Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра

2. На кількісному рівні підраховувалася частота найбільш потрібних та "непопулярних" видів і форм діяльності на уроках музики.

б) Рейтингова оцінка предметів.

По шкалі від 1 до 10 балів дітям було запропоновано оцінити наступні предмети: російський мова, математика, фізкультура, читання, музика, природознавство, ритміка, праця, образотворче мистецтво, етикет, географія.

1 бал - найнижча оцінка;

10 балів - найвища оцінка.

Обробка. Кількісний підрахунок балів по кожному предмету.

Бланк рейтингової оцінки даний у додатку 2.

На досліджуваному класі працює вчитель музики зі стажем 2,5 роки. Основний напрямок роботи: уроки музики.

а) Для вивчення педагогічної компетентності вчителі використався тест-опросник оцінки соціально-комунікативної компетентності, що складає з 133-х питань, що містить у собі 6 факторів:

СКН соціально-комунікативна незграбність (29 питань);

НН нетерплячість до невизначеності (21 питання);

До надмірне прагнення до конформности (15 питань);

РСР підвищене прагнення до статусного росту (20 питань);

ИН орієнтація на избегание невдач (28 питань);

ФН фрустрационная нетолерантність (20 питань).

б) Методика Фландерса.

Мета: вивчити особливості вербальної й невербальної комунікації вчителі. Виділити паттерни в педагогічній взаємодії.

Хід роботи з методикою: 1) спостереження уроків музики; 2) робота із спостереженням: виділення паттерна і його реєстрація на бланку у вигляді:

1 паттерн = 1паличка.

Стимулюючий матеріал (10 категорій):

1. Приймає відношення або тон і вираження емоцій учня й роз'ясняє своє відношення в незагрозливій манері;

2. Схвалює дії або поводження учня;

3. Розвиває ідеї, запропоновані учнем;

4. Задає питання, засновані на своїх ідеях з наміром одержати відповідь від учня;

5. Пояснення, розвиток власних ідей;

6. Команди, вказівки, які повинен виконати учень;

7. Критичні зауваження на адресу учня директивного характеру, у підвищеному тоні, апеляція до авторитету учня;

8. Відповідь на обіг учителя. Воля висловлення власних ідей обмежена;

9. Вираження власних ідей, питань, пропозицій, вільний розвиток власних думок;

10. Мовчання або замішання взаємодіючих. Паузи, короткі періоди мовчання, характер комунікацій під час яких незрозумілий спостерігачеві.

Обробка результатів: 1) кількісна: підрахунок виділених (зареєстрованих) паттернов у вигляді: .

якісна: аналіз співвідношення вербальних і невербальних компонентів у педагогічному спілкуванні; а також співвідношення категорій між собою.

Протокол 3-х уроків музики за методикою Фландерса даний у додатку 4.

2.2 Обробка та аналіз отриманих результатів за методикою "Соціально-комунікативної компетентності"

Із даних таблиці ми бачимо, що в дітей даного класу:

1) показник товариськості, доброзичливості (фактор А) пов'язаний із проявами:

- рішучості, соціальній сміливості, невимушеності (фактор Н);

- тривожності, заклопотаності(фактор ПРО)-негативним зв'язком, тобто, чим общительнее дитина, тим він проявляє себе більше рішучим і менш стурбованим;

2) показник високого ступеня сформованості інтелектуальних функцій, великого обсягу знань (фактор В) зв'язаний із властивостями:

- нетерплячість, активність, легка збудливість (фактор D), що, імовірно, є характерним для молодшого шкільного віку;

- незалежність, домінантність, напористість (фактор Е), тобто, чим вище інтелект і більше обсяг знань, тим дитина більше активна, незалежний, напористий;

3) показник упевненості, спокою й стабільності (фактор З) має зв'язок із проявами:

- сумлінності, ретельності, відповідальності (фактор G), тобто спокійна дитина в цьому класі також сумлінний і відповідальний;

4) показник нетерплячості, активності, легковозбудимости (фактор D) зв'язаний із властивостями:

- сумлінності, відповідальності (фактор G) - негативним зв'язком

- високого самоконтролю, гарного розуміння соціальних нормативів (фактор Q3) негативним зв'язком, тобто, чим нетерплячіше й активніше дитина, тим він менш відповідальний і має менший самоконтроль;

5) показник домінантності, незалежності, напористості (фактор Е) зв'язаний з наступними проявами:

- схильність до ризику, хоробрість, безтурботність, веселість (фактор F), тобто більше незалежна дитина - він більше хоробрий і більше схильний до ризику;

6) показник сумлінності, відповідальності, ретельності (фактор G) зв'язаний із властивостями:

- чутливість, ніжність, залежність від інших (фактор I);

- напористість, дратівливість, фрустрированность (фактор Q4) - негативним зв'язком, тобто, сумлінна дитина в даному класі більше чутлива й менш напористий і дратівливий;

7) показник соціальної сміливості, невимушеності, рішучості (фактор Н) пов'язаний із проявами:

- тривожності, заклопотаності, повний похмурих думок (фактор ПРО) - негативний зв'язок, тобто, рішучий, невимушений дитина - безтурботний, спокійний і оптимістичний;

8) показник чутливості, ніжності (фактор I) пов'язаний з :

- високим самоконтролем (фактор Q3), тобто ніжна дитина краще вміє здійснювати самоконтроль.

Таким чином, аналіз кореляційних зв'язків показав, що найбільше навантаження "падає" на фактор D (нетерплячий, активний, легко збудливий), що має 3 зв'язку; а також на фактор G (сумлінний, виконавчий, відповідальний), що має 4 зв'язки; тобто, нетерплячі, легко збудливі діти в даному класі мають високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, вони, найчастіше, бувають безвідповідальні й мають низький самоконтроль, що, імовірно, пов'язане з особливостями молодшого шкільного віку; разом з тим, сумлінні, виконавчі хлопці більше впевнені в собі, спокійні, більше чутливі й залежні від навколишніх, також вони більше незворушні, розслаблені, флегматичні й стримані.

Крім того, був розглянутий взаємозв'язок особистісних властивостей із соціальним статусом дітей. Виявлено взаємозв'язок емоційного статусу учнів з їхнім навчальним статусом і показниками: соціально-сміливий, невимушений, рішучий (фактор Н).

Особливу увагу варто звернути на виділений взаємозв'язок емоційного й навчального статусу. Імовірно, це характеризує специфічне для молодших класів, що вчаться єдності у міжособистісному сприйнятті академічної успішності й міжособистісних емоційних особистих відносинах, що, швидше за все,буде розглянуто в підлітковому віці. Навчальний статус пов'язаний з показниками:

- відкритість, доброзичливість, товариськість (фактор А);

- упевненість у собі, стабільність (фактор З);

- домінантність, незалежність (фактор Е);

- соціальна сміливість, невимушеність (фактор Н);

- тривожність, заклопотаність (фактор ПРО) - негативний зв'язок;

- емоційний статус.

Цікавим представляється виділений симптомокомплекс особистісних властивостей, взаємозалежний з навчальним статусом. Його відрізняє внутрішня гармонійність, цілісність, взаємодоповнюваність виділених особистісних якостей. Наприклад, товариськість і доброзичливість (фактор А) прямо пов'язані із соціальною сміливістю й невимушеністю (фактор Н), і в той же час, гармонійно сполучаються із упевненістю в собі, стабільністю (фактор З), а домінантність і незалежність (фактор Е) надають всій вищевказаній характеристиці логічну завершеність. Особливу увагу хочеться звернути на виділений негативний взаємозв'язок із тривожністю; що, з одного боку, досить логічно сполучається з іншими виділеними особистісними властивостями, тобто, товариські й упевнені в собі діти менш тривожні; з іншого боку, виділена взаємозв'язок суперечить взаємозв'язки проведених раніше психологічних досліджень, а саме, у ряді випадків висока тривожність має позитивний взаємозв'язок з навчальним статусом, оскільки тривожні діти більше сумлінні, відповідальні, акуратні, уважні, що визначає їх найбільш ретельну підготовку до занять, кращу усваиваемость матеріалу на уроці й гарне поводження.

Виявлений же негативний взаємозв'язок є характеристикою даного класу.

Особливо слід зазначити відсутність значимих взаємозв'язків фактора В (високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, великого обсягу знань) з навчальним статусом. Для пояснення даного факту, імовірно, потрібні додаткові психологічні дослідження.

Таким чином, проведений аналіз, по суті, дозволяє виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі. Для аналізу основних видів комунікацій і виявлення їхньої специфіки в педагогічному репертуарі учителя, був використаний ряд методик.

За методикою соціально-комунікативної компетентності отримані наступні результати:

СКН (соціально-комунікативна незграбність) 8

НН (нетерплячість до невизначеності) 8

ДО (надмірне прагнення до конформності) 3

РСР (підвищене прагнення до статусного росту) 10

ИН (орієнтація на уникнення невдач) 5

ФН (фрустраційна нетолерантність) 15

Найбільше відхилення від середніх величин виявлено по показниках : ДО (надмірне прагнення до конформности),

ИН (орієнтація на уникнення невдач), ФН (фрустраційна нетолерантність).

Фрустраційна нетолерантність. Високе значення по даному показнику вказує на емоційний дискомфорт, фрустрированість у комунікативній сфері; при цьому проявляється недостатня здатність до прийняття соціально-комунікативних ситуацій.

Низьке значення по показнику ИН (орієнтація на уникнення невдач) свідчить про можливу тенденцію викладача у своїй музично-педагогічній діяльності орієнтуватися на постановку максимальних цілей, завдань у роботі і їхнє досягнення, а не на вибір якогось оптимального варіанта в роботі, що забезпечує невисокі результати, але в той же час дозволяє уникнути невдач.

Низьке значення по показнику ДО (надмірне прагнення до конформності) може свідчити про непіддатливість людини реальному або уявлюваному тиску групи, що проявляється в зміні його установок відповідно до початкової, що не розділялася їм позицією більшості.

Показники СКН (соціально-комунікативна незграбність), НН (нетерплячість до невизначеності), РСР (підвищене прагнення до статусного росту) - мають тенденцію до низької виразності.

Так, занижене значення показника НН (нетерплячість до невизначеності) свідчить про достатню терпимість до невизначеності, про певну творчість даного педагога, оскільки відчуття комфорту в діяльності властиво, скоріше, для творчих, ініціативних людей. Також низьке значення показника СКН (соціально-комунікативна незграбність) може означати соціально-комунікативну гармонійність, уміння піднести своя думка й вислухати чуже. А низьке значення показника РСР (підвищене прагнення до статусного росту) свідчить про те, що даний показник не є самоціллю в роботі, але й не відкидається повністю, що може також говорити про присутність творчості, ентузіазму, захопленості.

2.3 Обробка та аналіз результатів за методикою Фландерса

Також особливості педагогічних комунікацій вивчалися за методикою Фландерса. Використання даної методики дозволяє проаналізувати основні види педагогічних комунікацій (вербальний і невербальний).

Аналіз із використанням спостережень 3-х уроків музики, де було виділено 203 педагогічні комунікації, показав, що найбільше яскраво представлено: пункт 2 (схвалює дії учня, його поводження), пункт 4 (задає питання, засновані на своїх ідеях з метою одержати відповідь), пункт 8 (відповідь на обіг учителя. Воля висловлення власних ідей обмежена).

Середню виразність мають: пункт 3 ( розвиває ідеї, запропоновані учнем), пункт 5 (пояснення, розвиток власних ідей), пункт 9 (вираження власних ідей учня, питань, пропозицій. Вільний розвиток власних думок).

Фактично не представленими є пункт 1 (приймає відношення або тон і вираження емоцій учня й роз'ясняє своє відношення в незагрозливій манері), пункт 7 ( критичні зауваження на адресу учня директивного характеру, у підвищеному тоні, апеляція до авторитету учня), пункт 10 (мовчання або замішання взаємодіючих. Паузи, короткі періоди мовчання, характер комунікацій під час яких незрозумілий спостерігачеві).

Таким чином, найбільшу виразність має доброзичливість, активність, діалогічна взаємодія вчителя з дітьми; середню виразність має також активне, ініціативне спілкування на уроці музики; низьку виразність має конфліктне, у підвищеному тоні, пасивна взаємодія педагога з дітьми.

Тому, з вищесказаного видно, що характерним для даного педагога є доброзичливе, у той же час дуже активне, ініціативне, діалогічне спілкування із дітьми.

2.4 Зіставлення та узагальнення аналізу невербального поводження педагога й результатів методики Фландерса

1. За методикою Фландерса виділено 203 педагогічні комунікації, - аналіз невербального поводження також говорить про велику роль невербальних компонентів у взаємодії;

2. У методиці Фландерса яскраво представлені наступні характеристики:

- схвалює дії учня, його поводження на невербальному рівні це виражається: у схвальному погойдуванні головою, активних, але ненав'язливих дотиках, посмішці, схвальній інтонації, піднятих догори долонях;

- задає питання, засновані на своїх ідеях, з метою одержати відповідь; невербальне поводження підтверджує це, тому що питання задаються в доброзичливому тоні, часто ілюструючись жестами;

- відповідь на обіг учителя. Воля висловлення власних ідей обмежений. Поводження дітей багато невербальними компонентами: ілюстративна функція жестів, телодвижений і міміки (передача настрою, внутрішнього змісту музики, а також власні емоції). Педагогом і дітьми широко використається прийом емоційного співпереживання як засіб для більше глибокого усвідомлення музичного змісту.

Таким чином, результати порівняльного аналізу двох методик показали, що два основних види педагогічних комунікацій (вербальний і невербальний) існують разом, взаємопроникаючия й гармонійно доповнюючи один одного.

На заключному етапі дослідження:

1) Для проведення якісного аналізу відносин дітей до різних форм роботи, використовуваним на уроках музики (спів, слухання музики, руху під музику, гра на інструменті, вивчення нот, малювання й ін.),була проведена методика незакінчених пропозицій.

Учням пропонувалося закінчити кожне із трьох пропозицій. Аналіз результатів показав наступне:

1. Найбільше на уроках музики дітям подобається:

співати (9 чол.)

слухати музику (8 чол)

малювати (3 чол)

слухати розповіді (2 чол.)

учити ноти (1 чол.)

відповідати (1 чол.)

некрасива музика (1 чол.)

одержувати п'ятірки (1 чол.)

Іноді на уроках музики дітям не подобається:

співати (6 чол.)

малювати (4 чол.)

відповідати (2 чол.)

коли не запитують (2 чол.)

писати в зошиті (1 чол.)

слухати музику (1 чол.)

грати (1чол.)

учити інструменти (1 чол.)

зауваження (1 чол.)

писати ноти (1 чол.)

коли не виходить (1 чол.)

коли ми граємо героїв (1 чол.).

Дітям хотілося б на уроках музики:

щоб нам розповідали історії (1 чол.)

грати на інструменті (9 чол.)

одержувати гарні оцінки (1 чол.)

музичні пригоди (1 чол.)

співати пісні (4 чол.)

грати опери (1 чол.)

сидіти на 1-й парті (1 чол.)

більше малювати (1 чол.)

слухати музику (2 чол.)

розповідати (1 чол.)

кружлятися й танцювати (1 чол.)

вивчати ноти (1 чол.)

проспівати свою улюблену пісню (1 чол.).

Таким чином, ми приходимо до висновку, що результати методики дають можливість глянути на уроки музики очами дітей і спробувати внести деякі зміни в наступній педагогічній роботі.

Найбільше часто згадуванішим є такий вид діяльності, як спів; так, подобається співати 9-ти учням, а не подобається - 6-ти. Звідси видно, що спів - досить спірний вид занять у плані подобається / не подобається; а тому що це - одна з найбільш важливих форм роботи на уроці, спробуємо співвіднести його з невербальним поводженням учителя для того, щоб спробувати знайти причину даному факту. Так, під час розучування й виконання пісень у даного педагога виявлений наступний поведінковий комплекс: збільшення дистанції спілкування (знаходження за інструментом), міміка стає яскравіше, виразніше, підвищення тону в голосі, збільшується жестикуляція, немає руху педагога по класі, інтенсивний візуальний контакт, використається посмішка. Така "різниця в смаку" стосовно співу може порозуміються особливостями невербального поводження вчителі, що каждый дитина, зрозуміло, сприймає по-своєму. Слухання музики - найменш спірний (подобається - 8 чол., не подобається - 1 чол.) вид діяльності, що також виявляється дуже важливим як засіб розвитку музикальності, уважності, емоційності. Малювання як вид діяльності, що розвиває образне мислення, сприйняття й емоційність на уроках музики, використається значно рідше, ніж, скажемо, спів і слухання музики, але також є спірним (подобається малювати - 3 чол., не подобається - 4 чол.).

Досить цікаві результати отримані за такою формою роботи, як відповіді дітей (подобається - 1 чол., не подобається - 2 чол.); тут виявляється якась невідповідність результатів даної методики й спостережень, де дуже добре видно, як діти навперебій тягнуть руки, "рвуться" відповідати. Можливо, це пояснюється особливостями віку (непостійність, мінливість) або невисокою актуальністю даного виду роботи.

Величезний інтерес представляє розділ даної методики "мені б хотілося", по-перше, що відкриває велике поле діяльності для педагога в плані пошуків нових форм роботи, а також уделения більшого часу відзначеним дітьми видам і формам роботи; так, наприклад, спів у цьому розділі відзначили 4 чоловік, гру на інструменті - 9 чоловік, а слухання музики - 2 чоловіки; якщо зрівняти ці дані з наведеними вище даними розділу "подобається", видно, що вони збігаються; по-друге, розділ дає можливість значно підняти рівень рейтингу уроків музики через використання тих видів діяльності, які діти самі ж і вибрали; такий підхід жадає від учителя зацікавленості, гнучкості, а також бажання зробити уроки музики більше цікавими.

2) Для вивчення рівня популярності уроків музики в 2 класі була використана методика "Рейтинг популярності". От які отримані дані:

1. Найвищою оцінкою (10 балів) відзначені предмети:

Фізкультура - 16 чол.

Ритміка - 17 чол.

Математика - 14 чол.

Образотворче мистецтво - 14 чол.

Етикет - 14 чол.

Праця - 13 чол.

Висока шкала (8 - 10 балів, сумарно:)

Математика - 23 чол.

Ритміка - 22 чол.

Фізкультура - 21 чол.

Праця - 20 чол.

Образотворче мистецтво - 20 чол.

Етикет - 19 чол.

Далі голоси розподілилися в такий спосіб:

Російська мова - 12 чол.

Читання - 13 чол.

Музика - 12 чол.

Природознавство - 12 чол.

Географія - 15 чол.

Таким чином, високий рейтинг мають предмети: математика, ритміка, фізкультура, праця, образотворче мистецтво, етикет. Музика має досить низький рейтинг, тому що з 26-ти людей, що брали участь в опитуванні, тільки 8 (21%) відзначили музику 10-ти балами й лише 12 (46%) чоловік - 8-10 балами, тобто, менш половини класу.

2. Середня шкала (4 - 7 балів, сумарно):

Російська мова - 13 чол.

Читання - 12 чол.

Музика - 12 чол.

Природознавство - 12 чол.

Географія - 8 чол.

Етикет - 6 чол.

Фізкультура - 4 чол.

Праця - 4 чол.

Образотворче мистецтво - 4 чол.

Математика - 3 чол.

Ритміка - 1 чол.

Таким чином, у п'ятірці перших предметів - ті, чий рейтинг невисокий на високій шкалі (8-10 балів); серед "лідерів" високої шкали: етикет відзначили 6 чол., ритміку - 1 чол.; музику середнім балом відзначили 12 чол., тобто рівно стільки ж, скільки високим (сумарно).

3. Низька шкала (1-3 бала, сумарно) - це негативна оцінка предмету. Тут ситуація виглядає в такий спосіб:

Географія - 3 чол.

Ритміка - 3 чол.

Етикет - 2 чол.

Образотворче мистецтво - 2 чол.

Праця - 2 чол.

Природознавство - 2 чол.

Музика - 2 чол.

Читання - 1 чол.

Фізкультура - 1 чол.

Таким чином, незадовільне відношення висловлюють до фаворитних предметів: ритміка - 3 чол., етикет, образотворче мистецтво, праця - по 2 чол., музика - 2 чол., не представлені в даній шкалі математика й російський мова.

Отже, результати кількісного аналізу рейтингу предметів показали, що уроки музики в даному класі не є популярними серед більшості дітей, а лише менш половини класу (12 чоловік). Можливо припустити, що мистецтво - не та "стихія" саме цих хлопців саме цього класу? Так, але як же тоді високий рейтинг етикету й образотворчого мистецтва? Виходить, дане припущення не виправдується. Причин низькому рейтингу може бути трохи, імовірно, одна з них взаємозалежна з високими значеннями показника "Фрустрационная нетолерантність" (див. вище тест соціально-комунікативна компетентність), що може бути пов'язане з особистісними або професійними утрудненнями педагога, що працює на досліджуваному класі. Більше глибокий аналіз вимагає продовження даного дослідження.

Для підвищення рейтингу уроків музики представляється перспективним вивчення даних, отриманих за методикою незакінчених пропозицій у розділі "Мені б хотілося", з погляду перспектив їхнього використання (також див. рекомендації).

Таким чином, ми можемо зробити висновки, що проведений аналіз дозволяє: виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі, якому властиві такі якості, як: високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, разом з тим нетерплячість, легковозбудимость; а також сумлінність, упевненість у собі - і разом з тим флегматичність, стриманість; розглянути психологічний профіль учителя музики в даному класі, особливості педагогічних комунікацій, у результаті чого видно, що найбільшу виразність має доброзичливе, активну діалогічну взаємодію з дітьми; виявити низький рейтинг уроків музики в даному класі й спробувати пояснити сформовану ситуацію.

Висновки

Дослідивши та проаналізувавши літературу по даній темі, ми вивчили особливості вербальної й невербальної комунікацій учителя музики, у результаті аналізу яких виявлено, що характерним для даного педагога є доброзичливе, дуже активне, ініціативне діалогічне спілкування з дітьми.

Спілкування - базова категорія, логічний центр загальної системи психологічної проблематики, однак, недостатньо розроблена. Передача інформації від учителя до учня здійснюється вербальним і невербальним шляхами. У педагогічному спілкуванні важливі обидва ці виду, тому що вони завжди існують разом. Для успішної взаємодії в системі вчитель-учень важлив яскравий, цікавий імідж учителя. Якщо врахувати, що імідж складається з 3-х частин: візуальний образ (костюм, зачіска, пластика, міміка); внутрішній образ (голос, темперамент, настрій); менталітет (інтелект, духовна практика) - стає очевидним, що досить велика частка невербальних компонентів. Молодший шкільний вік визначається важливою обставиною - вступом дитини до школи. Нова соціальна ситуація посилює умови життя дитини й виступає як стрессогенна. Розвиток здатності до сприйняття невербальних компонентів у спілкуванні здійснюється в такий спосіб (від дитинства до підліткового віку): а) від психологічної інтерпретації окремих елементів невербального поводження до інтерпретації цілісного; б) від інтерпретації на основі жестів і міміки дій і станів партнерів до визначення їхніх якостей, відносин; в) від використання невербального поводження як засобу ідентифікації психологічних характеристик суб'єктів спілкування до оволодіння їм як засобом регуляції взаємин. Індивідуальність - це як би початковий рівень. Індивідуальність учня проявляється в тім, що в нього є провідний спосіб художньої реакції. Для нього образне бачення світу розвивається через фарби, колірні композиції, які педагог допомагає переводити в його спосіб звуковиявлення. З надходженням дитини в школу одним з головних об'єктів пізнання стає, насамперед, поводження вчителя. Постійна практика спілкування змушує школяра міркувати про вчинки й поводження людей. Отже, величезна роль на розвиток індивідуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога.

Найбільшу виразність має доброзичливість, активність, діалогічна взаємодія вчителя з дітьми; середню виразність має також активне, ініціативне спілкування на уроці музики; низьку виразність має конфліктне, у підвищеному тоні, пасивна взаємодія педагога з дітьми. З вищесказаного видно, що характерним для даного педагога є доброзичливе, у той же час дуже активне, ініціативне, діалогічне спілкування із дітьми.

Дане дослідження дозволило розробити психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на оптимізацію взаємодії педагога з учнями. Специфіка педагогічної взаємодії на уроках музики жадає від учителя звернути особливу увагу на важливість розвитку невербального компонента в поводженні. Цьому проробленню, на жаль, не приділяється достатньої уваги не тільки в школі, але й на інших рівнях, тому ми рекомендуємо: розширювати педагогічну компетентність шляхом теоретичного пророблення матеріалу, можливе проведення тренінгу невербальної педагогічної комунікації, з метою розширення діапазону комунікативної взаємодії й підвищення рівня педагогічної інтуїції, важливої для розвитку емоційної сфери дитини засобами музики, робити аналіз планування уроку з урахуванням побажань дітей (у результаті чого відбувається ефективна робота на мотивацію дітей), які відбиті в методиці незакінчених пропозицій. Пропонована рекомендація має сенс для її застосування по двом причинам: для підвищення й збереження високого статусу педагога; для підвищення рейтингу свого предмета (у цьому випадку, музики) - у зв'язку з його низьким рейтингом, що визначений на сучасний момент. Величезна роль на розвиток індивідуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога. Також ми вивчили й проаналізували особливості індивідуальності молодших школярів, що дозволило виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі, розглянули вплив особливостей педагогічних комунікацій на розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках музики. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що педагогічні комунікації взаємопов'язані з розвитком особистісних властивостей і соціальним статусом молодших школярів

Література

1. Абрамова Г.С. Вікова психологія.- М.: "Академія", 1997, с. 45-53

2. Гладунцова М.А., Замятіна И.А., Школяр В.А.,

Школяр Л.В. Музичне мистецтво. 1клас (програма й методика). - М.: 1996, 23 с.

3. Горелов И.Н., Енгалычев В.Ф. Безмолвной мысли знак:

Рассказы про невербальную комуныкацию. - М.: Молодая гвардия, 1991, с. 178-186.

4. Дитячий психолог. Випуск 4 - "Тотем": видавництво "Приазовський край", 1993.

5. Дитячий психолог. Випуск 5 - "Тотем": видавництво "Приазовський край", 1994.

6. Дитячий психолог. Випуск 11 - "Тотем": видавництво "Приазовский край", 1996.

7. Кроль Л.М., Михайлова Е.Л. Людина-оркестр: мікроструктура спілкування. - М.:ТОО "Незалежна фірма "Клас", 1993, с. 57-63.

8. Кэрол Флэйк-Хобсон, Брайн Е. Робинсон, Пэтси Скин "Развитие ребёнка и его отношение к окружающим " - М.: 1993, Центр общечеловеческих цінностей, с. 39-42.

9. Лабунская В.А. Особливості розвитку здатності до психологічної інтерпретації невербального поводження //Питання психології. 1987 N 3.

10. Матвєєва Л.В. Комунікативний акт в умовах опосередкування // Вісник МГУ. Серія "Психологія". 1996 N 4.

11. Морозов В.П. Невербальна комунікація: експериментально-теоретичні й прикладні аспекти // Психологічний журнал. 1993 N 1.

12. Мухіна В.С. Вікова психологія. - М.: "Академія" , 1997, с. 72-94.

13. Ниренберг Д., Калеро Т. Немов розкриту книгу, прочитай людини. - М.: ТОВ "Попурі", 1996, с. 129-135.

14. Ниренберг Д., Калеро Т. Читати людину - як книгу. - М.: Економіка, 1990, с. 385-461.

15. Панасюк А.Ю. А що в нього в підсвідомості? (12 уроків по психотехнологии проникнення в підсвідомість людини). М.: Справа, 1996, 21 с.

16. Петровский А.В. Введення в психологію. - М.: Видавничий центр "Академія", 1995, с. 27-29.

17. Петрушин В.И. Музична психологія: Навчальний посібник для студентів і викладачів. - М.: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 1997, с. 54-83

18. Тарасов Г.С. Про два підходи до розвитку сприйняття музики // Психологічний журнал. 1994 N 6, с. 13-15.

19. Тарасов Г.С. Потреба в класичному музичному мистецтві як психологічний феномен // Психологічний журнал. 1993 N 6, с. 5-9.

20. Теплов Б.М. Психологія музичних здібностей. - М., 1947, с. 45.

Додаток 1

Загальна характеристика програми по музиці "Музичне мистецтво". 1 клас. Автори: Гладунцова М.А., Замятіна И.А., Школяр В.А., Школяр Л.В.

Однієї із провідних позицій, що визначають зміст даної програми є принципова установка, що відстоює самоцінність музичного мистецтва, освоєння якого повинне стати вільним від ідеологічних штампів, від перетворення музики із засобу, що обслуговує "виховні заходу", у повноцінне музичне мистецтво, що допомагає дитині пізнати мир і самого себе в цьому світі.

Специфіка музичних знань у початковій школі полягає в оволодінні загальними способами збагнення музичного мистецтва, що може бути виражене в конкретній педагогічній формулі: "навчитися вчитися мистецтву; самому вчитися в мистецтва".

У якості "ядра" змісту курсу, безсумнівно, повинна виступити музична класика, що відбиває "вічні" проблеми життя, що хвилюють людей за всіх часів - ті загальнолюдські цінності, які піднімають питання сенсу життя, існування людини на землі; і яка розглядає їх у руслі найвищих эстетических і моральних категорій.

Уважаючи, що концепція музичного виховання Д.Б.Кабалевского в цей час залишається найбільш прогресивної й наукової й що, мабуть, вона одна по-справжньому забезпечує розгортання викладання музики як живого образного мистецтва, автори програми принципово зберегли її тематизм у своїй програмі.

Додаток 2

Табл. 1 Матриця даних особистісних властивостей учнів 2 класу

Ф. И. дитини	A	B	C	D	E	F	G	H	I	O	Q	Q	S		S
1. Ганцевая	2	6	2	8	4	4	4	5	5	9	3	9	-	1		5
2. Сухоносова	9	8	1	-	2	6	7	8	7	4	7	2		4		2
3. Лаптєв	6	4	3	5	1	3	5	3	8	7	8	6		1		3
4. Лыскова	-	3	1	4	6	7	4	4	4	7	2	8		3		1
5. Скороспешкин	5	4	8	4	5	4	5	5	7	6	7	6		2		1
6. Бодерко	3	5	5	5	4	4	3	1	4	8	2	7		2		1
7. Михайлова	9	7	8	6	7	7	5	9	5	3	6	6		1		1
8. Созина	6	4	6	5	3	2	8	4	7	5	4	1		1		3
9. Тесль	2	4	4	4	2	6	-	5	5	6	7	6		2		2
10. Золотухина	6	4	6	1	3	6	9	4	9	6	7	3		2		1
11. Зарубин	7	4	3	4	5	8	4	6	-	4	5	6	-	1	-	1
12. Харченко	6	5	4	7	4	5	5	4	7	2	3	5		1		3
13. Концева	6	7	4	6	2	4	6	4	5	7	5	6		1		4
14. Шаврин	7	3	1	8	4	6	2	5	2	8	2	6		1		2
15. Ковалів С.	7	5	5	3	2	6	6	7	5	-	6	2		4		4
16. Колчанова	4	2	3	3	3	4	4	3	7	8	5	6		1		2
17. Спешилова	4	5	2	4	2	1	3	4	6	8	7	7		2		1
18. Смирнов	7	4	9	-	5	5	6	7	7	2	7	8		1		5
19. Переладів	4	-	-	9	4	4	-	3	1	5	3	7		1		2
20. Ковалів А.	8	3	3	3	1	4	7	6	9	3	9	5		2		2
21. Катаєва	3	3	7	3	2	4	4	3	2	4	3	8		2		3
22. Лалетина	4	6	1	6	4	6	4	5	7	5	8	6		2		2
23. Іванов	6	3	8	2	1	3	6	6	5	6	9	8		2		4
24. Есюнина	6	5	1	4	3	5	3	3	1	8	7	8	-	1	-	1
Учитель музики							1	2	3	4	5	6	7	8	9	1
	8	8	3	1	5	1	1						0			1

Додаток 3

Табл.2 Бланк рейтингової оцінки

	Рос.Мова	Мат	Фіз.-ра	читання	музика	їсть/зн	Ритміка	праця	ІЗО	етика	геогр
1	4	14	16	6	8	5	17	13	14	14	4
9	5	5	3	5	2	4	3	5	3	2	6
8	3	4	2	2	2	3	2	2	3	3	5
7	3	1	2	5	4	3		1	1	3	2
6	2	1	1	3	3	2		2		1	2
5	5	1		2	3	4	1	1	1	2	3
4	3		1	2	2	3			2		1
3			1		1	1	2	1	1	1	2
2				1	1	1	1			1	1
1								1	1

Додаток 4

Табл. 3 Протокол трьох уроків музики за методикою Фландерса

Додаток 5

Методика: модифицированный личностный вопросник Р. Кеттела

Цель: исследование личностных особенностей и подтверждения ранее выдвинутых гипотез.

Материал: бланки для ответов и вопросник.

Инструкция: "Предлагаем анкету с рядом вопросов. Здесь не может быть "правильных" или "неправильных" ответов. Каждый должен выбрать ответ наиболее подходящий для себя. Вопросы состоят из 2-х частей, разделенных словом "или". Читая вопрос, выбирай ту часть, которая подходит тебе больше.

В листке для ответов против каждого номера вопроса имеется два квадратика, соответствующие левой части вопроса (все, что находится до слова "или") и правой (все, что находится после слова "или"). Поставь крестик (+) в квадратике, который соответствует той части вопроса, которую ты выбрал. В некоторых вопросах может не быть формулировок, подходящих для точного (или бывает "и так, и так"). Тогда отмечай ту, которая подходит тебе больше (или как чаще бывает). Не надо думать подолгу над одним вопросом. Есть вопросы, имеющие три варианта ответов (№ 11, 15, 19, 23, 27). Выбери один из них. Не разрешается пропускать вопросы, а также давать больше одного ответа. Ход обследования: выданы бланки, зачитана инструкция.

Результаты обследования: получилось высокое значение фактора - G; низкое - В, D, Н, I, Q .

Анализ и интерпретация результатов:

Факторы: А - 7 баллов. Значение чуть выше среднего, т.е. занимает промежуточное место между замкнутостью, недоверчивостью, обособленностью и открытостью, участливостью, доброжелательностью.

В - 2 балла. Низкий показатель. Низкая степень сформированности интеллектуальных функций, преобладают конкретные формы мышления, объем знаний невелик.

С - 5 баллов. Показатель ниже среднего. Неуверенный в себе, легко ранимый, неустойчивый.

D - 3 балла. Низкий показатель. Флегматичный, неторопливый, сдержанный.

Е - 7 баллов. Выше среднего. Между послушностью и независимостью, уступчивостью и напористостью.

F - 6 баллов. Среднее между благоразумностью и беспечностью, серьезностью и веселостью.

G - 9 баллов. Самый высокий результат из всех факторов. Добросовестный, исполнительный, ответственный.

Н - 3 балла. Низкий показатель. Робкий, застенчивый, чувствителен к угрозе.

I - 3 балла. Низкий показатель. Реалистичный, полагающий на себя, мужественная независимость.

О - 7 баллов. Больше среднего показателя. Тревожный, полный мрачных опасений, показатель тревоги, что свойственно Валере.

Q - 5 баллов, что говорит о низком самоконтроле, плохом понимании социальных нормативов.

Q - 3 баллов. Расслабленный, невозмутимый, спокойный.

Выводы: результаты показывают, что гипотеза о тревожном, неустойчивом типе подтверждается. Очень остро реагирует на неудачи. Чувствителен к угрозе.