поезії, музики; навчити уважно розглядати картини, розповідати про їх зміст, бачити і розуміти виражальні засоби, які використовує художник, відчувати красу твору; вчити дітей розглядати і порівнювати репродукції картин, відповідати на поставлені питання; удосконалювати вміння добирати слова - означення до іменника; розвивати зв'язне мовлення дітей, інтерес до невимушеній бесіді; розвивати творчу уяву; виховувати інтерес до мистецтва, любов до рідного краю, живої і неживої природи, вміння відчувати її красу; розширювати знання дітей про жанрі образотворчого мистецтва - пейзажі, розвивати художнє сприйняття творів.
17.03.2015	Бесіда за картинами С. Шишка	Картини українського художника С. Шишка «Київська сюїта», «Осінь»
27.03.2015	Конспект заняття «Віночок -- символ України».	Програмовий зміст: активізувати пізнавальні інтереси у процесі спілкування з природою; учити помічати гармонію поєднання кольорів, милуватися і розуміти сюжет картини; закріплювати знання про віночок як символ України; розширювати знання про лікарські властивості квітів; збагачувати емоційну сферу почуттям радості та задоволення від власноруч створеної краси; стимулювати бажання працювати в колективі; учити розподіляти й планувати роботу; розвивати артистичні здібності, зв'язне виразне мовлення, увагу та старанність; уміння передавати мімікою й жестами характер вибраних квітів; збагачувати словник іменниками -- назвами квітів у зменшувальній формі; вдосконалювати вміння працювати із ножицями і тканиною; виховувати віру у власні здібності, дружні взаємини.
07.04. 2015	Бесіда за картинами М. Івасюка	Картина М. Івасюка «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Кубанські козаки у Львові», «Битва під Хотином»; картини, написані за мотивами українських народних пісень («Весна», «Біля кри¬ниці», «Вечір»); картини «Мати», «Відпочинок», «Жнива».
10.04.2015	«Конспект заняття «Знайомство з поняттям «Пейзаж». Малювання гілки з осіннім листям»	Програмові завдання: познайомити дітей з пейзажним жанром живопису; продовжувати вчити їх спілкуватися з приводу творів мистецтва, впізнавати та називати знайомі натюрморти; визначати пори року та їх особливості на картинах-пейзажах; відповідати на запитання проблемного характеру; вправляти дітей у нетрадиційній техніці малювання - «друкування» листочками («монотипія»); закріпити назви «осінніх» кольорів (жовтий, оранжевий, коричневий, зелений); розвивати спостережливість, естетичний смак, пам'ять, мислення, мову дітей; виховувати інтерес до творів живопису, любов до природи рідного краю; бажання експериментувати з фарбами та матеріалами.
21.04. 2015	Конспект заняття «Айстри і фрукти»	Програмовий зміст: продовжувати роботу по знайомству дітей з жанром живопису натюрморт;розвивати зв'язне мовлення дітей ( вміння відповідати на запитання поширеними пропозиціями, підтримувати діалог, складати творчі розповіді по запропонованій темі); вчити дітей малювати з натури фрукти і квіти айстри у вазі, передавати характерні особливості колір, будову і форму; продовжувати знайомити з акварельними фарбами, вчити способом роботи з ними; виховувати акуратність в роботі, естетичний смак.



Додаток С

Таблиця 2.1

Рівні розвитку основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку ЕГ на констатувальному етапі експерименту

№	П. І. дитини	Емоційно-- ціннісне ставлення до творів живопису	Виділення основних об'єктів, їх ознак і особливостей під час розгляду картини	Розуміння композиційного розміщення зображення елементів картини	Сприйняття кольорової гами під час розгляду картини	Естетична оцінка картини	Рівні
1	Діма М.	+	+	+	+	--	Високий
2	Ігор М.	+	--	+	--	--	Низький
3	Нікіта Л.	--	+	+	--	--	Низький
4	Софія О.	+	+	--	--	+	Середній
5	Софія С.	--	+	_	--	+	Середній
6	Саша С.	+	+	+	+	--	Високий
7	Софія Сид.	+	--	+	--	+	Середній
8	Маша С.	--	+	--	--	+	Низький
9	Стас П.	+	_	+	_	+	Середній
10	Софія Ш.	+	--	+	--	--	Низький
11	Міша Ш.	--	+	+	--	+	Середній
12	Мілана Ю.	--	+	--	+	--	Низький
13	Софія Ю.	+	--	+	+	--	Середній



Таблиця 2.1

Рівні розвитку основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку КГ на констатувальному етапі експерименту

№	П. І. дитини	Емоційно -- ціннісне ставлення до творів живопису	Виділення основних об'єктів, їх ознак і особливостей під час розгляду картини	Розуміння композиційного розміщення зображення елементів картини	Сприйняття кольорової гами під час розгляду картини	Естетична оцінка картини	Рівні
1	Б. Даніл	+	+	+	+	--	Високий
2	Б. Артем	+	--	+	--	--	Низький
3	В. Денис	--	+	+	--	--	Низький
4	В. Софія	+	+	--	--	+	Середній
5	Ж. Єгор	--	+	_	--	+	Середній
6	Д. Поліна	+	+	+	+	--	Високий
7	К. Карина	+	--	+	--	+	Середній
8	К. Арістарх	--	+	--	--	+	Низький
9	К. Діма	+	_	+	+	+	Високий
10	К. Даша	+	--	+	--	--	Низький
11	К. Владислава	--	+	+	--	+	Середній
12	К. Маша	--	+	--	+	--	Низький
13	М. Олександра	+	--	+	+	--	Середній



Додаток Д

Таблиця 2.2

Рівні розвитку основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку ЕГ на контрольному етапі експерименту

№	П. І. дитини	Емоційно -- ціннісне ставлення до творів живопису	Виділення основних об'єктів, їх ознак і особливостей під час розгляду картини	Розуміння композиційного розміщення зображення елементів картини	Сприйняття кольорової гами під час розгляду картини	Естетична оцінка картини	Рівні
1	Діма М.	+	+	+	+	--	Високий
2	Ігор М.	+	--	+	--	--	Високий
3	Нікіта Л.	--	+	+	--	--	Високий
4	Софія О.	+	+	--	--	+	Середній
5	Софія С.	--	+	_	--	+	Високий
6	Саша С.	+	+	+	+	--	Високий
7	Софія Сид.	+	--	+	--	+	Середній
8	Маша С.	--	+	--	--	+	Середній
9	Стас П.	+	_	+	_	+	Високий
10	Софія Ш.	+	--	+	--	--	Середній
11	Міша Ш.	--	+	+	--	+	Високий
12	Мілана Ю.	--	+	--	+	--	Середній
13	Софія Ю.	+	--	+	+	--	Високий



Таблиця 2.2

Рівні розвитку основ естетичної культури дітей старшого дошкільного віку КГ на контрольному етапі експерименту

№	П. І. дитини	Емоційне ставлення до творів живопису	Виділення основних об'єктів, їх ознак і особливостей під час розгляду картини	Розуміння композиційного розміщення зображення елементів картини	Сприйняття кольорової гами під час розгляду картини	Естетична оцінка картини	Рівні
1	Б. Даніл	+	+	+	+	--	Високий
2	Б. Артем	+	--	+	--	--	Середній
3	В. Денис	--	+	+	--	--	Низький
4	В. Софія	+	+	--	--	+	Середній
5	Ж. Єгор	--	+	_	--	+	Середній
6	Д. Поліна	+	+	+	+	--	Високий
7	К. Карина	+	--	+	--	+	Середній
8	К. Арістарх	--	+	--	--	+	Низький
9	К. Діма	+	_	+	+	+	Високий
10	К. Даша	+	--	+	--	--	Середній
11	К. Владислава	--	+	+	--	+	Високий
12	К. Маша	--	+	--	+	--	Низький
13	М. Олександра	+	--	+	+	--	Середній



Додаток Е Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку: «Знайомство з жанрами живопису. Пейзаж «Зимовий ліс»

Програмовий зміст: Закріпити знання про жанри живопису: пейзаж, портрет, натюрморт; в ході знайомства дітей з творами живопису вчити розуміти, як художник передає свій задум шляхом використання кольорів, тонів і відтінків в залежності від того, що зображує; удосконалювати навички зв'язного мовлення (виразно читати вірші, відповідати на запитання вихователя поширеними пропозиціями, складати творчі розповіді по картині будинку і розповідати їх дітям на занятті); продовжувати вчити зображувати пейзаж зимового лісу по уяві; розвивати у дітей естетичне сприйняття, емоційно відгукуватися на художній образ в картині; розвивати дрібну моторику рук.

Матеріал: Папір сірого кольору, фарби, біла фарба, кисті, мольберти. Картини різних жанрів живопису: натюрморт Федір Петрович Толстой «Букет квітів, метелик і пташка», портрет Сєров «Сава Морозов» і пейзаж «Зима» Шишкіна.

Попередня робота: Спостереження природи взимку, малювання поза заняттями. Розглядання репродукцій картин: натюрморт Федір Петрович Толстой «Букет квітів, метелик і пташка», Петро Петрович Кончаловський «Бузок у кошику»; портрет Сєров «Сава Морозов» і «Дівчинка з персиками»; пейзаж Ісаака Ілліча Левітана «Золота осінь» і «Весна. Велика вода», Іван Іванович Шишкіна «Зима» і «Жито»

Хід заняття

(Діти сидять півколом навпроти мольбертів з репродукціями картин.)

- Діти, про що ми з вами говорили на попередньому занятті, ми згадаємо по віршу. Я почну, а ви хором дружно відповідайте...

Якщо бачиш на картині

Чашку кави на столі

Або морс у великому графині

Або троянду в кришталі

Або бронзову вазу

Або грушу або торт

Або всі предмети відразу

Знай це... «натюрморт».

- Що таке натюрморт?

- Зображення групи предметів: квітів, овочів та фруктів, тварин, птахів і комах, посуду.

- Правильно! Покажіть і розкажіть про знайомі натюрморти.

- (Творчі розповіді 5 дітей по картині, приготовані заздалегідь вдома)

Натюрморт Федора Петровича Толстого «Букет квітів, метелик і пташка» про красу живого світу: рослин, квітів, птахів і комах - метеликів, мушок, гусениць. На коричнево-зеленуватому тлі у центрі картини, простий у скляній вазі стоїть букет квітів: в центрі світла фіолетово-рожева лаватера; з права-морквяно - червоний бархатец; зліва запашний горошок з фіолетовим, синьо-білих і біло - рожевим кольорами на одній гілці; над ним - пухнаста головка яскраво-червоного маку з білою облямівкою на пелюстках; вище всіх - довге стебло синьо-блакитного дельфініума. Між ними багато зелених гострих і різьблених листочків. Вода у вазі так чиста, що видно стеблинки квітів.

Поруч з вазою на палиці сидить співуча пташка щиголь. У неї: білі щічки, дзьоб і животик; темно-коричневі з жовтенькими цятками крила, червона головка, строкатий хвіст. На вазі лимонно-жовта, з зеленувато-чорним візерунком по краешкам крил і спинці метелик - капустянка. У підстави з ліва по листочку повзе маленька червона пухнаста гусениця з чорною смужкою. По зеленому листу вгорі букета повзе мушка, інша на широкому листі з права п'є з росинки. Крапелька роси виблискує і на пелюстці лаватери.

- Молодці діти, як образно і цікаво ви розповіли про картину Федора Петровича Толстого «Букет квітів, метелик і пташка». Якщо ми закриємо на картині метелик, гусінь або пташку, то картина відразу ж не буде такою красивою і ошатною. Художник своєю картиною говорить нам: будьте уважні до природи, і вона щедро відкриє вам свою красу, свої таємниці.