Формування цінностей засобами художньої літератури у дітей старшого дошкільного віку

Байки - короткі оповідання повчального змісту, на початку або ж в кінці котрих має бути сформульований висновок чи головна повчальна думка - мораль. Однією з головних особливостей байки є алегорія - зображення одних предметів через інші. Тому персонажами байок виступають тварини, рослини, іноді люди. Жодну байку не можливо уявити без комізму і сатири. Діти легко засвоюють повчальний зміст, навчаються ставитись з гумором до життєвих подій, формується позитивне світосприйняття.

Поезія посідає важливе місце в житті дитини не тільки тому, що це один з найефективніших засобів засвоєння мови свого народу, смислової систематизації слів, а передусім як спосіб задоволення нагальної потреби інтелектуального і духовного зростання особистості, засвоєння моральних норм та правил, способів дій у різноманітних ситуаціях, емоційного розвитку. Жартівливі вірші сприяють розвитку почуття гумору. Рима віршів, їх мелодійність збуджують емоції дитини, роблять її сприйнятливішою до закладеного в цих творах змісту

Отже, художня література відіграє вагому роль у процесі формування цінностей, гуманних почуттів. Вона активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її емпатійність, емоційність. Забезпечує розуміння і прийняття моральних норм як єдиних правильних варіантів поведінки. Художне слово призводить до великих змін в емоційній сфері дитини, сприяє появі живого відгуку, змінює відношення до речей, перебудовує суб'єктивний світогляд. Необмежені можливості формування моральних цінностей та емоційного розвитку мають такі перлини народної творчості, як казки, байки, прислів`я, вірші та ін. У творах фольклору через його героїв яскраво постає ідеал українського виховання: здорова, гуманна, культурна, щаслива людина; вільна, оригінальна та неповторна особистість. Занурюючись у казковий світ, дитина занурюється у глибини своєї душі, вчиться оволодівати цим підсвідомим простором. Повернувшись до реального світу, вона почувається впевненіше, починає усвідомлювати власну спроможність упоратися з очікуваними труднощами. Байки тактовно висміюють негативні якості характеру, навчають ставитись з гумором до життя, містять повчальний зміст. Поетичні твори мають велику силу впливу на емоційний розвиток, та засвоєння ціннісних орієнтацій.

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ

Отже, на першому етапі нашого дослідження ми здійснили аналіз метолодогічної літератури та дослідили генезис поняття «цінності» у педагогіці, психології та філософії, особливості їх формування у дітей та роль художньої літератури у цьому процесі.

У педагогіці цінності виступають як моральний принцип виховання, як умова для формування моральних відносин між вихователем і вихованцями, як засіб розвитку інтелектуальної культури. З психологічної точки зору на цінностях будується механізм регуляції життєдіяльності. Для філософських наук цінності - об'єкти інтересів особистості, що дозволяють усвідомити буття.

Формування цінностей у дошкільників значно відрізняється від формування цінностей у дорослих та має ряд своїх особливостей. Вагому роль у формуванні цінностей у дошкільників відіграє дорослий, який є не тільки прикладом для наслідування у якого дитина копіює шаблони поведінки, а й організатором виховного процесу. Ціннісні орієнтаці дошкільника визначаються свідомо та підсвідомо, формуються в ході набуття особистого досвіду. Більш ефективно здійснюється формування цінностей за умови створення змістовного, емоційно-позитивного та виховуючого середовища. Особливе значення для засвожння цінностей має емоційне забарвлення.

Серед усіх засобів ефективним у формуванні цінностей дослідники визначають емоційну активність та художню літературу. Художня література активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її емпатійність, емоційність, забезпечує розуміння та приняття моральних норм як єдиних вірних варіантів поведінки. Художнє слово призводить до змін у емоційній сфері дитини, сприяє появі живого відгуку. У творах народного фольклору через його героїв яскраво постає ідеал національного виховання: здорова, розумна, духовна, гуманна, культурна, щаслива людина; вільна, оригінальна та неповторна особистість.

Підсумовуючи сказане можна стверджувати, що художня література відіграє вагому роль у формуванні цінностей у дошкільників.

РОЗДІЛ ІІ. ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЦІННОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

2.1 Діагностика розвитку цінностей у старших дошкільників

Метою нашої роботи було теоретично обґрунтувати та систематизувати педагогічні умови формування цінностей у старших дошкільників засобами художньої літератури. Для реалізації цієї мети ми організували експериментальну роботу, у якій взяли участь 30 дітей старшого дошкільного віку (Див. Додаток А). Дослідницька робота проводилася в ДНЗ № 23 «Берізка» м. Рівного і складається з трьох етапів експерименту: констатувальний, формувальний і контрольний.

Під час констатувального експерименту ми визначали початковий рівень сформованості емоційно-ціннісної сфери та розвитку цінностей у дітей та провели дослідження в спеціально визначених групах дітей старшого дошкільного віку (контрольній та експериментальній).

Метою констатувального експерименту було визначити сформованість моральної свідомості, ціннісних орієнтацій, та встановити рівень розвитку цінностей у дітей. Для цього ми використовували методи бесіди з батьками; опитування дітей «Твій ідеал» та «На якого героя ти хочеш бути схожим?» для встановлення пріоритетних для дітей цінностей, розуміння моралезнавчих понять, якостей характеру; дослідження особистісних ціннісних орієнтацій з допомогою модифікованої методики М. Рокіча.

На початку нашої роботи ми провели індивідуальну бесіду з батьками дітей з метою виявити шляхи надходження до дітей моралезнавчої інформації. Ми виділили такі шляхи, як ЗМІ, близький соціум, книги, заняття. В ході бесіди ми задавали батькам питання які, поділили відповідно до шляхів надходження інформації.

Близький соціум: «Ви, чи хтось з вашої родини пояснює своїй дитині правила поведінки?», « Чи розповідаєте Ви, чи хтось з Вашої родини про цінності, такі як життя, здоров'я, любов, справедливість?» .

Книги: « Чи читаєте Ви дітям? Які книги і як часто?», « Читаючи книги зупиняєтесь на моральному змісті, пояснюєте вчинки героїв, правила поведінки висвітлені в творах?»,

ЗМІ: « Ви контролюєте зміст телевізійних програм, які переглядає Ваша дитина?», « Обираючи програму чи мультфільм для перегляду Вашою дитиною, ви враховуєте моральний зміст, якості героїв, головні цінності?»,

Заняття: « Чи розповідає Вам дитина, про які цінності, моральні норми вона дізналась на заняттях? Які і як часто?» «Як вважаєте, звідки Ваша дитина отримує більше інформації морального змісту: від Вас, вихователя, книг чи ЗМІ?».

Підсумовуючи результати ми обраховували який шлях надходження інформації отримав більшу кількість стверджувальних відповідей. В результаті 40% дітей експериментальної групи отримують моралезнавчу інформацію від близького соціуму, 26,6% дітей з книг, 26,6 %з занять, та 6,8% зі ЗМІ. Діти контрольної групи більше моралезнавчої інформації отримують також від близького соціуму 33,0%, книг - 33,0%, на заняттях 20,6% та 13,4% від ЗМІ (Див. Рис. 1)

Отже, ми бачимо, що діти більше моралезнавчої інформації отримують від сім'ї та книг, і в констатувальній групі ці шляхи знаходяться на одній позиції, що підкреслює роль художньої літератури в отриманні моралезнавчої інформації, в тому числі і про ціннісні категорії. Не можна не зауважити високий показник отримання інформації на заняттях, що свідчить про систематичну і досконалу роботу вихователів в напрямку емоційно-ціннісного розвитку та духовного виховання.



Рис. 1 Джерела надходження моралезнавчої інформації до дітей

Щоб визначити перелік цінностей, які діти вважають пріоритетними ми провели бесіду «Твій ідеал», під час якої ставили запитання про улюбленого героя і за які якості дитина вважає його таким. Бесіда проводилась індивідуально з кожною дитиною. Кожній дитині пропонувались такі запитання: «Хто твій улюблений герой? Звідки він?Чому він твій улюблений? Чим він тобі подобається? Чим ти хочеш бути на нього схожий?»

Результати дослідження занесені в таблицю ( Див. Додаток Б). Опрацювавши результати ми виявили, що і в експериментальній групі 39,6% дітей улюбленими героями вважають героїв літературних творів, та 60,4 % супергероїв мультфільмів та кіно. Результати контрольної групи мають не значні відмінності - 42,8% обрали улюбленими літературних героїв, та 57,2% - героїв мультфільмів і кіно. (Див. Рис. 2) .

Найчастіше серед літературних героїв діти обирали Білосніжку, Кирилу-Кожум'яка, Русалочку та Попелюшку, а серед героїв ЗМІ перевагу надали Рапунцель, Добрині-Нікітічу,Людині-павуку, Залізній людині, Русалочкі.



Рис. 2 Результати бесіди «Твій ідеал»

При аналізі відповідей ми звернули увагу на моральні якості та цінності, які вказували діти, аргументуючи свій вибір героя. Пріоритетнішими діти вважають героя, який добрий, допомагає іншим, сильний та хоробрий, має привабливу зовнішність чи одяг. Деякі діти вказували і на інші якості. Наприклад, Задорожна Лєра героєм обрала лисичку за хитрість та розум; Саєнко Вікторія вказала на героїню нового мультфільму Відважну за порятунок мами, яка перетворилась на ведмедя. Проте дівчинка не зауважує, що саме поведінка героїні призвела до цього; Козльонкова Анна обрала героїнею Русалочку за любов до природи, океану, хороше ставлення до рибок, що свідчить про наявні екологічні цінності. Більшість хлопців обираючи героя звертали увагу на матеріальну сторону (крута машина, багато зброї, плащ, що дозволяє літати), проте часто вказували, що вони допомагають та рятують людей, демонструючи гуманістичні цінності. Проте, на відміну від дівчаток, лише декілька хлопчиків обрали своїм улюбленим саме літературного героя, більшість обирала героїв ЗМІ.

Під час бесід з дошкільниками ми дізнались, що їхні моральні знання структуруються на рівні ознак та понять. На запитання «Чому він твій улюблений герой?» досить часто діти відповідали, пояснюючи свій вибір з позиції сили або сміливості: «Нікого не боїться», «Усіх перемагає»; з позиції добробуту: «Він має машину, гарний костюм», «Купує сукні» тощо.

Таким чином, ми бачимо, що більшість дітей обрало героїв ЗМІ, що свідчить про те, що в дошкільному закладі та сім'ї не часто використовують художню літературу. Дітям розповідають казки, обговорюють їх моральний зміст, поведінку та вчинки героїв. Саме тому більшість дітей обираючи героя керувались гуманістичними, естетичними і навіть екологічними цінностями. Однак яскраві, динамічні мультфільми захоплюють дітей красивими, відважними героями і потужно впливають на них, залишаючи в свідомості яскравий образ. Оскільки у дітей наочно образне мислення, і недостатньо розвинена уява, то діти легше та краще сприймають зміст мультфільму ніж прослуханої казки. Тому при створені програми необхідно врахувати ці результати, та унаочнити процес використання художньої літератури.

Під час бесіди ми виявили, що діти часто використовують моралезнавчі поняття, і для того, щоб встановити рівень їх розуміння ми провели опитування. Воно включало в себе такі питання :

1 Кого ти вважаєш добрим?

2 Кого ти вважаєш злим?

3 Що таке дружба?

4 Яку людину ми називаємо чесною?

Результати занесені в таблицю (Див. Додаток В). Оцінюючи результати ми враховували яку кількість точних відповідей дали діти :

0-2 відповіді - діти мають труднощі у розумінні понять;

3-4 - добре орієнтуються в моральних поняттях;

5- точно розуміють поняття.

Опрацювавши результати ми виявили, що 26,4% дітей експериментальної групи найбільш точно відповіли на питання, 59,4 % дітей іноді не могли пояснити одне чи декілька понять, і 14,2 % дітей мали значні труднощі або не змогли відповісти. У контрольній групі точно відповіли на питання 33,3% дітей, деякі неточності у відповідях мали 46,2% та 20,5% не змогли відповісти або відповідали не вірно (Див. Рис. 3 ).

Рис. 3 Результати опитування

У відповідях хорошим діти вважали того, хто посміхається, добрий, дружить з іншими, не ображає дітей, слухається, іноді з позиції користі - ділиться чимось, щось дає, щось приносить. Задорожна Лера хорошою вважає себе, за допомогу батькам, а Ніжник Анна, Танасієнко Настя, Коновалова Катерина, Зубатенко Владислав вважають такими своїх близьких.

Злим діти вважали поганого, непривітного, крикливого, інколи когось з батьків - Базилєв Артем. Ніжник Аня вказала, що таким інколи на неї буває злий тато, проте зазначила що він хороший.

Поняття дружби діти асоціюють з часто повторюваною вихователем фразою « діти, грайтесь дружно», і вказували що дружба це гра з іншими дітьми, лише декілька дітей вказали, що друг повинен допомагати, берегти секрети, дітились іграшками і цукерками.

Поняття чесність виявилось для дітей найскладнішим. Більшість дітей чесною вважали тільки людину, яка говорить правду. На чесний розподіл, дотримання обіцянок, не зідйснення крадіжок вказали декілька дітей. Нанівський Денис чесним вважає того, хто каже правду мамі.

Отже, порівнявши дані ми бачимо, що у обох групах більша кількість дітей добре розуміють моралезнавчі поняття, розуміють значення таких цінностей як любов, чесність, дружба, і найменша кількість має труднощі.

Наступною ми використали адаптовану методику дослідження ціннісних орієнтацій М. Рокіча, яка базується на процедурі прямого ранжування списку цінностей. Науковець розділяє цінності на два класи : термінальні (18 цінностей серед яких здоров'я, любов, друзі та ін.) та інструментальні ( 18 цінностей серед яких чесність, чуйність, вихованість, почуття гумору). У ході дослідження ми зіткнулися з необхідністю спростити методику та зробити її доступною сприйняттю та розумінню дітей дошкільного віку. Тому ми не ділили їх за традиційним розподілом цінності-цілі і цінності засоби, а обрали найзрозуміліші та найближчі дітям цінності і поєднали їх у шість блоків : життя, здоров'я та краса; праця; дружба, гра та спілкування; доброта, турбота і любов; сім'я, людина; батьківщина.

Дослідження розпочиналося з того, що досліджуваній дитині пропонувався набір карток з зображеннями цінностей, один блок цінностей - одна картка. Спочатку разом з дослідником дитина розглядала кожну картку і називала зображену на ній цінність, обговорювала її значення відповідаючи на питання. ( Наприклад :«Подивись, що тут зображено? Як ти думаєш, що це означає? Чи важлива для людей дружба? Навіщо вона потрібна? З ким ти хочеш дружити? Чому?» ). Потім від неї вимагалось розкласти їх в порядку значущості самостійно. ( «Вибери що для тебе найважливіше. Чому? А тепер вибери, що найважливіше для тебе, серед тих що залишились.») .

Результати дослідження зображеня у Таблиці 2.1. і Таблиці 2.2.

Таблиця 2.1

Результати дослідження ціннісних орієнтацій дітей експериментальної групи

№	Номер дитини Цінність	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Людина	6	3	3	3	2	4	4	2	6	3	3	3	5	2	4
2	Життя, здоров'я	2	4	1	2	1	5	3	5	5	4	2	8	4	4	5
3	Краса	7	5	4	6	5	6	2	4	2	6	4	6	2	3	6
4	Дружба, гра та спілкування	4	1	5	1	3	2	1	6	3	2	5	1	6	6	3
5	Праця	5	6	7	5	7	8	8	7	4	8	8	7	8	7	2
6	Доброта, турбота та любов	1	7	6	4	6	1	5	1	7	7	1	5	3	5	1
7	Сім'я	3	2	2	7	4	3	6	3	1	1	6	2	1	1	8
8	Батьківщина	8	8	8	8	8	7	7	8	8	5	7	4	7	8	7

Таблиця 2.1.2.

Результати дослідження ціннісних орієнтацій дітей контрольної групи

№	Номер дитини Цінність	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Людина	6	3	3	3	2	4	4	2	6	3	3	3	5	2	4
2	Життя та здоров'я	2	4	2	2	3	5	3	5	5	4	2	8	4	4	1
3	Краса	7	5	4	6	5	6	2	4	2	6	4	6	2	3	6
4	Дружба, гра та спілкування	4	1	5	1	1	2	6	6	1	2	5	2	1	6	3
5	Праця	5	6	7	5	7	8	8	7	4	8	8	7	8	7	2
6	Доброта, турбота та любов	3	7	6	4	6	1	5	1	7	7	1	5	3	5	5
7	Сім'я	1	2	1	7	4	3	1	3	3	1	6	1	6	1	8
8	Батьківщина	8	8	8	8	8	7	7	8	8	5	7	4	7	8	7

У експериментальній групі дослідження ціннісних орієнтацій дітей свідчать, що на перше місце 33,3% дітей обирали доброту, турботу та любов, 26,6% дітей віддали перевагу дружбі, грі та спілкуванню, 26,6% такі цінності як сім'я, людина, та 13,5 % обрали життя, здоров'я та красу. Жодна дитина не обрала на перше місце працю і батьківщину. У контрольній групі схожі показники. Більшість дітей на перше місце обирали сім'ю, людину - 40,0%, дружбу, гру та спілкування обрали 33,3%, доброту, турботу та любов вибрали 20,0% дітей та одна дитина обрала життя, здоров'я та красу - 6,7%. Аналогічно експериментальній, жодна дитина контрольної групи не обрала на перше місце працю та батьківщину ( Див. Рис. 4)

Рис.4 Результати ранжування цінностей

Отже, ціннісних орієнтації обох груп є подібними. Діти надають перевагу таким цінностям як життя, здоров'я та краса; дружба, гра та спілкування; доброта, турбота та любов; сім'я, людина; батьківщина, хоча рейтинг вибору за першим місцем у обох групах відрізняється. У обох групах жодна дитина не обрала на перше місце такі цінності як праця та Батьківщина. Відповідно до класифікації Н. Щуркової за найважливішими для людини цінностями, праця знаходилась на четвертому місці. Ми не можемо назвати такий вибір вкрай негативним, адже хоч ці цінності є дуже важливими вони не можуть бути на першому місці ціннісних орієнтацій особистості, тим більше в дошкільників, в яких праця як діяльність знаходиться на стадії розвитку. Проте, ми звернули увагу, що жодна дитина не вказала на їх важливість. Діти пояснювали свій вибір тим, що тільки вони залишились, і інших карток не має.

Таким чином, проаналізувавши результати констатувального експерименту ми виявили, що більше моралезнавчої інформації діти отримують від близького соціуму та книг. Тому, при виборі улюбленого героя більшість дітей обрало саме літературних героїв ( Попелюшку, Русалочку, Кирилу- Кожум'яка). Врахувавши показники вибору за статтю, ми виявили, що більшість хлопчиків обирали улюбленим героя ЗМІ. Ми пов'язуємо це з недостатньо детальним вибором художніх творів. Як наслідок головними героями є в більшості представники жіночої статі, а на обговорення другорядних героїв якими можуть бути чоловіки не звертається достатня увага. Аргументуючи свій вибір героя діти вказували на їх моральні якості та головні цінності, і під час бесіди ми дізнались, що їх моральні знання знаходяться на рівні ознак та понять. Саме це спонукало нас провести опитування, щоб встановити рівень їх розуміння, і ми виявили, що більшість дітей у обох групах добре розуміють моралезнавчі поняття, значення таких цінностей як любов, чесність, дружба.

Дослідивши ціннісні орієнтації за адаптованою до старших дошкільників методикою М. Рокіча ми виявили, що вони є подібними. Діти надають перевагу таким цінностям як життя, здоров'я та краса; дружба, гра та спілкування; доброта, турбота та любов; сім'я, людина; батьківщина, хоча рейтинг вибору за першим місцем у обох групах відрізняється, але жодна дитина не обрала на перше місце такі цінності як праця та Батьківщина. Ми не вважаємо такий вибір негативним, адже хоч ці цінності є дуже важливими вони не можуть бути на першому плані у дошкільників. Але жодна дитина не вказала на їх важливість. З чого ми можемо зробити висновок, що у дітей добре розвинені соціальні ціннісні орієнтації та недостатньо сформовані громадські та національні. Ця ситуація враховувалась нами при створенні програми виховання цінностей.

Таким чином, відповідно до результатів експериментів нами було визначено три рівні сформованості ціннісно-смислової сфери: високий, середній та низький.

Високий рівень властивий дітям які мають вірно сформоване розуміння цінностей, розвиненість мотивацій, надають перевагу позитивним моральним рисам характеру. Обирають героїв з орієнтації на їх духовне спрямування а не матеріальний образ. Діти цієї групи вважають важливими всі цінності, та найголовнішими обирали здоров'я, любов, сім'ю, дружбу та ін. До цього рівня ми відносимо дітей експериментальної групи за номером 3, 4, 8, 11 та дітей контрольної групи за номером 3, 6, 7.

Середній рівень простежується у дітей які відзначаються нестійким недостатньо глибоким розумінням моральних понять, схильності до зміни власних переконань та цінностей, ситуативних проявів моральної поведінки (для того щоб похвалили, чи тому, що спостерігає дорослий) Ідеалами обирають героїв за позитивні і негативні риси, з позиції сили та авторитету. Обрали одну з цінностей не важливими, або важають важливими всі. Більш значущими вважають такі цінності як гра, спілкування, сім'я, дружба, краса та ін. До цього рівня ми відносимо дітей експериментальної групи за номером 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10, 14, 15, та дітей контрольної групи за номером 1, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 15.

Низький рівень мають діти необізнані або недостатньо обізнані в моральних поняттях, нормах та правилах поведінки. Ідеалів обирали спираючись на фактор популярності, авторитету та сили, наслідуючи інших дітей. Вважають неважливими декілька цінностей, головними обирали дружбу, спілкування та гру. До цього рівня ми відносимо дітей експериментальної групи за номером 12, 13 та дітей контрольної групи за номером 2, 10, 14.

З вище сказаного ми бачимо, що рівень ціннісного розвитку в загальному є середнім 59,4% експериментальна група та 60,4% контрольна, проте є декілька дітей з низьким рівнем 14,2% експериментальної групи та 19,8% контрольної і частина з високим - це 26,4% експерименталь група та 19,8 % контрольна. (Див. Рис. 5)



Рис. 5 Рівні сформованості цінностей

Тому, така ситуація стала приводом до створення нами програми і методики формування цінностей засобами використання художньої літератури.

2.2 Програма і методика виховання цінностей засобами використання художньої літератури

Формування цінностей здійснюється ефективно за допомогою таких педагогічних умов: правильний добір та використання художніх творів гуманістичного спрямування; проведення систематичної роботи з емоційно-ціннісного розвитку; забезпечення єдності впливу на інтелектуальний, емоційний і діяльнісний розвиток особистості.

Головна функція цінностей у тому, щоб сформувати у підростаючого покоління моральну свідомість, стійку моральну поведінку і моральні почуття, відповідні сучасному способу життя, сформувати активну життєву позицію кожної дитини, звичку керуватися у своїх вчинках, діях, відносинах почуттям громадського обов'язку. Серед усіх засобів ефектиктивнішим у формуванні цінностей є художня література. Тому ми добирали твори за такими принципами:

- Високохудожність, нормативність;

- Доступний сприйманню дітей старшого дошкільного віку;

- Моральне змістове наповнення, наявність виховної ідеї;

- Врахування гендерної ознаки ( чергування творів з головними героями різної статі);

- Використання різноманітних творів класичних та сучасних українських і зарубіжних письменників та поетів, народних творів.

Формування цінностей у дошкільників має ряд особливостей:

- Ціннісні орієнтації визначаються свідомістю і підсвідомістю;

- Формуються і в ході набуття дітьми особистого досвіду;

- Необхідно створення змістовного, емоційно-позитивного та виховуючого середовища;

- Потрібно забезпечити повноцінну емоційну активність;

- Необхідно забезпечити діяльнісну активність з допомогою вирішення моральних задач, практикою вчинків, моральних виборів.

Отож, враховуючи все вище сказане, нами була розроблена програма та методика розвитку формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури (Див. Таблиця 2.3) .

Програма будувалась з урахування досвіду, нагромадженого в загальнометодичних ( Ч. Ізмайлова, В. Мухіної, Т. Поніманської, О. Хролець, О. Хухлаєвої, М. Чістякової та ін.) і психологічних (Г. Бреслава, Т. Дудкевич, А. Копитіна, Г. Лендера, Н. Погосової, М. Рокіч та ін.) дослідженнях.

Маючи за мету програми формування цінностей засобами художньої літератури, у розробленій програмі виділяємо такі завдання, як:

- Формування уявлення про загальнолюдські цінності;

- Виховання прагнення поступатися за законами совісті, доба, любові та милосердя, людяності в різних життєвих ситуаціях;

- Сприяння становленню морального компонента особистості дитини, вчити її дивитись на світ крізь призму моральних цінностей;

- Формування уявлення про моральні цінності, моральні якості, адекватне емоційне відношення та адекватну моральну поведінку.

Ці завдання реалізуються поступово з урахуванням традиційних принципів виховання, розвитку емоційно-ціннісної сфери дитини, атмосфери добра, терпимості, відкритості, любові та щирості проведених занять. Також ми приділяємо увагу деяким принципам відносно вибору методі розвитку особистості за І.Бехом, коли акцент робиться на взаємній повазі, розумінні, співтворчості вихованця і вихователя: заохочення дітей до відповідей, які хотіли б почути від них; схвалення дитини з боку дорослого, надання дитині свободи вираження власних думок, почуттів [10, 62].

Програма формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури включає в себе проведення 10 занять за темами «Здоровим бути - весело жити», «Краса навколо, краса у нас», «Праця», «Дружимо», «Будемо добрими - подолаємо зло!», «Ми любимо всіх, і всі люблять нас», «Моя сім'я», «Хто така людина?», «Моя Батьківщина», «Чесність».

Заняття проводились в експериментальній групі. Тривалість занять до 35 хвилин, в залежності від працездатності дітей. Групова кімната була обладнана за всіма методичними вимогами, особливу увагу ми приділили куточку книги, зоні театральної та ігрової діяльності. Обов'язковим було наявність стільців та подушок для сидіння по кількості дітей.

Ми встановили такі правила проведення занять:

- не примусова участь дітей;

- створення позитивного мікроклімату в групі, позитивне, радісне закінчення заняття;

- суб'єкт - суб'єктивний стиль спілкування.

На заняттях ми використовували читання, розповідання, розігрування художніх творів, обговорення у бесідах їх змісту, якостей характеру та поведінки героїв, виокремлення головних цінностей, про якій йшла мова; розповіді з особистого досвіду дітей, розв'язання ситуацій морального вибору,дидактичні ігри.

Для занять ми обрали такі твори художньої літератури:

- Приказки та прислів'я;

- Загадки;

- Байки:О. Михайленко «Як стати здоровим?»

- Казки й оповідання:« Краса душі» М. Андріанова, « Снігова королева» Г . Андерсен, « Про котика і півника», «Лисичка та журавель», «Ріпка»,«Серце матері», О.Лопатіна «Чарівна квітка», В.Сухомлинський «Лист до батька», «Найласкавіші руки», Г. Кирпа «Хто кращий за всіх?»Л. Толстой «Кісточка», М. Носов «Фантазери», « Розповідь про невідомого героя» С. Маршака;

- Вірші: « Щоб здоровим бути» Н.Красоткіна «Краса природи - справжнє диво», « Не будь козою» П. Воронько, « Предківське коріння» І. Веремійчика, «Казка про дружбу» Н. Красоткіна, «Облітав журавель» П. Воронька.

Таблиця 2.3

Програма формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури

№	Тема заняття	Мета та хід заняття
1	Здоровим бути - весело жити	Мета: Ознайомити дітей з поняттями життя та здоров'я, що це найбільше багатство людини; Розкрити дивовижну красу і щастя людського життя. Допомагати відчуття почуття радості від того, що ми живемо і почуття вдячності тим, хто подарував життя. Поглибити знання дітей про свій організм, та засоби покращення здоров'я ( загартування, дотримання правил гігієни, здорового харчування). Розвивати у дітей активну життєву позицію, бажання бути здоровим. Виховувати бажання вести здоровий спосіб життя, піклуватись про близьких людей. (Вихователь виступає в ролі бабусі-знахарки)Розв'язання проблемних ситуацій: «Лялька: хто вона?» (аналіз схожого та відмінного між людиною і лялькою); « Квітка і людина, що між ними спільне?»; Пояснення поняття життя; Бесіда за змістом прислів'їв : які люди, таке і життя буде; де мир і совіт, там життя, як маків цвіт; Читання та бесіда за змістом байки О. Михайленко «Як стати здоровим?»; Пояснення поняття здоров'я; Фізхвилинка; Бесіда за змістом прислів'я « Немає щастя без здоров'я»; Читання вірша « Щоб здоровим бути», та бесіда за змістом; Подорож до країни Здоров'я: дидактична гра « Хто буде здоровий?», «Загадкіно» Узагальнення: Життя - це велике щастя. Спасибі тим хто нам його дав. Ми будемо берегти своє життя, а отже і берегти своє здоров'я. І почнемо турбуватись про нього прямо зараз, ось вам смачні та корисні яблучка. Пригощайтеся, будь-ласка. На здоров'я!
2	Краса навколо, краса у нас	Мета: Познайомити дітей з поняттям краси. Пояснити що буває краса природи, мистецтва, праці, людська (зовнішня і внутрішня). Формувати бажання милуватися природою та творами мистецтва. Розвивати спостережливість, уміння оцінювати, порівнювати, аналізувати. Виховувати почуття прекрасного, уміння бачити та розуміти красу навколишнього. (Організовується подорож до світу Краси, де живе різна краса : краса природи, краса мистецтва, краса праці, краса слова, людська краса). Хід заняття: Розповідь про красу (Що і чому ми можемо називати красивим.) ; Перегляд презентації з фотографіями природи та розповідання вірша «Краса природи - справжнє диво» Н.Красоткіної з подальшою бесідою про краси природи; Слухання музики «Казка» І. Берковича, та розгляд картині. Левітан «Березовий гай», А.Куїнджі «Березовий гай»,В.Непийпиво «Верба і осокір у весняній купелі» з розмовою про красу мистецтва, розповідання і бесіда за змістом вірша « Не будь козою» П. Воронько; Розгляд виробів декоративно-прикладного мистецтва (вишиті рушники, серветки, розписаний посуд, вирізьблені скриньки). Бесіда про красу людської праці; Фізкультхвилинка; Дидактична гра « Світ мій, дзеркальце, скажи...» Бесіда про зовнішню і внутрішню красу людини, розігрування з допомогою театру петрушки казки « Краса душі» М. Андріанова. Дидактична гра « Красиве чи потворне», заключна бесіда.
3	Праця	Мета: Формувати цінність праці для життя людини. Ознайомити з різноманітністю професій, розкрити їх значення. Виховувати повагу до працівників, до чужої праці. Розвивати бажання допомагати, приймати участь у праці дорослих. Розповідання вірша « Предківське коріння» І. Веремійчика, бесіда за змістом; Відгадування загадок про різні професії; Бесіда «Для чого людям праця?»; Фізкультхвилинка; Дидактична гра « Коли я стану... То зроблю...»; Дидактична гра « Інструмент для майстра»; Пояснення прислів'їв : який майстер, така й робота; без труда, нема плода; майстера і справа боїться та ін. Бесіда « Працьовитий і ледачий»; Слухання аудіо запису вірша П. Воронько «Помагай». Організація чергування до обіду.
4	Доброта - найвища чеснота	Мета: Розвивати уявлення про моральні якості людини. Формувати уявлення про те, що всі люди можуть бути добрими, гарними душею і вчинками. Створювати настрій радості від власних добрих вчинків. Виховувати доброту, турботливість, відповідальність. Психогімнастика « Передай трішечки добра»; Бесіда про добро, добре ставлення до людей, природи, речей. Слухання аудіо казки «Снігова королева», обговорення добрих вчинків головних героїв, мотивів цих вчинків. Фізкультхвилинка; Входження в казку. Запропонувати дітям почергово виступити в ролі Герди чи Кая; Дидактична гра «Допоможи герою стати добрим»; Читання оповідання « Розповідь про невідомого героя» С. Маршака; Бесіда про добрі вчинки, красиві слова; Дидактична гра « Добре слово». Заключна бесіда
5	Дружимо та граємось	Мета: розвивати уявлення про дружбу і товаришування як вияв людяності. Закріпити поняття: турбота, піклування, взаємодопомога. Розвивати прагнення добрих стосунків з людьми. Виховувати дружні і товариські взаємини, відповідальність за свої вчинки, здатність виявляти гуманність до іншої людини. Бесіда про дружбу, про те хто такі друзі, обговорення правил дружби на основі прислів'їв та приказок. Дидактична гра « Дружба починається з посмішки» Дидактична гра «Опиши та відгадай друга»; Розповідь притчі про силу дружби; Фізкультхвилинка; Дидактична гра « Хто друг, а хто ні»; Інсценізація уривків казок « Про котика і півника», «Лисичка та журавель», «Ріпка»; Розповідання вірша «Казка про дружбу» Н. Красоткіна; Заключна бесіда.
6	Ми любимо всіх, і всі люблять нас	Мета: формувати уявлення про любов до себе, до близьких, до природи, Батьківщини. Вчити оцінювати вчинки літературних героїв, однолітків. Стимулювати інтерес до навколишнього життя, до людей. Уточнити уявлення про добро і зло, чуйність, справедливість, сердечність. Виховувати прагнення любити батьків, ближніх, навколишній світ. Розповідання приказок та прислів'їв; Бесіда про добрі вчинки та добрих людей; Розповідання та бесіда за змістом казки «Серце матері»; Фізкультхвилинка; Психогімнастика « Поділись любов'ю»; Бесіда « Як показати свою любов». (До близьких, до друзів, до природи); Дидактична гра «Оціни вчинок»; Заключна бесіда.
7	Я - людина	Мета: збагачувати уявлення про людей, їхні взаємини, душевні стани. Розвивати чуйне ставлення до людей. Вчити розуміти емоції людини і відповідним чином реагувати на її ставлення. Поглиблювати уявлення про свої можливості, досягнення, розвивати почуття власної гідності. Бесіда « Що таке душа людини?» Розповіді з досвіду дітей «Коли я був щасливий»; Подорож у країну Душевності; Обговорення прислів'їв та приказок; Дидактична гра «Квітка душі»; Фізкультхвілинка; Розповідання казки з показом ілюстрацій О.Лопатіної «Чарівна квітка»; Розповідь « Милосердя - ознака справжньої людини»; Заключна бесіда - кожна людина має душу. Її потрібно берегти та поважати і у себе і у інших людей.
8	Моя сім'я	Мета: Розкрити самоцінність поняття «сім'я», «батьки», «рідні» як джерело життя та добра в душі і поведінці людини. Розвивати бачення краси близьких людей. Вдосконалювати морально-духовний досвід сімейного життя дітей. Розгляд дерева і бесіда про родовід, сім'ю, батьків, рідних людей; Читання та бесіда за змістом оповідання В. Сухомлинського «Лист до батька»; Читання та бесіда за змістом оповідання В. Сухомлинського «Найласкавіші руки»; Фізкультхвилинка; Бесіда «За що нас люблять рідні»; Розповідання оповідання Г. Кирпи «Хто кращий за всіх?»; Заключна бесіда.
9	Моя Батьківщина	Мета: Вчити розуміти поняття «Батьківщина»; викликати бажання поповнювати свої знання про Україну; поглибити знання про народну символіку, державні символи. Виховувати почуття приналежності до свого народу, його духовної культури. Запалення свічки, як символ любові та гордості за рідний край; Розповідання дітьми знайомих віршів про Україну, Батьківщину, рідну землю; Бесіда про Батьківщину, розповідання прислів'їв та приказок. Дидактична гра « Сплети віночок»; Фізкультхвилинка; Розповідання та бесіда за змістом вірша «Облітав журавель» П. Воронька; Дидактична гра «Склади пазл»; Слухання гімну. Заключна бесіда.
10	Чесність	Мета: формувати у дітей розуміння поняття «чесність», «чесна людина», «чесні вчинки», допомагати усвідомити значення чесності та правдивості в житті; розвивати вміння аналізувати свої вчинки. Вчити дітей говорити правду, сміливо нести відповідальність за свої вчинки. Пояснити різницю між не правдою і фантазуванням. Виховувати бажання бути чесним і правдивим перед собою та іншими людьми. Бесіда про чесність, чесні вчинки, чесних і не чесних людей. Розповіді з досвіду дітей « Чи були ви не чесні?»; Читання та бесіда за змістом оповідання Л. Толстого «Кісточка»; Розповідання приказок та прислів'їв; Фізкульхвилинка; Слухання та аудіо запису оповідання М.Носова Фантазери, оцінювання дітьми вчинків героїв; Заключна бесіда.

В ході проведення перших занять дітям важко було пояснити ціннісний зміст деяких прислів'їв та приказок, підібрати слова на позначення якостей характеру. В процесі роботи дітям все краще вдавалось проаналізувати вчинки героїв художніх творів, виділити моральне правило, описати характер героїв, недоліки поведінки. Під час використання художнього слова діти уважно слухали і бурхливо та емоційно реагували: переживали, сердились ( Наприклад на хлопчика, який зламав квітку), викрикували свою негативну чи позитивну оцінку, задавали багато питань,просили прочитати ще раз. В деякі казки діти вносили зміни, виправляли кінцівки, висловлювали свої припущення на рахунок того, як би вони вчини на місці героя.

Особливо зацікавило дітей слухання аудіо казок, які професійно озвучені з додаванням різноманітних звуків (наприклад : скрип дверей, звук кроків). Проте діти не могли уважно дослухати деякі казку до кінця та відволікались. Тому ми призупиняли запис, та розігрували з дітьми почуті ситуації, після чого діти знову продовжували слухати з такою ж цікавість. Слухання організовувалось в таємничій казковій атмосфері, з злегка приглушеним світлом, сидячи на спеціальних подушках.

Отже, в процесі роботи ми спостерігали, що художня література цікавить дітей. Вона допомагає дітям засвоїти емоційно-ціннісні поняття, зрозуміти зміст емоцій та почуттів, засвоїти моральні норми та правила, приклади правильної поведінки, сформувати ціннісні орієнтації . Діти порівнювали себе з героями творів, переймали їх поведінку, відображали зміст творів у своїх іграх. Таким чином, ми бачимо, що художня література має сильний вплив на емоційно-ціннісну сферу розвитку, формує ціннісно-дієву компетенцію. І щоб підтвердити цю думку, ми провели констатувальний експеримент.

2.3 Аналіз результатів дослідження

Метою контрольного етапу дослідження було перевірити ефективність застосування у навчально-виховному процесі програми формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури. Для цього ми ускладнили використовувану раніше модифікацію методики М.Рокіча. Ми розширили перелік цінностей. До наявних (життя, здоров'я та краса; праця; дружба, гра; доброта, турбота і любов; сім'я; батьківщина) ми виокремили і додали такі цінності, як людина, спілкування, природа; пізнання. Спочатку експериментатор розглянув з дитиною всі картки і обговорив їх значення. Потім, на відміну від попереднього варіанту, попросив дитину обрати важливі для неї цінності, які б вона хотіла мати. І лише тоді вибрати почергово найголовніші. Такі зміни ми впровадили з огляду на те, що в констатувальному експерименті діти обох груп на останні місця в більшості обирали працю і батьківщину, мотивуючи це тим, що залишились тільки ці картки, і жодна дитина не вказала на необхідність цих цінностей. Даний видозмінений варіант дозволить не тільки побачити які ціннісні орієнтації переважають у дітей, але й виявити які цінності вони вважають важливими та необхідними. Методика також проводилась індивідуально, в ігровій формі.

Проаналізувавши результати ми отримали такі дані : у контрольній групі 66,7% дітей не важливими вважають Батьківщину, людину, спілкування та пізнання; 26,6% тільки людину і пізнання, і одна дитина (6,7%) обрала пізнання. У експериментальній групі ситуація значно краща. Троє дітей (20%) обрали всі цінності важливими, 53,2% вибрали не важливими пізнання і Батьківщину, 13,4% пізнання, і 13,4% людину.

Отже, якщо раніше діти обох груп вважали працю і Батьківщину не важливою, то тепер діти контрольної групи віднесли працю до важливих цінностей. У експериментальній групі троє дітей обрали всі цінності важливими. Батьківщину вважають неважливою менша кількість дітей ніж в контрольній групі - 8 дітей. Більшість дітей обох груп обрали не важливим пізнання, що може бути свідченням недостатньо сформованої пізнавальної активності та готовності до школи.

Опрацювавши результати ранжування цінностей ми виявили такі зміни : у експериментальній групі 26,6% дітей на перше місце обрали дружбу, гру, 26,6% сім'ю, 20% дітей обрало природу, 13,4% дітей обрало доброту, турботу і любов та стільки ж (13,4%) обрали життя, здоров'я та красу . У порівнянні з формувальним етапом (Див. Рис. 6) суспільні цінності стали більш значимі, також більшого значення набули природа, життя, здоров'я та краса. Батьківщина і праця які на формувальному етапі займали в рейтингу сьоме та восьме місце з восьми можливих, піднялись до сьомого та дев'ятого з одинадцяти можливих. Пізнання опинилось останнім у рейтингу, адже до важливих його віднесли тільки двоє дітей. У контрольній групі 33,4 % дітей на перше місце обрали доброту, турботу і любов, 26,6% дружбу та гру, 26,6% обрали сім'ю і 13,4 обрали спілкування. Праця з сьомого місця з восьми опинилась на сьомому з одинадцяти. Батьківщина з восьмого місця з восьми опинилась на 10 з одинадцяти. Пізнання знаходиться останнє в рейтингу, адже його не віднесла до важливих жодна дитина контрольної групи.

Рис. 6 Порівняння результатів ранжування цінностей

Таким чином, ми бачимо, що в обох групах ситуація зазнала змін, однак в експериментальній групі вони більш відчутні.

Для підтвердження розуміння дітьми моральних понять, норм та поглядів на моральні цінності ми вирішили інсценізувати з дітьми казку «Зайчикова хатка» та провести опитування для виявлення рівня розуміння вчинків героїв, вміння їх оцінювати з позиції моральності.

Після читання казки за бажанням діти поділили ролі. Кожна дитина отримала елемент костюму героя казки (заячі вушка, лисячий хвостик). Декораціями було штучне дерево, під яким сидів зайчик на пеньочку-стільчику, та з іншго боку зображена на ватмані хатка з вирізаним віконечкам, щоб дітям було видно козу. Діти добре знали зміст казки, тому легко і з задоволенням хх розіграли. Всі були жваві, веселі, активні, тішились костюмами, старались передати і голосом, і жестами, і мімікою обличчя героїв.

Після інсценізації дітям пропонувалось відповісти на такі питання:

1. Яка в казці була хатинка у зайця? У лисиці?

2. Як перехитрила лисиця зайця?

3. Хто допомагав зайчику? Як?

4. Як би ти вчинив, коли хтось потребував твоєї допомоги?

Для обрахунку рівня розуміння вчинків героїв, ми використали такі параметри:

- Розуміють зміст казки;

- Визначають «як і чому перехитрила лисиця зайця;

- Правильно визначають хто і чому допоміг зайцю і як

- Хто не зміг допомогти і чому;

- Вказують, що допомогли б, тому хто потрапить в біду.

За правильно дані відповіді діти могли набрати в сумі 5 балів.

Опрацювавши результати ми визначили, що у контрольній групі правильно розуміють зміст казки 15 дітей (100%), правильно визначають як перехитрила лисиця зайця 100% дітей, Правильно визначають хто допоміг зайчику і як 13 дітей (86.6%), та допомогли б тому, хто потрапить в біду 100% дітей. У експериментальній групі 100% дітей розуміють зміст казки, 100% правильно визначають як лисиця перехитрила зайця, 14 (93,3%) дітей правильно визначили хто допоміг зайчику і як, 100 % допомогли б тому, хто потрапив в біду.

Порівнявши дані, ми бачимо, що діти обох груп зрозуміли моральний зміст казки, виокремили правило поведінки, і всі б допомогли тому, хто потрапив в біду. Але у експериментальній групі більша кількість дітей краще запам'ятала героїв казки.

Щоб перевірити чи зазнали змін якості та цінності які діти вважали пріорітетними ми провели опитування. В ході опитування задавали дітям таке питання «На якого героя ти хочеш бути схожим? Чому?». Дані опитування представлені в додатках (Див. Додаток Г). Відповіді дітей ми порівнювали з опитуванням «Твій улюблений герой» і виявили, що в експериментальній групі 50,6% дітей улюбленими вважать літературних героїв, тоді як на констатувальному етапі цей показник був 47,4%. В контрольній групі не відбулося змін, схожими на літературного героя хочуть бути 40 % дітей. Найчастіше у експериментальній групі діти хочуть бути схожими на Принца... у контрольній на Добриню-Нікітіча, Людину-павука, Попелюшку. Діти експериментальної групи вказували на такі якості героя: добрий, сильний, відважний, завжди прийде на допомогу, вічлива, розумна та чемна, хороший друг. Діти контрольної групи вказували на такі: сильний, всіх поб'є, непереможний, всі його бояться, дуже гарна, має гарний одяг, вона принцеса, добра. У експериментальній групі кількість хлопців які обирали літературного героя збільшилась на 2 дітей ,в порівнянні з констатувальним експериментом.

Таким чином, можна сказати, що зміни у експериментальної групи є більш відчутними, ніж у контрольної. У них більшого значення набули соціальні цінності, піднялись в рейтингу громадські та національні, тоді як в контрольні групі ситуація майже не змінилась. Діти обох груп добре розуміють моральний зміст художніх творів , виокремлюють правило поведінки, проте дітям контрольної групи було важче охарактеризувати риси та цінності героїв, пояснити їхні вчинки. У експериментальній групі більша кількість дітей краще запам'ятала героїв казки. У порівнянні з контрольним експериментом, більша кількість дітей експериментальної групи обрала своїм літературного героя. Якості, якими діти характеризували героїв змінили позиції сили та матеріальних цінностей на позиції дружби, допомоги, любові, позитивних моральних рис характеру.

Проаналізувавши результати констатувального етапу експерименту ми знову виділили рівні та виявили такі зміни.

До високого рівня відносимо дітей експериментальної групи за номером 3, 4, 8, 10, 11, та дітей контрольної групи за номером 3, 5, 6, 7.

До середнього рівня відносимо дітей експериментальної групи за номером 1, 2, 5, 6, 7, 9, 14, 15, 13, та дітей контрольної групи за номером 1, 4, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 15.

В загальному ми бачимо, що рівень ціннісного розвитку залишається в більшості середнім у обох групах( 59,4% експериментальна група та 59,4 контрольна, на констатувальному етапі було 59,4% та 60,4% відповідно), трішки збільшився високий рівень обох груп (33,9% експериментальна група та 26,4 % контрольна, а на констатувальному етапі було 26,4% та 19,8% відповідно), а в експериментальній зменшилась кількість дітей, які мають низький рівень - 6.7 %, тоді як на констатувальному етапі цей показник був 14,2%. (Див. Рис. 4)

Рис. 4 Порівняння показників рівнів сформованості цінностей

Тому, ми можемо зробити висновок, що розроблена програма, була ефективною і художня література є дієвим засобом формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку за умови правильного добору та використання художніх творів гуманістичного спрямування, проведення систематичної роботи з емоційно-ціннісного розвитку, забезпечення єдності впливу на інтелектуальний, емоційний і діяльнісний розвиток особистості.

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

На констатувальному етапі дослідження ми виявили, що більшість дітей обох груп отримують моралезнавчу інформацію від сім'ї та книг (Див. Рис. 1), що підкреслює роль художньої літератури в вихованні цінностей. Не можна не звернути увагу на високий показник отримання інформації на заняттях, що свідчить про систематичну та досконалу роботу вихователів в напрямку емоційно-ціннісного розвитку та духовного виховання. Проте більшість дітей своїми героями обирали героїв мульфільмів та кіно, що свідчить про несистематичне використання художньої літератури або методично недосконале використання засобів художньої літератури. К дітей наочно-образне мислення, уяватільки розвивається тому яскраві і динамічні мультфільми захоплюють дітей, потужно впливають на них та залишають в свідомомсті яскравий образ. Недостатня реалізація принципу наочності та індивідуального підходу могла значно погуршити сприймання дітьми літературних текстів. Проте більшість дітей обох груп (86,6% експериментальної та 80,0% контрольної) добре розуміють моралезнавчі поняття, значення цінностей і найменша кількість (13,4 експериментальнох та 20,0% контрольної) має значні труднощі. Підсумувавши констатувальний етап ми розподілили дітей за трьома рівнями сформованості цінностей : високим, середнім та низьким.

На формувальному етапі експерименту ми розробили і впровадили програму виховання цінностей засобами використання художньої літератури, яка складалася з десяти занть присвяченим основним цінностям :здоров'я, краса, праця, дружба, добро, любов, сім'я, людина, Батьківщина, чесність. В процесі експерименту ми спостерігали, що художня література цікавить дітей, викликає пізнавальний інтерес, емоційний відгук, допомагає засвоїти поняття, зрозуміти змість норм та правил, сформувати ціннісні орієнтації.

В ході контрольного етапу експерименту ми використовували не тільки ранжування цінностей а й поділ їх на важливі та не важливі, що дало нам більш точні результати, а також бесіду за змістом казки для виявлення вміння оцінювати вчинки героїв та їх самих з позиції моральності, виокремлювати їх головні цінності. Та для перевірки чи змінились пріоритетні для дітей цінності провели опитвання « Я буду схожим на...». Після формувального етапу ми виявили більш відчутні зміни у енспериментальні групі ніж у контрольні. Розподіливши дітей за рівнем сформованості цінностей ми виявили, що більшість дітей відноситься до середнього рівня, в обох групах збільшилась кількість дітей у високому рівні, а в експериментальній групі зменшилась кількість дітей у низькому рівні.

Отже, розроблена програма, була ефективною і художня література є дієвим засобом формування цінностей.

РОЗДІЛ ІІІ. ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ІНСТРУКТАЖІВ ПЕРЕД ЗАНЯТТЯМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

3.1 Значення та необхідність проведення інструктажу перед заняттями фізичного виховання

Найвищі цінності суспільства - це людина, її життя й здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека. Проте, з кожним роком зростає кількість факторів, які негативно впливають на безпеку життєдіяльності. Біді краще запобігти, ніж боротися з її наслідками. Тому 14 жовтня 1992 року Верховна Рада України прийняла Закон „Про охорону праці”, який має велике соціально-економічне значення, оскільки торкається життєвих інтересів багатьох мільйонів громадян України.

А 21 листопада 2002 р. Верховна Рада України затвердила Закон „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці”. Цей Закон розроблено з метою вдосконалення механізму реалізації конституційних прав громадян на належні безпечні умови праці, посилення профілактичної роботи щодо збереження життя і здоров'я людей під час їхньої трудової діяльності і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці, затверджений наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці від 17 квітня 2012 №56.

Основним завданням Закону є реалізація конституційного права громадян на належні, безпечні і здорові умови праці.

Закон України „Про охорону праці” - це самостійна гілка в законодавстві України про працю. Він визначає основні положення конституційного права громадян на охорону життя і здоров'я в період навчання й трудової діяльності, регулює відносини між власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці.

Поняття „охорона праці” визначено ст. 1 Закону України „Про охорону праці”. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих факторів на організм людини, як наслідок, зниження виробничого та дитячого травматизму, професійних захворювань.

У зв'язку з тим, що учні займаються в спортивних і гімнастичних залах, використовують різні електроприлади, на уроках трудового навчання навчаються обробляти деревину й метал вручну і на верстатах, учителю необхідно звертати увагу на знання та дотримання учнями вимог техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, електро- та пожежної безпеки, а також навчити учнів надавати першу медичну допомогу потерпілому при різних видах травм.