Досвід роботи з ансамблем ложкарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід роботи з ансамблем ложкарів

ансамбль ложкар музичний виховання

Важливе місце у житті будь-якої людини займає музика і музична діяльність.

У шкільному віці саме вона найбільш безпосередньо впливає на розвиток творчих здібностей.

У цей час життя дитини емоційно відкрите, в ньому переважає образне сприйняття навколишнього світу. Музика пізнається дитиною як джерело позитивних емоцій, яка розширює його життєвий досвід, стимулює до активної діяльності.

На жаль, останнім часом склалася ситуація, що музичне мистецтво під впливом активного вторгнення ринкових механізмів стало на шлях спрощення. Дитина починає приймати за музику, твори новомодних на сцені виконавців, чиє «мистецтво» обмежується невигадливими мелодіями, банальними, зачовганими ритмами. Дитину вже у ранньому дитинстві програмують на односторонній, спрощений світогляд, легко керовану засобами масової інформації.

Труднощі, що охоплюють дітей шкільного віку при сприйнятті серйозної музики, багато в чому пояснюються тим, що в них немає початкового музичного досвіду, не сформовані емоціонально-слухові уявлення і мотивації пізнання, цим відбувається збіднення, що б'є по духовному розвитку особи і народу цілому.

Можна уникнути цієї ситуації, якщо початкове музичне виховання здійснювати спираючись на традиції народної музики і виконання на народних інструментах.

Коли дивитися на виконавчі традиції, на народні музичні інструменти можна помітити, що на даний час розвивається природний процес творчої трансформації народного мистецтва з поверненням до першовитоків.

Ознайомлення з народними традиціями, вивчення народних інструментів сприяє формуванню в маленької людини національної самосвідомості.

Входячи у світ народної музики і інструментів, дитина підсвідомо відчуває у собі «поклик предків». Характерні для російської, української народної культури звуки, тембри, орнаменти, мелодії, форми «пронизують» його наскрізь. Дитина усвідомлює, що є невід'ємною частиною свого суспільства, своєї культури.

Доступність народних інструментів, привабливість і легкість гри ними приносять дітям радість, створюючи передумови для подальших занять музикою, формують інтерес пізнання світу музики в різних його проявах. Народна музика і народні інструменти готують дітей до розуміння традицій та громадянської культури.

Ознайомлення з традиціями і історією розвитку російської культури, музикування на народних інструментах, створення аранжувань і оригінальних творів для гри на інструментах, пошуку нових фарб та поєднань у тому звучанні під час активного музикування - всі ці види діяльності визначають творчий, пізнавальний і захоплюючий характер процесу музичного розвитку дітей, зумовлюють його результативність. Це підштовхнуло мене організувати в школі ансамбль гри на ложках «Ярмарка».

Ціль створення: збагаченя духовної культури дітей через гру на народних музичних інструментах.

Задача:

¦ виховання музичних, інтелектуальних, всебічно розвинутих школярів.

¦ розширювати та збагачувати знання дітей (про костюми, художні ремесла, традиції, свята)

¦ вивчення основ техніки гри на ложках, формування необхідних умінь і навиків для подальшого удосконалення гри.

¦ виховання інтересів, любові та потреб занять музикою.

¦ пропаганда музичної культури та мистецтва.

Направлення работи:

¦ знайомство з народними інструментами.

¦ самостійне виконання творів.

¦ розвиток творчих здібностей.

Принципи:

¦ принцип фасціації (очаровування дітей).

¦ творчого направлення.

¦ ігрове пізнання.

¦ максимальна самореалізація з урахуванням індивідуальних особливостей.

Методи работи:

¦ пояснювально-ілюстративна (бесіда, пояснення, художнє слово, використання фольклору).

¦ репродуктивний (розучування, закріплення матеріалу).

¦ дослідницький (самостійне виконання, оцінка, самооцінка).

¦ метод пробудження до співпочуття (емоційний відзив на прекрасне).

¦ метод пошукових ситуацій (поштовх дітей до творчої і практичної діяльності).

В роботі з ансамблем використовуються технічні засоби навчання (музичний центр, телевізор, відеопрогравач, відеокамера);

¦ для відпрацювання техніки гри на ложках;

¦ ритмічне відпрацювання;

¦ знайомство з музичним репертуаром та виконавцями;

¦ для самооцінки (діти проглядають особисте виконання, висновок та аналізування);

¦ участь у концертах, фестивалях, святкові ранки.

Результат:

¦ індивідуальна гра, гра в ансамблі (тримання ритму);

¦ приміняти в ансамблі практичні навики гри на 2-х ложках та на інших музичних інструментах;

¦ відчувати та розуміти музичний твір (основна тема);

¦ чисто співати, інтонування мелодії і одночасна гра на інструменті;

¦ ритмічно рухатися, відтворюючи колорит;

¦ розуміти і відчувати відповідальність за правильне виконання в ансамблі.

Методи оцінки результативності:

Робота з батьками зумовлює:

Проведення батьківських зборів, останні проводяться в формі звітного концерту, на якому батьки мають можливість спостерігати ріст виконавської майстерності своїх дітей. Крім цього, систематично проводяться індивидуальні консультації з батьками, діти яких потребують консультацій. Батьки - наші друзі і помічники.

¦ Формою закріплення являються: конкурси на краще виконання сольного твору, фольклорні свята, разваги та дозвілля, звітні концерти, участь в оглядах, конкурсах, фольклорних фестивалях.

Традиції народної культури у музичному вихованні і навчанні дітей

Залучення до музики - один із важливих шляхів у вихованні в нашій школі, оскільки музика надто впливає на почуття, викликає до життя ще неусвідомлені думки і почуття, очищає душі від всього малого й випадкового, зміцнює гідність людини, його віру у внутрішні сили. Музичне мистецтво, відбиваючи життя, стверджує моральну красу людини, цінність дружби, вірності, розкриває багатство душевного світу.

У сучасному розумінні, музичне виховання - це процес передачі дітям суспільно - історичного досвіду музичної діяльності, із метою їхньої підготовки до майбутнього життя.

Діти дуже гостро відчувають прекрасне й тягнуться до нього. Сприйняття творів музичного мистецтва представляє необмежені можливості. У процесі музичного виховання діти набувають вміння слухати музику, запам'ятовувати та розпізнавати її, починають радіти їй; вони переймаються змістом твору, красою його форми й яскравих образів. У них розвивається інтерес до музики, тому надалі і любов до неї. Через музичні образи дитина пізнає прекрасне у навколишній дійсності.

Треба сказати, що завданнями музичного виховання у нашій школі є: розвиток музичних і творчих здібностей дітей за допомогою різних видів музичної діяльності; формування початку як музичної, так і загальної духовної культури.

Дитинство - період розквіту у житті. Це час, коли дитина подібна до квітки, що тягнеться

своїми пелюстками до сонечка, дуже чуйно реагуючи на кожне слово, сказане дорослими. Тому завдання дорослих - прищепити дітям любов до прекрасного, навчити їх умінням і навичкам гри у колективі, розвинути такі риси, як доброту, почуття товариськості і шляхетності, почуття патріотизму до батьківщини і рідних витоків. Тепер до нас поступово повертається національна пам'ять, і ми по-новому починаємо ставитися до старовинних свят, традицій, фольклору, художніх промислів, декоративно - прикладного мистецтва, у яких народ залишив нам найцінніше із своїх культурних досягнень, просіянних крізь сито століть.

Сьогодні повсюдно зростає інтерес до творчості. Зрозуміло: у цьому слід шукати витоки

наших характерів, взаємовідносин, історичного коріння та багатих ігрових і співочих традиці як

російських, так і українських.

В усній народній творчості ще збереглися особливі риси російського характеру, притаманні їй моральні цінності, уявлення про добро, красу, правду, хоробрість, працьовитість, вірність.

Знайомлячи дітей із приказками, загадками, прислів'ями, казками, тим прилучаючи до загальнолюдських морально-естетичних цінностей.

В російському фольклорі якимось особливим чином поєднуються слово, музичний ритм, наспівність.

Адресовані дітям потішки, примовки, заклички звучать як лагідний говорок, висловлюючи турботу,

ніжність, віру в краще майбутнє. У прислів'ях і приказках влучно оцінюються різноманітні

життєві позиції, висміюються недоліки, вихваляються позитивні властивості людей. Особливе місце у

творах усної творчості займають шанобливе ставлення до праці, захоплення майстерністю людських

рук. Завдяки цьому, фольклор є багатющим джерелом пізнавального і морального розвитку дітей.

Народный фольклор о русских народных инструментах

Балалаечка-гудок Солнце яснее проглянет

Свое дело знает, Пастушок наш рано встает

Она в Ваниных руках Утром выйдет на лужок

Хорошо играет Заиграет во рожок.

Балалайка заиграла Рассыпайся горох

И пустилась в пляс. С грядочки на грядку

Мы веселые частушки Заиграет дудочка

Пропоем для вас. Я пойду в присядку

Не хотела я плясать Ну, потеха, так потеха!

Стояла и стеснялася, Здесь никак нельзя без смеха

А гармошка заиграла Музыканты хоть куда,

Я не удержалася. С инструментами беда.

И гребни, и колотушки

Прялку продам, И трещотки, и свистульки

Веретешко продам Скажем чудо из чудес

Гармонь куплю, Шумовой у нас оркестр.

Плясать пойду.

Эй, гармошка удалая, Никогда не унывала

Озорная, огневая, И не буду унывать

Мех растянешь посильней Как трещоткою трещала

Сразу станет веселей! Так и буду продолжать

Ты играй, играй, тальянка, Я кокошником стучу

До, ре, ми, фа, соль, ля, си. Пляску русскую учу

Посмотрите, полюбуйтесь, Пляска русская моя

Как танцуют на Руси. Замечательная!

Заиграли ложкари

При царе да при Горохе Возле печки паучиха

Озорные скоморохи Пляшет важно, как купчиха,

По дороге в балаган И сверчки-весельчаки

Потеряли барабан, Отбивают каблучки, -

Бубен потеряли, С каблучка

В ложки ударяли. На носок,

А потом еще разок!

Пляшет эхо

Пляшет тень,

Пляшут все, кому не лень.

В синем море-океане Ой, жги-говори,

Кит улегся на диване. Заиграли ложкари!

Только ложки услыхал -

Плавниками замахал.

Под китом-плясуном

Ходит море ходуном!

При царе да при Горохе Ложки знает целый мир,

Озорные скоморохи, Ложки русский сувенир.

Бежали по дорожке Хохломские, Псковские Собирали ложки Тульские, Ростовсские

Вятские, Смоленские

Ложки деревенские.

Золотые трели ложкарей

Вызывают радость у людей

Ритмическая тренировка: потешки, прибаутки, народные песенки, стихи

Ночь прошла, Сорока, сорока

Темноту увела. Сорока-белобока

Замолчал сверчок, Кашу варила,

Запел петушок. Гостей скликала,

Полежала немножко… На порог скакала.

Распахнула окошко: Гости услыхали,

Здравствуй, солнышко - Быть обещали.

Колоколнышко! Гости на двор,

Кашицу на стол.

Раным-рано поутру Этому дала на блюдечке,

Пастушок: ту-ру-ру-ру-ру! Этому на тарелочке,

А коровкм в лад ему Этому поскребышки…

Затянули «Му-му-му!» А этому нет ничего!

Ты, коровушка, ступай, Зачем дров не носил,

В чисто поле погуляй, Воды не носил!.

А вернешься вечерком,

Нас напоишь молочком,

- Ножки, ножки, где вы были? Тили-бом! Тили-бом!

За грибами в лес ходили. Загорелся кошкин дом!

Что вы, ручки, работали Загорелся кошкин дом,

Мы грибочки собирали. Идет дым столбом!

А вы, глазки, помогали? Кошка выскочила!

Мы искали да смотрели - Глаза выпучила.
Все пенечки оглядели. Бежит курочка с ведром

Вот Ванюшка с грибком, Заливать кошкин дом,

С подосиновичком! А лошадка - с фонарем,

А собачка - с помелом,

Расти, коса, до пояса, Серый заюшка - с листом,

Не вырони ни волоса Раз! Раз! Раз! Раз!

Расти, косынька, до пят - И огонь погас!

Все волосоньки в ряд.

Расти, коса, не путайся - Огуречик, огуречик!

Маму, дочка. Слушайся. Не ходи на тот конечик -

Расти, коса, до пояса. Там мышка живет,

Тебе хвостик отгрызет

Улитка,

улитка! Ваня, Ваня простота

Покажи свои рога, Купил лошадь без хвоста

Дам кусок пирога, Сел задом наперед

Пышки, ватрушки, И поехал в огород.

Сдобной лепешки.

Считалки

Катилось яблочко - Вот сколько лет, вам сколько лет,

Мимо сада Мой друг, со дня рожденья?

Мимо сада, Мимо града. - Трех еще нет,

Кто поднимет, А в воскресенье будет.

Тот и выйдет.

Зайчишка трусишка Конь ретивый

По полю бежал, С длинной гривой

В огород забежал, Скачет по полям

Морковку нашел, Тут и там.

Капустку нашел, Где проскачет он,

Сидит и грызет, Выходи вон.

Ой, кто то идет!

Бегал заяц по болоту, Тука-тука,

Он искал себе работу, Пузырь молока.

Да работу не нашел, Кто его выпьет

Сам заплакал и пошел. Тот и выйдет.

Загадки о русских народных инструментах

Шумит, трещит Морщинистый тит

(Трещотка) Всех гостей веселит.

Всю деревню веселит.

(Гармошка)

Играет, лелеет Ящик на коленях пляшет

Поет, жалеет. То поет, то горько плачет.

(Жалейка) (Гармошка)

Стукает, квакает, Деревянная подружка

Шумит и брякает. Без нее мы, как без ру

(Колотушка, хлопушка, На досуге - веселушка

шумелка, кокошник) И накормит всех вокруг.

Кашу прямо носит в рот

Первый на шее козленка звенит И обжечься не дает.

Звонко второй нам в оркестре звучит. (Ложка)

(Колокольчик)

В лесу выросло, В лесу тук-тук!

Из леса вынесли, В избе ляп-ляп!

В руках плачет, В руках дзинь-дзинь!

А кто слушает - скачет. На полу топ-топ.

(Рожок) (Балалайка)

Скроговорки

Сыворотка из - под простокваши.

Сыпь песочек в желтенький черепочок.

В печурке - три чурки, три гуся, три утки.

Сшит колпак,

Вязан колпак,

Да не по-колпаковки

Потешки

Ах, поет, поет,

Соловушка!

Ах, поет, плет

Молоденький;

Молоденький,

Хорошенький,

Пригоженький!

Дыб, дыб, дыбочек

На первуй годочек!

Три - та, та, три - та,

Вышла кошка за кота.

Ходит кот по лавочке,

А кошечка по подлавочке,

Ловит кота за лапочки:

Ох ты, котик, коток,

Крутолобенький!

Поиграй ты, кот, со мной,

С Машкой, кошкой молодой!»

Кую, кую ножки

Поедем по дорожке

Дорожка кривая

Кобылка хромая

Грязь по колено

Дров ни полена

Завтра рано

Поедем до пана.

Пословицы и поговороки:

внутренний ритм которых сделал бы честь настоящему поэту.

Увидал грача - весну встречай.

На Прокла поле от росы промокло.

Пришел Пахом - запахло теплом.

Сеять лен у семи Ален.

Пословицы времени года, о каждом месяце

Январь

Январь - году начало, зиме середина.

Солнце - на лето, зима на мороз.

Январь два часа прибавит.

Январь перелом зимы

Февраль

Февраль три часа прибавит.

Вьюги да метели под февраль полетели.

Февраль лютый, спрашивает, как обутый?

Февраль воду подпустит, март подберет.

Февраль богат снегом, апрель - водой.

Февраль силен метелью, март - капелью.

Март

Март - протальник.

В марте сзади и спереди зима.

Хоть марток, а поддевай двое порток.

Март неверен: то плачет, то смеется.

Ни в марте воды, ни в апреле травы.

В марте и курица из лужи напьется.

Апрель

Апрель - снегогон.

Апрельские ручьи землю будят.

Апрель - с водой, март - с травой.

Мокрый апрель - хорошая пашня.

Не ломай печи - еще апрель на дворе.

В апреле земля преет, ветрено и теплом веет.

Апрель всех напоит.

Май

Малая птичка соловей, а май знает.

Пришел месяц май - коням корму дай, а сам на печь полезай.

Пришел месяц май - под кустиком рай.

Майский мороз не выдавит слез.

Май леса наряжает, лето в гости ожидает.

Дождь в мае хлеба поднимает.

Июнь

Июнь с косою по лугам прошел, а июль с серпом за хлебом побежал.

Июнь-скопидом мужику урожай копит.

Пришел июнь - на рыбалку плюнь.

Июль

Июль - макушка лета.

В июле на дворе пусто, да на поле густо.

Июль - страдник.

Не топор кормит мужика, а июльская работа.

Август

В августе серпы греют, вода холодит.

Август разносол - всего много.

Сентябрь

В сентябре лист на дереве не держится.

В сентябре одна ягода, и то горька рябина.

В сентябре огонь и в поле, и в избе.

Октябрь

В октябре - ни на колесах, ни на санях.

Октябрь землю покроет где листиком, где снежком.

В октябре и изба с дровами.

Ноябрь

В ноябре зима с осенью борется.

Ноябрьские ночи до снега темны.

Ноябрь - полузимник: мужик с телегой прощается, в сани забирается.

Декабрь

Декабрь студён, на всю зиму землю студит.

Декабрь год кончает, зиму начинает.

Декабрь и замостит, и загвоздит, и саням ход даст.

Пословицы и поговороки, о том, как вести хозяйство, - создали своеобразную «народную энциклопедию»:

Пока лист с вишни не опал, сколько бы снегу не выпало, зима не наступит.

Солнце в туман садится - к дождю.

Сильный ветер во время дождя - к хорошей погоде.

Парит перед дождем.

Туман стелется по воде - к хорошей погоде.

Зимой дым столбом - к морозу.

Одуванчики сжимают свои головки - к дождю.

Всякое семя знает свое время.

В цвету трава - косить пора.

Заяц и белка рано линяют - к ранней весне.

Увидал грача - весну встречай.

Птицы ощипываются - к дождю.

Курицы рано садятся на насест - к морозу.

Гуси хлопают крыльями, а свиньи чешутся - к морозу.

Мухи и комары назойливее - к дождю.

Муравьи прячутся - к грозе или сильному дождю.

Кошка крепко спит - к теплу.

Кошка в клубок - мороз на порог.

Кошка скребет - на ветер, на метель.

Снегирь под окном чирикает - ожидай оттепели.

Птицы вьют гнезда на солнечной стороне деревьев - к холодному лету.

Если летом дождь редкий - ожидай грибов.

Російські народні пісні

Спів протяжних лагідних пісень малечі характерні не тільки для нашої культури. Інтуїтивно матері усіх часів і народів використовують цей спосіб встановлення особливого роду контакту з немовлям. Засинаючи під спів матері, дитя поступово розрізняє тональність слів рідної мови. Підростаючи, починає розуміти значення окремих слів, а потім і простий зміст пісні.

Киска, киска, киска брысь!

На дорожку не садись.

Наша деточка пойдет,

Через киску упадет!

Музичний фольклор супроводив російську людину все життя. Над колискою звучить проста пісня, де в уяві майбутнє немовлят заповнені працею в полі, в домі.

Бай, побай, колыбели не качай,

Спи - поспи, поскорей расти!

Вырастешь большой, станешь в золоте ходить…

Будешь жить-поживать, не лениться, работать.

Кажуть, слова, що прозвучали над колискою, мають силу заклинання, заговору. Тому в піснях часто звучить прохання матері позбавити рідне дитя:

От всех скорбей, от всех пакостей,

От злого-человека - супостата.

Своєрідний помічник мами в її постійних турботах - домашній кіт. Із цим образом пов'язаний цілий цикл колискових.

Баю-баюшки-баю,

Баю Верочку мою.

Приди, котик, ночевать,

Мою доченьку качать.

Уж как я тебе, коту,

За работу заплачу:

Дам кусочек пирога

Да кувшин молока.

Уж ты ешь, не кроши,

Больше, котик, не проси.

Часто з проханням приспати маля мами зверталися до голубів - гулі, згадується дитяча колиска - люлька.

На завершення відзначимо, що в російському фольклорі характерним є поєднання колискових з потішками.

Потягушеньки-нарастушеньки,

Роток-говорюнюшки,

Руки-хватунюшки,

Ноги-ходунюшки.

Частушка

Частушка - це коротка, з двох, чотирьох рядків пісенка. На одну мелодію декілька частушок, які ідуть одна за одною. Частушки бувають жартівливі, веселі, грайливі. Їх виконання, як правило, супроводжується ритмічними притопами, дзвінкими криками, але бувають і ліричні, задушевні частушки, їх називають «страдания» (» страдать» - любити). Любов до частушок збереглася і сьогодні. Виконуються в сільській місцевості в самодіяльних колективах та професійними артистами.

Частушки о хохломе

Осень, осень, все сама Я бегу, устали ноги,

Прячет злато в закрома. Чем бы можно дух поднять?

Ну какое это злато - Хорошо бы вдоль дороги

Все сплошная хохлома. Хохлому нарисовать!

Все листочки как листочки, Надою я молока

Здесь же - каждый золотой. И налью котенку.

Красоту такую люди Разрисую хохломой

Называют хохломой! Милую Буренку.

Бабка деда не встречает Хохлома да хохлома,

Бранью или лаской - От нее я без ума.

Целый день горшки рисует И еще немножко

Золотистой краской. От тебя, Тимошка.

Хохлома да хохлома - Не судите меня, люди,

Разукрашу все дома, Чему быть, чему не быть:

А потом всю улицу, Хохлому миленок любит,

Петуха и курицу! Как его мне целовать

Бабка деда до обеда Разрисую хохломой

Заставляла рисовать - Я эту дорожку,

Ведь в красивую посуду Чтобы милый приходил

Щи приятно наливать! Под мое окошко!

Я все небо разрисую, Некрасивый мой миленок

Разрисую хохломой: Вот такие вести.

Пусть все летчики летают Хохломой разрисовала,

Под такою красотой! Стал на первом месте

Я вчера такое видел -

Не расскажешь никому!

Сидит заяц на березе

И рисует хохлому!

Інтонування оповідок і скоромовок здатне підготувати дітей до виконання складніших творів пісенного репертуару дорослого фольклору: ігрових, жартівливих, ліричних пісень. Вже як вершина творчого набутку - участь дітей у постановці театралізованих уявлень і фольклорних свят, що у сукупності включають різні жанри народної пісенної і поетичної творчості - саме там, де діти зможуть застосувати все своє вміння, навички сольного, ансамблевого і хорового народного співу та музикування на музичних інструментах (зокрема на групи народних), виконання ігрових дій, танців і хороводних рухів.

Гра на музичних інструментах як вид музичної діяльності школярів

Гра на музичному інструменті відкриває перед дітьми новий світ звукових фарб, допомагає розвиватися і стимулює інтерес до інструментальної музики.

У процесі гри на музичному інструменті вдосконалюється естетичне сприймання й почуття дитини. Цей вид музичної діяльності для дітей сприяє становленню та розвитку вольових якостей: витримки, наполегливості, цілеспрямованості, посидючості; вдосконаленню психічних процесів - пам'яті, уваги, сприйняття, образного і словесно-логічного мислення. Ознайомлення з назвами інструментів, їх тембрами, спеціальними музичними термінами збагачує активний словник дітей, розвивається їх мова; міцнішає та вдосконалюється дрібна моторика пальців рук. Діти розвивають музичні здібності, тембровий, регістровий, гармонійний слух, почуття ритму, вміння вслухатися у багатопланову і багатоголосну фактуру творів.

Музикування дозволяє розвивати почуття взаємодопомоги до дій товаришів; активізує всіх дітей до сприяння координації музичного мислення та рухових функцій організму, розвиває фантазію і здібності, музичний смак, вчить розуміти й любити музику. У процесі гри на музичному інструменті йде засвоєння нотної грамоти. Граючи, діти краще усвідомлюють пристрій музичних інструментів, розрізняють їх звучання, тембр і входять у новий їм світ музичної абетки.

Гра на музичному інструменті розширює почуттєво емоційний досвід дитини. Неповторне звучання кожного інструмента викликає в дітей певні відчуття. Нерідко ці почуття втілюються у вигадані образи. Музичний інструмент допомагає створювати емоційний зв'язок між світом дитини і світом музики. Нарешті, гра на інструментах створює умови для нормалізації психологічного стану дитини.

Музичні іграшки-інструменти входять у життя дитини - її щоденні ігри, заняття, розваги, відповідають уподобанням дітей і об'єднують у виконавський колектив, впливають на забезпечення всебічного розвитку особистості, мають велике виховне, освітнє значення.

Розмаїття інструментів, застосовуваних у практиці, має одну перевагу. Гра ними передбачає оволодіння дітьми навичок різного рівня складності - починаючи з мимовільних помахувань, постукувань брязкальцями, бубонцями до гри мелодій знайомих пісень із запам'ятовуванням розташування звуків на клавішах, струнах.

Для застосування у роботі музичні інструменти повинні відповідати певним вимогам:

бути добре налаштованими;

мати певний чистий тембр;

бути зручними для дітей із погляду розміру й ваги;

мати просту конструкцію;

бути міцними, придатними для частого використання їх у побуті.

Музикуваня для дітей є цікавою й захоплюючою діяльністю, але потрібно відзначити, що найбільший інтерес у дітей викликає гра на ложках. Їх яскраве оформлення, колоритний звук - усе це приваблює дітей.

Натомість, виконавство на ложках слід розглядати, як модель прояви й становлення музичних задатків дітей, залучення в активну музичну кар'єру.

За допомогою народного інструмента можна не лише виявляти свої емоції, а й керувати. Дитина підсвідомо відчуває, які звуки, тембри, співзвуччя їй подобаються, і не візьме до рук той музичний інструмент, що її дратуватиме.

Емоційний вплив музичного інструмента посилюється, коли дитина, узявши його до рук, хіба що відчуває подих часу, розвитку культури над народом. Граючи на народному музичному інструменті, вона входить в особливий світ емоційних переживань, у якому народжуються образи, навіяні звучанням, історією побутування цього інструменту. Провідниками у цей світ образів можуть бути казки, билини, твори пісенної та поетичної народної творчості, сам музичний інструмент за взірець декоративно-прикладного мистецтва.

Реалізація художніх потреб дітей у процесі музикування на народних інструментах, розвиток їх емоційного сприйняття, музичного слуху і почуття ритму, придбання музичного досвіду - усе це створює передумову активної творчої діяльності дітей і творчості.

Народні музичні інструменти як твори народного прикладного мистецтва допомагають створювати необхідний естетичний настрій, активізуючи дитяче світовідчуття, стимулюючи формування зворотного зв'язку між педагогом й дітьми.

Однією з форм колективної музичної діяльності є гра в ансамблі. Вона стимулює швидший розвиток музичних здібностей і збагачує музичні враження дітей; підвищує відповідальність кожної дитини за правильне виконання своєї партії; допомагає подолати невпевненість, боязкість; згуртовує дитячий колектив. У процесі гри на ложках яскраво виявляються індивідуальні особливості кожної дитини.

Історія виникнення оркестру перегукується з тими далекими часами, коли на Русі ходили бродячі музиканти: гуслярі, гудошники, ложечники, трещіточники та інші. На сільських ярмарках і святах вони веселили народ, і, самі того не усвідомлюючи, долучали його до музичного мистецтва. У перші оркестри входили: гуслі, гудки, ріжки, тріскачки, свистульки, ложки, жужжалки тощо.

…У 30-х рр. сучасності виник перший дитячий оркестр. Він складався з найпростіших ударних інструментів: дзвінків, брязкалець, кастаньєт, бубна, барабана тощо. Цей оркестр дозволив дітям здійснити одне з заповітних їх бажань - «грати музику».

Найпростіший, доступніший - шумовий оркестр. Його можна організувати вже з дітьми молодшого віку, якщо вони вміють ритмічно відтворювати ударами сильні частки тактів, відзначати метр музики. Залежно від характеру твору можна вживати такі інструменти та іграшки, як дзвіночок, брязкальце, барабан, бубон, коробочка, трикутник, рубель, тріскачка тощо. Великого розмаїття інструментів такий ансамбль не вимагає. Важливо підбирати тембри, які виразно підкреслювали б характер музики, елементи зображальності.

Ложки

Простий російський народний інструмент, який є предметом домашнього побуту. Століттями удосконалювалася форма дерев'яних ложок. Часто їх прикрашали традиційним розписом, орнаментом.

Ложки виготовляються головним чином з берези, осини, вільхи, липи. Їх прикрашають різьбою - геометричною або плоскорельєфною (хотківські), розписом (хохломські), вижиганям (в'ятські) з наступним покритям лаком. Використання різних прийомів гри на ложках розширює музичні можливості інструмента, світ звукових фарб.

Якщо потрібно додатковий тембровий колорит і зовнішній ефект, використовують ложки з дзвониками, - які закріплюються на черенці. Широко використовуються у виконавській практиці також ложки-веєра: ложки закріплені на деревянному брусі і по формі нагадують веєр. Зустріч з таким колоритним, яскравим інструментом завжди приносить дітям радість. Вони повинні мати наступні якості: міцні, яскраві за звуком; для гри більш придатні ложки з прямими черенками округлої форми.

Прийоми гри на двох ложках

Удари однією ложкою об другу.

Для цього кладуть одну ложку випуклою стороною до верху на ліву руку (долоню) і, створивши таким чином своєрідний резонатор, б'ють по ній іншою ложкою. Звук нагадує цоканя копит.

«Маятник» - це удари ложкою по ложці, що нагадують рухи маятника. Удар випуклими сторонами ложок або ручкою однієї ложки по випуклій стороні іншої. Ложки можна тримати як у вертикальному положенні, так і в горизонтальному.

«М'ячики» - обидві ложки тримають у правій руці випуклими сторонами одна до одної: одна між першим і другим пальцями, друга - між другим і третім пальцями. На рахунок: один, два, три, чотири - удари ложками по коліну, ложки, як м'ячики, відскакують від коліна. Потім цей прийом ускладнюють.

«Трещітка» - самий поширений виконавчий прийом - ложки ставлять між коліном і долонею лівої руки і виконують удари. Потрібно звернути увагу на удари, які отримуються від доторкання з лівою рукою.

«Плечики» - удар ложкою, яку тримають у правій руці, по долоні лівої руки і по плечі сусіда зліва.

«Коліночки» - ударяють ложками по долоні лівої руки і по коліну сусіда справа.

«Качелі» - удар ложками по коліну і по кісті припіднятої до рівня очей лівої руки з одночасним невеликим нахилом корпусу вліво, вправо. На рахунок «один» - удар по коліну; «два» - напівнахил вліво, удар по ложкам припіднятою лівою рукою; на рахунок «три» - удар по коліну; «чотири» - напівнахил корпуса вправо, удар по припіднятій руці.

«Дуга» - на рахунок «один» - удар ложками по коліну. На рахунок «два» - удар ложками по лікті лівої руки;

«Гліссандо» по колінах. Дві ложки тримають випуклими сторонами одна до іншої в правій руці і виконують ковзаючі удари по колінах.

«Лінієчка» - удар ложками по долоні лівої руки, коліну лівої ноги, п'ятці і полу;

«Сонечко» - удар ложками по долоні лівої руки, поступово піднімаючи руки і обводячи навколо голови зліва на право (виходить коло);

«Круг» - удар по долоні лівої руки, плече лівої руки, плече правої руки, коліну правої ноги;

«Капельки» - одинарні і подвійні удари по колінах, по долонях, і плечам, долоні і коліну, лівому і правому коліну, лівому і правому плечу.

Прийоми гри на трьох ложках

У ліву руку берем дві ложки, у праву - одну. В лівій руці ложку притискають до долоні великим пальцем так, щоб випукла сторона була повернута вгору. А ложку кладем між третім і четвертим пальцями так, щоб випукла сторона цієї ложки ніби «дивилася» на випуклу сторону ложки. Кисть закривають, виходить удар. Після того, як цей момент відпрацьований, грають двома руками. У правій руці тримають одну ложку.

На рахунок «один» виконують «сковзаючий удар» вниз ложкою, яку тримають в правій руці, по ложці лівої руки.

На рахунок «два» - згинання кисті лівої руки, удар зовнішньою стороною ложки по ложці.

На рахунок «три» - повертають долоню лівої руки з двома ложками вниз і виконують ковзаючий удар вгору ложкою правої руки по ручці ложки лівої руки.

На рахунок «чотири» - рух кистю лівої руки, удар випуклими сторонами ложки по ложці.

«Форшлаги» - ковзаючі удари по двом ложкам третьою. Удар можна виконати від себе і на себе.

«Тремоло» - часті легкі удари ложкою правої руки між двома ложками лівої руки. Тремоло можно виконувати з поступовим наростанням сили. Руки рухаються від рівня колін до рівня лівого плеча - «горка». В початковому положенні - долоня з двома ложками опущена вниз. У процесі звучання музичного речення долоня з ложками поступово ніби розкривається і рухається «гірка» у урівні лівого плеча. В кінці речення ліва долоня з ложками повернута вверх і виконується удар третьою ложкою по цим двом.

Ансамбль (франц. ensemble - «разом») - маю на увазі зіграність виконавського колективу, що відрізняється інтонаційною стрункістю звучання й злагодженістю виконання. Ансамблева гра вимагає злагодженості виконання. Ознаками ансамблю є погодженість і співпідпорядкованість. Ідеться про ритмічність і загальної музичної виразності.
Дітей спонукаю прислухатися до своєї гри та гри партнерів, слухати баянну партію (фонограму) і не прагнути заглушати одне одного, намагатися виконати настрій, виражений музикою. Погодженість Їце злитість, одночасність і однаковість виконання. У свою чергу під злитістю прийнято розуміти інтонаційну темброву і динамічну єдність, а під одноразовістю Їєдність ритмічна.

Однаковість припускає технологічну й тимчасову єдність у виконанні різних видів атаки, штрихів, акцентів і т.д. Спільній грі передують індивідуальні заняття з кожною дитиною і гра з'являється невеличкими групами (по 2-3 учня). Звучання ансамблю - різноманітне та цікаве, якщо інструменти грають як усе разом, так і по черзі, сполучаючись один з одним, залежно від характеру музики: чергування різних тембрових барв у кожної частини музичного твору, які найбільш відповідають настрою музики. Для гармонійного звучання змішаного ансамблю потрібна велика попередня робота з дітьми - спочатку індивідуальна, потім з'являється невеличкими групами, ансамблем і, нарешті, у складі оркестру.

Ритмічний ансамбль - це наявність у виконавців здатності якісно зближати індивідуальні оцінки тимчасових співвідношень звуків по їхній тривалості - навичка цілком витримувати тривалість ритмічних часток при одночасному початку й закінченні звучання

Динамічний ансамбль - це здатність виконавців одноразово відтворювати звуки різних динамічних нюансів у спільному музикуванні.
Чутність - характерна риса в придбанні даної навички полягає в тому, що у всіх виконавців різні представлення сили звучання. Тому, важливою задачею в досягненні якості динамічного ансамблю є наявність у виконавців єдиного представлення необхідної динаміки, у тому числі й у випадках її поступової зміни.

Штриховий ансамбль - це можливість виконавців однаково представляти характерні риси штрихів і одноманітно їх відтворювати. Грамотне і вміле застосування штрихів розширює художні можливості ансамблевого виконання, сприяє якісному розкриттю змісту музики. Важливою умовою в досягненні цього ансамблю є одноманітне сприйняття початку (атаки звуку), наступне ведення й закінчення звуку.
До більш витончених особливостей гри в ансамблі відноситься здатність виконавців досягати тембрової злитості.

Знаючи деякі правила інструментування, музичні керівники можуть (з участю дітей), з характеру музики, визначати оркестр, вибирати групи солюючих інструментів, розподіляти, яким інструментам доручити різні елементи фактури (мелодію, акомпанемент, ритмічний малюнок мелодії, сильні частки тактів, акценти, метричну пульсацію).

Склад оркестру, кількість інструментів кожної групи визначається із самої музики: у виконанні народних мелодій залучаються народні інструменти (дерев'яні ложки, баян тощо); для класичної - інструменти, аналоги, які є в симфонічному оркестрі (трикутник, ксилофон, металофон, флейта, гобой). Отже, гра на музичних інструментах є захоплюючим, цікавим видом музичної діяльності дітей. У творах народної творчості закладено великий виховний і розвиваючий потенціал, який розкривається лише в ході систематичної, послідовної роботи з дітьми.

Практичний аспект дослідження

Моя робота як музичного керівника багатогранна. У процесі роботи з дітьми я використовую різноманітні форми, види змісту роботи, однак уся (маю на увазі саме роль і важливе місце музичного керівника в системі взаємодії профільних фахівців як і учасника процесу творення загалом) робота спрямована всебічне і гармонійне розвивання дітей.

Хотілося б зауважити, робота в розвитку музичних здібностей дітей засобами народної інструментальної культури слід розглядати, як один напрям роботи, однак слід сказати, що виконана робота впливає в розвитку дитини в цілому.

Музичні заняття відбуваються у цікавій, захоплюючій формі, кожна дитина бере особисту участь в усіх проявах діяльності, запропонованих на занятті. Зміст і форма проведення кожного заняття старанно продумую, прагну, щоб заняття максимально вирішувало поставлені завдання: освітні, виховні і розвиваючі. Така робота з навчання грі на народних музичних інструментах займає значне місце всієї моєї роботи.

Система роботи спрямована на розвиток дітей, з віком сприйняття звуковисотних, динамічних, виразних тембрових властивостей музичних звуків, виконавчих і творчих здібності дітей.

Розроблена система роботи з навчання дітей грі на музичних (зокрема народних) інструментах будується з урахуванням загальних принципів навчання і виховання дітей (послідовність, облік ведучого виду, облік індивідуальних здібностей на конкретну дитину та інших); методики навчання грі на музичному інструменті; методики роботи з оркестром (ансамблем).

Навчання дітей грі на музичному інструменті здійснюю послідовно:

ознайомлення з інструментом - історія його створення, особливість використання, відзначаю вроду й наспівність, індивідуальність інструмента - цим характеризую виконавчі можливості інструмента; знайомлю з його конструктивними особливостями;

постановка виконавського апарату - корпусу, рук.

Освоєння основних прийомів звуковидобування (розбираємо з дітьми як витягається звук речей чи іншого музичного інструмента - від удару пальців рук, долонь, паличок, внаслідок струшування; тертя - ковзання та інших.);

розвиток виконавчої майстерності - проводиться робота над художньо-виразним, емоційним, музично грамотним і технічно досконалим виконанням музичного твору;

робота над музичним твором (аналіз музичного твору).

У практичній роботі з навчання грі на музичному інструменті (зокрема народному) використовую ігрові прийоми і вправи, дидактичні гри - на розрізнення тембрів музичних інструментів, звуків (за висотою, тривалістю), прийом ритмічної імпровізації; наочне моделювання під час навчання грі на мелодійних музичних інструментах (нотна грамота тощо).

На музичних заняттях пропоную дітям творчі завдання різного рівня складності: від простих звукоподразнень до творів різних за жанром і характерові мелодій.

Творчі завдання дітям пропоную виконати і колективно - шумовий оркестр. Разом з дітьми обговорюємо якими інструментами, в якому темпі, з якими динамічними відтінками краще передати той чи інший образ. Творчі завдання для шумового оркестру пропоную дітям: передача музикою образу (цокіт копит, чарівних падаючих сніжинок). Залежно від характеру образу, який доведеться передати, з дітьми вибираємо певні виражальні засоби.

Таке колективне музикування допомагає дітям глибше відчути і усвідомити особливості виразної мови музики, спонукає до самостійних імпровізацій.

Протягом трьох років веду цілеспрямовану і систематичну роботу у напрямі вивчення народної творчості (як один із напрямів ансамбль ложкарів «Ярмарка»), виховуючи у дітей дбайливе, любовне ставлення до російської культури, народним традиціям: це відбувається у цікавій ігровій формі.

Докладно хочу розповісти про роботу з ансамблем ложкарів.

Створюючи ансамбль з дітьми (кількісний склад до 10 учасників), велику увагу приділяю індивідуальним уподобанням та інтересам, бажанням дітей постановки під час розподілу «ролей» в ансамблі. Гурткові заняття проводжу відповідно до розробленого перспективного плану, 2 рази на тиждень, тривалість цих занять 45 хв.

Гра в ансамблі ложкарів вносить розмаїтість у музичне виховання, допомагає розвитку музичної пам'яті, ритму, тембрового сприйняття, стимулює творчу ініціативу.

У діяльності з ансамблем ложкарів виділяю три етапа.

Первий етап - знайомство дітей із прийомами гри на ложках.

Другий етап - практичне освоєння техніки гри на ложках, ритмічне тренування.

Аналізуючи цей етап, здійснюється розбір музичного твору по партіям: виділяємо з дітьми важкі місця, відпрацьовуємо їх окремо (індивідуальна робота), потім з'єднуємо ці партії. Пояснюю дітям, що в ансамблі ложкарів необхідно всім витрачати час на одному темпі, кожна партія має одночасно на ложках постукувати ритм, одночасно почати працювати і закінчувати музичне відтворення. Для цього проводжу ігри та вправи.

«Оркестр»: діти «грають» - ляскають в долоні; постукують паличками, ложками, притоптують ногою. Можна дати трикутники, тріскачки, барабан, бубон. Ввожу різні ритмічні завдання, використовую картки з ритмічним малюнком, наприклад, прохлопуванння простого ритмічного малюнка знайомої поспівки, потішки, пісеньки - цей ритм потім простукуємо на ложках.

«Музичне відлуння»: простукування ритму - діти повторюють, далі одна дитина простукує ритм - інші повторюють.

Ансамблева гра вимагає злагодженості виконання. Ідеться про ритмічності загальної музичної виразності.

Дітей спонукаю прислухатися до своєї гри та гри партнерів, і прагнути не заглушати одне одного, намагатися відтворювати настрої, виражені музикою.

Спільній грі передують індивідуальні заняття з кожною дитиною і гра з'являється невеличкими групами (по 2-3 людини). Зазвичай заняття з навчання індивідуальної гри й в ансамблі складаються з 2 частин: 1-ша частина - розучування мелодії твору під керівництвом педагога; 2-га частина - робота на старому, знайомому матеріалі над темпом, динамікою, виразністю виконання.

Дітей об'єдную в підгрупи, якщо вони добре освоїли інструменти, вивчили свої партії.

Третім етапом є свята, концерти, розваги. У межах реалізації визначенної мети проводжу музичні дозвілля для дітей - фольклорні ярмарки, театралізовані уявлення та свята, концерти, «Діти для дітей» з участю ансамблю «Ярмарка», конкурси, розроблений цикл батьківських зустрічей, і т.д.; здійснила добірку і систематизацію матеріалу для музичних занять (підібрала репертуар музичних творів як музичних занять, для занять в народному інструментальному гуртку, створено костюми для виступів, оркестрових і ансамблевих концертів тощо). Музикування дозволило розвинути в дітей почуття взаємодопомоги й до дій товаришів; сприяло розвитку координації музичного мислення та рухових функцій організму, фантазії і творчої здібності, музичного смаку, навчило розуміти й любити музику.

Показовим є момент - діти з великим задоволенням, радістю брали участь у музичних концертах, святах, фестивалях та конкурсах. Вважаю, що запропонований матеріал має практичне значення і заслуговує уваги педагогів-спеціалістів, як теоретична консультація та методичний посібник для роботи з розвитку музичних здібностей дітей шкільного віку засобами народної інструментальної культури.

¦ Орієнтовний репертуар ансамблю ложкарів «Ярмарка»

«Светит месяц» русская народная песня.

«Во саду ли, в огороде» русская народная песня.

«Валенка» русская народная песня.

«Кадриль» русская народная мелодия.

«Я на гору шла» русская народная песня.

«Во кузнице» русская народная песня.

«Жили у бабуси» русская народная песня.

«На зеленом лугу» русская народная песня.

«Барыня» русская народная мелодия;

«Матрешки» русская народная песня.

«А я по лугу» русская народная песня.

«Ой, вставала я ранешенько» русская народная песня.

«Утушка луговая» русская народная песня.

Размещено на Allbest.ru