Роль міжкультурного виховання у підготовці вчителів Німеччини

· Аналізи до введених у дію кліпів за додатком спільної пропозиції з метою огляду.

· Узагальнення результатів групи доповідачем чи доповідачкою [22, c. 19].

Приклад відносно сучасної лірики, в жодному випадку не є рецептом. Розглянемо деякі вибрані пункти зразків німецькомовних ліриків дев'яностих років під кут зору міжкультурного діалогічного мовлення.

І План

1. спроби заснування;

2. від відображення до символу;

3. регіональні уподібнення: ліричний текст стосовно Мюнхена

4. німецькомовна лірика: її сполучна функція

5. перспектива

ІІ Послідовність - реферат інтегрованих віршів

· Єва Целлєр: «Що є віршем?»

· Єва Целлєр: «Мій вірш»

· Райнер Мальковські: «Бібліотека замку»

· Вальтер Гельмут Фріц: «Vermeer»

· Ганс Магнус Енценсбергер: «Вулиця Леопольда»

· Людвіг Штайнгер: «Млини молитви»

· Ульріх Шахт: «Біля мертвого моря»

· Дурс Грюнбайн: «Perpetuum Mobile»

· Гіно Чіліно: «Переміна»

· Драгіка Райєіє: «Емігранти»

Даний реферат був зачитаний (представлений) з нагоди зустрічі до сорокаріччя так званої «Теменсварської германістики» у Тімісуарі - Румунія. У тексті оглядової інформації на сучасну лірику дев'яностих років до кінця ХХ століття видавалися (поряд з текстами у вище названій послідовності) журнали цього напрямку, як структурована навчальна допомога [15, c. 24]

Розглянемо нариси та способи дії в творчому плані, базуючись на ліричних текстах.

· Обмін літературно-наукових методів схвалюється; схвалюється, сюди належить демонстрація вибраної навчальної мети.

· Особливо успішною є, наприклад, прогресія від змістового до проблемно зорієнтованого використання до вдумливого фокусування.

· Часто має зміст питання про оптичний аналіз тексту (наприклад: погляди на вірші натуралізму; система Б. Брехта про «Text und Exegese»

· Вибране за відкрито складеними макро - та мікроструктурами.

· Питання про мовне кодування, про частоту слів, рівні вираження.

· У випадку підтвердження правдивості, або фальсифікація особистих переживань.

· Знаходження подій за принципом тез та антитез; принцип групування.

· Дослідження ступеня додатку і співвідношення текст-інтерних та текст-екстерних факторів.

· Припущення, доповнення до назви або заголовку вірша, які по можливості є діалектично підтасовані.

· Створення асоціації основного змісту вірша; ключових висловлювань і заключних понять.

· Доповнення не зовсім завершеного вірша; робота із текстами з пропусками.

· Малюнки, ескізи, реального чи абстрагованого виду завершуються.

· Створення «анти» віршів, які відповідають текстуальному виклику.

· Зв'язок з віршами з метою мовної сенсибілізації.

· Лірика і сучасна історія.

· Вірші, які декламуються за різними концепціями навчання та сприйняття.

· Подавати тексти, як безперервні шрифти на екрані, тобто, як новоствореніі тексти.

· Розв'язувати питання теорії поезії, розміру, ритму, строфи, форми вірша.

· Передавати особливості «ліричного мовлення» декламацією, тобто художнім читанням.

· Турбуватися про «дидактичні ряди» однієї і тієї ж мотиваційної планки (межі).

· Зміна між вільною і керованою дискусією про ліричний текст, або про порівняння тексту. Щодо інших прикладів про роботу з драматичними та епічними текстами - посилатися на спец дидактичний додаток, що базується на емпіричних результатах (в рамках DFG проекту), що частково пов'язаний із роботою за кордоном, саме в публікації книжки «Інтереси літератури» Ганса Шіфеле, Карла Штокера [38, c. 41].

2.3 Інновації у міжкультурному вихованні

У конкурентному суспільстві вступна перервана нитка розмови знову продовжується; співвідношення культур, так як і співвідношення мов викликає позитивне ставлення.

Все таки наявні певні тенденцій розвитку, що вказують і на переваги. Так, наприклад Мюнхенська газета «Abendzeitung» від 23.08.2000 повідомила про далекосхідний аспект ситуації близько до 2008 року під заголовком «Пекін вчить англійською». Китай вчить в боротьбі за ігри 2008 (примітка - Олімпійські) випробувати всі засоби. Так жителям Пекіна у широко рекламованій кампанії було запропоновано вивчати англійську мову, щоб покращити шанси на конкурс столиці [42, c. 123].

На сьогоднішній день вже відбулися різкі обговорення в середині Євросоюзу, про важливість німецької мови, її попит, та використання. Але це також мовна та культурна політика. В кожному разі з усіх цих факторів та фактів випливає, що в процесі підвищення кваліфікації вчителів та доцентів, роботою над мовою, літературою та культурою закордоном, йдеться про дальше існування, про збереження, щонайменше статусу існуючого становища (статусу КВО).

Оскільки потрібна допомога перед усім з боку іноземної мови, а в даному випадку це є німецька мова, як основна, далі німецької як другої мови та німецької як рідної мови. Дидактика перебуває в розпорядженні німецької мови та літератури та є вдосконаленим інструментарієм посередництва і застосування, із сімдесятих років минулого століття.

Від цілей навчання до цілей групового аналізу проходить прямий зв'язок до вузівських дидактичних заходів. Саме вони є вершиною часу, доказом цього є стрімкий розвиток інформації, який диктує недавно розпочата «Цифрова революція». Вона є причиною узгодження з педагогічної точки зору, загальних подій, які стосуються даного питання. Так жоден, із тих хто займається дослідженням подібних питань, не пропустив повз себе, що все це повинно проходити у якомога відкритішій, жвавішій конкуренції з роздумами про віртуальне навчання, так зване «Навчання в кібер-просторі» - «das Studium im Cyberspace» [8, c. 54].

Це, напевно одне із провідних питань сьогоднішнього покоління, коли попередня, така сувора та орієнтована філологія зазнала колосального стрибка до новітніх технологій, тобто до комп'ютера.

Якщо розглядати логічно, то можна стверджувати, що германістика ХХ століття має мало шансів із негативної сторони створити конфліктну ситуацію із переходом до частішого застосування новітніх технологій в філологічному напрямку, тобто зазнати сутички із світом цифр. Зараз перехідний етап підходить до кінця і саме тепер відбувається основний прогрес, основні кардинальні зміни, які в недалекому майбутньому займуть провідне місце при полегшенні роботи філологів.

Коли ми розглядаємо роботи (звичайно тут береться до уваги середній показник) вчених, дослідників, та просто педагогів які працювали в даному напрямку в другій половині ХХ століття та порівнюємо їх із потужними, стрімкими роботами та дослідженнями сьогодення, то ми помічаємо істотну відмінність в їхньому рівні, в їх швидкості та якості проведення. Значна частина такого різкого темпу робіт припадає, безумовно, на допомогу новітніх технологій, їх рівень впливу на процес дослідження величезний. На даному етапі розвитку техніки, штучний інтелект може сам проводити певні дослідження, паралелі, в філологічному напрямку, він може помітити те, що людське око може випустити, бо ми не бездоганні. Саме такі на перший погляд дрібниці можуть спонукати дослідників до нових відкриттів, до виправлення допущених помилок, що дуже часто є перешкодою для просування наукових відкриттів в правильному напрямку [2, c. 211].

Проте, як і у всьому існує «друга сторона медалі». Поглянемо дещо в майбутнє - можна припустити, що через деякий час між значеннями таких слів, як «говори» та «пиши» буде існувати велика прірва, звичайно стверджувати нічого не можна, коли ми говоримо про майбутнє, але більшість вчених сучасності переконані в цьому.

Якщо через спосіб класифікації, через міжнародне цитування, через постійну присутність комп'ютера в дослідженнях чи спостереженнях - будуть направлятися і прийматися в основному англо-мовні джерела та праці. Це через те, що англійська мова є основною мовою при створенні новітніх технологій, а отже автоматично вона являється основною мовою науки. В зв'язку з цим авторські реферати, праці, дослідження також і культурні твори повинні будуть перекладатися на англійську мову [20, c54].

Знання, що виникають кожної секунди потрібно здобувати в якомога більшій кількості. Звичайно, що все знати не можливо, але основи повинен знати кожен. Якщо людина десь в процесі навчання полінувалась та пропустила, а надалі працює у даній галузі науки, то в кінцевому результаті - вона може за це поплатитися. Буває інколи дуже шкода та прикро коли тижні, місяці, чи навіть роки праці зводяться нанівець через незначну помилку, до якої призвела колишня неуважність, чи не бажання вивчити щось грунтовніше. Постає питання, чи не є після цього дипломатичні поїздки по вдосконаленню рівня кваліфікації вчителів та доцентів зайвими? Ми можемо сміливо наголосити «Ні!» Але з позитивною функцією різносторонньої інформації треба робити пропозиції, які є креативнішими ніж попередні. Певні можливості при застосуванні текстів залежать від рівня знань та базуються на компетенції, що стосується вибору [27, c. 45].

Наведемо деякі приклади:

· Цілеспрямованість: Чого необхідно досягти, що створити, чого варто добитися за допомогою тексту?

· Представлення: З яких причин, завдяки яким дидактично-методичним засобам цей текст підходить по смислу, змісту, а також визначити його тематичну дидактичній багатогранність, по якісними критеріями у контакті із дидактичною послідовністю навчання.

· Цільові групи - читацькі інтереси: Якщо запропонований текст представляється доповідачем (при інтенсивному занятті із літератури), або цільовою групою (екстенсивне заняття з літератури), то чи є, при цьому синтез - бажаним, доступним, необхідним?

· Регулювання: У цьому випадку мається на увазі не маніпуляція, скорочення, чи зміна, а питання ступеня складності, тобто чи текст є очікуваним, ймовірним за змістом та образом, чи його застосування та використання є допустимим?

· Передумови для знань: Важливий вплив на цьому етапі мають навчально-психологічна та розвиваючо-психологічна точки зору. На формування кодування, контексту, лексичного складу мови, форми, структури, а також співіснування таких складових мови, як дисципліна, професійний рівень та й сама професія, і найголовніша складова - підґрунтя для засвоєння знань.

· Накопичення: Першопричини цього процесу в залежності від їх значимості (роль, яку вони відіграють) могли б зводитися до лінгвістичного накопичення (утворення) соціокультурної основи тексту, до інформаційно теоретичної точки зору, а також мовлиннєво-педагогічних чинників - комунікативного, країнознавчого та теоретично-знакового.

· Методика навчання: Які саме попередження є необхідними і можуть в майбутньому допомогти долати труднощі? (Важкі слова та поняття, етимологічні тлумачення, розширення, коментарі, підтексти.)

· Розуміння тексту: Під цим поняттям слід розуміти мету - адаптувати та довести складові читання (критично-креативне читання та усне чи письмове читання) до максимально доступного рівня. Тобто створюються спеціальні тексти в яких міститься лише головне та в доступній формі, взяте із оригінального тексту.

· Існує також питання чи структурована допомога в навчанні. Додаткові матеріали, допомога в читанні та розумінні достатньо передбачені та вирішені на належному рівні [30, c. 49].

Наприклад, давно досліджуються університети по всьому світі, спостерігається за рівнем їх оснащення, забезпечення всім необхідним. Візьмемо для порівняння два університети із двох різних частин світу. Це університет Південноафриканської Преторії, який майже нічим не забезпечують, та університет в Вестфалії в місті Гаген. Перший університет існує в дуже важких умовах, держава не виділяє коштів, а власних не вистачає, помітний брак не лише спеціалістів, а й викладачів, про технічне забезпечення годі й казати, але педагоги не опускають руки працюють, як тільки можуть, передають свої знання наступному поколінню. Другий університет - повна протилежність, він оснащений надсучасними технічними засобами навчання, туди поступає найновіша література, про доступ до Інтернету, завдяки якому відкриваються нові можливості можна не згадувати. Навчальний заклад забезпечений провідними педагогами та спеціалістами. І це лише два приклади для порівняння рівності існування навчальних закладів.

Навчання майбутнього стоїть безпосередньо перед електронним навчанням, тобто навчанням, яке буде здійснюватися за допомогою комп'ютера, навіть зараз електронне навчання є девізом сучасного здобуття освіти. Передбачається, що в майбутньому здобуття освіти буде можливим для всіх бажаючих не виходячи з власного помешкання, і буде здійснюватись через інноваційні технології. За перехід до віртуального навчання борються такі провідні інститути як Кембриджу чи Гарварду.

В США вже є багато університетів, інститутів, коледжів, які відомі лише завдяки своїм надпотужним електронним бібліотекам, технологіям, де комунікація здійснюється лише завдяки своїм електронним системам. Коли студент з якихось вагомих причин не в змозі з'явитися в університет, він може відіслати свої роботи електронною поштою, тобто навчання можливе в будь якій формі, яка влаштовує студента. При цьому студентів заохочують дуже низькими цінами на користування електронними мережами, а в багатьох закладах таке користування є безкоштовним. Проте такий перебіг подій проходить далеко не в кожному регіоні та не в кожній країні [23, c. 36].

Від читання до дослідження і запозичення інформації стає дедалі важче зрозуміти протікання навчальних процесів. Саме в країнах третього світу є доцільною і бажаною допомога, якій потрібна культурна і багатокультурна ідентичність її знахідка і поглиблення. Міжкультурні стосунки людей не повинні вичерпатися інтересом, а навпаки розширитися підготовкою короткотривалої та довготривалої доцентури.

Слід очікувати, що пропозиція знань і фактів, яка експортується та супроводжується часововимірювальними тривалими роздумами, станом свідомості як завжди хочеться зрозуміти поняття глобального, поняття зміни свідомості. Оскільки зміни можуть відбутися в будь який момент, то конкурентну ситуацію можна відобразити за допомогою «навчання у кібер-просторі». Для багатьох зараз є принциповим настільки вдосконалити віртуальне спілкування, щоб найближчим часом розпочати масове навчання за допомогою комп'ютера не виходячи з помешкання. Тобто метою є створення робочого місця вдома.

На перший погляд такі можливості заміняють звичний для нас культурний обмін на більш досконалий, позбавляють затрат на культурний туризм. Завдяки, так званому - «віртуальному туризму» можна потрапити будь-коли та в будь-яку частину світу без особливих зусиль та зайвих клопотів, глибше дізнатися про ту чи іншу культуру саме в тому обсязі та напрямку, який нас цікавить. Проте обмін вчителями, доцентами та студентами, при цьому, є зайвим, що звичайно дуже шкода. І на сам кінець відбувається відмова від обміну власними думками й досягненнями, відбувається припинення звичайної, природної комунікації між людьми [19, c. 24].

Сьогодні постає питання можливості ще раз все детально обдумати перш ніж переходити до такого виду навчального процесу, хоча він остаточно прийде ще не дуже швидко, бо в багатьох місцевостях діти та підлітки ще навіть не бачили «славнозвісного» комп'ютера. І хтозна можливо це й на краще?

Висновки

Досвід Німеччини цікавий для України, на наш погляд з таких причин:

- по-перше, з кожним роком все більша кількість українців продовж тривалого часу працює за межами держави, в тому числі і в Німеччині;

- по-друге, Україна є багатонаціональною державою і тому інтеркультурна спрямованість освіти, характерна для Німеччини, може бути при певних застереженнях використана і у нас.

Зважаючи на результати нашого дослідження ми прийшли до наступних висновків:

Проблема міжкультурного виховання на сьогоднішній день дуже актуальна, а особливо для Німеччини.

Зроблено першу спробу провести порівняльний аналіз ролі міжкультурного виховання у підготовці вчителів як Німеччини так і за кордоном. При цьому вказано на досить високу значимість німецької мови і літератури, передусім у не німецькомовних державах.

Міжкультурними є всі ті зв'язки, в яких своєрідність і незвичайність, ідентичність і відмінність, стандартність і новизна координуються із середини, тобто проходить централізоване координування. Особливе місце при цьому відводиться визначенню поглядів, почуттів і розуміння.

Результати міжкультурного виховання підготовки вчителів Німеччини, безперечно, залежать від внутрішньокультурних та міжкультурних зв'язків.

Прямий зв'язок довузівських дидактичних заходів проходить від цілей навчання до цілей групового аналізу. Саме він є вершиною, а доказом цього є стрімкий розвиток інформації, який диктує недавно розпочата «Цифрова революція». Вона є причиною узгодження з педагогічної точки зору загальних подій, які стосуються даного питання. Так жоден, із тих хто займається дослідженням подібних питань, не пропустив повз себе, що все це повинно проходити у якомога відкритішій, жвавішій конкуренції з роздумами про віртуальне навчання, так зване «Навчання у кібер-просторі» - «das Studium im Cyberspace».

Питання структурованої допомоги під час навчання у педагогічних закладах різного рівня існує вже давно та вирішується на достатньо ефективному рівні. Проте, на теперішньому етапі цілковите його вирішення практично не є реальним. Тобто рівність в постачанні будь-яких засобів навчання по всьому світі не можлива.

Обов'язковим завданням німецької школи повинно стати сьогодні виховання школярів, які належать до різних народностей, позитивного ставлення один до одного, та до так званих «чужих», тобто дітей інших національностей. Завданням німецьких освітян є прослідкувати, що саме переймають, та що залишають після себе діти іноземців, що перебули на постійне місце проживання в Німеччину.

Ми простежили становлення інституціалізації для міжкультурного виховання в педагогіці; проаналізували цілі та ідеї педагогічної освіти для міжкультурного виховання; дослідили соціальну сферу шкільного міжкультурного виховання.

Zusammenfassung

Unserer Ansicht nach ist die Erfahrung Deutschlands fur die Ukraine interessant aus folgenden Grunden:

- erstens, von Jahr zu Jahr arbeiten mehr und mehr Ukrainer eine lange Zeit im Ausland, darunter in Deutschland;

- zweitens, die Ukraine ist ein multinationaler Staat, darum ist die fur Deutschland typische interkulturelle Bildungsrichtung unter bestimmten Bedingungen bei uns benutzt.

Unseren Forschungsergebnissen nach kamen wir zu folgenden Schlussfolgerungen:

Das Problem der interkulturellen Erziehung ist heutzutage sehr aktuell, und zwar fur Deutschland. Die Aufgabe der deutschen Lehrer besteht darin, um zu bemerken, was erlernen und was lassen die Kinder der Auslander, welche zu standigem Wohnort nach Deutschland gekommen sind.

Es ist den ersten versuch der Vergleichanalyse der Bedeutung der interkulturellen Erziehung bei der Lehrervorbereitung in Deutschland und im Ausland gemacht. Es ist die gro?e Bedeutung der Deutschen Sprache und der deutschen Literatur hingewiesen, vor allem nicht in deutschsprachigen Landern.

Interkulturelle sind alle Beziehungen, in welchen Eigenartigkeit und Semantik, Identitat und Unterschied, Standart und Neuigkeit aus Innen koordiniert werden, das hei?t eine Zentralkoordinierung. Die wichtigste Rolle spielen dabei die Bestimmung von Ansichten, Gefuhlen und Verstandnissen.

Die Ergebnisse der interkulturellen Erziehung der Lehrerausbildung in Deutschland hangen von interkulturellen und zwischenkulturellen Beziehungen ab.

Von den Lehrzielen zieht sich eine gerade Verbindung bis zu didaktischen Ma?nahmen. Gerade sie ist eine Spitze und als Hinweis dazu ist eine hohe Informationsentwicklung, die vor kurzem angefangene «Digital Revolution» diktiert. Der padagogischen Ansicht nach ist als Grund der Koordinierung aller dieser Frage bezuglichen Ereignissen. Keiner von der diesen Fragen Erforschenden ist nicht gleichgultig, dass all das in einer offenen, lebhaften Konkurrenz mit Uberlegungen um das virtuelle Studium geschehen muss.

Die frage der Struktureller Hilfe bei den padagogischen Lehranstalten existiert schon eine lange Zeit und wird auf dem wirksamen Niveau gelost. Voll und ganz ist aber heutzutage ihre Losung praktisch unmoglich.

Die Erziehung der Schuler, die zur verschiedenen Nationalitaten gehoren, positive Verhaltung einen zu anderem, und zu so genannten «Fremden», soll als eine Hauptaufgabe der Deutsche Schule sein.

Wir haben Institutionalisierung der Ausbildung fur interkulturelle Erziehung in der Lehrerbildung betrachtet; Ziele und Ideen der Lehrebildung fur interkulturelle Erziehung analisiert, und den sozialen Bereich der interkulturellen Erziehung der Schuler erforscht.

Список використаної літератури

1. Латишна Д. І. «Педагогіка міжкультурного спілкування». - М., Гардаріка, 2004. - 320 с.

2. Тхоржевський Д.О. «Система виховання національної самосвідомості учнів загальноосвітніх шкіл». - К., 1999. - 296 с.

3. Auernheimer G.: Einruhrung in die interkulturelle Erziehung. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft 1990.

4. Aurelio P.: Zukunftschance Lernen. Club of Rome: Bericht fur die 80er Jahre. Wien: Goldmann 1981.

5. Baur R.: Interkulturelle Erziehung und Zweisprachigkeit. Band 15 der Reihe «Interkulturelle Erziehung in Praxis und Theorie». Baltmannsweiler: Schneider Hohengehren 1992.

6. Borrelli М.: Interkulturelle Padagogik. Positionen - Kontroversen - Perspektiven. Band 4 der Reihe «Interkulturelle Erziehung in Praxis und Theorie». Baltmannswetler: Schneider Hohengehren 1986.

7. Borrelli М.: Zur Didaktik interkultureller Padagogik. Teil I. Band 13 der Reihe «Interkulturelle Erziehung in Praxis und Theorie». Baltmannsweiler: Schneider Hohengehren 1992.

8. Bruck P.: Inlerkulturelle Entwicklung und Konfliktlosung. In: Luger Kurt u.a.: Dialog der Kulturen. Wien: Osterreichischer Kunst - und Kulltirverlag 1994.

9. Bundeszentrale fur politische Bildung: Lernen fur Europa. Neue Horizonte der Padagogik. Arbeitshilfen fur die politische Bildung. Bonn 1994.

10. Bundeszentrale fur politische Bildung: Interkulturelles Lernen. Arbeitshilfen fur die politische Bildung. Berlin 1999.

11. Eberhard I., Knobloch P.: Life. Ideen und Materialien fur interkulturelles Lernen. Hrsg. von der BMWAG, Munchen 1997.

12. Friedrich Jahresheft XIII: «Spielzeit. Spielraume in der Schulwirklichkeit». Erhard Friedrich Verlag, Seelze 1995.

13. Glumpler E. u.a.: Mit Aussiedlerkindern lernen. Braunschweig 1993.

14. Goethe-Institut (Hrsg.): Aspekte einer interkulturellen Didaktik. Dokumentation eines Werkstattgesprachs des Goethe-Instituts Munchen 1987.

15. Holscher P.: Interkulturelles Lernen. Projekte und Materialien fur die Sekundarstufe I. Frankfurt/M.: Cornelsen l994.

16. Hunfeld H.: Die Normalitat des Fremden. 24 Briefe an Sprachlehrerinnen und Sprachlehrer. Koln: Durr + Kessler 1997.

17. Kiedaisch P.:Lyrik nach Auschwitz? Adorno und die Dichter. Stuttgart: Reclam 1998.

18. Knobloch J.: Lesen im Rausland. Literatur gegen Rechts. Freiarbeitskartei, Texte und i Projekte. Lichtenau: AOL 1994.

19. Kopf Gerhard (Hrsg.): Neun Kapitel Lyrik. Paderborn: Schoningh 1984.

20. Maletzke G.: Interkulturelle Kommunikation. Zur Interaktion zwischen Menschen verschiedener Kulturen. Opladen: Wcstdeutcher Verlag 1996.

21. Nitzschke Volker (Hrsg.): Multikulturelle Gesellschaft, multikulturelle Erziehung? Stuttgart: Metzlcr 1982.

22. Pommerin-Gotze, Gabriele Jehle-Santoso, Berhard Bozikake-Leisch, Eleni (Hrsg.): Es geht auch anders! Leben und Lernen in der multikulturellen Gesellschaft. Frankfurt/M.: Dagyeli l992.

23. Rein, Kurt: Freundesgaben: Fremdes in Deutschland: Interkulturelle Erziehung: Versuch einer Begriffsabklarung. In: Franz, Kurt/Pointner, Horst (Hrsg.): Interkulturalitat und Deutschunterricht. Festschrift zum 65. Geburtstag von Karl Stocker. Neuried: ars una 1994, S. 23-38.

24. Rein K.: Interkulturelle Erzihung. Versuch einer Begriffsabklarung. In: Franz Kurt Pointner Horst. (Hrsg.): Interkulturalitat und Deutschunterricht. Festschrift fur Karl Stocker. Neuried: ars-una 1944. S.23-38.

25. Schiefele H., Stocker K.: Litheratur-Interesse, Ansatzpunkte einer Litheraturdidaktik Weinheim, Basel: Beltz 1990.

26. Staatsinstitut fur Schulpadagogik und Bildungsforschung Munchen (ISB) (Hrsg).: Miteinander und voneinander lernen. Handreichungen fur den interkulturellen Unterricht.

27. Stocker K.: Auslendische Deutschlehrer an deutschen Gymnasien. Modell einer Ausbildung. Munchen: Huebero. J. 1969

28. Stocker K.: Begegnung mit ausgewahlten Beispielen deutschsprachiger Lyriker der 90er Jahre im Zeichen des Interkulturellen Dialogs. In: Nubert, Roxana (Hrsg): Temeswarer Beitrage zur Germanistik. Bd. Temeswar (Rumanien): Mirton 1997, S. 216 - 223.

29. Stocker K.: Die dramatischen Formen in didakliseher Sicht. Donauworth: Auer 1979.

30. Stocker K.: Die mediale Gratwanderung zwischen Medienkultur und Literatur. In: DaF (Deutsch als Fremdsprache) in Argentinien (Buenos Aires) 1995, Nr. 4., S. 9 - 12.

31. Stocker K.: Ein didaktisches Medienprojekt zu Aspekten deutscher Exilliteratur 1933-1945 - als Beitrag zur Oral History. In: Durzak, Manfred/Laudenberg. Beate (Hrsg.): Literatur im interkulturellen Dialog. Festschrift zum 60. Geburtstag von Hans-Christian v. Nayhauss. Bern u.a.: Lang 2000.

32. Stocker K.: Literatur der Moderne im Deutschunterricht. Konigstein Scriptor 1982.

33. Stocker K.: Literaturdidaktik. In: Stocker, Karl (Hrsg.): Taschenlexikon der Literatur und Sprachdidaktik, 2. Aufl., Frankfurt/M.: Scriptor, 1987. S. 224-264.

34. Stocker K.: Lyrik zwischen den Kulturen - Annakutty (Indien): «Eindrucke». In: Kiefer. Klaus H. u.a. (Hrsg.): Das Gedicht behauptet sein Recht. Frankfurt - M.: Lang 2001. S. 279-286.

35. Stocker K.: Menschen wie wir. Photographien und Impressionen. Begleitband zur Ausstellung, Hrsg. von Dietz-Rudiger Moser. Munchen: Ehrenwirth 1992.

36. Stocker K.: Praxis der Arbeit mil Texten. Zur Behandlung von Texten der Gebrauch - und Alltagssprache. 3. Aufl. Donauorth: Auer 1977.

37. Stocker K.: Spielfilm im Unterricht. Annaherung der anderen Art: Das Leben ist schon. In: Medienzeit aktuell. Inlormationszeitschrift zur Medienpadagogik 2000. H. 2, S. 28 - 30.

38. Stocker K.: Vom Lesen zum Interpretieren. Texte. Anleitungen. Beispiele fur den Deutschunterricht. Frankfurt - M.: Scriptor l988.

39. Stocker K.: Wege zum kreativen interpretieren: Lyrik. Sekundarbereich. Baltmannsweiler: Schneider Hohengehren 1993.

40. Stocker K.: Zukunftsaspekte einer erlebnishaft bestimmten Vermittlung deutschsprachiger Literatur im Ausland. In: Ensberg, Claus u.a. (Hrsg.): Deutschunterricht: Zugang zum Lernenden finden. Festschrift fur Otto Schober. Braunschweig: Westermann 2000, S. 155 - 165.

41. Stocker K.: Zur Frage der Kooperation: Lehrerforbildung und Hochschule Beobachtungen - Erfahrungen - Anregungen. In: Akademie fur Lehrerfortbildung Dillingen (Hrsg.): Didaktik - Organisation - Reflexion. Akademiebericht Nr. 67, Dillingen 1983. S. 121 - 126.

42. Tuschik J.: Morgen Land. Neueste deutsche Literatur. Frankfurt - M.: Fischer Taschebuch 2000.